| Сторінки (2/176): | « | 1 2 | » |
И я был тонким,
Стройным и юным,
Гибким и звонким -
Любимым певуньей.
Когда это было?
Было давно,..
Но это было,
Был́о все равно.
Вот вспомнишь,
Да вздрогнешь,
Губами ловя,
Дыханье давно
Прошедшего дня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=141022
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 11.08.2009
І знову наступиш ти на граблі
Наївної своєї простоти...
Не друзі, а вороги нахабні,
Скажуть, що нині дурень вічний ти.
Та це за них ти піклувався,
Відірвав від серця все добро.
І не за славою ти гнався.
Віддав їм душу, як "ребро". *
І що у відповідь ти маєш -
Єхидний погляд за плечима.
Спішиш на поміч і не знаєш,
Що пастку ставлять за дверима.
* - Як Адам своє ребро
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140922
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.08.2009
. "А день незримо вдаль летить,
Його лише зупинить вечір...
Життя це лиш єдина мить,
Що тихо падає на плечі."
Знову над Львовом вечірня зоря,
Старовині будинки та ліхтарі...
Десь тут заблудилась юність моя,
Десь на світанку, в вишневій зорі.
Мені хоч на день вернутись назад,
З головою пірнути в теплії роси.
Знову попасти в старий той сад
Та занурити очі в пахучії коси...
Серце моє надривається в тузі -
Це ж роки мої відлетіли у даль.
Де ж ви згубились юності друзі -
Тепер у душі пекучий лиш жаль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140637
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.08.2009
Наші очі зустрілись...
І де поділись
В небі зірки?..
Я піснею лину
У даль лебедину.
Я піснею лину
У твої думки.
І ніби вітер,
Лечу я по полю
Та ніжно рукою
Гладжу тополю...
Я ніжно торкнувся
Твого волосся
І очі засіяли...
А може здалося,
Що зірки упали
Тихо в долоні
І я у полоні
Від дотику
Твоєї руки...
Отак раптово
Мені удалося
В небо злітати...
І ще одне слово
Хотів я в тебе
Тихо спитати...
Та сон раптово,
Ніби в тумані,
Став пропадати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140630
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.08.2009
Ми п'ємо за те, щоб здорові бул́и,..
Ми п'ємо за те, щоб щасливо жил́и.
Щоб нам завжди усміхалися люди,
Бо без усмішки щастя не буде...
А без бокала п'янкого вина
Іскриста не буде у нас голова.
Щоб в серці завжди родилися в́ірші,
Такі, як в Шекспіра і ні трохи не гірші...
Так вип'єм вино в бокалах до дна -
Хай будуть щасливі в нас всіх імена!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140622
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.08.2009
. "А час іде,
Роки летять.
І де ж мої
Минулі 25."
А час іде. Років жорстокий плин
Уже забрав чарівність та красу.
І дійсність стала, як полин -
Для пісні вже нема час́у...
Та ви не вірте, що в забуття
Пішли найкращі... дні-роки
І на повороті вже життя
Вам не подасть уже руки.
Тепер душею ви багаті,..
А за спиною - життя багаж.
Ваші думки у сріблі, в златі...
Й порад - хоч випускай тираж.
У кожної пори свої принади
І треба вміти щиро їм радіти...
Оцінять люди розум і поради -
Вами гордитись будуть ваші діти!
Тож держіть думки на висоті,
А в душі весни чарівний май.
І буде легко вам в житті,
І в серці завжди буде рай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140608
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.08.2009
Душа підняла в тобі крила,
Горить в тобі искра...
Та ти така уже лінива,
Її не слухаєш чомусь.
Вона ж "хрустальна",
Ніжна,.. мила,..
Що аж дихнути я боюсь...
Бери її у свої руки,
Цінуй її і бережи -
Відкинь всі сумніви і муки...
Вона вся суть твоя!..
І тайну цю...
Нікому не кажи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140524
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.08.2009
Тобі я назначу побачення
Через сотню чи тисячу літ...
Бо нині не має вже значення,
Коли долетить до тебе привіт.
Скільки літ мене ти не бачила
Ти душу мою тоді не знайшла.
Що слова сьогодні би значили,
Коли доля вже мимо пройшла...
Сьогодні лиш спомин далекий
Вночі душу тривожить мою...
Летить і летить мов лелека
В дитинство,..
до щасливого мого краю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140519
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.08.2009
Тут мені радять,
Там мені кажуть,
Пиши, щоб рифма була -
Ямб чи хорей...
І тихенько покажуть
Своє творіння
Дрібне, пусте - без ідей.
Де ж тут життя,
Де ж тут буріння -
Щоб кров кипіла
Від напруги страстей...
... Берись до діла -
Себе не жалій...
Тебе ж мами гріла
Біля серця свого.
Ти ж знаєш життя.
Не зважай на канони,
Лети до зірок...
А мундири, погони -
До них лише крок...
... Життя - безконечність,
Там стільки ідей.
Не чекай на безпечність -
Твори для людей.
Це ж їм потрібна
Любові іскра...
Висока, срібна,
Як Бог Сонця -
Египетский Ра...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140250
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.08.2009
Стоїш на морозі калиною,
Питання застигло в очах...
Твої очі горять горобиною
І сняться мені по ночах...
Ти пішла би за мною, я знаю,
Та час заметіллю двері закрив.
Лиш очі закрию - тебе споминаю
І серце болить ніби в ньому нарив.
Це наші далекі, юначі помилки.
Їх вже не виправить наше життя...
... Дрібно тремтять під оком дві жилки
І на лобі застигла печать каяття...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140234
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.08.2009
Завжди тяжкий Сізіфів труд -
Нести в народ нові ідеї...
Бо працю в попіл перетрут
І як під попелом Помпеї,
Твої ідеї кинуть в кут...
Та безсило руки ти не зложеш
І знову буде все спочатку.
Себе запевнеш, що все можеш.
На гнів кладеш свою печатку,..
Бо справу кидати не гоже.
А камінь тисне. Руки сині...
І серце дятлом із грудей.
Ще раз і все,.. мабуть вже нині,
(Його ж я кочу для людей),
Вже буде камінь на вершині.
Крок, ще крок. І перемога...
Ні! Підступний камінь вже внизу.
І не поспіла допомога...
Так піднімай гнучку лозу
І сам шмагай себе від Бога...
Для чого праця, для чого труд
В крові, у муках, без спочину...
Хіба потомки камінь цей знайдуть
І зрозуміють важну цю причину,
Чому це місце на вершині, а не тут.
Чому це випало мені, на цій Землі,
Даремно Муку-Камінь піднімати?..
В глухім тумані, в безпросвітній мглі
Безсило Бога-Господа благати,
Щоб розум став Вершиною в чолі.
Р. S.
... Важлива місія Сізіфа, як зорі.
Освітити шлях наступним людям.
І працю завершити в цій порі,
(Бо без цього щастя всім не буде)
І Камінь Розуму поставить на горі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140214
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.08.2009
І знову щось шукаю в пам'яті своїй.
Перевертаю сторінки минулих днів.
(Що збереглось в скарбниці ще моїй?)
Торкаюсь спогадів, минулих снів...
Моє життя - це праці сіль,
Колодязь моїх слів
І вражень...
А ще сум та біль
Не рішених проблем,
Які здолати я хотів,
Але не зміг,
Під грузом суєти, ділем...
