| Сторінки (5/483): | « | 1 2 3 4 5 | » |
Сто краєвидів за коротку мить,
Немов небесний маг нам демонструє свої чари,
То гасне небокрай, то знов горить,
І все навколо спалюють стожари.
Там сонні небеса дарують сонцедари,
Малюючи екстаз в природньому запалі,
Новому дню, якого вже намалювали хмари,
Занісши назавжди його в своЇ скрижалі
І спалахне у променях небсний Бог-
Ярило-сонце подарує дню свободу,
Я вражений в душі аж до знемог,
Стаю у часником його полум`яного сходу.
І розумію,як ніколи,всю свою мізерність,
І велич задуму,що породив завіт,
й не осягнути до кінця мені оту майстерність,
З якою Бог творив наш світ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176377
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.03.2010
Французька казка про кохання:
"Париж-Ліон",нічний експрес,
Мільйон цілунків,й радісне зітхання,
Й в очах твоїх ясніє інтерес.
"Мадам француженко:я -іноземець,
Ви знаєте,де в світі є Юкрейн?"
"Пусте...Я-Валері. Мій батько-східний німець,
Що покохав колись англійку Джейн..."
"О, Валері,у тебе очі-сині,
Як я порину в їх, то вже не випливу назад,
А там, у рідній і далекій Україні,
моя кохана, і синій виноград."
"Вона кохана,я ж-твоя коханка,
Як холодно в цю ранню осінь на дворі,
Мабуть в мене знову лихоманка..."
"Я обійму тебе,зігрієшся,моя солодка Валері..."
Французька казка:зустріч у експресі,
Двох незнайомців,в пошуках душевного тепла:
Чужак в країні любощів й експресій,
І Безнадійна,що стомилася від зла.
У миготінні світлячків і тіні,
Задумані...І кожен про своє,
Самотності, що не вбереглись в сумлінні,
Згубивши совість під звуки шансоньє.
Що в ностальгії сліз заробітчанства,
Російськомовним жалісним "зачем?",
В душі здійнявши хвилю протестанства,
Переплелось з французьким болісним"жатэм"...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174689
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.02.2010
Мамо...
Якби я зміг,
Забрати всі твої печалі,
Кудись у світ,за цей поріг,
Всю гіркоту життя подалі,
Якби я зміг...
Мамо...
До твоїх ніг,
Поклав дари б зі всього світу,
Й забрав би враз з полону іг,
Переживань за шлях синівського польоту ,
Якби я зміг...
Дні дитинства повернути,
І свій синівський гріх,
У ніжності твоїй спокути,
як би я міг...
А я не знав,
Чи серце не хотіло знати,
Коли в дорослий світ помчав,
Як тяжко матері чекати,
Бо я не знав...
Якби ж я знав...
Мамо...
Я знаю, все мені пробачиш,
Бо все пробачить сину мати,
Не плач! Бо в серці туга,як ти плачеш,
Я лиш хотів в цім світі все пізнати,
Й ледь не згубив,
Те найдорожче, що є в сина,
Я тільки зараз зрозумів:
Це ти моя матусенько єдина!
Мамо...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174205
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.02.2010
Ти як осінній лист,
Іще на дереві, та вже тремтиш,
і чути вже пориву вітру свист,
Та ти тримаєшся з останніх сил і не летиш.
Горить холодною зірницею осіння гра:
"Не загасай"!- в мольбі шепочу їй,
Ти кажеж:"Скоро вже мені пора...",
О,як же сумно, дідусю мій!
Усмішка в кутиках й безмірна доброта,
Похила постать у вінці терпіння,
Дивлюсь на тебе,діду, а в серці плаче самота,
Бо в ньому крає ,мов ножем, твоє старіння.
На руки брав мене, як був малим,
Втішав,стираючи зі щік дитячі сльози.
Я виріс діду! І ніколи вже не стану злим,
Бо ти був добрим у найлютіші, для тебе, життєві грози.
І не забуду пахощі села,
В духмянім сіні,в молоці і стиглих яблук,
Молюсь, щоб довго ще твоя зоря жила,
І бачила, як підростає правнук.
Горить холодною зірницею осіння гра,
І птаха в небі сонце проводжає сумовито,
Ти дивишся у даль, а моє серце завмира,
Й радієш з того, що було прожито...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174204
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.02.2010
Як сонце гляне в твої очі,
Посміхнись.
І хоч прийде ще темінь ночі,
Не журись,
Бо все-одно немає волі
В нас заховатись від недолі,
та є жага,
До самого безмежжя жити,
Без зрад,аж до кінця любити,
і ця вага,
Любові до життя поборе
Найболюче в світі горе.
І не дарма,
живемо ми у цьому світі,
кожен з нас в своїй орбіті,
бо нема,
цінніш від сонця твого сміху,
що несе життєву втіху,
Бо життя
Це два причали твого моря,
А між ними радість й горе,
І їх злиття...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174069
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.02.2010
Твій вечір починається з вірша,
Коли на вулиці шепоче снігова пороша,
Ти тоді така приваблива й хороша,
Що аж пишається твоєю вродою моя душа.
Проводиш час у пошуці божественної рими,
Прихованої в звичайнісіньких словах,
Ти граєшся безпечно ними,
У створених уявою своїх світах.
Мандруєш там фантазії шляхами,
В країні, де завжди цвіте весна,
І не чекають твою долю в ній болючі злами,
Тому ніколи там не будеш ти сумна.
Й рівним почерком на аркуші паперу,
В рядках з`являються історії кохань,
Овіяних солодким запахом еклеру,
В ореолі зустрічей і розставань.
Там принц таки знайде свою принцесу,
А бідний лицар – шану короля,
Згасаюча зоря розчулить поетесу,
Й почує юна діва скрипку закоханого скрипаля.
Морські русалки закохаються в дельфінів,
Даруючи їм аж навік свій чар-вінок,
І відвага древніх молодих еллінів,
Поведе під вінець дівчат-синьоок.
Чиїсь сльози зустріне щаслива смішинка,
І розрада погасить журбу.
Й покохає маленька привітна пташинка,
Над водою самотню вербу...
Як зимою вечоріє у небі,
Ти сідаєш писати вірші,
Віддаючи себе потребі,
Релаксації душі.
І поллються знову рікою,
Звичайнісінькі слова,
І я зачарований тобою,
Повірю в зимові дива...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174068
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.02.2010
В міському парку вкритому опавшим листям,
Завмерла тиша, і, наче, зупинився час,
Й прощальним махом останній лист у шурхоті колише
Німе повітря, золотом зманивши вас.
У насолоді відчуття взаємної любові,
Ви стоїте, милуючись в красі,
На мить завмершої осінньої останньої краплини крові,
Мої батьки- вже старенькі "дідусі".
Хтось з перехожих шепотить:"Осіння пара..."
Замріяна, закохана і трішечки сумна.
Я знаю ж, що осінній лист-це лиш примара,
У вас в душі навічно оселилася весна!
Осіння пара, осіння пара...
Пора осіння,-а вам не жаль,
Не плач гітара, радій,гітара,
Бо не погасить цю любов осіння сива шаль...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173650
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.02.2010
"Мамо, чому мені в дитинстві не сказала,
Про листопад років в дорослому житті,
Що несуть мій корабель до старості причала,
В нестримному потоці,
з печалинкою в оці?
Я б не спішив втікти з дитинства,бо дні його святі."
"Сину мій,ріднесенький, коханий,
Не слухав ти б тоді моїх повчань,
Наївність молодості притлумлює потім старечі рани,
Я не хотіла,
Я б не змогла,
Спинить прекрасний лет твоїх юначих поривань.
В житті усе повинно мати своє місце,
Дитячий плач, юнацький сміх, старечий сум,
Його калейдоскопу крутячи колісце,
Ти зрозумієш,
Що нічого не вдієш,
Бо не спинити хід років у плині дум"
" Матусю рідна, тоді навіщо я родився?
Якщо не вгамувати насолоду від буття,
Я маю вічність в серці,
Я не наситився,
Я не напився,
Хмілю молодості...Несправедливе це життя!"
"Синочку, втіхи я тобі знайти не зможу,
Бо також колись була наївна й молода,
Роки принесли мудрість,та я все-одно себе тривожу,
Бо не забулось,
Все, що минулось,
І не змирити серце вже нічим, бо все-одно йому шкода..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173648
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.02.2010
Я віддав би тобі своє серце,
Та ти пограєшся ним, і забудеш,
Бо серце моє є з перцем,
Ти терпіти його не будеш.
Я відкрив би тобі свою душу,
Ти б шукала на дні її грані,
Та мовчати її я змушу,
Щоб не боляче було твоїй рані.
Розказав би тобі про долю,
Про квіти й бур`ян по груди,
Та жалію тебе, і в неволю
Не віддам моїй долі для суду.
Не сумуй,не плач і не сердься,
Я кохаю тебе без тями,
І бажаю тобі від серця,
Щастя, що не гасне з роками.
А собі залишу лиш згадку-
Кольоровий смак поцілунку,
Й нерозв`язану вічну загадку:
Чи ще хотіла б того подарунку?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=172971
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.02.2010
Сонце сідає...Боже світило,
День догора в туманній білі,
Ти будеш жити, тобі пощастило,
Твій чобіт ступа по сірій золі.
Блиск автомата й втомлений подих-
Ще не погас вогонь боротьби,
Я бачу в очах-холодних і гордих
Останні секунди моєї судьби.
Ти переміг...У грудях занило,
Порух ножа загасить життя,
Серце упало й просило безсило,
Пощади в безвір`ї, чи в Христі каяття.
Це ірреальність...Невже це зі мною?
Розум не здатен осилити страх,
Так хочеться жити,хоч пропащим ізгоєм,
Я вголос кричу:"Милостивий Аллах!"
Нове життя і втрачена совість,
і туга-безодня в цім крику сплелись.
Сонце сідає...Це випадковість?
