| Сторінки (51/5015): | « | 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 | » |
Варто народитися,
щоб Планету обійняти.
Все, що було в думках,
але не сказано,
чи буде озвучено
Життям безкарно.
Наші по-життю сліди тануть,
як міражі у тиші.
Дивлюся у блакить Небесну
з великою надією.
Я - маленький кущик,
чи велике дерево,
не має для Світу
великого значення.
Раз я прийшла, то мабуть потрібна Богові,
як травичка, росинка, тумана-невидимка.
Птах співає, його пісня теж потрібна Світу,
наскільки невелика його сила.
Бог нікого не прославив
і не принизив, це уміємо
тільки ми - люди.
Розквітнув абрикос,
листя ще не розпустивши,
дарує Світу своє перше весняне посилання.
Птахи, звіри, манією величності
не страждають і неврозом схоже.
Я пройшла точку повернення
до ілюзій також.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755631
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.10.2017
Через сльози, все через сльози,
стану серця і Душі,
хочу налаштуватися на усе хороше,
вогонь серця пригасить.
У Природі гілка кожна
живиться від кореня.
Від чого ж в Житті
секунда мала,
і та без сили,
і спокою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755462
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.10.2017
Алой нитью строчка по-сердцу.
Обгорелые яблоки войной проседью.
Без всего, что было вчера,
где брать силы начать с нуля?
Ветра поцелуй прощальный
недосягаем для меня.
Надвигается старость - бытия серость...
Гнутся плечи под утратами потерь,
подкашиваются ноги в Пути,
а надо дальше идти...
Проходит время цветения Жизни,
наступает зрелость,
с плодами её спелости...
Руки обращаю к Небу,
черпаю обеими горстями
её Небесную Силу - голубизну...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755460
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 15.10.2017
Сонечко за обрій сідає,
відлуння ночі на п`яти наступає.
Настає зелена тиша,
не гуде від вітру навіть дах,
спить серед гіллячка птах,
квіти поховали голівоньки,
не чути запахів стриманих.
Ніч бере все навкруги у свій таємничий полон.
Висне небо зірковим малюнком акварелі,
сон зайшов у двері.
Він тишею блукає,
в небеснім шатрі купає.
Коли час нічний на небі згасає,
вранішній порі шлях відкриває.
Крізь вікно, промені вії колишуть,
порушують дрімотну тишу,
шепочуть ранкові пісні,
дивуюся природній силі та красі.
Німіє подих, душа прагне нової сили.
Дзвенить повітря, сміється золоте сонечко,
над нами висне туману завіса,
купає квітки барвисті.
Захоплена у полон хитрощами краси,
хочу любити все навкруги,
хочу, щоб зоріли мої очі ясні.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755304
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.10.2017
Ушла уж не одна осень.
Правду никто не узнает,
как больно плелась Жизни нить.
Когда через себя все боли пропускаю,
тогда и Жизнь учусь ценить.
Я всё время чего-то жду.
Жизнь, как зал ожидания.
Хочется любви, а не страдания.
Мирного Неба, светлого дня,
что за вечная в Душе борьба.
Я всё жду улучшения Жизни,
процветания Отчизны.
Я всё время чего-то жду...
Уже и сама не верю,
что лучшего дождусь,
но в мечтах своих не остановлюсь.
Иначе, что же тогда,
вечный покой,
да и туда торопиться не хочется,
хотя и гложет одиночество,
да уже и мало чего могу.
Я всё время чего-то жду...
В этом ожидании пролетает Жизнь,
твержу себе - держись...
Жду от холода теплоты,
жду от зла доброты,
все спирали моей Жизни,
в реалии неистово переплелись,
зависли.
Пытаюсь в Жизнь войти,
как в Море,
ищу в ней счастья и покоя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755302
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 14.10.2017
Философское эссе -
это начало,
а не конец.
Говорят, двойное проклятие
цивилизации,
заставляет нас раньше стариться
но дольше жить.Ловлю момент,
наслаждаюсь снежным,
синим, бархатным вечером.
Погас осенний сон,
под кучей палой листвы,
догорел огонёк его костра.
