| Сторінки (6/556): | « | 1 2 3 4 5 6 | » |
Коли я був маленький, мене завжди оточували працею. Більшість моїх приємних спогадів - саме перерви між працею. Громаджу висушене сіно з братом, спека неможлива. Ми за 10 кілометрів від дому, до багажників велосипедів привязані пляшки з водою. До річки далеко. Притомившись від шпаркого сонця, ми присіли, щоб випити води. Вона солодка, найсолодша в моєму житті, бо випита заслужено. До приїзду дядька із трактором та причепом для сіна, із велетенськими, мов руки монстра, драбинами, ще більше години. Ми присіли відпочити. У лісі, що за ровом, чути якийсь тріск та спів пташок; ящірка тішиться сонцю, на посірілій куповині, яку давно уже вирив кріт. Брат скубе траву і викидає із заготовленого сіна якісь патики, яких стовідсотково не захоче жувати корова. Село. Мій погляд спрямований у далечину - туди, де нечесні люди прорідили ще донедавна густо засаджену молодими деревами соснину. Жаль, але вдіяти нічого не можна. Одна надія, що природа, зневажаючи людську зневагу, засипле цей пустир насінням нових дерев і пробачить нам важкі колеса Камазів.
З того часу, коли сидів втомлений і з мозолями від граблів, я робив чимало роботи у своєму житті. Починаючи від замішування бетону і закінчуючи рятуванням життя людей. Багато витекло води, багато пережито стосунків із людьми, багато перечитано потрібної і непотрібної літератури, але крізь увесь цей час, спливає у пам'яті фраза мого хрещеного батька про роботу: допомагають тим, хто робить. Усі мої спроби і досягнення, які вартували довгих років практики і довгих вечорів самовдосконалення завжди зустрічали підтримку рідних. Мені допомагали, бо я робив. Ніщо не дається просто так, для того, щоб мати якусь гордість за досягнення, більшість має бути зроблено саме тобою. Це показник того, що тобі не байдуже, що ти поборов свою лінь, що ти кожен день вкладав частинку терплячої праці у те, що маєш.
Подув вітер, хмара закрила сонце і стало легше на тому спекотному полі. Брат кивнув мені, натякаючи, що потрібно збирати сіно до валу. Мій брат зробив у сто разів більше, ніж я, тому я допоможу йому: доробити те поле і не лише його. Допомагають тим, хто робить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624908
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 29.11.2015
Стріха їде.
Усе було як завжди. Прокинувся, поставив чайник. Вода довго не закипала; вівсянка, засипана з вечора, покірно чекала у глибокій мисці. Протер очі. Повимикав по три будильника на телефоні і планшеті. Мені не смішно, боюсь проспати ранкову зміну. Сон у мене міцний та солодкий. Заливши кашу окропом, увімкнув традиційну пісню для ранку: bee gees - staying alive. Вона грала 20 разів, поки я не жуючи, як гуска, ковтав вівсянку з молоком. Не люблю ранкові прийоми їжі, але мені, який так хоче накинути кілька кілограмів ваги, потрібні калорії, якими безумовно повна вівсянка. Маючи таку ціль думаю про містера Олімпію, і уявляю наскільки його режим важчий за мій. Це заспокоює і надихає. Автобус відправляється із зупинки в 55 хвилин, а до неі іти ще, певно, 4-5 хвилин, тож, не розраховуючи на совість водія, потрібно вийти в 48. Дивлюсь на годинник - норма, допоглинав нелюбу кашу до 40 хвилин. Ідеально, маю ще кілька хвилин на туалет та чистку зубів. Мій ритм стабільний, пісня грає далі, 43. 46 хвилин: взуваю свої улюблені зимові черевики. Вони легкі та теплі, прямо на мене зшиті. Одягнув куртку і вибіг. Поспішаю, навіть злегка підбігаю, щоб бодай не пропустити автобус; сьогодні субота, тому вони ходять рідко. Прибігаю на зупинку і стою один. Ні автобуса, ні людей. Біля готелю порожньо. Ще раз переглядаю інформацію на таблі: правильно 6.55 автобус #220. Повз мене із сумкою пронеслася якась дівчина і спішно кинула свій багаж у багажник новенького таксі. Дивно, стільки таксі сьогодні зранку, подумав я і став чекати далі. 6.55, невже я один їду цим автобусом, пустота і тиша, нікого. Автобуса немає. Його і не було, адже я стояв на зупинці о 1.53 ночі. Спочатку я подумав, що у мене зламався годинник, а потім усвідомив, що вдома, слухаючи музику помічав, що цифрове табло планшета промовляло мені "01.38 - перша година тридцять вісім хвилин". Стріха їде. Може через відсутність чогось життєвоважливого чи якісь переживання. Ідучи додому, хотілось сісти і плакати від усвідомлення абсурдності своіх автоматичних дій. Я провів свій ранок о 1 годині ночі, при тому, що ліг в ліжко в 00.00. Бо повірив у це. Невже шизофренія приходить саме так??!! Сподіваюсь я просто протупив, просто дав слабинку. Люди, будь ласка, хоч іноді вночі звертайте увагу на перші цифри свого годинника, а не на хвилини.
Ця реальна історія дала мені зрозуміти, що це все алегорія: ми бачимо в нашому житті лише деталі - хвилини, і пропускаємо повз власну увагу найважливіше і найвагоміше - годину і час доби! Я прокинувся, зробив усе по плану, але прийшов і потрапив не туди: бо бачив лише деталі, а не зміст. Так само й у житті: глядіть куди ви хочете потрапити, і куди ви йдете, а не врізайтеся в деталі та дрібнички. Інакше ваші дії будуть марними. І життя проживеться дарма. А що може бути жалюгіднішим і болючішим для людини, ніж змарноване життя?
П.С. Пора змінити щось у моєму житті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624445
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2015
Моя безваріантна жертва.
Ми з тобою були разом не довго. Погодься, менше року - це майже не термін. Зрештою, усі наші сварки і сперечання розтягували цей час настільки, що мені здавалось, наче ти завжди була в моєму житті. Я звик до тебе набагато сильніше, ніж до будь якої іншої дівчини. Втім, коли мене настигла чергова фаза життя - виїзд за кордон на навчання, я уже знав, що буде нелегко. Приносити в жертву свої почуття і стосунки - не вірно, навіть перед дуже великими труднощами, тому я чесно і вірно ніс нашу обопільну ношу суму через відстань і час. Згодом сварки почастішали, ти перестала відчувати мене, а я тебе. Повіяло холодком. Завжди спогади про тебе гріли мене холодними вечорами, але ти змінювалась, і я також. Одного чудового ранку я прокинувся і зрозумів, що ти - моя безваріантна жертва. Річ у тім, що я повинен бути тут, повинен досягати і іти далі. З тобою чи без тебе. Крізь усе, крізь біль і розлуку. Річ у тім, що не піди я цією дорогою, я впав би у твоїх очах згодом, як людина, яка бездарно пропустила once-in-a-life-time шанс і не досягла того, чого мала, і чого могла. Втрата поваги в стосунках - неймовірна втрата. З іншого боку ступаючи в це нелегке, але амбіційне і багатообіцяюче майбутнє я все рівно втратив тебе, мій маленький червоний скарбе, бо відстань і час - безпощадні. Уже будучи без тебе, думаючи досі про тебе, розумію, що мій єдиний вихід, це зробити цю жертву недаремною. Вижати з цього шансу все, що можливо і довести, що ти любила правильну людину. Не знаю чи нам ще суджено колись пересіктись у житті, але знай, що я любив тебе усією душею і усім серцем, не зважаючи на безліч наших конфліктів і сварок. Просто пробач мені за погане і дякую тобі за хороше. Excuse me за нетерплячість і thank you за безмежну ніжність.
Усвідомлення моєї безваріантної жертви робить мене щасливим, бо я знаю, що прямую вірним шляхом. Обіймаю тебе у "зьамок". Будь умнічкою!
Андрій
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624405
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2015
Листи в нікуди стискають груди,
Листи нікому - занурюють в кому.
Вона не знає, щось хтось страждає.
Вона не бачить, що я люблю.
Закрити тему, ввійти в систему,
І просто іншим віддати ключі.
Впихайте друзі мені цю клему
І спопеліть-но мене у печі.
Листи в нікуди: послання Юди.
Листи нікому, згниють самі.
Невірні будуть знущатись люди,
Лиш ти інакша. І крапка. Амінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623808
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2015
Листи в нікуди пишуться щодня,
Лиш сам свої послання я читаю.
Це відчай, що їй душу розітняв,
І викинув мене із того раю.
