| Сторінки (1/77): | « | 1 | » |
чорниці чорним малюють ніч...
як сажею чорною топлена піч...
ти йшов за кроками
моїми глибокими...
та круки гукали - кру,
без тебе не житиму - вмру...
без тебе слів пісня не матиме,
а успіхи будуть втратами,
і бог курячий розсиплеться,
пісок із мармуру посипеться...
а круки - кру, зозуля - ку...
Скрипка О. зламав руку...
ногу і душу зламав,
і щось дуже цінне украв...
чорниці - чорним...
малина - малиновим...
і лише агрус
малює ...сонце!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342605
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.06.2012
девочка с чахоточным румянцем
влюбилась в рот моряка,
и мог спать моряк на своих кулаках,
и девочка калачиком уляжется рядом,
мяукая кошкой, дрожа как стёкла от града,
и толком говорить у них нет возможности,
он возьмет с полки портные ножницы
и срежет ее тусклую косицу,
а она начнет проситься
забрать ее с собой,
но в порту у них последний отбой...
затвра они на рассвете,
посапывая как дети,
расстануться на два моря,
она будет ломать руки в горе-
в разлуке он будет сниться,
и мочи не будет, хоть утопиться,
а он, бросая в волны окурки,
будет придумывать имя дочурке,
пока соленый ветер утихнет,
он как-то так без нее и привыкнет...
а она издавать кашельный стон
тихо так, со свечкою в унисон...
на корме стоять будет моряк, скривив свой красивый рот,
а ведь все могло быть иначе, даже наоборот...
она могла быть пышной красоткой,
пела бы песни над верхней слободкой,
а он - здоровый мельник, плечи с аршин,
всю ночь крепко спали бы, не сползая с перин...
и деток пяток-
четыре девицы и малый сынок
на обед осетра и жаркое в горшочках,
порядок в доме, пиво в бочках...
подумал об этом моряк-прослезился...
а над холмиком свежим туман постелился....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338355
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.05.2012
проснулась и не поздно, и не рано,
на теле кружева теней от тюли панны,
сменила в вазе воду для тюльпанов,
и ложечкой сломав в креманке cotta рanna,
ей пригубить хотелось лучик в чашке,
и пахло в доме свежесрезанной ромашкой,
и розмарином, дзирой, простоквашкой,
наглаженной, простой рубашкой...
на спинку стула бросила ажурные чулки,
вдруг в горле собрались предательски комки,
бессвязно мысли прыгали, еретики,
и оставляли непонятные каракульки.
и день врывался, тюль срывая с окон,
расслаивая рыхлый не уютный кокон,
в котором - прав старик Бюффон -
все так естественно едино как чосон...
на теле кружева теней от тюли панны,
он ей_д а р и л_мимозы и тюльпаны,
а в сердце - вензель из царапин-ран,
в один бросок с судьбой_и г р а я_в кегельбан...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331192
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 18.04.2012
Колись варив ти каву зранку,
Тепер насипав солі в ранку.
Чекав із вечора до ранку,
Чіплявся гапликом на ганку…
Не все тепер, як те – колись.
Та світить сонце, подивись,
Птахи злітають в синю вись!
І щастя вже, що ти наснивсь.
І писанок різноманіття,
І квіти прикрашають віття,
Так чисто, світло у бутті,
Та важко знов на самоті...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329741
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.04.2012
Чи їли ви в дитинстві вовчі ягоди?
Торкались квітів курячої сліпоти,
Ходили по калюжах в непогоду,
Камінчики, як млинчики, пекли.
Дівчаткам ви підносили портфелики,
За кіски з бантиками смикали не раз,
Переднім колесом збивали їхні вєліки,
Дражнили за веснянки повсякчас.
А ще п'ятипелюсткові бузочки
З'їдали на удачу, cміючись,
Уперті ми були сини та дочки,
Долали шлях до цілі, граючись...
А потім зникли ці забави, радощі,
Сумними стали будні, школа, дім.
Чомусь відмовив зустрічі з товаришем,
Лежиш, пускаючи під стелю дим…
Вона для тебе стала маревом
І мрією, часописом, життям,
А ти ставав вразливим парубком,
Але і мудрим, мов Хайям.
Бажань нестриманих по кілька обертів
Нарізує різьба в стотисячні рази,
Межи твердим ковадлом й молотом
Всі почуття людські на відстані сльози.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318358
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.03.2012
сегодня я созрела!
я стала вишней спелой,
теперь моя задача -
остаться не замшелой,
и знать что молчаливый -
лишь раз на сто - немой,
а далеко не глупый-
не ссорится со мной...
сегодня я созрела,
теперь я не наивна,
и мысль не оголтела,
рассудок без щербины,
а в жилах стынет сок
малинового цвета
от юности заката
до зрелости рассвета...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317994
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 29.02.2012
Я шепочу тобі на вушко,
Ти посміхаєшся в подушку,
Вдихаючи твій аромат,
Прошепочу не плагіат…
Лиш ексклюзив, лише для твого тіла,
Від ніжності та пестощів зомліле,
Я шепочу тобі в волосся,
У губи, у долоні, і про далі не тривожся…
Я пошепки зігрію твої мрії
І твої думи, прошепочу у вії,
Наснюсь очам солодким сном,
Поки зима та ранок за вікном…
Прокинешся: а біля ліжка мої капці…
І справді, ніби сон, хіба таке буває?…
Вона була? – ти сам себе спитаєш.
Наснилась. Лише кактус розквітає…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311030
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 03.02.2012
под окном цветы каскадом,
ветер треплет тюль на юг,
запевает серенаду
старый верный друг:
путает все ноты в стане,
уходя в бедный фальцет,
и дрожит арпеджионе,
сломав меж нами байонет...
ты не пой, давно ведь поздно,
дай остыть спокойно дню,
усыпая небо звёздно,
рваный ритм твой не виню...
не виню, а повинуюсь
сильной доле, с ней в унисон,
я всегда тобой любуюсь,
мой несбыточный, мой сон...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305233
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.01.2012
Дозволь мені тебе кохати,
ковтаючи сльозу, плекати
і вірити у день, що ніччю стане,
й тоді моя любов не перестане
просити дозволу торкатись
до твоїх вій і вуст гарячих,
відчути ніжність неоднакових побачень,
просити перестати тремтіть словам,
і серцю стукати у такт рукам,
що притискають лоно в лоно,
я - у полоні,
я у полоні почуттів,
хоча, це все не те, що ти хотів,
тому я дозволу питаю,
але я твердо знаю,
навіть, коли ти скажеш "ні",
я не вважатиму, що спроби програні,
ти тільки не відштовхуй,
ти тільки не кажи, що ще зустріну я,
я зачарована тобою, любов моя...
адже, щоби я не робила,
ти знатимеш колись, тебе любила
рівна за модулем потужна сила ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300092
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2011
Хто це Cанту нам привіз?
Це Рудольф - червоний ніс!
Й подарунків цілий віз?
Це - Рудольф червоний ніс!
Залив новий антифриз?
Це все той, червоний ніс!
В караоке кричить "Біс"?
Це Рудольф - червоний ніс!
Повезе в казковий ліс?
Наш Рудольф - червоний ніс!
Перед фото просить "Чіііз"?
Це Рудольф - червоний ніс!
Руба дрова, носить хмиз?
Це Рудольф - червоний ніс!
Виконає всіх каприз
Наш Рудольф - червоний ніс!
Він стрункий як кипарис!
Наш Рудольф-червоний ніс!
Отакий у нас Рудольф...
Гринджоли возить, грає в гольф!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297994
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 05.12.2011
Я люблю вітер,
а хворою - "біттнер",
люблю твої м'язи,
нічні перелази.
Люблю круглу дату,
подругу піддату,
триматись за руки,
та пульсу звуки.
Люблю бездоріжжя,
тебе у підніжжя,
вуста без помади,
прощати всі зради.
