| Сторінки (51/5015): | « | 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 | » |
Мені б поміняти погане на хороше.
Мені б печаль на радість проміняти.
Мені б серце розкрити прекрасним лотосом.
Мені б дзвоником лісовим зазвучати.
Мені б, щоб очі сяяли зірками.
Мені б, щоб вічно були закохані.
Мені б, щоб життя несло суцільне задоволення.
Мені б від щастя Душу вознести.
Мені б здійнятися гострозорим соколом.
Мені б тебе з висоти побачити.
Мені б не рахувати миті життя на вагу золота.
Мені б не намагатися від них втекти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746314
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.08.2017
Дим ходить трубою,
а звір нишпорить стежкою.
У людини ж дорога,
у випробуваннях і тривогах.
Але, бути Людиною -
означає бути борцем.
Я чужого не беру,
але і своїй Душі дороге
не віддам, адже не так
і далекий Життя фінал.
Так люблю, що трепет
сердечний глушить розум.
Вірю в процвітання,
непохитну здатність
до творчості.
Це не обов'язково
мати Життя повне
достатку, а просто
перебувати в змозі
людини, упевненої
у собі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746159
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.08.2017
Птенец впервые взлетает
из своего гнезда,
доверяет своим крыльям.
Почему же я - человек,
нахожусь в постоянных сомнениях,
с недоверием отношусь к своим силам.
Сцена Жизни одна и таже
каждый день, да ситуации в ней разные.
Сколь много значимы для меня.
Мне крылья подрубила война,
она как тёмная ночь вокруг меня,
но я ей не сдамся,
не для того Бог оставил жить,
теперь моя Жизнь - вечная борьба,
до самого моего ссудного дня.
Виню Судьбу, а она ведь меня
в спину не толкает,
выбор всегда за мной.
Она последствие осознанного
собственного выбора.
Что я ждала от Жизни?
Пришла познать её любовь, радость,
наслаждение, а случилось всё наоборот,
до изнеможения.
Знать держит она меня в "ежевой рукавице".
Понимаю, что для начала надо
поверить в себя, и эта Вера вознесёт
на новую ступень Бытия.
Знаем, что надо поступать с другими,
как если бы поступали с тобой,
но это иногда тяжело порой.
Я хочу вволю пожить
в состоянии творчества,
о чём всегда мечтала,
тогда и не останется в моей Жизни места
для негативного начала.
Моя религия - Божественная Истина,
другой просто нет,
она мой Маяк - сигнальный огонь.
Моя любовь чиста,
как родник, не напыщена и не "налакирована".
Я - создание Света, из Света пришла
и в него уйду.
И в повседневности Бытия,
вокруг меня Свет прожитого каждого Дня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746157
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 15.08.2017
Небеса смотрят с высоты,
как с укором трепетная Мать.
Не уберегли Планету мы,
перед новым поколеньем
отвечать.
Земля, в один "прекрасный"
момент, проучить
неожиданно может,
и только Бог нам поможет,
чтоб отступил
жизненный напряг.
Не двусмысленно,
в религиозных ощущениях,
понимаем Его
нравоучение.
Чтобы наступил
в нашей Душе порядок -
не доводи Природу
в упадок!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746039
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 14.08.2017
Я пробачаю себе за почуття образи,
я прошу вибачення у тіла і Душі,
не дала їм радості і половини,
від непроглядної життєвої метушні.
Моє Життя повинно змінитися до кращого,
Земле-Матінка, візьми мою провину.
І дай по-життю ті події,
які сама притягнути не смію.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746038
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.08.2017
Зі всього, що написала,
хотіла б, щоб в твою Душу
хоч крапля впала.
Дощиком, що мжичить,
памороззю сніговою,
завірюхою легкою ніжною.
Уранішнім промінцем, що ковзає,
вітерцем, що свіжий, що пестить.
Сердечною моєю ласкою,
літньою солодкою казкою.
Мрією зоряною, що летить,
вірою душевною справжньою.
Надією невмирущою вічною,
любов'ю, як океан безбережною.
Весняним кольором, що п'янить,
сонечком яскравим пекучим,
осіннім золотом, що облітає,
дотиком хвилі морської бархатистої,
пристрастю морського прибою, що не тане
в місячній привабливій красі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745911
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.08.2017
Почему у меня всё
в Жизни поздно...
Я всё время чего-то жду.
Зимой тепла,
летом прохлады.
В печали разрады,
в поиске совета.
От войны Мира.
От зла жду доброты,
от надежды любви...
Я всё время чего-то жду...
Верю, открою глаза,
а в них уже высохла слеза,
Жизнь радугою разлилась.
Внутри вечная война
вопиющих инстинктов.
Где взять столько разсудка,
хладнокровия и воли,
чтобы провести анализ
своего же поприща Жизни.
Наша воля подвластна нам,
или она над нами,
ещё не знаем и сами...
Слышем сердечный говор
созвучный мыслям,
да ведь не знаем до конца
Силу Слова, в полемике зависли...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745909
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 13.08.2017
Заря в сиреневом тумане
смотрит в душу твоими глазами.
Люблю сиреневую пору,
вытаскивая чувства в гору.
Найди пятилепестковый цветок,
загадай и скушай –
желания свои послушай.
С детства знаем эту шутку,
но поверь в нее хоть на минутку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745764
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 12.08.2017
Я ніколи не зміню Вітчизну і По батькові,
серцем бачити нелегко,
за чужий біль своїм Життям важко платити,
але не потрібно Долю випробовувати, ятрити,
а дякувати.
Перемагайте упертість і лінощі,
міняйте на практичність і людяність.
Запас натхнення важливий,
запорука успіху закладена в кожному.
Реально складно поліпшити взаємовідносини,
буває чорного більше, ніж білого,
але проявляйте креативність,
творчість і самовираження -
Життя нашого продовження.
Покірливою любов'ю і прийняттям близьких,
відкривайте свій шлях до гармонії нашого Життя.
"Не за горами" Новий Рік,
складіть список своїх бажань
у листі до Всесвіту.
І більше динаміки в Житті,
а далі, як "карта ляже",
як серце скаже.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745763
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.08.2017
Говорят Великие Мира Сего...
"Ты лучше голодай,
чем что попало есть,
и лучше будь один,
чем вместе с кем попало."
Омар Хайям
"Один не разберёт,
чем пахнут розы.
Другой из горьких трав
добудет мёд...
Кому-то мелочь дашь,
навек запомнит...
Кому-то Жизнь отдашь,
а он и не поймёт..."
Омар Хайям
"Чем ниже человек душой,
тем выше задирает нос.
Он носом тянется туда,
куда душою не дорос...
Омар Хайям
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745621
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 11.08.2017
Якщо на Душі, як завірюхою заметено-
мабуть від життя грубі відмітини.
Якщо на Душі, як в день неясний,
означає шлях її далеко не дозвільний.
Якщо ж сонячно їй і ясно,
означає щастя заглянуло у віконце,
відтанула вона, як крижинка,
напоїла серце крапелькою-росинкою.
Добра, рідна Душа, пробач,
що хазяйка у тебе не хороша.
Одно утішає, що вистачає сміливості на каприз,
по-типу - душевний стриптиз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745620
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2017
Пізно,
самотність обклала,
як вовка прапорці.
Пізно,
нікуди подітися
від цієї туги.
Пізно,
Душа узята в лещата.
Пізно,
серце ридає в полоні.
Пізно,
адже краще пізніше,
ніж ніколи.
Пізно,
не спокушай надіями, воле.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745484
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2017
"Ветер Жизни иногда свиреп...
В целом Жизнь, однако, хороша...
И не страшно, когда чёрный хлеб,
страшно, когда чёрная Душа..."
Омар Хайям
Неба светлая грусть,
словно тёплая осень.
Ты приходишь в мои сны,
разрешения не просишь.
Ещё лето жарою лютует,
но осень робко
с ним воюет.
Уже еле слышны,
пряные запахи листвы.
Я не знаю, как мне дальше жить.
Но, я знаю лишь одно,
не войдут мои надежды в дверь,
я открою им настеж окно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745483
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 10.08.2017
Я не отрекаюсь от своих стихов,
не говорю, что в них не обо мне,
и не про меня, так сказано "громко".
Да, они обо мне и про меня,
о том, что в Жизни смогла и не смогла.
Что разрушила собственными руками,
а чего так достать и не смогла,
высоко оказалась звезда.
К кому и к чему стремилась, кого любила ,
и что с этого получилось.
За что Жизнью была вознаграждена,
а за что наказана, оказалась раба.
О людской силе Духа и "нелюдской",
о борьбе за выживание на этом Свете,
за тех, за кого в ответе.
