| Сторінки (1/40): | « | 1 | » |
зібрані в пам'яті клаптики долі
жалем холодним до серця торкнуться,
а почуття наче пташка в неволі
крила -слова, що із вуст не зірвуться
і я мовчу коли треба кричати,
сльози в очах- але я посміхаюсь
моє життя мене вчило втрачати,
а я все ж на милість його сподіваюсь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=144832
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.09.2009
ділила час на день і ніч
на небо й землю простір поділю
я запалю для тебе сотні свіч,-
хай бачить небо як тебе люблю.
почує вітер про моє кохання,
за мить його до тебе віднесе,
в тобі зійшлися клином всі бажання,
тобі єдиному життя моє усе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=141414
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.08.2009
моя дорога ніч і поле,
та промінь світла в темноті
і десь високо в небі зорі-
подружки ночі золоті,
за мною місяць наглядає,
туман своїм плащем накриє,
і тільки вітер дошкуляє-
свою тривожну пісню ниє.
тривога міста, спокій поля
мотора гул одноманітний
і крила в мене є і воля
і часу плин став непомітним...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=141413
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.08.2009
як я живу?
та я лиш виживаю.
і часто я навіть надію втрачаю,
надію на краще і віру у себе.
піднятися важко,хоч знаю,що треба
а хочеться жити, лишатись людиною,
і радість ділити з своєю родиною.
про всі негаразди назавжди забути..
і знати, що можу щасливою бути.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=141369
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.08.2009
зупини одну мить-обернися навколо
роздивися все те, що здавалось буденним.
хай життя, що біжить нудним, замкненим колом
хоч на мить розцвіте і не буде нужденним.
подивися на небо, на сонце, на квіти
і на хмарку на небі на равлика схожу,
та не поглядом зверхнім, дивися як діти-
лиш вони все прекрасне розгледіти можуть.
зупини одну мить, лиш єдина хвилина
відпочинку від стресів проблем і незгод
і можливо в тобі усміхнеться дитина,
а та усмішка щира вища всіх нагород!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=141368
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.08.2009
все бурлить і вирує навколо,
хтось родився, хтось йде в небуття
ми кружляємо в дивному колі
хто за ним- в тих нема вороття
десь майнула любов десь ненависть
той пускає плітки-хтось страждає,
один плаче а в іншого радість
хтось знаходить,а інший втрачає..
чи миті ці тобі знайомі?
чи маєш такі-ж відчуття,
що ми варимось у бульйоні,
за рецептом самого життя
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140700
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.08.2009
того дня до коханки зібрався
він букет недешевий купив
на прихильність її сподівався
наперед їй додому дзвонив.
-чоловіка нема? ото діло,
зараз буду, кохана цілую.
квіти пахли і серце раділо,
та дізнався, що ліфт не працює.
на дванадцятий пішки,- далеко,
та у нього нестримне бажання,
і з'явилися крила лелеки,
сильні крила міцного кохання.
і на них він летів.поверх п'ятий
мов з туману в очах біла стінка,
не збирається він повертати-
бо на нього чека "така" жінка.
на восьмому- вже валідол ковтав,
десятий- майже плив перед очима,
і квіти він уже ледь-ледь тримав,
коли постав перед її дверима
-дванадцятий!-промовив через силу
все тіло трансформатором гуло
о Господи,-прошепотів,помилуй
зроби,щоб її вдома не було.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140697
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.08.2009
вона ще вчора посміхалась
в очах ще жевріло життя
тоді вже з рідними прощалась
вела хвороба в небуття.
як важко знати, що вмираєш,
боротись з болем кожен час.
лишить дітей?і ти страждаєш
як чуєш:ма, не кидай нас...
вона трималась як могла,
та смерть свою не зупинила
на усмішку печаль лягла-
жахлива темрява, могила.
а за труною ішли люди,
і всім в цей день хотілось жити.
цю смерть ніхто з нас не забуде:
це заклик нам, життя цінити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140229
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.08.2009
я довіряти людям довго вчилась
життєвих зрад у тім була заслуга
коли ж тобою несподівано зустрілась
наївно думала:ну ось моя подруга!