Люблю ти коли є,
стукає серце моє..................
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297275
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.12.2011
п'яна малина,
гра піаніно,
і як буратіни
стала мальвіна
я відтепер...
п'яна малина,
вікно в павутині,
назавжди віднині
щоночі, щоднини
краща я, ніж в четвер...
п'яна малина
і ти як дитина,
крізь соломину
життя третину
мого зпив...
п'яна малина
гра піаніно
і клавесину,
музики міна
готує зрив...
п'яна малина
така безпричинна
маячня плине,
лишень піаніно
і ти за ним.......................
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291403
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.11.2011
живе собі Оксанка, а може і Мар'янка,
а може і Тетянка, ну хто до кого звик...
плете у коси мальви, ромашки, голуб'янки
слідкують щоб веселки веселий слід не зник...
так от, ота Оксанка, а може і Богданка,
уранці з філіжанки на ґанку каву п'є...
а тут: егей, Оксанко, чому сумна ти зранку?
- чубатенька пеганка гніздечко вже не в'є...
по стежці йде циганка, чорнява молдаванка,
і чавить щось у банку, запрошує надпить...
а там, у нас, на ґанку, турбується Оксанка,
чому ж її пеганка у вирій не летить...
- тому, - зненацька каже чорнява молдаванка,
що качечка кривенька і їй далека путь,
в теплих краях, де ранки від моря дуже п'янкі,
чубатенькі пеганки то майже й не живуть…
і зручні гнізда, сонце, і гори, і світанки
чубатеньким пeганкам там щастя не дають,
бо там, в краю чужому, птахи такі щоранку,
згадавши філіжанки, об хвилі крила б'ють…
27.10.2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289016
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.10.2011
Та будь я темношкірою співачкою блюзів,
Народною артисткою колишніх союзів,
Мій голос звучатиме тільки в мені,
Чаруючи ночі, видихаючи дні...
Лишатимусь незвичною партитурою,
Осінньо-простуженою колоратурою,
Зливатимусь зі звуком крапель дощу,
Та в душу свою більш тебе не впущу...
Я - пьяно та форте імпровізація,
Мов Елли Фі реінкарнація,
Тому співатиму пісню довгу сумну,
Під твої заперечення вже не засну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283211
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.09.2011
А. Андрійко - аболіціоніст. Анапестом Андрійко анонсував андрагогіки атлас.
Б. Борис баблав барбариску. Борис! не балуйся!
В. Віталій відвідав виставку. Відтепер вживає він вазодилятори. Важко Віталіку важливе відчувати.
Г. Геннадій грав гами. Гамми геть гальмували. Гей-йо, Геннадій, годі грати, гуляти-гуляти! Гришко на горизонті!
Д. Дмитрик - дайхардівець. Дмитрик драматизує, дедалі деградуючи.
Е. Едуард - енциклопедист. Екранізував "Екіпаж". Експериментатор Едік.
Є. Євгенко - єдиновір. Є і є! А Євстах єретиків єднав.
Ж. Жан в жабо журив жабенят. Жабенята жбурляли жаботиння в Жана.
З. Зіновій злий. Запроданець Зіновій з'їдав зефір, "Зенітом" захоплювався.
І. Ідеальний Ігор ігнорував інші ідеї. Ініціював імпічмент. Інколи імпровізація Ігора інтоксикує.
Й. Йосип, йой! Йоду! "Йоли-пали"- йотація...
К. Климко-кандидат? Купив компанію, кабріолет, крісло, кредо. Купу краплених карт. Корупціонер Климко.
Л. Любомир любив лобстера. Ласував.
М. Микола митикував. Може, майстрювати, може, мажоритарити?...
Н. Наум-натураліст. Нарвав навесні найкращих настурцій. Не налюбувався. Нанометрів недостатньо. Нанотехнолог Наум.
О. Олесь - об"єктивний. Обожнював оп-арт. Обскурантів оминав.
П. Платон писав. Публікувався. Помітні пантеїстичні, панпсихічні плями...Платоне, перепиши повість, прошу!
Р. Роман - реакціонер. "Реформи - руйнація!" - Роман рекламував. Ревізія Роману резюмувала реквізицію.
С. Сергійко спав, сопів. Саги снились Сергійку. Сагайдак, сак, саз. Спокійно спав Сергійко.
Т. Трохим - тенор. Теситура тонка. Талановитий Трохим творив тиратично.
Ф. Федір - феєричний фуболіст. Фаланги футові, футорки фігачив!
Х. Хома хропів. Хо-хо-хо. Хунвейбін ти, Хомо! )))
Ю. Юрист Юрко юркнув в юрбу. Ююба, юка, юрта - не юкрейн.
Я. Ян - явище! Являвся як ядро ядерне. Яшкався Ян з яничарами, ятрив янголам...
...;)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279061
рубрика: Інше, Лірика
дата поступления 07.09.2011
На шляху від дому і до дому
Цвітом рясним гарбузи цвітуть
І веде нас невідоме в невідоме,
Прокладаючи у травах путь.
Час у час, і рік у рік священний
Проростає із зернин душа,
І тілА, що тлінуть обреченні,
І любов твоя, що так втіша...
Жовтий квіт, м'який та ніжний
Соромливо листя прикрива,
Гарбузи цвітуть, зав'язують суміжно
Свята літа аж до ПокровА...
Гарбузи повз стежки, на городі
Дивним цвітом квітнуть, і роса
Умивє очі, змива сльози,
Освіжається природою краса.
До морозів квіт у плід зростає,
Жовтогарячий шар користі, смакоти,
Ти звариш каші, погукаєш,
Та з гарбузом до мене вийдеш вже не ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269488
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.07.2011
Квітень після березня настав,
З дощами та пахучим цвітом,
Моє кохання, болю я зазнав,
Переді мною відтепер в одвіті...
За недозрілі вишні у саду,
За недоспіванії колисанки,
За косу нерозплетену руду,
Та за розбиті в серці філіжанки…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268016
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.07.2011
Ти мов та пляма із олії у воді, якби ж в майбутньому бульйоні,
Але ця пляма у воді з криниці дбайливо зберігалась у балоні.
І я осліплена промінням сонця подумала що це веселка,
Де вигравали кольорами дужки та коми із обідньої скатерки,
Отак і ми, окремо - треба дуже, навіть, конче, жити без не в змозі,
Але краплинкою води в житті твоєму я як облизане залізо на морозі,
Рідка речовина з дифузією сонця, жага напитись вдоста, але зась,
Олія у воді - це каламучення води з криниці, бовтання її повсякчас.
Та це нічого, олію можна змити, розбавити гірчицею чи хроном,
Але якщо я океан чи море, а ти мов танкер с нафтовим балоном?
Ти поливаєш береги з звірятком, з патахами, травами з росою...
І я дивлюсь на час, вмиваюсь кров"ю і маслянистою сльозою...
Олія у воді - наказ природи - по колу не води і не розмішуй,
Заплямлена вода при цьому залишиться олією частіше...
І я осліплена промінням сонця подумаю, що це веселка,
Де виграють усіма кольорами дужки та коми із обідньої скатерки...́́́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265878
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.06.2011
рассыпались люди под небом, по горизонту земли,
собраться как зёрнышки в колос они уже не могли.
прекрасная лестница радуги с брызгами нежных снов,
дождинки-снежинки тучек дарили неземную любовь,
и каждый из них это чувствовал - о! пришла благодать,
но друг другу было позволено только печально вздыхать...
а в океане безбрежном одиноко лодка плыла,
рассыпались борта у нее, красивая сказка была...
полоска полотнища алого билась, как сердце, в камнях,
что-то подобное слышала я, даже встречала на днях...
14.04.2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254341
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.04.2011
солодка кава на вустах,
вершки, думки в омані
наплутались, і мов Плутарх,
вигадуються порівняння.