У ній є все: від пекла аж до криги,
Розвітрена наперекіс коса.
У світі не знайдеться книги,
В яку би влізла вся її краса.
Найгірші справи - зроблені раптово,
Розплатою вмиваюся зрання.
Усе яскраве більш не кольорово,
І з холоду нічне тепер вбрання.
Раніше ти горіла, як багаття,
Тепло твоє давало нам снаги.
Моє тепер незібране безладдя
І знову я наплутав береги.
(казка про лівий берег)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623802
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2015
Кордильєри і Карпати,
Анди, Альпи, світ.
Скільки треба прочекати,
Щоб упав з Вас лід?
Літом мучить гори спрага,
Але сніг стоїть.
У людей до гір повага,
Всіх земних століть.
Джомолунгма і Кавказ,
Арарат і Крим.
Ви прекрасні без прикрас
І пишайтесь цим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623570
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.11.2015
Зима прийшла одразу у два місця:
У серці та на вулицях сніжить.
Морозні розлітаються залізці
І ріжуть душу, рани не зашить.
Погодну зиму - легко перебуду,
І сніг, і завірюху, навіть лід.
Щороку в купи снігу море бруду
Заховує морозний сивий дід.
Про другу зиму думати не хочу:
Вона мене крамсає на шматки.
Нічим не веселюся, хоч лоскочу.
Емоції розкладено в лотки.
І пусто так, неначе у пустелі
І вітер свище холодом на Схід.
Бо ти не повернулась до оселі,
Де ми ростили наш майбутній плід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623564
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2015
Життя потихесенько котиться далі.
Ти просто пішла, так, як мала піти.
Зрослися журбою тендітні скрижалі,
І квіти мої вже не хочуть цвісти.
Люблю твої очі, ту штучку під носом,
Волосся червоне чи темне яке.
І пристрасть твоя мені голову зносить,
Плече твоє рідне: рожеве й м'яке.
Просив лише часу, але не розриву.
Я знаю, що ти найвірніша з усіх.
Ти вистоїш разом зі мною у зливу
І нас порятує лиш твій щирий сміх.
Мої горді вилиці мружаться. Втома.
Чекає їх хто ще, чи знати - забудь!?
Коли я приїду - побудь в мене вдома.
Хоча б напівтінню, хоч трішки й чуть-чуть.
Я жодної дівчини тут не торкнувся,
Бо знав, що ти дуже чекаєш мене.
Вже вкотре об власні слова спотикнувся,
Об'ївся, як завжди, кислющих ренет.
***
У тебе є котик, і песик ще буде,
І ніжність твоя відпускається їм,
Але, якщо в мене хоч шансик ще буде,
То я шаурмички твоєї поїм.
(Останні дитячі рядочки)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623447
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2015
Я не вірю в любов, в неї руки загострі.
Я не вірю в кохання, воно прогнило.
Відішліть мене жити безлюдно на острів.
Я не хочу більш бачити ваше чоло.
Колихатиме море мої сподівання,
Видуватиме вітер мій смуток і жаль,
Продихатиме груди мої спозарання
Лиш природи краса і замріяна даль.
Я не вірю в любов, в неї серце із льоду,
Я не вірю в кохання, його продали.
Ці поняття мені дарували лиш шкоду,
Лиш страждання, вагання, важкі кандали.
"Як дуб листочки пожовтілі.
Тримає на своєму гіллі.
Аж до травневого розмаю,
Отак і я своє кохання,
Зимою вбите спозарання,
У серці юному тримаю".
(Дмитро Павличко - "Бистрина" 1959)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620703
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2015
Ти цінуєш усіх, окрім мене.
Мій талант - то для тебе сміття,
Зате в інших "чуттєвість" шалена,
Що твоє аж змінила життя.
Мої твори - ще досі у тебе,
Гори, пекло і навіть портрет.
Де я цілюсь в кита, що на небі,
Але схибив там мій арбалет.
Кров'ю ляпнуло, серце залилось.
Я не крикнув, а просто упав,
Щось китові кошмарне приснилось,
Він прокинувся, хоч і не спав.
Кит закинув хвоста на поверхню,
З муки бив тим хвостом по воді,
Не змінити позицію зверхню.
Гладить смерть по стрільця бороді.
Цінувала усіх, окрім мене,
Мій талант став моїм тягарем,
Це кохання зосталось зелене,
Ще й на дно затягло якорЕм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620436
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2015
Зараз не час гнути труби,
Рвати когось на шматки.
В злості сягаємо згуби,
Ріжем в майбутнє квитки.
Скільки від болю віддачі?
Скільки від відчаю сліз?
Я вимираю. Апачі.
Нащо у гру цю заліз.
Зараз не час гнути труби.
Пізно змінити вже щось.
Просто заціпити зуби
І ранок зустріти якось.
Ранок за ранком...Ранок за ранком...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620430
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2015
Ніякої романтики, ніякої води,
Любов така сучара - карбує всім сліди.
На ліво друзів водить, вибльовує слова.
Постійно щось доводить; палає, як дрова.
Чекає у провулку цілунків запальних,
А після того в шлунку метеликів стальних
Розводить, наче в хащах, а нам здається знов,
Що нас лоскоче ззовні невидана любов.
Вона плодила горе, вона співала гріх,
Любов хотіла б зразу застрілити усіх.
Але такій хитрунці дозволено одне:
По двоє лиш чіпає за серце молоде.
Вона крадеться тихо, гачком зшива людей,
А потім вириває ті часточки з грудей.
Любов така сучара, їй завжди все одно:
Шматки й огризки серця - складає у рядно.
І під покровом ночі, коли "кохані" сплять.
Любов копає яму, завглибшки метрів п'ять.
І пара ще не знає, що їх чекає вже
Любов їх розрізає невидимим ножем.
Колишнім вже не станеш, теперішнім також.
В майбутнє заглядаєш, а там одна ...
Кидаєшся словами в несвячених осіб,
Ти ходиш, наче мертвий, тобі лиш треба гріб.
Любов така сучара, карбує всім сліди,
Дарує нам надії, сама жере плоди.
Розбиті люди ходять по втомленій землі,
І топлять власні мрії у чорнім джерелі.
"В этом мире я ценю только верность. Без этого ты никто и у тебя нет никого". (В.Высоцкий)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620200
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2015
Будеш мати номер та ім'я,
Гіркою збиратиметься туга.
Будеш знати де моя рілля,
Та не перегнеться моя смуга.
Буде море хибних насміхань,
Буде черствість, пошуки розради.
Буде хлопець інший, без вагань,
В нього слід на шиї від помади.
Буде зло, бажання все змести,
Буде сум, журба і знов насмішки.
Звісно ще й мені тягар нести
Надто тепле після тебе ліжко.
Будеш мати номер та ім'я,
Сум з тобою битиметься в герці.
Буде в тебе гордість і сім'я.
Мати лиш не будеш мого серця.
(You may have my number, you can take my name,
but you'll never have my heart!)
Безсердечним присвячується 444-ий вірш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620082
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2015
Вдавлюсь сльозами, але не заплачу.
Просто задушу в собі цю печаль.
Господи, дай їй терпіння і вдачу.
Нехай не вдягає зажурну вуаль.
Я не найкраще, що було із нею,
Просто тримав її серце, як міг.
Там за колючою супербронею
Гордість її чарівну переміг.
Ніжна й ласкава, а часом пекуча
Пристрасна й вірна, але все не так.
Ми простояли недовго на кручі,
Та не з'явився наш спільний літак.
Вдавлюсь сльозами, але затвердію.
Просто задушу в собі цю печаль.
Ти ще, можливо, плекаєш надію.
Але ти вже не моя магістраль.
Я тебе люблю, але тобі важко.
Тож йди, як вважаєш потрібно іти.
Може, колись, червоненька ромашко,
Пересічуться ще наші мости.
Їй значно важче, тож дай їй терпіння.
Все це проходив, тому й затвердів.
Я не жбурлятиму в неї каміння
Бо в неї попереду сотні ходів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619496
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2015
Я знаю, що їх багато,
Але ж ти моя - одна.
Я люблю тебе, як тато,
До мороку і до дна.
На свято твоє вітання
Найкраще: його, не моє.
Ще довге моє чекання,
Та довше вдвічі твоє.
Не плач і не туж за мною,
Зрадливим ніколи не був.
Долоню мальовано хною,
Без мене заслухуєш грув.
Колись усе буде інакше,
Тендітніше, ніж тепер.
А поки це щастячко наше
Заснуло в темряві печер.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618712
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2015
В темнім лісі серед хащів,
Де живуть самі вовки.