усе життя здавалося я знала
тебе,чудний музичний твій талант,
мої вірші натхненно ти читала
і шепотіла тихо:mersi grand.
я чула музику, яка ж вона знайома
думок у голові гудять рої
бо автор пісні подружка відома
але думки мої, слова мої.
я зрозуміла, я тебе не знала
без слів почула я твої пісні
хоч янголям тебе я уявляла
та чортеня явилося мені!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140223
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.08.2009
усмішка тепла і мила
оскал хижака прикриває
в очах тепла іскорка щира
пекельний вогонь відбиває
і є дві душі, два обличчя
чи в тілі живе дві людини
для кого?для чого?навіщо?
міняється він щохвилини
з ним важко знайти спільну мову
сприймати удавану ласку
щоразу він міряє нову-
по справжньому якісну маску..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140202
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.08.2009
тихо стрілка по колу біжить
не години рахує на жаль
від учора лишилась лиш мить
де ж взялася сьогодні печаль?
і ту стрілку спинити ніяк
все гучніше,гучніше звук
кожен рух,цілий рік "тік-так"
рік кохання чи рік розлук
я дивлюсь на годинник літ
посміхаюсь,та серце плаче
кожен "тік"- від життя привіт
кожен "так" -на мою удачу
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140200
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.08.2009
вишивала донечці сорочку
і нитками долю виплітала
щоб в житті мою красуню дочку
біль і зрада завжди обминала
вишивала квіти як звертання,
як молитву до святого Бога
щоб до щастя, радості, кохання
мою дівчинку вела її дорога
на тканині доля кольорова
оберегом стане ця сорочка
щоб була вродлива і здорова
щоб була щаслива моя дочка!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=139463
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.07.2009
я зустріла погляд і здригнулась
він неначе холодом обпік
я за ньго боляче спіткнулась
і секунда затягнулася на вік
у очах холодний відчай болю
почуття затягнуті вузлом
і душа,що проклинала долю
за життя понівечене злом.
за життя, важке, поміж вовками
що себе людьми нахабно звуть
між людей,що гострими словами
як ножем у саме серце б*ють
хто у змозі погляд цей зігріти,
як туман прогнати сиву муку
чи можливо біль цей зупинити
простягнувши свою дружню руку?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=139460
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.07.2009
він був завжди хитрішим, в садочку і у школі,
свою вину на інших спокійно покладав.
як знав,що він сильніший-своїй корив всіх волі,
з сильнішими за себе-угоди укладав.
і з часом став мудрішим, жорстоким, невблаганним,
своє майно він множив, у інших відбира
себе багатством тішив і хоч не був коханим,
та молоду дружину, за гроші він придбав.
він міг собі дозволить усе чого хотілось,
він міг собі купити, усе, чого бажав.
лиш час він не вговорить,як сонце закотилось,
як долю упросити, коли твій час настав?
лежав у домовині, зхрестив на грудях руки,
ні друзів ні партнерів не бачив він тепер-
не плакала дражина, ані дітей, ні внуків,
він жив не так як всі, та як усі помер.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=137905
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.07.2009
розірвати круг фатальних подій
очі підняти до неба,
відгадай хто друг,,
де кінець у мрій?
я ще живу.А чи треба?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=137903
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.07.2009
ти тримав її ніжно за руки
цілував у солодкі вуста
ви боялися тільки розлуки
вам бажали: прожити до ста.
в подарунок приносив їй квіти
чув від неї красиві слова,
ось у вас народилися діти,
і тепер ви вже справжня сім*я
ви сприймали життя за вино
його випити разом хотіли,
чи гірким вам здалося воно?
чи роки вас безжалю змінили?
де кохання було_тільки злоба,
де красиві слова_матюки,
як не так що_отримай у лоба
в подарунок самі синяки.
де свої почуття розгубили?
поцілунки солодкі слова...
це вино ви ледь-ледь пригубили,
чому ж зранку болить голова?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=137452
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.07.2009
не відкладай на "потім" життя,
не плануй ти його на "колись",
бо не буде назад вороття,
не спіши. не біжи.Зупинись.
обернись,оціни те, що маєш
не повториться жодна хвилина,
ти на вітер свій час витрачаєш.
Чи тебе не чекає родина?
