| Сторінки (51/5015): | « | 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 | » |
Ценность Слова Велика -
знают Века.
Только Оно нетленно.
Пришла война, смыла, как волной,
прошлую Жизнь в одно мгновение.
И только с нажитого мной
остались живы мои стихи,
бессмертны только Слова,
за что им пожизненная слава.
Воистину живы, тлену не поддаются,
не смотря на то, что в душе -
боль неугасимая, съедающая изнутри,
безжалостная, кровавая,
со слезами взахлеб, сердцем от потерянного
стонешь, но в могилу живым себя не зароешь.
Родные ушли один за одним,
а ты, как назло остался,
чтоб ещё послевоенное тебе досталось...
Восстановить ничего не возможно
и родных не поднять.
Я в таких случаях всегда говорю,
что была б душа материальна,
так уже б загорелась.
А человек выносит всё,
иногда не согласен, что,
как на распятье.
А вдуматься, что ж мы хотели,
это расплата за распятие Сына Бога - Христа,
на крови Его, наша Жизнь
замешана вся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713505
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 21.01.2017
Вся сім`я була в очікуванні тебе,
ріднесеньке моє внученя.
Моє серце від щастя завмирає,
радіє за продовження життя.
Ми всі тебе чекали,
любе, довгоочікуване дитя,
мліє душа за твоє земне Життя.
Хочеться, щоб твоє буття,
було кращим,
любив дужче,
цінив кожну мить свого Життя
високою ціною,
мав хист.
Щоб Господь беріг тебе
і твою вдачу,
вів за руку, оберігаючи,
протягом всього твого Життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713309
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2017
Ливень за окном, свалившимся потоком,
льет как из ведра - не охватишь оком.
Прорвали небеса водяной струей,
как это всё держалось на высоте такой?
Физика плюс химия, Н2О – как пули.
Чтоб в потоке ливня мы не потонули!
Поутих немного, стало так свежо -
словно к горным рекам внезапно унесло.
Все в природе классно, только замечай,
обрати взгляд к небу, словно невзначай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713307
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 20.01.2017
Моє Життя - скупе на щастя,
таємниця моєї Долі.
Душа не має спокою.
Але ж не тільки жіноча Душа вразлива,
чоловіча також.
Кожен прагне, щоб його покинули біль і смуток,
а натомість лише , щоб цінували,
та любов панувала у серці.
Тож слова - рідний мій, коханий, безцінний,
завжди чіпляють за живе.
Вони дають нам зрозуміти,
що саме ця людина найдорожча нам,
потрібна, єдина.
Навіть компліменти іноді бажані також,
від них стає тепло наче від обіймів,
чи полум'яного погляду,
в них чути стукіт серця,
радість і солодкий біль водночас.
Я також, як кожна з нас, чекаю ту свою
єдину людину, яка наповнить моє Життя
усім найкращим, без болю.
Не злякає моє почуття "полохливого метелика".
Хочу усвідомленої любові,
щоб пронести її ,
решту свого Життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713094
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2017
Обними меня родной утренней зарёй,
закатом жарким,прочти в глазах
о незабудках сладких.
Немыслима глубина наших чувств,
в небесной чистоте грёз.
Мелодия нежной грустью
в сердце разлилась,
как сладостна её страсть.
Любить, верить, надеяться,
что с этой силой сможет померяться.
В звёздной вышине загораются надежды,
может и я душой к любви воскресну.
Привыкла, что Душа страдала,
её смущает желание всё начать сначала,
лижбы сердце не подвело, не "подкачало",
а мелодией радости и грусти звучало.
Серебром льётся мелодия эта
в золоте рассвета,
нет её ни начала, ни конца,
она в Вечности жива,
обвенчана с лёгким ветерком,
шёпотом листвы, раскрывшимися цветами,
поющими садами.
Пространство буквально стонет
от неги нежности и ласки Природы,
как прекрасны её вечные годы.
Будорожат душу грозы и дожди, снега.
Времена года в бездну летящие.
Ласкают взор моря, реки, водопады, ручьи.
Как же можно думать,
что Мы Здесь НИЧЬИ?
Любовь во всём -
в дождинке малой,
в снежинке талой,
в первом крике младенца,
в его биении сердца,
в запахе молока парного,
сенокоса лугового.
Живи, люби, дерзай,
только горя не знай.
Нам Бог для счастья дал всё,
только не проявляй кощунства
и живи разумно.
Имеем всё и сами в это счастье
верим с трудом, а зря, столько тысячелетий
вертится Матушка - Земля.
Поколения приходят и уходят,
Земля им рада, верит в наши души,
как в награду.
Главное живи в чистоте сердечной
и телесной, на Земле никому не тесно,
старайся быть не бесполезным.
Потрясающая Жизнь Земная
и не нужна нам инопланетная , другая.
Да, может во Вселенной и нет такой другой красоты,
так что всячески её береги. Мы Здесь Гости,
скоро уйдём, но важно детям каким
оставим Наш Дом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713093
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 19.01.2017
Ненавість може жити у твоєму ліжку,
а любов блукати, як безрідне дитя,
чекаючи свого майбуття.
Від первозданної Природи,
мальовничі картини життя,
належать нам до забуття.
Захист шукає жінка протягом всього життя.
Молоді роки минають,
шукаючи щасливу путь,
бути чесним та безгрішним ти не забудь.
Вивчай Світ повсякчасно,
щастя в простих шукай речах,
його відчувати треба,
не знаючи перепонів межу.
За щастя долі своєї хлопочу.
Давить, стискає, пресує життя
та чекаю від нього краще майбуття,
не знаю меж надій і майбутніх мрій.
Неймовірні формули життя,
років сто їх вирішують,
але ж правди дізнатись не можуть -
питання стоять на сторожі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712897
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2017
Я перед Вами оголила Душу.
Накопилось - не удержать.
Лавиной снежной,
как в зимнюю, злую стужу,
несутся чувства в
неудержимую даль.
Твержу себе - бери себя в руки,
ведь расслабляться
по-жизни нельзя,
усиливаются тогда её муки ,
убегает надежда вникуда.
Думаешь, горше уже быть не может,
надеешься на улучшение,
но приходит новая беда,
и даёт Уроки Отмщения.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712896
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 18.01.2017
Дивовижна мелодія ночі,
наче хміль у голові.
Зірки сяють крізь простір,
світлі, живі, ясні...
Проміння посилаючи з пітьми,
віками бачили дійство навкруги.
Скільки закоханих очей
танули в глибинах вечорових,
а на Землі, це здається
було вчора.
Швидкоплинне наше Життя.
Тільки була осінь,
вже підхопила зима.
Нещодавно весна буяла
яскрава і прекрасна,
та восени її краса безжалісно згасла.
Жене вітер невгамовні літа
рік за роком, а ми
все чекаємо щастя іскру,
загадуючи бажання в ночі.
І тільки, Віковічне Полотно Небес,
бажає нам чудес.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712686
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2017
Ничто не сравнится с весною Природы,
и в Жизни каждого из нас.
Шумят её живительные воды,
несут Жизненный Запас.
Молодость быстротечность её не замечает,
хотим скорее старше стать,
кажется, что года медленно несутся вскачь.
Они постепенно набирают темп, обретают вкус,
зреют,как гроздь винограда,
играя красотой рассвета и заката.
Жизнь, как женщина, вначале
обнимает взглядом,обворожительная,
неописуемо яркая, ослепительно-обалденная,
кокетливо-обольстительная.
Затем взрослея, становится утонченнее,
стильнее, романтичнее, щедрее.
В дальнейшем, уже креативная,
сексапильно-сногшибательная, энергичная,
разносторонняя, пылкая, непредсказуемая.
С возрастом - безупречная, отзывчивая, скромная,
искренняя, безкорыстная, чистосердечная.
В потоке зрелых дней - целеустремленная,
честная, трогательная,лучезарная,
необходимая, ценит чувства сильнее
времени и расстояния.
В конце покрывает всё прошлое чистым
снежным покрывалом,
уводит за горизонт сказку,
кажущуюся явью,
но ещё полную не сбывшихся надежд,
собранных в букет всей нашей Жизнью.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712685
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 17.01.2017
На дворе чуть потеплело – это плюс,
а на душе похолодало – это минус.
Зима играет нам свой зимний блюз,
обдавая холодным ветерком терпимым.
В полете снежинок белых хоровод,
кто их разрисовал так умело,
рисую на окне обледенелом
Снежной Королевы долгий Путь.
На каждой снежинке замысловатый узор,
тонкий, кружевной, нежный,
будто зимний сон надежды
в сказочной поре.
Треск поленьев в камине догорает -
зимнюю картину дополняет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712465
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 16.01.2017
Соняшникові поля України,
як хвилясте, безкрайнє море.
Заквітчані жовтим кольором, земляні простори.
В бджолиному водограї панує робота,
працює Вітчизна – не знає скорботи.
Священна Земля України.
Древня наша мова вижила,
честь їй за це й хвала.
Українські люди не агресивні по своїй природі,
а добрі, лагідні й співучі.
Еміграція талановитих тимчасова.
