| Сторінки (4/396): | « | 1 2 3 4 | » |
Х--рани нас, Господи , від горя і біди,
Р-адій із нами в нашім вдохновенні.
И-леєм наші душі омиротвори,
С-пасіння нам пошли в часи стражденні.
Т-оркнися благодаттю ти до нас,
О-світи дорогу всім нам грішним,
Скеруй її , у цей нелегкий час.
В-сели надію нам на краще, дай спасіння,
О-чисти нас від скверни і гріхів.
С-паси від болю, мук і потрясіння...
К-ривдити , щоб нас уже ніхто не смів...
Р-озраду нам подай... Щоб лиху край...
Е-хом страждання линуть наші болі...
С-паси нас ,Боженьку , на тім життєйськім полі.
Елей- оливкове масло, використано , як илей...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911784
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2021
Вона прекрасна , разом з сумом й болем.
Ехом тривожним у серцях лунає...
Світить сонцем над життєйським полем.
Навкруги все росте,квітне , оживає...
А нам боротись за світ сонця треба...
Життя триває...
Все буде добре!
Дасть Бог усе зміниться на краще
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911444
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2021
Білокора берізко , красуне тендітна,
Чом ,в зажурі, самотньо схилилась ?
-Рости ,простягай своє гілля до світла,
А ти ,сестро, чомусь зажурилась...
-Як же мені не журитись?
Як у диму і пожарищах поле...
Все гине довкола... не можу дивитись,
Війна сіє смерть й людське горе.
В скорботі схилилось обпалене гілля,
Плачуть бруньки своїм соком.
Та війна , то людське божевілля...
У світі страшнім та жорстокім.
Спокою нема серед ночі ...
Не птиці , а кулі сюди прилітають,
Гинуть хлопці... Дивлюсь в їхні очі...
Вони всі так жити бажають.
Заросло вже моє поле полинами,
Дими туманом землю облягли...
Колись гіллям шуміла над житами,
Тепер , стою на полі бою і журби...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911298
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2021
Не тривожте тишу ранкову ,
Що дрімає в пахучих лугах...
Їй доспівує нічка свою колискову...
Багряніє вже схід в небесах.
Встає сонце й проміння купає
У водах стрімкої ріки...
Вітер верби розлогі гойдає,
І цілує вагітні бруньки.
Позіхають старі очерети,
Хвиля їх будить від снів.
Ранні пташки виводять сонети...
Увесь берег чарує їх спів.
Трави ,в росах, до сонечка сяють...
Вже й мурахи між ними снують.
Чайки крилами воду торкають,
І хвилі , мов райдуги б'ють.
Уже й сонце на водах відбилось,
Купає проміння своє...
Все навкруг ожило ,розбудилось
День новий , у красі , настає!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911018
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2021
Весняний подих лине над полями,
І свіжістю нам душу аж п'янить...
Гаї наповнились пташиними піснями,
І ліс грайливо з вітром гомонить.
Весна квітуча впевнено ступає,
Несе тепло ,і сонце, і небес блакить...
І журавлів курли привітне нас вітає,
І чайка, що над озером летить.
А он лелеки , собі гніздо зробили
На дубі ... А йому вже стільки літ!
Вони вже дужі крила розпустили,
Клекочуть в парі... Шлють весні привіт!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910794
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2021
Ой квітню мій , квітню,
Чом сиплеш снігами?
Чом вітри холодні
Пронеслись полями?
Ти ж в нас ясночолий,
Славний місяченько.
Дай подих весняний,
Щоб квітло серденько.
Наші душі-струни,
Вже тремтять від болю...
Гинуть наші діти,
Десь на Сході в бою.
І страшна хвороба.
Люд наш забирає.
Плаче , квилить серце,
Що робить не знає.
Брехня й безробіття
Бредуть поміж люди,
То якесь жахіття...
Доки так ще буде?
Всі ці наші болі
Пережити треба.
Лиш би всім здоров'я
Та мирного неба.
Віри та надії,
Що біда минеться.
Господь нам поможе,
Пригорне до серця.
І розквіне квітень
Барвіноком хрещатим,
Доживем щасливо
Великдень стрічати.!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910320
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2021
Зустрічає мене тут завжди
Верба старенька на краю дороги.
Під нею , в затишку, є десь мої сліди,
Дзвенить моє дитинство босоноге
Разом росла я з нею і раділа,
Сонечку і дощику , й веселці...
Ніколи гілочку зламати не посміла,
Біль озивався у маленькім серці.
Вербичка розпускала свої коси,
Зростало щедро молоде гілля.
Дощі поїли й споришеві роси,
Давала сили матінка-земля.
Літа летіли вихору вітрами,
Та не зламали, не знищили гілля.
Стоїть верба-красуня над полями...
Її я бачу, ще як йду , здалля.
Вона мій погляд зачаровує красою,
І спогадом, що так в душі теплить...
Іду на хутір , як колись , росою,
Де верба ніжно з вітром гомонить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910234
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2021
Пам'ятаю тебе... пам'ятаю...
Твої очі й усмішку ясну.
Зустрічаю тебе... зустрічаю,
У думках , уже котру весну.
А вона у той рік буяла,
Трави в лугах запашні...
Пісня серця для тебе звучала,
А твої одкровення - мені...
І птахи заливалися в гаї,
Ми щасливі удвох були...
Усе квітло у веснянім розмаї,
Цілував чистий подих весни.
Він незабутній і світлий,
Та хмільний, як вино у той час...
І твій погляд , як небо , блакитний,
В моїм серці і досі не згас.
Крізь життя ту весну пронесла я,
І той погляд, що душу п'янив...
Мій коханий , тебе пам'ятаю...
Звучить із болем весняний мотив.
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909834
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2021
Пройдусь по травах ,зранку, по росі,
Всміхнусь до сонця у чарівні миті...
Скупаюсь щедро в ранішній красі,
Нарву букетик у достиглім житі.
Я волю дам своїм думкам- пташатам,
Нехай летять у ріднії краї...
Де отча хата , де чекає мати...
Літа найкращі там живуть мої.
Живуть собі , стежинами мандрують...
У річці мочать ніженьки малі...
Роки дитинства душу знов лікують,
Ведуть мене в садочки і в гаї.
В рідних краях моя душа співає,
Ця світла пісня в серденьку бринить.
Вселилась там й ніколи не змовкає...
Вітром любові відгомін летить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909714
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2021
Війною й хворобами скалічена,
Ехо болюче в серцях завмира...
Смутком увінчана,горем помічена,
Нас квітом ,як завжди, дивує вона.
Але сумне її цвітіння ... Молимо Бога за спасіння !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908255
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2021
Правди немає в нас. І нізащо' не купим ...
Розуміємо ,що в нас її шукати вже дарма,
А біль такий , бо найсвятіше губим,
Вона вмирає... А нам потрібно,щоб таки жила!
До скону літ нехай живе із нами,
А брехні згинуть разом з ворогами !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908230
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2021
Дзвоню я до коліжанки,
Що робиш? - питаю.
- Та нічого вже не роблю,
В місто ся збираю.
Ми Олесьо чистить зуби,
Зварилам вівсянку...
Трохим сіла на дієту,
То їм кашу зранку.
Ще кусок лимона з'їла
Для імунітету...
Чоловік ми дуже любить...
Скажу тобі по секрету,
Що дуже шанує...
Як я хочу вітамінів,
То завжди купує.
Якось купив мені хурми килу,
То я усю сперла.
Так боліло всередині,
Що малом не вмерла.
А від зазрості мене,
уже чую тіпа...
Маю в хаті свого Юзька,
Не дасть кришки хліба.
А твій все тобі купує ,
Чистить зуби вранці-
з передсердя таке кажу
своїй коліжанці.
А вона мені толкує ,
Мов тупій поганці:
- Та не ті , що в моїм писку,
Ті що стоять в склянці.
А мій мене не шанує,
Нічого не робить...
Наче кугут обскубаний
По всіх бабах ходить.
Зневажає мене дуже,
Лупить, задається...
У Мотруні вже ночує,
А з мене сміється.
Коліжанка , як почула
те у телефоні...
Пояснила мені " чотко".
Ніби на долоні:
-. Ти ще файна молодиця,
Не стара ,вродлива...
Маєш свої файні зуби...
Зачіску б зробила
І чкурнула б за границю,
Бабла б заробила,
Знайшла собі іноземця
І як пава жила.
