| Сторінки (1/28): | « | 1 | » |
Можешь смело слать к черту
Весь этот ублюдочный мир.
Люди наполнили гноем аорту,
Волны маразма утопили эфир.
Тебя рьяно убеждают в свободе,
Но жадно хватают твой каждый плевок.
"Ксенофобиям не место в природе" -
Так они начинают свой каждый урок.
Тебя учат, как правильно думать,
Покажут, где нужно увидеть врага.
Постепенно, без лишнего шума,
Ты станешь покорней, чем всякий слуга.
Ты отчетливо видишь, к чему все идет,
Ведь народные массы хуже стада овец.
Не каждый признает, что он - идиот,
Даже когда будет близок конец.
Власть умело маскирует свой кнут,
Народу покажут лишь пряник.
Эти черти только и ждут,
Когда люди сами взойдут на Титаник.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984706
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.05.2023
Візьми мене за руку,
Уявного, відома річ,
І без шепоту без звуку
Я проведу тебе крізь ніч.
Одна не зможеш пройти тихо –
Тобі потрібна моя тінь.
Я відволічу на себе лихо
І всі кошмари сновидінь.
Нехай палахкотять пекельні танці,
Нехай лунає згубний спів –
Не відпускай мої уявні пальці,
Не говори важливих слів.
Я ніколи тебе не залишу,
Не дозволю зостатись одній,
Ані в глибинах сакральної тиші,
Ані в бурхливому хаосі мрій.
Просто візьми мене за руку,
Уявного, відома річ.
І без шепоту без звуку
Ми разом підемо крізь ніч.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886912
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2020
Ти найвесняніша з жінок,
Куди до тебе Персефоні?!
Я поклав білий легенький вінок
На твоєму трикутному лоні.
Сплетений з сонця й дзвіночків конвалії,
Довершений світлом весняних ночей,
Розніс він тепло від стегон по талії,
Спалахнув блиском зелених очей.
Ти положила мені руки на плечі,
Тобі це байдуже, ти просто хотіла…
Твоя усмішка лунала сміхом малечі,
Бриніли веселкою лінії тіла.
Ми нетерпляче чекали схід сонця,
Нам заздрили всі Єви й Адами.
Крізь маленьке небесне віконце
Тихо Боги слідкували за нами.
А ми були чисті, мов діти,
Місячне сяйво ловили в долоні.
Ти заснула, а я поклав квіти
На твоєму трикутному лоні…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873839
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 28.04.2020
Я забув, що означає любов,
Почуття вже погасли, в серці запал охолов.
Та коли ми зустрілись під весняним дощем,
Відмова твоя різонула ножем.
Неприборкана лють зробила кращим мене,
Я хотів показать, як палаю вогнем,
Як я зміню світ на догоду тобі,
Та прокинувся звір в моїй голові.
Ось тобі моя кров!
Дивись - тобі даю!
Ось моя любов,
Що рятує мене у бою!
Ти як в небі зоря,
Що від мене тікає за далекі моря.
Твоє кохання - лиш фальшивий тотем,
І все більше палаю пекучим вогнем!
А що я міг зробити з собою?
Я і так тінню ходив за тобою,
Але твій розум в пітьмі заблукав,
Ти зрозуміть не змогла, ким я став.
Дні пролетіли, все присипано пилом,
В світі мало речей, що мені не під силу.
Незрілість твоя тебе ж і згубила,
Я тебе і твій рід можу загнати в могилу!
15.11.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855055
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2019
Годлевському Д.О.
Малюет время красками гуаши,
Эмоции оставив "до" и "за",
И то, что раньше было нашим
Злорадно смыла летняя гроза.
Часть воспоминаний уже отослана на свалку,
Но не всего коснулись рокировки:
Футбол, "KS", поход "на балку",
универ, ботсад, дневные тренировки -
Все это не затерялось же совсем.
А дальше была часть вторая:
лесные приключения, "Fifa 07",
фонтаны в Виннице и Боровая.
Любит жизнь подсунуть драму,
Но и в нас ведь в рукаве есть карта.
В другом составе смотрим "Футураму"
И потешаемся над выходками Барта.
Паузы и споры тянутся все дольше,
И ведь не всегда звучат ответы.
