| Сторінки (6/528): | « | 1 2 3 4 5 6 | » |
Слова, музика, запис, виконання - Микола Шевченко
Любов дніпрянки*
У давнину колись жила вродлива дівка -
струнка й весела наддніпряночка Марійка.
І сохли хлопці, а вона всім відмовляла.
Та ось помітили в селі, старі й малі -
красуня щось засумувала.
Відщебетала птаха, мальва відцвіла...
Що ж сталося - гадало пів-села...
Змарніла враз - не їла, не пила -
як з Хортиці на човні приплила.
Оту ми з вами відгадаєм таємницю:
зустрівся хлопець там - рибалка білолиций.
Відчула погляд - і віночок випав з рук
А він подав, вона ж питає боязко:
- "А як тебе зовуть?
А ти ж ім`я моє, козаче, не питай,
Ану-ж-бо сам його хутчіше відгадай!"
І другий раз і третій раз вона пита...
А він всміхається... і не відповіда...
На острів стала припливать вона частенько.
Ступа на берег - та вискакує серденько.
Сама вдає, що трави з квітами збирає.
А що поробиш - крадькома,
отого хлопця виглядає.
А він ніяково постоїть оддалік...
- Та годі, бачу я сама - ти не з базік!
Скажи що небудь, каменюкою не стій...
І вдарив блискавкою здогад - він німий!..
...Одного разу ось Марійка підпливає
та пісні все собі журливої співає...
Враз бистрина несе її човна на скелю,
переверта й жбурляє дівчину
у водяну купелю...
А він те вгледів - свої сіті віджбурнув,
За нею щукою він у глибінь пірнув.
Її на берег виніс, на траву поклав.
"Вставай Марічко!" - раптом гучно заволав...
... Відрились очі... і Марійка посміхнулась:
-А чи ж оте мені, сердешній, не почулось?
А він зрадів - для неї щастя-пісню заспівав -
що аж Дніпрові води сиві,
неабияк здивував!
Та обнялись, у парі берегом пішли,
затим побралися і в щасті довго-довго прожили...
І каже нам оця легеда - щира, древня і проста:
зникає у любові
навіть німота!..
*за мотивами древньої української
легенди наддніпрянщини.
10 грудня 2014
Нижче приводжу посилання на сайт, де розміщено оцю легенду (а також багато інших!):
http://www.ukrlegenda.org/savur-mohyla_01/48_ljubov_dniprjanky.php
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542881
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 10.12.2014
Слова - Галина Коризма
Музика, запис, виконання - Микола Шевченко
ДВІ ДОЛІ
За горизонтом, ген на схід, цвітуть гарячі маки,
Шумлять поля у пшеницях, духманять трави злаком.
Коли наллється в небі спів і сонце золотіє,
Радіє втомлена земля і колос ваготіє.
Пшеничний лан чекає жнив і пахне свіжим хлібом,
Не раз ввижається у снах оте, що називаю – рідним.
Летять думки, мов ластівки і сниться Україна,
Несіть мене туди вітри, де пісня солов'їна.
В ласкаву далеч, навмання, густим дощам назустріч
Радіє думка на устах в любові невмирущій.
В глибоких травах до колін скупатись в срібних росах
Торкнутись квітів пелюсток, змочити ноги босі.
Не смію рідного зронити у помислах щоденних,
Тебе оспівую в піснях - нескорену й стражденну.
За Україну - диворай у молитвах безсонних
Благаю кожен Божий день у емігрантськім лоні.
Тут люба ніч, та не зрівнять таких ночей, як вдома
Стожари золотом горять і сяють видноколом.
Скрізь так красиво, але жаль, бо часто сниться хата,
Чому ти, Боже, дав мені - дві долі, як у птаха?
Летять думки, мов ластівки і сниться Україна,
Несіть мене туди вітри, де пісня солов'їна.
Летять роки на чужині, нестримною рікою
На Україну повернусь я журавлем весною!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541182
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 03.12.2014
Слова - Леся Шмигельська
Музика, запис, виконання - Микола Шевченко
Жінка з осені
Я забуду цей день, він такий, як і тисяча інших,
Тільки вітер сильніш і побільше на жменьку образ,
І стрімчасті думки, що по клаптях зібралися віршем,
Я забуду тепер, хоч до них повернуся не раз.
Полохливим зайчам заховалося сонце за обрій,
Загубивши надвечір свій слід у призахідній млі.
І у сутінках тих мені затишно, гарно і добре,
Я радію зіркам, наче матері діти малі.
Не важливо мені, що цей день називатиму «завтра»,
А за декілька літ я казатиму навіть «колись…».
Невідомий сюжет і ніким не розгаданий автор,
І на гребені днів безумовна межа бісектрис.
Кожен любить своє, але я закохався у осінь,
В міріади хмарин і гранатове листя в саду.
Жінка з осені йде, оглядаючи пізні покоси,
По стежках золотих я за нею росою піду...
Жінка з осені… Ні! Бо ця жінка, здається, із дива,
Із замерзлих краплин, що торкаються смутком лиця.
І жагуча, як мить, як Мадонна, безмежно вродлива,
І співають вітри серенади її без кінця.
А писати про сум і про осінь з дощами не треба?
Як не чутиму їх, то не буде, здається, й мене.
Я пірну в листовій, пригортаючи осінь до себе,
І у зливах рясних тихим жалем замру заодне...
Я складаю слова з осенілого жовтого листя,
Неслухняні рядки по землі пише вітер-школяр.
Перестиглі сади і осінні тумани пречисті,
І пречисті думки у полоні незвіданих чар.
Чи забуду цей день? А хіба він, як тисячі інших?
Чистим зором очей я торкаюся синіх небес
І блакитних дощів, наливаючи чашу по вінця,
Торжествую за день, що із темної ночі воскрес...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538316
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 20.11.2014
СПОРИШІ
Слова - Наталя Данилюк
Музика - Микола Шевченко
Виконання - Марина Романович
В подвір'ячко наше
підкрався пахучий спориш,
в городі пасуться
дощів неприборкані коні,
допоки ти, вітром
напоєний, солодко спиш
і сонце цілує крізь шибку
твої, ледь обвітрені, скроні.
У мене за хатою
море нескошених трав-
смарагдовий паводок
ген видноколо поглинув,
допоки під небом чужим
ти світами блукав
вітрам підставляючи,
сонцем обпалену спину.
У плесі моєму
розсипала звабниця-ніч
з подертої торби
дзвінкі зоряниці-дукати,
допоки летів ти
примарним надіям навстріч,
цей зоряний дощ
було нІкому в жмені збирати.
Допоки ти рвався
за межі своєї душі
і падав щоразу,
заледве торкнувшись до неба,
у серці моєму
такі поросли спориші-
як в тому подвір'ї,
що я занедбала без тебе...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536493
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 12.11.2014
слова - Тетяна Лавинюкова
музика - Микола Шевченко
виконує - Марина Романович
Троянди кохання
Про почуття мовчи, не говори,
Бувають зайвими слова.
Троянд розквітлих скажуть кольори
Про те, що в серці ожива.
Тут біла ніжність наших перших мрій
І загадковість кремових бутонів,
Рожеві квіти щастя і надій
І квіти пристрасті червоні.
Троянди кохання, троянди кохання...
На них я дивлюся, неначе востаннє.
А в серці цвіте, мов троянда чудова,
Надія на те, що зустрінемось знову.
Коли зі мною знов тебе нема
І огорнуть думки сумні,
Я на троянди гляну крадькома,
Що ти подарував мені.
Тут біла ніжність наших перших мрій
І загадковість кремових бутонів,
Рожеві квіти щастя і надій
І квіти пристрасті червоні.
Троянди кохання, троянди кохання...
На них я дивлюся, неначе востаннє.
А в серці цвіте, мов троянда чудова,
Надія на те, що зустрінемось знову.
Ми разом в наших мріях осяйних,
І наяву, не уві сні
Букет троянд тендітних, чарівних
Ти знову принесеш мені!
Тут біла ніжність наших перших мрій
І загадковість кремових бутонів,
Рожеві квіти щастя і надій
І квіти пристрасті червоні.
Троянди кохання, троянди кохання...
На них я дивлюся, неначе востаннє...
А в серці цвіте, мов троянда чудова,
Надія на те, що зустрінемось знову.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535838
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 09.11.2014
На фото в кінці кліпу - виконавиця пісні Марина Романович
https://www.youtube.com/watch?v=Mqyv7VEmym0
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525195
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.09.2014
ВИШИВАНКА
Слова - Любов (на сайті - Крилата)
Музика - Микола Шевченко
Виконує - Марина Романович
1
Вишивала матуся сорочку.
Рівно хрестики клала в узір.
Я її не сховаю в куточку.
Бо у ній – я душею до зір.
ПРИСПІВ:
Одягну вишиванку красиву –
Мого тіла й душі оберіг.
В ній тепло материнське і сила,
Блиск очей, що в орнаменті ліг.
2
Одягну у театр і до школи,
Чи до храму святкового дня.
Стан свій випрямлю ввись смереково.
На мені ж українське вбрання!
ПРИСПІВ:
Я ношу вишиванку красиву –
Мого тіла й душі оберіг.
В ній тепло материнське і сила,
Блиск очей, що в орнаменті ліг.
3
Ту сорочку, що мама розшила,
Збережу – це дарунок душі.
До грудей її ненька тулила,
Вишиваючи долю мені.
ПРИСПІВ:
Я ношу вишиванку красиву – }
Мого тіла й душі оберіг. } 2 рази
В ній тепло материнське і сила, }
Блиск очей, що в орнаменті ліг. }
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524138
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 18.09.2014
Слова - Тетяна Лавинюкова
Музика, запис, виконання - Микола Шевченко
Дощ, весняний дощ - у туманнім мареві.
Чуєш, грає хтось на небесній арфі.
Розсипає вись крапельок стаккато.
І спішать кудись під дощем дівчата.
Арфо дощова, дзвени,
Грай мелодію на струнах!
Хай наспівують вони
Мрії наших літ юних.
Як дівчата йдуть – всі мадонни ніби,
Над чолом цвітуть парасольок німби.
Німби різних барв сяють загадково
А небесний бард грає так чудово.
Арфо дощова, дзвени,
Грай мелодію на струнах!
Хай наспівують вони
Мрії наших літ юних.
Розсипає вись краплі семидзвонно.
Все спішать кудись дощові мадонни.
Німби парасоль, крапельок стаккато:
До-ре-мі-фа-соль – дощова соната.
Арфо дощова, дзвени,
Грай мелодію на струнах!
Хай наспівують вони
Мрії наших літ юних.
Посилання на кліп (Олексій Тичко):
https://www.youtube.com/watch?v=EdP8MKxTylQ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516854
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.08.2014
Слова - Лавинюкова Тетяна
Музика, запис, аранжування, виконання - Микола Шевченко
Бузкове щастя
1
У бузковім саду, у бузковім саду,
де від пахощів п’яне повітря.
В п’ять пелюсток знайду, в п’ять пелюсток знайду,
квітку я, щоб збулося повір’я.
Приспів
Ой, та п’ята щаслива пелюстка!
В твої очі дивлюся, як в люстро.
А в очах твоїх світиться щастя,
Хай усе, про що мріємо, вдасться!
Ой, та п’ята щаслива пелюстка!
В твої очі дивлюся, як в люстро.
Це очей найніжніша розмова,
Наше щастя бузково-казкове!
2
Відцвітає бузок, відцвітає бузок,
але щастя бузкове не в’яне.
У бузковім тумані, бузковім тумані,
завжди тебе я бачу, кохана!
Приспів
Ой, та п’ята щаслива пелюстка!
В твої очі дивлюся, як в люстро.
А в очах твоїх світиться щастя,
Хай усе, про що мріємо, вдасться!
