| Сторінки (1/17): | « | 1 | » |
Відсутність світла породжує тьму,
Відсутність тепла породжує холод.
Де б не йшов я, а тебе не знайду,
Скажи слово - я піду на голос.
Дочекайся мене між буденних днів,
Між перонів, вулиць і тисяч людей.
Я зроблю сотні хибних ходів,
Лиш би бачити відблиск твоїх очей.
Зупинись і притримай свій хід,
Подумай про те, чого ти жадаєш.
Між зірок я знаходжу твій силует -
Невиразний…. Й надіюсь, що ти все ж чекаєш….
Знаєш, я вірю у те, що скоро тебе віднайду:
Стомлену, обпечену життя негараздами.
Я підійду й тебе обійму,
Й нарешті ти станеш для мене виразною...
Спільнота автора:
https://vk.com/savchyn_roman
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701530
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2016
Боляче розчаровуватися в людях,
Боляче їх любити,
Холодне повітря в грудях
Вогнем обпікає...Болить...
Щось зліва неначе заколить,
Зневіра з думками у бій.
Слова неважливі виходять
Душа потребує лиш дій.
У холоді гасне надія
Свіча догоряє...Кінець..
Сьогодні, мабуть, до тремтіння
Із долею в біг, навпростець.
Заснути, здається, вже марно.
Безвихідь ламає думки.
Ходою слабкою по рамках
Хотілось життя обійти.
Потоптана, згублена віра
Віддасться лиш болем в душі
Здавалося б, зміни на краще,
Та ти от візьми й доведи....
Спільнота автора:
https://vk.com/savchyn_roman
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701489
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2016
Виключи світло, сядь навпроти,
Постав мені безліч питань,
Дай відчути свою душу на дотик,
Себе за масками ти не ховай.
Виключи світло, так буде легше,
Заховай ти свою красу.
Знаю - не просто, та будь відверта.
Треба - пусти і сльозу.
Мені важливіше тебе відчувати
Душею і серцем. Повір.
Щоб ми з тобою вміли мовчати,
Щоб ми удвох як один.
Скільки всього нам треба дізнатись,
Скільки доріг нам потрібно пройти.
Тримай мою руку, досить здаватись,
Тримай мою руку, я там де й ти.
Спільнота автора:
https://vk.com/savchyn_roman
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694195
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2016
Коли світ загоряється першим променем сонця,
І довкола у танці зникають зірки,
Я заміню усіх: брата, друга і хлопця,
Дай відчути лиш ніжний дотик твоєї руки.
Коли день ввірветься крізь вікна в оселю,
Цілунком розбудить й прожене усі сни,
Ти прокинься із думкою бути моєю,
І, прокинувшись, стань початком моєї весни.
Коли між холодних людей і сірості вулиць
Ненароком почуєш своє ти ім’я
Знай, я чекаю моменту щоб ми таки збулись
Я поруч, я просто частинка твого найціннішого «Я»
Коли від утоми шукатимеш ліки,
Коли від безсилля ітимеш на дно,
Я буду для тебе одної горіти,
Віддаючи лиш тобі все своє тепло.
Я буду чекати тебе на забутих перонах,
Я буду писати тобі застарілі листи.
Лиш коли повернуся і втомлено скажу: «я вдома»,–
Підійди і міцно мене обійми.
Спільнота автора:
https://vk.com/savchyn_roman
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692854
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2016
Вечір… Сонце втонуло на горизонті,
Тиша прийшла хоч на мить.
Я пройшов вершини й безодні,
Та серце усе ще болить.
У спогадах тебе вже немає,
Не впускаю тебе й до своїх мрій.
Просто жахливо коли почуття помирають,
Програвши останній бій.
Ким ти була? Чим відрізнялась
Від простих перехожих людей?
Інколи дивився на тебе й здавалось:
Ти зовсім не мій новий день.
Які плюси у тобі заховалися?
Чим заслуговуєш ти на любов?
Знаєш, дівчино, а ти зазналася –
Не вийшло в тебе схвилювати кров.
З тобою не було відчуття невагомості
І обійми твої – пустота.
