| Сторінки (30/2981): | « | 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 | » |
Стояла, на березі надія слухала весну...
Ніжну мелодію чарівну струну водограю.
Висока ,струнка як пава у лебединім пуху
Перехожі,задивлялись...Заздрили її раю.
Він,їхав на швидкості пташинного польоту
Кілометр,за кілометром до неї гнав ,як вітер.
Набирав,на лічильнику швидкість двухсоту
А душа,писала лист про любов із літер.
О , моя любове, я люблю , тебе до безтями!
Твої русяві довгі коси... очі ,кольору неба.
До ніг, простелю тобі троянди пелюстками
Ти,моє сонечко ...солодкий сон для мене.
Здійму,тобі найкращу зірку з висоти
В долонях,принесу щастя-земне тепло.
Вкраду,у темної ночі ...щоб незнала самоти
І візьму,у пташинний політ під лебединне крило.
М .Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890262
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2020
На білім покривалі січня
У снігоцвіту, проліском зацвіту.
В долонях,подарую сонце квітня
І до твого серця,стежку прокладу.
Я запрошую,тебе у мій рай!
Туди ,де збуваються солодкі сни.
Ти,мене з дальніх доріг виглядай
І казку ,про любов розкажи.
Думаю,про тебе дні і ночі
Ти,як ковток повітря для мене.
Ти,моя любов-алмаз найдорожчий
Жадана мрія -високе небо.
Подарую,тобі квіти весни
Під лебединим крилом тебе зігрію .
Нехай мете сніжниця...білі сніги
Де любов,не страшна зима ...Сніговії.
Ти,чекай на мене я прийду
Розпалю, вогонь і свічі святкові.
Зустрічай, у надвечір'я...як зорю
Зацілую, уста у любові.
М .Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890224
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2020
Присвята молодим Харківським соколятам ..Авіакатастрофа , вніч у Чугуєві 29. 09 .2020 р.
О , милі пташки синочки соколята!
Вас , з польоту -чекає земля мати.
У мріях на інші планети літали
Любили , небо... Ангелами стали.
Плекали,у своєму серденьку -мрії
Хотіли,служити своїй Батьківщині.
Для України, майбутнє -надія
У казкових снах бачили -небо синє.
Ви,закохані,залюблені в політ
У небо,блакитний простір голубий.
Вам,усміхалось сонце цей дивосвіт
І останній політ ,став для вас - роковий.
Старенька птиця вас взяла на крила
Вчила, у ніч літати до ясних зір.
Відказав, двигун...вмить заголосила
Спалахнула,як зірка...і болю безмір.
У вирій,відлетіли за журавлями.
Так рано - раненько в осінню пору.
Злетіли,Ангелами під небесами
Запалили ,скорботну ноту ...свічу.
М .Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890143
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2020
А з лиця,воду не пити
І на хліб,не намажеш красу.
За гроші,розум не купити
Думай,як обираєш долю свою.
Бо втопиш,свою долю у сльозі
В калюжі , води... в болоті.
І будеш,нести хрест на плечі.
Щастя,не в парчі , в злоті.
Потрібна , людина до душі...
Щоб з нею, про все поговорити.
Подав,тобі руку в біді
І щоб ,свій рай разом творити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890050
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2020
Прошу , не мовчи... подзвони , мені!...
Я хочу , чути твій сину голос.
Поверни , мить щастя на землі
Хай на голові , не сивіє мій волос.
Я хочу, чути ласкаві слова!
І притулитись, міцно до тебе.
Щоб сказав: "Мамо , люба , дорога"
Ти , найкраща... Mоє високе небо.
Мамо ,все добре... не переживай!
Чекай ,мене.... я скоро ,буду вдома.
І щось смачненьке їсти дай
В рідній хаті загублю втому.
Прошу, не мовчи... подзвони, мені!...
І дай ,про себе знати де ти є?...
Я хочу, подивитись у карі очі твої
Обняти, поцілувати чоло твоє.
Я , все тобі пробачу і прощу!
Бо тільки , мама вміє так любити.
Загою рану...з очей ,витру сльозу
Усміхнеся...я , не буду тужити.
Ти , поспішай,додому до хати !...
Для тебе , завжди двері відкриті.
Так хочу , тобі багато сказати...
Радіти , з тобою - щасливій миті.
Прошу, не мовчи... подзвони, мені!
Запали,в душі вогник свята.
У любові,віддам все на землі
Ти,щасливий... поки, живе мати.
Я , куди ходжу , думаю за тебе...
Молюсь, до святих ...днями, ночами.
Хай сонце , ясно світить для тебе!
Ангел ,охороняє під небесами .
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889971
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2020
Я ,не знаю , що мене чекає завтра?!...
І чи , усміхнеться сонечко мені.
Немов лист осінній спалює ватра
Згораю ,від самоти в дикій тузі.
О , святе небо підкажи, ти мені!...
Подай , знак із ясних висот як бути...
Ти, прожени вітром тривоги з душі
дай миру , спокою добро відчути .
Я ,не хочу думати про погане
Вірю , все минеться і буде добро.
І вся , моя біда як сніг розтане...
Розправляю , крила відчую тепло.
Я , не знаю , що мене чекає завтра?!
але в душі якесь дивне передчуття.
Який зміст надиктує долі мантра?...
O, Боже , дай знести... всі труднощі життя.
Я втомлена , від усіх проблем в житті
Стільки важкого грузу на одні плечі.
Прошу , тебе Боже дай надію мені!
Хай зорею усміхнеться тихий вечір.
М . ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889940
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2020
ЗАСПІВАЙ МАЕСТРО ПІСНЮ
Я прошу,тебе маестро не мовчи!!!
Заграй, на струнах...хай гітара дзвенить.
Та заспівай,пісню щоб чули світи
Твій голос , розбудить від сну тих хто спить.
О , заспівай ,мені маестро заспівай!
Золотим голосом пісню для душі.
І в одиноке, моє серце -завітай
Та подаруй ,мить щастя на землі.
Я подарую,тобі ліричні вірші
Напишеш,мелодійну пісню ніжну.
І увись,злетять білі птиці до зорі
Запалиш,свято у зиму білосніжну.
Я журавкою,прилечу до твого вікна
Буду ,слухати тебе зранку до ночі.
Черпну ,твій спів...розправлю два крила
І розцвіте,трояндою серце жіноче.
О , заспівай,мені маестро заспівай!
Нехай душа не знає смутку і журби.
А диво струна,веде у рідний край
Де навесні,біля хати цвітуть сади.
Я , закохана у пісню солов'я...
І п'ю, твій голос спраглими вустами.
В октаві,ллються глибокі почуття
Єднають , лебедів кохання словами.
М .Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889847
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2020
А осінні квіти обпікає мороз
Осипаються , пелюстки додолу.
Подув, вітер дав їм гіпноз -наркоз
Заснули , від вітряного уколу.
Вмирають, у розмаю ніжні квіти
Покриває, їх ковдрою листопад.
Падає , перший сніг -в бабине літо
І сипе, як сльози кристальний град.
Вітер, змахнув холодною рукою
І безжалісно , на них споглядає.
Завиває,як дикий звір під горою
У вічний сон -квіти спати вкладає.
Він,пожухле листя зриває з віт
Спалює ,їх у вогнянім багатті.
Клубочиться, дим ...і став ,сірий світ
Оголений,обдертий у лататті.
Лежать ,під листям мертві квіти
Їх , засипає снігопадом -зима.
Пролетіло, швидко щедре літо
І згасає , зорею життя як свіча.
М .Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889698
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2020
В хуртовині зими
Срібні сніги цвітуть.
Як встає , сонце весни
Хмари-отари ревуть.
Вдарив,грім блискавиця
Їде , Перун на колісниці.
Ллє , дощ -чиста водиця
Вмивають крила птиці.
Крижаний вітер втихає
Розніжився від сонця.
Райдуга барвиста сяє
Квітне цвіт під віконцем.
Зоріє чорнобрива ніч
Колише вишневий сад.
Місяць , дивиться до віч
Випромінює- зорепад.
Заколосились,жита...
Червоний мак пломеніє.
Розпустила лист верба
Ягода -малина рум'яніє.
Сизокрилий птах-радіє
Казковій миті у гаю.
Лебідь, лебідку леліє...
Щасливі, тихому раю.
Сонцем зацілована земля
Весна засіяла різні квіти.
Щоб раділи , життю ти і я
На морі -купалося літо.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889660
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2020
Моє село -біла хата в саду
Старий дуб, тополі і ясени .
І липа , у білосніжнім маю
Зустрічають,лелек з чужини.
Моє село - біла хата в саду
І Мамина яблуня і вишня.
Медово- солодка груша в соку
Солодять, уста - зірка всевишня
Моє село - біла хата в саду
і вишиті рушники на стіні.
Через океани до тебе лечу
Щоб вклонитись , низесенько землі.
Моє село - біла хата в саду
Ліси , гаї на березі Дністра.
Літечко у золотім колоску
дзвенить водограй у джерела.
Моє село - біла хата в саду
Мого дитинства- мій тихий раю.
До тебе , босоніж я побіжу
Де край села, моє сонце світає.
Моє село - біла хата в саду
Ніжна солов'їна пісня - душі.
Стоїть , немов би дівча у вінку
У вишиванці - сонячній красі.
Моє село - біла хата в саду
Мальва, немов пава розцвіла.
Троянда , розплела свою косу
Дарує,пахощі цвіт для журавля .
Моє село- біла хата в саду
Червона калино-біля воріт.
Я Тобі , з очей витру сльозу...
Щоб над тобою , сяяв ясний світ.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889627
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2020
Моє село -це Різдво ,Великдень
Зима,в кожусі-коляда.
Весна,у вишиванці-Добридень!
Мрія, душі... у птаха -два крила.
Моє село-біла хата в саду
Кури ,гуси корови, коні.
Звечора,тато клепає косу
Є господар ,вдома у полі.
Моє село-мамина пекарня
Духмяний смачний хліб на столі.
Гігант завод-молочарня
Хліб , молочко-вечеря на зорі.
Моє село-важкий труд у полі
Мій таточко,оре плугом ріллю.
І сіє,яре зерно у любові
Щоб зібрати-ниву золоту.
Моє село -ліс,поля діброви
А за гаєм,трави запашні.
І, із Богом щира розмова
На березі Дністра-зорі осяйні.
Моє село-є окраса Дністра
Тече,річка- у Чорне море.
З гір, дзвенить -цілюща вода
Видніються- Карпати гори.
Моє село-ти є мій тихий рай!
В душі, вічний храм любові.
Над Дністром-пречистий небокрай
Дзвін,водограю -у пісні,у слові.
Моє село-це батьківська хата
Вишневий сад калина біля воріт.
Моя родина-батько і мати
Стежка, у жита- дитинство світ.
Моє село-це духовні крила
У небі,жайвір пташка рання.
На панській горі щебече мило
Від дуба, - передає вітання.
Моє село -пресвята земля
Тут , мої святині- три церквиці.
Івана,Миколая і Спаса Христа
Це джерело-цілющої водиці.
Моє село -над дібровою верба
Є Каплиця, дім -Діви Марії.
Тут у криниці -жива вода
Зцілює , молитва і дає надію.
Моє село -біла хата в саду
Старий дуб, тополі і ясени .
І липа , у білосніжнім маю
Зустрічають,лелек з чужини.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889610
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2020
Вечір,заколисує осінній день
Вітер, зриває листя з клена.
А хочеться, тепла і пісень
Щоб ти,притулився до мене.
Ще усміхнись сонечко мені!
Зігрій теплом -бабине літо.
Хоча, вже їде зима на коні
Та , ще цвітуть для душі квіти.
Одягнулась ,осінь в білу вуаль
Розмаїла срібною ниткою сад.
Летять,журавлі у синю даль
І сумує,за літом -Листопад.
Надія,згасла у туманній імлі
Спалахнула,зірка рання.
Не вернути , роки молоді
А листопад,жде своє кохання.
До моїх ніг,падає перший сніг
Засипає,твої сліди до саду.
Стою, чекаю і жду у доріг
Тебе любий під снігопадом.
М .Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889515
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2020
Я йшла, у літо під весняним дощем
Намочила ноги в холодній воді.
Болить,моє серденько ...а в душі-щем.
Що зустріла,не того на своїм путі.
Розстелився,туман в ту пору
І моя доля,обрала не ту дорогу.
Зблудила,пішла як під воду...
А я думала,ближче буде додому.
І в зиму, я шукаю своє літо
А вітер,засіяв снігом сліди до раю.
І на вікні,малює мертві квіти
А я свого милого з доріг виглядаю.
І відтоді,застудила душу
Немає ліку , від кохання на білім світі.
Я піднятись,на ноги... і жити мушу
Щоб побачити , сонце...як цвітуть квіти.
М .Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889502
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2020
Ти ,не притягуй мене до себе
Бо закохаюсь, у тебе як дівча.
Полюблю,і привикну до тебе
А вночі, страждатиме моя душа.
Якщо не любиш ,відпусти мене!
Дай,пташці волю у мріях літати.
Бо моє серце ,є не кам'яне
Воно,вміє любити і кохати.
Закохаєш,і залишеш одну
І буду,я лити сльози без тебе.
А я вірю,так у любов святу
А обману,моїй душі не треба.
Ти,не приманюй мене до себе.
І не ласкай, ніжними словами
Бо проросту,корінням до тебе
І зародиться ,любов по-між нами.
Малюю ,твій образ у своїй душі.
Благородного лицаря із казки.
Ти снишся, у солодких снах мені
Даруєш ,троянди ніжність і ласку.
Ти, не зваблюй,не мани до себе
Якщо любиш,то обніми до душі.
Стану,навіки коханою для тебе
І буду ,твоєю музою на землі.
М .Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889431
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2020
Ти , не привикай до мене!
Я лиш ,є мить -на цій землі.
Намалюю,казку для тебе...
І пташкою, злечу до зорі.
Ти, не привикай до мене!
Я -вдень, сонце...Зоря -вночі.
Осяю,стежки у літо для тебе
Щоб зміцніли крилонька твої.
Ти, не привикай до мене!
Бо ніхто, не вічний на землі.
Пропливу ,хмаринкою для тебе
Впаду ,дощем сльозою по- щоці.
