| Сторінки (1/5): | « | 1 | » |
Ти знаєш як це баляче переживати зраду? Не дуаю.... я теж раніше не розуіла шо таке зрада... до цього моменту. В той день моя кітка розбила твій подарок, твою кружку... і разом з нею розбила нас... У весь цей час без тебе я захлинаюсь від сліз, хоч ти знаєш що я ніколи не плачу. Ти зробила мені настільки боляче, що я навіть дихати не можу...і посмішка стала пластилінова. Я посміхаюсь звичайно. Як ти мене можеш представити без посмішки? Я ж людила як вічно сміється, яка вічно радіє життю. Але зараз я просто людина, людина яка понад усе на світі хоче опинитись у твоїх обіймах і відчути що ти знову моя...моя Оля!!! Та хто завжди мене підтримує, та яка вміє мене втішити, та яка знає що банан це єдине що піднімає мені настрій...Ти пішла і лишила мене саму, саму серед цього жорстокого світу... Я вдаряюсь об стіни, ніби іду на осліп, відчайдушно стараючись забути про тебе, про твоє існування. Я роблю боляче собі та отоючим, шоб хоч трішки забути про те що твориться в мене в серці...я зраджувала, я хотіла зрадити! Я хотіла щоб мені було боляче... Я хотіла відчути що насправді є біллю... Знаєш я зрозуміла ті почуття які Стефані Меєр описала в своїй книзі... Коли Едвард пішов коли Белла лишилась сама... Цей біль з середини, коли ти забуваєш про все, коли тобі не потрібен ніхто... Але в нашій історії буде інший кінець, я ніколи не зможу тебе пробачити за те що ти пішла, за те що ти вже не зімною, за те що ти вирішила що я для тебе не є тою людиною... Як жаль що для мене ти нею є...
P.S. мої емоції та почуття повязані з втратою найкращої подружки... а як ви думаєте ви б змогли пробачити?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338574
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 19.05.2012
Хотілось б забути все втрачене….. хотілося б почуте все те що так і лишилося в мріях…хотілося б вернути час на зад…все прощається…. та тільки не прощається це почуття що мучить тебе дуже довго….віриш я тебе не люблю… віриш я забула…та як важко жити розуміючи!... що могло бути ліпше…важко мені без посмішки… без твого позитиву незнаю нащо я це пишу, але просто важко… не без тебе й твого голосу, а без твого позитиву ти так рано пішов не давши мені його навчитись… не давши вібрати його в себе…. я все розумію ти мене не любив… але так важко в житті найти позитив так важко жити знаючи……. що літом було все інакше треба жити теперішнім!! я знаю!!!!!! я знаю все те що ти б сказав прочитавши це!!!! я знаю що не хочу тобі надоїдати!!! я знаю як важко себе заставляти…заставляти робити щось хоч щось чого ти не хочеш тому я ніколи це тобі не відправлю……ніколи…… але як хотілося б щоб ти сам це зрозумів!!!! відчув чи пережив…. кожен раз як проїжджаючи попри твій універ я вдивляюся в обличчя надіюсь тебе там побачити хоч михідно побачити твою посмішку…а може я не правду кажу… можливо я все ж тебе люблю можливо… але я незнаю чому вірити……………….. я загубилась…я втратила все….. тебе….. друзів….. і підтримку я в пала… в велику прірву… я живу, існую, посміхаюсь, та все це маска!!!!! я давно вже не получаю від життя того чого б могла…! я вірю що хтось мені поможе вирватись із цього, але пройшло вже 3 місяці, а я все плачу…. у душі так боляче так хочеться кричати!!!!! та ж навіщо мені кричати..? як що нема людей які б тебе почули…в такі моменти хочеться бути сукою щоб через тебе плакали а не на оборот…а може всі ці суки так само хочуть просто щастя?...того щастя що було в мене те що лопнуло як мильна бульбашка і те що так і не дається забути…..люблю тебе….
P.S. я знаю що не відправлю це йому але я надіюсь що всі хто це прочитає зможуть вберегти своє щастя і не допустити таке з людьми які тебе люблять….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160706
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.12.2009
Ти пішов....
лишивши тільки біль розлуки
ти пішов...
забув мене
Ая усе наївно сподіваюсь
що ти вернешся
і що життя знов стане казкою
Та все пройшло..
ти вибив землю з під моїх ніг...
лишив мене саму у цьому світі
і ти думаєш що я забуду???
ті ні я буду вічно памятати
тебе...і те як ти мене лишив
безжалісно і так холоднокровно
а може ні..
можливо це мені лише здається
Та всеж зробив хороше ти
навчив мене не зупинятись
і завжди все терпіти до кінця...
Ти вже забув напевно
мій запах і присмак моїх губ
та рана в серці моїм ще не загоїлась
памятай ти хоч про це!!!
і ще про те як збив надовго з ніг...
і як лишив мене саму у темряві ночі
самотнього світу цього...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142939
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.08.2009
я дякую за те що ти є
за наші дні
за твої поцілунки
за ті прекрасні миті що ми провели разом
за все що ти зробив для мене
за ту романтику що була в нас
за те що кожна зустріч була мов казка
за те що ти навчив мене любити
за ті 5 днів що мені здавались сном
за твої обійми такі палкі і романтичні
за те що навчив мене щиро посміхатись
але я тобі ніколи не пробачу наш розрив...
PS: надіюсь ти це прочитаєш...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=142936
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 26.08.2009
Буває у мене серце болить
Коли далеко десь ти
Усе проходить лишає мене
Саму в самотньому світі
тоді я згадую тебе
І вже не так самотньо мені
Я просто неможу без тебе
Я просто не хочу жити без тебе
Напевно буде добре усе
Поки зімною ти будеш
Та всьому приходить кінець....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=128430
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.05.2009