| Сторінки (1/61): | « | 1 | » |
Ти була моїм пізнім коханням,
компромісом між розумом й серцем.
Так - не вчасним, і мабуть останнім.
Не забутим... Та байдуже все це...
Ти всміхалась і все оживало...
Обіймала і це було щастям...
Сумував, коли ти сумувала...
Задля тебе хотів бути кращим.
В павутинні стежиночок долі,
перетнулись на мить ми з тобою.
Хай не склалось у нас... Божа воля...
Мрій, твори, живи в щасті й любові!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022675
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2024
Зустрілись дві споріднені душі.
Зустрілись випадково, нелогічно.
На перший погляд різні і чужі
із лініями доль, що не дотичні.
На перший погляд, різний вік і стан
і штамп у паспорті руйнує всі надії.
У світі, який сплетений з оман,
їх зустріч пастка на шляху до мрії.
У світі, який сплетений з оман,
стоять вони на роздоріжжі долі.
По ліву руку зрада і обман,
по праву клітка в праведній неволі.
По ліву руку, здійснення бажань
і втамування спраги до кохання.
По праву, рівновага інь і янь,
душевний спокій, тиха гавань зрання.
Як повестись? Який обрати шлях,
щоб у майбутньому за вибір не боліло?
Та розум спить, коли зриває дах,
пішли за серцем, ну а серце зліва...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022674
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2024
Виє від болю пошматована душа,
порубана мечем брехні і зради.
Від в серце встромленого гострого ножа,
колись коханої, а зараз просто бл@ді.
О, як же солодко лилась її брехня!
О як хотілось вірити й кохати!
Без неї не прожив би навіть дня.
За неї все готовий був віддати.
Можливо в чомусь я розчарував...
Не дарував достатньо ласки й квітів.
Та все ж так щиро, як умів, кохав.
І був життя готовим розділити.
Але вона жорстоко й без вагань,
всі наші спільні мрії розтоптала.
Довірившись чужим словам й рукам,
спершу злетіла потім стрімко впала.
Час залікує всі болючі рани.
Справжнє кохання зшиє душу знов.
І вже не буде ні брехні, ні зради
у тому домі, де живе любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017741
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2024
А ти задумувався над тим, що коли ти будеш помирати і робити свої останні, тяжкі, хриплі подихи у цьому житті, в цей страшний і безнадійний для тебе час, десь на іншому кінці планети, а можливо навіть у сусідньому під'їзді чи зовсім неподалік, хтось народиться, хтось зробить свої перші кроки, когось вперше поцілують, у когось буде перший секс, а хтось напише свого першого вірша?.. І вони не знатимуть, що ти в цю мить помираєш, у них це буде найщасливіший або просто важливий день їхнього життя. День коли вони стали сильнішими, кращими, щасливішими... А для тебе цей день буде останнім... Колись і в тебе були щасливі і важливі дні: День народження, перший крок, перший урок, перший поцілунок, перший секс, перше розчарування, народження дітей... У ці моменти хтось неподалік у безнадії помирав і робив свої останні тяжкі, хриплі подихи... Та ти про це не думав... Ти був щасливим... Цінуй життя, бо воно швидкоплинне...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017733
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2024
Тут навіть не пахне тобою
І пульс повільніший за норму.
Тут навіть не пахне любов'ю
І штиль, нема вітру та шторму.
Тут дах не зриває з розлуки,
Не сняться омріяні очі,
Не сплетені ніжністю руки,
Спокійні і доспані ночі.
Тут ревнощі серце не крають
Й спокусі піддатись не грішно.
В кохання лише тільки грають
А бути закоханим - смішно!
Життя у такій нелюбові
Як пазл з відсутнім фрагментом.
Колишні усі - помилкові
Ти ж шуканим стань елементом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928156
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2021
Тут навіть не пахне тобою
І пульс повільніший за норму.
Тут навіть не пахне любов'ю
І штиль, нема вітру та шторму.
Тут дах не зриває з розлуки,
Не сняться омріяні очі,
Не сплетені ніжністю руки,
Спокійні і доспані ночі.
Тут ревнощі серце не крають
Й спокусі піддатись не грішно.
В кохання лише тільки грають
А бути закоханим - смішно!
Життя у такій нелюбові
Як пазл з відсутнім фрагментом.
Колишні усі - помилкові
Ти ж шуканим стань елементом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928155
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2021
Там де кулі свистять
Й не змовкають ввесь день автомати
І зимою в мороз, в літню спеку,туман і дощі ,
Пильно службу несуть
Українські герої - солдати,
І від рідних пісень їм світліше стає на душі.
Скільки орд ворогів
Нашу землю купали у крові...
Скільки вірних синів
Віддавали за неї життя...
Але всеж зберегли свою честь, самобутність і мову,
але всеж зберегли,
не дали їм піти в забуття.
Закінчиться війна,
Повернуться додому герої.
Ми прославимо їх
В одах, маршах, поемах, піснях...
Хай тремтять вороги,
Рідне слово це теж сильна зброя,
Що єднає народ в наших селах і наших містах.
Приспів:
Українські лунають пісні
і в Криму, і в донбаському полі,
Вишивані словами рядки
Оберегом на серце лягли.
Українські лунають пісні
У боях за омріяну волю,
Щоб і діти і внуки віки
Рідну пісню співати могли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892911
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2020
Там де кулі свистять
Й не змовкають ввесь день автомати
І зимою в мороз, в літню спеку,туман і дощі ,
Пильно службу несуть
Українські герої - солдати,
І від рідних пісень їм світліше стає на душі.
Скільки орд ворогів
Нашу землю купали у крові...
Скільки вірних синів
Віддавали за неї життя...
Але всеж зберегли свою честь, самобутність і мову,
але всеж зберегли,
не дали їм піти в забуття.