І сотні ще доріг,
Якими треба йти.
На них терпіти
Голод, спеку...
За знайдене зерно.
Іду і мучусь, немов араб,
Що по дорозі в Меку
Заблудивсь...
Йому оази радості вікно
Ввижається на небосхилі.
Він раб...
Свого натхненого видіння.
Я теж душі своєї раб -
Її польоту, тріумфу...
І падіння...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140180
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.08.2009
Україно!..
Ми діти всі твої,
Всі плоть твоя і суть.
Усі рідня, а не ізгої.
Але мізерні вже мабуть,
Твої нещасні діти...
Їм би у щасті жить
І в радості радіти,
Вони ж гризуться кожну мить
І злість не знають куди діти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=140167
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.08.2009
Лоша. Лошиця. Кобила...
Погляд похмурий, китиця сива.
Вчора була лошиця -
Сьогодні кобила.
Взяла й серед ночі
Лоша народила...
Та довго лошаті
Жить не судилось.
Три рази вдихнуло
І в гноївці втопилось...
...Аж сльози на очі.
Чому так сталось?..
Чому серед ночі
Життя обірвалось?
Чому не родила,
Коли сонце сіяло?
Тоді би лошадко
Лошицею стало...
Така й наша доля.
І в чому причина?..
... Стоїш серед поля.
Стоїш, як билина,
А вітер колише
Хвилини життя.
Сьогодні колише
Літа молодії,
А завтра залише
Одні каяття.
А час заморозить
Всі наші надії
І дні переходять
В зневір'я-буття.
Як би ми знали,
Що нас чекає...
Ми щастя би мали -
В руках журавля.
Та хто усе знає?
Такого й немає -
Бо кожна людина
В душі немовля...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=139982
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.08.2009
Летіли коні
В шаленій погоні.
А лоша на припоні
Очі відкрило
На скачку шалену,
На дорослу гарячку.
І собі захотіло
Звершить якесь діло...
... Шуміли трави
І сонце летіло
В очі назустріч...
Гарні ці мрії
В такому віці.
Хто же посміє
Мішати в погоні
Малому каліці?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=139818
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.08.2009
Образ твій, туманний за вікном
Пливе завжди перед очима,
Веселим, радісним струмком
Слова жебоче за дверима ...
... Я памятаю, як тепер,
Твої лазурні, чисті очі.
В них голубінь усіх озер
І темрява тієї ночі...
Тепер далеко ти від мене,
Між нами простір і шляхи.
Шумить трави море зелене
І щось кричать нічні птахи...
... В нічному небі твої очі
Зірками дивляться навскрізь.
І серце це забуть не хоче,
Тебе шукає... завжди й скрізь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=139814
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.08.2009
Я нині голову схилив,
Сьогодні поруч я з тобою.
Минулі дні я сумом жив -
(І він залишиться зі мною.)
Ти знову, нині, біля мене
І я від радості сіяю -
Очей твоїх море зелене
Іскриться, світиться, буяє...
......................................
... І хай біжить вервечка днів
Хай завжди світить тобі сонце...
Тебе ж я бачити хотів -
Бо ти, як промінь у віконце...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=139776
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.08.2009
Кто пил - того уж нет.
Кто пьёт и тот уйдёт...
Мой друг тебе совет.
Не пей! Скажи ей - нет!..
...................................
...Пьют! На миллиарды лир.
Люди пьют сколько живут.
Такой уж нынче пьяный мир,
Как будто бы без водки не умрут...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=139772
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 02.08.2009
Мій виступ у Львові на святкуванні 150-ліття народження І. Франка.
Вступ до вірша
Не давно був я на Личаківському цвинтарі, біля могили І. Франка.
Думав про його життя, про його творчість та спостерігав за людьми, які приходили до його могили. Ішли групи з екскурсоводами, ішли поодинці, ішли сім'ями. Люди ішли і ішли...
Туристи сприймали, в більшості, відвідини могили І. Франка, як пригоду.
А в тих, хто прийшов самостійно, сприйняття було вже інше. В їхніх очах горіли: і думка, і сум, і сумнів, і ще багато різних питань...
В кожної людини є дві найважливіші дати - день народження та день смерті. І якщо стоїш біля родильного дому і відчуваєш ейфорію, радість за цю новонароджену людину, перед якою відкрився весь світ, в якої книга життя тільки починається. То зовсім по-іншому сприймаєш дійсність, стоячи серед могил та пам'ятників. Кладовище, як не кажіть, місце не просте. Там своя атмосфера, своя енергетика. Там і думки в'яжуться по-іншому. Тут ніби читаєш уже останню сторінку книги життя людини..
Дивлюсь на людей - і в кожного своє бачення життя і творчості поета, письменника і публіциста.
Цікаво, щоб сам Франко подумав про нинішний час, дивлячись отак на людей, що приходять до його могили?.. Адже тут проходять одномоментно 19, 20, 21 століття. Які думки були б у нього, що хвилювало б його? Що змінилось би в його творчості, яка вилилась в сотню томів?..
І зримо стає питання. Яка ціна сьогодення з погляду століть?.. Бо творчість письменника, поета - це щаблі в драбині Вічності... І якщо вони дрібні читач,
сучасник їх не сприйме, не відрізнить від щоденної суєти. Якщо вони великі
або гігантські - то він їх не зрозуміє. Скаже - це щось не реальне, абстрактне, фантастичне, незрозуміле... І парадокс - геній, першовідкривач
часто буває залежним від міщанина... І ще багато інших підводних каменів трапляється на творчому шляху. Тому нелегка доля в геніїв, які обганяють свій час. Нелегка вона була і в І. Франка.
А як же ми, люди? Чи розумієм ми їх? Адже ми прийшли в життя, не тільки для того, щоб славити геніїв, а щоб захоплюватись їхньою творчістью, брати їх за приклад і самим іти дальше. Творити більше, краще та кликати за собою нові покоління: в літературі, в науці, в мистецтві та в усіх інших ланках людського життя. І людина, якщо вона людина, не може поступати по-іншому.
От так, там, біля могили І. Франка і народився мій вірш.
Тяжкий, камінний моноліт
Лежить на ньому, як граніт.
Розчавив тіло. Але живі слова.
І в прийшлих думка стука не одна...
... І я на небо очі звів,
Ніби його живого я уздрів...
І я молюсь на корифея,
Бо по ночах до нього фея
Нишком приходила сама.
І страстно дихала слова.
Які він на папір тривожно клав.
За це лиш клопіт тяжкий мав,
Бо злії, люті язики
Шматували душу, як могли...
Ну, що їм правди чистії слова,
Їм лиш зламати крила у орла.
Це ж він клював печінку у злодіїв -
Злобливих темних лиходіїв,
Тупих людців сліпих ...
Буріння серця він на них
І душу теж віддав.
Але на жаль не знав,
Що все це надаремно.
Життя прожите так буремно
У муках тяжко відійшло.
І все бадиллям поросло...
... Остався тільки цей граніт.
І люди йдуть до ньго стільки літ,
Щоб поклонитись слову правди.
І ти, Іване, спокій мав би,
Як би не ця глуха скала,
Від неї всі відскакують слова...
Так хто ж її тепер розіб'є?..
Вона й мені... спокою не дає!
2006 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=139749
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.08.2009
. "Всі ми з матінки-землі
Набираєм розум й вроду.
