| Сторінки (1/14): | « | 1 | » |
Алея суму в Ноані - зоряна ніч роману
Лебеді рук кружляють - танок не зрадливий осанни!
Алея мене приховає від опіки та поцілунків
Вип'є зі мною чару спогадів - келишок трунку
Це ти моя мила бабуся, це ти біля мене
Це ти пригортаєш мене руками лебідки
Твоя посмішка всі зневаги крилом прожене
Мелодії спротиву залишиш подиху мітку
З самого краю мовчання на кордоні розрад
Заспіваєш мені вустами безтілесних монад...
Квінта спогадів, монастирські співучі роки
Алла бреве місячних ливн в купелі саду
Де ж я втрачу повів твоєї руки
Цю бентежну сторінку покори таємної вади
Обірваних струн срібної ліри прохання
Страчених часом поем втілених у бажанні
Сільських вечорів про останнє кохання принцес
В спалахах ранку недописаних сторінок ейфорою мес
Алея англійського парку і коси струмка в далені
Прохолода осінніх прилюдій в кронах вертепу
Весільні сукні моїх героїнь пливуть увісні
Стоккато схвильованих звуків в проталині неба
Шарм пригод під скрипи карет втолять мою суть...
В шаленім пориві волі саксонського змісту буття
Під вітрилами мандрів у зливі місячної картечі
Капріччіо малюнку сюжету - від несправедливості втеча
Хто ж це мене бажає? Хвилею обтікає вуста... це я
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733195
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2017
Вновь с высоты прошедших лет взираю светло
В Царскосельские палаты ритма юных возмущений
Оценив весь опыт стяга вознесенных мнений
Друзей своих считаю определив эфирное число
Знак умолчания „etc.“ влагая в каждую строку
Незыблемых реформ тайного сообщества воителей
Поревновав собою мысль востребованного им пророка
С героями войны стоящих в рядах воочия спасителей
Спасибо тебе Лицей! Нижайщее почтение словес
Нас объединив в горстке янтаря — воспаляешь до сих пор
Мой дух свободы мое чутье Земли несущей этот крест
Сперанской тризны над мракобесием и славы приговор…
Нести скрижали битвы миров презрев силки границ
В сословии равных вступая гордой поступью творения
Взаимного венчания любви преодолеть марш колесниц
По крестьянским стигмам железных крыл до изумленья
Оплакав все коварство гнета над микулиной землей
Достойной надежи процветания учебы хоромов рая
Цветущих нив достатка не омраченных пьяной сулией
Монархии злословия по варварстве нивчем не потакая…
Подобострастным ликам прошлых поношений отца небес
В холопской расе сверх учений Дома без власти абсолюта
Возбуждая младые деяния умов стяжающих прогресс
Входя законным правом в величие судьбы раскуто
В память о Малин… горевшим счастьем иных свершений
С Куниц… вещавшим неопереным птенцам зарю определенья
Дабы участь демоса борьбы не сотворений репризы самомнения
Общего благоденствия воли сотворившей фатум гения
Великой пользы переворота душ над иезуитством схимы
Слагаю поезию поревнования в человеке достоинств вечных
Поступью декабрской готовя массы созвучьем рифмы
Поймав расторгнутые узы слов растворенных млечно
Теряя время предначертаний мига в интриге боли
Пробивщей щит парения надреалий единства поражений
Ситуативного наследия над выбором эмпирий некрополя
Прияв все как есть в иконизме царского соизволения
Преобразив честь трудов морали в пламенеющую совесть…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719651
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 22.02.2017
Сині оази його всесвітніх турбот
Такт по форпіно відбитий тобою
Лен.Х'юз-гарлемської осені грот
Музики з бенду спішать гурьбою
По плитах в облямі свічок
На концерт блюзу у старий док
Зірки у зблиску очей ще тонуть
Мелодія стяги вітрил розгортає
Лен.Х'юз посмішку втоми зронить
Цей світ давно його спраги чекає
Стоном душі Манхета нового роялю
Негроідний стрім без жалів та вуалі
Врятуй рваний ритм прози прерій
Магогом протуберанцю з'явися у склі
Пароплави зникають в юдолі містерій
Ніч натхнення зависає на орфія крилі...
