| Сторінки (1/2): | « | 1 | » |
Він був єдиним таким у житті
І я не знала нікого схожого
Я не хотіла сприймати його
Як випадкового перехожого
Людина, з якою в вогонь і воду
Я готова була стрибну́ти
Не вистачить трьох століть, певно
Щоб такого як він – забути
З усіх друзів – єдиний, хто справді був того вартий
Та яких друзів? лише його й тільки так можна назвати
Людина сильної волі і високих принципів
Та саме це я у ньому й любила, в принципі
Людина-щастя
Людина – це слабо сказано
Щось набагато більше
Ніж у казкових книжках показано
Моє натхнення
Муза. Перша й єдина
Людина-світло
Від болю моя вакцина
Байду́же як
Байду́же коли і де я
Одна відрада
Одна мені панацея
Багато слів
Тихіше, багато зайвого
Емоції ходять-бродять завуальованими
Поміж думок імперій
А все що всередині
Захованого, тайного
Нехай краще залишиться на папері
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642916
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 11.02.2016
ця божевільна невластивість
невідповідність свому я
бо чий це світ, скажи на милість?
поки не з’явиться можливість
сама побуду не своя
я власність чиясь
я недовго
хоч я й не хочу утікти
мене кайданами притовкло
і не дає мені піти
я наче вільна, та закрита
я наче своя, та чиясь
я наче книжка та відкрита
як сповідь грішника якась
от крила, от тримай ножа
байдуже, не жага летіти
от серце, потримай кинджал
то ж треба дикості хотіти?
моя постійна непостійність
як та роса що із трави
втрачає раптом ту стабільність
стає у владу вишини
сама від себе не чекала
сама себе на це веду
а хто знав? точно – я не знала
на що я випадково йду
дурна і рабська ця покірність
як хтось один – ціла земля
ця божевільна невластивість
невідповідність свому я
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642890
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.02.2016