Все повертається на круги своя.
В ситуації на Україні багато хто орієнтується.
Діаспора починає діяти та на нас впливати.
Їх також тягне до рідної хати.
Вони не байдужі до нашого життя,
бо хоч їм там може й легше живеться,
та їх серце на рідну Землю рветься.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712464
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.01.2017
Летят снежинки на перегонки,
белы и чисты,
и ловишь себя на мысли,
что они тоже читают наши мысли.
Опускаясь, с безбрежной высоты на Землю,
не торопятся упасть,
а балуясь, устраивают танец - хоровод,
ведь это их последний, мартовский полёт.
Летают, наслаждаясь, кружась в танце века,
будоража чувства человека.
В каждой поре года,
своя изюминка, свой кураж,
берёт нас по - своему, на абордаж.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712306
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 15.01.2017
На узбіччі росте вишня.
Пилюку вітер несе по дорозі,
болять ноги , вже йти я не в змозі.
Зупиняюся під її тінню,
як добре, що проросла тут гідно.
Вишне, дозволь з тобою поспілкуватись,
ніде нам один від одного ховатись.
Віти шумлять,
мабуть, людську мову таки розуміють,
дорогоцінну прохолоду дарують безцінну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712305
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.01.2017
Дай Господи, счастья,
как каплю росы.
Дай милостью Своей
частичку успеха,
удержи силу жизненного оберега.
Дай здоровья,
как необходимую силу движенья,
для цели исполнения.
Дай право дружбе ландышем благоухать,
энергией яркой, как пламя, сиять.
Любовью наполни мое окружение,
для сил пополнения.
Краски грусти погаси,
неумолимой рукой рока,
гони их прочь от меня жестоко.
Шанс дай судьбоносной программе,
зазвучать в моей жизненной гамме.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712111
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 14.01.2017
Коли живі були батько й мати,
щасливішої мене на Світі не було.
Згадую їх молодими,
усміхненими та радісними.
Їм би тільки жити та й жити,
але ж ми не в змозі цю межу самі змінити.
Бо ми на цій Землі як беззахисне Космічне Дитя.
Благаємо, Господи, не покинь, врятуй,
не залишай нас одних.
Дай нам, бути сильними,
відведи біль, страх,
дай сил земних запас,
будь у Житті нам суддею.
Впливай на нашу свідомість, почуття,
в пошуках кращого Життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712103
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.01.2017
Желаю Вам в Новом Году, отвести от себя беду,
чтоб лучик солнца золотой всегда светил над Вашей головой.
Желаю, даже в глубине Души, оставаться самим собой.
Как бы не было по-жизни трудно и обидно
оставаться Человеком, а не особью наивной.
Желаю, чтоб в сердцах Ваших жила любовь, вечной весной окрылённая,
ведь её главная роль в Жизни нашей заведомо и значимо определенная.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711850
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 13.01.2017
Вже не згадаю, як мене мама купала у духмяних травах.
Та пам'ятаю її долоні ніжні,
її слова ласкаві, коли пробуджувала вранці рано.
Згадую її кожного дня, молюсь за її душу
і у день, і в ночі,
чому так невтішно рано забирає Матусь Земля.
Зорі безсилі допомогти у журбі,
небо, сумуючи, мовчить,
день за днем біжить, сльозою журчить.
Коли б знаймо, у який день живемо востаннє.
Є надія, що воскресне її Душа,
і як птах мовчазний побачить нас з Небес,
що це ще у Світі не кінець.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711847
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2017
Мамо, ріднесенька, пробач!
Коли ж ти була на Землі,
думалося, що це щастя на віки,
що не закриються твої повіки.
А як не стало,
пориваюся до слухавки, щоб подзвонити,
спитати, що і як робити.
У снах тебе бачу, відпускати не хочу,
прошуся залишитися з тобою,
а ти женеш – йди поволі.
Серце крається, журбою мається.
Ні до кого притулити голівоньку,
тільки й порятунку, покіль жива мати,
а без неї сумно в хаті.
Не можна зупинити це таємниче відчуття,
котре замикає наше життя.
Всі згаснемо колись,
кожен в свій час та в свою небесну вись.
Земна свічка гасне,
коли посивіло волосся,
коли зібрані до купи всі колосся,
коли в Книзі Життя
прочитана остання сторінка буття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711644
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2017
"Без Бога нация - толпа,
объединённая пороком,
или слепа, или тупа,
иль, что ещё страшней, жестока".
( Иеромонах . Роман.)
Господи, ещё один стих,
не забирай данный тобой Дар - Рай.
Оставь полёт Души в сердечной тиши.
У каждого в Душе свой Иерусалим, но знаем,
что Он только Один.
Каждый Миг страдания Души на Земле,
отмерян чистым золотом на Небесах.
Весной не помним стужу снегопада,
зимой день весеннего заката.
Пусть метель препорошит невзгоды,
грусть и печаль, а оставит нам
счастливые мгновения
и надежды даль.
Не надо хмурится грозовой тучей,
окружающим наскучишь.
Жизнь, как "Волшебная лампа Алладина",
иди по ней с Миром.
Ведь когда-то всё повторится сначала и без нас,
только это будет у иного жизненного причала.
Вечен этот круговорот,
он, как музыка, состоит из нот.
Другие будут цвести розы в далёкой этой дали,
иные выпадут росы на травяные покосы.
Ветер заметёт и наши следы
в придорожной пыли,
и только в вальсе дождя, будет грусть по нам слышна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711642
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 12.01.2017
Как хочется в детство, в Новогоднюю сказку.
Висели на елке в ряд: совенок,собаченок, ципленок
и с курносым носиком чайник, как всему наряду начальник.
Мандаринки, как признак Новогодней вечеринки.
Конфеты в шоколаде мерцали чрез иголочки нарядной елочки.
Были и шутки-фантики, из-под конфет, как настоящие, не отличить,
кто ж их думал проверять или личить.
Под елочкой Дед Мороз со снегурочкой стояли сладкой парочкой.
Была и избушка с огнями, и горящая звездочка в вышине,
которая отражалась на разноцветной мишуре.
Было ощущение праздника и счастья, радости и веры только
в хорошее и надежды свои множили мы.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711454
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 11.01.2017
Пахне бажанням любити...
Цей стан ні з чим не можна порівняти.
Його не можливо приховувати.
Я не з тобою,
навіщо мені цей не зацілований спокій.
В глибині сердешного колодязя не скінчилася вода,
хоча горе прагне висушити його до дна.
Рішуче дивлюся йому прямо в очі,
голосно не нарікаю і в гадці не маю,
сміливим поглядом зустрічаю.
Борюся з останніх сил,
щоб радість мою не згасив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711453
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2017
Распростёрла Зимушка-Зима к нам свои объятия,
жаль холодные они, не обнять их.
Серебром щедро серебрит - ярким,
на солнце блестящим,
будто злато-серебро летит настоящее.
Снежинки узором необыкновенным чаруют,
радуют, колдуют,
в хороводе своём зимнем манящем ликуют.
Зимний плен прекрасен, синицам на зависть,
метушатся, тоже зиме радуются.
Солнышко прорвалось сквозь тучи, светом могучим,
дождались его родное, по теплу соскучились.
Зимняя пора за половину перевалила,
скоро проснется весна, как очередное Диво.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711242
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 10.01.2017
Вкраїно - ти у нас єдина,
трудяща, безкрайня та мила.
Уквітчана калиною,
накрита тінню вербною,
вбрана рушниками доріг.
Ми тебе для себе
знову й знову відкриваємо,
душу тобою наповнюємо.
Коливаються твої степи,
різнокольоровими барвами,
зелень твоя духмяна
пахне любистком пряним.
Жнива жовто-зелені,
як море хвилясте без меж.
На сонці аж мерехтить веселка,
красотою своєю пишається,
під "сліпим дощиком" купається.
Ліси твої повняться дзвінкими
піснями солов'їними,
пташиними зграями грайливими.
Вкраїно, моя мила,
краса твоя не має меж,
ти у нас одна єдина.
Здобутки поколінь -
вишиванки, рушники, писанки,
не залишають байдужими нікого.
Панує гордість за здобутки
українського народу.
Не буде нашому роду переводу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711241
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.01.2017
Жизнь меня в глазури не купала,
миражом лишь баловала.
Учить пыталась меня на уроках бытия,
чтоб колени не сгибала, ступая
под её нелёгким грузом,
не была никому обузой,
чтоб не ползала на пузе
под колючей проволокой из-за калача
у ног неистового палача.
Жизнь встаёт зарёй над Судьбой,
даёт шанс счастья и успеха,
под её зорким взглядом
нельзя становится гадом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711044
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 09.01.2017
Літа пливуть, як та вода.
Час не чекає, хутко відпливає.
На хвилину відстанеш -
у Вічності не дожинеш.
Час нам все приносить,
але ж і усе виявляє,
жалю не має.
Кажуть, час лікує, зцілює.
Найгірше, як завжди,
стереже попереду.
На все свій час,
лише раз помирати,
тоді й чого ж сумувати.
Як квітка, відцвітають
краса та привабливість,
усе у свій час минає.
