| Сторінки (2/152): | « | 1 2 | » |
Скаргу Вовка розглядали на звіриних зборах,
Поведінка Зайця в лісі викликала сполох.
Нецензурщину вживає, геть вульгарним став,
На три букви навіть Вовка при сварці послав.
Вульгарщини серед звірів зроду - віку не було,
Мабуть у людей навчився, коли бігав у село.
Заслухати винуватця на зборах рішили
Вухатий викручувався, скільки було сили:
,,Хоч і Я його послав, Він сказав не сміло,
Але йти туди, чи ні - то Його вже діло"
Заячою кмітливістю всі перейнялися,
Посміялись від душі й в лісі розійшлися.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223129
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 19.11.2010
Заспорив з хлопцями Микола на пасіці, з ранку,
Що з'їсть меду, у обід, трьох літрову банку.
Очам своїм не вірили здивовані свідки,
Які спорили із ним, на ящик горілки.
Як пузир, роздувсь живіт від свіжого меду,
Появився зовні шкіри з боків і спереду.
Вода йому полегшила перенести болі,
Довелося ніч сидіть у ставку Миколі.
Незадоволено зітхав, як квакали жаби,
Убачалось, що сміються зелені нахаби.
Вранці вибрів із води, як сходило сонце,
На березі з горілкою зачекались хлопці.
Не скінчилися і в день пригоди в Миколи
На пасіці, як сп'янів, покусали бджоли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223121
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 19.11.2010
На прив'язі, край дороги, бичок влітку пасся,
Цією нагодою Максим скористався.
Він беззахисну тварину рішив налякати
Й посміятись, як рогатий буде утікати.
Іномаркою із заду потихеньку підрулив,
Навпроти призупинився й на сигнала надавив,
Бичок з того переляку так ногою даванув,
Праву дверцю наче тазік усередину вігнув.
Розвернувся і щосили ударив рогами,
Залишивши ум'ятини знизу біля рами.
Тікав Максим наляканий і не озирався,
Став похмурим після цього й довго не сміявся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219842
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 03.11.2010
В селі знали, що дід Свирид був мудра людина
Зверталися по поради, як була причина.
За порадою звернулась якось і Одарка
Кожний день із чоловіком виникала сварка.
Скаржилась на чоловіка - без причини лає
Вислухавши, дід вказав, що робити має.
Банку дав води святої, щоб її не пити,
А тримати її в роті і не говорити.
Днями воду вона в роті силоміць тримала
Лиш хитала головою і не розмовляла.
Виконувала указівки від діда Свирида
Протрималась більше тижня, мовчала як риба.
Чоловіка здивувала її поведінка
Квіти навіть отримала за мовчання жінка.
Поселився в сім'ї спокій і Одарка рада
Все ж таки допомогла дідова порада.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206987
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 20.08.2010
Діду й бабі в цьому році дуже повезло
На канікули приїхав внук до них в село.
По хозяйству клопотатись він допомагав
Пас корову, косив сіно, дрова теж рубав.
Переймати досвід в діда в усьому учився,
В один вечір в бар пішов й горілки напився.
Появилося бажання на собі узнати,
Як це міг учора дід п'яним рачкувати.
Повертався слідопит п'яною ходою
Зацепившись, впав у хаті в балію з водою.
Старі її залишили, аби внук помився,
А прийшлося рятувати, аби не втопився.
Не міг вибратись із відти вже без допомоги,
Дід і баба витягали за руки і ноги.
Старі думали зпочатку, що може забився
Але потім зрозуміли що внучок напився.
Клопоталася бабуся - майже ніч не спала,
На голову слідопиту компресики клала.
Після цього дід вже думав, як і що робити,
Бо допитливий онук, міг що хоч втворити.
Проте він переконався й добре уже знає,
Що хорошого у п'янці нічого немає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206735
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 19.08.2010
Економісти господарств, буває частенько
Роблять норми завеликі, розцінки - маленькі,
Щоб робочі працювали зранку і до ночі,
На мізерні їх зарплати закривають очі.
Тракторист приїхав в поле, щоб боронувати,
Норму довели таку, що там і казати.
Праву ногу не скидав із педалі газу,
Не тормозив на вибоях він жодного разу.
Наплигатися в кабіні добряче прийшлося,
Норму виконать за день так і не вдалося.
У палиці два кінці, так воно і вийшло,
На бригаду притягнув лиш від сцепки дишло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186725
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.04.2010
Архип здавна у чарчину заглядати полюбляв
На весіллі у сусіда безвідказно випивав.
Під кінець уже весілля його зовсім розвезло
Став вигукувать протяжно одну частку лише "но"
За столом усі сміялись, жваво розмовляли.
І уваги на Архипа зовсім не звертали.
У розпачі, що два слова, не може зв'язати,
Наче жеребець в конюшні, він почав іржати.
Всі притихли, шепотіли, що в Архіпа "білка"
В думках висновки робили, що творить горілка.
Врешті жінка за столом усім пояснила
Що він просить "на коня", щоб йому налили.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186719
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.04.2010
Павло з жінкою купили на базарі порося,
Хоч було і невеличке, пішла пенсія уся.
Кормили картоплею, від корови молоком,
Комбікормом, що купляли і кормовим буряком.
Більше року клопотались, старанно кормили
І не раді вже були, що його купили.
Дочекалися, нарешті, довгожданний день настав,
Павло купив балон газу й колія в селі найняв.
Колій нині дорогий, ціну собі знає,
Коли коле, краще м'ясо собі забирає.
Як смалили, клопотались хазяїн і жінка
За роботу колієві віддали ошийка.