ой не вічною молодість буде,
всіх проблем все одно не розв'яжеш,
світ цей швидко про тебе забуде,
що ж у старості внукам розкажеш?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=137183
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.07.2009
вона готова серце зупинити,
щоб стукіт той не смів дитя будити.
і дихати могла би перестати,
аби дитя своє не турбувати.
вона могла б не їсти і не пити,
і ради нього землю зупинити,
і смерть заради крихітки здолати
вона не просто жінка- просто мати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=137182
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.07.2009
і ми колись полегшено зітхнули,
коли останній дзвоник продзвенів
та пізніше з жалем ми збагнули-
не вернути нам дитинства днів.
а тепер хотілося б за парту
без дзвінка, пішли б ми , добровільно
хоч колись було нам не до жарту
як влаштує вчитель "самостійну"
ми ділили булочки й задачі,
твір же на усіх один писали
за одного, всім давали здачі
від усіх, одного захищали.
і, здається ми були сім'єю
ще дружити, щиро, ми могли
юні, і з відкритою душею
ми своїм, шкільним життям жили...
розмело, розвіяло по світу-
шкільним вальсом йшли у майбуття,
ми тепер давно уже не діти,
і для нас немає вороття.
хто тепер шкільний той дзвоник чує
зберегти в душі його зумів,
той, майбуть, як я тепер сумує,
що колись усе те не цінив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=137135
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.07.2009
Чи є надія у народу,що на колінах звик стояти?
Чи є продовження у роду, що згоден вбого існувати?
Чому приречено мовчали,коли вершилась наша доля,
Невже тоді не відчували,що за байдужість плата – воля.
О, ні ми вільні, незалежні –
лиш на папері мої милі
Є в нас можливості безмежні,
з них скористатися не в силі.
Усі диктують нам умови,
Ми не потрібні своїй владі.
Вже рідної не чути мови,
Не де не будь – в Верховній Раді.
Ми без свідомості, без втоми
Живемо, лиш по необхідності
Скажіть мені нарешті, хто ми?
Чому ми всі на грані бідності?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=137132
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.07.2009
Дівчинка хмаринка,
З кульбабки волосся,
Ніжна немов сонце,
Як вишневий цвіт.
Швидка як пружинка,
Серденько зайшлося
Тримаєш в долоньці-
свій чарівний світ.
нехай гріє сонце,
нехай вмиє дощик
личко утирають
квітів пелюстки,
нехай світ в долоньці
про який ти мрієш –
тебе пригортає
ніжно, як батьки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=137090
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.07.2009
Цвіла весна, чому ж ти не раділа?
Лилися сльози і марнів весь світ,
Себе картала, що любити не уміла,
Що відпустила серце у політ.
Йому єдиному себе подарувала,
У ніч ту темну ви були одні,
Було все байдуже, бо ти його кохала
І ти згоріла, як метелик у вогні.
А він пішов, пішов не оглядався -
Хто ж знав що ти у нього не одна,
І світ неначе навпіл розірвався,
З своїм коханням ти лишилася одна.
Себе хотіла вбити, пожаліла
Жаліла не своє сумне життя-
Згубить невинну душу не зуміла,
Під серцем билося його дитя.
У пізню осінь народила сина –
Прощальний погляд був пронизаний журбою,
Сльозами витекла життя остання сила,
Дала життя та залишила сиротою.
як житиме без мами і без тата,
покликати нема кого плачем-
на світ дивились милі оченята,
з дорослим болем, маминим жалем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=137089
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.07.2009
ми живемо в країні чудес,
ще живемо, а це перше чудо.
хтось піднявся вже аж до небес,
хтось не в силі піднятися з бруду.
кажуть криза в країні настала:
в світу грошей мерщій позичати,
влада згоди у нас не питала,
але борг же цей нам повертати!
може й криза, але не для всіх,
якесь чудо наш світ поділило,
хто до влади пробратись не зміг,
того криза, звичайно, накрила.
у гуртожиток йди виживати
поки інші котеджі будують,
тут на хліб може не вистачати -
вони ж"мерси" і"бентлі" купують!