Ледве витягнув я з пащі
Їжачка, що їв сливки.
Важко жити серед злості,
Там, де голод і біда.
Мерзнуть всі: трясуться кості
На землі лише слюда*.
Коли я бував там двічі,
Сонця в хащах не було.
Ні Ейнштейна, ні да Вінчі
Лиш нерівність, тьма і зло.
Їжачком родитись сумно,
Коли всі кругом вовки,
Та це краще, ніж бездумно
Запихати плоть в боки.
Їжачечок, він же Їжя
Мав з грибами рюкзаки,
Він приїхав з Запоріжжя,
Там де жили козаки.
Але от попав в халепу,
Доки брав з струмка води,
Вовку втрапив у щелепу,
Хижака не чув ходи.
Їжя довго закривався,
Зуби пік, колов язик.
В слині вовчій він скупався,
Їжя плавати вже звик.
Вовк крутив його по полю,
Бив об стовбури дерев.
Їжачок хотів на волю,
Тож і не зважав на рев.
Хоч маленький, та рішучий
Їжя, впертий, знав своє.
Вовка добре він помучив,
Голки сірий не проб'є.
Коли місяць став у небі,
Наче горло кочерги.
Вовк подумав, що, далебі,
Здохне з голоду й нудьги.
Знову взявши Їжю в зуби,
Тріпнув так, що той упав.
Їжачок тут знав би згуби,
Якби я цього не знав.
Я побачив, бідолаху
Настигає ця біда,
Тому гілкою з розмаху
Ціливсь там, де борода.
Та хижак злякався дії,
Кинув той смішний "обід".
І без жодної надії,
Втік шукати інший плід.
Їжачок прийшов до тями,
Сиву лапку простягнув,
Запросив мене до ями,
Де кожух перевдягнув.
В хаті в нього дуже чисто
Повно ягід та грибів.
Над іконою - намисто,
Червонесеньке напів.
Частував мене вареням,
Що із груш він сам зробив.
Потім чаєм і печеням,
Дав гербарію з кропив.
Довга пам'ять цій гостині,
Їжачок - хороший друг.
Довіряю, як дитині
В гості ходжу я на луг.
Не здаватися - важливо,
Навіть у найважчий час
Допоможе хтось можливо,
Так як я вже Їжю спас.
Присвячується дітям, які квітнуть в моєму житті:
Вероніці, Лізі та Нікіті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618330
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.11.2015
Усе не те, усе не те й в нікуди.
Образи, сумнів, докір, каяття.
Ми всі такі мавпоподібні люди
Пограти намагаємось в життя.
Моє, твоє, загальне, тобто спільне.
Ніщо нікуди просто не пішло.
Та ще й кохання в когось неподільне,
А в когось жито в полі не зійшло.
У того сват повішався в суботу,
А тому жінка зрадила сто раз.
Хтось запізнився вкотре на роботу,
У когось вкрали золото й алмаз.
Враховувати тільки все погане?
А жити як, коли усе не те?
Коли пройдуть всі бурі й урагани,
Чи ми тоді згадаємо святе?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617813
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.11.2015
Екзамен. Сиджу розглядаю пташок.
Вікно голубе, наче вихід у світ.
Екзамен складний, але в мене не шок.
Навчатись - те ж саме, що гризти граніт.
Утім, якщо любиш, що робиш - роби!
Твій шлях із цікавістю вічний.
Здолати зумієш і прірви й горби,
Знання ж бо - то дар не наплічний.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616655
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2015
Ти мене ні каплі не цінуєш,
Мій народе, втомлений і злий.
Ти без мене вдома хліб цілуєш,
Я ж без тебе тут такий малий.
Я ніхто, посеред цього поля.
Краще їм, та все мені не те.
Дуже небайдужа твоя доля,
Ліс сосновий, жито золоте.
Місце притримай мені, мій краю.
Я для тебе дещо принесу.
Більше того, я це обіцяю:
Світу покажу твою красу!
Хай у мене сили небагато,
Хай мій вірш не вартий і гроша.
Я молюсь за тебе край мій, тату!
В моїм серці б'є твоя душа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616309
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.10.2015
Дівчата не вміють чекати.
Якщо ти не поряд - помер.
Про це не хотіли писати
Ні Данте, ні грецький Гомер.
А просто залишити рідне,
Як поряд немає його?
Майбутнє лиш видно фригідне.
Хто далі? Ірен чи Марго?
Не хочу нічого, лиш спати.
Цей спогад розтерти на прах.
І, може, дасть Бог розпочати
Життя ще зі щастям в очах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613132
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.10.2015
Додати твір. Провісника образи.
Самотності. Прокляття. Каяття.
Так влучно перевибрати ці фрази,
Щоб іншим повпливати на життя.
Лягти на мілині і боцькати ногами,
Щоб бризки розліталися на всіх.
Для цього не потрібно зовсім тями,
Щоб вільно оступитися у гріх.
Часом іду, підійму в небо очі.
І я так наче більше й не живу.
Автоматичне жовте тамагочі,
Не просто ж так по течії пливу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606322
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.09.2015
Я б міг писати день і ніч,
Мені не вистачить чорнила.
Це все настільки сильна річ,
Що не злякається горнила.
Слова не топляться в печі,
Та їх народжують лиш болі.
Заради слів кують мечі,
І кров розбризкують у полі.
Слова страшні, коли мовчать -
Костенко Ліна це казала.
Слова нічого не навчать,
Доки їх суть не воскресала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603157
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2015
Ти ж не просто пішла від мене:
Залишила емоцій шквал.
Це у море моє зелене
Неарктичний заплив нарвал.
Довго бився, шукав тут льоду,
Але в джунглях його нема:
Я для тебе змінив погоду,
Бо без тебе - тут Колима.
Але, більше, мабуть, не варто.
Якщо я твій отруйний мішок,
Не шукаймо обоє фарту,
На матрасі без подушок.
Просто йди, але будь щаслива!
Дай обіцянку, поклянись!
Бо усмішка твоя вродлива,
Заслужила блаженну вись!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603155
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2015
"Усе на світі відносно" (А.Ейнштейн)
Складались мої папери
Тихесенько у футляр.
І як у часи холери,
Засмажував вірші мій кляр.
Відтоді як я старішав,
А було це ще з пупка,
Я зовсім не подобрішав,
Бо доля моя цупка.
Читай і наситься горем,
Невинний ти мій читач.
Можливо, калюжа є морем,
І ангел твій - теж палач.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602960
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.08.2015
Вітер сміявся щиро,
Байдуже було дощу.
О, дівчино, ти, сокиро!
За всі ці удари - прощу!
Скеля, розп'яття, морок.
Знову рахую овець.
Без тебе ще й днів не сорок,
А все уже йде нанівець.
Кленове жовтіє листя,
Мені скоро - двадцять три.
Собі не знаходжу місця.
О, смутку мій чорний, замри.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602956
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2015
У всьому світі ти ніхто.
Ніким не був, ніким не будеш.
Ти просто сіре порохно.
Ніколи й миші не розбудиш.
Ти просто був, а далі все,
Ти раб робочої системи.
Один панам свиней пасе,
А ти інакше тупиш клеми.
Все одинаково не вдома,
Усі ми там лише раби,
І нам не падає корона,
Як іншим чистимо гроби.
А можна вдома кілька років,
Поклястись плакати в труді,
Щоб вивчити своіх отроків,
Де ціни батьківській руді.
Козак живий, та в інших паше,
А рідний край занепадав.
Пробач мені, о сонце наше,
Що я чужинцям щось віддав.
Пробач мені, Батьківщино!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602947
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2015
Ти була маленька, але все ж моя.
Іноді комета, іноді зоря.
Просто шлях твій інший, я це все стерплю.
Просто все тому що, я тебе люблю.
Хай твої говерли будуть не для всіх.
Було це так цінно чути скрізь твій сміх.
Ти тепер холодна, як річковий лід.
В серці залишився ще й від тебе слід.
Зрештою замерзну, камінь, крейда, шовк.
Радіоефір твій на частотах змовк.
Буду сподіватись, що ти так щаслива.
В душу прагну сонця, бо тепер там злива!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602946
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2015
Свинцеве серце не б'ється досі.
Свинцевим стало з твоїх образ.
Тепер хоч ліктем розчухуй в носі,
Розріж-но навпіл двійний матрас.
Та ти була, як ота імпала,
Хотіла волю, дивилась в бік.
І зовсім трішки не прочекала:
Такі ви баби, хоч в 100, хоч в рік.
Удачі, сонце, так буде краще.
