| Сторінки (3/239): | « | 1 2 3 | » |
Без цього можна жити?
Я розумію пташки спів весною,
Людину, що заслухалася ним,
Присівши під великою сосною,
Наповнить душу звуком чарівним.
Але чому глухих багато в світі
І душі їх нічим не розігріти?
…Не хочу я людей цих розуміти,
Що кажуть: «І без цього можна жити».
Я розумію, як сердечко б’ється,
Коли сідають гуси край села.
Хоч втомленим, щасливим їм здається,
З людською грубістю їх доля не звела.
Але чому жорстоких стільки в світі,
Що пострілом прекрасне можуть вбити?
…Не хочу я людей цих розуміти,
Що кажуть: «І без цього можна жити».
Я розумію доброту людини,
Яка криницю для людей копа.
Нехай у спраги сильної хвилини
Страждалець кожний до води ступа.
Але чому недобрих стільки в світі,
Що прагнуть плюнути, чи в воду скла набити?
…Не хочу я людей цих розуміти,
Що кажуть: «І без цього можна жити».
Я розумію, як той Землю любить!
Хто хоче, щоб вона, мов сад, цвіла.
Хто дерево посадить, а не згубить,
Земля щоб раєм при житті була.
Але чому байдужих стільки в світі?
Їм що сміття, що ліс увесь спалити.
…Не хочу я людей цих розуміти,
Що кажуть: «І без цього можна жити».
Я розумію до батьків повагу,
Сердечну шану до людей в роках.
На себе не звертаючи уваги,
Вони всіх нас зростили на руках.
Але чому невдячних стільки в світі?
Старому батьку можуть нагрубити?
…Не хочу я людей цих розуміти,
Що кажуть: «І без цього можна жити».
Я розумію руки всі в мозолях,
І борознами вкрите все лице.
Багато чорних днів було в цих долях:
Від праці важкої – не від неробства це.
Але багато покидьків у світі,
Які обманом хочуть все нажити.
…Не хочу я людей цих розуміти,
Що кажуть: «І без цього можна жити».
Я розумію – ми творіння Божі,
Зробить життя повинні чарівним.
Хоч діти ми Землі, усі несхожі
Покликані для добрих справ ми Ним.
Але, чому безбожних стільки в світі,
Життя Земне так можуть не любити?
…Не хочу я людей цих розуміти,
Що кажуть: «І без цього можна жити».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677699
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.07.2016
Пролягла дорога в білім полі,
Пронеслись по полю вітром коні.
Срібло копитами піднімали
І мене у дивний світ позвали.
В синій простір спокою і волі,
Де усі в душі стихають болі.
І радіє серце моє й тіло,
Мить відчувши, як на волі мило!
Коні мчаться полем. Білі коні.
Та не можуть утекти від долі,
Бо по іншій волі ті прямують,
А вуздами із саней керують.
Розбіжіться, коні, що є сили!
Прилетіть туди, де серцю мило,
Де у полі сніг та вітер грають,
І усі щасливу долю мають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653979
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2016
Це – земля України квітучої, друзі!
Це – земля наша рідна і наших батьків.
Все велике й мале і берізку, що в лузі
Збережемо нащадкам грядущих віків.
І вони нас згадають за це теплим словом,
До могил наших квіти вони принесуть.
І пишатися будуть казковим цим домом,
І не зрадять, хоч тяжкі хвилини прийдуть.
Нам судилося, друзі, в країні цій жити,
Хоч багато їх різних у світі ще є.
Та такої нема, де волошки сплять в житі,
Де в зеленім гайочку зозуля кує.
То ж любіть свою землю, любіть Україну!
І любов хай ця буде у кожного з нас.
Передайте у спадок і дочці, і сину
Цю красу, що від Бога,благаю я вас!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653976
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 23.03.2016
Я люблю, коли вітер і сніг,
Коли тихо і сонечко сяє,
Коли діти навколо і сміх;
Коли човен на хвилях гойдає.
Я люблю, як за вікнами дощ,
Як краплинки по листю стікають,
Як запахне український борщ,
Як музики весільну заграють.
Я люблю, коли дружна рідня,
І на свято за стіл всі сідають,
Коли діти й онуки щодня
Про стареньких своїх пам'ятають.
Я люблю, як садок зацвіте,
Заколоситься в полі пшениця,
Як до школи гурт діток іде,
І щасливі їх радісні лиця.
Я люблю річки вранішню гладь,
Як пташині лунають пісні,
По вечірній зорі мандрувать,
Як дитинство приходить у сні.
…Чарувати це буде мене,
І все це стільки буду любити,
Поки Бог до небес не візьме,
Поки буду на світі я жити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653176
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2016
Я крізь білі сніги, крізь глибокі замети на лижах
Прокладаю свій шлях, щоб зустріти знов юність свою.
І злітає душа, і летить на розпростаних крилах,
Із небесних висот через пам'ять свій шлях впізнаю.
