| Сторінки (5/483): | « | 1 2 3 4 5 | » |
Спішить мій час...Його розгін лякає,
невже і у людей так?Єднає бігом нас?
Є розуміння,що життя втікає,
й не залишити його ,трішки, про запас...
Я відчуваю, що чогось не встигну,
не дочитаю щось, не допишу вірша,
залишу у чиємусь серці стигму:
не долюбив...Хоча любити поспішав!
Я відчуваю, що останнє слово,
не доскажу...І недодумаю думок.
й куди б я не дійшов, та випадково,
завершити не зможу свій останній крок...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036783
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2025
Хотів би я знати, про що сонце пише,
як останнім промінням хмариночку черкне,
може, обрій - це лист, заповнений віршем,
послання любові,коли,ось-ось,смеркне...
Дивний цей почерк, розум слова не знає,
та сонячна мова зір очей спокуша,
всеньке серце моє жагу відчуває,
коли сонця послання читає душа...
Буває, що люди живуть не писемні,
або ж вічний клопіт, довга люта біда,
буває, що дні проминають даремні,
і смерть - це остання болюча гряда...
Живу я в надії, живу я листами,
у ранній зорі і надвечірніх вогнях,
що Бог пише вічне, небесне над нами,
промінням торкнувши наші спраглі вуста...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036772
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2025
Сизий туман окутав містечко,
лютнева пора сусідить з весною,
тиша навколо, і трішки містично,
світи уявляти, приховані млою...
В ранній годині,ще сон хтось шукає,
та в заспаних вікнах горять світляки,
і вже на роботу хтось поспішає,
у дня закрутились турбот вітряки..
Не знає містечко, що спокій цей ранній,
і тиша сонлива, що його огорта,
звичний порядок, перед бідою- останній,
бо вже перші ракети летять у міста...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036705
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2025
Заграй, скрипаль,
нехай, смичок талант покаже,
й проллється музики ручай,
по вулицям сумного міста...
У скрипці твій я чую жаль,
і смуток мій теж поряд ляже,
та скрипка плаче все ж ,нехай,
її сльоза невинна і чиста...
Полине, у німу високість,
почута, може, буде Богом,
розчулить ангелів мільйони,
і всіх, кого вже тут нема...
Хто залишив нам одинокість,
без кого жити вже знемога,
і спогадів гіркі полони,
й розсіється холодна тьма...
Війни немислиме прокляття,
і болю траурну глибокість,
й не заліковану зажуру,
у пульсі серця різнобою...
Нехай, смичка твого завзяття,
торкне чиюсь сумну самотність,
проникне у думки похмурі,
примирить вечір із собою...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036703
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2025
Розширюється грізний і величний Всесвіт,
не вивчений і загадковий він для нас,
що поза ним: пітьма, чи до Бога там просвіт?
Можливо, небуття... Який його запас?
Чи, може, вимірів така безмежна кількість,
що вмістить нескінченність бульбашок-світів...
В людській свідомості усе втрачає стійкість:
чи це той світ, в якому жити я б хотів?
Коли вогонь із гуркотом зринає в небі,
й ракети -блискавки світ струсоне удар,
смертельні дрони десь просочаться крізь РЕБи,
чи я згадаю, що світ- це нам Божий дар?
А ми ж творіння Божі, по його подобі ,
хто ж кам'яні зробив в наш час людські серця?
Один наш світ... Та потопає в дикій злобі,
на грані власного можливого кінця ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036506
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2025
Понад світом ніч мине,місяць обганяючи,
потім ранок оживе, сонце вихваляючи,
потім, потім, без числа, місяців і сонечок!
А людина... Чи була?Промайне,мов світлячок...
Вчора жив.Сьогодні згас... Завтра хтось народиться.
В кожного є світло з нас, світло Богом множиться!
В світлячків короткий час, Їм спішить доводиться:
сяйвом блимне один раз , спогадом загубиться...
Світлячки летять, летять та метушаться всюди,
щось шукають, про щось мовчать, вони, немов, як люди,
окремі іскри із багать, злітають аж до неба,
і, маячком, когось навчать, як в мирі жити треба...
А хтось погасне, не злетить, а дехто й крил не має,
у незнанні й безвір"ї спить.Нічого не шукає.
Хтось ненавидить світляків, мета їх- убивати,
та хтось уб'є і хижаків...Усім є час минати...
На тлі і вічності світил, всі мерехтять ,мов зорі,
доки ще не забракло сил, і в радості, і в горі...
І я кудись лечу, лечу...І світлячком згораю,
Бог запалив мою свічу, то хай горить до краю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036499
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2025
Поклик моєї душі-
безкрайнього неба просинь,
змальованого у вірші,
де весну шукає осінь,
у минулого- печать,
у майбутнього-печалі,
лиш думки кудись летять,
у думок свої є далі...
В їх душі моєї зов,
і п"ятдесят відтінків слова,
В них терпіння і любов-
це життя мого основа.
У емоції вся суть,
різна форма у сльозинок,
в слова теж своя є путь,
із собою поєдинок...
Добре, що є в неба синь,
в ній загадка і надія,
у відтінках моїх хотінь,
проба є мого сумління.
Я- Небесний Мандрівник,
і шукач своєї мрії,
А життя - це путівник,
кожен йде по нім, як вміє...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036427
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2025
Коли проснетесь березневим ранком,
прислухайтесь і відчинить вікно,
найкращий апетит перед сніданком-
обнадійливе весняне кіно.
Змагається за "Греммі" в небі жайвір,
і юністю хизується тюльпан,
бджола гуде про свій солодкий намір,
у неї на весь день роботи план.
Сюжет весни у другорядних ролях,
і сонце над усім ,немов, Атлант,
в створіння кожного маленька доля,
і є акторський вроджений талант.
Тож відчиніть вікно скоріш, погляньте:
бо дійство це призначене й для вас,
журавлине в небі радісне, крилате,
і павучок поміж росиночок-прикрас.
Одвічний клопіт: шурхіт мурашиний,
краплинки соку із гілок берез...
На мить повірите, що світ- невинний,
що із весною він для нас воскрес...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036418
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2025
За обрієм гримить невтомна канонада,
вечірній мрякопад і сполохи свічі,
покинуте село, опорний пункт й розрада,
у пачці цигарок і роздумів вночі ...
Він безіменний син, його позивний:" солдат",
чекають на його, серця безіменних мам,
в сіті нічних годин- сердечних канонад,
тривожних почуттях,і пережитку драм.
В невидимому зв'язку поєдналися вони,
в однім серцебитті, на лінії вогню,
у небеса втекла від байдужості війни,
молитва за диття- за синову броню...
Присниться дивний сон, в слід втомленим думкам,
немовби в унісон ,солдатам і матерям:
в обіймах дорогих, душі надрвиний злам,
зойк в словах простих:" Я повернувся, мам!.."
Є безліч в світі слів, написаних рядків,
роздумів вночі, й коротких дивних снів,
усьому є ім'я: в синів і матерів,
і в серці полум'я на тлі холодних днів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036270
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2025
Десь заспіває соловей квітневий,
свою кохану піснею позве,
і розіллється солодко-вишневе:
"Тьох-тьох!","Віть-віть!"Любов ,одвік,живе!
Кохання є! Воно завжди є справжнє,
бо як несправжнє, це вже не любов...
Співали солов'ї в минуле давнє,
щоб милі розпізнали їхній зов.
"Віть-віть!"Тьох-тьох!" Моя прекрасна ладо,
мене знайди!Я в світі цім один...
Мій спів для тебе, зваблива принада,
Коли зоря- цариця вранішніх годин.
Як сонечко на сході воскресає,
змагаються в любовній грі птахи..
Весна іде. Життя перемагає!
У щебеті купаються верхи...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036203
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2025
Проллється небо весняним плачем,
дощем омивши журавлині крила,
проріжуть хмари гостреним ключем,
небесних кораблів розправлені вітрила...
Вони пливуть із сонячних країв,
вертаються, спішать до свого дому,
щоб рідний край в потісі їх зустрів,
журавлі кричать, забувши втому...
Не знають ще, що дому вже нема,
не знають, що таке в житті можливо,
бо війна- це не лелек вина,
на крилах їх любов тужлива...
Вони жили завжди серед людей,
до їх вони сьогодні прилетіли,
в зруйнованих оселях-тінь смертей...
Що з рідним домом хижаки вчинили?!
Де ж тепер осісти журавлям?
Бо ж у птахів в серцях є повеління:
в дітях щоб продовжилось життя,
в краю батьківського благословіння...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035782
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2025
Клітинка чорна, клітинка біла.
Життєві шахи... Доля хід зробила.
Я правила гри всі розумію,
та захищатися погано вмію...
В клітинці чорній моя тривога,
полонить душу аж до знемоги,
у білій клітці -душі Розрада,
потіха серцю, що волі раде...
Із кожним ходом я маю досвід,
смак безнадії,надії просвіт,
буває в шахах стається диво,
усміхнеться доля особливо...
Пішак пройдеться по життєвій дошці,
запише себе в переможці,
король зігнеться у поклоні,
і сяйво зблисне від корони...
Клітинка чорна, клітинка біла,
реальність наша незрозуміла:
всім перемогам- одна поразка,
ця партія, на жаль, не казка...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035653
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2025
Перемир'я, майже як синонім недовір"я:
збережені життя,чи то майбутні жертви?
