| Сторінки (2/139): | « | 1 2 | » |
Сумують ангели, їм сниться біль.
Ночами у містах вони шукають душі,
Що загубилися з дороги у дощі і заметіль.
Ці ангели рятують нас заблудлих.
Сумують ангели над серця битим склом,
Яке не склеїти назад ніколи.
І проливаються святі сльозинки,
Над нами і над нашою любов’ю.
Сумують янголи небесні не за болем,
А за гріхами, що полонять розум і серця.
Їх сум святий мені говорить,
Що сліз уже не витерти з лиця.
Сумують янголи святі за літом,
Бо в душах людських холод і вітри.
І я сумую за минулим,
За тими днями де був поруч Ти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=130220
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.05.2009
Чи пам’ятаєш Ти мене? Я зараз тільки тінь…
Завжди я буду поруч. Поклич і я прийду.
Я деколи кричу у пропасть «повернись!»
Але Тебе нема і не вернеш «колись!»
Чи віриш Ти у мрію, де я Тебе знайду?
Без Тебе не цвіте весна поміж зірок.
Чим жертвувала я, щоб поруч був лиш Ти,
Чому мене не знав і не ступив той крок?
Впаде з далеких зір мій спогад про любов.
Тебе не позове, згорить на півпуті.
Сумую не за ним, шкодую про любов,
Що не збулись тоді ці мрії золоті…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=130219
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.05.2009
Між двох світів забута, затиснута душа.
Дві ролі грає вправно, мов будні і свята.
Дві різні пори року, два різні вкрай життя.
Одне про Тебе спогад, а інше - забуття.
Дві ролі грає серце. Дві музики дощу.
Два голоси сплелися в мелодію сумну.
Мов день і ніч - дві долі поєднані на вік.
Ті сльози на долонях згубили часу лік...
Дві зовсім різні маски - весела і сумна.
Тріумф і враз - поразка, потворність і краса...
Мов біль і насолода вступили в боротьбу,
Про Тебе вже забуто і знов Тебе люблю!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=130143
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.05.2009
Пролітає хмарка…
Вона мандрує з далекого Риму.
Там поливала дощами троянди
І пестила Храми Господні.
Що снилося їй над Римом?
Що сниться, коли Ти над Храмами?
Немає ніякого болю і тихо на серці…
В далекій сонячній Італії,
В місті під назвою Тренто,
Над сивими пагорбами плачуть хмари.
Хай заспокоює їх шум італійських площ.
Хай засинають під стук каблучків
Над дахами венеціанських будинків.
І плачуть вони не так, як у нас,
Не так гірко, не так тривожно.
Чи небо таке ж голубе в далекій Італії?
Чи пахне весною у небі над Римом?
Чи сміється сонце над водами Венеції?
Ось відлітає хмаринка на захід…
Не відповіла на мої марні запитання,
Не насміхалася з мене, але
Не сказала правди про дощ…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=125044
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.04.2009
Порожню вазу я беру до рук.
Вона красива і виблискує кришталь.
І ставлю обережно так, на стіл,
щоб не розбити, бо безмежно жаль...
Та ваза ця порожня і дзвінка.
Ручна робота, знаю, і богемське скло.
Беру до рук, і все ж безмежно жаль,
що змісту в ній нема і не було.
Порожній вазі все одно до нас.
В ній квіти гинуть, в ній весна вмирає.
Порожню вазу хтось бере до рук,
І хтось милується і в ній красу шукає.
Краса... Нехай ця ваза з дорогого скла.
Але ж вона така сама пуста, як і була!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=110164
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.01.2009
Я свеча. Я горю, я дышу, я умираю.
Я свеча. Я дарю людям пламя, дарю Вам свой свет.
Я свеча. Берегитесь огня, умоляю.
А хотя…Вы задуете пламя, задачи проще и нет.
Я свеча. Для чего я живу, для чего умираю?
Для чего растрачу тепло, растрачу свой свет?
Берегите свечу, берегите меня, умоляю.
Только кто? И кому это нужно? Не найден ответ…
Мой огонь. Он так нежен и так беззащитен.
Вы смеетесь над ним!
Вот же глупость, сгорела свеча…
Но потом наступает ответ – в темноте мир Вам не виден!
И берете другую свечу, и свеча Вам нужна…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=109559
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 27.12.2008
Білий сніг ніжно стелить зима
Замітає сліди і стирає вчорашні печалі.