Чуєте дорослі та малі...
Земля - це суть всього народу..."
Під горою,
Під сосною
Світить небом
Джерело.
В джерелі тому водиця,
Не вода, а медівниця...
Та дорогу, як на зло,
Нині снігом
Замело.
В нім водиця
Молодицям
Посила красу й наснагу,
Вабить шкіру ніжну, смаглу,
Робить доброю душею -
Хоч сто літ любуйся
Нею.
Я би ніс цілющу воду
Для усього свого роду...
Але де знайти відро,
Щоб безмежне в нім було
Щастя для всього народу.
Дуже тяжко -
Розплескаю тільки
Воду...
Дуже важко,..
От несу в долонях воду
І в жару, і в непогоду...
Поливаю битий шлях,
А в грудях...
Затаївся сірий
Страх.
Звідки зло це принесло?..
Бо ж міліє джерело,
Пропадає тихо віра
І душа схожа на звіра.
Не душа, а вовче тло...
От таке в нас стало
Зло.
Джерело наше, як сонце,
Світить вірою в віконце.
В давнину... і нині знов...
У віконце, в наші душі,
Щоб на морі і на суші
У серцях була
Любов.
Любов...
... До чужого і до брата,
До сусіда, і до свата.
Щоб підтримка свого роду
Стала правилом для всіх.
Щоб пропав зазнайства гріх -
Гріх всього мого
Народу...
Вся надія на цю воду
І на мудрість від народу.
Щоб нам завтра повезло,
Щоб зламали кляте зло.
Ми надію в цьому маєм
Й вас до цього призиваєм.
Бо ж не даром нам дано
Наше вічне
Джерело!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=139729
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.08.2009
Далекий, як в дитинстві сон,
Нині проник незримо в душу.
В душі нема дверей, нема вікон,
А я в полон його узяти мушу.
Цей сон такий незрозумілий...
Тече ніби вода... без берегів.
Його ловив руками я невміло,
Але спіймати так і не зумів...
А він тривожить, як щось миле,
Як щось безмежне й дороге...
Цей жаль терпіти вже немає сили,
Цей сон тривожить так мене...
Це юність в снах мабуть загубилась,
Пройшла крізь пальці, як пісок.
Тепер в ночі вона наснилась...
І впала сріблом на висок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=139666
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.08.2009
Жизнь! Что это такое?..
Безмерный, неблагодарный труд.
Надеешься понять усе земное,
Но проблемы надежды перетрут...
А там тебя к стене припрут, -
А как же сам,..
Чему же ты других учил?..
... А разве я с другого теста,
А разве я не человек?..
И нету в жизни мне другого места,
И жить на свете тот же век.
И путь также предначертан...
А в жизни надо все узнать
И все понять,
И как трава растёт,
И что такое счастье...
А то опять
Какой-то юноша задаст вопрос, -
Сколько надо жить
И по какому ветру держать нос,
Чтобы счастливым быть?
Смешной вопрос...
Как будто солнце делает весну,
Если весна в пустыне...
Иль медный купорос, -
Зелёной весеннюю траву,
От того, что сам зелёно-синий...
Живёшь ты на износ...
А век свой проживёшь,
Бредя с пустой котомкой,
Потом узнаешь,
Что зря прожил.
И ничего ты не оставил
Своим потомкам:
Не тем служил,
Не тех любил...
Ну, в общем, - не гений ты,
А рядовой дебил...
И горько, горько на душе,
А жизнь не повторить.
И в голове как в камыше
Тихонько мысль прошелестит -
"Если б раньше все это знать."
Но вспять не потечёт река...
... И разве юноше понять
Слова седого старика?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=139659
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.08.2009
Там на Волині
Живуть дівчата.
Очі в них сині,
Земля там багата.
Там Українка
Співала пісні.
Співала дзвінко
Коханій землі.
Ой, синя Волинь,
Де льон так цвіте,
Там неба синь
У Світязь впаде.
Коли волинянки
Розпустять косу,
Взують сап'янки,
І танцями зібють
Вечірню росу.
Сине небо над нами,
В річках синя вода.
Сни сині ночами
Пливуть в небеса.
Ой, ти тиха Волинь,
Ти, як льон розцвіти
І до мене прилинь
У незримі світи.
1991 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=137560
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.07.2009
Сьогодні у сні,
Ти щось тихо мені,
Тихо і ніжно щось шепотіла...
Ніжні, гарні слова,
В подиху ледве жива -
Ох, як палко мене ти хотіла...
Ти хотіла мене
І лице чарівне
Ніжно губи мої цілувало...
Я до тебе тягнувсь,
Серед ночі проснувсь -
Ох, як мені тебе бракувало...
Я прокинувся вже,
Та лице чарівне,
За віконцем тихенько пропало...
І сну вже нема,
Тільки думка одна -
Чому тебе біля мене не стало...
Що за муки такі,
За бажання земні,
Як ти в сни мої потрапляєш?..
Ти до мене прийди,
Ти же знаєш куди,
Ти приходь, якщо ніжно кохаєш...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=137556
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.07.2009
. "Где же было начало,
Да когда будет конец?.."
Всё сжигает животная страсть в человеке дотла.
И всюду требуют,.. орут да кричат... - "Давай!!!"
Судьба человечья стала, нынче, как мачеха зла.
Держись человек! Всё время держись - не зевай!
Стали люди похожи на загнанных старых коней, -
Душа в скверне да грязи и шкура вся в мыле...
А общество требует: и дальше, и выше, быстрей, -
Никто не уверен в человеческой силе...
В космос антенны. Поиск ведём необычного мира,
А свой же крушим бездумно,.. - до оснований...
Для человечества виртуального ищем кумира -
Словно нет в человеке ума... или знаний...
И летит сквозь бездну несчастная наша планета,
А леший правит здесь страшный, кровавий свой бал...
Зачем мы живём?.. Лишь единицы ищут ответа.
Где же истина?.. Если б ответ кто-либо знал!..
2004 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=137407
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 14.07.2009
Ох, і який густий весь тиждень падав сніг -
Зима підступно завітала в гості...
Уже весна давно ступила на поріг,
А тут мороз біснується від злості.
Вже середина березня і п'ятий рік
Нового, третього тисячоліття.
І раптом такий сніг - зими найвищий пік,
Такого вже не було три століття.
Сьогодні по планеті, в миттевість ока,
Пронісся шлейф сердитих землетрусів.
Так невже збуваються слова пророка,
Що спокій буде тільки в землях руссів...
У чому, Боже, завинив весь людський рід,
Чом від болю здригається планета?
Чому кругом одна підступність та сморід?
В які страшні попали ми тенета?..
2005 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=137396
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.07.2009
. "Мені тринадцятий минало ..."
Т. Шевченко
Копаюсь в пам'яті - на дні...
І споминаю, як сьогодні.
Мені одинадцять минало...
Яскраво сонце так сіяло
І купка молодих хлоп'ят,
Як зграйка малих пташенят,
Зранку зібрались на леваді.
Та це не було на заваді,
Відчути цей Великий День...
... В душі пливла мелодія весела.
Була весна... Розквітли села,
Черешнями в замріяних садах.
Малиново палав на школі дах.
Кругом лунав церковний дзвін,
Будив у серці радість він...
А на душі таке блаженство,
Що наше буйнеє шаленство,
Ніби заснуло раптом в нас...
