| Сторінки (4/400): | « | 1 2 3 4 | » |
"Слово, чому ти не твердая криця...?"
Леся Украінка
Криця тупиться,
А слова ніж прозорий -
Ніколи. Навіть
Невинний дотик може
Розпанахати серце...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695310
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 18.10.2016
Вкрили дерева
Землю кучериками:
Тепленько буде
Комашкам, жабкам, змійкам!
- Солодких зимових снів!
Колись і мені
Так хотілось на зиму
Теж впасти в сплячку!
Лиш не тепер! Бо є той,
З яким і взимку тепло...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695132
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 18.10.2016
Рани на серці
Гою в Морі Музики.
Цілющі хвилі
Злизують краплі крові,
Які все виступають...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694756
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 16.10.2016
Якби й хотіла, милий мій,
Когось так міцно обійняти,
як тебе, -
Але не можу...
Упитися губами,
Як в твоі, -
Але...не хочу...
Віддати стільки жару,
Як тобі, -
Та стигне він. Нема.
Заворожив, заворожив
Мене, коханий!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694751
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 16.10.2016
...а пам"ятаєш, як летіли ми
назустріч один одному
десь між землею й небом,
поміж холодних крапель дощових
й листків пожовклих,
що, мов метелики, кружляли,
гнані вітром
у свій політ останній...
Скільки ж ми не бачились,
коханий, століть...чи днів...
років...тисячоліть?
Лиш серце знає:
це безодня часу незліченна!
Два листки,
що злиплися,
дві краплі,
що злилися -
так ми зустрілися.
Й поніс нас вітер
кудись за край землі,
де вже нема людей,
крім нас.
Хіба що листя жовте
й краплі дощові.
Та їм до нас байдуже,
бо надто холодно.
Лиш ТЕПЛО НАМ було!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694018
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 12.10.2016
Невже пропаду
в холодному морі
осінніх дощів?
Де ж той човник рятівний
губів твоїх гарячих?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693067
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2016
Холоне подих осені...
А ти...
не остигай!
Люби мене, як влітку -
так гаряче!
Дивись,як квітне листя
і яскравіють квіти!
Іще не час заснути -
навпаки:
з останніх сил - цвісти
і, скільки можна, - пити
хмільний напій життя!
Тож квітни, милий мій,
не остигай,
люби мене,
кохай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692652
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 05.10.2016
Не залишай мені мене...
із пісні С. Вакарчука
Як ти забув мене на час
в гучних веселощах невинних,
моє серце
лишилося відкритим, безборонним,
І тоді миттєво
до нього вкрався непомітно Сірий Смуток
Й став хазяйнувати,
як в себе вдома.
Викинув усе, що було найдорожчим -
солодкі спогади про тебе
Й оту сяйливу теплу кульку,
що так яскраво осявала серце
вогнем кохання.
І запанував.
Навіз пекучих сліз і відчаю
та й став бенкетувати.
Упившись,
він почав верзти таке
про тебе і про нас з тобою,
від чого...
не хотілось жити...
Я заледве
його прогнала...
Милий мій,
Не залишай мені мене саму
в холоднім Всесвіті безмежнім!
Раптом знов
прийде отой убивчий Смуток,
а сил моїх боротися
не стане?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692329
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.10.2016
Я завітала в світ,
коли творила Осінь
із нього
Диво Різнобарвне...
Маленька дівчинка,
що вперше світ побачила
ТАКИМ, -
застигла в подиві...
А Осінь
мене побачила...
і пригорнула ніжно,
й сказала тихо шепотом листків:
-Ласкаво прошу в моє царство, доню...
Воно тепер твоє.
Тобі залишу я
оцю красу чарівну.
Всі неповторні барви
мого палкого серця
я переллю в твоє,
й вони спасуть тебе
в болючі, сірі дні
часів розлуки,
в безбарвні холоди розчарувань.
О моя нене, Осене барвиста!
Ті кольори
горять в мені й донині!
Не тільки світять, гріють,
а й печуть,
так, що здається часом,
що згораю
у їхнім полум"ї,
та оживаю знов,-
як Ти щороку,
Осене прекрасна,
й твоя Краса одвічна,
як Любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691996
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 02.10.2016
Веселику мій!
Пташечко перелітна!
Журно без тебе.
Буду вірити в диво!
Може, й взимку прилетиш?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691776
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 01.10.2016
Ти пробач мені, Осене,
нене прегарна, що я
не тобою милуюсь -
лиш на нього
волію дивитись.
Ти пробач, ти пробач мені, що
не твій запах вдихаю і млію -
лиш його аромат
мені голову кружить.
Моя Осене ніжна, пробач, що
не на твоїм павутинні
літаю у мріях, -
а на крилах кохання,
що він дав мені їх,
і така насолода - літати.
Ти пробач,
моя нене премила.
Я тепер - не твоя,
не тобі я належу, як завше.
Моє серце - у нього.
Тепер він мій володар.
Я люблю тебе, нене прекрасна,
Усім серцем, всією душею!
Лиш тепер... Ти все знаєш про мене.
Ти простиш, бо
Ти все розумієш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691733
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2016
Майстре коханий мій!
Якої тільки роботи не переробили твої руки -
Великі, загрубілі, натруджені...
Скільки фундаментів заклали,
скільки чудових будинків звели!
Та лиш я знаю,
на що здатне серце твоє,
несамовито-ніжне...
Яку красу воно викохало,
Який Храм кохання звело
з тіла мого грішного,
з душі моєї захололої.
Звідки взялася стрункість,
звабливий вигин талії?
Он які стали гарні груденята
з набряклими від цілунків пипками...
Лице освітилося,
Очі заблищали...
Життя немов почалося знову!
Галатея... Вона теж
Зігріта була
гарячим коханням
І ожила...
Чим же ти не витончений мистець,
Пігмаліоне мій,
Майстре коханий
Із спрацьованими, загрубілими руками
І таким несамовито -ніжним серцем?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690062
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 21.09.2016
Парує тепла річечка
спогадів про літо,
тихо плинучи
крізь безмежний простір
Всемогутньої
Непереможної
Осені...