знову чуємо правду причесану,
знов не віримо власним очам,
і живемо, на чудо, піднесено -
не бажаєм того й ворогам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=136930
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.07.2009
по діамантах ходимо, та взяти їх не можемо,
хоч підіймем, даруємо, задарма чужаку.
про розум Бога молимо - він дав,ми не радіємо,
ми, як отара, віримо своєму вожаку.
ми силу й волю маємо,хоч цим не володіємо,
права свої нечислені- затисли в кулаку.
очей не піднімаємо, чому не розуміємо -
ми мрії всі вплітаємо у Юлину косу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=136927
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.07.2009
не винуй у проблемах когось-
винуватця у дзеркалі бачиш,
як добитись чогось не вдалось,
відступаєш і з відчаю плачеш?
не кажи що комусь повезло
не від випадку успіх приходить,
хто вперед йде, невдачам на зло
той до цілі своєї доходить.
тут залежить усе від людини,
оціни себе по справедливості,
лиш лінивий шукає причини -
не удачі шукай, а можливості!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=136738
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.07.2009
живу лиш тобою -тобою єдиним
бо очі твої,моє світло
коли не з тобою-
я сохну, мій милий,
зникаю мов тінь непомітно.
і тільки з тобою -
я сонце,я вітер,
я всі негаразди здолаю.
роки за водою, вже виросли діти,
а я як раніше кохаю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=136736
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.07.2009
Як життя ти у мене питаєш,
І яку тобі відповідь дати?
Ти про мене нічого не знаєш,
І не впевнений, що хочеш знати.
Моє життя – між сміхом і плачем,
то ж у житті по різному буває,
Моє життя, як кажуть, б’є ключем
І найчастіше в голову ціляє!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=136700
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.07.2009
Не дозволяй себе зламати,
Не дозволяй себе скорити
Якщо кохати – то прощати,
Як народився маєш жити.
Не дозволяй себе злякати
Не дозволяй себе змінити
Якщо навколо чорні грати,
Пора піднятися й летіти.
Повір у себе, свою долю
Зустріти щастя ти зумієш
Ти тільки залишись собою,
Бо ти основа. Розумієш?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=136699
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.07.2009
уперед не біжи, не плетися позаду
роботу виконуй належно,
якщо ж ти у чомусь не дав собі раду -
підтримки шукай обережно.
сам придумав роби,
адже час швидкоплинний,
тільки правило не забувай:
сам придумав, зробив -
значить сам будеш винним,
а подяку для інших віддай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=136629
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.07.2009
зібралася з подружкою на ринок
та як завжди згодилась, дружби ради
до центру їхати не довго - п'ять зупинок,
я всю дорогу слухала поради.
складала гроші, підробляла трошки
зима зненацька, як завжди, настала,
чи вистачить на шубу і сапожки?
по цінам і по сумі прикидала.
блудили дві години,все даремно,
по всіх рядах приречено ходили
від цін таких в очах ставало темно,
ми вже й втомились, наші ноги нили
ми вже покинути затію ту хотіли
на тиждень перенести знов покупку
коли на виході, і натовпі зустріли
огрядну і веселу перекупку.
яке взуття тримала молодиця!
здається моє серце зараз вискочить,
ціною покорила продавщиця,
мені іще на шубку грошей вистачить!
моя подруга дзеркало тримала,
взялася я обновку приміряти,
щоб сумочка мені не заважала,
її взяла та жінка потримати
розгледіти з усіх сторін хотіла,
- до них так швидко мої ніжки звикли,
я погляд підняла і остовпіла -
і перекупка, й моя сумка зникли.
даремно ми з подругою гукали,
даремно відшукати намагались
ми шубу купувати планували,
що гроші в сумці жінка здогадалась!
яке не справедливе це життя.
вже на порозі чоловік зістрів,
закинула в куток нове взуття,
щось пояснити бракувало слів.
крізь плач все як було розповідала
він же обняв:- не побивайся, мила
та злодійка себе вже покарала,
бо ти ж ті гроші вдома залишила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=136628
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.07.2009
я прокидалась і писала
я не писати не могла
чиї думки сама не знала
я на папері зберегла
читала з ранку - дивувалась
мене лякають ті рядки
їх зрозуміти намагалась,
по скронях били молотки,
і звідки в них така печаль?