Постепенно тратим нервы в Польше,
Но активно обсуждаем план на лето...
14.11.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813916
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.11.2018
Життя зве на дуель при будь-якій нагоді,
Схрестити зброю доведеться все одно.
Не дай зав’янути свободі,
Малюй, лети, дивуй і пий вино.
Малюй, неначе вчив тебе да Вінчі,
Шукай красу в простих речах,
Та пам’ятай – не всі шедеври вічні,
Не всяк тягар пронести можна на плечах.
Лети, немов дістались тобі крила від Дедала,
Лети, мов швидкісний болід.
Та не лишай свою домівку на поталу
Всім тим, хто хижо дивиться услід.
Дивуй, немов безсмертний той Гудіні,
Але останню не показуй карту.
Для когось завжди будеш ти у тіні,
Для них старатися не варто.
Пий, неначе це останній тост Хемінгуея,
А завтра йти в фінальний бій.
Вогонь укравши вічний в Прометея,
Саме ти і поведеш людей до їхніх мрій.
І доки буде той вогонь палати,
Твоя свобода не загубиться в роках.
А ти злетиш, і будеш дивувати,
Пензлика й вино тримаючи в руках.
5.11.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812876
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.11.2018
Мой путь был долог и тернист,
Но не смотрю на стрелки циферблата.
Мою мелодию играет пианист,
Но не суждено услышать мне прекрасную сонату.
Крутнул я сильно колесо Фортуны,
Надеясь втайне на одно -
Не зацепить бы смертоносной арфы струны,
И вроде обошлось все, но...
Меня удача ждать не захотела
И в полночь села в дилижанс.
И словно бы мифический Акела,
Я упустил последний шанс.
За мной давно по следу тянутся осечки,
Но никогда об этом сильно не грустил,
И в церковь не ходил я ставить свечки,
О помощи в богов я не просил.
И в этот раз молить не стану,
Все радости свои поставлю я на кон,
И вновь проснувшись от смертельной раны,
Я жребий брошу и пойду на Рубикон.
31.10.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812456
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.11.2018
Позакривай усі вікна і двері,
Не лишай ні одної щілини.
Думки запиши на папері
Й не забудь ці тривожні хвилини.
Ти наче художник, що живе поза часом,
Якого лиш вічність незрима п'янить,
Гладенька, мов хустка з атласу,
Бентежна, мов водна блакить.
Але на його не рівняйся картини,
В них інше життя, інша правда і суть.
Твої ж слова мають стати наче лавина,
Що все на своєму шляху рознесуть.
Слова - вічна зброя, ніколи не вмруть,
Мандрують крізь час і країни,
Не згорять, як вандали прийдуть,
В історичних не втонуть руїнах.
Проте самі вони не пливуть,
Наші думки - для них крила.
Лиш тоді вони оживуть,
Коли їхні піднімеш вітрила.
Не дай словам потрапити в штиль,
Розчинитись в байдужості течій.
Збережи свій почерк і стиль,
Пам'ять шануй, а не речі.
Розклади на столі кольорові світлини,
Залиш для нащадків відчинені двері.
Не шкодуй про забуті хвилини,
Але думки запиши на папері.
18.10.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810494
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2018
Неначе талий сніг
Втекла ти ранньою весною,
Зупинить тебе не зміг
Та наосліп рушив за тобою.
В суцвітті сірих міст-примар,
В безодні тихих водоспадів,
Шукав тебе я поміж хмар,
Згубивши слід твій серед маскарадів.
Твій образ сповитий водою і сонцем,
Де ти ступала - троянди цвітуть.
Літній дощ став твоїм охоронцем,
Та веселка мені вказала тихесенько путь.
Холодним подихом гірських вершин
Мене зустріли там, на небі.
І серед тисяч зоряних стежин
Я й далі мандрував без тебе.
Ти по собі лишила зорі найясніші,
Та місяць заховав твої сліди.
І я, не витримавши ніші,
Униз спустився до води.
Розсипавсь твій голос дзвінкою росою,
І посмішки твоєї не бачу в воді.
Ти більше не станеш весною -
То де ж ти тоді?
15.10.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810087
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2018
У вічність завжди відходять раптово,
Дозволу в близьких не спитавши.
Не взявши на щастя в дорогу підкову,
Прощальних слів на кінець не сказавши.