Живи, як знаєш, життя ж одне.
У нас попереду справжні хащі,
І нас обох ще хтось бортане.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602530
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2015
Любити, та дати людині піти.
Як тупо, як сумно, як темно.
І дати їй шанс своє щастя знайти,
Всміхнутись у закутку чемно.
Дороги окремо, а думкою там
Тримаю її за зап'ястя.
Тобою ще пахнути буде мій храм,
Та ти вже у пошуках щастя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600231
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2015
Написати тобі відкритку,
Сірим почерком під межу.
Тобі стане від цього гидко,
І підсунеш папір ножу.
Більш не буду, благаю, годі.
Заточився у полі плуг.
Відшукай при такій погоді,
Хто для тебе кохання і друг.
Бачу ним я не був і близько,
Хоч одразу сказала це.
Разом нам було надто слизько,
Я - розбите тобою яйце.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600095
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2015
Якби серце хотіло чекати:
На заваді б не став ніхто.
Просто людям на все начхати,
На душі в них свинцеве пальто.
Борщівник засівався ретельно.
Не підійду, бо обпечусь.
Це надовго, та не смертельно,
Хоч до тебе я дуже рвусь.
Мої ліки - це відстань клята.
Кожен метр - той самий біль.
От-така-от фігня, малята.
Лиш на рани не сипте сіль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600091
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2015
Світ клепає із мене потвору,
Та і сам я себе не рощу.
Не шукайте постійну опору,
Цю безпечність я вам не прощу.
Все на світі навіки відносно,
Ще й "навіки" тут зайвий зворот.
Вам сьогодні скажу доленосно,
Як глибоко проритий цей грот.
Світу вічність й початок відомий,
Ну а ми - лиш крупинки часу.
Нас замучують штучні судоми,
Через вбивчу смачну ковбасу.
У керма в нас, як завжди торговці,
Торг на душі й життя проведуть.
Ну а потім в тісній закоморці
Ділять гроші, які накрадуть.
І проблема це всього суспільства,
Це хвороба у кожному з нас.
Якщо далі не хочеш насильства,
Просто з себе зірви цей каркас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598444
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.08.2015
Все іде своїм швидким потоком.
Час бере свої шалені дні.
Зморшки підмальовує під оком,
Мохом поростають наші пні.
Скільки віку в мене за плечима?
Ця двадцятка - рівна ще нулю.
Ходимо, крім ніг, іще й очима.
Зорюємо іншим ми ріллю.
Рейка долі вигин розігнула,
Світ змінився, гне нас в інший бік.
Поки смерть тобі життя не втнула,
Марно не змикай своїх повік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598443
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.08.2015
Комплімент не намажеш на хліб,
Та і хліба із нього не вийде.
Знає навіть дикун і таліб,
Що "солодке" - водою запийте.
Словом красним оманливий бір
Закликає до себе наївних.
Стовідсотково вам псує зір,
Той хто слів уживає нерівних.
Хочеш честі? Кажи прямоту,
Хай буде і гірка і розлога,
Щоб прикрити якусь срамоту
Лиш одна є безвирна дорога.
Правда, правда, лиш правда і все.
Краще правди немає нічого.
Правда вас приведе на шосе.
Правда - меч, що тримається Богом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598153
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.08.2015
Проти мене сиділа щирість,
В нього очі, як неба край.
Із вагона доросла сирість
Вилітала за небокрай.
Довгі вії чекали дому,
Рахувало хлоп'я стовпи.
На моєму портфелі старому
Слід пробачив його стопи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598152
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.08.2015
Не всі шукають те, що є в тобі.
Не всі чекають так, як я готовий.
Тебе я маю в серці й голові
Хоч сам я не солодкий, а столовий.
До тебе кожен день - мої дороги.
Кропиви й бур'яну не злічено на них.
Хоч я печу об них свої ще босі ноги.
Та я вже не боюсь ні горя, ані лих.
Той досвід, що дали мені твої кориди
Той грім, що я уздрів, коли тобі все - гидь.
Для мене відкривали все інші краєвиди.
І я на тому всьому задумався на мить.
Ти щойно подзвонила і слізно попрохала
Залишити тебе навіки десь обіч.
Як сумно, що ми більше не ділим покривало.
І нас поглине море, де темрява і ніч.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582963
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.05.2015
Чотириста двадцять, як серп у спині.
Чотириста двадцять. Не ти, не мені.
Чотириста двадцять. З них двадцять - тобі.
Ми двоє в Карпатах. Гудіння трембіт.
Чотириста двадцять. Лиш там зрозумів.
Чотириста двадцять між нами вузлів.
Чотириста двадцять разів я прийшов.
Чотириста - сварки, лиш двадцять любов.
Чотириста двадцять. Щасливе число.
Чотириста двадцять мене не спасло.
Чотириста двадцять. Чекаю тебе.
Чотириста двадцять голок у хребет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578074
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.04.2015
Не хочеться нічого. Ні вітру, ані моря.
Не хочеться просити, зилишитись, прийти.
Не хочеться кричати чи сльози лити з горя.
Лиш хочеться, вже знову, баланс в душі знайти.
Кричати до безсилля, то є чиясь забава:
У мене все простіше, я мовчки розпилюсь.
Сиди собі в гордині, моя велична, пава.
У вибаченні просто за тебе помолюсь.
Складає час архіви; окремо наші справи.
Суворий переглядач постійно все січе.
Як ми з тобою завжди ліпили переправи,
По них могли дістатись туди, де нам пече.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576976
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2015
Все замикнулось в єдиній людині.
Відчай, любов, небажання іти.
Як розказати маленькій дитині,
Що не виводяться з серця сліди?
Скільки обіцянок канули в лету,
Скільки почуто несправджених слів?
Я відчуваю тебе по скелету,
Ти й далі смієшся з моїх "муравлів".
Вибач, що в мене любов захолодна,
Щоб розпалити твої форпости.
Наша любов була щира, не модна.
В нас було більше, ніж просто мости.
Гори - наш вибір і наш талісман,
Хочу в Карпати і спати в палатці.
Ти мій колишній багряний тюльпан.
Залишся зі мною у хатці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574444
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2015
Моє життя - це постійні розбиті серця.
Постійно одне і незмінно-незмінно моє.
Хотів би щоб більше ніхто і ніколи не бачив мого лиця.
Його, як постійно, хтось знову зневажливо б'є.
Чуття висихає і люди проходять крізь.
Одна із мільйона об душу протре босоніжки.
Масними руками чіпають мене за вісь.
І тільки травою уже не ростуть протоптані ними доріжки.
Так хай по траві більш ніхто і ніколи не пройде!
Бо та, якій добре зі мною, постійно шукає когось.
Осточортіло погоджуватись із тобою, о клятий, Фройде,
Бо, як не роги наставить, то просто шукатиме "щось".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572778
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 07.04.2015
Хочеться померти і не народитись,
Хочеться не їсти, не ходить, не бритись.
Хочеться лиш правди, вірності і часу,
Хочу замінити балкон на терасу.
Спокою я хочу, хочу бути певним,
Що моє кохання було не даремним.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572776
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2015
Місяць незграбно слідкує за мною,
Вкотре загляне у чорне вікно.
Він мене ніжно погладить рукою,
А потім зашторить фіранки сукно.
Місяць невинно слідкує за мною.
В ньому щось більше, ніж просто гора.
Кратери водять його до запою,
Та надто згрубіла його вже кора.
Місяць навмисно слідкує за мною,
Я його росту рахую прогрес,
Може, колись він омиє сльозою
Мій деревяний, осиковий хрест.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567913
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2015
Я дивився сьогодні на сніг,
І душа моя падала в п'ятки.
Він постукав і став на поріг,
Наче відгук Різдва і колядки.
Знову серце за грати закрив,
Обіцяв відпустити лиш потім.
Сніг мені про таке говорив,
Що здавалося тону в болоті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567911
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2015
Люди не коштують навіть гроша!
Чорна й зрадлива у них всіх душа!
З хриплою заздрістю демон кричав,
Важко дивився на людний причал.
Скрегіт коси по залізних пеньках
Ярмарка видалась славна в деньках.
Чорт на ту ярмарку спішно прийшов,
Щоб залатати на камені* шов.
Що ж він шукав серед юрб розгуляк?
Мабуть, уздрів раптом свій переляк,
Хутко-бо каптур покрив його лоб,
Темний розсіявся, наче той дроб.
В мідну печеру зайшли три ноги,
З кров'ю обперли на стіну плуги.
Рот, що без губ, запитав сатану:
"Що за нестачу зустрів ти одну?"