Ти, не привикай до мене!
Як грудне дитя до мами.
Кожен шукає , долю для себе
І будує , свій храм під небесами.
Ти,не привикай до мене!
Як до солодких снів у житті.
Трудись ,сій зерно для себе
Щоб був ,хліб на твоїм столі.
Ти, не привикай до мене!
А думай,працюй будуй життя..
Все , на світі віддам для тебе
Щоб щаслива , була доля твоя.
Ти , не привикай до мене!
Іди,до цілі і до мети.
Світи , відкриті для тебе
Щоб у ньому,себе віднайти.
Ти, не привикай до мене!
А з Богом, іди по -житті.
Він, є берег надії для тебе
Маяк,який освічує твої путі.
Ти,не привикай до мене!
Я твоє небо-Ангел на землі.
Воскресну, оживу для тебе
Щоб вберегти ,від бід у житті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889398
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2020
ПРОЩАЙ , МІЙ РАЮ -КВІТЕ!!!
Осінь, розсипає різнобарвне листя
Зелене , жовте червоне і багряне.
І дзвенить , мелодія прощальна пісня
І стеляться, понад рікою тумани.
Осінь,встеляє багряний килим до землі
Падають ,яблука циганки рум'яні.
Відлітають,у вирій птахи-журавлі
І клен, берізці признається у коханні.
Плаче ,небо дощем пречистою сльозою
Мінорна нота відлунює вдалині.
Хмари окутали день сірою пеленою
І несуть,печаль одинокій душі.
Прощай ,мій раю квіте-Осене Золота!!!
Замріяні ліси,гаї поля і діброви.
Я черпну ,у душу ще сонечка тепла
Буду, милуватись тобою до Покрови.
Над берегами -біжить бистра вода
Виграє, водограй у пісні у мові.
Поміж хмар ,зажурився дуб край села
Вдивляється ,у зорі вечорові.
Прошу,зігрій мене -Осене Золота!
І усміхнися,сонечком рано вранці.
Нехай в розмаю квітів радіє душа
З листопадом,закружляю у танці.
О , святе небо , обніми своєю рукою.
Так хочеться, трішки ласки і добра .
Ти, увінчай золотим листям мою долю.
Нехай не знає печалі, смутку душа.
Паморозь,з'їдає квіти...Йде ,зима...
Під мої ноги, падає падолист із віт.
Ой ,красуне осене -Осене Золота!
Ти , намалюй,мені казку дивосвіт.
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889358
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2020
У спалахах, земля від фальші і лжі
Привласнюють,все що можна взяти.
Вже і свої проти своїх гострять ножі
Заклали, маску і їх не впізнати.
Я бачу,хто чим дише і чим живе
І не буду,мовчати як фарисей бреше.
Він,бачить далеко -далеко чуже
Копає,під кимось могилу ...хрест теше.
Він ,скрегоче зубами сичить як змія
Лиш ,би вкусити жертву своїм язиком ..
Наглість- це друге щастя "лиш , би я "...
Здобуває, собі славу чужим трудом.
Себе , вважає генієм з великих...
По- духу, брата принижує її слово.
А у поетиці,немає звірів диких
У безнадії, помирає надія-мова.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
Для п.г.в.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889290
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2020
Слова до пісні
О , рідна мамо сонечко , ти моє!
Я вклоняюсь,тобі низенько.
Віддаю , любов серденько своє
І цілую,твої руки моя ненько.
Я ,Молюсь, у Пресвятий образ -мамо!
Хай Бог , подасть многа літ тобі.
Не журись,що скроні сивіють рано
Вони ,додають личку красу тобі.
Мамо,ти мила, ласкава , ніжна!
Як в дитинстві, добре з тобою.
Ти, немов голубка білосніжна
Ангела,крильми стоїш наді мною.
Хай втоми,незнає твоя щира душа
Сяє,усмішка на обличчі твоїм.
Мамо,матусенько моя дорога!
Ти,вічна молитва -у серці моїм.
За тисячу миль чую ніжний голос
Святу молитву читаєш мені.
В душі,проростає зерно -колос
Єднає , з тобою слово на землі.
Мамо-ти найкраща подруга моя!
З тобою , поділюсь усім на землі..
Твоя молитва - як цілюща вода.
Ти, найдорожчий скарб є у житті.
Між нами, більше розлуки немає
Ти,мені сонечком осяюєш стежки.
В саду, пташкою пісню співаєш
І ведеш, через океани у світи.
М .Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889278
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2020
Йде , у зиму стара жінка по стежині
В долонях , у неї - є третя рука.
У Святковій одежі білій хустині
Немов , би зібралась у храм святий вона.
Час , від часу зупиняється старенька
І вдихає ковток повітря під гору.
Є чиясь , мила бабуся... рідна ненька
Слухає пташок і сповільняє ходу.
Стала , на роздоріжжі ...та край дороги
Виглядає, гостей до хати до воріт.
Далеко , не йде болять , у неї ноги
Скажу, дай Боже, здоров'я, многа літ !.
Яке то щастя, як є мати, бабуся!
і ти, в її серденьку - ще є дитина .
Цій старій жінці я низенько вклонюся
Нехай цвітуть роки, як цвітом калина.
І у мене ,були дві бабусі Марії
Я їх ніколи не бачила у житті.
Приходять ,Ангелом у сни мої мрії
Сяють, наді мною ясно як дві зорі.
Яка то радість як є бабуся у тебе !
Напече ,хліба... та й пиріжків у печі.
Це друга мати, яка боліє за тебе.
Веде ,за руку у казковий світ на землі .
Ви ,приїжджайте діти й внуки додому!
у прабатьківський дім, де вас люблять, і ждуть.
Даруйте, їй щастя... хай загубить втому...
Хай втішає душа, для неї мальви цвітуть.
Щасливий, той у кого є ще бабуся!
Візьме, на руки співає колискову .
Я, їй услід змахну крилом... Усміхнуся!
За увагу , до мене приємну розмову.
Шануй ,свою мати , бабусю -поки жива!
До її серденька , свою любов донеси.
ЇЇ багато , не треба... трішки добра
Навідуй, часто... Самотність прожени.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889268
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2020
Я безмежний океан море широке
І над берегом життя -тиха річка.
Пірнай, у небо та вдихай глибоко
Хай намалює казку- зоряна нічка.
Я, для одиноких сердець - жадана мрія
Для закоханих - сонечко золоте.
А для спраглого поета - берег надії
Пречисте повітря -небо голубе .
У небі, поміж зірок сяє ясно зоря
Bона , веде у життєву путь у світ.
Всі , прагнемо любові ласки добра
Щоб щасливо жив і процвітав твій рід.
Біжить , час... день, за днем як бистра вода
в поті , чола працюємо як бджілка.
Коли у вікно стукає -осінь золота
Вслухаємось, у спів ...як співає перепілка.
Ще не нажився, не натішився життям...
Зморшки, на чолі... посивіли скроні .
А назад , у минуле немає вороття
Молоді, літа пролетіли як коні.
Радій, життям...віднайди, час для себе...
Пелюстками троянд встеляй шлях іншим.
Той, хто любить... збудує, рай для тебе
І буде ,сяяти тобі сонцем вічним.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889247
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2020
Я СПРАГЛА ЗЕМЛЯ...
На горизонті,сходить сонце ясне
Іде, у небесну височінь в блакить.
Світає...Світанкова зіронька гасне
Князь Місяць обнімає -неповторну мить.
Тануть сніжні хмари поміж верховин
Сніготала вода розлилась в океан.
Синіх гір торкається віття у модрин
Засяяло,сонце ...розчиняється туман.
Я ,спрагла земля у лузі калина
ти,вночі -Місяць ,вдень - сонце золоте
Синє небо-до якого злітає пташина
Цілющий дощ,від якого оживає все земне.
Квітучою райдугою цілуй у щічку
Місяцем,заколиш мої безсонні сни.
А літом , приласкай хвилі бистру річку
Хай на березі,шумлять стрункі ясени.
М .Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889065
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2020
Я ВІДЧУВАЮ ТВОЮ ПРИСУТНІСТЬ
Я відчуваю,твою присутність
Оглянусь ,назад тебе нема
І, повертаю, реальну сутність
В душі,холодно ...Зима.
Так важко жити без тебе
Серце, на осколки розбите.
Прошу,прийди у сни до мене
Щоб зі мною поговорити.
А я ,все думаю про тебе
Плаче дощем моя душа
Усміхнись,сонцем до мене
У вікні,як ясна зоря.
Я іду,у осінь в Листопад
І падає,перший сніг до ніг.
Від морозу, замерзає сад
Жовтий Лист зомлів край доріг.
Біль ,моє серце вогнем пече
Без тебе журба в душі.
Дивлюсь,у небо голубе
Щоб відчути,тепло зорі.
Місяць ,промовляє устами
Хоче ,сказати стільки слів.
Єднає ,мить моїми віршами
І , я чую,пташки голос спів.
Не зігріє, ні весна ,ні літо...
Не тішить, цей чудовий світ.
Хіба ,що надихають квіти
І я ,шукаю наш рай твій слід.
М .Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889064
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2020
ЗАДИВЛЮСЬ У ТВОЇ ОЧІ
Я ,задивлюсь,в небо синє-твої очі
І розчинюсь,хмаринкою в небокраю.
Твоє крило обніме серце жіноче
Відчую, тепло Ангела - у земнім раю.
Доторнись,сонячним сяйвом мене
І поцілуй,ніжно -ніжно в уста.
Нехай від ласки твоєї душа цвіте
Складає,в рими вірші щирі слова.
Ти,для мене - Ясний Місяць і Сонце
Я ,для тебе -земля,дерево життя.
Подаруй,мені троянди в долоні
Прекрасну мить...і нехай радіє душа.
Ти, у піднебессі -поетичний міраж
Світла ілюзія...і жадана мрія душі.
Ейфорія-манія...нірвана й кураж
Корабель,який несе мене до землі.
М. Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889063
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2020
ДЕПУТАТ ІВАН
Надів , Іван карватку,капелюха
І зробився , такий пан великий.
Задер, голову...підтягнув вуха
З трибуни,верещить як звір дикий.
Добре ,кажуть:"Зроби,з Івана , пана"
Він, нікого, не бачить... тільки, " Я".
І виросли,роги як у барана
Задеркуватий,не вартує гроша.
Хитрий,як лисиця Боже,мій милий!
Все,він бачив ...і все, знає на світі.
Без " трону царя" він є безсилий
Сидить , " як сита свиня" у кориті.
Батьки,вивчили в інституті
Бакси,в начальники запхали.
Рум'яні , щоки губи надуті
Візитку,до "крутих дядів" дали.
Івасю,до себе гребе...все гребе...
Руки, пухленькі , біленькі...
Немає,межі...треба , то на те ...то, на се.
І, радіє, що шелестять зелененькі.
Бабі,Одарці каже: " пса продати"
Заплатити ,за гас ...послуги всі.
Хіба, він знає біду...як поле орати
Як жити , на пенсію...гризти сухарі.
Він ,депутат важна птиця на коні
Йому , можна літати де хоче.
Їсть ,що хоче купається в баблі
Дикі закони пише і регоче.
М .Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888979
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2020
Скажи,чого терпиш мій народе?...
Ти,виплекав злих драконів у владі.
А блазень,шут за ніс тебе воде
Для олігархів, відкрив двері у раді.
І знову,кум грає головну роль
Орлом ,літає на нараду до царя.
Жени,від себе москаля цю моль
І не допусти,до трону хижака.
Очисти,свій дім від всякого лайна
Від "крутих дядів" бариг,сексот.
Пересій,очисти зерно від зела
Стій,за свою мову,пісню - свій народ.
Мій роде,з'єднайсь в родину
На рідний поріг не впускай ворогів.
Захисти ,удову матір ,сиротину
Шануй, своїх героїв дочок ,синів.
М .Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888901
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2020
Шануйте,життя -райце
Милуйтеся,квітами в саду.
Хай душа ,запалює слівце
Солодить, грони винограду.
П'ятий десяток усміхнувся
Стою, дивлюсь як біжить ріка.
На інший берег оглянувся
А там вже листопад -зима.
Одцвіла,трояндою весна
Сонячне молоде літо.
І віночок,сплітає душа
З поля,різнобарвні квіти.
Один , раз цвіте- вишневий квіт
В білосніжнім убранні.
Осипається,цвіт з юних літ
І шумлять,листя багряні.
Вже мої скроні посивіли
З'явились,зморшки на чолі.
Білі лебеді злетіли
У небесну, вись до зорі.
Шануйте , кожну мить життя
Бо назад вороття немає.
Хай радіє сонцю твоя душа
Соловей співом звеселяє.
М .Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888899
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2020
ВСЕВИШНІЙ ,ДАВ ЖИТТЯ ЯК НАГОРОДУ
Я , є земля і мені мільйони літ
І маю,честь нести ім'я свого роду.
Босоніж, іду крізь терни у цей світ
Всевишній , дав життя як нагороду.
Я ,дуб , калина , тополя і верба
Є цвіт -плід, вишнево-яблуневі сади.
І над берегом ріки - бистра вода
На килимі пишних трав -крапля роси.
Я ,є життя і мені мільйони літ
І є чуттєва душа -голубка пташка.
На вільних крилах,лечу у диво-світ.
До ікони, сонця молюсь як монашка.
Я ,є мова - у щирім слові поета
Образ українки жінки -свого роду.
Час,який нотує вірші у сонети
І пісня з пісень -голос народу.
Я ,є усмішка сонця і ясних зір
А у поетичнім храмі -причастя.
Із- за сизих хмарин ,дощ з синіх гір
Ніжна квітка життя -у божій ласці.
Я ,є божий дух , твориво -почуття...
І для спраглих, повітря...лиш ковток води.
Є Мрія душі - із зоряного вінця
І бальзам,який зцілює від самоти.
Я несу,свій хрест тисячу - сотню літ
І свого народу сльозу страждання.
І борюся,щоб не лив кривавий піт
Сяяло ,ясне сонце для процвітання.
Я ,стигле зерно-паросток любові
В синім океані, маяк для журавлів.
Світло Всесвіту- на зорі вечоровій
І Берег надії , причал для кораблів.
М. Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888873
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2020
Зі сходом сонця загадай бажання
І ти , новому дню -усміхнись щиро.