Ось він рівно лежить. І лижня тут безпечна й спокійна.
Мама й батько живі, безтурботне життя, навчання.
Дні веселі шкільні, а уроки, мов вічність – повільні,
І співають птахи, і співає душа до рання.
Шлях пішов на підйом і лижня, мов стріла вперлась в небо.
Час студентській почавсь, і цікавий, і часом важкий.
Професійне зростання і діток виховувать треба.
Все робота й турботи, і день став помітно малий.
До вершини дійшов, вниз лижня мене стрімко помчала.
День за днем пролітають і роки птахами летять.
Боже, дай мені сил, щоб життєва дорога тривала.
Без падінь, без проблем, без гріхів її дай подолать.
Я крізь білі сніги, крізь глибокі замети на лижах
Прокладаю свій шлях, щоб зустріти знов юність свою.
І злітає душа, і летить на розпростаних крилах,
Із небесних висот через пам'ять свій шлях впізнаю.
4.03.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652804
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2016
Знов обдурені. Знов обкрадені.
Знов зневірені. Знову зраджені.
Були бідними – стали злиднями.
Були кволими – стали хворими.
Знов у владі той, хто забув народ,
І малих, й старих. Не забув – свій рот.
Знов слова пусті. Обіцянки знов.
А реформи всі – тільки для розмов.
Жили в голоді – живем в холоді.
Тиснуть цінами – на колінах ми.
Із Європою ціни зрівнюють.
З нею ж пенсії не вирівнюють.
Знаємо – війна. Згодні потерпіть.
Та на думці в них – лише збагатіть.
Всі кредити враз розкрадаються.
Збільшить пенсії ж все вагаються.
Вже немає як людям дихати.
На горбах людських хочуть їхати.
Бідні тягнуться. Бідні тужаться.
«Мордовладці» ж ці не ворушаться.
З владних крісел їх нам не витягнуть.
В них для них закон – довго пливтимуть.
Може час прийшов гнати зрадників,
Чи знайдем таких, щоб не «крадників»?
Чесних. Праведних. Вірних Господу.
Богом ставлених. Досить розпаду!
Україна жде для людей реформ,
Жити в радості, хай скінчиться шторм.
Щоб щасливими були діточки.
Щоб сміялися внуки-квіточки.
Тож почуйте всі Божу волечку,
Щоб країні мать світлу долечку.
19.03.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652785
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.03.2016
Ми не будем такими, якими були.
Ми назавжди вже іншими стали.
І не зможемо жити, як вчора жили, –
Нас змінили снарядів метали.
Україна позвала і ми без вагань
Захистити Вітчизну постали.
Між життям і між смертю утратилась грань,
В нас стріляли і ми не мовчали.
На війні є закон: « як не ти – він тебе!»
Тільки ми – рідну землю бороним.
І відважно б’ємось, не жалієм себе.
Хай над ворогом крячуть ворони.
Ми не хочем вбивать, та до нас ви прийшли,
Щоб поставити всіх на коліна.
І безстрашність влилась! Ми не ті, що були!
Бо в тяжкий час позвала країна.
Темні сили зійдуть, як сніги по весні.
Мов та квітка розквітне Вкраїна.
Та криваві бої будуть снитися в сні,
І весь шлях визволителя – сина.
Рік за роком промчать.
Садом стане земля, заростуть полинами окопи.
Тільки пам'ять ще довго нам буде кричать,
Щоб полеглих героїв завжди пам'ятать,
Вороги, яких звали - «Укропи».
13.03.2016.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651775
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 15.03.2016
Вона не підкорилась, не визнала провини.
Незламною лишилась Надія з України.
Зламати можна тіло, та дух її – ніколи.
Нема такої сили спинити шлях до волі.
Крізь грати пісня рветься, скида тісні кайдани.
Тюрма людська трясеться, ворожі гинуть плани.
Цар – карлик думав зможе зігнуть її в дві миті…
Спасибі, Тобі Боже, що є такі на світі.
Що дочки є безстрашні, які ламають грати,
Що є сини відважні. Пишайсь, Вкраїно-мати!
Пишайсь дітьми своїми, що в грізний час з тобою.
Хай, Боже, всі живими повернуться із бою.
Бо правду не убити, як материнську віру!
Народ цей – не скорити! І Україні – жити!
Лиш, Боже, дай нам миру.
15.03.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651770
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 15.03.2016
Ще сніг на полі не зійшов. Лежить.
І холодно по - зимньому буває,
Та відчуття весняне вже летить,
І у серцях весняний спів лунає.
І березневе свято настає,
І хочем все жінкам подарувати.
Шануєм вас і знаєм - хто ви є:
Краса, любов, сестра, дружина, мати!
Ми квіти вам даруєм весняні:
Красиві, ніжні, чарівні, пахучі;
І побажання зичим неземні,
Бринять вітання, мов пісні співучі.
Кохані наші, сотворіння Божі!
