| Сторінки (1/28): | « | 1 | » |
Винен лише він один у тому,
Що так розривається душа...
І лечу я подумки із дому
Написавши лиш йому одному
Цього одинокого вірша.
Хай там завірюха, чи то спека -
Ти мене коханий пам'ятай!
Сумно, що від мене ти далеко,
Передай вірша цього, лелеко,
Милому у той далекий край.
Прочитає вірш і засумує,
Серденько у нього защемить.
Мій портрет для себе намалює,
Оберіг і поклик мій відчує,
Та назад в обійми прилетить.
Буду все чекати, виглядати
Я тебе лелеко за вікном.
Хоч уже і ніч накриє хати,
Потім починатиме світати...
Прилітай скоріше за віршом!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408789
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2013
Я не знаю чому люди
На Мороза кажуть дід,
Коли він лютує всюди
І кує на річці лід.
А мені чомусь здається -
Молодий він чоловік.
Хитро в вуса посміхнеться -
Гарний, дужий молодик!
Що під силу молодому -
На таке не здатен дід.
Молодого у цілому
З дідом плутати не слід!
Йдеш надворі - обіймає,
То за щоки ущипне,
Завжди зустрічі шукає,
Ніби зваблює мене.
Фантастичні візерунки
Все малює на вікні,
В казку кличе, де дарунки
Він приготував мені.
Розлітаються невдачі,
Тихо сніг вкриває шлях...
Він холодний, я - гаряча -
Буде іній у садах.
Ой Морозе ти лукавий,
Моє серце не чіпай!-
В грудні будеш ти ласкавий,
Скажеш в березні прощай?!
Мене інший покохає,
А тебе твоя завжди
Хай Снігуронька чекає,
Ти до неї краще йди!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394942
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2013
Не спится...
Нынче мне не спится
И на опущенных ресницах
Слеза украдкой серебрится...
Стучится...
Луна в окно ко мне стучится,
Таинственна и бледнолица.
Моя душа к твоей стремится...
Проститься!..
Мы должны проститься,
С тобой навеки разлучиться,
Друг-другу сможем лишь присниться...
Присниться?..
Досадно очень, что не спится!
И сердце бешено стучится,
А может нужно помолиться?..
Забыться!..
Не уснуть,-напиться!
Или в потемках затаиться?..
Покаяться иль разозлиться?..
Пробиться!..
Моей душе к твоей пробиться
И быть отвергнутой иль слиться,
В тебе до дна чтоб раствориться
С торицей!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238236
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.02.2011
Туннель такой длинный и темный
И дверь потайная закрыта.
Мой сон одинокий и томный,
Душа словно пулей пробита.
И где-то далеко, высоко
Луч света пробился сквозь двери...
Не рань мою душу глубоко,
Ведь я никому не поверю.
Зеленою веткою хмеля
Прорвусь сквозь туннель, и сквозь двери,
И с первой капелью апреля
Забуду былые потери.
Побудь нынче рядом со мною,
Люби, понимай, не предай...
Я мир для двоих нас построю,
Его никому не отдай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=136514
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 07.07.2009
Іду, іду. Веду, веду!
На заваді не стійте,
Накличу біду!
Печи, печи! Кричи, кричи!
Душа його ясна,
Лише не мовчи!
Цілуй, цілуй! Сумуй, сумуй!
Мій виклик далекий
Сьогодні почуй!
Шукай, шукай! Жадай, жадай!
Ту іншу, колишню,
Навік забувай!
В*яжу, в*яжу! Держу, держу!
Слова потайбічні
Воді розкажу!
Надпий, надпий! Не лий, не лий!
Тієї води
І будеш лише мій!
Ішла, ішла! Вела, вела.
Я серце його
Повернути змогла!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=136504
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.07.2009
Відкрий таємницю людської душі
І втрапиш до пекла чи раю.
Чому про таке я пишу у вірші?-
Вам чесно скажу - я не знаю.
А чи відкривать її, чи не чіпать -
Для себе вирішує кожен,
Бо вовка боятися - в ліс не звертать,
Життя протруситися можна!
Якщо ти сміливо назустріч підеш,
Зумієш свій страх подолати,
А раптом, так станеться - рай ти знайдеш?