Нині, ангели несуть своє вітання
Бажають,многа літ здоров'я і сили.
А сьогодні ,у тебе урочисте свято
Лунають,вітання поетичні слова
В цей день ,сонечка лл'ється багато
І у криштальний келих наливає вина.
З Днем Народження вітаємо тебе!!!
Бажаємо, щастя щоб збулись мрії твої.
Хай над тобою, сяє сонце небо голубе
Мільйон троянд цвітуть для тебе на землі.
Не сумуй,а усміхнись рідним ,друзям!
Усім тим ,хто шле найкращі слова тобі .
Хай душа ,цвіте як калина у лузі
І грає ,скрипаль на скрипці тобі пісні.
М .Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888826
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2020
ВОНА ДУШЕЮ КРАСИВА
А вона ,як квітка - душею красива
Вірить , у казку...і у чудо-диво.
Наївна , як дитя -сором'язлива...
Відверта , її душа щира і мила.
А коли , солоденьким її пригощали
Відмовлялась , від усіх дарунків долі.
Не раз , кишки марша у неї грали
Не взяла , сказала : ''що сита доволі''.
У житті, є скромна ... знає ,собі ціну
Завжди , серед ''великих'' була малою.
Не любила , хитрих лисиць... їх пиху-
Ніколи , не хвалилась своє красою.
Ти , пам'ятай, що з лиця воду не пити
І на святий хліб не намажеш красу.
Треба як деревце , себе зростити...
Надбати, духовний скарб у душу свою.
Мріяла , про вірного друга у житті
Прагнула,ніжності ласки любові.
Щоб хтось подав її руку на землі
На кораблі щастя удвох, плисти у море.
A , їй з дитинства, заздрили в усьому
I її , захищали святі небеса.
Вели , у світи від Отчого дому
Їй усміхається -світанкова зоря.
Вона тендітна,але з сильних жінок
І знає,що хоче від життя на землі.
Дякує,Богу за кожен життєвий урок
Що дав,шанс себе віднайти у житті.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888814
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2020
Не бери, взайми...не кради - чужу річ
Бо все , вернеться бумерангом проти тебе.
Небесний суд,зважить твої діла в одну ніч
Що найдорожче,спливе за водою від тебе.
Сонце,обпалить твої вільні крила орла
Хмари , дощем впадуть каменем на груди.
О які б ти, не носив високі звання!
Будь ,людиною-не возносись понад люди.
Не дри,голову що ти -цар над царями
Що є влада,і слуги, які служать тобі.
Маєш,гроші і ти є - пан над панами
І все можеш ,що забагнеться на землі.
Пам'ятай, правило -не переходь межу!
Рано ,чи пізно за все треба відповісти.
Будь,сильний перед жертвою визнай вину
Працюй,ори,сій зерно... щоб хліб , свій з'їсти.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888789
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2020
Не завжди ,збувається мрія
Все,те що задумаєш ти.
Повір,є у тебе Надія
Щоб себе у житті віднайти.
Ніколи,не втрачай надії
Коли смерть , дивиться в очі.
Не опускай рук у безнадії
Молись , за долю вдень і вночі. .
Віра,дає сили у життя
Як маяк,світить у морі.
Промінь надії -шукає душа
Щастя добра і любові.
Від себе,не втечеш від долі
Не втрачай , надію у життя .
З ярма , втікає птах до волі
Злетіти, увись в небеса.
М .Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888754
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2020
Від новин , світу ... пухне голова
Частіше , бється серце ...скаче тиск.
Ковід,насильство...землетруси ,війна
Живу ,сьогодні...кручу ,життя диск.
Я , все думаю, що завтра буде
У які природа, одягне шати.
І вірю , прийдуть інші люди
Які зуміють, сіяти, і жати.
Час ,йде швидко як пори року
Вчора, була весна...вже літо.
Життя , біжить ...бистрі потоки
Радію,квітці у цьому світі .
Життя, швидкоплинне тільки мить
Зупинити, не може ніхто.
Обривається тоненька нить
І птах, на груди складає крило.
І не всім , усміхнеться весна.
Не всіх , зігріє сонце в літі.
Шануймо, один одного життя
Ми,як лист що зриває нас вітер.
Я, на біле, кажу що біле
A на чорне, що є чорне .
Якщо залізо заржавіле
Не заблищить, як валторне.
Кожен міряє розумом своїм
Хто чим хворіє, тим боліє.
Та залишусь, у серці твоїм
І оспіваю, у слові поезіє.
Я наперед, не будую плани
Все буде,по-волі божій.
Весною,розквітають тюльпани
А літом ,пахучі рожі.
Всевишній пташці дав крила
А розум і руки дав людині.
Працюємо ,поки є сили
Щоб хліб був у родині.
.
Покликана, Богом у життя
Дякую, за кожен день на землі.
Я матері ,землі -дитя
І відчуваю, її біль душі.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888725
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2020
ЛІТО Є БЛАЖЕННИЙ ЧАС
Як в Африці пече сонце
Немає чим дихнути у груди.
Кіт,розніжився ...гріється на осонці
На пляжі моря дикі люди.
Як у негра обсмалило тіло
В душу ,ллється піт з чола.
Почервоніла злазить шкіра
Дзвенить водограй у джерела.
Сонце купається у водичці
Насолоджується теплом літа.
Заховались у тінь жарптиці
Чекають дощику спраглі квіти.
Пріють пахучі зелені трави
Від променя сонця озолотились.
Літній день цілує в очі заграви
Щоб сочні плоди зародились.
Дозріли овес жито пшениця
Волошки звінчали їх у вінок.
Веселі пісні співає птиця
Запросила вітра у танок.
У полі ,стоїть сонях ловелас
Він, збирає у пелюстку сонце.
О літо , ти є блаженний час
Даруєш,різні дари в долонці.
М .Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888719
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2020
НАСНИЛАСЬ МЕНІ ДОРОГА
Снилась , у дитинстві довга - довга дорога
Що від села , прокладають шлях для поїздів.
По полю , рейки і моя душа розлога...
Босоніж , іде шукати долю між вітрів.
Іду, з торбою на своїх плечах у світи
невгамовні вітри шарпають в різні боки.
У вірш , складаю рими свої важкі думки
Дивлюсь, як швидко виросли малі осоки.
Я , знову бачу, той самий самісінький сон
І від села , по -полю є рейки для путі.
Світає... Сяє, сонце... Ніч , іде за горизонт
Вчорашній день, як мрія злетіла на коні.
Здалека, бачу дуба на відстані руки
Вербу, тополю на роздоріжжі край доріг.
Все, змінилось... і у зажурі, шумлять ліси
І я , йду пішки додому на рідний поріг.
До залізниці , не прокладені дороги
Буси ,ходять в день лиш , два рази до села.
Я питаю , себе... у Всевишнього Бога
Чому , на моїй Вкраїні немає добра?....
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888618
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2020
Не відкладай, своє життя на завтра
Кожен день, є неповторний у житті.
Все цвіте ,в'яне...а лист спалює -ватра
Час,біжить як вода -роки молоді.
Не відкладай ,ти квіти на завтра
Думай,про сьогодні...Живи,люби.
Пелюстками троянд встели до шатра
Засолоди уста ... храм життя твори.
Не відкладай ,свої мрії на завтра
Іди , у життя до цілі , до мети.
Відкривай,візу- в Париж Монмартра
Скажи:"Я тебе , кохаю" ,казку розкажи.
Не відкладай ,своє щастя на завтра
Воно,як пташка випурхне з рук.
За нього,боротись у житті варта
Щоб відчути,рай в душі,і серця -стук.
Не відкладай ,свою любов на завтра
Ти,лелій у своєму серці як квітку.
Люби,мене як Цезаря -Клеопатра
Бо без тебе , помру на білім світку.
М .Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888562
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2020
СЛОВА ДО ПІСНІ
Ми,як два деревця з тобою
Я берізка,ти зелен клен.
Давай ,з'єднаємо свою долю
І розпусти,мої коси до рамен.
А мені цікаво з тобою
Такий як є...ти, мій коханий.
Коли поманиш своєю рукою
Прилечу,через море , океани.
Я прийду,загою твою рану
Зацілую,твої солодкі уста.
Навіки ,твоєю любий стану
Бо ти, є жадана мрія моя.
Запроси , ти мене -у Осінь !
Поведи ,у Бабине літо.
Усміхнеться,неба просинь
І зацвітуть,ще нам квіти.
Обніми,руками до себе
Зігрій,ще сонечком тепла.
Щоб цвіла трояндою для тебе
У піснях,оспівувала твоє І'мя.
Закружляємо,як листя осіннє
У танці,під музику дзвінку.
І злетимо,у небо синє
Як лебеді,увись в далину.
Ти,поглянь, яка осінь золота?!...
Так , пахне наш садочок медами.
Наливає ,нам у келих вина
Благословляє, нас небесами.
Зародило всякого добра
Яблуні,груші і сливи.
І у надвечір'я, кличе зоря.
Щоб тебе любила мій милий.
М .Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888507
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2020
ЛЮБОВ
Любіть,своїх близьких , друзів, рідних
Любіть,за те ,що поруч з вами.
Любов-це океан в думках світлих
Вона,демонструє своїми ділами.
Кожному потрібна рідна душа
Яка тебе з пів слова зрозуміє.
Серед ночі відкриє двері як біда
Не осудить,не зрадить як когут запіє.
В любові ,очі милі , ласкаві
Її не мозолить ,щастя чуже.
З нею, вип'єш чаю ...мислі, цікаві
Порадить,розрадить серце золоте.
Любов-не прагне взамін нічого
Вона все стерпить, все віддасть.
Вона обніме старого,малого
Загоє рани,як бальзамова масть.
У любові,серце добре , щире
І не побачиш ,докору в очах.
У важкий час,додає духу, сили
Літаєш , у мріях до зір як птах.
Любов-віддає у жертву себе
Без пустих слів, зиску ,вигоди
Шануй,усіх хто підтримує тебе
Ти,щасливий -це Божа ,нагорода.
М. Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888455
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2020
У Європі,кожна країна модерна
Тут діє, закон на кожному кроці.
Шедеври малювала рука майстерна
В дзеркалах, вежі-милують очі.
На мальовничих пагорбах-фортеці
Розкішні палаци на апенінській землі.
Велич Барокко-лишають слід у серці
Люди ,заможні...та своєю душею прості.
Вузенькі вулиціфрески і собори
Музеї,Ла Скала Дуомо,Сафарі парк.
На долоні, землі -Альпійські гори
Чарівна архітектура-Луна -парк.
Автомобільні шляхи такі казкові
Автобан,виблискує,сяє до сонця як скло.
Цвітуть,пальми,магнолії алеї квіткові
Літо,співає серенаду -дзвенить джерело.
Де б ти,не був а хочеться додому...
У рідне село,де батьківська хата.
Вклонитись,церквиці дубу старому
Вдихнути,у повітря калину обняти.
М .Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888445
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2020
НА ГОРИЗОНТІ ОБРАЗ СОНЦЯ
На горизонті-образ сонця явився
І випромінює алмази осяйні.
Новий день у тиші відродився
І поклони,б'ють-монахи святі.
Всевишній, відкриває небесну браму
З мертвого сну пробуджується земля.
Жайвір,летить на месу рано-рано
Щоб у молитві, раділа душа.
Минає ніч гаснуть зіроньки ясні
Сонце цілунком витре сльозу з очей.
І Світанок,дарує надію -душі
І серце,розцвітає поміж лілей.
Світає...Новий день цвітом розквітає
І розсипає,у трави срібні роси.
Ясен Місяць матінку землю вітає
І верба, над водою розплітає коси.
Дивиться,у дзеркало водицю
Миє,свої очі , личко...вроду чарівну
Над берегами, річка -синя птиця
Криштальним дзвоном вітає весну.
М .Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888429
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2020
Не нарікайте , на життя!
Воно, у вас одне єдине.
Просіть,ви у Бога Отця
Щоб дав терпіння,сили.
Подай,свою руку- мій Боже!
Коли над безоднею душа.
Ми,всі діти подорожні
Важко нести хрест у життя.
Пробач,прости душу зціли
Хвору підніми на ноги.
Дай,здоров'я...духом оживи
Розвій,вітром її тривоги.
Цінуйте ,кожну мить життя
Як падає дощ,і сонце сяє.
Прийми ,все як є душа
Бо назад вороття немає.
Не нарікайте ,на життя!
Бог-добрий батько бачить,чує.
Ви,для нього його дитя
Він,як пташку вас нагодує.
У кожного є свої проблеми
І потрібно,через все пройти.
Моліться,і зникнуть ділеми
Щоб з Богом ,у вічність іти.
Поплачте,і легше стане
Відженіть,всі хибні думки.
Зійде,сонце день настане
І витре,сльозу від журби.
Є багато без ніг,без рук
Хворих,що лежать у ложе.
Моліться,зміцніє ваш дух
Кажіть:"Спаси,Помилуй , мя Боже".
Не нарікайте,на життя!
У кожного свій хрест -доля.
Ви,шукайте Бога Отця
Він ,загоє рани від болю.
М .Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888342
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2020
Він, для неї був як свята ікона
Високий , стрункий немов зелен клен.
Здавалось , що за плечима Бога
Очі блакитні, красивий шатен.
Такий , багатий вибір був у неї
Залицялись,різні козаки.
Цвіла ,у садочку як лілея
Хотіли , щастя доні її - батьки.
Незнала,кого вибрати має
І з ким, іти у парі до вінця.
Вірила,серцю воно відчуває
У любові,світлі почуття.
А з краси,воду не пити
І не звариш ,каші з лиця.
Хто не вміє, щастям дорожити
Страждає, від самоти як сирота.
Зависть,людська заздрила щастю
Зруйнувала ,їхні жадані мрії.
Жили,заможно як у казці
Дім,садочок цвіли білі лілеї.
Одне,від одного віддалялись
Згоріли почуття у серці.
Як кораблі у морі розстались
Краще одній,ніж жити у герці.
Він ,був гарний подобався її
З часом,закохалась у нього.
Життя,не будується на красі
А з любові, слова святого.
Душа,мілка лукава , пихата
Був гордий,любив тільки себе.