Кожен хоче виткати
лише своє полотно,
тож і не хвали льон,
поки роботу свою не скінчив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711039
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.01.2017
Пришло Рождество Христово.
Празднует, ликует страна.
Сияют Золотом купола Киево-Печерской Лавры.
На фоне поземки снежной
они особенно золотисто–нежны.
Не пугает зимняя погода,
праздник у народа.
Торопятся на службу,
спешат, влечёт храма праздничный наряд.
Слились признаки Нового Года и Рождества
в одну феерию радости и празднества.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710851
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 08.01.2017
Наше Життя - ланцюг слабкостей, що заблукали, міцно утримуючи нас.
Без Віри, наша Душа, що колодязь без води.
Наш Світ, проти Світу духовного, є коротка дрімота під шумом небезпечної бурі,
безпека грунтована на невіданні,
наш вид обмежений однією Вічністю.
Мудрість, витікаюча зверху, чиста, скромна, мирна, повна милосердя і доброти.
Слова ж лестощів і обману далекі від Істини.
Тільки вогонь у Вифлеємі не обпалить.
Спокушаємося сріблом, жадаємо золотце, ось за те і розплата,
важко нам перебувати в чистому настрої, це нашого буття "заслуга".
Сонце зникає і встає кожним ранком,
все благословляє.
Нам потрібно всім зупинитися,
побачити оточуючих нас людей,
їх потреби.
Тест на порядність не кожному по-силі,
але ж зустрічайтесь поглядом сміливо.
Я і сама двічі мати, а усередині, як та дитина наївна, незахищена, боязка.
Та треба пам'ятати, що кожним книга Життя
пишеться повсякчас,
засівають на Землі,
щоб збирати жнива на Небесах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710849
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.01.2017
Прокинувся ранок,
зникли зорі безсилі ліниві.
Ущухли нічні звуки,
натомість ясне сонечко верх бере.
Усесвіт ним в душу світить,
самоту й тривогу нищить.
Дзвенить все навкруги,
Земля-Мати нам радіє.
Зозуля кує в діброві,
голодний пес шукає поживу.
По росі ступаю босоніж,
назустріч подиху вітру,
згадуючи дитячі втіхи.
Прошу, Небес Свіча, не догорай,
бо в журбі ще дужче хочеться жити,
як навмисно усьому.
Бо коли прийде старість,
радість сама по собі пропаде.
В прохолодну мить життя відходить,
а сполоханій душі не зрозуміти цю страшну мить,
поругані літа вклоняються Всесвіту.
Тому й не хочу зі своїми віршами
закритися у башті мовчазній,
а віддаю їх в життєвий політ.
Я їх покропила радістю й сльозою,
хочу, щоб почули їх дзвін,
ясної, душевної наготи спів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710707
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.01.2017
Господи, как хорошо после дождя,
озон щипит душу,
жаркую, знойную сушу,
так хочется забыть.
Как в Природе всё
умно - разумно,
чередуется всё,
как в таблице умножения.
Поры сезонов идут
на сближение,
как быстротечные
наши дни рождения.
Время имеет способность
пролетать незаметно,
но при этом ,
и вовсе бесследно.
Сколько кому лет и
вёсен осталось
никто знать не вправе,
в этом интрига Жизни в целом,
а мы под её постоянным
прицелом.
В какой миг захочет,
в такой и подстрелит.
А ведь , так и не смогли
понять по - жизни
сущую малость -
Жизнь награда, наказание,
или исправление душ,
или их усталость.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710704
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 07.01.2017
Вітерець дмухнув в лице,
шовковистим подихом,
ласкавим та ніжним,
мов пір'ячком лебединим іскристим.
Смуток зігнав з нього, ласкаючи вії,
в цей час зрозуміла,
що я в краще не втрачаю надії.
Вітерець, віднеси від мене печаль погану,
а натомість, залиши лише Віру
і душевну наснагу мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710504
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.01.2017
В комнате стало светло,
солнце проникло в окно.
Слабые осенние лучи,
борятся с осадками ночи.
Шелестит листва,
пряный запах пьянит с листа.
Признаки осени - запах костров,
багряный цвет унылых лесов,
дождливой поры осадки,
завялых цветов охапки.
И только,петуния,
на клумбах без уныния,
цветёт, благоухает,
с осенью в прятки играет.
Запах её нежный в воздухе дрожит,
пчёлку запоздалую к себе манит.
Бархатные лепестки -
белые, голубые, цвета малины,
смелые и ранимые.
Красоту отдаёт сполна,
отцветая, роль свою,
как миссию, выполняя,
радость людям отдавая.
Это просто счастье,
вкушать настоящее мгновение,
любуясь божественным творением.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710503
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 06.01.2017
Зітхнула осінь, скинула с плеч багряне покривало,
та й сонечко тепер не встає рано.
Дощику частий гість непроханий,
та й душа моя, як той птах сполоханий,
боюся холодних осінніх дощів.
Господу помолімося за щедрі осінні дари,
хлібу поклонімося на своєму життєвому Путі.
Природу шануймо, як наречену,
бо вона щастя Вітчизні несе.
Відчуження мови рідної бійтеся,
не цурайтеся пращурів своїх,
їх соромитися – великий гріх,
молімося за них.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710314
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.01.2017
Мне жаль, не суждено быть вместе.
Мне жаль, что судьбы вразрез.
Мне жаль, что в этой недопетой песне
случился печальный конец.
А могло быть все по-другому.
И солнце светило бы иначе.
Загоралась заря надежды,
добра и теплоты.
Как никогда, сто лет любя
хотелось жить.
Чтоб утро имело
особенный запах -
щемящего сердца аромат.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710311
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 05.01.2017
Ой, мамо рідненька,
не забуду довіку,
як ви з татом, пісню співали,
останню в її Житті.
Він знав, що нічим тобі допомогти вже не в силах,
взяв гармонію та й заграв, як той лебідь сивий.
Ти на плече йому поклала безсилу голівку,
а мені хотілося завити на всю нашу домівку.
Він співав, ти шепотіла радо,
а потім згадав, як ви зустрічались,
та й удосвіта цілуючи прощались;
як він хрестив те місце де ви сиділи,
щоб щастя вашого не зурочили.
Більше 6о –ти років ви разом прожили,
як тих голубів пара,
розганяли разом чорні хмари.
На жаль, на дітях, тобто на мені,
любов та щастя відпочивають,
радості дозовано дають, серце крають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710176
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2017
Мы - женщины, не слабый пол,
хотя таковыми хотели бы
остаться, успеваем за Жизнь,
благородства и терпения набраться.
Иногда, кажется, что внутри нас,
всей Вселенной Жизненный запас.
Книга Господа на Небесах открыта,
в ней послание к нам сокрыто -
полная вера в него и нас.
Прошу Его - укрась меня
не бриллиантами, я их с собой
не возьму, а укрась меня своей
божественностью,
реальности достойной прошу.
Не хочу бежать против времени,
но и жертвой больше быть не хочу.
Верой своей наполни,
надежду в ней отыщу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710165
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 04.01.2017
Осіння пора втратила свою родючу силу.
Вичерпала себе, сховалася під запоною
сніговою, білою.
Голі гілки хвилюються
на свіжому, морозному вітрі.
Похмурі поля - гордовита,
замерзла краса.
Сніжинки блищать,
наче срібні метелики.
Небо чисте - велике озеро,
рожевіє від заграви.
Відчуваю, ми - гвинтики
Великого Життя.
Колись розтане сніг,
прилетить весна,
зацвірінькають пташки,
потечуть струмки.
А зараз, надходить вечір,
соромлячись опускається сонце -
чисте, велике, червоне.
Зірки золотим дощем сипнули іскрами,
морозні, буцімто намальовані.
Природі необхідно платити добром за добро.
Хочеться, щоб злетіла птиця - щастя
і сіла на мою долоню,
шукаючи в Житті спокою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709972
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2017
Солнечная сущность души моей,
позволь, как розе распуститься в ней,
эликсиром любви и надежды наполнить этот Мир и сердца.
Пусть счастью людскому не будет конца.
Пусть каждый в него верит и ждет -
надежда исполнится и придет.
Чтоб каждый помнил,
что под ногами не просто Земля, а Земля-Мать,
что нельзя ее осквернять и на нее роптать.
Что она живая и дает жизнь нам всем –
поколениям сущим, в веках растущим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709970
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 03.01.2017
Небо зорю перекує на світло золоте.
Втішаймося осінньою порою ранньою.
Купає, п`янить аромат пожовклого листя.
Цідить сонечко крізь долоні
свої яскраві промені,
прагне душа життєвої повені.
Всесвіт сили нам додає,
топить в енергіях власних,
осягти бажає душі наші ясні.
Мов золото, листя навкруги,
сон осінноьї сумної пори.
Вітерець легким подихом тривожить,
діаманти сліз уносить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709807
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.01.2017
Пол мира скачет, пол мира плачет…
К первым не отношусь.
Душа в плену у сдачи.
Ведь меньше осталось, и пусть.
Кто-то желает прожить с начала.