Щоб на ринку продавати, то машину найняли,
Водієві, що відвозив, м'яса й сала теж дали.
Чергу в лабораторію Павло звечора зайняв,
Намаявшись бідолаха, аж в обідній час попав.
Виявляється, що й там, треба мати блати,
Всіх без черги пропускають, хто дає відкати.
М'ясо, сало і голову, переносячи на стіл,
Жіночкам в білих халатах чим кормили розповів.
Лаборантки, довідавшись, що кормили молоком
Всі прибігли з підносами, а начальниця - з відром.
Наповнила кожна тару й аналіз зробили
Коли гроші заплатив, тоді лиш клеймили.
За прилавками, звичайно, були зайняті місця,
Довелося продавати у куточку із стільця.
Хоч умови для продажу були самі гірші
Проте гроші заплатив, за місце, як інші.
Рубщик жваво порубав м'ясо на кусочки,
За роботу собі взяв три кіла биточка.
Майже місяць вже минув, жінка гризе й досі,
Повертаючись з базару, вкрали в Павла гроші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177833
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.03.2010
Жильці дому, у столиці, забили тривогу,
Автомобілі по тротуару зробили дорогу,
Щоб спокійною була біля дому зона,
Вони в землю закопали від кисню балона.
Час минув і всі забули, що дорога там була,
Поки взимку не з'явився чолов'яга із села.
В тому місці діти бабу снігову ліпили,
По останнім крикам моди, прохожим на диво.
Ноу-хау придумали при її будові,
Всередину, той балон взяли за основу.
По тротуару джип під'їхав і призупинився
Вийшов з нього чолов'яга й на дітей сварився,
Що зліпили вони бабу прямо на проїзді
Діти з ляку розбіглися по своїх під'їздах.
Вдарив бабу чолов'яга джипом із розгону,
Затряслися шибки в вікнах у квартирах дому.
Розлетілось на кусочки лобове стікло,
На голові опинилось бабине відро,
Затрималась між зубами червона морквина
Вщент з розбитим передком заглохла машина.
Весь в снігу, оторопівши, за рульом, як сніговик,
Довго сидів у розпачі розбишака чоловік.
Нині діти всі розумні, що там говорити,
Можуть навіть і дорослих розуму навчити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175893
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.03.2010
На Черкащину поїду у далеке те село,
Де колись моє дитинство у минулому цвіло.
Поклонюсь могилам предків, де святою є земля
І зайду, звичайно в гості, де живе моя рідня.
Приспів:
Одне небо, одне сонце і одна у нас земля,
Одна кров тече родинна в нашім дереві життя
Друзів в нас багато, а лиш одна рідня,
Одне має коріння у дереві життя.
Внуки схожі є на діда і на бабу схожі є
І завжди в рідні минуле у сучасному живе.
Як зійдемось, то розмови про минуле повсякчас,
В нашій пам'яті повічно предки житимуть у нас.
Приспів
Якщо горе, то всі разом з однієї чаші п'ють
Якщо радість, то цю радість, між ріднею роздають.
Їздять в гості дуже рідко, я за це їх не хвалю,
Але вам скажу відверто, я люблю свою рідню.
Приспів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173599
рубрика: Інше, Авторська пісня
дата поступления 23.02.2010
Сивий туман упав уже на коси,
Сивий туман нагадав про осінь,
Як опале листя, розлетілись роки,
Змили у минуле дощові потоки.
Перечить осені не стану,
В обіймах сивого туману,
Зустріну гостю, як сестру,
В сльозах холодного дощу.
Жевріє в спогадах минуле,
Яке так швидко промайнуло.
Не цінив я весни, не цінив літа,
Ти для мене осінь стала золота.
Осінь, моя осінь, де ж мої літа,
Осінь, моя осінь, осінь золота.
Наче сон солодкий, слід свій залишив,
Спогади лишились, мовби і не жив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173598
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.02.2010
Коли пишу поезію свою, то пишу душею,
Плекаюся клопітливо, мовби із землею,
Щоб прийнятною була і серцю привітна,
Для людей, як і земля, щоб була потрібна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169540
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.02.2010
Повертаються весною птахи з чужини
До своїх гніздечок рідних, де колись зросли.
Й жайворонки прилетіли, щоб зустріть весну,
Своїм співом розбудили всі поля від сну.
Сійся, сійся і родися, цвітом розквітай,
Наш єдиний, неповторний, серцю рідний край.
Поєдналися в любові - відданість землі,
Тяжка праця хліборобська і птахів пісні.
Жайворонки прославляють тих людей з села,
Хто весною поспішає засівать поля.
Кого з нами вже не має, хто землю плекав,
Той у вічність повернувся - жайворонком став.
А коли заростуть ті стежини, що водили мене у поля,
В небесах, серед стай жайвориних, там залишиться й пісня моя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169539
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.02.2010
Як пахне земля, більшість про це знає
Вона пахне весною коли дозріває.
Зсіріються гребені кожного лану,
Запарує земля в сірій димці туману
Хлібом запахне, запахне травою,
Потом людським і давниною.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168495
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.01.2010
Перше своє кохання у поглядах зустрів,
Згорав у снах із нею і бачити хотів.
Вірило й надіялось сердце молоде
Що любов в дівчини, взаємно розцвіте.
Приспів:
Квіточки-ромашечки - пелюстки чарівні
Освідчитись в любові допоможіть мені
Квіточки-ромашечки моїх юних літ
Першого кохання - неповторний цвіт.
Приспів
Перші наші зустрічі - короткі й мовчазні
Перші поцілунки - солодкі й боязкі
При зустрічах із нею ромашки дарував
Люблю сказать не смілився, а лише вслід шептав
Приспів
Гадала на ромашках, люблю я чи ні
Нажаль, моє кохання лишилось в стороні.