Сколь быстротечно время,
снег, сколь грусть твоя нежна...
Платиш сторицею, присыпая
рябиновые кисти.
Твердь Земли накрывая,
снежною пучиной.
Молчаливо прельщает твоя красота,
как премудрая вековая притча.
Природная суета улеглась,
зимнее пристанище ей всласть.
Чтит Зима Нового Года Путь,
стражем оберегает его Суть.
А мы, живём день за днём,
особо не задумываясь,
но,что греха таить,
в глубине Души есть ощущение
неизбежного и смутная тревога.
Конец всему всегда кажется не логичным,
ведь столько планов было впереди
для Жизни..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755149
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 13.10.2017
Залишила рідне місто Дебальцеве.
Ніччю розгромили базар вщент.
Вулиці мали тяжкий вигляд,
людей майже не було.
Тільки бійці ДНР марширували.
В душі холодок,
вона буцімто заніміла.
На пероні люди відчувають
цю гнітючу аж дзвінку тишу,
наче перед грозою.
Розуміють, якщо не встигне потяг,
то тут й залишимось.
Дуже не хотілось залишати свою домівку.
В руках торбина та паспорти.
З дитинства знала тут кожну будівлю,
кожен двір.
Коли повернуся,
коли побачу світло у рідному віконці - невідомо.
Сум охопив до п'ят.
Таке на серці безповоротнє відчуття,
ні жива, ні мертва.
Ще о чотирнадцятій годині рахувала на балконі солдатів,
а о першій ночі вже рушила в невідоме.
Скільки їхав потяг,
стільки й поливав град,
почували себе під Богом.
Молитви шепочеш,
відчуваєш себе беззахисним дитям.
Лише о четвертій ранку вирушили з зони АТО.
Син був весь час на телефоні, хвилювався.
Мала дівчинка зайшла до нас,
гуляла по- вагону,
й каже - це твій дідусь, кажу мій,
а ось що мені мама наділа,
то був хрестик,
кажу добре твоя мама зробила,
це зараз наш єдиний захист.
Пройшов головний потяга
й сказав, що за нами путі підірвано,
провідники дуже хвилювались, бо залишили дітей та жінок.
Так нам пощастило урятуватись,
але чоловік не витримав й помер
під мирним небом,
ми - жінки поридаємо,
а чоловіки все в собі тримають.
Від війни ще втечеш,
як Бог дасть,
та від смерті ніколи.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755148
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.10.2017
Барвиночек мой, барвиночек,
приснился ты мне,
приснился ты мне,
тёмной ночкой.
Кустик густой,
фиолетовые цветочки,
как звёздочки сияют,
как звёздочки сияют,
капельками серебристой росы.
Барвиночек мой, барвиночек,
мы твои сыновья и дочки.
Возрождай у нас тепло и радость,
но гони прочь печаль и зависть.
Барвиночек мой, барвиночек,
ты не молчи,
научи видеть правду,
даже в ночи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754986
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 12.10.2017
Ти до мене не ходи
в ранішні тумани,
тиха вода шепотить сонно і мляво.
Розпустила кучері,
зайшла по-колінця,
прохолодна ще дзеркальна водиця,
я її, як подружку радо привітала,
та й попливла несамовито, радісно.
Ніби падаю в небо,
купаюся в світлі сонячного дурману,
лечу за птахами,
прагну висоти, як малеча
маминої теплоти.
Кличу дзвінку тишу,
захисту в ній шукаю,
ніби щиру Душу свою в ній купаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754984
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2017
Просыпается апрель,
начинается новый День.
Середина весны
отбросила свою полутень.
Тепло одолело ещё одну ступень.
Деревьям просыпаться не лень,
они ясного солнышка мишень,
мелкий дождик для них дребедень.
Тучки на небе создают свою светотень.
Птицы чувствуют весеннее новоселье,
в плену радости Вселенной.
Задрала головушку, глядя на их
весёлый хоровод,
прекрасный весенний день,
радуется ему и "старый пень",
даже берет набекрень,
стою, как куста сирени тень.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754796
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 11.10.2017
Морський прибій з грайливою красою,
накотить, ударить, відрине,
душевним трепетом прилине.