Там, де була образа – кохання нема.
Хай мете хуртовина й надалі.
Білий сніг вкриє землю чарівно, як сон.
І зігріє так ніжно, як сніг тільки вміє.
Там, де біль, там любові нема.
Згас вогонь, та кохання ще тліє.
Ця зима, як і я, і холодна й німа.
Як і я, вона вміє ховати печалі.
Заховаю любов на самісіньке дно у душі.
Хай ідуть снігопади й надалі.
Хай паде, хай паде білий сніг у розтерзану душу.
Білим кольором вкриє всі рани й жалі.
Я зима, я на літо чекати не мушу.
І зникаю з життя, як сніг на весні.
Прощавай, Ти мене більш не клич,
Ні весняною ніччю, ні осіннім золотим листопадом.
Я пішла назавжди, забувай і мій голос, і плач.
Я тепер повернусь лиш сумним снігопадом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=109558
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.12.2008
Пам"ятай сірий день,
Чорну ніч,
Золотистий світанок.
І зелену мрійливість,
І червону, пекучу любов.
І коричневі думи,
І синю печаль.
Фіолетовий, тихий ранок,
І рожеву мрію мою не забудь.
Пам"ятай про блакитний жаль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108866
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.12.2008
Душа стомилась від тривог, від твого болю.
Я не знайду до світла шлях, бо я з тобою.
Страждання мучать і калічать ніжну душу.
Я не піду від тебе геть, зостатись мушу.
Я не забула смак життя, бо я й не знала.
Не розлюбила я тебе і не кохала.
Я памятаю до тепер як плачуть ночі,
І як колючим поглядом вбивають очі.
Я знову чую на світанку запах тиші,
Кричу у темряву, про те, що я залишусь.
А потім знову колір тьми мене міняє,
Чи повертатися до тебе? Я не знаю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108818
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.12.2008
В малиновій темряві ночі, в золотистих барвах світанку,
Я знайшла вічний спокій, я забула про себе до ранку.
В тихій пісні про сум, у мелодій ніжній як вітер,
Я блукала, тонула, зникала, розцвітала, як перші квіти.
Образи, що малює келих вина, це не моя вина,
Як кола на плесі води, не порушуй спокою і самоти.
Як знайти правильний шлях, через прірву несприйняття?
Як прожити достойно і мудро, таке непросте життя?
Табуни блакитних коней, що летять у небесах,
Не навчать любити горе, але вкажуть вірний шлях.
І на дно, в прозорий келих, кілька крапель самоти,
Я наллю, а Ти не вип’єш, не чекай на мене – йди!
Хай зникають наші тіні, хай танцюють на вогні,
Наші тіні, наші душі, так шукають самоти.
Під мелодію чарівну, я забуду про свій страх,
І почути не зумію, ноти горя в голосах.
Навчимося ми мовчати, і приховувати сум,
Нам тікати вже не треба, від важких, похмурих дум…
Як виток в моїй спіралі, як молекули води,
Я шукатиму до Тебе шлях, що зможу я пройти.
Хороводи думок і бажань на двох, не забути…
Як знайти себе знов? Як здолати любов? Як себе повернути?
Шалений ритм здійме в небеса, зачарує свободою.
Зімкнуться руки і уста і знищать насолодою.
Ця пісня серця, цей крик любові, ця ніжна біль
Мене розпалить, мене розчавить, на рану сіль…
Болить…Рятуй…Згуби…
Навіки заспокой це стомлене серце…
А Ти не чуєш…Ти німий…Забутий…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108773
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.12.2008
Сірий асфальт, брудом покритий,
Вулицями біжить, іде, тікає.
Стомлені горем шибки темних вікон
Не помічають, не співчувають.
Холодні ліхтарі не дивляться в очі
І не освітять шлях подорожнім,
Вони морозять холодом ночі,
Своїм байдужим звуком порожнім.
Сірий асфальт, загрубілий до болю,
Не відчуває, не чує, не плаче,
Він не сприймає навіть Бога,
Він зачерствів, холод собачий.
Що йому Бог, що йому інші,
Коли навколо стільки бруду і болю.
Сірим дорогам не треба віршів,
Сірими станемо скоро з Тобою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108767
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 22.12.2008
Я йду. До сонця, до неба, до далеких зірок.
Я лину у вічність, я в спогад тікаю.
Я йду. Я кажу прощавай і Тебе не спитаю.
Залишився тільки крок...