Мені аж дух перехватилот
Від тої розмови.
Я б поїхала із дому
Та шкода корови...
Отакі то наші сільські жінки...
І
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908202
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908191
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908179
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908178
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908177
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2021
Зачарую тебе , зачарую...
І до тебе я прийду у снах...
Зацілую тебе , зацілую...
І від щастя злечу , наче птах.
Закохаю тебе , закохаю...
Хоч далеко ти десь , в чужині...
Я рідненька тебе виглядаю...
Дуже часто ти снишся мені.
Зачекаю тебе , зачекаю...
Край дороги стою в самоті...
Обіймаю тебе , обіймаю...
Мою пташку , найкращу в житті.
Заспіваю тобі , заспіваю...
В своїй пісні я тугу проллю,
Я чекаю тебе... Все чекаю ,
Бо безмежно тебе я люблю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908167
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2021
Біжить струмочок ,радісно дзвенить,
Промінчик сонця в ньому вже скупався...
Весняний вітер в гіллі шарудить,
З-під снігу перший пролісок пробрався!
Із-під крижини сміло виглядає,
До сонця гріє квіточку розквітлу...
Йому весна своїх пісень співає,
Цілує вітер ту красу тендітну.
Такий маленький і такий крухкий.
Пробився крізь холодну кригу...
Той первоцвіт , як подих весняний,
В серцях зродив і весну , і відлигу ...
З'явився серед лісу , з-під снігів,
Така чарівна , ніжна квітка рання,
І весну-красну трепетно зустрів,
Як чистий подих першого кохання!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906945
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2021
Хочу спіймати у долоньку промінець,
Обнятись з вітром у його пориві...
Пройтись стежиною у полі навпростець,
Зустріти ранки сонячні й щасливі.
Хочу напитись із джерел води ,
Засіять в землю золотеє зерно,
Щоб навкруги заврунились хліби,
І моя праця не була даремно.
Із трав зібрати роси кришталю,
Замилуватись ніжним співом пташок...
Сказати друзям , що я їх люблю...
І дарувати їм букет з ромашок.
Хочу присісти в лузі,серед трав,
Щедро омитих ранньою росою...
Упитись запахом покошених отав,
І милуватись вічною красою!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906859
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2021
Тануть сніги й тане лід у серцях,
І стікає струмочків сльозами
На ,окроплений кров'ю ,наш шлях,
Що до Волі веде нас віками .
Полум'я битв, смерть і кровця, і дим...
Тисячі там зостались навіки...
Там загинув твій син , чоловік ,побратим,
Кругом сироти , вдови , каліки.
Ось іде знов весна... Що вона нам несе?
Думка та не дає нам спокою...
Який новий тягар ляже нам на плече?
Чи позбудемось воєн і болю ?
Ми вже хочем весни і у душах й серцях,
І без сліз на похмурих обличчях,
Щоб рястом встелився до щастя нам шлях,
І вже більш не звертав на узбіччя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905836
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2021
Вже згасає тихо ніченька-циганка,
Сутінки досвітні поволі встають.
Вся земля чекає з нетерпінням ранку...
Лебеді -хмаринки на Сході пливуть.
Стелиться ранкова прохолода,
й притих,мов у казці, легінь- вітерець...
Зустрічає сонце матінка- природа...
І схід запалився ,як з маків вінець!
На небі окраєць сонця засвітився,
Багряною красою вабить очі.
І верболіз у воду задивився,
Де сонечко купається охоче.
Розцвів світанок в рідному селі...
Скрипнули двері, півні заспівали.
Мурахи вже ворушаться в траві...
І роси щедро на отави впали.
Сонечко за обрій вже піднялось,
Землі проміння щедро роздає...
А літо-краснеє у ранок закохалось
І в новий день , що нам Господь дає!
,
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905226
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2021
Залишились сліди на полі , у снігах ,
На стежці , що веде мене додому.
Змагаюсь з вітром, мов підбитий птах,
Спішу туди , долаючи і заметіль, і втому...
Душі там добре й тепло , як ніде.
Там стрінуть батько й мати край порога.
У хаті , в кожнім кутику любов живе.
Спішу туди , якою б не була дорога...
Там все найкраще ,що у світі є!
Дитинства радість , юності тривоги...
Усе там рідне, близьке , все моє...
Туди завжди ведуть мене дороги.
Звідти пішла я у широкий світ,
Добро стрічала, і невдачі й болі...
Та пам'ятала рідних заповіт-
Іти із честю по життєвім полі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905018
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2021
Ой ,як біло ,білосніжно навкруги,
Так казково ,світло і сріблисто.
Пеленою стеляться сніги,
На деревах іній , мов намисто.
А сніжинки ,як пушиночки летять,
Цілують ніжно у обличчя й очі.
Мов зачаровані ялиночки стоять,
У срібні шати зодягнулися охоче.
Вітер із снігом у шаленному танку
Кружляють в парі ,творять заметілі.
Слідів не видно в полі й на току,
Кругом лежать намети білі-білі...
Он ліс стоїть у сніжному вбранні,
Притих , немов собі дрімає...
Щож йому сниться в сніговій імлі?
Його у снах уже весна чекає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904416
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2021
Вже сонце хилиться до обрію поволі...
За день втомилося,лягає спочивать.
Вітер притих , вже не гуляє в полі,
І трави прохолодою бринять.
Он захід неба ,аж зарум'янився,
Барвами міниться , виграє...
В дзеркало ставочка задивився,
Де срібна хвиля чари роздає.
В очеретах промінчик загубився,
Голубить вербу , що схилилась до води
Палає захід ,наче запалився...
Кумкають жаби на усі лади.
А у селі так пахне прохолода,
Бо сонечко в колисочку лягло.
Від спеки дня звільнилася природа...
Вже літній вечір розпустив крило.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904278
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.02.2021
Крилом лелеки доторкнулася любов,
У серці залишились тільки рани...
Ті дні і роки згадую я знов,
Коли ти був зі мною , мій коханий.
Квітла весна, красою чарувала,
Барвінком цілувала береги.
Тебе любила , вірила , чекала,
Не бачила нікого навкруги.
Твою усмішку згадую й сьогодні,
Вона тобі була так до лиця...
Святково грали дзвони великодні,
А ми ішли , єднаючи серця.
Та доля не була до нас прихильна.
Далеко ти подався , в чужий край...
Любила , вірила , бо була духом сильна,
А ти писав - Чекай мене , чекай!...
І я чекала ... Так тебе чекала...
Надією впивалась кожен час...
Нас чужина назавжди роз'єднала,
Та біль в серцях ще й досі не погас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904171
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2021
Прибралася зима пухнастими снігами,
Присіла, наче королева у лісах й полях.
Дмухнула на гаі й сади вітрами,
І сніжним інієм мережила посаг...
Така чарівна ... Поглядом майнула
На сніги , що сипле з рукава.
Морозом , хуртовиною дихнула...
Усе посріблила красуня зимова.
Виблискує, міниться , разить очі...
Мороз пече й поскрипує у такт.
З горбочків діти возяться до ночі...
Тож зима-красуня розгулялась так!
Морози річку в кригу закували,
Ставок здалля , як дзеркало блистить.
Усе кругом зима зачарувала...
Під снігом все... Казкова, світла мить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904056
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2021
У сні стежина у село веде,
Через поля я знов спішу додому.
Тут добре , світло , тепло як ніде...
Та стріти там мене уже нікому.
Вже не стоіть бабуся край воріт,
Вдивляючись на польову дорогу.
На призьбі не сидить мій сивий дід...
Пішли за обрій з рідного порогу.
А як колись тут гамірно було...
Моє дитинство забавлялось на стежині.
Та відлетіло , рястом відцвіло,
Осіло смутком у пустій хатині.
Тут пустка посилилася німа ,
Блукає по подвір'ю бур'янами...
Замовкло все... Нікого вже нема,
Лиш пташки утішаються піснями.
А пахло тут і сіном й молоком,
І свіжим хлібом , грушами й медами...
Той спогад душу гріє нам теплом
І все життя живе разом із нами!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903746
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.02.2021
( для дітей молодшого віку)
Йшла лисичка на базар
Купувати самовар,
Щоб гостей гарно прийняти
Ще й чайком почастувати.
І чайком , і булочками...
Прийде зайчик з діточками.
Ще й сорока прилетить,
Хоче дуже чай попить.
І цапок прийшов на свято,
Треба теж почастувати.