Щей вогонь розпалила мати
Невістка ,чужа кістка- дитя чуже.
Дні ,за днями бігли як коні
Вони ,не були сім'єю ні дня.
В'янула квітка без любові
Так пролетіло-молоде життя.
А не склеїти,розбиту чашу
Вони давно стали чужі.
Цукром,не засолодив кашу
Кожен обрав, свій шлях у житті.
М. Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888320
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2020
Життя,нам дано лиш,тільки раз
Не бійся,почати все з нуля.
Ні,не терпи ...не страждай ,від образ
А перегорни,сторінку життя.
Не будь,жертвою- в дикого звіра
Не марнуй,своє молоде життя.
Ти,така мила і красива
Ще ,усміхнеться тобі зоря.
Хто не шанує,і не цінує тебе
Відштовхує,від себе твою любов.
Будь,сильною -не гніти себе
Прощайся,з тим... хто п'є твою кров.
Більш,не повертайся до того
Хто завдає рани твоїй душі.
Не дивись,до дзеркала кривого
У тебе, все життя ...ще впереді.
Ти ,не журись ...і спи ,собі сама ...
І витри,з своїх очей сльозу.
І Не втрачай, надії у життя
Ще не осінь,а твоє літо в цвіту.
М .Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888307
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2020
Осінь дарує яблука циганки
І медові груші золоті
Ранні вечори пізні ранки
Солодять медами -осінні дні
Падають яблука в траву
Солодкі пресолодкі як мід
А я в садочку ще літо жду!
І збираю у кошик райський плід
Від холоду всоловіли пташки
Веселих пісень не співають
Ластівки сидять як монашки
Із за хмар сонце виглядають
Щедра осінь пригощає дарами
Дарує яблука зі своєї руки
Проводжає літо з журавлями
Відлунює далеко курли курли
Вітерець зриває жовте листя
Він вітром гнаним летить у даль
Спалює у попіл пора пізня
Кружляє падолист у душі печаль
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888292
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2020
ВІРУЮ В БОГА ОТЦЯ
Для безкрилих -недосяжне небо
І до синіх гір не доторкнутись.
А висота,для душі потреба
Щоб у божу мудрість зодягнутись.
Ти ,вдихни у небо ковток життя
Повір,зійде сонце промінь надії.
Безсила ніч відійде у небуття
На дереві життя зацвітуть мрії.
Людина ,беззахисна на землі
У роз'ятрених ранах страждає.
Душа,виливає океан сліз жалі
У Господа, причастя шукає.
Молиться,вірую в Бога Отця
Отче наш і Богородице Діво.
З небес приймає дар божий душа
У політ,птах розправляє крила.
Не кожне зерно посіяне зійде
Пелюстку розгорне не кожна квітка.
Тільки з Богом, душа зір осягне
Живе,процвітає на божім світку.
Віра,дає нам сили і наснаги
Повірити,у днесь божий буття.
Черпаємо,ми водицю від спраги
За Христом, ідемо у вічне життя.
М. Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888285
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2020
ВЖЕ ПАНОВЕ ОСІНЬ ЗОЛОТА
Так швидко пролетіло літо,
Вже осінь господарює у полі,
Туман розстеливсь над світом,
Вітер зриває лист у тополі...
Вже, панове, йде Осінь Золота,
Сірий дощ змиває вчорашні дні.
Так хочу ще сонечка тепла,
Віднайти мить - літа молоді...
Я - хризантема, квітка осіння,
Сивина сріблиться на скронях,
Опадають пелюстки - моє цвітіння,
Шукаю своє літо од безсоння...
О, озовись, де ти, моє літо?!.
Мої роки, коні злотогриві?..
Я біжу за вами по сліду
Босяком в отави похилі...
О прошу, виглянь, сонечко моє!
Ще Бабине літо моє зігрій!
Я зловлю крилом проміння твоє,
Буде снитись мій рай у заметіль...
Кружляє, шелестить жовта листва,
В зажурі стоять ліси, поля, гаї,
У блакить зорить пташка-душа
Віднайти земне тепло у зорі...
Вже, панове, осінь, пізня пора!
Летять журавлі у далекий край...
Від морозу в'яне квітка - життя
Бабиному літу каже: "Прощай..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888284
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2020
Може колись я тебе любила,
Як зранений птах тужила, страждала,
Як тінь сонця за тобою ходила,
І до серця кладку прокладала...
Я дарувала тобі святу любов,
Усе найкраще, що було у мене,
А ти з мого серця пив кров,
Не шанував, що було у тебе!..
Прошу, забудь мене, тебе благаю!..
І сизокрилу птаху відпусти!..
Не віднайшла в твоїй душі раю,
Ми з тобою - два різні береги...
Номер видали з телефону,
Забудь назавжди моє ім'я...
І звільни своє серце з полону,
Відпусти на вітер свої почуття...
Ти не зумів мене захистити
Від людської грози, вітрів і дощу...
Зумів розтоптати мрії - спалити
Усе святе, що звати словом "Люблю"...
Сьогодні на ключ серце закрила,
В ньому немає місця для тебе...
Нас з тобою доля розлучила,
Я - пташка, яка закохана у небо...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888283
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2020
ДЯКУЮ МІЙ БОЖЕ ЗА ЖИТТЯ!
ЗА СОНЦЕ МІСЯЦЬ ЯСНІ ЗОРІ
ЗА ПТАШИННІ КРИЛА ЖУРАВЛЯ
ЗА ДОБРО ЩО ДАРУЄШ ДОЛІ.
ДЯКУЮ МІЙ БОЖЕ ЗА ЖИТТЯ !
І ЗА ХЛІБ НАСУЩНИЙ НА СТОЛІ
ЗА ПРЕКРАСНУ МИТЬ МОГО БУТТЯ
ЗА ВІКНОМ ДОЩ І СОНЯЧНІ ДНІ
ДЯКУЮ МІЙ БОЖЕ ЗА ЖИТТЯ !
ЗА ЛЮБОВ І СКАРБИ ДУХОВНІ
ЩО ВІД БІД ЗАХИЩАЄШ ДИТЯ
ЗЦІЛЮЮТЬ ДУМИ МОЛИТОВНІ
ДЯКУЮ МІЙ БОЖЕ ЗА ЖИТТЯ!
ЗА ПОЛЯ ЛІСИ ГОРИ ГАЇ
КВІТУЧІ ВЕСНИ СПІВ СОЛОВ'Я
ЗА МИТЬ БЛАГОДАТТІ НА ЗЕМЛІ
ДЯКУЮ МІЙ БОЖЕ ЗА ЖИТТЯ!
НА КРИЛАХ МРІЙ ВЕДЕШ У СВІТИ
Є НЕБЕСНИМ БАТЬКОМ У ДИТЯ
БАЧУ ЯК ЦВІТУТЬ ВИШНЕВІ САДИ.
ДЯКУЮ МІЙ БОЖЕ ЗА ЖИТТЯ!
ЗА ЦІЛЮЩУ ВОДИЦЮ СВЯТУ
У СЛОВІ ОЖИВАЄ ДУША
ЗА ТЕПЛО ЛІТА БОЖУ КРАСУ
ДЯКУЮ МІЙ БОЖЕ ЗА ЖИТТЯ!
ЩО ЖИВУ ТВОРЮ БАЧУ СВІТЛО
ПИШУ КНИГУ ВЧОРАШНЬОГО ДНЯ
ЩАСТЯМ СЯЄ СЯЮЧА ПАЛІТРА
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888282
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2020
НАМАЛЮЙ ЩАСТЯ КОЛЬОРОМ КОХАННЯ
Намалюй, мені щастя кольором кохання
Біле , рожеве , червоне ...блакитньо-синє.
Райдугу,яка будує мости до серця зрання
Мільйон запашних ромашок на долині.
Подаруй,усмішку сонця цілунком літа
І нехай цвітінням троянд буяє Едемський сад.
І до ніг , стеляться пелюстки запашні квіти
Любов ,розбудить почуття навіть у снігопад.
Нехай дзвенить мелодія блаженно-пречиста
Запалить ,урочисте свято -свічі святкові.
В криштальні бокали наллє вино іскристе
З'єднає,серця і тіло у святій любові.
Намалюй,мені щастя кольором кохання
Казково-солодкі сни на березі моря.
Щоб збулись , сонячні мрії усі мої бажання
В надійних руках розквітала моя доля.
Хай цілющий дощ розіллє океан любові
І від спраги,напуває закохані серця.
У душі ,грають струни хвилі світанкові
Лебедям кохання відкриває рай небеса.
М .Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888281
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2020
Зодягну у щастя зоряну вуаль,
З ясним місяцем звінчаю долю,
І вітерець розвіє мою печаль,
Злечу у Всесвіт, як птах, на волю...
Мій білолиций Князю, прошу тебе,
Візьми на човник в далі голубі,
Там, де сяє яскраво сонце золоте,
Щоб віднайти земне тепло в душі...
Світи, ясно-чорнобрива нічко!
Осяй мені путь в сизім тумані,
Веди до берега, де тече річка,
Де чекає мене лебідь кохання!..
Він один мене розуміє без слів,
Ангелом намалює казкові сни,
Я берізкою росту серед ясенів,
Цвіту у саду трояндою весни...
Віднайду у травах свій тихий рай,
Засолодить уста щедре літо,
Полечу у парі за небокрай,
Розтану снігом, зів'яну квітом...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888280
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2020
ТИ- ВІЛЬНИЙ СОКІЛ
За моїм вікном падає дощ осінній
І змиває з пам'яті твої сліди.
Ніби вчора весна у цвітінні
І для нас цвіли вишневі сади...
Я тебе розлюбила, не люблю,
І кажу "забудь, мене, прощай!
З своїх очей витру гірку сльозу,
За розлуку мене не дорікай...
А ми з тобою - два різні світи,
Є дві планети: Марс і Венера...
Я - Осінь, у весні заблукав ти,
Мене обпікає пора лютнева...
Завітала зима-заметіль
І білим снігом замела наш рай.
На серці страждання, біль...
Плаче осінь, несе в душу печаль...
Я не хочу згадувати про тебе,
Ти - моя помилка, глибока рана.
Ти - сірий день без сонця для мене,
Ніколи не була твоя кохана...
Ти - вільний сокіл, лети собі, лети...
Шукай собі пару, своє кохання!..
Не рівня душ - це гірше ніж скарби,
Ти - риба у воді... Я - зірка рання...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888199
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2020
Я ,дивилась документальний фільм як наші жінки слов'янки у неволі живуть.Вийшли заміж прийняли іслам .І їх там перепродують з руки в руки.Як деяким вдалося втекти від своїх донжуанів -чоловіків.І ось такий вірш вилила.
Не з тим , голубко пішла ти до вінця
Відкрила серце не тому у любові.
Не про того, принца мріяла твоя душа
Ідеш, падаєш...збиваєш, ноги до крові.
Марнуєш,свою молодість і своє життя
У каятті,кусаєш свої губи до болю.
І немає , тому безладу ...краю і кінця
В пісчаній пустині ,закула свою долю.
Ночами,від безсонниці не спиться
Хочеш,випурхнути з клітки пташко.
В глухій пустелі-є не вільна птиця
Знаю,що на душі тобі дуже важко.
Від кохання,страждає тіло і душа
Мов приблуда,тиняєся на чужій землі.
Ти,прозріла і вже доросле дитя
Араб -не любий і є не пара тобі.
Гори,піски -кам'яні душі, і серця...
Своєму пану ти, потрібна як служниця .
Ти,сестро обрала тернисту путь -життя
І висохла,твоєї душі тут криниця.
Ходиш , у паранджі у розкішнім замку
Волю,воленьку закула у кайдани.
Думки,роєм в голові бдзенять до ранку
Крила обламали -ісламські корани.
Носить,хіджаб підчиняється шаріату
І по-законам ісламу має тут жити.
Не кожен ,вміє коритись мужу диктату
В таких умовах,своїх дітей ростити.
Прийняла, іслам мусульманську віру
Відріклась,від церкви від Христа.
І хибний крок зробила за срібну ліру
Ти ,невільниця,служниця... гнітить душа.
Ти,повертайся жінко до свого дому!
Господь,добрий батько все тобі простить.
Не втрачай,віри надійся на нього
Думай,про майбутнє...як дальше маєш жить.
М .Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888089
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2020
У Римі, папа вітав українців
Пустив голубів миру на волю.
Прилетів, ворон ,чайка як ординці
Клювали, їх до крові, до болю.
Не знаю,проти кого воюєш?...
Ти ,сама собі є ворог і кат .
Гостриш, меч свою душу катуєш
Ніхто, не винний за твій шах і мат.
Кидаєшся ,на білу голубку
Яку чайка і ворон заклював.
Ти , входиш в чужу душу без стуку
Диктуєш , незнайомцю свій устав .
Ти , вчиш інших... як то , мають жити...
Сама, не можеш дати лад думкам.
Можеш гострим словом образити
Лишити, у серці глибокий шрам.
У якому серці живе любов
Той несе людям світло і добро.
Не їсть, печінку... не п'є, з душі кров
Сіє , в душу животворче зерно.
З бідної голубки, не скубай пір'я !
Не шукай, вороженьків у Римі.
Душа -це храм, а не пустослів'я...
Хай ллється водограй слів у римі.
Ворог , той хто заподіяв тобі зло
Вбиває, наших братів по- крові.
Хто забрав, скарб... твоє всяке добро...
І гнобить, язиком тебе у слові.
Ти, відцуралась від своєї віри
І , немає ні Різдва , ні пасхи .
Лукавиш, перед Богом безміру
Воюєш словом розказуєш казку.
О, Звідки, у тебе стільки злості?...
До ближнього свого брата, сестри.
Крикливі фрази миють чужі кості
Не вірю, що страждаєш від війни .
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887956
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2020
Надихнув ,вірш поет - В.Ярмусь
Бережи , друже красу !
БЕРЕЖИ , ДРУЖЕ КРАСУ ЗЕМЛІ!
Росте ,кукурудза струнка,зелена
На славу ,господарю -святій землі.
Немов полк козачок краса блаженна
Вилискують,шпагою на високій горі.
Розпустили ,по плечу коси золоті
Зеленолисті лиця такі вродливі.
Тягнуться,до сонечка і до зорі
Закохані ,у них птахи чорнобриві.