Ой, та п’ята щаслива пелюстка!
В твої очі дивлюся, як в люстро.
Це очей найніжніша розмова,
Наше щастя бузково-казкове!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514711
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2014
"Истина – это верное отражение объективной действительности в сознании человека, воспроизведение её такой, какой она существует сама по себе, вне и независимо от человека и его сознания (Большая советская энциклопедия). А вот правда у всех своя, правда субъективна.
Но если она так индивидуальна, то зачем тогда называть это правдой? Потому что мир дает множество вариантов, в том числе и правды, выбирай себе по душе! А истина где-то рядом…
Каждый человек имеет свою правду. Он ее холит и лелеет и не замечает, как превращается в ее раба. Человек безоговорочно считает свою правду истиной в последней инстанции, и эта «дубина» может сокрушить кого угодно. Родители крушат будущее детей, дети поливают грязью родителей, народы и страны воют и вырезают друг друга. И все ради СВОЕЙ ПРАВДЫ. Т.е., фактически,ПРАВДА И ЛОЖЬ - ЭТО СИНОНИМЫ!!!
Главный признак умного человека – найти в себе силы отказаться от своей правды в пользу поиска истины. Ищите истину, и вы обретете ум! «Каждый может заблуждаться, но лишь глупец в этом упорствует», — как говорил Марк Туллий Цицерон." (взято з інтернету)
І де моя правда? І яке я маю моральне право нав`язувати свою правду комусь?!!
А питання лише задаються, зависаючи в повітрі... Чому війна? Чому бензин, хліб, газ, життя - все дорожчі, даішники і мажори знову взялися за своє, життєва річка тече, той же млин меле, добробут - примара, показуха - в пошані, правда все швидше брехнею постає, аби тільки частково розібратися в усьому, як мінімум Холмса чи Пуаро мізки треба мати. Страшенно цікаво, але набридло вже страшенно оте. А до істини - як до неба. Та саме воно нею і є. Тут, на землі, серед людей, навряд чи. У кожного - своя правда. А нас - мільярди. Наші правди, як молекули, об`єднуються в чудернацькі й цілком природні організми, більші й менші. Більші намагаються менших поглинути. Своєю правдивістю.
Аж гульк! Чергову правду "розвінчали". Брехнею виявилася, падлюка. Де гарантія, що та правда, яка її місце посіла, теж, з часом, не виявиться брехухою? Не дають таких гарантій. Дають, правда, перепрошую, але ціна їм - чиясь правда. Отже, правда - потенційна, від народження брехня!
Набридло... За правди боротися. Давайте вже боротися за істину!
Та ж весь фокус в тому, що за істину боротися не треба, вона цього не потребує. Бо автоматично перетворюється на чиюсь правду...
Отже, голову - під холодний душ. Живемо!
Ілюстрація - з інтернету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514121
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 28.07.2014
http://youtu.be/-1UYQSyhhR0
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504788
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2014
Еще один вариант "цветочницы", где можно разобрать слова.
Повествование идет от имени "Лирического героя".
Слова, музыка, запись и исполнение - Николай Шевченко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=498613
рубрика: Поезія, Авторская песня
дата поступления 12.05.2014
Вторая, более усовершенствованная версия песни.
Слова, музыка, запись и исполнение - Николай Шевченко
Ситцебрильянтовая (свадьбы годовщина)
1
... Лучших друзей пригласив, в тусклом сияньи свечей,
празднуем свадьбы своей, очередной юбилей...
И, как когда-то давно, вновь уж, в который раз,
я очарован сияньем твоих милых глаз...
ПРИПЕВ:
Наполним бокалы свидетелям, и выпьем за верность в любви.
А правда ж, друзья, вы заметили, как годы летят, хоть лови?
Я счастлив, что ты женщина моя, а я твой мужчина.
И неважно какая там "ситце-брильянтовая", нашей свадьбы
годовщина...
2
Гости, шутя и смеясь, свадебный смотрят альбом,
а мы с тобою плывем, в медленном танце вдвоем.
И, как тогда, сквозь года, дружное "горько" звенит!
Жарко целуемся мы, не смущаясь, не делая вид...
(милая моя, как же счастлив я, что есть ты у меня,
моя брильянтовая...)
ПРИПЕВ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=497081
рубрика: Поезія, Авторская песня
дата поступления 05.05.2014
Слова - Віталій Назарук
Зеленіють волинські ліси,
А поля пахнуть житом і льоном,
І ніде не зустрінеш такої краси,
Де б калина ховалася в гронах.
Чисте небо вгорі, озеркова блакить,
Синьоокі поліські дівчата,
Споглядаєш красу і так хочеться жить,
Сонце вранці щодня зустрічати.
Бачив різну красу і чужі береги,
Та вертався завжди до Волині,
Це пісенний мій край, рідне все навкруги,
Де дубові гаї солов’їні.
Це поліська земля, моя люба Волинь,
Козаки – Лукаші, ніжні Мавки – дівчата,
І замкова краса, диво-Світязя синь,
Тут живу і для мене це свято...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496823
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.05.2014
Слова, музика, запис, виконання - Микола Шевченко
Пісня про мою малу Батьківщину - село Фарбовано, на Київщині, фарбованське кафе під назвою "Криничка", якому вже безліч років (більше 30ти), та про чудесне джерело, яке впадає в Супій, у Калиновому, між селами Фарбованом та Трубівщиною, освячене, знане далеко за межами Яготинського району, та й Київської області. Має народну назву - "Криничка". Ця пісня про них, та ще про дещо...
Дві кринички.
1
А хто ж не зна кафе "Криничку"?
Всі ресторани - програють.
Тут завше вогняну водичку.
Чудесну спраглим подають.
Вона - Фарбованська легенда.
У світі кращої нема.
Пивце-винце, і віскі й бренді.
Зайди й наллє тобі кума!..
...А десь отам неподалік від Трубівщини,
криничка є іще одна.
І люди їдуть без упину,
вода цілюща в ній, смачна.
Свячена, чиста і прозора.
У Калиновому, в гаю.
Криничку я собі на горе,
ніяк не виберу свою!
ПРИСПІВ:
Одна криничка - звеселяє.
Друга - здоров`я додає.
Коли в одній перегуляю -
в другій моя душа поп`є.
Життя на ці кринички схоже.
Його ми вип`ємо сповна!
То ж пити вдосталь дай нам Боже -
і не допитися до дна.
ПРОГРАШ
2
Хтось рани в серці заливає,
а хтось від радості співа.
В житті усякого буває -
болить на ранок голова.
Горілкою не похмеляйся -
з кринички випий ти води!
Живи і берега тримайся.
В корчмі до ранку не сиди!..
29 квітня 2014 року
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=496135
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 01.05.2014
Слова - Любов Ігнатова
Музика, запис, виконання - Микола Шевченко
Шепоче час...
Пилинки фраз.
Про сни, про нас,
про біль образ.
Про гордість літ,
про сонцецвіт,
мрій зореліт,
днів моноліт...
Нитки думок
змота в клубок ;
карбує крок -
все "цок" та "цок"...
Не зупинить
прийдешню мить.
Не прихилить
небес блакить...
Танцює час,
секундовальс.
Без космотрас
і без прикрас ;
на згинах вій,
де зір сувій.
Де буревій
в душі моiй!..
На грані снів,
під дощоспів.
Де жар вогнів
від почуттів...
Шепоче час
пилинки фраз.
Де лиш каркас
зостався з НАС...
23 квітня 2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494432
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2014
Слова - Віталій Назарук
Музика, запис, виконання - Микола Шевченко
1
Закохався я, як була весна,
стрів лебідку єдину для пари.
І зійшла зоря, зіронька ясна,
і в гаю солов’ї заспівали…
ПРИСПІВ:
А весна цвіте, а весна цвіте,
білим цвітом вбирає довкілля.
А весна цвіте, а весна цвіте -
молодим готує весілля…
2
Зоряна блакить – мерехтять зірки,
місяць стеле коханим дорогу.
Поєднав місток береги ріки,
і зберіг нашу вербу розлогу.
ПРИСПІВ
3
Чарівна весна, нас звела обох,
і єство від кохання тремтіло.
Поєднав тоді нас на віки Бог,
небо в зорях вгорі мерехтіло…
ПРИСПІВ
11 квітня 2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491825
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2014
Слова - Віталій Назарук
Музика, запис, виконання - Микола Шевченко
Знов розквітли сади, загуділи хрущі,
пелюсткова знялась хуртовина.
Ми тепер, як тоді, цілувались в ночі,
хоч вже мали дорослого сина…
Ніжно гнав вітерець пелюстки до очей,
зорі стиха летіли й моргали.
Я легенько торкнувся коханих плечей,
а вуста поцілунку жадали…
Соловейко виводив своє «тьох» та «тьох»,
пахло вишнею пишне волосся.
І ця зоряна ніч наповняла нас двох,
солов’їним п’янким стоголоссям.
Ми щасливі були, як в юнацькі роки,
ми забули незгоди й невдачі.
Твої руки, кохана, я притис до щоки,
і забилося серце гаряче!..
7 квітня 2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=491029
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2014
Слова - Віталій Назарук
Музика, запис, виконання - Микола Шевченко
1
Я на битій стежині, як при заході сонце,
першу зіроньку стріну, чарівну, як і ти.
Стану, люба, для тебе на життя охоронцем,
щоб тебе через зорі у любов провести…
ПРИСПІВ:
Нехай небо співає, нехай падають зорі,
ти по битій стежині, як лебідка прилинь.
Серед квітів весняних, щоб, як хвиля у морі,
задурманила серце, як духмяний полин.
2
Осідлай красень Місяць, озовись поцілунком,
хай навік нас єднає кохання вінок.
Ми нап’ємося, люба, вечорового трунку,
і підуть зорі в небі у весільний танок.
ПРИСПІВ
06 квітня 2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490774
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2014
...Думки матеріальні.
Виявляється, то - факт.
Ми всі весни чекали
й зелені надворі.
Фантастику читали
про прибульців,
про захват Землі -
іншопланетні снилися потвори.
Прокинулись, продерли вічки -
кругом зелені чоловічки!
* * * *
Співає по Еф Ем
Адамо Сальваторе.
В автівці ми,
у кратері затору.
І сунемось,
розпеченою лавою.
Легені перехоплює
захоплення державою.
А спереду все
миготять "мигалки".
І жваво мерехтять
смугасті палки.
Мов реквієм луна
"Тум ба ла неже".
Провладно-міністерському
кортежу...
1 квітня 2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=489566
рубрика: Поезія,
дата поступления 01.04.2014
Слова, музыка, исполнение, запись - Николай Шевченко
Песня написана где-то осенью 1992 года
Записал этот вариант сегодня
1
На площадке перед домом греются собаки,
развалившись, как дохлые, источая тухлый запах.
А под стенкой с мусором возвышались баки,
важные, от полноты своей, любимцы мух...
И старушка дряхлая, дополняя весь пейзаж,
ковыляя подошла, рукава не закатывая,
начала, с проворством крысы, баки те шманать.
Дрожащими руками мух гоня, слюну проглатывая...
ПРИПЕВ:
Что ты ищешь там, в баке, старушка?
Может, пенсию не получаешь?
Где же дети твои, где же внуки,
почему же ты мусор шманаешь?
Где же эта страна, что давала тебе ордена,
ведь, теперь никому ты, и даже себе не нужна...
Почему? И сама ты не знаешь...
2
Сколько их, таких старушек, ходят по помойкам,
не имея возможности к существованью.
Они тоже хотят кушать, как при голодовке,
вынуждены рыться, разгребая, вашу совесть, дерьмократью.
А у нашей, у старушки, на запасе есть минута:
за углом мусоросборник, щас подьедет - завтрак увезет.