Етери жадібно кричать багатослів"ям,
їх слухають живі, що думають про мертвих...
І звідусіль лунає дика й люта мантра:
підсилена мереживом лихих емоцій:
обміняні ресурси, землі ,рідні надра.
Метали для безпеки майбутніх опцій...
Таке лукаве і вороже перемир'я,
щоб, не дай Бог, хтось перший не стріляв,
щоб чорний ангел почистив в себе пір'я,
а білий демон щоб у пеклі погуляв ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035443
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2025
Шумить біля моєї хати ліс,
у вітрі наростає його гучність,
я думаю, що вітер- фаталіст,
а в шумі чую голос про минучність...
Шукає щось між хвилями дерев,
розчісує у сосен пишні крони,
незадоволено, здіймає рев,
берези злякано схиляться в поклони...
В сердитому пориві штурхає мене,
шукає щось...Шукач у безнадії,
знаю: завтра вранці він стомиться й засне,
і знову ліс зашепотить про мрії...
Тендітний подих пеститиме плечі,
лагідно торкнеться пошерхлих губ,-
шукач знайшов моєї туги порожнечу,
неначе ,найкоштовнішу зі згуб...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035442
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2025
Київське море,сосни на кручах,
сонце в зеніті,і незайманий пляж,
наче,в повторі, хвилю могучу,
долає вітрильник ,здійснивши віраж...
Якщо запитаєш ,коли я був щасливий ,
яка не забудеться в пам"яті мить,
згадається день і той час особливий,
гарячий пісок і неба блакить...
І очі коханої в манливій безжурі,
її ніжні цілунки й солодкі вуста ,
у шепоті хвиль присяга в довірі,
юнача любов,що в сердечках свята...
Куди ж занесла ти тепер мене, долечко?
Життєва стежина надто крута,
немає вже милої, минули ті сонечка,
лиш спогадом душу в печаль огорта...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035262
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2025
́́́́́
Буває так ,що перед нами,
шириться безодня драми:
в житті зринає перехрестя-
дорога честі, чи шлях в безчестя.
Можливо,це є правда неба,
та вибір нам зробити треба,
у честі буде опік болю,
в безчесті-для душі неволя.
Ходити в правді й постраждати,
чи у брехні себе не знати,
сумління нам дано заради,
мірила вірності і зради.
Наш кожен день -це перехрестя,
добра промінчик,зла пришестя.
у світлі істину шукати,
чи в темноті життям блукати...
Можливо, є це суттю волі,
душі на всіх стежинах долі,
себе, щоб ,до кінця, пізнати,
завжди нам треба вибирати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035118
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2025
Мої думки, немов, написані листи,
Кому?У безвість...Наче,крик німого:
вони як плин води, щоб з часом спір вести,
з реальністю посперечатись змога.
у багатьох з них тішить серце лесть,
душі потреба є себе хвалити,
буває, що скрипить по нервах жерсть,
коли думки приходять щоб винити.
у цих моїх незримих і чудних листах,
крім спаму, є багато ще печалі,
але коли усмішка сяє на вустах-
це радості приховані деталі.
Любов і не любов...У цих листах -роман.
Сюжет, в бутті докупи днями зшитий,
в якому я- це ,мов, безкрайній океан,
в реальності краплинкою прожитий ...
Людські думки у Всесвіті надіслані листи,
зупинити їх не маємо ми змоги,
допоки нам своє життя у нім нести ,
у пошуці щасливої дороги.
Та вірити так хочеться завжди мені,
що кожен з нас, людей, -окремий лист до Бога,
прочитаний в далекій дивній вишині,
усередині серця, безмежного, людського...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035117
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2025
Подзвони...Чи хоча б рядочок напиши:
"все добре, мамо, в мене зараз все нормально,..."
І сердечко,малесеньке, в кінці лиши,
щоб серце матері не билося печально.
В кружальці годинника кудись спішить,
тремтлива стрілка, малюючи нервів коло,
серце в мами все частіше стукотить,
і паніка в думках гримить самотнім соло.
Небесний ангелу, сина збережи,
великий Боже, відверни від нього кулі,
змилуйся,годиннику,ти не спіши,
залиш моїй надії місця ще доволі.
Вже у волоссі снігом білим сивина,
сини батьків є оберегом батьківщини,
а в серці мами теж своя іде війна,
бо кожен день минає на межі руїни...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034251
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2025
Ти тремтиш, осіння квітко,
може це твоя вина,
що для осені- сирітка,
а зимі- мішень сумна...
При скупому сонці, в тиші,
щось ввижається у сні,
наче ти, та й серед вишень,
у квітневому вбранні...
Білосніжний дощ із неба:
цвіт із вишень опада,
його не ловиш ,та й не треба-
ти у квітні молода...
У сні той квітень безкінечний ,
та сон короткий в мерзлоті,
минає він так недоречно,
і ти- в реальному житті...
Думки мої, ви не покірні,
складаєтесь в нестерпний вірш,
в людей шляхи нерівномірні:
у когось кращі, в когось гірш...
Шляхи стражденні поряд з щастям,
в зимі іде чиясь весна,
гріху сусідом є причастя,
у зла й добра душі ціна...
Буває, що квітневі квіти,
загинуть у весни теплі,
а тим,що у недолі жити,
вік довгий в холоді землі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034094
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2025
Пів біди, багато це чи мало?
Пів радості...Такої я не чув...
пів святості- це її не стало,
пів подиху- і чийся вік минув...
А пів любові- так близько є до зради,
а пів надії- це до безнадії крок,
половина віри- сумніву принада,
у половині щастя- заздрості виток...
А я живу і боюся половини,
все ціле хочеться, бо не частинний я,
в любові,вірі і надії години,
мого єдиного прожитого життя...
Нехай, біда... У ній шукається Божа святість!
Короткий вік...Але щоб дні були усі мої!
Нехай,журба... Без неї я не пізнав би радість!
А в половинах часто є загострені краї...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033588
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2025
Коли тобі п"ятнадцять,ще так багато світла,
і так багато в серці є незвіданих доріг,
твоє тіло, юне,ще , ось-ось,лише розквітло,
й душа, що тільки пізнає суєтний власний гріх...
Ще з легкістю вмирає і воскресає пристрасть,
у зціленні шануючи незайману любов ,
і наївно світиться в очах дитяча хитрість:
в п"ятнадцять, надія може вмерти і родитись знов...
І світ так великий, і печалі ще маленькі,
хоча здається, що це в їх заклав хтось край нещасть,
сльозинка на щоці, без жури,така легенька,
й попереду багато ще помилок і причасть...
Коли тобі вже сорок, багато що прожито,
багато що осмислено і пройдено шляхів,
і бачено вже морок, обірвано і зшито,
ниток життєвих безлічі, щоб щось я зрозумів...
Бо так багато сенсів і мало їх пояснень,
на всенький безмежний Всесвіт в мене одне життя,
і я боюсь надії, що як колись погасне,
то не повернеться більше- полине в забуття ...
Та буде так як буде ,і повз пройдуть всі люди,
яким окреслено було прийти в мої часи,
і хочеться повірити:хтось та й не забуде,
душі моєї веселі і печальні голоси...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033510
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2025
Блукають дні, однакові мов близнюки,
біжать, кудись,спішать, все,немов, по колу,
летять у безвісті минулого роки,
з життя мого знімають нові сколи.
Завжди хотілось дочекатися весни,
а там вже й осінь, знову, не за горами,
боїться молодість, як чорної чуми,
приходу старості, немічної драми.
Здається,ще недавно був малим дитям,
і так хотілось швидше дорослим бути,
може це над нами насміхається життя,
що не дає роки назад оті вернути.
Ціную те, раніше, що не помічав,
чого моє раніш не прагнуло хотіння,
дорослий вік давно для мене вже настав,
а я в дитинство хочу, у його сумління...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032809
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2025
Коли вже маємо щось, то хочеться нам ще,
така людська спокуслива натура,
інакше, відчуваємо ми прикрий щем,
і на те, що маємо, дивимось понуро.
І добро у цьому є, але й біда:
нема прогресу без його хотіння,
але ж і час проллється, як тече вода,
і старість потім докорить сумлінню:
навіщо і для чого всі ті дні,
як молодим був, не втішався тілом?
Смішні хотіння породили прагнення сумні,
тепер недуги дням твоїм мірило...
Бо не вернеться та, що протекла вода,
і вже не зміниш те, що не змінити,
коли пора минула молода...
А діти кажуть: треба ще нам щось купити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032711
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2025
Одинока птаха в небі,
у височинні королева,
мого зору любій звабі,
для мене особливо особлива.
Ти літаєш, мовби, раєм,
між чудним пухким хмаринням,
бачиш, що за небокраєм,
сонця там горить твердиня.
Ти пташина вечорова,
мандрівниця у смерканні,
провідниця мого слова,
воля- це твоє бажання.
Символом мого хотіння,
з крилами душі моєї,
наче, ти моє сумління,
в чистім небі, над землею.
Доки ти літаєш, птахо,
я з тобою теж радію,
хоч для тебе я мураха,
мріяти Я теж умію.
Може там нема печалі,
де царюєш ти в польоті,
у Небесному Причалі,
у промінні позолоті...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032710
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2025
Життя завершеним ніколи не буває,
воно завжди обірветься в лету,
нажитися не можемо ми до краю,
усім відомо цю істину просту...