Вже ніколи не буде того,що колись...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=172970
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.02.2010
Тебе я шукав,тривогу тамуючи,
Боявсь не знайти,і за гранню реальності,
Зайти в чужий світ ,серця не чуючи,
Віддати себе випадковій фатальності,
Назавжди залишитись без спокою пристані,
Й роками страждати від нещирої вірності,
Рахуючи час незримої відстані,
Від твоєї осанни,в безвольній покірності.
Моя єдина любове,моє серце потішене,
В площині стосунків мені ти відкрилася,
У почуттях,де ніжність з ласкою змішана,
Нам щаслива зоря в серцях покорилася.
Ми будем пити нектар з любощів досхочу,
І аж до межі сивочолої старості,
Ти довір свою долю моєму плечу,
І в горі,і в будні,і в радості...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171496
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.02.2010
І знову день... Привіт! Надіюсь , ти сьогодні добрий,
І з білизни вікна не принесеш лихих думок,
По ліку в місяці ти сьогодні котрий?
А втім, яка різниця?..Час з кожним днем пришвидшує свій крок.
Подяка Богові, ще зранечку.За що? -За біле світло,
Й за промінь сонця, що на долоню впав з вікна,
й за синє небо, і райдугу розквітлу!...
Вночі був дощ, а я не чув, бо вчора засидівся допізна.
О , як багато на сьогодні планів:
Газети,книги,фільми,інтернет,
Так...Напевне ця історія не для гурманів,
Й нічого нового не знайде для себе тут естет.
Ви не подумайте,я вам ні трохи не жаліюсь-
Це всього лиш звичайний день із незвичайного життя,
На свій неспокій-я поет, і змерзнувши в словах- в душі зігріюсь,
Звиняйте за слова, в їх є і золото й сміття.
Людина з ДЦП...Що це таке? - Нерозуміння долі,
Думкооборот на протязі буття,
Терпіння власної неволі
І безтілесна мрія в майбуття.
Та все-одно, вона, бува ,сумує і сміється,
Такий життєвий парадокс... І я ,то плачу, то сміюсь!
Бо серце ще живе, і значить- воно б`ється ,
В жадобі до життя. І я вам сказати це не побоюсь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171494
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.02.2010
"Ну що?! Ви скажете, що це лише маленький кулачок?
А впертий дух в очах- дитяча гра маленької дитини?
То знайте: час іде, і поки ви відкормлюєте свій бочок,
Міцніє мій кулак, і в серці зріє гнів дорослої людини.
Як прийде час, тоді спитаю вас за все, і будьте певні,
Не буде спокою у вас, ні вдома, ні в чужих краях,
Ми з братом пам`ять про дитинство збережемо ревно,
Про непростий і зовсім не дитячий його шлях.
Про те, як вдома тато постійно безробітний,
Проводив час, нудьгуючи, і тонучи у випарах вина,
А мама хліб пекла, та не для нас, пахучо-житній,
В Італії...А ми,як сироти-безбатченки,-то ваша в цім вина!
Дитяче горе не тривожить ваші думи,
І сльози на руїнах нещасної сім`ї,
Бо в головах у вас єдинна цінність- обсяг грошової суми,
В приватних володіннях для вас співають приватні солов`ї.
Та майте на увазі,що часи минають,
Я виросту, клянусь, і виросте мій брат,
І діти мого покоління з вас спитають,
За бідність, за страждання, за вічний ваш розбрат!
І як пісок розвіється на вітрі,
Так зникне в небуття епоха шахраїв,
Як зблисне помста на праведнім народнім вістрі,
Що розірве ланцюг терпіння народу бідарів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171054
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.02.2010
Якщо твій світ безмежно сірий,
І бракує в ньому кольорів,
Поклич мене, і я принесу тобі без міри,
Їх з безтурботних юних днів.
Ящо ж немає в нім кохання,
Любові , ніжності й тепла,
Зови мене, і я прибіжу ще зрання,
І принесу їх, що ледь нести б змогла.
Якщо немає в ньому щастя,
Я знаю, де його шукати,
Лиш простягни свої зап`ястя,
Й дозволь їх ніжно цілувати.
Чому ж так все несправедливо?
Щоб ти була моя кохана,
Мені повірить треба в диво,
Чи щоб тобі було погано.
І я борюсь у двох площинах,
В війні між совістю й жаданням,
Щоб ти сказала:"Мій мужчина",
Готовий зрадити переконанням...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171053
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.02.2010
В битому склі люстерка
Відбилася болю гримаса-
Це знову в тебе істерика,
Й підозра в мені ловеласа,
Вбиває мою закоханість,
Вбиває твоє кохання,
В стосунки вводить сполоханість,
І втечі дике бажання.
У ревнощах всохла невинність,
І звузились межі довіри,
В тобі не живе вже наївність,
Що зникла з втратою віри.
А я ж не втрачаю нагоди,
Потішити серце в розвазі.
Не плач...Я -любитель свободи,
Це моя вершина наразі.
Та які слова підібрати,
Стерпіти виправдання відразу?
Щоб зрозуміла мої постулати:
Я не зраджу тобі ні разу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170837
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.02.2010
Сльозами душу не наповниш,
Печаллю серце не потішиш,
Лише краєчок сну відломиш,
І в пам`яті його залишиш.
Моя кохана Беатріче,
Віки між нами мов буруни,
Та серце зве, та серце кличе,
На палубу твоєї шхуни.
Безстрашна, горда,мила жінко,
Зла доля бавиться зі мною,
Для когось ти-історії сторінка,
А я віддав би все,аби зустрітися з тобою.
Історія мовчить про тебе,
Обривки лиш твоїх листів читаю,
Не знаю я-питаю в неба,
Чому тебе я так кохаю?
Ту вроду юнки із гравюри,
Самотню старість із портрета,
Холодний блиск в очах скульптури-
Творіння невідомого естета.
Тебе ревную до синьйорів,
Хоч порох їх розвіяли століття,
І маю гнів на той бездушний світ поборів,
Що старість одягнув твою в лахміття.
Прийде колись та мить страждальна,
І смерть зрівняє нас у часі,
І в нереальності для мене станеш ти реальна,
В прекрасній юній іпостасі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170835
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.02.2010
"Ну що ж...Знову настала зима...
Де ж той стіг сіна,що в ньому торік я ховався?
Ба!..А нього ж давно вже нема.
Так хочеться вити, та місяць у хмарах сховався...
Схожий на скориночку хліба,
Та ні- як шматок ковбаси,
Все ж завию...У-у-у...Світло клятого німба,
Мій голод- це символ твоєї краси!
А холод- собачий...Ну, Боже, чому ж я -собака,
А не двонога істота,що маячить он в тому вікні?
Мені б кісточку в зуби, й тепло хоча б цього барака,
У-у-у...Тут свиня...Щастить же свині!
Хоч заріжуть, та живе,як сита матрона.
А я на свободі,в чорта свобода така!
В його роги хоч, як бісівська корона,
А з мене толку, як з мого хвоста...
Не здохну від голоду- холод замучить,
А як виживу зараз- то потім сусідній хлопчина приб`є,
З моєю бідою лиш смерть нас розлучить...
А це що?..П`янчужка. Він гріється з того,що п`є.
Я пробував, але ж гидота,
вже краще собакою бути- старим покинутим псом,
Ніж брати таке до власного рота,
Так...В цьому житті не везе нам напевно обом.
Піду, притулюсь,зігрію невдаху,
І заразом, хоч трохи, зігріюся сам,
Може засну, щоб не бачити цього морозного жаху,
І в сні хоч наїмся й дістану цей місяць хоч там..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169355
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.02.2010
Покладіть її серед лілій,
Подаруйте смак поцілунку,
І на постелі, вранішньо-білій,
Смакуйте мед любовного трунку.
Бо немає на світі ідилій,
І в житті приємніш малюнку,
Ніж любов дарована милій,
І любов- в її подарунку.
В ореолі суєтних історій,
Не забути ніколи кохання,
Що з великих й маленьких теорій,
В твоє серце вселило жадання.
Для неї єдиної жити,
Вдихати запах лілеї,
Й мовчати...Не говорити,
Хай ніжність говорить з нею.
І в цій солодкій розмові вмирати,
Народитися знову і жити,
І в долі жагуче благати-
Щастя разом просити...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169351
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.02.2010
Розкажу, я вам, люди, історію,
Хоч сумну, та правдиву й сучасну,
В ній немає добра вікторії,
Бо це казка про Орисю Нещасну.
Жила на цім світі дівчинка,
Її звали Орися Прекрасна,
Не знала зневаги у вчинках,
І росла, як зірочка ясна.
З сусідами завше віталася,
Дарувала привітну усмішку,
І з нами, маленькими, гралася.
І я закоханий в неї був трішки.
Всі на вулиці нею пишалися:
"От, виросте- буде Людина!"
Та не знаю, як же так сталося,
Прилетіла чорна година.
Закрутилась біда, завертілася,
Залишила Орисю без мами,
І в сердечку її оселилася,
Образа, не за літами.
Запив її тато, зпечалився,
І пустка увірвалась в квартиру,
З бідою взяла й повінчалася,
На радість життєвому виру.
І стала Орися шаленою,
Віддала свою юність колонії,
Безчесність стала буденною,
А совість забилась в агонії.
Я зустрів її вчора на вулиці,
Ледь впізнав...А вона привіталася,
І в плачу зійшлись її вилиці ,
Бо дитинство ,мабуть, згадалося.
Сива дочасно, обвітрена ,
Змарніло на мене дивилася,
Одинока, судьбою обділена,
Де ж та дівчинка, що колись мені снилася?
Обійняв її щиро, приречено,
Глянув в очі, а там- безнадія,
І небом холодним відмічена,
Як жаринка, згасаюча мрія.
А потім пішов,не прощаючись,
Хоч просила душа:"Озирнися!"
Я дивився вперед,й ніби каючись,
Просив за її долю прощення у висі.