Журавлині ключі у небі величні й рясні,
Вони тебе з собою покликали в путь.
Ти приєднався до них уві сні,
І наші думки за тобою ідуть.
Лишився незміненим світ,
Лиш мойри ту нитку життя перестали плести.
На воду тихенько осипався цвіт,
І по іншій річці тепер твій човен буде плисти.
Зберуться востаннє навколо твої друзі і діти,
Як жити без тебе? – питання складне і одвічне.
На могилі замерзнуть прив’ялені квіти,
Та лишиться пам’ять, лиш вічна і вічна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771528
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 15.01.2018
События уходят за экран,
И люди, словно титры, тоже.
Отключен в поезда стоп-кран,
Остановить уже никто не сможет.
Но жизнь идет извилистым путем,
И не помогут тут прямые рельсы.
Поспешно к финишу идем,
Меняя постоянно рейсы.
На "тикетах" не пишут время или даты,
Мы сами вправе написать.
Но будь ты беден или же богатый -
Придется все же проездной отдать.
Но в душу пусть не рвется к вам печаль,
Ведь вскоре вы получите другой.
Одно, возможно, будет жаль -
Если первый принесете вы пустой.
Ведь если ни одной отметины на нем,
То ваша жизнь прошла довольно скучно.
Пускай сгорит же он огнем -
Сожгите же его собственноручно.
Но если он исписан весь и в штампах,
Храня в себе весь жизненный сюжет,
То догорает ваша жизнь, как керосин у лампах,
И переполнен памяти бюджет.
Но нет ни капли горечи, ни сожаления,
Ведь вы согласны на такой расклад весьма.
Подкинув у камин еще поленья,
Поставьте лишь число в конце прощального письма.
25,05., 19.10.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756987
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 24.10.2017
Я тоже рад был нашей третьей встрече,
На этот раз знакомство вышло "на ура".
Чудесную картину рисовал нам вечер,
Как жаль, что красок не хватило до утра.
Звучало много слов из гнусных песен,
Как хорошо, что ты здесь не одна.
Не думаю, что мир казался тесен,
Но я все ждал, когда взойдет луна.
И словно поднялась июльская гроза,
Сметая на пути и чувства, и покой.
И я старался не смотреть в твои глаза,
Но ты все гладила меня своей рукой.
Но я не растерялся, нет, так только показалось,
Но смех твой растворяет словно кислота.
И волосы твои слегка пустились в шалость,
От этого чуднее становилась красота.
И мелких искорок в твоих глазах не счесть,
В них сладость, юмор и успех.
Оставайся же ты такой, как есть -
Как будто специально лучше всех.
13.10.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755094
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.10.2017
Поспіхом збираєш речі,
Випалюєш усе дотла.
Та в хаосі різноманітних течій
Втрачаєш залишки свого тепла.
В руках тримаєш книжку Фрейда,
Та не читаєш навіть перед сном.
Усе життя - сумнівні рейди,
Уся весна - лиш промінь сонця за вікном.
Тобі не сняться більше квіти,
Ти взагалі не бачиш сни.
Для тебе більш не будуть зорі мерехтіти,
І не відчуєш запаху весни.
Тривожні думи відганяєш карвалолом,
І не хочеш зрозуміти, в чому річ.
Пряма життя давно пішла по колу,
Так день у день, так ніч у ніч.
В життя наручники залізні,
І не твоя вина - по течії плисти.
Та вже занадто пізно
Читати спалені листи.
21.09.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753572
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.10.2017
Мій дельтаплан піднявся ввись -
І зник із вітром десь за горизонтом.
Довелось собі сказати "Зупинись",
І тихо заховатись від дощу під зонтом.
Немає сил боротись із потоком
І самотужки йти проти стихій.
Запал в очах згасає з кожним роком,
І меч в руках немов не мій.
Пройшла пора великих звершень,
Триває вниз стрімкий політ.
Так розчаровуюсь уже не вперше,
Але в хрестовий знов збираюся похід.
Ні навиків, ні тактики, ні зброї,
Лише життя - одвічний ворог.
Незмінні істини, записані в сувої,
Уже давно розсипалися в порох.
Минуть роки - і зникнуть шрами,
Десь в далині зійдуться паралелі.
