Vadik

Сторінки (1/25):  « 1»

« Чувства к ней … »

Сегодня  вечером  друзей  мы  встретили  
И  по  тропиночке  ушли  домой
А  ты  красивая  меня  заметила
Глазами  крикнувши  -  пошли  со  мной  …  


                               Зеленоглазая  –  мечта  нелепая
                               Вскружила  голову  метель  любви
                               А  жизнь  проходит  уж  …  а  я  не  сетую
                               Моя  блондиночка  меня  пойми  …
                                               Ведь  жизнь  картиночка  …  кусочки  красочки
                                               А  ты  любви  моей  нежнейшей  ласочки
                                               Что  тонким  лучиком  солнца-затмения
                                                 Я  победил  себя  без  поражения
                                                 Я  полюбил  тебя  без  возражения


И  что  уж  делать  то  сейчас  …  знак  восклицания
К  тебе  тянусь  уж  я  без  колебания
И  весь  в  порыве  том  ,  забыв  сомнение
К  тебе  направилось  мое  движение


                                                       Любовь  не  шуточка  и  не  мгновение
                                                       Но  ты  пришла  и    …  губ  каление
                                                       И  сердце  бьет  себя  как  безупречное
                                                       С  тобой  девчонка  …  в    любви  все  вечное


Теперь  живу  один    …  и  весь  в  сомнениях
В  тебе  нуждаюсь  я  без  промедления
Тебя  ищу  уж  сам  …  но  ты  не  видима
Не  уж  мечта  моя  не  исполнимая  …

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=58802
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 13.02.2008


«Я мрію лиш про тебе …»

Яка  чарівна  ти  на  вроду
Я  пам’ятаю  ту  нагоду
І  все  в  душі  моїй  палає
Твій  погляд  сонцем  ніччю  сяє
                                                                                                                                     Приспів  :
                                                                                                                 Тебе  обняти  я  так  мрію
                                                                                                                   Й  поцілувати  у  чоло
                                                                                                                   Та  із-за  сорому  надію
                                                                                                                   За  темні  хмари  занесло
Я  не  зважав  на  ту  погоду
І  все  шукав  в  собі  я  згоду
Хоча  б  вже  краєчком  очей
Тебе  зустріли  серед  ночей
                               Пр.                
                                                                                                                     
Незнана  буря  у  душі
Коли  побачу  у  ночі
Тебе  таку  чарівну  й  милу
Що  ледве  стримую  я  силу
                                 Пр.

Мої  надії  все  літають
Я  мрію  лише  про  тебе
І  з  жалем  всі  вони  зітхають
Коли  я  стримую  себе
                               Пр.

Сьогодні  ніччю  у  вісні
Мені  здалося  що  ми  одні
Я  сором  свій  запив  сльозою
Й  поцілувався  із  тобою
                               Пр.

Проснувсь  ,  а  сорому  немає
На  дворі  сонце  –  все  світає
І  коло  себе  ,  я  на  ліжку
Побачив  губ  твоїх  усмішку
                                     Пр.

Тебе  обняти  я  так  мріяв
І  це  до  мене  все  прийшло
Так  не  втрачай  свою  надію
Щоб  все  насправді  так  було

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=58799
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.02.2008


« Я бродяга …»

Я  знаю  що  на  світі
Є  люди  золоті
Вони  прості  є  хлопці
Або  зовсім  круті

Але  для  мене  має
Лише  моя  вага
І  кожен  із  вас  знає
Що  я  –  бродяга                                                                                                  Пр.
                                                                                                                       Я  бродяга  –  я  бродяга
                                                                                                                       Все  життя  ходжу  тут  все
                                                                                                                       Запитаєш  я  розкажу
                                                                                                                       Я  розкажу  –  геть  усе
                                                                                                         
                                                                                                                       Я  бродяга  –  я  бродяга
                                                                                                                       Я  усюди  й  серед  всіх
                                                                                                                       І  моя  душа  страждає
                                                                                                                       Бо  бродити  –  це  мій  гріх
                                                                                                                     