Довге мовчання. Затомлений хрип.
Водить по небі сузір'ям із риб.
Демон піднявся, всміхнувся й сказав:
"Всесвіту простір увесь я скрамсав!
Глянув за кут, обігнув за межу,
Навіть на лезо заглянув ножу!
В світі нікого немає зі всіх,
Хто хоча б раз не поринув у гріх..."
*серці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567332
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2015
Третє березня, куди ти втікаєш?
Де мій час? Не за мною іде?
Кожен ранок мене оминаєш.
Я тебе вже шукаю. Ніде.
Час, як гроші, його намарне
Витрачати - шукати біди.
І без часу життя бездарне,
Повне мороку і води.
Скільки років ми сієм гречку
З чистим наміром жать плоди?
Скільки раз ми стрижемо овечку
Чисто вивітривши всі сліди?
Час - повітря, цінуй, що маєш!
Жни свій хліб, не лежи обіч.
За години собі вириваєш
Чорну яму для власних пліч.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567331
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2015
Ми начиталися книжок
Про Монте-Крісто і Гобсеків,
Ну а в житті чекає шок.
Де ж повні золота сто глеків?
Чому у нас немає яхти?
Де дім, прислуга, пишний сад?
Де урочиста зміна вахти?
Де в нашу честь гучний парад?
Казки про царства і про зміїв,
Про те, що кожен другий принц.
А хто не принц, той граф злодіїв,
Що їсть лиш перли кращих бринз.
Дитя послухає і знає,
Що принцом буде теж колись.
І мріє, тягнеться, вмирає,
Таки не вирвавшись у вись.
Бо вись не там, де сяють гроші,
А там, де спокій і любов,
Та Ви, мабуть, мої хороші
За гроші й далі ллєте кров...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565491
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.03.2015
Багато в нас панує "хочу".
І та гадюка все життя.
Нам світлу голову морочить,
І сиве створює виття.
Батьки за кеш вставляють дітям,
Дитина вчить цьому своїх.
Назвати можна лихоліттям,
Але не викорінить гріх.
Малюєш хрест собі на грудях,
Але живеш і далі там,
Де чорний гріх на чорних людях,
За гроші все тобі продам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565486
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.03.2015
Вітер зриває із даху дощі,
Кидає їх на асфальти.
З острахом плачуть тендітні кущі.
Зараз похмурі всі шпальти.
Вітер посилює шторм у душі
Кожного рідного брата.
Той у квартирі, а той в шалаші.
Хтось втратив сина і тата.
Вірмо, нескорені, в рівну весну
Скиньмо баласти із серця
Вірять та все щось ніяк не до сну
Сліз набираєм озерця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562669
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2015
Сто унікальних речей. У тобі.
Сто непомічених точок.
Сірі й водночас такі голубі.
Неба в тобі є шматочок.
Вигин губи і говерли цих щік.
Стільки в усмішці кориди.
Я відчуваю тебе у борщі.
В тебе: відтінки і види.
Чуєш? Ти книга, але не проста,
Кожна сторіночка цінна.
Хочу читати вперед і з хвоста.
Свічко, моя парафінна.
Світло від тебе блищить лиш мені
Рівно, постійно, терпляче.
Слиню подушку твою уві сні
Спи моя вірність дитяча!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561361
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2015
Ненавиджу казати про таке:
Про план, подію, справу чи ідею.
Спочатку розіллється, як саке,
А потім рве печінку Прометею.
Твори нежданно, хай у бурі днів
Твій вчинок буде вивертом штурвала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558145
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.02.2015
Я написав би для тебе симфонію,
Але непотрібна тобі ця вуаль.
Губи легенько прикрили іронію,
Серце невинне чистіш за грааль.
Вистрілом з уст можна все поховати,
Просто сказавши невірні слова.
Можна лиш поглядом все зруйнувати,
А можна в майбутнє розрить котлован.
Хай я промовчу, де ти хочеш слово.
Най ти відчуєш позаду стіну.
Відсійся від мене, любовна полово.
Її я заношу в надійну піну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558144
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.02.2015
Робити те, що треба.
Хто визначив оце?
Мені не видно неба,
Засмучене лице.
Життя змиває мрії
І далі все наш брід.
Ми опускаєм вії,
І серце криє лід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557379
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.02.2015
Останній рядок - то вогонь,
Так само, як твоє волосся.
Як очільник моїх погонь,
Ти чекаєш мого стоголосся.
Я ж запитував в Бога чому,
В таке щастя він вклав стільки дурі.
Нащо дошці вчепив бахраму?
Нащо дірку зіткав в цьому мурі?
Боже нащо мені ще й штурвал?
Корабель мій і так хаотично
Вибирає для себе причал.
З нею добре. Ще й краще: незвично!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557378
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.02.2015
Коли в душі немає більше слів насичених,
Коли зима аж тішить спекою сорокаградусною.
Тоді вартує моє слово сірників розлючених,
Як скайп з тобою мовою віртуально-усною.
Ти рідко дивишся, що стільчик обіч тебе пустує,
Казки не сплітає ніхто при потребі спати.
Тебе, мабуть, на побачення разове надія частує,
Ти, скотино, моя воля, але і ти ж - мої грати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557176
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2015
Хочу розповісти тобі про море, але ти океан.
Хочу показати тобі небо, але ти космос.
Ти, падлюка, яка називає мене "братан",
Ненавиджу тебе, але всюди чую твій голос.
Шарф твій у шафі заманює щастям бездонним.
Хочу запалитись від тебе, та від ядра землі не запалюються.
Хочу стати нічиїм ув'язненим і бездомним,
Будеш відбудовувати стіни мої, що розвалюються?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557175
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2015
Туга краватка не давала вдихнути на повні груди, постійно здавалось, що це якась петля на шиї. Торгова біржа смерділа грошима, потом маклерів і заздрісною зверхністю.
Він утік з роботи. Перше, що зробив вдома – це набрав стакан холодної води та спрагло, швидко булькнув у нього свій мобільний телефон. Аби наступний крок був ще більш пам’ятним для його душі, він пішов у гараж і знайшов там інструмент, яким його садівник підрівнював паркан із кущів. Англійською це називається ‘hedge’. Довбаний Лондон. Мордор. Пекло. Місто всього за гроші.
Фунти. Долари. Євро. Юані.
Хунти. Отари. Маневри. Пещені пані.
Сікачі. Велетенські ножиці легко розрізали шнур стаціонарного телефону та Інтернет-кабель. А знали б ви як свистко заходили цвяхи у ці двері із червоного клена. Хух, цей звук він не забуде ніколи. Навіщо замки, коли можна шикарно забитися із середини двадцятисантиметровими цвяхами. Цвях. Шикарне слово. Звучить так само дзвінко, як і заходить в дерево. Цвях! Цвях! Цвях!
Полегшало, але ні, стоп, гуляємо до кінця. Нарешті, скинув осточортілий костюм. Йухху, Господи, я голий! До біса навіть труси і шкарпетки. Увімкнув у гаражі газонокосарку. Скрутив у ком білосніжну італійську сорочку і закинув трьохочковий. Білі клаптики шугонули вгору. Сніг! Усе послідувало за сорочкою. Коли запхав піджак, то навіть спробував позмагатись із цим гаркаючим псом-косаркою і висмикнути шматки назад. Тріск тканини, тріск швів. Ось і писк моди.
Зголоднів. Пішов на кухню робити відбивні. Два удари по м’ясу. Зміна молотка і два удари по планшету та ноутбукові. Не подобається звук? Правильно! Тихо дуже. З усього маху запустив молоток у плазмовий телевізор. Оце я називаю стерео-скло-звук! Перекусивши добре прожареним м’ясом, яке вперше смажив без сковорідки, нагло поклавши відбитий шматок просто на розжарену електроплиту, він відчув себе значно краще.
Коли легесенький димок від бензопили піднявся вверх у повітрі відчулась ейфорія. Інструменту вистачало. Натхнення зашкалювало. Якби хто тільки міг відчути вібрацію з якою ланцюг бензопили закохувався у дорогущі меблі. Свист. Тирса. Вільний політ шматочків. Ніхто мені не вказує, як вирізати! Мені не шкода. Я творю, як хочу.
Якоїсь миті невірний нахил бензоінструмента змусив заглохнути весь апарат. Сексапильно застрягла різьб’ярка у панелі стола за десять тисяч доларів. Супер. Якраз те, що треба. Тут їй і місце, - подумав митець божевілля і пішов шукати лом у підвалі.