В любові не насититись назавжди,
як не напитися навік води,
у життєвій спразі ми буваєм справжні,
в хотінні жити подалі від біди...
Не хочу жити я, немов ,прощанням,
не знаю, скільки ще у мене днів,
та вранці я життю кажу: вітання,
пробач, що маю я так мало слів...
Коли буває зовсім вже нестерпно,
і на серці- туги чорна каламуть,
я думаю, що і печаль, напевно,
кінець теж має. Це життєва суть...
Ми напечалитись на вік, не зможем,
і в радості прожити всі часи,
та хотів би ,я щоб день мій був би кожен,
сповнений Господньої краси...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032626
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2025
Наче, у свідомості постійна ватра,
з дитинства ще горять її вогні,
полонить думка ця: що ж буде завтра?
Із нею ми проводимо наші дні...
Клопоти постійні і виправдання,
що завтра буде краще, може, нам,
сьогоднішнє минає наче, як чекання,
як зрощений для завтра перелам...
Сьогодні не встигаємо ми жити,
здригаємось від відгуку литавр:
"Не намагайся зараз все спожити,
залиш на потім для майбутніх завтр!"
Що ж буде завтра? Гей!Що ж буде завтра?
Ну, ясно, так, що сонце все ж зійде,
і в когось в голові заб'ється мантра:
у ній він сенс життя свого знайде...
І мудрість, істину ,і правильні наснаги,
щоб людства поступ не завмер...
А я все не наберусь ніяк відваги,
щоб жити зараз, просто так, тепер...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032534
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2025
Велика спокуса- в житті сісти в човен ,
отой, що без весел і без вітрил,
і попливти повз заквітчаних весен,
не рахуючи дні, не прикладаючи сил...
Велика спокуса, течії дати свободу,
щоб понесла...Може, кудись, занесе,
і човен зайде на тихую воду,
лишивши позаду лихо усе...
Біда для людини- її недоля сумна,
апатія тіла,її неміч в житті,
безодня чекає на того човна,
бо за водою скелі тільки круті...
Хоч сил вже немає і волі нема,
не сідай ти ніколи до того човна,
яка б не була в тебе люта зима,
собі говори: ще прийде весна...
.
Людина без крил сідає в той човен,
ота, що забула, як в небі літати,
світ несправедливий, він розпачу повен,
та все ж твоє серце захоче щастя шукати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032533
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2025
Такий він тихий ,цей піщаний годинник:
ледь чутний шурхіт у струмку піску,
та має він високий цінник,
і філософію слизьку...
Не знаємо ми, що з нами буде,
така дрібничка: сто хвилин,
з піском прошурхотить в нікуди,
минулого застиглий плин...
А хтось не встиг лиш на хвилину,
не оминув свого кінця,
в обставинах, сумних, загинув,
яка ж хитка реальність ця!
Не знаю я чого боятись,
чи шурхоту того піску,
чи спроби з долею погратись,
щоб не почути ту тоску...
І бути, мов, струною скрипки,
щоб заридала лиш в кінці,
а зараз веселилось тільки,
у милосердній ,Скрипаля ,руці...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032378
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2025
Вічний солдат
Я відштовхнуся від зірки Полярної,
і розпочну далекий свій зоряний шлях,
зором в шуканні надії примарної,
не постійної, наче дитинство у снах...
Поміж зірок я пройдуся стежинами,
мимо темних кутків величавих небес,
може, вони залишились невинними,
і в собі не ховають загострених лез?
Може знайду я там окрай жорстокості,
де ще, за межею, живе доброта,
і маяками моєї самотності,
будуть зір міріади і їх повнота?..
Під обрієм ранок родиться болісний:
сьогодні чиїсь погаснуть знову світи,
згине неправедний, згине і совісний,
у жазі справедливість докупи звести...
Тисячі років людській заповзятості,
для тисячі воєн завжди буде свій день,
під зорями Божими забули святості,
у вірі,що не зупиниться подих легень...
Істота людська з думками тривожними,
я вкопався в планету, як вічний солдат,
різняться обличчя з війнами кожними,
під небом німим у сяйві яскравих принад...
Поспати, хоч трохи, в надії примарної,
я, наче, кохану обійму свій автомат,
у небі ж, минаючи зірки Полярної,
дрони ворожі формують кривавий парад...
,
я, наче, кохану обійму автомат,
а в небі, оминаючи зірки Полярної,
дрони ворожі формують парад...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032311
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2025
Чи можливо, щоб корупціонер мав покаяння,
і щиро перед Богом він молився?
Сучасне і цікаве запитання:
щоб в розпачі душевному журився?
Про власну грішну заблукалу душу,
суєтне,без Христа, життя,
чи може огорнути злодія- чинушу,
щиросердне ревне каяття...?
Немає неможливого у Бога,
і справедливість Його є свята:
всі люди рівні і одна дорога,
в Біблії це істини мета.
Та я ніяк, собі, не пригадаю,
такого випадку в житті,
щоб ,змучений сумлінням аж до краю,
прийшов отой чинуша до судді...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032308
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2025
Зацвіли у полі кульбабки,
ти у волосся вплетеш вінок,
і затанцюєш, без оглядки,
свій прекрасний і сумний танок...
А синє небо таке ж безкрайнє,
як твоя гірка печаль,
о скільки їх ,воно, прадавнє,
забрало за собою в даль...
І знаєш ти, що треба жити,
була любов, тепер нема,
та серцю важко зрозуміти,
навіщо небо, коли сама?..
Вже зацвіли кульбабки в полі,
цвітуть, цвітуть... Їм все одно,
що з милим ти шукала волі,
тепер вона -гірке вино...
Танцюй, танцюй! Сумний танок твій,
не знаєш ти, що молода,
і побачить неба ,далекий обрій,
як згасне в серці твоя біда...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032106
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2025
"Гойдай!" "Гойдай!"
І мама гойдалку гойдає:
вперед- назад, вперед- назад,
а я захоплено гукаю:
"привіт- прощай, привіт- прощай... "
Мої улюблені качелі,
в селі- найкраща із принад,
я вже дорослий і малюю паралелі,
у пам'яті: вперед- назад, вперед- назад...
І спогади застигли пожиттєві-
це пам'ять зберігає звіт:
мов відео, болісно-миттєві,
коли життю я говорив:" Привіт!.."
І час реальністю на спогад ляже:
живи тепер, не поспішай,
привіт життю багато раз ти скажеш,
та лиш один сумний "Прощай!.."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031505
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2025
Рідна земля
Я не бачив сакур, що цвітуть,
у пустелі дюни я не міряв,
на вершинах гір не скінчилась путь,
на кораблі не підкорив я моря.
Не пройти у світі всіх шляхів,
не побачити усі пейзажі,
ще ніхто ніколи не зумів,
всі осягнути зором персонажі.
Але є один у світі край.
з іменем ,славетним, батьківщини,
у серці ти свою любов тримай,
до любої своєї України.
Бо багато є чужих земель,
та одна,для тебе, рідна мама,
вірності і любові акварель,
ти неси в своїй життєвій драмі.
Бо на вершині сніжно-білих гір,
і серед дивних сакур, білосніжних,
пустель широких і чужих морів,
рідної землі Ти не відчуєш сили...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031502
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2025
Якби я мав ідеальний слух,
і чув би, перед себе, кожен шурхіт,
як сердечка б'ються метеликів і мух,
та чув би зір космічний гуркіт.
То серце б слухав я твоє,
і ловив би кожен спраглий подих,
бо диво ти для мене є,
й нема такого у природи.
Якби я мав безкрайній зір ,
і аж за небокрай сягав би оком,
та бачив краплі на вершинах гір-
сліди сніжинок, талих ненароком.
Тоді шукав би я стежки,
де ти ідеш, обласкана промінням,
що сонце шле для тебе, залюбки ,
а я втішався би таким видінням.
Якби я мав унікальний смак,
і відчував ,як бджоли ласують медом,
як спрагло п'є з джерела молодий рисак,
спітнілий від погоні, оспіваний поетом.
Все рівно б я шукав жаги,
манливих губ у поцілунку,
нехай не ображаються боги:
нема солодшого у світі трунку...
Звичайний я, моя кохана знай,
і поезія оця- не театральна ,
ти головне в кінці її шукай:
моя любов до тебе унікальна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031285
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2025
Буває,що мій розум грається в дражливість:
то що ж воно таке, твоє життя,
славетна його унікальність, особливість?
Говорить розум: це лише буття...
А серце не спиняє в стукоті дням ліку,
у кожній миті прагне,і всотує життя,
шепоті смертельному ,немовляти крику,
в закінченні й початку постійного чуття.
А ще в лихім безумстві випадків й обставин,
дитинства, юності, зрілості... Прожитих років,
Любові, зради, вірності... Будов й обвалин,
самотності і прощення несмілих кроків...
Досягнутих вершин і пошуків одвічних,
віри і скептицизму, і розпачу німоти,
стражданнях, болю і в радостях простих і звичних,
таких немає слів, щоб осягнути повноти...
Якось так швидко дні біжать й болісно нестримно:
ледь оглянешся,а за обрієм кінець життя,
і в серці, від плину днів швидких, буває зимно,
бо розум каже: це все лиш збіг і випадок буття...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031284
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2025
Мені наснилася вона,
у чорному одязі ,печаль,
і постать вся її сумна,
а в руках блищить кришталь.
І знаю я що це- душа,
в її руках моя ,тендітна,
а печаль йде не спіша,
все менше і менше стає помітна...