И слезой сверкая чистой, на грязном лице, старушка,
торопясь, вся сгорбленная, спотыкаясь, прочь пойдет...
ПРИПЕВ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483953
рубрика: Поезія, Авторская песня
дата поступления 06.03.2014
Солодкої правди на світі нема - вона гірка!
Брехня ж - так солодка на смак, мов патока.
Ми ж усі такі солодкоїжки!
Вибираємо смачні доріжки...
Тому правди не знаєм - не хочемо знати!
Нам приємно брехню смакувати...
... Зруйновані зуби - болять, вже не цокотять!
Вицокує серце, збиваючи ритм на білок, на цукат.
І до смерті, здається, набридло,
Це брехливо-солодке повидло...
Цей рахат, цей лукум, цей щербет!..
...Правда йде, несучи діабет...
Ось, брати - не йміть віри брехливим словам!
Хоч би й правда гірчичники ставила ВАМ!!!
08.12.2007 рік
Запис 26.02.14
Читає автор, використано авторський музичний супровід (Микола Шевченко)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482101
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2014
Все змінюється...
Ластовиння - на
стрижовиння...
А багаття - на
баговиння...
А квасоляні пальці,
та й
сп`ялися хвацько
на п`яльця,
зморшкуватого штахетиння...
А гарбузик-дереза - й собі
задерся,
"чавить либу"-
аж з дідусевої колиби!
... В зопрілій лататій копанці
колись було повно риби...
... Та хай би вже краще, та й
хащі резед,
чи будяччя голівок,
аніж різнобарвно-блискучих,
узбіччя клянучих,
морозивних
плівок... Хоча...
І того вистача...
... Пересохло кісся,
у косарці
бензин перекис...
Тьопа, мов порося,
десь в груднині -
то сум її стис...
І вгризаються думи у тім`я,
мов дубові кліщі - кляте сім`я...
І зайти в каламутну калюжу,
йменовану ставом - та ж я
не боявся колись!
І п`явки залишали на литках
кривавії тавра...
Літню ніч залюбки міг сопіти
в отаві...
Зась джерельний той хлюпіт
почути в сичанні
досвітньої кави...
Все змінюється...
...Все...
5.07.09
Музика автора
Запис 17.01.14
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=473258
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2014
Слова, музика, виконання, запис - Микола Шевченко
Зими цієї айви зацвіли -
у Ботанічному саду столиці...
Зате в Америці - такі сніги були,
що від морозу всі ховали лиця!
Погода втратила останній глузд -
спрогнозувати її нереально.
Я почуттями у тобі загруз -
не розтлумачуйте оте буквально.
А наша любов - аномалія!
Закохався, як пацан, в тебе Валю я.
Попри всі моральні заборони,
вивчу твої аномальні еро-зони.
На все подіяла зима така,
на всіх мужчин - від юнака й до діда.
у кожному збудила козака -
і цвітом буйним розцвіло лібідо.
Дівчата теж - неначе навесні,
кругом порозкидали свої чари.
Тепер ніяк не встояти мені,
від аномального кохання жару.
А кохання наше безталанне -
полюбив тебе я Світлано!
Що мені закони ті моральні -
еро-зони в тебе аномальні.
Зацвіла айва узимку -
Покохаю я Парасю й Химку.
Хай іще цвіте і магнолія,
бо запав страшенно на Олю я!
Зацвітає дерево інжиру...
Покохаю до без тями Іру,
А коли набухне бутонами -
поєднаємось з тобою Тоня ми.
Як вам таке ботанічне чудо?
Я панічно закохався в Люду!
Годі вже зимою того цвіту,
бо зненацька я запав на Віту.
Скоро вже й весна бажана.
Іну, Зіну полюблю і Жанну.
Та і перед Яною не встою,
Настю, Ліду, Лору полюблю і Зою...
Літо йде - мені все мало!
Я Марину вже люблю і Аллу...
Вже фактично і живу в постелі,
Тому, Таю, Любу, Шуру, Нелю...
Ну а ти все не здаєшся -
Надя, Нонна, Марта, Леся!
Аномалія моя триває -
маю Маю, Машу, Міру, Раю...
На північний полюс я селюся -
ну а там уже чекає Люся.
А кого з дівчат я не назвав -
тих іще я не поцілував!
Цьом-цьом!..
16012014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472969
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 16.01.2014
Слова - Ліоліна Донченко
Муз, запис, виконання - Микола Шевченко
Прямо на восток
И снова – пятница. Как мило.
Успели лишь моргнуть разок.
Бег времени закоротило,
Вновь жизни отсекая срок.
Мелькают лица. Скачут звери,
Вчера – змея, сегодня – конь.
Снегами сыпятся потери,
Мы собираем их в ладонь.
Как зеркала меняют лица!
Порой смотреть невмоготу.
А что в душе… Что там творится,
Когда со света – в темноту?
А мы больны – стихами, снами.
Мечтаем, верим, любим, ждем.
И сонмы звезд над головами
Поют, блистая, ни о чем.
А мы упрямо пишем песни
И вдохновенно их поем.
И счастливы, когда мы – вместе,
Молчанье звезд нам нипочем.
Мы складываем все потери
В сундук. Подальше. Под замок.
Поднявшись, отворяем двери
Навстречу Солнцу – на восток.
090114
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471358
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.01.2014
Слова - Ірина Кохан (Ірина Гончаренко), вірш "Ми мов лебеді білі"
Музика, запис, виконання - Микола Шевченко
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469882
Давай слухати ніч
під розливистий гугіт зими,
У зав'юженім небі ,
давай розфарбуємо зорі.
Ми,мов лебеді білі,
змахнемо кохання крильми,
І полинем у казку,
де щастя дріма в мельхіорі.
Давай вкриємо плечі
хмаринно-пухнастим сукном,
З крижаного бокалу
розіп'ємо зоряний трунок,
У цитринному плетиві
місяць зійде за вікном,
Розіллється теплом на вустах
твій палкий поцілунок.
Давай вірити в сни
і у янголів,що з висоти
У засніжену ніч
поєднали навік наші долі.
Лебединою піснею
зІрвемо сплячі світи...
Нехай стеле зима
гобелени шовкові поволі...
040114
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470298
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2014
Слова - Ірина Кохан (Ірина Гончаренко)
Музика, виконання, запис - Микола Шевченко
www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399887
Материнське серце - то любов одвічна,
чиста, кришталева, мов вода жива.
Материнське серце завжди нас зігріє,
ніжно приголубить, пісню заспіва.
Материнське серце - волошкове поле,
без кінця і краю в нім любов живе.
В материнськім серці радість і тривога
за свою дитину вічно не мине.
Материнське серце смуток і надію
крізь життя дороги терпляче пронесе.
Материнське серце здійснить твою мрію,
завжди зрозуміє і пробачить все.
Материнське серце у тяжку хвилину
розпач і негоду від нас відведе.
Материнське серце, якщо ти спіткнешся
вмить на захист стане, хоч саме й впаде.
Не тривож даремно материнське серце,
бо без нього тяжко буде в світі жить.
І вогонь у серці матері палає,
щоб ти був щасливим кожну,
кожну мить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=468263
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 24.12.2013
Слова, музика, запис, виконання - Микола Шевченко
...У юності колись давно я марив славою.
А хто нею у юності не марив!
Та слава підросла і влаштувалася шалавою -
під патронатом наглого піару.
Друкує візитівочки і пропонує послуги,
і дорого і гарно продається.
У спеку страви завжди подавати треба гострими,
бо найсмачніше в першу чергу псується.
А я люблю морозиво з цукатами. І лід...
А щоб не зіпсуватися - туди
і лізти не слід.
Реклами банерні щити, бігморди, постери -
піарної індустрії навала.
Газетні шпальти, і журнали, і медійні простори,
яких завжди, комусь, бува замало.
Ідуть на все, аби лишень за них патякали,
їм конче якось треба зазвіздитись.
А потім ще й поплакали, мовляв, на них накакали,
та так, що потім важко і відмитись.
Тіла у лазнях паримо, з чола стікає піт.
А щоб не відмиватися - туди
і лізти не слід.
Їмо, п`ємо і бачимо, по вуду-зомбо-ящиках,
лишень оте, що надає реклама.
А з хрестоматій пожовтілих славні зирять пращури,
що коїться, не доберуть ні грама (без стограма).
Та навіть ними менеджери вміло користаються,
коли це необхідно для піару.
То байдуже, нехай собі десь там перевертаються,
для рейтингу згадаємо про них, бо то - на шару.
Цитуєм класиків ми на вечерю й на обід,
Щоб в дурні не потрапити - туди
і лізти не слід.
А дійсно справжнє, якісне, усі ми добре знаємо -
реклами взагалі не потребує.
Коли з душею ми у справу поринаємо,
то незабаром кожен це відчує.
Захоплено повідає і ближньому й далекому,
суто вустами, як колись - віками.
Бо добру репутацію ти не придбаєш чеками,
не треба там ніякої реклами.
Двигун прогресу вийде з ладу - враз натворить бід:
якщо не тямиш в двигунах - туди і лізти не слід!
А я люблю морозиво з цукатами, і лід.
А щоб не зіпсуватися - у славу лізти не слід!..
161213
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466518
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 16.12.2013
Слова - Любов Ігнатова
Муз,вик,запис - Микола Шевченко
Давай не будем підганяти зИму,
Вона і так сніжИться поміж нас,
І забирає з поцілунків риму,
Лишаючи оголений каркас ...
І кожен дотик віддаляє літо,
Стирає запис в картотеці днів ...
А ти ще й досі іній не помітив...
А може не помітити хотів ...
Слова між нами застигають муром -
Уже на рівні півсліпих очей ;
Чи варто піддавати нас тортурам?
Давай прохати милості мечей!
Загубиться дитинно -безпорадно
Прощання наше поміж гільйотин,
Де плаче осінь стигло- листопадно
У кошики калИнових жарин...
14.12.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466008
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.12.2013
Слова - Любов Ігнатова
Музика, запис, виконання - Микола Шевченко
У холодну зимову ніч
Сонце падає з небосхилу ;
У запаленні протиріч
Постає зореока сила ...
Напівмісяцем у вікно
Зазирає напівсубота,
Нашиваючи на сукно
Календарну співзвучну ноту.
Я вдивляюсь в квартет нулів
Електронного циферблату :
Щось магічне є в зміні днів
І в двокрапковім піцикато...*
Під прирученим світлом ламп
Роздивляюсь миттєву сутність
Гостродумних когтистих лап
У пародії на могутність.
І під вартою сновидінь
Перейду в невідоме завтра,
Де із вранішніх володінь
Знову з'явиться сонцеватра ...
121213
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465691
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.12.2013
...Ароматом узвару переповнена хата,
і звисають рядками калини охайні пучки.
Посередині піч, розпашіла, пихата,
але добра і рідна, допіка пиріжки.
Позолочена покуть образами ясніє,
і здається, що янгол святий крила вже розгорта.
І дивуєшся вкотре, як же мама уміє,
колискову співати - сон умить огорта.
Що тоді було сном, вже збулося з роками,
а теперішні сни навертають в дитинства часи.
Наяву все частіш поринаю думками,
пригадавши і запахи, і голоси...
...Обважніло пливе хмара сива над ставом,
по слизьких берегах очерет на дощі тріпотить.
А чи вічна вона - нескінченна життєва вистава?
Від дитинства до старості час неминуче
летить...
17-18.11.02р.
Запис - 10.12.13
Використана авторська музика
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465218
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.12.2013
Слова - Олександр Печора
Музика, аранжування, запис, виконання - Микола Шевченко
Убалакали свайбани чарочку повненьку.
Отепер і заспіваєм пісню веселеньку!
Гарний настрій, гарна свайба, гарні молодята!
Жвава музика лунає! Будем танцювати!
Сваху до себе сват притуля.