... Приходить спомин цей до мене
І завмирає буття шалене.
Усе це бачу ніби в сні,
Але блаженно так мені...
Чому красиво так було?
Чому в повітрі там пливло
Разом із звонами село?..
Тепер загадку розв'язати мушу,
Чому блаженство огортало душу?
Чому у пам'яті цей день тримаю?
Чому, чому? Я і тепер... не знаю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=137209
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.07.2009
Не бійтесь нині своїх днів
Любіть завжди свої літа...
Лілейте д́очок і синів -
Вони найвища є мета.
Прожиті роки - це ціль життя,
Це ваш багаж і ваші надбання.
Живіть красиво - це суть буття.
До мрії прямо йдіть - не навмання.
А доля щастя принесе -
Проблеми кануть в небуття
І вам дістанеться усе,..
Чого бажали все життя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=137181
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.07.2009
Сьогодні музо, зранку встань!
З'єднай слова у пісню вдало.
Хай пісня лине в синю даль,..
Щоб жодне слово не пропало.
З'єднай слова у вишиття
І цей рушник стели на полі...
... На ньому все моє життя,
На ньому весь рисунок долі.
І небо там з рясним дощем,
І сонця диск жовто-багряний.
І я дивлюсь, з ясним лицем,
На цей рушник життям натканий.
Чудні на ньому всі шляхи,
З'єднала доля ненароком,
Мої пісні, ніби птахи,..
Летять-спішать, або ж йдуть кроком.
Нехай рушник цей безконечно
Біжить через усе життя...
І хай там легко та статечно
Добро іде у майбуття...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=137168
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.07.2009
. "І була вся земля -
мова одна та слова одні"
Книга Буття, 11
Де ви, сьогодні, нащадки Адама,
Чому ви згубились в облудності слів?
Хіба вас зродила не рідная мама,..
Чому мудрість шукаєте в стаді ослів?
Де нині ваш розум?.. Де ваша сила?..
Чого ви навчились за цілі віки?..
Чому Батьківщина стала не мила,
Чому рідне слово тепер не з руки?
Шукаєте мудрість в чужих країнах,
Ніби там народились ваші батьки.
А Батьківщина осталась в руїнах
І мимо вас пролітають незримо роки.
О Батьківщино!.. О рідна мово!..
Як же без вас нам на світі прожить?
Єднай же братів ріднеє слово...
І дай нам прозріння хоча би на мить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=137085
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.07.2009
Настала ніч...
У хаті тихо тліє піч.
А за вікном у темноті,
Шаліють п'яні солов'ї.
Ось місяць виглянув з-за хмари,
В садку розсипав хімерні чари...
... Яка п'янка вкраїнська ніч,
Ніби гора упала з пліч,
Коли зануришся у неї...
Усі турботи - дрібні пігмеї,
Не варті тої висоти,
Нічних причуд та "красоти"...
Чудесна в Україні ніч!
І не у тому річ,
Що я є українець.
Це скаже і чужинець,
Які чудесні ночі в Україні,
Та небеса тут темно-сині...
І спати не дають тут солов'ї,
Усе виводять - кохай її.
Її кохай!!!
Хіба без цього буде рай
В твоїй душі?
Нехай це скажуть солов'ї...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=137084
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.07.2009
Зачем ты приходишь ко мне
Ночью душной, бессонной.
Молча стоишь ты в окне,..
Да рамой скрипишь оконной.
За окном ветки качаешь рябины,
Над кроватью моей склоняешься
Зачем ты пришёл из далёкой чужбины,
Почему до сих пор тоскою ты маешься?
Отчего грустно стихи читаешь
О далёкой сгоревшей юности?
Время прошло, а ты и не знаешь,
Как боль прошедшую вынести...
Уходи-ка Серёжа в туманные дали.
Дай сердцу покой, забудь все невзгоды.
Все ведь прошло. Пролетели печали.
Возвращайся в Рязань,..
возвращайся в двадцатые годы.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=137041
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 11.07.2009
Громадина
Воли,
Силы,
Протеста,
Как кристалл соли
Вырвался с теста.
Из теста рутины,
Безликой массы.
Все мысли в штанины -
Делись человечество все
На классы...
Громадина
Силы,
Мысли,
Призыва.
В словах насилие -
Живи если...
И крик до надрыва...
Да разве сломаешь
Инертность массы.
Да разве узнаешь
Какой они расы.
У каждого свой
Безликий идол...
Все идеи долой
Если...
друг предал.
И сердце стонет
От этой боли,
И разум тонет
В растворе соли...
А тёмная масса
Всё лает...
Что ей -
Вечность,
Года...
И глаза застилает
Туманная Мгла...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=137029
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 11.07.2009
. "І день не день, і йде не йде,
А літа стрілою
Пролітають, забирають
Все добре з собою."
ТРИ ЛІТА
Т. Шевченко
Настав світанок -
Зарожевіло небо.
Весняний ранок
Ступив на землю.
І перший промінь
Ударив в греблю.
Ставок ожив.
А п'яний місяць,
Що воду пив,
Зблід...
І раптом розчинився
У мареві хмарин...
І я роси б напився
Із сонячних цямрин...
Але ж далека та пора,
Як був той ранок...
Та й мати вже стара,
Не задивляється в вікно,
Як місяць воду п'є.
Тепер їй все одно
Який в нього серпанок...
А час невпинно роки л'є
У той ставок...
І неумолимо йде
Повз старі липи,
Немов сухий пісок
Крізь пальці... сипле.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=136435
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.07.2009
. "Думи мої, мої думи...
Чого ви голову обсіли."
Що за погода, -
То сніг іде,
То падає дощем.
І що за мода,
Там наверху,
Таку на землю
Слать погоду...
А скільки дум
Навіяла мені
Погода ця...
Перед моїм лицем
Карпатскі гори,
Ріка твоя,
Твої простори,
Над картою твоєю,
Україно,
Сижу я майже
Цілу годину.
І тихий сум
Заполоняє душу.
Життя іде,
А я так мало встиг.
А стільки всього мушу
Я написать
Про думи всі свої.
Інакше нащо жив...
Чи може промовчати
І серце не тривожить.
Нащо мій біль,
Кому він допоможе?
А час летить!
О, Боже! Боже!
Скільки треба жить,
Щоб все сказати
Своїм потомкам,
Своєму народу?..
А може просто промовчати!?.
Бо біль, в наш час, пусте,
А потім совість
Мохом поросте...
А серце,..
А душа?..
І пропаде
Твоє Лице...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=136429
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.07.2009
Як в мікроскопі - життя, події, час...
В очах верстається Вселенская Книга.
В ній все, що стосується всіх нас...
Іде інформація - Москва, Вашінгтон, Рига.
У ній все, як на моїй долоні,
Так ніби присутній зараз я там...
Кругом не люди - взмилені коні,
Стоїть вселенський, народний бедлам.
Чому в світі так сталось?.. Звідки...
Чому нині так вздибився час?..
І я на передньому плані розвідки.
Як і чому це стосується нас?..
Які будуть завтра наступні події?
Невже доля на всіх нас одна?
Тривожно, ніби в останній надії,
Дивлюсь в безконечність житейского дна.
І не має кінця людського падіння,
Де наші надії з'їла зажерлива тля...