І відчуття у мене є,
що як вона розтане в хмарах,
кришталь ту скине й розіб'є,
та вороном злетить,примара!
Куди ж поділася сестра,
де радість в білій одежині?
Їй той кришталь нести пора,
душа моя цінніш перлини...
Хіба не ради неї жив,
Хіба вона- не ради мене?
Я б з радістю, повік, дружив,
я б їй довірив сокровенне!..
Печаль і радість: дві сестри,
моя душа, мов іграшкова,
одній поплач, іншій сльозину зітри,
обом служить вона готова...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031220
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2025
Таїна
Ми маленька іскра, що летить лиш мить,
порівняно із всесвітом і часом,
хоч людська епоха голосно шумить,
та це лиш писк серед галактик маси.
Матерія, що є в просторі і в часі,
вона ніяк не може бути зокрема,
величини, явлені в одному разі,
для всіх наук - це незбагненна таїна.
Наша мить, і вічність, що була до неї,
і буде що в кінці немислимих віків,
Творець усього, і ми- його ідея,
Господь , який з піщинки Всесвіт сотворив...
Зазвичай так, що кожен день для нас-проблема,
і наш плин життя - це маса безлічі турбот,
щоденно у полоні власної дилеми:
Чому? Навіщо? Де край гіркот і насолод?..
Та знаю я лиш те- що я єство маленьке,
й надію в серці маю ,що в мудрого Творця,
час ,простір і матерія- все величеньке,
і моя душа для славного Його вінця...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031098
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2025
Я оглядаю небокрай: над лісом пломенить заграва,
це увертюра дня ,народження світів,
для мого світу ця небесна панорама,
я очевидець музики без слів.
Червоні хмари скупані в промінні,
мов сцена задуму творця,
окрай синяви на вершині:
мелодія величного співця.
I текст до неї написано у Бога,
а я лиш всього є спостерігач,
в надії, що це і для серця мого,
що в музиці цій сміх, не плач.
Так сходить сонце в літній ранок,
він відмикає новий день,
ховає місяця уламок,
у смузі вогняних легень.
Маленьке я людське створіння,
та маю честь: дарунок взяв,
прожити день у чистоті сумління,
на сході сонця я Богу обіцяв...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030865
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2025
А може куля омине,
а може смерть десь заблукала,
і ти дочекаєшся мене,
як при розлуці загадала...
... А може куля омине...
На нас дивились з неба зорі,
а може знають щось вони,
ти проводжала мене в горі,
а я прийду до тебе в сни...
... А може смерть десь заблукала...
Давай не будемо журитись,
радію я ,бо снишся ти,
судилось нам любити вчитись ,
коли на відстані світи...
... і ти дочекаєшся мене...
І не впаду Я десь у полі,
бо оминуть всі вістря жала,
і небо вистачить доволі,
молитв отих, що надсилала...
...так при розлуці ти загадала...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030864
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2025
Не буває двох однакових сніжинок,
це так легко і просто зрозуміти,
унікальних візерунків їх множина,
і до землі їм треба долетіти...
Ми шукаємо для сніжинок смисли,
в їх красу вкладаємо Божу милість,
та хтось образливо собі помислив:
як дратує їх холодна онімілість...
Не буває двох однакових людинок,
як же важко нам це осягнути,
ми подібні множині сніжинок,
нам особливим візерунком дано бути...
Небагато в нас часу летіти,
в кожного свій строк падіння,
не в силі нам затриматись зуміти,
всупереч власному хотінню...
Когось метляє ,знавісніло,стужа,
інших у танку ,злегка, кружляє,
може це така загадка Божа,
що двох однакових доль не буває...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030186
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2025
Як сумуєш- пиши,
на листочку вірші,
У рядках залиши,
свою частинку душі.
Бо сум і печаль-
це також є життя,
а душа мов кришталь,
має крихкість чуття.
Як радієш- пиши,
і себе не питай-
радість любить вірші,
душа сміється нехай.
Є в музики сім нот,
а в гітари сім струн,
безліч в світі турбот,
а душа- не мовчун.
Коли плаче вона,
і від болю щемить,
ти пиши і земна,
на листочку залишиться мить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030108
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2025
Така собі дрібничка-
ота кинута образа,
неначе шнур до запальнички ,
мовлена коротка фраза.
Що злетіло не повернеш,
слово- це Убивча зброя,
як від стужі лютої змерзнеш,
від неї страждають обоє...
Мов маленька цілюща росинка,
що по ній душа шука водопою,
розради, у слові, підтримка,
нею рани у твоєму серці загою...
Що таке взаємне кохання?
Якою справжньою любов буває?
Це одвічне взаємне старання ,
те що живить, а не вбиває.
Від слова до слова стежини ,
боротьба палає душевна ,
вона свободою є для людини,
Її вибору проба щоденна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030106
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2025
Здіймається у небо павутинка,
Я помітив її ненароком,
на хвостику сяє краплинка,
а ми йдемо неспішним кроком.
Я покажу її коханій,
вона помітить оту краплинку,
і застигне,на мить,в здивуванні,
ми зупинимось на хвилинку.
Зачудовані красою,
осені нам подарунку,
затуманяться очі млою,
у найпершому поцілунку.
Нам осінь дарує диво:
є у неї хвилини безцінні,
щедра для нас, особливо,
для любові миті шле ніжні.
Мов коштовна намистинка,
в нашій пам'яті назавжди ,
понесе її павутинка,
нам залишить смак принади...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030038
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2025
Коли у світі не було ще нас,
коли у світі більше нас не буде,
жили і житимуть повсюди люди,
і з ними також буде їхній час.
Була любов ,любов і потім буде,
і ненависть - на всі часи,
Сміялися і плакали повсюди,
щасливі і печальні голоси...
Так було і далі в світі буде,
І ми такі,та є одна деталь:
від нас залежить, чи Україна буде,
майбутнім людям не було щоб жаль.
А що наш голос, про що розкаже він?
Як ми боролися, жили і помирали...
Такий гучний, немов би в храмі дзвін,
щоб через століття нащадки його впізнали.
Ми не гірші і найкращі з поколінь,
випало нам бути тим атлантом,
що перед ворогом не схилив колін,
майбутнього країни Ми є гарантом.
У кожного своя історія життя,
окремі драми, наче голос неповторної сурми,
але в серцях родилося злиття:
для Батьківщини оберегом стали ми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029971
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2025
Життя мого маленька драма:
тривога в серці не засне,
але коли сміється мама,
все забувається сумне.
В житті багато що є цінне,
та для дітей нема ціни,
коли сміється мама рідна,
то посміхаються й вони.
Господь заклав зв'язок сердечний,
любові мами до дітей,
у простоті турботи звичній,
живе вона для їх радостей.
Летить голубкою на поміч,
готова вкрити їх крильми,
усупереч рокам і втомі,
вона піклується дітьми.
Не знаю я що в долі буде,
попереду. На все свій час...
Господь хай маму не забуде ,
її серце б'ється в думках про нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029903
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2025
Може станеться, колись ,
Буду я старим ,сварливим,
Ех, яблучко, по тарілочці котись ,
Я ж був колись молодим, щасливим...
Чи обирав я сам собі життя,
Чи може доля так все написала,
чи Бог веде мене в своє буття,
По заплутаним стежкам від самого начала?..
А комусь лиш короткі дні ,мов дим,
Вмирати молодим у розквіт щастя...
А комусь доживати дні старим,
В сумному ореолі горя,вдасться...
Коли зароджується, по зимі, весна,
Мені здається: в ній є щось від мрії,
І в немічному тілі, келихом вина,
Нагадує мені: душа ніколи не старіє...
Ех ,яблучко, по тарілочці котись ,
Я ж був також молодим, щасливим,
Живемо ми від колись до колись,
А дні спішать неспокоєм щемливим...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025003
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2024
Мамо... Чутно за вікном вітер,
Я б всі твої сльозини витер,
Всі твої думки тривожні забрав,
Щоб не було в їх печальних заграв...
Так швидко минають наші часи,
Твої струджені руки- відтінок краси,
Назавжди маленькі ми діти твої,
Хоч юність для нас- вже далекі краї...
Буває ніколи, буває, ніяк ,
Так мало ми мамі говорим подяк,
А мама не вічна ,а мама одна,
Буває весела ,буває сумна...
Мамо... Я загасив би всі твої болі,
Хай би вітер їх заховав десь у полі,
А ти вся у турботах бігаєш день,
Материнська любов- як верх одкровень..
Народжені ранки бачать твій труд,
Все для дітей ,для їх щастя споруд,
І вечір заснулий тебе поміча,
Вогником в серці палає Свіча...
Буває ніколи, буває, ніяк ,
Так мало ми мамам говорим подяк,
А мама не вічна ,а мама одна,
Буває весела ,буває сумна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024049
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2024
Розбите дзеркало,потріскане,
В шматочках скла- маленьке небо,
Обведене скляними рисками,
Немов за гратами воно й нелюбе,
В самого Господа,й самотньо плаче,
Дощем на скельцях змочуючи бруд-
Не буде більш сьогодні нам удачі,
І не в прикметі діло,не осудь!
У наших душах щось зламалося,
Мільйони понівечених сердець,
Від баченого зла руїна сталася,
І помстою наповнений вінець!
Шматочки скла докупи зібрані,
Загострені,нескорені в біді ,
Ми люди нації,у війні обвінчані,
І в долі кожного її сліди...