Як сонце,усміхаються здалека
Уста,солодкі пресолодкі як мід.
Немов дівчина красуня смерека
Прикрашають, землю цей прекрасний світ.
Ростуть,як замріяні діви на осонні
Їхні мрії,заколисує вітер у снах.
Соловейку,виплескують їхні долоні
Відлунює мелодія радіє пісні птах.
Бережи ,друже красу ,матінки землі!
Все те ,що сотворив Всевишній Отець.
Сій ,зерно добра і пожинай, плоди свої...
Бо ти,дитя боже ...Сівач і жнець.
Бережи , друже , красу матінки землі!
Посади , деревця : дуб і тополю.
Нехай до них, несуть весну журавлі
Розквітає ,щастям українська доля.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887871
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2020
Я ПРОСТО ЖІНКА - КВІТКА У КРАСІ
Я просто жінка -ніжна квітка у красі
У якої є серце,чуттєво -глибока душа.
Яка відчуває , за тисяч миль тривоги землі
У білокрилого ангела пречиста сльоза.
Господь,виліпив мій образ з глини в красі
Художник,намалював у золотій іконі.
Моя муза,присвячує найкращі слова вірші
Дарує,мільйон троянд у своїй долоні.
Я закохана ,у цей прекрасний світ життя
Віддаю,себе у любові усім кого люблю.
Я тиха річка, крапля водиці з джерела
У полі ,житах -синьою волошкою цвіту.
Я просто жінка ...є різна : сильна і слабка
Лілія,троянда мальва -у цвіті розмаю.
Я мати, бабуся буваю : весела ,сумна
В родині,сонечком літа усіх приласкаю.
Я просто жінка ,яка прагне щастя, любові
Сімейного затишку ,та й крихту добра.
Я , яскрава зірка народжена на морі
Край доріг,тополя -вічне дерево життя.
Я , сизокрила пташка -журавка в небі
Є палена, у вогні...закута в окови.
Кохана ,жадана мрія мій друже, для тебе...
Є насущний хліб -у сім'ї вольній новій.
Вітри, ламають віти я воскресаю цвіту
Солодкою вишнею ,і гронами винограду .
До ясного сонця ,крізь тернистий шлях лечу
І жайвором ,оспівую життя - у літнім саду .
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887702
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2020
Я вірю,в тебе мамо Україно!
Що прийде ,свято-день перемоги.
Одягне вишиванку вкраїнська родина
СЛАВА УКРАЇНІ !!!СКАЖУТЬ ,УСІ НАРОДИ.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887608
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2020
Такими президентами були в США-Черчель,Клінтон ,Обама.В Канаді-Стівен Харпер.В Європі: Німечина -Меркель,Польща-Квасневський,Качинський,Прем'єр міністр-Туск.Іспанія-Хосе Луїс Сапатерно.Маргарет Тетчер -прем'єр міністр Великої Британії.Литви ,президент-Далія Грабускайте.
ПРЕЗИДЕНТ
Президент -це дзеркало країни,держави
Повинен,бути генералом для солдат в бою.
Гордо в руках тримати меч і булаву
Бо він отаман,на коні в життєвім строю.
Президент-це гарант,патріот дипломат
Він ,гідно представляє у світі свою країну.
Повинен, знати багато мов -поетичних цитат
Будувати, державу підняти з попелу руїни.
Президент,це мудрий цар який сидить на троні
Думає ,за народ ...шанує ,героїв історію свою.
Захищає, вдову сироту літніх у законі
Він, є господар оре ,і сіє зерно у ріллю.
Президент,повинен бути зразковим в усьому
Бути,націоналістом і любити все своє.
Подати ,свою руку старому і малому
Відстоювати ,у ворога право на життя своє.
У всіх є помилки,ніхто не досконалий
Але прийшов час,що треба обирати долю свою.
Не обманюй , себе ...не будь, жадний ,лукавий
Дбай ,за народ ...захищай,мову культуру свою.
Президент,повинен бути перш за все людина
І вміти,вислухати проблеми народу.
Ми ,всі діти різні ,але одна родина
Наша, мати Київська Русь- козацького роду.
Президент,повинен згуртувати свій народ
Вести,у майбутній час мовою Шевченка.
Очистити,від влади зрадників,блазнів ,сексот
Бути далекоглядним ,як ЛІНА КОСТЕНКО.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887605
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2020
ЯКЩО У СЕРЦІ ЖИВЕ УКРАЇНА!
Ти,не будь байдужий... не мовчи!!!
Якщо у серці,живе Україна.
Мій брате,сестро свій час -не проспи!
Коли у біді,у вогні -країна.
Захищай,від крук цвіт калину!
Будь , патріотом ! зрости, свій дух.
Ти,міцне коріння України
Є голос землі-предвічний дуб.
Хай язиком не кусають пси
Заброди,й зайди -ординці.
На своїй землі-господар ти
Не допускай , на трон -чужинця.
В твоїх жилах,кров українця
Тече,струменить як чиста вода.
Очисти,від мулу... пий ,по -вінця
Оспівуй ,пташкою чудове життя.
Посади,дерево кущ калину
Зростай,у мріях до висот.
З юних літ навчай дитину
Любити,все своє...свій народ.
Пам'ятай,героїв історію свою!
Хто віддав життя за Батьківщину.
Шануй,святу землю мову свою
Синьо-жовтий стяг свою Україну.
Посади,дерево... не рубай!!!
Будуй ,міцну фортецю свій дім.
Ти ,господар -землі пам'ятай!!!
Тобі жити,процвітати у нім.
Згуртуймось, з'єднаймось родино!
Мовою ,що навчила нас мати.
Слава героям!!!Слава Україні!!!
Коли разом,нас не подолати.
З нами є Бог -правда свята!
УКРАЇНА-БУЛА,Є І БУДЕ.
Тож пий,водицю з джерела
Боріться,за своє -добрі люди.
Воскресне ,з попелу, руїни
І запанує на своїй землі.
І буде, свято у родини
Гордо ,співатимуть солов'ї.
М. ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887600
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2020
ВІДЗВЕНІЛО ЛІТО ПІСНЯМИ
Літо,спакувало платячко у валізу
І готується,відлітати у синю даль.
Небо поставило печать відкрило візу
І на душі, тривога ,смуток й печаль.
Час,у серпня відриває листок календаря
І затягнулось ,у туманах -небо голубе.
Курличуть журавлі гуртуються вдаля
Із собою,забирають літечко золоте.
Відзвеніло ,літо піснею над берегами
Відцвіло синьою волошкою в буйних житах.
Ощедрило,ягодою і солодкими медами
З раєм,із зеленим гаєм прощається птах.
О прощай,моє літо, мій тихий раю, мій світе!!!
З тобою, зустрічала світанкову зорю.
У пахучих травах збирала ніжні квіти
І співала, оди у ліричних віршах життю.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887598
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2020
МІЙ БОЖЕ , ЗУПИНИ ВІЙНУ! (БИТВА ЗА ІЛОВАЙСЬК)
Золотився серпень соняхом у полі
Орда, косила ''градами, буками'' життя.
І край доріг , від страхіть плакали тополі
Аеропорт до тла спалювала - орда.
Дебальцеве ,Іловайськ спалені війною
Тут море крові пролили козаки в степу.
''В червоній зоні'' ходила смерть із косою
Збирала обжинки на плаху жертву нову.
Задихались, від диму білокрилі птахи
Згасало , сонце літа у пекельнім котлі.
Відлунювали гармати до Волновахи
Свистіли, канонади косили все на землі.
Вели ,зеленим коридором на розп'яття
Їх катували з тіла лилась гаряча кров.
Рубали, руки і ноги ''руськіє браття''
Кат, вирізав живе серце за братську любов.
Земля стогнала , згорала у сірий попіл
Обпалені, соняхи завмерли у вогні.
Там було Пекло, в небесний рай злітав сокіл...
Розказати ,все Богу про страждання землі.
Ворог, немов чорний крук літав клював очі
Мінометним плугом орав золоті жита.
Мати, молилась Богу у безсонні ночі
Відчуваючи, тривогу що втратить дитя.
За Донецький край боролись дочки і сини
Під синьо -жовтим стягом стояли до кінця.
Тут небо чорне - від розпук, горя і біди...
Мій Боже, зупини війну , кровопролиття!.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887312
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2020
ЧАША ЖИТТЯ
Плачу ,сміюсь,і радію
А значить,я живу творю.
Я мовою неба володію
Сію ,зерно пагінцем росту.
Я чую, шум прибою в морі
Як плаче чайка білокрила .
Господь ,створив світ у любові
Щоб людина все пережила.
Я бачу ,цей світ красивий!
І цю неповторну тлінну мить.
То сонце, сяє... то, дощ мінливий
І хочеться ,з Богом говорить.
Немає миру спокою, на землі
На дві раси поділений світ.
Боже,зупини війну на землі
Щоб процвітав кожен рід.
Ніхто незнає своєї долі.
І що чекає його у житті
Прагнемо,щастя і любові
І крихітку добра на землі.
Розправляю увись два крила
Це є у молитві,віра і надія.
У божій любові моя душа
Квітку життя словом леліє.
Дай,Боже світ долюбити!
І сказати,найкращі слова.
І вовіки , тобі служити
Випити ,чашу життя до дна.
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887206
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2020
Душа -це світоч ,маяк земного буття
Сходинка, до вічного святого блаженства.
Космічний простір який відзеркалює зоря
Потойбічний світ загадка і духовенство.
Душа-це безмежний океан почуттів
Яка шукає,благодать божу у вірі.
Прагне ,світла...Воскресає, з мертвих снів
У молитві,віднаходить радість у тілі.
Душа-це голубка ,білокрила пташка
Яка літає ,у мріях у зоряні світи.
І до святих ікон молиться як монашка
І приймає,причастя у сонечка з висоти.
М .Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887118
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2020
З Святом!!!З Днем Незалежності тебе Україно!!!
Синьо-жовтий прапор -це є плащаниця
За нього ,проливали кров... віддали життя.
На священній хоругві -козаків кровиця
Невмируща, вічна українська душа.
Два кольори у душі : Небо і Земля
Синє -синє небо і пшеничне колосся.
Дає, сили духу в радості, коли біда...
Голубів миру- мрія ,щоб краще жилося.
Синьо- жовтий стяг веде козаків у бій
Бореться ,за рідну землю - Батьківщину.
За мову, пісню... і звичай, український стрій
Поміж інших держав символізує країну.
Синьо- жовте знаменно є небесний дзвін
І він, кличе українців в одну родину.
І отаман , веде попереду свій загін
Виборюють перемогу до загину.
Воскрес, з попелу славити Україну
І пам'ять, берегти про славних козаків.
Шануй ,і бережи від ворогів святиню
Це є нескорений дух дочок і синів.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887104
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2020
ПРЕЗИДЕНТ
Президент - це дзеркало країни,держави
Повинен,бути генералом для солдата в бою.
Гордо в руках тримати меч і булаву
Бо він отаман - на коні в життєвім строю.
Президент - це гарант,патріот дипломат
Він ,гідно представляє у світі свою країну.
Повинен, знати багато мов - поетичних цитат
Будувати, державу підняти з попелу руїни.
Президент - це мудрий цар який сидить на троні
Думає ,за народ ...знає героїв історію свою.
Захищає, вдову сироту це закон в каноні
Він, є господар і оре ,сіє зерно у ріллю.
Президент,повинен бути зразковим в усьому
Бути,націоналістом і любити все своє.
Подати ,свою руку старому і малому
Відстоювати, у ворога право на життя своє.
У всіх є помилки,ніхто не досконалий
Але прийшов час,що треба обирати долю свою.
Не обманюй , себе ...не будь,жадний ,лукавий
Дбай ,за народ ...захищай,мову культуру свою.
Президент,повинен згуртувати свій народ
Вести, у майбутній час мовою Шевченка.
Очистити,від влади зрадників,блазнів ,сексот
Бути далекоглядним ,як ЛІНА КОСТЕНКО.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
НЕ БІЙСЯ ВОРОГА В СТЕПАХ
Не бійся, ворога в Донецьких степах!
А всіх ,хто захищає " руський мір "на троні.
Обернув, капелюха і сміється з вас
Пускає,в очі туман...Живе , у беззаконні.
А вислуговується,блазень перед кремлем
Літає до руських до біса на нараду.
Отак, мій народе з москалями живеш
Ні в полі,ні у хаті немає ладу.
Мій народе,жени з трону лакея ,лакуз
Усіх тих , хто топить тебе у болоті.
Звільни з посад чорноротих медуз
Перекрий , дихання гідроїдній істоті.
Князі живуть як в Бога за плечима
Як в широкім морі рибка золота.
Троль кидає на вітер слово блимає очима
Що взяти з диких - гуся...гі...гі га... га.
З танців - шоу вийшли співунки - красуньки
Оголені виспівували джаз і попсу.
З дня Незалежності зробили гульки
А мати ,за сином не стримувала сльозу.
Подумай,мій народе як завтра жити?!...
З ким тобі бути іти у завтрашній день.
Чи,до скону будеш панам служити
В День країни горланять руських пісень.
Зайда,малорос все українське зневажає
Топче,синьо-жовтий стяг своїми ногами.
А син ,України на полі бою помирає
Щоб цвіло синє небо земля житами.
МЧайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886919
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2020
ПРОЩАЙ ,ЛІТО МІЙ РАЮ!!!
Сонце згортає золоті пелюстки
Відходить на інший берег океану.
Прохолодні ранки і вечори
Серпень,розливає туман із збану.
Втомлене сонце за обрій сідає
Небо,тримає жменю днів у руці.
Пташка журно у вікно заглядає
Збирається,удаль в чужі краї.
Скотилось,сонце на верховітті
Як спіле ябко впало у трави.
На вагу золота день у літі
Золотіє, серпень...пахнуть отави.
Вже на порозі стоїть рання осінь
Розстеливсь,туман над рікою.
Вітерець розплітає вербі коси
Листя,за листям пливе за водою.
Засмагле літо зорить до води
Милується,як тече водограй.
Лунають,діамантові голоси
І жайвір,оспівує зелений гай.
Зародило літо всякого добра
Золоті гори стиглої пшениці.