Чаклунська, морська феєрія притягує, зве,
хочеться зустрітися з нею знову і знову,
як пальчиком, до себе вабить її сильний магніт.
Бушує море пінистою хвилею, вируючої сили красою.
Сріблом блищить місячна доріжка,
хвилю покриваючи трішки.
Зливається море і горизонт в єдиний оплот.
Природа прекрасна в кожному своєму прояві,
з Божого на Те благословення.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754795
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.10.2017
Україно, чому печаль по тобі з'їдає,
сльозою бринить?
Чому в наших долонях,
ти не маєш спокою?
Хіба ж літами не заслужила,
хіба мало терпіла.
Ти, як та багатостраждальна жінка
з сумними очима,
дивишся на кров пролиту Віками.
Та чи ж мало її було, щоб ще і в наш час,
поливаємо Землю свою повсякчас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754697
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.10.2017
Стало холодать.
Свечой зажжённой согрею
свою Душу.
Помню тепло родных ладоней.
Сколько от них везде тепла и света.
Мои прожитые дни
были одиноки и робки,
но цена их - Жизнь.
Когда нам пора уходить,
решает сам Бог,
а Его "бизмен" точнее
всяких мер.
Потерян счёт одиноким ночам.
С сыростью слёз,
память о прошедшей Жизни,
она будто не моя.
Плачю, вороша былое днями,
а затем сон не берёт ночами.
Ведь всегда была за столом
большая семья, а теперь,
говорит сын - ты да я,
да мы с тобою.
Не скрою гнутся плечи
под тяжестью потерь,
а говорят, что в Жизнь
вновь таки поверь...
Бегут часы, дни, месяца, года,
словно в никуда,
подкашиваются ноги,
а идти надо вопреки преградам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754695
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 10.10.2017
Важко дивитися новини,
нажаханий настрій,
руйнування відбирають сили.
Життя, як розбитий порцелян.
Намагаюся збагнути цей
тяжкий Час.
Тремтить від люті мій голос,
скільки молоді не вспіло
мети своєї досягти.
Нелегко Правду відшукати.
Червоні очі від поганого сну,
останнім часом дуже гостро
все відчуваю, вразлива.
Багато чого діється навкруги,
та малі мої потуги
правду віднайти.
Розум не в змозі взяти гору
над емоціями й пітьма тисне голову.
Переживаю знову найтяжчі
моменти в Житті.
Війна - болюча тема,
як велетенське бурмило,
зненацька налетіло.
Мене життя вчить не по-книзі,
а досвідом, що у своїй валізі.
Втрачаю відчуття часу,
у полум'ї війни,
згоріли мої надії,
мандрівником стала
у своїй Країні.
Хоче накрити суцільна темрява
та я їй не корюся,
з останніх сил борюся.
Це не просто йде війна ,
а боротьба за наші Душі.
Й одне діло спостерігати
і інше діло все втрачати.
Повірте, рано чи пізно,
та Правда верх візьме
у цій темряві
й День постука у Двері.
Платимо життям,часом, платимо совістю,
ціна дуже висока
життєвої правдивості.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTv
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754457
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.10.2017
Мелькают картины - времена года.
Дождевой слезой смывает года,
столетия, века.
Уходят ласковые и нежные мгновения
во временной круговерти.
Только не сходила
счастливая улыбка у рта,
казались бесконечно счастливыми
эти года.
Время шалит с нами непостижимо.
Юность вбирает в себя
все счастливые краски,
живём будто в вечной сказке.
Взрослая же Жизнь постепенно
отрезвляет, в пучину жестокую
бросает и даже не спасает,
сам барахтайся, спасайся, выживай,
ищи Земной свой Рай.
Думаю, откроется нам и сотворение Мира,
только созданное цени,
в меру сил своих береги,
Бога не гневи.
Музыка Вселенной самая красивая
на Свете, не ропщите на Жизнь свою,
мы Её Дети, услышьте Её Доброту.