Шукаю я в собі ще образ цей,
Як чистим дзеркалом світилася душа,
І небо квітло для наївності очей,
І слово- для приємного вірша.
Щоб моя склинка ,хоч війною гострена,
забруднена у бідах і в сльозах,
З маленьким небом,зовсім вся потріскана,
Любов"ю лікувала гнів і страх...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023446
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2024
Про життя
Підіймалась, в безмір неба, стомлена душа ,
незакінчені, по себе, справи залиша,
зачепилась за хмаринку, огляділася,
що ж від неї в цьому світі ,залишилося?
Діти сваряться за хату, не поділену,
у сусідів ,мовби, свято ,тишою мірене,
все життя душа із тілом сперечалася:
і з ріднею- мов з чужими... Так вже склалося...
Всі у праці промайнули в небі сонечка,
все для сина ,щоб достаток,і для донечки,
так ведеться, у родині, з діда-прадіда,
дні траплялися гостинні,та й була біда...
Не питав ніхто ніколи про що мріялось,
про що печалилось, на що надіялось,
як серце плакало,як веселилося,
так несподівано все зупинилося...
У високість,із гріхами,в лоно Господу,
чи для суду,чи на милість,чи для осуду?
Полетіла,мов пір"їнка,неприкаяна,
чи спасенна,чи Творцю не покаяна?
За рядками роздуми ховаються,
про життя і про те, що минається:
так багато історій заплутаних,
під небесами, хмаринками вкутаних...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023390
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2024
любий не бий..
Переляк,біль, у несподіваній розгубі,
Мов дзвонарем забито розпачу набат дзвінкий,
Застрягле на півслові звичне"любий!"
Змінилось шепотом в болючому"не бий..."
Хоч потім будуть квіти і букет пробачень,-
"По п`яні все,-я був як сам не свій."
Та світ змінився вже,набув інакших значень.
Обмеживши у просторі наївність твоїх мрій.
Народна дурість каже:б`є-то значить любить,
Ревнує,отже,має почуття.
А ти надієшся, що час усе розсудить,
Терпітимеш надщерблене життя...
За першим разом прийде потім другий,
І не терпітиме вже він твого плачу,
Переночуєш ніч в найкращої подруги,
Та в серці спалиш траурну свічу...
І може б заховалася у втечі,
Та в лоні носиш плід-його дитя,
Вагання тисне тягарем на плечі:
Боїшся одинокості буття...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023076
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2024
Прокинувся ,осіннього ранку ,листочок,
Поглянув на одяг: увесь золотий!
Подумав, що це його слави віночок,
Що обраний світом, навіки святий...
Високо в гіллі, так близько до неба,
Вище за вищість власних братів!
І ще возвеличитись зманила потреба,
Зірвався за вітром і у вись полетів.
Від радості й гордості за власну корону,
В повітрі ,безжурно, затанцював!
І лише на мить зацікавив ворону,
Додолу, знесилений святістю, впав.
Змішався з гнилим, бридким перегноєм,
Під важкою мітлою старця - двірника!
Та примірити хочеться образ героя,
Ще сотням листочків, зі свого висока...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023070
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2024
На дорогу равлик виповз,втішений до краю:
ось погріюся на сонці,краще світ пізнаю,
хай подивляться на мушлю всі створіння ближні,
хай позаздрять що без мушлі,і живуть як слизні.
Комусь треба працювати,щоб було де жити,
Гірко сльози проливати та життя любити,
А я все відразу маю,отака фортуна,
Може Бог також є равлик,А життя- лагуна?
Кажуть що земля велика,скрізь є в ній голодні,
Що у когось все безлике,рване і не модне.
На мені ж все золотисте,грає в сяйві сонця,
Може ще б в моїй хатинці щоб були віконця..
Щоб співав я голосніше, інші ж трішки стихли!
Щоб мені було видніше, слизні хай би всліпли!
Хай би те що є у мене не було в нікого,
А все те що є нужденне-не для серця мого.
Задоволений і ситий, стомлений в знемозі,
Задрімав безжурно Равлик ,прямо на дорозі,
На шляху автомобіля... Ось життєва правда!
Біля втіхи... Щастя біля...Не життя ,а зрада..
Кому в світі цім дається -дорого візьметься,
Істина з віків ця ллється,так бо вже ведеться,
У безжурності є слава та не в марнославстві,
В кого гонор величавий,той в лихому рабстві...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022774
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2024
Ти кажеж,що для мене сльози вже ніщо не значать,
А нерви стали як стальні клубки,
Хто ж сказав тобі, що чоловіки не плачуть?
Не плачуть лиш бездушні й хижі, мов вовки.
А наші сльози сховані у грудях,
Де серце б`ється в унісон з життям,
Ми мовчимо, тримаючись, на людях,
Мовчання наше сповнене чуттям.
Ми мовчимо,щоб вам додати сили,
Щемливий нерв ховаєм у біді,
Ми мовчимо,бо вас кохаєм,милі,
Поплачте ви, ваші сльози є святі.
Але ти знай:бувають в мене стани,
Вуста мої немов німі,
Коли мене ти прикрим словом раниш-
Серце у сльозливому ярмі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022361
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2024
Надломилася стеблинка, вітер потіша,
Я малесенька людинка, трепетна душа...
Помирає в полі квітка, непомітна нам,
Ох, душа моя,сирітка, має також злам...
Аж тріщать дуби навколо, в світі- ураган,
У війни страждання коло,сатанинський план,
Посміхаються герої з траурних світлин,
Вся країна зараз- воїн,мов мільйон- один!
День прожитий для солдата,Вічність про запас,
Наперед не загадати,бо непевний час,
А додому так схотілось,серця не чіпай!
Аж зоря сльозами вмилась:милій звістку дай!
Надломилася стеблинка ,вітер потіша,
В полі помирає квітка ,чи є в її душа?
Не згадається про неї, як пройде пора,
Не забудь,Господь,моєї,бо життя не гра...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022360
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2024
Коли недоля бавиться сльозами,
Зітханнями минають дні і ночі,
Нам боляче й зневіра поряд з нами,
І розпачем біда туманить очі.
Коли так важко все до купи зшити,
Чи розірвати коло невезінь,
Як заклинання повторяйте:треба жити!
Мине і це,як тане вранці тінь.
Бо сонце в небі розмовляє з вітром,
І ця розмова чиниться для тебе,
Твоє життя-це мандри білим світом,
Тобі відкритим волею із неба.
Хоч час не можемо ми зупинити,
І не стишити, всі до кінця, тривоги,
Потрібно жити,чуєте,потрібно жити!
В житті не всі ще пройдені дороги.
Шепочуть хвилею духмяні трави,
Ласкають ароматом ніжні квіти,
Вони не просять у людини слави,
А лиш у світі цім любити жити...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022156
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2024
Цілувалися...Місяць свідком був,
Присягалися...Кожне слово чув,
червонів від слів,очі зорям крив,
наче зорі в ніч вперше бачили любов...
Доторкалися...Кожен доторк млів,
Ой солодка ніч!Як розрада снів,
у твоїх очах зорепад укрив,
стежку до душі,як до тебе йшов...
Зірок тисячі.В мене сто думок:
Незвичайна річ, любощів клубок,
ти,кохана,знай,що любов- це шовк,
У любові ж Бог із небес зійшов...
Свята шлюбна ніч,мов вогонь свічі,
Одне тіло в нас й від сердець ключі,
про одну судьбу в Бога молячи,
Цілувались ми,аж кипіла кров!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022081
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2024
Коли дитина ніколи не плаче,
і погляд у неї дорослий,
здається,що Бог цього не бачить,
і світ став змаліло-відносний.
Коли в очах застигло прохання,
пожити ще трішки...Боже!
Оце,не дитяче,єдине бажання,
Тебе оминути не може.
Подивись які в неї очі невинні,
а скільки там сховано болю!
Навіщо тягар цей нещасній дитині,
І мамі як осягнути Твою волю...?
А може,а може всім діткам нещасним,
Ти на небі готуєш щастя?
А може там є десь місце прекрасне,
і лиш там усміхнеться Настя?
Я не знаю чому,я не знаю навіщо,
наче в горя відібрано міру?
Дороги Твої в незбагненності вищі,
щоб в сльозах зарождалася віра...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022079
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2024
Я хочу прийти до тебе сьогодні на каву,
твою, особливу, із золотими вершками,
на блюдечці,де кошенята ласують сметану,
торкаючись вушками краєчок квітки-веселки...
Можна? Дозволь мені тільки малесеньке право,
відшукати в очах ,позначених,трішки,літамм,
від негоди приховану смішинку-оману,
що заважає мені думки в"язати в петельки...
Можна,тобі теж розповім я про мрію?
Довірити мрію за чашечку кави,
коли лиш вона на столі поміж нами,
так швидко ,мов юність,на денці міліє?
Проживши життя, осягнути не вмію:
коли ми втрачаєм дитинства цікавість,
коли ж настають ті душевні в нас злами,
і тільки дорослість у серці в нас тліє?
Наївний... Я хочу ,щоб слів повен вечір,
і кава оця,не пішли в порожнечу,
щоб не минули, як минають всі речі,
і в нас ще жила та весела малеча!
