| Сторінки (4/396): | « | 1 2 3 4 | » |
Небо плакало й вмивалося сльозами,
І світ від болю й туги похмурнів.
Летіли душі в піднебесся журавлями
Сотні найкращих дочок і синів.
Їх душі світлі , праведні і чисті
Злітали в небо з рідної землі...
Лишали мрії й думи заповітні
За вогник Правди , що уже горів.
Вони хотіли , щоб світив він ясно,
Щоб Воля й доля в рідному краю...
Й за те злетіли в небеса завчасно,
Життя віддавши й молодість свою.
Із неба журавленьки споглядають,
Щоб їхня кров пролита недарма.
Стать нас з колін на повен зріст благають,
Щоб край розцвів ! Свобода , щоб була!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814709
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2018
Господу я дякую за все, що маю:
За світлу долю , за душі тепло,
За те , що я живу , працюю і кохаю,
І за добро , що в серці проросло.
За синів я вдячна , що зросли здорові,
За щебет внуків-пташечок малих,
За ніжність й ласку у синівськім слові...
До Господа все молюся за них.
Хай моя молитва до небес полине ,
За дітей , за внуків і за мій народ,
Хай живуть у мирі діти України,
І більше не знають воєн і незгод.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811910
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2018
Шелестить листя... Тихо шелестить...
Розказує чарівну , світлу казку.
Це осені чарівна й світла мить,
Не пропусти... Спини її будь ласка.
То осінь йде і залишає слід,
Легенько йде із вітерцем у парі.
Вбирає все у позолоти цвіт,
Спини ЇЇ ... Вдивись у тії чари.
На сонці павутиночки бринять,
Прикрасили засохлі бадилинки.
Дощем риженькі човники летять...
Спинила б осінь... Та нема зупинки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811390
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2018
Розпустила осінь багряну косу,
І розвіяв вітер всю її красу.
Потекли , як сльози із очей ,дощі,
Поле одяглося в туманів плащі.
Оповилась осінь в темно-сині хмари,
Не блищать на сонці позолоти чари.
Мокре й пріле листя припада до ніг.
Холод повіває... Скоро буде сніг...
Минає осінь... Ще одна минає...
І золота , і щедра й дощова .
І серце в тихім смутку завмирає...
Люблю її , бо ж осінь , не зима!
Літа мої збагатились ще на одну осінь... Час наближається до зими в житті і у природі ! Люблю її , усяку , і холодну й дощову мою осінь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811261
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2018
Нас уже поволі покидає осінь...
Верба над рікою розпустила коси.
Листячко вербички пливе за водою,
Все навкруг покрилось тихою журбою.
Ліс підняв до неба свої голі віти,
Вже не буде листом ніжно шарудіти.
І вести із вітром сердечну розмову,
Про красуню-осінь в тишу вечорову.
Пелена туманів все навкруг покрила,
Вся краса померкла - дивитись не сила,
Вже пора на зиму стрімко повертає,
Нас лишає осінь... Холод наступає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811165
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2018
Осінь наступає, дощик накрапає ,
Із легеньким вітром летить у наш край,
Золотистим листом землю укриває,
Та дарує щедрий на полях врожай.
Сади ваговито землі поклонилися ,
Яблука й груші , як намальовані,
До сонця осіннього трохи нагрілися,
Вони в тиші стоять зачаровані.
Летить у небі в парі з журавлями,
На рідну землю споглядає із-за хмар,
Стелить свій багрянець лісами й гаями
Осінь рудокоса - повна трунку й чар..
Чародійка осінь і щедра, і мила ,
Барвами на сонці ніжно виграє...
Личенько вродливе дощиком умила,
Всю красу , до нитки ,землі віддає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807692
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2018
Чорнобривці чорноброві,
Пахнуть в пору вечорову,
Квіти мами -дар любові ,
З ними я веду розмову...
І про літа що минають,
В коси срібло заплітають.
Про тривоги і розлуки ,
І про мами добрі руки.
Що рідну землю плекали,
Квіти в роси сповивали,
Колихали у любові ,
Чорнобривці чорноброві
Як писанка була хата
Любов"ю матері багата...
І ми туди поспішали,
Й чорнобривці розцвітали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803437
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2018
До сонця виблискує й гріється ,
В"ється забавною стрічкою.
Тут дитинство моє видніється,
Сховалося в травах за річкою.
Та стежинка найкраща у світі ,
Нею ходжу я часто у снах,
Вся долина у пахощах квітів,
Незабудок букетик в руках.
І маленькі й засмаглії ніжки ,
По пилюці так швидко біжать,
Зупинитись на ній хоч би трішки...
Та літа невблаганно летять...
І як спомин дитинства- стежина ...
Гріє душу і серце теплом.
Вона рідна мені і єдина ,
Та стежина за моїм селом .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803306
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2018
Вже літечко прощається із нами .
І кожен день до осені спішить,
А сонце гріє так , аж до безтями,
І вітер спрагло в гіллі шелестить.
Медами пахне , сіном, полинами ...
І чорнобривці розцвіли кругом
Повз ту стежину , що веде до мами ,
І мальви , наче свічі під вікном.
Пахуче літо тихо вже згасає ...
І прохолода освіжає вечори,
Десь на стерні цвіркун пісень співає,
І місяць чує цю мелодію вгорі.
Спішить від нас полями і лугами,
Намочило ніженьки в холодній росі.
Спекотним сонцем прощається з нами,
І летить до осені у казковім сні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803200
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2018
У маєві знамен ми зустрічаєм свято.
Полоще вітер їх у небі України,
За них пролилось крові так багато...
Щоб не стояти нині на колінах.
Свято в нас знову... Й смуток на очах
Затьмарює таку погожу , світлу днину.
Невпевненість ... І за майбутнє страх,
Дітей , онуків і за нашу Батьківщину.
Вона до волі рідна йде віками,
Та ті шляхи тернисті і круті,
Як чайки квилять українські мами,
Бо знову гинуть діти молоді.
І чорна хустка їм сивини криє,
Біль материнське серце розрива,
Тривожний вітер нам із Сходу віє,
Несе невтішні зведення й слова .
Незалежність... Нам би її зустріти
Вже без війни , розрухи й крові ,
Щоб усміхались матері і діти
Під мирним небом , в злагоді й любові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802950
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2018
На Спаса я складу букет,
І кошик із слів мій буде.
У вірші цім - душа моя,
І фарб іще прибуде...
Духм"яний мед мене п"янить,
І груші пахнуть літом.
А поруч виноград лежить,
Із чорнобривців цвітом.
А яблучка , а спасівки!...
Які ж вони духм"яні !
Вони уплелись в квіточки,
Красою незрівняні!
Колосся , мак - усе разом
Із квітами й медами...
Тож свято Спаса йде селом,
До храму йдем з дітками!
І кожна мати у думках
Злітає , аж до неба...
І просить Бога в молитвах
За діток , не за себе.
Щоб повернулись ті часи ,
Що без тривог і болю...
Хай діти - пташечки малі,
Вже мають кращу долю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802432
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2018
Так легко дихати мені ,
Беру наснагу від землі.
На ній я росла, як травинка,
Тут колиска моя і хатинка .
Вже біліє в вишневім саду ,
Я до неї сьогодні іду .
Все знайоме і рідне мені ,
Знов співають в саду солов"ї.
А в берегах річка в"ється,
Моє серце дужче б"ється...
І вербичку я згадала ,
Ту , що коси розпускала.
Незабудки у долині ,
В них суцвіття - сині-сині .
І сіна, й густі отави
Дитинство знову нагадали
А за річкою криниця...
Вона часто мені сниться,
Як з долоньок пила воду
Й задивлялася на вроду.
Мов у дзеркалі вся була,
І волоссячком майнула.
А тепер , як подивилась...
Вже літа... І зажурилась...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802419
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2018
Проблеми з правдою великі.
Розмножується в нас брехня,
А несуть її нам мужі дволикі,
Вони вже брешуть нам щодня.