Рай важче, ніж пекло шукати!
Тому ти сміливо крокуй, відкривай...
Твоє також щастя десь ходить!
Усі негаразди свої подолай.
Бо той, хто шукає, знаходить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=136403
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.07.2009
Боже, як страшно! Лишилась
В морі з дитям серед хвиль.
В човника весла згубились,
Берег за тисячу миль.
Вітер порвав нам вітрила
І допомоги нема.
Дарма потрачено силу,
Море навколо й пітьма.
Хмари, прошу, розійдіться,
Зіроньки вкажуть нам путь.
Сили мої відновіться,
Та не дозвольте втонуть.
На горизонті з*явися
Білий в вогнях пароплав
І порятуй, не барися,
Час вже для цього настав.
Нас екіпаж добуксує,
Потім підніме на борт.
І що останнє почую -
Боцмана вигук - "У порт!"
З мороку лагідні очі
З*являться, й голос звучить:
"Я капітан, і я хочу
Вас з дитинчам захистить!"..
P.S.Все це лише має бути,
Ми-ж у човні без вітрил
І допомоги не чути...
Господи, дай мені сил!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=135095
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.06.2009
Не дивися солодкий, так в очі мені,
В них потонеш, напевно це знаю.
Поруч бути зі мною, немов на війні -
Небезпека від краю, до краю.
Що ти є десь у Всесвіті - знала давно,
Ти у мріях мене передбачив,
Та Всевишній знімає лиш своє кіно -
Власноруч наші долі відзначив.
Ти незаймане, чисте береш полотно
І чаклуєш рукою своєю.
Від тих рухів щораз оживає воно,
Наділяєш картину душею.
Я чаклую щоденно над римами слів,
Десь провалююсь в виміри інші,
Щоб торкнулось написане душ і голів,
Через серце проходили вірші.
Ми і схожі і різні на грішній Землі.
Про нас люди всіляке говорять.
Навіжені буваєм на їхньому тлі,
Як розчинена скринька Пандори.
Ти - легенький вітрець, що гойда колоски
На родючому житньому полі,
А здригнешся - розвієш усе навпаки,
Вітром-смерчем злетівши на волі.
Я, з*являюся - блискавка, з громом, дощем...
Своїх витівок, посмішок, віршів.
Спалахну вдалині, де небесний Едем,
Ненароком вогонь запаливши.
Не дивися солодкий, так в очі мені,
Ти там справді багато побачиш...
Вітер - ти, допоможеш здіймати вогні,
Я твій погляд для себе відзначу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=135092
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.06.2009
Не растревожив сон людей
Всю ночь одна бродить я буду,
Искать средь гулких площадей
Того, несбыточного чуда.
Гонима страхом и тоской,
Пусть ни души,но ветер встречный
Споет мне нежно так, с мольбой
И станет песня подвенечной.
Нет, не погибнуть мне во мгле
Неласканной и нелюбимой,
Ведь где-то бродит по земле
Хранитель-ангел белокрылый.
Он обо мне не мог забыть,
И в небо кануть безвозвратно.
Скажи, хранитель, как-же быть?
Как мне тебя вернуть обратно?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=134972
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 24.06.2009
Тучи небо заслоните,
Превратите вечер в ночь.
Коль задумаю что, ждите -
Все исполниться точь-в-точь.
Не дай Бог ко мне в окошко
Заглянуть кому-нибудь.
Обернусь я черной кошкой -
Колдовскую выдав суть.
Этой ночью дома буду
Всяку нечисть созывать,
А слетятся отовсюду -
Станем вместе колдовать.
Сварим крепкое мы зелье
Для того, кого люблю
И ему я на похмелье
В рюмку с водкой подолью.
Выпьет и не разберется
Что так много там огня,
Его сердце встрепенется,
Лишь посмотрит на меня.
Нецелованные губы
Будут жаждать и манить.
Те глаза, что сердцу любы
Суждено мне погубить.
Он простит мне все на свете:
Колдовство, коварства дым...
Лишь пред Богом я в ответе,
Что осталась с молодым!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=134971
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 24.06.2009
Вкраїно, нене моя мила
Ти, як поранений той птах...
Скажи, де щастя загубила?
В яких незвіданих степах?
Народ твій дужий і вродливий,
Та в нього доленька лиха.