Так жизнь его баловала.
К таким тоже не отношусь.
Слезами канала, слезами кропала
свою жизненную суть.
Господь дает ношу по силе нести,
тогда прошу его просто - спаси!
Не дай душе, выжатой, как лимон,
издать последний стон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709806
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 02.01.2017
Бьётся сердце
бешеной искрой,
путь освещая кровью лучистой.
Только оно родное знает,
сколько Жизнь мук испытывает.
Перекладных на пути своём
не меняла, но изрядно,
признаться устала.
Жизнь моя, ты змейкою вьёшься,
в руки смелые не даёшься.
Ох ты, Жизнь, солнце палящее.
Ох ты, Жизнь , не настоящая.
Счастье без звёзд
Путь освещающих.
Луна без слёз успокаивающих.
Мир вокруг, бегит и мечится,
а я, как в пурге,
снежинка метелицы.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709642
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 01.01.2017
Любов увійшла гостро й беззахисно.
До неї життя було, як рік зо два.
Воно жалило отрутою,
а навіть змії не жалять один одного,
це вміємо лише ми - люди.
Приниження терпіла й образу,
жалкувала, що не залишила це жорстоке життя,
ці муки зразу.
Мабуть Долі потрібно було,
щоб через все це пройшла,
щоб у той мирний час,
коли не було ще навіть війни,
через такі кожноденні мучення
мені судилося пройти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709639
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2017
Пусть обиды в старом году остаются.
Пусть печаль минует нас.
Пусть мечта, как птица-счастья взовьётся.
Пусть в сердце умолкает плачь.
Пусть счастливым будет утро,
полдень и вечер.
При вздохе Молитва словами журчит.
В сиянии глаз радость не молчит.
В душе кличет Вера,
в каждом Слове - Сила,
Свет от Света рождает Любовь.
Мир хрупок, как росинка малая,
как ДНК невидимая, но Главная.
Виноградная Гроздь в ладони вмещается,
а сколько Силы Солнца в ней заключается?
В порыве ветерка, тоже своя Суть,
семена направляет в Новый Путь.
Во всём свой Смысл и Разумная Сила,
из капельки рождается водопада лавина,
с песчинки - барханы, с зёрнышка - хлеб,
Природе свой прах отдаёт Человек.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709471
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 31.12.2016
Будьмо друзі у Новому році
щасливі, здорові,
радісні, багаті,
красиві, мрійливі,
ласкаві, чутливі,
ніжні, легкі на вдачу,
сміливі, успішні.
Не згадували погане - торішнє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709469
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 31.12.2016
Я хлебала боль
душой открытой,
ранимым сердцем нараспашку,
как дверь.
Мы растеряли доброту,
честность и верность,
уж поверь.
Осадок этой соли пьём,
обжигая уста.
Вот отчего Жизнь
кажется пуста.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709277
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 30.12.2016
Всередині моєї Душі неспокій -
"випалене поле",
але ж серце все одно не байдуже
прагне волі.
Ще є внутрішній вогник - не згас,
чекає рідної Долі час.
Навіть в осінню, дощову пору,
не хоче "втрачати голову".
У нашому Житті
не має чогось вищого або нижчого,
навіть листочок з дерева,
квітка з куща,
однаково важливі Всесвіту,
як та зіронька далека, сумна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709276
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.12.2016
Сейчас - зима,
в парке заснеженная скамья,
деревья кроны склонили во сне дивном,
серо - белые тона,
вокруг всё, как замерло.
А, помните, весною,
мы улыбались, не скрою,
радовались розово-белому цвету,
раннему рассвету,
вдыхали аромат сирени,
как я её люблю "окаянную -
путану ненаглядную".
Зелёный земной покров
кружил голову смело,
загоралось вослед лето,
и сердце было им согрето.
Лучи солнца нас обнимали
с высокой небесной дали,
загаром баловали.
После, осень входила в права,
трещали закрома.
Листва пылала пожаром,
уходящие года обдавая жаром.
И, вновь, круговорот,
делает свой поворот,
а мы впадаем в апатию на закате её,
становимся на год старше
в этом бесконечном броске - марше.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709094
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 29.12.2016
Молімо господа за Україну,
за її вічну весну,
квітучу пору духмяну,
стежкою до вічного Раю!
Любіть Україну, Матінку Рідну,
бо ж вона у нас одна - єдина.
З нею разом і в радості,
і в горі, минають наші літа.
Дніпро сивий - усе бачить,
перегортаючи віки,
поколінням новим дарить,
свіжість свого майбуття.
Шлях широкий, шлях щасливий,
відбудуймо нащадкам своїм,
щоб згадували нас добрим словом,
прадідів, батьків та дідів.
Хай рідна Україно, твоє серце б'ється,
і в радості, і в славі,
примноженням поколінь,
твоє гніздечко в'ється.
Щоб нам жити й не журитись,
треба Матінці-Вкраїні в пояс вклонитись!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709093
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.12.2016
Я стою посеред поля, відчуття в полоні.
Конику-стрибунцю, ти в широкому своєму різнотрав'ї,
як ми серед заквітчаної мальви.
Далі бігають сполохані комахи,
волошки їх запахом дурманять.
Буйний вітер його голівоньку колише,
порушує цю тишу.
Пташки навкруги свої пісні співають,
щебетом радують.
Під сонечком крапельки роси догорають,
ранню пору поважають.
Примха Природи – туману завіса,
стелиться по Землі ковдрою легкою,
дрібною, прозорою росою.
Дивлюсь на цю жадану красу,
аж кругом голівонька,
як той п'янкий очерет.
Очам любо, дивуюся, як те дитя,
наскільки ж чарівна Українська Земля!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708908
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.12.2016
Я в море буквально влюблена.
Только на его берегу,
шумом прибоя,
могу душу успокоить.
Бьёт оно пенным кружевом,
размывая песок.
Вдали соединяется горизонт
и морская стихия ,
рисуя строгую линию.
Море, то тёмно-синее до чёрного,
затем, по-мере приближения,
бирюзовое до светло-зелёного,
с буйством красок природы
для сравнения.
Ближе к берегу борется с валунами,
брызги отливают серебром.
Какой, Господи, прекрасный,
обворожительный простор!
Море - оно живое,
утром волнуясь купается с зарёй,
вечером тихо вздыхает, засыпая,
лунную дорожку нежно купая.
Уголок Земного Рая!
Волнует кровь,
бархатисто обвивает,
на своей волне пребывает,
что от нас скрывает,
может песню пирата,
что канул в глубины безвозвратно.
Оно фантастично с тайнами
глубин безграничными.
Вхожу в море, купаюсь в его ласке,
как в сказке,
ощущаю полноту его бескорыстной любви,
восторгаюсь нежностью,
заряжаюсь его страстью
и тону в волшебном блаженстве его
и очаровании.
Одно слово - восторг!
Догорают последние отблески заката,
море, как я тебе рада !
Море тихо вздыхает,
будто меня тоже понимает.
Волна ласкает, манит, зовёт,
чувственно скользит по-моему телу,
её страсти нет предела,
буквально плавит меня,
уносит прочь страдание, лечит душу.
Чувствую, я уже "не овца на закланье",
а борюсь за Жизнь свою с новым,
всё побеждающим желаньем!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708907
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 28.12.2016
Сиджу одна в обіймах смутку.
Годинник відраховує акорди - миттєвості життя.
Минають хвилини його в забуття,
як у прірву, у минулий час.
Від його швидкоплинності не втечеш -
наздожене, як пес.
Молодість життя важкого не пророкувала,
а чому ж так стало, й серце образи зазнало.
На душевне почуття слабкості зазнала грубості.
В любляче серце кинули камінь, як у мотлох.
Чому, не знаєш і сам, терпиш ці муки,
не заробивши такої заслуги?
Чому за прожите нелегке життя,
мене ще й мають, як за нерозумне дитя?
Тільки й радості буття,
що наші зерна проростуть в щире, краще майбуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708756
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2016
Как красива Зимушка-Зима.
В блеске снежинок хоровод,
легких, пушистых, в танце серебристом.
Снежок накрывает всё вокруг –
деревья, дороги, крыши.
Ноги тонут – не пройти,
лишь шум позёмки слышен.
Радует детей метелица,
снеговиков катают,
снежками норовят встретиться.
Заснежены ресницы, покраснели носы,
но радости столько, что только держись.
Помню, в детстве,
тоже любила санки, лыжи,
коньки «дутыши» были, как дар свыше.
С горки кучей-малой съезжали,
аж головы трещали,
с сугробов потерянные валенци доставали хором,
всё было нипочём в ту заснеженную пору.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708752
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 27.12.2016
"Хмара куряви встає на дорозі.
Жовтаве світло освітлює скелі.
Могутній струмінь водоспаду з крижаною водою,
наповнює холодне гірське повітря.
Смертельно поранений птах
здіймається ще раз в гору,
хоча відчуває свій крах.
На тлі потемнілого неба
вимальовувались гостроверхі дерева,
сріблясті, тонкі, наче й не дерева, а прикраси ніжні.
Легенький запах диму відчувався в повітрі.