Ще солодкий мед збирає бджола
Впавше зернятко визбирує птиця.
Сонечко ,цілує літо у щічку
І всміхається,з синіх небес.
А місяць,осяює зоряну нічку
Плюскоче море з зоряних плес.
Прощай,літо мій раю ,мій світе!!!
Вклоняюсь,тобі за ласку ,тепло.
За пахощі земні ніжні квіти
Рожеві мрії лебедине крило.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886550
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2020
ПОВЕРТАЙСЯ СЕСТРО У ХРАМ
О , скажи, якому молися Богу?!...
І чи, ти віриш в Небесного Отця.
Ісуса ,якого вели на Голгофу
Розпинали, і лилась кров свята.
О , скажи , чи віриш у Божу мати?!
Яка від святого духа родила дитя.
Навчила, молитись Бога шукати
Щоб у вірі , віднайшла світло душа.
О , скажи , якому Богу ти служиш?!
Ти ,відріклась від церкви і Христа.
Себе обманюєш і світом нудиш
Заблукала, у пустині як сирота.
Я , тобі ,не суддя... не осуджую тебе
Не маю , право вказувати як жити.
Твоє слово гострим ножем ранить святе
Від галасливих фраз, хочу псом вити.
Чую, з твоїх вуст мову в'януть вуха
Кажеш: ",Що дивися, по новому на світ".
"Що прозріла"... і від слів , бере задуха...
Скажи, а хто тобі дав життя святий хліб?
Від твоїх ,думок давить розум серце
Ти , стареньку церквицю обминаєш.
І сама ,сипиш на рану сіль з перцем
Скажи ,мені сестро , що ти, шукаєш?...
О ,християни , святих ікон не цурайтесь!
Священник є , щоб Всевишньому служити .
Не ворогуйте ,один з одним братайтесь!
Щоб своїм ближнім , божим світлом світити.
Твої батьки , діди і пращури твої
Ходили, молитись до старої церквиці .
З джерела , хрестили тут діти свої
Лікували , душу у Небесної Цариці.
Повертайся ,моя сестро у храм Божий !
Який збудуваний руками твоїх дідів.
Тут віднаходив радість подорожній
Приходив ,слухав: Боже слово з псалтирів.
В чому ,винна старенька церквиця?
Яка прийняла у свої стіни дім попа.
Закривав, двері на ключ... мовчала, дзвіниця
Нині,нехрещені діти і без вінця.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886453
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2020
Слова до пісні
Як зустрінеш , мене... то, озовись!
Подай,свою руку ...дай, мені знак.
І назавжди, зі мною залишись !
Та цвіти,в мені як -червоний мак.
Як побачиш , мене моя пташко!
Заспівай ,мені пісню про любов.
Ти,не сумуй, як тобі важко!
Я ,звільню ,тебе із рабства оков.
Візьму,на руки понесу у гай
Де голуб з голубкою воркоче.
Витру,з очей сльозу твою печаль
Зацілую,уста ...серце дівоче.
Намалюю сонце блаженну мить!
Рохпахну,лебедині крила.
Віднайду,зірку щоб путь освітить
Щоб любити, кохати тебе мила.
Поведу ,тебе у осінь золоту
У стиглий, солодко -медовий сад.
У небі,запалю вечірню зорю
Зловлю,у жмені щастя зорепад.
Прилети,моя пташко у мій рай!
та посміхнись,здалека мені.
Я подарую,пахучий розмай
Троянди,що розквітли в росі.
Може , колись нас доля зведе
Зупинись,поглянь в очі мені.
Серед тисяч зір впізнаю тебе.
Щоб з тобою разом іти по-житті.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886431
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2020
Дивлюсь,на світлину молодих літ
Час,біжить крізь пальці як пісок у воду.
Цвіла як ягода вишня пишноцвіт
Задивлялись,юні козаки на вроду.
Я , щаслива усміхалась долі
Бігла, за нею боса край села.
Щоб почути слова у любові
Загадувала мрії на березі Дністра.
Доранку,ловила щастя у жмені
Слухала,солов'я пила насолоду.
Скільки,хлопців як листя на клені
Бігали за мною ,недавали проходу.
Манили, удаль чайки білокрилі
Які кружляли понад доли ,гори
І несли на вітрилах високі хвилі.
Туди, де пальми цвітуть -Чорне море .
Закохана , у море шум прибою...
Колисала , думки у колисці серця.
Тягнулась ,до божої краси душею
Милувалась,землею з синього озерця.
В голубій блакитті-міражі
Сонечко ,пестило як вишневу вітку
А роки,плили як листочки по- ріці.
Із чаші ,життя пила водицю квітка.
Повернути, на мить мій диво світ!
Де я молода розправляла крильця свої.
Відчути,ейфорію і пташинний політ
На зло вітрам,летіти у Всесвіт до зорі.
М. Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886345
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2020
Моя любов- це чиста водиця з джерела
Яка тече , з серця блакитного океану.
І для тебе відкриває двері моя душа
Щоб торнутись ,солодких уст моя кохана.
Цвіте,мільйон мільйон ніжних квітів навесні
Ти ,найкраща квітка троянда серед розмаю.
Я малюю,твій боженственний образ у сні
Ти , снишся , мені люба... бо тебе , я кохаю.
О , як пахне літо , медова зоряна ніч!!!
Падають, з віт достиглі яблука у трави.
Місяць,запалив зорями тисяч тисяч свіч
Скрипаль,на скрипці виграє високі октави.
Дзвенить, мелодія ніжна пісня про любов
Дарую , тобі букет троянди білі.
Ти , у моїх мріях, безсоння , п'є мою кров
Твоя врода чарівна ,як яблука спілі.
Ясен Місяць,зоряний килим щастя розстелив
І розквітають ,квіти кохання у цвіті.
Налили медові плоди золотий налив
Зриваємо , найсолодше яблуко на вітті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886267
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2020
Дзвенить серпня музика прощальна
ВІРШ НАДИХНУВ НЕОНІЛИ ГУМЕНЮК І ОЛЕГА ТРЕБУХІВСЬКОГО СЕРПНЯ МУЗИКА ПРОЩАЛЬНА
Дзвенить серпня музика прощальна
Виграє явір на сонячній струні
Відлунює мелодія про кохання
Торкається мінорна нота душі
Прощай літо літечко золоте!
мій казковий світе мій милий раю!
Ще зігрій сонечком тепла мене
Хай намилуюсь я у ріднім краю.
Медовий спас стоїть на порозі
Пригощає в садочку всяким добром
Їдуть козаки на Чумацькім возі
Передають вітання за селом
Я замріяна стою зорю у небо
Ловлю за пазуху чудову мить
Пишу листа мій друже для тебе
Слухаю як над рікою вода біжить
Лину птахою до тебе думками
У молоде літо трави запашні
За тобою біжу босими ногами
Виливаю почуття у свої вірші
Ніби вчора усміхалось нам літо
Від щастя бились серця в унісон
Ти дарував лілії білі квіти
Все пролетіло як казковий сон
Загубилась, у літі між житами
Серпень розсипає зоряні дощі.
Захмарене небо плаче сльозами
Виглядаю, тебе милий на зорі.
Дзвенить,серпня музика прощальна
Відлітають,у далечінь журавлі.
Сяє ,у вікно зірка до світання
І про тебе нагадує мені у сні.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886186
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2020
Я ТРИМАЮ СОНЦЕ В РУКАХ
Я , тримаю сонечко в руках
Немов сонях -сонячну квітку.
Божий день як білокрилий птах
Летить ,птахом в зоряну нічку.
Нічка засіяла зорі як зернятко
Серпень збирає їх на Чумацький віз.
В сузір'ї"Либідь" спить немовлятко
Місяць,колихає охороняє від гріз.
Стеляться,густі тумани стіною
Жовтіє листя як в осіннім саду.
Вітерець,здіймає їх легкою рукою
Серпень,несе у світи вдалину.
До серпня,завітала у гості осінь
Подає руку на відстані руки.
Літечко ховає в очах сльози
Просить,ще сонечка з висоти.
Радіє,серпень блаженій миті
І встеляє зоряний килим до ніг.
Мережить павутиння у ниті
Бо вже Золота Осінь йде на поріг.
Я дякую,тобі літечко, літо!
За щедрі дари сонце золоте.
За мільйон ,мільйон запашних квітів
За троянду,що в моїм раю цвіте.
Я тримаю,сонечко в руках
І буде хліб і до хліба на столі.
Жито як море шумить у полях
Цілунок літа дарує на землі.
М .Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886180
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2020
Слова до пісні
Ти, подарував прекрасні квіти
Білі білі троянди запашні.
І зумів, мене теплом зігріти
Я відчула ,високі почуття душі.
Білі троянди-квіти кохання
Такі білосніжні як вишні цвіт.
Ми,як два лебеді на світанні
Летимо, у небо -зоряний світ.
Подарував, щастя блаженну мить
Запалив, свято свічі святкові.
Я впиваюсь,ароматом в цю мить
П'ю, твою любов у ласкавім слові.
Я , тебе , побачила здалека
У грудях ,забилось серденько моє.
І усміхнулась ,клену як смерека
Доторкнувсь,я відчула тепло твоє.
З уст ,лились слова як пісня
Заіскрились очі як дві зорі.
Ти, обняв,за плече ніжно-ніжно
Розцвіла ,як троянда навесні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886141
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2020
КВІТУЄ ЛІТО
Квітує літо блаженним раєм
трояндою, що в розмаю цвіте.
Відлунює , спів пташок над гаєм
Алмазами сяє небо голубе.
Цілує , пестить , голубить поля
сонячним промінням обіймає.
Ранок вмиває личко у джерела
синю волошку що розквітає.
Рясніє золотий лан пшениці
І палахкотять маки червоні.
Ластиться,чайка біля водиці
Яка благодать у полі на волі!
Від спраги , дощик напоїв зерно
омив листочок клена тополі.
Зійшла , райдуга увінчала село
устами цілує квітку любові.
Вітер,заспав під грушою в саду
Усміхається,мило божа днина.
Яблука ,наливають в соку
Виноград ,солодка груша ,слива.
Вузька кладка веде у діброву
Там де солодка ягода малина .
З далека , чути солов'я мову
Тут личко,румяніє як калина.
На пасовиську пасуться коні
Корови червоні ,чорні, білі
Я ,надою молочка у долоні
Набиру сили у душі і тілі.
Витає , всюди благодать божа
Сяє барвиста райдуга над селом.
Запашила ароматом квіт ружа
Радіє, лелека лопоче крилом.
Польові стежки немов струмочки
Поміж буйнотрав'ям розлились.
Літо , з рум'янку плете віночки
ловить зайчики і зорить увись.
Засмагле літо біжить до річки
Скупатись ,у прохолодній воді.
Там купається , зранку до нічки
Босяком ,біжить у трави запашні.
Пахне чебрець любисток м'ята
I липи медовий духмяний цвіт.
Розмаїта квітами рідна хата
І надихає душу матіоли квіт.
Бджілка трудівниця мед збирає
Господар , колосок до колоска.
Щедре Літо з блакиті вітає
Передає , привіт до берега Дністра.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886108
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2020
З'єднайсь , Вкраїно зморена і вбога!
Не здавайсь, борись, іди до перемоги.
Mи діти ,славного козацького роду
Є незламна нація -сила народу.
Не опускаймо рук як гнітить недоля!
Вірю, що з нами Всевишній -правда свята
Женім, москаля геть- у кривавім бою.
Де очманілий бєс, там три козака.
Погляньте, що творять блазні у владі?
Як до cусідів посилають сватів.
На поклін, до кремля ідуть у параді...
Рашисти вбивають легенів, козаків.
Народе, пробудись, прозрій поки є час !
Небесна Сотня стояла за Свободу.
Шануймо ,мову Шевченка дороговказ!
Хай оголений дріт не спалює волю .
Нас морять, голодом знищують, вбивають...
Вирізають серце живе в українця.
У тюрми, на лютий Сибір висилають
Та з чаші ,п'ємо полин гіркий по вінця.
Хижа зграя сміється, регоче над нами...
Аплодують яничари заїжджі гості.
Враже ,збіговисько зве себе богами
Закопує, живцем життя від лютої злості.
Пам'ятаймо, хто загинув за Україну!
Невідомим солдатом лежить у степу.
Хто під кулями,воює за Батьківщину!
Той є твій герой, віддай шану йому.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886097
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2020
Б'Є У ДУШУ БЕЗЖАЛЬНО ПЕЧАЛЬ
А материнський біль душі б'є дзвоном в набат
Кличе , усіх українців єднатись в родину.
Іти , до перемоги... Bперед ,а не назад...
щоб не пити ,свою недолю - гірким полином.
В Донецьку, стелиться чорний дим долиною
Орда , спалює ураганним градом -степи .
Свистять , міни... козача кров ллється рікою
За Україну, віддають життя вірні сини.
Він захищав своїх побратимів на полі бою
і кожну п'ядь землі що горить у вогні
Москаль, прийшов на Вкраїну з хижою ордою
І вбиває вкраїнський цвіт, що цвіте на землі.
Зболеного серця струменять сльози рікою
І ніхто , не розрадить і не утішить її.
Смерть , сина підірвала... підкосила косою
Втратила , надію -єдине дитя на війні.
З маминих очей котяться солоні сльози
Все б віддала, щоб повернувся син додому .
Для неї, сонце згасло ...в душі зима, морози
Війна, прийшла у її дім принесла тривогу.
Б'є ,током безжально у душу скорботна печаль
В журавки , обпалила мрії , зламала крила.
А син ,птахом білокрилим злетів у синю даль
Плаче , мати калина на могилі безсила.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886022
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2020
ВСЛУХАЮСЬ В ОРГ'АНИ
Я вслухаюсь ,в співучі органи
Як божа пташка молюся до небес.
Кремезні дуби як монахи титани
Тримають небо щоб кожен душею воскрес.
Іду,по кам'янистій скелі на прощу
На рахманській землі оживає моя душа.
Відкриваю,браму у церквицю соборну
Під небесним вівтарем радію як дитя.
Прийшов ,Христос святим духом до мене
Засяяв,як ясне сонце наді мною.
Розмова, з Богом душі є потреба
З чаші, віри причащає любов'ю.