А в вечері мати сказала:
"Сину піди, помолися,
І ,як в серце, ніж увігнала,-
Повісилась нещасна Орися...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168825
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.01.2010
Там, де лунає дзвін, залишився мій спокій,
І в дорогу мене повела земна суєта,
Вона обіцяла душі моїй одинокій
Насолоду буття, і я думав, що це і є достойна мета.
Та блукаючи в часі, хвилини гортаючи в праці і ліні,
Пізнав я лише безглузду правду життя:
Усе, що я маю, колись розчиниться в тліні,
І зникне так само,як зникає у вогнищі непотрібне сміття.
Хтось може згадає, та потім все-рівно забуде,
Бо пам`ять, як дим, рідіє з плином років,
І як це не сумно, та знаю, що так воно й буде,
Ніщо в цьому світі не нагадає про те,що я жив.
Висохнуть сльози, і в пил розвіються думи,
А пройде ще трохи, і забудуться навіть діла,
Й хоч жив я по совісті, й був далекий від глуму,
Однак мою плоть поховає смерті зола...
Я шукаю те місце,де за мною плакали дзвони,
Бо поки живу ще, той спокій хочу знайти,
Щоб не жаліти,що жив,як про смерть нагадають ворони,
Я до дзвонів Христових зараз прагну дійти.
Що знайду там: істину дива,
Чи благодаті й блаженства священний поріг?
Я не знаю, та вірю, що ця стезя милостива,
І відкриє мені правду про сенс усіх пройдених мною доріг...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168823
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.01.2010
Летіти,чи не летіти-ось питання,
Сніжинка думала ще зрання,
Ще ж не поснули всі тополі,
І берези ще не голі.
Але ж страшенно так хотілось,
Бо сьогодні воля їй наснилась,
Хвилювалась,шурхотіла,
Не стерпіла й полетіла.
А внизу ішло хлоп`ятко,
Ще маленьке дошкільнятко,
Щось тихцем собі співало,
Й також трішки сумувало.
Аж побачив враз сніжинку,
Й на очах його -смішинки,
Від небаченого дива
Загорілися щасливо.
І сніжинка зрозуміла,
Що є перша, особлива,
Малюку на носик сіла,
Й привіталась галасливо:
"Гей,привіт!Дивись,маленький,
Там за мною, височенько,
Ціла армія сніжинок-
Різних білих намистинок.
Там зірки і зоренята -
Невгамовні бісенята,
Заполонять все навколо,
І заспівають зимнє соло.
Ти чекай. А я...розтану,
У краплинці сонцем стану,
І дощинкою вже літом,
Прилечу до вас з привітом!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167630
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.01.2010
Цілуй мене,поки роси п`яні,
Кохай мене ,поки зорі тьмяні
Збирай насолоду, поки тіло юне,
На лоні сонячного сходу,
Коли душа,як музика безумна...
Нехай жага зів`ється в простір неба,
І твій щасливий сміх розбудить світ,
І не питай, чи є в нас право на любов, не треба,
Бо не годиться за щасливу мить давати комусь звіт.
Нехай в устах шепоче ніжність покаянням,
І в серці б`эться, спопеляючий думки вогонь,
Кохай мене, немовби віддаєш свою любов востаннє,
Збираючи тепло з моїх долонь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167629
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.01.2010
У пам`яті погасли романтичні ночі,
Хвилюючих дівочих палких переживань,
Коли закохані, аж до межі, твої прекрасні очі,
Мене шукали в аурі безмежних сподівань.
За часом згаялись тонкі відтінки,
Яскравих барв любовних почуттів,
Та знай, в житті своєму не знайшов я більше жінки,
Яку б так просто розумів без слів:
В очах світлинки – це кохання,
кокетство в жестах- це жага,
Тремтіння вій – як докір за чекання,
Щоб зрозумів, яка для тебе це була вага.
Долоні складені в молитві –
Це болісне німе „пробач”,
Як пальці бігали по клавішам роялю мов в гонитві,
Це значить в тебе знову на душі тягар невдач.
А як виймала обруч із волосся,
Такий, до болю в серці, не забутий рух,
Я знав, бо так якось вже повелося,
Твій ніжний шепіт про любов торкнеться моїх вух...
Я відчував, як кров до крові,
З твоїм єством зріднився світ мого єства,
Й можливо ці слова й не нові,
З тобою я пізнав скрижалі справжнього любовного таїнства.
І хоч роки, як біль, так і не загоєної рани,
Лягли на плечі в сірій самоті,
Я все-одно ніколи не жалів, що був твоїм коханим,
Й кохав тебе в юному житті...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167589
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.01.2010
Поклади свою долю
В мої широкі долоні,
Там, де лінія серця
Навхрест з шрамом життя.
Й нехай сльози солоні,
В твоїх очах, на самому денці,
Ти не жалій ні про що:
Назад нема вороття...
Скільки пройдено стежок,
В пошуках дивного щастя,
Та під ногами
Були лиш одні камінці,
Геть поранила ноги,
Зовсім зранила душу,
Лікувати... Чи вдасться?
Та я вірити мушу,
Бо печалям, як й щастям
Наступають кінці...
Поклади свою долю
В мої широкі долоні,
Я понесу її легко
По життєвим стежкам,
На небесному лоні ,
По тернистому полю,
І не боляче буде
Твоїм ніжним ногам...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167580
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.01.2010
"Дивіться, дерево зі скла!"
"Так...Мабуть це зимовий жарт природи,
Його приспала в грудні, а тепер морозним духом сповила,
Напевно це завдасть йому неабиякої шкоди..."
"Але ж признайтеся, ви бачите, як красиво!
Хоч і смертельна ця краса,
Заради цього дорогого дива
Не шкода й смерті, все-одно, життя-скінченна полоса."
"Мій щирий друже,що ж ти таке говориш,
Невже на мить готовий розміняти років свій лік?
Краса страшна, якщо для неї в жертву ти відводиш,
Як на заклання, весь свій вік."
"Я знаю, вам цього не зрозуміти,
Моя фатальність живить миром серце й дух,
І для краси я лише здатний жити,
Й для неї перед лоном смерті буде мій останній рух..."
"Наївний...Це молодість в твоїй крові веселку грає,
Нічого ти в житті ще не втрачав!
Тому ціну його ще геть не знаєш,
Та заздрю я тобі, і хочу, щоб ти це знав..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167284
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.01.2010
Серед снігів в оазі талини-
Рядочок квіточок до сонця пелюстками вгору,
Тепла благаючи й блакитті далини,
Тихенько зріс, шукаючи в його вогні опору.
"Ми вільні"-їх шепіт слухала зима,
І в небі холодно сміявся січень:
"Ви божевільні, і в світ з`явилися дарма:
Я все-одно морозом вас усіх посічу..."
Так і в житті: де двох зустрілося кохань,
Забулися реальність і страждання,
Зродилася весна в пориві сподівань,
І думала, що це кінець чеканню.
"Ми вільні"- лунав солодкий гімн для двох.
І вічно будем вільні- аж до самого смеркання.
"Ви божевільні!- сміялась доля,-й хоч зараз з вами Бог,
Я розлучу вас- таке моє бажання..."
І жаль в очах, й нерозуміння долі,
Відлунням згасне спогадами втіхи,
Ми плачемо, бо в світі цім не маєм волі,
Не в силі зупинить життєві віхи.
Та все-одно, і всупереч усьому,
Наперекір всім правилам стабільним,
Ми переможем біль,й забудемось про втому,
Лише хоча б на мить відчути себе вільним...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167282
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.01.2010
Холодний блиск твоїх очей-
Я відчуваю старість,
Не по роках...І біль грудей,
Зронила в душу безпорадність.
Я так тебе колись кохав!
Але любов-це несусвітня дурість,
Як би ж тоді я тільки знав,
Ось цю простеньку мудрість:
Любов вбиває жадність...
Піднявся тиск,
Напруга зверх шкали в стосунках,
Ти ловиш новий моди писк,
В малюнках,в подарунках.
Безмежний круглорічний шопінг,
Про лахи лиш розмови-
Це твій життєвий допінг,
Центр світобудови.
А де ж тепер там я,
Твій живчик лохотрону?
Ти думаєш,що дім наш і сім`я,
Це підніжжя твого трону,
А ласка й ніжність-тільки по суботам.
І в штучності між нами пролягла розбіжність:
Ти забула про відчуття турботи...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167202
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.01.2010
Мій друг скадзав:"Покинь її,
Нехай тебе не мучить совість,
То лиш на вітер гроші,і марево сім`ї,
Поглянь ще скільки є дівчат натомість!"
"Так легко дати цю пораду,
Ти ж знаєш,що моя любов-не випадковість,
Я - однолюб, стерпіти можу навіть зраду,
Та не гадав,що в цій біді прихована її манлива загадковість.
Її туманний блиск очей-
Я потопав в їх глибині ще зранку,
В холоднім світлі місячних ночей,
Ловив їх погляд,такий прекрасний...Наркоманки!
Де був мій розум, краще не питай:
Хіба в коханні хтось з нас розум має?
Та я боротимусь за неї- ти це знай,
Її залежність ці боротьбі програє!"
"Що ж,це благородно з твого боку,
Я не казатиму багато слів,
Лише обдумай наслідки від цього кроку,
Щоб не опинитись на краю найгірших снів.
Бо в пошуках нової дози,
І це вже не її вина,
Вона колись продасть тебе-це правда прози,
І ти самотнім потонеш в келисі вина..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167198
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.01.2010
Паморозь накрила трави,
Знов зима шукає слави,
І за теплом шкодує віття,
Лист віддавши лихоліттю.
З тихим шурхотом сніжинок
Привітавсь у сні барвінок,
Й в небі вітер засміявся:
Королем тут він зостався.
Ніч сховала сонні зорі,
Темні тіні лиш надворі,
Вайлувато опустились,
Із землею поріднились.
Десь пташина заскімлила,
Може себе пожаліла,
Чи ,можливо, попрощалась,
З рідним птаством,й тут зосталась?
Я стою ж...Сумую...Плачу!
