| Сторінки (3/209): | « | 1 2 3 | » |
Не проміняй мене на небо,
Зірок спокусливу вуаль.
Не йди навпомацки, не треба.
Життя - це, все-таки, спіраль.
І в верх і вниз чогось бракує,
Бо щастя повного нема.
Можливо, час когось й лікує
І я чекаю не дарма.
Моє ти горде, вірне диво,
Не падай каменем до ніг.
Не вір у те, що так зрадливо
Він проміняв мене на сніг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108805
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.12.2008
Ти помилка солодка і велика
Жага безсонна в полум’янім колі
Ти тінь моя одвічна і дволика
Та щиро вдячна я за тебе долі.
За те, що був оту миттєву вічність
В моїм житті солодка крихта слави
Я вдячна за слова і за привітність
За те, що руки раптом заблукали
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108312
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.12.2008
Кажи слова, нехай вони як злива,
А кожна крапля - то гаряча сталь.
Кажи як є, відверто і сміливо.
Читай свою відтесану мораль
Не зазирай у вічі оніміло.
Розбий цю тишу, гордо відсахнись
Призрінням огорни, щоб заболіло,
Щоб затремтіло в горлі, як колись.
Кажи слова. Нехай вони зринають
В липкій багнюці хочеш, затопчи.
Хай падають нетлінно, хай вбивають.
Лише благаю, більше не мовчи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108308
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.12.2008
Ти чуєш дощ?
А знаєш, він лікує.
От бачиш, серце вже не так щемить.
Німа вода, а долю пророкує.
Сліпа любов, а довго так болить.
Давно минула наша тимчасовість.
Вагалась я між вічним «так» чи «ні».
Щастить тобі, у тебе чиста совість,
Останнє слово випало мені.
Як думаєш,
Ненависть неминуча?
Хто ставить крапку, того й судить Бог?
І докором сама себе замучу:
Чому цей дощ ми слухаєм удвох?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108225
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.12.2008
Любов – це вічна музика дощу,
Це цілий світ в твоєму тільки світі.
Коли у слід комусь не йду – лечу,
Немов метелик в полі серед квітів.
Коли п’янять слова й немає слів.
У грудях ангел крилами тріпоче.
Любов сліпа і робить з нас рабів,
Але в рабів такі щасливі очі.
Любов - це вічна музика сердець,
Їх передзвін, їх трепіт і зізнання.
Це, йти в тумані лугом навпростець
Де кожний крок, як подих твій останній.
Це йти і знати, вірити – дійдеш.
І очі в очі – так не страшно жити.
Так хочеться воскреснути і все-ж
В одних долонях цілий світ втопити.
Любов – троянда, ніжна і зваблива.
Це поцілунку вічний оксамит.
Коли в душі нарешті змовкне злива
І серце відпочине від корид.
Коли усе так раптом стане просто.
І ти збагнеш, що в світі не один.
Любов – то мудрість і вершина росту,
Її не знайдеш в відблиску вітрин.
Любов, то щось для кожного своє.
Відкриє серце білосніжні двері.
Вона не просить – тільки віддає.
Словами не змалюєш на папері…..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108207
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.12.2008
Люблю, коли ти знову промовчиш
Придумавши якусь солодку фразу.
Як подумки про щось мені кричиш,
А потім шепчеш: «Ну, давай, доказуй».
Коли цілуєш ніжно у чоло
І губ торкнувшись обіймеш щосили.
Чому ж тебе так довго не було,
Коли тебе у Господа просила?
Люблю, коли прокинувшись всміхнусь,
Бо запах твій лишився на зап’ясті.
Коли про себе й думати боюсь:
Хіба так мало треба нам для щастя?
Пробач, якщо німію раз-у-раз,
Вдивляючись кудись далеко в тишу.
Воскреснути не просто від образ,
Від розпачу, що в серці глухо дише.
Дві схожі долі зломлені на-пів
Не просто так у світі перетнулись.
Ти знову щось промовчати хотів,
Та в тиші сонній «я люблю» почулось.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108165
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.12.2008
Вже звикла до самотності мабуть
Коли не треба вірити й вершити,
В словах шукати невловиму суть,
На зустріч вітру без вагань спішити.
Вже звикла без феєрій і вогнів,
Без поглядів в яких втопилось небо.
Так добре без поразок і боргів,
Коли розбите клеїти не треба.
Мені так раптом солодко одній,
Забула слово, що вбиває - «мушу».
Купаюсь в тиші, в променях надій
Дитячим сміхом розбавляю душу.
Я вже втомилась жити без прикрас.
Тепло й любов тулити до каміння.
Між пальцями піском втікає час,
І знов мовчить зацьковане сумління.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108164
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.12.2008
Навпроти очі кольору грози,
Якою небо вже от-от заплаче.
Схиляються до правди терези
І я за неї правдою віддячу.
Як неповторно ранок настає,
Сіріє світ над яблуневим садом.
Він в погляді твоєму виграє,
То спокоєм сумним, то зорепадом.
І все-ж у цьому світі ми знайшлись
Такі дві схожі чимось половини.
Не вірилось, не думалось колись,
Як мало треба в світі для людини
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108060
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.12.2008
Ми будемо мовчати тихо знову,
Слова десь загубилися у скронях.
Та тиша, то є більше ніж розмова,
То білі квіти у моїх долонях.
Про все що є, про все що з нами буде,
Як новий день постукає в вікно.
Тебе в собі сховаю і забуду…
Так добре разом, інше все одно.
Запахла ніч дощем і листопадом
У грудях ангел крилами тріпоче.
Земля хитнулась тихо під ногами…
Уста мовчать, коли говорять очі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108055
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.12.2008