                                                                                                                         Я  бродяга  –  я  бродяга
                                                                                                                         Отаке  моє  життя
                                                                                                                         Побродить  навколо  світу  -
                                                                                                                           Це  і  є  моє  буття
Я  блукав  уже  чи  мало
І  ходив  серед  людей
Було  так  ,  що  попадало
Із-за  каверзних  ідей
             Але  волю  не  закинеш
             І  не  спиниш  земну  тягу
             Знову  в  даличинь  ти  линеш
             Лиш  тому  що  ти  Бродяга
                                   (Пр.)                                                                І  не  можу  –  я  вже  бути
                                                                                                                           І  одному  й  тому  місті              
                                                                                                                           Знов  іду  і  знов  шукаю
                                                                                                                           Я  новенькі  в  світі  вісті
                                                                                                                           І  не  можу  зупинитись
                                                                                                                           Мов  закляття  злого  мага
                                                                                                                           Я  від  світа  хочу  скритись
                                                                                                                         Я  ж  в  душі  –  Бродяга
                                                                                                                                               (Пр.)        
І  так  буду  я  бродити
Якщо  хочеш  знати
Волю  знов  сою  будити
Грати  всі  ламати
             І  так  буде  –  буде  вічно
             Доки  всю  наснагу
             Доки  сонце  у  горі  
             Світить  на  –  Бродягу
                             (Пр.)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=58797
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.02.2008


“ … Хм … думки …”

Багато  різного  народу  
Живе  по  різних  берегах
Одні  шикарні  –  мають  вроду
А  інші  схожі  на  невдах

                               Одні  живуть  і  пестять  тіло
                               То  по  під  сонцем  ,  то    в  тіні
                               А  інші  без  перерв  працюють
                               Щоб  їсти  було  що  в  житті

Одні  постійно  б’ють  поклони
А  інші  набивають  пах
Одні  палаци  зводять  і  колони
А  більшість  «бляхою»  свій  криють  дах

                     Одні  постійно  клянуть  долю
                     За  негаразди  та  печаль
                     А  інші  насолоджуються  в  волю
                     І  не  звертають  на  чужий  чийсь  жаль

Одні  до  Бога  тягнуть  руку
Вірніше  ноги  по  землі
А  інші  бісяться  від  скупу
Вони  в  цім  світі  королі


                                           Одні  багаті  …
                                           Інші  –  ні  …

                                       Але  навіщо  це  мені  ?!
                                                                                                                                                         
                                                                                                                                                                                           02,02,2003р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=58654
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.02.2008


Історія

Що  таке  історія  …?
Це  наше    -    життя    !
Поразки  і  Вікторія
З  початку  й  до  кінця  .

Історія  Життєва  :                                                                    
Культура  й  побут  мас
З  легенди  перша  Єва
Через  роки  до  нас

Історія  про  Віру  :
Про  ідоли  в  душі
Ненависть  і  довіру
Що  зле  то  відсічі

Історія    Надії  :
Останнє  ,  що  в  нас  є
Коли  пустіють  дії
І  зло  бере  своє

Історія  Кохання  :
Історія  для  двох
Коли  маленький  видох
І  безкінечний  вдох

Історія  Науки  :
Що  все  йде  від  буття
Для  кожного  це  муки
Розумний  шлях  життя

Історія  Природи:
Про  різні  чудеса
Про  бурі  і  негоди
Про  гори  і  ліса

Історія  Розлуки  :
Розбитих  двох  сердець
Минуле  ніби  муки
Майбутнє  як  вінець

Історія  Застільна  :
Про  свято  живота
Для  всіх  нас  вона  спільна
Пожерти  –  красота

Історія  про  Моду  :
Про  вишукану  й  ні
За  будь  яку  нагоду
Лиш  в  кращому  вбранні

Історія    Музична
Про  джаз  ,  про  поп  і  рок
Сучасна  і  класична
І  з  безліччю  зірок
                                                                                                                       Історія    -  Історія  
                                                                                                                       Це  ніби  –  що?  –  і  як  ?
                                                                                                                       Це  ніби  все  поезія  …
                                                                                                                         А  взагалі  …-…  життя  !!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=58652
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.02.2008


“… New Year Army – хохма …”

Писмецо  пишу  я  деду
Не  армейскому  соседу
А  седому  старичку
Да  еще  его  внучку
Что  2000-ым  назвался
На  драконе  он  примчался
Начал  тут  пургу  гонять
Себя  –  “новым”  –  называть
                             
                                                                                           Также  маленькой  Снегурке
                                                                                             Деда  дочке  толи  внучке
                                                                                             Вот  такие  вот  слова  :

“Здравствуй  дедушка  пахан
Пишет  те  простой  пацан
Мы  тут  елку  нарядили
Хороводы  поводили
А  теперь  сидим  и  ждем
Что  б  заехал  ты  в  наш  дом
Он  казармою  зовется
Посмотрел  как  нам  живется
И  родню  свою  позвал
Загудим    ,  устроим  бал  …

Дух  расскажет  тебе  сказку
Прояви  свою  ты  ласку
За  стараньям  добрым  будь
Подари  уж  что-нибудь