Скажи мені з якого дива?
З якого тяжкого гріха?
Куди ділась цілюща сила,
Що людям очі відкрива?
Земля від горя голосила -
Навіщо їй пусті слова?
Твій люд байдужістю хворіє,
Всі розгубивши почуття
І лиш про щастя марно мріє,
Що десь пішло у небуття.
Я не залишу сподівання,
Що пройде ця пора сумна.
Надія помира остання -
В народі кажуть недарма!
Вкраїно, я тобі пророчу
Ясні світанки у росі.
Моєї неньки в тебе очі...
Довік живи в своїй красі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=134094
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.06.2009
Доле, ти моя сердешна,
Як біла ворона.
Серед своїх нетутешня
Буду я до скону.
Від людей я відрізнялась:
Коли всі мовчали -
Щось довести намагалась,
Зовсім всіх дістала!
І давно в нас знають люди
Яка в мене вдача -
Носа завжди пхає всюди,
Дурна та гаряча.
Вже пора-б і зупинитись,
Та щось не пускає.
Правди хочу я добитись,
А її немає.
То-ж така ти моя доля
Будеш вже до скону.
Не зламати мою волю,
Як царю корону!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=132508
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 03.06.2009
Не зови бродить по свету-
Там бродила я уже!
Грустью канувшее в лету
Прошлое на рубеже
Между той и этой явью -
У природы свой закон!..
И вернулась к Православью
У молитвенных икон...
Эх, позвал-бы кто по свету
Побродить в далеки дали,
Без обратного билета,
Без тоски и без печали.
Вспомня молодость лихую,
Благо, есть что вспоминать...
Не зовут меня такую,
Трудно будет воспринять.
Позови, прошу, по свету
Я с тобою поброжу!
Память, канувшая в лету -
С ней давно я не дружу.
Все что нужно - прожила я,
Захотела вспыхнуть снова,
Лишь бродить с тобой желаю,
Я давно уже готова!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=131870
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 29.05.2009
Возьму от всех других я тайно
Тебя, мальчишка, украду.
Подстрою, будто-бы случайно
Нам встречу на твою беду.
Ты не успеешь оглянуться,
Как будешь у моих колен.
Не сможешь сам назад вернуться
И будет сладок этот плен.
Пускай нас ищут до рассвета,
Напрасно это - не найдут!
Внезапно...посредине лета
Наши дыхания замрут!
В твои объятия одета -
Запомню ласки наизусть,
А там в оврагах стынет где-то
Наша нечаянная грусть.
Все сократятся расстоянья,
Теперь к любимой уходи,
Ведь ничего наше свиданье
Не обещало впереди...
Я отпущу тебя с рассветом,
Пустив по венам тайны яд...
Ты навсегда забудь об ЭТОМ...
Не смей ловить при встрече взгляд!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=129882
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 14.05.2009
Отдай мне эту ночь, отдай!
И в муках ада
Умрем, переселяясь в Рай-
Ценой распада...
У жизни преступив межу,
Где бродят тени
Я всеравно тебе скажу
Без всех сомнений:-
Смогу я лед твой растопить,
Ту боль обиды...
Я за тебя готова мстить,
Как Немезида!
И если было суждено -
Судьба нас свяжет!
Давно мне стало всеравно,
Что люди скажут...
Отдай мне эту ночь, отдай!
Как жизнь в награду.
С тобою мне без Рая - Рай
В преддверьи Ада!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=129715
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 12.05.2009
Спрячу грусть в глубоки воды,
Хватит плакать, хватит ныть,
Лучше выйду у природы -
Счастья-радости спросить.
Эх-вы, реки и дубравы,
Голубые небеса...
Пошепчусь я с вами травы,
Гляну озеру в глаза.
Горем оземь приударю,
С соловьями породнюсь.
Может с ними...вот не знаю,-
В край заоблачный умчусь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=129714
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 12.05.2009
Смеркає, закрию повіки,
В небес далечінь полечу.
Заграйте троїсті музики -
Мелодії я вас навчу.
І буду літати, кружляти...
Дарма, що вже ніч навкруги.
А волі з душі не відняти,
Якщо вона так до снаги.
У мене стріляти не треба,
Не зможу я довго без крил...