Ти скажеш, що я такий божевільний:
в старінні шукаю дитинства предтечу,
дивлюся в минуле, безмірну далечу,
яку не знайти вже в дорослих очах...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022004
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2024
Колись, у малому моєму дитинстві,
я падав, і мама зеленкою рани мастила,
я був ще наївний,й лякався таїнству-
здавалося кров моя, в мить, зеленіла!
Та,рідна,казала-це гояться ранки,
і зовсім не боляче, ти ж бо,не плачеш,
назавтра маленькі залишаться шрамки,
кров лиш червона, не бійся,хлопаче...
Ох,мамо моя,ти в житті цім багато пізнала,
і мудрість твою під питання зовсім не ставлю,
та блакитна є кров ще, ти про це не сказала,
у венах тече,в тих,кого я не славлю.
В палацах сидять, в позолочених залах,
поклоняються щиро своїм капітаам,
для них і війна-це успіху спалах,
для заробітків новим началам.
Їх не знайти в окопах на фронті,
там ллється кров звичайна ,червона,
та знаю я,що в блудливім експромті,
вони вважають що армія-їх охорона.
І байдуже що:перемога,поразка,
лиш би ніхто не торкнувся їх крові!
Але мамо моя,в мене є твоя ласка,
а на серці у їх печать нелюбові...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021871
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2024
Ми думали померти в один день,
хотіли ми прожити цілу вічність,
на двох В одному подиху легень,
в серцях нести любов ,її величність...
Нам доля Все прощала молодим,
ми майбуттю і мріям посміхались,
І ти була чудна, і Я теж був чудним,
серед чудес, що нам на двох дістались...
Пройшли роки, окреслили усе життя,
не знали ми, що теж з тобою швидкоплинні.
Нема тебе... Одним крилом зостався я,
І заздрю кожній нашій молодій хвилині!
Усе на двох ,все що було- це наше,
У кожнім спогаді завмерли ті світи,
грайливе сонце на твоє плече упавше,
За нас удвох тепер мені його нести...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021816
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2024
Господи, ти зіткав моє серце не в сталі,
І мої груди- не в грізній броні,
Ти душу скупав у біді і печалі,
А потім віддав її мені...
Я питав тебе,Боже, навіщо,
у тілі знемагає душа?
Адже хороше душам, де вище,
Біля Божого шалаша...
А ти стягуєш сильніше ще ремінь,
Щоб до тіла душа приросла,
Твоя благодать- твердий камінь,
Щоб страждання з собою несла.
Тож навіщо існує страждання?
Все в цім світі на славу Тобі!
Не спасти свою душу старанням,
Та милосердя живе у журбі.
Милість серця зцілює душі,
У біді хтось спішить помогти,
У стражданні любов біди рушить,
А любови рятують світи...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021523
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2024
У кольорі, немов би в світі казки,
шумливий ранок стоголосся шле,
я- у полоні ніжності і ласки,-
люблю тебе...Люблю тебе!
У кожнмім дні - своя Розрада,
А кожен ранок -час начал,
Хай у молитві буде правда,
Від бід захищений причал.
Хотів би я щоб життєлюбність,
Була в мені на все життя,
І ця любов- на всю потужність,
Аж доки є серцебиття...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021454
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2024
А осінь ,в одночассі,різна,
комусь ще рання,комусь-пізня,
буває радісна і слізна,
і одинока,і заміжня,
кидає в очі часопад...
І хтось милує жовтим листям,
сховавши в серці гостре вістря,
вбирає барви середмістя,
миттєву осінь ,до і після,
крізь спогад стрівши листопад...
В стосунках осінь,осінь в часі,
у настрої,у сприйнятті.
А я її люблю в прикрасі,
бо серце б'ється у чутті:
Вона не вічна ,тож ціни ...
Усупереч усім образам,
Душевним ранам гіркоти,
Неспокою болючим фразам,
Коли з печаллю ви на "ти",
У осені нема вини...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021450
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2024
Втеча з будинку ,наче з Титаніка ,
Власного дому. Безумство і паніка:
Паспорт, мобільний, гроші, вода,
Одяг. І ще що? з головою біда...
Руки тремтять, але слава ногам,
У серці ж провалля ,всесвіту злам,
Скрипіння у шибці віконного скла ...
Ще п"ять хвилин поспить хай мала
За горизонтом ховається звір,
Лютий ,нещадний, руйнівник- вир,
І дому мого одвічна броня:
Оманливе в серці батьківське вчення.
Все забере руїна- війна,
Вмить розчинилися достатку стіна,
Лише дрібничку Я відберу в зла,
ще п"ять хвилин поспить хай мала...
Ще п"ять хвилин щоб повірить собі,
Хапаю дитину і розчиняюсь в юрбі,
Новий у свідомості всесвіту злам:
Я не Титанік- я криголам!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021399
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2024
Мамині сливи ,татові вишні,
дорослі ми зараз, діти колишні,
дорослі назавжди, дитинство лиш спомин:
в мами я ніжний ,в тата я воїн!
Були неспокійні, зростали в любові,
в іграх потішних до зірок вечорових,
у мами вечеря, а в тата наука,
а в небі Венери з місяцем злука ...
До сну ще приємність : блукання світами,
пригоди в книжках, прочитані драми,
у Диві безмежнім насолода спожита ,
і часу доволі Щоб Вічність прожити...
Колекція фантиків в касетнім футлярі,
кубок футбольний і Цой на гітарі,
для щастя, здається, ще тільки потрібно,
щоб завтра погода була літу подібна...
Всі ми дорослі - діти колишні,
і смак той у роті сливи і вишні,
прожиті роки і досвід із нами,
та хочеться серцю в дитинство до мами...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020516
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2024
Тривожусь я…Хоч сам себе втішаю:
Мені достатньо й тих дарунків-щасть,
Що Бог на долю посилає,
Чи Він вже сонця та й не дасть?
А що занадто,теж не гоже,
За лишком щастя – край біди,
Ти й бурі надсилаєш, Боже,
А в бурях сонця не знайти…
Тривожуся, коли хтось плаче,
Й сміється хтось – не спокій є,
Бо перемоги і невдачі-
Всі тимчасовості досьє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952113
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2022
А що моя любов? Моя любов тихенька,
Мов сніг, в безвітрі, у садку,
Що гілля обійма легенько,
В блискучо-білому вінку…
І ніжна срібна павутинка,
Що огорта весною цвіт,
Моя любов-дитяча жменька,
Душі безсмертної завіт.
Вона жагуча й соромлива,
Немов коханої вуста,
До скону літ моїх цнотлива,
До краю серця є свята…
А що моя любов?
Вона гучна й нестримна!
Потік шалений талої води,
Завжди стривожена ,
Завжди у чомусь винна,
В передчутті незнаної біди…
Стихія боротьби одвічна,
Посвята серця до вінця,
У немочі її нести довічно,
У чистоті Господнього взірця.
Коли вона-терновий кущ колючий,
І безотвітна, і як полин гірка,
У серце раною зайшла, болюча.
Моя любов…Моя любов така…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949867
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2022
В середині себе я танцюю.
Друзі чуєте? Ні? Я танцюю!
Сонечко в небі мені щастя малює,
день, що на разі, для мене він днює,
кожна миттєвість, що зі мною мандрує,
вони всі у танці мойого життя...
Знаєте друзі, що є у нас справжнє?
Той танець в душі: такий, який є,
він у єстві суддею встає,
на життя і на смерть, бридкий і прекрасний,
із совістю герць, витвір ваш власний,
танець гріха й каяття...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633893
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2016
Наодинці з небом,
хоча б на декілька хвилинок,
на якусь солодку мить,
десь в самому серці,
спалахнуть зірниці,
і ніжність від хмаринок,
до тебе прилетить...
Поглянь! Поглянь на небо!
Що хочеш там шукати?
Сплететься з намистинок,
твоя віра й каяття...
Шукай! Шукай!Бо треба,
себе знайти й пізнати,
таємницю святості життя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627620
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2015
Ти сказала мені,що покинута,
(а покинуті завжди є загублені),
і дивилася,мов дитина так:
заворожено й зовсім розгублено,
наче літо,що втратило сонечко,
ніби пісня,на злеті захлинута,
дівчинка з того віконечка,
що надією хлопчика тішила.
Ми не будем ніколи дорослими,
нам не вистачить літ і до старості,
щоб знайти всі любові загублені,
і відчути загублені радості.
Якби хлопчику тому всміхнулася,
та дівчинка,сонцем осяяна,
наші роки та й не розминулися,
і долі б не мали окаяні...
Ти сказала мені,що покинута,
(а покинуті завжди є загублені)
і я слухав,мовби дитина та,
не ховаючи очі насуплені...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625881
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2015
Бавляться колоски:
туди-сюди,туди-сюди,
з дитятком-вітром...Що за гра?
Хлібна пора! Хлібна пора!
Від сонця тріскають піски.
Така пора...
Ти зриваєш пелюстки:
сліди в сліди, сліди в сліди,
я слідом... Мовби дітвора.
Хмільна пора! Хмільна пора!
Цілую кожні твої кроки.
Любовна гра...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594919
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2015
Коли люди гинуть від байдужих куль,
коли вже не рахують зруйнованих доль,
так тяжко лишатись романтиком...
І лиш бачиш себе маленьким знервованим равликом,
не потрібним надломленим кинутим гвинтиком,
що ще вірить, наївний, в любов...
Я воюю зі своєю душею,що створена Богом-романтиком,
вона прагне всі кулі зв"язати заквітчаним бантиком,
прикрити снаряди кольоровим мультиком-фантиком,
й веселкою змити всю кров...