Закінчиться війна,
Повернуться додому герої.
Ми прославимо їх
В одах, маршах, поемах, піснях...
Хай тремтять вороги,
Рідне слово це теж сильна зброя,
Що єднає народ в наших селах і наших містах.
Приспів:
Українські лунають пісні
і в Криму, і в донбаському полі,
Вишивані словами рядки
Оберегом на серце лягли.
Українські лунають пісні
У боях за омріяну волю,
Щоб і діти і внуки віки
Рідну пісню співати могли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892910
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2020
Залиш у спогадах своїх усе хороше,
Забудь образи, зради, біль, обман...
Час залікує рани, почекай ще трошки
І все пройде розвіється дурман.
Життя щодня дає тобі уроки,
Де вчинками ти долю свою пишеш.
Пройти цей шлях потрібно крок за кроком.
Все що не вбє тебе, те зробить ще сильнішим!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892904
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2020
Ми вічність були мерцями,
Нас просто не існувало.
Крутилась планета - мама
І сонце не нам сіяло!
Аж раптом, зродившись в муках,
Прийняли ми естафету,
Від прадідів з ралом й луком,
Що канули в води Лети.
В собі не ховай таланти,
Не бійся, а здійснюй мрії,
Втрачати часу не варто,
Натхненним й життя радіє!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892836
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2020
Листя нарядного клена
Тріпоче від мряки і вітру.
На вчора було ще зеленим,
А нині змінило палітру.
Недавно було ще так тепло,
Хотілось знайти прохолоду,
А зараз би сонця, та де там,
Панує в Карпатах негода.
Жовтнева заплакана днина,
Чарує в вечірнюю пору.
Зелено - багряна ряднина
Накрила дрімаючі гори.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892833
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2020
Життя як полумя багаття серед поля,
Що мерехтить танцюючи із вітром,
А вітер - це твоя мінлива доля,
Він може й розпалити, й загасити...
Ти те, що у твоїм вогні палає -
Характер, здібність, совість, нерви, вчинки...
Одних своїм теплом ти зігріваєш,
А інших спопеляєш до жаринки!
Гори, палай, хай іскри розлетяться!
Хай їх підхопить теплий вітер долі!
Ти вигориш в золу та розгоряться
Нові багаття у безмежнім полі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892821
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2020
Хай луснуть з люті вороги, які невдачі нам бажають,
щоб їх смердючої ноги - не було в нашім ріднім краю!
Під небом чистим, голубим, поля хай жовті колосяться
й не буде місця думам злим,
а мрії добрі - хай здійсняться!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845923
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.08.2019
Куди іду сама не знаю,
Лежу і ніжками махаю.
В колисочці я забавляюсь
І посміхаюсь, і посміхаюсь!
Як перекочусь на животик,
Голівку підніму як котик,
Повзком по ліжку прогуляюсь
І посміхаюсь, і посміхаюсь!
У посмішці відкрию ротик
І язичком усе на дотик
Попробую, я не встидаюсь
І посміхаюсь і посміхаюсь!
Коли щодня мандрую з хати
На вулицю щоб погуляти
В візочку з мамою катаюсь
І посміхаюсь, всім посміхаюсь!
Коли цю пісеньку співаю,
Чи розуміє хтось не знаю,
Агукаючи сподіваюсь,
І посміхаюсь, я посміхаюсь!
Люблю я дуже маму й тата,
Бабусю, дідуся і брата
Коли їх бачу, то вітаюсь
Я посміхаюсь, їм посміхаюсь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833525
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2019
На жаль, жодні гроші, технології чи транспортні засоби не можуть перемістити нас в ту казкову країну дитинства де будинки й дерева високі аж до неба, строгий батько вміє все, мама найкраща і найрозумніша, дідусь розповідає безліч цікавих історій, а найдобріша бабуся пече найсмачніші у світі пиріжки. І всі вони молоді, здорові та щасливі, а ти - їх маленький улюбленець, у якого велике майбутнє.
Не можливо повернутися в час, коли ще живі батьки відважно поступаючись у двобої з безжальною старістю, діляться з тобою непростим життєвим досвідом і не зважаючи на всі негаразди до тебе ніжно посміхається кохана людина, а твоє дитя дивиться на тебе сяючими любовю і довірою очима, повторюючи твої слова, копіюючи твої вчинки і звички.
З бездонної, німої, темної прірви нема вороття туди, де ти з висоти прожитих років бачиш помилки та намагаєшся застерегти від необдуманих вчинків своїх дорослих, заблукавших у буденних клопотах дітей і виливаєш всю свою любов мудрість та турботу на ще таких малих, але вже чимось на тебе схожих внуків.
На жаль, втрачений час повернути не можливо. На щастя, всі наші життєві періоди переплітаються формуючи та змінюючи нас та наших близьких. Тому перебуваючи в будь якому віці ти можеш змінити своє і чиєсь життя на краще. Цінуй те, що маєш, втілюй свої задуми сьогодні, все в твоїх руках, не втрачай час.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833523
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 21.04.2019
« Відчувай »
Не будь така холодна наче лід,
Бо холод людям сковує серця.
Поглянь який довкола гарний світ,
Люби його з початку й до кінця !
Не так багато дано нам років
й допоки не забрало небуття,
не стримуй мрій, емоцій, почуттів,
не відкладай на завтра ти життя.
Живи! Живи! Живи! І відчувай!
Вдихай повітря повними грудьми!
Нас Бог розсудить, в пекло нам чи в рай,
по смерті…
А життя будуєм ми!
27.10.2017 Геник Лис.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766680
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2017
Пісня «Для справжніх поліцейських»
Знову пізній дзвінок і обов’язок кличе
залишаючи дім йти на службу нічну.
Знову пізній дзвінок і тривога в обличчі
Поліцейських дружин їм тепер не до сну.