... Стоїть перед мною страшне видіння,
Де гірко ридає планета Земля...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=136280
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.07.2009
Тринадцять років вже пройшло,
Як, ніби, скинули ярмо...
Але ж - де наші надбання,
Куди ідем ми навмання?..
І мрія наша так далека,
Ніби за обрієм лелека
Упав із зламаним крилом...
Народе мій!
Вставай, прозрій!
Відкинь облуду й мішуру.
І долю не сприймай, ніби нору,
Куди тебе женуть,
Надіючись, що мрії тихо вмруть...
Народе!
Рви свої окови.
Не може бути більше мови,
Щоб дальше їх нести.
Вставай!
Сьогодні ж правду
Вибрав Ти!
21. 11. 2004 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=136274
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.07.2009
Колись, вночі, нас мати-Земля заколише
І пісня остання застигне в очах,..
Крик німий на губах, наостанок, залише
І розтане ввіках, як марево прах...
Нам колискою стане рідна планета
І ми, її діти, віддамо накінець їй усе.
Бо одинакова доля і в царя, і в поета -
Її вітер в скрижлях у вічність несе...
Лиш пам'ять потомків буде світити у вічність,
Діставати із тьми всі творіння - деталі життя.
Буде їх дивувати наша двобічність, -
Чи то радість від пісні, чи гірке каяття...
Як би так просто було в грішному світі,
Ми б давно уже жили в захмарнім раю.
А то горимо на морозі... і мерзнемо в літі,
І не знаєм де щастя знайти,.. у якому краю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=136172
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.07.2009
Іду полями - стежечка в'ється,
Сонечко в очі дзеркальцем б'є.
Жайворон в небі, - сіренька птиця,
Вись піднебесну у пісню кує...
Все, як в дитинстві, все, як учора,
Ніби роки не бігли стрімко у даль...
Як повернутись в ранок з веч́ора,
Що вибирати - радість чи жаль?..
Чому не цінили ми юнії роки, -
Вони, як у вирій, відлетіли в печаль.
Нам би в долоні... веснянії соки
і ними відмити іржавую сталь.
А ми гартувались,* ми все мужніли,
Ми змінити хотіли і простір, і час...
Та роки, як птиці, у вирій летіли,
І призрак надії обманював нас...
* "Як гартувалась сталь" - повість М. Островського
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=136169
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.07.2009
Написав вірш. А його суть я зрозумів тільки через 2 роки,
коли у Львів привезли копію Туринської плащівниці...
Тільки тоді я дав йому назву, коли прийшов в церкву Юра
в останій день, в великодню Суботу, а в неділю (Великдень),
її уже відвезли в Київ.
Попробуйте уважно прочитати і зрозуміти, що він написаний
за 2 роки до подій. Я пробував привязати його до якогось
смислового значення, пробував замінити деякі слова. Але
тільки в такому виді вірш приймав вид завершеності,
в других випадках він розсипався на частини, як пісок.
Отака чудна історія...
(СОН)
Цей день весняний,
Високий, чистий.
Такий жаданий,
Такий іскристий.
І я з думками,
Розсипчастим намистом,
Біжу до Тебе,
Такий заспаний,
Нічним містом.
І босими ногами
Знімаю пил віків,
Який роками
Ніхто не мів...
І в голубім тумані
Образ твій
Осів на грані
Старинних вівтарів.
Я припаду до них
Своїм чолом,
Бо я ще встиг...
"Шелом" Тобі, "Шелом"!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=135952
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.07.2009
Нескорену долю
Згадуєм нашу,
Коли вже не жити,
Як година настала сумна.
Пролиту чашу
Нам вже не пити,..
А випити треба було до дна.
Пити - радіти...
Сонцем світитись
В ясних, веселих очах.
Бігти, як діти,..
Ще раз родитись,
Щоб дух у грудях не зачах.
А тепер уже пізно...
Тепер ми розумні,
Коли позаду ціле життя.
Та рубікон приближається грізно.
А ми, як безумні...
Шукаєм в собі каяття...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=135947
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.07.2009
. "Для чого ми живем на Землі,
Яка наша найвища задача?.."
Потійність завжди основа життя:
Склад атмосфери, крові і сонця схід.
Постійність планів - основа буття:
Радість дружин та продовжений рід.
А непостійність? Це творіння основа.
Пошук незвіданих,.. нових доріг.
Осяяна думка - незвична,.. нова.
Коли ти ступив за високий поріг...
День прийдешній і нові вершини,
Кожен день і все нові шляхи...
І для спочинку немає причини,
Бо задача мужчини - пошук мети!
Постійний пошук... і без овацій.
Знайти то - невідомо що... і де...
Розпалось стільки вже цивілізацій,
А час невпино в пошуках іде...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=135730
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.06.2009
. "Коли душа співає
То гарний буде день"
Згадай мене, згадай.
Згадай мої слова.
Згадай кохання рай,
Коли щасливою бул́а.
Приспів:
Ночі! Ночі чарівні мої.
Ночі! Де ж ви мої солов'ї?
Я без тебе не сам,
Я без тебе - Адам.
Ти до мене іди,
Бо цвітуть вже сади.
Ти до мене іди...
Через весни й роки.
Як тільки прийде май,
Ти памятай про нас.
Тебе люблю - ти знай,
Уже прийшов кохання час.
Згадай усе, згадай -
Це були наші дні.
Мене не забувай
І ночі чарівні.
Мене не забувай
І пісню чарівну.
Я йду в вечірний гай
Зустріну там весну.
Гай,.. весняний гай -
Чарівнії слова.
В душі моїй розмай,
В душі моїй весна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=135696
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.06.2009
Прости меня
За плохой слог.
Мозги звенят
И я не смог.
Всё рассказать,
Что я хотел.
И показать
Души напев...
Так много слов
Лежат во мне
Что я готов
"Гореть в огне"...
Чтоб их извлечь
На божий свет,
Чтоб с моих плеч
Упала тяжесть
Прошлых лет...
И я спешу
Сейчас к тебе,
Чтоб свет души
Зажег огонь...
Ты не спеши
Свою ладонь
Ставить в тиши
Между собой и мной...
Ты посмотри -
Это судьбой
Дан поворот...
А знаешь ты,
Что в этот год,
На небесах,
Была затеяна игра...
Была разыграна судьба -
Судьба твоя,.. судьба моя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=135689
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 30.06.2009
Травень барви іскристі, зелені
Розсипав в пахучих лугах...
... Твої губи - гарячі, черлені
Поцілунком застигли на моїх губах.
Пелюстками надворі весна шелестить
Зорепадом відцвілих вишень.
Очі закриєш - юність біжить...
Ну, почекай! Дожену я лишень...
Ох, весна!.. Чарівниця - весна!
Що з душею моєю зробила?..
Що за час такий - дивина,..
Скільки спогадів ти розбудила!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=135662
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.06.2009
Тарасе, Тарасе!
Нащо ти покинув,
В степу, як билину,
Чому ти покинув
Свою Україну.
Так рано пішов ти
В засніжені далі.
Як би ти сказав,
В сльозах і печалі,
Де долю шукати...
Як би ти знав,
Як плакала мати,
Коли син в Сибірі
Повинен вмирати.
І внук твій загинув
В тридцять третьому році,
Бо хліба не було -
Сльоза тільки в оці...
А "слуги народу"
Знову нам служать.
Нещасному люду,
З хліба на воду,
А самі від жиру
Очі ледь мружать.