Джмілем серед квіток тепер уже сную
Шукаю незабудку, щоб сказать" люблю"!
Приспів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168063
рубрика: Інше, Авторська пісня
дата поступления 25.01.2010
Дід Пилип на літаку мріяв політати,
Бабі казав: "Політаю й можна помирати".
Намагалася стара йому суперечить,
Не раз літав, бувши п'яним, падаючи з печі.
Якось влітку, пішов з дому ще о шостій ранку
Неподалік за село на взлітну площадку.
Суперечили пілоти, але дали згоду,
Для здійснення мрії діда випала нагода.
У задньому відділенні в крісло посадили,
Для надійності польоту ремні защепили.
Задум у пілотів був, щоб пожартувати,
А політ на літаку, лиш емітувати.
Поїздили по площадці, хвостом покрутили,
Зупинивши літака мотор заглушили.
Виходячи з літака діду так сказали:
"Топливо закінчилось - груз не врахували.
Падаємо з висоти, що ж таке буває,
Парашута запасного, нажаль, що не має.
Хлопнувши дверцятами, вийшли із кабіни,
Руки затрусились в діда, тіло оніміло.
Дід Пилип втратив свідомість від їхнього жарту,
Лікувався у лікарні потім від інфарту.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167739
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.01.2010
Учні на уроці біології рефлекси вивчали,
Щоб на жабі показати, вчителька сказала:
"Хто з вас жабу принесе, поставлю оцінку,
Звичайно, що за велику жабу із плюсом п'ятірку".
Навіть в школу не пішли Сергій і Петро,
Наловили жаб в ставку аж повне відро.
Жаби були, як одна, по собі великі,
За розміром, десь такі, як в них черевики.
Відро несли по селу, аж вгинались боки,
Поки в школу принесли, скінчились уроки,
В біологічному кабінеті відро залишили,
Щоб жаби не потікали, лопухом накрили.
Для надійності накрили щей листком паперу,
Задоволені пішли, не закривши двері.
Вранішній переполох трапився у школі -
Учні дерлися на парти і на підвіконня.
Жаби стрибали повсюду, навіть в туалеті,
Завуч школи верещала в себе в кабінеті.
Згодом в школу приїхала швидка допомога,
Бо хімічка, з переляку, пошкодила ногу
Виловити жаб по школі, то була морока,
Не навчалися в той день - зірвали уроки.
Шанси втрачені були в хлопців на п'ятірки,
А за жаб'ячий скандал, отримали двійки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167692
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.01.2010
За вечерею кум жалівся Архипу
Зявилися таргани, що йому робити?
"Роби так, як я кажу", той радив Микиті
"Ватажка треба піймати і його убити."
Через тиждень полювання, цей номер удався,
Із вусами здоровенний, все-таки попався.
Згодом Архип запитав: "Як моя порада?"
" Не питайте краще куме, бо уже не радий.
Позлазилися на похорони з усіх вулиць таргани,
Ватажка мабудь нового вибиратимуть вони."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167583
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.01.2010
Іван сторожем на фермі в господарстві працював,
Завжди крав корма із відти, дві корови вдома мав.
Велосипедом з мішком дерті він додому рулював,
Ранесенько по стежині, яку здавна протоптав.
Через цвинтар, навпростець, оминаючи село,
Несподівано позаду хтось окликнув вмить його:
" Гей шановний, зупиніться, закурити дайте,
Не спішіть крутить педалі, мене зачекайте!"
Закрутив Іван педалі, із ляку, щосили,
Миготіли по сторонах цвинтарні могили
Наче гонщик на фініші і не озирався,
Отямившись "Не курящий"- вдома обізвався.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167579
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.01.2010
Сівачем на посівну Петра запросили,
Як виконувать роботу, нажаль, ненавчили.
На сівалці день у день, зранку і до ночі,
Лице чорне від пилюки, лиш блищали очі.
Через тиждень агроном на полі з'явився,
За неякісний посів на Петра сварився.
Половина сошників в сівалці забито
Петро йому не змовчав й відповів сердито:
"Де ти був усі ці дні? Я не розумію,
Увесь час, в такому стані, сівалкою сію!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167403
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.01.2010
Комбайнери молотили уночі пшеницю
Зупинились з-за поломки жатку обдивиться.
Деформовану косу замінили в ній.
Неподалік від комбайна зупинивсь Андрій,
По привичці по стерні поводив рукою,
Чи не вкрилася вона мокрою росою.
Здивовано мокру руку напарнику показав
Розсміявся той до сліз і таке сказав:
"Ти Андрію на цей раз мабуть помилився,
В тому місці де ти був, тільки що мочився."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167401
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.01.2010
Синок в батька запитав: "Як на світ з'явився?"
Батько розгублено відповів: "Спочатку на мамі женився.
Мама плюнула у банку і я плюнув теж туди,
Банку в спальні поставили і з'явився згодом ти."
Роки життя промайнули і син одружився,
Розтревожений до батька, в один день з'явився
Розгнівано вручив банку - "Це твоя наука,
Достань з банки павука і рости онука."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167149
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.01.2010
Іноземні інвестори у села прийшли,
Від свиней лишились рильця, від корів - хвости.
Скоротили всіх робочих і офіси мають,
Біля комп'ютерів сидять - у карти гуляють.
Проте отримують у конвертах великі оклади,
Більші, як в Верховній Раді мають депутати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167148
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.01.2010
Лисиця, причепуривши свою рижу шубу,
На танці йшла увечері до сільського клубу.