Бо так бракуватиме неба,
Що жити не вистачить сил.
Смеркає, я знову повіки
Закрию, і в небо злечу.
Про гори, долини і ріки
Віршами колись нашепчу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=129554
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.05.2009
Багатства в Бога не проси,
Хай ворог стане тобі братом.
Покірно хрест життя неси,
Вшановуй рідних, маму з татом!
А як ударять по щоці,
Тоді підстав і другу щоку!
Тримай синицю у руці,
Не вір зрадливим лжепророкам.
Образу з серця проганяй,
Навчися щиро пробачати.
Над іншим суду не вчиняй,
Умій де треба промовчати.
Ти від спокуси утікай,
Живи по правді,по простому.
Людині лиха не бажай,
Останній хліб віддай чужому!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=129549
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.05.2009
Купальська ніч п*янка, таємна...
В єдине сплетені тіла.
Тебе жадаю, ти - взаємно...
Ніяка сила-б не змогла
Нас роз*єднати, розлучити,
Щоб не торкався ти мене.
І ти-б не зміг без мене жити.
Кохання справжнє не мине.
Купальська ніч - п*янка, таємна
Як більш нікого ти кохай
Мене, я буду невід*ємна
Від тебе, ти запам*ятай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=129233
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.05.2009
Я умею красиво любить,
За любовь я умею сражаться!
Жизнь при этом больней будет бить
И заставит не раз унижаться.
Поплотней мне закройте глаза,
Рот и уши сама я закрою,
Под откос, оборвав тормоза
Подтолкните, чтоб небыло боли...
Той мучительной боли потом
О любви где-то канувшей в вечность.
Сердце сдавит в кольце золотом,
По спирали уйдя в бесконечность.
Ну а если любовь - это дар?
Не людской, не простой, а от Бога?-
Мне не страшен от жизни удар,
Мне подвласна любая дорога.
Всеравно, не уймусь! Я дождусь!
Той любви, настоящей, безбрежной!
Одиночества я не страшусь,
А людская молва неизбежна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=129202
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 08.05.2009
Як давно я серцем кличу
Із-за обрію тебе
Журавлями закурличу
В літнє небо голубе.
Навкруги лишаю знаки,
Щоб почув про мене ти -
Джерело, чи сніг, чи маки
Вкажуть - де мене знайти,
Може я тебе не знаю,
Може знаю вже давно,
Та що є ти - відчуваю!
Кличу серем всеодно!
Ти один повинен чути,
Як стомилась я одна.
Як з тобою хочу бути,
Виглядаю дотемна.
В твоїмсерці відгукнуться
Мої радощі й жалі.
Ким-же долі наші тчуться
У небесній синій млі?
У духовний світ пускаю
Я тобі цього вірша.
Відгукнешся - відчуваю,
Жде тебе моя душа!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=129201
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.05.2009
О-о-ох! Ну, нарешті, я таки дочекалася. Якщо ти читаєш ці рядки, то мене вже немає серед людей. Ні, я не померла. Просто я вже не людина. Стою я високою скелею над прірвою, бо мене покарано.
В тому житті я була вродливою жінкою. Вродливою тілом, та монстром в душі. Я примушувала страждати людей.Чоловіки закохувалися в мене до нестями. В мені одній були поєднані Ангел і Демон, і вони брали верх по черзі. Якщо мені подобався чоловік, я інтуїтивно знала, як себе поводити, щоб він став моїм. Демон, що в мені, керував мною, і молодий Красень потрапляв у пастку.
Мій Ангел, відтиснутий на той час Демоном, десь глибоко кричав:"Утікай, Юначе, біжи і, боронь Боже, не обертайся!" Та не чули того голосу чоловіки. Вони летіли в мої обійми, як метелики на вогонь помирати.
Коли верх брав Ангел, я гірко плакала і каялась перед закоханими в мене, та від того було тільки гірше. Мене ще палкіше любили, не вірячи, що в таких прекрасних очах може бути пекельний вогонь, що поглинає душі.
Довго так продовжуватися не могло.Хто в мені таке поєднав я не знаю, але це не можна було поєднувати взагалі. Я своїми вчинками порушувала ту сталу рівновагу у Всесвіті. Мене не можна було лишати Людиною.
