| Сторінки (1/5): | « | 1 | » |
Коли я бачу твої очі,
як чую голос ніжний твій,
то серце вмить летить стрілою
до тебе, лиш до твоїх мрій.
Які надіюсь, що про мене,
бо інше - це вже небуття!
Якщо про мене ти не мрієш,
то я вирачаю сенс життя.
Втрачаю все, бо ти тікаєш
мене лишаєш в цій пітьмі,
але ти вмить назад вертаєш
у наші мрії, наші дні,
де ми йдемо с тобою поряд,
торкаюсь там я губ твоїх,
твої долоні зігрівають,
і холод десь щезає вмить,
бо я це знаю - ти кохаєш!
А я для цьго буду жить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=26911
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.05.2007
Я в снах до тебе поринала,
Хоч забувала наяву.
Тебе вже більше не кохала,
І про любов не мріяла твою.
Вже почуття десь притаїлись,
Але біль в серці не ущух.
Як той вогонь палає серце,
і тільки чути його стук.
У ньому ти навіки вічно
залишив дивне відчуття.
Яке коханням називають,
й говорять,
що воно весь сенс життя.
та сенс цей часто я втрачаю,
бо ти тікаєш, й знову я
тебе із часом забуваю,
але повір іскра жива.
Іскра кохання, що давно вже
живе у мені й мов стріла
пронизує стражданням й горем
і серце й душу - й знову тьма.
Ця тьма затьмарює все навкруг,
вбиває у мені життя.
І я біжу шукаю світла,
шукаю ніжності й тепла,
але чомусь вмить спотикаюсь,
і падаю - "та ні жива!" -
вмить промайнуло в моїм серці,
і я хапаюсь за життя.
Хоча тебе вже там немає,
немає слів твоїх, тепла,
але я підіймаюсь вгору
із вірою у майбуття.
І я живу, живу , мій милий!!!
Хоч поруч і тебе нема,
живу і вірю, що є сили
ще в моїм тілі, і душа
уже вертається до нього,
вже часто посміхаюсь я.
Тебе не бачу, й забуваю...
Але, мов блискавка умить
чомусь являєшся ти знову,
і іскра всерці знов горить.
Ти ніжно шепчиш:"Я кохаю!"
І я знов тану, тану вмить,
і знов зову тебе коханим,
а ти все згадуєш ту мить,
коли побачились с тобою,
коли відчули,що пала,
пала й горить любов у серці,
й що так буде на все життя.
Але я втратила вже віру
у наше спільне майбуття,
і лиш живу жахливим страхом,
що ти підеш, і знов сама
залишусь в тьмі ,
де холод тільки,
де ти лиш мрія, і нема там -
ні тепла, ні тої ласка,
лиш біль панує кожним днем,
а я шукаю вихід знову
із лабіринту твоїх серцевих схем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=26910
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.05.2007
ТОРКАЮСЬ ІНШИХ ГУБ,
А ЗГАДУЮ ТВОЇ ЛИШ.
ЦІЛУЮ НЕ ТЕБЕ,
ТА ТИ ЖИВЕШ В МЕНІ.
КОЛИ ТИ МИМО ЙДЕШ,
ТО СЕРЦЕ ВМИТЬ ЗІТХАЄ,
БО РОЗУМІЄ,
ЩО ТИ ІНШОЮ ЖИВЕШ.
ТЕПЕР ТИ ЇЙ ДАРУЄШ НЕБО Й ЗОРІ,
ТЕПЕР ЛИШ ЇЙ ЦІ НОЧІ НАПРОЛІТ,
ТЕПЕР ВОНА У ТЕБЕ СОНЦЕ,
Я Ж НІЧОГО -
ТВОГО МИНУЛОГО ЛИШ ПОМИЛКОВИЙ СЛІД.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=26883
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.05.2007
Я відчуваю тихий подих ночі,
І ніжний шелест верб
навіює на мене якийсь страх
Дивлюсь у небо, й розумію я,
Що досі іще твоя,
Хоч вогник твій погас.
Я розумію, що для тебе я нічого
І розумію, що була і я ніким,
Але душею я завжди з тобою,
Хоч ти сказав мені піти.
Піти з життя твого назавжди,
Забути все, бо і нічого не було,
Сказав піти, бо так для тебе буде краще,
І ти забрав усе своє тепло.
І я пішла,
не оглядаючись у цю шалену осінь.
Ступала крок за кроком,
Й вже побачила весну,
Яка мені своє тепло віддала
Вселила в мене віру у життя
Навчила мене знову посміхатись,
І зрузуміти дала, що я ще жива.
І я раділа подихові вітру,
І краплям прохолодного дощу,
І сонця спалаху,
Що зустрічав мене щоранку
Раділа я цьому прекрасному життю.
З весною забувала я про все на світі,
Та тільки ти жив в спогадах моїх,
І я ніколи ні на мить не забувала
Очей усміхнених твоїх.
Хоч як вітри не віяли у серці,
Не вигнали із нього погляд твій
Як сонце мені душу не палило,
Та не зуміло спогадів сумних
спалити вир
і як цей теплий дощ не омивав би мою пам’ять
у ній навічно залишився ти,
і ні весна ,ні всі її принади
не змусять спогад
просто взяти і піти.
Хоч в спогадах багато сліз і муки,
Але там є хоч трішки ніжності й тепла.
Тому залишу я цю нашу осінь в серці,
У пам’яті , на все своє життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=26881
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.05.2007
ТОРКАЮСЬ РУК ТВОЇХ,
Й В ДУШІ ПАНУЄ СВЯТО.
Я ВІДЧУВАЮ ЇХ ТЕПЛО,
І ХОЛОД ЗНИК УЖЕ.
С ТОБОЮ В ТАНЦІ ЗАКРУЖЛЯЮ,
Й ЦЕ ДЛЯ МЕНЕ СВЯТО,
ХОЧ ЗНАЮ, ЩО ЦЯ МУЗИКА ЗАКІНЧИТЬСЯ УЖЕ.
І МИ НЕ БУДЕМ ТАК ТРИМАТИСЯ ЗА РУКИ,
Й ВДАВАТИ,
ЩО БУЛИ КОЛИСЬ БЛИЗЬКІ.
ТИ ПРОСТО ІНШУ ПОВЕДЕШ ЗА РУКУ,
МЕНЕ ЗАЛИШЕШ ПОМИРАТИ В САМОТІ.
А Я ЗНОВ ТИХО ВІДЛЕЧУ У ПРОСТІР,
ЗАЛИШУ ДЕСЬ ОТІ СУМНІ ДУМКИ,
Я ВТРАЧУ ДУШУ,
ВТРАЧУ ЦЕЙ СУМНІВНИЙ СПОКІЙ,
А ТАНЕЦЬ СПОГАДОМ ПОЛИНЕ В НАШІ СНИ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=26880
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.05.2007