Неподалік прокукурікав голосок приємний,
Кинулася у кущі, де було вже темно.
Вовтузилася там вона, аж гілля тріщало,
Коли вийшов звідти вовк, усе дивниам стало.
Перехитрив він не одну і вдалося знову,
Нещодавно, вивчив вовк іноземну мову.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164035
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.01.2010
Вовк й лисиця зустрілися, все ж таки куми,
Вечеряли, жартували й горілку пили.
На цю зустріч з сіроманцем довгенько чекала
Розцвіла, як квітка в лісі і вовку сказала:
У цей вечір, тобі куме найдорожче віддаю..."
Й згодом покликала у спальню свою.
Вовк не став тривожити в спальні куму сонну
Взяв японський телевізор і поніс додому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164034
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.01.2010
Дві каністри із водою, по задуму діда,
Було закопано, як самогон, на виду в сусіда
Заявити в міліцію, сусід не барився,
Рано - вранці участковий у діда з'явився
Незадовго ті каністри вдалось відшукати,
Бо на грушу у саду були кординати
Участковий стаканюру, випивши, як пробу
Убідився, що в каністрах зберігав дід воду.
Пояснення дід давав за скоенне зло,
Що самогон він не гонить, як колись було.
Двадцять днів уже минуло як він бабу поховав
А ту воду, як обмили, у каністрах зберігав.
Участковий довго потім у саду блював,
За наклепи на сусіда протокола склав
Строком на п'ятнадцять суток його посадив
Так на старості дідусь сусіда провчив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163485
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 29.12.2009
Була тема про птахів, учні їх вивчали
Учителька на уроці у них запитала
,,Птахи несуть чорні яйця?Чи таке буває?
Руку вище підніміть, хто із вас це знає."
Довго учні вгадували і дискусували
Підняв руку і Андрійко, щоб його спитали
Чорни яйця, він сказав : ,,Є у мого діда
Позавчора придавив дверима в сусіда."
Вчителька почервонила, відкривши журнала
,,Сідай ДВА!" - на весь клас, голосно сказала
Два, продовжував Андрійко, чорні як у птаха
Як пінгвін ходить по хаті й стогне бідолаха.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=163478
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 29.12.2009
На цвинтарі лікар Іван колезі розповідав,
Багатьох, що там лежать, він в лікарні лікував.
Як машиною, в дорозі, їхали додому
Він вказав на дідуся, що ще пас корову -
" Цей був також пацієнтом і єдиний чоловік,
Бувши хворим, серед ночі, із лікарні був утік".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161920
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.12.2009
В зимовий ранок на світанні
Сільські хлопці йшли на полювання.
На полювання вже не раз ходили,
Майже всіх вуличних собак переводили.
Впіймати зайця не вдавалося ніяк,
Бо толку не було від тих собак -
То сліду не бере, то від зайців тікає,
Було й наздожене хвостом лише виляє.
Цей раз, всі задоволені були,
Бо дуже клятого собаку вже взяли.
На полювання йшли таємно від батьків,
Микола свого пса позаду гурту вів.
Бадьорила безмежно снігова краса
І ось нарешті бажана лісополоса.
Побачивши, два красені вухаті
Микола став собаку відпускати.
Йому нашийник відцепить вдалося
І тут дригайло все і почалося.
Пес кинувся немов пантера,
За хлопцями, що дерлись на дерева.
Пів дня клятий собака лютував
З засніжених дерев не відпускав.
Від холоду уповільнявся рух
Куди й подівся їх веселий дух.
Діждалися, коли собака десь побіг,
І до села тікали, хто як міг.
Немов би перелякані зайці,
Позаду біг Микола з цепом у руці.
Добігли до скирти - перепочили
І всю скирту дружненько обмочили.
Повеселішали, не дивлячись на втому,
Одна біда - без пса вернулися додому.
Розійшлися по хатах, на доброму слові,
Від батьків усім влетіло, а найбільш Миколі
Довго бідний не хотів ні пити, ні їсти
Майже тиждень він не міг на задницю сісти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161903
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.12.2009
У директора радгоспу були іменини
Дорогоцінний подарунок спеціалісти вручили
Годинника, за бажанням, підібрали вдало
І браслет, і корпус весь в золотій оправі.
По звичаю, як то кажуть, щоб стрілки ходили,
Увесь вечір пиячили, добре примочили.
На роботу вже директор приїхав завчасно
Не було ніде робочих, а також начальства
По тривозі все начальство в кабінет свій викликав,
Що годинник поспішає, ну звичайно, що не знав.
Перший влетів зоотехнік, зацепившись за поріг
Мабудь в поспіху вдівався, бо у підштаниках прибіг
Прийшов сонний й агроном, взутий сміхотворно -
Коричневий один черевик, а другий був чорний.
З'явився інженер останнім, все лице у сажі
Довго в грубі розтоплював, бо хата без газу
По-привичці всім директор накрутив пружину
За байдужість до роботи і за дисципліну.
Як давав, то вже давав по повній програмі
Аж хиталася картина на стіні у рамі.
Коли звірили годинник, тоді-то він зрозумів,
Що лаяв всіх безневинно, позолочений підвів
За ранковий каламбур вибачення попросив,
Об підлогу, з пересердя, годинника він розбив.
Як годинника повторно знову купували,
Довго вже його на точність - перепровіряли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161474
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.12.2009
Зустрітися друзям влітку випала нагода
Місцем зустрічі була над Дніпром природа
Після довгої розлуки, було що сказати
Мали задум однозначний, щоб заночувати.
Влаштувались біля річки на лузі з травою,
Де місцевість полонила своєю красою.