От нас не столько уж много надо,
в Унисон отдать биение наших сердец,
во спасение от бед и войны наконец.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754456
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 09.10.2017
У Cвіті болю
немає місця радості.
Слова болючі,
колючі думки
терпіння додають.
Хто терпить постійно
біль окаянний,
той знає йому ціну безоплатну.
Біль моральний або
фізичний рівновеликий,
різниця в ньому невелика.
Мучить тіло і Душу,
що той, що цей,
таке його Вето.
У хвилини його найвищої
напасті, не перестаєш
дивуватися з живучості
Душі і тіла.
Хто тримає нас на Світі,
не важко здогадатися,
але ж наскільки велика Його Влада.
Кричиш Йому -
я більше не можу,
а Він вторить,
жити будеш,
і все зможеш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754303
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.10.2017
Война Жизнь обнулила.
В прошлое "дверь" уже закрыла,
а в будущее ещё открыть забыла,
мне в этом настоящем, безысходном моменте,
душу тоской разрывает до смерти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754301
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 08.10.2017
Я згадала уві сні,
дні у Клепалах селі,
застовбурилось воно на березі Сейму.
Де він блищить, віддзеркалює красу.
Де шумлять бджоли - цілі рої.
Де хміліє голівонька - поруч рідня,
та в ту пору ще не лишилась сама.
Пахне огудина огіркова в росі,
гуляють дідові кози
у волошковому полі - сні.
Де біжиш зрання радієш,
без напрямку.
Де піч димить
картоплею запашною,
у місті не скуштуєш такої.
Де все дороге - кислиця стара,
стріха понівечена вся,
грона виноградні ще недозрілі,
де не має смутку у скрутному Мирі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754195
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.10.2017
Ливень за окном, свалившимся потоком,
льет как из ведра - не охватишь оком.
Прорвали небеса водяной струей,
как это всё держалось на высоте такой?
Физика плюс химия, Н2О – как пули.
Чтоб в потоке ливня мы не потонули!
Поутих немного, стало так свежо -
словно к горным рекам внезапно унесло.
Все в природе классно, только замечай,
обрати взгляд к небу, словно невзначай.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754194
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 07.10.2017
Відчуваю, що ніколи не подорослішаю.
Десь там у глибині душі,
живе дівчисько,
як у тому сні.
Роблю багато різних спроб,
щоб виткати одну єдину
ниточку Буття.
Мої роки даються мені взнаки.
Не один десяток минув,
але вони продовжують пливти
без мого на то дозволу.
Нас несе течія річкою Буття,
не має душа спокою.
Та Природа нас вчить,
те що для гусені кінець,
для метелика лише початок.
То нехай наше серце радіє,
ніби весняний ранок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754028
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.10.2017
Пересыпаю песок с ладошки в ладошку,
наблюдая каждую жёлтенькую крошку.
Вечер пьянит морской свежестью,
убаюкивает своей прелестью.
Солнышко только садится,
небо ещё светло,
но птицы отсуетились уже давно.
Сложная химреакция пройдя,
переплавила в золото Мистерию дня.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754027
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 06.10.2017
Осень краски разбросала,
не ожидали такого "бала",
отражаясь в реке разноцветно,
балует взгляд размытой акварелью,
брызгами цвета от нежно-желтого
до тёмно-красного, зелёного.
Буйство ароматов от легкого, свежего,
до терпкого, как забродившее вино,
никем не выпитое уж давно.
Кучи опавших листьев -
ворохи невероятные,
к себе манят,
прыгнуть в них велят.
Когда ещё увидишь
такой лиственный сеновал,
летящих листьев карнавал.
Осень голову вскружила,
заманила в свой сладкий плен.
Шепчет - радуйся Жизни,
береги свой "теремок",
глубже дыши от души!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753614
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 04.10.2017
Похмура осінь лягла,
загасивши останню свічку літа.
Вересневе сонечко марніє.
Охоплює сонливість,
осінь іспит складає на міцність.
Дрімотними очима дивлюсь у простір.
Осінь має дивний вплив,
зустрічаю її на самоті.