Яскравіє у тому
молочно-білому літеплі,
перекочується яблучком
червонобоким
маленьке серце моє,
гріючись в останньому
теплому прихистку
вистигаючого
Літа....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689405
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 18.09.2016
Не впізнаЮ цей дім.
Невже він справді мій?!
Невже він той, що бачив нас удвох
зовсім недавно?
Без тебе таке холодне ліжко стало
і ...самотнє.
І стіл, що наші келихи тримав,
такий пустий й, здається,
теж самотній.
З усього диха сум
й самотня самота...
Цей дім - не мій!!!
Мій був такий, як квітка -
Коли ти був у нім, -
як квітка весняна!
А зараз він - листок,
сумний листок осінній.
У ньому тільки спати
мертвим
сном.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689168
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 16.09.2016
Одна шабелька
Січе тіло вороже.
Друга ж -для мене...
Ну ж бо, карай, козаче...
...Глибше - щоб аж ...до серця!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687819
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 05.09.2016
Йду до тебе, коханий, на зустріч. В осінь - із літа.
Бачиш, скільки квітів несу, що виросли в серці моєму!
Мене майже не видно з-під них!
Коли зустрінемося, я розсиплю їх навколо нас - до самого обрію!
Обсиплю ними дерева, кущі, - щоб не видно було жодного сухого листочка!
Щоб ми з тобою завжди були посеред квітучого літа - літа нашого сонячного
кохання!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687112
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2016
У моїм безмежному храмі,
що під синім високим небом,
є один найдорожчий образ,
яким милуюся, який цілую
безліч разів на день.
В того Образа небесно-блакитні очі
Худорляве засмагле лице у глибоких зморшках,
сивина у волоссі...
Я знаю цей Образ на дотик, на запах...
Припадаю до його мироточивих уст.
Милуюся ним,
насичуюся Любов"ю, Світлом, Щастям,
І шепочу молитву:
Боже, дякую Тобі, що
він є.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686048
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2016
Ось вже на плесі
човники сухих листків
тихенько пливуть...
Знов у море вічності
відправляє їх осінь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685362
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2016
...По смарагдовій поверхні озера
пливе жовтогарячий кораблик акацієвого листочка,
а на його краєчку сидить-спочиває
тендітна синя бабка
у ніжно-блакитній напівпрозорій сукенці-крильцях
з яскраво-червоною голівкою-намистинкою
Яка витончена кольорова жива інсталяція!
І хто сказав, що Бог колись давно створив цей світ і тепер спочиває?
Творення світу не зупиняється ні на мить!
Хіба може той, хто хоч раз скуштував насолоди творчості, відмовитися від
такого щастя?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685351
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2016
...А як полетиш до свого гніздечка,
залиш в мене зірку свою.
Най згасне в тобі на той час,
що ти будеш із НЕЮ.
Хай серце твоє буде чорною ніччю,
поки ми не разом, -
щоб ВОНА не дізналась,
щоб ТОБІ БУЛО ЛЕГШЕ
ЛЮБИТИ ЇЇ,
А ТИ МУСИШ ЛЮБИТИ...
А як знову прилинеш до мене,
я тобі поверну сто зірок
замість тої одної,
й ти засвітишся зоряним небом
в нашій ночі на двох...
Лиш тепер не бери свою зірку з собою.
І най серце твоє буде чорною ніччю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684727
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 20.08.2016
Десь чекає нас
Тепла маленька хатка
У райськім саду -
Прихисток довгожданий
Стомленим від розлуки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684410
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 18.08.2016
Спогади...
Як сонячні зайчики...
Ось він - у руці!
Тримай! ...А що тримати?
Лишився лиш теплий слід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684336
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 17.08.2016
Вже закурився
над плесом ставка туман -
повертається
в небо літа душа і
тане в променях сонця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683999
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 16.08.2016
Вже ніч несе затишні, милі сни...
Ти тяжко працював, стомився - спи.
А я дивитимусь на тебе іздаля,
Могла б - заколихала, як маля,
Погладила би рученьки твої -
Натомлені, великі і шорсткі,
Поцілувала б ніжно сивину...
Спи, любий. Час полону сну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683974
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2016
...і все-таки мені замало лише солодких спогадів.
...тішуся, придумую виправдання. Дурю, дурю себе.
...і ось вона, правда, вистрибнула, як м"ячик з води.
мені очей твоїх треба, усмішки, рук, губів,
шепоту, запаху, - всього , що я можу -твого-
почути - торкнутися - побачити, а найголовніше -
знову пережити твою несамовиту ніжність і дитинну відкритість,
які забирають мене від мене до останку і віддають тобі.
...що, Боже, тішишся з такої вистави? Давно готував, все продумав,
щоб було цікавіше, яскравіше, гостріше.Зустріч - розлука - муки. І невідомий фінал...
Ну то й тішся собі.
...все одно я щаслива. Лише дуже шкодую, тільки тепер,
що я не відьма і не вмію літати.
...хоча хто знає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683763
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2016
Крім огірків, консервую і спогад про наше сонячне, неймовірно щасливе кохання. Це дуже хмільний зі смаком солодких-пресолодких цілунків напій із запахом літньої ночі. Щоб він з часом не прокис від розлуки або не вкрився пліснявою самотності і щоб якась солона сльозинка або крихта гіркої печалі не зіпсували смаку, його треба негайно ретельно закоркувати у крихкій пляшці пам"яті.
І от коли вітер холодний так тужливо завиє за літом, що і з моїх очей потечуть сльози, я дістану із сховку ту пляшечку із напоєм, відкоркую обережно, щоб не розлити ні краплі і...
Але всього не вип"ю. Надіюся дуже, що ми доп"ємо цей напій разом, коли побачимось знову.
Ну а зараз, поки спогад свіженький, візьмусь до роботи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683742
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2016
* * *
Серпень заплакав
Сірим, холодним дощем.
Час літа збіга.
Вже Маковій, потім Спас...
І... готуй рукавички...
* * *
Небо, ти плачеш.
Сонце стало далеким
І далі тіка...
Що ж поробиш - то доля,
Не від нас це залежить.
* * *
На мене дивись:
Я - не плачу, хоч сонце
Моє - далеко.
Та знаю: десь воно є,
І від цього тепло мені.
* * *
О сонце моє!