Крізь вузьке вікно було видно мигання світла і легке завивання сирен поліцейських авто. Сусіди стривожено кукувались, ховаючись за машинами. Коли спецназ з труднощами виніс вхідні двері, забиті з середини двадцяти двома цвяхами, то у помешканні грала на всю гучність магнітола, єдина вціліла техніка:
HIGHWAY TO HELL! HIGHWAY TO HELL! HIGHWAY TO HELL!!!!!
Пройшовши коридор, спецназівці потрапили у вітальню, в якій виднівся свіжо зацементований акваріум і просвердлені дірки у сходах на горище. Бійці елітного підрозділу перейшли у інше приміщення – кімнату для гостей. У ній великий вазон був обмотаний кабелями та проводкою, видертою плоскогубцями з-під шпаклівки стіни. На журнальному столику лежав кавун, а з нього стирчала плоскодонна викрутка. Іскри із пошкодженої проводки легенько тріщали.
Почувся скрип дошок. І на горизонті з’явився він. Особа спускалась із другого поверху. Важко було уявити, які вольності оформлено поверхом вище, але із круглого вікна горища, сусіди, що стояли надворі, побачили зачеплений одним колесом за пробиту раму трьохколісний велосипед. Лижа на дереві, що росло недалеко від вікна. Пес гавкав на шматки черепиці, що впали із будинку.
Чудо зовсім не злякалось націлених на нього пістолетів та інопланетян у масках з іншою автоматичною зброєю. Навпаки, спокійно поставивши відро з поп корном на сходинку нижче, хазяїн дому присів на ті ж сходи. З-під саморобного кілта, який був зроблений із килимка із надписом ‘WELCOME’ та скотчу, що тримав це диво на поясі, було видно його геніталії. – А я вас, клоуни, давно чекаю, - посміхнувся голий робінзон крузо.
Йому заламали руки і вивели до карети швидкої, де в гамівній сорочці вивезли кудись в напрямку центра міста. Сусіди з усього побаченого зрозуміли, що це не грабіжники вчинили стільки гамору. Поліція, заспокоюючи тих, хто їх викликав, позатягувала усе жовтою стрічкою і попрохала до пори до часу нічого не чіпати та не входити на подвір’я за обмежувальну стрічку.
Стрічки. Правила. Заборони.
Річки. Ковила. Кінські попони.
Скільки із них нам нав’язують, скільки із цих тупих принципів ми створюємо собі самі.
Митця, який останнім вибухом терпіння знищив своє житло, позбавили свободи, закривши на все життя у божевільні, та хіба можливо ув’язнити уже вільного…?
Андрій Конопко (с.) 2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556533
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 02.02.2015
Я помічаю, як часом з грози.
Іскри палкі вилітають.
Гнеться від вітру домівка лози,
Люди хати замикають.
Ставнями стукає злива і град,
Пісню від блискавки чути.
Щуриться озеро, річка і сад,
Грім розбирає редути.
Чом я малюю картину таку,
Нащо баян нагнітаю?
Все це тому, що колись у парку
Я все ж її запитаю.
Де взяла голос такий, як в грози?
Чом у очах твоїх криця?
Хто в світі гідний твоєї роси?
Дівчино, ти блискавиця?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555133
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2015
Since we met, I've never worn a costume.
Since we met, I've never worn a mask.
Hope I'll never be about to force you
Sit without me at a lonely desk.
Touch of March in* middle of December
Worth me nothing, but it was a gift.
Hope, my redness, you will still remember
Towards me the unexpected shift.
No vanilla, just the concrete data.
Hope to be your soldier and your priest,
Once a time a sweety, once - predator.
Just don't you release my tired wrist.
Inspired by 'Redness' and her beloved song 'Touch To Much'
*in the middle
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554895
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.01.2015
Знову пінилося слиною море,
Хлопчика юного кликало дно.
З часом його гартувало і горе,
А часом і щастя туге полотно.
Хлопець завжди, припливавши на сушу,
Скинувши сіті зі свого човна,
Дякував Богу, що той в його душу
Терпіння і мужності впорснув сповна.
Часом бувало, що сіті порвало,
Риба єдина - улов всього дня,
Та було незвично до рук брати рало,
Тож хлопець і далі брав човен із пня.
В штормі лихим було море коридне,
Човен вже тріснув і черкнув по дну.
Юнь пропливала в очах халамидних,
Та хлопець згадав собі пісню одну.
З кожним ударом води по обличчю
Рідні слова викидали наверх.
Ні, не сьогодні, о ти, потойбіччю,
Поставиш рибалку до цих мертвих черг.
Знай же о море, о суше, о небо,
Що не заковтне одного твій рот:
Те, що постійно рятує в потребах -
Спів материнських обніжених нот.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554513
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2015
Не пам'ятайте мене хоч якимось,
Просто частенько читайте вірші.
Все це й раніше комусь говорилось -
В творчість вкладаю шматочки душі.
Хащі розлогі, дуби коренасті,
Всі почуття, наче звірі у них.
Вірші - то пристань, де я кладу снасті,
Де в мене основа від щастя та лих.
Трісне земля, розійдуться окови.
Час і обставини візьмуть своє.
Я відійду на чистильні розмови,
Творчість моя мені пам'ять зів'є.
Хтось саркастичную посмішку скривить:
"Ким же ти був, о простий віршомаз?!"
Не зрозуміти підводнії рифи,
Тим, в кого совість не білий алмаз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554228
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2015
Люди постійно до чогось звикають:
Їжа, машина, будинок, любов;
Речі ж постійно з орбіти зникають,
Не зчуєшся навіть як вистигне кров.
Роки минають і люди черствіють,
Мріють про вічне, та гроші коплять.
Інші вітри навіть завтра повіють,
Та це не породить ніяких сум'ять.
Крихта остання застрягне у горлі:
Їжа, машина, будинок, любов.
Ти пропалив свою долю у горні,
Так і не зчувшись, як вистигла кров.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554226
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2015
Ти сказала і я повірив.
Ти свій шарф залишила мені.
Будь достойна моєї довіри;
Виглядаю тебе у вікні.
Вище неба і нижче пекла
Ця ненависть лоскоче уста.
Як чудово, що в нас є цегла,
Щоб між нами звести моста.
Без спочину мурую опори
У надії, що ти також.
Ми звернемо з тобою гори,
Якщо ти не поставиш сторож.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553971
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2015
Кожен хоче чути, що єдиний.
Кожен хоче чути "Я люблю!"
Часом нас кусають крокодили,
Ми самі кидаємось в петлю.
Свині, суки, все скороминуще.
Ноги витирай, коли прийдеш.
Ти розріжеш серце трошки вужче,
Але кров із рани піде теж.
Кожен хоче чути, що єдиний.
Кожен хоче чути "Я твоя!"
Де, скажіть сліди тої людини,
Що зі мною попливе в моря?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553876
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2015
Усі мовчать - навушники у вухах.
Усі сидять, мов камінь у землі.
Неначе в мідних валянках й кожухах.
Самотній герб на нерозумнім тлі.
Мовчить вагон, раніше було краще.
Усі казали те, що їсть душа,
Та, мабуть, діло дуже це пропаще,
Щоб все змінити силою вірша.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553794
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2015
Грає Nigthwish і до тебе тягне,
Знову я поплутав береги.
Мій hardcore самотності досягне,
Не сумуй же і не знай нудьги.
Згадую твої фотоальбоми,
Рінго Стара, шапку, Казахстан.
Сум розірву із твоєї коми.
Ще обніму твій дівочий стан.
Bad і "огорчєній", знову нам цікаво;
Вдвох і без нікого. Просто псіхотдєл.
Ми як з Веселівки, тільки хлепчем каву.
Знову тобі скажу: "Вась, ану прісєл!"
П.С. Більш нікому, лиш тобі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553528
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2015
Скільки в нас було людей?
Милих і прохожих,
Але суть моїх ідей,
Ти лиш переложиш.
Два рядки, а тут вся суть.
Мило, легко, чудно.
Розлюби мене чуть-чуть,
Щоб не було нудно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551816
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2015
Люди хочуть простого щастя,
Їм не потрібна твоя душа.
То на якого скажіть мені, трясця,
Чорту потрібна святиня чужа?
Скільки за совість сьогодні всипе
Мідних монет і скляних камінців?
Скільки кричати вже можна до хрипу,
Що жоден із нас не ходив у вінці.
Ми всі навчились гордитись собою.
І тупо валити кудись в череді.
Ти ж не відрізниш солому від гною.
Чи знаєш ти, друже, хто там впереді?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551815
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2015
Я закриваю для тебе дорогу.
Вона не потрібна вже більше тобі.
