| Сторінки (4/400): | « | 1 2 3 4 | » |
Нещодавно дізналася, що Аральське море
майже все висохло.
Я бачила фото - невеличка крайка води і море піску.
І мені воно нагадало дещо.
Із чого зникло життя.
Нема нічого, крім назви, слова.
Крім спогадів, які за сімома замками - печатями, за колючим дротом, по якому біжить електричний струм: не підходь - уб'є.
Оголене сухе дно.
Пустеля.
А було - море!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031610
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2025
Марно хотів ти завдати
мені
пекельного болю,
щоб вістря байдужості
сильно
пробило
сердечну м'якоть.
Так, я трохи відчула,
ніби гірка тривога
розлилась по тілу моєму
і сумно опісля стало.
Та серце не вчуло болю
Та й де ж вже йому взятись?
Те, що саме стало болем,
його вже не відчуває.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029833
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2025
Після чорної болючої убивчої ночі
настане довгий сірий сумний світанок.
Терпи, друже, і живи потроху,
роби щось, хоч замало сили.
В тумані часу іди за серцем,
його тихий шепіт дорогу вкаже.
Іди повільно, поки зблисне сонце.
Навіть, коли здасться, що ніч вертає.
А зблисне сонце....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028302
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2024
Осінь ледь помітно підкрадається.
Спочатку подекуди жовтими листочками, які ліхтариками світяться на зелених ще деревах або маленькими корабликами плавають по ставку.
Зовсім недавно, здається, вітер сипав білими цвітом з дерев, а тепер от дмухнув різко - і посипалися з аличі жовті пелюстки.
Несподівано у ставку вода стала відчутно прохолодна, незважаючи на спеку.
Пртім підкрався вечірній холодок у супроводі гучних цвіркунів, незмінних супутників старого літа.
Друге цвітіння троянд надто тендітне і нетривке. Квітка лиш звцвіла - і вже пелюстки облітають, ніби рослинка втомилася і хоче спати.
Запах сухої трави будить сум.
Чому ж? Начебто ще літо? Так, ще начебто літо, але вже відбувся Спас за новим календарем.І оці всі зміни....
Так шкода тепла, шо потроху віддаляється.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019081
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2024
Якщо ти думаєш,
що хтось розбив твоє серце, -
дарма.
Воно розбило себе саме,
вилетівши одного разу з грудей
до того, наймилішого,
і не помітило,
задивившись на нього,
прозорої шибки зачиненого вікна
біля якого сидів той,
найбажаніший,
і дивився
у зовсім інший
бік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016508
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2024
Колись він був гарним деревом,
яке було сповнене життя: росло, зеленіло, цвіло, слухало спів птахів, гойдало вітами на хвилях вітру, восени мінилося барвами, взимку спало.
А одного разу сяйнула блискавка, загриміло - і тіло пронизав гарячий іль. Це було щось дивовижне! Було боляче й радісно одночасно, і не знати, чого було більше: болю чи радості. Дерево загорілоя розкішним багаттям з яскравими іскрами в зоряне небо! І це було найбільше його щастя. Дерево відчуло, що саме горіння - призначення його життя!
А що тепер? Тепер воно - сірий попіл.І як існувати йому, тому, хто колись жив і палав, а тепер став сірою безрадісною грудкою?!?!
Колись невідома насінина впаде в його тіло і почне проростати, забираючи з нього останні сили. Їй будуть снитися дивні сни, в яких голубітимуть небеса, сяятимуть сонце і місяць, зорі, простягатимуться в блакиті барвисті веселки, чаруватимуть піснями птахи.
Потім насінинка стане деревом, молодим і гарним, яке, споглядаючи навколишній світ, з подивом буде думати: здається, я десь це все вже бачило, я вже тут колись було.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016171
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2024
Такий вітер!
Такий вітер сьогодні сильний, тривожний!
Дерева у відчаї заламують руки-віти.
І стогнуть, і стогнуть -
безсилі хоч щось змінити:
ну як таке,
як таке може бути?!?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015948
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2024
Розсипавшись пелюстками
від удару підступного,
заляж мушлею,
міцно закритою,
на саме тихе дно
бурхливого моря житейського.
Огортай перламутром
сили й опору
біль свій пекельний,
вирощуй з нього
перлину сяйливу,
поки не визріє
новий пуп'янок
і не зацвіте знову
вихором пелюсток прекрасним
троянда
серця твого.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015717
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2024
Жив собі на білім світі сірий павучок.
Одного разу заліз павучок на білу троянду і трохи поїв її листочка.Не знав він, що ця троянда - чарівна.
Аж бачить, одна лапка його стала біла, а потім й інші побіліли.
"Ов-ва, тепер, мабуть, я весь білий! От чудеса, - подумав павучок. - Але мені подобається. Я - не звичайний!"
Цілком задоволений, він заліз між пелюстки та й заснув.
Прокинувся від того, що щось на нього тисне. "Сунеться пелюстка!"