о, жінко, у ранковий час,
ти ніжна, як пелюстка квітки,
і тонкий протяг повсякчас,
зідмухує вчорашні притки...
поспи, поспи, моя краса,
не збуджуй розум кофеїном,
відсутня горизонту полоса,
в люстерко ти говориш з бабуїном?..
годинник відбиває мить,
сиве волосся - час переживання,
поглянь-все місто іще спить,
і не готове до твого страждання...
не треба, мила, хлюпати вночі
і рвати серце мов ті витинанки,
знаходять щастя щастя шукачі,
"на щастя" розбивають філіжанки...
прокинешся пізніше-не біда,
відчинеш вікна сонечку назустріч!
час - лікар, а слова - вода -
стечуть потічком в густу нічку...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237567
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.01.2011
...Я обнимаю микрофон ладонью и пытаюсь закрыть им свои губы от зрителей, и под тихий аккомпанемент Фреда начинаю петь, ища того, кто приходит ежедневно, садится у бара и не отводит взгляд от меня.
"Разговариваю" я с ним песней, а он - своими синими как небо, как озеро, как свежий воздух, глазами.
Со сцены не видно, какой бокал у него в руке. Ничего не стоит спросить у бармена кто это и что он заказывает, но не в моих правилах...you better stop the things you do...закрыв лицо рукой, пою я.
Фред всегда фальшивит в этом месте и не позволяет мне растворить слова в желтом свете прожектора, в котором чаинками спускается белая пыль.
Ирландское кружево слегка спустилось, осветляя мое плечо, которое я с особой тщательностью замазывала кремами, чтобы фиолетовые отпечатки ручищи Фреда не так явно были видны. Да, Фред пьет крепко, начиная с одиннадцати утра и заканчивая глубоко за полночь...Угомонить его весьма сложно. Раньше удавалось уговорами, я говорила с ним как с маленьким, сюсюкала и обещала все, что только можно пообещать, лишь бы он уснул, а не рвался в походы...Что только не делали все мы, разбавляли водой, закрашивали черничным вареньем его пойло, привязывали к кровати, утром не давали даже маленькой рюмочки-все тщетно. Все возвращалось на круги своя...
А я ежедневно, ежевечерне ждала синеокого. Его взгляд уводил в преисподнюю. Because you’re mine, you’re mine...поправляя локоны, пела я...Вельветовое платье с разрезом до средины бедра, чулки с фиолетовым бантиком, перчатки - я хотела ему нравится...И нравилась. Либо я придумывала, что нравлюсь, так было приятнее петь, жить, доживать с утра до вечера...Спешить к портнихе, заказывая дорогую фурнитуру из города. Не торопить мастера в цирюльне, дожидаясь окончательных штрихов в густой моей рыжей копне. Мне хотелось безупречности и новизны каждый вечер. Я была убеждена, что я справляюсь. Я справлялась. Я не ела свои любимые булочки с кунжутом, забыла вкус пива, которое я так любила под утро разделить с Фредом. Я парила над землей, торопилась к началу работы. Заставляла вымывать свою маленькую сцену до бела. Я обнимала микрофон, отпускала и расправляла руки крыльями...I can’t stand it cause you put me down...
...Ближе к часу синеокий уходил. С ним уходило и мое настроение. Оно захлопывалось дверью, будто застревало в дверном проеме, но не возвращалось. Затем я снова ожидала следующего вечера и торопилась купить новое белье. Если бы вы знали, как вдохновляет женщину новое красивое белье. Кружева, атлас, мягкие резиночки, плиссе...это оно обнимает и касается тела прежде, чем это сделает тот, кому вы так хотите нравится...кто восторгается вами...без которого не можете дышать.
...Я не выдержала. Подсела к бару около двух ночи, выпила маленькую рюмочку портвейна. Я зашла на кухню и спросила свою подругу:
- Скажи кто, кто это приходит к нам такой синеокий, сидит на краю бара, - в сердце стучало и волновалось, оно торопилось узнать, кто нарушил привычный пессимистический ход механизма часов моей жизни...
-Ты что еще не в курсе?!?!?! - прошептала та...
-Нет...- устало ответила я, а в душе клокотало - лишь бы ничей ни муж, ни жених, ни агент, в конце концов.
-Это же любовник нашего хозяина... - отрезала мне сердце приятельница.
Я проглотила воздух, который состоял из осколков стекла моего огромного шара фантазии и мечтаний.
-Слушай, занеси в номер Фреда две, две! бутылки. Две литровые бутылки!!! Слышишь??? -прошипела вдруг я в ухо подруге. -И скажешь, что меня завтра не будет, я поеду в приют.
-К своим чертятам? - заулыбалась простодушно кухарка.
-К детям!!! - заорала я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236194
рубрика: Проза, Лирика любви
дата поступления 21.01.2011
Из меня вытекает кровь, положительная четвёртая,
Она брызжет как фонтан, стремительная и упёртая-
Я поранила руку бокалом, разбитым хрустальным,
Я бинтую рану бинтом, будто золотом сусальным...
Ты касаешься губами губ - горячим медовое,
Острым своим языком разрезаешь нити суровые,
Слизываешь липкий белок из гемы и глобина,
Цвета алой зари, оттенка листопадной малины...
Ты вдыхаешь оксид железа группы четвёртой,
Оставленный зелёным яблоком протёртым,
Металлическим ароматом красного граната-
Зрачки расширены в полупрозрачных агатах...
Капли крови четвёртой в салфетке розовой,
Как калины сок декабрьской мороженной,
Впитываются, сливаются постепенно градом-
На предметном стекле рисуется кавалькада...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230180
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.12.2010
Ночь украдкой.
Сын в кроватке,
Из книги закладка
Упала на пол...
Месяц яркий.
Воздух жаркий,
Сон мой сладкий
Хрупок как фарфор...
Ключ скрипящий,
Ты неспящий,
Вновь манящий
Нагумо в Пёрл-Харбор...
Звезды ближе,
Амуры стиже,
И в мыслях-жиже
Режется мрамор...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228498
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 13.12.2010
Oсінь коси полоскала
У відварі трав.
З вітром скирди висатала,
Що Жотвень складав.
Груші, яблука збирала,
Їла виноград,
На причілок споглядала,
Де спав Листопад.
Встала рано, вдягла юпку*,
Побігла на луки,
А листопад підхопив
Її в міцні руки.
Закохані закружляли,
В листі різнобарвнім,
Погляди їхні палали
У таночку гарнім.
Осінь стомлено присіла,
Листопад сміявся,
В небі хмарка пролетіла,
Дощ в коханні клявся.
Листопадко одчарує,
Осінь стигла впаде,
Весна надію подарує,
Літо щастя вкраде...
Осінь йде собі поволі,
Ягідки збирає,
Нитки золотої долі
У клубок мотає,
Така дивна, тепла Осінь,
У волоссі квіти,
Наповнені її груди
Нагодують літо...́́́́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219791
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.11.2010
Діду, де ти, як ти там?
Чи бувають там світанки?
Я вже молока котам,
Налила у миски з ранку...
В череді уже давно
Випасається Мартуся,
Гусям нарвана трава,
Діду, бачив ти бабусю?
Каша, зварене яйце,
Глек кислякУ, сметана,
Стук в віконечко - Хто це?!
Так ще темно, хоч і рано.
Гілка вітром в шибку б"є,
Голуби сіли на сіно,
Ластівка гніздо своє
Ще до холодів покине...
-Так, у лавці я купила
Локшини та сірники,
Діду, вже склад у бучині,
А-а-а, на випадок війни...
Гріюсь в сонці на причілку,
В небі чую журавлів,
Дивлюсь на сливову гілку,
На ній пара голубів.
Йду до скриньки-
Там газетка "За радянське, за життя"*,
Заглядаю вглиб навшпиньки,
Та не бачу я листа.
Діду, де ти, як ти там?