Хай хоч як ти далеко,
Промінням твоїм
Моє серце прошите.
Ти у ньому навіки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683521
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 13.08.2016
* * *
Я до тебе, Поезіє, знову...
пригорнутися,
відігрітися,
виплакатися,
виговоритися,
а ще...припасти зраненим серцем до краси твоєї цілющої,
до джерела сили животворної, яка одна лиш може врятувати мене
від розпуки.
* * *
Такий сірий, холодний день.
Небо плаче, і я разом з ним,
Може, й ще хтось, напевно, ще,
Бо не тільки ж мені болить.
Завтра, небо, ти плакать припиниш,
Замилуєшся сонечком ясним.
Тільки ж я його не побачу
Крізь потоки свого дощу...
* * *
Як я заплачу - хай тобі усміхнеться доля,
Як засумую - в тебе буде веселий день,
А як помру від розлуки - ти будеш живий і дужий
Зозулькою прилечу і накую тобі довгих літ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683247
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2016
Ніч тиха-тиха.
Чи озветься хоч
якась пташина?!
Та лиш соло цикади...
Сумує серпнева ніч.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683170
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 12.08.2016
* * *
Вітре зустрічний гарячий,
розвій мої сльози
і висуши очі,
бо не можу сама
подолати цю повінь нестримну!
Так серце болить
від розлуки з коханим!
* * *
О, де діться мені,
де сховатись від болю?
Онде вітер шалений подув,
і листочки верби
полетіли
донизу,
ніби сліз мої злива...
А ось там на землі пломеніє
листок дикої груші -
ніби кров"ю облите,
поранене серце моє
розставанням...
О, де діться мені?
Все нагадує нашу розлуку!
* * *
...А як побачиш десь зірку,
що падає з неба миттєво, -
знай,
то серце моє
так стрімко
до тебе
летить....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682992
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2016
День
загус у чеканні,
застиг, потьмянішав і зник... Залишилась лиш ніч,
Я і ти,
Чорна кава,
І сяйво кохання...
* * *
Цієї ночі
Питиму каву й тебе...
Будь невичерпним...
* * *
На тілі моїм
Незліченні сузір"я
Твоїх цілунків.
Я - як зоряне небо,
Ти - мій надхненний творець.
* * *
Несамовитий!
Скільки ж ніжності в тобі!
Тону в обіймах..
* * *
О руки твої...
Це сонячні промені,
Теплі й могутні!
Від них не сховатися -
Пестять тіло повсюди.
* * *
Обціловане,
Вранці пахне тобою
Все тіло моє.
* * *
Зазирнула і...
Впала в прірву кохання.
Лечу! Догори?
А чи вниз? Розіб"юся?
Чи Жар-Птицею зрину?
* * *
Сонце зійшло вже,
А ніч причаїлась у
Каві ранковій,
Яка пахне тобою
І гірчить розставанням...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682805
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 10.08.2016
Цікава бджілка...
Хотіла скуштувати -
І впала у мед...
Твоїх смачних цілунків.
Несила звільнитися.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682792
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 10.08.2016
Розлука наша
Невідворотна - знаю.
І як же той біль
Можна зменшити трохи,
Щоб не вибухло серце?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682626
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2016
По хвилині п"ю
Літній день - ласую ним.
Та мимоволі
поспішаю до ночі -
смакувати коханням...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682600
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2016
...А одного разу океан не зупинився на березі після припливу, як завжди,а покотився далі, заливаючи все на своєму шляху.
Мить - і вже він є дном - залитий водами могутнього Океану Кохання, безсилий протистояти стихії - серця маленький острівець...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682426
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2016
[b]Д [/b]иявол найбільше бажає заволодіти нею.
[b]У [/b]мене також це найсильніше бажання...
[b]Ш [/b]аленію від можливості отримати тіло твоє,
[b]А [/b]ле... холону від думки,що ніколи моєю не буде твоя
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682095
рубрика: Поезія, Акровірші
дата поступления 06.08.2016
[b]О [/b]бережно, тихенько заходить
[b]С [/b]поглядати зорепад серпневий
[b]І [/b]сидить до ранку,поки сонце не прожене;
[b]Н [/b]амагається помалу дихати, щоб не застудити серпенЬ
[b]Ь[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682094
рубрика: Поезія, Акровірші
дата поступления 06.08.2016
Чому сильно так пахне
і дивно приємно
пожовкла, безжально випита сонцем
трава,
немов перед смертю
прославляє життя,
немов пісню найкращу свою сокровенну
співає
крізь смуток прощальний
і біль?
Так само і листя осіннє
опале,
приречене холодом на небуття,
на волосині від смерті,
але ще живе
має такий аромат неповторний,
якого не мало ніколи, -
сумний і болючий,такий,
як прощання назавжди -
смертельно поранене болем,
без дихання майже,
та з посмішкою
із останніх сил,
що життя - відбулося!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681946
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 05.08.2016
Де знайти парфумера такого,
щоби зміг він в парфумі зібрати
запах трав,розімлілих під сонцем
і насичених літом гарячим?
Я б, що схоче, за нього віддала -
за ті запахи літні бентежні,
щоб як серце порве мені осінь, -
тим парфумом його лікувала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681853
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.08.2016
Чи можна втекти від неба?
А я тікала,
як хотіла забути...
Бігла - скільки є сили -
від рук його сильних,
від блиску очей, жаги молодої,
від шепоту, запахів, дотиків...
Поки не спинилась, втомившись,
і не глянула вгору.
Я була серед тиші нічної
під тим самим зоряним небом,
яке бачило, як ми кохались,
й іскри нашого шалу
відлітали, здавалось, до нього
і ставали навіки зірками...
Під тим самим. Я лиш тоді зрозуміла,
що лишалась на місці одному,
що тікала від неба, яке
біля мене, в мені, наді мною
завжди було і буде.
Я бігла нікуди.
Вже мені неможливо забути.
Не тікаю, люблю, пам"ятаю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681532
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 03.08.2016
Чи не найжорстокіша
і найбільш витончена гра
Творця -
розвести нас по світах
Яву і Наву,
розділити
створених одне для одного,
і дозволити бачитися,
лиш коли очі заплющені
у темряві ночі,
і так нечасто,
і завжди несподівано,
і невимовно солодко,
щоб потім я ще довго згадувала
і шукала чогось подібного
при світлі дня
з розплющеними очима
і не знаходила,
і знову чекала
тої зустрічі -
такої нечастої,
завжди несподіваної
і божевільно солодкої...