Що ми без вас? - Нічого ми не варті.
Де ви, там щастя й радість, дні несхожі.
У день ми свята - як спортсмен на старті.
Достойні ви найкращих в світі слів
І найдорожчих подарунків в світі.
Вам небеса б приніс, якби зумів,
А ще - волошок ніжних з літа в житі.
Вітання щирі хай летять до вас.
Хай в сім’ях всіх любов і щастя будуть,
Красу і ніжність не зруйнує час.
Хай береже вас Бог завжди і всюди!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649836
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2016
Ніколи любов не зникає
(До свята 8-го березня)
Скрізь подих весни відчуваємо,
Весняна пора настає.
І пісню веселу співаємо,
І радісно серцю стає.
Весь світ посміхнувся, радіє,
Бо березень дивний прийшов.
І знов оживають надії,
І смуток в струмки відійшов.
І птах почина щебетати
Хоч сніг, ще буває, летить,
Мов знає, що час привітати
Коханих в цю березня мить.
Кохані! Ви Божі творіння!
Кохані! Ви повните світ.
В любові життєве коріння,
Любов дає серцю політ.
Любов довго терпить, не заздрить,
Любов милосердна завжди,
Любов не шукає для себе,
Не хоче нікому біди,
Не рветься до гніву й лихого,
Неправді не буде радіть,
А тішиться правдою й вірить,
Все зносить, хоч серце й щемить.
Коханими будьте ви завжди.
Блаженні, хто може кохати!
Без жінки – ніщо ми на справді,
Безкрилі – не можуть літати.
Із святом весни і любові,
Матусі, дружини і сестри!!!
Веселі ви будьте й здорові.
Вам грають всі світу оркестри.
Ніколи любов не зникає,
Якщо її Бог тобі дав.
Це щастя, хто скарб такий має,
Він в серці, як факел палає.
То ж, друже, життя ти пізнав!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649835
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2016
Десь гудуть безупинно машини.
Хтось кудись поспішає, летить.
І триває так з днини до днини,
І не хоче спинитись на мить.
Все про хліб свій насущний турботи,
Все про власне, щоб встигнуть, здійснить.
І не може кайдани збороти,
І в полоні безсилий дух спить.
Зупинися, мій друже, мій брате,
Не для цього життя Бог дає.
Хай покине душа тісні ґрати,
Божу істину хай пізнає.
Хто пізнає її – той на крилах,
Той життя не даремно прожив!
Це зробить, друже мій, в твоїх силах,
Цим ти шлях до спасіння відкрив.
Божа правда зміцнить твої крила.
Взнаєш вартість земного життя.
Зрозумієш, що віра – це сила!
Буде це – головне відкриття.
13.01.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648791
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2016
Яке солодке, друже, слово воля!
В нім скільки щастя, стільки в ньому й горя.
Життя за волю люди віддають,
За землю рідну кров гарячу ллють.
Не зможе сокіл довго в клітці жити
Якщо пізнав, як радісно летіти,
Небесний простір крилами долати,
В парінні вільнім щастя відчувати!
Яка солодка воля, друже милий,
Без неї ми, мов хворий птах безкрилий,
Без неї ми – раби чужої волі.
Не хочемо собі такої долі.
Лиш перед Богом станем на коліна
Й здобуде волю рідна Україна.
Нас Бог на боротьбу благословля
Щоб ненька в щасті й радості жила.
Воля. Воля. Воля – українців доля!
Темінь розірветься - сонечко проб'ється!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648535
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2016
Кожен день, кожен час, кожну мить
Я шукаю Тебе, Боже милий,
Щоб з Тобою про все говорить,
Бо без Тебе, мов птах я, безкрилий.
Я без Тебе – сліпе кошеня,
Мандрівник, що з шляху свого збився.
Ти для мене – могутня броня,
Щоб від ворогу я захистився.
Я молюсь і Ти сили даєш,
І наповнююсь я Святим духом.
Мені руку свою подаєш,
І лікуєш мене однім рухом.
І вся церква співає хвалу,
Прославляє Величного Бога.
Будь зі мною ще хвильку, молю.
Я так довго шукав цю дорогу.
Твоя церква, як вогник вночі
Шлях спасіння мені освітила.
І тепер на моєму плечі
Відчуваю підтримку і силу.
Я приходжу в храм Божий, мов дім,
Де господар – Отець мій небесний,
Де ми – діти спілкуємось з Ним
У розмові сердечній і чесній.
Відлітають за роком роки.
Та до церкви не зникне стежина,
Яку Бог нам надав навіки,
Щоб дістатись спасіння ріки
І у вічності буть біля Сина.
Кожен день, кожен час, кожну мить
Я шукаю Тебе, Боже милий,
Щоб з Тобою про все говорить,
Бо без Тебе, мов птах я, безкрилий.
03.09.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648531
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2016
Так швидко лине час.