О погрешности и редкой удаче,
о меркантильности "собачьей",
О том, сколь тяжела Жизнь,
и сколь изредка, легка.
О мечтах и крушении идеалов
и нравов, о несбыточных мечтах.
О "птичьем переполохе Души",
сколь пожар её не туши,
и сколько о ней не пиши.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745332
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 09.08.2017
Настає вечір,
люблю дивитися на зірки,
сяють чутливо угорі.
Догори голівонька,
мріями бадьорими прозріва.
Хочеться до них доторкнутися,
хоча б на хвилиноньку,
до не говірких володарок.
Небесні телезірки - лицемірки
мерехтять, мірку з наших мук
зняти хотять.
Ти тільки мене не жалій,
серце сипле останніми,
рожевими пелюстками,
вони тобі, лише тобі...
На самоті не залишай мою
втомлену Душу "вижату, як лимон".
Розчини розгублену втому.
Я, як полохлива дитина,
хочу розправити свої крила.
Може і вдасться, ніби у сні,
через негаразди всі.
Лише Господь знає,
що буде зі мною далі,
які очікують радості чи печалі...
Ти тільки мене не жалій,
бо жаль, то є хвороблива печаль,
а я її вже досхочу наковталась,
більше не хочу, повір,
живу надіями майбутніми
з останніх зусиль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745331
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2017
Я, как ветерком
потухшая свеча.
Возродиться хочу,
душой крича,
не выглядывая
из-за чужого плеча,
со стези своей не сойти,
горести не сдаться в пути.
Гости мы на Земле,
но не верим до последнего
вздоха, всё планируем
будущего дорогу.
Долг исполняем
продолжения рода,
не видим жизненного
последнего поворота,
да и верить в него не хочется,
на Земле ещё
помучиться хочется.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745199
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 08.08.2017
Ранок оманливий,
приховує за собою ніч.
Тлумачить наші міркування,
по-своєму бажанню.
Душі спокій не гарантує,
серце повсякчас хвилює.
Де знайти засіб жити щасливо?
Чистою Душа залишилася,
тому побороти відчай хоче.
Знає, що любов одних знаходить,
інших чомусь обходить.
Життя кожного - це історія,
недочитана сповідь глибока.
Лише злість зайві пута додає.
Та ось і я, на Світ дивлюся
дорослими очима,
сповненими печалі нестерпної.
Ранок дубовим візерунком вбраний,
п'янить диханням земним, пряним...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745197
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.08.2017
Жизнь - не сон,
а отражение наших поступков,
за которые прийдётся ответ держать...
В Мире лжи и лести,
пытаемся ещё и петь песни.
Я возродиться хочу из мрака войны
и потерь.
От неуверенности иду по своим ступенькам зрелости...
Уединение своё наполняю "золотом молчания",
но мне не легче от непонимания.
Печаль ведёт к стремлению радоваться Жизни,
а бескорыстность улучшает наше положение
и воспитывает наш Дух.
Пусть путеводная звезда проложит Путь.
Мотайте дел клубок и пусть
плетётся нить.
Ищу я в ворчестве упущенный момент...
Нам нужно всем пройти
священный Путь от мщения к прощению.
Мечтать же не бойтесь,
в этом нет греха,
только забава для ума.
Мир вертится, за зимой прийдет весна,
бесконечность Жизни такова,
текут реками Века,
отсюда наверно и появилось
слово - берега...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745050
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 07.08.2017
Ластівка, як і я,
гніздечко своє в'є,
діточок своїх любить,
їм ласку свою віддає...
Кожна пташина, людина,
свій шлях торує,
надією живе, нове будує.
Пролітають спогади стрімко,
дещо вже й переболіло,
а інше й Душу спалило...
Чому тремчу, як горобина в тузі?
Серце шепоче, потерпи ще трохи,
перестане Душа боліти,
горе потоне в забутті,
печалі згинуть у тумані неправди ,
гіркої спокуси.
Тягну руки до Неба,
воно широке - любові океан,
полонить мене в свої обійми.
Залишу останні сльозинки - дощинки,
повірю у Вічну Любов, котра не покине знов...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745049
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.08.2017
Стою в Жизни на краю,
помню, как целуют без любви,
когда говорят - да,
а чувствуется - нет.
Когда горит утро
рыжей хной,
сердце не имеет покоя.
Осенний заслон из дождя между нами,
создан не нами.
Начала нет в конце,
то и не ищи "ветра в поле",
в след не свищи.
Осени поцелуй последний,
из капель блестящих,
словно бусы, из кораллов красочных.
Щемит сердце от боли,
не имеет Душа спокойствия.
Почему все лучшее течет сквозь ладони,
звучит горькой слезой?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744927
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 06.08.2017
Похмура осінь лягла,
загасивши останню свічку літа.
Вересневе сонечко марніє.
Охоплює сонливість,
осінь іспит складає на міцність.
Дрімотними очима дивлюсь у простір.
Осінь має дивний вплив,
зустрічаю її на самоті.
Мерехтить листопадове полум'я,
я пильно стежу за похмурою порою,
малюнками на її пергаменті.
Не звертаю уваги на осінні повені.
Осінь ніби довіри від нас очікує.
Ми закарбовуємо її красу
у своїй пам'яті.
Кружляє листя у сонячному промені,
жене вітром обгортки від цукерок.
Земля засипана сухим листям,
хрустить під ногами,
шепоче легеньким вітерцем.
Осінь , як палаючий талісман-оберіг,
береже Природу від лиха.
Осінь літу промовляє -
"Не пхай свого носа до чужого проса!".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744924
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.08.2017
Люблю море, але коли пісок ногами ворушу,
то згадую з радістю сільську свою сушу.
Коли у гості на село Клепали приїздили, то усі сусіди знали,
що до діда Андрія міські поприлітали.
Пекли хліб запашний, високий,
з кіркою репнутою, глибокою.
Картоплю запашну з печі виймали,
у бадиллі огірки збирали,
все було своє, смачне і рідне.
По селу, бувало йдеш, кожна дитина вітається,
а я вже і не згадаю декого, то запитую -
чиї ж ви такі гарнюні повиростали.
Чому в міському ритмі багато втрачаємо,
біжимо за заробітком, нікого не помічаємо.
Стали жити заможніше, а серця збідніли,
мабуть перед Добротою ми провинили.
На жаль, вже ні до кого в село приїжджати,
але з Морем рідної суші нам не порівняти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744855
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2017
Мирозданье, мирозданье,
как ты велико
и безмерно,
что даже человеческое
населенье предстаёт
"муравьиным холмом".
Чего - то тащим,
чего - то рыщем,
не подымая к небу головы,
а потом,
виновных ищем,
от своей слепоты и глухоты.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744854
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 05.08.2017
"Чтобы жить сегодня
на нашей Планете,
нужно куда большее
воображение,
чем нам отпущено Природой.
Мы страдаем от недостатка
воображения и подавляем
его в других".
Нассим Николас Талеб
"Чёрный лебедь".
Слаще воздуха свободы ничего на Свете нет.
От ветра глаза наполнились слезой,
моя свобода горька, мне её дала война.
Мы живём не только в мире животных,
но прежде всего людей.
Откуда, скажите, в нас просыпается зверь?
Даже грозы, цунами, торнадо - жестоки,
но кратковременная досада,
а Человек жаждет крови себе подобного, каково.
До чего бываем злобные один на одного.
Мира нет в наших Душах наперво,
затем вокруг нас,
исчерпали мы его запас.
Только младенческое разумение просто.
Вокруг всё блестит снеговидною чистотой,
но нам приблизится к ней можно,
только при соблюдении Мира Совести, как таковой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744700
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 04.08.2017
Пташка в залізній
клітині не співає.
Час яблучком
котиться мимо,
не любить жарту
з ним грайливого.
Множиться днів
і ночей хоровод
у танці Століття,
розбурхуючи людину.
Сувора правда
Життя з'являється
переді мною,
не можна в ній
виявитися негідником.
Всевидюще Око
споглядає нас,
перевіряючи сил
життєвих запас.
Ми тужимося
кожним прожитим
днем, але всі
у небуття зійдемо.
Як не прикро
усвідомлювати, але ніби
у "чергу" всі туди
стоїмо, коротаючи Життя
кожну мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744698
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.08.2017
Птичка в железной
клетке не поёт.
Время яблочком
катится мимо,
не любит шутки
с ним игривые.
Множится дней
и ночей хоровод,
в пляске Века,
будоража человека.
Суровая правда
Жизни предстаёт
пред лицом,
нельзя в ней
оказаться подлецом.
Всевидящее Око
лицезреет нас,
проверяя сил
жизненных запас.