Грайте музики! Свайба гуля!
Свашка боярина водить за вузду.
Хлопці-молодці вкрали молоду!
Наздогнали зграю вражу біля крутояру.
Порятовану пропажу викупив боярин.
Простягнули голуб’ята крилоньки-рученьки.
Поворкують молодята, – будуть козаченьки!
Тещу й свекруху чути здаля.
Грають музики – свайба гуля!
«Коні» впряглися, наряджені свати.
Хлопці-молодці вкрали молодих!
Хто добряче підтоптався, – падає додолу.
А боярин дружці здався, та й пішли в стодолу.
Гей, вогнисті музиканти, не змикайте очі,
щоб свайбани гарцювали до пізньої ночі!
Гей, гопа-цупа! Гоп, тру-ля-ля!
Грайте, музики! Свайба гуля!
Теща посмикує зятя за вузду.
Хлопці-молодці вкрали тамаду!
Убалакали свайбани бочечку повненьку
та й до раночку співали пісню веселеньку!
Три доби гуло весілля. Всіх підряд вітали!
От застілля так застілля! Ну й пореготали!
Нумо з дороги гуси гиля!
Возик – в калюжу! Свайба гуля!
Колесо стало гніздом для лелечат.
Хлопці-молодці ласі до дівчат!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464133
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 04.12.2013
...Можливо я не осягну
всієї величі Любові...
Але, я намагаюсь показати знову й знову.
Тремтячим жестом неслухняної руки.
Немов, на дошці формулу школяр,
що завдання домашнє "прогуляв",
та спотикається тепер на кожнім слові...
Ох, не від того в скронях молотки!
Він однокласницю водив збирать суницю,
а вчитель вже виводить одиницю.
Червону, мов ота дівчина зчервоніла,
підказуючи, знічено-несміло...
Не шепочи - він знає, лиш згадає.
Любові ж формулу докупи не складеш.
Вона не має меж, вона - кохає!
За формулами в світі не живе.
Вона сама - то є життя нове.
А без любові й сонце висихає...
Усе живе її прийти прохає...
...Перерва...Йди...вона тебе
зове...
2002 рік
Запис 4.11.13
Використана авторська музика - Микола Шевченко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458493
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.11.2013
...Дрижала, сміючись, опора електрична,
та кепкувала, дуба як стинали:
"Було не заважати, тріска стогодична!
А то, бач, виросло - дрота ледь не дістало.
Навіщо ти росло, яка була в тім користь?
Я ж - інше діло"- струмом все гуділа,
"Мине ще трохи часу, і мої опори,
обплутають дротами все земнеє тіло.
Раніше ви росли, що ніде було стати!
А ми ж чим гірші? В нас напруги більші!
Поглянь - які сережки-ізолятор!
Та скаже кожен: ми людині потрібніші!"
...А дуб мовчав, лежав, та й що він міг сказати,
коли вже мертвий - всохлолиста жертва...
Недоля випала лиха йому зростати,
де пролягає шлях цього "електронерва".
Він тихо ріс роки, і мовчки сонця прагнув,
купав водою листя дощовою.
Та сталася біда - високовольтну тягнуть!
Дерева полягли, мов скошені косою...
...Отак стояти на дорозі сильних світу...
Билина в полі поїздових колій.
В нас жертва не вблагає траурного квіту,
не кине грати сильний переможні
ролі...
Написаний в 2001 році
Запис 4.11.13
Використана авторська музика - Микола Шевченко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458486
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 04.11.2013
...У жвавій річечці верба полоще гілку,
Немов червонощока молодиця,
своє прання нехитре, вишиване;
південний вітер вдерся бусурманом,
здійняв спідницю - показав гомілку!..
За ким отак, зелена вербо, плачеш?
Бач, сонце грає, над веселим лугом...
Купальська ніч накотить незабаром.
Вінки ловитимеш, єднати будеш пари,
дівчину з другом, бо серця гарячі...
Одягнеться водяником сміливий хлопець,
та підпережеться твоїм зеленим листом,
та й випурхне з води у вирі бризок!
Любов дівчат нанизує намистом -
а шкіру холодом пронизує ознобець...
І затанцюють над вогнем летким, палючим,
прудкі хлоп`ядівочі босі ніжки,
вигукуючи в дичавінь пророцтва...
Весілля блистке попустило віжки -
тремтить луна, над пралісом дрімучим...
За ніччю - ранок туманросий знову,
зажевріє у сонячних загравах.
Пливуть додому, квітчані вінками,
ті хлопці між дівчат ніжноласкавих...
А вербонька лишається, полоще свою гілочку,
немов рибалка нетерплячий вудку - все чека улову...
Купа,
купайла,
купайлову ...
літо 2003р.
Запис 30.10.2013
(використана авторська музика)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457519
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.10.2013
...Осінній теплокрад...
Лісок вихолоня...
На терену плодах
вже зморшки
проступили.
Зате ж як посолодшав!
Аж - ням-ням!
Ті сливи-персики -
зніяковіли.
У терну є любов -
малина лісова,
своїми чарохащами
привабить.
Поодиноко
червоніє-зазива:
ходи, скуштуй,
бо я остання,
мабуть...
І, дряпаючи руки,
жвавим
кошеням,
ці двоє ніби
граються з тобою.
Іди, мовляв, скоріше,
і - ням-ням!
Бо пропадем
в зимовому двобої.
Отож, смакуй нас
до оскоми,
та не до кінця.
Залиш синицям,
сойкам, горобцям.
Нема крім нас
отут принад,
у цей осінній
теплокрад...
30.10.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457493
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.10.2013
...З віконця донька спогляда пейзажі -
виблискують цікавинки в очах.
І, пальцями долонька, шибку маже,
волога, мов корона, рученята в обручах.
Та, не стрибай, тримайся, щоб не впасти!
Вузьке, бач, підвіконня і слизьке.
Дивись - ворони починають наступ:
на дерево, стовпи й дахи, спрямовують піке.
Я відповіді знаю на питання,
що непокоять крихітне дівча.
Де сонце спить, і де встає із рання.
І хто у дитсадочку виховательку навча.
Та, ви ж, гуртом, навчаєте дорослих,
ви - жовтороті академіки для нас.
В цих пагінців, з наших сердець пророслих,
давно дубам кремезним вчитись час.
Екзамен щирості душевної складати,
любові залік, іспит доброти.
Ов-ва, ці вчителі вміють навчати!
Своїх батьків, хоч як ти не крути...
...З віконця донька проситься "на руки",
і пригортає личко до лиця.
Немає, мабуть, кращої науки,
ріднішої у світі, освіти, ніж
ОЦЯ!..
вірш писано, десь у 2002 році, дописав
14.11.2007р
Запис 29.10.2013р
Використана авторська музика
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457367
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.10.2013
...В печі соснова пнина догорає,
розморена...в дим! Пахне глиці піт...
Вогонь чорнилом ляду посипає,
і пріє смачно, в чавунцях, обід.
А за віконечками - в дві долоньки,
чотириокими - тріскун-мороз.
І радіоредуктор з оборонки,
по хаті пре "генсека" розголос.
В кутку, ще допотопна, з янголАми,
тріпоче зінгерівська швейна річ.
Бабуся, вкутана трьома платками,
прострочує на ній рядно на піч.
Кіт вайлуватий знать не хоче миші!
(За що був битий віником не раз).
Його, котове, серце, просить тиші,
між поглинанням шинки та ковбас...
...Мені у снах бабусі сниться хата,
(Дитинства клапоть добрий промайнув)!
На припічку, бабуся, колихати,
й співати вміла, щоб онук заснув.
Граття було в дворищі, й на горищі,
в ярку, Зяр`я зветься той куток.
Давно вже в небі, високо, ще вище,
бабуся пальцями обсмикує
платок...
(з великою любов`ю бабусі присвячується...)
07.01.2002р
Запис 28.10.13р
(використана авторська музика)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457174
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 28.10.2013
Я замилуюся безмежним полем,
Коли не встиг ще взолотитись колос.
Коштовна, бірюзова зелень лине,
Прямісінько у душу, незболиму.
Цей аромат молочного зерна!
Ось коник- акробат - не сарана!
Волошок синьочубі цибулини,
Земного щастя рідкісні хвилини...
О, колосе! До лоскоту охочий!
Але ж тебе світило теж лоскоче.
Промінням осяйним та життєдайним,
Щоб ти був запашним та урожайним.
На твому вістрі ангел спочиває,
В твоєму тісті гіркоти немає.
Нелічений стоїш солдатом бравим,
Аж доки у засіки не відправим...
...Вкраїно мила, житниця вселенська!
Нестримна сила духу, велетенська.
Щораз могутньо в височінь зринає...
Та це ж колосся в полі
дозріває...
21.06.03р.
Використана авторська музика.
Запис 23.10.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456209
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.10.2013
Гойдається на гойдалці дитина,
Прив`язаній за дужого горіха.
Заливисто регоче - от вже втіха!
Висить над дійством тим погожа днина.
Горіх вже літній - я колись гойдався,
Облазив усього, знизу й до верху.
А він сміявся, щиро і не зверхньо,
Горішками засипать всіх старався.
Він разом із калиною, вербою,
З моїм дитинством зрощений корінням.
Ще не торкнулося його старіння,
Хоч скільки літ спливло вже за водою.
А скільки раз він мерз у зими люті,
Потім відходив, разом з виноградом.
І, наче генерал, перед парадом,
Вбирався цвітом в сонячнім салюті...
... Хай всім достатку повна скатертина,
Розгорнеться, і доля усміхнеться.
І дружба, мов горіх міцна, складеться!
Гойдається на гойдалці дитина...
Вірш написаний восени 2002р.
Використана авторська композиція "Біла вуаль" - автор Микола Шевченко
Запис 23.10.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456173
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.10.2013
Слова, музика, аранжування, запис і виконання - Микола Шевченко
1
Он, бачиш, зірка падає, бажання загадай -
а ти не встигла...
Не сердься, вечір радує - ти найдорожча, знай,
для мене, мила.
Любитиму тебе завжди, а зорі падають,
щоб нам світити.
Ось річка - підем до води, в ній місяць грається.
Ми - наче діти!
Приспів:
Забудь про все зі мною, ти забудь.
Я над усе з тобою, хочу буть.
Тебе кохати, в вуста ніжно цілувати.
Бо гірше над усе, бо гірше над усе,
без тебе дні і ночі проводжати...
2
Сказав я все тобі що мав, за плечі міцно обійняв -
і розум втратив.
А місяць срібло посипав, і берег річки одягав,
в сріблясті шати.
Бажання загадав на двох, одне з тобою в нас -
я відчуваю.
То ж скоро будемо утрьох, чи в чотирьох чи у п`ятьох -
то зірка знає!
Приспів:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454756
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 16.10.2013
Пісня на вірш Тамари Шкіндер "Опалий лист приліг на вітражі"...
Музика, виконання, запис - Микола Шевченко
Посилання на вірш авторки:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369489
Опалий лист приліг на вітражі,
У світлий розпис примостився сумно.
Та почувався зовсім тут чужим,
Напризволяще кинутим бездумно,
Відірваним, промоченим дощем…
Сюди заніс його гульвіса-вітер.
У барвах розмаїтих - серця щем
Й самотність, що рида несамовито.
Ось так і ти, чужим серед своїх
Впадеш додолу, як пожовкле листя.
Якщо міцне коріння не зберіг,
В житті чужому не віднайдеш місця.
15/10/13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454520
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 15.10.2013
Прийшлось перезалити й цю пісню (через вірус)
Родзинка (сл., муз., аранж., вокал – Шевченко Микола)
1
Оце звичайнісінька школа середня – велика перерва.
Спітнілими ловить руками директор стіну.
А це все тому що підкошує ноги – подразнює нерви,
Ця зграйка дівчача – вродливі – одна у одну!