Вже збігло 40 років,
Як вперше я прийшов
До школи працювать.
Став рідним спів дзвінків
На тисячі уроків,
Де в кожен я бажав
Любов свою вкладать.
Я чесно працював,
Бог свідок, та ще – діти.
До себе і до учнів
Вимогливим я був.
Навчав перемагати
І в праведності жити.
Хоч вдячності слова
Не дуже часто чув.
Та це не головне.
Освітній хліб повільний.
Зростає довго він,
За роком лине рік.
Пройде десяток їх
І вже могутній, сильний
Слова поваги нам
Промовить випускник.
А ще, приємно нам,
Коли наш учень вірний
Наш обирає шлях
Серед усіх доріг.
Вбачає перевагу
В професії цій мирній.
Таких багато є,
Не порахуєш всіх.
Я вдячний всім, хто був
Підтримкою моєю.
Хто в крила мої
Силу учительську вливав,
Хто досвідом діливсь
І мудрістю своєю,
Щоб я свій довгий шлях
Успішно подолав.
На кожен свій урок
Летів я, мов на крилах.
І учнів я своїх
З любов’ю вчив літать,
Ніколи не здаватись
І вірить в свої сили,
І в чесній боротьбі
Завжди перемагать.
Спасибі, друзі вам,
Що ви були зі мною.
Спасибі, учні вам,
Що шлях вдалось пройти.
Сьогодні я прощаюсь
З чудовою порою.
Час молоді настав
Стяг вчительський нести.
Несіть його сміливо
Крізь гори, море, сушу.
Нехай вам буде праця,
Як пісня, як політ.
Вкладайте в неї серце,
Любов свою і душу.
І вдячні будуть діти,
І кращим стане світ.
Так швидко лине час.
Благословляю вас!!!
13.07.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648528
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 02.03.2016
Не чекайте від мене поваги
За красу лиш свою, лиш за вроду.
Бо мине мить коротка наснаги
І вже видно помилки природи.
Як солодкі, медові вуста
Вивергають слова непристойні:
Приголомшує мова ота,
Ви поваги тоді недостойні.
Ну, а очі як ваші красиві,
Що оспівані в творах крилатих
Стануть лютими в гніві й страшними -
Вам поваги моєї не знати.
І повазі від мене не бути
За крикливість в розмові, за грубість,
Небажання людину почути,
За невміння приборкати дурість.
Не чекайте поваги ті люди,
Що не вміють тримать своє слово
І готові продати усюди,
Обіцяти і зрадити знову.
І не хоче плече хто підставить,
Коли іншому важко буває,
Та від успіху заздрість їх давить,
Від невдачі обличчя в них сяє.
Не чекайте поваги, байдужі,
Хто звикає до хамства, до бруду,
А повинен виховувать душі –
Не залишать вас в пам’яті люди.
Не чекайте від мене поваги,
Хто для себе живе лиш на світі
І себе витрача на розваги,
І не знає, що є таке – діти.
Не чекайте від мене поваги...
Хоч без неї теж можна прожити
І не брати все це до уваги...
Тільки потім, щоб вам не жаліти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646409
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.02.2016
Набирає силу земля.
Зеленіють рідні поля.
На деревах бруньки рясні.
Скрізь пташині чути пісні.
Джерело забило з глибин.
Пролетів гусей в небі клин.
Задзвенів веселий струмок.
Почала весна дивний крок.
Знову весь оновлює світ.
Я душею лину в політ.
Залишаю років тягар.
Дякую я Богу за дар.
Дякую, що дав почуття,
Що відчув я радість життя,
Що я можу бачить красу.
Пить губами чисту росу.
Дякую за неба блакить.
За квітучу, сонячну мить,
За казковий цей дивосвіт.
Мій продовжуй, Боже, політ!
Не спиняй мій, Боже, політ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646038
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2016
Майдан шумить. Майдан пульсує.
Як океан кипить, гуде.
Весь світ цей голос правди чує,
Ніким не скорених людей.
Глуха й сліпа лиш тільки влада.
Не бачить, що народ прозрів.
Напружте ж слух свій, вам порада,
Поки не виплеснувся гнів.
Почуйте! Люди хочуть жити
В країні світла і добра,
Дітей навчати, хліб ростити.
Великих змін прийшла пора.
Вже досить нас вважать рабами.
Вже досить нас в ярмі тримать,
Не чуть, не рахуватись з нами,
По-людські жити не давать.
Ми хочем жити. Хочем жити.
Стремління наші всі святі.
Немає сили зупинити
Синів і дочок на путі.
Ні автоматам, ні гвинтівкам
Народу волю не зламать.
Слава вкраїнцям й українкам!
Ставай всім серцем гімн співать!
Майдан завмер. Майдан в скорботі…
Небесну Сотню поминає.
І плач, і жаль у кожній ноті.
І весь Майдан їм гімн співає.
Ніколи правду не убити!
Ніколи правду не здолати!