Що ж відсвяткуймо твою перемогу,
Гучно подуймо у горло трембіт.
Знаєш чому більше твій мотоцикл
Не зітре колеса об мій поворот?
Все це тому, що новий уже цикл
Вліз грабувати до мене город.
Ми в літаку, вітер віє попутний
Ти не впустила й одної сльози:
Може, тому це, що в нас все не мутно
І ти не боїшся зі мною грози?
P.S. Дякую за назву
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551067
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.01.2015
Знаєте? Двояке почуття.
Надто добре все тоді почалось.
Та назад немає вороття.
Що ж це у мені так розкричалось?!
Мабуть, досвід каже: "Постривай!"
Знов у річку кидатись з обриву?
Душу обережно відкривай.
Скільки раз ти рвав на собі гриву?
Чесно? Ясно! Хай все так і буде.
Хай в житті несповненім прикрас,
Хай мене торкаються приблуди.
Вірних не візьме у мене час.
P.S. Будь більше, ніж просто дотиком. Будь ласка...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550626
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2015
Сіль:
Мороз рипить надворі, тріщить зимова криця.
Єгипетський єнот закопує своє.
В тролейбусі на мене твоя оперлась пиця,
Мені доволі добре, аж серце розтає.
Наскільки буде довга оця маленька сага?
Коли прийде нудота і щастя забере?
Нехай же від розлуки гостюща синя шпага
Ніколи не проколе наш спільності берет.
Епілог:
Що ж, привіт, уже десяте січня,
А ти все не ідеш із голови.
Говоримо з тобою в середніччя,
Та рідко про любов і голуби.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550253
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2015
Я чекаю на тебе вчора.
Сильні руки розкрив тобі.
Із кредитом для тебе фора;
Не злітай із моїх орбіт.
Я чекаю на тебе вчора,
Чуєш, серце, я тут, озвись!
Як не чуєш мого мотора?
Пропоную для тебе вись.
Але тільки то було вчора,
Але вчора тепер нема.
Зачинилась моя комора
І навколо тепер пітьма.
Я чекаю тебе, та вчора...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549722
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2015
Після тебе час тягнувся довго.
Після тебе все уже не так.
Я до тебе по землі лиш човгав,
А тепер сідаю на літак.
Ніжні губи, зась на поцілунки.
Краще вмерти, ніж іти назад.
Твій космічний погляд, мов чаклунки
Мій учора зфарбував фасад.
Будь далеко і водночас близько.
Поруч будь, далеко не зникай.
Нам не раз ще буде дуже слизько,
Але збережемо цей Шанхай.
P.S. Скользько!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549721
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2015
Ти летіла, а я котився.
Ти між хмари, а я у рів.
Я частенько на тебе злився,
Ну і ти не рівняла брів.
Ми зустрілись, себе зв'язали,
Тільки ремінь щораз рипів.
Та ж про мене тобі не сказали,
Що люблю я запах грибів.
Вже стою на своїх двох рівних,
Так мене зігріває земля,
І не бачив твоїх чарівних,
Крил, що носять тебе, соколя.
Ти летіла, а я котився.
Ти у небо, а я по землі.
Лиш тоді я любити навчився,
Як тебе відпустив із петлі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549556
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2015
Намальовано дивні гори.
Захід сонця червоний в них.
У підніжжі - до щастя нори,
Заборонено подих лих.
Світить свічка у підземеллі,
Розумніших за тебе нема.
Я малюю на чорній скелі
Твого серця широкий лиман.
Хтось знайде цю тісну печеру,
Штучним світлом заллє стіну.
І пізнає яку Венеру,
Я на скелі отут помянув.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549553
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2015
На морозі горіли люди,
Через поле їх чути крик.
Шість осколків у власні груди
Як ти, друже, до цього звик?
Місце тепле давно не бачив,
Серед ночі зриває дах.
Тільки мати далеко заплаче:
Думка з сином літає, як птах.
Є і старші, і розумніші,
І чесніші, та є біда.
Якби зрадника ти повішав,
То давно б завершилась війна.
Що спочатку не встиг зітнути,
То тепер розливає кров.
Силу б волі в кулак зімкнути,
Не виходить, завада - шов.
Мужньо очі підводить в небо,
Хворий розум, без вороття.
Хай же, воїне мужній, до тебе
Повернеться назад життя.
Присвячено всім захисникам України.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549048
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2015
Люди бувають такі невдячні,
Такі єхидні, такі нестримні,
Що не спиться у ночі лячні,
Бо довіра не варта й гривні.
Сніжно в серці, надворі темно.
Кучугурою все із флісу,
Але я посміхнусь лиш чемно
Нащо вам мої пси із лісу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549042
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2015
Поповнюю свій ряд віршів,
Бракує якогось одного.
Напевно додам від душі
Про друга маленького свого.
У тебе душа їжака,
Ти колеш невпинно і різко.
Напевно, ти станеш мяка,
Та я не діждуся, берізко.
Твоє червонясте волосся
Ховає від мене, на жаль,
Мені ще тоді не здалося,
Твій розум, холодний, як сталь.
Свердли мене, ріж, обмотай,
По звичці благай: "без ванілі".
А як я покажу той край,
Де я тобі геній, ще й "рілі"?
П.С. Моя дєгєнарицая
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548838
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2015
Козирна карта плакала в руці,
Дороги відкривалися безмежні.
Та я не посміхався на лиці,
Не потребую я куші бентежні.
Якщо потрібно вкрасти, одурить,
То краще мести вулиці за кістку.
Бо нам дано один лиш раз прожить.
Не хочу перед смертю чорну звістку.
Нехай не Бог, роздасть нам по заслугах
Нехай не ми відчуємо той біль.
Та я речу від друга і до друга:
"Лиш чесно розганяй автомобіль".
Твої сліди на світі будуть завжди,
Колись, тому, до того і навік.
І вибір свій зробити колись мав ж ти,
Але чомусь обрав поганий бік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548834
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2015
Не дай, Боже, їй зрадить мене.
Гнів мій буде жорсткіший металу.
Це котушку мою розжене.
З'їду з глузду у гніві помалу.
Я не рідко ступаю у гріх,
Та шаную твою святу церкву.
Збережи ж від розвалу мій міх,
Я молитвою сплачу цю жертву.
Мені з вірних дали лиш одну,
Та і ту не кохану, а матір.
Через мене не бачила сну,
Затуляла мене від гармати!
П.С. Не дай, Боже...
30.05.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546004
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2014
Я все буду складати у конверт.
Моя душа роздроблена на друзки.
Ще більше тепер стану інтроверт,
Твоєї ще згадаю запах блузки.
Хоч з того що? Помадь чарівні губи
Іди гуляй із кимось у грозу.
Від серця йдуть артерії, як труби,
А в них отруйний і зміїний зуб.
Хтозна як довго буду відживати,
Чи суджене падіння у Тартар?
Чи будуть мене інші лапшувати?
Чи скрутять мій світогляд в свій макар?
Не раб я більш, не друг і не кумир.
Не кат, не власник, не гравець з душею.
Віддав усім усе і різко в вир,
Для мене вирий, Боженько, траншею.
Не гнівайся, вмирати не збираюсь,
Лиш жити в ній таємно довгий час.
І вибором до скромності пишаюсь,
Я скручую у лампі світла гас.
29.05.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545997
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2014
Зачепити тебе. Затягнути у ліжко,
Щоб до ранку моєю була, Білосніжко!
Чи багато таких рахувала в сльозах?
Чи багато кохали тебе не за пах?
Це жорстокі рядки, але правда така,
А останнього року і правда рідка.
І у часу завершився ліміт душі,
Тож тепер всіх емоцій бояться вірші.
29.05.2014р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545985
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2014
Бцвають погані дні,
Такі ж переломні, як грози.
Душа твоя у багні,
А тіло сплели верболози.
І гірко, неначе жовч.
Січе по таблу люта злива.
Постій ще отут та помовч,
Коліна торкає кропива.
Як добре, що я один,
Нікому тягар не зісватав.
Я витерплю море годин,
Я виріс же якось без тата.
Не вірю я більше вам,
Не тій, не тому, не власне.
Здавалось, що в серці храм,
А там туалет нещасний.
А й, справді, смердить ще так,
Що варто би нову душу.
На знаку при в'їзді кулак:
Наступному точно всушу.
Тримайтесь мої стовпи.
Ще й гірші бували бурі.
Я тішуся з того, що ви
В моїй не бували шкурі.
28.05.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545984
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2014
Ти його не знала,
Він не знав тебе.
Гаряче зрізала
Ти його Тибет.