Він намагався притримати її лапкою. Та де - велика вона, важка. Ніяк не втримати!
Упала пелюстка додолу.
Через деякий час злетіла друга.
Павучок зрозумів, що духмяна затишна хатка його руйнується, але нічого не міг із цим зробити.
Коли облетіла остання пелюстка, павучок заліз під неї і сидів там доти, поки її, засохлу, не здув вітер.
Сумно стало павучку без своєї білої духмяної хатки. А ще більше засмутився, коли став помічати, що білі лапки стали тьмяніти, а потім і зовсім посіріли.
"Ну от, тепер я знову сірий і звичайний".
Шкода було павучкові, але що поробиш. Знав, що не трапиться більше з ним за життя такого дива, але все таки відчував, що в душі він все одно - білий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015078
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2024
Вихор пелюсток,
як жіноче кохання
несамовите...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014560
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2024
Тікати з усіх сил!
Геть, геть,
абикуди
щоб лиш відірватися!
І от здається,
що віддаляєшся,
ніби легше стає,
не тягне так.
аж раптом бачиш,
що не тікаєш нікуди -
то Земля прокручується під ногами -
а ти на однім місці біжиш.
і то лиш здається тобі,
що стало
легше і знову
приймаєш поразку:
ніяк не втекти
від того, що
вросло в серце.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014330
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2024
Щодня відлітають
від мене
зграї
несказаних слів
любові
й зникають
у далеких
незнаних світах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014202
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2024
Крильцями змахнув,
та не може злетіти
ірис духмяний.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013393
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2024
То пелюстки з дерев квітучих облітають,
то тополиний пух кружляє у повітрі,
а то верба пухнасті мрії ронить -
ніби зими послання:
я - недалеко, тут, за мить від вас.
Вона і справді тут - і надто близько:
серед вечірніх сутінків пташиних,
у гущині весняних ароматів,
самотня, тужить в темнім закамарку серця
і диха тихо холодом-
зима...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012162
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2024
І не думали,
що так станеться
/- Цьом, до вечора -/
що розлучаться
назавжди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008718
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2024
І якщо впадеш раптово
із неба безхмарного шастя
на гостре каміння зради,
у чорну зневіри пітьму,
прийде найпершим до тебе,
візьме у міцні лещата,
стисне - аж вити схочеш-
Його Безжальність Біль.
Та не бійся його нітрохи,
сміливо дивись йому в очі,
довірся йому, як другу,
а ще краще - злийся з ним.
Він - твій непідкупний вчитель,
Він - твій єдиний спаситель,
Він - твій єдиний вихід,
Він - сходи із пекла в рай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008236
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2024
Дерева не можуть побігти
за тими людьми, яких полюбили,
не можуть до інших любих дерев і квіток підійти -
прикуті корінням до місця одного,
лиш гілки простягають
і у відчаї ними хитають одвічно.
Так з'яляється вітер.
Так от, коли вітер підніметься сильний
і тобі вчується стогін ледь чутний,
знай, що то 'дерево тужить
за своїм нездісненним коханням.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007397
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2024
Ні, час не лікар,
він лиш старий мовчазний візник,
що забирає наші зраненіі душі з житейських боїв
і везе їх помалу у тишу безсонних ночей,
у світло тривожних днів -
все далі від того, що розбиває серце.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006395
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2024
Коли ностальгія за втраченим раєм
стисне так сильно, що забуваєш дихати,
бо життя стало зовсім не милим, -
скажи собі : дихай.
Дихай глибоко і повільно
і думай тільки про це.
Дихай, як дихають пташки,
не знаючи, що принесе їм прийдешній день.
Дихай, як дихають бджілки,
невтомно збираючи свою поживу,
хоч її і заберуть потім.
Дихай, як дихає земля,
хоч і обпалена й пошматована.
Дихай, як немовля, щойно народжене,
що не знає ні бід, ні радощів -
воно просто живе.
І ти просто живи і дихай,
просто являй собою життя
на цій прекрасній і незбагненній
планеті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004864
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2024
Є час розкидати каміння і час збирати...
Скільки ж разів
викидала той камінь із серця,
а він знов виростає -
здається, з нічого.
Так боляче з ним
і невимовно важко.
Ви не думайте, що це буденний камінь
і що я закидаю планету сміттям.
ні, він дорогоцінний і дуже гарний.
Ви знаєте, мабуть,
це камінь Кохання.
Викидаю, бо сили не маю
носити його у серці.
А він знов виростає!
І що мені з цим робити?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004306
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2024
Воно не болить, не кривавить.
Часом, коли випадково натиснеш спогадом,
ниє місце, де вросла збита в камінець
грудка попелу - з багаття,
де горіли
мрії.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003126
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2024
Сіється золотистий пісочок часу
із величезної синьої чаші неба
у маленьку червону чашечку серця
й просипається зразу
крізь пробитий отвір,
не засипати йому
р
а
н
и
.
.
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999906
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2023
Кожен день
несе мене кудись-
не знаю, куди.
Та й знати не хочу.