Така вишукана, красива
і болюча гра
Творця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681355
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 02.08.2016
Ні духмяний чай із цукерками,
ні задушевні розмови,
ні затишок серед квітів -
я знаю: ніщо із цього
не веде його ноги до тебе...
Я знаю: магнітом тягне й летить,
мов метелик на світло, -
на сяйво любові,
що ллється з очей твоїх
на нього, для нього -
жива вода.
Я знаю, як прагне її
його серце самотнє,
посіріле й припале пилом у буднях.
Поливаєш його поглядом-літеплом
любові своєї до нього,
мов немовля під час купелі.
І йому так світло, ніжно,
солодко, затишно, бо
ллєш не шкодуючи.
Знаєш, скільки в тебе її?
Багато. І ти взамін нічого не просиш.
Та, чуєш, лиш не кажи нікому.
Це таємниця ваша,
яку ви ніколи не розкриєте.
Навіть...один одному.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681318
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 02.08.2016
...йшла попід плакучими вербами...
Сльозинка верби
Впала мені на око!
- Хочеш, аби я
Поплакала з тобою?
Восени поплачемо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681204
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 01.08.2016
- Бодай ся когут знудив,
Що мене рано збудив!
Малая нічка, мала -
Іще-м ся не виспала.
З народної пісні
-То так. От якби
Збудив коханий
Цілунком ніжним!..
М-м-м-м...! А то когут дурний.
І мене ось...горобець....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680704
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2016
Як же то гарно:
Під зорями літніми -
В легкій сукенці -
Насолоджуватися
Прохолодою ночі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680634
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 28.07.2016
О, ріка часу...
От загатити б її!
І в ставку Літа
Накупатися вволю
Хоча б один раз! Хоча б...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680625
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 28.07.2016
1
Згвалтував її -
Тиху ніч мого серця.
Вивергнув світло...
Тепер вагітна вона
Ніжним сяйвом кохання.
2
Фалос із світла...
У серце...між дужками...
До дна! Ще раз...Ще...
Лий в мене світло, любий!
Хоче світанку серце.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679347
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 21.07.2016
Я би дуже хотіла сказати,
Що тебе не забуду ніколи,
Але ж час...все стирає поволі,
Й почуття стають, мов акварелі.
Я так хочу тебе пам"ятати,
Хочу грітися спогадом теплим,
Бо ти - сонце, ти радість, ти - свято,
Але ж це не лише в моїй волі...
Я би дуже хотіла...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678620
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2016
Один день
Тысячелетний
Дуб с бабочкой на ветке
Не шелохнется.
Пара мгновений для дуба -
Целая жизнь для нее.
Юхай
Мить життя
Споглядаючи
Метелика на гілці,
Старий дуб думав:
- І для мене, й для нього
Життя триває лиш мить.
Мирослава Жар
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678548
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 17.07.2016
Невже ми - ті два дерева,
які
посаджені колись давним давно
по волі Бога
один побіля одного,
лише тепер зустрілися корою
й зростаємось поволі?
Ти
прийняв моє.
Твоє
живе в мені.
І неможливо роз"єднати.
Хіба що смерть...
Та й то навряд,
бо нас з"єднало те,
що є нетлінним.
Що? Ти знаєш.
Навіки ти в мені. Навіки я - в тобі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678382
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 16.07.2016
Не снись мені, не снись мені, не снись.
Нащо печаль утраченого раю?
stawitsky "Не снись мені"
Наснися мені,
Поверни втрачений рай,
Огорни мене
Ніжним шовком кохання,
Як тоді...У сні...
як ви вже здогадалися, я використала
"антиграф" в ролі епіграфа
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678222
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 15.07.2016
Собі й усім іншим дівчатам
Бути -як квітка.:
ніжною, неповторною,
чарівною, приємною...
А ще, і це особливо важливо, -
витривалою,
бо яке ще створіння земне
може винести палюче сонце
й пекучий мороз,
витримати посуху й нескінченну зливу,
зазнати наруги
і, попри все,
неодмінно цвісти,
аби світ був
просто красивий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678122
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.07.2016
Початок книги
Вирішальний для неї.
Люди - як книги...
Перша зустріч...Чи схочеш
Читати мене далі?
***
Початок книги
Вирішальний для неї.
Люди - як книги...
Перша зустріч... Я хочу
Читати тебе далі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677954
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 14.07.2016
Я увійшла у літній вечір, як до храму.
Усі дерева немов стояли у молитві,
тримаючи угору віти-руки.
Вітер стих.
Завмерло все навколо
в єднанні з небом ясно-голубим.
Воно лилось і в мене.
Я також немов ставала деревом,
до неба розпростерши руки-віти
з молитвою:
- О Господи, яка краса!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677532
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2016
Ще вночі гори-хвилі здіймались, розбивались із громом об берег, а на ранок
парчею блищали, промовляли негучно, привітно...
Море! Море! Дай мудрості силу - вгамувати розбурхане серце, заспокоїти пристрасті хвилі - так, як вмієш робити лиш ти!
Щоб гойдалося серце на хвильках - невисоких, грайливих, сяйливих. І кохання безмежнеє море ніжно пестило берег душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677248
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.07.2016
На Купайла зламалася Літа короткого шляху стеблинка. Маків червоних вогнем відпалала вершина. Й покотилось до осені сонце пожовклою стежкою долі. І чимдалі, тим швидше. Забравши з собою всі барви весни, забирає і літні - на шати осінні, щоб не плакала я за теплом, а раділа тим барв переливам, бо я народилася в них. Дякую, Сонце, тобі! Справді, красу Осені не описати.Та тепла в ній нема, і тому я вже плачу, що минає це Літо кожну мить, щохвилинно. Розтає, як найкращий мій сон...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677162
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 10.07.2016
Як чайка у воду,
Стрімко впала в обійми твої,
Перервавши політ звичних буднів...