Допоки будуть при кориті,
А ми будемо все неситі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802041
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2018
Зима
Замерз ставок, грайлива хуртовина.
Иній дерева в срібло одягає.
Морозна , сонячна , прекрасна днина,
А ліс притих... І в спокої дрімає...
Весна
Вітерець легенький шелестить у гаї,
Ехо журавлинне в небі пронеслося.
Сонечко весняне землю пригріває...,
На ріці прозорій воно розлилося.
А весна ,на свою вроду, задивилася у воду ...
Літо
Ллє нам сонечко проміннячко ясне,
І рідну землю пестить , зігріває.
Терпке й полинне, спекотно-жнивове
Отави і покоси знов збирає...
Осінь
Опадає листя , стелиться під ноги,
Сумно десь курличуть в небі журавлі.
І спішить вже осінь на свої пороги,
Нас дивує чарами рідної землі.
Ь
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801661
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.08.2018
В диму і пожарах , кривава й брудна,
Із горем та болем ввірвалась вона,
Й обпалила нам долю... Погибли сини...
Надмогильні хрести , наче свічі вони...,
А душі їх в небі, бо за Волю лягли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801541
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2018
У неї очі сині і краса чаїна,
Казкова мова й пісня солов"їна .
Рідні поля у золотих покосах,
А ріки стрічками в"ються у косах.
Їй стан стрункий тополя дарувала.
Новесеньку сорочину доля вишивала,
А калина ще й намисто, до вроди ,додала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801539
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2018
Через роки зустрілись ми з тобою,
Твій ніжний погляд душу полонив,
Хоч скроні вже покрились сивиною,
В душі звучить ще молодий мотив.
Вона тривожна , як і тоді весною,
І серце в грудях б"ється з відголоссям,
Дороги наші розійшлись з тобою,
Великий жаль за тим , що не збулося ...
Та не згасли наші світлі почуття ,
Не розгубились на крутих дорогах,
І зустріч наша , наче дар життя,
Щиросердечна , в спогадах й тривогах.
Наші літа звернули вже на осінь...
Дорослі діти , внуки на руках,
Вже й сивина туманом на волосся...
Та серце б"ється знову ,наче птах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801414
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2018
У ньому все : солоний піт і праця трударів,
Чарівна пісня й зоряне намисто.
Наш хліб - Владика всіх віків,
Що сяє у світлиці променисто.
Зійшов ,неначе сонце на столі,
Від нього світло й затишно в світлиці,
Найбільший дар рідненької землі,
Насущний хліб з дорідної пшениці.
Величний наш , солодкий і гіркий,
Окроплений і кров"ю ,і сльозами,
Наш хліб - спаситель наш святий
У війни й голод - чорними роками.
Помолимося Господу ми щиро
За хліб , що в нас сьогодні на столі.
Подай нам , Боже , спокою і миру,
Погожих днів для рідної землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800815
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2018
Вже налилось колосся зерном ,
І до сонця уже запалилося.
Пахне хлібом , землею , добром,
Й ваговито додолу схилилося.
І співає вітер пісню веселкову,
Про золоту ниву і неба блакить,
І колише ніжно ту красу казкову,
Макам і волошкам тихо гомонить.
Про світанки тихі , зорі вечорові ,
І сонечко ясне , спеку та грозу,
Про землицю нашу , що родить в любові,
І дарує людям життя та красу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800807
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2018
Літо ... Літечко гаряче ...
Земля дощику , аж плаче.
Квіти в лузі засміються ,
Коли каплі дощу ллються.
Оживуть і освіжаться ,
Будуть сонцю усміхатись.
Бо їх дощик врятував,
Нові сили жити дав.
І землиця вся в красі,
У дощику і в росі .
Все ожило , все цвіте!
З дощем літо - золоте!
Хоче земленька водиці ,
Із небес , а не з криниці.
З хмарок вода Богом дана,
Щоб природа оживала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800672
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2018
В мене внучка народилась на Святої Анни,
Бог послав нам на утіху ангелятко гарне.
Таке втішне , чорнявеньке й сині оченята.
Врода мамина дісталась , посмішка - від тата.
Скільки втіхи і радості в нашої родини,
День народження у Ані , разом й іменини.
Свята Анна опікує чарівне дитятко,
Тож нехай росте щасливим наше ангелятко!
На руках вона у мене , маленька билинка,
Круглесенька... Сині очі , як в небі хмаринка.
Дитяточко таке миле... Зводить рученята ...
Тож нехай росте здорове у мами й у тата !!!
В дідуся й бабусі також і у всієї родини!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800664
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2018
Там , де стежка розлуки,
Там стоїть темна ніч .
Роз"єднали ми руки
І пропала десь річ.
Серце моє сплакнуло,
На стежину в гаю,
Біль розлуки відчуло
І тривогу мою...
Стежку цю обминають ,
Там ніщо не цвіте,
І птахи не співають ,-
Кажуть там щось лихе.
Віють злі вітрюгани,
Громовиці там б"ють,
Що було поміж нами
Зорі знать не дають.
Що було поміж нами,
Ми й не знаєм самі,
Мабуть доля , коханий,
Жити нам у журбі.
І сльозина -перлина,
Затуманила зір...
То не моя провина ,
Бо ж кохала , повір...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788952
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2018
Ой стежина , стежечка ,
Срібная мережечка,
В"ється , наче стрічкою ,
В березі над річкою.
Річечка пригрілася ,
Сіном замаїлася,
І дзюрчить , хлюпочеться ,
В ній скупатись хочеться.
Йду ногами босими ,
Отавами й росами,
Вже іти втомилася ,
До води схилилася.
Пахне прохолодою ,
Миюсь з насолодою,
Руки й ніжки намочила,
І на сонці , мов ожила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788939
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.04.2018
Надмогильні хрести... Скільки нових хрестів...,
По рідній моїй Україні.
Плаче й стогне земля , вічний біль матерів,
І міста , що стоять у руїні.
Посивіла земля від пожеж і димів,
НапИлася і кров'ю й сльозами...
Від нашого горя , наче світ онімів,
Поля вкрились героїв тілами.
Воєнні часи , мов підбиті птахи,
Квилять з болем попід небесами,
І рідненька земля ,на розпутті шляхів,
Прощається знов із синами.
Гинуть діти малі у підвалах , в імлі ,
Гради б"ють , не змовкають...
Скільки бути отій ще пекельній війні ?
Люди миру й спокою чекають.
Вже втомилися ми , страшний біль цей нести,
Сліз і крові пролито доволі...
І як свічі стоять надмогильні хрести,
Край дороги до нашої ВОЛІ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788818
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2018
Жіноче серце ... Скільки у ньому доброти...
Навіть не віриться , що там її так багато поміщається...
Жіноче серце ... В ньому тепла і ласки без меж,
А від горя воно болить і крається...
Болить за дітей, за чоловіків,за онуків
Той біль ріже жіноче серце , наче ножем,
Сльозами стікає по згорьованому обличчі,
Як проливний дощ материнське горе і щем.
Жіноче серце... В ньому не гасне любов до
землі,
Бо ж земля - мати.Вони обидві матері народу,.
Земля родить , мати народжує дітей,
Для достатку, для добра , для продовження
роду!
Жіноче серце... Скільки у ньому радості !
Дивлячись на своїх щасливих дітей,мати
дихає легко, як після Причастя.
Сяє хата материнським теплом , наче сонце...
Тоді материнське серце зацвітає від щастя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787684
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2018
Весняне сонце землю голубить,
Дарує щедро сонце і тепло.
Ой весно-красуне , хто ж тебе не любить?-
У вінок з барвінку одяглось село.
Сонечко сміється , трави зеленіють,
Річечка виблискує в крутих берегах.
Над ставком прозорим очерети мріють,
І весняним запахом увесь луг пропах.
Голубінь прозора землю заквітчала,
Верба задивилася в дзеркало ріки.
Вона свої коси у воді скупала,
Щоб налились соком молоді бруньки.