Герої вічно будуть жити!
Пишайся цим, Вкраїно-мати!!!
25. 02. 2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646035
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 22.02.2016
Как трудно терять нам друзей на дорогах земных.
Как трудно поверить, что больше не встретимся с ними.
Что завтра не сможем обнять, заглянуть в глаза их.
Что все недоступны они, облаками носимы.
Лишь только вчера мы плечо подставляли к плечу
И в связке единой мы делали важное дело.
И с верой молились, чтоб жизни сберег Бог свечу,
И пламя её, чтобы ярко горело, не тлело.
Но ветра холодный порыв опрокинул её,
Погасла свеча и душа к небесам полетела.
И болью утраты пронзило сердечко моё.
И песню прощальную сразу земля вся запела.
И школьный звонок долго звонко-тревожно звенел,
Чтоб все имена в книгу памяти вписаны были.
И ветер затих. И прервать этот миг он не смел.
А в небе просторном, как голуби, души парили.
Как трудно терять нам друзей на дорогах земных.
Как трудно поверить, что больше не встретимся с ними.
Лишь с нами останется вечная память о них.
Мы вас не забудем, пока на земле будем живы.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645073
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 19.02.2016
Усе на світі швидкоплинне,
Лиш вічна пам'ять наших справ.
Як всохне пам'яті коріння,
Знай – світ трагедії зазнав.
Якщо минуле позабуте,
Перетворилось в небуття –
Жорстоке покоління буде.
Прийде занепад у життя.
Байдужість – найстрашніше горе
Серед усіх проблем земних.
Вона, як безпощадне море,
Вона – людський найбільший гріх.
Якщо ж сніги не замітають
Сліди людини добрих справ,
Якщо в родині кожній знають,
Як дід Вітчизну захищав,
Якщо від діда батько сину
У спадок передасть любов,
Щоб той любив свою країну
І віддавав за неї кров,
Щоб край свій отчий завжди славив,
Щоб пращурів не забував,
Вітчизни честь найвище ставив
І гімн свій з гордістю співав,
Тоді не вмре добро ніколи,
І буде щастя й віра жити,
І учні будуть йти до школи,
Щоб світ пізнати й зрозуміти.
Коріння пам'яті зміцніє,
Могутньо крона забуяє.
І сонце всіх теплом зігріє.
І в душах поколінь засяє!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645071
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.02.2016
Лиш тишу гармати порвали,
Лиш темрява в небо прийшла –
Сини України повстали,
Щоб завжди країна була.
Герої. Герої Вітчизни.
Міцніші граніту вони.
Для ворога - люті і грізні,
Для матінки - ніжні сини.
Без зайвих слів їх проводжали,
Вертайтесь, ми будем чекать!
Верба і калина співали,
Щоб рідний дім не забувать.
Минули важкі дні і ночі,
Зупинено дику орду.
В обіймах з героєм, а очі
Матусині ронять сльозу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644896
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 18.02.2016
Земля моїх предків, ліси, луги, ріки.
Безкрайні простори, родючі поля.
Моя Україно, з тобою навіки
Пов’язані долі, ти ненько моя!
З тобою радію. З тобою сумую.
У тебе стріляють, а в мене – болить.
Тобі моє серце з любов'ю дарую.
За щастя твоє буду Бога молить.
Пишайся, Вітчизно, своїми синами,
Що світлом любові зупинено тьму,
Що ворог не ходить твоїми ланами
Бо славні нащадки постали йому.
Моя Україно, я вірю – розквітнеш,
Духмяною вишнею ти зацвітеш.
Єдина й соборна у щасті полинеш
І радість навіки усім принесеш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644894
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 18.02.2016
Як у полечку квіти, мої онучата зростають.
Мов яскравії зірочки, в небі безмежному сяють.
Мов грибочки у лісі, так швидко вони підіймаються.
І на крилах лелечих над батьківськім краєм здіймаються.
І ідуть по життю, поспішають науки пізнати.
І навчаються твердості всі перепони долати.
І наповнюють серце любов’ю до дивного світу.
Прагнуть вірними бути у всьому дідів заповіту.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644644
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2016
Летять журавлі,
Летять і летять.
Про роки мої
минулі кричать.
Вертайтесь, птахи!
Я буду чекати.
А миті ці дивні –
В душі пам’ятати.
І прийде весна,
Вас знову побачу.
Від зустрічі з вами
Щиро заплачу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644643
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2016
Останній сніг беру я у долоні,
А він мов плаче, мов бринить сльоза.
Час невблаганно білить наші скроні.
Нас відроди скоріш, весни гроза.
Сяйни крізь хмари, повні суму, туги.
Серця холодні пробуди вогнем.
Нехай веселки кольорові дуги
Вернуть надію й радість нам цім днем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644352
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2016
Не хочется верить, что стали врагами
Два братских народа, две верных сестры.
Что будут топтать наше знамя ногами,
Что смерти и гнева подуют ветры.