Ведуть бій не шкодуючи сил
Поліцейські твої Україно!
Ті хто честь за мідяк не продав,
не зламався в тяжкій боротьбі.
Ведуть бій не шкодуючи сил
Від присяги і аж до загину,
Ті хто долю обрали – служити народе тобі.
На незримих фронтах небезпека чатує,
На незримих фронтах, там нема вихідних.
Тільки хто ж як не ви захистить і врятує,
Спокій наш збереже хто ж тоді як не ви.
*********
В них також є сім’я є дружини і діти
І старенькі батьки, що чекають щодня.
Вони так як і всі вміють жити й любити,
Але їхнє життя – це постійна війна.
Геник Лис 04.08.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744766
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.08.2017
Не час минає, а ми минаєм.
Лишаєм спогад про себе - дим
і вірші,що наче віск стікають
душі на руку сльозами рим.
Дивлюсь на небо де зорі сяють,
вони незмінні мільйони літ.
Багато бачили, все вже знають
про наш буремний, безмежний світ.
Життя людини - це мікроспалах,
не встиг з"явитись і миттю згас.
До сотні літ, це занадто мало,
щоб зватись пафосно, словом "час".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732165
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2017
Знову все розцвіло, зустрічаю весну
і вдихаю її п’янкий запах глибоко.
Знову все розцвіло і мені не до сну,
так радіє душа і милується око.
В поцілунках вітрів меланхолії смак ,
мов з дитинства привіт, ніжний юності спомин,
моє серце зігрів, стало весело так,
що всміхнувся весь світ і забулася втома.
Хай буяє весна, рвуться струни душі!
Пробирає до сліз це заквітчане диво.
Хай літаю у снах, вмившись в теплім дощі,
викликаю на біс пору року щасливу.
Геник Лис 06.05.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732163
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.05.2017
Зігріта чужим теплом
ковтає пігулки болю,
ненавидить власну долю
коханки за темним тлом.
Зігріта чужим теплом
шукає душі причастя,
збирає по крихтах щастя
мов птах, що з одним крилом.
Сльоза у її очах,
задавнена безнадія,
ув"язнена в клітці мрія
літає лише у снах.
Нічийною бути страх
від розпачу біль у скронях,
букети троянд червоних
мов стяги любовних плах.
Розтоплений шоколад,
вино й філіжанка кави,
сміється Амур лукаво з
чуттєвих її балад.
З квітучих колись принад
лишилась лиш тінь розпусти,
в житті її темно й пусто
зів"яв без любові сад.
30.11.2016 Геник Лис
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703834
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2016
В детстве играли в " Войнушки "
вместе с моими друзьями,
кто мог подумать что пушки
станут всерьез между нами,
кто мог подумать что братья
станут однажды врагами,
в дом к нам придут убивать нас,
дружбу топтать сапогами.
* Русские остановитесь,
что вы как глупое стадо
лучше Россией займитесь
нам вашего мира не надо!
Русские остановитесь ,
хватит вам подло стрелять в нас
Бога совсем не боитесь,
мы не хотим убивать вас.
Вы так боролись с фашизмом,
в соседях фашистов искали,
что для себя не заметно
сами фашистами стали.
Гордились победами дедов
и маем весной в сорок пятом,
что дружбу дедовскую предав
стали для нас оккупантом.
*
Веря в кремлевские сказки
разум вы свой потеряли,
демон укрылся под маской
тех кто на смерть вас отправил,
тех кто продав чёрту душу
стали при власти ворами,
тех кто свободный мир душит
сделав народ свой рабами.
Геник Лис 21.05.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703831
рубрика: Поезія, Авторская песня
дата поступления 30.11.2016
Були ми малими,гуляли дворами
допізна в вечірній пітьмі.
Гуляти хотілось та кликали мами
і світло у ріднім вікні.
* Світло,світло у ріднім вікні,
* гріє,гріє так душу мені.
* В світ де,в світ де панує любов,
* світло,світло вертає нас знов.
Ми підростали й своїми стежками
пішли у буремності дні
та наче лелеки додому вертались
на світло у ріднім вікні.
***
Літа пролетіли,батьків вже немає
та сняться так часто мені
дві пари очей,що додому чекають
і світло в батьківськім вікні.
***
Геник Лис 20.11.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702774
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 25.11.2016
Були ми малими,гуляли дворами
допізна в вечірній пітьмі.
Гуляти хотілось та кликали мами
і світло у ріднім вікні.
* Світло,світло у ріднім вікні,
* гріє,гріє так душу мені.
* В світ де,в світ де панує любов,
* світло,світло вертає нас знов.
Ми підростали й своїми стежками
пішли у буремності дні
та наче лелеки додому вертались
на світло у ріднім вікні.
***
Літа пролетіли,батьків вже немає
та сняться так часто мені
дві пари очей,що додому чекають
і світло в батьківськім вікні.
***
Геник Лис 20.11.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702773
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.11.2016
Що за бридня,коли вже наїдяться,
за що солдати проливають кров!
Ці гузна скоро в кріслах засмердяться,
але до влади рвуться знов і знов!
Сховалось порося за вишиванку,
продажне як повія з тріпаком
і гроші не тримає в нашім банку,
бо має страх - зостатись жебраком.
З трибуни очі випучить брехливі
і в пафосі чиновницьких промов,
розказує,які ми всі щасливі
і як він всі проблеми поборов.
Що за бридня,чому нам знову брешуть!
Парламент став злодіям парником,
а прокурори тільки яйця чешуть
своїм патронам вправним язиком.
Я розумію кращих в нас немає,
але боюсь прийшов вже той момент,
коли народ про владу забуває,
а влада - політичний імпотент.
Не закликаю знову все міняти,
бо безлад не найкращий поворот,
а просто хочу ще раз нагадати,
що основне в державі - це НАРОД!