Старий джміль уже спішить,
Любить чай солодкий пить.
Пристрибає білка трішки,
Принесе смачні горішки.
Мішка мед принесе зрання...
Буде гарне чаювання!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903736
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.02.2021
Я серцем доторкнусь до твоїх ран
Моя страждальна ,Матінко- Україно
На Сході вбивчоі війни густий туман...
Ти плачеш й квилиш , ненечко, чаїно.
Сини твої... Які в тебе сини!
Грудьми тебе рідненька захищають...
Навоювались "добре" вже вони,
Сім років тобі волю здобувають.
А скільки їх пішло за небокрай...
Таких красивих, мужніх, яснооких...
О , Боженьку, ти ворога скарай,
Недругів наших жадних та жорстоких.
Хлопцям би жити ... Сонце зустрічать...
Додому повернутись , до родини...
Та душі в небо журавленьками летять
За мир і спокій рідноі країни.
Скільки смертей, калік , руїни, бід
Принесла та війна , що йде роками...
Героів славить украінський рід,
Країна плаче і пишається синами!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902869
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2021
Лежать білосніжні сніги скатертиною,
Як відбілений гріх у душі твоій.
Я прошу... Я молю тебе, будь людиною,
Ближніх своіх ображати не смій!
Не смій чиєсь серце розбити словами,
Слово ранить...його не вернеш.
Згадуй науку своіх батька й мами,
То по вірній стежині підеш.
Якщо тебе болить , то зрозумій,
Що й інші люди мають душу й серце.
Не скверни , не лукав! Робити це не смій!
Будь світлим й чистим ,як вода в джерельці.
Світися щедрістю , зігрій душі теплом,
Всміхнися сонцю і погожій днині.
Живи з любов'ю , миром і добром,
У, Богом даній , рідній Украіні!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902458
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2021
Моя зірка вже в небі горить...
(Присвячується герою-земляку Руслану Голембйовському , який у 33 роки героічно загинув на Сході біля Станиці Луганськоі. Сьогодні , 23 січня 2021,йому б виповнилося 40 років. Вічна пам'ять і
слава герою! Згадаймо його у своіх молитвах.)
Моя зірка вже в небі горить,
Світить ясно на землю святую.
Рана кровава вже мене не болить...
Грому градів я більше не чую.
І не бачу смертей побратимів-солдат,
Й мирних жителів болю й тривоги.
Рясних сліз із дитячих сумних оченят...
Бо скінчились життєві дороги.
Споглядаю з небес я на рідне село,
На хатину , де мати плекала...
Тут добре було... З нами щастя жило...
Та війна його в мене забрала.
Як дзвони задзвонять у нашім селі,
Й вся громада збереться на свято
Янгол небесний усміхнеться мені,
І дозволить до вас завітати.
Пригорнути рідненьку матусю свою
І сказати: "Не плач, моя нене...
Мою душу Господь забрав до раю,
Бо молилась ти щиро за мене."
Я тата свого за плече пригорну,
Біль відчую в його добрім серці.
Він зчорнів й посивів через кляту війну,
Що гуляє в кривавому герці.
Он сестричка моя... Чого очі сумні?
Не тужи, моя пташко рідненька.
Усміхнися мені до небес в
тишині,
Як колись , як ще була маленька.
Хай згадаю той час,що так скоро погас...
В небі зірка моя засвітилась,
Бо забрала війна мене,рідні, від вас,
Біль і рани в серцях залишила.
-Не сумуйте , не плачте... Моліться за нас.
Ми вам світим з небес зірочками.
Щоби Волі прийшов довгожданний той час
Наші душі до Бога злітали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902099
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2021
Дрімає хутір у вечірній тишині,
Укрився снігом аж по самі вуха.
Принишк тихенько під горбком , в імлі...
Гуляє вітер, сипле завірюха.
Замело все, не видно і сліду,
Навколо сніг , мов біла скатертина.
Змагаюсь з вітром, бо додому йду.
Вже онде світить вікнами хатина.
З небес до мене зорі мерехтять,
Дорогу світить ясний місяченько.
Сніжинки, як пушиночки летять
Й цілують очі ніжно та легенько.
А он видніють хуторські сади
Й лісок , що так стоіть велично.
Співає вітер на усі лади...
Все таке рідне... Затишно й так звично.
Із коминів повіяло димком,
Очицями віконця світять в душу...
Стоять ялинки, вкрилися сніжком...
Красою тою я упитись мушу...
Он річка вже замерзла в берегах...
Сліди в снігу ведуть уже до хати.
В печі вогонь потріскує в дровах,
Запах тепла... І чебрецю, і м'яти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901925
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.01.2021
Іди, Старий роче ,від нас , вже іди,
Ти горя приніс нам , нещасть і біди.
Хворіли , страждали і плакали люди.
Хай року такого в нас більше не буде.
Хай Новий рік дарує мирне небо,
Здоров'я нам - його усім так треба.
Єднання, спокій , злагоду в родині,
Достатку трохи й розквіту в країні.
У душі наші принеси добра й любові,
Поваги , щирості , тепла у кожнім слові,
Щоб радістю світилися всіх украінців очі,
Даруй нам кращу долю,Новий роче!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899715
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.12.2020
Шлю свого серця Вам тепло,
Й найкращі щирі побажання,
Щоб були щедрі на добро,
На радість , усмішки , кохання!
На злети думки , слів красу,
На теми , задуми , сюжети,
На дружбу щиру і просту,
Дорожчу , ніж золоті монети.
Щоб Новий рік Вам всім приніс
Здоров"я , щастя в кожну хату,
І нових віршів повний віз,
Та творчих задумів багато !
З наступаючим Новим роком Вас , дорогі друзі із "Клубу поезії"!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899601
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.12.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899599
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.12.2020
Крізь сніги багряніють грона калини,
Хоч вітер з морозом гілля іі гне,
Та іі не зламає ... Вона - символ краіни,
Що до волі святої віками іде.
Кров'ю намисто червоне стікає...
Гілля обіймає героів-синів...
Калина на весну квітучу чекає
Вже без воєн ,пожарищ , руін.
Дай нам , Боже , мирної весни,
Щоб до сонця усміхнулася калина!
Минули люті грози , злі вітри...
І Україна була вільна і єдина!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895738
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2020
Не забувайте, маму , діточки.
Іі серденьку болю не завдайте.
Плекала вас, неначе квіточки.
Завжди до мами, діти, приізджайте.
Не залишайте маму в самоті...
Спішіть до неі із доріг далеких,-
У дні веселі і у дні сумні
Летіть до мами, наче ті лелеки.
В рідній усмішці затремтять уста,
Поллються сльози радості рікою...
Іі любов , жертовність , доброта,
Озвуться в вашім серці аж до болю.
Пригорніть свою матусю, як колись ,
Як вас вона в дитинстві пригортала...
Серця в любові , щоб в одне злились,
Щоби вона ніколи не страждала.
Щоб не сиділа в хаті , в самоті...
І не дивилась , з болем, у віконце,
Спішіть до матері , завжди спішіть,
Допоки світить ще для неі сонце.
Бережіть матір , поки ще жива,
Не робіть ій боляче і слізно,
Простити вас не зможе більш вона,
Бо буде пізно ... Буде , діти, пізно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895481
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2020
Задощила осінь. .. Відшуміла...
Мжичка з снігом цілий день січе. ..
Гілка клена в шибку стукає несміло,
Сльоза -льодинка по гіллі тече.
На ній тріпоче ще один листочок,
Дрижить під вітром, що його зрива,
Укриюсь пледом, згорнусь у клубочок,
Бо віє холод ...В душу йде зима...
Літа , мов журавленьки , пролетіли,
Несли на крилах мою радість і жалі...
Скільки ж я просила , щоб вони присіли,
Та летіли швидко пташечки моі...
Останній лист злетить із мого клена,
Ще одну осінь з вітром понесе...
А я в молитві стану на коліна,
Й Господу подякую за все.
За своіх діток , що зросли здорові ,
За щебет внучок , пташечок малих...
І за любов в синівськім щирім слові...
Усе життя молитимусь за них.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895325
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2020
Стоіть хатина... Блимає віконцями у світ...
Вже бур'янами й хмизом заросла.
Ніхто тут не ступав вже стільки літ...
Стоіть самотньо на краю села.
Неначе ,виглядає із доріг усіх,
Хто жив на цім подвір"ячку колись.