Да  и  новый  пусть  крутнется
За  гостинцем  пусть  метнется
А  Снегурка  краса  наша
Наварила  что  бы  каши
Угостила  напоила
Потом  спать  всех  уложила
И  тогда  солдатский    род
Знал  бы  –  это  –  Новый  Год
Все  уж  счастливы  уж  были
И  верно  родине  служили”

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=58650
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 12.02.2008


«Різне кохання»

Я  такий  ,  такий  як  всі
Я  кохаюсь  у  красі
Сплю  із  нею  у  вісні
Сплю  щасливий  на  весні
                   Кохаюсь  …!!!
Ти  зі  мною  у  ці  ….  дні
Ми  з  тобою  лиш  одні
                       Ти  знаєш  …?
Ти  для  мене  лиш  одна
Ти  красива  й  чарівна
                         Кохаєш  …?!!!
Цей  чарівний  дивний  світ
Для  коханих  він  політ
                 Не  знаний  !
Поцілунки  все  життя
І  твої  всі  почуття
                 Коханий  !!!
Ось  настала  вже  весна
І  красуненька  лісна
                       Чекана  !?
Й  ми  зустрілися  тоді
Все  кипіло  у  мені
                       Кохана  !!!
Один  одного  кохали
І  не  знали  навіть  меж
             Світу  чуєш  ?
І  у  танці  танцювали
Злившись  тілом  і  душею
І  твоєю  і  моєю  
Коханий  ,  кохана  !!!
І  оці    всі  почуття
Слід  із  нашого  життя
Ти  віриш  ?!
І  усе  в  грудях  бурлить
Серце  полум’я  горить
Ще  встрінеш  !
Кохання  …
                                         Ти  віриш  !?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=57950
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.02.2008


гумореска „ Н а х а б а ...?!”

Я  і  моя  мила  лагідно  бурмоче  :
-  Де  тебе  носило  ...?
-  Не  скажу  не  хочу...
Бо  мене  ти  знову  будеш  докоряти
І  стару  розмову  зможеш  розпочати  .
А  скажу  я  мила  –  те  ,  що  ти  вже  знаєш  ,
То  якщо  захочеш  –  знову  запитаєш...
У  сусідів  ,  мила  ,  -  краще  не  питати
Бо  вони  за  мене  можуть  так  сказати:
„-  Що  тебе  кохаю...”-  то  не  вір  голубка
Це  я  добре  знаю  ,  невелика  ж  бубка  .
Не  красній  до  мене  ,  не  звертай  увагу
Зілля  то  шалене  брало  перевагу  .

Тут  чомусь  так  тихо
Начебто  і  грає
Моя  мила  лагідно
Про  куму  питає

Я  хоч  парень  месний
Враз  все  уторопав
І  на  неї  ,  як  й  вона
Очима  похлопав

А  вона  собі  не  знає  
Все  своє  торкоче
Причепилась  й  все  питає
Знати  дуже  хоче

От  пристала  дурна  баба
Начеб  то  не  знає
(у  куми  був..  у  куми  ...)
Начеб  то  крім  неї  
Більш  нікого  в  світі  й  не  має

Ну  й  дісталась  мені  жінка
Не  обділив  Боже
Як  бувало  заведеться
Зупинить  не  зможеш
А  вона  ж  свої  очища
На  мене  наводить
І  вже  свою  пісню
Заново  заводить

- Як  там  кумонька  вже  наша
                                                                                       Чи  жива  ,  чи  ходить  ?
Ну  а  я  не  відступаю  :
- Вона  ж  скоро  родить....???(ой)

- Як  ...Від  кого  ...Ну  й  нахаба
Ти  ж  мені  божився
Ти  ж  казав  ,  що  вже  не  ходиш
Ось  уже  й  дожився  ...

Та  чого  ти  репетуєш  ?!  Все  село  почує...
Бо  скажу  тобі  кохана  ,  що  не  я  ,
А  пан  Диня  із  нею  ночує
Як  сказав  це  я  для  себе  ,  за  вухом  почухав
Щось  напевно  тут  із  дуру  трохи  переплутав  .

Ще  хотів  і  на  далі  жінку  я  повчати
Та  одразу  тут  замисливсь  ...?...Гм...?
- Чи  то  може  пан  Диня  –  гуляти  !?
І  на  радостях  здогадок  ,  як  білилом  в  сажу
-  То  був  пан  Юхим  ,  до  неї  ,  з  посмішкою  кажу  .