Ось вулиця-вулик, ще й не центрова – пересічна,
Весна мені душу виснажує, шию зверта…
Яка молодиця пливе! Неземна вся, космічна…
Аж серце стає… Бо ж родзинка в ній є, то дарма, що літа…
Приспів:
А гроно стигле соку дасть – буде вино!
Що й висохне – родзинками стане.
Роки злетять, але краса дівоча все одно
Не злине, не мине не зів`яне.
2
Країна зітхала, вдивляючися в серіала,
Розбите кохання – то все не про наших жінок!
Я хочу, щоб всі ви, красиві, щасливими стали…
Хай кожній коханий багатий, весільний одягне вінок.
Усі женихи іноземні у чатах – на чатах.
Свої – теж не гірші, екзотика впала в ціні.
І сохне планета по нащих вкраїнських дівчатах!
Я теж своє щастя знайшов, бо одна з них дісталась мені!
Приспів:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=454404
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 14.10.2013
Слова - Олександр Печора
Музика, запис, виконання - Микола Шевченко
Посилання на вірш:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371005
11.10.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453992
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 11.10.2013
Набридло жовтню
психіатром працювати,
та вересневі
зливи-нюні
витирати.
Зморився, змерз - аби
щось попоїсти.
Бо в шлунку протяги
танцюють твісти.
То ж сонцю баки
так позабивав -
у свій аерогриль
його запхав.
Картоплі враз
натирив по городах,
настояв лози
на ставкових водах.
Приправи з листя
різнобарвного
і глиці
насипав цілі скирти -
як годиться!
Грибів і ягід
велетенський кіш,
у лісу видурив -
пообіцяв куліш.
Та надимів,
та накурів,
шеф-кухар
із нього нікудишній,
як не дмухав,
прийшлося, врешті,
бабу погукати.
Оту, що любить
літо в пелені ховати...
...Отож, панове,
бери ложку,
або ніж.
Гайда до лісу,
до ставка,
до парку,
чи до лугу,
чи до скверу,
у ресторан природи
баба прочиняє двері.
А жовтень-тамада
гвалтує на куліш.
11.10.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453914
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 11.10.2013
Переписав цю пісню, бо не було чути інструментів акомпанементу.
Слова, музика, виконання, запис - Микола Шевченко
1
Ми стрічалися з тобою поміж хмар.
В небесній сині, вдивлявсь я в очі сині твої.
Я в них бачив, як горить-пала стожар.
На тій чужині - душі твоїй.
гнізда не в`ють мої солов`ї.
Приспів
Не треба мені сонця, не треба,
не треба мені вітру, і ясного неба не треба.
Бо в мене все це є - а де ж кохання твоє?
2
Запалає небосхил серпанком зір,
а ми пливемо, життя долаєм хвилі стрімкі.
Не розгледів, не зумів, хоч маю зір,
Як душу краєш, з останніх сил,
мої шукаючи губи палкі!
Приспів
Забрали в мене сонце, одняли,
утік від мене вітер, і в сутінки небо сховали.
Зате у мене є, палке кохання твоє.
Програш
Приспів
Не треба мені сонця, не треба,
не треба мені вітру, і ясного неба не треба.
Тепер у мене є, палке кохання твоє...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=453268
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 08.10.2013
Осінь... Ностальгія...
Українські народні прикмети та повір'я осені.*
(заримовані мною)
Як багато павутиння пролітає -
осінь довгою й сухою бути має.
Як зеленим листя буде,
на достиглій вже калині -
тепла осінь буде всюди,
нині, по всій Україні.
На суху і сонячну погоду -
іній зранку ляже по городу.
Суворою буде прийдешня зима - як сльота!
Якщо із дерев дуже швидко листок обліта.
Якщо вродить горобина рясно, може, хто-зна -
осінь буде дощовою, а зима - морозна.
Грім у вересні гуркоче -
осінь теплу напророче.
В листопаді комарі -
зими легкої поводирі.
*взято з Вікіпедії
01.10.2013
автор музики "Осіння сага" - Микола Шевченко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=452105
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 01.10.2013
слова - Віталій Назарук
музика, запис, шепіт - Микола Шевченко
В коментах не дуже лайте...
То викладено лише для ознайомлення.
посилання на вірш автора:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225152
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451316
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 27.09.2013
...Ці незабутні
наші ранки...
Рука торкалася
фіранки,
й випурхувала
наша радість
у звабини
нового дня.
Сліпучістю
протуберанця,
щодень
освітлювала вранці.
Ховаючись
у надвечір`ї
у втіхи наші
до рання.
...А простір бавився
із часом,
і трепетали
маракасом,
емоції,
коханнятрусом,
розбурхані,
що бракло шкал.
Та поступово
повщухали,
торнада ті,
що ми сідлали.
І моросить
легенький дощик,
що звавсь
іще недавно - шквал!..
Нехай усе,
чи занехай...
...Але ці ранки - незабутні.
Не гояться,
хоч що,
а чи кого,
не прикладай...
27.09.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451211
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.09.2013
Слова - Віталій Назарук
Музика, виконання, запис - Микола Шевченко
1
Розірву сердечні струни,
Щоб ти піснею відчула,
Мого серця спів далекий
І мелодію нову.
І засяють в тебе очі,
Наче зорі серед ночі,
І нам долю напророчать,
На життя одну…
Приспів:
Рветься серце, моя доле,
У широке чисте поле,
на просторії стодоли,
У кохання вир.
Квітнуть знов волошки сині,
Стигнуть грона горобинні,
І радіють люди нині,
І радіє зір…
2
Місяць вийшов із-за хмари,
Зорі всі зігнав в кошару,
Під мою стару гітару,
Пісня зазвучить…
Обніму тебе за плечі,
Щоб позбутись холоднечі,
Тихим голосом лелечим,
Стрінемо цю мить.
Приспів:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450903
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 25.09.2013
Перезалив свою пісню "Час летить", бо якийсь вірус там сидів на сторінці, зайти не можна було.
сл., муз., виконання - Микола Шевченко
1
За сиві тумани, пішла наша юність, кудись, за роками...
І вже наші діти, навчають нас жити - не слухають нас.
Ми вже зрозуміли, що то означа - називатись батьками,
Вони теж збагнуть, як своїх заведуть - прийде час...
Приспів:
А час летить, час летить...Час летить, немов на конях вороних...
А ви живіть, для нас живіть! - звертаємося до батьків своїх старих.
2
Ой, як же радіють, бабуся й дідусь, онуча обіймають!
І більшого щастя, нема на землі, може й на небесах.
Теплом своїм гріють, і небо, здається, в долонях тримають...
Аби ж зупинити, щасливі ці миті, в земних полюсах!...
Приспів:
А час летить, час летить...Час летить, немов на конях вороних...
Ви живіть...Для нас живіть...Прохаємо батьків своїх старих...
написана в 2005, записана в 2009 роках
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450859
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 25.09.2013
Слова - Олександр Печора
Музика, аранжування, виконання, запис - Микола Шевченко
Нижче - посилання на вірш автора:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315236
Залишайте, будь-ласка, коментарі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449096
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 14.09.2013
Слова - Кириленко Тетяна (Isetta)
муз., виконання - Шевченко Микола (Николя-бабА)
Коли ти дивишся у синь хмільного неба,
Коли по ночі в нім рахуєш зорі,
Згадай, не тільки ти, а через тебе,
Життя свої змальовує узори.
Коли тобі в душі від чогось тепло,
Або тебе щось змушує радіти,
Ти пам'ятай: не ти, а через тебе
Життя сприймає все, що є в цім світі.
І кожен рух, і кожен дотик - трепет,
І кожен подих - просто щастя бути.
Бо то не ти, а просто через тебе
Життя бажає саме це відчути.
Коли ідеш - то будь у кожнім кроці.
Коли ти любиш - дай тебе любити.
І мрій своїх не відкладай на потім,
А просто дай життю тебе прожити...
Внизу - посилання на сторінку чудової авторки Isetta
http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=19672
11.09.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=448539
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 11.09.2013
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=51455
Сл., муз., вик., запис - Микола Шевченко
Я - за дружбу між народами!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447177
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 04.09.2013
Слова, музика, запис, виконання - Микола Шевченко
ХТО З АВТОРІВ ЦЬОГО САЙТУ ГАРНО СПІВАЄ?!! ЗВЕРТАЙТЕСЯ, ЯКЩО ХОЧЕТЕ ВИКОНАТИ ЦЮ ПІСНЮ І ЗАПИСАТИ - Я НАДІШЛЮ МІНУСОВКУ. СВОЄ ВИКОНАННЯ Я ЗАПИСАВ СУТО ДЛЯ ОЗНАЙОМЛЕННЯ.
текст пісні
1
А літо бабине гаптує
п`янкий сезону оксамит.
усім свободу подарує -
павучі пастки рве умить.
Вони летять собі за вітром,
звільняючи кохання пізнє.
від літа хто його не візьме -
тому від осені кортить.
Приспів
А ти - мої ліки від безсоння.
Ти - панацея від гріхів.
Мені ти зовсім не стороння.
І я ще далеко не твій архів.
Любові осіння насолода.
Вуста смаком дині і кавуна.
Це бабине літо, мов дівоча весна -
За неї і себе не шкода.
2
Сережки глоду так пасують
до золотих осінніх шат.
А в душах пристрасті вирують -
хоча й почався листопад.
Допомагають обіймати
міцніше ночі прохолодні.
Щасливі ми удвох сьогодні,
всміхається осінній сад.
Приспів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447007
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 03.09.2013
Слова: Крилата
Музика, аранжування, запис: Микола Шевченко
Виконує: Тетяна Бородай
Я дочка того краю,
Де Карпати синіють.
Де ліси є безкраї,
Де річки струменіють.
Я дочка того краю,
Де пташок щебетання,
Де в веснянім розмаю
Дозріває кохання.
Приспів:
Україночка я, українонька.
Губи – спіла червона калинонька.
Очі – чорная стигла яѓідочка.
А душа – смерекова сопілочка.
Я дочка того краю,
Де церкви височіють,
Де лелеки кружляють,
будять крильми надію.
України дочка я,
Її вічна я бранка.
Спів дзвінкий тут лунає,
Майорить вишиванка.
Приспів:
27.08.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445721
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 27.08.2013
Слова, музика, виконання - Микола Шевченко
В тексті навмисно використано суржик, бо... А чого "бо" - обіграйте самі!
У моєї тещі - є вдома банкомат!
В трьохлітровій банці, із-під корнішону.
І ніколи я від неї не почую мат.
Що там мати - жодного прокльону!
У моєї тещі - є вдома автомат.
І неважно: шмайсер, чи порошок стіральний.
В морозілці почеревини добрячий шмат -
зятю з яйцями щоб жарить спеціяльно!
ПРИСПІВ
Теща моя - кльова!
Коли спить, коли пора корову.
Зварить супу, вареників, плову -
й сама в миску залізти готова...
Теща моя - кльова!
У моєї тещі - копія дочка!
Ніби дві краплини з одного стакана!
А як заспівають - "широка рєка" -
на душі проснеться ізверженіє вулкана!
У моєї тещі - супер-чоловік!
З тестьом пити по стограм по двісті - миле діло.
Я до нього як до кореша давно привик.
Щоб у його окуляри не потіли!
А, теща моя - кльова!
Та нехай же вона буде здорова!
Бо кому ж тоді тішить онуків,
бо кому ж тоді порать корову...
А теща моя - кльова!
20 серпня 2013р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=444473
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 21.08.2013
...Ніч... Гілка догорає на вогні.
Річ...Тиха, як струмочок, ллється.
Ти... Про любов розказуєш мені.
Ой... Як у тебе серце в грудях б`ється!
