| Сторінки (1/4): | « | 1 | » |
Коли травневий вечір зливи ллє,
І листям шарудить, ледь-ледь, необережно,
Нам можна двом помріяти безмежно
Про наше майбуття - твоє й моє.
І як у тишу ночі день пірне,
І як запахне дощ, коли вже змовкне злива,
Обіймеш ти мене, злегка та несміливо,
І, може, в мене страх отой мине...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694045
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2016
Душа горить, дотла згорає,
Минають дні та місяці,
Але усмішка на лиці,
На твому блідому лиці
Мене все розуму лишає.
А в голові ті кілометри,
Що є між нами, є й були…
Ти цього хочеш? – Так пали!
Мої надії ти пали,
Мене підводячи до смерті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691864
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2016
Спали мене дотла,
ти ж можеш так, я знаю.
Була чи не була
«такою»? А до краю
зі слізьми на щоках
підходила раптово.
Позаду гуркіт – бах! –
і ніжне твоє слово.
І от земля з-під ніг,
і от не видно неба.
В словах мій оберіг –
то ж оберіг від тебе.
І скільки не жадай
палких твоїх обіймів,
в очах твоїх є рай,
у раю ж – купа злиднів.
В очах твоїх є ніч.
Здавалось, все що треба:
не маючи зіниць
вбачати кусень неба.
Та тільки ж зір нема,
лиш темрява гнітюча.
А ніч та зоряна́
для мене є жагуча!..
Хоч вчуєш ти мене,
хоч се лиш я пізнаю:
те серце крижане
любові крихту має.
я бачила її
малу, ледь-ледь помітну,
в ній стеляться гаї
й червоні маки квітнуть.
Її ти не ховай
й не всім показуй людям,
бо твій чарівний рай
зруйнований враз буде.
Пали мене, як хоч',
руйнуй, я дозволяю.
Бо ти для мене, хлопче,
єдиний в цьому раю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690944
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2016
ти знаєш, як згасають мрії?
зника надія? що ж, тоді
це наче вітер буйно віє,
неначе в холод у воді;
це наче гаснуть в небі зорі
в найзорянішу в світі ніч;
в заквітчаному маком полі
зів'яли маки... що мовчиш?
непевно ж ти безмежно радий,
що встрелити її вдалось.
шкода, що ти не можеш знати
всього, що в мені відбулось.
я не довірюсь більш нікому,
хай зара серце віддиха,
нехай іде в глибоку кому,
крім тебе так уже нікому,
моя любове дорога...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690725
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2016