Мы тужимся
каждым прожитым
днём, а ведь все
в небытие уйдём.
Как, не прискорбно
сознавать, но будто
в "очередь" все туда
стоим, коротая Жизни
каждый миг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744568
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 03.08.2017
Знаю, коли прийде
фатальна година,
усмішка буде на вустах,
значить відмучилася,
навіть у снах.
Впаде остання сльоза,
як застигла роса.
Знаю, слід мій на Землі
незначний, але приховаю у вустах
цю не удачу.
Місячною доріжкою Життя
промайнуло, не давши
озирнутися, пробач.
Про прожите не шкодую,
але повторити її Урок,
навряд чи посмію.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744567
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.08.2017
Багатокрапка, багатокрапка, Долею моєю вигострена.
Скажи, хто дав тобі повноваження,
надію давати серцю, вселяти її в Душу,
сльозою, що скотилася назовні?
Багатокрапка, багатокрапка, не знаходжу потрібних слів,
але на обличчі від тебе аристократичної блідості наслідки.
Багатокрапка, багатокрапка, ти краще, ніж закрите майбутнє,
ти надаєш право все з початку почати і не "підкачати".
Багатокрапка, багатокрапка, ти не точка, і навіть не кома.
Ти, як Азбука Морзе з глибин далекого сердечного Раю.
Багатокрапка, багатокрапка, ти, як Планет далеких стовпище,
даруєш своє вабляче тепло, непокірній Долі на зло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744453
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2017
Женщины, любите себя,
жалейте в себе Человека.
Не всегда попадётся тот,
кто сможет любить Вас до века.
Когда года наступают на пятки,
и деться некуда от этой встряски,
желал бы многое изменить,
да вспять реки не текут,
и года тоже.
Если радостной Жизнь была и в ответ
с надеждой, то Душе в радость
и с чувством нежным.
Если иначе, то плачь не плачь,
бежит Жизнь мимо вскачь,
а обиду лучше глубже спрячь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744449
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 02.08.2017
Чому я не яблунька?
Багато б чого змогла,
кожної весни народжувалася
знову і знову,
розквітала пелюстками
ніжними і яскравими.
Бруньки б на мені тремтіли,
красунька усі говорили,
не загубила своєї вроди,
хоча і залишилась бідненька,
та Душею багатенька.
Бадьоро б себе почувала,
сонечку та місяцю вітами кивала,
у мріях серденько,
як у купелі купала,
бідоньку попри все не згадувала.
Байдужості до неї запозичила,
а у Боженьки радості просила,
світло б у Душі не згасила.
Хоча і залишилася босенька,
та на зраду не здатна,
вірнісінька.
Ще гарнесенька, гаряченька,
але ж невблаганна годинонька,
лічить кожну прожиту хвилиноньку.
Голенька перед Богом та людьми,
далеченька згадка про щасливі дні.
Діброва шумить, шепоче, наче допомогти хоче,
серденько дівоче тріпоче.
Дівонька, губоньки не копиль,
жене вітерець звідсіль.
Думонька у голівочці живенька,
ти для Господа єдине дитя дорогеньке.
Жалібних пісень не співай, не співай,
впусти в своє серденько Любові Рай.
Ти для єдиного будеш зіронька,
зоренька, звичайнісінька любима дорогенька...
Не кисленька будеш яблунька,
а солоденька, золотенька.
Не краплиночка, а глубокая
криниченька щасливая.
Надія малесенька,
однісінька жевріє,
ніченька ненька нами володіє...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744314
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.08.2017
Сладко-горький коктейль на губах,
нет света в конце туннеля.
Только тот, кто сердце не умеет беречь,
может прожить, как смерчь.
Если не чувствуешь уже ничего,
что можешь отдать людям.
Так море замерзает постепенно,
и не кипит крови ручеек.
Прошу прощения у всех врагов,
не чувствуя унижения.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744313
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 01.08.2017
Ты эхом в груди моей звучишь.
Чего же так долго молчишь?
Душа чувствует, что ты её родное,
не умолкает, помнит, стонет.
В мои сны ты больше не приходишь,
завоёвывать меня уже не хочешь,
надоела борьба со мной,
как с горькой редькой.
Прости, что уродилась безвольной,
как отломленной веткой.
Встретила тебя, как вдохнула
цветущего сада аромат.
В разлуке нашей не ты виноват,
выстроила свои чувства в ряд,
да не явилась на их парад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744172
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 31.07.2017
Пахне бажанням любити...
Цей стан ні з чим не можна порівняти.
Його не можливо приховувати.
Я не з тобою,
навіщо мені цей не зацілований спокій.
В глибині сердешного колодязя не скінчилася вода,
хоча горе прагне висушити його до дна.
Рішуче дивлюся йому прямо в очі,
голосно не нарікаю і в гадці не маю,
сміливим поглядом зустрічаю.
Борюся з останніх сил,
щоб радість мою не згасив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744171
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2017
Всё повторится опять,
в шуме дождинки,
в красоте снежинки,
в лепестке первоцвета,
в песне соловьиного лета,
в весенней колыбели цветущей,
в осеннем крике журавлином,
в шепоте небесной чистоты.
В капле пролитой крови,
ради дыханья моего,
его нового начала,
сколь я должница велика,
пред давшим Жизни моей начало,
и наметившего Путь
моего финала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744045
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 30.07.2017
Жити варто,
навіть, якщо
залишився один день,
цінувати його
дорогоцінний полон.
На жаль,
у Житті обмежений
днів круг,
мабуть, від наших
мук.
Бережемо ж кожну
мить, чіпляючись
за неї, як за
рятівний круг.
Рідний, прихисти
мою самотність,
ощаслив її обійнявши,
не дай в Душі
оселитися смутку,
від туги моєї,
не будь п'яний.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744043
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.07.2017
Ти вмієш усміхатися очима,
може за цим криється любові сила.
Не знаю, але серцем своїм
відчуваю.
Може ти той, що зміг би
забрати у мене все
і віддати сторицею.
А може такий вже не прийде ніколи,
або його і на Землі немає взагалі.
Невже знову не буде з ким
дивитися на перші проліски,
на дощову веселку,
слухати ображене гудіння джмеля.
Залишилося мало часу,
чи знайду плече,
щоб не опектися гаряче.
Знаю, Життя - це не гра,
а постійна молитва та боротьба...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743925
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2017
Сейчас, не дай Бог,
в дороге плохо станет,
далеко не каждый подымет,
подойдёт, а скорее переступит
и дальше пойдёт.
Не каждый сытый , чей-то накормит
голодный рот.
Озлобились, без Веры в Душах живём,
не молимся, а водку жрём.
Откуда ж, скажите взяться
святости в Душе, если живём,
как в кромешной лживой тьме.
Дружба - понятие,
как на смеху,
каждый только о себе пекётся,
вырождаем Доброту.
Руководствуемся гневом-трясиной,
засасывает с головой,
отбирает Веру и покой.
Муж умер не в старости,
да и мне доживать не в особой радости.
"Беспросветная радость",
если бьёт брат брата в спину,
как последнююю гадость.
Трижды у гробов родных стояла,
война достала.
Жизнь не возможно теперь начать
с начала, а вокруг только беды круг,
грабят свой же народ.
Честность, совесть давно потеряли,
уж забыты, нет их у кормушки корыта.
Был однажды потоп на Земле,
но и он нас не пугает,
только "курка от себя гребёт",
каждый депутат это знает.
А любовь к Отчизне жива,
она в крови, но среди народа,
купель очищения она,
для всякого инородного сброда.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743924
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 29.07.2017
Спокойная земная краса,
в каждой поре года,
отсчитывает наши прожитые годы.
А нам, что ли приелось всё вокруг?
Видим ежегодный Природный круг.
Зима снегом припорошена,
дарит права весне,
весна же лету, а лето осени,
багряной седой просини.
Круговорот Природы животворящ,
для нас обыден,
а сколь он незыблем и
таинственен.
Горы снежными лавинами,
водопады водными потоками.
Радуга разделяет Небо,
дождь не пуская смело.
Одуванчик, впервые в руки
берёт ребенок,
как его взгляд удивлён и тонок.
А ведь думаем, так будет всегда,
но чем далее, бегут быстрее года,
в шуме каждодневной толчеи.
Брезжит Свет Небесный,
чтоб на Земле нам было не тесно.
Ведь с собой ничего не возьмём,
нагие пришли и нагие уйдём.
Когда мы плачем, с нами
плачет Небо и звёзды,
так давайте радоваться той Жизни,
что отпущена, как жить не тяжело,
но каждый хотим продлить её.
Земля, Господи, любимое дитя Твоё.