Діток війни потішити милим сонячним зайчиком,
Стареньких людей повезти надії веселим корабликом,
І мамам повернути синів,й забрати їх біль!
Й зростити любов, там де панує кукіль...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594918
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2015
Найгірш, коли душа, немов обрубок,
вже й не болить, не опирається життю.
Коли горить вона, то хто її не судить?
Бо легше лиш розвіяти золу...
Людьми забута, ображена землею,
байдужістю помічена в чоло,
хто піде поряд з напівмертвою душею?
Обрубки лиш цікаві у кіно...
Ми всі від часу трішки вигораєм,
щось відмирає в пам"ятті диму,
здається, тільки Бог ще нас шукає,
і розгрібає зпечену золу...
Та руки Бога-люди.Ми, сердешні.
У мозолях,спрацьовані, брудні.
Хто каже: ви нам зовсім не тутешні,
той ходить не від Бога по землі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594233
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2015
Я в твої очі подивлюсь-
там бачу цвіт троянд червоних,
волошок розсипи на лоні,
лісів пробуджених й ще сонних,
в твоїх очах краса світів...
За тебе Богу помолюсь,
за стежку довжиною в вічність -
життя твого святу величність,
і простоту душі не звичну,
за романтичність твоїх снів...
Водою чистою милуюсь-
у джерелі твоєї мрії,
дару творіння,і надії,
на тлі холста, емоцій дивних,
твоїх картин співочих слів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594232
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2015
Буква-зернина,
слово як колос,
мова-це нива,
нації голос!
Вона волошкова,
хлібом пахуча,
смішна,веселкова,
буває й плакуча.
Як вітер навіє
негоду буремну,
вона нас зуміє
закликати ревно:
З потом і кро"вю
мов совість народу,
ставати до бою,
за сонце свободи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536921
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2014
Горить вогонь
на сірім тлі,
лиш де-не-де,
у боротьбі
за день життя,
щоб потім вниз,
аж до землі,
летіти крізь,
мої жалі,
згасаючим сміттям...
Я озирнусь-
він упаде,
останній лист,
він-для мене,
терпів,чекав,
коротку мить,
услід дивлюсь:
як він летить!
Лечу я з ним,
аж до землі,
мої думки,
украй малі,
щоб осягнути сенс життя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536919
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2014
Слава тобі
Вечір надходить, у тиші збираються тіні,
все затихає навколо в розмірених снах,
коліна склоню я в палкім своїм поклонінні,
до Бога полине в молитві моя душа.
Слава тобі! Хай у всьому Твоя буде воля!
Царство і сила повік, зійде благодать,
святість ім"я Твого, величної ролі,
здійняти над світом любові вічну печать.
Зорі горять, і сідає туман над рікою,
у чеканні земля ранкових краплинок роси,
О мій Отець, приголуб нас своєю рукою,
благослови всіх, хто милості в Тебе просив.
Завжди будь зі мною, будь мені другом.
Мудрим учителем, батьком. Відверни від біди.
Серце моє наповни лагідним духом,
Володар душі, мене по життю ти веди...
Слава тобі! Хай у всьому Твоя буде воля!
Царство і сила повік, зійде благодать,
святість ім"я Твого, величної ролі,
здійняти над світом любові вічну печать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515242
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.08.2014
Моя печаль не має кольорів,
мов за печаттю, замкнені думки,
душею я не зрівняно змалів,
мене несе потік кривавої ріки
Я плачу,не посоромившись солоних сліз,
в душі моїй болить ,гірчить, Донбас,
служителів, чорних похоронних риз,
що проводжають юнаків в останній раз.
Якби я міг, я б поріднив би вас,
вам жити ще, вам ще не час вмирати!
Я б душу віддав за сонячний Донбас,
та не мені, на жаль, щось визначати...
Я лиш молю, прошу святих небес:
там гинуть діти, Боже, зглянься над малими,
дай розум тим, хто у війні цій має інтерес,
дай їм любов, і спрагу бути милостивим.
Я лиш молю, хай лине ця мольба,
о скільки вже Ти вислухав молитов,
за хлопців тих, яких від нас забрав Донбас,
за всіх людей, за їх невинну кров пролиту
Якби я міг, я б поріднив би вас,
вам жити ще, вам ще не час вмирати!
Я б душу віддав за сонячний Донбас,
та не мені ,на жаль, щось визначати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515241
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.08.2014
Ллються сонячні мотиви
і мелодії любові,
звуки струн, гітари, ніжні,
поміж нами, веселкові,
ллються сонячні усмішки
коло друзів твоїх близьких,
не забудеш їх ніколи,
ваші радісні розмови
Друзів ти ніколи, вірних,
ні на мить, не забувай,
у своєму серці міцно
їх тримай…
Ця приємна мить чудова:
немов сон перед тобою,
тобі в думці трішки сумно,
ностальгія за душею.
Всі зібралися для свята,
твою радість розділити,
і вітаннями благими,
твою долю щастям вкрити..
Друзів ти ніколи, вірних,
ні на мить, не забувай,
у своєму серці міцно
їх тримай…
Човен твій пливе по долі,
путь далека пролягає,
будеш з вітрами боротись,
бо мета твоя чекає,
ще не раз ти на колінах,
схилиш голову свою,
і проситимеш у Бога,
оберегу на шляху.
Друзів ти ніколи, вірних,
ні на мить, не забувай,
у своєму серці міцно
їх тримай…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497354
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.05.2014
Полюбив я її і сів на коня,
та й поїхав ляхів вбивати,
Україна моя, в мене одна,
за її буду кров проливати
Як я ляхів вбивав, свою кров проливав,
за коханою й матір"ю тужив,
та щасливий я був, бо за їх воював,
зі смертю у танці я кружив…
Як я ляхів побив, як до дому прибивсь,
запитав журавля: де ж кохана?
Он, із паном пішла, до вівтаря,
доля твоя безталанна…
А де матір моя, запитав журавля,
ти ж її оберег для хатини…
В небі мати твоя, тіло вкрила земля,
не діждалася сина з чужини…
У сльозах я стояв, душу розпачем рвав,
де ж моя дорога Україна?
Доки ти воював, поки кров проливав,
продалася в неволю Русину…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473686
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2014
Поміж краплинами дощу простір,
для думок. Дощ грається в настрій:
прощу, не прощу... В отвір,
урни летять мої айстри.
Краплинок мільйони із неба,
погасять палаючий вогник,
мойого тепла більш не треба,
для тебе я беззаконник...
Скільки терпить любов? Просто,
у сердець не з каменю устрій,
я поранив твоє, гостро,
ти розбила моє в друзки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455222
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.10.2013
Ти шукачка емоцій. Жінка.
Щоби все і відразу, хочеш,
я тобі приніс барвінка,
і запах весняних ночей.
Та тобі захотілось снігу,
замела мої квіти байдужо,
я не знаю куди мені бігти,
від твоєї сердечної стужі.
Завтра будеш мене цілувати,
у очах запалає кохання,
я зламав той барвінок клятий,
не вгадав на сьогодні бажання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450823
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.09.2013
Проти ночі серце хоче,
ласки краплю, ніжність в очі,
поцілунку дотик теплий,
зваби тіла, голос хриплий,
і зіниць палахкотіння,
і любовного хотіння,
щоб твоя душа і тіло,
до моєї поспішила,
щоб закохане сердечко,
коло твого, не далечко,
потішалося коханням,
аж до самого світання...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450822
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.09.2013
Зі сторінок прочитаних книг,
про справжнє кохання,
про вірну любов,про щире зізнання,
про поєднання долей-доріг,
я не один,що не встиг,
я не один,що не зміг,
вітер забрав мої мрії,
зі сторінок прочитаних книг.
На книжковому боці життя,
варіації можливих можливостей,
перелік проклять і милостей.
характерів сили тертя,
там реальність - подружка іллюзії,
банальність - помилка свідомості,
щастя, мов стан невагомості,
і смерть - солодка ріка...
Кожен хоче сюжетну лінію,
щоб до смерті був шлях сонячний,
щоб душею і тілом помирений,
відшукати казкову алхімію.
Та не писані долі хотіннями,
ні вміннями, ні повеліннями,
обрамлені гріхопадіннями,
їх пише бога рука...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450522
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.09.2013
Хіба мало у небі хмаринок?
Та на жодну не кинув свій зір,
промарудився цілу всю днину,
у проблемах і пошуці втіх.
Як я неба не бачу, то хто я?
Очі маю, а, мовби, сліпий,
корчу з себе завжди героя,
б"юсь за себе, як хто не правий.
А у небі мандрують хмаринки,
кожна вище, далекіш мене,
наче бачать усі мої вчинки,
Їх, глузуючи, вітер жене.
Мого сенсу вони не сприймають,
я ж не знаю, навіщо - вони,
все біжать, не маючи краю,
по небесному колу весни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=441113
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.08.2013
Я просив для себе. Не отримав.
Думав: слабко у Бога просив,
і молився, об підлогу, аж гримав,
у поклонах голову бив...
А коли ти прийшла із бідою,
й попросила у мене розрад,
я спішив, і пройшов стороною,
сказавши тобі щось не в лад...
Не поганий я. Просто, ніякий,
промайну, пробіжу, проживу,
Богу славши прокльони й подяки,
та своїм його не назву.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440645
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2013
Якщо їх омити від гриму,
стерти те, що не варте і гріш,
у словесних твоїх слізних римах,
тоді вийде істинний вірш.