Мене пам"ятай. Хай що там було поміж нами.
Я вже на порозі стою, я вже йду...
І слів підходящих сама не знайду,
Біль не опишеш словами.
Самотність. Тепер це мій вибір, змирися.
Не буду Тебе турбувати у снах,
Не перетинатиму більше твій шлях,
Я зникла, а Ти озирнися.
Згадай! Як добре нам мріялось, снилось,
Що все ще між нами весна.
Ми думали поруч вона,
Весна на зиму змінилась.
Я йду. Свій шлях я сама обираю.
У вічність полину одна,
І горе я вип"ю до дна.
Я йду. Я помираю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108703
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.12.2008
Ранить душу, звук пречистий.
Хай малює образ світлий.
Хай ікони образ Божий
Душу Твою потривожить.
Знаю, Ти все зрозумієш,
Іншим бути Ти не вмієш.
Але музика чарівна
В серце проникає ніжно.
І малює образ світлий.
Ми сміємося як діти…
Перли нот кидай до долу,
І не зводь в душі престолу,
Іншій, не малюй картини,
В сірі і похмурі днини.
Пам’ятай, що є душа,
І Тебе тоді знайшла,
Коли було важко йти,
І себе в світах знайти.
Знай, що я завжди прилину,
Наче нот святі перлини,
І розкидаю вірші
По твоїй святій душі.
Лине музика до нас
І стирає з серця час.
Всі розлуки забирає,
Наче нас вона не знає.
І здається ніби ми -
Не говорим, ми - німі
Тільки слухаємо тишу.
Спокій вічності запишу
На папері, у віршах,
Щоб забувся біль і страх...
Піаніно тихий звук
Обійма, бере до рук,
Пророкує ніжні мрії,
Наче сніг паде на вії.
Хай же все буде, як є.
В мене є лиш те, моє,
Я знайти тебе не зможу
І душі не потривожу...
Ця мелодія прекрасна,
Пророкує знов любов,
І вогонь, і біль і кров,
І життя без тебе гасне...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108631
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.12.2008
Ось і настав кінець, бо Ти саказав: "Вже все..."
Хай човен за водою понесе.
Ти ж говорив мені дві сотні раз,
Що я нікіому вже не треба, в пізній час.
Ти говорив, що більше вже ніхто
Кохати так мене, як Ти не буде.
І хай зі мною будуть інші люди,
Я все одно Тебе вже не забуду.
Кричав мені, що я все зруйнувала,
Розбила серце, випила всю кров.
І про свою, без меж, міцну любов,
І говорив: "Іди!". Ти ж проганяєш знов!
А я сама не вірила собі.
Бо знов накоїла дурниць без міри.
Та тільки через те, що я, така як є,
Я не боялася між нами недовіри.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108628
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.12.2008
Славний духом козак, козаччину відродив.
Нове військо зібрав, і своїх знань навчив.
І велів козакам, Легіням молодим,
Щоб були йому вірні, щоб служили із ним.
Він дивився на них, на прийомних синів.
І у мріях своїх кручі в порох розбив,
І підніс козацьку звитягу до неба,
Бо так батько учили, бо Вкраїні так треба.
Молоді козаки із вогнем у серцях,
Служили Пилату, берегли його стяг,
І вірили щиро, що він - богатир!
У нове майбутнє їх поводир!
Хай навчає їх батько, і зміцнить їхній дух,
Щоб вогонь у душі українця не вщух.
Щоб горіли серця до Вкраїни любов"ю.
А як ворог зганьбить, наливалися кров"ю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108581
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.12.2008
Коли читаєш Ти мої вірші,
Коли мою поезію читаєш,
Ти свою душу щиро відкриваєш,
Ти ніжно посміхаєшся у сні.
Коли читаєш Ти мої вірші…
Коли читаєш Ти мої вірші,
Душа моя до тебе промовляє.
Зливаються в єдиний два світи,
Хоч ти можливо сам про це не знаєш.
Коли читаєш Ти мої вірші…
Коли читаєш Ти мої вірші,
Кохання знов торкнеться Твоїх скронь.
У серці Ти розпалюєш вогонь,
І знов зігрієшся теплом моїх долонь.
Коли читаєш Ти мої вірші…
Коли читаєш Ти мої вірші
Ти своє серце з розумінням позичаєш,
Хоч Ти можливо сам про це не знаєш,
Коли читаєш Ти мої вірші…
Коли мою поезію читаєш…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108545
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.12.2008
Ось люди ідуть, поруч від нас!
