| Сторінки (1/5): | « | 1 | » |
я бачу хочеш
але боїшся правду показати
бо гола правда, і смішна вона
забула на кіло ти похудати
та мені пофіг, бо п'янющий я
полюблю тебе бідною і босой
полюблю тебе мокрою і у вогні
хоч буду знати, що п'янюща лошадь
засне і вб'ється, а мила на коні!.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167909
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.01.2010
Голосно гавкав собака
Падав лапатий сніжок
Бігли у клопотах люди
Хто на роботу, а хто...
В білому світі шукали
Чисті легенькі шляхи
Бігли і не помічали
Тінь свою, щастя, гріхи
Важко так гавкав собака
Зводячи сили в собі
Він ж бо замерз бідолаха
В білому фоні з людьми
Лапи його оніміли
Хвіст незворушно лежав
Хитко але так уперто
Голову він підіймав
Гавкотом грізним, гарячим
Він свою долю вітав
Не скавулінням собачим
Холод, мороз зустрічав
Бігли у клопотах люди
Хто на роботу, а хто
Розчищаючи сніг
Наштовхнувся на груду
Білий СУгробик з хвостом
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=162257
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.12.2009
о, сколько лет небесную силу тратил
а только здесь обрел покой
и отказавшись от гордости крылатой
я к вам иду с покорностью рабов
с покорностью что в сотни раз окрепла
у вас - земные существа
что предала вам силу ветра
покорно побеждать сердца
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160454
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 11.12.2009
Художник був п’яний, йому здавалося він відкритий як ніколи і намалює прекрасне.
Він малював жінку, пристрасну, привабливу, вишукану.
Руки його тремтіли, але він старався, малював,
правда трошки квапився і криві лінії псували ескіз .
Він це бачив, і час від часу кривив обличчя.
Врешті-решт він з острахом зупинив свій погляд на картині.
«Де гумка? – подумав він»
Картина впала…
Почувся дитячий крик і мамин плач.
То мала бути чарівна дитинка, та краски вже ляпало пензлем саме життя…
А гумка була у нього в кишені, він просто забув.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146232
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.09.2009
Чи може бути, що коханий спогад врятує все
І серцю дасть життя...?
Той спогад - кров, пульсує тілом а серце її ловить
Жадана мить несе йому життя
В густім диму халеп і метушні
Чіпляємся осліпнувши від страху
За те липке, в порізаній руці
Яке іще не зблідло від нагайок часу
Шукаючи у пам'яті приховані стежки
Обходячи вершини плоскі, ріки і гріхи
Ми йдем і знаєм, щось живріє
Маленький вогник вічно тліє
Ось тут він - спокій, й солодка насолода
Тут щирість помислів, обличчя рідні всі
Моя оселя рідна, і свобода
Як я закоханий у вас минувші дні
Отак би я лежав у забутті солодкім
Тримаючи хвилину міцно у руці
Якби не голос із далля покликав
Серцебиттям шепочучи мені
Ось тут пливу я - серце, руки, пам'ять і судини
І завжди буду поруч, у тобі
Настане час і ми зільємся у єдине
А покищо, я далі йду, і ти вставай
Згадай мене в тяжкі години..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=143960
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.09.2009