З джерела ,черпаю водицю живу
Від спраги,скріпляє додає сили.
З тобою, Ісусе крізь вогонь,воду пройду
Ти ,є моє спасіння ,пташині крила.
Дякую,мій Небесний Отче за любов!
В життєвім океані маяк -моя Надія.
За гріхи світу,за мене пролив кров
У молитві,даєш сили у безнадії.
Я приймаю,від тебе благословення
Запалюю,благодатний вогонь у душі.
Співаю:Слава Богу! в честь, твого ймення!
З тобою,Боже я щаслива на землі.
Мій Царю!цілую, перст на правій руці
Ти ,мій духовний батько,мій цар і пан.
Ти,моє небо- найдорожчий скарб у душі
Мій вчитель,і лікар від душевних ран.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
2009 05 22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885928
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2020
ЗЕМЛЯ У НЕБА ПРОСИТЬ ДОЩУ
Земля, у неба просить : цілющого дощу
А хоч би, краплиночку напитись від спраги.
Розстелили хмароньки сталеву пелену
Пливуть,як острови коралові архіпелаги.
Вийде,Перун вдарить у барабан з тромбоном
І проллється,мелодія дощу у форшлаги.
І заграє,оркестр мордент мелодійним тоном
Потрійне стакатто -фіоритури дасть наснаги.
Розілл'ється дощик під мелодію оркестру
Вигляне веселка у райдужній фаті
І спрагла земля зааплодує бравому маестру
Вітер-віртуоз затанцює з дощем на землі.
Зрадіє,діброва ліс і гай від трелі солов'я
Від променя сонечка що сяє в зеніті.
Бджілка ,зацілує сині волошки що у житах
На березі, зрадіє літечко що цвіте у квіті.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885927
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2020
Буковина багата барвиста
Благословенна Богиня
Буками багатолиста
Благодатна благостиня
Бандура бринить бентежно
Бандурист блаженства благодар
Блакить блакитна безмежно
брунькує березовий бульвар
Буковина берегиня
буковинців Батьківщина
Біжить, Бистриця бистриня
Бірюзова бригантина
Буйнотрав'я барвінкове
Бальзам берега Буковини.
Бджілка бджоляру бджолове
Безсонниця біля бузини.
Білозірка блимає ,блищить
Божа благодать блаженна .
Бог , буковинця благословить
біланічка богоявленна.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885741
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2020
Віряни відстоюють віковічну віру
Виборює вільну Вкраїну воїн велет.
Велика Ведмедиця вервечка виру
Вдихнути Всесвіт відчути велич.
Верховина вабить верховинця
Виміряє вершини випасає вівцю.
Відлуннює водограй веселить волинця.
Віднайти волю воленьку висоту.
Вселенну виблагає,вимоле волелюб
Всевишнього високе вчення відшукає.
Вівчар,вслухається відгомін верходуб
Великодньому вівтарю відспіває.
Вигляне веселка відшумить вітерець
Весна вишиє волошками вишиванку.
Вередун, воробець вирлатий вертунець
Витанцьовує ...Віршую... воскресаю,від вільшанки.
Всміхається, вечір веселково весні
Вирощує ,виноградник... випещує, вишню.
Випромінюють,виблискують вогні
Воспівують,Воскресіння віру всевишню.
М .Чайківчанка.
М .Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885632
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2020
СВІТ СТОЇТЬ НА ПОРОХОВІЙ БОЧЦІ
Божий світ стоїть на пороховій бочці
Штампують зброю для війни ,кровопролиття.
В руках лихого динаміт в коробці
І під загрозою ,мільйонне людське життя .
Заклали маски на лиця мажори вбивці
Під команду фас дають команду вбивати.
Пам'ятай,людина-не раб,і стадо вівців
Що можна знущатись ...кнутом, в гето загнати.
У людини,є розум щоб думати і жити
Є мова,щоб розмовляти дійти до згоди.
Не під насильством, цей божий світ спалити
Тре' ,будувати ,міст дружби єднати народи.
-- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -
А вчора,я був цар над всіма царями...
Мав владу,і булаву у своїх руках.
Орлом, високо літав над світами
І був ,красень король в жіночих очах.
Давно,висохли мілководні ріки
Сад,постарів...корінь у прах пересох.
Мудрий цар для царства герой навіки
Для майбутніх поколінь з історії урок.
Той є цар,хто думає за народ,
державу
Є Месія,для життя ковток повітря.
Гордо тримає в руках меч і булаву
І в пустелі,збудує рай... Bеде , до світла.
М .Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885562
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2020
МАРІЄ ТИ МОЯ НАДІЯ МІЙ ПОКРОВ
Пречиста Діво мати Пресвята!
У важчий час захисти,заступи.
Дай, мені сили іти у життя
Спокій , радість поверни.
Я стою,перед образом божим
Шукаю,боже світло у вірі.
Зціли, мене словом побожним
Загой рани у втомленім тілі.
Марія,ти моя надія мій покров!
У пустельній самотності-спасіння.
З тобою відчуваю божу любов
І поміж чорних хмар прозріння.
Мати Божа Ісусова мати
Я Тобі довіряю своє життя.
Зміцни,мій дух у благодаті
Щоб горіла, не тліла моя свіча.
О почуй,мене Божа мати!
Визволи з лабет лихого світ.
Немічному допоможи встати
Єлеєм ,благослови людський рід.
Без віри,душа як птах без крил
Чахне,втрачає зв'язок із Богом.
Молитва до тебе додає сил
І веде ,у світи у дорогу.
М. Чайківчанка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885371
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2020
Народився 20 червня 1998 року у Харкові. Від самого народження був сиротою, виховувався у дитячому будинку смт Золочів Харківської області. Коли почалася війна, навчався у 10 класі. Закінчив професійно-технічне училище. Мешкав у Харкові.
З грудня 2016 року проходив військову службу за контрактом в Збройних Силах України.
Солдат, номер обслуги 1-го механізованого батальйону 92-ї окремої механізованої бригади, військова частина А0501, с. Клугино-Башкирівка, Харківська область. З 2017 року брав участь в антитерористичній операції на сході України.
28 квітня 2017 року близько 5:00 загинув під час мінометного обстрілу російсько-терористичними угрупуваннями позицій українських військових в районі міста Красногорівка Мар'їнського району Донецької області. Противник вів вогонь з боку окупованого смт Старомихайлівка, з мінометів калібру 120 мм та 82 мм, зенітних установок ЗУ-23-2, гранатометів та стрілецької зброї[1][2]. Тоді ж дістав тяжкі поранення командир гармати молодший сержант Олексій Пудов, він помер 11 травня у шпиталі м. Дніпро[3].
29 квітня похований на Алеї Слави кладовища № 18 міста Харкова[4][5].
А який він солдат, та він ще дитина?...
у нього нема паспорта, шістнадцять літ.
Виріс , без батьків -кругла сиротина
Зростав ,як у полі мак -польовий квіт.
А куди вітер, нагне хилиться туди
Не знає , хто він... і звідки, свого роду ?
Любив, як птах волю зоряні світи
Мріяв, про Україну і свободу.
Прагнув , віднайти батьків... свою родину,
І шукав, себе поміж людей у юрбі.
хотів відшукати свою кровинку
Спертись ,на дуже плече в біді.
Засіялись, вуса легесеньким пушком
він ще бритвою, а ні разу не брився.
бавиться ,грається то з псом, то з котом...
Прийшла , війна... став ,дорослий... Змінився.
Біда, за ним ходила на кожнім кроці
Хотів, їсти... шукав, хліб круглий сирота
Ви, погляньте в ці добрі щирі очі!
У них стільки, іскриться сонця тепла.
Юнак, взяв на своє плече в руки зброю
Пішов у пекло захищав Україну.
У сиротинцю , зростав зазнав недолю
МРІЯВ, як всі про квітучу Україну.
В останню путь проводжає Україна
Схилила, голову калина на могилі .
Скорботну пісню співає яворина
Плачуть, верби і тополі при долині.
М ЧАЙКІВЧАНКИ
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885083
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2020
А чи,можна ворога назвати : братом ,чи сестрою?...
Який підпалив, твій дім... зруйнував, твій рай життя.
Плюнув, в лице... завдав, глибокі рани рукою
Забрав, найдорожче ...у матері єдине дитя.
Подумай!Якщо в голові мізки, не вата...
Кому, подати руку... з ким , брататись тобі.
Якщо ти бачиш,як в сусіда горить хата
Будеш,гасити вогонь...Чи стояти,в стороні.
Нас розпинають на хресті і знищують поодинці
Хочуть,зламати нескорений дух в українця.
Хто є господар у хаті : українці ,чи чужинці?...
Випито,гірку чашу полину повінця.
Довгий час ідемо до Світла, до Перемоги
Морять,голодом...висилають, в Сибір , на Урал,
Закривають рот...відрізають,руки , ноги
І спалює,світлину Шевченка...ламає, граніт вандал.
О , народе мій! Чи ,можна вбивцю простити?!...
У якого вимазані у людській крові руки .
І день,у день у безнадії ,і страху жити
Терпіти заброд знущання і адські муки.
Україна поділена на олігархічні клани
У божків-царів є власна армія і свої вояки.
Між собою воюють за владу хами-тирани
А віддають,життя за Батьківщину України сини.
М .Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885062
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2020
ПАХОЩІ ТОРКНУЛИСЬ СТРУН ДУШІ
А у вишитих рушниках образи на стіні
Поруч розмальована піч для випічки хліба.
Так пахне літо : яблука, груші на столі
О, Боже,скільки у батьківській хаті світла?...
Тут панує, затишок і благодать божа
З святих небес Господь дарує всяке добро.
Коли живуть батьки радіє душа кожна
Літо ,Сонечком цілує дитя у чоло.
Тут стоїть, веретено що пряде полотно
З нього шиють сукні і вишиванку.
Ластівка заглядає тихенько у вікно
І Виспівує,веселі пісні на ганку.
Душа,пташкою летить у літній садочок
Туди де під вікном лілія ,мальва цвіте.
Щоб сховатись ,під яблуню у холодочок
Дивитись,удаль на безкрає небо голубе.
О моє літо , літечко -золота пора!
Ти щедре на добро і дари багаті .
Зігріваєш, сонечком ведеш у поля
Кружлять,наді мною милі друзі пірнаті.
Пахощі квітів торкнулись до струн душі
Аромат запашив Батьківське подвір'я .
Іду,у свій квітучий рай де добре мені
У тихий вечір де сяє яскраве сузір'я.
М .Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884974
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2020
Люблю ,все що Україною зовуть
Я ,люблю, ріки, гаї поля ,ліси
Усе ,те ,що Україною зовуть.
Карпати гори, Донецькі степи
І Чорне море, як пальми цвітуть.
Люблю,як море хвилі підіймає
До золотого піска плюскоче.
Як сонце ,у заграві світає
І біла чайка крильми тріпоче.
Я люблю,Оксамитове літо
І як пахнуть ,трави запашні.
У цвітінні лип, медові квіти
Як сяють зорями ночі ясні.
Я люблю ,троянди чарівні
Лілії,пишні піони , руту мяту.
Літні казкові вечори осяйні
Матіоли ,які цвітуть біля хати.
Я люблю, як соловейко співає
Струну скрипки мелодію скрипаля.
Як навесні, садочок розквітає...
над Дністром, курликання журавля.
М Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884971
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2020
Я воскресну , оживу у день Воскресіння!
І прийду,до тебе Україно на свято.
Коли забуяє, весна... у час, цвітіння
У вишиванку, одягне земля мати.
Вірю,прийде час,годинна хвилинна
Зійде ,сонце правди і сонячні дні.
Від краю,до краю процвітатиме Вкраїна
З'єднає ,всіх храм слово поета на землі.
Благословен ,той хто в ім'я Господа живе
Віддає , себе у жертву для блага людям.
Запалює благодатний вогонь світло несе
Дає ,у вірі надію життя духу в грудях.
Я повернуся,птахою у калиновий сад
Навесні ,крилом відчиню небесну браму.
І розцвіте,дерево життя мій виноград
У животворчій мові загою душі рану.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884956
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2020
Слова до пісні зареєстровано у пісні України
ГАЛИЧАНКИ
Леді,галичанки привабливі красуні
Зі щирою душею чудові господині.
Розрадять,серденько пташки щебетуні
Як заспіває ,то квітне цвіт на калині.
Встають,зі сходом сонця на світанку
Біжуть , до берега Дністра до річки.
Немов бджілка на квітці спозаранку
Працюють,зранку і до пізньої нічки.
Ллється ,чисте джерело з синіх гір
І немов ручай цілюща водиця.
Вслухаюсь,у мову з мелодійних лір
Це співає пісню панна білолиця.
Як усміхнеться мило моргне бровою
То мліє, серденько у тілі, кров бурлить.
Журавки ,до її голосу летять юрбою
Слухають ,високі струни прекрасну мить.
А галичанки,є найвродливіші дівчата
Стильні ,модні одягнені у вишиванку.
Зустрічає, гостинно з хлібом жінка мати
Наллє, парного молочка у філіжанку.
Люблю,твою мову красуне галичанко!
І твій стрій український у віночку.
Ти ,немов запашна троянда зранку
Білосніжний цвіт вишні у садочку.
Дівчата- галичанки як ті вишиванки ...
Одна ,одної краща як зіронька сяє.
Її будять ,ніжно- ніжно сонячні ранки
Білою лебідкою над Дністром літає.
М .Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884881
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2020
Соняшник -квітка сонця
Я люблю , як цвітуть соняхи у полі
Лечу, до них як бджілка у медовий квіт.
Скільки , благодаті ніжності, любові!
Ця ,квітка сонця -літу передає привіт!
Зеленіє широке листя на стеблі
жовте личко усмішка чарівна щира.
Пелюстки ,у вінку квітнуть у красі
О, яка ти, квітко сонця прекрасна мила!
Тягнеться, до світла сонячного тепла
Колише вітер золотаві пелюстки.
Радіє , квітці сонця ластівка мала
Цілує її в щічку сонечко з висоти.
У блаженному раю радію як дитина
Як квітка сонця до небес розквітаю.
Ласкає , ніжить блакить голубина
Від щастя, душа солов'їні пісні співає.