Танок чорних рук в золоті трембу
В там-тамах відчаю з плантацій недолі
В їх хрестових зоріннях реприза по комбо
Білі клавіші в сукровинні ницого болю
Лен.Х'юз бачив скрижалі свого Творця
Пив своє небо з коринфону влади гінця
Врятуй усмішкою крізь сльози нарід
Син озброєних сфер передчуття
На скроні коханих спада бронзовий квіт
Сакс втомлено лове амфору життя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717338
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 10.02.2017
Вы вновь прячетесь в кружева нарисованных улиц
Где золотятся блестки туник эйфорой незримо
Точечных лимпф новоявления в теле радости примы
Сюрприз поединка флоры над бронзою спиц
Этот театр природного действа крика души
Белое озеро встречи сквозь которое не спеши
Бабочкой пролететь махаоном тлеющей неги
Собою открыв очей мироздание нотного бега
Станцуем дыханием не кроша перрос надежд…
Падением молний эфира в перегретость софитов
Ты еще героиня драмы пленительная фея Крита
Все это твое из пантомимы жизни стекляруса вежд
В невение полета эроса бело-черного прикосновения
С воспоминания детства стать первопричинною красотой
Балетного искусства страха арендс-па вдохновения
Летать прорекая себя изнеженностью луча простотой
Сквозь неверие в светы стихий моих декораций
Русских сказок в венецианских пачках листвы
То что освобождает вас от ночи заутренности молвы
Дебюсизма фантома ухода от лунного танца
Музою отдохновения прельщаются эти ножки в тиши
Боль унимая пленительностью судьбы – все свое отслужи
В магии лебединого крика – балло столпов из огня
Место в фаэтоне рапсода фауны силы в примете
Множатся лица невской прозой в сражениях дня
Ваши поклонники так учтивы, а мы всего лишь поэты
Ваших версалей триумфы новых мелодий окна
Карнавальные стримы музыкального ряда ступень…
Дождливое лето парения где плеядность зорей промокла
Первой интриги закулисья игры обернутой в сени
Трагедии первоначала в токе рек живых сопереживаний
Владение сферикой взгляда претенциозности грима
В ритмах языческой пляски всесилия вен интима
Чувства яви радения ответа в очаровании скани
Паломности гобелен серебрянной лиры предубеждения
Смятенного фона любви за порогом классного зала
Зазеркалья по радости амплитуд люмба обвороженья
Сценической выси небес реликта в феерии финала
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717074
рубрика: Поезія, Сюжетные, драматургические стихи
дата поступления 08.02.2017
Мовчи, мовчи поки літанія співає
Виноградним натхненням пісню вітальну
Сховавши у потяг майбутнього тайну
Спрагу вічних доріг яка нас лякає
Коронами місяця впавшого в коруси рік
На мостах всесвітнього плаю змін
Там де ми тримаємо вечірні повіки
Сховані часом буяння в торний полин…
Це вона скида нові шати на груди
Медальйоном сріблиться в гарячих долонях
Мить віртуального снива нас остуде
Малюнком ранку прохання в надвіконні
В резах визнання зойку чи літування
Печаль покинутих лук в косах уяви
Мовчи поки трепетно полоще бажання
Вірш в суперечці тоне крилами заграви
Нотний стан почуття в графіті початку
Легкість рук при обіймах світів і планет
Розчерк перших поривів стерших нотатки
Райдужних барв створивши водопійнний скет…
Чорної осені в зливах холодних доріг
В одержимість словес пісенної тяги тіней
Білої відстані тремтіння палаючих ніг
Богопільності хмар розфарбованих в іней
Біжутерії оксамитових риз в окойомі надії
Хмільної кераміки сільського обійстя сфери
Гратуаром прохання на синім папері
Золотистого спомину зір розгорнутого сувія…
На крилах лелечих співучої тоги щастя
Копитня крилатого дива вселенської масті
Мовчи, мовчи по брамі вуст незримого каяття
Щем переваг шипшинових ран в просторі оази
Довірливих ніг бджолиного раю реючих емпазом
Мелодії поневіряння жовтневої форми епіру лиття
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716293