і мудрість у житті набута..
це не мої думки, на жаль -
але б могли моїми бути.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=136613
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.07.2009
ми пізно вкладалися, рано вставали
і каву настоячи пити навчились
ми бігли, спішили, життя доганяли
не помічали наскільки змінились
було в нас бажання,ми ціль свою мали
до успіху йшли,наші плани вершились
добитись чогось у житті поспішали
всього досягли,та чомусь не спинились.
ми звикли до руху, спокою не мали
нарешті ослабли, нарешті втомились.
ми бігли, спішили - життя доганяли...
на жаль просто жити, для себе,спізнились.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=136265
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.07.2009
покинута,не прощена забута
розхристана вітрами на дорозі
із сил останніх розірвавши пута
застигла,наче привид на порозі
запрошення чекала терпеливо
молила для дітей щасливу долю
то мати наша,наша Україна
до ніг синів поклала свою волю
сини ж дарунку щирому раділи
та матір свою рідну не признали
лиш серце неньки жадібно ділили
і по шматку за гроші продавали
а мати і тепер не проклинала
за те що бути вдячними не вміють
вона в молитві Господа благала
простити,бо не відають,що діють.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=136254
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.07.2009
маю бажання впливати на владу, шкода не маю можливості
маю можливість озвучити правду, але не маю сміливості
маю сміливість відвертою бути,правда от тільки з собою
маю терпіння образи не чути,знаю лишаться журбою
хочу, до болю я час зупинити,крізь пальці спливає водою
на дотик я щастя бажаю відчути,лишитись при цьому собою
шкода бажання мої і можливості рідко коли співпадають
шкода не має в житті справедливості. чи може не там я шукаю?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=136234
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.07.2009
Не тримай образу у собі -
Біль і відчай тихо нас руйнує
на прощення силу віднайди,
Нехай спокій у душі панує
І нехай дістав весь білий світ,
і здається зло кругом вирує,
а на голову звалилось сотні бід,
і проблем твоїх ніхто не чує.
Не шукай у інших співчуття
Ти ж бо сам жаліти їх не можеш
Як будуєш ти своє життя?
На яке майбутнє ти ворожиш?
В негараздах долю ти винуєш,
в успіху себе одного хвалиш
Чи, крім себе, ти когось цінуєш?
Чи, крім себе, ти когось ще бачиш?
Ти бажання маєш світ змінити?
А для цього не багато треба:
вчись прощати, вірити, любити
Світ міняти починай із себе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=136219
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.07.2009
Дорога спускалася донизу. У долині крізь туман зеленіло невеличке містечко. Сонце піднімалося над ним великим, вогняним колом, поволі розганяючи біле марево.
Останні кілометри дороги були найважчими, давався взнаки надто веселий вечір, хотілося спати. Але він вирішив не зупинятися,відіспатися вдома. Вдома. Теплом огорнули спогади батьківської квартири, сильніше натиснув на газ.
Він не був тут більше року,та звернувши на знайому вулицю зауважив, що тут нічого не змінилося,у грудях дивно защемило.
Залишивши машину у дворі підійшов до під’їзду, оглянувся, щоб ще раз помилуватися своїм залізним конем і примружившись, задоволено посміхнувся. Уявляв, як здивуються давні друзі,як заздритимуть його успіху і як пишатиметься ним його батько.
Батько. Він згадав як проводжав його старий, обнявши за плечі,як учив його вірити в себе і ніколи не здаватись. І він не здавався, досить швидко хоч і не легко добився успіху, зробив непогану кар’єру. Тепер у нього власний кабінет і не дивлячись на його молодий вік, його звуть поважно:- Павловичем. Правда за це доводиться розплачуватись, напруженим графіком, червоними від монітора очима і постійним болем у зап’ястку, від комп’ютерної мишки, але то пусте.
Тепер він має квартиру, а не тулиться в тисняві гуртожитку, їздить на власній машині, презирливо обганяючи маршрутки, та й зарплатня дозволяє проводити вечори в дорогих клубах, в компанії красунь дівчат і таких як він, крутих хлопців. Хороших програмістів цінують,а він майстер.
Він як колись, подолав два поверхи на одному диханні, натиснув на знайому потерту кнопку дзвінка.