Купалися досхочу і рибу ловили,
На багатті із гілля юшки наварили.
За вечерею, звичайно коли випивали,
Згадували про минуле, довго жартували.
Збентежились, побачивши в лозах при долині,
Як до лісу, навпростець, бігли дикі свині.
Згодом в темряву вдивлялись друзі нетверезі
Декому свиньми вбачались верби і берези.
Уночі,біля багаття, нічліг влаштували
Як козаки, в давнину, на землі всі спали.
Здали нерви у Микити, на вербі неподалік
Скороспішно зробив ложе і на ньому спати ліг.
Занудило серед ночі, наче в каруселі
По привичці розшукував туалету двері.
Падаючи, бідолашний на сучку гілля завис,
Мовби рідкісний кажан - головою вниз.
Нічну тишу зколихнув крик несамовитий,
Мов недорізаний кабан, верещав Микита.
Кинулися до верби друзі з переляку
Гуртом ледве зняли його з тієї гіляки
Довго потім сміялися із Микити друзі,
Згадують вони тепер ночівлю на лузі
Як зп'янієте можливо, знайте істину одну,
Не вилазьте, як Микита, ночувати на вербу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161470
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.12.2009
Нещодавно у селі з'явилися звірі,
Чупа-кабри - називають цих нічних вампірів.
Із розповідей очевидців, що їх бачили в селі,
На собаку дещо схожі - мають ікла і страшні.
Задні ноги, як в кенгуру, високо стрибають
Добре, що людей бояться і не нападають.
Лише уночі полюють звірі-кровопивці
Висмоктують кров з кролів і свійської птиці.
Іван також не барився, схоже чучало пошив
І любимого бульдога нападати днями вчив.
На дресированого пса він надію покладав
Завжди качок в загорожі ночувати залишав.
Перед ранком, уночі, почув дивні звуки,
В трусах вибіг на подвір'я й опустились руки
Неподалік дві чупа-кабри із двору тікали
Й сорок качок в загорожі не живі лежали.
Ледве витягнув Іван із будки собаку
Переляканий бульдог трусився від страху.
Вже паркан п'ятиметровий Іван нині має
І всю птицю, уночі, в сараї тримає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=159907
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.12.2009
Прийшла весна, прийшла весна в наше село рання...
Я зустріла агронома і своє кохання.
Зайде сонце, потемніє, у воріт чекаю,
Жить без милого не можу, бо його кохаю.
Приспів:
Агрономе, агрономе!
Мов волошки очі,
Покорив ти моє серце,
Забрав сни дівочі.
Підем темненько у поле, там де сіновали,
Ой те сіно, ой те сіно, так п'янко дурманить.
Мрію з любим поєднати разом свою долю
Й стати піснею для нього, жайворонком в полі.
Приспів.
Сіє, сіє, засіває коханнячка зерна,
Щоб те щастячко вродило в мене з ним напевно.
Буде рости, буде рости жито і пшениця,
Будуть сини й будуть дочки - на мені женися.
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=157316
рубрика: Інше, Авторська пісня
дата поступления 23.11.2009
Через всю історію сотень поколінь
Із нашими предками нас єднає кінь.
Грива, мов у дівчини розплетена коса,
Їх предки теж любили, в них сила і краса.
Приспів:
Коні мої, коні,
Коні вороні!
Чому ви являєтесь
Лише в снах мені?
Коней загнуздаю, сяду у сідло,
Стремена одіну, всім вітрам на зло.
Крикну їм вже звичне: "но-о", "гатя" чи "соп",
На кожнім з них проїду риссю чи в галоп.
Приспів.
Хто знайде підкову, підкову від коней,
То її прибийте до вхідних дверей.
Запанує щастя у вашому дворі
Й ви не раз згадаєте коні вороні.
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=156994
рубрика: Інше, Авторська пісня
дата поступления 21.11.2009
Веселіше в минулому, колись люди жили,
Хоч за всім були і черги, кажуть старожили.
За покупками Микита поїхав в столицю
Довго будуть черги ті кошмарами сниться
Один від одного на віддалі були магазини,
Наче бджола по квітках, мотався щосили.
У поспіху, за чим черга,забув запитати
Більш години в одній черзі довелось стояти.
Коли черга підійшла, заскочив з розгону,
Щей вдарився головою об низьку колону
Відкрив рота, занімів, забігали очі
Потрапив не в магазин - в туалет жіночий
Як ошпарений Микита вискочив із відти
Усі черги за хвилину, встигнувши оббігти
" За чим черга?" запитував, щоб знов не вчудити
Пам'ятатиме він черги, скільки буде жити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=156597
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.11.2009
Хлопці пасли корів на вигоні за селом
Неподалік хімобробку проводили літаком.
Примітили хлопці скирту серед поля буряка
У них задум появився, щоб підбити літака.
Потаємно рано-вранці свій здійснили марш-кидок
Зброю теж з собою взяли-повні пазухи грудок
На верху скирти сховались вони незамітно
Уявили, що у них комплекси зенітні.
Довгенько їм довелося в засаді чекати
Поки буде "кукурузник" близько пролітати.
Коли уже дочекались довгожданної мети,
Наче кулі полетіли, у літак сухі грудки.
В нижній корпус літака деякі попали
Ну підбити-не підбили, але налякали.
Перелякане лице було у пілота
Від обстрілу миттєвого, аж скривило рота.
Незадовго, розвернувшись, літак набрав висоту
І почав пікетувати в терористів на скирту.
Шаленого штурму з неба хлопці не чекали,
Перелякані з скирти в поле потікали.