Тут такі ж, гарні світанки,
І вже молока котам,
В миски налила ще з ранку...
Та ж толока, небокрай,
Посідали кури в сіні,
Грає сріблом водограй,
Хоча день сумний осінній.
Де ти, діду? Отзовись!
Заспівай мені знов пісню,
Ясним сонцем засвітись,
Окропи дощем навмисно!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217160
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.10.2010
сырая осень,
на висках проседь,
в лукошке гриб,
судьбы изгиб.
тебя просила,
изо всей силы,
умом понять,
не отвлекать
дождем размыты,
градом избиты
у радуги цвета-
как ты не проста!
в разводах стекла-
гроза умолкла
и ты бежишь,
где жизни тишь...
душа в царапках
и опечатках
уж осень, влага,
мыслей ватага...
смывают дни
далекие огни
жарких рассветов,
где ночи без ответов
в реке ты утопила
июля силу,
сырая осень
замерзших сосен
из огрубелых рук
сожженый сук
отнять не сможешь,
ты не тревожишь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211608
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.09.2010
В мені цвітуть сади,
Пашніють квіти, трави,
В мені ростуть плоди
З відтінками заграви...
В мені живе весь світ,
Що щойно ти покинув.
Чарує дивоцвіт,
Що в небосвід поринув.
І злива ллє,
Грім в блискавку пірнає,
Є у мені твоє,
Що губить-визволяє.
В мені сама любов,
Я сплачую всі мита,
Я відчуваю знов!
Твої в мені є діти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211533
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2010
Жаннет не любит сладкое,
Пьет лишь прокисший кефир,
И грызет ногти украдкою,
Ибо тревожен в ней мир.
Она стрижет коротко волосы,
Помногу курит "житан",
Дни - монохромные полосы,
Нервы - на взводе наган.
Даже кошка ее не встречает ,
Всегда кофе из джезвы сбежит,
Ах, какая Жаннет непутевая,
Она никуда не спешит.
В окошко ветер стучится,
Майский лучик щекочет нос,
Давно уже ей не спится,
Мучается в ней вопрос.
Накануне, давний знакомый,
Пригласил нашу Жаннет,
Куда бы вы думали, милые?
Отведать клубничный десерт.
Жаннет часа два не курила,
И кофе свой не пила,
Бутылки из-под кефира
К бакам во двор унесла.
Она оделась в юбку,
Как же красива Жаннет,
Она летела на крыльях
К тому, кто позвал на десерт.
Сбивала носки на туфлях,
Шикарная наша Жаннет,
Впервые она торопилась,
Теряла дважды берет...
Она влетела в двери,
Сбила бармена с ног,
За столиком тот? и другая,
Пили вдвоем сладкий грог.
Распахнуты окна от ветра.
Глотая дым сигарет,
"Да н е люблю я сладкое"
Себе повторяла Жаннет.
Но через день удивительный,
Звонок в дверь и вопрос,
Она перепутала улицы,
А сейчас у Жаннет букет роз!
Они ели сливки с клубникою,
Смеялись и пили чай.
Ты если не любишь сладкое,
Попробуй его невзначай...
4 мая 2010 г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=189335
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 13.05.2010
ну, и конечно, я могу, вдруг, разрыдаться в трубку,
или надеть совсем помятую и старенькую юбку,
и я могу купить билет в автобус, по стоимости желтого такси,
могу скрипеть зубами, и не проситься, не просить "прости"...
я все могу, во мне живет железный Феликс,
что прячет в сердце силу птицы Феникс,
конечно, женщина я еще та, с косою в пояс,
что расплетается, и связывает судьбы в колос,
могу открыть все то, предназначаемое мне...
мне не устать, быть мне, так как и быть весне...
могу, когда хочу, когда вдруг розовеют щеки,
сказать...смолчать...и выучить т в о и уроки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182325
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 07.04.2010
Я - брунька, незвична, рожевого кольору,
Закохана, твердість майбутнього квіту бадьорого...
Я зараз лусну, в мені сто кілограмів тротилу,
У мене на все, ти збагни, вистачить сили...
Лише тебе вибух мій не торкнеться,
Бо він уражає хвилею ніжність і серце...
А твоє черствіє, як хліб на причілку, без рушника...
Отака я негідна, раз кажу так, я, просто, така...
Я викликаю на бій сто неправд і півсотні образ-
Кіхота й Тобоську зведу в шлюб у палац...
І попри все, попри сніг та мороз-я заквітну...
Бо дарую усмішку тобі, як завше, привітну...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182321
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.04.2010
А в оту ніч я б захотіла бути ранком...
Тим ранком раннім, надзвичайним,
Коли ще яскравіючим серпанком,
У пізній вечір сяяв сріблом тайним.
А потім зорі заблищали невгамовно,
І не дозволили ночам зникати,
І стане темно, так свідомо безумовно,
Як ніби кликала в вечерю мати...
А ти вдихатимеш мене, коли я видихаю...
А ти штовхатимеш мене, коли я наближаюсь,
Адже ти саме той, і саме те що хочу й маю,
Тобою мрію, до твоїх реалій доторкаюсь...
І я б кохала цілу ніч тебе, і без надії, і без сподівання,
Та тільки не збагну як зважити тебе у пізньому коханні...
А я кохатиму, торкатимусь тебе, як у востаннє, до півночі,
І тільки-но твоє напружене єство супрОтив діяти не хоче...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182256
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.04.2010
моя душа - це теж планета:
пустелі, спалені ліси,
думки-це не підписані памфлети,
чи "к Чаадаеву" листи...
моя душа: у ріках - сльози,
в ярах туман, в долині-сум,
спадають ніби верболози,
ховаючи розкутість дум...
і десь тут бігає звірятко,
кумедне, полохливе, ще мале,
на цій планеті теж не гладко,
летять лелеченьки-леле...
планета ця зігріта сонцем,
слонами, снігом та весною,
дивлюся з неї крізь віконце,
крізь ставні, що зачинені тобою...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182254
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.04.2010
На подоконнике лежали кусочки злости,
Поплесневели, разбухая, пачкали плоскость,
Они в обнимку, дружно, жались, плечами терлись,
К окошку, кто животом, а кто спиной, приперлись.
-Не быть нам вместе,- кричал вот тот, что пожирнее,
-Расстаться надо, раздаться надо, чтоб быть сильнее,
-Чтоб в душу, в сердце, в печенках мы все сидели,
Чтоб совесть с разумом, как на десерт, мы на ночь ели...
-Да, дело, братец, ты говоришь, будь посмелее,
-Раздай нас, расставь нас,- все ж веселее...
И расщепились, разсосредоточились поганцы,
И закружил ветер-шалун их в пыльном танце...
Но я услышала тот страшный и неприятный сговор,
Взяла я тряпку и пылесоса журчащий провод,
Но невозможно кусочки злости собрать в едино,
Выход один - оставить без внимания все их причины...
И тяжело так, трудно, помочь себе необходимо,
И я отважная, хорошо вижу - пройду я мимо(?)...
09.11.09
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154772
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 11.11.2009
Полохливе літо та яскраві ночі невблаганно швидкі, ранки беручкі,
Тільки моє серце так і не зігрілось, згубились в очереті потічки-річки,
Так просила місяць не світить нікому, а тому лиш, хто до серця йде,
І в душі холодне почуття, тривожне - немає розради ні в чому, ніде...
Я в осінній човник сіла на краєчок, весельце сріблясте плеска по воді...
Ти - моя відрада, мої ясні очі, мій найкращий в світі, в радості й біді...
Я співаю пісню... тобі про кохання, "та все про кохання, та все про любов",
Вересневі ночі, тихий теплий подих і твоє мовчання слухаю я знов...