Навкруги гарно, тихо й замріянно.
Від місячного світла в нічній тиші
стало похмуро на душі.
Западала ніч,
серцю болісно стало.
"Боже, Милостивий!"-
вирвалось с душі на останок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708565
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.12.2016
Зимнее утро очаровало,
зарёй красной воспылало.
Солнце диском золотым застыло.
Иней на деревьях -
сказочным опереньем.
Снег пологом ровным,
лежит ковром скромным,
суровая, холодная красота,
ей не нужны иные краски,
забвенья колдовского полна.
Деревья суровы, но прекрасны,
застыли, как в сказке.
Смотришь на Природу,
Господи, прелесть то какая?
Воистину уголок Земного Рая!
День пролетел как птица,
зимний вечер стучится,
подёрнут розовым закатом,
блистая особыми красками.
Трогательная, зимняя красота,
очаровывает симбиоз Природы,
что по-сравнению с нею наши годы.
Гостеприимством наполнена Земля,
происходит священнодействие
каждого прожитого Дня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708561
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 26.12.2016
Котяче Життя триває...
Мчить він, як вихор понад ланами.
Поруч бігають та вабляться діти.
У котика також хвіст трубою,
не має йому від них спокою.
Стрибає мерщій на дерево,
і вже звідти спостерігає,
зиркаючи очима,
наскільки загрозлива ця хвилина.
Вони мчать хутко повз нього,
а він каменем падає донизу, лякається,
але ж встигає на льоту схопити
щось їстівне. На жаль він не лелека,
злетів би від них далеко.
А поки, знайшов собі схованку-домівку
у зеленому килимі чарівного барвінку.
Поруч гомонять, цвірінькають горобці.
Лише мить, пустун хвоста
на них ласо погляда.
Та дитяча кумпанія збиває його з думки.
На котяче щастя,
вибігла з хати мати
їх додому звати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708425
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 25.12.2016
Зимний вечер
распростёр своё
очарованье,
в лунном свете,
фиолетовым лучом.
Снежным инеем покрыл
деревьев ветви,
как волшебными,
кружевными петлями,
искристой, вычурной,
красой.
Всё застыло, замерло,
удивительно.
Сказочной, звёздной порой,
свет зажжён неземной, он,
то - бирюзовый,
то - серебристый,
отражает тени ветвистые.
Так завораживающе,
так красиво,
сердце замирает ,
безмятежным настроеньем
обвивает.
Фейерверк суровой благодати.
Взглядом не объять,
эту снежную рать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708423
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 25.12.2016
Цвіте терен, цвіте терен буйною красою,
заглянула б в оченята місячною порою.
Небом душа, серце мліє, зіроньки палають.
Хлопці, любіть нас,
хлопці, любіть нас,
почуття глибокі майте.
Цвіте терен, цвіте терен, бджілочок скликає,
пелюстками губ жаданих, надія палає.
Ніччю місяць - молодик спати не хоче,
світлом своїм золотим серденько лоскоче.
Цвіте терен, цвіте терен з п'янким ароматом,
кличе любоньку свою на Весняне Свято!
Анімація плейкаст: http://www.playcast.ru/view/5776606/ccf19b9b6842992f9a6e982b6b39a339ffe8dfb8pl
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708212
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2016
Поздних снежинок хоровод,
организовал мартовский поход.
Запоздалые, лопатые,
пушистые, нежные,
выметают закрома Зимушки снежной.
В конце Зимы, как вначале,
давно такого не видали.
Беззвучно падают в серпантине,
в едином вихре - порыве.
Величавые, красивые,
крупные на удивление,
вихрем кружат ,
силу свою вершат.
Завораживающая картина Природы -
великолепие смелое.
С восторгом смотрю в окно,
на это"многосерийное кино"!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708210
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 24.12.2016
Зітхнула осінь, скинула з плечей багряне покривало,
та й сонечко тепер не встає рано.
Дощику частий гість непроханий,
та й душа моя, як той птах сполоханий,
боюся холодних осінніх дощів.
Господу помолімося за щедрі осінні дари,
хлібу поклонімося на своєму життєвому шляху.
Природу шануймо, як наречену,
бо вона щастя Вітчизні несе.
Відчуження мови рідної бійтеся,
не цурайтеся пращурів своїх,
їх соромитися – великий гріх,
молімося за них.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708067
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.12.2016
Будьте удачливы, счастливы,
устойчивы, не бойтесь
жизненных перемен.
Биржа труда нам не поможет,
у каждого свой талант и ГЕН.
Если даже, неудача гложет,
переосмысли Жизнь свою,
элемент обучения важен,
привнеси его в Жизнь твою.
Судьбоносные встречи бывают,
не проморгай, не упусти,
не кисни в носовой платочек,
а трудись и духовно расти.
Ты не бабочка, или птичка
перелётная, Ты - Человек,
как смесь поколений гремучая,
наш будущий и настоящий Век.
Выбор в Жизни делай удачный,
лень сбрось с плеча,
страхуй себя от неудачи,
Жизнь пусть бьёт,
как из родника - ключа.
Не жди своей участи,
а с Жизнью борись,
как с высотой,
неутомимый альпинист.
"Познай себя - познаешь успех",
"не наступай на грабли дважды",
и не откладывай всё
в долгий ящик.
Без оптимизма можно жить,
но, к сожалению, не долго,
да и ногам ступать бывает колко.
Надо стучать в дверь,
а не биться в стекло,
перспективу видеть и
встречать с открытым лицом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708064
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 23.12.2016
Нам очень хочется,
чтобы кто-то наполнил
нашу внутреннюю Чашу Жизни.
И только с годами понимаем,
что истинное спокойствие,
приносящее внутренний Мир,
находится в глубине
своей Души, когда трудно -
просто глубже дыши,
расправь плечи,
и не давай своей лодке течи.
Как открыть в себе новые силы,
чтобы волны Жизни
от ошибок уносили,
чтоб не считать себя
жертвой Жизни,
чтоб не мучило чувство вины
и ответственности,
с кем прожили Жизнь долгую
вместе,
свой испили плачь сердца мы.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707877
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 22.12.2016
Час, зупинися!
Залиш мрії нездійсненні,
зламане тобою буденне.
Дарма не відбирай сили,
хвилювання за тим,
що було миле.
Лише залиши осінньої
любові слід,
на протязі моїх літ.
Каплі дощу б'ють покрівлю,
ніби гітарні струни,
нікуди вже не полину,
навіть уві сні безодні.
Бульбашки великі
у калюжі журяться.
В ній, як у дзеркалі,
шукає осінь щастя
й сорому не йме.
Осінь мальовнича,
журавлині зграї
у вирій кличе,
спить останнє листя
на голому гілляці,
сумно на Душі,
як безпритульному собаці.
Осінь - чаклунка,
фарбами малює,
навіть дозволу не питає,
лютує.
Ім'я осені - золота,
виправдовує.
Лишень хризантеми та
чорнобривці, ще п'янять дивним цвітом.
Які ж вони пряні - осені аромати,
треба осінь милу щиро нам кохати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707875
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2016
Дождались, пришла она - бело-голубая Зима.
Небо в нежном фиолете, дрожит в утреннем рассвете.
Накатаны дороги,проложены следы,
мудрой, снежной поры.
Торопимся домой в тепло,
подогрубели душой давно,
это, в детстве, Зиме радовались,
кувыркались в сугробах,
а теперь, как недотроги.
Да вот, и Новый Год на "пятки" наступает,
в долгую эпопею завлекает.
Наряжаем ёлки, да и подарков сколько,
всех хочется порадовать,
поводов столько.
Подводим итоги прожитого дня,
а может, он прожит не так уж и зря,
в душе , ведь никогда не кончается весна,
несмотря на долгие, зимние вечера.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707712
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 21.12.2016
Синочку мій, кучерява голівонька,
через простір до тебе лину я.
Коли ніч, ти уві сні,
я тобі співаю колискові пісні.
Коли настає ранок,
благаю сонечко оберігати твій ганок.
Коли ти поруч, близькі наші серця,
й радості не має кінця.
Хай, не бентежить тебе дорослих життя.
Знай, ти – янгол всього мого життя.
Є в тобі врода, доброта, є й вроджена харизма,
чиста душа і серце ніжне.
Наші люблячі серця тебе обіймуть,
Наші душі до тебе назавжди пригорнуться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707707
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2016
Я теж зів'яну з часом, як билина.
На превеликий жаль, до спритних не відношусь,
котрі тільки почують слово "соняшник",
то вже по олію мчать.
Дає мені життя любові,
неначе милостиню жебракові.
Знаю, людина слабка тілом, та дужа духом,
на тому й стою.
Несе мене життям, неначе пушинку вітром.
Згасаю, як той світлячок на сонці безвинно.
Спостерігаю за осіннім дощем,
та коли до нитки змок,
дощ вже й не страшний.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707553
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.12.2016
Утра свежесть, птичий щебет,
ранняя роса, нет ничего трогательней,
чем эта краса.
Солнышко рассвет тревожит,
неба гладь чиста, Мир во всем,
покой ранимый, в шепоте листва.