Проблеми вирішують, гаять наш час.
А ми не зітхаємо вже за минулим,
Ми все зрозуміли, ми все вже забули.
Ось лиють дощі, горять небеса!
І кому потрібна душевна краса?
Ми більше не вміємо бачити правду,
Напевне блукати ми будемо завжди.
Ось падає сніг, ось малює мороз!
А ми так стомились від лютих погроз.
Чекати не хочемо ліпших часів
І не прислухаємось до голосів.
Ось люди говорять, ось люди кричать!
Що душі пропали, що душі болять.
А ми ще не вміємо їх врятувати,
І тільки зітхаємо: "годі кричати..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108211
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.12.2008
Мусять бути причини на таку брехню.
Я сподіваюсь, здолати цю маячню.
Голоси в твоєму серці освітять шлях,
І дух твій звільниться, полетить на маяк.
Ми знайшли своє місце в світі.
Лише ми вдвох. І час прийшов
брехати знов,і мріяти про ту любов.
Або вже ні, вже час шукати нас...
Я розумію, але не все. Ти слухаєш мене,
А я сподіваюсь, що ти там де я,
Бо так треба мені, бо так просить душа.
І заснути не можу, навіки твоя і чужа.
Навіть вітер кличе тебе, повернить.
Хоч ти пішов, відчуваю твоє тепло,
І якщо прокинешся вночі, пам"ятай мене.
Як те саме сонце, що встає з темноти,
Я прокинуся з тіні і зігрію теплом,
Як той самий місяць, що світить в вікно,
Я спостерігатиму за тобою,
і проведу в світанок знов...
Хай ця любов назавжди втрачена,
Я завжди буду там де ти.
Хай наші серця, що жили удвох, розійшлись,
Ніщо в світі не розділить нас, озирнись.
Якщо ти плачеш в душі, пам"ятай, я з тобою завжди.
Як зорі, що світять з небес, з висоти,
Я шлях твій осяю, я там де ти.
Як ріки, що завжди біжать, як час,
Нічого вже не спиннить в розлуці нас...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107880
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.12.2008
Сьогодні вітер сказав правду. Він сказав, що я сама... Я залишилась на роздоріжжі і не знаю куди йти. А вітер полетів в височінь небес..
Люди навколо проходять повз і не бачать мене. Я і не хочу, щоб мене помічали, заховалася від усіх в тінь свого смутку і мрію про снігопади.
Ось вона, зима без обличчя... Не дивись так на мене, хто Ти? А у відповідь тільки тиша... Мабуть знов марила в снах про сніжні заметілі. Чую біль. Чий біль мене відриває від нереальних снів? А, так це ти? Знову тиша. І хто він? Мабуть не дано дізнатись правду... Правду про нас знає тільки вітер...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107869
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.12.2008
Ти кажеш правду, ми чужі з тобою.
І я не падала до ніг, разом з розбитою любов"ю.
З тобою не гуляли ми, у парку, коли осінь впала.
І половинкою твоєю я вже не стану, як не стала.
Я не з тобою під дощем, збирала краплі у долоні.
Не ти в обіймах зігрівав, бо ночі вже були холодні.
Я не тобі дарую знов, той ніжний погляд, свою долю.
Ти кажеш правду, ми - ніхто, чужі до болю.
Твій голос чути не дано, коли я зранку прокидаюсь.
Я знаю, я тобі ніхто, я просто друг, я сподіваюсь...
А ти питаєш все: "Чому?" Чому я знов тобі напишу?
Щоб зрозуміти, що живу, і розірвати серця тишу...
Моєму другу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107781
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.12.2008
Напиши мне милая девушка,
Напиши о своих страстях.
Что вы, право, что же вы дедушка?!
Вы ведь стары, уже в летах!
Напиши мне, моя красавица,
Пожалей, прошу, старика!
Мне затея ета не нравится,
Что жалеть тебя, дурака...
Напиши мне, моя хорошая,
Я ведь скоро уже помру!
Не пугайте меня, мне страшно,
Уходите, я вас боюсь!
Напиши мне, моя прекрасная,
На пороге уж смерть стоит!
Я писать старикам не привыкшая,
Пусть хоть сдохнет, или сгорит!
Пожалей седину, родимая,
Я ведь многого не прошу!