Ты лицезреешь Веками её,
знаю, удручён нами.
Мы ещё так далеки до Всемирного
Человеколюбия, прости, пройдут многие Века,
пока смысл Учений Твоих поймёт
каждая наша Душа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743776
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 28.07.2017
Чудова літня квітка саду,
від Природи нагорода.
Навіть тигри стають покірними перед її ваблячим ароматом.
Запах чистоти і спокою наповнює Душу мріями і спогадами,
котрі запам'ятовуються, зеленню оксамитових виблискуючих колосків.
Благородний спогад про неї викликає відчуття щастя,
а не туги,
навіть у хвилини сердечної негоди.
Дуже темне, фіолетове поле її кольорів,.
як рукотворний килим.
Любить вона багато сонця, але не вимагає багато турботи -
не примхлива її Природа.
Приваблива квітка, як дорогоцінний паросток -
лікує, підсолоджує наш чай,
продовжує квітковий Природний Рай.
Не любить, щоб її пестили,
а любить не примхливе, іноді безжальне відношення,
як важке, природне рішення.
Скоро настануть холоди,
їй як Англійській Перлині потрібен період відносного спокою.
Якщо молодим покласти між простирадлами її квітки -
сваритися не будуть ніколи, а будуть тільки близькі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743773
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.07.2017
Ти для мене -
терен терпкий,
перед морозами
на гроні з гілки.
Ти для мене -
кругообіг,
у потоці несамовитих вод.
Ти для мене - ураган,
у вихорі сердечних ран.
Ти для мене -
надія і віра,
у потоці сліз
відвертих.
Точка "кипіння"
висока, під хмари.
Перегоріла почуттями
не раз, та щойно
зустрінемося очима,
знов у любові
всі повноваження.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743653
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2017
Алой нитью строчка по-сердцу.
Обгорелые яблоки войной проседью.
Без всего, что было вчера,
где брать силы начать с нуля?
Ветра поцелуй прощальный
недосягаем для меня.
Надвигается старость - бытия серость...
Гнутся плечи под утратами потерь,
подкашиваются ноги в Пути,
а надо дальше идти...
Проходит время цветения Жизни,
наступает зрелость,
с плодами её спелости...
Руки обращаю к Небу,
черпаю обеими горстями
её Небесную Силу - голубизну...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743651
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 27.07.2017
Вечер, спят усталые окна,
в них отражается Луна сияя,
как молодая.
Сквозь мглу ночи,
сердце болью кричит,
стонет, не молчит.
Ушёл, вырвана надежда из рук,
рухнул её мост,
стоивший потуг.
Ушёл, прощения не попросил,
сжёг крылья надежды,
печалью поспешной.
Не будет всё, как прежде.
Ушёл, улетучились мечты,
но забыть тебя мне сложно,
не хватает сил.
Одиночество моё кричит вдогонку,
сердцу колко, огради от лжи
мою головоломку.
Город засыпает,
он боли моей не знает.
Свет фонарей во тьме тает.
Прости, но я украду твой покой,
даже, если ты не со мной.
Ты останешся последним патроном
моей обоймы,
высока плата за любовь,
она объявила свой бой...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743499
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 26.07.2017
Дякую Всесвіту завжди:
за іскру душевного вогню,
за люблячі вірні серця,
за промінь сонечка золотий,
за Мир над моєю головою.
Боготворю його за цю енергію,
за мрію, що ятрить спокій,
за силу, що бере вершину.
Поклоняюся йому за Космічний Оберіг,
що дарує Життя нашому Світу.
Чекаю від нього заступництва,
його Міжпланетного Водійства.
Вірю в його потужність,
що зможе нам Землянам допомогти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743496
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.07.2017
Зустрічала світанки,
проводжала заходи.
Не знала, що їхнього бігу
не спинити ніколи.
Дні обганяли ночі,
місяці роки,
біг їх зупинити
було ніколи.
Поспішали роки на бігу,
розбиваючи Душу об тугу.
Весна зустрічала
гілкою бузку.
Літо купало в морській піні,
наповнюючи серце запахом його.
Зима - блакиттю
прекрасної ялинки.
Осінь же зупинилася,
зглянулася і пробачила.
Подовжує для мене
свою багряну пору,
не пускаючи в Душу заходу,
якого не чекала,
він сам мене наздогнав,
як небажаний
Життєвий буревій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743399
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.07.2017
Как малыш, впервые радуется солнцу.
Как молодая кормящая мать,
спокойному радостному чувству.
Вот, так и Истина, радеет за спасение
людских драгоценных душ.
Мы, каждый, как одинокий парус,
выплываем в реку жизнь одни,
и уплываем из неё тоже одиноко,
исполнив свой долг до срока.
Некий Сон – жизнь наша, с годами
улетучивается её Мирская прохлада.
Душевная лёгкость, её полёт,
позволяет описать нам небесный свод.
Очаровательно благороден пейзаж вокруг нас.
Копировать жизнь или подражать чужой, не стоит,
ведь тебя только свой путь сможет успокоить.
Передать небесные тайны словами, задание не реальное,
но стремление возбуждает невероятное.
Трепещущее сердце при вздохе, и взгляде –
залог словесной вышитой глади.
Движение жизни, не терпит покоя.
Я, стремлюсь, всю правду,
и не только ту, что видит глаз,
донести душевно до Вас.
Род каждого из нас, как великое дерево,
уходящее корнями в глубину будоражащих веков.
Человек – часть Вселенной,
мы – разумные её ветки.
Утвердись мысленно поэт,
лови человеческую глупость,
и высмеивай её,
чтоб покинули мы плен её.
Есть одно благо – знание,
только оно должно оставаться в чести.
Миг уходит между весной и бесконечной зимой,
руки капелью умой.
Чтоб описать мгновенность,
нужно иметь зоркий глаз.
Как задержать красоту сияния Света,
луч утреннего рассвета,
аромат полевых цветов,
свежесть плывущих облаков.
Мгновение взгляда в сердечную даль,
гладь лучика любви.
Красота жеста и тела,
и душа уже обомлела.
Когда мы одни и храм движений неуловим,
рвемся в порыве души,
как свою страсть не глуши.
Мы реку жизни напоследок переплываем
и очередную прожитую жизнь, как сон,
как сказку забываем.
Холодное – Я, ввиде сгустка души,
остаётся в небесной тиши,
и только Разум наш тлену в веках
не поддаётся, энергией нетленной
в Мироздание рвётся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743395
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 25.07.2017
Бог завжди з нами,
у фізичному Світі,
матеріальному, духовному
і вербальному.
Він усюди Тут і Зараз,
відчуваємо кожну свою Годину.
Йому лише відомий наш термін,
коли закінчиться Життя Урок.
Граємо ми з Життям,
як пустотливі діти,
грішимо, щоб Він не помітив,
а від батьківського ока
сховатися неможливо,
треба нам приборкати свій запал
обережно.
Уроки Його іноді нам здаються
жорстокі, але видно, тільки так
ми зрозуміємо, що не самотні.
Скільки сліз і криків Душі
над Планетою кружляє у тиші,
ці енергії, якби
у матеріальному вигляді могли
відтворитися, то їх повірте,
можна було б злякатися.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743258
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.07.2017
Человечество ввергнуто
в пучину материальных
страстей и страданий,
порабощено лавиной
своих же желаний.
И только, благодаря
активности, сомнений
Души и страха
каждой личности,
своей несовершенности
в этом Мире,
мы торим новые Пути,
под покровом Высших Сил,
вверовавших в разумность
нашу и смелость.
Высщие Сферы являются
хранилищем всех самых
прекрасных интеллектуальных
достижений Человечества ,
начиная с момента воплощения,
до текущего мгновения.
Но, нам гордиться пока ещё нечем.
Мы сделали только первый шаг,
на Пути формирования
Своего Разума.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743253
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 24.07.2017
Ніч, я тебе не люблю - холодна, самотня.
Ти, як злочинниця, стежиш за мною,
відносиш сили геть, осоружна,
нічим не можеш мені допомогти.
Ніч норовлива і довга.
Та де ж той ранок вже,
коли пахне жасмином у вранішній росі.
Ніч, як мені з тобою важко,
ти подруга смутку і печалі,
навіщо мене з тобою повінчали.
Я твоїх ночей нахлебталася сповна.
Поринула в сльози, подушку стискаючи,
на себе зла і на нього,
на весь Світ в цілому.
Ніч, я у тебе під постійним прицілом.
Хто винен?
Ніч лукава, впусти у свої межі,
адже для серця мрії немає перепонів.
Не смійся над любов'ю, не ховай стежини
надії ніжної, в місячну пору сніжну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743146
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.07.2017
Лето буквально "плавит" мозги.