«Остановись мгновенье – ты прекрасно»,
ради этого живем, чтоб тобою наслаждаться и
каждым прожитым днем.
В Природе все закономерно -
день сменяет ночь, месяца лунным изгибом
убегают прочь.
Незаметно плюсуются года, и в потоке
временном им деться некуда.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707551
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 20.12.2016
Чарівні Сади Семіраміди -
одного з семи чудес Світу,
та я люблю Українські свої.
Нас оточує рідна Природа.
Коли вітром колише діброви.
Коли у вирій відлітають птахи.
Коли взимку мороз
хапає за руки та ніс.
Коли сонечко в надвечір`я
відходить відпочивати.
Коли річки завмирають,
відлуння в собі купають.
Каганець в далечині горить,
дурна ніч потаємно мовчить.
Не хитаються навіть дерева.
Ніч бере в свій полон.
Темінь за північ відходить,
не заперечує ранку,
йому зелену дорогу відкриває.
Рідна українська Земля та Матінка-Природа -
наші Головні Вчителі.
А Вірш - це мистецтво, яке чують.
Щастя - в якому думки вирують.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707357
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.12.2016
19 декабря - День Святителя Николая,
Архиепископа Миры Ликийские ,
Чудотворца.
Мы, по-жизни все шустрые,
пока не грустные.
А когда, горе на пятки
наступает, да и не одно,
то с верой обращаемся
к Николаю Чудотворцу всё равно.
Заступись своими молитвами,
не оставь одного.
Проси у Господа за нас -
младенческой простоты,
ведения духовного.
Пусть спаситель услышит,
нас чрез тебя,
не допустит, чтобы победу
одержала беда.
Я Николаевна, тоже прошу
чрез Чудотворца,
Господи, дай мне
сердце чистое,
ум бодрый и разум светлый.
И повторяю ,
слова молитвы священника
во время литургии на литии.
"Услыши нас, Боже,
Спаситель Наш,
упование всех концов Земли,
и сущих в море далече!
И милостив, милостив буди,
Владыка, о грехах наших,
и помилуй нас!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707356
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 19.12.2016
Вік у кожного свій.
Хочеться пливти по небові бажань.
Сміливо, крізь хмари, блискавки грози,
пташкою вільною в гай,
в край щастя й долі за небокрай.
Сонечко, осінь загортає,
зиму білу зустрічає.
Нічка виспатися дню дає.
Серце, дороге моє,
гарячим вогнем любові палає,
слухати себе заважає.
Сяйво осені, радощів додає.
Доле, вибач, якщо не скорилася,
як той гай без листя лишилася.
Пісня пахощі осені проливає,
серце щастям наповнює.
Вітчизна уквітчана вінком осені, як наречена,
водою окроплена свяченою!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707232
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.12.2016
Говорят, страдания забудь,
но, что я могу сделать,
война мне разрывает грудь.
Не могу и не хочу привыкать к Жизни
без результата и надежд.
Не в силах забыть прошлое -
это моя Жизнь.
Война не только разрушила её,
но и уничтожила плоды моего
многолетнего труда,
да и осталась одна.
На переговорах о войне,
в который уж раз,
корчат лукавые мины,
а бросают гранаты в спины.
Как результат -
обманутые людские ожидания.
Хорошо, когда лица выражают
не сомнения в догмах,
а просто ум.
Выплёскивается на бумагу
жизни вздор, когда неправду вокруг
вижу в упор.
Внутри чувства с примесью неловкости
и пережитого страха -
моей Жизни "награда".
Наука утверждает, что человек
не встречающийся с факторами стресса,
не выживет, если с ними столкнётся,
теперь понимаю почему я ещё жива,
закалила Жизнь сама.
Война оставляет по-жизненный отпечаток на душе.
А наша душа и после смерти
осознаёт сделанное зло,
искалеченной своей и чужой души,
это станет для неё
"червем неумирающим" и
"огнём неугасимым",
это ли не Ад,
создаваемый на Земле своими руками,
так боритесь за свои Души здесь и сами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707231
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 18.12.2016
Стою в Життя на краю,
пам'ятаю, як цілують без любові,
коли кажуть - так,
а відчувається - ні.
Коли горить ранок
рудою хною,
серце не має спокою.
Осінній заслін з дощу між нами.
Осені поцілунок останній,
з краплин блискучих,
мов намисто, з коралів барвистих.
Щемить серце від болю,
не має Душа спокою.
Чому все краще тече крізь долоні,
бринить гіркою сльозою?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707023
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2016
В ночи, тихо тает воск свечи.
Грёзы - безсонницы друзья,
спать не дают ,
нарушают привычный уют.
Амброзия счастья манит.
Янтарём горит в окне луна.
Хочу разорвать одиночества круг,
силою душевных потуг.
Мысли белыми голубями парят,
в новый рассвет манят.
А в нём душа полна надежды
в житейском океане безбрежном,
несётся росинкой с листа,
перьинкой ветерка,
нотой со смычка,
кристалом верности,
грусти, одиночества,
жду справедливости её пророчества.
Благодарна ей за каждый прожитый день,
за то,что отбрасываю тень.
Знаю, каждый платит за Жизнь
свою цену, да и я не вечно зелёная сосна.
Как выжить,
когда внутри боль сердечная ,
неукротимая и бесконечная.
Хожу в храм на орган.
Меня мелодия его буквально спасает,
под Аве Марию молитву к Богородице читаю,
и внутри разливается тепло,
сердце согревает,
кажется будто сама мать родная жива
и обнимает.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707021
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 17.12.2016
Хто ми й для чого прийшли в цей Світ?
Розбираймося у собі на протязі літ.
Що тобі ближче те й пізнавай.
Кожен місію виконує лише свою.
Хоче самореалізуватися,
пізнати Життя в цілому.
Якщо людиною будеш доброю,
то і везучий будеш у всьому.
Щоб навколо тебе піддержували,
сам будь людиною відвертою,
крокуй далі й не знай печалі.
Спрямувати, скерувати,
виконати свою місію на Землі спіши.
Усіма засобами борися з кризою,
бо вона, по-перше, народжується у тобі,
а потім - навкруги,
і вже на прикінці - в Країні,
захисти ж її милу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706839
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.12.2016
Что такое дождь городской?
Барабанит по мостовой.
Капли бьют в окна с тоской.
Дождь плачь вместе со мной.
А ведь в детстве,
была ему рада,
танцевала под ним до упаду.
Позже, промокнуть уже боялась,
запрятаться под зонт старалась,
особенно в грозу.
Если же спрятаться не удавалось,
то туфли в руки,
раз такое удовольствие досталось.
Вспоминаю с улыбкой,
с лёгкой сердечной грустинкой.
И думаю, дождик, не ты был узник мой
а всё же я твой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706836
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 16.12.2016
Стелиться туман густою пеленою.
Прокидається ранок тихесенько,
малює майбутнього дорогу легесенько.
Марю його чарами,
зустрічаю новий день з наснагою.
Неповторні миті пам'ятаю,
безжальну дорогу Життя долаю.
За крок до любові,
нестерпний біль душі приховую.
Серце повагою до Країни наповнюю.
"Ми - сіль поту рідного свого народу".
Любіть Батьківщину,
рідну свою Вкраїну.
Не цурайтеся її мови та культури.
Многая літа їй бажаю,
хай ніщо в її процвітанні нам не заважає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706640
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2016
Ищите, и Вам будет дано.
Стремление привести
в гармонию всё вокруг себя,
характерно для меня.
Бываю тоже, на своей волне,
кризис личности среднего
возраста.
Я - реалист, в этой Жизни
всё пытаюсь превозмочь,
или решить, но стараюсь
идти от духовного роста.
Хотя, это даётся не так уж
и просто.
В глубину хочу копать,
хватило бы сил,
Жизнь перелопатить и на
место всё правильно расставить.
Понять, для чего мне дана
Сила Творчества,
каков мой портрет Личности.
Какова моя Миссия на Земле.
Стремиться управлять ситуацией,
а не она мной.
Мне не восемнадцать,
а в этом возрасте,
женщина уже, как выдержанное
вино.
Судьба мне готовит подарки,
и от меня зависит,
не превратятся ли они
в огарки.
Хочу стать хозяином
своей Судьбы,
а не ждать её участи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706638
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 15.12.2016
У кожного сильні риси характеру та слабі.
Приборкати треба кожному свого "дракона" в собі.
Є серед нас песимісти, є й оптимісти,
є ентузіасти, а є і романісти.
Ми різні, але об'єднує нас віра у Господа,
її можна пізнати і збагнути лише з часом,
та дорогими роками життя - відкриття.
Серця наші б'ються в унісон,
але дверцята душі не держи закритими,
а щиро відвертими.
Не треба здаватися без бою,
не знайдеш в спокою - покою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706468
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.12.2016
Слезинка малая, а сколько высказала,
с души скатилась в потоке быстрая.
Слезинка малая внутри скопилась,
и всем невысказанным, как с гор, спустилась.
В ней сокровенное, в ней наболевшее,
в ней незабытое, и не сгоревшее.