Тебе розпирає від власної гордості,
Та насправді не варта ти й каплі тепла.
Ти підняла себе надто високо,
Як принцесу посадила на трон.
Тільки хто ти така? Ким прописана?
Просто черговий затертий шаблон.
Спільнота автора:
https://vk.com/savchyn_roman
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692054
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2016
Місто. Ніч. Закохана пара.
Поцілунки, обійми палкі.
Від кохання мого ти вже п’яна –
Перший раз у своєму житті.
Зорі гаснуть у небі повільно,
Вітер на вухо шепоче тобі
Слова, які ти так почути хотіла,
Слова, які зараз кажу я тобі.
Легкий подих літнього вітру
Цілує волосся твоє на льоту.
З губ твоїх зриваю я ніжно
Твого серця земну теплоту.
Заглядаю в твої милі очі –
Бачу мрій безмежну глибінь.
Бачу ніжність весняної ночі,
Бачу сонця палючого тінь.
Я з тобою повірив у чудо,
Я з тобою навчився літати.
Покидати місця ті, де людно,
І за обрій, за хмари зникати.
Місто. Ніч. Закохана пара.
Скоро сонце над містом зійде.
Ще не йди від мене, кохана,
Ще хвилинку, благаю тебе.
Серце тихо прискорилось в грудях –
Мить розлуки підходить до нас.
Стій, розлуко! Забери свої руки!
Йди хвилиночку ще погуляй!
Ні! Пора! Пора розлучатись.
До вечора знову не бачить тебе.
Послухай, кохана, я буду чекати.
Я ніжно, я вірно кохаю тебе!
Спільнота автора:
https://vk.com/savchyn_roman
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689304
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2016
Абонент поза зоною доступу,
Абонента нема у цю мить.
Ти вмиваєшся теплими сльо́зами,
Ти не знаєш, що дальше робить.
Неприродна усмішка хитається
На твоїх ніжно-терпких вустах
І здається – Земля розбивається,
І здається – пізнала ти страх.
Ти розгублена й стомлена,
І безодня всього лиш за крок.
Ти сьогодні ним стала розтоптана…
Може й справді зробити стрибок?
Не наважишся! А може й наважишся...
Думки сліпо в тобі заплелись.
Мотузками журби ти обв’яжешся,
Сумні очі зведеш десь увись.
Ненароком розбите не склеїться –
Твоєму серцю не бути ціли́м.
Винен хто? На себе розсердишся.
Винна ти, а мав бути б він.
Телефон нервово стискаючи,
Набереш несміливо його ти ім’я,
Зовсім трохи посумніваєшся…
Виклик йде, абонента нема...
Спільнота автора:
https://vk.com/savchyn_roman
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689171
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2016
Свіча горить в глибокій млі.
Сиджу на кріслі одинокий.
Сьогодні ти сказала ні.
Сиджу у задумі глибокій.
Дощ стукає мені в вікно,
Течуть по шибках його сльози.
Мені вже якось все одно,
А на підлозі в’ялі рози.
Годинник, чутно в темноті,
Секунди чітко вибиває.
Чому ж вони у час сумний
Як ціла вічність пропливають?
Сиджу, мовчу, дивлюся прямо,
А на очах сльоза тремтить.
Не серце – попіл від пожежі
У грудях голосно кричить.
Свіча горить, свіча тремтить,
Вона вже майже догоріла.
Стривай ще мить, остання мить
І темрява мене накрила...
Спільнота автора:
https://vk.com/savchyn_roman
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688958
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2016
Осінь прийшла ходою мокрою,
Листям опалим ховає сліди.
Лежимо під однією ковдрою,
Чай остигає – не помічаємо ми.
Осінь об шибку дощами-краплинами,
Вітром холодним в вікно заглядає…
Години удвох пролітають хвилинами:
Часу на щастя не вистачає.
Так ніжно ти гладиш моє обличчя
Й шепочеш на вухо як сильно любиш.
Я б все віддав, аби це навічно,
Аби лиш ти, аби твої губи.