Противоречивые мысли -
Двигатель Прогресса,
заставляют искать свой Свет впереди,
сколь много по-миру не броди...
Мы - путники, без устали
Жизнь поглощаем, себя и других удручаем,
но неустанно ищем выход
со своей печали.
Люди страдавшие, но не сломленные,
чувство сплоченности ищут...
Я тоже прошу Небеса,
не отвернитесь от моего горя,
свои слёзы соберу в ладони.
Стоит жить счастливо, счастье не следствие, а выбор.
Убивает ЭГО - посредственность.
Благо, верность у меня, как черта,
не предавала никого и никогда.
Говорят, писать здорово и модно, согласна.
Поэты, они как родственные Души,
связанные между собой,
любовью к Жизни,
как таковой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743145
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 23.07.2017
Моя Жизнь - слезинка Господа,
дал доброту и красоту,
и отпустил с порога Отчего
на Жизни долготу.
Он знает, что стезя нелегка,
видит страдания, дней одиночества,
но хочет, чтоб сама выкарабкалась
на гору творчества.
Преодолела Жизни горечь,
обидой не захлебнулась,
избила ноги в кровь,
но чтоб на Земле
сполна Уроками отмучилась.
Ему меня жаль, я знаю,
как мне своего ребёнка,
но сколь меня не учи,
ошибки колки.
Стараюсь быть достойной
Его Перста Жизни.
Сколь же не совершенны
моей жизни порывы,
но Он знает,
сколь для меня они
тяжелы непостижимо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743031
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 22.07.2017
Пасла з дідом кози,
волошки любила,
де я це дитинство,
з роками загубила.
Як можна забути,
те сп'яніле поле,
духм'яні трави,
квіти бузинкові.
Купи соломи запашні,
з гіркуватим духом стебла.
Скирти б'ють в ніздрі,
пахощами сонця.
Муха б'ється в павутинні
на віконці.
Збирали горіхи -
ліщину у лісі.
Гомоніли гуси,
поганяли до ставу,
а там того пір'я,
ніби у сніжному завалі,
ми його збирали,
ну як ті прикраси.
Тепер навіть смішно
про це й згадувати.
До Сейму бігли наввипередки
з кручі, його красу бачили
тиху й невмирущу.
Лише хочу, щоб в Житті,
ще випала нагода,
пройти по маминих слідах -
село Клепали, Конотоп,
Буринь, Путівль,
віддати шану,
покиль жива,
пам'яті поколінь.
Любо дивитися на Світ,
скільки сягає око,
я б ще дивилася на село,
й степи, хоч би уві сні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743028
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.07.2017
Никого и ничего не торопи,
не спеши искать, что впереди.
На всё в Жизни свой срок -
Господь даёт Урок.
Всё происходит по Его Воле,
а не нашей,а мы наивностью
наполняем свою поклажу.
Обогнать и обмануть
пытаемся Судьбу,
малые ещё всё-таки Дети,
ведь даже Дар душой писать,
Господь мне дал,
когда заметил,
что страданья рвут
на части сердце.
Дар дал, как "погремушку"
вручил в руки,
прими, не плачь, пиши,
себя не осуждай,
согласна с ним и не ропщу,
печаль от себя отпущу,
теперь не думаю,
когда моей Жизни Край,
лишь в Творчестве,
воистину Мой Рай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742922
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 21.07.2017
Дожилася, мої проблеми
не потрібні нікому,
і я це добре знаю.
Навіть сама втекти від них
бажаю, жити по-новому
себе привчаю.
Важко, якщо чесно,
війна, вона ж, як клеймо,
сподіваюся дасть Бог сили,
зітру з лиця Землі його.
Звичка увесь час
виправдовуватися добиває,
я її в душевних муках
втопити намагаюся.
Хочеться змінити Життя
на краще.
Потрібний політ Душі,
а "гирі" на ногах
тягнуть назад -
агресія, наївність,
егоїзм і інше.
Тільки їх зживши,
Душа з польотом дружить.
Вчуся володіти собою,
не падати духом.
Адже, Бог дає стільки випробувань,
скільки Людина може винести.
Що це дуже важко,
сама знаю, на своїй шкурі випробовую.
Люблю свою Батьківщину,
захищаю, присвячую їй увесь свій шлях,
адже знаю,
що безрідні довго не живуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742920
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.07.2017
Еле брезжит Свет
в конце моего тоннеля.
Потери, страдания позади,
а что меня ждёт впереди?
Разум рисует картины,
пытается у сердца отнять рутину.
Хочет обмануть Душу,
сладкой мечтою досужей.
А может, я сама виновата,
что обманываться рада.
Шепчу себе, не опускай глаза,
не закрывай поволокой туманной ресницы,
не давай уснуть памяти искристой.
Вера тоже пытается усыпить боль и страх,
а впереди только мираж,
да пережитого неумирающий, жестокий,
бесконечный шквал...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742781
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 20.07.2017
Не хочу старіти Душею, та і тілом теж.
Сили життєві зберегти, ось що дорожче.
Наш Вік - це Вік нашого серця.
Скільки ж воно натерпілося від життя з присмаком перцю.
Радію зрілості духу і накопиченій мудрості,
молодій, ясній свідомості, незважаючи на вік.
Кожне покоління щось вносить своє,
досвіду їх довіряйте, складайте в скарбничку свою,
та за них не забувайте.
Людина створює свій пріоритет,
не хоче порівнювати себе з іншими,
гординю треба пригнути свою
і користуватися знаннями чужими.
Адже їх багато не буває
і вони не в шкоду,
силу через них черпає людина.
Період людського життя кожен гарний,
тільки покращуй його і примножуй.
Пишайся своїм високим Я,
але пам'ятай, що знаннями повниться
Матінка-Земля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742779
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.07.2017
Березовий, зелений лист
пробився, весняному
сонечку здивувався.
Радісно гілки тремтять,
сережки прикрашають наряд.
Білий стовбур оновився,
як костюм
у естрадного артиста.
Струнка береза, величава,
виступає, немов пава.
Соком своїм поїть,
сердечно з нами говорить.
З ним, радість Природи
нам передає,
щоб не лише
про її користь думав народ,
а бачив в ній прекрасне -
це зробить наші душі ясними.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742648
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.07.2017
Багряное утро проснулось,
в Душе всё перевернулось.
Радость Мира учит жить по-своему,
чтоб могли сердце успокоить мы.
Каждый цветочек, листочек,
в Природе благоухает и трепещет,
хоть в Жизни его Путь не долговечный.
Радость людям несёт и замирает,
лепестками облетает.
Природа с каждой весной оживает,
устали не знает.
А мы с возрастом впадаем в апатию,
ведь чувствуем Жизнь на закате её.
А она может и есть,
самая тяжёлая "болезнь".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742646
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 19.07.2017
Все вокруг трепещет от добра.
Вода от ласковых слов меняет структуру.
Кристаллы выглядят, как цветы
необычайной красоты,
а от гнева супротив,
страх какой ужасный негатив.
Душа человека совершенствуется
под силой веры и добра.
Но, если мы почти на 80% из воды,
то сколь добрые слова для нас важны.
И от длительного холода,
сковывает Душу льдом душевного голода.
Вначале нас, затем тех, что вокруг нас.
Ледниковый Период ближе,
чем Арктические Айсберги, выходит,
и важнее, кто в добре,
из нас, правду находит.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742544
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 18.07.2017
Втомлена Душа,
їй щось не спиться,
Життя сторінки перегортає,
як горобинові намистинки перебирає.
Щодня, як кіно,
свою стежину протоптує,
кожну хвилинку
щасливу записує, береже,
споглядає, ніби збоку,
на усі мої перипетії сумні.
Щастя в ньому бракувало,
але немало чого пізнала.
Сумна Життя доріжка була,
але я з неї не звернула,
Хрест свій дотягла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742543
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.07.2017
Веселкою побіжу у бездонну далечінь,
наздожену стрімкий струмок,
захоплю в полон вітерець - молодець,
це і буде печалі моєї кінець.
Надзвичайне наше Життя,
то як промениста мить,
коли в любові купає Світ,
то Всесвіт світить в Душу,
неначе щастя виймає назовні.
За "соломину" - Життя хапаюся,
що є сили,
не зраджую своїй меті.
А визнати таки повинна,
свою вільну, степову Душу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742356
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.07.2017
Время - страж покоя.
Солнечная поляна
росою блестит
с ним в споре.
Царственна Природа
в повседневности Бытия,
первозданность Мира
в ней заключена.
Вкус к Жизни не теряя,
Мир нужно уметь
чувствовать и слышать
созерцая.