Пісня журавлиная в небі розливається,
Хмарки , наче лебеді зграйками пливуть.
На горбках фіалки у танок збираються,
Дні такі заквітчані , весняні ідуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787671
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2018
Дзюрчить вода із джерела,
Як килим зелена трава...
Зозуля десь літа кує,
Навкруг все рідне, все моє!
До сонця гріється стежина,
Що мною стоптана давно...
У мальвах батьківська хатина,
І рідне й затишне село.
Он верби коси розпустили ,
Мов зачаровані стоять...
У воду віти нахилили
І любо в річечку зорять.
А очерети й густі отави ,
Й лелеки , що у долинах...
Мені дитинство нагадали
У сонці , росах й полинах.
'. Моя рілля, моя стерня,
Моя калина край села.
Глибоко тут моє коріння,
Звідси дорога в світ вела.
Все миле й дороге до болю,
Дитинство тут моє пройшло.
Мій краю, я живу тобою!
Наснаги вічне джерело!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786776
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2018
Із вами здружилася, рідні мої ,
На сайті поезія нас об"єднала .
Хоч різні ми люди...,із різних країв...,
В нас думка - щоб слово звучало!
Слово правдиве , ніжне й бунтівниче,
Таке потрібне людям у наш час .
Воно гримить , як грім! І журавлем курличе...
І кличе , друзі , до єднання нас.
Одна земля від Заходу до Сходу!
Встаньмо з колін! І пропаде руїна!
Й засвітить сонце Правди для народу,
ХРИСТОС ВОСКРЕС - ВОСКРЕСНЕ УКРАЇНА!
Із святом Воскресіння Вас, дорогі одноклубники!!! Щастя , миру,тепла
і злагоди Вам!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786508
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2018
Тануть сніги... І струмочки дзвенять,
Вже й лелеки вернулись додому...
Так і весни ідуть , і роки так летять,
Все минає у вирі земному.
Щойно літо цвіло... Чую запах його ,-
Чебреці , і любисток, І м"ята.
Мелодійні пісні солов"їв уночі,
І душа , що любов"ю багата.
Не оглянулась я , як вже осінь прийшла,
Скоро сніжна зима завітає .
І спадає сльоза , як осіння роса,
Смуток серце моє огортає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784845
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2018
Була якось моя внучка ,
В місті , в зоопарку,
Там заглянула малеча
у найменшу шпарку...
Придивилась до "вербуда",
До "мапи" в косинці,
Що лисичка через сітку,
Вкрала їдло свинці.
Що свиня дуже кричала,
Бо худа , як трясця,
І їй дала кусок хліба
Наша баба Настя.
А "зайциско" обліз зовсім,
І худенький "дузе",
І нявчала сильно киця ,
Але всім байдуже.
Ой тоненькі усі звірі.
І такі "страсненькі",
Їх бояться в зоопарку
Діточки маленькі.
З розповідей моєї внучки після відвідин зоопарку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783798
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2018
Зайчик бігає, стрибає ,
Моркву у зубах тримає,
Дразнить братика й сестричку ,
Ті скубуть із моркви гичку.
Він , як вихор , гонить полем,
А маленькі плачуть з болем.
Дуже хочуть теж морквинки,
Брат не дасть , ані краплинки.
Отакий то у них братик ,
Одів нові штанц́і й кабатик,
З"їв смачну морквинку дуже,
А про меншеньких байдуже.
Отак , дітки , не годиться,
Треба з меншими ділиться.
Так учать вас мама й тато,
Всім про це потрібно знати.
"кабатик" - піджачок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783592
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2018
Ходить лісом ведмежатко ,
Воно зовсім ще малятко,
Щойно вийшло із барлоги ,
Ще не слухаються ноги.
Зачепилось за пеньочок,
Й покотилось , як клубочок.
І розплакалося гірко...
Та з всіх сил повзе на гірку.
Довго лісом ще ходило,
Та й в малині заблудилось...
Спокусили тут малинки ,
Червоненькі , мов краплинки.
Їсть малинки та воркоче,
Й всі кругом зірвати хоче.
Так й кортить їх класти в ротик ,
Хоч болить уже животик.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783591
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2018
І знову сніг землиці ліг на груди...
Вона вже дихала весною і теплом.
Весняним настроєм уже квітчались люди,
Зима ж махнула знов своїм крилом.
Замело все : І поле , і дороги,
Мороз бруньки безжалісно пече.
Весна летіла на свої пороги,
Та щось не так... Не так життя тече...
Усе змішалось у тім дивнім світі,
Весни на зими , а добро на зло,
Коли у наших душах крига скресне,
Весна настане , щоб там не було!
Весна прийде в житті і у природі,
Зігріта людським й сонячним теплом.
І сонце правди знов засяє у народі,
З любов"ю , миром, щастям і добром!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783190
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2018
Весно! Весно, красуне моя,
Чому забарилась ти нині?
Чому не воскресла ще врода твоя?
Не квітнуть ще квіточки милі?
Чи сонечко ясне не цілує тебе?
Так міцно, щоб сніг розтопити,
Чи морозець легкий тебе рідна гнітить?
І ти ще не можеш ожити.
Оживай! Оживай! Красуне моя,
Щоб землю у ряст заквітчати,
Хай воскресає врода твоя,
Щоб знову нас всіх утішати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782172
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2018
Мама квочка роботяща
І хазяєчка путяща.
Всі курчатка , як пушочки,
Дуже гарні дітки в квочки.
Наче м"ячики кругленькі,
Білі , чорні , ще й сіренькі.
Вона любить всіх їх дуже,
Хоч всі різні та байдуже.
Все шукає їм в травиці,
І зерняток , і водиці.
А як холодно кругом,
Пригорне діток крилом.
Своїм тілом їх зігріє ,
Так любить діток уміє.
В пір"ї гріються маленькі ,
Мами м"ячики пухкенькі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782147
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2018
Котик зранку хоче спати ,
Дуже лінь йому вставати.
Мити вушка , носик , лапки
Та робити ще й зарядку.
Мама-киця вранці встала,
Мишок вже наполювала,
Щоб синочку було їсти.
Ні хвилинки їй присісти...
Вмила йому носик , лапки,
Все привела до порядку,
І принесла йому мишку.
Котик їсть собі в затишку.
Отака-то мама-киця,
Не учить синка трудиться,
Дуже жаль їй свого чада...
Потім буде і не рада.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781965
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2018
Не слухався Зайчик мами,
Бігав сам собі полями .
Був в капусті й в бурячках,
Хвостик весь у реп"ячках!
Лапки мокрі від роси,
Бо тікав він від оси.
Та- вкусить його хотіла,
Тай здогнати не зуміла.
Стомився Зайчик вже ганяти,
Захотілось дуже спати.
Задрімав він під пеньочком,
Що у лісі під горбочком.
Закрив стомлено він вічки,
І проспав там , аж до нічки.
Мама зайчика шукала
І слізоньки проливала.
Треба Зайчику збагнути ,
Що потрібно ЧЕМНИМ бути.
Як самому в лісі сісти,
Може Вовчик його з"їсти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781884
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2018
Ось вже весна своїм крилом майнула,
Ласкаво сонце землю пригріває.
Зима-красуня ще одна минула,
Час все летить ...Усе іде й минає ...
І кожний день тривогу й біль несе...
Москаль плюндрує землі України.
Весна не радує і навкруги усе...
Гинуть сини... Розруха і руїни...
Стоять на смерть соколи ясночолі,
Щоб вороги нас кляті не скорили.
За діточок ,за муки їх і болі...
За сльози , за руїни і могили.
Летять їх світлі душі в небеса,
І гаснуть зорі ... Їм іще б світити,
Меркне в очах уся землі краса...
Синам би жити , будувать , любити.
Війна забрала мрії і життя...
Весняне небо вмилося сльозами...
До серця їх Вкраїна пригорта,
Сумує ... Плаче... І пишається синами !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781845
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2018
Тарасове слово звучить так орлино,
Так правдиво , пророче , крилато!