Геник Лис 05.11.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699127
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.11.2016
Як страшно помирати молодим,
коли душа життю радіє вповну.
Коли літам радіти б золотим
та проводжає в вічність дзвін церковний.
Як страшно не побачити дітей,
своїх дітей,які не народились,
як прикро тих не втілити ідей,
що в голові нав"язливо крутились.
Як сумно розуміти,що твоє
життя не варте й ламаного гроша
і що тобі накази віддає
до крові спрагла,ненаситна воша.
Так важко усвідомити, що ти
не маєш сили щось в житті змінити.
Чи може маєш...Не спіши піти...
Піти ще встигнеш...
Залишайся жити!
Геник Лис 02.11.2016.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698570
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.11.2016
Одяг - ганчірка,
у душу дивися,
щоб у людині впізнати свою,
щоб потім гірко слізьми не давився,
вже після того,як скажеш "люблю".
Щоб прокидатись у ніжних обіймах
від поцілунків і лагідних слів,
а не страждати у муках постійних
від недовіри і марева снів.
Одяг - ганчірка.
У душу дивися,
серцем кохання своє обирай.
Якщо ти у виборі не помилився -
любов і шалаш перетворить на рай.
Геник Лис 20.09.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697950
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2016
Так чекали весни,
яка почалась іще восени,
яка не здалась на милість зими
і вивела нас з полону пітьми.
Так раділи весні,
літали немов в солодкому сні,
проспали той час, коли таргани
принесли до нас цей сморід війни.
Небо плаче вогнем
і лиється кров гарячим дощем
під ноги війні на згарища мрій
де тліють іще жаринки надій.
Хтось у батьківський дім
покликав війну
у двері свої пустив сарану,
що нищить усе на своїм шляху
лиш сльози несе і долю гірку.
Хтось не зрадив сім"ю
і меч в руки взяв,
за волю в бою себе віддавав
й хоч падав без сил та завжди вставав
бездушних катів під корінь рубав.
Небо плаче вогнем
і лиється кров гарячим дощем
під ноги війні на згарища мрій
де тліють іще жаринки надій.
Ми, ми діти твої, нескорений край,
ми діти твої, занедбаний рай,
де йде боротьба вже сотнями літ,
де волі ціна - людска кров і піт.
Україно моя, твій праведний гнів
на порох зітре орду ворогів
за тебе у бій підем до кінця,
хай пульсом одним заб"ються серця.
Геник Лис 20.08.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697941
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.11.2016
Усі її вІрші писались сльозами,
царапали душі нещадним пером.
Усі її вірші - заплакані драми
розбитих сердець з перебитим крилом.
Усі її вірші - ранкові тумани,
збудовані замки в сипучих пісках,
усі її вірші просяклі дурманом,
солодкі приманки в жорстоких пастках.
В усіх її віршах, крізь сутінки болю,
п"янка насолода притягує знов.
Сплітає в одну дві загублені долі,
як в риму рядки, поетеса любов.
Геник Лис 26.10.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696839
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2016
Зрада,
зрада в кожному слові
цих
меркантильних краваток.
Фальш
у зізнаннях в любові,
фальш
у мармизах пихатих.
Сум
і приречений погляд
вслід
молодому солдату.
Страх
перед днем невідомим,
страх,
щоб не плакала мати.
Бруд,
стільки бруду довкола,
смерть,
смердить смертю повітря.
Біль
на душі, біль від болю.
Кров
заливає палітру.
Дім,
дім це там де чекають,
там
де тепло і обійми.
Мир - це коли не стріляють,
ті кому вигідні війни.
Геник Лис 22.10.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696041
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.10.2016
Ми пишем в чистовик своє життя,
історія помилок не прощає.
Облиште чорну заздрість і ниття,
бо перемог без бою не буває.
Не опускайте Ваших дужих рук,
якщо Ви є - Ви з сильного коріння!
Це Ваші предки, в сотнях тисяч мук,
боролись за наступне покоління.
Ідіть вперед, крокуйте до вершин,
хоч кулаки до крові вже роздерті.
Ви - сильний воїн, в полі не один.
Ну а життя - щоденний бій зі смертю.
Геник Лис 10.10.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696030
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2016
Ми вже ніколи не станем молодшими,
серце крається, серце рветься.
На свято життя ми як гості запрошені,
все минає й воно минеться.
Ми вже ніколи не втратимо втрачене,
сльозами вчинки у вічність канули.
Розум у совісті просить пробачення,
сипле виправдань кислі гранули.
Ми вже ніколи не будем народжені,
криком тишу вже не заглушимо,
мертві тіла назавжди охолоджені
будуть покинуті вільними душами.
Двічі вмирати також не будемо,
світло згасне, струна порветься.
Рідні поплакавши згодом забудуть нас,
зарубцюються рани на серці.
Ми вже ніколи не будемо жити,
кожен подих - це крок до смерті.
Треба спішити любити й творити,
доки дороги життя ще не стерті.
12.10.2016р. Геник Лис
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694021
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.10.2016
Затягнули темні хмари наше небо голубе
і пожежі запалали - ворог наступом іде,
людей кладе у могили, нищить села і міста,
зупинити вражу силу наша місія свята.
Добровольчі батальйони
не чекають нагород,
добровольчі батальйони
йдуть під кулі за народ,
добровольчі батальйони
приймуть бій у скрутний час,
добровольчі батальйони -
"Як не ми,то хто крім нас!"
Ми за мир у всьому світі,ми за дружбу,за любов,
щоб батькам всміхались діти в бій ідемо знов і знов.
Не зламати дух свободи,що в нескорених серцях,
ми пройдем вогні і води, будем битись до кінця.