Та навряд чи
Чайка має таку насолоду,
Упіймавши поживну рибинку,
Як я,
Упірнувши у серце твоє
Й скуштувавши палкого кохання!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677046
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 09.07.2016
Живу в справжньому раю!
Таке тепле, чарівне літо!
Такий яскравий і запашний світ доівкола!
Та якби був біля мене
Отой легінь гарненький...
було б ще тепліше, ще чарівніше ,
яскравіше і запашніше!
Тоді де б я жила? Як це назвати?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676865
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2016
Непримітний цвіт...
Та який дивний запах!
І так в усьому.
Отож не сумуй: й для тебе
Знайдеться щось приємне!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676840
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 08.07.2016
Присвячую тому, хто придумує у віршах і втілює в життя неймовірно красиве кохання...
Як тільки скажеш:
Все. Ніколи більше
Не закохаюся.
Бо серце
Закам'яніло вже.
Та й сили вже нема
Злетіти
Й тіло вже не те,
Що в юності -
Красиве, пружне.
Тепер воно нагадує: стара,
Стара ти вже,
Кохання - молодим...
Й тоді, коли себе
Переконаєш в цьому
І не залишиться
ні йоти коливання,
А на поверхні серця кам'яного
Як гасло вже вкарбоване
"Ніколи"
І ти вже дивишся у вічність,
В цю хвилину
Ти ще не знаєш,
Що стоіш
У центрі кола,
Охопленого полум'ям кохання,
Яке повільно звужується,
Й ти
не зможеш вийти.
Й раптом запалаєш,
Дивуючись самій собі
Й не вірячи у те, що сталось.
Дарма боротися. Лишається
Лиш підкоритися тій силі життєдайній
І розчинитися, віддавшись насолоді
Горіння.
Бо Творець
Не терпить цього світу без любові.
Він є Любов.
В коханні смисл життя,
його вершина.
І людині жодній
Ніколи не під силу це змінити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676297
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 05.07.2016
У яскравому
калейдоскопі життя
безліч картинок!
Схочеш змінити фрагмент -
зміниться вся картинка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675608
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 02.07.2016
Й ось поїзд часу везе мене в Літі...
Я - в Літі! Живу! У Теплі!
Адже тільки в Теплі можна жити.
Жити, а не виживати, як взимку,
Хоч Зима також чарує красою.
І тепер головне -
Кожен день, що настане, -
Зустрічати, як Перший, -
Як Перший день Літа,
Як Свято.
Головне - не звикати!
І так до останнього -
до найціннішого літнього дня,
Найсумнішого, після якого
Поїзд часу полине крізь Осінь.
Але я - серед Літа!
І я нині святкую Життя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674809
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 27.06.2016
Доброго ранку, Пане Ліс,
Ваша Прохолодносте,
Ваша Таємничосте,
Ваша Пахучосте,
Ваша Співучосте!
Будь ласка, сховайте мене!
Женеться за мною
Суєта буденна,
Обступають люди звідусіль,
Магазини, машини, спека...
Прийміть мене, Пане Ліс!
Зачаруюся таємничістю,
Сп"янію від Пахучості,
Замріюся у Прохолодності
Серед дзвінкої Співучості!
Порятуйте мене, Пане Ліс!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674380
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 25.06.2016
***
Люди бояться
Стріти змію. Та дарма
Їй самій страшно.
Бійся укусу того,
Хто має людське тіло.
***
Отрута зради
Серце вража миттєво.
О, як боляче!
***
Найважливіше
Щеплення для дитини -
Від зрадливості.
Може, здолаєм колись
Пандемію зрадництва?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674143
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 24.06.2016
В електричці на двох сидіннях одне проти одного - сім"я: батько, двоє синів і дві дочки. Дорослі вже. Усі блакитноокі, симпатичні, схожі один на одного і на старого батька, який сидить між ними.
Він худорлявий, лице все в зморшках, але зберігає сліди краси, напевно, замолоду був гарним. Від очей, тих, які він передав дітям, мало що лишилося. Понівечені хворобою, вони, очевидно,вже нічого не бачать.
Він мало говорить, здебільшого слухає, дивлячись кудись убік, ніби в себе. І стільки в погляді суму і болю.
Час від часу старий всупає в розмову, яку ведуть діти, відповідає на жарти, і його обличчя осяває дивовижно красива усмішка. Вона разюче контрастує із старечим тілом. Посміхаються не лише губи. Дивним чином починають сяяти й оті понівечені хворобою очі.
І в тій посмішці відчувається щастя батька, що він - не сам, що діти люблять, шанують його, піклуються про нього, і що вони-разом.
І так чомусь хочеться дивитися на цього старого та його дітей!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673057
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2016
Нарешті водяні курочки вивели своїх дев"ятьох малят на прогулянку. Дитинчата ще дуже маленькі. Здалека - як чорні грудочки на воді. Батьки завжди біля них: охороняють, піклуються.
Та чи вбережуть? Торік із восьми до осені дожило лиш одне.
Що життя пташеняти? Скільки воно важить?
Народилося. Вмерло. Хто згадає?
А життя людини?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672736
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2016
На тлі безбарвних буднів і сірої суєти,
чорної безнадії і пекучого відчаю,
коли навколо лиш
глуха беззоряна ніч,
Нагадуванням
про незнищенність світла,
а значить і любові, правди, добра;
про необхідність світити собою
в траві при дорозі -
крихітний світлячок!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672513
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2016
* * *
Прочув вітер,
що я від'їжджаю
І засмутився, видно.
Ніжно -ніжно пестить мене...
На прощання.
* * *
Невже ти, вітре,
Сумуєш, що я їду?!
Он який кволий.
Та мене не обманеш:
Ти ж невиправний гульвіса.
* * *
Ти так пристрасно обіймав мене,
Цілував у всі закутки тіла
Ти був
Несамовитим,
Незрівнянним,
Ненаситним...
Море ревіло від ревнощів,
Коли бачило нас і не могло дістати.
Сонце намагалося спопелити від заздрості,
Але що вони могли зробити нам -
тим, хто вже потонув і згорів
В океані пристрасті?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672009
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 13.06.2016
Дякую тобі, море, за басовиті співи, за уклін хвиль білопінних, за свіжий подих.
Милувалася я обширом твоїм, вражалася твоєю могутністю, насолоджувалася кольорами , вчилася вічному руху й неспокою.