ПРИСПІВ
Дні світлі, ночі темні,
ми з тобою любимо взаємно.
Нам з тобою до вподоби все,
коли ми поруч.
Зустрічі побіля річки,
і вода з дзеркальної кринички.
І слова того признання, що мені говориш...
2
Ліс... Листям вкрив нас і колише в сні.
Кіс, марево твоїх, спадає.
Я, слухаю тріади чарівні.
І, хвиля щастя серце поглинає...
ПРИСПІВ
Сл., муз., аранж., виконання - Микола Шевченко
Цій пісні більше 20 років...
Записана колись була на касеті, сьогодні заново згадана й записана.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440750
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 31.07.2013
Сл., муз., аранж., запис, вокал - Микола Шевченко
Побальзамити душу віршем
Прочитати його у важкі сірі дні.
Зняти ношу найтяжчих проблем,
заспівати цілющі, достойні, пісні.
...Про тихий сад, і п`янкий виноград,
і грайливий струмок, розмаїття квіток.
Про духмяну траву, річку вічно живу,
і чарівну дівчину, що боса пускає
на воду вінок.
Ти його, душа, сплети, і плисти,
буде легко він до нього і він,
візьме квітку, розітре між долонь,
спалахне його вогонь.
І прилине твій коханий, тебе
знайде, зайде в хату - мати в сльозах.
Щастя ходить не в далеких світах -
в ваших світиться очах...
...А в цей час у небі, високому, там,
боги розливали у кухлі кохання бальзам.
І краплі летіли у ваші серця,
і пісня у душу, оця...
Написана років десять тому, сьогодні записана.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438885
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 22.07.2013
Мені здається - не вдається
той життя паркур,
і тицяюся в кожну перепону.
Перерву чи перегру взяти
- просто перекур,
стає так лячно -
раптом же ж потону?
Я крайнім в черзі завше
опиняюсь, хоч займав
її одним із перших,
чи віконце
закриють перед носом,
чи не в ту я став.
Чи забира останнє попередник -
вибач, сонце!
Бува, намрієш-наплануєш,
виконати - зась!
Не вистачає хисту
чи удачі.
Не з тої встав ноги,
потрапив не в той час,
хоча стараєшся
і не ледачий.
Замислишся, бува,
чого добився і досяг?
Які щаблі скорив,
яку зробив кар`єру?
В своїй програмі черговий
віднайдеш баг*
шматуючи себе,
мов стос паперу...
...А вчора того
наглого-успішного швидка
відвезла, кажуть
- ледве "відкачали"...
А інший, що завжди встигав
- тепер тіка,
кудись, щоб кредитори
не дістали.
А та сімейна пара,
що взірцем була,
усіх бабусь
під`їздів галасливих.
Тепер гадають безугаву -
доля розвела!
Негідник, певно, він,
вона - свята і нещаслива!
Знайомий давній причепивсь
недавно у юрбі.
Рекламував-хвалив
якийсь непотріб.
Ти, каже, молодець,
живеш, везе тобі,
а я тут гавкаю,
заходячись від поту.
У тебе жінка і дитина
і житло і їсти є,
всього на пальцях
і неперелічиш...
... Не поспішайте гніватися
на життя своє,
паркур його шалений-надшвидкий
- мене ти не скалічиш!..
* див. в інтернетах.
16.07.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437597
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.07.2013
Слова Ірини Кохан, посилання на її вірш:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436246
Музика, аранжування та виконання - Микола Шевченко
Знизу - трішки перероблений текст, аби було можливо перетворити на пісню.
Цю пісню можна співати й дуетом зі співачкою. Буде набагато краще.
...Зернами кави духмяний розсипався вечір,
В нутрощі світу ванільною тишею ліг.
В місячнім сяйві твої напівзголені плечі
Тануть, мов лід, від жагучих цілунків моїх.
В пахощах липи купається ніч за горою,
Подихом вітру доноситься спів скрипаля,
Я твоїх вуст ледь відчутно торкнуся рукою,
Небо заплаче...і я прошепочу: "МОЯ!"
Хмари сріблясті змагаються з мороком ночі
Обрій спочине до ранку у зелені плед
Твій поцілунок єство так палюче лоскоче
Пристрасть шалена стікає додолу, мов мед
В пахощах липи купається ніч за горою,
Подихом вітру доноситься спів скрипаля,
Я твоїх вуст ледь відчутно торкнуся рукою,
Небо заплаче...і ти прошепочеш: "Твоя!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=436918
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.07.2013
Слова: Крилата
Муз., аранжування - Микола Шевченко
Виконання - Олена Руденко
З нетерпінням чекаємо коментарів!
P.S. Кому знадобиться мінус - звертайтеся, подарую!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433338
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.06.2013
Друга версія пісні.
Сл., муз., аранж., вокал - Микола Шевченко
Буду радий будь-яким коментам!
Слова:
Альта під альтанками сховалась
На узбіччі Київського шляху
Ми з тобою вкотре милувались
В небесах новим сріблястим птахом.
А довкола-навкруги-навколо
Так буя-вирує Баришполе,
Що позаздрить навіть Київ древній
Щирості і доброті душевній
ПРИСПІВ
Бориспільчан, Бориспільчаночок
Співгромадян, співгромадяночок
Спів спів підспівує душа
Добро хай вас не полиша
Я маю настрій урочистий
Як приїжджаю у Бориспіль
І завжди трохи смутку маю
Як відлітаю... 2 рази
Хай цвітуть черешнею садочки
Линуть до небес новобудови
Мої земляки - сини і дочки
Будьте всі щасливі і здорові.
Наш Бориспіль хай стоїть віками.
Розвивається і процвітає.
Наш Бориспіль - кращий за Маямі!
Хто не вірить - хай мерщій спитає:
ПРИСПІВ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431810
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.06.2013
Пісня на вірш Ірини Кохан "Лілейно-білосніжним кроком йшла Любов"
Муз., аранж., вокал - Микола Шевченко
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412386
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431108
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2013
Пісня на вірш "Спадає ніч" автора Крилата ( з тутешнього сайту)
Муз., запис., аранжування - Микола Шевченко
Виконавець - Юлія Корніяка
Нижче - посилання на вірш автора:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427364
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=430719
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.06.2013
Оригінал:
.....Прочитай мене усю, до останньої сторінки,
І виділи найважливіше курсивом,
Ти будеш шукати подібне у кожної жінки,
Й запивати спогади ромом і пивом.
Допий мене усю, до останньої краплі,
І дай характеристику смаку,
Твої колишні, немов на мапі,
Зрозуміло прості, аж до кольору лаку.
Вируши у подорож до моєї душі,
І не заблукай у нетрях,
Ти не читав ні думок, ні вірші,
Не бачив мене в міліметрах...
Сумуй за моєю щирістю,
За сміхом солодко-терпким,
Знайомся з моєю немилістю,
Із спогадом сонно-гірким!
Наталія Шафран, вірш "Прочитай мене усю, до останньої сторінки..."
І, власне, пародія:
Прочитаю тебе всю, до останньої сторінки,
а курсивом нехай "Ворд" виділяє.
Не второпаю, одначе, ти текстовка, а чи жінка?
Пиво з ромом - нереально "вставляє"!
Допиваю тебе всю, крапелька тече по вусах.
Смакота! А я ще той "дегустатор"!
А колишні - заблукали і вивчати мапу мусять.
Лак вдихають, клей та інші хімікати.
Я надихався також - це ж після ромового пива!
Залюбки тепер тобою чимчикую.
В міліметрах тебе бачу, в літрах, баррелях - о, диво!
І за щирістю твоєю - страх сумую!
Микола Шевченко 05.06.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429611
рубрика: Поезія, Літературна пародія
дата поступления 05.06.2013
Пестня (можно просто под гитару) на стишок, ссылка на который приведена ниже
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=72575
Сл., муз., исполнение - Николай Шевченко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429348
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.06.2013
Ей 24 года.
Так что - не судите строго.
Сл., муз., аранж., исполнение - Николай Шевченко
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=45230
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427940
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.05.2013
...Наш град обхватила весна,
аки леди свой клатч*.
С него выпасть - больно,
хотя, в нем торчать, все ж - больней.
Но хакер-июнь ей в смартфон
затолкает свой патч*.
Она обнулится, невольно,
и мы распрощаемся с ней.
Вмиг шутеры лета, шутя,
обратят нас в бега.
В теньки, водоемы, в хоромы,
где пашет кондей.
Внутрь - кола со льдом, хоть
вприпрыжку-ползком - на юга!
Ишь! Улицы, будто невинность
девахи, теряют людей.
...Обратно, по осени, всех
сосчитать нас - цып-цып.
И заново каждого, в бронзе
лица, опознать.
А там - сисадминша-зима
глючный свой микрочип,
как раз, в аккурат, до весны
психанет разогнать...
27май2013
* - в сети
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427605
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.05.2013
Сл., муз., исполнение - Николай Шевченко
...Смех без причины - не признак дурачины,
когда на улице весна - луною заполночь полна...
Кипит природа - дни продолженья рода!
И рыба-птица-зверь, и я, до хрипоты и забытья,
поем весне мы, напрочь позабыв о сне.
Иду вдоль лилий - а на пруду их в изобильи!
И веткой шпарю комаров - пойду-ка, соберу я дров,
Сейчас мы с милой приготовим шашлыков.
И в нашей жизни - как в книге, мышью слегка грызенной,
открыта новая глава - вот я уже несу дрова,
Костер горит - что в наших душах он творит!
А в наших душах - гитара плачет - слушай!
Задета тонкая струна - какая быстрая весна,
грозится в лето перейти - уже в пути...
... В раздумьях вечных, ветрах холодных встречных,
несется наша жизнь - и вот! Весна приходит - и зовет,
и к ней на бал спешит успеть и стар и мал...
Песня старая, однако новая, ибо никем не услышанная. Оставляйте коментарии, пожалуйста... Лучше критические. Равнодушие - хуже. Можно просто - знак "большой палец" вверх, либо вниз, ежели лень (или некогда) писать что-то... Спасибо всем большое!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=427178
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.05.2013
Пестня на стих "Косяк...и стадо"
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=136920
Сл., муз., аранж., исполнение - Николай Шевченко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426333
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.05.2013
Этой пестне 10 лет. Это еще одна ее версия.
Сл., муз., аранж., исполнение - Николай Шевченко
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=44391
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425939
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.05.2013
Пестня на стих "Долгозапрягальщикам(с любовью)..."
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=92280
Сл., муз., аранж., исполнение - Николай Шевченко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425214
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.05.2013
Куліш козацький із вогню
- і пластиковий БАД,
все це людина смачно
з`їсть і вип`є.
В колонках цифрове меню
- та хто з нас не без вад?
Сопілка ж сипле
обертони хрипло...
Гітарна лампа й віртуальна
- буде компроміс,
Коли потягнемо себе
за... яйця.
Чи правда, що айфон
лисиця вкрала - хай їй біс,
коли почула з нього
вереск зайця?
Чорнило електронне
пальці не бруднить,
і ніс не чує
плісняву сторінки.
Та все, чомусь, частіше
згадується мить,
як вчитель цупив детектива
в мене з-під колінки.
Спитай мене - чи буду
їсти борщ,
який на принтері
тридешнім роздрукують?
Та ж куди дінусь, їстиму,
чоло не морщ.
А там - нехай лікують,
чи пакують.
Єство нашпигувавши
брудом субкультур,
не поспішай ліпити
синтетичну крапку.
Дивись, он десь
повзе людинощур!
І не прибити вже його
китайським пластиковим
тапком.
15.05.13
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=425076
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 15.05.2013
Пестня на вот этот вот старенький стишок
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=44141
Сл., муз., исполнение - Николай Шевченко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424680
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2013
Песня на стих "Речное устье"
Сл.,муз., исполнение - Николай Шевченко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=424033
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.05.2013
Мельком вспомнилась знаменитая песня Олега Газманова. И получилось небольшое размышление. Никоим образом к лирическому герою автора (и к нему самому) отношения не имеющее.