Добровольчі батальйони
не чекають нагород,
добровольчі батальйони
йдуть під кулі за народ,
добровольчі батальйони
приймуть бій у скрутний час,
добровольчі батальйони -
"Як не ми,то хто крім нас!"
Нас багато не вернеться - зради ніж у нас в спині,
зрадник кров"ю захлинеться "На війні,як на війні"
Знаєм,що легких на фронті не буває перемог
та прорвемось з кров"ю й потом,
з нами правда й з нами Бог!
Геник Лис 10.10. 2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694012
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 12.10.2016
Не час минає, а ми минаєм.
Лишаєм спогад про себе - дим
і вірші,що наче віск стікають
душі на руку сльозами рим.
Дивлюсь на небо де зорі сяють
вони незмінні мільйони літ.
Багато бачили, все вже знають
про наш буремний, безмежний світ.
Життя людини - це мікроспалах,
не встиг з"явитись і миттю згас.
До сотні літ, це занадто мало,
щоб зватись пафосно, словом "час".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691476
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.09.2016
Одного разу, один старигань,з одного невеликого міста,
стомившись від перегляду жорстоких кінострічок та невтішних випусків новин, сяде в стареньке, але таке зручне крісло
і зануриться в спогади…
Він без поспіху, гортатиме в пам»яті сторінки свого життя.
Пригадає батька,якого все частіше бачить дивлячись в дзеркало,
добру, завжди заклопотану маму,
вседозволяючих дідусів і бабусь,
першу прогулянку на велосипеді,аромат свіжоспечених пиріжків,
сусіда – хулігана і те яким все здавалось в дитинстві великим і загадковим…
Все те, що крізь роки гріло душу…
Далеким відлунням озветься в серці перша закоханість…
«О, як давно це було, цікаво,де вона зараз,а що якби тоді… ?
Та ні, дружина була все ж найріднішою,
- в очах забриніли сльози, - була… "
Згадалось не сказане, не зроблене,невідворотнє…
«Бам, бам. бам…»Тишу сполохав годинник сповіщаючи про північ. Маленький тайм-аут. І знову спогади, спогади, спогади…
«Але не все так погано, - всміхнувся у вуса старий,
- я виростив дітей, виховав онуків і навіть намагаюсь балувати правнуків…
Сподіваюсь, вони встигнуть більше, ніж я, хоч світ став ще жорстокіший. Довкола стільки фальші, несправедливості, брехні і ненависті, а вони, вони ще всі для мене діти».
«Бам, бам, бам» - це вже не годинник, а серце,
серце забилось гучно і боляче, боляче,як же боляче…
В наступну мить. одна істота, на якійсь з далеких планет
у якомусь дивному скафандрі, різко прокинулась і з острахом почала оглядатись довкола.
«Не хвилюйтесь, - спокійно сказав чийсь до болю знайомий голос. Вітаємо Вас з завершенням сто двадцять сьомої гри.
Нагадуємо, ви житель планети «Н», наша цивілізація досягла того рівня розвитку, коли зникла потреба у фізичній праці, їжі, ліках, сексі…
Тут нема ні болю, ні печалі, але є життя безкінечне…
Ми схожі на те, що люди називають душею.
Тому кожен хоче потрапити у інші, менш розвинені світи, щоб пережити відчуття та яскравість почуттів.
Недолік гри в тому,що земний організм людини швидко зношується
і доводиться розпочинати все з початку.
Хтось хоче наблизити земне життя до нашого, а хтось навпаки віддалити, хтось надто повільно звикає до нових умов і не встигає насолодитись грою, а хтось не витрачає час дарма.
На період гри, щоб було цікавіше, пам"ять мандрівника,тимчасово блокується,
проте були і виключення…
Ви можете ознайомитись з результатами вашої гри, порівняйте,вони кращі ніж попередні. Вже пригадуєте?
Маєте п"ять хвилин для адаптації в домашніх умовах, що дорівнює сотні років на Землі,
після чого, при бажанні,
можете знову вирушати у далеке відрядження. Ви згідні?
Чудово,бажаю вам успіху!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691469
рубрика: Проза, Філософська лірика
дата поступления 29.09.2016
Згадай про свій короткий бій жорстокий,
в якому або пан,або пропав.
Ти був там не один та одинокий,
бо кожен сам за себе з тисяч став.
Ти мав мету - прорватись крізь кордони,
пробитись першим на жадану висоту,
ввійти в безпечну,життєдайну зону
й поразки не відчути гіркоту.
Ти мав мету - продовжувати жити
не дві години, а до сотні літ.
Не бути пуголовком, а творити,
собі подібних і творити світ.
Не кожен з нас про бій цей пам"ятає,
пройшовши крізь народження поріг,
та той хто впаде духом нехай знає-
він смерть одного разу переміг.
Геник Лис 26.09.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690893
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.09.2016
Так буває, ідеш собі ввечері чужим райончиком міста,
проходиш дворами, між багатоквартирних будинків,
щоб скоротити шлях,а біля одного з під"їздів , на лавці,
сидить якась компанія в спортивних костюмах.
Ти помічаєш, що вони помічають тебе
і одразу, щоб не видати свого хвилювання,
набираєш повні груди повітря,розводиш ширше плечі і швидко,
як ковбой з вестерну, крокуєш розкидаючи ноги,
вдаючи, що нікого не бачиш.
Коли проходиш повз, хтось зі зграї вигукує:"Нема сігарєти?!".
Ти повертаєш до них своє, перекошене вдаваною агресією,
з випученими, злими очима обличчя
і на одному подиху,стримуючи тремтіння в голосі,
відповідаєш :"Не курю!".
Після чого швидко продовжуєш йти, відчуваючи спиною погляди. Відійшовши на безпечну відстань думаєш:
" Блііін, ну що за люди...Ось так без причини вчепляться, можуть пограбувати, побити чи навіть вбити...".