У китайцев,
запах Жизни -
запах помидорной ботвы,
а у меня - это
запах детства,
дачной поры.
Сохраню же его
в сердце,
как доброе зерно,
на Процветание
и Добро.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742354
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 17.07.2017
Ти даремно подумав, що щаслива,
що не потребую я тебе.
Та просто на вигляд гордовита,
а думки тільки про тебе.
Не зрікайся любові.
Її не судять.
На Віку, як на ходу.
Скільки болю,
бути коханою,
та не твоєю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742240
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2017
Удивительная мелодия ночи,
как будто хмель в голове.
Звезды сияют сквозь пространство
светлые, живые, ясные...
Луч посылая из тьмы,
веками видели действо вокруг.
Сколько влюбленных глаз
таяли в глубинах вечерних,
а на Земле это кажется
было вчера, мгновенье.
Быстротекущая наша Жизнь.
Только была осень,
уже подхватила зима.
Недавно весна изобиловала
яркая и прекрасная,
но осенью ее красота безжалостно погасшая.
Гонит ветер неугомонные лета
год за годом, а мы
все ожидаем счастья искру,
загадывая желание в ночи.
И только, Вековечное Полотно Небес
желает нам чудес.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742238
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 16.07.2017
Гілка берези, сережки золоті,
пташиний гомін, літа передзвін.
Трепет душевний
не вилікує час,
а може це
і добре.
Адже життя складається
з миті,
польоту тіла і Душі.
Безвладний над цим час,
пожежі серця не гаси.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742092
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.07.2017
Несла утром воду я на коромысле,
ведёрки качались, как малыш в колыбели.
Солнышко в них задорно лучи купало.
Я за него родное, сердечко бы отдала.
Цветы встречали головками качая,
глазами их купала взглядом лаская.
Мальвы шептали мягко на ушко.
В барвинке ноги будто заблудились.
Фиалка - подружка радостно вздыхает,
всё потаённое она обо мне знает.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742086
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 15.07.2017
Солнечная сущность Души моей,
позволь, как розе распуститься в ней,
эликсиром любви и надежды наполнить этот Мир и сердца.
Пусть счастью людскому не будет конца.
Пусть каждый в него верит и ждет -
надежда исполнится и придёт.
Чтоб каждый помнил,
что под ногами не просто Земля, а Земля-Мать,
что нельзя её осквернять и на неё роптать.
Что она живая и даёт Жизнь нам всем –
поколениям сущим, в Веках растущим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741923
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 14.07.2017
Хочемо квітів
з немолодого дерева отримати,
але не знаємо,
чим обернеться цей запал.
У моїй Душі
сталася страшна біда,
особиста Доля рухнула,
але вірю,
як після дощу,
світить ясно сонце,
загляне і до мене
ясний промінець у віконце.
Іноді здається,
що Життя зупинилося,
але вірю в його силу і милість.
Напевно довго живу,
раз тверезу голову маю,
але нехай мене також розбурхують -
світло місяця і запах вечірньої пори.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741921
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2017
Живу, як по "мінному полю" йду.
Характер уразливий, недовірливий,
для Життя обтяжливий.
У голові ідей палата -
ходяча енциклопедія,
Природа в цьому винна
і над інтуїція.
Шкода, що не пробивна
і не наполеглива,
така вже народилася
з клеймом самотності.
Ніби і скромна,
не вредна і
не самозакохана,
а по-життю,
Долі не маю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741785
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.07.2017
Во взгляде печать печали,
может ты знаешь почему?
Страданья женщину никогда не украшали,
да и одиночество невмоготу.
Суров вердикт Жизни, я знаю,
но надежда с верой ещё живут,
ищут счастливые моменты,
ведь из Души моей идут...
Небо Мирным будет я верю,
зажжется салютом радость в глазах,
но вернется ль былое счастье
трудно сказать.
Мимолетны Жизни мгновения,
пролетают, как снежинки тая,
верю распутает Бог
Судьбы Нити, только Он всё знает.
Вечер, согреюсь Глинтвейном,
ним и стресс полечу,
верю прийдёт моё мгновение,
и я в нём, как птица взлечу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741772
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 13.07.2017
ГЕН - великая "штука",
и когда лучшее отражается
в детях и внуках,
радуюсь неимоверно...
Я в Жизнь не играла,
а всю себя отдавала,
так сложилось,
иначе бы и не получилось.
С какого теста ты "замешан",
то по-жизни с тебя и получится.
Не надо переделывать друг друга,
подражать друг другу,
обижать друг друга...
Ведь, что внутри, то и снаружи.
Иногда, хотим убежать от Жизни,
и не вдомёк,
что бег от самого себя к себе же...
Мы черствеем, каждый день
едим хлеб, уже даже не нюхая его,
не считая усилий затраченных на него.
Не доел - бросил...
Нам необходимо задуматься,
об уважении оказанном нам Вселенной,
ведь избраны именно мы,
чтобы достойно прожить людскую,
свою Жизнь Земную.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741654
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 12.07.2017
Люблю море, але коли пісок ногами ворушу,
то згадую з радістю сільську свою сушу.
Коли у гості на село Клепали приїздили, то усі сусіди знали,
що до діда Андрія міські поприлітали.
Пекли хліб запашний, високий,
з кіркою репнутою, глибокою.
Картоплю запашну з печі виймали,
у бадиллі огірки збирали,
все було своє, смачне і рідне.
По селу, бувало йдеш, кожна дитина вітається,
а я вже і не згадаю декого, то запитую -
чиї ж ви такі гарнюні повиростали.
Чому в міському ритмі багато втрачаємо,
біжимо за заробітком, нікого не помічаємо.
Стали жити спроможніше, а серця збідніли,
мабуть перед Добротою ми провинили.
На жаль, вже ні до кого в село приїжджати,
але з Морем рідну сушу нам не порівняти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741653
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.07.2017
Синок, ти в порі юності.
Навіть повітря повинно пахнути жасмином,
дружи з цим Світом.
Бери тільки краще від нього,
а гірше саме бреде,
не потрапляй в його пастку.
Уперто прагни стати собою,
шукай свою ідентичність.
Навіть, якщо іноді і бракує чоловічого зразка,
батьківська любов вкаже шлях,
з отроцтва в статус дорослого,
без емоційного голоду і душевного холоду.
Поступово ти входиш у світ дорослих,
бажаю гармонійно пережити виток твій в житті,
добитися схвалення і любові інших людей,
стати хазяїном власного Життя, а не його лакеєм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741504
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.07.2017
Шли свой Заказ Вселенной,
что хочешь ещё сделать
непременно.
Не ослепни Душа, проси.
Я тоже прошу, не убей
во мне поэта,
в Жизни не продамся за пятак,
ведь, за творчество за Это,
многое готова отдать.
Я не стану врать,
роль Его , в моей Жизни
сейчас велика.
Скорость жизненную
обеспечить нужно,
не откладывать,
не раздумывать,
в который раз
не сомневаться,
а в жизненный круговорот
ворваться.
Когда мы трудимся одни,
то зарабатываем для семьи,
а когда все вместе,
мы вкладываем,
приумножаем богатства страны,
а эти силы ей сейчас,
ох как нужны.
Боязнь изменений
многим мешает,
движению вперёд лишает.
Формула успеха -
налету подхватывать идеи,
это и откроет нам
в будущее двери.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741502
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 11.07.2017
Я в море буквально влюблена.
Только на его берегу,
шумом прибоя,
могу Душу успокоить.
Бьёт оно пенным кружевом,
размывая песок.
Вдали соединяется горизонт
и морская стихия ,
рисуя строгую линию.
Море, то тёмно-синее до чёрного,
затем, по-мере приближения,
бирюзовое до светло-зелёного,
с буйством красок Природы
для сравнения.
Ближе к берегу борется с валунами,
брызги отливают серебром.
Какой Господи, прекрасный,
обворожительный простор!
Море - оно живое,
утром волнуясь купается с зарёй,
вечером тихо вздыхает, засыпая,
лунную дорожку нежно купая.
Уголок Земного Рая!
Волнует кровь,
бархатисто обвивает,
на своей волне пребывает,
что от нас скрывает,
может песню пирата,
что канул в глубины безвозвратно.
Оно фантастично с тайнами
глубин безграничными.
Вхожу в море, купаюсь в его ласке,
как в сказке,
ощущаю полноту его безкорыстной любви,
восторгаюсь нежностью,
заряжаюсь его страстью,
тону в волшебном блаженстве его
и очаровании.
Одно слово - восторг!
Догорают последние отблески заката,
море, как я тебе рада !
Море тихо вздыхает,
будто меня тоже понимает.