Тут  із  жінкою  щось  сталось...  Вся  почервоніла
Немов  шкуру  з  буряка  на  себе  наділа  .
І  як  глянув  я  на  жінку  ,  враз  аж  оторопів
І  ладонями  собі  по  щокам  похлопав  .

І  вже  як  була  понині  –  Жінка  як  зірвалась
Бігав  бідний  я  по  хаті  -  голова  ламалась  .

Якби  глянув  хто  з  на  двору
То  з  мене  і  з  неї
Можна  було  написати  „Гибель  на  Помпеї”

Довго  бігав...  Я  не  знаю  –  вибився  із  сили...
Знепритомнів  і  упав  –  мене  певно  збили...
Просипаюсь  чую  в  хаті  Бога  вже  просили
Щоб  прийняв  він  мою  душу  й  дяка  запросили

І  мене  вже  як  ведеться  помили  ,  оділи  .
(  тільки  жалко  що  не  накормили  )
Довго  ще  вони  кричали
Щось  там  голосили
Ну  ось  начебто  і  все...
Світло  потушили  ...

Думав  стану  ...  спробую  як  сила
Й  отряхнуся  трохи  вже  від  пила
...Та  не  здужав  я  піднятись  –  так  заколотила

Раз  такі  мої  проблеми  ,  можна  ще  поспати
А  на  завтра  нові  сили  буду  я  вже  мати

А  вже  завтра  ...Як  й  раніше  –  мене  не  спитавши
Жінка  чинно  так  сказала  –  хустку  зав’язавши  :
- Дайте  люди  в  путь  доріжку  за  чотири  гори
Буду  милого  провадить  ,  щоб  не  мати  докори  .

Я  лежу  вже  приготовивсь  слухати  дружину
І  все  думав  :”Як  помру...до  куми  полину”

Люди  вийшли  й  жінка  стала  до  мене  читати  :
„-  Вже  кого  я  замість  тебе  буду  чарувати...
Вже  на  кого  ти  покинеш  :  -  хочу  я  спитати  ?
Чи  на  кума  ,  бригадира  чи  то  на  Юхима  ,
Кажу  правду  ще  до  нього  в  хату  не  ходила...
От  ,  як  вибрав  би  когось  ,  то  було  б    надійно  ...
Ось  хоча  б  із  бригадиром  –  жити  я  спокійно
А  за  кума  ...я  не  знаю...бо  з  ріднею  сваритись...
От  як  був  би  він  один  можна  й  одружитись  .

Як  почув  я  ці  слова  ,  перестав  червоніти
І  усмішку  на  устах  не  знав  де  подіти

Жінка  глянувши  на  мене  тільки  краєм  ока
Як  піп  ригнула  й  згадала  про  Іллю  пророка

Жінка  зляк  не  перемігши  „О  небесний  Отче  ...”
Все  про  себе  пошепки  до  цих  пір  лопоче  ...

Бачу  діло  тут  погане    -  пора  воскресати
І  вже  жінку  свою  від  памороку  рятувати

Вдарив  легко  по  щоці...Обілляв  водою...
Жінка  тут  як  закричить  :
- Знов  жити  з  тобою  ?!...

Мене  враз  аж  трусонуло  :  „-  Ну  й  дає  ж  ця  баба  ,
Ти  рятуєш  її  від  смерті  і  сам  стаєш  Нахаба...”

Занотуйте  ж  дядьки  сиві  й  молодії  хлопці
Хто  із  жінкою  полаявсь  ,  щоб  не  мати  мороку
Хай  полюбиться  із  нею  -  бо  не  ступить  він  і  жодного  кроку

А  якщо  це  все  минеться  і  ніхто  не  взнає  ,
То  нехай  мовчить  небога  й  радість  цю  вкушає  ,
Що  таку  щасливу  долю  він  для  себе  має  .

                                                                                                                                   (Коробський    Вадим)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=57949
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.02.2008


“ 7 ”

Ангел  солнечного  света
Где  реальность  ?
Ты  ли  это  ?!

Сто  вопросов  без  ответа
В  подсознании  человека

Сто  вопросов  
                                                   столько    ж  мук
Стон  прорвался
                                           словно  стук  
Сквозь  невиданную  дверь
В  мыслях  притаился  зверь

Слово  ветер
                                                               ты  поверь

Заставляет  жить  инстинкт
Чувства    -  это  есть  последний  …финт

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=57948
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 07.02.2008


А почему (… 6 …)

Ты  сядь  со  мной  немножко
На  счастье  ,  на  дорожку
 На  чувств  наших  лужайку
Все  было  –  так  …  Ах  жалко
Что  путь  наших  желаний
Попал  в  тупик  незнаний
И  вышел  лишь  тропинкой
В  два  разные  конца  …
                                                                               А  почему  …?