Одного разу я бачила сон, у якому до мене прийшов небесний посланець - прекрасний юнак, якого я, як завжди намагалася звабити. Та на превеликий подив нычого не сталося...Він взяв мене за руку? і-о диво! - ми полетіли...Ми переходили із виміру у вимір, час перестав існувати, і мене було поставлено перед очі Його. Слів я не чула, та вони звучали в мені:"Ти не винна, що створена такою, але твої вчинки заслуговують на покарання. Тобі не місце між людей. Бути тобі Скелею, бо кам*яним було твоє серце і ніколи в ньому не горів вогонь справжньої Любові!"
Коли я зрозуміла, що це був не сон?-не знаю. Демон в мені десь глибоко зачаївся, а Ангел почав благати про останнє бажання - написати про те, що сталося і лишити людям. Йому було дозволено...І от це послання торкнулося твоїх рук.
Я відчуваю, що ти його читаєш, та я тепер Скеля: висока, кам*яна, холодна. Біля моїх ніг - глибока прірва, а навколо голови купчаться хмари. Прошу тебе:"Допоможи мені!" Я нестиму покарання доти, поки мене не знайде який-небудь сміливець. Він повинен піднятися по мені на саму вершину і покласти там вінок із квітів Горицвіту. Відтоді мені обіцяно свободу!
Ти, що читаєш, теж можеш мені допомогти: - давай читати це послання відчайдушним юнакам. Може хто погодиться шукати мене, холодну Скелю...
Демона в мені знищили. Душа моя тепер сповнена лише коханням, але я є камінь і можу довіку ним лишитися...
Все тепер залежить тільки від тебе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=128911
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.05.2009
Очі замріяні, очі зажурені,
Лагідні, з сумом на дні.
Ви не розгадані мною, незвідані...
Що ви хотіли сказати мені?
Все у житті не дарма відбувається,
Може виною у всьому весна?
Буйна, шалена, що вже відчувається,
З розуму зводить весна чарівна.
Очі незвідані, чом зажурилися?
Серце віщує пісні...
Ви від самотності певно стомилися?
Знайте, у Всесвіті ви не одні!
Очі зажурені, нащо дивилися
В очі зелені мої?
Ті почуття, що усе-ж нам судилися
Разом з весною несуть солов*ї.
Вашого поклику дуже чекатиму,
Вам не забути мене.
Знаю, покличете - я про це знатиму!
Сум ваш одразу мине.
Всі негаразди свої подолаєте,
Щастя пророчу для вас.
Диво-талант ви у собі тримаєте,
То-ж не змарнуйте свій час!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=128853
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.05.2009
Духм*яної літньої ночі
Із зорями я говоритиму.
В них сни попрохаю пророчі,
Енергію космосу питиму.
А потім у них запитаю:
"Навіщо на світ народилася?
І ким у минулім була я?
Чого взагалі не судилося?"
Знаннями такими підкована
Душа моя в небо летітиме,
А може в кайдани закована
Тягар за собою носитиме.
А ще - і таке може статися,
Що зорі далекі мовчатимуть.
Не будуть мені відкриватися,
Усе в таємниці триматимуть.
Тоді собі долю придумаю
На заздрість усім "добродіям"
І пісню вразливу, стрімку мою
Пущу по таємних мелодіях.
Ніхто не зуміє дізнатися
Чому я так радісно житиму.
А я буду зорям всміхатися,
Енергію космосу питиму!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=128852
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.05.2009
Кожну ніч наче Божої милості жду,
Знову сон той магічний прийде.
Через роки і виміри часу знайду
Тебе милий, не схиблю ніде.
Вечір стелить під ноги шляху полотно.
Крок за кроком, вперед до мети!
Відчуваю, чекаєш на мене давно,
Недалеко лишилося йти...
Ось маєток забутий і річка швидка,
Меч зі мною, закляття шепчу.
Проти відьомських чар не здригнеться рука,
Всіх примар потайбіччя провчу.
Крізь покої маєтку я хутко пройду,
В підземелля дорога веде...
Вітер стогне, неначе віщує біду,
Не сховатись від нього ніде.
Під землею у склепі між духів проб,юсь.
Відгукнися, єдиний, ти де?