Тепер вони кажуть -
Вклонися народе,
Великому сину,
Щоб легше зняти
З нього свитину...
Тарасе, Тарасе!
Нащо в страстну днину,
Ти взяв і покинув
Свою Україну.
Стоїть, як билина
Вона серед поля,
Нещасна і бідна
Твоя Україна...
10.03.2001 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=135656
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.06.2009
. "Історія України народу
Десь згубилась в віках -
Виринає з арійського роду
В древніх трипілських степах."
Дивись! Яке незвичайне
Це диво пасхальне!..
Пи-сан-ка - прадавності звук,
Трепет душі, творіння рук!..
І красива в ній праця.
Трудівниця - не цяця,
На світ її породила.
Скільки в ній духу,
Скільки в ній дива?
Як візьмеш в руку -
Чудес ціла нива...
Тут розум і віра наших батьків -
Сумління та подих цілих віків.
В ній натхнення всього народу...
... На ній лінії нашого роду!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=135310
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.06.2009
. "Сліпі ведуть проводирі
Нещасну Неньку-Україну".
Господи!
Ти дав Мойсею важке завдання -
Нещасний народ вивести з дому неволі .
Ти дав йому щонайвище звання -
Стати пророком Твоєї всесильної волі.
І він вперто повів свій народ до мети,
Хоч були зневіра, голод, тяжка дорога.
Та все одно, він мусів до цілі дійти,
Бо це було єдине веління від Бога.
І він прозрів, зібрав всю волю в кулак,
Він сумніватись не дозволив нікому.
Хоч Всевишний сказав, що всі труди ці за так
І йому не дійти до завітного дому...
Мойсею! А хто мій народ поведе
До далекої, світлої мрії-мети...
Хто долю свою на вівтар покладе,
Щоб діти не бігли у далекі світи?
Бо в кожного хата стоїть нині з краю
І в кожного мрія, хоч маленькая, але своя.
Мойсею! Спустися з небес, тебе я благаю!
Боже! Хай буде у цьому воля Твоя!
Народ мій нещасний, збіднів він до краю,
Бо доля його заснула мабуть...
Спаси його, Господи! Ти можеш! Я знаю.
Дай крихту надії і праведний путь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=135304
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.06.2009
С каждым днём мы все можем
Лучше узнать суть наших дней.
К себе становимся строже,..
Для других грустней да милей.
И на кромке старой планеты,
Как грозу, между небом-землёй,
Каждый день ловят счастье поэты,
Превращаясь в призрачный зной.
Каждый день, как цветы мы роняем,
Лепестки навсегда улетающих дней.
По краю планеты устало шагаем,
Душою и телом, сливаемся с ней...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=135133
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 25.06.2009
Ми пили горілку
Та їли ікру...
Думки там роїлись,
Кресали іскру...
А ви там дрімали,
Чи скреблися по дну?..
Ви б думку спіймали
Хоча би одну...
Св'ята, св'ята...
Днів безпечних черед́а
І гарненькі там дівчата,
Всі красуні хоч куда...
Обличчя в них св'яті
І профіль, як в Мадонни.
Врівновжені в житті -
Прекрасні будуть жони...
На одній з них кофта "м'ята" *
(Горло давить тихий сміх)
А там груди, як горнята
Розпрямляють кофти міх.
І кому ж їх обнімати,
Біля них кому страдати.
Не думки,.. а прямо гріх.
P. S.
І думка гложе вже мене,
Як в чоботі лісний горіх -
Хіба же буде щось св'яте,
Якщо пропаде зовсім гріх!?.
* гофрована тканина
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=135126
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.06.2009
Оперний театр... В великій залі,
На сцені творить чудеса скрипач.
Плаче і ридає скрипка Страдіварі -
Притих, зацепенів у захваті глядач...
Мелодія летить аж під високу стелю,
Зайшлась плачем, як в сні мале дитя.
Луною б'ється звук, немов об скелю.
Із-під старої деки... - неземне життя.
І раптом,.. звук рваної струни,
Громом потряс зацепенілий зал...
І тиша... Немає музиканта тут вини,..
Та зупинився вмить музичний шквал.
Скрипаль розплачливо повів смичком
Та в скрипку посилились ніби біси.
І опустивши голову ничком,..
Скрипач побрів тихенько за куліси.
А стара легенда ще жива понині,
Бо нема тепер такого скрипаля,
Його, як голку не знайдеш у сіні...
Так на скрипці, де одна лише струна
Грати тільки міг... Маєстро Паганіні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=135111
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.06.2009
І хто не пам'тає своє дитинство...
Перші кроки, першу травичку, листочки, небо...
Ці перші враження живуть в людині усе життя.
Це вони формують її душу і її свідомість ...
" Яка далека
Пора золота -
Ніби лелека
Майнув в небеса."
Моє село, мій рідний край,
Моя єдина Батьківщино, -
Дитинства мого тихий рай,
До тебе нині серцем лину.
Зринає в пам'яті моїй
Моє дитинство босоноге,
Як я ходив по цій землі,
Шукаючи свої дороги.
Іду і бачу - кругом поля,
Цвіте лугів зелене море...
Кохана ти моя земля -
Дитинства ріднії простори.
І кожну ніч в пам'яті моїй -
Дитинства мого рідний край...
Не спи, дивись, живи, радій -
Спомин душі,.. дитинства рай!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=135101
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.06.2009
Середина літа - день Петра,
А погода, ніби осінь...
Теплу радіти тут пора,
А жито сонця просить.
Такий чудний цей третій рік,
На початку третього тисячоліття.
Погоду лихоманить. І днів згубився лік.
Зависла тінь якогось лихоліття... *
2003 р.
* Почалась Іракська війна.
І світ став другим ...
Участь України - 11.08.2003 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=135078
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.06.2009
"З одним крилом в політ не летять"
Я твоя сила,
Ти мій маяк.
Дай мені крила,
Я без тебе ніяк.
Разом нам у політ
Наші мрії нести...
Перед нами весь світ,
А мій світ це є ти!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=135073
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.06.2009
Кожний несе не одну в собі мрію.
Мрії бувають маленькі, або ж великі...
В залежність від мрії, серцем я зрію,
Яку дорогу обрати та взути які черевики.
Можна мріяти про Батьківщину і про народ,
Як возвеличити його, йому на славу...
А можна,.. як скоріш напхати рот,
Забувши про народ і про державу.
Іду... А серцем злітаю так високо,
Коли прийде цей час і кожний з нас,
В серце своє сприйме глибоко,
Самий важливий Божий глас, -
Возлюби ближнього свого,
Так, як тебе любила мати,
Так, як себе любив би самого...
Готовий будь усе віддати...
... Та ти і так все віддаси...
Підеш на Суд в чім народила мати.
І в вічність брязќальця не неси.
Туди мішок іще нікому не вдалося взяти.
Все буде тут. Твої пісні, твої труди,
Твоє життя останеться потомкам.
За пам'ятью далеко не ходи...
Дай Бог, що би вона, не на обломках
Брехливих ідолів, піднялася з води.
А від живих людей,..
Які почули поклик серця
І ще красу твоїх ідей...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=134907
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.06.2009
Мамо, мамо!
Нині казки мені мало...
За віконцем темнота.
Щось шурхоче,
Там хтось ходить,
Налякав мого кота.
Мамо, мамо!