Я  так  лелеял  нежность
И  чувства  пониманий
С  которыми  небрежность
Сыграла  злую  роль
И  наша  с  тобой  вечность
Завяла  без  вниманий
И  в  отношеньях  личных
                                 Стоить  лишь  цифра  ноль
                                                                               А  почему  …  ?

Мы  были  с  тобой  вместе
И  были  с  тобой  врось
Хватало  нам  бы  места
Но  что-то  не  учлось
Все  наши  желанья  
                         Все  были  как  одно
Но  видно  пониманье  
                         Все  ж  не  было  равно
                                                                             А  почему  …  ?


А  потому  …  что  …
 
Ты  небрежная  такая
Вся  манерная  ,  ты  злая
Неприступна  и  жестока
Но  в  нутрии  в  тебе  …  -  глубоко
Ты  котенок    среди  Мая
Нежна  ,  мила  и  родная

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=57271
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.02.2008


* * * * 5

Якщо  є  в  тобі  кохання  
         Не  здавайсь  і  бережи
                   Ніжність  подиху  зітхання
                             І  красу  всю  покажи
Не  давай  себе  зламати
         Не  соромся  й  не  цурайсь
                   І  тоді  все  будеш  мати
                             І  як  завжди  одягайсь
Хай  тебе  не  зрозуміють
         Хай  докори  тобі  шлють
                   Хай  навколо  і  довкола
                             Все  ж  шумить  бушує  лють

Ти  ж  забудь  ці  всі  образи
І  не  слухай  їх  накази
А  живи  ,  як  вітер  хоче
І  хай  буде  це  пророче


Розкажи  ти  всім  на  світі  ….
Щастя  Наше  -    в  неприкаяному  політті  !!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=57270
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.02.2008


* 4

Уж  сколько  дней  тебя  я  не  встречаю
Ты  далеко  ,  ты  дома  ,  ты  одна
Мне  не  с  кем  вечером  сесть  выпить  чаю
И  с  горя  наливаю  я  вина

                               Тогда  один  скрывался  я  от  скуки
                               Все  забывая  радости  земли
                               Но  теплые  нежные  те  руки
                               В  чудесный  мир  меня  с  улыбкой  привели
 
Я  чувствую  тебя  и  нежно  губы
Твои  соприкасаются  с  щекой
Я  знаю  мы  друг  другу  любы
После  вечерней  встречи  той  одной

                             А  вечер  был  морозов  и  холод
                             Твой  силуэт  с  небесной  красотой
                             Я  возвращаться  должен  был  в  свой  город
                             А  мне  хотелось  рядом  быть  с  тобой

Была  прекрасней  ты  всех  девчонок  мира
Сокрытая,  как  таинство  ночи
Мое  ты  сердце  сразу  покорила
Зажглись  любви  все  праздничны  лучи

                           Я  помню  ,  как  прощались  мы  с  тобою
                           Как  нежно  ты  смотрела  на  меня
                           Любить  тебя,  любить  тебя  такой
                           Я  тихо  молвил  ,  только  про  себя

Мы  выбрали  одну  с  тобой  дорогу
Разлука  предсказала  ее  путь
Хоть  взяли  в  жизни  счастья  мы  немного
Наш  вечер  тот  уж  помни  –  не  забудь

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=57269
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 02.02.2008


* 3

Сидишь  на  уроке  скучаешь
И  думаешь  кто  знав  о  чем
Сидишь  и  с  улыбкой  мечтаешь
Немного  о  том  и  о  сем

                                                                               Мечтаешь  о  жизни  веселой
                                                                               О  тихой  лужайке  в  лесу
                                                                               О  девочке  милой  ,  желанной
                                                                               И  как  мне  найти  ту  красу
 
Краса  и  мечта  бесконечно
Кружиться  ,  бушует  во  мне
Она,  как  и  жизнь  -  все  не  вечно
Мы  встретимся  в  следующем  сне

                                                                                 Мечту  я  загадывал  снова
                                                                                 И  снова  ждал  следующий  день
                                                                                 Но  не  услышав  ни  слова
                                                                                 Увидел  –  лишь  темную  тень

Я  верить  ,  мечтать  не  желаю
За  тенью  не  буду  идти
Теперь  в  облаках  не  летаю
Есть  в  жизни  реальной  мечты

                                                                               Реальной  уж  жизни  мечтанья
                                                                               Не  очень  прекрасны  как  те
                                                                               Но  радость  от  их  навивания  
                                                                               На  много  приятнее  мне