Мати мабуть цілу ніч не спала, знаючи, що він буде над ранок. На столі чекали його улюблені страви і ще гарячі пироги з вишнями. Батько, підморгнувши дістав пляшечку наливки власного виробництва(також вишневої). Розмовляли про все. Точніше, говорив тільки він, засипаний безкінечними запитаннями батьків. Його знову клонило на сон, їхав уночі уникаючи липневої спеки, від якої навіть асфальт стає м’яким, тепер засинав сидячи. Але перед тим як добратися до ліжка подзвонив кільком своїм давнім друзям, домовившись про зустріч на вечір. Тепер він може дозволити собі покликати їх у ресторан, це було вже відверте хизування, але йому байдуже,він упевнений і задоволений собою нехай це бачать інші.
У сні він бачив себе на березі їх невеликої і тихої річки. Ноги лоскотала приємна і напрочуд тепла вода, а поруч сиділа прихилившись до нього Марина. Марина, Маринка -- кумедне дівчисько з великими, синіми очима. Вона вміла розвеселити його одним поглядом, своєю усмішкою, від якої хотілося сміятися чи співати. Вона була закохана в нього,принаймні в цьому були впевнені всі його друзі, а він над тим не замислювався. Для нього вона була хорошим другом, уміла слухати, розуміла без слів, підтримувала і вірила у нього. У його сні вона дивилася на нього сумними, синіми очима і не посміхалася. Чому?
Він прокинувся з незнайомим відчуттям тривоги і відразу побіг змивати його у душ.
Мати сміялася, що він збирається наче дівка на побачення. І справді, він не міг вибрати, що вдягти, давно не бачився з друзями і хотілося справити враження.
Вийшов раніше. Сьогодні неділя, хотілося переконатися, що в "Фараоні" будуть вільні місця, хоча в їхньому провінційному містечку по ресторанах не дуже людно, вирішив перестрахуватися.
Ключі від машини лежали у кишені та він лишив її у дворі, все ще відчуваючи смак батькової наливки, був упевнений, що тверезим сьогодні він не повернеться.
Нарешті через площу він побачив яскраві вогні "Фараону", підійшовши ближче відчув занепокоєння. Біля вхідних дверей юрбилася весела компанія,своїм виглядом видаючи, що тут гуляє весілля. Це могло змінити його плани, а він так хотів посидіти з хлопцями саме цьому ресторані. Зрештою згадавши, що "Фараон" має кілька залів, попрямував до входу.
У першому святково вбраному залі, серед великої кількості гостей, стояли молодята. Якийсь нетверезий дядечко (мабуть дуже близький родич) захоплено вигукував побажання, гості голосно його підтримували аплодисментами.
З великими зусиллями знайшов адміністратора. Молодий,високий очкарик з бейджиком адміністратора, попросив почекати кілька хвилин і подався в глибину залу, вирішувати якусь проблему.
Від нічого робити став розглядати молодят. Наречений був йому незнайомий. Це був високий, широкоплечий хлопець, з темним волоссям і родимкою на щоці. Його сірий костюм вигідно підкреслював зелені очі. Здається він весь світився від щастя, не відводив очей від своєї обраниці, шепотів їй щось на вухо, а вона у відповідь горнулася до його плеча. Молодий тримав у руці келих, хоча майже не пив з нього, через те був найтверезішим на власному весіллі,та це не робило його менш щасливим.
Наречена стояла спиною до нього,її білосніжна сукня і тонкий стан нагадала чомусь керамічну статуетку з материного серванту. Ніжні оголені плечі,покриті легкою бронзою загару обгорнуті світлими локонами волосся, її фата виблискувала наче в ній заплуталися зорі…
Нарешті адміністратор попрямував до нього, усміхаючись якоюсь дурнуватою посмішкою. Питання вирішили швидко, малий зал був вільним. Вирішивши чекати друзів на вулиці, став пробиратися через ватагу весільних гостей.
Була приємна прохолода, він закурив і чомусь підняв очі до неба. Що він там хотів побачити? Яскраве освітлення ресторану ховало від людського ока і місяць і зорі. Почувши кроки повернув голову.