При нальотах, як кроти, в землю заривались,
Бо колеса літака аж землі торкались.
Щоб провчити терористів й завдати більш страху
Впертий пілот розпочав - хімічну атаку.
Гербіцидів не жалів, кропив без огріхів
Покропленим бідолахам було не до сміху.
Добре, що не було, в нього кулимета
Й непідцеплена була ядерна ракета.
Коли вільною хвилина між нальотами була,
Як зайці, зривались з місця і тікали до села.
Добігли до рівчака й пострибали в воду
Відмитися від хімікатів мали вже нагоду.
Отака була наука терористам із села
Мудрішими хлопці стали і не роблять більше зла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=156595
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.11.2009
Кращого свята, як те свято, в мене не бувало,
Як мене в козаки, козаки приймали.
І завжди серед них радісні години,
Як в сім'ї козака родиться дитина.
Приспів:
Козаки, козаки! З козацького роду
В Україні вам не буде ніколи переводу.
Де б вони не були, їх всюди поважають,
Бо слова козаки на вітер не кидають.
Слава лине крізь віки, як волю здобували,
Й рідну неньку Україну мужньо захищали.
Дух козацький в нас живе, як в часи минулі,
Незалежну Україну все ж таки здобували.
Як гуляють козаки, то вони гуляють,
Про своїх дружин-козачок теж не забувають.
Як любить, так любить і, мабуть, навіки.
Отакі-то козаки - батьки й чоловіки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=155940
рубрика: Інше, Авторська пісня
дата поступления 16.11.2009
Ішов Павло через поле, якось із роботи
Від скірти, біля села, лис вибіг напроти.
Павло кинувся, чимдуш, лиса доганяти,
Довго бігати прийшлося, щоб його піймати.
Замотаного у фуфайці доставив додому,
Закрив в клітку для кролів, вкинувши соломи.
Похвалитися покликав - матір, бабу й діда
Також, щоб утерти носа - мисливця сусіда.
Оглянувши, сусід мовив: " Він хворий, напевно,
Мутні очі й кволий дуже - лис мабуть скаженний ".
Вже на другий день лікарі давали уколи,
А вони такі болючі - наче жалять бджоли.
Їх кололи в животи, щоб не було сказу
Не одного, як завжди - по сорок відразу.
Прокололи Павла й матір, старих бабу й діда
Безневинно пострадала і сім'я сусіда.
Більше всіх це баба й дід, від болю стогнали
" Де ти взявся із цим лисом!? " - на внука кричали.
Отаке було Павлові, гірше не буває,
Намотайте теж на вуса, хто цього не знає!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=155145
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.11.2009
Як приходить весна, чую клич журавля,
Викликає мене він у поле.
Дозріває земля і в тривозі душа,
Як без тебе прожить, моя доле.
Приспів:
Доля - гуркіт трактора в полі,
Світанкова роса і вечірня зоря.
І шепочуть пшениці й жита
Хліборобська доля - ти така не легка
Мене ваблять поля, де пиляться жита.
Де п'янять трав квітучих роздолля.
Серед величі тиш жайворині пісні
Окриляють з висот мою долю
Україно моя, в тебе щедра земля
І єднає усі покоління,
Від біди збережи хліборобські ростки,
Що лишило батьківське коріння.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154862
рубрика: Інше, Авторська пісня
дата поступления 11.11.2009
Заготовив дров Павло, склав ззаду сараю,
Незадовго він замітив, що вони зникають.
Безпідставно не хотів нікого винити,
Але злодія, в цей раз, вирішив провчити.
Просвердлив в полінці дірку, туди пороху набив,
Зверху чопа забив вміло, щей глиною замастив.
Вже на ранок не було від полінця й сліду
Вибух стався десь опівдні, в оселі сусіда.
Добре, що у той час, там нікого не було -
Розірвало піч і комін, навіть вирвало вікно.
В один колір все злилося від чорної сажі,
Ледь оговтався сусід від того пейзажу.
Піч і комін довелося знову мурувати
Мабуть дров уже чужих, він не буде брати.
Зникли у селі крадіжки, якось незамітно
А сусіди, вдивовиж, зажили привітно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154858
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.11.2009
В кабінеті ветлікаря стався каламбур.
Увірвався пацієнт - із свинарні щур.
Небажаючи його в кабінет впустити,
Злісно кинувся за ним, аби задавити.
Черевиком ударяв в бетонну підлогу,
Щоб попасти, націлював, припідняту ногу.
Щур мотався по кутках, шукаючи нору
Заскочивши у штани - подерся вмить вгору.
Царапався по нозі, завдаючи страху
Добирався до трусів у штанах невдахи
Ветлікарю все-таки вдалося його задавити
Проте, що було в трусах, щур встиг укусити.
Довго потім лікувався в районній лікарні
Від укусу паціента із його ж свинарні.
Нині лікар веде війну вчасно з гризунами
І також носить прищепки разом із штанами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154670
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.11.2009
Побувати в відрядженні довелось Данилу -
Свердловини для води по селах бурили.
В тітки Фросі, край села, жив він на квартирі.
При хазяйці й мати жила - баба Катерина.
Тітка Фрося в вихідний самогон гонила
За вечерею, звичайно, вгостила й Данила.
Ще такого самогону він не пив ні разу,
Що міцний та ще й із медом - по його заказу.
Щоб від кашлю квартиранта теж підлікувати,
То його уговорили на печі поспати.
Прокинувшись уночі, піднявся з постелі
Тричі вдаривсь головою об низеньку стелю
Кинуло в холодний піт, засовав ногами
Думки в голову полізли, що замурували.
Голову уже вгинав аж під самі плечі,
Рачкував у різні боки - поки не впав з печі.