Хрусталик мой обиженный,
с души свалившийся,
росинкой серебристою в потоке истинном.
Невысказанной жалостью сердечной истины.
Ты силы дай, чтоб в жизни выстоять.
Она тяжелая, она жестокая,
она без правил, в потоке огненном.
Все наболевшее - сгори до тла,
пусть недотлевшее покроет мгла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706465
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 14.12.2016
Пора іде зимова,
дрібні дощи колотять у вікна знову.
Віти зігнулися до землі,
не має їм порятунку.
Вітер гуде то тихіше, то ніби завмре.
Небо - в молочній купелі купає,
посеред дня, як в надвечір'я впадає.
Темна холодна пора тяжкі хмари підгоня.
Безмежне небо холодом дихає,
сповідається над дібровами своєю мовою.
Замислююся, дощ блищить,
думки з глибини душі тащить.
Благодатна кожна пора - згодна, знаю,
та хочеться Світла Раю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706268
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.12.2016
Снег падает мне на лицо,
вышитой рукавицей ловлю его,
как здорово искрится.
Сквозь снег тепло ощущаю,
щёки, как от лучей урожая.
Скучала по-тебе, как оказалось,
роняю свою слезинку-усталость.
Снег, пожелай мне лёгкости твоей
в принятии важных решений и идей.
Добавь мне своей ласки, как в сказке,
красоты, блеска и доброты.
Чтоб всё в Жизни , как у тебя кружилось
до головокружения, но ложилось
перинкой ровной для сравнения.
Снег - ты лучший мой друг,
делаешь над моей головой
свой серебристый круг.
Хочу верить тебе, не сомневаться,
твоя ведь Жизнь тоже вечно не будет продолжаться.
Мы с тобой друзья в танце Века,
такова наша с тобой Судьба.
Песня моя с тобой вечна и безупречна.
Снег, твоя холодная красота
прославляет Земные Врата,
каждая твоя снежинка жива.
В ней, как во сне картины
ушедшего лета, осени, весны, ты помнишь,
знаю эти сны.
Ты отдых даёшь Природе,
в этом Вечном Хороводе,
чтоб отоспалась и с новыми силами возрождалась.
Ты - Пауза Реальная для неё,
заряжаешь, как батарейка её.
Снег, прийдёт к тебе весна,
спросит ты меня ждал,
ответишь - да, но она ускользнёт,
да и ты растаять тоже будешь рад,
смешной от долгожданной встречи
получится расклад.
Снег, благодарю тебя
за твой короткий Миг Бытия.
Не знаю, сколько ещё зим с тобой повстречаю,
но радуюсь нашему с тобой Земному Раю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706266
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 13.12.2016
Дивилася на тебе очима кохання.
Любила, як останню зірку бажання.
Чому мрії вщухли,
закотилася зоря,
як калина чарівна зашарілась одна.
Чому разом бути не довелося,
розсипалося по плечах смагляве волосся.
Вітерець відніс щасливі години,
в далеку дощову пору осінню.
Чи прийде весна на поріг - забуття,
чи зацвіте п'янкий бузок,
чи обніму тебе знову, ясеня - красеня,
в час дзвінкий, ранковий.
З віком, романтики все менше,
в краплях дощу губляться надії,
у вітерця також вчувається плач,
буцімто він несеться вскач.
Задумлива посмішка на вустах,
а може це ще не всім надіям крах,
може на закаті буває інший розклад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706074
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2016
Зимняя ночь в парке,
одинокая скамья,
снегом заметена вся,
отблеск фонарей,
мерцание лунных лучей.
Сказочно, зыбко, фантастично.
В памяти всплывают
из Жизни картины -
вот малой, с отцом и
мамой гуляла.
Позже, на лыжах скользила бойко,
валенцы в сугробах теряла,
с хохотом доставала.
В юности, перепрыгивала через
снежное покрывало,
не наступала, в объятия ещё
было кому ловить,
веры в лучшее было немало.
Будто , это и не со мною,
только счастливые мгновения и помню.
В летнее время , парк был центр веселья,
а сейчас забвенья,
зарос, оставлен, как не нужный,
старый воз.
Что , парк, ты видишь
в зимнем сне,
верни веселье детворе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706073
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 12.12.2016
Літа пливуть, як та вода.
Час не чекає, хутко відпливає.
На хвилину відстанеш,
у вічності не доженеш.
Час нам все приносить,
але ж й усе виявляє,
жалю не має.
Кажуть, час лікує, зцілює.
Найгірше, як завжди,
стереже по-переду.
На все свій час,
лише раз помирати,
тоді й чого ж сумувати.
Як квітка, відцвітають
краса та привабливість,
усе в свій час минає.
Кожен хоче виткати
лише своє полотно,
тож й не хвали льон,
поки роботу свою не скінчив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705900
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.12.2016
Мои устремления бедней,
чем любой волосок на макушке моей.
Чужое дыхание пёрышком не касается
моей щеки, только снежинки
тихо смеются, падая на лицо.
Вечные свидетели луна и заря.
Обнимаешь подушку,
как самого желаннейшего
из мужчин.
Только ночью и на рассвете
слышен шум квартир,
в одной старческое бурчанье,
в другой крик страсти -
сердец трепетание,
в иной плачет женщина в отчаяньи,
слышен и плачь ребёнка,
голосом звонким,
а где-то пьяный мат,
человек и сам себе не рад.
Призываю в свидетели
укоряющую душу,
слезу свою тихо сушу.
Остаётся лишь воздеть
руки к Небесам,
ощущая всю бесполезность бытия,
творимого вокруг,
в бездне повседневных мук.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705897
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 11.12.2016
Хвилини біжать швидкоплинно.
Минуло дитинство, літа молоді.
Потрапити хочеться у мрії,
полон мовчазної Душі.
Хочеться, щоб в ній ще панувало літо,
сонечком зігріте.
Надії, як квіти палали в Душі,
шукали кращого в Житті.
Ніч змінює день,
зоряне небо змінюється ясним,
як вогнищем незгасним.
Природа ніби вчить нас польоту Душі,
щоб не засмучували нас Життя дощі.
Поклонюсь низько їй, як Мамі,
щоб смутку не було в очах й надалі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705725
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.12.2016
Сейчас модно медитировать -
изучать язык тела.
Ну и я, туда же,
чего стесняться,
попробую думаю
нею заняться.
Под лёгкую музыку,
замерев в одном положении,
начинаю бродить
по стране - воображение,
и представлять -
сперва, рисую мысленно снег,
лесочек, поляну.
Затем, начинает рождаться
стебель, листочек и наконец,
сам первоцвет - цветочек.
Потом, чтобы в снег "косичками
не упасть", начинаю
медитировать всласть,
этих превоцветов
представляю поляну и себя подле них.
Первоцветы звенят головками -
колокольчиками, в красоте
музыкальной мощности,
передавая Божью Благодать
в точности.
Медитация, без шуток,
получилась, вот такое
маленькое чудо приключилось.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705722
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 10.12.2016
Осінні акварелі мальовничих картин,
відкрили свої двері в царство небесних країв.
Наше життя, як дивний сон,
але ж коли ми прокидаємося,
корисними діями займаємося.
Пізнай себе - пізнаєш успіх та Всесвіт.
Але ж ми такі різні:
у одних фінанси співають романси,
у інших, навпаки, вдається життєвий політ,
як пташиний переліт.
Навчись радіти невеликому,
тоді й велике не за горами.
На жаль, не всі ми альтруїсти,
але ж всім хочеться попити та поїсти.
Не завжди життя цукор та мед,
але знайди сили змінити його на краще,
хоч на половину.
Не стій опустивши долу руки,
не живи стинаючи від скуки,
а зірви з небес зірку щасливу свою,
з надією, що вона вже в тебе є,
рятує, оберігає, загинути не дає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705556
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.12.2016
Знаю, что мимо Вас своей Жизнью растаю.
В глубине души,
мы все немного идеалисты.
И только ребёнок невинный,
его лепет - нежный и трогательный.
Цените нашу реальную Жизнь.
Наши взаимоотношения
"в рамки приличий" не втиснуть.
Жизнь заставляет нас встрепенуться.
Драгоценны зёрнышки
золотого колоска Жизни.
Семя Вечности в каждом мгновении Времени.
Любовь в далеке искать не надо,
она всегда с нами,
наша Солнечная Суть.
Нажаль, семени обиды не дано
войти в Мир цветами прощения.
Если , даже жалость Душу покидает,
знать она совершенно пуста,
пусть каждый это знает.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705553
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 09.12.2016
Время служит, время тужит,
пролетают птицы-года.
Журавлиным ключом, уменьшаясь в выси поднебесной,
будто слова прекрасной песни.
Время – для нас, когда мы счастливы сейчас.
Время тянется долго,
если от дел нет толку.
Время – миг ожидания,
на вокзале жизненного страдания.
Время – счастье,
в плену радости, любви и страсти.
Время спешит само и торопит нас,
как срочный заказ.
Нам всем нужно осознание времени,
чтобы держать ногу на стремени
и в любой момент понестись вскачь
для выполнения своих задач.