Весь час
голову повертаю назад ,
намагаючись розгледіти
там, вдалині,
те найдорожче,
що лишилося
і без чого жити тепер
неможливо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999528
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2023
У день її від'їзду вони були разом весь час.
Ходили затишними вуличками старого міста, слухали вуличних музикантів.
І цілувалися.
Вона підставляла йому для поцілунків усе тіло, куди тільки можна було дотягнутися.
І задоволено посміхалася.
Але час збігав: ще година, ще пів години.
І ось вже треба йти до автобуса.
Пішла, але швидко повернулася.
Ще трохи можна поніжитися.
Нарешті запросили сідати.
Занесла речі і знову вийшла.
Неможливо відірватися.
Ще трохи обіймів, ще хоча б один поцілунок!
Ах! Будинок завадив їм!
5 хвилин не вистачило до її від'їзду, щоб до кінця побути з ним, на диво теплим листопадовим сонечком чарівної Барселони.
Але вона вже вся просякнута ним, і його тепло буде гріти її в холодні дощові дні у далекій Фландрії.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998932
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2023
Тривожний
червоний світанок...
Починається ще один
кривавий день
на прекрасній планеті,
де народжуються,
щоб вмерти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998676
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2023
У Королівстві Несміяни,
відколи вона перестала плакати,
щодня падає дощ.
Невже цей сльозопад
ніколи не скінчиться?
Ледве задавила їх у собі,
так небо засльозило.
А його не обманеш.
Тепер воно ридає замість неї
за тим,
хто ніколи вже
до неї не приїде
і не розсмішить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998477
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2023
Ще вчора ввечері
воно кучерявилося
зеленаво-золотистими листочками,
а сьогодні вже чорніють
голі віти.
Вітер..
Немилосердний вітер змін
руйнує крихке і ніжне,
і те, що віджило своє,
залишаючи по собі
простягнуті у відчаї до неба
голі руки- віти та
зірвані і розвіяні
листочки надій, мрій і спогадів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997748
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2023
Не виміряти часу,
відколи ми втрачаємо найждорожчих.
Це просто світанки
і просто заходи сонця.
Теплі або холодні,
погідні або похмурі -
просто дні. І ночі -
часом зі сном,
найчастіше з безсонням.
Кожен день - просто коло,
одна і та сама пісня сумна про розлуку,
одна і та сама книга про те,
чого вже ніколи не буде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997518
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2023
Місяць, ясний і великий
заглядав у моє вікно.
Не у вікно - в душу,
ніби шукав там сонця,
з яким мав зустрітися,
а натомість побачив
вкриту сірим попелом
велику тліючу кулю,
І йому стало так сумно,
що він поринув у чорну хмару.
Справді, на це
неможливо дивитися.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997253
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2023
Б'ється,
тріпоче
серденько свічки-
вогник маленький...
тендітний, беззахисний,
Та коли він з'являється,
темрява зразу відступає,
хоч спершу здається
безмежною і нездоланною.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997244
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2023
Із сотні опалих листочків
лиш один здався мені найкращим.
лиш один ти мені
потрібний
один лиш
ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996043
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2023
- Овва, які красиві! Неможливо не взяти хоч пару пакетиків. Які ж обрати? Усі такі гарні. Візьму ось ці - махрові жовті. А може, і ці - смугасті біло-червоні і ці, як зірочки, невеличкі з темними серединками? Які ж обрати? О, "Останнє кохання"! Це якраз моя тема. Беру! Темно - червоні, лілієподібні. Вони такі витончені й загадкові!
ЇЇ серце ще ятрилося ранами. Кохання вмирало повільно і тяжко. вона всіма силами давила його собі. Але поття все одно жило і випрмінюало ядучий біль.
- Дивися, доцю, які цибулинки тюльпанів я купила! Не могла втриматися. На малюнках вони такі гарні! Ось- махрові . І такі - "Остання любов" називаються.
Дочка придивилася до назви сорту, написаної англійською мовою - "Lasting love".
- Ні , неправильно. Не остання, а, навпаки - невмируща, нев'януча, вічна....
Їй перехопило подих, реальність ніби відсунулася на задній план, стала тінню. У голові зароїлися дмки. Вона зрозуміла, що це сам Творець промовляє до неї, учить її. І це було так несподівано, так дивовижно.. Здається, весь біль відступив, і стало світло і легко. Любов, якщо вона відбулася, не може зникнути, її не можна вбити. Вона не може бути остання . Раз народившись, вона житиме, як би не старалася її викорінити.
У голові зазвучала пісня, яку вона слухала сотні разів, обливаючись сльозами. Вічна любов. Нев'януча квітка.
Lasting love.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995927
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2023
Дівчинко моя маленька!
Не спіши сходити з гойдалки!
Гойдайся, поки є час і можливість,
поки вона несе тебе від неба до неба,
а не з вогню у полум'я,
поки є впевненість, що ти не впадеш з неї
ні на гострий камінь слова "неможливо",
ні в провалля відчаю,
ні в море сліз пекучих,
поки ти літатимеш під небесами,
а не в чорному безмірі Всесвіту,
тікаючи від того,
хто розбив твоє серце
і шукаючи хоч якогось рятунку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995816
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2023
Осене, мамо моя небесна!