Волна ласкает, манит, зовёт,
чувственно скользит по-моему телу,
её страсти нет предела,
буквально плавит меня,
уносит прочь страдание, лечит душу...
Чувствую, я уже "не овца на закланье",
а борюсь за Жизнь свою с новым,
всё побеждающим желаньем!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741373
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 10.07.2017
Сину, люби Україну,
як рідну Матір.
Шануй, оберігай,
не соромся, любов
свою віддай.
Бажай їй Мирного
ясного Неба.
Теплого сонечка
у кожному віконечку,
пташиного співу.
Хай квітне Вона,
немов квітка рожева,
усміхнена та весела.
Соняхи нехай до веселки
посміхаються, денному
світлу радіють.
У колодязі водиця,
хай відзеркалює зірницю.
Ранні пташки росу п'ють,
ніби з нами бесіду ведуть.
Літо швиденько
свою пісню доспівує,
стежину зелену
на жовту змінює.
Скільки сліз пролила
на стежині - Життя,
та чіпляюся за неї,
неначе дитя.
Як весною радіють птахи,
повертаючись з чужини,
так радію і я, що з дітьми
залишилася жива.
Правда, втратила батьків та чоловіка,
я за ними в постійній тузі,
але оживають мої надії потроху.
Коли потухне бездонне війни кадило,
тоді і серденько моє зрадіє.
Роблю неймовірні зусилля,
на своїй стежині безсилля.
Скучила за добрим словом,
закусила тремтячу губу, примирилася згодом,
на порозі останнього притулку.
Я ніби крапля роси,
падаюча з листа,
на межі невідомого і нездоланного.
Так, я пройшла крапку повернення,
мій Дух, як орел -
посланець Неба та Землі,
він живе відповідно до Божої Істини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741372
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.07.2017
Роки, як Ваш біг утримати?
Радує, кожного прожитого дня,
весняна благодать.
Свіже повітря дарує крила
без зусилля.
Сонце - світило Світу,
променями балує нестримно.
Шепіт уранішньої роси у всьому
захоплює Душу,
прощається з ніччю,
зустрічається з днем.
Життя відчуваю серцем, розумом,
я Твоє творіння, Боже!
Прийде і вечірній захід
мозаїки рум'яної,
віддасть борг Природі
блиском з висоти,
на зустріч блакитного місяця.
Скину млосний сон своєю рукою,
знайду довгоочікуваний спокій.
Ніч бузковим, зоряним покривалом,
порадує Вічністю завзято.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741218
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.07.2017
В череде минувших прожитых дней,
оставляем частичку мы Души своей,
любим, ненавидим,
тлеем ли Душой,
всё равно мы любим
каждый миг свой.
С чистого листа
Жизнь нам не начать,
время учит нас
всех вокруг прощать,
что имеем, главное,
нам не потерять,
а сложнее всего
доброе не забывать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741215
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 09.07.2017
Дорожіть один одним,
коли Ви удвох.
Дорожіть один одним,
кожним прожитим днем.
Дорожіть, цінуйте миті,
час же не гумовий повірте.
Не критикуйте оточення,
з роками розуміємо,
наскільки дні ніжні
і в канві нашого Життя важливі.
Залиште страхи,
передчуття,
рухайтеся і оновлюйтеся,
тільки на собі коханому
не зациклюйтеся.
Душа кожен свій День
вибирає, коли їй
прийти в цей Світ
і піти з нього, знає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741090
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.07.2017
В мире боли
нет места радости.
Слова болезненны,
колючие мысли
терпения добавляют.
Кто терпит постоянно
боль окаянную,
тот знает ей цену безоплатную.
Боль моральная или
физическая равновеликая,
разница в ней небольшая.
Мучает тело и Душу,
что та, что эта,
такое её вето.
В минуты её наивысшей
напасти, не перестаешь
удивляться живучести
Души и тела.
Кто держит нас на Свете
не трудно догадаться,
но насколько велика Его Власть.
Кричишь Ему -
я больше не могу,
а он вторит,
жить будешь
и все сможешь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741088
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 08.07.2017
Кричу собі, безглузда, не пускай його у свої сни, не пускай.
Вдавай,що не помічаєш його, прокинься і не помічай.
Наказ собі дай, перестань Душа - не кричи, не кричи.
Ти ніч від білого дня, нарешті відрізни, відрізни.
Кричу собі, безглузда, не пускай його у свої сни, не пускай.
Він не може Ангелом любові в Життя твоє увійти, шкода.
Самотності слід міткою-болем гризе в дорозі, в дорозі.
Відстань вже не допоможе щастя знайти на порозі.
Любов моя у тебе, як прийомна дочка,
Ти пробач мою непокірну нічку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740967
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2017
Помни обо мне,
для меня это много значит.
Помни обо мне,
и в минуты не удачи.
Помни обо мне,
даже в плохую погоду,
когда последняя капля дождя,
грустит на окне не спеша.
Помни обо мне,
и днём, и ночью,
жаль, что не встретились воочью.
Любим говорить,
знать не Судьба,
а сами верим в это едва.
Хочется, чтоб сон явью стал,
и след оставил сердец накал.
Не вероятно многое в Жизни,
вместо глотка любви -
горькая слеза,
вместо счастья - жестокая тоска.
Мечта глумится над нами,
в поисках счастья ,
бродит небесами.
Томление Душ между нами,
пытает чувства
холодными ночами
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740965
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 07.07.2017
Я, як і будь-яка інша Людина,
займаю Своє місце у цьому Світі.
Відчуваю, що допомога
приходить від предків,
навіть тих, хто давно відійшли
у Світ Інший.
Межі моєї свободи
не безмежні,
залежать від моїх можливостей,
не переоцінюю їх,
я - здорова людина,
а не псих.
Зараз, не по-моїй волі,
відкриті Двері в Нове Життя,
немає валізи набитої доверху
старими і безглуздими речами,
переходжу цей невидимий рубіж
між минулим і майбутнім,
борючись зі своїми примітивними мріями,
намагаючись не користуватися
"рожевими окулярами".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740807
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.07.2017
Душа кричала,
пыталась всё начать сначала.
Чайкою одиночества,
билась о море творчества.
Силы последние отдавая,
криком врывалась в Мир.
Червячком, как в яблочке,
в сердце одиночество,
доедает совести
остатки пророчества.
Жизнь жестока и горька,
спуску не даёт,
не гонись за славою
попадёшь в пролёт.
Не гонись за дружбою,
смело подведёт.
За богатством тоже
тленно, как и всё...
Попроси у Бога лишь одно -
испытать Любовь,
она ведь нетленна
и жива во всём.
Сколь мы не пытаемся
свою Жизнь сберечь,
но Судьба немилостива
и остра, как мечь.
Рано или поздно
всё на места расставит,
потому что Миром
повсеместно правит.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740804
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 06.07.2017
Життя Людини,
як Іскра,
що впала з Небес,
до Землі долетіла
і згасла вкінець.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740636
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.07.2017
Осенняя пора потеряла свою плодородную силу.
Исчерпала себя, спряталась под пологом
снежным, белым.
Голые ветки волнуются,
на свежем, морозном ветре.
Хмурые поля - надменная
замерзшая красота.
Снежинки блестят,
как будто серебряные бабочки.
Небо чистое - большое озеро,
розовеет от зарева.
Чувствую, мы - винтики
Большой Жизни.
Когда-то растает снег,
прилетит весна,
зачирикают птички,
потекут ручьи.
А теперь, приходит вечер,
стесняясь опускается солнце -
чистое, большое, красное.
Звезды золотым дождем сыпнули искрами,
морозные, будто нарисованы.
Природе необходимо платить добром за добро.
Хочется, чтобы взлетела птица - счастье,
и села на мою ладонь,
ища в Жизни покой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740635
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 05.07.2017
Батько говорив, ти схожа на прабабцю, і по-життю покірлива,
тяготи Життя виносиш, як і вона бувало, буденно.
Прибирала сім'ю з дев'яти душ.
Коли вона бідна спала і відпочивала
ніхто і не бачив.
Остання лягала, ще і кожній дитині на піч то яєчко,
то солодкого пиріжка давала.
А ми говорить, робимо вигляд неначе спимо,
а самі, як горобці, за нею очками стріляємо.
Уранці прокидаємося,
а вона вже з печі сніданок дістає,
молоком утрішнім пригощає.
Жила її турботою уся велика сім'я.
Але, коли одного разу, піч потухла,
кожен зрозумів, що прийшла важка смуга.
Вона пішла з Життя тихенько, буденно,
як провинила, що уранці обід ще не зварила.
Тоді, говорить батько, я зрозумів - малий онук,
як буває на серці щемить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740508
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2017
Какое счастье быть любимой,
а не замученной и торопливой.