Шарудіння підозріле хазяйка почула
І з тривогою, крізь сон світло увімкнула.
Побіліла, як стіна, серце мабудь слабе
Квартирант лежав в трусах на старенькій бабі
Розкричалася хазяйка - ,, Що ти за нахаба,
В селі стільки молодиць - він поліз до баби!"
Намагався суперечить, як прийшов до тями
Що не в сексі було діло, а впав з печі п'яний.
Ще удосвіта зібрався й поїхав додому,
По роботі довелося приїхати знову.
По привичці зайшов в двір - був цьому не радий,
Дев'ятини відбували по старенькій бабі.
Баба може ще й жила б - усім зрозуміло,
Але вік їй вкоротив у ту ніч Данило.
Щоб не було, як Данилу, й дров не наломати
Завжди думайте в гостях, де вам переспати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154473
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.11.2009
Петро вичитав в газеті, що й таке буває,
Для сварливих жінок ліки є, - ляк допомагає.
Добре випивши прийшов від баби Явдошки,
Теж задумав налякати він дружину трошки.
В хаті її не було - номер цей вдавався,
Вибрав кращий з варіантив, в шафу заховався.
Чекаючи в потимках і про намір свій забув,
Ноги в нього підкосились і там сидячи заснув.
Довго ждала люба жінка його на вечерю,
Не діждавшись, лягла спати, замкнувши всі двері.
Очухався Петро в ночі - серце заніміло
Усе дивним показалось і не зрозумілим.
Уявив собі чомусь, що він в домовині,
Затрусились руки й ноги, заклинило в спині.
Подумав, що п'яний був і мабуть без тями,
Й живцем в домовині закопали в яму.
Отаке, чомусь, Петрові спадало на думку,
Почав жалібно кричать - просить порятунку.
Перелякана дружина світло увімкнула,
Ще такого крику в хаті ніколи не чула.
Ухопила макогона, свою грізну зброю,
Порушника розшукала, що не дав спокою.
За Ангела її прийняв, як відкрила двері,
Побачивши білий колір одягу і стелі.
Завертівся в тім шафу, як нитка у голці,
Не впізнав свою дружину у нічній сорочці.
Лиш у піднятій руці узнав макогона
Із полегшенням зітхнув, значить він ще вдома.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146417
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.09.2009
Іномаркою приїхав кум в село у гості,
Замість того,щоб радіти, аж кипів від злості.
Зіпсувала йому настрій каверзна причина,
На подвір'ї стоятиме цілу ніч машина.
Заспокоїти кумця взявся кум Микола :
,,Скільки живу, то не вкрали із двору нічого.
І навіщо іномарку ви цю купували ?
Приїджали ,,Запорожцем" - клопоту не знали.
Правда, в селі в нас з'явилась імпорту загроза,
Всі колеса з іномарок підходять до воза.
І до села докотилась загранична мода,
На резинових колесах кожна вже підвода."
Цілий вечір працювали - забили ворота,
Через все подвір'я верхом натягнули дрота,
А до дроту прикували на цепу вівчарку.
І спокійно пішли в хату, щоб випити чарку.
Там де чарка, там і друга...пили і співали,
Пізно в ночі пісні стихли - спати полягали.
Рано - вранці, прокинувшись, вийшли куми з хати
І не можуть бідолахи машину впізнати.
Не обкрадена була, а інша картина,
Наче зебра полосата стояла машина.
Обчухрала цепом сучка, що звисав на дроті,
Не обдертим верх лишився й фарба на капоті.
За причілком кум Микола ухопив ломаку
Й заходився виховувать на цепу собаку.
Заскавчала бідолаха від його удару,
Як тікала то ще й цепом розтрощила фару.
З того часу між кумами не втихає сварка -
Винуватицею стала клята іномарка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=145413
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.09.2009
Усміхніться Українці!
Годі вам тужити.
Негаразди й кризу кляту,
Зможем пережити!
Усміхніться Українці!
Є на це причина.
Прочитайте гуморески
Віктора Кущини!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=145406
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.09.2009
Робочі органи у плузі, всі напевно знають,
Проте, дошку польову чомусь не сприймають.
Корпус, леміш і полиця всим знайомі вже слова,
Не вписується в розуміння ота дошка польова.
Чому її конструктори дошкою назвали,
Коли вона, як весь плуг зроблена з металу.
Тепер бугалтерам господарств, треба доказати,
Щоб оприходувати її, а потім списати.
Кривотолками такими Петро й скористався,
Інженеру із колгоспу цей номер удався.
Дерев'яні дошки він списував на поле,
Стираються - доказував,плуг сутками оре.
Кубометрів п'ять, обрізних, вдалося списати
І використати дошки ті на постройку хати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=145390
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.09.2009
У нас партій - не злічити, скільки їх створили...
В одну з партій, у районі, приймали й Кирила.
Про сімейний стан спитали, де і ким працюе,
Як виховуе дітей, чи жінку шанує?
Відповіддю задоволені були, в комісії члени,
Лиш питаннячко одне, завдало проблеми:
,,Назвіть когось з депутатів у Верховній Раді,
Ну звичайно ж від партії "і були не раді.
,,Не повірите ви мабуть - жодного не знаю"
Прикро проте я у вас також запитаю:
,,Ви ж по селах не їздите, хоч і села близько,
Хто такий в нас Коляба, або старий Гицько ?"
Між собою шепотіли, низали плечима,
Бо прізьвеська дружбанів назвав їм Кирило.