Росли тут діти... Радість , гамір, сміх...
Були і злидні... Сльози теж лились...
Старенька груша в спокоі дріма,
І берест всох й додолу похилився...
А тиша скрізь , мов пташечка німа,
Садок у чисте поле задивився.
Під стріхою звили гніздечко ластівки,
Вони сюди ще й досі прилітають,
Маленькі пташечки... Через роки
Своє гніздечко добре пам'ятають.
Спокійно так... Й вітрець не шорухне...
Лиш ластівки несуть діткам комашок...
І хата ця тільки одним й живе -
Гніздечком стала для маленьких пташок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894758
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.11.2020
.
Йде жінка під осіннім падолистом,
В душі струна неспокою бринить...
Зібрала всі своі роки в намисто,
Щоб по дорозі іх не розгубить.
Іде й всміхається до осені вона,
Свій скарб в наплічник ніжно положила,
Скільки доріг уже в житті пройшла ,
Та посмішка ,по-літньому, ще мила.
Вже й осінь, наче в казці, золота,
Шепоче листом ніжно й таємниче.
Стезя життя назад не поверта,
Бо осінь вже журавликом курличе.
І біль озвався в серці і в душі ...
Та осінь вже вітала падолистом.
Життя дороги вбрала в спориші ,
Нових років ,розкидавши намисто.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894617
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.11.2020
Вже падолист кружляє у дворі
І дощ частенько в гості заглядає.
Тополі пожовтіли на горі,
В осіннім полі морозець гуляє.
Він розгулявся молодий, завзятий,
Посріблив сухі трави у полях,
А вітер листя заходивсь з дерев зривати
І кидати безжалісно на шлях.
По тім шляху ідуть у осінь люди,
На радощах, з проблемами й жалем...
І топчуть мовчазним листочкам груди,
І в'яне той незвіданий едем.
Нажаль ,воно завжди отак буває,
Все пролітає , все мина в житті...
Вже пізня осінь в душу заглядає...
Летять роки... листочки золоті...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893955
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2020
В тихій задумі листячко падає,
Кружляє , вертиться , мерехтить...
Осінь багрянцем нам душу радує,
Неймовірно красива й казкова мить.
З вітром шепоче думу чарівную,
Про краснеє літечко ,що відлетіло,
Про долю свою невідрадну осіннюю
Повідає туманам несміло.
На посохлій траві простелилося,
Шепоче , шурхотить, шелестить ...
Багрянцем до землі притулилося,
Морозом покрилось й тремтить.
Осінь не хоче морозам здаватися,
Що сріблом в полях залягли...
Сонце пригріє, ще буде посміхатися
І сушити своі золоті , дорогі килими.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893857
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2020
В саду , піднявши вгору кволе гілля,
Старенька груша в задумі стоїть ...
В тихім смутку задивилась на подвір"я,
І мертвий спокій душу їй гнітить.
Стоїть сама ... На старості схилилась...
Ніхто давно посохле не зітне гілля...
І груш не треба ..., й тихо засмутилась...
Й город заріс ... і пусткою земля...
Усе минулося ... Літа промчались...
Грушками частувала всіх дітей,
У спеку їх від сонця захищала,
Як пасли біля річечки гусей.
Під нею, вечорами усі вкупці,
Уся родина була за столом,
До бараболь товкли часник у ступці,
І пригощались із дичок вином.
Бачила вона усе на цім подвір"ї ...
Радість , щастя , горе і біду...,
Коли ридала моя бабця в надвечір"ї,
Батька й сина ,виряджавши на війну.
В голодні роки людям груші дарувала,
Бо зародила щедро ... Бог так дав...
Ще й цілу зиму сушенею напувала,
Щоб з голоду ніхто не помирав .
Сльозами-росами вмивала своє гілля ,
Як цілували рідну земленьку брати ,
Лишаючи і хату , і своє подвір"я,
Товарняками їхали в світи.
Літа пройшли ... І весни відшуміли,
Стоїть самотньо грушечка в саду...
І на подвір"я задивляється несміло,
Чи я до неї в гості не прийду ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893288
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2020
В осіннім смутку загубилася любов,
Серед плакучого густого падолисту...
Твій світлий погляд зовсім охолов,
Любові нашоі розсипалось намисто.
Воно згубилось тут , посеред трав,
Під зорями , вечірньою порою...
Та ти його , коханий , не зібрав...
Я залишилась в тузі , з самотою...
З тих пір в тумани осінь залягла,
Покрилася негодою й журбою...
Комусь -любові світла то пора,
Мені- пора розлуки , милий,із тобою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893171
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.10.2020
Тривожно хтось постукав у вікно,
Неначе шурхіт ... , чи якась уява...
Вогнем калини засвітилося воно,
Що в мою шибку сумно заглядала.
Своім гіллям тулилася до скла,
На вітрі все намисто розкидала.
Дощем заплакана ,засмучена була...
В моім вікні розхристана стояла.
Просила ,ніби ,помочі вона,
Бо вітрюган холодний розгулявся.
Гронами припала до вікна,
Та кущ іі вітриську не здавався.
Він піднімав гілля , то кидав до землі...
І калиновий біль озвався в моім серці.
І день ридав засмучений в імлі...
А вітер не стихав у своім герці...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893159
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2020
Малює осінь...Ох. ,ще як малює
Золотом дерева у гаю!
Із легким вітерцем фліртує...
І споглядає на красу свою.
На миле личко ,вимите росою,
На очі , мов ожинки чарівні....
Любується багряною косою,
Й намистом на калиновім гіллі.
Розсипає над лісом багрянці,
Золотить дерева й кущі.
Кружляє із вітром у танці.
Ноги босі ... В холодній росі.
Зачаровано дивлюсь на іі вроду,
Що щедро так багрянець оповив,
І п'ю її , немов джерельну воду,
Мотив осінній душу полонив...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891124
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.10.2020
Червонощоким яблуком впаду в траву,
Примну іі, у роси огорнуся...
Відчую мить прекрасну й чарівну...
Живу й люблю ... Коханою зовуся.
Я айстрою до сонечка всміхнусь,
Пелюстки легкий вітер приголубить.
І в даль пречисту , світлу, золоту
Лечу в думках за тим ,хто мене любить.
Листочком із берізки затремчу,
Таким тендітним, ніжним і багряним.
Я осені до ніг тихенько упаду,
Щоб завжди бути поруч із коханим.
Нас осінь- чарівниця провела
Стежиною ,у час рясного падолисту..
Благословляла , щоб любов жила,
І дарувала зоряне намисто.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891029
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.10.2020
Я вже іду до осені... Іду ,
Вдивляючись у золоті багрянці.
Не залишу в листі жодного сліду,
Лечу , немов на крилах,як у танці.
Пригорну я красуню чарівну,
Примхливу... І привабливу й затишну.
Я вже зустріла осінь неодну...
Та цю, назавжди в своім серці лишу.
Вона - мій переддень зими,
Що віє холодом і сіє сивиною.
То ж як мені до неі тай не йти ?
Усе життя йшли поруч ми обоє.
На схилі літ ще більш іі люблю,
Мою багряну, світлу й щедру осінь.
Духм'яний подих я іі ловлю...
І вже вдивляюсь в неба вічну просинь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890360
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.10.2020
Летять журавленьки... За обрій летять...
Обпалені крила іх дуже болять,
І лунає з небес іх журливе "курли",
Бо тужать за світом... Іще ж не жили...
Прощаються з нами юні хлопці-соколи...
Аварію цю не забудем ніколи:
Батькові сльози , материнські ридання...
Хай трагедія ця уже буде остання.
Свіжих хрестів в Украіні доволі,
І сум огортає ,серце плаче від болю...,
А душі синочків уже в небо знялися...
Ім потрібна молитва... Тож за них помолися !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889881
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2020
Через довгі роки
Болю і розлуки
Чую твоі кроки...
Подам тобі руку
Як тоді подала
На крутій стежині
Доля роз'єднала,
Біль пече і нині...
Падали , як роси,
Моі сльози-перли,
Хоч вже серце босе,
Почуття не вмерли!
Мов птахи присіли ,
Сліз моіх напились.
Та не полетіли...
В душі поселились.
Через довгі роки
Болю і розлуки,
В серці твоі кроки...
Подам тобі руку!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886461
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2020
Квітнуть мальви в моім ріднім краі,
У селі , де вся дорога в споришах.