Та все ж серце моє - там,біля тихого ставка, серед заквітчаного саду, сповненого співом пташок.
Тому я повертаюся туди з радістю, і в серці моїм житиме спогад про невимовної краси та молодої сили тіло твоє ніжне, хоч і холодне, о диво земне, море!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671994
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2016
* * *
Цілий день вітер
Обіймав мене, пестив,
А ввечері зник.
Може, заснув, втомившись,
Чи іншу собі знайшов?
* * *
Запахом моря
Щедро частує мене
Гостинний вітер.
* * *
Не йди до моря в обійми,-
Немов промовляє вітер.-
Ти лиш моя. А як підеш,
То так дихну холодом, що
Захолонеш навіки!
* * *
Вітер сукню мою надува, мов вітрило.
Ніби хоче, щоб я разом з ним летіла.
З радістю б, друже, та я ж зовсім безкрила,
Я лиш у мріях можу літати..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671426
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 10.06.2016
Переді мною - безмежне море
наді мною - нескінченне небо.
Піді мною - пісок незліченний...
І я...
* * *
Полудень.
Спустів пляж.
А я побуду ще тут:
З морем,сонцем, небом, вітром...
* * *
Біжать білопінні баранці.
Звідки беруться вони?
І хтозна-куди зникають.
Так само і ми, люди...
* * *
Гаряче сонце в безхмарнім небі,
Холодний вітер і стогін моря -
Як незабутнє минуле кохання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671422
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2016
Здалека бачу
Синю безмежну парчу!
Вранішнє море...
Дівчинка й песик
Грають з баранцями хвиль.
Море радості!
Духмяні хвилі...
Плаваю в них, як в морі!
Цвіте маслина...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671096
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 08.06.2016
Над червоними квітами маку вирують бджоли. По три, по чотири залітають в одну квітку. Гудіння таке, ніби стоїш біля вулика.
Який ажіотаж! Чому?
Здається, мак не відрізняється приємним ароматом. Може, я забула? Понюхаю ще.
Не дуже приємний запах: гіркувато - холодний, непривітний. Не думаю, що він може так сильно вабити комах.
Колір? Так, у ньому пристрасть, життя, горіння! Дивовижно яскрава квітка. Навіть, якщо ростиме один кущик, - все одно не загубиться у заростях, буде помітним. До такої краси хочеться доторкнтися, бути разом з нею. Ось і я не можу повиривати мак на городі. Хоч і бур'ян, але ж неймовірно красивий.
А може, секрет такої пристраті бджілок до маку в його знеболювальній, снодійній, опіумній силі?
Чим же так приваблює мак натруджених бджіл? Чому вони так спрагло припадають до чорних таємничих серцевинок? Невже їм від маку потрібне те, що й людям - стомившись від важких трудоднів, щоденного бігу по колу - причаститися до краси, навіть якщо вона і має гіркуватий присмак, і забутися, потонувши у насолоді?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670498
рубрика: Проза, Поетичний, природний нарис
дата поступления 05.06.2016
Світе зелений,
Друже мій заквітчаний!
В обіймах твоїх
Так тепло і затишно!
Що може бути краще?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669248
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 30.05.2016
І як же це сумно:
Звільняти черево наїденої дрібницями
Валізи,
Вкладати знову спати у шафу засмучені
Речі,
Ховати в шухлядки душі новонароджені
Надії,
Повертати в скриню бажань стареньку
Мрію,
Ставити за шафу лицем до стінки уявлені
Пейзажі,
Казати "до зустрічі" неодмінним
Пригодам
І переконувати себе...
Що все, що не є -
На краще...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668061
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2016
Вже не втримати...
Насолода від Весни
Досягла піку.
Ось-ось вивергне Сонце
Свій розпечений струмінь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667707
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 22.05.2016
Камо-но Темей "Записки из кельи"
13 століття, а яка розкішна проза (дзуйхіцу)!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667335
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2016
В людей залишиться зима -
на наших скронях - сивина.
Инна Шумовецкая "Зима-сивина"
Зимонько - зимо!
Торкайся мене лиш так,
Як торкнулася ти
Берізки чудової:
Від білого - лиш краща!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667164
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 20.05.2016
Экхарт Толле "Сила настоящего"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666907
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2016
NN
Замкнути на всі замки Дім Буденного Існування,
Переступити Поріг Заборон, Умовностей, Засторог,
Стрибнути у Поле одвічне духмяної Гречки Кохання,
І розчинитись у ньому хоча б на одну літню ніч - удвох!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665888
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2016
Небо
Цілувало мене
Краплями дощу.
О, якби ж
Це була злива
Твоїх цілунків!
І ти не був би
Таким далеким і холодним, як
Небо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665785
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2016
Я все жду ЧОГОСЬ...
А може, воно вже є -
Найбільше щастя?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665646
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 13.05.2016
Бідний Боженьку!
Все гидке, що ховаю
Від інших людей,
Ти бачиш. І до того ж
Ще й маєш пробачати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665613
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 13.05.2016
Краплинок роси
сяючі діаманти -
як виклик Творця:
"А що прекрасне можеш
створити ти, людино?!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665400
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 12.05.2016
Моїй сусідці М.
Завжди з жартами!
А спина он зігнута -
Хилить болю міх.
Знаю, і ти сумуєш, -
Лиш як ніхто не бачить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665264
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 11.05.2016
Парафраза на вірш Крилатойі "Одне твоє слово"
Дякую авторці за надхнення.
Лиш слово твоє -
І цвіте моє серце
Й зоріють очі!
Без вина захмеліла,
Кружляю у вальсі мрій!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664425
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 07.05.2016
"Погасли вечірні вогні.
Усі спочивають у сні.
Всіх владарка ніч покорила."
Тієї ночі - усіх, крім мене і солов'я.
Він голосно виспівував у сусідському занедбаному саду.
А я слухала його і вражалася: що за витівка Творця - примусити пташку співати в холодній темряві, хоч і підсвіченій цвітом садів і сяйвом зірок?! То не може бути випадковим. Якийсь смисл у цьому має бути!
Найвишуканіша пташина пісня серед чорноти ночі.