Цілунками губиться кожне слово,
Ведем діалог лишень очима.
Покладеш на плече моє свою голову
І серцем розкажеш, яка ти щаслива.
Обійму тебе міцно, притисну до себе.
А ти усміхнешся, бо цього й жадала.
В пориві думок майбутнє накреслю…
Для спільного раю життя нам замало.
А ти непомітно заснеш біля мене.
Я ближче до серця тебе пригорну
Й дивитись ще буду довго на тебе.
Ти може не знаєш – тобою живу.
А осінь… лиш осінь спокусниця
Засвітить, запалить над нами зірки.
Ніч на землю сонно опуститься…
Не хочу розлуки, заходь в мої сни…
Спільнота автора:
https://vk.com/savchyn_roman
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688273
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2016
Думками завжди лиш з тобою
І моє серце – твій трофей.
Тримаючи твою долоню,
Породжую свій новий день.
З тобою вдих, з тобою видих,
Тобою пахнуть мої сни.
Я радий, що зумів зустріти
Таку як ти, таку як ти…
В твоїх обіймах – порятунок,
В очах – грайливі ліхтарі.
Слова сплітаються по струнах
У танець наших почуттів.
Ім’я твоє упало слідом
У пам’ять, спогад, у життя.
Душа моя вкривалась снігом,
А потім ти її знайшла…
Тепло твоє дало надію,
Вернуло віру, вбило страх.
Я поруч завжди, я зігрію.
А ти – залишся щастям на губах.
Спільнота автора:
https://vk.com/savchyn_roman
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687573
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2016
Ти намагалася виховати в мені раба,
Який чемно виконує всі твої бажання.
Та тільки от виникла в тебе біда:
Я не зламався. Ти не відчула мої страждання.
Я гордо вистояв у кожнім бою
І гордість моя в цілковитій безпеці.
Тебе ж не раз я, маленька, гнув,
Не раз ти шукала щось від серця в аптечці
Чи я цим пишаюсь? Звісно, що ні…
Розмова зараз зовсім не та.
Ти лиш хотіла змінити все у мені
Й не помітила те, як змінилась сама.
Спільнота автора:
https://vk.com/savchyn_roman
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686871
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2016
Як це жахливо – бути безсилим,
Відчувати твій біль й не могти помогти.
Розуміти, що поруч бути б кожну хвилину,
Обіймати тебе й твій сон берегти.
Як це жахливо – бути деінде,
коли місце зараз лише біля тебе.
Коли треба тебе словами зігріти,
Що як птахи летять від мене.
Заблукати б в твоїх розплетених косах,
Обличчя ніжно руками обняти.
Ти знай: я завжди, щосекунди поруч.
Просто навчися мене відчувати.
Спільнота автора:
https://vk.com/savchyn_roman
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686479
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2016
Я б написав про шрам над твоїми губами,
Про вигин спини, про очей твоїх бездоганність,
Про те, як невпинно ми відстань долали,
Про те, як з тобою втрачалась банальність.
Я б написав про твою доброту,
Про ніжність, солодкі твої поцілунки…
Тільки тепер вже цього не знайду –
Ти пішла… Я не твого ґатунку.
Я б написав про те, як кохав,
Про те, як шукав тебе скрізь і усюди.
Як ночами молився за тебе богам,
Як кляв всіх людей, які разом не давали нам бути.
Я б написав про ночі без снів,
Про те, як забрала у мене свободу,
Про те, як тобою я догорів,
Що за тобою хоч каменем в воду.
Я б написав про твої почуття,
Про те як сильно мене ти кохала.
От тільки усе це насправді брехня –
Ти мене просто пережувала.
Спільнота автора:
https://vk.com/savchyn_roman
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685941
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2016
Який же сенс, що ти свята,
Що ти завжди все знаєш?
Що сварки всі для іншого біда
Не ти ж їх завжди починаєш…
Який же сенс, що ти красива,
Що в клубах зірочка ясна?
Що секс для тебе лиш причина
Дістатися чужого гаманця?
Який же сенс, що ти грайлива?