Тож кріпися із ним , моя рідна Вкраїно,
Лиха й злигоднів в нас ще багато.
Твоя земля, поете, у руїнах,
Народ живе у злобі і розбраті,
Стояти більш не може на колінах,
У своїй рідній , наш Кобзарю, хаті.
"Чужі" й "свої" нас знову розпинають,
А крові вже пролито , батьку , море...
Що роблять з нами , мабуть , вже й не знають,
І чомусь совість в них не заговорить ?
Бо для життя скільки ж людині треба?...
Нині живе ... А завтра вже не має...
Земних маєтків не візьмеш до неба,
А ДОБРО ЗРОБИШ - ЛЮД ЗАПАМ"ЯТАЄ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778449
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2018
Чотири роки , то смертІ кроки,
Що топче мою землю безневинну,
Сини в небо злітають , усе залишають,
За яку то , о Боже, провину?
Ридають вже від болю небеса,
Земля моя напилась вдосталь крові,
О , Боже , миру й злагоди подай,
Сумління , людськості і вічної любові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777370
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2018
Обіймись , Україно , бо у єдності сила,
Обіймись , Україно , навіки обіймись ,
Як будеш єдина,то будеш щаслива ,
Прапор волі злітатиме ввись.
Обіймись , Україно ,у мирі й любові ,
Обіймись , Україно , у душах й серцях,
Постань перед світом у новій обнові ,
Хай Господь освятить в майбутнє твій шлях!
Обіймись , Україно, як єдина родина ,
Обіймись , Україно , як велика сім"я,
Щоб пишно розквітла знов в лузі калина,
Щоб воскресла ,ти земле моя.
Обіймись , Україно , нам до болю потрібне єднання!
Обіймись Україно! Молять душі героїв земних,
Пом"янемо ми їх у скорботній хвилині мовчання,
І завершим всі справи за них.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770748
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2018
Шлю свого серця Вам тепло,
Й найкращі щирі побажання,
Щоб були щедрі на добро,
На радість , усмішки , кохання!
На злети думки , слів красу,
На теми , задуми , сюжети,
На дружбу щиру і просту,
Дорожчу , ніж золоті монети.
Щоб Новий рік Вам всім приніс
Здоров"я , щастя в кожну хату,
І нових віршів повний віз,
Та творчих задумів багато !
З Новим роком Вас , дорогі друзі із "Клубу поезії"!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769061
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2018
Ніч новорічна – в ній якась таїна…
Незабутня, чарівно-казкова вона!
Неначе красуня у білім серпанку -
Дарує натхнення до самого ранку.
Чарує красою, що зорями сяє,
І місяцем ясним, що наче моргає,
А срібний сніжок, що цілує нам очі-
Одвічна краса новорічної ночі .
П'янить нас любов'ю, неначе вином
Й серця наші гріє душевним теплом.
Хоч надворі мороз, віє сніжна пороша,
Та ніч новорічна, чарівна, хороша!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768651
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2017
Удосвіта , лиш схід забагрянів,
Коли люди ще спокійно спали,
На городі жіночка з дитям,
Вони неначе щось собі шукали.
Лице змарніле , чорне як земля,
Дитятко кволе , наче лебедина,
З ямок картоплю дістає маля ,
А мамі вже зігнутися не сила.
Кілька картопель в неї у відрі,
А очі заливаються сльозами,
-Синочку мій , дитя моє мале ,
Ми ще ніколи у людей не крали.
І вийшла з хати жінка , що город,
Лиш тиждень тому ледве засадила,
І глянула у очі збирачам,
Але не кляла їх і не сварила.
Вже не тікали бідненькі вони,
Змія голодна їх вже заморила,
Лиш спотикались по сухій ріллі,
Їх покидала вже остання сила.
І несла жінка з хати молоко,
Щоб ту дитину трохи хоч зцілити,
Картоплі дала , хліба , борошна,
І запросила в хату відпочити.
Вдячна мати за своє дитя ,
Моїй бабусі руки цілувала,
І вузлик , наче скарб, з продуктами взяла,
І на схід сонця з сином почвалала.
Бабуся довго їм дивилася услід,
Кінцем хустинки сльози витирала,
Господи , помилуй і спаси,
Для них спасіння в Господа благала.
А перед вечором вона ,
З-під лави горщик із лушпинням діставала,,
Й по кілька кидала в ямки,
Щоб земленька свята не пустувала.
Господь із неба бачив доброту,
Останнім із голодними ділилась,
І восени щиро віддячив ій ,
Картопля , як на диво уродилась.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761757
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2017
Мир нам потрібен і спокій ,
Як повітря , як хліб , як вода,
Україна пройде по дорозі крутій, не широкій,
Їй лишень двадцять шість. Вона молода!!!
ЇЇ очі затьмарили сльози і горе ,
Бо дороги до щастя криваві лягли,
Освіти ж ти їх нам, з неба, ясная зоре,
Щоб до Волі ми з Богом прийшли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761341
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2017
Де шукати правду? Їй Богу, не знаю!
Де її знайти в нас ? Я й гадки не маю.
А вона потрібна вже на кожнім кроці,
Бо брехня сліпить нас ,як більмо на оці .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761239
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2017
Дрімає ліс в осінньому вбранні ,
Легенький вітер крони колихає,
І тихий сум навіює мені...
Ще одна осінь у житті минає.
Чим рік вона мені красивіша і ніжна ,
Стараюсь розпізнати всю красу .
Скоро прийде зима вже білосніжна,
Я їй свої літа, як скарб несу.
А осінь гріє ніжно мою душу ,
Милує погляд листям золотим.
Люблю її...І їй признатись мушу...,
Що сумуватиму за раєм цим земним.
Люблю її усяку, мою осінь...
Коли холодна , навіть й дощова,
Коли на небі темно -синя просинь...
Все ж таки осінь... Але не зима...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759180
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2017
Ці рядочки пишу із сльозами,
Мій біль лягає з ними на папір.
Що буде , українці, далі з нами?...
Не знаю, сестро й брате мій , повір...
Нації цвіт забирає війна,
Чи АТО , чи як там назвати?
Скільки біди вже принесла вона ...
Не мені вам про це розказати.
Мілліони людей залишають краї,
Кусня хліба шукають в чужині,
Покидаючи землі родючі свої,
На рідненькій своїй Україні.
Зраді й брехні у нас відкриті двері,
Скрізь лицемірство , жадність до грошей,
Реформи роблять тільки на папері,
І нас не мають зовсім за людей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758449
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2017
Листопад ... Перший день... Поминання...
Із сльозами , спогадами ,болем...
Спішу на могилку до мами ,
Йду ріллею , щойно зораним полем.
Тут колись бігла стежина ,
Що люди літами топтали,
ЇЇ знала в селі кожна людина,
А тепер її нащось зорали.
Стежина ця знала багато,
Сльози порох на ній прибили ,
По ній ходили в дні горя і в свята,
На могили людей, що спочили.
Ідуть поперек усі полем,
Топчуть пам"яті нову стежину,
Йдуть у серці з любов"ю І болем,
Світять свічі на кожну могилу.
Листопад... Небо плаче дощем,
Загорнулось у хмар темну шаль,
У душах - невимовний біль і щем.
І вічна пам"ять, і великий жаль!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758078
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2017
Сумує осінь й плаче знов дощами,
Зриває вітер золото прикрас ,
І витає смуток й туга поміж нами,
Бо осінь -красуня залишає нас.
Йде вона в зажурі та вітру благає,
Щоб останнє листя не кидав до ніг,
Хай він трохи стихне , трохи зачекає,
Щоб красу багряну не прикрив ще сніг.
В пелену туманів ранки одяглися,
Звели голі віти до небес ліси,
По ріллі холодній круки розбрелися...,
Ой як шкода, осене, твоєї краси.
Калина схилилася, трохи зажурилася,
Що минула швидко осені пора,
До смутку осіннього намистом тулилася,
І казала осені , що краса жива!...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755878
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2017
Листопад, листопад... Листя падає долі ,
Землю вкриває,тихо про щось шелестить...