Что кровью окропится выбор свободный,
Что путь свой без спроса нельзя избирать,
Что ориентир европейский не годный,
За это придётся сынам умирать.
Не хочется верить, что наши народы
Когда-то в единстве громили врага,
А дружбу отцов, что проверили годы
Зальют сыны кровью, засыплют снега.
Что маленький царь всемогущей России
Посеет в согражданах ненависть, ложь
И люди поверят ему как мессии,
А братские корни забудут за грош.
Не хочется верить, что с братом мы чужды,
Что стала врагом мне сестренка моя,
Что нашим сынам умирать будет нужно,
Кому за отчизну, кому за царя.
За землю свою украинцы воюют:
Чужой нам не нужно, свою – не дадим!
Но Крым украинский невежды воруют,
Донбасс весь в руинах. И смерь здесь и дым.
Мы вправе свою искать к счастью дорогу,
Пусть даже не верную – нам отвечать
Пред нашими детками и перед Богом,
Но силой, оружием нас не сломать.
Не хочется верить, что стали врагами
Два братских народа, две верных сестры.
Что будут топтать наше знамя ногами,
Что смерти и гнева подуют ветры.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644350
рубрика: Поезія, Патриотичные стихи
дата поступления 16.02.2016
Життя людське дається раз на світі.
Воно збігає за короткі миті.
Та в'яжемось корінням до землі
Де дім батьків, де бігали малі.
Де матінка навчала нас літати
І отчий край любити й пам'ятати,
Де потом й кров'ю скроплена земля,
Де предків прах, сади, ліси й поля.
Хай доля в чужину мене закине,
Хай не побачу, як цвіте калина,
І вже давно злетіла в небо мати,-
Я вічно буду неньку пам'ятати.
Я вічно буду рідний край любити,
І до могил батьків своїх летіти.
Людина приростає до землі,
Де дім батьків, де бігали малі.
Не зраджу я святої Батьківщини,
Не зраджу милій матінці єдиній,
А буду завжди вірним їм, як Богу,
Яку б Господь не дав мені дорогу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642812
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 10.02.2016
Я знов посеред сніжної краси,
Я знов посеред білого привілля.
Стоять скрізь запорошені ліси
У спогадах минулого весілля.
Весну квітучу згадують вони,
Струмків журчання і пташині співи.
І я співаю, - радісно мені,
Хоч заметілі, хоч весняні зливи.
Є в кожну пору радості буття.
Є в кожну пору благодатні миті.
Вклонімось Богу за своє життя,
Немає скарбу більшого на світі.
Тож бережи його і не руйнуй,
Нехай завжди він сяє чистотою.
Ти Богу щиру вдячність подаруй,
Що щастя маєш кожною порою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642806
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2016
Цінуй ту мить, коли в обличчя вітер,
Коли краплини дощові летять. –
Це все життя, де ти щасливий житель.
Зумій належно Божий дар прийнять.
Мить бережи, коли матуся мила
Сльозу ронила, щоб добру зійти,
Коли любити край батьків учила
І стежку вчила, як свою знайти.
Цінуй ту мить, коли вона до школи
Тебе веде за руку в перший клас.
Шкільні роки стечуть, як сніг у полі,
Штормів життєвих враз настане час.
Коли твій батько взяв тебе на плечі
Й несе веселий, сильний, молодий.
Спливе, як день, життя, настане вечір,
Не забувай таких святих подій.
Цінуй ту мить – навколо тебе друзі,
Прийшли вітати з святом від душі.
І заважають підступити тузі –
Цю мить назавжди в серці залиши.
Або коли з тобою ділять горе
У день страшний, де очі повні сліз.
Чи як любов до тебе хлине морем
І перешкоди всі змете униз.
Цінуй ту мить, коли уся родина
У дім батьків зібралась звідусіль
І спів лунає, мов співа країна
Дзвінкоголоса, на десятки миль.
Цінуй світанки прохолодні, ранні,
І мить – птахів в край рідний вороття.
Це все життя людського лише грані,
Це все життя, твоє й моє життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642308
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.02.2016
Я не надихаюсь квітами в полі,
Вітром, що в травах гуляє на волі.
Я не надихаюсь цвітом калини –
Кращої тебе немає країни.
Мила моя Україно, квітуча!
Ти найдорожча, найкраща, співуча.
Кров’ю і потом насичена вволю
Ти – моє щастя! Ти – моя доля!
Я не надихаюсь морем пшеничним,
Садом духмяним, співом незвичним,
Ти народила мене – свого сина,
Я твій назавжди, моя Батьківщино!
Скільки б життя не тривало на світі,
Краю мій рідний з волошками в житі,
Батьківський краю, дідівська місцино,
Серце моє лиш тобі, Україно!
Мила моя Україно, квітуча!
Будь ти щаслива, багата, співуча.
Божу любов хай відчує людина.