Небо впало на його голову разом з місяцем, зорями і кометами. Перед ним стояла наречена. Великі сині озера-очі, наповнені тепер безмежним здивуванням. Вона мовчала і він стояв як учень, що не вивчив уроку, все тіло заціпеніло.
Марина, Маринка - нарешті промовив він, якимось чужим приглушеним голосом і сам від цього здригнувся.
Нарешті вона посміхнулася, але йому не хотілося ні сміятися, ні співати - хотілося плакати. Чому?
Дивну ситуацію розв’язав високий хлопець з родинкою на щоці.
- Саша , мій чоловік - представила вона нареченого.
Обмінялись ввічливими, непотрібними фразами і наречений забрав своє щастя до гостей. Вона не оглянулась.
Він стояв самотній, розчавлений, розбитий. Якими очима дивилася вона на свого Сашу. Він знав цей погляд, саме таким пам’ятав його, хоча тепер у ньому було більше ніжності і довіри. Здавалося прохолода стала тепер майже морозною, а у грудях палало полум’я.
Друзі довго не з’являлись, та він уже не був упевнений, що хоче цієї зустрічі. Перед очима її обличчя, її усмішка, пригадався сон, запекло очі. Нарешті з’явилися хлопці, він здалеку чув їх вигуки та чекав мовчки. Він хотів так багато їм розказати, похвалитися. Чим?
Кар’єрою? Та вона відібрала майже весь його вільний час, він тілом і душею належав корпорації як зомбі виконуючи її доручення. Квартирою? Ця двокімнатна, зі смаком обставлена пустеля, щовечора стрічала холодною самотністю. Машиною?
Вона належала йому, а він банку, якому ще два роки виплачуватиме за неї кредит. Веселими, нечастими гулянками, красунями подругами? Та не одна з них не усміхалася йому так, щоб хотілося сміятися чи співати.
Сиділи за столиком, їли, випивали та він не п’янів, автоматично відповідав на запитання друзів. Вони дивувались, заздрили, захоплювались його досягненнями.
Він справив враження як і хотів.
Гірко! Гірко! Вигуки з сусіднього залу вкотре болем озвалися в серці. І йому було гірко, гірко зізнаватися самому собі в тому, що він не розгледів,не оцінив, втратив, найдорожче в своєму житті. Вона чужа наречена! Чому? Чому ми цінуємо тільки те, що втрачаємо?- питала його душа. Гірко! Гірко!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=136218
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.07.2009
благала,але ти не чув
пішла, але ти не завадив
ти навіть милий не відчув,
що ти мене назавжди втратив.
собі я залишила біль-
тобі подарувала волю
чому ж сьогодні наче тінь
ти всюди ходиш знов за мною?
для чого квіти у руках?
наш світ не можна повернути
вони тремтять в твоїх руках
коли прошу мене забути.
ти відпусти мене благаю
у снах лишилась я з тобою
мені так важко,я кохаю
та я не хочу більше болю
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=136060
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.07.2009
у п’яному дурмані дні і ночі
розпізнавати їх ти перестав давно
блакитний ніс, запухли зовсім очі
і тхнеш немов би їв якесь лайно
блукає погляд - ти забув реальність
і не цікавить вже тебе життя
турбує тільки випивки наявність,
хильнувши знов пірнаєш в забуття
чому ж на себе ти махнув рукою?
чому себе так легко загубив?
колись батьки пишалися тобою,
а ти на почуття ті наступив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=136058
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.07.2009
життя на зебру дуже схоже
то чорна,то знов біла полоса
то все прекрасно і усе пригоже
то знов на камінь налетить коса
порядок тих смуг роль не крає
бо ж кожна з них швидко мине
та в зебри ще й попа буває
і це так тривожить мене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=136038
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.07.2009
зміни себе і зміниш світ навколо,
умій прощати і щасливим будеш
не звинувачуй у проблемах долю.
ти долю сам свою будуєш.
учись любити щиро без віддачі,
люби себе без титулів-прикрас
нехай життя важкі дає задачі,
але воно прекрасне і буває тільки раз.
посміхайся,печалі забудь
і не треба на себе сердитись
всі дороги до щастя ведуть
якщо щастя ти хочеш добитись!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=136031
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.07.2009