| Сторінки (1/4): | « | 1 | » |
Ходив дорогами весни,
Щоб незнайомий світ збагнути...
На всі чотири сторони
Я прокладав свої маршрути.
На крилах юності літав
Над світом дивним, незнайомим
І був коханим, і кохав...
Йшов геть і знов вертавсь додому...
Улітку бігав по житах,
Шумів в дібровах вітром юним,
Любов і радість у серцях
Людей мої будили струни...
Осінню тугу і печаль
Ховав від всіх, та не від себе...
Вертався й знов летів удаль,
У світлу даль ясного неба.
Різдвяним снігом зігрівав
Замерзлу землю...
Боже правий,
Ти бачив, раб твій не шукав
Ні влади, ні грошей, ні слави,
А тільки радості усім,
На всі чотири сторони...
Я був і грішним і святим,
Ходив дорогами весни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=7868
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.10.2005
Є руки, є ноги і є голова,
І серце, що в груди колотить невпинно,
І є ще надія, що правда жива,
І є ще нагайки, що пишуть по спинах
Знайомі слова про любов до держави,
Відомі думки імпотентних ідей,
І поділ знайомий на лівих і правих,
І тисячі клямок на сотню дверей.
Є прапор, є герб і пісні про свободу,
Є сало (це видно з портретів вождів),
Які так детально пояснять народу
Чому той народ того сала не їв.
І є ще такі, які крикнуть де треба,
І ті, що незгодних примусять мовчать,
І є ще Душа, що літає по небу
В той час, як бездушні на площах кричать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=7867
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.10.2005
И чувствовать, и верить, и любить
Я научился, может быть, недавно,
А может и давно… Всё может быть…
Тем – всё равно, а этим и подавно.
У них своя нелёгкая стезя,
У них свои потрёпанные крылья.
Границы между можно и нельзя
Давно затёрты почерневшей былью.
И всё - же, среди дрязг и суеты
Надеюсь, что грехи все искуплю я…
Ведь где-то там по свету ходишь ты,
По мне, неузнанному, каждый день тоскуя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=7866
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 17.10.2005
Мы разучились считать минуты,
встречи, улыбки, дожди…
Проку, теперь говорить кому-то:
только меня дождись?!
В ежесекундном, безудержном беге
кружится голова…
Мэгги,
милая Мэгги,
как ты была права…
Прячу за деланною улыбкой
слабость свою и страх.
Робкой мечтою, надеждой зыбкой
твой огонёк в глазах,
Тлеет фальшивый намёк на неги,
тлеет едва-е2…
Мэгги,
милая Мэгги,
как ты была права…
Так незаметно уходит вечер,
в небо пустой зимы…
Новыми ранами раны лечим
в душах избитых мы.
Рваные ритмы чужого «рэгги»
и ни о чём слова…
Мэгги,
милая Мэгги,
как ты была права…
Дверцу машины закрыв небрежно
и растворившись, прочь
Тихо ушла моя грешная нежность-
ночи святая дочь.
День. Равнодушно морские бреги
встретят начало дня…
Мэгги,
милая Мэгги,
не забывай меня…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=7865
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 17.10.2005