До тебя, мне, старик, и дела нет,
Я писать тебе не хочу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107762
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 15.12.2008
Тихий шелест вітрів. Ніжні пестощі трав.
Ти мене не зустрів, Я тебе не знайшла.
Цілувала дощі, обіймала моря,
І до тебе ішла, хоч себе не знайшла.
У небесну блакить виливала печаль.
І нашіптував грудень про свій біль, про свій жаль.
Я не знала світанку, що впав за вікном.
Я чекала до ранку, щоб знайти тебе знов.
Я тебе цілувала, обіймала у снах.
В тихім шелесті вітру, в ніжних пестощах трав.
Але ти все ідеш, геть від мене, у ніч,
І не скажеш про нас, коли ми віч-на-віч...
У космічну безодню відлітають вірші.
Я живу не для тебе, біль на сірому тлі.
Я існую, шукаю, і мрію, живу...
Та в безодні людській я тебе не знайду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107430
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.12.2008
Стояли під вітрами двоє...
Його уста коханя обіцяли.
Вона дивилась безсоромно в очі
і зник світанок, ранок, дні і ночі.
Тривала зустріч двох лише секунди...
Розбіглись геть, як стрілки в різні боки.
Та ці вуста вона запам"ятала
і знов його впізнала - не впізнала.
Від спогадів горіли в неї щоки.
Той сигаретний дим вона ковтала.
А він їй більше слова не напише
і знає, що між ними тільки тиша.
Тепер вона чекає тільки снігу.
Він зрозумів, що він її не знає.
На мить вуста кохання обіцяли,
Та як його знайти вона не знала...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107284
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.12.2008
Горіла свічка наших душ,
І капав віск на серце.
Я з воску виліплю любов,
Омию у сльозах-озерці.
Горіла свічка наших доль,
Згорала, догорала...
Вогнем волосся по плечах,
І з нею я вмирала...
Гарячий віск, пекельний біль,
Я в темряві пропала.
Жаданий дотик твоїх рук
Я все життя шукала.
А ти вогнем мене спалив,
Мов свічку нашої розлуки.
Знай, географію твою
Запам"ятають мої руки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107237
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.12.2008
В небі місяць плакав від болю.
Я стояла сама, під дощами...
Це було не сьогодні, не вчора,
Ще любов забавлялась нами.
Ти слова промовляв жорстоко.
Наче лезом, вбивав кохання.
І пішов крізь відкриті двері,
Прощавай, сказав на прощання...
З неба місяць ридав сльозами,
Він змивав зоряні ночі.
На брудному асфальті сльозами
Я малюю кохані очі.
Я стояла одна, між вітрами.
Хай дощі розмивають свідомість...
Я тебе не почую ночами,
Не покличу в свою невагомість.
Місяць тихо кричав від жаху.
Крик німий я душею відчула.
Будеш завжди від мене далеко.
Знай, з дощами тебе забула...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107210
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.12.2008
Іди. Чекай. Прощай.
Забудь. Згадай. Кохай.
Втікай. Біжи. Вернись.
Тепер. Тоді. Колись...
Твоя. Його. Сама.
Цілуй. Вбивай. Твоя.
Ніде. Зникай. Злітай.
Плач. Кричи. Вбивай...
Дощ. Асфальт. Сніги.
Зима. Ти. Вороги.
Кохай. Цілуй. Убий.
Чужий. Коханий. Мій...
Двері. Сльоза. Біль.
Кава. Ніч. Заметіль.
Стукіт. Крик. Кров.
Губи. Тіло. Любов...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107054
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.12.2008
Колись і ти мене кохав,
І цілував, і обіймав…
Дивись, там ангел з неба впав.
В снігу його відбиток крил…
І не питай мене тепер,
Чи ангел полетів, чи вмер,
Чи може, з нами він тепер.
Це біль душі його зморив…
Я ж бачу, Ти не зрозумів,
Що то не ангел падав в сніг,
Що то любов паде до ніг.
Це ж Ти її згубив, убив…
Вже не візьмеш її з землі,
Не піднесеш її мені,
Відбиток крил застиг в мені.
Ти тільки слід від крил…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107039
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.12.2008
Если Ты улыбнешся с утра,
То я, тоже, смеюсь с тобою
Не грусти, Ты моя душа -
Оторвана в прошлом судьбою...
Если Ты, как спичка, згоришь,
Что же будет тогда со мною?
Ты не знал? Я тобою жива!