Їй в думках я шлю удачу,
Бо самотня залишилась,
Як і я зимі скорилась.
Довжелезним сірим ночам,
Криком жалю смерть пророча,
Позбиравши в намистини,
В пам`яті, тепла години.
О, незнанна,горда птахо,
Ти загинеш, бідолаха,
я ж залишусь із зимою,
Щоб вмиватися сльозою.
Буду сум до дна терпіти,
Щоб оцю зиму прожити,
Хоч і знаю, що натомість,
Серце знищить невідомість...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167113
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.01.2010
Сумно, сумно,
Тихо,тихо,
У мені зродилось "психо",
Я тихенько помолюся,
Чуєш,"психо",-я не злюся.
Сумно, сумно,
Тихо,тихо,
За вікном гуляє лихо,
Депресивні ходять люди,
І прокляття линуть всюди.
Я ж тихенько помолюся,
Бачиш,"психо",-я не злюся.
Цей антивірус є звичайний,
В серці розум життєдайний.
Зітканий зі слів покори,
Віри в вищі коридори.
Сумно, сумно,
Тихо,тихо,
Геть із мене,вийди "психо",
Тебе зовсім не боюся,
Світлом Божим захищуся!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167112
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.01.2010
Ностальгія з`їдає зранені душі,
Живучи в серцях, на морі і суші,
За тим, що відгуло,
За тим, чого не було,
За тінями, яких не спіймати,
За мріями, яких не діждатись,
За піснями, яких не співати,
За часом, за яким не сховатись...
У неї запах дитинства,
У неї відчуття материнства,
Колір ночей безсонних,
В солодких обіймах любовних..
У неї голос сумління,
Характер німого терпіння,
Пам`ять вражень приємних,
В пориві до бажань таємних.
І скільки б не було теорій,
Ностальгія – дитина історій,
Плину безжального часу,
Минулого вічна прикраса.
Туманом забарвлює очі,
І мудрі старечі, й наївні дівочі,
Зродившися вранці,погасне на перехресті ночі,
з забутих снів перейшовши в слова пророчі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165969
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.01.2010
"Мамо, подивися, бачиш-в небі равлик?"
"Сину, це хмаринка мандрує в небесах..."
"Ні! Ти подивися, а он отам- кораблик,
І вовк, що заховався у сонячних лісах"...
Таким в мені зосталось моє дитяче небо,
З малюнками із казки, дитячий небограй,
Тепер лиш розумію: нічого більш й не треба,
Лиш мама молода, й дитинства мого рай...
Сльозиною упало моє юначе небо,
Наївність розчинилась у пелені незгод,
І в душу закотилась нестримная потреба
У неба попросити прихистку від турбот.
І я збирав каміння, вмиваючись дощами,
Шукаючи кохання, чистіше від небес,
Знайшов лише уміння терпіти сум роками,
Напевне, це також усе-таки прогрес...
А сьогодні вранці я в діда запитався,
Яке ж старече небо, навіщо його ждать?
А він заплакав гірко, присів і...засміявся:
"Небо - то для мене надія й благодать.
Поглянь же, бачиш, внучку, он там пливе кораблик,
А он перед тобою ще квітка розцвіла,
А там, он, бачиш,вовчик,а там,сховався равлик,
А далі лиш надія- за край мого села..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165967
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.01.2010
Тобі нема ще й сорока,
А вже давно ,як сніг, збіліли скроні,
І в мозолях порепані долоні,
Й трясеться пропасницею рука.
А повз тебе пливе юрба,
Кудись нестримно поспішає,
Й не чує, як твоя гармошка грає,
А ти, як зморена журба...
Мені так хочеться тобі сказати,
Що в мене доля теж гірка,
Та я тримаюсь, треба до кінця її зорати,
Щоб зрозуміти, що моя душа ще зовсім не мілка.
Та я мовчу,кидаючи до ніг твоїх грошину,
Проп`єш...Не жаль мені того гроша!
А жаль, що вже ніхто не бачить у тобі людину,
Й ти сам змирився з роллю алкаша...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165774
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.01.2010
Йдучи по вулиці старовинного міста,
Шепотів Рафаелло дивні слова:
"Дівчинко в білому,вийди з намиста,
І дай мені спраги творити дива."
А вже вечором тихим, на фоні Верони,
Він малював лик святої Мадонни,
І в благоговінні схилив на коліна
Все покоління,бо Мадонна його прекрасна й невинна...
Пробігли століття, крутячи сферу,
Й вже бачим Шекспіра, що гуляє по скверу,
І промовляє про себе дивні слова:
"Дівчинко в білому, ти ще жива?
З неба дістань мені творче натхнення,
Щоб в славі звеличить на вік моє ймення."
А потім, зайшовши в міську оперетту,
Геній писав на віньєтці "Ромео й Джульєтту"...
А час все гортає безкінечні хвилини,
Погляньте, це ж Моцарт їсть мандарини!
Що він бурмоче, ковтаючи сік?-
"Дівчинко в білому, куди образ твій зник?
Стільки емоцій багато в думках,
На музику серця покласти їх хочеться,ах!"
Й вже пальці шукають планшетку роялю,
І лине крізь час безсмертна музика жалю...
А світ наздогнав безіменну реальність,
Я в ній живу, моя це фатальність,
І вголос кричу, аж болить голова,
В безмежній надії дивні слова:
"Дівчинко в білому, дівчинко в білому,
Дай же й мені благодаті невмілому,
Де ти сховалась, в яких небесах,
Кого виводиш в герої з невдах?.."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165773
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.01.2010
Згоріли почуття,
Любов віддали на заклання
Дрібницям швидкоплинного життя,
Не мавши в серці каяття,
Ми потім просимо у Бога покаяння.
Весь час провівши в суєті,
В печалі тисячі образ,
Кохання вбили, відкривши двері самоті,
Впустивши в серце біль відраз.
Забувши доторк уві сні,
Як губи пестили долоні,
Як залишалися одні,
І вмирали в пристрасті полоні.
Забули сонячність в очах,
Забули лагідність у собі,
Лишили там лиш біль і страх,
Від себе заховалися в юрбі
А потім в самоті ночей,
Луною котиться парад зітхань
І в житті безликих ролей,
Лиш буде шлейф несправжніх зраджених кохань,
Нещирих мертвих почуттів,
І нескінченність довгих днів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165612
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.01.2010
Мерехтіли зорі , спіймані водою,
Тиша сперечалась з шепотінням хвиль,
Тебе манили далі ,блакитні, неозорі,
Замріяний твій погляд ховав картатий бриль.
Мереживом казковим світилися неони,
І світло обіймало твій дівочий стан,
На платті візерунком ,золото-червоним,
Манила жар-веселка від зіркових ванн.
Молода, зваблива, непокірна й горда,
Ти мріяла про небо і подих далини,
Слухала пориви музичного аккорду,
Мінливого в звучанні й чуттєвої глибини.
Міська красуня-птаха, у пошуках свободи,
У пошуках любові нескорених висот,
От-от злетиш, й зі страхом, поринеш в далі нові,
Майбутня жертва моди й надуманих турбот.
А поки ж ти - богиня, в наївності прекрасна,
В простоті устремління впіймати ритм сучасний,
В бажанні долетіти до країни мрій,
Поки тіло юне, в прагненні любові,
Відчути подих щастя, і шанс впіймати свій...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165610
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.01.2010
Ой як любо на світанні
Сонце зустрічать,
Із росою молодою,
Квіточки збирать.
Прийде милий, посміхнеться,
Квіти понесе,
Лагідно тебе торкнеться,
Й щастя принесе.
І нічого більш не треба,
Дівчині простій,
Хоч би з милим ,просто неба,
Тільки б не самій,
Бо дорожча за всі багатства,
Одна любов його,
Не страшні тяжкі митарства,
Витерпить всього.
Лиш би сонце на світанні ,
сяяло для двох,
Ноги мили роси ранні,
Й пестили обох.
Любувалися б весною,
І шукали цвіт,
Й не була б вона сумною,
На межі юначих літ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164304
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.01.2010
Світ розколовся,
і в гніві ти топчеш розбиті шматочки,
Не залишаючи шансу з уламків звести почуття,
Ось і все:невідворотно полетіли у безвість нестримні листочки -
Намарно прочитані сторінки твого життя.
Так легко все втратити,і тяжко звільнитись від болю,
Ти не зуміла пробачити,безпечно ламаючи долю,
Смакуючи деталі напівзабутих образ,
Не знаєш,що щастя дається тому,хто вміє прощати,
Малюючи тіні мінливих болючих відраз,
Сама розписалася в тому, що не здатна кохати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164303
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.01.2010
Серед білих вітрів просторим засніженим полем,
Людина йде...Куди вона йде?
Змерзла, обсипана снігом мов болем,
Кудись, по коліна вгрузаючи, вперто бреде.
Не знаю я цілі її, й,напевне, не знатиму долі,
Ліниво лиш поглядом ледь її шлях проведу:
Можливо піде туди, де дерева видніються голі,
І там заховає від світу навіки біду.
Без імені й роду її в землі закопає,
Й заплаче від того, що ноша нарешті легка,
Від щастя, якого ніколи не знав, заридає,
В покаянні шепочучи дяку Богові з висока...
Що за химерні думки прийшли в мою душу?
Вже постать людини давно зникла в снігах,
А я все ніяк свій погляд за обрій не зрушу,
Бо також несу свою ношу в безмежних світах...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163528
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.12.2009
Невпевнені кроки і стукіт ціпка,
Й шепіт десь поряд:"Ото бідолаха,
Його доля,напевне, нещаслива й гірка,
Для чого живе ж цей пожиттєвий невдаха?"
А по сцені театру йшов музикант,
Його погляд ховали затемнені скельця,
"Зовсім сліпий...Та,кажуть,талант,
Не залишить в спокої жодного серця".
Підсунув стілець, нервово зітхнув,
Пальці пробігли по клавіатурі роялю,
Тихим звучанням зал огорнув,
І в музиці сліз розчинилася аура жалю.