Обійми мене теплим вітерцем,
як маленьку.
поцілуй промінцями гарячими,
ніби літніми,
поспівай хоч трохи пташкою заблукалою,
аби не згинула я зовсім від розпуки -
із серцем моїм розбитим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995811
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2023
- Я люблю тебе!
- ...люблю тебе...
...люблю тебе.... -
відбилося
від мовчазних
скель.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995273
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2023
Здається, море мене дуже чекало, воно відчувало, що я сьогодні приїду, і вийшло мені назустріч.
Це так приємно, коли тебе дуже ждуть і виходять зустріти. Пам'ятаєш, як я виходила на дорогу видивлятися тебе. Бачила, як ти ідеш вдалині, швидко чеберяючи кривуватими ногами, і несеш в руках квіти для мене.
Я здивована. Ще такого припливу тут, на Північному морі, не бачила. Вау! Не треба йти по піску сотню метрів - воно тут, близько, осьосьо!
Близько...Колись ми були так близько, так міцно притискалися, обнявшись і цілуючись. Нам хотілося стати одним цілим.
Я поклала речі на пісок недалеко від води і пішла збирати подарунки
моря - весь берег був усіяний різнокольоровими смугастими черепешками, ні одна не схожа на іншу. А серед них - дивовижні, химерно вигнуті, наче затверділі пелюстки і бутони небачених квітів.
Ти часто дарував мені квіти - найкращі, які були у ларку. Тепер вони - лиш на фото, втім, як і все, що між нами було. І ще у пам'ті
- Мевро! Мевро! - почула я і обернулася. Якийсь чоловік махав мені рукою щоб я верталася, бо ось-ось море підтпить мої речі. Виявлється, приплив ще не закінчився. Чоловік взяв мої речі і трохи відсунув їх від берега.
Море, іди до мене, обійми мене, зацілуй, заколиш на хвилях м'яких мій біль, мій смуток, тугу мою. Люби мене, бо немає нічого потрібнішого і ціннішого за любов.
Любов... Загадка... Для кожного - це щось своє. Здається, кожний з нас розумів любов по-різному. Мені здається, що ти любив мною себе. Я була вся для тебе. Мені хотілося дати тобі все, чого ти потребував і що я була у змозі дати. Тепер потреба в мені маленька, і любов стала не важлива.
Дійшовши до своєї межі, море зразу стало відступати. Спочатку повільно, а потім швидше, лишаючи після себе все ширшу смугу мокрого піску. Я йшла за морем, лягала в нього, гойдалася на хвилях, ловила їхні бризки, відчуваючи на губах солоний смак. Мені хотілося розчинитися в ньому, злитися з ним назавжди.
Твоє тіло завжди було мені смачне. Найчастіше мені було солодко. Але солоний смак теж був присутній. І мені теж було смачно. Я приймала тебе всього.
Море тікало далі, але я вже не могла іти за ним. Мені потрібно було вертатися туди, звідки я приїхала, в мій тимчасовий чужий дім.
У мене був свій дім. І в тебе - свій. Ти так його боявся втратити, хоч я готова була свій розділити з тобою. Але ти так не хотів. "То не моє". Тепер у тебе ні дому свого нема, ні мене. Як і в мене - ні дому, ні тебе.
Лиш - море.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993994
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2023
Не клади її хоч на те місце,
де я спала,
бо коли обніматимеш її,
під вами буде ридати
душа моя сторозтерзана,
що лишилася назавжди біля тебе,
відтоді як мене не стало.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993879
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2023
Осене-нене,
прошу за гостей моїх,
одвічних безхатьків,
що далі пішли мандрувати.
Тепла не жалій для них,
аби не заслабли в дорозі.
Он бачиш, ті двоє;
Любов божевільна
і Серце сліпе біля неї.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993878
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2023
рана на серці
не заживає - жевріє
жаром кривавим роками тримає в тривозі
ріже болем раптовим спогадів
горить, пече розлукою
ріками сліз рве
греблі очей
рана від
зради
є
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993786
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2023
Ніжний промінь
із серця мого
розчинився
у темряві
прірви
серця
твого
і зник
без
слі
д
н
о
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993651
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2023
Коли прийшла, вже почався відплив. До моря - добра сотня метрів, якщо не більше, спочатку по сухому піску, а потім по вологому. Оцей мокрий пісок - це вже володіння моря, воно покриває його під час припливу.
Зупинилася недалеко від води, розстелила каримат і лягла. Слухала шум моря, вдихаючи його аромат, споглядала блакить, але думки не полишали.
А море непомітно і неухильно тікало, оголюючи пісок. Нещодавно вона тут гойдалася на хвилях, а тепер вже можна ходити.
Море віддалялося, як і її кохання, залишаючи пісок - те, що нагадує минуле.