И на смерть иду за тобою!
Если бросишься Ты к ногам
Другой, Орлеанской девы,
В моем сердце застрянет стрела!
На устах застынут напевы...
Но, как только попросишь меня
Отпустить, на встречу дождю,
Я открою дверь широко
И слезами путь постелю.
Если Ты улыбнешься с утра,
Даже, если Ты далеко,
Заиграет на струнах душа...
Без тебя умирать так легко...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107033
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 10.12.2008
Now she’s gone…
Far away in the darkness I see
Naked gun,
And the bullet is waiting for me.
Now I’m lost…
In an endless sky I feel
All my sorrow,
And I don’t know is it real?
Now I’m dead…
There’s no light in the end
Of my way,
Only footprints on my soul’s sand…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107005
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.12.2008
Що було, не було, -
відболіло, пройшло.
Критикуйте мене, як умієте...
Та вірші - то душа,
Крик і правда сердець,
Мою правду словам не розвіяти...
Всі читайте листи,
Сторінки із душі.
Називайте ці рани, як хочете.
Мої вірші - то Я!
Моє слово, мій біль,
І мій плач над розбитими мріями.
Не жалійте себе,
своїх сил, почуттів...
Говоріть мені правду, як знаєте...
Але раз Ви знайшли
Ці сторінки душі,
Захотіли читати - то й маєте...
К.М.І.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=106775
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.12.2008
Жду, когда приходит кошка-ночь.
Мурлычит и меня ласкает.
В моих руках горит огонь моих страстей.
Пусть не целует, пусть меня не знает...
Жизнь, бежит рекой, как в венах кровь.
Любовь меня не обжигает.
И по плечам, огонь горит моих волос,
Пусть не ласкает, пусть меня не знает!
Вдох, вдыхаешь тела нежный аромат.
Но Ты меня еще не знаешь.
В моих глазах горит огонь моей души,
Но пусть она тебя совсем не знает...
К.М.І.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=106770
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 08.12.2008
На крилах заметілі осінньої лине
До Тебе мій спогад останній.
Кохання згасає, вмирає, і гине,
До Тебе таємне кохання.
Ти той, кого мрії мої колихали,
Чий образ ліпила зі смутку.
Кохання до Тебе було і нема,
Та очі Твої не забуду.
Гордився собою, і мною, смішною,
Ти тішив своє самолюбство.
Кохання до Тебе згасає, вмирає,
І схоже на самогубство.
Ясне, молоде чоло поцілунком
Тепер я уже не зігрію.
І мед Твоїх уст скуштувати на смак
Я більше ночами не мрію.
Летиш гордовито, мов птах в піднебессі,
Не дивишся вниз - недостойні...
Та образ коханого ранить до болю
Щоразу, при зустрічі, серце.
Хоч раз доторкнутись до одягу твого
І погляд жаданий піймати,
А потім зима забере до зірок,
Не смію Тебе не кохати.
Вогонь і зола зосталися там,
Де жевріла ніжна надія.
Кохання до тебе було і нема,
Та в серці моєму ще тліє...
К.М.І.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=106696
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.12.2008
Повільно час стікає з дахів.
Наповнює днями калюжі.
Через товсті плащі облич
Змерзають і гинуть душі.
Чорний сніг з неба паде.
Білою ковдрою тліє.
Через змерзлі шибки облич
Кохання нас не гріє.
Холод скує думок заметіль,
Марево наше про ласку.
Вбиває скупий погдяд облич,
Не відвернути поразку.
Бачиш зима з нами живе,
Каву готує на кухні.
Хтось не сказав, а хтось не почув,
Наша ідилія рухне.
Кави густий, п\"янкий аромат
Не зігріває свідомість.
Я не піду, Ти не прийдеш,
Не посміхнешся натомість...
К.М.І.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=106691
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.12.2008
Нехай нема куди піти, я й не тікаю.
Нема розлуки, самоти, лиш чашка чаю.
Розбиті мрії, бите скло, розбиті долі.
Тобі пробачено давно за сльози в морі.
Летять думки і сніг паде на наші душі.
Мене нема тепер ніде, я і не мушу...
Колись просила і благала про ніжний погляд.
Тепер снігами замело - ти тільки спогад.
Розбилась чашка, розлилась рікою горя.
Не треба слів, не треба сліз, було доволі.
Я не шукаю співчуття - а розуміння...
Та зустрічаю у очах твоїх тремтіння.
