| Сторінки (3/207): | « | 1 2 3 | » |
Вузькі , задумливі алеї
і тиша ніби у раю.
Безмовний спокій в кожній стеллі
печаль убила метушню.
Маленькі римські цифри дати
так мало бог відміряв всім ,
тут безталанні і таланти
знайшли останній тихий дім.
Хто жив до нас і поруч з нами
знайомі фото і чужі,
в рядок у мармурі з хрестами,
прості земляни і вожді.
Чорний граніт під стиль бароко
перелік дат і всіх чеснот.
І хрест облізлий одиноко
стоїть з гранітом під шнурок.
Тут рівні всі …Багаті й бідні ,
всі разом - друзі й вороги,
поруч святі і дуже грішні.
Жили під сонцем як могли.
Хай судить бог , а не земляни
підправлю стрічку на вінку,
схиляю голову й з думками
я потихеньку далі йду.
Бачу сюжети по граніту,
на фоні зламаних берез,
обличчя контур радий світу.
Нещастя …чи хвороби прес?
І щось містичне - чи уява?
Відчув що знаю долю всіх.....
По всій алеї зліва й справа ,
я все про них дізнатись зміг.
Хоча й мовчать всі дати цифри
й блискучі фото мовчазні ,
на стрічках надписи вже зникли
розмили їх рясні дощі.
Турбують тишу мої кроки
і тануть в зелені в мій ріст.
Ще на папері ляжуть строфи ,
не мій ще час…Я тут лиш гість.
Піду на вихід в овал брами
мимо каплички для прощань.
Не завершив я свої справи ,
не перейшов смертельну грань.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=116674
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.02.2009
Блискуче , темне піаніно,
відкрите віко, клавіш ряд,
чиясь рука іде повільно
по білих, чорних невпопад.
Фальшиві ноти б’ють у скроні
коли невмілий музикант
і сльози радості солоні
як грає геній і талант.
У дні спокійні і буремні
у змінах музикальних мод ,
під блиск паркету і на сцені
з душі завжди звучить акорд.
Мажор , мінор , дієз , бемолі ,
я не бездушний інструмент
кохання радості і болі
все віддаю у цей момент.
Б’ють молоточки в нерви струни
лунають ноти голосні ,
сплелись акорди в мої думи ,
в людські емоції складні.
Що прийде час і «віко хлопне»
життя закінчиться концерт .
Щось неминуче і холодне ,
закріпить стрічку на портрет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=116631
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.02.2009
Я читаю вірші ,
що в рядочок лежать на папері .
В крапках , комах , словах
все шукаю думки я творців.
В зашкарублій душі
відкриватиму широко двері ,
щоб відчути весь дух ,
що несуть нам з минулих років.
Там Висоцького правда ,
що ріже й сьогодні до болі.
Ідеальний і рівний
У Пушкіна римовий склад.
І Шевченка «Кобзар»
де вчувається заклик до волі.
Все читаю й читаю
розуміючи зміст на свій лад.
Всі слова у віршах
мов вояки заковані в лати ,
що рядами ідуть
наступають на черствість і зло.
За кохання і правду
в бій нерівний ідуть як солдати
і багнетом - пером
з вічним злом , боротьба за добро….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=116603
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.02.2009
Ти як планета невідома,
холодним світиш здалека,
а трішки часу вже й знайома
вся зрозуміла і близька.
Чудова посмішка розкішна,
а потім без причини сум.
Свята сьогодні ,завтра грішна,
ти джерело навислих дум.
Твої емоції бурхливі,
а потім знову мовчазна.
І по тернистій спільній ниві
терпимість якість головна.
І я покірний , я з тобою,
не виражаючи протест,
захоплююсь твоєю грою,
прощаю... І несу свій хрест.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=116509
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.02.2009
Втомила сірість ця буденна
і метушня із дня у день.
Де кожен день нова дилема
і негараздів карусель.
Втомили погляди холодні
від них рятує темна ніч.
Потоки слів що чув сьогодні
і перехід в словесний клінч.
Відкинуть все. Віддатись силі
нехай по течії несе…
і в емоційному пориві
казати правду ще і ще…
Містки спаливши за собою
відчути легкість пустоти,
як в ополонку з головою
заради світлої мети.
Стріляти кулями - думками
емоцій рух поки не стих ,
це вже не фарс , а привид драми
в словах жорстоких не простих.
Перенесу це як застуду
хай косо дивляться у слід,
перехворію і забуду так побудований цей світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=116508
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.02.2009
Зацвівши рясно абрикоси
торкають гіллями вікно ,
кружляють бджоли медоноси
блукають в цвіті й б’ються в скло.
А на душі пора осіння
ведемо бій без перемог,
глуха стіна нерозуміння
на різних мовах діалог.
Де кожне слово б’є до крові,
ми все сказали що могли…
В завислій тиші в на півслові
в кімнаті чути гул бджоли.
Що заблукала в квітах ніжних
в п’янких дорогах по весні,
як ми в словах різких і грішних,
казавши часто грубе – «Ні» .
Нас завели словесні мандри,
в тунель у царство темноти,
красу весни і світлі фарби,
все загубили , Я і Ти.
26.04.2008.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=116481
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.02.2009
Хай не звучить Ваша відмова.
Я, Вас запрошую на бал.
Панянка мила чи сеньйора
Там дух минулого повстав.
В нім реверанси й довгі сукні,
Вік романтичний, золотий.
В сучаснім світі недоступні -
мазурки, вальси і кадриль.
У чергу стануть: графи, лорди -
Уклін низький, запросять дам.
У перших звуках нот, акордів
І я вклонюсь в проханні сам.
Минуле згадками воскресло -
Взяло в полон, турбує нас.
Кадриль, мазурку – грай маестро!
Ще й Віденський заграєш вальс.
Ми ніби в іншій іпостасі
І хтось веде нечесну гру.
Чужинці у сучаснім часі,
І ти і я – не там живу…
06.02.09.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=116427
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.02.2009