І в шахи партію життя вестиме вже не з нами,
Й не нам стрілятись на дуелі.
10.06.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752060
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.09.2017
Твоя тень на ее лице,
Ты заслонил спиной ненастье.
Две гранулы инъекции в шприце,
Для каждого своя. На счастье.
Но чтоб принять их, нужно сделать больно,
Но не себе – а человеку рядом.
И вы откажетесь, произнеся: «Довольно,
И нас не одурачить этим ядом».
И как ни странно, будете вы правы,
Ведь счастие так просто не дают.
Оно не там, где море славы,
А там, где радости приют.
Несут отнюдь не радость жизненные склоны,
С улыбкой реже достаете телефон.
Не ради славы покорялись скользкие балконы,
И вдоль метро с работы длинный марафон.
Но жаловаться, наверное, не ваше;
Пока рекой плывете скоротечной.
И пусть судьба пока что вам не машет -
У вас билет вплоть до конечной
26.11.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705336
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.12.2016
Sudden moment of the separation
Looks like predator conspiration.
Sadness came to our land,
In silent there we unhand.
Well-known result but we don`t decline.
I look down, my way is inclined,
But you had seen the gate to paradise ,
Everyone appointed his prize.
We didn`t look back in the last,
Because only shadows live in the past.
You can always see the Sun in the south,
I`ll stay alone like lighthouse.
Fate rejects my donation,
We felt it fatal domination.
Whisper your name isn`t a crime
When came December darkness time.
We're looking at the lost one star,
Our souls recall old scars.
We're closely seen in darkness sky
And each of us is thinking something. Why?
30.10.2016
Вірш мовою оригіналу http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639396
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697854
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 31.10.2016
Промінь сонця тікає у море,
Тікає туди, де нікого нема.
Він би міг сховатись за гори,
Але там вічна зима.
Крізь хмари пробив він дорогу,
Ставши свідком кривавих подій.
І коли тьма весь світ візьме в облогу,
Він першим кинеться в бій.
Не тому, що він збожеволів,
Патріотичних не ради ідей.
А просто тому, що хоче він волі
Для себе, для світу, людей.
Нема йому справи до втоми,
Здійнявся на морі легесенький бриз,
Сонячні він покинув хороми
І стрімголов помчався униз.
Він більше нічого не вміє,
Крім того, що падати з неба.
Його лиш море ласкаво зігріє –
А більше нічого й не треба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690085
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.09.2016
Холодний шепіт нічних зір
Роз'ятрену тривожить душу.
Мов ненаситний хижий звір
Рве на шмаття мертву тушу.
Мимоволі згадуєш майбутнє,
Малюєш подумки минуле,
Та не йде у голову щось путнє,
Про все хороше всі уже давно забули.
Чим далі дивишся у темну вись,
То дужче чуєш голос в середині:
"Забудь, що сталося колись,
Забудь про наслідки й причини".
Та пам'ять наша - мов стічна канава,
Бо плаває у ній весь бруд десь на поверхні.
І перед очима друг вчорашній, наче пава
Проходить повз і кидає на тебе погляд зверхній.
І хочеться взаємно відцуратись всіх,
Спокійно жити далі без страху і болю,
Щоранку випускати з себе гучний сміх,
Щоночі випускати почуття на волю.
Та вирвався на волю лиш несамовитий гнів,
І розлетівсь на друзки, наче глек з фаянсу.
В минулому лишився спокій теплих днів,
І вже повторного не буде в тебе шансу.
29.06.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675288
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.06.2016
Я давно стою на месте,
Передо мной закрыта дверь.
Я получил плохие вести
И не знаю, что теперь.
Идти назад нельзя, запрет,
Там все бурлит в пучине.
Но идти вперед отваги нет,
И я повис на тонкой паутине.
Шаг в пустоту трудней всего на свете,
И подо мной все та же пропасть.
Буду я теперь за все в ответе,
Ведь закрутилась у мотора лопасть.
Еще не поздно сделать остановку,
Нажать педаль, затормозить.
Но пора сменить бы обстановку,
Хотя бы что-то изменить.
Скорей всего, найду случайное влечение,
Ведь сложно приучить меня к рутине.