Майстерно збиваючи музики темп,
На дні апогею зриваючи звуки,
Тримаючи зал у напрузі, зловив враз момент,
І вже музику щастя сплели його руки.
Досягши нестримних бурхливих висот,
Знов стишивсь, немов від залу ховаючи звуки,
Немов в покаянні звільнив від турбот,
Свою душу, й тепер він не знає більш муки.
Розсипавши ноти срібним дощем,
По залі пливла увертюра Шопена,
В серця вселяючи радісний щем,
Бо правду життя сьогодні почула й побачила сцена.
А потім крізь гул шалених овацій,
Почув я десь поряд зітхання тремтливе:
"Нема в його долі сонячних грацій,
Але ж подивіться,який він щасливий!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163527
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.12.2009
Ти любиш весну...
А я люблю твої коси,
Першоцвітну,ясну...
Ранкові смарагдові роси,
Тихий шепіт ночей,
Ароматних,п`янких,первозданних,
Ніжний дотик плечей,любий погляд очей,
Навіки коханих...
Ти любиш весну...
А я люблю тебе в ній,
Веселу й сумну,
Сповнену райдужних мрій
Неспокійну й в`юнку,красиву й струнку,
Від зорі до зорі манливу й п`янку,
В вечоровій пітьмі,і в ранковій імлі,
Лиш тебе я люблю одну на землі!
Ти любиш весну...Благодатну весну...
Що з тобою була,що в тобі розцвіла!
Чарівну весну,наївну весну,
Що до нас не прийти не могла...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161241
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.12.2009
Не забудь, як весняний цвіт обіймав твої руки,
Як падав до ніг, вкриваючи білим намистом траву,
Й твій шепіт в устах, що на мить, приглушив всі навколишні звуки:
"Я кохаю тебе!..І кохатиму, аж допоки живу..."
Не забудь...Бо як пролетять невидимим маревом роки,
Призначаючи старості віч-на-віч рандеву,
Я шукатиму в твоїх синіх очах це кохання,аж поки,
Білим цвітом у серці життя прокладає стежину свою вікову...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161238
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.12.2009
Тук-тук...
Ви чуєте, як серце б`ється?
Хоч ангельське, та сповнене журби,
Від того, що от-от іще одна зоря зірветься,
Й полине в нікуди...
Тук-тук...
Воно печаллю обізветься,
Бо десь під натиском безбожої юрби,
От-от іще одна душа спіткнеться,
І стане враз німіша від слюди...
Тук-тук...
Ви чуєте, як ваше серце б`ється?
Хоч і людське, та як лоза весняної верби,
В шуканні, до любові вгору в`ється,
Мов пагінець лози у прагненні води...
Тук-тук...
Чому ж воно у вас таке обманне,
І протирічить в єстві саме собі?
Скоріш повірить в те, що безталанне,
Ніж довіриться,о Господи, тобі...
Тук-тук...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161004
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.12.2009
Ви запевняєте мене, що я- особистість,
І скрізь панує у вашій партії закону вищість,
А я кажу вам:"Всі ви-вовча зграя,
Й закон один у вас: хто слабший, той зникає".
Олімпу хитрості давно відкрили владу,
Зачаткам совісті в суперники поклали силу,
І, як повсякденність, ввели у моду зраду,
І вас терпіти вже вдається лиш насилу.
Солодкі ріки брехнею ллються з рота ,
Та не сховають за собою холодні очі сірих кардиналів,
Вже так набридла ваша передвиборча улеслива турбота
Всеукраїнських політиків-вандалів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161003
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.12.2009
В білій постелі породілля ридає,
А за лікарняним вікном у садочку пташина співає,
Та не тішить її, бо для неї розради немає-
Їй лікар сумно сказав:"Твоє дитя помирає..."
Чоловіка питала:" Що нам робити?
Я не хочу без нього на світі цім жити."
А потім заснула сном стражденним небога,
І приснилося їй, що в гостях вона в Бога.
"За що ж ,Боже предвічний,покарав ти дитину?-
Зверталась до Бога, ковтала сльозину,-
Покарай же мене, зглянься над сином,
Візьми мою душу, не забирай рідну кровину..."
"Що ж ти, жінко, ридаєш, твоя доля буремна,
Що проживеш, те не знаєш, не лий сльози даремно,
Просинайся скоренько,бо плаче твоя рідна дитина,
Не для неї тепер остання година..."
Від незвичного шуму здригнулись повіки -
Розбудив молодицю щасливий крик чоловіка:
"Прокинься скоріше моя люба кохана,
Повернувсь до життя наш синочок жаданий!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160539
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.12.2009
Не знайдеш волошки зимою у полі,
Скільки її не шукай.
У ворожки не випросиш кращої долі,
Скільки її не питай.
Як випаде на дорозі лагідне щастя,
Радій, мов наївне дитя,
Об горе спіткнешся- терпи, поки вдасться,
Лиш байдужості не пробачить життя.
Печалься в розлуці, радій у коханні,
Страждай в самоті, у німому чеканні,
Живи для нащадків, вмирай за ідею,
Йди по життю за своєю зорею.
Шукаючи в Бога вічність у Слові,
Знайди ту стежину, що веде до любові,
Навчися прощати, і бути прощенним,
Й люби свою долю, бо вона є священна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160535
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.12.2009
В сивині туману виступає хаос лісу,
У вранішній дрімоті застигла сонна тишина,
Ніби крізь природню пелени завісу
Не посміє крикнуть жодна звірина.
Дощ мандрує полем, моросить сльотаво,
І не війне вітер- сховався десь в гілках,
Лиш бродячий песик щось шукає жваво,
В виораних свіжо польових грядках.
Осінь проминула, дотерпіли сосни,
І дуби поснули в прагненні весни,
Сном солодким млосним, сном високорослим,
заколисаним в дрімоті, їм шепоче дощ:"Засни"...
А під сірим небом ледь жевріє сонце-
Вкуталось хмаринням від холоду зими,
Що от-от загляне до твого віконця,
Й намалює казку зі скляними ворітьми.
Там збілілим полем в танці закружляють
Від волі захмелілі віхоли в бігу,
А дуби у лісі сплять й про це не знають,
Ти потім їм розкажеж про цей танець на снігу.
А поки ж сірооко малює осінь на прощання,
Немовби витрачає останні з своїх фарб,
Палітру кольорів, обрамлених чеканням,
Забираючи з собою весь природній скарб...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160171
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.12.2009
Спокійно відчиняєш двері,
А я не кликав, та якщо прийшла,то вже заходь,
Мабуть, сьогодні знову будем разом ,і,як завжди, сльозами на папері,
Омріяну в чеканні, молитву слів напишем, і хай почує нас Господь
Ти будеш музою моєї рими,
Нажаль, нелюбої,що народилась в аурі страждань,-
Ознака болю,що приніс з тобою в серце холодні зими,
Самотніх вечорів і неспокійних рань.
Ти будеш плакати, та плач розчиниться в кімнатній тиші,
І стрілкою годинника награєшся без меж,
Проникнеш в душу сторожким шурхотом хазяйки-миші,
Охайним порухом здіймеш в ній вал пожеж.
Розкриєш лиш мені, і так відомий здогад:
Ти назавжди прийшла: на радість й на біду,
Розтанеш потім в тіні часу залишивши спогад,
Елегантно,в реверансі,мовивши:"Я ще прийду..."
Тремтливо сколихнеш осінній день поривом вітру,
Осяєш сонцем останню путь листа,
в небі розкладеш тривожну передзимню ватру,
І все-одно залишишся свята...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160169
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.12.2009
Своїй нещасливій долі сьогодні скажу:
"Я любив тебе,й хоч була ти в мене така недосконала,
В останній атаці я за тобою,як ніколи тужу,
Бо віра моя у власне безсмерття сконала."
Як зустріти останню годину тепер?
А так хотілось ще продовжить життєві дороги,
Надія ще є, та мій дух давно вже помер,
І на старті молодого життя вже пора писать епілоги.
Нас проковтне могили холодний граніт,
і плач музики ляже на плечі живих органно,
Закрутиться й зникне в каруселі війни цей навіжений світ,
І смерть на вуста покладе печать бездоганно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=157896
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.11.2009
Закоханих очей тремтливу ласку
Шукаю я в безодні замріяних твоїх зіниць,
Й шепочу несміливо: побудь зі мною ще ,будь-ласка,
Бо така прекрасна ти на тлі зіркових багряниць.
Не летіть так швидко іскорки-хвилини,
Почекай небесна сонна мить,
Я закохався в очі милої дівчИни,
І розумію, що без їх мені не жить.
Незбагненні зоряні вершини,
Як неосяжна даль твоїх думок,
Скажи ж мені, хоча б одну причину,
Яка б закрила шлях нам до зірок.
Я п`ю сьогодні твою вроду,
Купаюсь в щедроті таїнних загадковостей єства,
В коханні до тебе пізнав я вищу насолоду,
А в образі твоїм побачив сяйво божества.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=156570
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.11.2009
Легким подихом сколихнулася,
Ніжним дотиком губ торкнулася,
І дозволу не спиталася,
В сердечко твоє закралася.
Ще була ти вчора самотньою,
І жила собі безтурботною,
Та сьогодні тобі вона зустрілася-
Та любов, що так солодко снилася.
В очі глянула ніжно, й всміхнулася,
До твоїх грудей пригорнулася,
І в думках неспокійних зосталася-
Ось , нарешті, і ти закохалася.
І не втікай від неї, не пручайся,
І даремно ти не засмучуйся,
Бо немає в любові нещирості,
Ти віддай сердечко їй милості.
Бо немає за неї світлішого,
І без неї нема щасливішого,
Дня прийдешнього й тихої радості,
Аж до пізньої сивої старості...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=156568
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.11.2009
.
Цвіте бузок - це значить,скоро буде літо,
Юнацьких вражень жадібна пора,
Кохання править цим безмежним світом,
Для юних найсолодша гра...