Жар душі палає, в грудях серце рветься, я в твоїх обіймах, легінь мій,
Подивись, листочки, що були зелені, тепер пожовтілі, б'ються, мов прибій,
І втрачає колір оця пора року, прополощить осінь барви в моїх снах,
Не звільняю серце від стріли твоєї, тебе я гукаю, як підбитий птах...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146646
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.09.2009
Як зайшла за лаштунки, де твій грає вертеп?
Я поповнюю в матриці комірку дуреп...?
Мене знову немає в концертній програмі,
Я отримую роль поганеньку у драмі...
Автор нам невідомий, режисер нікудишній
Теплий вітер під светром шукає затишшя,
Дощик змиває з акторських облич їдкий грим,
Я поеми пишу із невдалих, надуманих рим...
Холівуд чи яка кіностудія плаче за мною,
Але я не з тобою, герою, я не з тобою...
Бо маю інший талант, маю інший я хист,
Я - не прима на сцені, я...я - твій сценарист!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146645
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.09.2009
Скошена трава, що шовком під ступнею
Розсипалась ще учора, на світанку,
Так смиренно склалася у копи...
А мені не вистачає пісень з ранку...
Води нап'юся із криниці,
Що копав мій дід тим літом,
Із веселки бризками водиці
У спеку буде серденько зігріте...
Нехай час, що плине неупинно
Як хмаринки над ставком, де балка,
Якнайдовше не матиме спину,
Поки в Те́рек впадатиме Ма́лка...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=133364
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.06.2009
Дідусева згадалсь синя кружка,
З криничною холодною водою,
Що із цеберка, де зігнУта дужка,
Що випита спекотною порою...
Напившись досхочу, до стукоту у деснах,
Коли язик примерз до піднебіння,
Не знати ще про ті зрадливі весни,
У нескінченність вірити ще мати вміння...
Згадались теплі вечори бузкові,
А ще смішнючий молочаю слід,
І ті роки, повільні та казкові,
Коли вечеряти гукає дід ...
Коли ранкові зорі відкриваєш,
А захід сонця - свято для малечі,
Коли табличку множення вивчаєш,
І ще гостренькі загорілі плечі...
Згадала все це я, і проковтнула
Важку сльозу в оцю травневу ніч,
І пам'ять свіжа, і нічого не забула,
Бо спогади - це вітер, а життя - це піч...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=128905
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.05.2009
Ей было 34 года, когда директор, наморщив лоб в свои брови, объявил ей об увольнении...
Маленькая квартирка. Собака, бабушкин комод, древняя раскладушка и битком набитый шкаф с концертными костюмами - все добро, что было у нее.
А весь мир, который во время гастролей лежал у ее ног, вдруг стал занят только своими делами.
Ну, а кому нужна женщина - вторая ассистентка циркового фокусника - в престарелом для шоу возрасте?...
Тявочка бежала за ней без поводка, сигарета за сигаретой тлела во рту, что дальше, в голову не приходило...
За перекрестком находилось летнее кафе, в котором она с Фредом провела все после - репетиционные годы, и где теперь поздний сентябрь размахивал накидками-зонтами, как флагами - будто отчаливал пароход надежд от берегов отчаяния.
Ветер злющими руками подхватывал женщину и вел дальше...Пёсик, повизгивая, ускорился за хозяйкой...
Где Фред? Он мог бы сейчас налить ей рюмку бурбона, а после этого слушать ее песни и обещать, что следующий номер будет еще более успешным, и в нем она будет настоящей героиней...
Ветер стащил шелковый шарф с ее длинной и худой шеи и унес на набережную. Потери она не заметила...
Плакать? Она не умела. Не умела выжимать из себя этот успокоительный конденсат. Она могла разрыдаться, когда Фред уезжал с кем-либо после выступления в своем авто. Но и эти слезы были очень давние. Она даже на его похоронах не плакала. Она могла разрыдаться в приюте для старичков, когда мама не узнавала ее и называла именем соседки, но и эти слезы были из позапрошлого века...
Смеяться? Осталось смеяться. Она растянула губы, выплюнула сигарету и громко засмеялась. Сначала глупым хихиканьем, а затем раскатистым смехом. Она смеялась долго пока не вырвала из себя градом слезы. Тявочка не знала что делать, она кружилась и виляла хвостиком, и скулила, и плакала вместе с хозяйкой. Женщина рыдала до рвоты, из горла и глаз. Хотела выдрать изнутри всю свою прошлую жизнь. Ведь в новой она ничего не умеет, ничего не знает, ведь в новой - она младенец. Когда закончились слезы со смехом, она начала кричать, кричать до хрипоты...
Собачка с перепугу отбежала и присела возле дороги, продолжая волноваться и повизгивать.
Фред! Ты поступил подло, с самого начала! Сейчас она бы так и разносила пиво в портовом пабе, вышла бы замуж за крепкого рыбака, имела бы трех сыновей и свекровь-ворчунью, вечерами бы громкие, но семейные, ссоры не покидали их спальню, по воскресеньям они пили бы грог, ели сливовый пудинг и...
она бы не знала теперешнего смеха, рыдания и крика...
Тявка подбежала к столбу, сделала свое собачье маленькое дело и вернулась к
хозяйке. Та поднялась с колен, отряхнув их...полезла в карман за сигаретой и не обнаружив пачки, вывернула содержимое...На камни выпали ключи, носовой платок, спички и маленький клочок бумаги. Это было расписание поездов. Она развернула его и прочла.
Достала кошелек и пересчитав купюры, поспешила вернуться в город.
...
Ей было 35 лет, когда она на большой веранде каменного дома, поглядывая в коляску с крошечным сыном, укутывая в теплый платок старушку-свекровь, вглядывалась в горизонт, с возникающей дороги которого шел крепкий рыбак и ее маленькая Тявка бежала рядом с ним...Пахло сливовым пирогом и морем...
Спасибо тебе, Фред! Ты поступил правильно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=121828
рубрика: Проза, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 17.03.2009
А ти мій всесвіт, що душею можна зрозуміти ...
Маленький мікросвіт з мільйонами життів,
Мене на крузі гончара ти можеш розкрутити,
Зліпивши з глини і розсипаних цвітів...
Ти можеш клеїти із мене купу аплікацій
З картону, кальки та газетних папірців,
Ти можеш провести сто тисяч акцій
З метою вигнання косуль з моїх гаїв.
Зі мною можеш все зробити:
Зірвати, зрізати, розтерти і спалить,
Але не зможу я від тебе відступити,
Тебе ніколи я не зможу розлюбить...
Нехай шаленим всім здається це зізнання,
Нехай я серед ночі йду у спалах почуттів,
Але моє цибате й віддане кохання,
Стрічається лиш раз на сто віків...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=116969
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.02.2009
я - яхта твоя крейсерско-гоночная, удобная,
оснащена технически, твоя моторно-парусная я
с хорошим водоизмещением, и снабжена
убежищем от непогоды, и для прогулки я годна;
я - дорогой твой отдых, на камбузе ты сыт, и в штиль
мой шверт из бури уведет с футами нужными под киль...
держись, ведь я канатом швартовы вросла в тебя,
а, значит, в море уходить не сможешь без меня...
яхта - англ. yacht, гол. jacht, нем. jagen — гнать
яхты с маленьким килем, и встроенным выдвижным швертом, имеют название - компромисс и предназначены для хождения и по мелководным акваториям тоже...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=115007
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 03.02.2009
и угол крена, угол тангажа сумею я определить,
я буду рядом с облаками в пыли небесной плыть,
я - твой сврхлёкгий самолет без доли риска...
надежная система управления углами рыска...
в груди моей, как в песне - пламенный мотор
я сделаю посадку на воде и среди снежных гор...
всегда войдешь пилотом первым на мой борт
нас с почестями примет любой аэропорт...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=115005
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 03.02.2009
Ти хочеш шампанське із полуницею?
Ти хочеш ділитись зі мною дрібницями?
Ти хочеш мене подолати як гори?
Ти хочеш мене як одуження хворий?