Це справді виклик: у той час, коли все живе ховається по хатах, нірках, дуплах, гніздечках, щілинках, і лише хижаки -мисливці вишукують здобич, - співати на повен голос дзвінку, веселу пісню в ім'я кохання, заради життя.
Вдень легко радіти. А от вночі, коли навкруги морок, холод, невідомість, "серед лиха співати пісні"- ось подвиг.
Із солов'їною піснею загрозлива ніч перетворилася для мене на чарівну феєрію на тлі химерних візерунків гілок, під осяяною міріадами ліхтариків стелею неба.
У тиші нічній добре чути кожен кожен звук, і можна сповна насолодитися цим сузір'ям пташиної мелодійі, почути найтонші переливи!
І ось від присутності радісних звуків зникає страх, темрява стає затишною, душа наповнюється світлом.
Пісня життя таки перемагає тишу смерті, адже соловей співає до самого світанку.
Не знаю, чи правильно я розгадала намір Творця, але знову дякую Йому, бо світ, придуманий Ним, таки цікавий!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664335
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 06.05.2016
Дощ пригощає
Коктейлем ароматів.
Мені ж тільки дай!
Не можу стриматися:
Спрагло вдихаю ще й ще!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662090
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 25.04.2016
Глянула здаля
На заквітчані вишні -
Й серце здригнулось:
Ніби в білім снігу.
Щастя, що зараз - ВЕСНА!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661811
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 24.04.2016
Червоні тюльпани...Колись вони були квіткою свята Перемоги у війні з фашизмом.
Пам'ятаю з дитинства порослий зеленою травою курган Слави в Парку Перемоги,
обсипаний доверху тюльпанами, ветеранів з яскравими букетами цих недорогих травневих квітів.
Нині ж коли дивлюся на ці чудові квіти, якими заяскравів чи не кожен двір по селах, прикрасилися вулиці міст, я з болем згадую нинішню незрозумілу брехливу війну під назвою "ато".
Мені здається, що то червоні краплі крові проступили на тілі украйінськойі землі,
згвалтованойі і замордованойі новоспеченими фашистами.
Нема перемоги над фашизмом!
Він живе - процвітає чорним цвітом похорон, поритойі снарядами безпліднойі землі
Цього року чи будуть на День Перемоги червоні тюльпани? Напевно, залишаться лиш зів'ялі пелюстки та голі приймочки-голівки у вінку чорних тичинок.
Зацвіли передчасно, ніби не хочуть бачити нещирого свята.
Війна триває.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661804
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 24.04.2016
Коли цвітуть сади, завжди холодно.
З дозволу Творця
Зима щороку ходить
З Вітром холодним
До собору квітучих
Білих садів - на прощу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661185
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 21.04.2016
Я йшла і мріяла про весну, про тепло. Ось-ось, ще трохи - і світ зазеленіє, запахне, зацвіте, наповниться співом пташок!
Так бентежно стає, коли розумієш, що тане останній сніг, коли чуєш першу весняну пісню синички, коли бачиш веселий, осяяний молодим сонцем світ!
Я йшла і поступово скидала з себе теплий одяг, бо ставало все тепліше й тепліше. Ось вона , весна! Набряклі бруньки, перші квіти, відчуття оновлення, полегкість.
Раптом повз мене прокотилася й швидко зникла велика кулька, сплетена з гілок з маленькими щойно народженими листочками, між якими виднілися квітки первоцвітів. І ніби у відповідь на моє здивування, почула звідкись: "Це пролетів березень."
Березень? Як пролетів? Я ж так довго його чекала , я насолоджувалася цим очікуванням, і... Вже нема березня?
"Скоро і квітень мине. Он вже дев'ятнадцяте число", - пролунав той самий голос.
Як швидко котиться час, пролітаючи повз мене.
Лиш кілька кроків зроблю, і закінчиться квітень, Ще трохи пройду - пронесеться травень, промине літо..І знову осінній сум , а там холод зими, а потім все ті ж мрійі.
Не такі ж - схожі. Бо з кожним роком невпинно й непомітно змінююся - старію. Час мого життя просочується крізь сито днів, як вода крізь пісок.
Що залишилося мені від березня, якого я так чекала? Лише кілька фрагментів, що ляжуть ілюстраціями в книгу мого життя. Решта подій - просіялася разом із часом і зникла.
Так хочу затримати час, помилуватися завмерлою миттю, насититися спогляданням, побути в позачассі, нікуди не поспішаючи. Просто бути і не знати, що таке час.
І так не хочу колись стати на порозі свого життя перед дверима в інший світ і подумати: життя пролетіло, як мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660738
рубрика: Поезія, Поетичний, природний нарис
дата поступления 19.04.2016
Не дивися так привітно,
Яблуневоцвітно.
Стигнуть зорі, як пшениця:
Буду я журиться.
П. Тичина
Дивися на мене
Привітно, яблуневоцвітно,
Як лише ти можеш!
Я так люблю бути у твоєму погляді!
Там безлюдно : лиш я і ти,
І можна бути близько-близько -
На відстані шепоту, дати волю почуттям
Поза межами слів.
Тільки місточком погляду твого
Можу до тебе прийти погрітися.
Бачиш, я зразу розквітаю,
Під весняним сонцем твоїх очей.
Лиш у твоєму погляді ми разом!
Отож дивися на мене так привітно,
Як можеш лише ти -
Сумовито - яблуневоцвітно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660449
рубрика: Проза, Верлібр
дата поступления 18.04.2016
Серце мимоволі стискається від жалю, коли бачу ніжні білі пелюстки, розкидані по асфальту на поталу людським ногам, по чорній землі - на невдячну смерть у бруді!
Хоча це так красиво: сірий асфальт у білу горошинку, чорна земля в білому мереживі!
Але ж так небережливо! Здається, надто щедро. Шкода пелюсток!
Так, нам, людям, шкода, а природа не жаліє ні за чим. З вражаючою легкістю розлучається з тим, що віджило свій день, хай воно і було найпрекраснішим!
Лиш ми, люди, намагаємося втримати біля себе все найкраще, найцінніше: речі, людей, спогади, мрії. Обплутуємося ними, ніби мумії, заживо поховані у пірамідах з життєвого мотлоху, і не бачимо найціннішої миті життя - не можемо бути тут і тепер, відпустити минуле і не тішитися майбутнім!