...У кого-то мысли - скакуны.
У другого мысли - серфингисты.
А у третьего - кромешной глубины!
Впрямь вздуваются
мозги-аквалангисты.
Тот - свои втирает рьяно.
Керлингист.
Всем, кто не успел
сбежать с дорожки.
Этот - сходу их
на белый лист,
Всякому зеваке
понемножку.
Креативом кроет
заправски,
Крыши наши
кровельщик матерый.
Едут те систематически...
Это креатив трещит
- по швам и порам.
Прячься! Целится
биатлонист.
Жаждет мыслемнение
нам втюхать.
Аналитикофилателист!
Лижет там, где липнет.
А понюхать?..
...У кого-то мысли - скакуны.
У кого-то - коротышки-пони.
В основном они - горошки у стены.
Не имеющие
от забвенья брони...
9 апреля 2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416928
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 09.04.2013
Повість-фентезі
2008 рік
Микола Шевченко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=416736
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 08.04.2013
Лісин-
ту-
мі!
Пліснява-сніг
на зимі...
Блиски льодових
залисин.
Лісин.
Ту-
ре.
Крига бере
карколомні "барре",
покарьоженим
грифом ріки.
Аж до
деки-плеса.
...А не по-рагульськи -
"лессен"!
Ту-
фа.
Рипа ритмічно
софа,
мов стежина,
підпудрена снігом.
Моїм-твоїм-мо-твоїм
бігом.
Тупотом.
Ту-
сі.
Ми - на софі.
Всі.
Двійко нас!
Годі гадати,
розслабтесь...
Жваво проходимо
теста.
Ту-
до.
Наше родинне
гніз-
до.
Пакотом геть
із софи,
в сутовир
зимоплісняв...
Лісин.
Ту-
соль.
Той самий пуд.
У мішку.
Відімкни
антресоль...
Крайню ліву,
оту!
Ту-
ля-
бе
моль.
Знов по
квартирі літа.
Йой би
скорше
весна золота,
та не осінь.
Або літа
небачена
синь.
Або...
Лі-
син...
10.01.12
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391416
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.01.2013
Звон кухонных клинков
керамических лезвий,
как исчадье кровавых вендетт.
У меня на столе появился полезный,
весь изрубленный в хлам винегрет.
* * *
Утром взяли Прованс. Ну, почти, без потерь...
Да не дрогнет рука на цевье!
Дробью в крупный горошек,
голоден - как зверь!
Оливье, монсиньор, оливье...
* * *
Ратных подвигов уйма, ристалищ картин,
лоскутов языков и сердец.
Хрен багровый горчит, натурал-желатин,
вождь застолья - литой холодец!
* * *
Древний Рим! Поскорей насуши сухарей,
да вареных курей накроши побыстрей!
Сам палач их на площади резал.
Приговор! Сняли латы - умяли салаты.
Ваш Цезарь!
А какие блюда зарифмуете Вы?
03 янв 2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389685
рубрика: Поезія, Шутливые стихи
дата поступления 03.01.2013
О, Мари!
Сноп-эмоция, стоп.
Ты мой гранд,
я твой сноб,
хоть до одури,
вплоть... О, Мари!
Лабиринт.
Заминирован весь,
Минотаврушка здесь,
и менора на каждом
закадрье горит...
Лоскуты.
И кровавый купаж,
да стенаний стены
комильфо антураж
роялти утащили
в кусты...
О, Мари!
Моряки уходили
в Пусан,
не кури... Стан увянет -
останется сан
та Мари...
Мне не ври!
Не меняешься ты,
как менора мечты
догори...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389679
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 03.01.2013
Сьогодні - день міста Борисполя.
сл., муз., аранж.,вокал - Микола Шевченко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365814
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 22.09.2012
... Место для эпиграфа - вакантно!..
автор музыки - Николай Шевченко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339682
рубрика: Проза, Лирика
дата поступления 25.05.2012
Аваріє…
Ти скла
ламкого
склала слайди,
до гурту,
з гуркотом авто.
Узбіччям
сновигають зайди,
А ще – чотирилапі
найди.
Ото ціквотно їм. Ото!
Астарський ас
асфальт
освоїв,
хто профі,
хто профан – профіт!
Аби без
геморстрахової,
не світить – свідків,
хто що скоїв,
зіллялось,
мов сліпнів
на мід.
Трясеш
дорогу
злісним тромбом.
Тромбонами
клаксон
зіпа.
Ще й органи,
своїм
апломбом,
пломбують
всім нейрони-бомби…
-Ти що? Сліпий?!
- Ти сам!..
Сліпні і скельця…
От, аваріє сліпа…
22.05.12
Колись може й побачено. З вікна маршрутки. Бажаю нікому не втрапляти і не бачити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339251
рубрика: Поезія, Поетичний, природний нарис
дата поступления 22.05.2012
Я беру псевдонім,
помічаючи – псевдонімію!
Псевдостерео в псевдонімецьких
колонках звучить.
І гризе псевдосовість,
на вулиці – псевдоподія.
Псевдомітинг.
І псевдооратор народ псевдовчить.
Почалась псевдосутичка,
з нутрощами псевдовлади.
Псевдолиця заюшені,
в псевдоочицях – синці.
Псевдовірили в псевдообіцяні
псевдопринади.
Псевдоблага отримали…
Дулю. Не псевдо.
Одначе - у псевдоруці.
15.05.12
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337472
рубрика: Поезія,
дата поступления 15.05.2012
Я – чутлива рука,
ще й поріз над долонею.
Ти – насіння пряжене,
ще й в пакеті нейлоновому.
Я – гірський водограй,
та ще й з надр неолітових.
Рідина ти іржава,
з батареї чавунно-столітньої…
Я – веселе багаття,
на сосновій галявинці.
Ти – жахливе страхіття
у четвертоенергоблоці…
Я – проміння світанку,
що крізь жалюзі пестить щоку.
Ти – той протуберанець,
що вмагнічує бурю тяжку…
Я – зелений листочок
на стеблі молодого салату.
Ти – спориш біля плацу,
пофарбований духом-солдатом.
Я – мелодія пташки,
що витьохкує весно-магічно.
Ти – той гуркіт на трасі,
коли сонно на смугу зустрічну…
…Та не гнівайся, милий!
Я насіння садила,
батарею злила,
Той реактор гасила,
бурю ту відвела,
Перевірку військову –
то я відмінила,
і уникла аварії…
Більше несила!
Знову ти – ютубілець,
фейсбуконтактер, однокла…
А я спати пішла…
11.05.12
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336542
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 11.05.2012
…Лауреат. Це той, кому надягли лаврового вінка на голову? А як же інакше, лишень так. Без вінка – який же він лауреат? А ще він мусить спочивати на лаврах. Своїх. Отже, лауреатом бути – доволі непогано. Єдине, що свої лаври, як приправу до творчості, носій вищезгаданого звання, не використає. І як стимул до натхнення теж. Куди вже пнутися?
Пожинати плоди треба. А стимул? Ота довжелезна жердина з гвіздком, для штрикання бика…Вона вже непотрібна. Трісь її через коліно! Бик урешті дійшов до ясел, смачно пообідав та весело ремегає…І ось, згодом, певно десь там, де залишились рани, від уколів стимулу, потроху починає розвиватися хвороба. Різновид зіркової…Визнання, запрошення, блага… Свідомість не витримує того шквалу, починає закипати, поволі торкаючи зсередини кришку чайника. Добре, якщо той зі свистком. Подасть сигнал, але ж не всі чайники ними обладнані…Гарна річ. Розставте самі оці слова, як вони повинні стояти: знання, зізнання, визнання, зазнання… Чи добре це? Добре. І це теж – досвід…
…Графоман. Як і кожен «ман» – хворий. Та ще й серйозно, бо інакше він був би графоголік (що теж біда, але видовженіша в часі), або графофіл, або графолог, або…філолог?! Та ж ні! Перефразовуючи відомий вислів про ховрашка-агронома, напишу: « не кожен філолог – графоман, та кожен графоман в творчості – філолог»…Спробуйте з ним сперечатися. Або (боронь бі) ще й критикувати!!! У графомана є стимул. Стати кимось. Здогадалися? І то добре… А як на строкатій мапі мистецтв, та й вибруньковується черговий графоманчик? Певно, починається оте з перших оплесків на табуреточці. Дід Мороз теж побічно, бідака, до того причетний…А нічого було цукерочками чадо балувати. Психологи ж кажуть, що всі наші комплекси – родом з дитинства. А тут, як Пилип з конопель, зі швидкою Настею на пару, взяло й зарифмувалося в голові… Та будь що! От у мене, наприклад, перше отаке: Я вже так дожився, що і зуб скришився, і щока напухла, і болить під вухом… кінець цитати. То свинка, «паразитка», вже так доконала. Так що моя графоманська болість зі свинки почалася. Та хоч рожева. І кумедна, втішаюся. Згодом, при відповідному співвідношенні цукеркооплесків, болячка прогресує. Ось вже і поздоровлення будь-кому, з будь-чим, з-під пера вислизнули. Не кажу, що це погано, але ж чи зможете відрізнити їх в повені подібних? Дуже любимо, не забудемо, палкого кохання, бажаю – як ………тут варіантів!..А я б з того словосполучення, а саме з «палкого» сорок відсотків утяв. Палк. Брутально, зате щось новеньке. А що ж далі? А далі – «палке» переконання в своїй значущості, не пересічності, намаганні всіляко довести оте всьому живому і мислячому, стати най-най-найцем, врешті-решт… Взяти висоту, як говорять військові, всіма доступними силами і засобами. Яку шалену енергію висотує з людини, примерзлий в її єстві графоман! А її ж можливо було б спрямувати на створення будь-чого: від олівця й до космічної ракети… Та ж ні, треба писати, на кого ж полишити поезію і прозу – а бува, бідна, захиріє… Та й то добре. Досвід…
03.05.12
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334673
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 03.05.2012
Я захоплювався
езотерикою,
квітникарством було
твоє хобі.
Біг я, давлячись
езоістерикою,
мов тушканчик -
пустелею Гобі.
Усі квіти я бачив -
попарними,
у вінках чорні стрічки
стрічались.
А ми вперто буцалися
кармами:
то всихали чуття,
то квітчались...
...Езотерика, блін -
то утопія!
Знов забулася
флокси полити?
Тобі ніколи -
за теософією.
Ну а чим завинили
ті квіти?
Кали, гібіскуси
чи бегонії,
а гарденія, глянь,
з цикламеном!
Ти - дістала!
Ти вся - в космогонії.
Я пішов,
грунт куплю.
На драцену...
30.04.12
Чи по Фрейду -)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334256
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 01.05.2012
...Когда понимаешь, что жить глупо и незачем - продолжаешь. Из любопытства. Мудрость жизни - в любопытстве. Все заумные идеи-теории, иже с ними, когда-нибудь терпят крах. А что же за ними будет? Любопытно...
Жизнь, как...армия. В том числе, поскольку жизнь можно сравнить с чем угодно. Да что там! Армия - часть жизни. Но я не об этом. Ритм - чередование каких-либо элементов (например, звуковых или речевых), происходящее с определенной последовательностью, частотой. Так вот ритм в жизни - как дисциплина в армии, необходим, иначе это не армия(жизнь) а бордель...
...Все вышенаписанное возникло вследствие прослушивания данной музыкальной композиции. Слушаем, и да посетит вас муза!..