Зичу добра на віки, Батьківщино!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642306
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 08.02.2016
Україно, Україно,
Ти любов моя єдина.
Ти священна Батьківщина.
Ти душа моя.
Ти в думках моїх щомиті.
Не знайти такої в світі.
Хочу лиш тобою жити
Де ліси й поля.
Україно, Україно,
Ти любов моя єдина.
Ти, як матінка для сина
Вірна до кінця.
Плачеш в час важкий, сумуєш,
Єдність в горі демонструєш,
Радість в світлу мить даруєш.
Ти, мов скарб Творця.
Не зламати дух свободи!
Прагнуть щастя всі народи.
Скрізь несуть дніпровські води
Славу козаків.
Україно, Україно,
Будь могутня, будь єдина.
Ти священна Батьківщина
На віки віків!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641774
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 06.02.2016
Белым снегом все вокруг занесено.
И поля, луга, сады, леса во сне.
На века природе Богом так дано.
Научи меня. Покой дай в душу мне.
Научи меня тревоги все забыть,
Научи печали, боли побеждать.
Я хочу, как Ты любил, весь мир любить!
Я хочу, как Ты прощал, уметь прощать.
Научи меня всегда везде светить,
Ярким светом тьму земную освещать.
Я хочу, как Ты, безгрешно, свято жить,
Именем Твоим спасать и исцелять.
Научи меня, чтоб радость я имел,
Не гордился, не искал, чтоб своего.
Чтобы голос Твой услышать я умел,
Созерцать желал лица лишь Твоего.
Научи меня надежду не терять,
Никогда от истины не отрекаться.
На кресте врагов прощать, благословлять,
Победителем над мраком подниматься.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641773
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.02.2016
Жизнь летит, безвозвратно летит
И назад не вернется мгновение.
К вам, друзья, я хочу говорить:
“Берегите друг к другу доверие!
Берегите друг к другу тепло,
Не давайте сомнениям повода,
Пусть в сердцах ваших будет светло,
Не возникнет смертельного холода.
Доверяйте, кто искренен к вам,
Кто вам душу свою открывает,
Кто в молитвах за вас к небесам
Руки трепетно вверх поднимает.
Не обидьте вы любящих вас
Горьким словом, насмешкой, неправдою.
Потерять можно все в один раз, -
Это станет печальной наградою.
Научитесь друг другу прощать
Если слово не то обронили.
Первым руку старайтесь подать, -
Этим двери любви вы открыли.
Ведь любовь только может спасти
Мир завистливый, гордый, жестокий.
Дай нам, Боже, её обрести,
Подскажи, отыскать, где истоки.
Нам наш крест пронести помоги
И остаться друзьями навеки.
И бессильны все будут враги
Вспять направить любви нашей реки.
Жизнь летит, безвозвратно летит
И назад не вернется мгновение.
К вам, друзья, я хочу говорить:
“Берегите друг к другу доверие”.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640153
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 31.01.2016
Благодарен я Богу, что в жизни тебя повстречал,
Что со мной разделила судьбу непростую навеки,
Что средь всех на земле на тебя мне Господь указал
И в могучую реку слились навсегда наши реки.
Благодарен я Богу за светлый полынный мой край,
Где широкая степь, где сады, где хлеба колосятся,
Где река моя – Маныч, утиных, где множество стай,
Где учились, росли, и деньки эти часто нам снятся.
Благодарен я Богу, что дал мне прекрасных друзей,
Что остались верны мне сквозь годы и сквозь расстояния.
Наполняют они мои крылья любовью своей,
И во мне пробуждают о встрече мечты и желания.
Благодарен я Богу за наших внучат и детей,
Что в любви появились для счастья, для мира и радости.
Божьи планы пусть выполнят все они в жизни своей
И в служении грех навсегда победят, живя в святости.
Благодарен я Богу за край, где сейчас мы живем,
Где в едином строю против тьмы и неправды восстали.
Где с женой-ростовчанкой мы гимн Украины поем,
Содержание слов “Патриот” и “Герой “познаем,
И где качества верности, чести друзей испытали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640151
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 31.01.2016
Я считал тебя братом, хотя мы не братья.
А тебя звал сестрою, хоть ты не сестра.
Я рассказывал правду – не выучен врать я,
Но не верили мне вы, мол, пьян я с утра.
Но не пью я давно, опьянен лишь мечтой,
Как родной мой народ, что поднялся с колен,
Что решил, можно счастья добиться борьбой
И свободу избрал, а не рабство и плен.
Я кричал своим братьям, что мы – украинцы
Лишь хотим обустроить для деток наш дом,
Чтобы жили они, пусть, не как живут принцы,
Справедливость и правда, всегда были в нем.
Я кричал своим сестрам, что мы не фашисты,
Что в чужую страну не идем воевать.
Украина открыта друзьям и туристам,
Но с мечом, кто придёт – будет здесь погибать.
Кто-то внял моим крикам, прислушался сердцем
И поверил, и руку свою мне подал.