,,Нажаль, також не знаєте, про кого питаю,
Що ж ви знаєте своїх, і я своїх знаю!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=145241
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.09.2009
Клопотів завдала теперішня криза,
Багатьом вона принесла каверзні сюрпризи.
Думка в голову прийшла в одну ніч Максиму,
Як швидко розбагатіть і купить машину.
З овочів, бізнес свій, рішив розпочати,
Взяв в оренду у селі незайману хату.
Напозичив грошей в друзів, божився навіки,
Що поверне їх завчасно - буде Чікі-Пікі.
Три камази занесли у хату капусти
І два мази моркви також, щоб не було пусто.
Все це з осені зробив, з такою метою,
Коли ціни піднімуться їх продать весною.
Цілу зиму простояла з овочами хата,
Аж весною навідався, щоб їх продавати.
Відкрив двері заціпило, став не мов колода,
Очі в нього забігали й полізли на лоба.
У гниляччі, по коліна, бродив по кімнатах,
Запахом тухлих яєць провонялась хата.
Винесли із хати все - прийшлось попотіти,
Намучився сам звичайно і жінка і діти.
За овочі і за транспорт й за оренду хати,
Довелося Максимові гроші віддавати.
Ще й витратив сумму добру потім і на ліки,
Дорого обійшлося йому оте Чікі-Пікі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=145238
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.09.2009
Петро й Міша на роботі зустріли Микиту
І по звичці попросили в нього закурити.
А Микита,душа добра,не зміг відказати
Та й підсунув самокрутки з,так званого,драпу.
Із курцями почалися кумедні приколи,
Бо такими веселими не були ніколи...
Сів у трактора Петро,поїхав з бригади,
Щоб коровам по сараях корми роздавати.
Почало його водити в одному з сараїв,
Показалось,що немаеє ні кінця ні краю.
Як він,бідний,не старався вести трактор прямо,
Але двері зачепив,витяг навіть раму.
До загрузчика під'їхав грузитись повторно.
Йому кажуть:,,Що сліпий - роздатчик же повний?"
Вийти з трактора боявся,за кермо вхопився,
Убачалось,що у небі трактор опинився.
Став благати,щоб зсадили його янголята,
Бо боїться так високо у небі літати.
Не янголи,а начальство з трактора знімали.
З того часу ,,Петро - льотчик" - так його прозвали.
Мішу також віднайшли в кормовій бригаді,
Шифер чомусь рахував вже в п'ятому складі.
Петру й Міші після того вже була наука,
Розказали про це нам,розкажуть й онукам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=138003
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.07.2009
Сільські хлопці на вулиці в шпигунів гуляли.
Буть шпіоном у цей вечір Василю припало.
Заховатись він міг добре,полюбляв приколи,
Батьків не раз викликав директор до школи.
Вечоріло...Сонце в небі за обрій сідало,
Василеві повезло - заховався вдало.
Придумати це могла не кожна дитина -
Заховатись в погрибець баби Василини.
Баба ж наніч погрібець завжди замикала,
Що сховався в нім Василь,звичайно,не знала.
Обшукали хлопці скрізь,та було даремно,
Так шпіона й не знайшли,бо було вже темно.
І на другий день шукали і були не раді,
Зате Василь був спокійний,сидів у засаді.
Пристроївся він зручненько і не гаяв часу,
Потихеньку споживав бабині запаси.
Морква,яблука,капуста - все було з'їдобне,
Апетиту придавало вино саморобне.
Через три дні все село підняли на ноги,
У міліції просить прийшлось допомоги.
Лиш собака слід знайшла,погрібець відкрили,
Так шпіона віднайшли в баби Василини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=138001
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 19.07.2009
Медаль донора вручали на зборах Данилу
Представники профспілок і від медицини
Все було так урочисто і доволі просто
Поки слово не дали голові колгоспу
Завжди правду в очі пік, як була причина
Не минула чаша ця й нашого Данила
« Не робіть його героєм, кожен день горілку п’є
І в лікарні розберіться, яку кров він вам здає
П’яницями поставали, кому кров його влили
Усі п’ють тепер безбожно, хоч раніш і не пили
А прогулів скільки має – і всі без причини
Як терплять цього п’яницю діти і дружина
Розбив трактор нанівець під час посівної
Майже місяць на ремонті в такий час простояв
Нехай скажуть усі люди, що присутні в залі
Випив крові він у мене вже на три медалі»
Від сорому став червоний, наче рак, Данило
Не змінився колір носа, а лишився синім
Клявся, бідний, і божився, бив себе у груди
І дав слово всім присутнім, що пити не буде
Після цього виховання не впізнать Данила
Він горілки вже не п’є й не п’є навіть пива
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=127571
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 24.04.2009
Практика була в студентів, жили - не тужили
По центральній вулиці села паркан городили
День той був без інвестицій - самогону не було
Вирішити цю проблему взявсь досвідчений Павло
На ідеї був мастак, на все мав уміння
На вулиці біля двору вдало зловив півня
Крикливого замотав у старій фуфайці
Запропонував його купити він бабі Одарці
Догадатись не змогла, що студент – нахаба
Стала жертвою обману довірлива баба
Запевняв, що рано – вранці привіз півня з дому
І не впоратись йому в клопотах самому
В баби грошей не було… набрався терпіння
По бартеру обміняв вкраденого півня
Узяв літру самогону і добру закуску
Іншим разом обіцяв привезти їй гуску
Незадовго на вулиці вчинилася сварка
Баби билися за півня – одна з них Одарка
Павло помилку вчинив, що продав неподалік
Півень добре знав місцевість й до курей своїх утік
За закуску й самогон – не вернув він гроші
Проте зроблений паркан був в баби хороший.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=127570
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 24.04.2009