Якщо я озирнусь,то назад не вернусь,
І душа моя там пропаде.
Ось і голос вже чую я твій у пітьмі,
Ти до себе покличеш мене...
Але що це?..Чому?..Знов була я у сні!
Він як завжди, отак промайне.
Годі! Досить! Не буду я ночі чекать!
Ти десь в часі моєму живеш.
Я по світу піду, щоб тебе відшукать,
Не завадять нам тисячі меж!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=128557
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.05.2009
Дуже часто нині сниться,
Ніби біла я вовчиця.
Мчу по лісі по нічному.
Де? Не знати те нікому!
Завмирають там комахи,
І по хащах бродять страхи.
Обминаю темні броди,
Шаленію від свободи.
Не виходьте на дороги,
Бо годують вовка ноги...
Але що це? Плач лунає?
Хтось неначе помирає...
Зачекай, біжу до тебе.
Хвилюватися не треба.
Вовченя там під кущами
В пастку втрапило ногами.
Я маленьке врятувала,
Рани всі полікувала.
А тепер гайда зі мною -
Кривдникам завдамо бою.
Пастки ставити єдина
Вміє тільки лиш людина.
Я забрала вовченя
І - щодуху, навмання...
Біжимо ми з ним лісами
І безкраїми полями.
Не позаздрю тим, хто вмить
Мене схоче зупинить.
Я вогнем уся палаю,
Небезпеку відчуваю...
Ось стоїть собі хатина.
На подвір*ї тім дитина.
Навкруги нема нікого,
Нас сюди вела дорога.
Саме тут він проживає,
Той, що пастки розставляє.
В двір я зараз увірвуся,
На дитині тій помщуся.
Та чомусь я дитинча те
Не змогла розшматувати.
Воно до мене підійшло,
За шию ніжно обняло...
І погратися хотіло,
Посміхалося несміло.
Раптом батько вибігає
І рушницю заряджає.
Дитинча заголосило,
Нас собою затулило.
Закричало: - "Ні, не треба!
Ну яка в цьому потреба?"
Той не знає, що робити -
Звик він - вовка треба вбити.
З кулею щоб не стрічатись,
Нам потрібно рятуватись...
Я із білої вовчиці
Хочу в жінку відродиться.
В мене пазурі зникають,
Шерсть та ікла пропадають.
Чоловік у поєдинку
Перед себе бачить жінку.
Страх в очах його стоїть.
Починаю говорить:
"Звіра не чіпай віднині,
Зрозуміло це й дитині.
Не послухаєш наказу,
Я знайду тебе відразу!
Буде інша вже розмова,
Я дотримуюся слова!"
Враз він пада на коліна:
"Хай почує це дитина" -
Каже, що тепер не буде
Звіру діять лиха всюди...
Тут я завжди прокидаюсь
І згадати намагаюсь,
Зі мною це було, чи ні,
Чи все наснилося мені?!
P.S.Якщо ви хороші люди,
Я вас кривдити не буду.
Погостити завітайте,
Та про сон не забувайте.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=127927
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.04.2009
З*явився місяць молодий
На небі.
Відкрию рукопис старий.
Так треба.
Зберу усе до крихти я
Завзяття.
Знайду і на твоє ім*я
Закляття.
Тебе чар-зіллям напою
Весною.
Щасливий будеш, як в раю,
Зі мною.
Я вже не першому тобі
Чаклую.
Та їх м*які серця слабі
Не чую.
Між ними ти один такий -
Незнаний.
Незрозумілий і п*янкий,
Жаданий.
Твою вполюю і припну
Жар-душу.
Кохати лиш мене одну
Примушу.
Гей, місяць срібло своє сій,
Де ріки...
Кого люблю, той буде мій
Навіки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=127695
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 25.04.2009
́Осінь полум*ям із листя
Зайняла в душі багаття,
Терпким вранішнім туманом
Стала вікна затулять,
А калина у намисті
Залишилася без плаття-
Вітер зняв його обманом
І не хоче віддавать.
Я не буду сумувати
Одиноко під віконцем,
Та втечу у поле чисте
Дощ у губи цілувать!
Де-ж кохання того взяти-
Щоб горіло, наче сонце
Золоте та променисте
І навік запам*ятать!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=127517
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.04.2009