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=57008
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 31.01.2008


*2

Дивне  в  нас  життя  настало
Всіх  харчів  мов  враз  не  стало
Десь  поділись  всі  ковбаси
Сири  лантухи  й  запаси

В  магазинах  тепер  пусто
На  складах  також  не  густо
Економіку  будуємо
І  не  трохи  не  жалкуємо
Бо  й  міські  вже  всі  панки
Цукор  ділять  на  куски

*****
Тихо  плещет  лодка  в  речке
И  не  знает  берегов
Получилась  в  мозгах  течка
А  возможно  и  мозгов

******

Лежу  ,  а  під  грушкою
Їжак  щось  шука
Напевно  голодні  
Колючі  бока

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=57007
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.01.2008


* * * * 1

Тихий  спів  долинає  із  саду
Дикий  мак  розквіт  в  долині
Я  не  можу  знайти  собі  раду
Коли  поруч  ми  разом  одні


Дивний  світ  розпускає  довкола
Тьмяних  пахощів  твій  аромат
Ми  щасливі  у  двох  ,  як  ніколи
Як  ніколи    -  без  суму  й  завад

Ніжний  вітер  вдихає  тепло
І  повільно  здіймаються  вії
Щоб  на  світі  так  завжди  було
І  здійснились  задумані  мрії

Я  тебе  так  кохана  люблю
Що  повірити  важко  одразу
І  надію  безумну  свою  бережу
І  не  чутиму  слів  я  відказу

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=57006
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.01.2008


Мужик під яблунею

Десь  почув  простий  мужик  
І  у  думку  весь  поник
Чи  то  правду  каже  книга
Й  мозок  загрузивсь  як  дзиґа

Чи  так  може  в  світі  бути
Чи  то  хочуть  мене  взути
Що  як  яблуко  впаде
То  вже  мозок  за  гуде

І  задумавсь  роботяга
До  наук  у  нього  тяга
Була  десь  аж  зі  школи
Розбивав  научно  столи

І  тепер  згадав  минуле
Його  думка  не  минує
Чи  самому  скуштувати
Щоб  науку  добре  знати  ...

А  яблуко  на  дереві  висить
І  мужик  під  яблунею  сидить
Не  хвата  лиш  вітру  тільки
Щоб  упало  воно  з  гілки

Вітер  свіжий  вітерець
По  полям  літа  мудрець
Він  летить  собі  й  не  знає
Що  його  вже  хтось  чекає

А  мужик  сидить  й  гадає
Чи  вже  чітко  попадає
І  так  креслить  й  підсіда
В  розрахунках  весь  літа

Ось  неждано  дунув  вітер
Не  хватало  пару  літер  
Роботязі  дописати
І  падіння  місце  знати

Яблуко  з  дерева  летить
А  мужик  навмання  сидить
Та  рахунки  не  довів
І  не  там  він  зараз  сів

Яблуко  по  усі  зачепило
І  його  на  трохи  заглушило
І  на  рік  мужик  усе  лишає
І  на  яблука  новий  врожай  чекає

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=9536
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.12.2005


„Зоряне кохання”

Зустрів  я  дівчину  у  полі  край  села
І  нічка  зоряна  й  красивою  була

І  з  перших  поглядів  я  в  неї  закохався
І  на  взаємність  я  від  неї  сподівався

Я  покохав  тебе  !  Довкола  все  поля
На  всю  цю  простір  твій  я  -    й  ти  моя

І  серед  темної  і  зоряної  мли  
В  своєму  серці  щастя  запали

А  дівчина  красивою  була
І  перший  погляд  для  кохання  віддала

Мов  на  продовж  наступних  всіх  сторіч
Ми  сидимо  з  тобою  віч-на-віч

А  в  серці  чути  ніжний  клич
Яка  чудова  й  мила  ніч

Що  я  з  тобою  ,  а  над  нами  зорі
Миготять    в  кришталі  всі  прозорі

У  полі  гнеться  колосок
Дзвенить  в  серцях  кохання  голосок

Ніхто  не  міг  затьмарити  той  час
Бо  щастя  невичерпний  в  нас  запас

Та  ось  почулась  пісня  солов’їна
І  на  світанку  зацвіла  калина

Вже  й  новий  день  ,  кажу  :  „Привіт”
Зоря  прийшла  ,  а  з  нею  і  кохання  -  світ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=9534
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.12.2005


„Кавалерчик із Сіднею”

Познайомилась  в  готелі  
Дівка  з  хлопцем  із  оселі
А  подумала  ,  що  з  нею
Кавалер  аж  із  Сіднею  