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2017
Бессоная стезя пленяет очередью в забвенье
Гератской миниатюрой ритма звездной тени
Мы пережили погибший мир несовершенный
Древних древ листву изведав снами
Шли по тропе надежд падая посменно
Мелодию слагая на ударных через гаммы
Дней не похожие на вечный свет зимы
Дружеских объятий ее забытых госпиталей
Горящих плоскостей огромных окон веры
В своей духовной сути поколения – мы
Все теже литейщики устава с дна карьера
Над площадью каменной границы жизни
Несемся в поездах где вселенство виснет
Корнями неизведанных печалей твоих рук
Твоих размазанных картин залитого перрона
Простреленной души впавшей в субтонный звук
Блуждающих комет по ту сторону закона
Прошитой чайханы в трущобах резного мига
Сухой иглы прочерченного лика потерь
Смеженных век сжигающих дрянные книги
Чужих корпускул предгорий национальных сфер
Окаменевших на мраморных котурнах забытья
Торгующих землею медного отлива дня
Забинтованной стопы памяти белого излома
Мартовского наста весен первопричины
Любить свой миф осуществленного романа
Прибрежной полосой северного края льдины
Просыпаясь воспаленно в палате немой боли
Стоном соседа изранено рвонув чеку…
Пересохшей гортанью пронзая акустику пароля
Ушедших лет определения… на своем веку
Смежая дахр пространства окоймленных слез
Заоблачного бахаристана шелкового стяга тел
Плывущих в забытьи отмщения став не удел
На крае ледника воспоминаний расплетенных кос…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715577
рубрика: Поезія, Военная лирика
дата поступления 31.01.2017
Пьяный дождь гонит в спину столетия
Сшивая сценограму твоей осеней тоски
Давит миг всепрощения неба виски
Мейстрим свистит подобием плети
Ты со мною в мелодии покинувший земли
Реки, поля - все чем богато сознание
Встречей аккордов опала крыш отчаяния
Там фиалом луж отели времен отцвели...
Просыпайся звездный рапсодий полночь зовет
Прорывайся из тени забвения черного рая
Звуков выраженных из наследия раной отчая
Твоей ностальгии ума спешащую в брод
По узким тенетам крамольной яви весны
Меломанией болотистых нив босоногого детства
Пока стучит во вселенной всеверия сердце
Печального коруса подло снующий блесны
Мы там на дне меланхолии плачущих вод
Спасаем небоскребы одежд чужих дворцов
Китеж славы влитый в хрусталя пароход
Прощаемся с любовью изьяв азарты слов...
Земной трагедии причастия забытых таинств
Алой маски стансов в комедии совершенства
Нас отрезвляет бегущий в бокале Каин
Определяя знак ухода словно блаженство
Плачь отчизна монадою субтона дня
Плачь женщина в запределье схимы счастья
Миг непосильного отмщения летит нас виня
Упреками славного Пьеро оцерковленой власти -
То что в последний раз разорвет тишину
То что сгорит фанфорой призрачной неги
За тканью гобеленовых весей первого снега
Следы с полустанка надежд... тебя лишь одну...
Инеем нарисую в ветвях хрупкого сада
Под страхом падения с высоты изморозью водопада
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713263
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.01.2017
Вирване з себе поранене світом борні литонії грак
Дорогою вепра по дикому лісі майбутне плине в ознак
Музейного скарбу сільської крамниці одвічних творінь
Косами бездоріжжя протистоянь хміля отавових мінь
Цибул з римських когорт обертання космічних недуг
Цибул циклу гонитви трамвайних колій юру буття
Сто тисячі хвиль бористенового краяння червоних смуг
Питання доки оце голубиння поглине його чорноземна гля
По сталеності гри божого євангеліста ницих лаштунків
Морозяних квітів літньої спеки лану страдницьких схим
В пустелі всенародного чтива богеми міського рятунку
Дідівських човнів на порогах краплених ратищем рим
Недолі бути рабами цейтноту гімнів спочивших в магогах...
