| Сторінки (1/6): | « | 1 | » |
Посмотрев в его горящие глаза,
Искала там искреннего счастья Она.
Но и Он не её судьба,
Ведь в них счастья Она не нашла.
Она ищет и верит в любовь,
Но все повторяется вновь.
Её сердце просит любви,
А разум кричит ей подожди.
Она прошла много путей,
Встретив на них разных людей.
В ихних жизнях Она оставила след,
Кому приятный и нежный, а кому и нет.
И вот на пути повстречала его,
В который раз Она ушла в бытие.
Он искал то, что искала Она.
И именно это их соединяло до конца.
Да, им было вместе хорошо,
Но Он и Она знали, что что-то не то.
Как же можно путь пройти, если нет любви,
Часто этим вопросом задавались они.
Но закрыв глаза на фразу: "любовь",
Они дальше друг у друга сосали кровь.
И каждый раз упиваясь до дна,
Они с нетерпением ждали ихнего конца.
Посмотрев в свои бездонные глаза,
Осознала, что больше несчастлива Она.
Зарыдав от боли, взглянула тогда -
И в его глазах была лишь пустота.
Вот в её жизни появилась еще одна тень,
Господи, как же ей прожить завтрашний день.
Но чистое и сильное чувство любовь
Оживляет и наполняет её вновь.
Она дальше идет по своему пути,
Надеясь найти кусочек своей любви.
Она знает, что Он и Она найдут свои сердца,
Но не свяжется вместе ихняя судьба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206555
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.08.2010
Зачем любить, зачем страдать,
Никто ведь не поверит,
Что каждый день живу тобой,
Что не могу я жить одной -
Такой несчастной и больной.
Но не веришь ты и мне,
Да и сердце бьется в темноте,
Пытаясь выжить в суете.
Ведь сто вопросов есть на свете,
Но только на одно оно может тебе ответить.
И спрашиваю свое я сердце вновь,
Неужели все, что есть - это любовь.
А сердце мне в ответ все время: "да, да...",
Знаешь, поверю ему я тогда,
Ведь чувство любовь - это навсегда.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152197
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 27.10.2009
Ти спиш давно ще у тій казці,
А я прокинулась й пішла,
Я залишила назавжди все,
Не сказав тобі й бува,
Я не витримала фальшу,
В якому так довго прожила.
Пробач мене коханий,
Та забуваю вже твоє ім'я.
Забуду й голос, очі, руки,
Забуду все, що колись ти мені дав,
Пробач мене коханий наз́авжди,
Адже забуваю вже твоє ім'я.
Ти ще спиш у яснім сні,
А я здалась-болісно мені,
Давай, вставай, пішли-
Годі видумувати казку,
В якій щасливі і я, і ти.
Нема у ній мене, і ти це зна,
Навіщо ж далі шукати тобі дна.
Я так хочу справжньої любові,
Не хочу я скляної,
Що так невпинно дарю я тобі,
Не хочу просипатись у іржі,
У брудній і навмисній тій брехні.
Пробач мене коханий, але я пішла,
Не витримала цієї казки цього разу я.
Залишаю, покидаю навіки я тебе
У твоїй чарівній казці,
Що для тебе вигадала я.
Хочеш будь у ній ти далі,
А захочеш, то прокиньсь нарешті і піди
Туди, де захочеш бути тільки ти,
Туди, де зможеш казку збудувати,
Туди, де будеш щасливий і ти.
Пробач мене коханий,
Та я перша прокинулась й пішла,
Назавжди взявши із собою
Частину твого казкового життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152067
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.10.2009
Не учи меня, как надо жить - я разберусь сама,
Я смогу прожить всю жизнь, но только без тебя.
Я смогу летать с другим, но не с тобой "любимый",
Я смогу ласкать другого, но уж точно не тебя.
Пусть мир обрушиться, но не буду я твоя.
Прости меня "любимый", я отпускаю навсегда,
Забудь навеки ты меня, оставь в покое мою ду́шу,
Не тревожь её, прошу я, не думай больше обо мне,
И не вспоминай все, что было между нами в суете.
Поверь, ты еще найдешь свою любовь,
А я как всегда стану свободная вновь.
Такая жизнь, и такою я её люблю,
Прости меня, но я навсегда от тебя ухожу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152058
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 26.10.2009
Чому життя таке несправедливе
До маленького і чутливого дитя,
Що приречене скитатись у
Безжалісному світі щодня.
Воно ж не зна звідкіля
І чи має взагалі майбуття,
Воно ніяк не зрозуміє,
Чому одне, таке беззахисне й мале,
Чому сидить серед таких же, як і він,
Чому покинутий, за що й навіщо,
Що ж такого він зробив,
Що такої долі заслужив.
Чому у сіті є любов,
Вона ж чомусь проходить мимо,
Чому у світі є надія,
Вона ж нікому не потрібна,
Чому у світі є слово «мама»,
Воно ж не вимовить його,
І нічого й ніхто не зігріє
Покинутого й одного.
Чому?, чому?, чому?,
Стільки слів «чому?».
Чому життя таке несправедливе,
Де воно, коли так тобі потрібне,
Коли сидиш ти сам серед чужих,
Коли немає всіх своїх,
Коли ти сам однісінький у світі,
Коли запитуєш себе -
Ну, що ж такого я зробив?
Не встиг сказати ані слова,
А тут вже й без слів
У чомусь винний я –
Не можу зрозуміти до кінця.
Що, не заслуговую на щасливе життя?
Та розумію, ця помилка не у мені,
У всьому винний тільки ти.
Ну що ж, згадаєш ще той день,
Коли відмовився від мене,
Коли ти кинув у глухий тунель,
Таке беззахисне дитя, як я
Коли вчинив безжалісний ти вчинок,
Чи буде в тебе після цього каяття.
Ти ще пробачення просити будеш
За свою помилку дурну.
А я тобі ще докажу,
Що буду мати я дітей,
Що не віддам я їх ніколи,
Що буду гріти їх я у любові,
Що завжди будуть вони зі мною,
Що буду тоді щасливий й я,
Адже у мене буде велика сім’я.
А ти, тиран, тоді зрозумієш,
що щось цінне втратив у житті.
Тоді ти будеш жити на самоті –
Нікому в цілим світі не потрібний,
А може вже й мені.
Чи сподобається це тобі?
Проте я не тиран, як ти,
Я не зможу так просто піти,
Як це колись зробив ти.
Подивимось, що буде далі
У нашому житті.
А час покаже, хто я і хто ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152045
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.10.2009
Да, я люблю тебя, люблю,
но признаться не могу
потому что я боюсь
быть обманутой тобой,
я так боюсь хоть в чем-то
быть самой собой
я боюсь, боюсь...
Я боюсь сказать тебе "люблю",
даже если ты со мной
во тут сейчас сидишь
и так же нежно обнимаешь,
как и трепетно целуешь,
так и больно обижаешь.
Я боюсь сказать тебе "люблю",
ведь страдать я не хочу,
хочу любить и просто жить,
хочу летать с тобою я за руку
в твоих мечтах, в твоих стихах,
в твоем волшебном мире.
Но просто так не может быть,
ведь летать - это любить,
а любить - это просто жить.
Научи меня, как ты, летать
и взнесуться в небо мои крылья,
все, что было до, станет былью.
И тогда шепну тебе я тихо:
"Хочу летать, хочу любить и просто жить"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152032
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.10.2009