Біля вагону зупинились двоє:
Солдат і юнка,в обох в очах лягла,як ніч,печаль,
Хоч діти ще,а розуміють вже обоє,
Що розлука як біда, а серце - це не сталь...
"Чому тремтиш ,Не холодно ж ,кохана?"
"Тремчу,бо тебе милого люблю,
Мене покинеш,і тоді душа,як рана,
Покриється нестерпним болем від жалю..."
"Не говори так- ти ж моя єдина,
Ніколи так нікого не кохав,
Ти лиш чекай!"-на вушко юнці шепотів хлопчина,
Й сльозу непрохану в рукав ховав...
Здригнувся потяг, і потекли вагони,
Забрали милого кудись в світи,
Його зустрінуть там чужі перони,
Й Афганістану задимлені хребти...
Його зустріне десь остання куля,
Останній погляд в небо до чужих зірок!
Не пощадила юного солдатська доля,
Бо був наказ не зходити з плацдарму ні на крок...
"Чому тремтиш,не холодно ж,кохана?
Я все-одно до тебе прилечу,
Коли загоється твоя душевна рана,
й не чутиме земля твого плачу...
Я прилечу разом з пташиним співом,
Із свіжим подихом весни,
Ти не забудь мене,моя прекрасна діво,
І як зацвіте бузок лиш пом`яни...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=155098
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.11.2009
Невпевнені дитинства кроки,
Розмашиста у юності хода,
Шалений біг, коли у зрілості минають роки,
Й зупинка в старості, хоча душа ще молода...
Як сяйво ледь народженого дня ,
Тремтливо-лагідні дитячі руки,
Й сердечко ще не тривожать сумління муки:
В дитинстві ми живемо навмання.
Чудова юності пора: тут почуттів – кольорова гамма,
В закоханих таємна гра, і в розпачі життєва драма,
Романтика юнацьких дивних мрій,
І вперше мовлене: „ти мій”!
Як марево забутих вранці снів,
Так мрії тануть в зрілості малюнку,
У намаганні заховатись за стіною непотрібних слів,
Коли ключ до розрад – в одному поцілунку.
Період дивних відчуттів,
Коли до старості подать рукою,
Шалений біг нестримних днів,
У пошуках душевного спокою.
Як підсумок прожитих літ:
Спокійна совість , чи неподоланна туга ,
У старості вже не такий манливий світ,
І все смішніші до життя потуги.
Траєкторія буття:
Від світання – до смеркання,
З першим криком нового життя –
До території мовчання...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=155097
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.11.2009
По щоці сльоза сповзала,
І ніхто не зна,
Чи вона когось шукала?
Чи вона когось чекала?
У печалі світ сприймала,
Безутішно в нім страждала.
Чи була, можливо, зовсім й не сумна?
Може вже когось зустріла,
Може вже чомусь зраділа,
В душу сонечко зронила,
Його сяйвом звеселила.
Чи її зродила дивина?
Що красою враз зманила,
Серцю крила почепила,
У фантазію злетіла,
І сльозою втіхи потекла.
Зі щоки додолу впала,
В безвісті часу пропала,
Кудись за ним поманрувала,
І навіщо ця сльоза була?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153861
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.11.2009
Троянди падали до ніг,
Шепотіли губи: як ти міг?!
Та не важливі вже слова,
Як зрада душу обрива.
А ти не плач, а ти мовчи,
Лиш поглядом своїм кричи,
І хай почують небеса,
З очей спливе його краса.
А потім біль заллє дощем,
І лікар час загоїть щем,
І сонце висушить журбу,
Зніме з вуст на сміх табу.
І прийдуть знову почуття,
Почнеш по-новому життя,
Відкриєш серце для бажань,
Бо світ не милий без кохань.
І лиш наївність пропаде,
Й до того, хто тебе знайде,
Ще буде час для недовір,
Та потім все минеться, вір.
Бо так заведено в житті,
Що гріх вмирає в каятті,
А після найболючих зрад,
Приходить час і для розрад...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153602
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.11.2009
Розкажи, чому тобі летіти вже несила,
Розкажи, де ти загубила свої крила,
Покажи, де болить, і я загою твої рани,
Покажи, бо час не спить, а ти моя навік кохана.
До снаги, тобі цей шлях ще подолати,
До снаги, тобі у небі ще літати,
Ти живи, я не дозволю тобі страждати,
Не тужи, цей світ- для того, щоб кохати.
Пролетять, як хмаринки роки,
Проминуть, і ти забудеш його кроки,
Промайнуть, і ти забудеш його руки,
В цьому суть, не варті його твої муки.
Ти літай, у небі ще багато щастя,
Ти кохай, тобі іще в житті воздасться,
Мить мине, й нові відкриються пороги,
Лиш мене, візьми з собою у дорогу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153601
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.11.2009
Під металевий стук коліс, текла, котилася дорога,
Студентський безтурботний сміх,пісні на "біс",аж до рідного порогу,
Неначе стихія, я радий,що тут я, тут молодість моя,
Забудь моя душа про всі тривоги...
Хитається вагон, самотнім залишився десь перон,
І нам так весело чудовою студентською порою!
Гітару попросив циган, який йому в тому резон?
Нехай, старий потішить нас своєю грою...
Пробігли пальці по струні, пробігли, затремтіли,
Гітару стиснув у журбі, аж випинались на руках старечі жили,
Один аккорд на вибір взяв... Гітарний гриф поцілував,
Й полинули слова, хоч ромські, та дивно, ми їх розуміли!
Як шум дощу у небесах, як літній подих зливи,
Як вітер у лісах, як шепіт золотої ниви,
Перепліталися слова і музики припливи і відпливи,
Заплакали в душі сумні циганські жалісні мотиви...
З дригалася струна і лилися аккорди,
Були дивними слова, то у жалю, то неспокійні й горді,
А на очах сльоза, й мов у плачу стеналися старого груди,
і в нас в душі розбушувалася гроза й мовчання запанувало всюди...
Замислився циган, неначе в несподіваній розгубі,
В очах немов туман, й щось тихо шепотіли губи,
Немов шукав свої слова, відновлював у пам`яті загуби,
Гітару пестила рука, а пальці ніжні, мов у дівчини, не грубі...
"- Простіть, сини, гітари не тримали мої руки,
З минулої весни на ній була печать розлуки,
Минулої весни мене настигла невимовна біллю втрата,
Як поховав я рідних: сина й брата..."
Під металевий стук коліс, текла, котилася дорога,
Студентський безтурботний сміх, пісні на "біс", аж до рідного порогу,
Неначе стихія, я радий,що тут я, тут молодість моя,
Чому ж в моїй душі стоїть тривога?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153505
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.11.2009
Подивіться: на дворі зів`яло листя,
Хоча ще вчора воно було в чарівній позолоті,
Й в яскравих шатах затишне обійстя
Тепер завмерло в несподіваній скорботі.
Й немов весь світ уражений чеканням,
Прикрив свою печаль осіннім снігом,
Він звеселя того, для кого осінь ця- остання,
Хто до весни не добіжить й шаленим бігом.
А сніг радіє, мов мала дитина,
Кружляючи, лягає на долонях, змішаний з сльозами,
І зрозуміла лиш тепер стара, засмучена хворобою, людина,
Яка причина робить світ в недосяжності жаданим.
Здригнулася душа гірким нестерпним сміхом:
Нарешті скинуто з плечей вагу років у суєті і дивини чеканні,
Коли не помічав, що плечі вкриті першим осіннім снігом,
Милуєшся тепер їм, коли для тебе він останній...
Подивіться: на дворі зів`яло листя,
І сніг укрив всю землю першими грудками,
Зупиніться!.. Хоч на мить, зупиніться,
Покажіть його своїм коханим.
Усміхніться... Хоч на мить, усміхніться,
Він для вас старається чудесними холодними зірками,
У прекрасне, хоч на мить, огляніться,
Й полюбіть це життя до нестями...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153502
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.11.2009
Не плач, країно,
Твої сльози не заллють байдужі тіні
Зникаючих розбещених еліт,
Бо тільки розпач чути в твоєму голосінні,
А для еліт- ти лиш вічний сателіт...
Пробач, країно,
Що я не в силі,
Зняти з твого серця болю гніт,
Та все-одно для мене ти єдина,
І вірю я , що буде вільний твій політ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152985
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.11.2009
Ми всі у цьому світі гості:
Звідкись прийшли, кудись підем,
Провівши час в доброті і злості,
Хто-королем, хто- бідарем.
Гортаючи життя хвилини,
Плекаєм щедрість майбуття,
Та в претензії на вічність
забули,що для нас це лиш гостини,
І треба встигнути з душі зібрать сміття.
Киваючи на когось,щукаєм виправдання,
І просимо у Бога особистого тепла,
Та чи було..?Чи буде в нас бажання,
Відкинути солодкі випробовування зла?..
І не важливий сан, і зовсім не важливе місце-
Це все лише обставин збіг,
А твій духовний стан, й наскільки твоє серце чисте,
На дні безсилля, і на висоті життєвих віх...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=152983
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.11.2009
Знімала білу, як зимовий день, весільну шаль.
І весело навколо! І радісно навколо!
А у твоїх очах – сумна печаль,
Крок зроблено, розірвано стражденне коло.
Зреклась себе, віддавшись в жертву нелюбові,
Ти більш не згадуєш мораль,
Дівочі мрії й клятву з губ, погасшу на півслові,
А я...А я спізнився на одне життя, на жаль...
Вже не сама... У твою честь танцюють вальс,
В повітрі пахне поцілунком,
Це хтось чужий цілував тебе, а ти дивилася в далеку даль,
Десь щастя залишилось там нездійсненим дарунком.
Серед букетів білих , мов в снігу, троянд,
Вітань, і усмішок, - не поскупились щирі друзі,
Вінчальний танець , як вірності гарант,
Як останній штрих моїх ілюзій.
Й немов в передчутті біди,
Сховалось сонце в темних хмарах,
Кричало моє серце: ”не ходи,
У танець цей, бо він тобі не пара...!”