Втомою суперечки дарунків дня в поезі абстракту ночі
Слюдяних масок глиняних ликів сучасного раю ганьби
В абсурді життя борноокості мрії провисати в різьбу поторочь
Текстом мідних сполук пошуку надміри ослави юрби
З яких бджоли несуть нектар мізкового трунку збручча
Над карнавалом прошпектів подвійного штибу по утчі
В націю пасічників і поетів над порожнечею зойку троянди
Росяних сліз розбрату віків кинувши народи у мандри
Бігу по батьківщині прогресою думки втраченої на видноколі
Причинним алюром безмежжа кривди і правди модерну світів
Смертного зиску земель окраю мистецтва щипаних брів
Рятунку білих прастиїв друкарень сплощених у владні сувої
Моделями крайності слів незвичного обряду плугатарні ощему
Сполучень вербальних нейронів етноспіву прояви змісту
На щильнім лані народовладдя околу конверсій ділеми
Загальних страйкив поколінь по мутаціям етнобору хиста
Фортецями старецького духу в заборолі страчених доктрин
Уштампованим глеком надпамьяті билом паяних благостин
Деж нам спінетись поколіна в крові спаленої нивини
Своїм оберегом шляхетності не визнаного ворогом пролину
Будь де ми всі тіж ми так прагнемо волі поневірянь
По резах міського бруку богемної стайні надриву переконань
Зрушаймо самі собою панцир обосічного плину розрад
Стилем колажності ориостики потику думки оргії імпернад...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711024
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 09.01.2017
Відходе старий рік строкою вічних відзеркалень
Думки зриваються по суті теми в одночас
Співають врунні свічі в обісті лозору марень
В два голоси шулік по нас зливаються у кревний глас
Подихом натхнення сповнивши землю звичаю любові
Руками жнемо свою долю безхмарно летом по нові
Злітаємо над кривдою зеро білим крилом оаз
В чотири руки зігравши мелодію див без окрас
Вдихнувши всіма грудьми повітря правдивої єри
Капітаном фрегату мандруючи поза рахманні краї
Малюючи воочію своїх кревних на уламках паперу
Тканих вичинкою сльози творива схованого в чагарі
Все це ми... пахнемо зерном, йодом, сіном та медом
Сховавши воду й вогонь у дзеркалах по оберігах
Залитих річищами поневірянь парним буття обратом
Молитовність сповнивши сфер на омріяних духом мигах
Приземливши вітрила по палубі ночі в сниві долонь...
Умови великої гри змінивши посейдоновим тиглем очей
Поки світи палають зорепадом в пожежах оденності комонь
Повітрям мови тримаючи на одинці не пізнаність речей
Стоментно прочекавши слова тисячоруко втіливши прамрію
Своїх занурень у безвість світла лелеками твого подвір'я
Все в нас одне і теж... все речетативом обертаеться в безмір'ї
З брамою господніх перевтілень хмаринкою сивого ірію
І каравели сонцем розлелись сховавши віскові гами
Пливсти в смугасті покоління окраєм пуританських хвиль
Народжені ввісні натхненим криком у візерунках краму
Сідаємо на длані пір'нками плачу всотавши ціль
Недаремного питва подяки видінь новорічності ялинок
Цього руху живої природи безтурботного явища мита
Твого життя в віках всесильного ніж таємничості оброк
В народженні первісних ран проливших фаянси на півсвіту
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709572
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.12.2016
Вечер серебряно в волчьей шубе смеется
Скаля желтые зубы рекламного дива
Наша разлука сквозь усталость прольется
Суетою метро,взглядом встречи игривым
Влагой невского края без сада...
Уставшей ночи затишье тенью двора
Ожидание речи нотного росчерка дня
Скрип повозки по лужам в хладе пера
Ты пройдешь по карнизу никого не виня
Шлейф свой отбросив узорочием визы
Мне явишься феей в акварельности чтива
Мне зонтиком неги укажешь светы паренья
Наброском полета очертишь фуги красиво
Скорбной дождинкой прохлады былого ваяния
Вирш прочтешь в смуте белого града...
Но не узнанно спрячешь лицо мерой рассвета
Очи ласковых зим утаишь величаво
Кто же из нас понял предсказанья поэта
В разлуке столетий,лишь поцелуй оной славы
Торопливо ведущей сквозь Поле витий
Разорванной верой на встречу бесчувствия обитания
Края дорог у сенатских столпов в хаосе ливня
В серой шинели с отчизной пламенное венчание
Удара шрапнели сквозь время эхом взаимно
Падем в объятия схим свое лишь приемля...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708244
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.12.2016
Час поневолень прийшов по генним зривам воль
Прийшов мов невідомий потяг з глибин порталу
Все відчинилось в просторінь життя окресливши пароль
Кинутий звабливим кометасом в юрбу невинного загалу
Крізь звиви мов пісище сипле під броню фортець
Кричать поранені в уламках сфер прокльоном світу
Тюрма народив без питва шукає загублений корець
Серед містерії гріхів питаючи для свята квітів...