Ти хочеш мене без солі і солоду?
Ти хочеш мене замучити голодом?
Ти хочеш пізнати мене як цілий світ?
Ти хочеш мені лишить заповіт?
Ти хочеш мене розірвать на шматки?
Ти хочеш знов мене взять у "лапки" ?
Якби ти цього всьОго хотів,
То ти тоді б мене не розбив...
Тепер зклеїти не можеш ламкі
Осколки малесенькі та крихкі,
Що розлетілись на сотні верст -
Необережний був твій отой жест...
Тепер мене скрізь дуже багато,
Але тобі мене не зібрати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=112025
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.01.2009
Я - не джин,
но мой полон кувшин
того огня,
обжигающего меня...
и для гремучей смеси,
все взвесив:
бреду, иду, лечу,
на крыльях мчу...
взглядом встретить твои глаза...
голосовать лишь только "За!",
обняться твоими руками,
согреться твоими губами...
я наливаю в кофе ром ...
нам хорошо вдвоем...(?)
и без ответа знаю...
я по тебе скучаю...
и, кажется, ну, руку протяни,
но миража неблизкие огни...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=111627
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 13.01.2009
А взимку бажаєш ти весни...
Весною - хочеш прохолоди...
Але ТОБІ, напевно, сни...
Наснились про чудові води...
В котрих купалась я,
Така досупна та жива,
Та з бризками зливалася,
Не чула я твої слова...
Волосся грало в хвилях-
То музика сирен,
І в сотні милях
Нептун всміхався до мурен...
І краплі на мені, мов діаманти,
Гукали губ твоїх спасіння,
Мене не виграв ти у фанти,
Любов - дарованеє вміння...
І дощиком змивало мої сльози -
То був МІЙ сон в кріпкі морози...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108293
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.12.2008
Коли тебе немає,
То світло променів не знає...
Коли тебе немає,
Пітьмі жахів не вистачає...
Коли тебе немає,
Мене самотність здоганяє...
Коли тебе немає,
Мене неспокій одягає...
Коли тебе немає...
Мені себе не вистачає...
Коли тебе немає,
Тебе немає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108275
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.12.2008
Кульбабкою мріяла стати вона,
Ота пелюсткова і жовта весна,
Щоб зелень собою лише прикрашати...
І бавитись з сонцем, про тебе все знати...
Дмухнув вітерець - пелюстки затремтять,
Як добре про горе і біди не знать...
За край веселки міцно триматись,
Під теплим дощем довго-довго гойдатись...
Всміхатись і чути лагідний гук-
Щебечуть птахи із лісів та із лук...
Торкатись голівки красивого маку,
Носити в собі оту гарну ознаку.
Що ти подаруєш світу нові життя,
Залишиш їм час, ну, а сам - в небуття...
Травою лоскочусь, зриваю коріння,
Радію я, плачу, бо я грішне створіння...
Росою з листочка умиюсь - всміхнусь,
Тобою замріюсь, і у сніг обернусь...
Щоб на щічку сніжинкою впасти, маленькою,
І слізкою стати тобі солоденькою...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107892
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.12.2008
Ця спроба була нелегкою, виваженою і надтонкою, я вбивала себе тобою поволі з насолодою, майже без болю...
Ти був як "іспанський чобіток", але стискав у ньому серце...
Ти штовхав мої мрії в "газову камерку"...Ти доводив мене до памороку.
Це я дочекалась до цього?...До акту неприроднього такого...
Я поволі, роблю зусилля над собою, спроба невдала - вбити себе тобою...
Ти - неприємний аргумент...Ти викреслив мене зі списку...
Розбив і мою душу вщент...І викинув в собачу миску...
Але ти не знав одного...Я -воскресаю, як щодня сонце...
Я вже не мерзну від погляду твого ...І випускаю себе у віконце...
Ти лезом не будеш на моїх венах...я більше не поділюсь сокровенним,
Бо заміть тебе є тепер він, отой старий та мудрий млин...
Що перемелить все до крихти,
Що долею дано терпіти,
Все це зуміти
Пережити,
Забути,
Витіснити й замінить...
Не розучившись світ любить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=104586
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.11.2008
Серце б'ється, як "молот по наковальні"...
Бо ти чекаєш, там, у вітальні...
Руки вологі, вуха горять...
Хочу тобі все-все розказать...
Хвилюванню не приходить кінець,
Господи! Що я? Мов, знов під вінець.
Глибокий видих, очі до стелі...
У голові духмяно, як хмелі-сунелі...
Ти...я люблю...душа палає...
Сонце моє, я знаю, ти знаєш,
Дивний такий, коханий, ти мій.
Підійди, обійми...рідний такий...
Сонце промінням мене розбудило...
Як же чудово з тобою та мило...
Гарячі вуста торкають чоло...
Думи мої вдалечінь завело!
За руки так міцно тримаюсь твої,
Радісні сльози ховаю свої,
Так і полишимось навіки, вдвох...
Рідкісні, мов, ісландський мох...
Олені прийдуть - побачать красу...
Новорічні дарунки всім понесуть-
І нашим правнучкам, і потім пра-пра...
Свято наблизилось, чуєш? Ура!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=102703
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.11.2008
Одиночество мое, это - я и есть,
Ты моим умом владеешь, не присесть...
Я тебя не жду, не усовещу, будет день-
Отволнуешься, успокоишься, сев на пень...
Одиночество, обещалась я не грустить,
И тепло луны, холод солнечный позабыть...
Не стучи, не умничай, чай, сама
Знаю, приближается забот кутерьма...
И стою на бережку, платок тереблю...
Вот такую я себя не люблю...
Вот такую нервную не терплю...
Пойду с мыслями-горемыками пересплю...
Проснусь на перинке мамкиной - отревусь,
Босиком к колодцу я тороплюсь...
Иней стопы мрамором холодит...
Тосковать-кручиниться не велит...
Прыгну в прорубь темную - закричу...
Взлететь белым лебедем захочу...
Но зовет, вдруг, мамочка - кофе пить...
Буду обещаться ей - смирно жить...
Обнимать мужа верного по утрам,
Детям сказки-присказки - по слогам,
Умываться росами, вдыхать череду -
Лучше одиночества себе не найду...
Отпущу я с ветром свою грусть-тоску...
Разорву печаль свою я по лоскутку,
Одиночеству обещано - по-за-быть...
Буду мирно, маменька, со всеми я жить...
Обещала-каялась, вголос я рыдала
Просто, опыт жизненный, я приобретала...
Насмотрелась в зеркало - в красные глаза,
Хихикнула, подпрыгнула -куда й ушла гроза...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=102702
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 13.11.2008
(вірш без розміру)
Скрипалька осінь вчить нас слухати
І після молока на воду дмухати,
Бо в́́есни є зрадливі й нестійкі,
А зими з літом - неповороткі.
Скрипалька осінь зажадала смутку,
Тому в ній ноти лиш мінорні...
І душу мою, ти безжально, як того ст́ану...
Музичний ключик, ввів у оману...
Не грай тужливо, осінь золота...
І рисками дощу не кресли в серці радо...
Я буду знати, що я вже не та...
І слухать інетремеццо, бо не встигла я - інтраду...
Скрипалька осінь - вчителька моя...
Куди поділись ті пекучі почуття?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=98214
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 17.10.2008
У жовтні листя пожовтіє...
І пташки полетять у теплий край...
І вітер в трубах дико взвиє,
Тебе я не покину, так і знай!
Я буду просто так присутня,
Коли я треба - погукай,
І будуть дні з ночами незабутні,
Тебе я не залишу, так і знай!
Молитимусь вночі - палають свічки...
За тебе, діточок, любов і мир!
І жовтень жовтим розмалює стрічки,
Що будуть вплетені в життєвий вир.
Молитва Богу долетить, я знаю!
Всьому поганому наступить край.