Море відходило, гублячи на оголеному березі ракушки, мертвих маленьких крабиків. Викинуло і дивовижну блакитну медузу! Вона лежала на боку, безсила.
За що її вигнали з рідної стихії, чому загинула? Може, вона ще жива і дуже хоче, аби море швидше повернулося, обійняло її , - і вона б ожила?!
Жінці здалося, що то її мучене, знесилене серце лежить в надії на порятунок. Але море її кохання відходить все далі.
А їй його так не вистачає!
Т нічого із цим не вдієш..
Доля.
Море тікало, але вона вже не присувалася ближче до нього. Їй треба було вертатися додому.
"Прощавай, море! До побачення, моя любове, моя стихіє - жорстока, прекрасна і невгамовна!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993622
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2023
Вітер долі - холодний, стрімкий
проклав собі стежку між нами -
як глибока, бурхлива ріка
без містка, без броду, без переправи....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980511
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2023
Боже, ну й комедію Ти розіграв -
найжорстокіше, мабуть,
з житейських реаліті-шоу:
Нелюбима дружина
отримує чашу у вигляді серця
з солодким напоєм кохання.
а кохана героя - від нього -
в саме серце удар
із отруєним вістрям мечем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979078
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2023
Пташка
не втомлюється літати.
І якщо весною
до тебе не прилетіла-
знай,
що вона померла.
На засльозених віях її
хай заграє веселка барвиста
під промінням весняного сонця!
Яка розкіш безсонною ніччю
з дрібних скалок розбитого серця
як із пазлів. складати картинки
світлих митей минулого щастя
й знати добре.що завтра вранці
на роботу не треба бігти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978780
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2023
Ось так муруємо свою хатку з вівтариком,
на якому гойдається золоте яєчко - писаночка,
велике і гарне, аж до небесної стелі;
пишаємося, милуємося, тішимося...
Аж раптом миша, така звичайна, сіра, -
із темного, незвіданого, холодного і страшного
підземелля;
та, яка нахабно і непомітно залазить у чисті, теплі хатки,
псує харчі і речі,
лишає безлад, сморід і бруд, -
маленька нікчемна миша
своїм миршавим плюгавеньким хвостиком....
Добре тому,
хто загинув під уламками,
Але їх мало.
Більше тих, які змерзлими безхатьками
із захованим в очах сумом
йдуть далі по життю,
шукаючи таку саму, теплу і кольорову хатку
небесну стелю якої підпирає
прекрасне і велике яєчко золоте - писаночка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977213
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2023
У той час,
коли гинуть на фронті кохані,
і горю немає кінця,
ми з тобою з жорстокістю ворога
обстрілюємо в тилу
наші серця...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976483
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2023
Світанок... Ранка
десь є у неба. Щодня
спливає кров'ю.
Чи не тому існує слово "ранок"? Сонце, що сходить, нагадує рану на небі. Або рана нагадує червоне сонце.У будь-якому разі "Ра" - це те, що об'єднує ці слова. Рана пече вогнем. Вогонь, мов рана.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975544
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2023
Зима цього року була теплою, і в другій половині січня випнулися з-поміж трави на газонах біло-рожеві кружальця стокроток. Незабаром забіліли дзвіночки підсніжників, а потім синіми чашечками розквітли крокуси. І нарешті, повіривши в ранню весну, засяяли жовтими сонечками нарциси.
І якраз у той час, коли ніжні квіти відкрилися теплу, а ми вийняли зі сховку легкі черевички, прийшов зимовий холод. Уночі підкрався мороз, а зранку затанцювали в повітрі сніжинки.
Дивно влаштоване життя на Землі. Як тільки життєтворча сила породжує щось прекрасне, з*являється інша сила, яка вбиває. Причому нападає в той час, коли жертва менше за все чекає підступу, зради; коли вона найбільш відкрита, довірлива; коли їй якраз дуже хочеться жити, радіти, любити - цвісти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975352
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2023
Доля - ворожка зілля варила,
тихо говорила:
будь-якими дорогами: і туди, і сюди -
куди хочеш, думкою ходи -
Лиш стежку,
що в"ється через отой пишний гай
солодких спогадів про НЬОГО,-
ОМИНАЙ.
Вона заведе тебе в дрімучий ліс важких думок.
там душать горло сльози, а сум висмоктує сили.
Там чатує на свою жертву болото печалі, в якім живе сама смерть.
Доля-ворожка зілля варила,
тим зіллям поїла.
зіллям напувала,
тихо промовляла:
Пий, доню, задля ЖИТТЯ
трунок ЗА..БУТ..ТЯ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974194
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2023
Сьома тридцять...
Я могла би уже під"їжджати до тебе.
Але я віддаляюсь.
І квиток вже повернуто,
й те, що було, не вернути.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974171
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2023
Я на гору круту крем"яную буду камінь важкий підіймать...
Леся Українка
...І вкотре покотила на гору.
І здавалось, що вже на вершині!