Вітер рветься ,гуляє , кружляє доволі,
День за днем до зими вже біжить.
Вже зоране поле спочити лягло,
До обрію аж простелилось.
На пагорбі ,в тиші, дрімає село,
В прозорий ставок задивилось.
Ранки вдяглись у сріблясте вбрання,
Туман пеленою все кругом облягає ,
Оголений ліс споглядає здалля,
У задумі своїй вже на весну чекає .
На весну , що повна і сонця , й тепла,
Без війни , без страждань вже і крові.
Щоб прийшла довгожданна пора-
Жити в спокої , мирі й любові!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755014
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2017
Біля образа мати в молитаві ,
А у серці розпука і біль .
Синочок загинув у битві ,
Важко жити у світі одній.
Сивина вже посріблила скроні ,
Зморшки з горя покрили чоло,
Фотографії сина в долонях,
Як то разом їм добре було.
Разом будні і свята стрічали,
Ділили і радість й жалі,
Та не думали і не гадали
Про лихо на нашій землі.
Забрала війна зла синочка ,
Не вернеться до рідної хати,
Залишилась у хрестик сорочка...
Та старенька згорьована мати.
І клен затужив біля хати,
Що сина під ним виглядала,
До віт пригорнулася мати,
І сином ... Синочком назвала...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753938
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2017
Біля образа мати в молитві ,
А у серці розпука і біль .
Синочок загинув у битві ,
Важко жити у світі одній.
Сивина вже посріблила скроні ,
Зморшки з горя покрили чоло,
Фотографії сина в долонях,
Як то разом їм добре було.
Забрала війна зла синочка ,
Не вернеться до рідної хати,
Залишилась у хрестик сорочка...
І старенька згорьована мати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753843
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2017
Україно моя ! Моя зболена рано ...
Кров"ю стікаєш , вогнями у серці печеш,
Долю гірку тобі ,ненечко, дано,
Тяжкий хрест ти , рідненька , несеш.
Несеш моя нене , не падаєш долі,
Бо впасти сини не дадуть,
Нелегка , терниста дорога до волі,
Та по ній українці пройдуть!
Пройдуть , відвоюють , відбудують руїни,
Бо в жилах тече вольна кров!
Воскресне , розквітне земля України,
Запанує в нас мир і любов!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752938
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2017
Осене , красунечко , золотеє сонечко ,
Дощиком омитеє личенько твоє ,
Ти знов зазирнула у моє віконечко,
І сказала з усміхом , що ти уже є.
Що не забарилася з вітром і туманами,
Із багряним листячком у лісах й садах,
Пташки випробовують сили , аж під хмарами,
І осіннім запахом увесь луг пропах.
Срібне павутинячко вже снує мережечки ,
Урожаї щедрії на наших полях,
Гріються до сонечка поміж трави стежечки,
То ж осінь -красунечка у моїх краях!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752849
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2017
Люблю тебе, моя Вкраїно, рідна ,
І серце плаче та душа болить ...
Чому ти все знедолена та бідна?...
Чом твоя доля , як полин гірчить ?...
Гірчить полин на полі десь , на Сході ,
Димів тумани землю облягли ,
Витає смерть та горе у народі,
Вже тисячі героїв полягли...
А може ми комусь чим завинили?...
Чи може предки скривдили когось?...
Знов ллється кров й кругом хрести, могили,
Чом лихо в нашім домі завелось?...
Бо нерозсудливі й довірливі ми дуже,
І свою волю не зуміли вберегти.
Тим , що " в верхах" , бач, їм усе байдуже,
Ми ж мусим встати із колін і йти !...
Іти!... Бо падати ми вже не маєм права,
Набили досить шишок на чолі,
Щоби піднялась знов наша держава,
І став народ господарем землі !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752687
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2017
Матінко Божа ! Покрово Свята!
До тебе звертаюсь в молитві.
Синів сохрани на щасливі літа,
Не дай їм загинути в битві.
Україну мою омофором покрий ,
Не дай ворогам більш топтати
Від біди захисти мій народ дорогий,
Дай сил їх навік подолати.
Вгамуй війни великий біль ...
Дай мужності в боях, щоб вистояти нині!
Хай дзвони сумно не лунають звідусіль,
І вже не "Плине кача по Тисині"
Хоч осінь в багрянці , та меркне краса
Від горя й пролитої крови...
І спадає сльоза , як вечірня роса
На образ Святої Покрови.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751477
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2017
Осінь вже заплакала дощами
Й холодом повіяло в душі,
Бо літечко прощається із нами ,
Пожовкли при дорогах спориші.
Пожовкли і прив"яли вони наче,
Пройшлась вже осінь по м"якій траві,
А в лісі розгулялася добряче,
Фарбує листя в краски золоті.
Стелиться туманами й димами ,
Росами на травах і кущах,
Радується стиглими плодами,
Що гріються до сонця у садах.
З вітром в парі лине над землею ,
З гілля зриває листя золоте.
Земля в красі ! Милуємося нею!
І осені ми дякуєм за те!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751098
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2017
Україно моя! Земле моїх дідів!
Калинова , бузкова й полинна,
Ти , рідненька , стоїш на розпутті шляхів,
Та у цьому ти , ненько ,не винна.
Знемоглася вже ти, бо не легко іти,
По шляхах , що кров"ю политі,
І куди ж то іти , як не видно мети,
І за що ж ті синочки убиті?...
На теренах твоїх торжествує брехня
І мужі , що їх жадність згубила,
Вони сквернять твоє материнське ім"я
Та синів , що ти їх схоронила.
Не сумуй Україно! Ми є діти твої,
За тебе ми станем рядами.
Ніколи не змовкнуть твої солов"ї,
Ти будеш гордитися нами!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747007
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2017
Посварились оса й бджілка ,
-Чий то мед , чия то гілка,
А оса така сварлива ,
Бджілку за крильце вкусила.
Покалічила їй ніжки,
Що злетіть не може й трішки,
А сама збирає мед,
І літає взад й вперед.
І розплакалася бджілка ,
Заридала гірко... гірко,
А оса з неї сміється
П"є нектар і задається.
Тут надлетів старий джміль,
Та ще й бджілки звідусіль.
І прогнали злу осу ,
В чисте поле на росу.
А коли настав вже вечір,
Джміль узяв бджолу на плечі.
Й полетів з нею в садок,
Там де вулик , в холодок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745580
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2017
У хом"ячка повні щічки,
І ячменю , і пшенички,
А животик , наче м"ячик,
Дуже любить похом"ячить.
І пухкенький , і м"якенький,
Й хитрий хом"ячок риженький.
Шубка гарна , аж блистить,
Ліг у нірці тай лежить.
Працювать не поспішає ,
Бо ж матуся помагає.
Носить жито і пшеничку
Цілий день і цілу нічку.
Вже й втомилась працювати,
Але ж мусить раду дати.
Дбає лиш про хом"ячка,
Добра" матінка така.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745569
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2017
Спить комарик на дубочку,
У тіньочку задрімав ,
Одягнув нову сорочку
І штанята нові взяв.
Бо сьогодні іменини
У метелика-дружка,
Полетить він до калини,-
Це традиція така.
Там зберуться всі комахи,
Та комарики й джмелі,
Щей кумасі , добрі свахи,
І дорослі , і малі...
А метелик у вишиванці,
Буде гостей частувать,
А додому всі ,аж вранці,
Тож тепер треба поспать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745236
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2017
Розморило кицю сонце,
Простяглася , наче спить,
Ще й залізла на віконце .
Та й за шибкою лежить.
Щось муркоче собі тихо,
Лапки ніжно поправля,
Вночі мишкам буде лихо,
Коли виспиться вона.
Спить кицуня , бо втомилась,
Зараз в неї сонний час,
Встала , лапками помилась,
І прибігла вже до нас.