До Богородиці долоні я здіймаю:
Буятиме зеленим рідний гай!
А зараз осінь - треба почекати...
За жовтнем має бути листопад...
І нам з тобою та й не знати...
Що розквітатиме ще старий сад?..
У жовтні листя пожовтіє...
Пташки повернуть навесні...
І вітер теплий дощем вмиє...
Тобі радію, ти - мені...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=96496
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.10.2008
Нема освідчень до світання -
То осінь нашого кохання...
Міцніші стали обнімання-
То зрілість нашого кохання...
Сніг сипле в скроні отак, зрання -
То мудрість нашого кохання...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=96494
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.10.2008
Дождь. Кофе горячий и джаз...
Стало другим все, и тем же для нас:
Такие, по-прежнему, серые дни
Свет приглушают они...
Музыкой тихой наполнен мой дом,
Мне все равно, и дело лишь в том,
Что зову-не зову я тебя, ты проверь,
Закрыта тобой твоя дверь.
И мило звучит сладкой осени блюз,
Я сливки налью, и знаю, что плюс,
Что ты так же рядом, как и далеко,
Но мне без тебя нелегко...
Я в черном вельветовом платье стою
И в микрофон о дожде я пою...
Луна отражает серебристый аккорд
Кричу я: "Уйди же ты, черт..."
А ты не уйдешь, так и будешь стоять,
Все повторится опять и опять...
Нервно ноты сложу, но не брошу в камин,
Раба я любви, а ты - мой господин...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=94382
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 25.09.2008
Осінь надворі
Осінь в мені,
І апріорі
Тепло навесні.
Душу торкає
Жовтий листок,
Шкрябає краєм
І в горлі комок.
Все так, як треба,
Одне за другим:
Дощик із неба
І ти вже не з ним...
Осінь надворі,
Осінь в мені,
Ріки у море,
Втечуть навесні.
Душу торкатиме
Ніжна трава
І вона знатиме,
Любов ще жива...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=94073
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.09.2008
Туманом очі застилає,
А вії як погана гребля навесні...
Ні ти, ні я, з нас то не знає,
Чому у спеку знову холодно мені.
А сльози ллють з очей
Як водоспад, але без бризів й шуму
Я серед люду як пігмей,
І через тіло замикаю коло струму!
Напруга невелика - жити можна,
Але чомусь душа така тривожна!...
І ніби опір чинить моє тіло...
Серце гартується, як завжди, вміло
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=94011
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.09.2008
Бабине літо, бабине літо,
Тобі мене вже не зігріти,
До того кожен покірливо звик,
І чомусь блиск очей моїх зник.
В них летить нехай павутина
Я дуже ціную кожну годину...
Тільки у коси не сип, снігопад,
Нехай кружляє іще листопад.
Літо мені обіцяло Тифліс,
Згоріло усе, як підпалений ліс
Дощ розмазня і сліз нікуди діти,
Бабине літо, бабине літо...
З ним я танцюю помірний вальс,
Надія на себе, mein Herz, не на вас...
Ніби від зграї качок я відбита,
Бабине літо, бабине літо...
У теплу ковдру знов кутаюсь я,
Примхи погоди як доля моя...
Посміхнутись собі, обличчя умити?
Прийшло бабине літо - то моє літо...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=94003
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.09.2008
"Ночь. Улица. Фонарь. Аптека..."
Кто этого не видел - не знаю человека.
А Утро. Дом. Компьютер. Мышка -
Без света солнца я устала слишком.
А завтра. Ты. Дорога и Мечта.
Дави на газ. Жизнь-красота!
Закат. Костер и...ноутбук.
Прости меня, мой милый друг.
Я только почту посмотрю и все.
И пару комментариев всего.
Все хорошо. Ты спишь. Вот класс!
Опять в лучах ж\к мой глаз.
Пароли стерты. Спит модем.
Есть в мире я, ты и Эдем.
Я буду скоро с той стороны.
Где реки, горы, я и ты...!!!
"Ночь.Улица..." Нет сна. Аптека.
Важнее человека - нет человека.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=84248
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 16.07.2008
Она шуршала в винограднике...
Я - в розовой тени...
И подползала к палисаднику...
Движениями опьянив...
В руках держала то же яблоко,
А я - рассвет...
А в небе багровело облако...
Как лазарет...
Ты прикоснись губами полными...
Язык...пожалуйста, не прячь
Горячим выдохом как волнами
Укус, как поцелуй, горяч...
Змея целует в тело мягкое...
Потом - во тьме ночной...
Ты видишь очень яркое
Сияние и покой...
Меня, такую бездыханную
Везешь, куда?
Не знаю имени коварной,
и не узнаю никогда ...
Твоего яда в поцелуе жарком...
Как в озере воды...
Не излечить припаркою...
Гнева души и зла беды!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=84247
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 16.07.2008
Я для тебя придумала себя
Чтоб жить не смог ты не любя,
И стать мечтой твоей хотела,
Но, видимо, как ты желал, я не сумела...
Я та, qui se excucat, se accusat,
Но нечего мне в опрадание сказать...
Твой Оззи я, уходящий из Black Sabbath,
(Ведь женщина я, а не снеговая баба)
Не стану я и Ронни Джеймсом Дайо,
Не променяешь Киев на Огайо...
Все потому...под полною луною
Звучать я буду раннею весною,
Симфония твоя, не знающая нот,
Как призрак тот, как - твой цейтнот...
Не отпускаю я тебя, себя я от тебя не отпускаю,
И мыслями и взглядами лаская...
04.06.08
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=77464
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 04.06.2008
Что-попало ко мне прилипло,
Что-попало ушло от меня...
Кое-что во мне ошиблось,
Кое-кто не узнает тебя.
Где-нибудь меня ты не встретишь,
Кое-где меня не найдешь,
Как-нибудь меня не заметишь,
В чем-нибудь - не узнаЁшь...
И как только я улыбаюсь,
Покажи мне жесткую плеть,
Я теперь навсегда зарекаюсь,
Не читать тебе и не петь...
Как-нибудь по дороге единой
Кое-как нажму я на газ,
Ох, не простою я половиной
Соглашусь стать одной из нас...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=74209
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 15.05.2008
п'яна жінка йшла по дорозі
пересуватись була вже не взмозі
чому вона так багато пила?
нікому потрібна вона не була?
ні тому, хто її не тримав, коли йшла,
ні тому, хто пив з нею на брудершафт,
ні тому дню, ні ночі в зірках,
ні тому "другу" в кумедних лапках.
п'яна жінка йшла по дорозі,
відчувала, що жарко їй на морозі,
знала, що настане зле оте завтра,
не треба було так, зовсім не варто...
а олівець нашкрябав листа,
десь приблизно сторінок з півста,
і вранці папір треба буде порвати...
бо мозок тверезий не буде вже спати.
алкозалежність її не від спирту,
а від шматка непотрібного флірту...
від отого сумного колись,
забути не може, і ти не дивись...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=66726
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 02.04.2008
Ой, на горi висока ялина,
Ой, зелена, струнка, молода,
Пiд горою русява дiвчина
Туже, плаче, до неба гука.
Мiсяць повний смiливо виходить,
Дощ та хмари збираються знов,
А дiвчина пiсню виводить
Про останню та грiшну любов.
Рiчка бистра та ще й глибока
Сосни тонуть в обiймах її,
А дiвчина стоїть одиноко
I спiває крiзь сльози свої
Закричить в лiсi чорному птаха,
Звиє вовком темрява густа,
Очi вiдчаєм млiють вiд страху,
Обпiкає болем вуста.
Раптом лiс замовк на хвилину,
Вiтер бавитись перестав.
Лiлеї вплутались в коси дiвчини
Хто не любив, той щастя не знав...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=62344
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.03.2008
Ветряная мельница-
Жизни колесо.