Плаксиво щось заграв рояль,
Не лише він вгадав наш настрій.
Зніми ж... Зніми з свого лиця вуаль,
Я помилуюсь їм в останній раз, й піду нещасним...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151856
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.10.2009
Ще серце чує шепіт мрій,
Та сон торкнувся твоїх вій,
І вечір в сутінках погас,
Прошелестівши: спати час...
Тебе покине самота,
Огорне тіло дрімота,
А за вікном – звичайна річ,
У небі світом править ніч.
Моя кохана, засинай,
У сновидіння поринай,
Дивись солодких ніжних снів,
Де я тебе до щастя вів.
Де палко в губи цілував,
Своїм коханнячком назвав,
Тугу пестощами змив,
Солодким шалом тіло вкрив.
Моя кохана міцно спи,
Хай сняться вранішні степи,
Гірський шумливий водоспад,
І в небі срібний зорепад.
Іскриться в висі сонцеграй,
Шумить весною щедрий гай,
І в море обрій тебе зве,
Там вітер милою назве.
І ні печалі, ні сльози,
Ніколи там нема грози,
Нехай в твоїх солодких снах,
Ніколи не приходить страх.
Нехай моя кохана спить,
Про все, що мріє хай їй снить,
Хай заколише колискова,
І віднесе у світ казковий...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151855
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.10.2009
В нестримнім падолисті,
До нас приходить осінь,
В сріблястому намисті,
У пишному волоссі.
Всміхається чарівно,
Дарує подарунки,
Всі думають: царівна,
Й цілують її руки.
Вона пройде садами,
Все золотом покриє,
Так гарно...Тільки в мами,
Ще більш волосся посивіє...
О, лукава осінь!
У пишності ти вбрана,.
Та в серці залишаєш,
Незагойну рану.
Тобою плаче старість,
Тебе боїться юність
Бо ти – остання радість,
Про це розкаже мудрість.
Надію вб`єш дощами,
Обсиплеш розпач листям,
Й тужливу біль, ночами,
Принесеш непроханим гостем.
Повієш холодним сумом,
І в серці не знайдеш розради,
Від жалю за роками, що вкрадені димом,
Невідворотної втрати.
І проллються старечі сльози,
Як згадається мить торішня,
І вдарять перші морози,
Й затихне пташина пісня...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151790
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.10.2009
Вона не бачила моря,
Не звертала уваги на те,який красивий сніг,
Не знала безмежного горя,
І їй не сипали квіти до ніг.
Не було в неї часу співати,
Та й не знала ніяких пісень,
Не хотіла нічого втрачати,
Проживши життя,немов один день.
Одні говорили:"Щаслива!"
Бо не знала сімейних турбот,
А інші бурчали сварливо:
"Яке ж це життя без пригод?"
Та, мабуть, лиш Богу відомо,
Про тягар її самотніх доріг,
Коли знемагала від душевної втоми,
Коли самотність була,як нескінченний забіг.
А як просиналась ночами,
Подушку скропивши від сліз,
Бентежилось серце від сну,де з коханим,
Слухала,як шумить нічний морський бриз.
І серце стискалось від туги,
І стукала в двері журба,
Й в знемозі стерпіти наруги,
Не раз проклиналась судьба.
Лягатиме листя осіннє,
Покриє чоло білий сніг,
Проживе,відцвіте ,без коріння,
Так і не здолавши до щастя поріг...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151788
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.10.2009
Кохання у листах – два сонця між рядками,
Не висловлений страх: коханий, ти ще з нами?
Лягає між шляхів заробітчанська драма,
На стиці двох країн, біль пекучих слів:
„Сину передай останній поцілунок мамі”...
І хто кого продав?.. У всьому винна доля,
Як їхав, то кохав, а там , - як вітер в полі,
Чужинська сторона обрізала коріння,
І ніхто не зна, коли прийде гірке прозріння.
Дарунки сину, як плата за розлуку,
Та чи заспокоїть це твою душевну муку,
Нове життя однак зміліє в ностальгії,
До болю схочеться, щоб як колись,
Нести додому квіти для своїй Надії.
І сам вже знаєш, що втрачав,
Коли не цінував любові,
Так легко докоряв, і не прощав у злому слові,
І лиш тепер, за відстанню, в журливій безнадії,
Спокутуєш в чужій землі гріхи,
Так легко втраченої мрії.
І тут чужий, і там - Іуда-зрадник,
Й ніякий час для тебе більше не порадник,
Колись вернешся блудним батьком до синового порогу,
Та чи пробачить син? Хто зна,
Про це мовчить розлучниця-дорога...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=149140
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.10.2009
Дволика моя Україно,
Твій шлях, як пориви душі,
То перед панами гнеш спину,
То їм даєш відкоші.
Хто в тебе кидає каміння,
Того ти любиш, як миле дитя,
А хто помирає за твоє покоління –
Намагаєшся скинути в вир небуття.
Красива ланами, прекрасна в озерах,
Манлива в морях , і розрада в піснях,
Лягаєш брехнею на історичних паперах,
І байдужою впертістю встеляєш свій шлях.
В путах раби, в безмежній покорі,
Долаєш в ярмі столітні віки,
І за те, що народ купається в горі,
Вдягаєш іудам лаврові вінки.
А потім проснешся, розправивши крила,
Гордо здіймешся в зеніт вишини...
Щоб знову, за хвильку, позбутися сили,
І на колінах просити прощення своєї вини.
Моя Україно, для мене ти люба,
Як матір моя, хоч й безпутня в світах,
Моя вічна розрада, моя вічна загуба,
жертва подіумів, і Героїня плах...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=149139
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.10.2009
Говори,говори,не мовчи,
Розкажи про сумні світанки,
Коли зорі згасали,мов вогник свічі,
Як солодкі сни німфоманки.
Розтопи страждання в солоних сльозах-
Самотності вічної звички,
Та знай:не буде в тебе більше в очах
Безнадії холодної нічки.
Візьми мою вірність з собою у сни,
І серце відкрий для любові,
Бо нема у тому твоєї вини,
Що жага циркулює у крові.
Я впізнаю надію в болючих словах,
В сльозах я зрозумію неспокій,
В розпуці народиться вірності птах,
Що злетить в любові високій...
Говори,говори,лиш не мовчи,
Бо іншого щастя не буде,
Біди свої в останній раз полічи,
І хай час їх навіки забуде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=149079
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.10.2009
Надломила гілочку вербову,
Усміхнулась...Та в очах бринить безмежний сум,
І паузу незвичну,насторожено-нервову,
В розмові не сховає міста галасливий шум.
Все зрозуміло, ти до мене охолола,
А в мене ще лишилось так багато слів
Про почуття, яких до зустрічі з тобою я не знав ніколи,
Які прийшли немов із найсолодших снів.
\\\"Пробач,я не твоя,на жаль у нас чомусь не склалось,
Можливо винен ти, можливо винна я,
І не сумуй, залиш в минулому все те, що з нами сталось,
І зрозумій,що так буває,це-життя...\\\"
І поцілунком ти закрила нашу долю,
Як поцілунком я її колись відкрив,
Забрала із собою частку мого болю,
Назавжди залишившись тою,яку колись любив...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=149078
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.10.2009
. Славетний мудрий подорожній,
В пошані ти в домівці кожній,
Схилилися перед тобою всі віки навіки,
А ти як і завжди , для когось смерть, для когось – ліки.
Ти був у зародку імперій,
І спочивав на їх могилах,
Гуляв просторами безкрайніх прерій,
Й ховався у вузьких гірських щілинах.
В дитинстві йдеш повільною ходою,
І мчиш у старості на велетенських крилах,
Ти забираєш все, нічого не беручи з собою,
Осідаючи пилюкою на запущених могилах.
Радієш, милуючись дитям у дні народжень,
Хвилюєшся від першого невинного кохання,
Сумуєш, коли хтось падає, так й не здійснивши сходжень,
І не жалієш тих, хто все життя живе лише чеканням.
Своїми кроками відмірюєш безкрайню вічність,
І поклоняєшся хіба що лише Богу,
Щасливий той, хто зрозумів твою величність,
Збираючись разом з тобою у свою дорогу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=149060
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.10.2009
Над річкою просинь,
Хвилюються трави,
Лоскоче чоло вітерець,
Ох,знову ця осінь,
Манлива й лукава,
У серце вселяє терпець!
Золотими нитками
Малює пейзажі,
І ніби від барв горить світ,
Заполонила думками,
Про природні колажі,
І фантазії дивний політ.
І зовсім не сумно,
Хоч серце тривожить,
Невидимий подих зими,
Бо як же безумно
Хочеться жить,
Й не знати гіркої суми.
Й хоч ця осінь з дощами,
Мов неба сльозами,
Завтра змиє натури портрет,
Я щасливий,що з нами,
Вона мандрує літами,
Я закоханий в неї естет...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=143740
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.09.2009
Я осідаю білим снігом на твоїх руках,
І тану від тепла, й краплиною вмираю на долоні,
А потім знов сніжинкою народжуюсь на небесах,
Й лечу, щоб поцілунком вмерти на твоїй дівочій скроні…
З жагучим дотиком, в полоні погасаючих агоній,
Вмираючи, втрачаю всю красу: осяйну й неземну,
І все для того лиш, щоб в твоїх очах, у глибині бездонній,
Хоча б на мить побачити прекрасну дивину…
Ти спинишся, уражена , на мить, красою,
Щось шепотітимуть в трепеті уста,
А я розтану, по щоці проклавши слід водою,
Немов сльоза, що бачила як тануть молоді літа…
І зрозумієш враз, що ти сама – сніжинка,
Що падає, пронизуючи час,
В надії долетіти до свого кохання, й хоч на хвилинку,
Побачити в його очах трепетний екстаз…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=143739
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.09.2009
Ось і знову промайнули теплі літні ночі,
На землю впала холодом туманна сивина,
І осінній дощ шепоче у вікні пророчо,
Що ще на скоро прийде з сонечком весна...