Уж лучше я пойду против течения,
Чем над пропастью висеть на тонкой паутине
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653956
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.03.2016
Я протрезвел часов так в 10 вечера,
Но все прошло, жалеть об этом нечего.
Одно осталось бедному страдальцу -
Бутылка с коньяком была зажата в тонких пальцах.
И вместе с ней я вышел к ночи в гости,
Звезды тусклые лишь вызывали чувство млости,
Коньяк усилил тяжесть бремени,
Но дорога лечит лучше времени.
Я тихо шел, обращаясь к фонарям на "ты",
Остались за спиной прозрачные мосты,
Ночная мгла пошла за мною следом,
Но я укрылся от погони лунным пледом.
Углы домов мелькали, словно тени,
Мой организм все шел вперед не зная лени,
Но шел все медленней и тише,
Луна, следя за мной, поднялась выше.
Но от тишины, луны, теней мне стало дурно,
Бутылку, выпитую, тихонько опустил я в урну.
И уже назад продолжил я свой путь держать,
Я еле шел, а так хотелось убежать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648114
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.03.2016
В путешествие оправлюсь я на льдине,
Откроется весь мир, как на витрине,
Свои откроет тайны и печали,
Расскажет все он, но вначале,
Чтоб волны льдину раскачали,
Чтоб чайки в ужасе кричали,
Тяжелый якорь брошу я на дно,
И карта с компасом пойдут с ним заодно.
Обнявшись дружно с ветром,
На тонкой льдине в миллиметры,
Сорвав с лица обрывки маски,
Забыв пословицы и сказки,
Сквозь Антарктиду и Аляску
Отправлюсь я в морскую пляску
Искать у волн приюта,
Подальше от тепла, уюта,
Стал ненавистным теплый дом,
Уж лучше я покроюсь льдом.
В морских богов теперь я верю,
Свою судьбу я им доверю,
Пускай решают там за небесами,
Что с моими будет парусами.
Пока идут там споры на вершине
О том, что уготовано мне ныне,
С одним веслом плыву на льдине,
Созерцая мир, как на витрине.
15.02.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645284
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.02.2016
Морозні зорі палять очі
І заглядають в душу з небуття.
Щодня й щодня приходять ночі,
Приносять тугу й каяття.
Холодним подихом сузір'їв
Тебе спокушують відкрити карти.
Та не дивись на них, не вір їм,
Бо вони того не варті.
Холодні зорі - це твоя нічна родина,
Й щораз вони посилюють на тебе вплив.
І ти сидиш у роздумах години,
А тим часом човен твій поплив.
І ти не чуєш, що тобі торочать,
Лишаєш всіх в тісній хатинці.
І з камнем на душі ідеш назустріч ночі,
Щоб з зорями побути наодинці.
Морозні зорі палять очі
І заглядають в душу з небуття.
Щодня й щодня приходять ночі,
Несуть жадане забуття...
2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642605
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2016
Мої страхи, мої надії -
Все переплелось в тумані мрій.
І вже не знаю, чи зумію
Змінить подальший розвиток подій.
І відчай закрадається у душу,
І руки опускаються самі,
Коли шукати правду мусиш
Один-однісінький у тьмі.
Знявши зі стіни старий кларнет,
Я рушу в путь ще до зорі.
І буду мандрувати між планет,
Немов Маленький Принц Екзюпері.
Частинка світла мій освітить путь,
Укаже вектор для несмілих кроків.
І подорож мені цю не забуть,
Скільки б не минуло років...
2010 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641390
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.02.2016
З тяжким передчуттям чекаю ночі,
Момент, коли впаде її густа вуаль.
Підводжу вгору тихо очі -
І зір летить кудись у даль.
І бачу я щораз те ж саме,
І застигаю, вражений, на декілька хвилин -
Там темне полотно, що звемо небесами,
Покрили тисячі ясни́х краплин.
По всьому обширу розкидані кристали,
Виблискують, немов коштовні камінці.
Вони натхненням для поетів стали,
Проте спустошення приносять у кінці.
Мільйони років тиші і споко́ю
Завбачливо залишено на роздуми людей.
Зірки відгородилися від нас з тобою,
Людських бажань, плачу́, нав'язливих ідей.
І враз думки мої стали прозорі
Від здогаду, що переслідує і нині -
Лиш ззовні нам здається, що красиві зорі,
Вони ж - пусті й холодні в середині.