Щось муркоче , мов співає ,
Вогник в оченятах,
Вдень вона відпочиває ,
А вночі - на чатах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745222
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2017
В повітрі пахне навкруги дощем,
Спраглій землі вже хочеться водиці,
І хмари небо одягли плащем,
З небес поллється зараз , як з криниці.
І вдарив грім, відлуння понеслось,
Стрілою пролетіла блискавиця,
Із неба , мов рікою полилось,
В воді скупалась матінка-землиця.
І вітер в цей момент ошаленів,
Зірвався й розгулявся не на диво,
Лелека зляканий стоїть ,мов онімів,
Його гніздо на землю полетіло.
Неслись дерева, гілля і дахи...
Без жалю все тріщало і ламалось,
Збивались в зграйки втомлені пташки,
Все , що живе тікало і ховалось.
Летіли яблука і груші у садках,
Ячмінь й пшениця похилились долі,
І простір весь вже зливою пропах,
А вітер рветься , наче хоче волі.
Кружляє , свище, високо злітає,
І хмари розганяє в небесах,
Стихія помаленько вже минає,
І легше дихати , проходить страх...
А ось веселка небо прикрасила,
І сонце знову вийшло на поля,
Та все понищене, дивитися не сила...
Отак стихія з нами розмовля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745162
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2017
Блукає місяць в куполі небес,
Мов захмелів від чарівниці ночі,
Вогонь купальський на воді воскрес ,
Любов"ю засвітив серця коханих й очі.
Кохання-трунку напилась роса
На травах між крутими берегами.
Купальська ніч- любов ,життя,краса,-
Пливуть водою в квітах із свічками.
Віночки носить хвиля по воді,
Іх вітер ніжно,мов дітей гойдає,
На берегах воркують пари молоді,
Жага кохання в душах оживає.
Усім в цю ніч так хочеться кохати,
Любов" ю душу вщерть заполонить,
В іі обіймах папороть шукати,
І не забути ту прекрасну мить.
Та ніч казкова і така зваблива,
Пахне чарами кохання і зела,
І п'є душа замріяна й щаслива
Любові чашу ... П"є іі до дна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741076
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2017
Сіла біла птаха вже на мої коси,
Весни відшуміли , висохли покоси...
Cивим свят-туманом осінь поспішає,
Золотистим листом землю прикрашає.
Йде до мене в гості... Я її вже бачу...,
В серці сум й тривога , але я не плачу,
Осінь я сприймаю, як найкраще диво,
Стільки літ із нею я була щаслива
І, немов на крилах, осінь прилетіла,
Сизими нитками вже на коси сіла,
Золотом осіннім душу прикрасила,
Дощиком дрібненьким увесь смуток змила.
У життєвім вирі вже й зима настане.
Та моє серденько, наче лід розтане,
Як діти й онуки стануть на порозі,
Я забуду старість , що вже у дорозі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739448
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2017
Під кроною клена, що там біля тина,
Свої пишні квіти рожа розпустила,
В травах-оксамитах , під гіллям зеленим,
Мов зрослась корінням із могутнім кленом.
Він її від вітру береже й від зливи,
Прикриває гіллям личенько вродливе,
Прихиливсь до квітів ,наче обіймає,
А сам на берізку сумно споглядає...
На тонку берізку , що на тин схилилась,
Розпустила свої коси й гірко зажурилась...,
Бо росте не поруч з кленом зелененьким,
Що забрав їй спокій , душу і серденько.
Так несуть тягар цей через довгі роки,
Та струнка берізка і той клен високий,
Їм лиш грає вітер в тиші вечорові,
Нескінченну й вічну музику любові...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739367
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2017
В єдинім стремлінні, в єдинім пориві
До кращої долі у рідному краї,
Великі й жертовні почуття незрадливі
Об"єднали народ на майдані.
І билося серце одне у народу,
І душі злились воєдино,
Стіною стояли за свою свободу
Й за волю твою , Україно!
Снайпери, беркут і зрадники люті
Людей убивали й сквернили .
Вони прокляті будуть й навіки забуті,
За наші хрести і могили.
А нас не здолати і правди не вбити,
Що паростком в душах квітне!
На дорозі до волі нас не спинити,
За кращу долю й майбутнє світле!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=700003
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2016
Осінь плаче і вмивається дощем,
Та не відмити вже красу барвисту.
Туман простори огорнув плащем,
І не спинить рясного падолисту.
Припало мокре листя до землі,
Воно вже в танці з вітром не кружляє,
І сумно ліс видніється в імлі,
Його красуня-осінь залишає.
Вона спішить... Летить із вітром в парі,
Останнє листя з болем пригорта,
Оголена , розхристана, вся в хмарах,
А була , мов у казці - золота!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696340
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2016
Бабине літо мережки снує ,
Так прозоро , легенько , красиво,
Ліс аж багряним до сонця стає,
Не осінь , а справжнєє диво!
А ранки осінні вже морозні такі,
До золота й срібло додали,
А грона калини солодкі й терпкі ,
Усю цю красу увінчали.
У багрянім вінку моя рідна земля,
Увібралась ,немов до Причастя,
Хай Покрова Свята омофором своїм,
Нас покриє від бід і нещастя
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693864
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2016
Бабине літо мережки снує ,
Так прозоро , легенько , красиво,
Ліс аж багряним до сонця стає,
Не осінь , а справжнєє диво!
А ранки осінні вже морозні такі,
До золота й срібло додали,
А грона калини солодкі й терпкі ,
Усю цю красу увінчали.
У багрянім вінку моя рідна земля,
Увібралась ,немов до Причастя,
Хай Покрова Свята омофором своїм,
Нас покриє від бід і нещастя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693860
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2016
"Любить-не любить"- вітер квіти голубить,
Сніжно-білі ромашки у полі,
Їх пелюстки казали , що любить,
Була вдячна і Богу ,і долі.
Білі ромашки душу бентежать,
Спогад про молодість терпко п"янить,
Думки про минуле стежину мережать,
Що в долину ромашок біжить.
Аж поле біліє , так квітнуть ромашки,
Де ще зустрінеш подібну красу?,
І бачу тебе в піджаку наопашки,
А я у вінку і букетик несу.
Несу його , з ромашок цю красу,
Немов, свою любов горну до серця,́
Ти розплітаєш русую косу,
Й щастя бринить в наших очах-озерцях
Б'ються серця у грудях , наче птах,
Йдемо , обнявшись ,по широкім полю.
Солодкий поцілунок на устах,
Ромашки пахнуть ніжно так, любов'ю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684244
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2016
Незабудки розквітли в долині,
І від сонечка в трави сховались,
Притаїлись , принишкли квіточки милі,
У росах ранкових скупались.
Такі свіжі , пахучі , дрібненькі,
Голубі , як небесна блакить,
Гордо держать голівки маленькі,
З ними вітер про щось гомонить.
Чи про річку , що стрічкою в"ється,
У розкішних , крутих берегах?.
Чи про сонце , що наче сміється,
У блакитних , як небо квітках?
Пригинає, колише голівки,
Заплітає у запахи трав,
Ця краса простяглась , аж до річки,
І згубилась в розмаї отав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682858
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2016
Полоще вітер святкове знамено,
Від крові , від ран і болю,
Героїв нині спом"янімо поіменно,
Що полягли за нас із тобою.
Не вернулися з поля битви,
Рідну землю скропили кров"ю .
За їх душі молімо молитви,
Огорнімо їх рідних любов"ю.
Матері, мов чайки сивенькі,
Б"ються об скелі розпуки,
Сини не вернулись рідненькі,
Зводять до Бога в молитвах руки.
Почуй же , Боже , материнський біль,
Спини війну цю , горе і руїну,
Благання їх лунають звідусіль,
Спаси синів і рідну Україну!
День Незалежності... На Сході йде війна,
Затьмарене сльозами й кров"ю свято,
Дуже велика і гірка його ціна,
Тож прошу всіх про це не забувати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680557
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2016
Серпневий ранок народжує погожу днину,
Чудову й світлу , як пісень розмай,
Вітаю з святом всю українську родину,
Із Незалежністю вітаю рідний край!