Хто ж там ходить?
Ой! Яка там темнота...
Хто ж тепер за сонцем сходить?
Сину(Доню) ми пошлем за ним кота!
Мамо!..
А наш мурчик... любить місяць,
Виглядає кожну ніч...
А як місяця немає,
Зразу лізе він на піч.
Мамо, мамо!
Слухай пісню,
Пісню нашого кота...
Хочу,.. хочу!.. Аж муркочу,..
Хочу сиру й молока...
Мамо, мамо!
Мишка хвостик стала гнути,
Друга з нірки вигляда...
Мамо!..
Миші тоже хочуть чути
Пісню нашого кота.
Мамо, мамо!
Що там мурчик так муркоче?
Щось виводить в темноті...
Це сметанки він так хоче,
Аж бурчить у животі...
Мамо, мамо!
Що так рано
Сонце нині вигляда,
Із-за хмарок, із туману?..
Мамо!..
Це ж до нас прийшла весна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=134898
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.06.2009
Рідна нене моя,
Ти у мене одна,
Ти єдина моя
Батьківщина.
Я без тебе ні дня,
Як без сонця Земля.
Рідна ненько моя,
Рідна ненько моя,
Україно!
Приспів:
Україно моя,
Рідна земля,
Радість моя
Єдина.
Золотисті поля,
Неба синь-синева.
І ця пісня,
Як слава
Від сина.
Цвіт полів та лугів
Зберегти я зумів
В своїм серці навіки.
Краєвиди ланів
І буяння лісів -
Все це наша земля,
Рідна ненька моя,
Рідна ненька моя,
Україна!
І степів широта -
Незрівняна краса,
Як ранкова роса,
В мою душу запала.
Золотисто сія,
Колос там дозріва.
Вся ця щедра земля
Рідна ненька моя,
Рідна ненька моя,
Україна!
Ти єдина земля,
Що мене зігріва.
Тобі пісня моя
Соловїна.
Краще тебе нема,
Ти у світі одна.
Рідна ненько моя,
Рідна ненько моя,
Україно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=134878
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.06.2009
Так зачем все менять,
Если это твоё.
Лучше создать
в этой цепи
Золотое звено.
Радость в этом найти.
Может оно
И есть твоя суть.
Лишь только суметь
По-другому взглянуть
На эту комедь,
Под названием жизнь.
И другой уже путь
Открывается вдруг.
И светлей на душе,
Веселее вокруг...
Счастье очень просто,
Наполняет тебя
В мгновенье одно,
Завлекает, звеня,
Колокольчиком
Нового дня...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=134871
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 23.06.2009
Не хочу друкувати нових віршів,
Бо ви не хочете читати навіть ці.
Вам подавай "розгнуздані" чи навіть гірші,
Щоб ви копались в "грязі",.. як в муці.
А потім виходили звідтіль пушисті, білі,
Просвітлені душею, "ситі", мудрі - "блін"...
У вас в поезії, сьогодні, другі цілі -
Юнцям "до посиніння" дай адреалін...
А де ж високе ваше поетичне слово
Де в серці пісні неповторна вись...
... Роняй сльозу народна люба мово
І за чужою думкою зажурено дивись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=134365
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.06.2009
Тримайте душу в чистоті.
Шліфуйте, ніби це кришталь.
І буде легко вам в житті,
Інакше літ прожитих жаль.
Досягнете багатства та чинів,
Але життя - іржава сталь...
Чому учити будете синів,
Коли в душі одна печаль?..
Учіться жити з юних літ
І бережіть душі кришталь.
І перед вами цілий світ
Відкриє всі дороги в даль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133968
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.06.2009
. "В каждого есть незрима черта,
В каждого свой рубикон...
Вчера было веселье,
Нынче песня мертва
Да колокольный звон..."
Нет! Я нынче не тот,
Я как будто другой.
Криком зажав рот,
Грустно стою над чертой.
Позади столько лет
Встали молча стеной.
Впереди только свет -
Млечный,.. немой...
Где же эта черта,
Впереди иль позади?..
Не пойму ни черта,
Куда смертным идти?
Жизнь словно туман,
Одни только надежды.
За спиной лишь обман
Да истлевши... одежды.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133895
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 15.06.2009
Стою на планете,
На самом краю,
С известным поэтом
В едином строю.
(Ты тоже об этом...
Тогда рядом вставай
И своим сонетом
Твори для всех рай.)
Песню о счастье
С ним вместе пою.
И только ненастье
Глушит песню мою.
А жизнь пролетает,
Как солнечный свет
И счастье тает,
Его почти нет.
Сколько той жизни
Осталось прожить,
Как чарку хмельную
Осталось допить...
Я грудь подставляю
Всем ветрам невзгод.
И тебе подпеваю
Слова наперед.
Ты песню возьми
В сердце свое...
И грудь подыми,
Ведь песня - ружье.
Броня не страшна,
Коль правда твоя.
Коль вера права,
За тобой вся планета,
Планета - "Земля"!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133883
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 15.06.2009
Вірш трохи кострубатий,
але пророчий. Написаний перед
"Скнилівською трагедією" ...
Людина народжена для щастя,
Як птаха для польоту...
Відкинь від себе всі нещастя
І з головою пірни в роботу.
Щастя - це резонанс душі і тіла,
Струни натягнутої пісня...
Живи так, щоб душа бриніла.
Величним будеш уже після...
Після тривог, після турбот,
Як н́іколи підняти голови
Та н́іколи відкрити рот,
І відвернутись від біди.
А вона промчиться над тобою
І не торкнеться своїм крилом.
Буде весна вслід за зимою,
Біда обернеться добром...
А ти піднімешся і встанеш,
Як буря буде вже поз́аду.
Та безтурботним вже не станеш,
(Прийми до серця цю пораду.)
Ти тільки вір в добро душею
І всякий сумнів теж відкинь.
І віра стане таки твоєю,
І мрії злинуть в небесну синь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133794
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.06.2009
Кофта барвиста,
На шиї намисто,
Оченята горять, як зірки.
Я кохати готова,
Все рожеве навколо -
Де ж ви мої парубки?..
Ой ти юність крилата,
Ти думками багата -
Мрії у тебе летять навкруги.
Як би ти повернулась,
То надія би збулась -
Де ж ви мої... минулі роки?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133783
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.06.2009
Іду в травневих я лугах,
Кругом духм'яний запах трав.
Трава запуталась в ногах
І я додолу нишком впав.
І вже трава колише на руках,
Зачаровано мене малого...
Усе цікаво, просто страх,
Скільки кругом всього чудного.
Он стрибунець пригнувся на стеблі
Тут "сонечко" кудись мандрує,
Мурахи біжать, спішать малі
І пагінець чомусь смакує...
Небесна безконечна неба синь
Летить хмаринками на мене
І кличе, - в гору, в небо ти полинь,
Усе незвичне там для тебе.
Безкрая і глибока неба синь,..
А я лежу в квітучих травах.
Чудеса кругом, куди не кинь -
Все потонуло у весняних чарах...
... Тепер духм'яний запах трав
Та згірклий присмак полину,
Нагадує луги, де я зростав -
П'янку тривожну давнину...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133674
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.06.2009
. "В яких лугах
Гуляє мій Пегас.
Я, по ночах
Його би пас...
На соковитих травах."