02.03.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639577
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.01.2016
Я мог бы посвятить тебе стихи,
Мог бы даже написать роман.
Но мои творения плохи,
Как и мой очередной обман.
Я лгал тебе неосторожно,
Терзаний не стыдясь в своей душе.
Теперь в любовь мою поверить сложно,
Да и смысла нет, наверное, уже...
Твоего терпения надолго не хватало,
Ведь часто склонен я рубить с плеча.
Ты доверять мне вскоре перестала,
Любовь угасла, будто бы свеча.
Свои ошибки признавать умеем,
Мгновенно счастье потеряв...
А может все не так на самом деле?
Может сон? Так нет же - явь!
Я мог бы принять яд охотно,
Но путь такой не для меня -
В вояж уеду беззаботный,
Свою любовь пропащую кляня.
13.11.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639399
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.01.2016
Звіриним кроком крадучись,
Впритул наблизилася мить розлуки.
Тривожним віддчуттям піддаючись,
Безмовно ми розтисли руки.
Ми дійшли з тобою до краю,
Отримає кожен свій приз.
Тобі постелилась дорога до раю,
Я ж піду по стежині униз.
Ніхто із нас назад не оглянеться,
В минулому тужить нема за чим.
Тобі не раз ще доля усміхнеться,
Я ж в котрий раз залишуся ні з чим.
Дарами долю не вблагаєш,
Нічого їй від нас не треба.
Моє ім'я колись ти тихо пригадаєш,
Підвівши погляд в темне небо.
І я в цю мить згадаю знов про тебе,
І скотиться тонка сльоза з-під вій.
І лиш одна зоря горітиме на небі,
І погляд наш зустрінеться на ній.
9.04. 2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639396
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 28.01.2016
Свобода стисла гірше, ніж кайдани,
І не розбить нічим отой броні.
А люд влаштовує "Майдани",
Шукає винних в стороні.
Країну тягнуть на шматочки,
А люди всі немов в гіпнозі:
Одні ховаються в куточки,
Мов мишенята, загнані в тривозі.
Другі схопилися за зброю,
Не контролюючи своїх рішучих дій.
Неначе греки, що проникли в Трою,
Наосліп кинулися в бій.
А треті між двома вогнями
Лише шептали "Боже, борони!",
Чекаючи на ад цілісінькими днями,
Не знаючи, з якої сторони.
А дехто на війні добряче поживився,
Забувши про сусідів і братів.
І, посміхаючись, на захід подивився,
Бо ж на схід дивитись не хотів.
Там поодинці падали герої
Під звук тривожних нот.
Колись же в час лихого неспокою
Героєм був увесь народ.
У нас, як завжди, хата з краю,
І батька вже ніхто не битиме гуртом.
І в час, коли бурхливе море грає,
Ми знову опинились за бортом.
В обіймах владної стихії
Немов у вулику - кипіло і гуло.
Та не лишилось правди, сил, надії -
Хоча і бурі, як такої, не було.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639134
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.01.2016
Гнітючий соціум поглинув нас з тобою,
Про допомогу навіть не проси.
Цей світ потре́бує природного споко́ю,
А він же сповнений фальшивої краси.
Більш не лишилось місця романтизму,
І героїчні епоси вже відійшли у небуття.
Лише раптовий прояв фанатизму
Ще здатен сколихнути плин життя.
Багато марнославства, пафосу і чванства,
Такого відчаю ще не відчував відроду.
Романтики не можуть подолати п'янства,
А бездарі і покидьки диктують моду.
Заразна ця тенденція повсюду,
Розпилено уже ядучий гній.
Все більше й більше люду
Уже давно підвладно їй.
Я мимохіть частково підкорився,
Відчувши у душі ганебний страх.
З супротивом на хвильку забарився -
І стало пізно. Крах.
З міської клітки спробую втекти на волю,
Знайду я найтихіше місце на Землі.
Лишивши все на розсуд долі,
Безпорадно йтиму я в зеленій мглі.
Я по траві легенько проведу рукою,
Змахнувши залишки ранкової роси.
Цей світ потре́бує природного споко́ю,
А він же сповнений фальшивої краси.
28.04.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639100
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2016