| Сторінки (1/5): | « | 1 | » |
#ЛТП
#Paweł_Szczepan
#стихійні
цього разу все інше.
присмак риби на губах,
проходжу вулицю за вулицею,
минаю перехрестя за перехрестям,
вени нагадують карту,
спочатку неможу відшукати себе на них,
усе занадто схоже й різне,
кілька крапель нікотину,
запалюється сірник,
вогонь нерівномірний,
обпалюю пальці,
на їхній поверхні розриті шляхи,
зима вкриває інеєм,
номерні знаки втрачають логіку,
годинники ідуть в зворотньому напрямку,
у домі світяться вікна,
у кімнатах темно.
вони десь між склом і небом,
нанесені поспіхом,
розпорошені вітром,
тримаються повітря,
коливаннями, танцями, подихом,
там, десь, під одягом
морозними пальцями
перевіряють температури,
замість термометрів,
лоскочучи душі,
щипаючи нерви,
зупиняють й прискорюють
.все.
Vk - https://vk.com/lvivtp
Facebook - https://www.facebook.com/lvivtp
Instagram - l_t_p2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725911
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2017
#ЛТП
#Стьопа_Ткачук
Ви знаєте справжню Красу?
Яка не сяє лиском пластику,
Не вимагає поклонів,
Не дарує нічого,
крім цунамі, що
гасить пожежу
на кухні чиєїсь душі
та тихо крокує позаду
по спинах шаблонів, які
не рахуючи дні,
ембріоном спочивають
на дні.
Ви знаєте справжню Красу?
Це її шепіт,
можливо,
ховається в оргазмах
музичного
мозку.
Це її дотик,
здається,
у драмі
нереально правдивих історій.
Це її посміх і сльози,
напевне,
вчуваю серпанково, млосно
коли намагаюсь
зігрівши долоні,
писати поволі,
не завдаючи їй болі.
Ви знаєте справжню Красу?
Вона побита, сплюндрована
повзе сторінками романів,
змиваючи беззвучною фарбою
татуювання нот,
що
лоскочуть
підшкірні мурашники,
і наче в тумані
слугує любов`ю вам,
вірною, рабською,
та
навіть у вирі стіксових вод -
протягує руку
наївно,
не-зрадницьки.
Ви знаєте справжню Красу?
Знайома ця янгольська втіха?
Надіюсь, що ні.
Надіюся,
вам подарую її, хоч трохи, хоч дрібку.
Vk - https://vk.com/lvivtp
Facebook - https://www.facebook.com/lvivtp
Instagram - l_t_p2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725637
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2017
#ЛТП
#TENZAK
давай кидатись почуттями
немов камінням у прозорий океан
давай кохати до нестями
давай любити до глибоких ран
давай розкажемо про сонце
про теплі теплі як вогонь слова
давай у небі сірому відчинемо віконце
хай світло щастя мене тобою зігріва
давай закриємося двоє
в одній кімнаті назавжди
ти станеш хвилею вічного моря
моїми ж будуть землі й береги
давай не думати про натовп
у кожного своє життя
маленьких мрій у світі так багато
і кожна з них велике відкриття
давай розріжемо це небо
нехай затоплять зорі нас
ми неможливі відстані пройдемо
не зупинившись навіть раз
давай робити дурниці
живемо сьогодні та й все
давай відкриємо всі таємниці
і щире слово до нас прийде
давай стояти високо понад дахами
і підпирати небо пустими долонями
серця ми можемо наповнити думками
і бути як діти щасливими міняючись ролями
давай стояти над прірвою
дивитися спокійно униз
повітря наповнене вірою
ввійде у легені мов спис
я загубив всі моменти у пам*яті
давай писати їх знову і знову
неважливо люди лихі або правильні
людина вкладає себе у розмову
людина вкладає себе у очі
й тебе я назавжди поклав туди
завтра ще один день
а зараз спокійної ночі
ти завжди у сні
ще разочок
до мене
можеш
зайти
Максим Моткалюк
Vk - https://vk.com/lvivtp
Facebook - https://www.facebook.com/lvivtp
Instagram - l_t_p2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725473
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2017
#ЛТП
#Лана_Лемберг
Він щоночі приходив пропитий до тебе в квартиру
Умивався сльозами з очей глибинного чорного моря
І брехав твоєму коту про забуту на прилавку рибину
А ти в той час закипала від злості поглядом дикого звіра
Він плекав у твоїй голові обіцянки про красиве майбутнє
як щоночі лягатиме поруч й обійматиме до самого ранку
А насправді тримаючи вдосвіта на долоні від похмілля пігулки
ти горлаєш до нього словами, що завбачливо склала у пазлі нової лайки
А пам'ятаєш, колись він був милим і щирим хлопчиною
Закоханим поглядом ти вдивлялась у його п'яні вибрики
Ви сміялись й курили, і сміх падав в небо периною
І десь у тих днях загубились твої хтиві дотики
Тепер він став тим, хто бере 50 й карамелю за 10 копійок
Із тих, хто зустріне смерть посеред багнюки і купи сміття
Після усіх істеричних благань і домашніх бійок
Він відчує в канаві, як пролітає його сп'яніле життя.
Vk - https://vk.com/lvivtp
Facebook - https://www.facebook.com/lvivtp
Instagram - l_t_p2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725267
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 24.03.2017
#ЛТП
#Лана_Лемберг
І якщо я розіб'юсь об хвилі свого океану -
поховай мене між уламків забутих долею гір
І якщо розчинюся у пам'яті древнього храму -
не молися на мене
не порушуй спогадів тисяч богів
І коли хтось на шмати порве мою власну планету -
подаруй журавля, що приносить на крилах тепло
І коли мою палубу поріжуть мерзенні багнети -
не топися у небі
не ламай своє власне весло
А якщо тобі крикнуть, що я лише вигадка в серці -
то спали мене
я вирину з попелу сотнею давніх птахів
І прошу про одне -
не забудь мене
відроди в своїй пам'яті поспіхом
І дай бути вітрилами нових світів.
Vk - https://vk.com/lvivtp
Facebook - https://www.facebook.com/lvivtp
Instagram - l_t_p2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725211
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.03.2017