Душа ,як птах у небеса злітає
Й зорить здалля на цей блаженний шлях.
Сільська дорога польова, як стрічка,
А порох,що на сонці , аж пече...
Вдалині видніється он річка,
І мальви сиплять цвіт свій на плече.
Вона мені знайома , аж до болю...
Тут бігали в дитинстві вечорами,
До храму йшли, бабусенько , з тобою,
З роботи виглядали батька й маму.
Тут бабця мого тата зустрічала
З доріг війни кривавих і тяжких .
Братів й сестер-переселенців виряджала,
І кожен раз молилася за них.
Та невеличка польова дорога
Бачила радість, горе і біду...
Та все вела до рідного порога,
По ній я знову до родини йду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885922
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.08.2020
Стоїть біля тину вишня молоденька,
Ягідок червоних , аж в очах рябить.
"Ти така хороша , ти така гарненька"-
Їй в вечірній тиші вітер гомонить.
Прилетить тихенько... Гілля колихає...
Намисто червоне у гіллі бринить.
За стан молоденький ніжно обіймає...
Позбиткує трішки... і знов полетить.
Вишенька , в зажурі, на тин похилилася,
Ягідки червоні вмилися в росі.
І в зоряне небо мрійно задивилася,
Бо там її місяченько у повній красі.
У вечірній тиші світить місяченько,.
З високого неба на неі зорить...
Дуже щиро любить вишню молоденьку,
І не може в світі вже без неі жить.
Розізлився вітер... Буря й блискавиця ...
Обірвав він листя й ягідки малі,
Змила все намисто дощова водиця.
Вишеньку зламав він... Впала до землі.
У цю пору вийшов із хмар місяченько,
Свого серця світло вишеньці послав...
І вона піднялась ... Хитнулась легенько,
Та не впала більше... Він їй сили дав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883797
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2020
Літо , літечко прийшло,
Все навколо розцвіло...
Цвітуть маки і волошки,
Їх вмиває дощик трошки.
Пшениці вже половіють,
Теплі , літні вітри віють.
Сонце пече до безтями,
В повітрі пахне полинами...
В листі вишні як намисто,
А роса на них іскристо
Виблискує самоцвітом...
Земля в красі спекотним літом...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883403
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2020
Літо , літечко прийшло,
Все навколо розцвіло...
Цвітуть маки і волошки,
Їх вмиває дощик трошки.
Пшениці вже половіють,
Теплі , літні вітри віють.
Сонце пече до безтями,
В повітрі пахне полинами...
В листі вишні як намисто,
А роса на них іскристо
Виблискує самоцвітом...
Земля в красі спекотним літом...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883402
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2020
Блукає місяць в куполі небес,
Мов захмелів від чарівниці ночі,
Вогонь купальський на воді воскрес ,
Любов"ю засвітив серця коханих й очі.
Кохання-трунку напилась роса
На травах між крутими берегами.
Купальська ніч- любов ,життя,краса,-
Пливуть водою в квітах із свічками.
Віночки носить хвиля по воді,
Іх вітер ніжно,мов дітей гойдає,
На берегах воркують пари молоді,
Жага кохання в душах оживає.
Усім в цю ніч так хочеться кохати,
Любов" ю душу вщерть заполонить,
В іі обіймах папороть шукати,
І не забути ту прекрасну мить.
Та ніч казкова і така зваблива,
Пахне чарами кохання і зела,
І п'є душа замріяна й щаслива
Любові чашу ... П"є іі до дна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882001
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.07.2020
Зацвіли в долині польові ромашки,
Ніжні і тендітні квіточки біленькі.
Їм пісні співають гамірливі пташки
І гойдає вітер голівки маленькі.
Іх цілує сонце , дощик поливає,
І вмиває личко ранкова роса...
Вони такі гарні,коли сонце сяє...
І коли заходить...Яка ж то краса!
Промінці грайливі зранку іх вітають,
Пелюстки міняться в ранковій росі.
Вітерець подує , голівки схиляють
І кружляють в танці, як в казковім сні.
Наче балерини у спідничках білих,
Жовта серединка , як сонце сія!
Між трав-оксамитів купками присіли,
Вся у білім цвіті матінка-земля.
І хвилює море білих ,ніжних квітів,
Милуюсь красою я серед полів...
І , здається,сонце ще ясніше світить,
І весь світ від щастя ,ніби захмелів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880997
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2020
Щастя ... Яке воно щастя ?... Що значить ?...
Щастя, - коли ти здоровий і світ білий бачиш.
Радієш красою рідного краю,
Всміхаєшся сонцю й зеленому гаю.
Щастя ,- як в любові і злагоді літа пролітають ,
Коли діти здорові і тебе зустрічають...
Як друзі надійні і щирі душею,
Коли впевнено йдеш ти своєю землею.
Коли маєш роботу , людям користь приносиш,
Помагаєш нужденним , за них Бога просиш.
Щастя,- коли не стріляють , не гинуть сини...
Радіють скрізь діти , немає війни.
Щастя ,- коли усі повернуться з чужини,
Стануть господарями , не рабами чужими...
щастя - боротися за кращу долю,
За єдність краіни , за мир і за Волю!
Щастя ... Що потрібно для нього ?
Боротись за ЩАСТЯ і більш нічого ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880750
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2020
Обніми мене , бабусю... Обніми...
Пригорни дорослу вже дитину...
Як колись , в дитинстві , притули,
І на голівку пов'яжи хустину.
Згадаю знову я твоє тепло,
Усмішку щедру , наче стигле літо...
І наше рідне затишне село,
Де у лугах моє дитинство квітло
Ти хліб пекла і полотно білила,
Сіна збирала в запашних лугах...
Моя бабусю добра , щедра ,мила,
В білій хустинці... Руки в мозолях.
Ти в пам'яті моїй такою залишилась...
Бачу тебе такою в своіх снах...
Що я до тебе ніжно притулилась,
А ти мене тримаєш на руках.
Тож пригорни і пальчик поцілуй,
Що зранила у полі будяками...
Ти мені , рідна, рани залікуй,
Які в житті ятрилися роками.
Мій ясний світе! Ластівко моя!...
Про тебе спогадами з внуками ділюся...
Вже десь за обрієм світла душа твоя,
За неї щиро Господу молюся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880572
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.06.2020
На хуторі родилась я й зростала,
Душею прикипіла до полів.
Польових квітів мене врода чарувала
І тьохкання вечірніх солов'ів.
Плела віночки у доспілім житі,
Де маки і волошки розцвіли.
Ранішними росами омиті,
До мене усміхалися вони.
Дзвеніло тихо золоте колосся
І ніжно лоскотало за чоло.
Легенький вітер цілував волосся...
Як гарно , і як затишно було !
Цей спогад й досі гріє, наче сонце,
Він такий світлий , теплий і легкий.
Хатинка біла, світиться віконце...
І мами погляд рідний й дорогий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879041
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.06.2020
Півоніі квітнуть... Яка ж то краса!
Милуюся ними щоднини!
На ніжних пелюстках ранкова роса
До сонця сія , мов перлини!
А запах півоній, аж душу п'янить,
Як вечір на землю сідає...
Пустун-вітерець в тишині пролетить
І ніжно голівки гойдає!
Півоніі квітнуть! І так щовесни...
Милують мене пишним квітом.
Літа пролетіли , як птиці , як сни...
Із півоній обсипаним цвітом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878519
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2020
Вже перші трави щедро заросились
В гаю зозуля літ нам накує.
Я хочу, друзі, щоб ви не журились...
Красу життя природа нам дає!
Мріють сади у білосніжнім цвіті,
Цілує сонце ніжні пелюстки,
Пташки щебечуть десь у верховітті
Весело так,що аж бринять гілки.
Запах бузку п'янить нас вечорами...
Весна-красуня у своім вінку!
Добро хай буде й злагода між нами,
Сьогодні! Завше ! На усім віку !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876387
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2020
Вже перші трави щедро заросились
В гаю зозуля літ нам накує.
Я хочу, друзі, щоб ви не журились...
Красу життя природа нам дає!
Мріють сади у білосніжнім цвіті,
Цілує сонце ніжні пелюстки,
Пташки щебечуть десь у верховітті
Весело так,що аж бринять гілки.
Запах бузку п'янить нас вечорами...
Весна-красуня у своім вінку!
Добро хай буде й злагода між нами,
Сьогодні! Завше ! На усім віку !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876386
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2020
Травневе сонце! Травневе небо!