Та здригнулась земля під ногами -
Покотився важенний камінь.
Полетіла із ним у провалля...
Як це сталось? НЕ можна повірить!
Повторилась убивча зрада.
Ледь жива знов. Вже краще б вмерла!
Камінь зради упав на груди.
Гострим краєм уп"явся в серце.
Гей, Сізіфе, ще котиш, друже?
Ну а я вже не маю сили.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973663
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2023
"Десь чекає на нас тепла хатка у райськім саду..." /з минулого/
Виходила з хатки тінню,
зібравши у вузлику-серці
закам*янілі сльози.
Немає їй місця у хатці
живе там тепер КОРОЛЕВА
з тарілочки її їсть
із чашечки її п*є
в її ліжечку з НИМ спить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972361
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2023
Не знайдеш мене
серед людей.
у квітці малій при дорозі -
зболіла душа моя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972123
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2023
...а це ж було так недавно,
це пекло горить за спиною.
Лиш те, що туди не дивлюся,
рятує від серця розриву.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959770
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2022
Війна...
Удари. Рани. Біль. Руїни.
Усе таке знайоме.
Неначе вийшло з мене,
з невидимого світу Серця в світ Земний.
А мо, зароджуються війни спочатку в душах наших?
* * *
Земелько,
тіло твоє, як і серце моє,
усе в ранах.
Птахи - мрії мої,
звірі - мої надії,
квіти - любов моя -
потоптане, спалене, вбите.
* * *
У проміжках між боями
напруження не спадає.
тінню - тривога, страх, недовіра.
Обережно ідемо в розмовах.
Але...Бах.. Заміноване слово.
і знову ледь стукає серце.
* * *
Коли цій війні буде край?
Заздрю героям, загиблим миттєво.
Відмучились, відлетіли додому.
А нам скільки ще мук до свободи?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944002
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2022
Ніжною весняною квіткою
розцвів цей теплий лютневий день,
що скоро впаде на купу інших,
таких самих самотніх і мученицьких,
під сподом яких
лежить наш скарб,
який вже нам
ніколи не дістати.
23.02 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941135
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2022
Не стало
для мене місця
на тому
хресті,
де тебе
розіп*яли,
кохання
моє..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940441
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2022
Жевріють
у темряві ночі душі
жарини
згорілого кохання...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940440
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2022
Посічена сніго-градо-дощем
ніжна квітка- а а-а-а...
Єдина, яку породила
виснажена земля -я-а-а-а...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938917
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2022
За тобой уже который год
я живу не закрывая дверь...
("Опять метель" К. Меладзе, Д. Поллыева)
* * *
Метелиця хутко заносить
сліди твої на землі,
але ніяк не замете сліду в серці.
* * *
На люблячім серці тануть
сніги печалі,
бо в ньому - любові сонце.
* * *
Сніги печалі
тануть на серці гарячім,
стають потоками сліз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938674
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2022
Десь у просторах неосяжного Космосу
є сліди і нашої з тобою галактики -
несподівано загиблої цивілізації.
Через лінзу застиглих сліз
часто з сумом її споглядаю:
зарослі стежки, по яких ми ходили,
будинок спустілий, садок здичавілий,
гойдалку вітер холодний гойдає -
на ній нікого немає.
У тиші й півтемряві нашого Межисвіття
про колишнє життя
нагадують лиш малесенькі світлячки,
розсіяні по всій пустоші,
вірші - ліхтарики.
Підсвічують
могилку Любові нашої,
заживо там закопаної
принесеної в жертву
земному буттю:
існуванню - не життю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938315
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2022
як я оце
зламану грушку
сокиров рубаю
так серце моє
ледь живе
ти нещадно
розбив
на шматки
Грушка відродиться з попелу, й серце зростеться, але це вже буде не те, що було.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938220
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2022
Мій милий,як я тебе ждала!
Плакала, ночі не спала.
Зрання й до заходу сонця
Хвилиночки рахувала.
Але все було
дарма-
тебе все нема й нема.
Рідненький,як я тебе ждала!
Сумовиті пісні співала,
під холодним осіннім дощем
я Небо про тебе благала.
Але все було
дарма
тебе все нема й нема.
Коханий, як я тебе ждала -
печальнії вірші писала,
під колискову вітрів
з ім*ям твоїм засинала.
але все було
дарма.
Тебе все нема і нема.
Ой як же я тебе ждала,
у полі, у лісі шукала
і одного чудового ранку
весняною квіткою стала.
І ось тоді ти
прийшов,
але мене
не знайшов...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938172
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2022
... Є один Образ, до якого прикладаюся безліч разів за день...
Де вхід, там і вихід.
ще трохи
й будуть викинуті у небуття
дрібні скалки серця мого
разом із твоїм
розбитим
лик
ом
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937631
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2022
На загадковій маленькій планеті Серце
Весь час відбуваються якісь тектонічні зміни.
Падають на неї важкі й гострі метеорити
із всесвіту непростих людських взаємин.