В цей же час, хтось з компанії під під"їздом скаже:
"Блііін, ну що за люди? Народ, ви бачили цю бандитську пику? А очі, як у маньяка! Ходить попри будинки, хоче когось пограбувати, побити чи навіть вбити...
Добре, що ми його попалили,може більше тут не ходитиме..."
А старенька бабця, яка бачила ситуацію з балкона, чи то до себе,чи до людей, чи до Всевишнього, прошепотіла :
"Боже,Боже...Дітки мої,чи доживу я до того часу,коли в нашій державі, люди перестануть боятися один одного, перестануть сприймати доброту за слабкість, агресивність за силу, а наглість за щастя..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690874
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 26.09.2016
Нет для нас в целом мире родней,
тех кто жизнь подарил нам однажды,
наших милых сердцам матерей,
их частичка души живет в каждом.
Что ж вы женщины русской земли,
сыновей на войну отпустили,
может их удержать не смогли,
а быть может и благословили.
Знайте,те кто пришел к нам с войной,
своей кровью в бою захлебнутся,
будут гнить они в яме сырой
и домой больше к вам не вернутся.
Не нужна им чужая война,
пусть родителей радуют дети.
Богом жизнь нам дается одна,
мир и дружба пусть будут на свете.
Геник Лис 15/01/16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690335
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 23.09.2016
Не восполнить деньгами утрату,
сердце матери рвется от боли
над останками сына-солдата,
оккупанта в украинском поле.
В той войне он не станет героем
и детишек уже не обнимет...
Так подумал боец перед боем
и вернулся живым с Украины.
Он не трус, воевать не боялся,
но не раб - промолчать не умеет.
Честный парень уже разобрался
кто вражду между братьями сеет.
Геник Лис 01.03.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690330
рубрика: Поезія, Военная лирика
дата поступления 23.09.2016
Дощ барабанить по даху машини
ми сидимо наодинці з тобою,
груди стиснула сталева пружина,
бачу, що ти вже готова до "бою".
Дощ- сильний дощ
та ні крапельки смутку,
час зупинився, в авто тільки двоє.
Дощ, сильний дощ,
я візьму твою руку,
як же мені зараз добре з тобою.
Очі твої мене ваблять так сильно,
в них я тону забуваючи розум,
дуже гримить, вимикаю мобільний,
нас уявляю у збочених позах.
Ось я кладу на плече свою руку,
запах волосся глибоко вдихаю,
серця мого вже частішає стукіт,
ніжно торкаюсь і трішки лякаюсь.
Ти наче квітка готова розцвісти,
також пливеш у хмільному тумані
і під дощем у вечірньому місті
гріє в авто нас шалене кохання.
Геник Лис 12.04.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689857
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2016
Ти пішла...
Так нічого і не пояснивши...
Ти пішла...
Тільки спогад мені залишивши...
Ти пішла
і забрала собі мою душу.
Як тепер,
без душі, далі жити я мушу?
Навесні,
коли все оживає навколо,
ти цвітеш,
мов кохання той цвіт загадковий.
В літній день,
коли спека ти спрагу втамуєш,
восени
усміхнувшись від смутку врятуєш.
Я кохав...
Як повітря була ти для мене.
Та не знав,
що не зможу прожити без тебе.
Так в житті,
очевидне тоді помічаєш
вже коли,
безнадійно, назавжди втрачаєш.
Ти була,
наче світло у темній безодні
та пішла,
не сказавши нічого сьогодні
ти пішла
і забрала собі мою душу
тож тепер,
без душі далі жити я мушу.
Геник Лис 2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689816
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2016
Метелик, ти нічний метелик ніжний,
який летить до світла і тепла
такий тендітний, милий, але грішний,
твій гріх в любові, що примарою була.
Ти грішна, бо не тому віддавалась,
не справжнє сяйво вабило вночі,
горіли крила й від падінь ламались
тебе до мрії марно несучи.
Між сотень ліхтарів, свого шукала,
пекуча пристрасть вабила кудись
аж доки темрява суцільна не настала
і очі стомлені не глянули у вись.
Там місяць, що гуляв в нічній блакиті,
своїм привабив сяйвом і теплом.
Він не досяжний - вік не долетіти!
Та б"ється мрія в серці під крилом.
Геник Лис 07.09.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688458
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2016
Я віддам тобі своє тепло,
щоб в самотності тебе зігріло,
я віддам тобі своє тепло,
щоб твоїм моє зігрілось тіло,
я візьму собі твоє тепло
і всі правила на мить порушу
я віддам тобі своє тепло
та благаю не бери лиш душу.
У твоїх дівочих ніжних снах
про кохання мрії кольорові,
ти шукаєш в книгах і в піснях
свій сюжет для власної любові.
Ти ще віриш в вічність почуттів
і у чисту вірність лебедину
я б також,повір цього хотів
та боюсь затягне нас рутина.
Я тону в красі твоїх очей
і лечу у пристрасті безодню
та остудять жар палких ночей
наші сірі дні такі холодні.
Я візьму собі твоє тепло
і всі правила за мить порушу,
я віддам тобі своє тепло
та благаю не бери лиш душу.
Геник Лис 10.01.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687753
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2016
Чому воюєш в Україні,
недавно братський нам народе,
чи думаєш, що на руїнах
свою імперію відродиш,
чи може тобі місця мало,
чи з"їсти вже не маєш чого,
чому над сином плаче мама,
в жалобі батько сивочолий?
Чому мішаєш кров з землею
в степах безкрайнього Донбасу
в вогні російських артилерій
гуля війна до смерті ласа?
Чому солдатів посилаєш
в наш рідний край нести кайдани
і їх мов злодіїв ховаєш
у чорноземи без пошани?