Вериться, что встретится
Фортунино лицо...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=62343
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 08.03.2008
Густые сумерки,
И я сижу в тиши,
А кошки там же-
в глубине души...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=62342
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 08.03.2008
В саду моем большое дерево упало,
И страшная кора уродливо торчит.
Куда-то молодость моя пропала -
Какая-то старуха в зеркале молчит...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=59587
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 19.02.2008
В саду моєму груша похилилась,
Бридка кора із стовбура стирчить,
А моя молодість десь загубилась-
Якась стара у дзеркалі мовчить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=59585
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.02.2008
Я без тебе, як зів'яла квітка,
Хочу пити - тобою нап'юсь,
Я без тебе, як зламана гілка,
Хочу зцілитись - тобою зцілюсь.
Я без тебе, як гроза без грому,
Хочу сонця, не видно з-за хмар...
Я не вірю без тебе нікому,
Я дарунок твій, твій я тягар.
Я без тебе співати не вмію,
Хочу бачити очі твої,
Я без тебе помру, я загину,
Якщо руки відпустиш мої...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=58986
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.02.2008
Мелодію суму та розпачу ноти
Я знову пишу на сторінках життя,
То мої мінорні, то мажорні турботи
Не дають нашим радощам вороття.
Чорно-білі клавіші роялю
Прикрашають квіти весняні,
Не розумію я, чому не маю жалю
До серця власного, до власних почуттів.
Чорно-білі клавіші роялю
Терпким адажіо звучать в мені,
А мого серця п'єси вдалі
Лунають для гармонії в ці дні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=58984
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.02.2008
Читая чужие стихи о любви,
прошептывая их губами...
Я представляю того или ту,
кого ценили такими словами...
И как давалась рифма ему?
Какие пометки писал в уголках?
Как выложил лист на стол, как монету...
Читающий вскрикнул заветное "ах!"
Как мило и нежно (представить могу!)
Становится вдруг прочитавшему строчки.
Где каждое слово и буква, и звук,
Как райские яблочки или цветочки!
А может швырнул он помятий папир,
Где выплеснул чаши терпенья излишки?
И в томной душе наступил снова мир,
Разгладив рукой лист и вложив его в книжку...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=58982
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 14.02.2008
Сумом наповнені очі
Бачити не мають бажання
Гіркі сльози. Тa ридання дівоче
Чути до самого світання.
Волосся кольору пшениці
Вітер на плечі розсипає,
І в зеленій радужці зіниці
Покою й радості не знають.
Надворі знов зима з весною
Одна із одної глузують.
І цілий день я не з тобою,
І не живу я - час марную.
Коли на небі місяць повний
Душі моїй завдає болю,
Роки, як з вівці стриженої вовна,
Плетуться в тугу нитку долі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=58671
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.02.2008
Волошки степові увібрані в волосся,
Ковток сльози з краплинками дощу.
Я так тебе чекала в стиглому колоссі,
В чеканні думала, що вже не відпущу.
Чекала дуже довго, торкалась вітру в полі.
Не відчувала часу, де був відсутній ти.
Веселка в тому небі, ніби півкола долі,
І я не уявляла, як в ній без тебе йти.
Та раптом різні фарби, долина, ліс і гори
Ураз перетворились в невидиме, слабе,
Відчула зради злої ту гіркоту нестерпну,
Тепер очам осліпленим не бачити тебе.
Так тепло лив той дощ на мої сльози,
Не тямила, чи то вода із неба, чи плачу я?
Хай краще моє серце одразу заморозить
Із льоду твого серця відталі почуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=58670
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.02.2008
Немає вже такої категорії
Бо маю ось таку я ваду:
Коли вживаю алегорії,
То ніби в серце тисну лядою.
Бо кожне моє слово повертається,
Як бумеранг з отрутою,
Навколо розуму все обертається:
І мрії й думки - буду я забутою.
Десь загубилось і моє терпіння,
Тобі вже байдуже давно,
І перша я жбурлятиму каміння,
У себе. Зробити так треба було б давно.
Але я знаю, це не допоможе,
Бо ти не бачиш моїх дій,
Терпіння і твоє ніяк може
Витримувати сльози з моїх вій...
Але це з них - останні краплі
Повільно капають на руки,
Хоч чаша переповнена -ти бачиш,
Без нього ми приречені на муки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=58669
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.02.2008
Кохання теплою рукою
Торкнулось до мого життя,
Ті ночі, що я не з тобою
Стирають все моє буття.
Вони холодні! Без зірок!
Нема в них свіжого ковтка,
І місяць сходить в закуток,
Де біль у серці замовка.
Пусти мене, прошу, благаю,
Кричу я серед ночі!
Адже це я, адже це ти...
До тебе пригорнутись хочу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=58537
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.02.2008
Астрономічні цифри перед очима-
Я була єдина, а стала нелюдима,
Десь у закутках храму душі
Дощ розмочив затверділі краї...
Я вже не сліпну від своїх сліз,
Вже починаю вимовляти склади,
Я вже така доросла дитина,
Не чую заборону: “Не йди, не туди”
Знову у руки я взяла пензлик,
В спеку тепер я вже не мерзну...
А в лютий холод не кидає в піт,
Бо замість жару в душі моїй лід.
Ота застиглая крига міцна,
Що не має початку, не має кінця.
Не дозволю навіть на ній нігтем шкребти,
Будеш кататись на ковзанах тільки ТИ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=58536
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.02.2008
я пью, я пью вино - красная жидкость втекает в меня,
в голове шум водопада...и оно мне надо??? убеждена - да...
пусть я буду страдать, а ты - веселиться...
пусть ты останешься охотником, я - раненой птицей...
пусть ты танцуешь, а я - аккомпанемент вам...
пусть ты - актер комедий, я - суфлер неудачных драм...
пусть ты меня забудешь, я буду памятью веков...
пусть ты - ты останешься свободен, я сниму твой груз оков...
я буду твоими глазами, если вдруг устанут твои,
я буду твоими руками, когда отпустишь мои...
я буду твоим телом, если замерзаешь...
ты и так все это и без меня знаешь, знаешь...
только дунь на одуванчик, я исчезну в дорожной пыли...
я посею твое добро - солнечное поле там, вдали ...
я не буду твою душу теребить...не буду!!!
хочешь, все, чего и не было - забуду???
а хочешь я не буду желаний ждать твоих...
я просто, уйду, убегу, я уеду от них.....................................
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=58492
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 11.02.2008
Квіти у кімнаті з запахом духмяним,
Якби ти побачив, що то за краса.
Мить любові-радості лишається з нами,
Та чому від спогадів так пече сльоза.
Я поцілувала червону жоржину,
Притулила руки до її стебла.
Коле моє серце терен та шипшина,
І такою завжди наївною була.
Знову я повірила в ті слова солодкі,
Знову в них я чула, бо бажала чуть,
Довгі ночі плачу, дні жорсткі короткі
Гостинно гукають, біль та розпач ждуть.
Я цілую ніжно пелюстки квіткові
Сонце посміхається крізь моє вікно,
Зникла юність мила з запахом бузковим
Сховалось дитинство, з ким тепер воно…
Для білої фіалки я фарбую горщик,
Прикрасити хочу оселю свою.
Знову з неба в очі накрапає дощик
Хай же квітнуть квіти на долю мою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=58491
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.02.2008
А зорі сипались із неба,
Як з ночі в серпні...
Загадувати вже не треба,
Бо дні нестерпні...
Ні я, ні ти - ми не зуміли,
Хоча навчались,
І руки свої відпустили,
Як і не брались.
Не чуєш ти мене давно,
А почуття уперте,
Тому лишило нас воно
І пам\'яті не стерти?
Не бачу я очей твоїх
Бо у моїх є сльози,
І вітер щастя вже притих,
І зникли грози.
І ні про що я не жалкую,
Серце моє палає,
А губи я твої малюю,
Чому-я і сама не знаю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=58490
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.02.2008