| Сторінки (1/5): | « | 1 | » |
Стоит кедр одиноко
На северном голом холме.
Спит под белым сугробом
В глубоком снежном сне.
Во сне он пальму видит,
На Востоке она далеко.
Там ей одиноко, обидно
На горячей скале высоко.
(25.05.2016)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703357
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 28.11.2016
Важко, коли щось треба сказати,
А тут зненацька слів не дібрати.
Не страшно зовсім вмирати,
Страшніше житття по дрібницях пізнати.
Важливий цей день, а він вже пішов,
Мабуть десь далеко дім він знайшов.
Нові хвилини, секунди, часи,
Так витончено їх будують майстри.
Неможна час назад повернути,
Але можливо мить пригорнути,
Вмовити її залишитись, не йти,
Треба з нею щось створити, знайти.
І тут знову важко, слів не дібрати,
Щось важливе не збудувати.
Лиш в цієй миті залишиться життя,
А весь цей непотреб піде в небуття.
(7.11.2016)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703356
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.11.2016
Щоб бути тим, ким треба,
Але як треба, так неможна,
Горить в повітрі ця потреба,
А скрізь одні такі вельможі.
Немає сил терпіти біль,
Скрізь б'є вогонь замість джерел,
Летіти вниз, як птах без крил,
Над кронами густих дерев.
Не бачится кінця й початку,
Як у кулі із вогню.
Цьому великому, міцному занепадку,
Перед яким я двері зачиню.
(2013)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671224
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.06.2016
Святеє сонечко світило,
Свята сяйво світить сила.
Сосна сумує своє соло,
Сумна стоїть сама с собою.
Смерті сон - спогадів струна,
Смерть сидить, серце сильноє стиска.
Соловей спішитьспасти сліпу,
Стару, сліпу,слабку сосну.
Спів септо серп,
Смерть скосив,
Струмом своїм сильно спалив.
Стер сльози сухі,
Смерть сувору співом сгасив.
(2012)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670532
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.06.2016
Два кольори у серці,
Два кольори в душі.
І третій невидимкою,
На поміч їм спішить.
Кохання і нещастя,
Горе і журба.
Завжди вони у тебе,
Раптові як гроза.
Тримають, накривають,
І ріжуть, як стилет,
Важкі, сумні на серці,
Неначе злий секрет.
(18.03.2009)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670531
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.06.2016