Сади так пишно квітнуть для тебе!
Тож усміхнися весняній днині,
Нехай принесе щастя родині.
Поглянь на небо весняно-світле ,
На сонце ясне й таке привітне,
На зорі тихі, що вечорами,
Стежки коханим світять літами.
Хай травень-легінь зустріне літо,
Добром й любов'ю землю зігріту...
Нехай в здоров"і живуть всі люди,
Хай мир і спокій в краіні буде!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875883
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2020
Прийди до нас , Ісусе , в кожну хату ,
Промінь надії в душах засвіти...
Не дай нам , Боже, в муках помирати,
Від війн і болю всіх нас захисти.
Ми вже не ті , якими досі були,
Наші роздуми гірчать у каятті...
Прости нас грішників , що у багні тонули,
Подай нам руку на тяжкім путі.
Ми є негідні , Христе , твого ймення,
Не оцінили тяжких мук за нас.
Прощення просимо у тебе і спасення,
У цей нелегкий для народу час!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875880
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2020
Я барвисту хустку накину на плечі,
Хай мене зігріє затишком й теплом...
І знову згадаю отой Святий вечір,
Як уся родина за одним столом.
Тоді мені мати хустку дарувала...
Як сьогодні чую я тепло долонь.
Ніжно пригорнула і поцілувала,
І сказала тихо : " То на щастя , донь..."
Ця хустка квітчаста , листячко зелене,
В ній мені так гарно! Завжди до лиця!
Мати із портрета дивиться на мене,
В спогадах і смутку злилися серця.
Та барвиста хустка завжди душу гріє...
Я на ній цілую листя й квіточки.
Із неі любов'ю і дитинством віє,
Оберіг матусі на усі роки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857213
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.12.2019
Не пущу я туги в свою душу,
Там іі вселилось вже доволі...
З нею я боротись завжди мушу,
Щоб не впасти на життєвім полі.
Не пущу я в свою душу болю,
Вона і так болить мене роками...
Гірким є присмак у моєі долі,
Великий жаль за вбитими синами.
Не кажіть мені ,що я безсила,
Що душа у мене ,мов билина...
В моіх думах виростають крила!-
Ними б рідну землю захистила.
Прикрила... Пригорнула б до грудей...
Чар-зіллям рани всі залікувала,
Щоб жити вже без крові і смертей,
Й зозуля многа літа накувала!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857086
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.12.2019
Україна понад усе!
Україна - в кривавім герці...
Прапор Волі гідно несем,
З любов"ю,в гарячім серці.
Україна понад усе !-
В серцях прадідів була!
Славу героїв у віках пронесе,
Подвигів їх не забула!
Україна понад усе!-
Лунає на Сході в бою,
Мужність героїв країну спасе,
І кров"ю омиє Волю,
Україна понад усе !
Українці нація сильна!
Новий день перемогу несе,
Україна ще буде вільна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855301
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2019
Вони ходили по сухій стерні
З надією знайти ,хоч колосочок,
І так заснули на святій землі,
Молода мати і її синочок...
Голодна смерть їх помахом скосила
Й лежать край поля , наче лебедини...
Синочка ще хустиною накрила
І міцно пригорнулась до дитини.
Лежать... Напроти неба,на землі,
Яка їх стільки років годувала...
Ридає з болем чорний день в імлі,
Великий голод , наче та навала.
Кругом лиш трупи. Ворон клює очі,
Усі зморені , одні лиш кісточки...
І кожен день ставав темніший ночі,
Як з голоду вмирали діточки.
Просили хлібця в Боженьки святої,
Хоч крихточку , щоб голод заморити.
Тепер лежать серед ріллі сухої...
А так хотіли жити ! Просто ЖИТИ!
Бездумними , відкритими очима,
Дивились сумно десь у вічну даль...
Ворог стояв і нищив за плечима,
І сіяв смерть , і сльози , і печаль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855202
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2019
Від болю, нам зросив чоло холодний піт
І небо в тузі вмилося сльозами...
Згадуємо ми , і з нами цілий світ
Замучених голодними роками.
Як пухли ручки й ніженьки малі,
Уста шептали мамі "хочу їсти",
Великий гріх вчинила на землі
тодішня влада - вражі сталіністи.
Мов цвинтар стало не одне село,
Старих й малих косив смертельний голод.
Велике лихо в нас тоді було,
Скрізь трупи , розпач , холод...
Ридала мати з дітьми уночі,
У Боженька їм хлібчика просила,
І скрізь кричали сумно пугачі...
А смерть косила ... Всіх кругом косила.
Запалімо , друзі, свічі нині,
Спом"янімо братів своїх й сестер,
Згадаймо страшний голод в Україні
Й усіх людей , хто в ті роки помер.
Хай наші свічі світять перед небом,
Молитва щира душі зігріває.
Молитися за них нам завше треба,
Замучених народ мій пам"ятає!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854798
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.11.2019
Хризантеми морозом покрились,
Мов сріблом іскряться, чарують...
Замерзли їх ніжні голівки,
Та холоду , ніби не чують.
У ранішній тиші принишкли,
Чекають тепла , хоч би трішки...
Щоб розтали пелюстки-льодинки
Й зігрілись гілок босі ніжки.
Так гордо тримають голівки ,
Не хочуть морозу здаватися,
Лиш сонечко трошки пригріє,
До нього знов будуть всміхатися.
Жовті і рожеві ,й білосніжні,
В моїм квітнику розцвіли
Хризантеми- квіти осені ніжні...
Ще не треба... Не треба зими..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854675
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2019
Осене , осене! - Неба темна просине,
Із туманів стелиться пелена густа.
А сонечко яснеє вже у тебе прошене...
На очах померкла вся твоя краса.
Обриває вітер вже останнє листячко,
Що в прощальнім танці стелиться до ніг.
Калина схилила у журбі намистечко,
Цю красу покриє уже скоро сніг.
Розхристана , промерзла , в темних хмарах,
Збентежена хвилинами прощання у гаях,
У тузі за багрянцем , наче в чарах,
Осінь топче з сумом до зими нам шлях.
Личко дощиком вмивала...Вінок багряний одягала...
Буйним вітром відшуміли найкращі часи...
Врожаї зібрала й всьому раду дала,
І летить в минуле без багатств й краси.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854672
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2019
Осінь іде над землею ,
Багряна і щедра така,
То літо стрічається з нею ,
І в парі виводять танка.
Кружляють в пожовклому листі,
Що стелиться ніжно до ніг,
Калина в червонім намисті,
Любові ясний оберіг.
І дні такі літні , в багрянці,
Й духм"яні надворі стоять,
Осінь з літом в прощальному танці,
Над землею велично летять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851847
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.10.2019
О , Господи ! Я грішниця , прости!
За все прости , чим я тобі грішила,
Чи думкою , чи словом гіркоти,
Чи може до схід сонця не молилась...
Прости Всевишній , грішницю свою,
За скоєне негідними ділами...
Що спотикалась у життєвому строю,
Не прислухалася до думки батька й мами.
Прости за те , що лиш у горі я ,
До тебе щиро, Боженьку, молилась,
Злітало з уст твоє святе ім"я,
Коли біда... Й сльоза з очей котилась.
Благала слізно й дуже щиро я,
І ти почув мене у моїм горі й болю....
О , Господи, я грішниця твоя ,
Прости мене... Я буду все з тобою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851833
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.10.2019
Не нарікай на долю , на життя,
Хоч тобі часом важко до безтями...
Бо ж світ такий , таке людське буття-
Нести свій хрест життєвими стежками.
Не нарікай , що зраду терпиш ти ,
Кохання не всміхнулось тобі вчасно...
Згадай калік , які не можуть йти,
Сліпих згадай , які не бачать сонце ясне.
Не нарікай , що в бідності живеш,
Не маєш дачі , меблів і машини...
Своїх діток за ручку ти ведеш ,
А чиясь мати- біля домовини...
Не нарікай ! І Бога не гніви!
Йому за все , що маєш, дякуй щиро.
Люби всіх ближніх , білий світ люби,
Проси здоров"я , спокою і миру !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851742
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.10.2019
Листок календаря перегорну я знову ...
І листопад , як легінь молодий ,
Веде зрадливу вже якусь розмову...
Осінній місяць , що під зимовий .
Такий він дужий , трохи гонористий ,
З дерев останнє листя обриває.