Що вміло партії ведеш:
Коли потрібно – скромна, мила,
А ні: не знаєш зовсім меж.
Який же сенс у цьому всьому?!
З роками молодість пройде,
Краса десь випаде й з престолу:
Тебе молодша без жалю зжене.
Той, хто тримав тебе для ліжка,
Кого заради грошей берегла
Знайде собі нову іграшку –
Тоді вини себе сама.
Ти обернешся – там нікого.
Твій шлях пустий, як і твоя душа.
Ти щастя бачила у тому,
Де близько навіть і нема.
Зупинишся, щоб перевести подих,
На зорі глянеш, що вгорі…
Ціну собі ти набивала,
А вибила лише нулі.
Між темряви холодних вулиць
Проб’ється сонця промінець…
Тобі б лишень назад вернутись,
Та пізно вже – це твій кінець…
Дорога наша зовсім не пряма –
На ній мільярди поворотів.
Коли звертаєш – пам’ятай прості слова:
«Що ми шукаєм, те й знаходим».
Спільнота автора:
https://vk.com/savchyn_roman
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685405
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2016
Я дякую тобі ще за один прекрасний вечір.
На жаль, як мить добіг він до кінця.
Мені потрібна ти й твої тендітні плечі,
Хоча ти знаєш, що потрібна мені вся.
Невдовзі ранок дасть новий початок –
Жадана зустріч заповнить всі думки.
Немає сил тебе чекати –
Приходь вже зараз ти до мене в сни…
Спільнота автора:
https://vk.com/savchyn_roman
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685027
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2016
Коли я запрошу тебе на чай
На днях, а може й наступного тижня,
Ти просто скажи: «не скучай» ,
А потім – «вибач, у мене не вийшло».
Коли телефон зруйнує дзвінком тишину
І в трубці почуєш мій голос злегка сп’янілий,
Ти просто скажи: «Знаєш, а я уже сплю,
Давай завтра поговоримо, милий».
Коли на світанку, як тільки прокинешся ти,
Візьмеш телефон, а там смс-ка від мене –
Не бери ти цього до своєї взагалі голови:
Безліч справ ще чекає сьогодні на тебе.
І коли я спитаю про те, як життя,
Або як здоров’я, як справи, що робиш?
Ти спокійно скажи: «Вибач, я зайнята.
Давай ти мені завтра подзвониш».
А коли я почну тобі говорити,
Що часу на мене ти зовсім не маєш –
Скажи, що ти любиш і досить сердитись,
Просто ніколи всього не встигаєш.
Я промовчу, не видам і звуку,
Розвернуся й піду, куди ноги несуть.
Просто знай: для тих, кого люблять,
Час неодмінно знайдуть!
Спільнота автора:
https://vk.com/savchyn_roman
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684935
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2016
Ти знаєш, мені не жаль віддавати себе тобі
До кожного ніжного дотику, що пестить тіло,
До кожного поцілунку, в якому народжуються вогні.
Вогні, що зігрівають нас на відстані так вміло.
Ти знаєш, мені не жаль віддавати свій час,
Свої мрії заповнювати очей твоїх безкрайністю.
Знаєш, так хочеться думати лише про нас,
Так сміливо переплетених в любовному танці.
Мені зовсім не жаль кожну мить,
Коли шепотіла на вухо тихе «кохаю».
Зорі падали з неба, світилась блакить,
Ти і не знаєш: в тобі потопаю.
В мене до тебе почуттів океан.
Серце розривається від твоєї відсутності.
Спогадів снується про нас караван
Я потребую тебе у кожній своїй думці.
Мені так бракує твоїх поцілунків,
Твоїх слів про те, ким я став у твоєму житті.
Прийде час, сподіваюсь, ми, взявшись за руки,
Будемо просто мовчати, знайшовши себе у вині.
Будемо просто сидіти й дивитись одне одному в вічі.
Будемо просто кохати, не зважаючи ні на що.
Знаєш, ти моя незгасаюча, світла, ніжна вічність,
Яку я у потрібний момент віднайшов…
Спільнота автора:
https://vk.com/savchyn_roman
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684306
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2016