Ти подивись, як згуртувався
народ до бою волелюбний,
ти на таке й не сподівався,
тебе твоя жадоба згубить.
Тобі брехня туманить очі
і кляпом затикають рота
та ти вже звик і вже не хочеш
з "царем" за правду поборотись.
Можеш палити і вбивати
та знай ніколи і нікому
свободи дух наш не здолати,
він переможе біль і втому.
Геник Лис 2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687737
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.09.2016
Прохолодно, знову осінь.
Сухе листя вітер носить
і під ноги застеляє килими.
Знову мряка і тумани
накривають землю зрання,
сива осінь - передвісниця зими.
Вже летять ключем лелеки
в теплий край,кудись далеко,
понад кронами обтрушених садів,
з неба жалібно курличуть,
ніби за собою кличуть
в ті країни де немає холодів.
Осінь нам милує очі,
теплі дні холодні ночі
у душі моїй то радісно, то щем.
У грайливім танці вітру
осінь створює палітру
мов життя наше
барвисту під дощем.
Геник Лис Осінь 2015р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687207
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.09.2016
В українських полях,
у запеклих боях,
де під «Граду» розкат
стогне рідна земля,
де за дружбу й любов
проливається кров,
український солдат
в бій іде знов і знов.
Не за брязкіт монет,
славу чи кабінет,
а за волю дітей
б"є в степу кулемет
і хоч зрадами нас
підкосили не раз
та свободи вогонь
у душі не погас.
Знаю місце в раю,
тим хто волю свою
і народ захищав
у смертельнім бою,
вірю холод пітьми
подолаємо ми
і до наших осель
знов повернеться МИР.
Геник Лис
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687160
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 02.09.2016
Твоє обличчя, брови, носик, губи
притягують до себе як магніт,
знайомі третій день, а я вже люблю
в очах твоїх для мене цілий світ.
Відволікають від думок сумних, буденних
жіночі груди в вирізах твоїх
я на гачку, ти можеш бути певна,
жадаю доторкнутися до них.
До себе ваблять дві округлості - сідниці
немов два пагорби непізнаних вершин
завуальованих тканиною спідниці,
чекають вивчення з верхівок до низин.
Ти наче кошеня, що хоче ласки
і ми удвох не стримуєм бажання
знімаєм одяг, втому, стрес і маски
і гріємось під ковдрою кохання.
Геник Лис 12.05.2016р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686557
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2016
Ми вже сотні років не знімаєм кайдани
і не можемо скинути з себе ярмо.
Брати в душу плюють, батогом б"ють тирани,
заганяючи нас як худобу в лайно.
За копійку запхають народу ніж в спину
отамани продажні, яких він обрав
продається усе і людина й країна
хто не має грошей, той не має тут прав.
Україно, згвалтована, в ранах, побита
витри сльози, пора підніматись з колін,
кров"ю лютого ворога землю омити
і не йти до панів на доземний уклін.
У жорстокому світі ніхто не поможе,
якщо сам не зумієш собі помогти.
Якщо борешся, значить колись переможеш
і здолаєш усе на шляху до мети.
Геник Лис 20.10.2014р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686546
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.08.2016
Чому прийшла так швидко сивина
і зморшки променисті на обличчі.
О, пізня осінь, де ж моя весна!?
Я б мчав до плину часу по зустрічній!
Згадаю дні... А скільки ж їх було?
Чому були потрачені даремно?!
Дитинство,юність, зрілість все пройшло.
Шукав майбутнє світле там де темно.
Я мріяв так,напевно,як і ти,
що хтось колись віднайде живу воду,
що як у казці в чарівні світи
мене стежки покличуть і пригоди.
Я відчував, напевно, як і ти,
що можу цілий світ перевернути,
довкола земну кулю обійти,
здолати все і всього досягнути.
Я мріяв, відчував та не робив.
Замкнулось коло дім,сім"я,робота.
І мрійника буденний ритм убив.
Всі мої "За" перетворились в "Проти"...
Зараз сиджу самотній за столом,
вдивляюсь в небо, що не постаріло.
Моє життя махнуло вже крилом
на мене й на моє трухляве тіло.
Ще може мить і наче сивий дим,
я відійду у темне небуття...
І десь прокинусь знову молодим,
тим мрійником, закоханим в життя.
Геник Лис 01.08.2016.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684194
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2016
Мила я твоя маріонетка,
що виконує всі примхи без вагань.
Ти то лід холодний,то німфетка -
вир розпусти в полум"ї бажань.
Зустрічаю твої рухи рухом,
тілом тіло,голос в унісон.
Жар у серці Купідон роздмухав,
я неначе в сні та ти не сон.
Доки ми злились в одне з тобою,
поміняю наші правила я гри
і тебе тихесенько роззброю,
обрізаю нитки...
Раз...
Два...
Три...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684184
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2016
Моя країна чудова,
моя держава огидна.
Наймилозвучніша мова
та діалогу не видно.
Розумні всі громадяни,
але громади немає.
Ніхто не любить неправди,
але всі правду ховають.
У нас закони хороші,
але лише на папері,
насправді всім правлять гроші
і відчиняють всі двері.
Народи ту мають владу,
яку вони заслужили.
Тому почнімо мінятись,
щоб ми всі краще зажили.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681958
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.08.2016
Обурений, не закликаю до повстання.
Засмучений,але не маю більше сліз.
Боюся, що "Майдан" був не останній,
бо лебідь,рак і щука тягнуть віз.
Без єдності немає України,
без совісті не буде майбуття,
без правди нам не вибратись з руїни
і мрій своїх не втілити в життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681950
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.08.2016
Вона пройде крізь полум"я війни,
здолає біль і страх, нужду і втому.
Із Нею в серці воїни - сини
не зрадять свого батьківського дому.