Часто люди знизу
Не сягають хмар,
Де, зібравши хмизу,
Я роблю пожар.
П.С. Люди мене абсолютно не знають,..справжнього
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545722
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2014
Твоя заварна ейфорія
Ослабла і вийшла надвір.
Немає вже поруч Андрія:
Його приманив темний бір.
Сидиш, і на кухні дві чашки,
Та пити береш лиш одну.
У тебе по тілу мурашки,
Емоції валять по дну.
Поправила довге волосся,
З щоки витираєш сльозу.
І гнів твій досяг стоголосся,
Зрубала ця зрада лозу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545719
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2014
Ми в саду. І скажи, рідний клене,
Скільки міці в твоєї рами?
Мама - краще, що є у мене,
Я - найкраще, що є у мами.
Присвячено матері
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544857
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.12.2014
Живемо тепер у освітленні свічки;
Колись було розкішшю мати і це.
Колись ми любили ходити до річки,
А зараз піймались в комфорту сильце.
І дід посивілий сміявся до мене,
І хвіртка відкрито чекала назад.
А зараз вже поле родюче - зелене:
Бур'ян поселився туди, як і в сад.
Дерева схилились і зморщене гілля
Жалкує, що я більш не лізу вперед,
Що ноги не топчуть обабіч них зілля,
І більше на стріли не рву очерет.
Прясвячую своїй маленькій Батьківщині -
селу Сілець, Сокальського району, Львівської області.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544855
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.12.2014
Свічка згоріла із вкрапленням долі.
І білого кольору ніжний сніжок.
Вітер між сіном свистить у стодолі,
А ти біля мене мій щирий, дружок.
Песик біленький виляє грайливо,
Ще знає багато, та вічно мовчить.
Він біля мене вже гавкав на зливу,
Мене по-новому любити він вчить.
Гріх пригорнути одразу до серця,
Довіра спочатку хай прийде йому.
Сам я не знаю чи хоче він дверці
Хвостом відкривати в моєму дому.
Присвячено Д.Т.М.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544775
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.12.2014
По ромашкОвому полю до мене
Ти підкрадалась тихенько, і я
Плаття твоє не побачив зелене,
Ти ж усміхнулась, неначе зоря.
Вітер затих, сколихнулося поле,
Я б і обняти тебе захотів,
Але ти ж знаєш, що ти, моя доле,
Будеш пізніше, тож я остовпів.
Ніжно рукою поправив волосся,
Щиро всміхнувся і щастя вдихнув.
Хай би нам разом таки довелося,
Але пізніше нехай буде зсув.
Ні поцілунку, ні доторку тілом,
В зустрічі тій було більше, ніж це.
Може, комусь би вже більше кортіло,
Мені ж вистачало поглянуть в лице.
Прясвячено Д.Т.М.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544772
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.12.2014
О, моя ніжна, мила, о, колишня.
Ти вже пішла, і, мабуть, назавжди.
Нехай цвіте твоя життєва вишня.
Нехай не знаєш горя і нужди.
Твої шляхи запилено навмисно,
Твої кохання всі ще на зорі.
Не перекинь, дівчино, коромисло,
Не розплескай же вроду на горі.
Тобою скористатися захочуть,
Взамін не візьмеш битого гроша,
Бо тимчасові тіло полоскочуть,
Неторкнута залишиться душа.
Тепер прощай, цікаво було разом,
Навчились, посміялись, розійшлись.
Наші серця розчавлені Камазом.
В черговий раз сумісно не сплелись.
Присвячено П.О.А
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544102
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2014
Я засинав тобою любувавшись,
Твоя високу вірність цінував.
І відчував, за мною ти, не гнавшись,
Одразу вийшла із коханок лав.
Є люди для душі, а є для тіла.
Одні хороші, інші, як кришталь.
Одна від мене охала та пріла,
А ти ховала вроду за вуаль.
Колись зійде і наше спільне сонце,
І, може, не чекаєш ти мене,
Та ти ж іще не знаєш, що вогонь цей
Не дарма палить тисячі планет.
Присвячено тобі...ти знаєш...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542670
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2014
Немає бажання, немає мети
До твого порогу кохання мести.
Ти гірша за вітер, гуляєш без меж.
Ну й де ж би настачив тобі я тих веж?
В яких я хоромах тебе б не тримав,
Все рівно, для тебе, я монстр і мавр.
Тож наші доріжки побігли собі
У різні галактики з різних орбіт.
Присвячено П.О.А.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542669
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2014
Є море тіл, але мало душ.
А на додачу холодний душ.
Кімната темна і холоди,
Мені дарують свої плоди.
Часом проснуся, а вітер вбік
Мені цілує розкритий бік.
Когось бракує, але давно
Я переріс вже оте багно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541442
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.12.2014
До якого толку ці прекрасні вії?!
Якщо в тебе вчинки і думки повії.
"Хоть красота и не порок,
Её одной нам маловато,
Беда, когда красив цветок,
В котором нету аромата."
(Бадриддин Хилоли)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539465
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.11.2014
Дівчата чекають опору,
Що прийде і візьме без спору
Під крила всі їхні бажання,
Хто з них відвантажить страждання.
Дівчата чекають опору,
В морозну, нелагідну пору.
Чекають, щоб знати напевно,
Щоб матір'ю буть не даремно.
Дівчата чекають опору,
Що їх буде нести угору,
Що тихо послухає збоку,
І вірно поцьомає в щоку.
Дівчата чекають опору,
В спекотну, палючую пору.
Тож, хлопче, міцнішай скоріше,
Щоб був ти як скеля, і ніша.
П.С. Дівчата, головне дочекайтесь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537330
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2014
Ви колись прийдете, а мене нема.
Душу розгорнете, тільки-от дарма.
Ви колись прийдете, а мене нема.
Всі ваші куплети й сповідь - до стовпа.
Тож не вгавте шансу, миттю проліта,
В усмішку для мене Ви згорніть уста.
Просто буду знати, що поки я йшов,
Десь для мене жили: дружба і любов.
Але Ви пройдете, повз, не усміхнувсь,
Наш тендітний дотик, міг, та не відбувсь...
П.С. Посміхайтесь своїм...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535231
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.11.2014
Як кульбабами зацвіла
Озвіріла долина слів.
Так мене ти одразу втяла
На окремі кусочки снів.
Я гидую жіночий рід.
В мене присмак ще того болю.
Ми не той сотворили плід.
Не сім'ю народили, а волю.
Ти мені й не потрібна вже,
Але хочу втопити спогад,
Де твій погляд мене береже,
Де ще спільна у нас дорога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533969
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2014
Добре бути вільним, як птах,
Тільки все от бракує крил.
Лиш з тобою злітав на дах.
Без нікчемних ходив перил.
Добре бути вільним, як птах,
Тільки все от бракує сил.
Добре тільки, що не в літах,
Своє серце знімаю з вил.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533941
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2014
Ти ж навіть не знаєш, як я бережу
Той спогад про щастя коротке.
І скільки я раз зазирав за межу,
Без крику, без сліз і без водки.
Я можу приходити знову і знов
Мені не завада дорога,
Тягнути до тебе на блюдці любов,
Але є одна осторога.
Скажи лиш мені у який смітничок,
Метнеш мою стомлену душу?
Я ж потім, як лопне терпіння гачок,
Бідненьку знайти її мушу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533034
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2014
Хочете цукерок? Ось вам, віддаю.
Більше не літаю, більше сліз не ллю.
Замість серця камінь, пекло у душі.
І черствіють з цього всі мої вірші.
Передайте далі, хай і ті їдять.
Хай солодким цукром почуття присплять.
З вічного в порожнє ми залиєм сум
І коханим вріжем через серце струм.
Дівчино кохана, в тебе був талант:
Замість серця мого, вставить імплантант.
Пошукай дороги, тої що нема:
Ми літали разом, тільки-от дарма.
Кожен живе, як бажає і платить за це сам.
(Оскар Уайльд)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531733
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2014
Все було набагато простіше.
Ти мене вже давно не любила.
Тільки я все старався тугіше
Напинати любові вітрила.
Хай в історію наше кохання
Увійде із тавром "заборона",
Бо у ньому було лиш чекання,
Планував я негідну для трона.
Ти сиділа в тім кріслі й брехала,
Щоб в теплі залишалися ніжки.
Тільки душу мою роздирала,
І ліпила із льоду ти сніжки.
Зачекай, все в житті відгукнеться,
До брехливих повернеться зрада.
Хай лиш коло назад провернеться
І почнеться твоя канонада.
Реквієм по коханню!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531098
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.10.2014