Нині мороз , а завтра день барвистий,
І примх його ніхто вже не вгадає.
Зранку все у срібло прикрашає,
Посохлі трави у садах й полях...
А під полудень сонце пригріває,
І луг в останнє осінню пропах.
То теплий дощик з вітерцем у парі ,
І падолист нам стелиться до ніг...,
То насувають темно-сині хмари,
І сиплеться колючий мокрий сніг..
Скільки б не моргав і не міняв погоду,
І не старався втримати свій час.
Вже не одержить він таку нагоду,
Бо йде зима... Його вже подих згас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851629
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2019
Матінко Божа! О Покрово Свята !
В молитві зводжу до тебе руки,
Зупини цю війну , яка йде вже літа,
Сіє горе , розруху і муки.
Надмогильні хрести , наче свічі стоять...
Їх море ... Їх вже не злічити,
Сини журавлями у небо летять ,
А їм так хотілося жити...
За них молюся... Й серце плаче знов...
З небес нам світять їхні душі -зорі,
Це світло шле нам злагоду й любов
І сили , щоби вистояти в горі.
Покрий омофором , від біди захисти
Мою землю стражденну віками,
Сили подай нам до Волі дійти
І гордитись своїми синами!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851116
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.10.2019
Ти дивишся на нас свята Покрово,
На цю війну , на горе і страждання...
Почуй же наше ти благальне слово,
Щоб ця війна для нас була остання.
О , Покрово Свята , у молитві своїй,
Ми до тебе зносимо руки,
Сохрани нам синів , матерів пожалій,
Щоб не знали смертей і розлуки.
Покрий омофором , о Матінко , нас,
Захисти від руїни, пожарищ І крові ,
Щоб прийшов довгожданий той час
Жити в мирі , достатку й любові!
Свята Покрово! Ми сплітаємо тобі вінець
Й до стіп твоїх в молитві припадаєм,
Хай цій страшній війні прийде кінець,
Змилосердися ,Матінко, над нашим краєм!.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850011
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.10.2019
Вересень усміхається грайливо
Й від сонця ніжно мружить очі.
Він творить осені багряне диво,
Та віє прохолодою вже серед ночі.
Туман пеленою упав на поля ,
Сади ваговито до долу схилилися.
Врожаї дарує нам щедрі земля,
Бо ми добре на ній потрудилися.
Вже листячко тихенько облітає,
Летить , кружляє й падає до ніг,
То осінь золотавий вінок одягає,
Й впевнено ступає до нас на поріг.
Вся така красива і грайлива трішки,
В золотисті коси калину вплела.
Не жаліє людям світлої усмішки,
І привітно каже: "Я до вас прийшла!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849228
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.09.2019
Тихо ... Мати із дитятком на руках,
У сні низенько голову схилила....
Малятко пригорнулось до грудей ,
Вона до нього серцем притулилась.
Таке кумедне й дороге дитятко,
Разом з матусею собі в солодких снах...
Найкраще сонечко , маленьке ангелятко,
Як скарб тримає Мати на руках .
Отак велично і красиво так!
У сні її усмішка розцвітає!
Приснилось їй , що вже синок козак,
І ще міцніше сина пригортає.
Цілує ручки й ніженьки малі,
Й голівку , що на плечі похилилась...
Вона є Мати на святій Землі,
І наче сонце від любові засвітилась !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848817
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2019
Ой не вій , не вій вітрами , осене примхлива ,
Вчора була ти красуня ,-нині вередлива.
Вітром вієш , дощем сієш , туманами вкрилась,
Вчора була золотою,- нині зажурилась.
Бо на зимоньку пора вже стрімко повертає,
Вже останнє листячко з дерев облітає.
Ліс до неба похмурого зводить голі віти.
Вже не буде листочками з вітром гомоніти.
Отак воно все буває... Так пливуть літа...
Ще одна відходить осінь- пора золота.
Та не журиться красуня , бо прийде той час,
Й знов багряною красою зачарує нас!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848710
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.09.2019
Хризантеми терпким запахом п"янять,
Пахнуть осінню ці ніжні квіти.
На пелюстках павутиночки бринять ,
Виблискують, неначе самоцвіти.
Їх осінь уплела у свій вінок,
Багряні коси тихо розпустила.
Краса чарівна хризантем-квіток,
ЇЇ голівку щедро прикрасила!
Стоїть в вінку й усміхнені уста,
Із вітерцем про щось шепоче мило.
Вона красуня- справжня , золота,
Що мою душу так заполонила!
Люблю її усяку до безтями ,
І вітряну , холодну й дощову,
І як тумани котяться полями,
Люблю її... понад усе люблю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848701
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.09.2019
Дякую , Боже , що вже й осінь зустріла,
Що діти дорослі й здорові усі.
Душа молода ,хоч коса посивіла,
Літа пролетіли , неначе у сні.
Усього було на життєвій стежині,
І смутку , тривоги і болю...
Вклоняюся , Боже, і дякую нині,
Що завжди ти був зі мною.
Молюся до тебе і щиро благаю,-
Й онуків візьми під покров.
О ,Господи Боже , ти добрий, я знаю!
Дай їм злагоду , мир і любов!
Щоб гради не гриміли вже на Сході,
І мирні весни радість знов несли.
Єднання дай і згоди у народі,
Щоб в своїм краї не журились ми!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848597
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.09.2019
Заблукала осінь у зеленім вітті,
Мабуть ще дороги не знайшла до нас.
По-літньому сонечко в небесах ще світить,
Хоч й настав вже осені довгожданий час.
Літечку не хочеться з нами ще прощатися ,
Й уступати осені дорогу в наш край.
Нам так любо трішечки ним ще милуватися,
Збираючи в полі щедрий урожай.
Вечори й світаночки віють прохолодою,
Срібне павутинячко на гіллі блищить,
Знов здивує осінь чарівною вродою,
Бо у парі з вітром вже до нас летить.
І крилом махнула осінь над землею,
Щоб в красу багряну її зодягнуть,
Ми її чекаємо , любуємось нею...
Дні такі осіннії , золоті ідуть!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847874
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.09.2019
Я жінка-осінь трішечки похмура,
І вітряна , як часом це бува.
В мене прикра вдача і натура,
Помилки роблю , як і всі, - жива!
Та не завжди воно отак буває...,
Бо моє серце здатне так любить,
Що мої вади ближні забувають,
Добро дарую кожен день і мить.
Дітей люблю своїх я до безтями ,
А внуків , Боже , то не має слів!
Іду життям , мов стиглими житами,
І з гордістю дивлюся на синів.
Вже моя осінь холодами віє,
І скоро вже поверне до зими...
Тривожно так ... І серце терпко мліє,
Із кожним роком старіємось ми.
Щедрі роки нам осінь дарувала,-
Врожаї , що зібрала на віку.
Я жінка-осінь ! Я багата стала!
Вже не веду своїм літам ліку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847307
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.09.2019
Цієї ночі знов наснилося село...
Над річкою з крутими берегами,
Що його взимку снігом замело,
А я іду , знову спішу до мами.
Хатина вже видніється здаля,
А я бреду , змагаюся з вітрами....
Замерзла і в снігах земля,
Тріщить мороз і хуга під ногами.
Ледь добрела і впала на поріг,
Знесилена , з обмерзлими руками,
А очі цілував колючий сніг,
Бо не горів вже вогник в хаті мами.
Підвелася ... Припала до вікна,
Ридала разом з хугою й вітрами.
Розбита горем , стомлена , одна,
А так хотілося , хоч ще разок до мами...
Зігріти душу й серденько теплом,
Що щедро так матуся дарувала...
Ішла засмученим , засніженим селом,
Де мати вже мене не зустрічала.
Прокинулась... А на чолі холодний піт,
І серце б"ється , наче в грудях тісно,
. Тож доки ми , допоки білий світ,
Спішіть до мами , щоб не було пізно!...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847220
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.09.2019
Взую я старенькії калоші
Й вийду знову я на свою грядку.
Огірочки вже такі хороші,
Кріп , петрушка- все кругом в порядку!
Кукурудза виросла до краю,
Бурячки пішли у корінь й гичку,
Щавель десь подівся , що й не знаю...
Квочку запитати, чи індичку ?
Морква свої коси заплітає ,
Капустина вже голівки в"яже
І горошок ось вже дозріває...
Господиня !... Хто ж інакше скаже!
Лиш картоплю "чуть" жуки об"їли...
Вже місцями висять , як коралі...