автор музыки - Николай Шевченко
30.04.12
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334188
рубрика: Проза, Лирика
дата поступления 30.04.2012
Вокал, аранж., муз. - Шевченко Микола
Слова - Оксана Голубева-Чипак
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334164
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 30.04.2012
... Ліс... Ясний, травневий ліс, зі своїми лагідними галявинами. Переважно хвойний, сосна домінує. Аромат!.. - підсвідомість настовіки карбує його, як і смак зеленого яблука. Варто уявити - враз скивиці зведе! Незрівнянно...
...Ліс та вогнище. Ці несумісні поняття неперевершені під пильним наглядом. Око милує жива енергія вогню. Адже глитає живицю. Живиться. Ефірні масла - красуня з павільйону пропонувала такі. Очі в неї - та купив би всі, вчадів би, відійшов би і знову приплівсь по дозу. Би. Від весняного токсикозу. Роздягти б... Чи то пак - би...
...Хлусь! Новітня, блистка сокирка, з жовтаво-пластиковою ручкою, завзято відпрацьовує кошти, витрачені на її викуп з полону господарчого гіпер-пупер маркету. Граєшся нею, мов хлопчачур в пубертантний період* - дико, дурноенергійно. Хлусь!! Тріска вперіщила в лоба, аж дрібненькі зірочки загойдалися. Годі. Сидіти!.. Й хекати.
... Та ніф, нуф, нах... ті шашлики?! Хіба-що відчути нагло-первісного амбре м`яса горілого. Тоді враз такий шквал шалу охоплює...
... Брень. Сміливіший брень. Фальшивий, зате щиро гітарний. Вплітається, чарівничо, третім пасмом в косу, де два перші - глиця й вогняна плазма... Колись, в юності, хотілося запалити, аж жах. Й випити конче. Будь-що, аби рознесло. Красоту хотілося викуштувати зсередини і зовні. Зараз - лише друге. Естетом зробивсь, чи щось на кшталт...
... А що? Навіває шелест в верхівках сосен-філососен... Перед очима - дві гілочки. Перша - позаторішня, воліла мовчазно вже собі вщент струхти, друга - щойно зламана, зелена, липка й обурена, ефірна-а... не нагадуйте. Би... Отже, ця суха горить-лускає виважено, а ота - затріскотіла шало голочками - куди там китайській пітарді братися! Навіщо? Шукаю пояснення ліниво... Обидві згоріли. Жертовні. Зігріли повітря, заціловане й без того палким сонцем до нестями. Підтримали вселенське кострище. Сухій - байдуже, а от - живій, як воно? Радо горіла? Сумнівно... Так і людина. Чи є в жертві хоч крапля радості? Хіба що екзальтована незворотньо, або - шалена, божевільна, чи божерабська... Росла, щоб хтось нагло втрутився, спинив штучно її час... Сенс де, якщо він у всьому. Підшукаємо, повичісуємо бліщицями з кошлатої, пів-року немиточесаної шевелюри, пояснення. Залізні, як зубці дюралевого гребінця. А чи залізна дюраль? На жаль...
...Час...Ліс даліє, вкочується в горизонт, немов сорочка в віджимні валики радянської пральної машиненції-циліндра. Спиться... Сниться жертва плазмоглиця, з павільйону молодиця... Би...
* період статевого дозрівання (з мережі)
28 квітня 2012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333684
рубрика: Проза, Нарис
дата поступления 28.04.2012
Вишні гарно цвітуть.
Вишукано...
Певно, рясно цьогоріч їх,
щедро.
Сум ляга на весняної
тиші панно,
печією лимонної
цедри.
Бо морелі померзли.
Морені.
Їх не буде, принаймні
місцевих.
В оковитій женшеневі
корені,
погоріли на справах
серцевих.
Бузина і бузок -
кореші...
Легко сплутати з
п`янастакана.
Зблідлі вапна на
бравому спориші -
хазяї побілили
паркана.
А невдовзі заквітне
яблуня...
Я бл...!
зціпило вилиці.
Мову одня...
27.04.12
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333471
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.04.2012
Ми відвідали фільм,
у якому були кіноляпи…
Їх аж трійко
(це ж дивлячись вперше!)
ти нарахувала.
А коли крадькома
пригорнув, запросив
до канапи,
Враз скипіла й мені
кіноляпасів ти надавала.
Миттю я скам`янів ,
ніби той кіновар в алуніті*.
А на чорному тлі
все мигтіли
гіркі кінотитри.
Вже не зможе
ніякий кінолог
тебе приручити.
Кінозал ми залишили.
І я тебе.
Сльози витри…
…Буду вільно
стрибати тепер,
мов отой кінь без ганджу**.
Кінематику та
кінестетику
буду плекати.
А тобі кінофільми
дивитись
я конче не раджу.
Навіть трейлери,
кіноанонси
і кіноплакати…
* - див. у мережі…
** - у мережі див., якщо хочеш.
25.04.12
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332980
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 25.04.2012
О, сенс життя! Про тебе скільки писано...
На скелі й на папірусі, пергаменті, папері,
а зараз - в цифрі... Хоча, зморшками на лисину,
насправді пишеш ти свої химері...
Який же ти? Філософів донестяму
посхиблювалось, тебе виглядавши.
Сплетіння діль ставали перехрестями,
святвіру на релігії віддавши.
Лоби і п`яти били, чимчикуючи,
життям, аби затим упасти навзнак.
То мирячись, то смертно ворогуючи,
горя в одних, а поряд в інших - празник...
А цих наволаних узрид питань "Чому"?
Пішли раптово, зло буя, та ж мало...
Позбутись як? Що добре одному,
то завше іншому не сподобало...
Хтось меле нісенітницю - та він правий!
А той мудрець рече брехливу притчу.
Не втратити б своєї голови,
бо нової, на жаль, вже не позичу...
Ми - різні, як два сиво-нових "Ланоси"*
з конвеєра славетного заводу.
Однакові, мов їжачки і кактуси,
Не в змозі, навіть, на два дні погоду,
планетою всією передбачити.
Зате її робити - вміє кожен!
Одні вищать - несправедливо! Бачите?
А інші кажуть: все в десниці...
Звичайно, сенсу я отут не виведу:
не кваптеся швидку оповіщати.
Сенс - в досвіді життєвому! А досвіду
мені, до речі, як і вам - не позичати...
12042012
* Чому "Ланос"? Тому що - багато...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329828
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.04.2012
- Лес рук! - как вам не стыдно на уроке. В уборную сходите! (глуховатая зав.районо молоденькой учительнице на ушко, после ее реплики на тему: кто пойдет к доске)
* * *
Ты перед пасхой постовал? Почти! Я - копипастил!
* * *
В новейшем Бугатти местного олигарха даже дворники называются - придворные!
* * *
- Деда, я купил планшет!!! Айпад. Вся пенсия твоя ушла!
- Молодец внучек! - ведь будет командиром, во дела.
- А теперь линейку, циркуль и курвиметр прикупи.
- Дед, мне первых двух не в кайф, а вот на третью - прикопи!
* * *
Диджей на пати - это вам не дед жуй на патефоне!
10042012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329264
рубрика: Поезія,
дата поступления 10.04.2012
Веснургіє!
Ану, жвавіш
коловбися!
В літургію
зяботну
вростозелиш!
Супи мулих
ставковищ
заболоблися.
Напролопуй
коровищам
паселищ.
Морено-о!
Ти забрюгала!
Гуллей вутси!
Хлодінь
свою
закісуй у вудилля.
Прилемтають
белевестаті
Харуси,
Розтравтають
що знамуєш
стримтілля...
PS З 10го квітня прогнозують морозу до 10 градусів. Шоця в мі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329254
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.04.2012
Мис святого Жака.*
Засліплюючи білоніжжям п`ят,
прошкуємо розпеченим Бай Сау.**
Уваги тут - позаздрить депутат!
Місцеві погляди влаштовують облаву.
А хвилі! Сперечаються з Балі.
Ширяють стрімкотілі серфінгісти.
О шостій - темінь. Вогники в імлі,
загвалтують - іди кальмара їсти!
Чи зірку смажену, запий лишень,
Сухим з Далату, оцтово-рожевим.
Спокуси зазирають до кишень,
шматуючи укліч драконом-девом.
Ось діда Хоша онучат юрба,
на пляжі по свистку - шалені ігри.
Червоні галстуки - здолаєш їх хіба?
Вершина гордості - азійські тигри!
Природа? Наддніпрянщина не гірш.
В гаю схотілося із вогнища обіду.
В нас - краще, браття! Буде зайвий гріш,
то знову нишком у В`єтнам поїду...
09042012
(використана авторська композиція "Утренний Вунгтау")
*Вунг Тау расположен на расстоянии 128 километрах от столицы Вьетнама на мысе Святого Жака, который является покровителем португальских моряков. Этот город находится на побережье Южно-Китайского моря около подножья двух гор, образующих полуостров и отделяющих мыс от материка.
**Пляж Бай Сау (Bai Sau) или "Задний пляж" имеет еще название Тхуй Ван (Thuy Van). Это чистый красивый пляж в юго-восточной части города. В отличие от пляжей на западном побережье полуострова здесь не примешивается вода из впадающей недалеко реки Сайгон.
Пляж простирается на 8 км от подножия горы Nui Nho (Малая) до Cuu Lap. Во время влажного сезона море здесь спокойное, но во время сухого сезона бывают высокие волны. В некоторых местах появляются сильные подводные течения.
В выходные дни на пляже много местных отдыхающих и приехавших из города Хошимина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328920
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.04.2012
Мої написані
і сказані слова.
Вони з душі -
чи може соті з пальця?
Чи просто
витинає голова,
Прочитане,
під кволенькі лекальця.
Щоб вкотре воскресити
помиральця.
Мої, на шворці сушені,
вірші.
Я вам бажаю шквалу,
хоча-б вітру.
Осісти в когось
думкою в душі.
Але ж навряд-чи
звідти щось я витру.
Чи з фільму зблисну,
не дочкашись титру.
І соромно,
і радісно за вас.
Життям своїм
живієте окремо.
Читають різно,
дехто блисне «Клас!»
А хтось умить
запіє анатему…
Та хутко жбуроне
в костур тотему.
Із року – в рік,
колись одне плелось.
Типіру – інше,
радикально звісно.
Мінялося мені,
булось-гулось.
Щось – любе,
щиро байдуже на щось,
А ото-теє – рвучко
ненависне.
Моє – до щезу,
аменю й кроди.
Із тіл моїх чублось,
пустило пасма.
То зайве всім,
одинником ходи.
А краще, люде,
й не зирай сюди.
Віршанка, друже – то є
болість
суто власна…
09042012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328877
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.04.2012
Душа - мов грубка,
висотана протягом,
жевріла жупелюкою,
виточуючи сморід.
Ота голубка,
що останнім потягом,
біжу-вигукую,
та млію бути поряд...
Занишкли всесвіти,
нахнюпилося листвище,
барвисте щезло в сепію,
що сльози на кілочку...
Її улестити,
чи випаде колись-то ще,
згорнутися причепою
вагону... звівсь у точку...
Дівчата... Що ж ви робите?!!...
08042012
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328736
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2012
Крихітко! Тебе
не помічає він?
Тому що
він - не твій.
Хіба ж в їдальні
ти ласуєш
чужим гарніром?..
І, навіть, коли він
достоту схожий
на принца,
чи коня зі снів...
І, навіть, якби з`їв
гарнір чи
день твій...
Мрій!
Частіше мрій,
бо краще вже
нікому,
ніж аби комусь...
Ти почекай,
воно вже ось...
Аби не лусь,
граблі шкільні
у світлеє чоло...
Аби на
старості бабусь
розхвилювала
за обідом,
сказавши гордо -
в нас із дідом
кохання справжнє
все життя було...
Навчайся,
мрій,
чекай...
17.01.12
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307230
рубрика: Поезія, Поетичні маніфести
дата поступления 17.01.2012