29 років пролетіли , наче птиці,
Летіли важко,- в бурі , і в грозу,
Звернув їх ворог від життєдайної криниці,
І сіє смерть , розруху та гірку сльозу.
Земля багата , щедра і розкішна!
Народ мій трудівник ! Великий землероб!
Невже ти , моя земленько, так грішна,
Що вільно дихати не може мій народ?...
Чому не вийшли ми на рівну трасу?...
Чому дорога все слизька й крута?...
І скільки ще потрібно сил і часу,
Щоб воля нам всміхнулася свята?!...
Щоб усміхнулась , в душах забриніла,
Щоб , схаменулись ті , що є "брати",
В "своїх синів" , щоб скверна оніміла,
Щоб з Богом дальше у майбутнє йти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677402
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2016
Ніч на Купала з любов"ю родилася ,
Чистою водичкою із річок умилася,
Квіткою папороті рясно заквітчалася,
Дивними тайнами й чарами увінчалася.
Дівчата зілля й квіточки збирають,
На бистру воду віночки пускають.
Ой пливе віночок, хвиля б"є легенько,
Щоб його впіймало любляче серденько.
Ой пливе віночок , його хвиля носить,
Кожне дівча молодеє собі долю просить.
І під зорями ясними, що наче моргають,
Любов квітне , як віночки , що в воду пускають
І п"яніє все навколо від чарів кохання,
І забави , і любощі- до самого рання.
В небі сонечко скупалось і днина настала,
І принесла світле свято Івана Купала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674335
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2016
Україно моя калинова,
Рідна серцю моєму земля.
Чому доля твоя полинова? ,
Все частіше задумуюсь я .
Твої землі родючі й багаті,
На них морем хліби розлились,
Українці мої- працелюби завзяті,
Чому ж злидні у нас завелись?
Віру на краще - влада погубила,
Можновладці , що керують у верхах.
На це свавілля вже дивитися не сила,
І гнів та смуток в мене на очах.
Болить душа за долю України,
І за людей, що десь у чужині,
За цю війну , за сльози і руїни,
Як боляче , о Господи , мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673940
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2016
Земля у вбранні , наче казка ,
Зеленіють діброви й гаї,
Материнське тепло і ласка ,
Зігрівають життя на землі!
Від цього тепла світ добріший,
І казка , мов дійсність стає,
Любов материнська , то скарб найбільший,
Коли мати на світі ще є.
Все зустріне тебе , привітає,
І радіє тій зустрічі знов,
І серце від радості мліє,
Його гріє матусі любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673543
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2016
Я не хочу , щоб плакали очі ,
Такі ясні , як неба блакить ,
А лиш хочу , щоб ти серед ночі,
Спав спокійно , хоч серце болить.
Життя повернулось жахливо,
Мабуть доля у тебе така ,
Та ти вір й сподівайся на диво,
І сльоза хай не буде гірка!
Я за тебе до Бога молюся,
І думками з тобою весь час,
Я душею до тебе горнуся ,
Щоби промінь надії не згас.
Твої болі розділю з тобою,
Твою душу зігрію теплом,
В моїм серці ти завжди зі мною,
Так прожити нам легше обом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673536
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2016
Їх ніжні руки творять диво,
Так ніжно , впевнено , красиво,
Та й ще усмішка на устах,
Укол так зроблять , що й не страх!
Білий халатик , наче лебідь,
І вірність справі у очах,
Слово привітне , незрадливе,
Тримає хворих на ногах!
Вдень і вночі все у палатах,
Хворим даруєте тепло,
На варті здоров"я ви завжди на чатах,
Щоб бід і горя в людей не було!
За щиру душу , вам уклін рідненькі,
За вашу працю - наше визнання,
Вам до лиця халатики біленькі ,
Не заплямуйте ви своє вбрання!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672987
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2016
Дощик накрапає , крапельки дрібненькі
На сонечку ясному мерехтять,
Бігають калюжами дітлахи маленькі,
Слухатися матінок зовсім не хотять.
Водичка теплесенька , аж купатись хочеться,
Бовтаються ніжками по морі калюж,
Сонечко грайливо з дітками хіхочеться ,
Що від своїх матінок тікають чимдуж.
У калюжах граються , усі замастилися,
Сонечка промінчики в оченятах грають,
Хоч всі намочилися , хоч уже й втомилися,
Свої мрії-човники у моря пускають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672231
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2016
Літо, літечко прийшло! Все навколо розцвіло!,
Прийшло в квітах і у травах, та й згубилося в отавах,
Дощиком умилося , росами скропилося,
І на сонце яснеє ніжно задивилося.
Сонечко всміхається , літо задивляється,
Мружиться від променів ясних,
Бджілки і метелики в травах розігралися,
В холодочку берега весь цей рій притих.
Річка в"ється стрічкою , птаство понад річкою,
До водички хочеться в цей спекотний час,
Щоб води напитися й трошки освіжитися,
Бо сонечко літнєє ,ой , пригріло нас!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672230
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2016
Коси ,мої коси , чом ви стали сиві? ,
А були русяві , а були красиві.
Із роками коси від бід посивіли,
Материнське серце слухати ж уміли.
Слухались серденька і сивіли в горі,
Лиха було вдосталь у життєвім морі.
Біль в душі притих вже - тане його сила,
Сивина ж на коси білим птахом сіла.
Дивлюсь я на коси й згадую тривоги,
Бо були нелегкі у житті дороги,
Сивини тумани , що на них упали,
Знов на мої очі сльози навертали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672021
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2016
Зелена , клечальна неділя,
Як купол Святі небеса,
Купаюсь у пахощах зілля,
Невимовна природи краса.
Вся зелень , немов до причастя,
Стоїть в діамантах роси,
Велике , незвідане щастя
Бути свідком такої краси!
Хатини - у маєві зелені,
Віконця до сонця блищать,
Долівки лепехою встелені ,
Струни свята у серці бринять.
В церкві свічку потрійну засвічено,
Неповторний , прекрасний час,
Святою молитвою душі увінчано,
Свято Трійці прийшло до нас!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671369
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2016
Земля у зелених шатах,
Убралась святково в цей день,
Святий Дух витає у хатах,
Пташки дзвінко співають пісень.
Їх співаночки душу бентежать,
Запах зілля такий , аж п"янить,
Купол неба хмаринки мережать,
Легкий вітер в гіллі шарудить.
Розвіває дівчатам волосся,
Що вдяглись у розкішні вінки,
Тихо й мрійно колише колосся,
На полях у Зелені святки.
На подвір"ях , як писанки хати,
Замаяні в кленах стоять,
І лепеха так пахне і м"ята,
Дзвони в храмі святково дзвенять.
І стежина веде нас до Храму,
Щоб Трійці вклонитись Святій,
Щоб чулась молитва палка між світами
Про злагоду , мир , супокій ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671287
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2016
Хочу подивитись правді в вічі,
Поглянути, аж в саму глибину,
Знайти із нею , хоч хвилинку стрічі,
Щоб розгадати всього лиха таїну.
У нас брехня стоїть на п"єдисталі,
Правду кинули безжалісно до ніг,
Як без неї нам прожити далі?
Лихо йде на рідний наш поріг...
Йде воно разом з брехнею в парі,
Народ обдурюють й грабують кожен час,
Живуть в маєтках, як в солодкім чарі,
Не бачать злиднів, що пригнули нас.
Не бачать і не чують вже нікого,
Надії наші розлетілись в прах,
Народ довели до життя важкого,
Заробітчанами пустили по світах.
На цій землі, де щедро родить жито,
Де люди мають руки золоті,
Чому не можемо ми гідно жити?
Чому не йдем по праведнім путі???
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669331
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2016
Герої не вмирають! Вони - в серцях у нас!,
Бо пам"ять не стирає і швидкоплинний час.
Герої не вмирають, бо впали у борні!,
Їх подвиг пам"ятають всі сущі на землі!