Чому люди не мають такого щастя: не дорожити нічим і мати все, що потрібно?
Чому цьому потрібно вчитися?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659735
рубрика: Проза, Верлібр
дата поступления 15.04.2016
Тепло... Весна... Чому такий холодний світ?
Nino27 "Засмучені думки"
Світ стане теплим
лиш тоді, як зігрієш
його собою.
Серце твоє - ось сонце,
від нього - світло й тепло!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659695
рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка
дата поступления 15.04.2016
"Вони люблять тебе заради самих себе.
Я ж люблю тебе заради тебе самої."
Джебран Халіль Джебран "Марія Магдалина"
З кн. "Ісус, Син Людський"
Ви не любите дощ?
Вам стає холодно, сумно й незатишно під час дощу? Що ж, це не дивно для людини.
А трава любить дощ. Дощ - це її життя.
Як приємно очам споглядати соковиту зелень весняного килима!
І якою постарілою здається земля під час посушливої спеки, коли трава вигорає.
А що може зрівнятися із сяючими в променях вранішнього сонця краплями роси, які утримує на кінчику своєму кожна травинка, і вся земля висяває!
Трава гостинно зустріне кожного подорожника, прийме у свої м'які обійми його стомлене тіло, запаморочить ніжним запахом.
А хто не любить ходити босоніж по ніжній молодій прохолодній травичці?
Що земля без трави? Пустеля.
А травичці так мало треба: лиш сонця і ...дощу!
Ви любите сонце. Полюбіть же й дощ! Не заради себе. Заради трави. Заради її краси! Заради її життя!
Це можливо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659621
рубрика: Проза, Верлібр
дата поступления 14.04.2016
Як море згладжує камінці,
Життя обкатує людей,
Стирає
Гострі неповторні грані дитинного сприйняття,
Згладжує
Кострубатий юнацький максималізм.
Людина гладшає,
Обростаючи жиром життєвого досвіду,
Стає підсліпуватою й глухуватою
Й поступово вростає в дно.
І лиш деяким
Вдається зберегти
Свою неповторність,
Дитячу безпосередність,
Юнацький запал.
Їм вдається спалювати зайву вагу життєвого досвду
Постійним рухом
Думок, почуттів, прагнень.
Зроблені з надміцного -
Неземного, можливо, сплаву,
Щодня вступають у битву
З хвилями житейського моря,
Що намагається зробити їх
Схожими на інших -
Гладенькими, приємними.
Вони, нешліфовані, неприборкані,
Уламки брил людства -
Прикрашають світ
Своїми неповторними формами,
Дивують його, вражають,
Спонукать опиратися хвилям,
Щоб не стати всім
Круглими й однаковими,
Не дати себе легко проковтнути
Безмежній прірві
Житейського дна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659131
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 12.04.2016
Життя час від часу підносить несподівані красиві подарунки, особливо тоді, коли, здається, дуже міцно засмоктало болото суєтних буднів і немає ніякоі перспективи вибратися з нього і влаштувати свято душі.
У мене не було вибору. Я змушена була це зробити. Уявіть собі: я змушена була йти туди, куди сама полетіла б без вагань. Життя змусило мене піти на побачення з музикою Астора П'яццоли.
Звісно, я могла хоч щодня його слухати. Але суєта має властивість зменшувати коло бажань до мінімуму, і часто життєвонеобхідні речі стають забутими. І лиш тоді, коли сірість починає вбивати, кидаєшся шукати краплі живої води.
Я сиділа в оббитому бордовим оксамитом кріслі філармонійноі зали, доки не зазвучала музика. Потім, як тільки я прикрила очі хтось непомітно для всіх провів мене до окремої кімнати, де ми опинилися наодинці.
Це був він, Астор П'яццола!
І що то була за насолода бути з ним!
Він розповідав мені про своє життя, сповнене болю, печалі, розповідав про неповторну красу аргентинської природи в різні пори року, про вечірній і нічний Буенос-Айрес, про себе, малого бешкетника... Він торкався мене , і я починала звучати! У мені знайшлися для нього і струни, і клавіші, і кастаньєти, і барабанчики, і його улюблений бандонеон! І він грав своє танго в мені, а я вся була його танго! Я була його...
По закінченню несамовито-красивого "Лібер-танго", під шум аплодисментів Маестро непомітно для всіх повернув мене до концертноі зали і зник. Але я все звучала його бентежним, піднесеним смутком, дитячою грайливістю і безмежною любов'ю до музики, до життя, зрештою, до цієї дивовижно теплої квітучої, духмяної весни!
І як же я люблю такі несподівані безцінні дарунки!
Лиш не знаю, кому дякувати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658925
рубрика: Поезія, Поетичний, природний нарис
дата поступления 11.04.2016
Мойім улюбленим крокусам
Вони були справжніми героями, хоч і зовсім беззахисні.
Вони були мужніми войінами, хоч на вигляд надзвичайно тендітні.
Вони були невідступними прикордонниками, відстоюючи завойовану весною територію і являючи собою йійі кольоровий прапор.
На них задивлялося сонце й починало світити веселіше!
Йіх споглядало небо й голубіло яскравіше!
Побачивши йіх, дрізд всівся поруч на гілці й заходився співати!
Ну а я, милуючись ними, раділа і сонцю, і небу, і вітру, і дрозду, і тому, що живу і можу це все бачити й чути!
І ось тепер лишилися від них лише побляклі кольорові тіні - ніби воскові, тільця, що безсило лежать на землі.
Ніщо не минає так швидко, як щастя і краса.
Усе гарне живе так недовго.
Ось-ось природа вибухне рясним кольоровим цвітом!
Почнеться спражнє свято весни!
Але, як перше кохання, найдорожчими будуть вони, які на сірій пустельній клумбі палахкотіли різнокольоровими вогниками, відстоюючи весну в найхолодніший час!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657462
рубрика: Поезія, Поетичний, природний нарис
дата поступления 05.04.2016
*
* * * *
* *
* * *
* * * *
* * * *
*
Скільки каструль вже згоріло!
А скільки згорить ще...
В жінки - поета.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657452
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 05.04.2016