Сторінки (2/107): | « | 1 2 | » |
Мої крила важкі від біди,
Піді мною стривожене море,
Але тихе безжалісне горе
Тягне вниз до самої води.
Помах крил - і усе це мине.
Та здається - усі ми пропащі.
І судомою зведені пащі
Там терпляче чекають мене.
Я лечу, я іду, я повзу.
Та я бачу крiзь темряву ночі -
У чудовиськ, що ждуть унизу -
Мої побрані зеленню очі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649587
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2016
Як настане ніч на тій землі,
Щезне місто, люди і пустеля,
Щезне море, хвилі, кораблі,
Все каміння, стіни, вікна, стеля.
Всі шляхи повернуть в нікуди,
Так що навіть злодій ляже спати.
Темрява поглине всі сади,
Їх ніхто не зможе відшукати.
Всі оливи, мирт і виноград,
Всі нічні вогні Єрусалиму,
Всі стежки у Гефсіманський сад -
Щезне все і зорі разом з ними.
Ніч прийшла - і світ усе забув.
Але є посеред ночі Одинокий.
Тільки Він залишиться як був -
Тихий, лагідний, зеленоокий.
Як туман - холодний терпкий жах
Стелеться плющем від пилу сивим,
Учні сплять в пожовклих бур"янах,
Зморені тривогою і дивом.
Що таке та істина, той рай,
Хто ще зможе тую воду пити,
І всю ніч вдивлятись в небокрай
І за нас, за згублених просити?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649308
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.03.2016
Як теплий вечiр,
Тихий i сумний.
Як хворий птах,
Як очi цього птаха
Чернечий шепiт
За весь рiд людський-
Хай буде милiсть.
Милiсть, а не плаха.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649306
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.03.2016
Все що вітер зібрав у долоні
Розплескалося наче вода,
Жовте листя і тиха біда,
Сірі очі і стиснуті скроні.
Хто подивиться в очі мені?
Хто хоч слово моє пригадає?
Чорний птах на крило припадає -
Чорна крапка на білій стіні.
Хай все буде тепер як і є,
Небу - зорі і серцю - неспокій.
Мій барвінок, мій сон синьоокий,
Моє небо і горе моє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649071
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2016
Здригалась скрипка від ридань,
І я ховав тремтячі руки.
І ті крихкі болючі звуки
Лишали все без сподівань.
Пітьма вливалась в серце, в груди;
І все завмерло, навіть ти.
І щезли стіни, небо, люди,
Пропало все, крім гіркоти.
І ллється музика, як сльози,
І тане серце скрипаля.
У гості жде його земля,
У край, де тиша і морози.
Як він піде, то я за ним;
Вогонь розводити щоночі.
І крізь густий, солодкий дим
В його страшні вдивлятись очі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649070
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2016
В очах у птаха сині океани,
Та подих щастя зліва під крилом.
Свобода вмить усі затягне рани,
Не дасть посивіти ні серцем, ні чолом.
Лети ж, лети за край розпатланого неба!
Колись і я з тобою, друже, полечу.
В ту мить землі мені не буде треба,
В ту мить я соколом у небі закричу.
І все, що тут мені злетіти не давало,
Крижинкою розтане у руці,
І все, чого було мені замало,
Ввіл’ється в мене, в запашному молоці.
У небі ангели полегшено всміхнуться,
Мені на плечі теплі руки покладуть.
І білі крила за спиною розгорнуться,
І до землі мені упасти не дадуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648946
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2016
Ти темну ніч у коси заплела,
На дно очей фіалки зірвані поклала.
Ти серце із грудей моїх взяла,
І грала ним, як іграшкою грала.
А що лишилося - холодна кров як сіль.
І щось всередині болить і завмирає.
Хіба любов лишає тільки біль?
Хіба пітьму любов по собі залишає?
Колись згадаєш - ось у мене був...
Так, був колись. Як зірвані фіалки.
Та все минає, ось і я минув.
Старих речей хіба буває жалко?
І тануть дні. У Києві зима.
Вітри холодні за вікном вовками виють.
І все як було. Лиш мене уже нема.
І мертві квіти у очах твоїх синіють.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648944
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2016