Нас научили делить время года.
Ведь оно у нас отдельно
для работы, семьи и дома,
для забав и для основного.
Если счастливей становимся с каждым днем –
время не зря проживем.
Если ты полностью завален делами,
значит стресс выращиваешь своими руками.
Список дел на каждый день и записная книжка
служат времени умишком.
Время предоставляется всем
на равных правах бесплатно,
но как ты им дорожишь
в Жизни безоглядной?
Минуты сегодня – твоя завтрашняя Жизнь,
укрась настоящим мгновением его высь.
Прошлое время никогда не вернется,
а будущее, если оно наступит,
будет называться настоящим,
вдали манящим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705368
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 08.12.2016
За себе Господа моліть свідомо.
За усмішку тата та матері,
коли обійняти їх можете,
цінуйте ці хвилини сприятливі.
Шануйте білий день, коли сонечко сяє,
шануйте й ніч, коли зіроньки палають.
Запитуйте у себе,
чим заслужив цю Земну Благодать?
Чи зміг їй віддячити,
тепла сердешного віддати?
Люба Україно, ти мій родовід,
знаєш потуги усіх поколінь.
Заможно ми ніколи не жили,
та прагнули кращої долі.
Доле моя, доле,
ти мене не цурайся,
оберігай мене на кожному кроці,
і з успіхом побратайся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705366
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2016
Безкінечно я б дивилася на воду,
на її джерельну красу.
Безкінечно я б дивилася на живий вогонь,
що бере в свій не слухняний полон.
Безкінечно я б дивилася в твої очі,
шукаючи в них порятунку серед ночі.
Безкінечно я боюсь потрапити в самий низ буття.
Безкінечно бажаю всім пливти порічці часу в майбуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705228
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.12.2016
В туманную погоду тоже пишутся стихи.
Сквозь мглу видны силуэты спешащих.
Домой ли, на свиданье,
нет нам остановки - покаянье.
Дождливая пора тоже одинокая,
с завесой поволокою.
Взгрустнётся, встрепенётся,
захочет подрассеится,
откроет завесу Мира,
любуйтесь Природой родимой.
Она ведь по-особому прекрасна,
красками балует нас повсякчасно.
Даёт нам Жизненные Силы.
Цените, что именно Мы
живём в этом Мире!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705213
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 07.12.2016
Щемить серце за Державу Рідну.
Хочу її бачить щасливу й гідну,
красиву й мрійливу, дієву й порядну,
в ряду Країн не другорядних.
Вона для цього має потенціал –
народне трудяще коло
й Вождів з поглядом науковим.
Хочу, щоб ще при нашому Житті,
минула криза на її Путі.
Вона квітуча, дбайлива,
в творчості своєї мила.
Хай квітне, не бідує Країна,
промінням сонячним окрилена.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705037
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.12.2016
Осыпается репейник
и колючая трава,
осень планомерно
берёт свои права.
Сизый стелется туман,
дыма струйкой голубой,
далью манит и
дивной пеленой.
Стою, отдав рассудок забытью.
Безмятежно гаснут яркие краски.
Веет первым зимним холодом.
Скрылись солнечные лучи,
полумрак, как к ночи.
Сплела осень венок
с осенних листьев
и трепетного тумана.
Зелёные газоны
поблекли желтезной,
осень теряет свой покой.
Выдохнула осень
лета просинь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=705035
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 06.12.2016
Милий, твої очі -
цвіт п'янкого дурману.
Милий, ти втіха серця,
душевна наснага.
Тебе в мріях солодких купаю,
з чим й засинаю,
ніби колискової тобі на ніч співаю.
Ніби бунтую, ніби корюся,
в полон до тебе стрімко несуся,
як ніжна крижинка
тану в обіймах, на жаль,
це сну мого повінь замрійна.
Милий, чому ж не дружить
бажання з розлукою,
лише пеленає гіркою тугою?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704830
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2016
Летит первый снег,
как всегда неожиданно и тихо.
Редкие робкие снежинки
устраивают перегонки.
Опускаются на Землю не торопясь,
как бы на осень оглядываясь.
Загадываю, как падающим звёздочкам,
свои потаённые желания.
Тороплюсь, как оказалось их и немало,
шепчу упрямо.
Прошу, не противоречу Природе,
во всём должна быть
поэтическая справедливость,
Судьбе на милость.
В воздухе запахло зимой,
даже войдя в квартиру,
слышу его аромат нежный, дивный.
Родная природа крепче нас помнит
времена года.
Каждое дерево хранит
прикосновение прадедовских рук.
Скоро метель укроет периной,
сном своим неукротимым.
Люблю, задрав голову,
зажмурившись принимать
снежинки на лицо,
их удивительное зимнее "тепло".
Чувствую, я теперь не сама по себе -
отрезанный край,
Природа со мною рядом,
мой Земной Рай!
Каждая мечтаем услышать скрип
единственных шагов морозного дня,
того, кому нужна,
для кого б не чужая была.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704828
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 05.12.2016
У кожному джерелі свій смак води,
своя родзинка.
У кожного своя любов на дотик.
У кожного своє палає серце.
У кожного в думках своя надія.
У кожному погляді своя мета.
У кожній квітці своя загадка прекрасна,
то ж і думки про наше Життя ясні.
Метаморфози з людьми різні трапляються,
а може це щастям й називається.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704607
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2016
Живём в третьем тысячелетии,
сколь велико значение
нашей Жизни на Земле.
Учимся бороться за выживание,
но не смотря ни на что,
женщины находят силы
улыбаться этому Миру.
Неугасим Свет лампадочек
женских сердец.
Слишком много мужских качеств,
мы- женщины сейчас наработали,
пытаясь противостоять обстоятельствам
и тяготам Жизни.
Кажется,всей Жизни не хватит,
чтобы научиться обиды прощать.
Ничтожен результат
прошлых усилий Души,
да и прошлое ворошить не спеши.
Когда женщина, как Луна,
сияет отражённым Светом мужчины,
вот тогда только они две половины.
Чувства друг друга нужно уважать,
муж умирая успел сказать, что ему
было легко со мною жить.
С Судьбою не поспоришь,
она редко спрашивает,
что хочет человек,
она не зря зовётся Судьбой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704606
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 04.12.2016
Линия Жизни
на моей руке,
нажаль, самая короткая.
Я - женщина традиционная,
во главе всего
забота о семье и быте,
с опозданием вспомнила и о себе,
о душевном наитие.
Пытаюсь открывать
новые аспекты бытия,
считывать информацию
окружающего Мира.
Ставка на Жизнь высока,
подпитка энергетическая тоже,
не растирайте окружающих
вокруг себя,
Вам же по Жизни дороже.
Предвкушаем нечто на подъёме,
да ведь это Новый Год идёт.
За месяц уж суетимся,
всё приводим в движение,
тащим подарки и ёлки,
а праздников то сколько,
трещит материальное положение.
Рождество и старый Новый Год,
новогодних хлопот воз.
Загадочный код
года Огненного Петуха,
когда проживём узнаем,
на сколько же он прыток.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704445
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 03.12.2016
За покликом сердець, на потребу Євро-2012, ми запалили спортивне багаття.
Наші душі прагнуть Перемоги, нехай відкриються спортивні дороги.
Рве вітер стяг жовто-блакитний, не зупиняє напругу спортивну, гідну.
Наша Країна всіх здивує гостинністю, щедрістю й добротою.
Блакитне небо, ясне сонце, відкриє в Європу віконце.
Яскраве, спортивне, зелене поле, зустрічає вболівальників напоготові.
Хай, солодкою стрілою, летять перемоги.
Відчувається в повітрі напруга змагань.
Нова спортивна Епоха відкрила тріумфальну дорогу.
Співуча українська мова летить від усюди,
в ній приховані Народні Скрижалі,
втамовує спрагу в змаганні.
Хай Кобзарі, піснями прославляють рідну Державу,
за неї вболіває увесь народ,
кує волю до перемог.
Сам Бог нам допомагає й силою своєю благословляє.
Дає нам Дух, що рве до бою,
випробує спортивну Волю.
Боротися будьмо та вигравати,
ніщо нас не буде зупиняти.
З надією на нагороди,
згадуючи спортивні зльоти.
Україна радіє, сяйвом сія,
друзів з усюди щиро віта.
Ми - спортивна надія народу,
наше гасло – перемога, щастя, й свобода.
Сонячні промені обіймуть арени,
вболівальники увімкнуть сирени.
Слава Україні, рідній Державі,
навіть зорі вказують на запеклі змагання,
безліч рук кортять до аплодування.
Цю пісню треба нести, як стяг жовто-блакитний,
він вдохновить на грандіозні спортивні битви.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704438
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.12.2016
Чому тремтить моя душа від любові?
Чому серце пестить її надію нездійсненну?
Чому ніч мовчить знесилена негодою,
надія ж моя хоче жити спокусою та вродою.
Уранці сиріє, шелестять дерева.
цілуються ясне сонечко з блакитним небом,
виникає бажання дієве.
Смуток ночі гасне,
а натомість, народжується світлий день,
новий, прекрасний.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704223
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2016