Приспів

Кавалерчик  із  Сіднею
Може  станемо  ріднею
І  поїдемо  в  твій  край
Тільки  ти  –  мене  кохай

Був  той  хлопець  із  народу
Українцем  сам  із  роду
І  не  чим  він  не  помітний
Лише  поглядом  привітний        (Пр)

Кавалер  не  знав  сам  суму
Й  ту  поширену  думу
Став  вже  сам  він  не  цуратись
І  сіднейцем  називатись                  (Пр)

Згодом  він  під  час  гуляння
Загорівся  від  кохання
І  не  знав  куди  подітись
Щоб  з  дівчиною  одружитись        (Пр)

Хлопець  в  цьому  не  вагався
Але  знав  ,  що  сам  попався
І  надумав  все  щоб  мати
Правду  дівці  розказати  :
„Кавалером  із  Сіднею
Я  не  був?!”  і  вже  із  нею
На  розлуку  сподівався
Лише  в  дурнях  він  зістався    (Пр)

Та  дівчина  закохалась
Й  все  раніше  вже  дізналась
І  що  тільки  із-за  вроди
Називала  його  з  моди  :
„Кавалером  із  Сіднею
Щоб  ми  стали  вже  ріднею
І  поїхали  в  твій  край
Тільки  ти  –  мене  кохай”

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=9531
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.12.2005


„Америко – Канадо”

Сьогодні  за  обідом  
За  чаркою  вина
Сиділи  ми  з  сусідом
А  в  думі  в  нас  луна  :    

Приспів

Поїдемо  в  Америку
Поїхали  в  Канаду
Ми  будьмо  там  щасливі
І  будьмо  мати  владу

На  другий  день  проснулися
А  голову  лома
Вже  встали  й  похмелилися
А  в  душу  все  гука  :                      (Пр.)

На  заробітки  хотілося
Я  все  за  це  віддам
А  в  усі  ще  носилося
Свистіло  й  досі  нам  :            (Пр.)

І  ось  збулася  мрія
Настав  нарешті  час
Прийшла  нова  подія
Змінилась  влада  в  нас  :      (Пр.)

Поїхав  я  в  Америку
Сусід  же  до  Канади
Відкрив  в  собі  я  лірику
Тепер  пишу  поради  :                
Не  їдьте  ви  в  Америку
Не  їдьте  до  Канади
Бо  будете  до  віку
Як  я  писати  поради
О-Америко  !    Ога  Канадо  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=9530
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.12.2005


„Кошмарный сон”

Шли  мои  годы  несклонным  путем
Школа  ,  друзья  –  это  все  нипочем

Шли  мои  годы  и  мчались  века
Девочки  ,  танцы  –  вот  жизни  река

Шли  мои  годы  ,  но  вот  беда
Ложь  ,  обман  –  моя  еда

Шли  мои  годы  и  сердце  стучало
Лихорадка  ,  дрожь  –  меня  качало

Шли  мои  годы  но  в  чем  же  порука
Красивый  ,  хороший  –  что  это  за  мука

Шли  мои  годы  и  все  убегали
Дети  ,  взрослые  –  все  время  врали

Шли  мои  годы  и  дергались  жилы
Ночь  ,  день  –  хватит  ли  силы

Дожить  не  уйти  –  вот  где  обман
Деньги  ,  жадность  –  пошире  карман

Шли  мои  годы  –  в  бездну  упав
Квартира  ,  постель  –  все  же  я  спал.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=9529
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 14.12.2005


… для слишком умных

Не  долго  думал  человек
Который  жил  в  наш  древний  век,
Но  он  не  знал  еще  обмана
Какая  в  нас  большая  рана…

Для  всех  нас  было  лишь  одно
Найти  в  себе  ума  запасы
И  видать  это  все  равно
Монетой  чисто-мудрой  массы

Все  люди  наши  стали  лесней
К  себе  и  собственной  души
Как  что  случилось  -  в  храм  за  песней
А  если  нет  …  ,  то  бей  души  …

Но  знай  большого  грубияна
Ты  остановишь  и  в  душе
Он  станет  ласковей  баяна
И  будет  мудрый  атташе

Но  тяжче  всех  обид  души
Как  сам  ты  знаешь
Будет  то  -что  …
Нет  !?  Остановись  и  не  пиши  
Да  ,  да  –  ты  прав  .  Кто  знать  захочет
Где  он  вини  не  замечал
Пускай  себе  уж  не  порочит
И  вспомнит  как  он  жить  начал

А  может  быть  ,  что  я  не  прав
Ведь  все  случается  и  с  нами
Ну  что  ж    такой  у  меня  нрав
И  я  оставлю  все  за  вами  …

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=9523
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 14.12.2005


„ Я знаю …Все знают ...”