Ну, а кто-то мне в душу сыпнул жгучим перцем,
На века нашу братскую дружбу предал.
Вы простите меня, я вас тоже прощаю.
Но, кто в дом мой с оружьем пришел – не прощу.
Я – защитник Отчизны своей, отвечаю, -
Не фашист, не убийца, - вам громко кричу!
Я считал тебя братом, хотя мы не братья.
Я тебя звал сестрою, хоть ты не сестра.
Я рассказывал правду – не выучен врать я,
Но не верили мне вы, мол, пьян я с утра.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639681
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 29.01.2016
Йдуть синочки – патріоти
Україну захищати.
Сили темні побороти,
Честь і правду відстояти.
Щоб не зміг образить ворог
Ні сестер, ні матір милу,
Щоб не вкрив країну морок –
Йдуть синочки за Вкраїну.
Помолімось, друзі милі,
За синочків України!
Хай боронить Бог від кулі,
Щоб живими всі вернулись.
Дай їм, Боже, мужність, силу,
В перемогу правди віру.
Й буде жити Україна
Вільна! Сильна і єдина!
Повертайтеся, синочки,
Не поранені додому.
Підростають ваші дочки,
Вас наслідують у всьому.
Ждуть вас сестри і дружини,
Посивілі мами й тати.
І чекає Україна
З Перемогою солдата.
Помолімось, друзі милі,
За синочків України!
Хай боронить Бог від кулі,
Щоб живими всі вернулись.
Дай їм, Боже, мужність, силу,
В перемогу правди віру.
Й буде жити Україна
Вільна! Сильна і єдина!
Повертайтеся, синочки…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639678
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 29.01.2016
Україна плаче. Проводжає сина.
У дорогу дальню. До небес святих.
І співа прощальну пісню Україна
Про красу вітчизни, батьківський поріг.
Вся земля навколо квітами розквітла
Де сини відважні проливали кров,
Де вони боролись за майбутнє світле,
На ворожі кулі знову йшли і знов.
Падали, вставали з гімном Батьківщини.
Свічечко, не гасни, пам'ять бережи.
За свою єдину неньку – Україну
Полягли Герої тут на рубежі.
Україна плаче. Проводжає сина
До небес безсмертя, до небес святих.
Голови схиляймо в цю печальну днину.
Імена Героїв пам’ятай своїх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639336
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 28.01.2016
Як хочу, мамо, я зустріть весну,
Вдихнуть повітря ароматне саду,
Відчуть ногами босими росу,
Прийнять твою розсудливу пораду.
Пробач мені, що в той останній раз
Довів до сліз тебе, моя рідненька.
Ти ж, мамо, бачиш, що нелегкий час
Переживає Україна – ненька.
Одну Господь нам матінку дає.
Одну країну нам дає навіки.
І я віддам життя за них своє,
Щоб вірності не зупинялись ріки.
Сказала мама: “ Йди, синочку, йди!
Хто ж захистить наш дім і матір сиву.
На ворогів братів своїх веди!
Хай правда дасть вам невичерпну силу”.
З небес дивлюсь на тебе, мамо мила.
Не плач, рідненька. Дім тепер тут мій.
З твоїх обійм забрала куля сина.
Але Вітчизну відстояв син твій!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639335
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 28.01.2016
Такого снігу вже давно не бачив я.
Казковим килимом укрилися поля.
Пухнастий, білий, лижі грузнуть до землі,
А я радію. Я від щастя на крилі.
Я зупинюся у полоні сніговім
І враз наповнюся я почуттям новим.
Завмерло все! Яка чудова мить!
Зимовий спокій. Серце більше не болить.
Нема проблем, немає суєти.
Кричу я снігу: “Не спиняйсь. Лети!”
Я вдячний Богу, що красу цю дарував,
Що від комфорту, благ всіх, відірвав,
Що на одинці можу бути я з Творцем,
Стоять й молитись с запорошеним лицем,
Що можу з Богом я відверто говорить.
Хіба на світі є за цю найкраща мить?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638784
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.01.2016
Бывает, слёзы на щеках моих блестят,
Когда о вас, друзья мои, я вспоминаю.
Перед глазами годы детства вмиг промчат.
Я в синь небес на крыльях памяти взлетаю.
Над степью звонкой и бескрайней я лечу.
Ковыль, полынь, тюльпанов нежных цвет вдыхаю.
Привет, друзья мои! Привет, мой край! - кричу.
Душой и сердцем, телом вновь я воскресаю.
Я небеса благодарю за жизнь мою,
И за огонь, что был зажжен в душе навеки.
Я о любви к родной земле, к друзьям пою.
Без вас не жить, как не живут без русла реки.
Пусть крылья памяти несут меня, несут,
Туда, где речка детства всплеском рыб играет,
Где есть друзья, что не забыли меня, ждут.
И от того моя душа не умирает.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638778
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.01.2016