Їй сниться засніжений Руан і все минуле в латах міці
Всі втрати гніву вітражних див пристойної столиці
Коли недоля змахне крилом пір'їнкою розмеже грати
Крізь муки творчих сил полине тіло по стигмати
В останній бій поволі з сльозою неньки білих ран
Тож проведи по колонаді янголів рятуючи її майдан
Безшлюбно кинувши у вир серця останньої когорти
Обвугленим вікном серед зими зостанешся в полоні
Розкутих мрій потічок з двурічь шаленої аорти
Злякавшись тиску мегатуд заграви очей з ікони
Все що пройдено космогонізмом шляху молодої хвилі
Гейзером перевтілень тремтить рубіж протимая цілі
Ніхто ніхто, не зміне за нас льоту по над нивами
Країни стиснутої в берегах відчаю в рифльоні брами...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707495
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.12.2016
Ми ввійшли в небесний Грааль по Христі
Божим духом подяки освяченого письма
Земне свято зблиснуло наче емаль в маєті -
Оком панагії по олтарю в силі ума...
Нам дарована кров святої Отчизни, яка
провіщає зорю
Подалі від зла по таємності тризни!
Лицарі в незримій фортеці знову зберуться
Мечі й заборала освятять у палкім багатті
Ми всі в дорозі Господній невмирущії браття
Всі ріки земні в любові по справі зіллються
Наче кров Першородного пастиря нашої мови
Об'єднає нас знов променем достойного Слова!
У свій час лицарство будь на поготові - плине
Грааль
Переповнений жагою повстань і бідою небес
В нас входе дух благістю з сонячних паль
Непереможним натхненням храмовим співом,
з яким торується базилесв
Охоронно читаймо карбовані рези на чаші буття
Там ваші імена проявились в панівному диві
суття!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706806
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.12.2016
Нелегко знайти бійців та героїв, учнів з плачу землі
Йдучи до робітні, іти та й іти, назустріч лише самому собі
Розділені богом на вічність летіти по спеці на чорнім крилі
Над старим подвір'ям загиблих доктрин у ознаці вояцької роби
Слів добирати з небес змісивши сувої із глин...
Лише кулі гудуть безтілесно втинаючи болем нові серця
Лише кривди несуть всі вітрила згорьованих націй
Порубано в щент стодоли втрачено лемент буріння гравця
Глибиною підспудних узлук деградизму підсудності праці
В оці снайпера ночі зневірено фейком шуга обпалений крук
Десь штовха всепрощаючи в спину погорілля людського рука
Запитати весь світ наодинці в безумі якості мандруючих сил
Все що живе по застіллі в дотиці мови шкляним розливом по перваку
Розділені людством істоти втрачаемо свято душі під здвиги брил
Зариті у грунт школярі чуждих гріхів розірваності суспільних гужів
В іронії місця несемо знамено двурушних світил цього бразоволу
Немаючи монади гіркої в свідомості лих, волі раю звиваймо
Останнім ноктюрном любові цілуємо впещено засмутою брову
Сільської англічки в маршрутці додому - зухвалість останнього тайму
Розділенні виром витрати подяки мистецтва по зблиску вчорашнього льодолому
2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705856
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 10.12.2016
Там горчит тамариск в потоке слюды
И плачет земля полная пепла
Плачет сердце в белом Аллепо
Хабур полон слез тонет в тумане
Кярис зеленой воды - мираж на обмане
Амореи кочуют облаком древним
Джабруд тайну свою кроет зимой
Ансария стонет ветрами за мной
Сто тысяч проклятий и это все мы... нестерпим
Мое черное золото по серым пескам
Жизнь человечья в руинах Аллепо
Детский крик... мы это боль воочию лепим
Красное ярево в мельхиоре пальмирии драм
Горчит пурпур вин... слезою прожигая пространство
Дорогой сквозь стоны весны падем в протестанстве
Пух тополиный щекочет взгляды мирян
Солнце нежит мой страх побега в селения
Кровь не смоешь дождем в безумье затмения
Чужбина зовет на алтарь пылая горечью ран
Мы приняли правду бравурного солнцестояния
Оком мира познав трагедию в лике Аллепо
Персохший гортанью протестуя против деяний
Воинственных орд штурмующих злом невинное небо -
Уставшей рабыни взгляд восставшей из вод
2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705417
рубрика: Поезія, Военная лирика
дата поступления 08.12.2016