Герої не вмирають! Їх душі , як огень,
Освічують дорогу нам у прийдешній день!
Герої не вмирають! Вони глядять з небес,
І прагнуть , щоб країна і наш народ воскрес!
Герої не вмирають ! І клич їх не притих,
Боротися за правду , за себе і за них!
Герої не вмирають! Їх душі в небесах,
Та подвиг їх безсмертний залишиться в віках!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668767
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2016
У рідному селі ,поміж горбків,- криниця,
Сховалась в оксамитах споришів ,
Як скло блищить до сонечка водиця,
Пташок лунає мелодійний спів.
Це райське місце я забуть не в силі,
Де б"є водичка з рідної землі,
Ми там вмивали личка загорілі,
З долоньок пили пташечки малі.
Ночами сниться і тепер криничка,
Що тамувала спрагу у душі,
Ця прохолодна з джерела водичка,
А кругом неї- килимами спориші.
Там мами хата в мальвах заховалась,
Й привітно блимає очицями вікон,
Пора дитинства в травах заблукалась,
Прекрасна мить життя - на жаль, тепер лиш сон...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668758
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2016
Літа мої! Пташки мої крилаті,
Дуже швиденько пролетіли ви,
Присядьте нині ви на моїй хаті,
Змахніть святково дужими крильми !
Ви свої крила в бурях гартували,
Летіли проти вітру і в грозу,
Тривог і болю - усього зазнали,
З очей втирали не одну сльозу.
У світлу днину, аж до хмар злітали,
Коли щасливі діти на поріг,
Ви море радості мені подарували,
За це вклоняюсь , рідні, вам до ніг.
Спочиньте нині , мої пташечки крилаті,
Бо був нелегким за життя політ,
Присядьте в свято ви на моїй хаті,
Й летіть щасливо! Поки жити..., доки світ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656489
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2016
Гроші скрізь орудують у світі ,
За гроші можна все купити і продати,
З ними жирують людці несамовиті,
Живуть за людське вражі супостати.
Купують все: чини , дипломи і мандати,
Яхти , вілли, бізнес скрізь купують,
На свій народ їм просто наплювати,
Вони його не бачать і не чують.
Від добра їм вуха вже заклало,
Багатство жадні очі засліпило,
Усе їм мало... , мало..., мало! ...
Народне горе їх не зупинило.
Страшна , кривава і брудна війна,
Вона їм до збагачення й на руку,
То перед Богом гріх , страшна вина,
За смерть людей , за горе і розруху.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655360
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2016
Повертаюся до рідного села здалека,
Пусті хатини , а між ними комиші,
Клекоче сумно у гнізді лелека,
Нестерпний біль у мене на душі.
Село завмерло , наче по стихії,
Безлюдно скрізь, в хатах забиті двері,
Загробили село прокляті лиходії,
Реформи їхні тільки на папері.
Не чути гамору дітей в селі,
Лиш люд старенький віку доживає,
Нема кому трудитися на матінці землі,
Вимирає село, вимирає...
Віддалені села, їх долі сумні,
Злидні , бездоріжжя , безробіття,
Схаменіться ," панове", там люди живуть,
Ви їх зодягнули в " лахміття".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653743
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2016
Несуть на крилах весноньку лелеки,
Попутній вітер ніжно їм співає,
Вертаються у рідний край здалека,
Привітний клекіт душу зігріває.
Тепло всміхається уже весна до нас ,
Ще сонну землю сонечко цілує,
І квітнуть проліски у цей прекрасний час,
І кров у жилах радісно вирує.
Подих весни вже чути над полями,
У верболозах над рікою, у гаю,
Вона дзвенить пташиними піснями,
Теплом й любов"ю в рідному краю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653169
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2016
Рядки ... рядочки ..., віршики мої,
Пташечки крилаті мого серця,
Вкладаю душу в вас і почуття свої,
Беру наснагу із життя-озерця.
Черпаю із того озерця чисту воду,
А як негода , то й беру що є ,
Болить душа за доленьку народу ,
Який так важко із колін встає.
Земля моя напилась вдосталь крові,
Могил й хрестів героям не злічити,
І біль гірка у моїм серці й слові,
В рядочках віршів буде завше жити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651402
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2016
У кожній травинці, у кожнім листочку ,
В блакитній хмаринці на куполі неба,
У зеленій діброві , у дзеркальнім ставочку,
Звучить рідна мова для мене й для тебе.
Вона в нашім серці із молитвою мами,
Рідним словом душу нам лікує,
Мережить простір ніжними піснями...
Вона- найкраща! Хай світ весь почує!
Завжди звучатиме вона у нашім краї,
Ніхто не вирве з серця рідне слово.
Допоки ми , допоки сонце в небі сяє,
Живи й квітуй , співуча українська мово!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645836
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2016
Скупатися б в твоїх очах-озерцях,
Зігрітися в теплі твоїх долонь,
Причал знайти навік в твоєму серці,
Щоб твою душу взяти у полон.
Із полонянкою усе навпіл ділити,
Тривоги й мрії , світлі почуття,
І чашу горя разом легше пити ,
Як разом йти дорогою життя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645572
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2016
В очах туман розлуки,
у серці біль і муки ,
Скрізь материнське горе
І сліз пролитих море.
Руїни , дим і шини...
Сини життя лишили
За ідеали світлі
Та мрії заповітні.
Майдан политий кров"ю,
Увінчаний любов"ю
До краю , що зростив,
Дав крила , в світ пустив.
Майдан вирує й плаче,
Бере життя юначе
За правду і свободу,
За вільний дух народу.
Знов "Пливе кача " лине,
Нам душу розриває,
Сини відходять в небо ,
Господь їх забирає.
Їх сотня відлетіла
У небо журавлями,
Вкраїна гірко плаче
Й пишається синами!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645036
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2016
Світанок скупався росами,
Небо волошково розцвіло,
Іду я знов ногами босими,
Згадую дитинство і село.
Душа моя у кожній квіточці,
В незабудках , у лататті ,чебрецях,
Згадую дитинство я по ниточці,
У моїх ріднесеньких місцях.
Тут , здається ,краще світить сонце,
І як стернею йду , то не болить.
Тут у мальвах мамине віконце,
Де рідний вогник ясно ще горить.
Старі верби стоять над рікою,
З ними вітер про щось гомонить,
Вони разом зростали зі мною ,
Я не можу цей край не любить !!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640230
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2016
Заблукала душа в заметілях,
До землі припадає грудьми,
Оніміла в снігах посивілих,
Серед тих , що ще звуться "людьми".
Вони совість свою схоронили,
Ну а людськість, за гріш продали,
Не болять їх хрести і могили
Тих , що в землю за Волю лягли.
Хлопці з неба на нас слоглядають,
І з докором приходять у сни,
Завершити їх справу благають ,
Щоб ми стали Народом , Людьми!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639664
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2016
Українська легенда, святі рушники:
Мов лелеки розправили крила.
Тут цвітуть в кольорах материнські думки,
І душа , що у хрестик вложила.
У серцях матерів море ласки й тепла,
Горя й туги було в них доволі...
І на тім полотні, мов душа ожила,
Бо узори червоні і чорні...
Поєднались на них колючки й квіточки-
Символ радості, смутку і болю.
Тут - щасливі батьки і малі діточки,
І могили й хрести в чистім полі.
Вся Історія наша - на цих рушниках,
Повишивана хрестиком доля!
Оживає краса в материнських руках,
І незвідана нами ще ВОЛЯ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639133
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2016
Спить зачарований ліс,
Мило ковдрою білою вкрився,
Мороз тисне за вуха , за ніс,
Ставок в кризі , бо вже застудився.
Вранішнє сонце проміннячко ллє,
Щоб трошки його розігріти,
А він відчайдуха та й знає своє,
Як дзеркало став весь блистіти!
Берізки схилили додолу гілля,
Хоч прекрасна - тяжка снігу ноша,
Задрімала тихенько під снігом земля,
Мов красуня у срібних розкошах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638353
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2016