Я  знаю  все  –  все  знаю  я
Все  знают  все  мои  друзья
И    вот  поэтому  поют
Жизнь  вся  прекрасна  –  все  живут
Живут  и  радуются  ей
Что  все  живут  среди  друзей
Что  солнца  светит  яркий  луч
Что  в  жизни  надо  нам  чуть-чуть
Чуть-чуть  всего  лишь  пару  слов
Не  ради  счастья  дураков
А  для  себя  и  для  весны
Для  всей  прекрасной  стороны
Чтоб  снились  нам  с  мечтами  сны
И  были  счастливы  они
Они  -  кто  с  нами  был  вчера
И  те  прекрасны  вечера  -
Когда  любовь  пьянила  всех
И  разносился  азартом  смех  
А  с  тем  азартом  плыл  рассвет
И  на  него  простой  ответ
Который  как-то    стал  собой
Мы  собрались  уйти  домой  
А  дома  Все  забыв  мечты
Средь  серых  будней  суеты
Нырнув  в  реальные  дела
Й  судьба  сама  их  повела
И  нет  кому  сейчас  -  мечтать
И  все  о  прошлом  вспоминать
И  это  знают...  Все  друзья

Все  знают    Все  –  все  знаю  Я  …

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=6059
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 21.07.2005


... про краткость ...

Тихо  плещет  лодка  в  речке
И  не  знает  берегов
Получилась  в  Мозгах  течка
А  возможно  -  и  Мозгов  ...?!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=6044
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 20.07.2005


“ ... з і з н а н н я ...”

Я  знову  сам  ,  я  знов    один
Без  долі  тисячу  годин
І  я  сумую  ,  я  не  плачу
Я  лише  чекаю  ,  жду  ту  вдачу
Коли  нарешті  –  прийде  час
І  не  для  мене  ,  а  для  нас  ...  

Для  нас  !  Та  де  ти  ?  Де  ти  є  ???

Невже  на  світі  вже  немає
Тієї  милої  ,  одної
Тієї    рідної  святої,
Що  пригорне  ,  що  приголубить,
Що  над  усе  мене  полюбить
Що  навіть  в  смутку  і  журбі
Мене  не  кине  ...  Ні  !  Ні  ?!  Ні  ??

Ні  ,  такої  певно  не  знайти  ...
Але  я  буду  далі  йти
Я  буду  йти  ,  я  буду  мати
Як  хижий  птах  її  чекати  ...

І  лише  побачу  ,  що  десь  там
Палає  іскрою  бажання
Я  полечу  ,  зайду  в  той  храм
І  з  ніжністю  візьму  кохання

Візьму  і  більше  не  віддам
Не  загублю  і  не  закину
Я  буду  вірний  ,  як  Адам
До  вічності  ...  Поки  не  згину.
                         (  Коробський    Вадим  )

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=6043
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.07.2005


Думки ...

Знов  смуток  причаїв  зізнання
Знов  радість  і  розачарування
Приходить  мить  усе  згадати
І  шану  мудрості  віддати
Про  нездійснене  сумувати
Але  з  життя  найкраще  треба  брати
Із  долей  в  піжмурки  пограти
Йти  у  верх  -  тобто  зростати
Усе  вхватити  ,  все  застати
І  не  потрібно  це  чекати
Самому  мрію  вже  кувати
У  чоло  розум  пакувати

А  далі  Всім  ось  доказати
Я  досягну  ,  Я  буду  мати

Якщо  забути  ,  перестати
Закинути  і  занедбати
І  не  про  що  не  споминати
Тобто  не  йти  ,  а  просто  стати
І  свою  волю  десь  зажати
То  можна  долю  геть  зломати
А  далі  ...  далі  ,  що  ...  будеш  мати  ?
Куди  ще  йти  ,  чого  бажати
Мріяти  що  ?  Що  досягати  ?

Тоді  життя  ,  то  твої  грати
Ти  зміг  себе  сам  закувати
Чому  раніше  не  розпізнати
Цей  результат  ,  цієї  плати
Ти  б  зміг  усе  це  геть  відслати
Творити  -  подих  тамувати
Рости  ,  тягнутись  і  взлітати

Аби  Ти  міг  ...  усе  зламати
Ти  мав  би  Все  !!!  Чи  міг  би  мати  ?!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=6037
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.07.2005