Какое счастье быть долгожданной,
а не забытой и нежеланной.
Какое счастье самой любить,
надеяться с ним быть.
Какое счастье одним воздухом дышать,
слышать приближение шагов и ждать.
Какое счастье, если все это есть,
но не каждому от Судьбы такая честь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740507
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 04.07.2017
Встреча на миг,
искушению рада.
Секунда глаза в глаза,
для сердца отрада.
Минуты вместе -
Божья награда,
и пусть года летят,
без следа,
в безсмертия врата.
Ответного желания
хочу испить,
как путник глотка воды.
Право на тебя не имею,
и в плен свой не беру,
только ответь,
увидеть ли смогу?
Прийди на мгновение,
кричит сердцебиение!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740353
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 03.07.2017
Людина - паросток Життя,
у сонячному потоці променистому.
Ти плачеш над голодом
у далекій Африці -
це добре,
але що забуваєш допомогти тому,
хто поруч - це погано.
Якби кожен з нас,
зробив добро іншому,
полегшив би його і свою дорогу.
Лихослів'я б прибрали
з життя, повітрям би
дихали чистішим.
Не плювали б собі під ноги,
чистіші б були наші шляхи - дороги.
Облегші ношу кому важко,
зменши людське зло,
ми ж знаємо, що тільки від Життя
собачого, собака буває кусючою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740351
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.07.2017
Я пробачаю себе за почуття образи,
я прошу вибачення у тіла і душі -
не дала їм радості і половини,
від непроглядної життєвої суєти.
Моє Життя повинно змінитися на краще,
Земле-Матінко, прийми мою провину.
І дай по-життю ті події,
які сама я залучити не смію.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740212
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.07.2017
Плыть по - течению не хочу.
Идти по-тонкому льду тоже.
Место своё под солнцем
найти, вот , что дороже.
Хочу быть по-жизни ведомой,
в поиске постоянном быть,
в некоторой мере.
Пространство даёт шанс,
реализоваться в своей сфере.
Пытаюсь избавиться от
неуверенности в себе,
стремлюсь к лучшему в Жизни.
Она сложна, и бывает то,
что любим мы, уже принадлежит
другим.
А мне, с усилием большим,
не взирая на кризис,
хочется добиться успеха,
избавившись от одиночества
в пучине творчества.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740210
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 02.07.2017
Чем можно измерить любовь матери, сынок?
Ведь она тебе отдает своей крови ручеек.
Ради тебя жизни своей не пожалеет,
все думы о тебе лелеет.
Желает тебе только счастья,
Душой трепещет о твоем участии.
Твоя боль, ей болью троекратной отдается.
Пусть жизни непогода тебя не коснется,
обходит стороной несчастье,
пусть гром гремит издали,
а молнии гаснут вдали.
Пусть солнце светит ярко и в вышине,
и в глубине души,
освещает сердца поступки-падежи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740068
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 01.07.2017
Душі тісно, як в темниці,
хоче світла сердечного дня,
весняну зірницю,
співи солов'я.
Їй би по-полю
на буланому коні,
ніби по-морю в сизій ковилі.
Степові простори, луговий степ,
є де розгулятися,
на що милуватися і на що дивитися.
Я люблю Природу - Життя колиску,
для усього народу в ній відкриті двері.
Істина не ділить
на багатих, жебраків,
на голодних, ситих,
на своїх і пришлих.
Любить безоплатно,
дарує щасливі моменти.
Вчить з пристрастями боротися,
щоб на себе коханого
нам не напоротися...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740067
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2017
В Юбилей совместной жизни
букет ромашек покупала себе.
Итог подведен ими отличный,
без слов понятно и тебе.
Со многими такое бывало,
знают осадок надолго и хорош,
но Жизнь соткана из событий,
которые не обойдешь.
Судьба - по-украински «доля»,
т.е. часть, не принадлежащая себе.
Этим её и успокою на радость тебе.
Судьба играет человеком,
или он – Судьбой?
Дилемма от века и до века,
трудно понять самой.
Судьба, ну что же ты такое:
рок небесный или людской?
Не могу с тобой поспорить,
право выбора за тобой.
Сила твоя надо мною.
Заигрывать с тобой опасно,
ведь если отмстишь,
то годы пролетят безучастно,
проваливаясь в иной Мир.
Судьба – ты Высший Закон, ты – Сила,
тебя зовут то фатум, то рок,
но через твои границы перепрыгнуть
никто еще не смог.Жизненный Путь выбирает Душа,
но ты ее направляешь, учишь,
путь выбирать не спеша,
но иногда и мучишь.
Мы свои слабости отрабатываем на Земле,
корчась в потугах страсти,
учимся роптать на Судьбу в минуты ненастья.
На каждом крутом повороте Жизни,
открывается множество новых Путей,
но почему-то зависли,
выбираем тяжелее,
каждый по силе своей.
Никто не знает, что уготовано Судьбой,
но в лучшее верит,
годами свой проторенный Путь
через преграды мерит.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739925
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 30.06.2017
Я не шкодую,
що зустрілася тобі
не першою, була б
хвацько кинутою
порошинкою тлінною.
Не шкодую, що і не другою,
з часом розчарованою
тобою.
Щаслива, що для тебе
виявилася фатальною,
останньою на твоєму шляху,
вистражданою любов'ю і тугою,
було тобі з ким порівняти
рідний.
Серце твоє все знало,
уві сні часто до мене
прилітало, наяву смс -
крилом накривало,
але тобі цього
було мало.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739923
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2017
Догони - детства сладкие сны.
Догони - шум ветра, шелест листвы,
след самолёта в небесной дали.
Догони - пламя прекрасной девицы - зари,
миг, ушедших лет быстротечных.
Догони - скакунов в неистовом галопе,
прибоя волну пенистую, высокую.
Догони - паутинку бабьего лета,
преодолей скорость света.
Догони - мысль счастливую, неуловимую,
в пору осеннюю, дождливую.
Догони, если сможешь, играя, счастье
душевного Рая.
Догони - мечту о нём любимом, единственном,
не повторимом.
Догони, иначе быть не должно,
хотя и без этого жить можно,
но счастлив ли будешь,
поступай осторожно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739791
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 29.06.2017
Мої вірші, як кораблики
пущені по воді.
Вони, як листя дерев,
розлітаються в нові серця - двері.
Вони плакали зі мною, раділи.
Вони сумували і відроджували в мені Віру,
я відпускаю їх у Ваші серця,
без забобонів, сміливо.
Вони учили мене, а може
допоможуть і Вам.
Вони, як величезний вал,
народжуються знову і знову,
проливаючись словесним потоком - струмком.
Наскільки велика Сила Слів,
вона може обпалити, як вогнем,
може угамувати спрагу,
може вручити соломинку,
у життєвому потоці довгому.
Все в Житті по Волі Божій.
Є голос - співай,
є талант - малюй,
хочеш сказати - скажи,
хочеш бігти - біжи,
тільки не мовчи, не стій на місці.
Життя - рух,
не пробачить байдужого часу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739790
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.06.2017
После дождика,
лучик золотистый,
выглянул смеясь,
радость Жизни
в нём разлилась.
Может тучка
на Пути его стать,
это не беда,
"смелость берёт города".
Восхищаюсь, глядя на него,
какое огромное несёт
тепло и добро.
Если б так и каждый из нас мог,
хоть на миг, озарить своей
энергией этот Мир.
Хочется, чтоб в нём царила
благодать, да как нам эту
небесную черту достать.
Ясно, что нелегко ,
но объединим давайте свою доброту,
удачу, успех, чтоб расцвела
страна, как Розовый Букет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739657
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 28.06.2017
В житті людини весна
лише одна.
Пелюстками весняного цвіту
облітають літа,
маревом почуттів.
Буцімто, то було не з нами,
роки накивали п'ятами.
Молодість - це і є щастя людини,
його первоцвіт,
ладен кожен її повернути,
як пісні спів,
котра лунає і пролітає.
Один раз ця квітка чарівна панує,
а далі Життя лишень мандрує,
відцвітає, поле-Життя засіває.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739656
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.06.2017
Бог создал Жизнь
тонко.
Земля нас кормит
щедро.
Пчела выгоды
не знает -
мёд собирает.
Родители отдают детям
любовь бескорыстную,
щедрую, нежную.
Мы же, Жизнь
подстраиваем под себя,
своим рассудком,
чтобы было нам уютно.
В борьбе с собой,
выбираем праведный Путь ,
и только свой.
На Земле открыто ещё не всё,
иначе зачем мы на неё приходим?
А чтобы оставить что-то своё,
чего ещё не было в Природе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739544
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 27.06.2017