Гаразд, забудь і не згадай мене, про мене.
Не треба чорних кольорів, люби зелений.
Не треба більше чорних фраз, ні недовіри.
Я ж не упала до образ, як змах сокири...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=106582
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.12.2008
Будь зі мною
Ще п"ять хвилин...
Не тікай... Не йди...
Я міцно спатиму, а Ти...
Будь зі мною.
Залишся до ранку.
Подаруй мені ніч...
Не зникай... Не біжи...
Я пам"ятатиму смак поцілунків
До світанку.
Не ріж холодом душу.
Не терзай моїх снів.
Я кохаю... Я знаю...
Ти не скажеш мені.
Не промовлю цих слів,
Та я знаю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=106581
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.12.2008
Це кохання марне, давнє і забуте
Що його немає, що його не чути.
Це кохання – холод і розчарування…
Це розбиті мрії, втрачене кохання..
Це не поцілунки, не обійми ніжні…
Це не візерунки
Не метілі сніжні…
Це забуті ночі, нескінченний спогад
Це холодні ночі, неприкритий здогад…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=106514
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.12.2008
Неначе меркне цілий світ земний,
І сонце ніби вже не сяє.
Коли іду одна я в заметіль,
Неначе йду до тебе...
Зимові сльози і колючі хуртовини
Торкнулись мого серця знов.
Коли іду одна я в заметіль
Неначе йду в твою любов...
Нехай тобі дарую всі світи,
Нехай тобі дарую серце.
Аби лиш знати - є на світі Ти!
Аби лиш знати не даремно все це!
Нехай, не хочеш знати, як мені болить.
І я тебе не потривожу.
Коли іду одна я в заметіль,
Неначе йду з тобою...
І кожна нота ранить і пече,
І так я правду розумію.
Коли іду одна я в заметіль...
Інакше жити я не вмію...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=106435
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.12.2008
Холодним лезом - на серці рана.
Забула біль, і зник світанок.
Не було сліз, не було слів,
Мене поранити посмів.
На небі більше не світять зорі.
Немає ласки в очах прозорих.
Мені посмів сказати те,
Що заметіллю в душу мете.
Мене посмів убити словои.
Колючим і пекучим словом.
Не піднімусь у небо знов,
Не віднайду твою любов.
Мені, на жаль, сказав про мене,
Спустив на землю із небес.
Я не побачу твій світанок,
між нас немає вже чудес...
На серці рана кровоточить -
Душа від болю тіка з грудей.
Я нке змогла сказати те, що хочу,
Та зрозуміла я тебе...
Нема проблем і запитань, все зрозуміло, чітко й ясно.
не повернути час назад, не віднайти минуле щастя...
Жалію, знаєш, про одне, що покохала я...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=106233
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.12.2008
Летять хвилини і години. Летять хвилини і роки.
Я не зірвала поцілунку, не простягла тобі руки.
Я не забула про світанок, я не заснула в темну ніч.
Я не сказала : "Добрий ранок", тоді, з Тобою віч-на-віч.
Я не загинула від смутку, і не втекла від самоти.
Я не знайшла у Тобі друга, та знаю є на світі Ти!
Я не повірила очам, і серцю, що так сильно билось.
Я не повірила словам, і мріям, що ночами снились.
Я в заметіль холодну йшла, аж поки вітер не зморив.
Я під дощем Тебе знайшла - мене Ти під дощем згубив.
Я у весільну заметіль, ішла, немов в останню путь,
Я повторяла до зірок: "Мене ніколи не забудь"!
Я мріяла знайти себе, знайти і знову загубити.
Я мріяла знайти Тебе, та не могла Тебе любити.
Я до зірок у вишину кричала: "Радість поверніть".
Я до річок у глибину кричала: "Горе заберіть".
Я на гіллі старих дерев сваій смуток ніжно колихала.
Я виливала на папір свій біль - бо я Тебе кохала.
Я умивалася від сліз, і знов сльозами умивалась.
Я зрозуміла на кінець, як сильно я Тебе кохала!
А потім дикий біль ущух, і сльози більше не лилися.
А потім Ти мене почув, та мрії марні не збулися.
Ти говорив, і говорив, на мене більше не дивився.
Я знаю Ти мене забув, думки у мариво сплелися.
Тепер на сероці спить зима, тепер мете метіль сердита,
Тепер Тебе в думках нема, роками мрії всі розбиті...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=106230
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.12.2008