Кривава лава, спрагла любові
витікає з ран - тріщин глибоких
застигає важкими скелями на поверхні
политими гарячими сльозопадами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937448
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2022
Чужі люди
виносять мене
з поля бою
після битви
з собою,
спливаючу кров*ю,
перев*язують рани.
А що ти,
мій рідненький?
А ти здалека
лиш споглядаєш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937389
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2022
Думала, птахом літала у небі на крилах кохання.
Насправді ж я падала каменем вниз у глибоке провалля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937123
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2022
Тут темно завжди:
нема сонця
тебе.
Холодно. бо нема
теплих рук
твоїх.
Мертва тиша. Не чуть
ані слова
твого.
Лиш виття жахке -
не вовків,
моє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937117
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2022
І коли вийшла я на дорогу, здійнявся раптом рвучкий вітер, насунули сірі хмари й посипав густий сніг.
Мабуть, миленький здалека
цим вітром шаленим
мене обіймає,
мільйоном сніжинок
у віхолі білій
цілує - милує?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937067
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2022
Від квітки маку -
лиш цятка чорна.
Зернятко маку -
лиш квіткою марить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936604
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2022
Хай не біля мене,
хай десь на планеті,
але ти - Є!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936229
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2022
За вікном - безмежна голубінь,
але я не небо бачу -
очей твоїх сумовитих
синяву.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936228
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2022
Співочою пташкою серце у небі літало,
коли закохалась у нього.
І як же так сталось, що згодом
воно, скам*яніле, опинилось в болоті печалі,
що перед тим було озером сліз,
а раніше - квітучим садком?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885903
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2020
Так тісно поміж нею і тобою.
Торкання ваші
обпікають, ріжуть, рвуть
не тіло - душу, й вже несила
терпіти ці страждання.
Й що робити?
Втекти й довіку мучитись без тебе?
Лишитися й знесиліти від мук?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885806
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2020
Розколини на Островах Кохання -
звичайна річ, бо створені вони з крихкого матер*ялу,
який раптово тріскає й від слів, необережно кинутих,
що вже сказать про вчинки...
Маленька тріщинка росте малопомітно
і перетворюється в прірву.
Острівець, такий міцний, здавалося попервах,
стає двома шматками,
й Океан Життя несе їх врізнобіч -
до інших скалок, як вони, самотніх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885804
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2020
Здається. що єдиний рятунок від цього болю -
розчинитися, розпастися на кванти, стати чимсь:
повітрям, морем, деревом чи птахом - лиш не людиною,
бо ій дано кохати, а це найгірше від усіх тортур.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885724
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2020
Удар у спину і, як завжди, в серце.
Спочатку ще продовжуєш сміятись,
ще біль отрутою не розійшовсь по тілі.
Потому стає сумно, але поки тримаєшся,
проте ніби свинцеве стає тіло,
і несила щось робити
Ще сліз-рятівників нема, та вже вони десь близько,
і через трохи часу просочуються:
очі застила вогкий туман.
Вже до ридання близько.
А там і недалеко до... виття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885719
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2020
У час, коли заступить туга
весни сяйливий день,
нізвідки взявшись,
метелик перший,
жвавий і яскравий,
навколо покружлявши,
нагадає,
що є весна ! Й вона - тебе не зрадить!
Тож
ніщо не варте суму,
усміхнись!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867895
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2020
Відправившись із ним у путь із сяючими від кохання очима, із окриленим і легким, як пташина, серцем, вона знала, що дорога часом може бути і тяжкою. але тоді усі труднощі бачилися нікчемними в порівнянні з його величністю коханням.
Але чим далі, тим важче й болючіше було долати дорогу, особливо коли він лишав її саму, і йти доводилося по розпечених жаринах.
І ось вже не може вона з ним іти далі, навіть якби він ніс її на руках: обпечене все тіло, і кожен дотик його болючий. Тепер очі блищать - від сліз, а обпалені крильця серця перетворилися на культі...
Бережіть коханих своїх! Трудіться, пильнуйте їх щохвилини! І тоді їхні сяйливі очі освітлюватимуть найгустішу пітьму негараздів, а крила сердець їхніх рятуватимуть із найглибших прірв на дорогах життя. І щастя зігріватиме вас, як вічне літо!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860999
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 11.01.2020
Дівчинка - весела і безтурботна -
біжить підстрибуючи за метеликом,
падає і розсипає намистинки сміху,
дзвінко регочеться, качаючись
у траві серед квітів,
встає і знову біжить сміючись!
Ви, напевно, зустрічали її. А хто не бачив, запамятайте. Якщо зустрінете раптом, будьте до неї якнайніжніші і якнайласкавіші. І не бійтеся за неї, не спиняйте її - хай біжить собі далі!
Ось таке воно - кохання!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860264
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2020
Ти не чекав, що
втечу і сховаюсь
у фортеці мовчання
від нестерпного болю
розбитого серця,
яке ти не втримав,
бо не беріг,
а воно
не готове було
до падіння - беззахисне,
світле, відкрите - тендітною квіткою
ніжно горнулось до тебе.