Вони хроном стали , надоїли !
Що ж газдине ? До роботи далі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840665
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.07.2019
Із неба зорі дивляться на нас...
Золотий серпанок місяця з-за хмар.
Таємничий , загадковий час,
Ніч купальська повна зілля й чар.
Усім в цю ніч так хочеться кохати,
Любов"ю душу вщерть заполонить.
В її обіймах папороть шукати,
І не забути поцілунків мить.
Ця ніч чарівна і така зваблива,
Пахне чарами кохання і вина,
І п"є душа замріяна й щаслива
Любові чашу... П"є її до дна !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840658
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.07.2019
Перли роси ... Яка краса!
Згубились у пишних травах...
Й до сонця іскорки блищать,
А луг увесь в отавах!
До сонця гріється земля,
Втомилась вже від спеки.
Он ліс видніється здаля,
Біля ріки- лелеки!
Ось тиха й ніжна течія
Ріки мого дитинства...
Криничка тут душі моя
І пісня материнська!
А незабудки в берегах ,
Немов шматочок неба!
Моя земля ! Моя краса!
Нічого більш не треба!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840574
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.07.2019
Свої голови в смутку схиляємо…
Метроном серця стукає зболено….,
Про героїв своїх ми завжди пам»ятаємо,
Бо їхньою кров»ю Україну врятовано.
Хай наша молитва їм спокій несе,
І душі теплом зігріває…
Ми не забули… Пам»ятаєм усе!
Про героїв народ пам»ятає!
За землю і води , за мирнії сходи,
За неба безмежну блакить...
Поклонися доземно героям, народе,
Іх подвиг у віках буде жить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835614
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.05.2019
Вітерець пролетів над землею,
Ехо весняне ніжно летить в небесах,
Сонце цілує красу і любується нею...
Наступає весна... І луг уже нею пропах.
А пташки співають , весну зустрічають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829753
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.03.2019
́́Не радує весна людей сьогодні ,
Хоч так ласкаво сонце пригріває...
Думки,вагання..., наче край безодні.
Народ втомився , все чогось чекає...
Усмішки десь поділись на обличчях,
Хоч зігріває їх весняний промінець.
Живем у гніві , нервах , протиріччях,
Коли ж настане бідам всім кінець?...
Щоб повернулись діти із чужини,
І не лилася кров на тій страшній війні.
Щоб не глумились більше з України
Ті л́юті виродки із нашої сім"ї.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829685
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2019
Як промінчик із неба , як веселочка ясна ,
То жінка і мати чарівна й прекрасна,
Любов у очах її сонечком сяє,
Материнське тепло увесь світ зігріває.
Іде по дорозі- любується кожний ,
Так впевнено йти не кожний спроможний,
Горда , щаслива , любов"ю крилата ,
Жінка найкраща і любляча мати!
Ота , що в дитинстві нам пальчик цілує,
Дитинка на грудях їй дуже пасує.
А як діти зросли і пішли у дорогу ,
Матуся за них щиро молиться Богу.
Та доля до неї - не завжди прихильна,
Надиво була витривала і сильна,
Подалась з роками голубка сивенька,
Та в світі найкраща - матуся рідненька !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827992
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2019
Тихо!... Не сполохайте моїх дум,
Що в голові блукають табунами.
Не зачинити ж серце на засув ,
Коли душа болить , пече вогнями...
Від тих думок вже тісно в голові,
І що ж робити , як вони присіли ?
Як жити дальше на своїй землі?...
Встати з колін ми все ще не зуміли.
Війна , розруха... Злигодні кругом...
І знов обіцянок брехливих море...
Вони до влади не ідуть з добром,
І чомусь совість в них не заговорить.
Не заговорить , бо не чують нас ,
Живуть вони , неначе в іншім світі.
Все так не буде!Ще прийде той час,
Що сонце Правди і для нас засвітить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827990
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2019
Любов… Хто з нею не зустрівся,
Мабуть не знав щастя й на мить,
Любов нам сонцем гріє душу
І гоїть рану, що болить.
Любов висушує нам сльози,
Коли образа серце рве,
Любов нас гріє у морози,
З любов’ю в серці все живе.
Любов дає наснагу жити,
Коли померк надії промінець,
Любов’ю душу можемо зцілити
Й сплести в надіях радості вінець.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825417
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2019
Біль знову в моїм серці поселився ,
Притих у моїх грудях , наче птах
Й живе собі, бо сліз моїх напився,
За дітьми , що блукають по світах...
І внуки , Боже милий ,у чужині,
Не чути сміху й щебету малих ...
І цвіт померк для мене на калині,
І соловей в саду , немов затих...
Вивчають діти чужий звичай й мову,
Забувають рідні вірші і пісні,
Лишають свою землю колискову,
Так не повинно бути , Боже! Ні!
Наша земля родюча та багата ...
Тільки працюй тут і твори й рости!
Тож чому збідніла наша хата?
За куснем хліба треба їхати в світи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824620
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.02.2019
Обіймись , Україно!
Обіймись , Україно , бо у єдності сила,
Обіймись , Україно , навіки обіймись !
Як будеш єдина,то будеш щаслива ,
Прапор волі злітатиме ввись!
Обіймись , Україно ,у мирі й любові ,
Обіймись , Україно , у душах й серцях!
Постань перед світом у новій обнові ,
Хай Господь освятить в майбутнє твій шлях!
Обіймись , Україно, як єдина родина ,
Обіймись , Україно , як велика сім"я!
Щоб пишно розквітла знов в лузі калина,
Щоб воскресла ,ти земле моя.
Обіймись , Україно - наша сила в єднанні!
Обіймись Україно! Молять душі героїв земних,
Пом"янемо ми їх у скорботній хвилині мовчання...
І завешим всі справи за них.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822153
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2019
Любов - велика і прекрасна сила,
Із нею треба жити повсякчас.
З любов"ю в тебе виростають крила,
Тільки подбай , щоби вогонь не згас.
З любов"ю серце , аж співа весною,
Витьохкує , мов соловейко у саду.
Хай всі кругом радіють із тобою ,
Минаючи круті стежини і біду.
Зігрій любов"ю рідних і коханих,
По дорозі незнайомим усміхнись!
Даруй її , як промінець жаданий,
Люби життя! Любов"ю , аж світись!
Іди із нею впевнено й красиво,
Не жалій свого душевного тепла! .
Твори в житті велике й світле диво...
Зроби усе , щоби Любов жила!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817514
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2018
Сині квіти "незабудьки",
Розцвіли в холодну лють...
Дітки людям роздавали ,
І просили "Не забудь!"
Цілий день їх вирізали,
Ручки діточок малих ,
Щоби люди пам"ятали ,
Гіркий біль років страшних.
Сині квіти , "незабудьки"...
Не забудь страшні роки!" -,
Я із болем ніжно брала
Із дитячої руки...
І роздали ніжні квіти,
Людям всім : мені й тобі.
І ридали тихо-тихо ...
"Незабудьки" голубі.
Наче небо спохмурніло,
Бо ж тернистим був наш путь ,
І благали "незабудьки"
Любий друже , "Не забудь!"
Вірш написаний під враженням казки зразкового театру "Дюймовочка"
"Маленька казка - про велике горе". По закінченні виступу діти роздавали присутнім у залі , виготовлені своїми руками квіти незабудьки і просили присутніх пам"ятати про страшні роки Голодомору. Вони були в образах зморених голодом дітей і було до болю зворушливо... Тож пам"ятаймо їх , молімося за їхні душі!!!
,
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815296
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2018
́
Тихо падає сніг на обличчя,
Кружляють сніжинки малі...
А іній створив чудо-казку,
Таку й не побачиш у сні.
Зачарована я у цю казку...
Діаманти цвітуть навкруги.
Калина червона в намисті,
Сріблясті в ріки береги.
А сніжок лиш порипує тільки,
Під ногами моїми у такт,
Тож зима вже красуня у гості
Прийшла несподівано так!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815291
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2018
Гори моя свічко, гори!
Бо душі зігріти треба,
Тих , хто страшної пори.
В муках пішов до неба!
Гори моя свічко , гори!
Хай пам"ять воскресне ясно,
Про тих , хто страшної пори ,
В землю поліг завчасно
Гори моя свічко , палай!,
Щоб в світі стало ясніше,
Людському свавіллю хай буде край,
Щоб голоду й воєн не було більше!
Г
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814828
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2018