Я нарву, духмяних соняхів у букет
Поставлю у вазу з водою у світлиці.
І напишу, вірш літу ліричний сюжет
І буду, багата як мати землиця .
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884650
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2020
ЗАРЯСНІЛИ СОНЯХИ У ПОЛІ
Край дороги палахкотить золотий лан
Замріяний соняшник зорить у блакить.
Із зернятка,виріс у капелюшку пан
І дарує , подорожнім прекрасну мить.
Зарясніли жовті соняхи у полі
І ловлять ,золоте сонячне проміння.
Немов сонце -у божественній короні
І квітує на стеблі айстрове цвітіння.
Красені соняхи чорноокі вродливі!
Виросли високі немов стрункі явори.
До райського квіту летять пташки милі
Хочуть доторкнутись до божої краси.
Соняхом розлилось золотаве море
Чарівною красою вабить ,манить до себе.
Вітер,колише хвилі літо казкове
Цей блаженний рай друже ,цвіте для тебе.
Розцвіла сонячна квітка поміж квіту
Немов діва віночок на коси сплела.
Це Україна усміхається привітно
Її леліє,синє небо матінка земля.
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884644
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2020
Я ВІДПУСКАТИ ТЕБЕ НЕ ХОЧУ
Долю,звінчало пречисте небо
Я ,відпускати тебе не хочу.
Ти,Вселенна... Богиня -для мене!
Люблю,така є ...твою вроду жіночу.
О ,не сумуй, що на скронях сивина!
Що зозуля накувала багато літ.
А ти,найкраща від усіх -моя весна
Мій казковий рай який несе у політ.
Нехай награє вальс нам музикант
І заспіває , давню пісню про любов.
А ти ,високе небо-мій діамант
Із чаші,щастя я п'ю твою любов.
Відчуваю,тебе як скрипку скрипаль
Пальці натягують ніжні струни.
Не журись,що роки летять у даль
Ми,попросим у долі-фортуни.
Я поведу, тебе у Осінь Золоту!
В бабине літо-у Листопад.
Закружляєм ,як лебеді на вітру
І білий килим встелить снігопад.
Стиглим літом зацілую твої уста
Місяцем зустріну у надвечір'я.
Усміхнусь,сонцем зникне втома твоя
Зіркою,засію щастя на подвір'я.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884559
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2020
ЗГАДУЮ ДНІ КОЛИШНІ
У літнім саду пахнуть вишні
Солодкі , пресолодкі як мід.
Згадую,у спогадах дні колишні
І шукаю,свій рай -батьківський сліД
Збираю,колосок до колоска
Пшеницю в золоті стоси.
Як є хліб на столі-радіє душа
Нестрашна зима люті морози.
Прийшов час жнив -золота пора
Дозріли овес жито пшениця.
Розляглясь на долині трава
під косою ,шумить косовиця.
Вродило літо всякого добра.
Від спраги ,шукає воду птиця.
Ягода малина солодить уста
Спраглу душу напуває криниця.
Я ,вдивляюсь,у сизі хмари-
Згадую,літо прекрасну мить.
Біжу у дитинство до мами
Де за гаями, пшениця шумить.
Є Спека,немає чим дихнути
І вітерець приліг у заграви.
Мені б назад у юність вернути
Де у копицях,пахнуть отави.
Попрошу,у Дністра мить Щастя!
Піду,через кладку у діброву.
Щоб відчути,мамину ласку
Наслухатись,солов'їну мову.
Тут тато збирає щедрий урожай
Він, складає пшеницю у снопи.
О, мій Боже ,який тут справжній рай!
Небо тримають старі дуби.
М .Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884558
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2020
Я СТАНУ ТВОЇМ РАЄМ
Відшукай мене на стежках весни
У ромашковім полі за гаєм.
Серед польових квітів віднайди
Я стану твоїм сонячним раєм.
Виплету віночок з ромашок
І заквітчаю розкішні коси твої.
І солов'їний спів милих пташок
Наспіває пісню мелодію душі.
Я зійду,рано -вранці сонцем
Поцілую , ніжно -ніжно в чоло.
Подарую,ромашки в долонях
У політ,візьму тебе на крило.
У двох ,злетимо у синє море
Туди де вічне літо молоде.
Торкнусь,твого серця любове
Відкриє ,нам Всесвіт небо голубе.
Розчинимось у хмарах з тобою
Впадемо у трави літнім дощем .
Напоємо землицю краплею водою
Оживе ,життя розквітне новим днем.
Де маків цвіт колоситься пшениця
У полі,струнка тополя цвіте.
Там свою долю, щастя шукає птиця
З далеких доріг милого жде.
М. Чайківчанка.
2019 05 07
Слова до пісні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884459
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2020
Ти ,увірвався вітром до мого вікна
І заплакав як дитя гіркою сльозою.
Став , немов би тінь серед білого дня
налякав сполохану птаху грозою.
Як вдарив грім із високих синіх гір
Блискавиця розколола на двоє небо.
Хмари розбив... Ллються слова на папір
Скрипаль грає мінорну ноту для мене.
Ластівка кружляє над берегом ріки
просить краплинку дощику від спеки.
Я ,виглядаю сонечка з висоти
Здіймаю ,крила молюсь як лелека.
Розлився літній теплий дощ як з відра
напуває колос овес жито пшеницю.
І дзюркоче ручай струмочком вода
Ховається , від грози тремтить птиця.
Падає прозорий цілющий літній дощ
Напуває землицю яблуневий сад.
Вмиває, ніжні пелюстки личко у руж
Зійшла райдуга і зрадів виноград.
Я , слухаю блаженну мелодію дощу...
Зійшло ,ясне сонце оживає білий світ.
І пташка з очей витирає сльозу
Сушить , крильця щоб злетіти у політ.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884254
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2020
Прошу, будь ласка, зупинися, доле!
Підвези, мене де щастя живе.
Туди , де тихий рай синє море,
Де на алеї квітів троянда цвіте.
А життя, замало сотню - сотню літ
щоб тебе любити та й кохати.
Розквітати, щастям як пишноцвіт
Для тебе найкращі пісні співати.
Я все б віддала, вернути час назад
Щоб відчути високі почуття.
У долоні, ловити зорепад...
І cлухати , як б'ється серцебиття.
Мрію, скупатися у травах у росі
У рум'янку, чебрецю, любистку.
За спиною виросли крила мені
І на вишиванку вдягти намисто́.
Хочу ,бути щасливою з тобою
На землі віднайти квітку щастя.
Зустрічати, схід сонця під горою
Дякувати , Богу за всякі ласки.
Щоб пригорнутись до тебе так ніжно
Цілувати сонцем літа в чоло.
Цвісти як троянда білосніжна
Дарувати тобі красу і тепло.
Я б дивилась, день і ніч на тебе...
У красиві зелені - зелені очі .
Ти , Ясним Місяцем світив для мене
Розказував, про Всесвіт до півночі.
У даль, білою чайкою летять думки
Де навкруги тиша синій океан.
Господь, причащає зі своєї руки
Дарує, душі словесний золотий лан.
Квітує, моє літо волошкою в полі
і теплом зігріває синьооке небо.
Я квіткою в'яну без твоєї любові
І немає радості друже без тебе.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884044
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2020
А ви, перед істиною закрили двері
А фальші,аплодуєте на біс.
Все можна скопіювати на папері
І від пихі,задерти догори ніс.
Людино,ти прагнеш гроші,слави
А чи,ти віриш у Бога Отця?...
Тебе манить,спокушає лукавий
У свої сіті,щоб боліла душа.
Залишись,на одинці з собою
А чи,не загризе совість тебе.
Притоптав, святу істину ногою
Скажи,куди вітер тебе несе?...
Один,над творивом мучився, болів
Інший,знімає мірку і шиє модель.
Грає,в лабіринт із красивих слів
І мадам брехні цілує ручку лакей.
Людино,перш за все ,будь собою!
І не привласнюй,у своє чужу річ.
Бо все, спливе за бистрою водою
Прийде ,час ...Господь, гляне до твоїх віч.
М. Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883996
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2020
ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!
ЛЮБОВІ НЕДОСКАЗАНІ СЛОВА
Ще вчора , щасливі у вишиванці
І мати,усміхалась своєму сину.
А нині,кряче ворон рано -вранці
Над труною,плаче мати калина.
Обірване життя недоспівана пісня
Любові,недосказані щирі слова.
Мати сирота оплакує дитя слізно
А син,птахом відлетів у небеса.
Він,був єдиним синочком у батьків
Навчили,щоб своїх ближніх любити.
Зріс,дубочком поміж струнких яворів
Щоб на землі,людям сонцем світити.
Загартував свій дух на Майдані
Бачив,смерть побратимів козаків.
І у серці,плекав мрії жадані
Щоб світ,почув істину з його слів.
Велика втрата є для України
Був журналістом і волонтером.
Зустрічають, його всі на колінах
На грудях зірка став офіцером.
Молодий, йому б жити і жити...
А смерть ,косить найкращих у покоси.
Він,зумів у бою друзів захистити
Упав ,листочком у вранішні роси.
Козаче,ти лицар світла і добра !
Тобі слава,честь і шана на землі.
Герої ,не вмирають ,а пам'ять жива...
Про них складають легенди і пісні.
М .Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883401
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2020
НЕ ПРОСПИ ЛІТО
Ясен Місяць прийшов із казки
Немов принц у зоряну ніч.
Розсипає, зорі на щастя
Запалює землі тисяч свіч.
Місяць,як сонях у полі
Дивиться у безкрає небо.
Пливе човник у просторі
Сяють,зорі ліхтарі для тебе.
Не проспи,літо схід сонця
Коли день,ромашкою розквітає.
Півень голосить на осонні
Від сну,сонний ранок піднімає.
О яка неповторна краса!
Хочеться,з Богом говорить
Червона ружа розцвіла
Запашила ,блаженну мить.
Ти,піднімись вранці від сну
Коли Господь щастя роздає.
Шукай долю як квітка росу
Щоб не журилось серце твоє.
М Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883145
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2020
Не плачте , мамо!Mатусю, не треба!
Витріть ,з своїх очей гірку сльозу.
Ваш син, герой-високе небо
Вічно живий і тримає висоту.
Для майбутніх поколінь є взірець
В скорботі,схилились старі дуби.
Він за Україну , Незалежність борець
Щоб рівнялись,на нього дочки і сини.
О, не плачте мамо, не лийте море сліз!
Не тривожте сина у вічному сні.
Він ,втомлений від важких боїв і гріз.
І стоїть,на варті у Господнім дворі.
Не терзайте, душу і не виніть себе
Що відпустили на війну свого сина.
Він боровсь, за Україну діло святе
Щоб жила щаслива кожна родина.
В ім'я ,України гідне життя на землі
Заради , козацького роду долю .
Славні юні лицарі стоять в борні.
За мир, на землі свободу, волю.
М. Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883115
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2020
ЛЕЛІЮ МРІЇ
Дозрівають думки як ягоди на вишні
Наливають нектаром в солодкі плоди.
Радіє,деревце тріпоче зеленим листям
Причащає,з своїх долонь милі пташки.
Заколисує,вітерець у казкових снах
І достигає вишенька солодка людям.
У політ,розправляє золоті крильця птах
І від почуттів, б'ється серце у грудях.
Душа,наче птах летить над білим світом
І шукає,куточок раю літо золоте
Прагне,сонечка тепла у вікні,світла...
Щоб солодило душу поетичне слівце.
Піду,у сад нарву вишні у жмені
Що зародило літо для моєї душі.
Пташкою сяду на верховітті на клені
Для вишні,буду щебетати ніжні пісні.
Я зустрічаю,новий день піснею солов'я
І відчуваю,божу благодать на землі.
Вдихаю,у трави... безкраї чисті небеса
Лелію,мрії як літо вишні на гіллі.
Нехай накує зозуля літ,як вишні цвіт
На стежці літа,віднайду земне тепло.
Хочеться,жити,любити цей божий світ
Подякувати,землі за всяке добро.
М. Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883007
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2020
Присвята Матвіїву Тарасу
СОНЦЕ НА ІМ'Я ТАРАС
Не віриться , сину що тебе немає
Що більше ,не почую голос твій.
Від болю,серце за тобою ридає
Чому, рано обірвався політ твій?...
Ти ,є моє сонце на ім'я: Тарас
Для мене воно згасло навіки.
О ,Ангеле мій, не покидай нас!
Віднайди, на землі для нас ліки.
О ,сину,за тобою плаче літо!
Горять свічки скапують у сльозі.
Зорі,встеляють троянди квіти
А ти,гордо так лежиш у труні.
Вітерець,розчісує волосся твоє
Сонце,цілує в чоло востаннє.
О,сину,синочку серце ти моє!
Скажи,мені щось на прощання.
Скажи,як пережити біль ,горе!
І як жити,без тебе на землі.
Ніч,глибока як широке море
Ти,з небес дивися в очі мої.
Війна,забрала у мене сина
Найдорожче ,що було у мене.
Зійшлась , у гості вся родина
Прощальний дзвін дзвенить для тебе.
Милий синочку ангеле білий!
Ти,залишив сиротою мене.
Ти,поглянь,батько увесь зболілий
З хати не відпускає тебе.
В розквіті літ калиновий цвіт
Від вражої кулі стікає кров'ю.
У чорній хустині до краю літ
Мати,ридає вмліває від болю.
М .Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883005
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2020
Я, не дивлюсь на вікна чужі
На маєтки і ковану браму.
Які машини є в гаражі
Не підслуховую ,чужу драму.
Не дивлюсь ,на дім що навпроти
Не заздрить ,нікому моя душа.
Є розум ,щоб все побороти
А руки,щоб ти всього досягла.
Хто працює,трудиться той має
Ніхто ,нічого даром недає.
А одна, пташка низько літає
А інша ,високо до зір дістає.
Один,повільним кроком іде у світ
Інший,літає високо як птах.
Є зернина, зійде у пустоцвіт
А інша,цвіте у червоний мак.
Ти,не будь,як базарна баба
Яка бурмоче,мелочна і скупа.
Нехай душу, не давить жаба
Що у сусіда хата нова.
Всяке добро дає нам Всевишній
До чужого,тягнеться рука.
Посади, у своєму саду вишні
Щоб засолодили твої уста.
М .Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882866
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2020