Ти пишеш листа, в якому між рядками пролягла розпука,
Відчаєм в словах, немов в проваллі глибини,
Твоє серце болить від печального слова "розлука",
І незримої відстані нездоланної далини.
Простір душі сповнений вічним чеканням,
Там ніжність і докір в терновім віночку сплелись,
У вірі,що осінь ця буде нарешті остання,
І все повернеться, все буде так,як колись...
Заклеїш листа,на адресі напишеш: самотність,
І молитвою ревною його пошлеш в небеса,
В надії на Бога, що почує безмежну скорботність,
І подарує тобі незвідану грань чудеса...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=143704
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.09.2009
Горить свіча...Свята свіча...
Тінь доторкнулась до меча,
І ти торкнулася плеча,
Немов в останнє відміча,
Пелюсток лілій обруча,
Холодних, як сумна свіча...
Зів`эться в небо чорний плащ,
Повіє смертю серед хащ,
і небо-в пргненні грози,
не знайде на обличчі в тебе ні сльози.
Останнє слово- до катів,
До того, хто тебе хотів,
Колись тебе одну жадав,
Не маючи на це ніяких прав.
"О,графе чесний Де ла Фер!
Чому ту лілію не стер,
Як цілував святе клеймо?
Тепер воно,немов більмо...
На берегах твого ставка,
Лишилася любов гірка,
У цвіті лілій молодих,
В бажаннях графських,рокових.
На лезі гострого меча,
В суворих рисах палача,
Відважний графе Де ла Фер!
Твій смуток чорний не помер,
Шукатиме свій шлях Атос,
В уколах шпаг,немов у жалах ос,
Та лиш знайде тінь злої леді-
Прокляття мертвої Міледі..."
Скотилась по долоні кров,
Погасли барви ніжних лілій,
І довго ще лунав запеклий шепіт серед старих дібров,
Це Атос молився,просячи у Бога ласки своїй милій...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142484
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.08.2009
В свіжому блиску винограду,
Що доторкнеться до щоки,
У шурхоті німого листопаду
Шукаю почерк Божої руки.
Нехай мені несе розраду
Проміння сонця із небес,
Я,як завжди, знайду його пораду,
Шукати спокій в плині голубих рікових плес.
Я з природою єднаюсь,
У розмові на самоті,
Я дякую,я перед нею каюсь,
За нелюбов, за відчай у житті.
Вона для мене візерунки зродить,
Веселковим кольоровим тлом,
І в душі чуттєву гру відродить,
В якій добро іще побореться зі злом,
Тонко-струнним ехом співу птаха,
Шумовинням в небі верховіть,
Дзижчанням сонної комахи,
й барвистим мереживом суцвіть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142483
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.08.2009
Завмерти, на хвилину,
Від краси.
І слухати... І слухати тебе,
А ти проси...
Проси, щоб цілував,
Долоні ,аж до болю, в пристрасті стискав,
І щоб жадав,
Солодкий дотик губ твоїх шукав,
І з глибини очей жагу збирав.
І щоб я знав,
Про що вчорашній місяць зажурено зітхав,
Й чому осінній вітер зі щоки в тебе сльозу зірвав.
І щоб кохав,
Аж до кінця кохав,
До свіжості ранкової роси,
До білизни старечої коси.
Проси...
Знімаючи з душі савани болю,
Даруючи мені навік свою журливу долю,
Не криючи краси,
Проси...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142443
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.08.2009
Я падаю, й нікому не спинити це падіння,
Як падає зоря-до самого кінця,
Аж до межі холодного терпіння,
Аж до краю печального вінця.
Самотнім візерунком промайнула юність,
Як марево видіння зраджених надій,
Солодких мрій...Я лише зараз зрозумів їх згубність,
Та вже не зупинити хід неконтрольованих подій.
Я не зумів зростити крила,
І до наївності додати смирення чесноту,
Я падаю,і воля щось змінити вже давно безсила,
Згораючи, втрачаю духовну чистоту.
Тамуючи в вині і плетиві думок смак болю,
Ховаючись в тінях спогадів, від сяйва ще живих зірок,
Не маючи відповідальності за власну долю,
Я падаю в провалля,і все простішим є до нього кожен новий крок...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142430
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.08.2009
А зорі,як долі, в небесній оправі:
Одна сяє барвисто,інша ледве блищить,
А мільйони погаслих забулись у славі,
Та нічого не вдієш,треба жить-не тужить.
Твоя доля-для тебе,хоч коротка,як спалах,
Хоч тяжка зверх терпіння,і сумна аж до сліз,
Ти світи,хоч й безкрилий,ти світи,хоч й в кайданах,
Твоє світло важливе,як невинність беріз.
Бо ж зорі палають, і це для когось потрібно,
значить й в долі є свій прихований сенс,
Ми до зір,що у небі живемо подібно,
Ми варті для когось,хоч для інших не вартіші за пенс...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=141671
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.08.2009
Ти плачеш? О,невже це осінь,
Налила в келих по вінець журбу?
Ти думаєш,що вона прийшла назовсім,
Й кусаєш в розпачі губу.
Він не прийшов...А тобі лише сімнадцять,
Не знала зрад, не відала жури,
Наївно вірила в безмежний вихор танцю,
З яким несли тобі кохання ангели згори.
Несли любов,принесли ж зраду,
Смак поцілунків розтанув у струмках солоних сліз,
І нема в кого знайти розради,
Не знаєш ти,що це ще не любов,а лиш її ескіз.
Ревнива осінь не розкаже,
Що сльози висохнуть,забудуться у снах,
Й колись спіймаєш погляд,що тебе на вік прив`яже,
Коханого...Й знайдеш кінець журбі в його руках.
Коли душа від дотику зомліє,
Замре у мить солодкого цілунку світ,
Тоді лиш твоє серце зрозуміє,
Справжньої любові колорит.
Вона зустріне тебе,довгожданна,
Коли,самотня,стомишся чекать,
Коли повіриш в долю безталанну,
Вона прийде і принесе з собою благодать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=141653
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.08.2009
Як сонце сяде на долоні,
І пальці зацвітуть в вогні,
Здається,що зігрівши обрій під небесним лоном,
Воно дарує сонячність й мені.
Жевріє вогник надвечір`я,
І перша зірка-осяйна,
Предвісник срібного сузір`я,
Бентежить серце вічністю вона.
До неї шлю свої печалі,
До неї-всі мої сумні думки,
Для вічності вони легкі,мов дотик шалі,
Для мене ж, як тягар на всі віки.
Нехай холодна, так, нехай вона безжальна,
І не почує мене зі своєї вишини,
Та у своїй високості прекрасна й майже нереальна,
Ще довго хвилюватиме мої тривожні сни...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=141652
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.08.2009
Що важливіше за життя?
Честь? Гідність? Совість? Віра?
А як вмира дитя,
Яка до його долі у небес є міра?
Безмірні грані існування,
У чому сенс?-нас мучить вічне запитання:
Пізнати,як себе, Христа?
Чи жити з чистого листа?
Покласти душу на алтар любові,
чи кожен день віддати злові?
Чи може нам вже наперед розписано всі ролі,
І щось змінити в нас немає волі?
Напевне кожен знайде привід докорити своїй долі,
І кожен скаже:"Я один у полі!,
А всі думки безглузді,як сміття,
Бо всьому, що було немає вороття."
І все-одно для кожного безцінне власне майбуття.
й не знайти нам міру вартості життя.
Та все ж величність задуму,що в первородній глині,
Поклав Творець нам в серце на зорі буття,
Говорить нам,що на терези вічності,заради рідної людини,
Ми часто ставимо вагу свого життя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=141619
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.08.2009
А в закоханих серце,як сонечко,
І світла безхмарна душа,
І ніби сяйво у віконечко,
Так смішинка на вустах поспіша.
А в очах загадкові грайлики,
Ніби знають про щастя з небес,
Веселунчики,мовби смайлики,
У всіх виклика інтерес.
У закоханих врода,як квіточка-
Життєдайна цілюща краса,
Що розкрилася посеред літочка,
Як Божа іскриста роса.
А мрія єдина, барвінкова:
Щасливе,без бід,майбуття,
Кольорова,жагуча,веселкова,
Віра в прекрасне життя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=141618
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.08.2009
За межею реальності
Мої сни,мої мрії,
В далині недосяжності,
Обрій моєї надії.
Там в`ється дорога заквітчана,
І море шумить в приливі,
І ти зі мною повінчана,
І обоє ми молоді й щасливі...
За межею моєї реальності,
Птаха співає для ниви,
Її воля сягає захмарності,
А в грудях дзвінкі переливи.
Й білокорі берези сумуючи,
Серед поля самотні,заплакані,
Своє серце дощу даруючи,
шумлять ,гордим вітром ,налякані...
За межею моєї реальності
Горда пісня шанує велич свободи,
Для неї нема міри дальності,
І не знаю я цінніш нагороди.
Там змирилася осінь з туманами,
Бо знає,що вони не назавжди,
А я все не можу змиритися з ранами
Реальності жорстокої правди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140741
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.08.2009
Біль слів,
Якщо вони загублені в блуканні
Просторами журливої душі,
Не сказані в свій час ,промовчані в чеканні,
Знайде тебе колись на самоті.
І ти заплачеш не спита причини,
В долонях вміститься весь білий світ,
Сльозами вмитий без провини,
Та не зумієш зняти з серця гніт.
І поведе по пам`яті стежинам,
Раз по раз спогади зрива,
Та стиснена колись у німоті пружина,
Всю душу болем розрива.
І буде злити невідомість:
А що було б якби змогла,
Твоя сміливість перемогти свідомість,
І ти тоді б йому розповіла,
Про всі думки народжені ночами,
Про всі несказані слова.
Хто зна, можливо б зараз поміж вами,
Любов іскрилася жива.
Або відмова змила сльози,
Відкрила шлях у серці до шукань,
Й кохання перше залишилось лиш в згадці прози,
Як джерело набутих знань...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140740
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.08.2009