Вона у скрутний час народ згуртує
у силу переможну і єдину,
а спільний ворог тільки загартує
нашу любов - любов до Батьківщини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681174
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.08.2016
Нехай сконають вороги,
які так смерті нам бажають,
щоб їх смердючої ноги
не було в нашім ріднім краю!
Під небом мирним голубим
поля хай жовті колосяться
й не буде місця думам злим,
а мрії добрі хай здійсняться!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681170
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.08.2016
Мої очі милуються тільки тобою,
серце б"ється у грудях немов барабан,
як затьмарений розум твоєю красою,
руки хочуть обняти лиш твій ніжний стан.
Мені сумно без тебе, без голосу твого.
Коли ми не разом туга в грудях щемить,
я крім тебе в житті не кохаю нікого
й відпускати не хочу тебе ні на мить.
Ти мій ангел з небес,моя вірна дружина,
мама наших дітей і в житті вірний друг,
тебе сильно люблю,палко, ніжно, нестримно
і від твого тепла перехоплює дух.
Я не завжди правий, не уважним буваю
ти пробач мені мила за очі в сльозах
я здобути б хотів тобі ключик від раю,
а для мене мій рай лише в твоїх очах.
21.10.2014. Genyk Lys
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680925
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2016
Гра слів - заплутані клубочки.
Політика - заплутана гра слів.
Незримі пальці на вразливі точки
майстерно тиснуть натовпу голів.
Голів, що тонуть у людських потребах,
шукаючи лиш хліба і води,
у наших повсякденних "мушу" й "треба"
йдемо туди - не знаємо куди.
Щоб зупинитися не маємо й хвилини,
не озираємось на світ довкола нас.
Все біжимо мов загнана скотина,
втрачаєм час, який спішить від нас.
Втрачаєм час і боїмося смерті,
рахуєм дні безглуздого буття.
Та неважливо скільки днів життя вже стерто,
але важливо скільки було в днях життя.
Правитель як вівчар жене отару,
він бачить горизонт удалині
і щоб не загубити жодну пару,
всіх путає тенетами брехні.
Той хто покірність проміняв на волю,
щасливий, хоч душа його в синцях.
Він бачив світ,йому всміхнулась доля
та він для стада - втрачена вівця.
28.07.2016. Genyk Lys
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680923
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.07.2016
Держава - театр лялькОвий,
невидимі помахи рук
приводять ляльОк кольорових
у кимось керований рух.
І байдуже тим ляльководам
до долі обдурених мас,
а лЯльки керують народом
словами і грою гримас.
За ширму сховалась личина,
накрившись плащем темноти,
для неї звичайна людина -
пішак на шляху до мети.
Довірливі, мов під гіпнозом,
сприймають на віру слова,
якими затьмарює розум
тряпчАна пуста голова.
І буде вистава ця вічно
дурити людей і народи
жорстоко, лукаво й цинічно,
змінивши ляльОк й ляльководів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680526
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2016
Закуталась в руках міцних,
запуталась в словах чужих,
не скована - заручена,
неправдою засмучена.
Сто запитань в очах твоїх,
сто сподівань - думок пустих.
Душа твоя сполохана
у зрадника закохана.
Так вірила у чистоту,
отримала слів пустоту,
так мріяла про світ казок,
отримала гіркий урок.
Не лай його, а відпусти,
бо паралельні ви світи.
Не лай себе - зірвись, поплач.
Поплакавши, забудь, пробач.
Не бійся правди, хоч жорстка,
почни все з чистого листка.
І не важливо як і де,
твоя любов тебе знайде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680522
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2016
З неба падає дощ,
в кілометрах доріг,
я шукаю свій шлях -
шлях до здійснення мрії.
З неба падає дощ,
переходячи в сніг,
але віра в душі
моє серце зігріє.
Все життя наче гра
де обмежений час
і кінцеву мету
кожен вибрав для себе.
Все життя наче гра -
може ми може нас,
а секунди біжать
не чекають на тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679561
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.07.2016
Так хочеться вірити,
що не помремо,
а наче вода
поміняємо стан
з одного на інший
й весною впадемо
на рідну нам землю
як сивий туман.
Омиєм в саду
рясні грона калини,
що мов цятки крові
на гіллях кущів,
цілуючи символ
своєї країни
залишимось жити
в краплинах дощів.
А може в танку
закружля хуртовина,
у світлі яскравих
міських ліхтарів,
сніжинками душі,
що легко й невинно
спускаються з неба
на крилах вітрів.
Сльозою впаде
на нескошені трави
ранкова роса
і від сонця тепла
повернеться знову
на небо у хмари,
щоб згодом на землю
вернутись змогла.
Так хочеться вірити,
що не забудуть
і в душах близьких
залишив добрий слід.
А пам'ять - безсмертна,
хоч смертні всі люди,
що в гості прийшли
у чудовий цей світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679558
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 22.07.2016
Старий із юними очима
й лицем поморщеним роками,
опущеними в низ плечима
й слабкими, схудлими руками,
стоїть і дивиться навпроти,
від погляду мороз по тілу.
Його спитав я :"Діду, хто ти ?
Чому не йдеш, не маєш діла ?"
Спитав і зразу налякався,
зухвалість втративши свою,
бо тільки зараз здогадався,
що перед дзеркалом стою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679284
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2016
" Вітряний вечір "
Вітер гуляє по вулицях міста,
дружньо вітають гілками дерева,
в танці кружляє обтрушене листя,
пір'ям хмаринки літають по небу.
Вітер гуляє в твоєму волоссі,
в зачіску вносить свої корективи,
лавка на двох, знов весна, зацвіло все
і ти також наче квітка красива.
У голові моїй вітер гуляє,
я обіймаю твої ніжні плечі.
Серце радіє і палко кохає.
Нас поєднає цей вітряний вечір
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679270
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2016