Польова Волошка

Сторінки (1/2):  « 1»

Там де мій спокій…

Де  рідне  сонечко  встає,
Там  рідний  вітер  повіває.
Кругом  степи,  поля,  левади.
Кругом  земля  –  рідненька  мати.
Де  кожна  хата  там  своя,
І  кожна  птаха  –  голосиста…
Там  рідний  дух,  там  ти  і  я,
Там  і  пшениця  золотиста.
Моя  земля,  мій  рідний  край,
Моя  душа,  діброва,  гай.
Мою  колиску  ти  сповила,
І  доброму  мене  навчила.
Люблю  родину,  люблю  брата,
Люблю  і  рідного  солдата.
Люблю  свою  я  Батьківщину,
Свою  найкращу  Україну!
22.02.16  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742560
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2017


Буремні роки

Буремні  роки  чекають  на  нас…
Малята  сьогодні  ідуть  в  перший  клас.
Над  рідним  краєм  стоїть  хмара  темна,
Собою  закрила  все  світло  буденне…
А  над  кордоном  нависла  біда…
За  долю  народу  ведеться  війна  …
Лихі  вороги  над  нами  регочуть,
Все  більше  нещастя  накликати  хочуть…
Не  треба  всіх  сил  на  нас  напускати,
Бо  станеться  горе  –  піде  у  бій  мати.
Сльоза  з  очей  карих  як  гуркіт  гармати…
Зависне  над  полем  і  буде  чекати  .
Чекатиме  доки  всіх  сил  не  погубить,
За  сина  рідненького,  душу  загубить…
«Не  плач,  моя  мамо!  –  сказала  дитина,-
я  повернуся    у  світлою  днину…»
І  більше  нічого  вже  мати  не  чула  …
Лише  дві  сльозинки  з  очей  тих  відчула…
Підвівшись  на  ноги,  із  болем  на  серці,
На  Русь  подивившись,  сказала  тихенько:
«За  всіх,  хто  загинув,  хто  рани  відчув,
За  кров,  за  зупинене  серце,  хай  все  ти  відчуєш  
На  своєму  шляху,  а  шлях  той  хай  терном  зав’ється».
21.09.2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733298
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 13.05.2017