Amelie Loran

Сторінки (1/4):  « 1»

Поезія

Поезія  -  це  стан  душі.
Поезія  -  це  те,  що  відчуваю.
Поезія  -  це  не  лише  вірші,
Це  висота,  де  лиш  птахи  літають.

Натхнення  у  пориві  вітру  є  -
То  прилетить,  то  зразу  ж  відлітає.
І  як  впіймвть,  затримати  його
У  світі  мабуть  ще  ніхто  не  знає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=138022
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.07.2009


Метелик

Летів  метелик.  В  темряву  летів.
Він  гордий  був.  Хоробрійшим  вважався.
І  кинув  виклик  страху.  Перемог  хотів.
Він  думав,  що  нічого  не  боявся.

Метелики  лякливі,  боязкі,
А  цей  сміливий,  страху  він  не  знає.
Як  небезпека  -  то  всі  навтіки,
А  цей  не  так,  бо  він  пригод  шукає.

І  вирішив  у  темряву  летіти,  
Бо  знав,  що  страх  живе  де  темно.
Він  думав  небезпеці  виклик  і  зробити,
Але  вже  ні.  Усе  було  даремно.

Летів,  летів,  аж  поки  він  втомівся.
І  вирішив,  що  відпочити  треба.
Це  не  завадить.  І  спинився.
Поглянув  в  гору  та  не  бачить  неба.

І  вперше,  за  його  недовгий  вік,
Так  стало  страшно,  моторошно,  лячно,
І  з  того  місця  він  відразу  ж  втік.
Він  і  подумав:  "  Був  я  необачним.

Я  бачу  світло,  там  удалені,
Яскраве  й  біле,  як  промінчик  сонця.
Мерщій  туди!  Спасіння  там  мені!
Як  для  душі  моеї  в  небо  те  віконце!  "

Летів  він  далі  -  
Світло  яскравіше.
І  думав,  що  минуло  все,
Позаду  вже  найгірше.

Над  вогником  летів  так  низько,  низько,
Той  вогник  він  "спасінням"  вже  нарік.
Та  й  підлетів  до  нього  блізько,  блізько,
Що  вогник  йому  крільця  і  обпік.

Мораль  у  тому,  що  і  люди  так
Об  те  що  люблять  душу  обпікають,
А  що  бояться  й  від  чого  тікають  -  
Насправді  й  не  таке  страшне.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=138002
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.07.2009


Романтика оденочества

Так  приятно  быть  одной...Оденочество  это  не  полохо,  а  совсем  даже  наоборот.  Так  тихо  стало...  Ночь.  Из  окна  мне  видно  кусочек  фиолетового  неба.  Я  могу  слушать  музыку  которая  мне  нравится  и  не  обращать  внимания  на  вкусы  моих  друзей.  Рядом  со  мной  только  моя  кошка...  А  вобще  я  художница.  Ночью  может  прийти  вдохновение  и  я  могу  встать  и  нарисовать  картину.  Я  слушаю  тишину.  мне  хорошо  одной.  Ночь....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=137959
рубрика: Проза, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 18.07.2009


Художница

Я  рисовала  холодные  слезы
Краска  ложилась  на  белом  листке
Снегом  прозрачным  таинствены  грозы
Вновь  отражаются  в  тонком  мазке.
Я  рисовала  любовь  или  нежность
Звезды  на  небе  и  ветер  ночной
Сердца  порыв  и  души  безметежность
Ночь  рисовала  моею  рукой.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=137954
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 18.07.2009