Як це легко буває -
отримати серце в дарунок,
і як важко його зберегти неушкодженим-
Часто навіть ціною життя.
Й хто готовий віддати
за серце кохане
ціну найдорожчу,
отримує скарб незліченний -
прекрасне кохання.
Хто ж розкидається ним, не цінує,-
отримує попіл
у болях згорілого серця.
Заліковую рани
у фортеці мовчання.
Заліковую? Та хіба здатні вони лікуватись?
Просто так легше тепер
мені виживати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860177
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2020
Як буду колись
комашкою, житиму
у кущі хризантеми...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851872
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 18.10.2019
Не біжать сльози
з очей - гасять у серці
вбивче полум"я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851865
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 18.10.2019
Стихіє жіноча!
Що ти робиш! По тобі
тиша і... пустка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851579
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2019
Темні часи зрад
Не забувай, дарма що
тепер сонячно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849574
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 27.09.2019
У тиші ранку
чую звуки бентежні...
Напевно, летять!
Й сама не знаю, чому
біжу побачити їх!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848934
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 21.09.2019
У тиші ранку
чую звуки бентежні.
О, відлітають.
Й сама не знаю, чому
біжу побачити їх!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848521
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 17.09.2019
1
На полі серця -
вогнища болю. Безліч.
Терпить серденько.
І не помітить, що вже
все воно - сірий попіл...
2
Що зродить попіл?
Спалене - мертве. Але
тільки не серце!
Мине час - і дивись: вже
сіре стає червоним!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839978
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2019
Замітає сніг
сліди на землі. Хай би
і серце укрив...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819435
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 29.12.2018
Із підмерзлими
суницями цілунки
чи пам'ятаєш?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818556
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 22.12.2018
Колись я гріла
руки свої в теплих рук
твоїх гніздечку...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818555
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 22.12.2018
...отже, вона є - та висота,
на якій згорають крила...
...і завжди важко поставити крапку.
Так,ніби намагаєшся з'єднати
однакові полюси магніта...
...чому так сталося? Хто винен? -
у розпачі шукаємо відповіді,
і не можемо знайти.
А диявол у цей час задоволено потирає руки.
І виходу нема...
...і кожен грав у свою гру,
а здавалося, грали разом...
...відстань оберігає від удару.
Найбільший удар отримуєш зблизька...
...є біль, від якого не плачуть -
помирають...
...а храми кохання, на жаль,
дуже часто залишаються недобудованими, і,покинуті,
печально бовваніють на горизонті памяті...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802837
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 12.08.2018
У довгому списку
важливих справ,
які ти маєш зробити
за день,
першою,
після того як
тільки розплющиш очі,
має бути...
НІЖНІСТЬ-
небесно-безмежна,
найніжніша
ніжність -
коли я - біля тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799713
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2018
Крихточку маю поживи
для серця і тіла -
щастя бути з тобою-
так мало!
І водночас багато -
Ти є!
Та я плАчу,
бо мені тоі крихти так мало,
так мало!
І крізь сльози все ж
дякую Богу:
Ти є!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796128
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2018
-Де ти?- спитаєш мене.
А я відповім тобі:
-Я - у хатинці Печалі.
Зразу, коли ти поіхав,
я туди перейшла,
не могла залишатись
у нашому радіснім домі
без тебе.
Я там перебуду,
поки ти приідеш.
Ти лиш повертайся,
я тебе дуже-дуже чекаю!
І ми знов заживемо
у нашому затишніму домi
з тобою!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793545
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2018
День, проведений без тебе -
вічність.
Кілька днів з тобою разом -
мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790193
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2018
З фрагментів
природи
весняно-квітучоі
і тіла твого,
так мені любого, -
мозаіки
в храмі
мого життя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788910
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 25.04.2018
Раптом знову
обсипав мене
пелюстками квітучоі сливи
свіжий вітер весняний
і немов нагадав:
я - все та ж наречена,
така ж, як і тоді -
неймовірно закохана в тебе
і несамовита,
засватана сонцем
і повінчана зоряним небом
з тобою!
Із коханням своім -
ніжним-ніжним і
дивносяйливим,
що як цвіт неповторний
щороку квітучоі сливи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788741
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2018
А до тебе -
велика гора цеглин-днів.
Якби можна було -
вдень і вночі розкидала б іх,
аби наблизити зустріч!
Але доводиться
брати по одній
і стояти з нею в довжелезній черзі хвилин,
щоб покласти лиш одну за день
на віз часу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785744
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2018
Наближається
- невпинно, неухильно
Возик Часу,
на якому прилаштований Ніж,
націлений вістрям своім
прямо в Серце, -
Ніж Розлуки.
Ще трохи,
і простромить він
Серце ніжне моє -
легко й сталево-незворушно.
А Возик
покотититься собі далі,
везучи тепер і тіло ,
ледь живе,
нанизане на вістря
Ножа - Розлуки.
Все далі...
У Безвість...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784903
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2018