Забула, вчора, муза
В поета свого карапуза
І нишком подалася за другим.
Назад не вернеш вже нічим
Її в поезії хомут,..
Де стільки літ цей старий "плут"
Байками там її ласкав.
Як би він тільки знав,
Що так закінчиться усе,
Що вітер бурю принесе...
А в непогоду все міняється нараз.
Бо на дорогу вискочив Пегас,
Розкішну гриву довго тряс...
І в музи враз змінився орієнтир.
В натхненні юний дезертир
Усе перевернув вверх дном...
А п'яний місяць за вікном
Нареготався донесхочу...
...От і я зловити хочу
Оту коняку, хоч за хвіст...
Сиджу голодний, як у піст
І музу кличу в гості,
Щоб посадити на підмостки
І вилити їй всі почуття.
І не чекати в неї співчуття,
А взяти коня того за гриву,
Нехай оре натхненно ниву -
Хай буде добрий урожай!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133567
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.06.2009
Вірш написаний до виборів в Верховну Раду 2002 року,
але як потім виявилось він краще підходить до виборів
в 2004 році. (події на Майдані)
"Ідуть на вибори брати.
Ідуть понуро, як воли..."
Іду і бачу - тисячі братів,
І чую спів дзвінких пісень.
Отих пісень, що я хотів
В уста вложити. І щоб день
Став веселим і красивим.
Хай буде, як весняний сад:
Квітучим, добрим і щасливим.
Нехай у всьому буде лад -
І в домі, і в країні...
Хай радістью наповниться життя,
Бо не можливо жити на руїні...
Уже пора довести розум до пуття.
На вас надія вся брати -
Сьогодні вас підняла Мати!
Сьогодні правду знаєш ти.
Прокинься! Годі спати!..
2002 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133556
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.06.2009
Я тебе бачу, я тебе чую -
Кроки твої біля моїх воріт.
Очі закрию - дома уже не ночую
І серце горить, як спалений ґніт.
Якби я могла тебе позабути,
Дати серцю спочинок, хоча би на день.
Якби я могла твій голос не чути
І не співати твоїх пісень...
Я спокій би мала, тебе позабула,
Я тишу би пила з квіток, з черешень.
Якби я про тебе нічого не чула...
Але, щоб тільки один лише день.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133525
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.06.2009
. "Пустині дайте мені"
Ольга Кобилянська
В далеку пустиню, з сонцем пекучим,
Я втекла від людей, я втекла від юрби.
Хай біль там пройде. І з морозом тріскучим,
Я повернусь до тебе, в очах без журби.
Я змию з обличчя образи й облуду,
Я з світлим лицем до тебе вернусь.
Не пущу в душу більше я бруду, -
Я холодній росі та сонцю вклонюсь.
Так прийми мене таку, як я є...
Мені вже від тебе нічого не треба,
Як природа промінням раннім встає,
Так думками світлію я біля тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133520
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.06.2009
. "У злодія вже злодій краде
Та ще й у церкві..."
ЄРЕТИК
Т. Шевченко
На захід панове, за евро в присядку,
В нас щастя шукати, сьогодні, дарма.
Нема і не було в країні порядку,
Ніколи не було... і зараз нема...
Кожний обранець віщує свободу
І обіцяє нізащо не кинуть в біді,
А потім сморкає на долю народу
І нишком палаци будує собі...
Стягнули з каліки останню свитину,
Побожно поклони Шевченкові б'ють...
Нещасну мадону його - Катерину
Сутенери, "на вивіз", тепер продають.
Комерсанти, депутати, банкіри -
Павутинням країну обплутало зло.
Нікому в державі немає довіри -
На кожному з них обман, як тавро.
2000 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133454
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.06.2009
. "А хто із вас не сумнівався
І проти течії не плив,
Не мучився, не зупинявся,..
Такий напевне і не жив..."
Проривається вірш у свідомість,
Аж кров закипає в жилах...
Руки застигли в судомах -
Я слів зупинити не в силах.
Слова лягають рядок до рядка,
Тривожать розум, збудили уяву.
Але рука... холодна й бридка
Музі рот затуля, тягне руку костляву.
І завжди двобій стає на порозі -
Класти тривожні думки на папір,
Чи може розсипати їх по дорозі,..
Щоб потім не мучив сумніву звір?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133450
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.06.2009
Гімн цей знаходиться в Верховній Раді
і я надіюсь, що в майбутньому Верховна
Рада затвердить його, як Державний Гімн.
Живи Україно, воскресла державо,
В нивах квітучих, в селах, в містах.
Ми, твої діти, несем твою славу,
Слава твоя не померкне в віках!
Приспів:
Небо сине сіяє над нами,
Стигла пшениця жовтіє в полях.
Єднаймося браття, з'єднаймось руками
Під синьо-жовтий наш стяг!
Мова як пісня, пісня як слава -
Нас, як народ, об'єднали в віках.
Мирна Вкраїна - велична держава,
Гордість твоя в працьовитих руках.
В єдності сила, в силі надія -
Нам не згубити праведний путь.
Велич держави - сьогоднішня мрія,
В цьому й життя нашого суть.
Натхнення та працю для неї віддаймо -
Хай процвітає Вкраїна в віках.
Вона ж наша мати, про це памятаймо -
Усе в наших силах і в наших руках.
2002 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133422
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.06.2009
Ніч накинула невід на душу мою
І сон не іде. Шукаю мелодію пісні.
Ходжу. Сиджу. То в задумі стою,..
А мелодії так і нема. Думки лиш зловісні.
Думками лечу і б'юсь об свідомості стіни,
Об редакційний мур камяної душі...
Ох ці умовності із словесної піни,
Тягнуть в петлю нерозквітлі вірші.
Ніжна бранко моя, нещасная музо!
Я мушу знайти незвичайні слова,
Бо шкіриться кат. Наїв "товсте пузо"
І тебе на столі роздіва догола...
Моя ти єдина,.. моя ти коханко.
Буде для тебе нині пісня нова...
Я спати не буду сьогодні до ранку,
А для тебе знайду необхідні слова.
Я ніколи не дам тебе на поталу,
Розгнузданій,.. безпардоній юрбі.
Разом з тобою пити нам славу
І разом з тобою схилятись в журбі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133414
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.06.2009
"Нема на світі України
Немає другого Дніпра.
А ви перетесь на чужину
Шукати доброго добра..."
І МЕРТВИМ, І ЖИВИМ
Т. Шевченко
Сьогодні всі
Кинулись жити:
Ловити гроші,
"Їсти" та "пити".
Брати хороші,
Якби ви знали...
Та ви не знаючи віддали
Свою завітну мрію -
Любити тихо матір, брата...
Ні,.. сварити вас не смію
За те, що повна хата.
Але блаженства в вас нема...
І де ж та воля -
Душі прекрасна мрія...
Миршавими стали:
І віра, й надія,
І душа мов повія
В чужі подалася світи...
2000 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133410
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.06.2009
Падають з стріхи дозрілі оріхи,
Бо оріх біля клуні росте.
От було сміху, усім на потіху,
Коли оріх на лоб упаде...
................................................
... Далека пора!.. Посеред двора...
Смак оріхів отих памятаю...
Та з плину літ... тихо падає цвіт -
Як вернутись назад я не знаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133347
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.06.2009
Яка далека
Пора золота,
Ніби лелека
Майнув в небеса.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133339
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.06.2009