Він про тебе у світі, юначе,
він про світ у тобі, тривога,
і душа твоя тому плаче,
бо шукає свій сенс у дорогах.
Можна торбу паперів списати,
можна скласти в безлічі рим,
та чи зможеж життя описати,
так, щоб жити в гармонії з їм?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440406
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.07.2013
Лети... Як повернешся,значить, ти справжня.
Не повернешся - значить, не ти.
І страждання безглузде, й чекання,
як тебе не повернуть світи.
Спасти можна, усе врятувати,
шляхом довгим, пробачень, пройти,
та у точку розбіжностей значень,
все-одно,любов принести.
Так буває,не буде твоєю,
хоч її обціловуй уста,
відпусти, не назвавши своєю,
як повернеться, значить, свята.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434867
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.07.2013
Вже пережито безліч філософій,
вже перепробувано тисячі ідей,
Ісус віддав себе, вже, на Голгофі,
за що ж Бог пожалів людей?
Цей світ не має привілегій,
немає праведних,але,
вже так багато є релігій,
перемішалось добре й зле.
Церкви у золоті,аж сяють,
а поряд заклика імам,
і в мінаретах ,Бога,знають,
і в синагозі,також,храм.
Хто вірний, хто ж таки,не вірний?
Не осягнути цих речей,
чому ж ,у небесах,Всевишній,
жаліє нас,усіх,людей?
Він є любов усеосяжна,
в серцях будує,наших,храм,
і істина для серця,справжня,-
в любові Божій жити нам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434866
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.07.2013
Біжить життя,так швидко, крок за кроком,
роки за роком, роки за роком,
я оглянутися не встиг,
а молодість- вже за поріг!
І так буває,так буває,
я не збагну:А що ж я маю,
Навіщо час, мій, проминає,
Лягає пилом біля ніг?
Тривожать совість дні бездумні,
вечірки п"яні, в край,безумні,
по стелі -цигарковий дим,
я став, для совісті, чужим.
Скажу собі:усе покину,
я поклянусь,я все ж,людина!
Та оглянутися не встиг,
спокуса привела до лих.
І розумію,що-пропащий,
і знаю,що усе ні за що,
прийшов ,без пам"ятті, у світ,
позбувся пам"ять і власних літ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410598
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2013
Якщо за сивиною не ховається мудрість,
то навіщо так довго жити?
Якщо у стосунках відсутня щирість,
то й немає про що говорити...
Коли без надії прагнеш шукати,
не знайдеш навіть надії,
коли схочеш долю, майбутню, пізнати,
розіб"єш об зневіру всі мрії...
Якщо ,у думках, не пробачив образи-
словами ран не зцілити,
у небесах не шукаєш оази-
самотність душі не пояснити...
Якщо ти не знаєш власного сенсу,
то як увесь світ осягнути?
Коли не даєш собі жодного шансу,
то й сонця в душі не створити...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403351
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2013
Ледь помітно промайне сіра тінь на стіні-
це літак в небеса полетів,пролетів,
я дивлюся й помічаю небо кольору весни,
і чому я раніше не шукав кольорів?
приспів
Це любов, це любов,Боже,це твоя любов,
із небес до землі, від землі до небес,
ти у серце моє із любов"ю прийшов,
ти у серці моєму в любові воскрес!
Наче вчора було,по землі я ходив,
ніби тінь,сіра тінь,від стіни до стіни,
і доріг розрізняти я зовсім не вмів,
від провалля за крок ти мене зупинив!
приспів
Це любов, це любов,Боже,це твоя любов,
із небес до землі, від землі до небес,
ти у серце моє із любов"ю прийшов,
ти у серці моєму в любові воскрес!
Я не вірив нікому,лиш собі довіряв,
порожнечу у серці від людей приховав,
порожнечу у серці тільки Богу відкрив,
я довірився Ісусу,і Ісус мене зцілив!
приспів
Це любов, це любов,Боже,це твоя любов,
із небес до землі, від землі до небес,
ти у серце моє із любов"ю прийшов,
ти у серці моєму в любові воскрес!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402275
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2013
Хто мене ще краще знає,
моїх світів блукалих нетрів,
моїх вітрів, що в круговерті,
по собі згаяли роки?
Я був любов"ю й не любов"ю,
палав стражданням, і в розраді,
в брехні собачій , щирій правді,
шукав до істини стежки.
Від всього світу мало сенсу,
коли до смерті менш півкроку,
а серце б"ється одиноко,
й шматують душу злі думки.
Я всього лиш слабка людина,
Ти ж відраховуєш години,
мої ,Ти,знаєш,всі хвилини,
я каюсь за свої гріхи...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402274
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2013
Знову ніч здіймає свої крила,
Без тебе моя душа безсила,
Отче мій,із темінню боротись,
Вберегтись від суму і скорботи,
Не прошу я злота й забаганок,
Лиш бережи в душі моїй світанок...
Приспів:
Я молю,щоб був ,завжди,зі мною,
Добрий отче,світлом освітивши,
Щоб душа сповнялась добротою,
Щоб життя моє,змінив ти,
З марноти земних доріг,
Щоб прийти до тебе зміг,
Ти зі мною в світі будь,
Батьку мій,ти-мій Господь!
Знову, в серці ,падають сніги,
Не знайду я у собі снаги,
Самотужки вберегтись від зла,
Самота ,байдужість, принесла,
Маю я потребу у тобі,
Тм- розрада у моїй журбі...
Приспів:
Я молю,щоб був ,завжди,зі мною,
Добрий отче,світлом освітивши,
Щоб душа сповнялась добротою,
Щоб життя моє,змінив ти,
З марноти земних доріг,
Щоб прийти до тебе зміг,
Ти зі мною в світі будь,
Батьку мій,ти-мій Господь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371642
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.10.2012
Не хвилюй душі,
думкою глибокою:
золото на тлі
шелесту не спокою.
Мов би вчора ми
радо потішались,
листопадами,
осінню пишались.
Мов би вчора ця,
осінь надихала,
пам*ятається,
ти мене кохала.
Золота любов,
перша-не колишня,
опадала в кров,
поцілунком ніжним,
шурхоту листів,
німоти не чула,
у падінні днів,
серце оминула...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370681
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.10.2012
Не було людини в цьому світі,
якої не торкнулося страждання,
гріхом людські серця були розбиті,
та Бог надію дав ,щоб в покаянні,
знайшли розраду в ньому ми з тобою...
Приспів
Бог не покине, Бог нас не зрадить,
і повз сльозу чужим не пройде,
його ми діти, шукаєм правди,
він нас з тобою жде,
у Бога немає сиріт...
Коли стомилось серце одиноке,
і без надії томиться бідою,
хто б ти не був, і рана ,хоч, глибока,
сльозину витре, з болісного ока,
він є розрадою для нас з тобою...
Приспів
Бог не покине, Бог нас не зрадить,
і повз сльозу чужим не пройде,
його ми діти, шукаєм правди,
він нас з тобою жде,
у Бога немає сиріт...
Coda:
Отець наш небесний,ми-твої діти.
Святий ти,ми ж грішні:Ти нас прости.
До нас доторкнись вінцем благодаті,
дай силу печалі знести...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367450
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.09.2012
Музика в душі, музика в серці,
Музика любові ,твої в ній думки!
торкається клавішей ,ніжно,сердечко:
плаче в мінорі, сміється в мажорі,
в ритмі емоцій співи душі,
те, що в музиці відчуваєш ти!
Світло й любов,спокій і мир -
мелодія ця завжди з тобою!
Біль, печаль,плаче рояль...
В серці зронився ніжний світанок-
легкий і прекасний, -витвір талану,
він душу одягне в заквітчану шаль...
Наче проміння в росі відзеркалля,
натхнення смішинки розвіють печалі,
полегкість польоту дарує тобі,
у нім насолода твоєї душі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366537
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.09.2012
Будь зі мною, Господи,
я- твоя дитина,
шлях мій ,духом, освіти,
без тебе-загину.
У любові зодягни,
дай мені натхнення,
в душу сяйво новизни:
легкості смирення.
За тобою я піду,
з покликом сердечка,
по Христовому сліду,
до небес вершечка.
Довіряю я тобі,
як батькам дитина,
твоя велич у журбі,
і в радості хай лине.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366536
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.09.2012
Гори димлять...Чайник парує гаряче.
Друзі ще сплять...В горах пташина,десь,кряче.
Ранок Карпат душу напоює хмелем,
і на плече туман шепіт свій стеле...
Порозмовляй...Горам так бракне розмови.
Смерековий рай, Божої, вартий, любови,
мені розкажи про історію давню і славну,
не крий,-покажи, вроду дивну, прадавню...
Гори димлять...Гаснуть в небі свічади,
Не докоряй...В гір попроси ще розради,
каміння мовчать, та ніби, все розуміють,
їх вічність душі дарує спокій і надію...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365689
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.09.2012
Там, де гори цілуються з хмарами,
сонце тішить шумливих смерек,
на вершинах вкрива променадами
їх зелений первісний лик,
водограї сміються відлуннями,
до підніжжя Карпат опада,
у річках завирують бурунами,
силу гір понесуть по світах,
щоб додому вернутись веселками,
до гірських стрімких верховин,
і шуміти стрункими смереками,
зовучи в небо пташиний клин...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365688
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.09.2012