Мерехтить листопадове полум'я,
я пильно стежу за похмурою порою,
малюнками на її пергаменті.
Не зважаю уваги на осінні повені.
Осінь ніби довіри від нас очікує.
Ми закарбовуємо її красу
у своїй пам'яті.
Кружляє листя у сонячному промені,
жене вітром обгортки від цукерок.
Земля засипана сухим листям,
хрустить під ногами,
шепоче легеньким вітерцем.
Осінь , як палаючий талісман-оберіг,
береже Природу від лиха.
Осінь літу промовляє -
"Не пхай свого носа, до чужого проса!".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753610
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.10.2017
В Природе всё закономерно,
осенью - хлещут дожди,
весной - майский мёд ищи,
летом - ромашки лепестками
облетают,
зимой - снежинки метелью порхают.
Удивляемся Природным явлениям.
Прикладывая морскую раковину к уху,
мы слышим якобы шум прибоя,
но это всего-то на всего ,
звук нашей бушующей крови.
Жизнь не делится на то, что есть ,
и то, что будет,
она, как непрерывный
скоростной поезд,
несущийся в
Космическом Просторе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753470
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 03.10.2017
Україночка - панночка,
стиглая калиночка,
казкова зориночка,
степова билиночка,
весняна краплиночка.
Ти не сиротиночка,
не страшні тобі хмариночки,
бо знаєш свою стежиночку
до рідної домівочки.
Біля струмочка розгорнула торбиночку,
присіла на хвилиночку.
Люба їй кожна стеблиночка,
це Душі її частиночка.
Заспівала голосисто,
вербочці звітувала,
мандрівочку їй свою дарувала.
Десь вдалечині трембіточка грає,
серце крає.
Почуття, ніби бруньки на вербі,
розкриваються, Долі посміхаються.
Чисте повітря п'янке кружляє,
струмки підганяє,
смуток з лиця жене подалі,
ми в його полоні,
ніби з розуму зійшли від любові...
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753468
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.10.2017
Бьётся сердце
бешеной искрой,
путь освещая кровью лучистой.
Только, оно родное знает,
сколько Жизнь мук испытывает.
Перекладных, на пути своём
не меняла, но изрядно,
признаться, устала.
Жизнь моя, ты змейкою вьёшься,
в руки смелые, не даёшься.
Ох, ты, Жизнь, солнце палящее.
Ох, ты, Жизнь , не настоящая.
Счастье, без звёзд путь
освещающих.
Луна, без слёз, успокаивающих.
Мир вокруг, бегит и мечится,
а я, как в пурге,
снежинка метелицы.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753321
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 02.10.2017
Роки, прошу не поспішайте,
я вже не помолодшаю,
хіба ще трохи порозумнішаю.
Роки, ви - коні завзяті,
на бігу не скиньте,
дайте ще надихатися,
красою земною намилуватися.
Роки, не квапите час,
я Вам не брехала,
тільки пробачте,
що так і не наздогнала.
Рано залишилася одна,
з-під ніг втікає Земля.
Накрив Життя шквал,
прожила з тим,
хто мене так і не пізнав.
Не зустріла того,
хто відразу б повірив,
що я тільки його.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753320
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2017
Люблю море, але ж коли пісок ногами ворушу,
то згадую з радістю сільську свою сушу.
Коли у гості на село Клепали приїздили, то всі сусіди знали,
що до діда Андрія городськії поприлітали.
Пекли хліб духмяний, високий,
зі скоринкою репнутою, глибокою.
Картоплю запашну з печі виймали,
в огудині огірки збирали,
все було своє, смачне та рідне.
По селі, бувало, йдеш, кожна дитина вітається,
а я, вже й не згадаю декого, то питаю –
чиї ж ви такії гарнюні повиростали.
Чому у городському ритмі багато втрачаємо,
біжимо за заробітком, нікого не помічаємо.
Стали жити заможніше, а серця збідніли,
мабуть перед Добротою ми завинили.
Нажаль, вже ні до кого в село приїздити,
але ж Морем рідної суші не замінити.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753191
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.10.2017
Если на душе, как пургой заметено-
знать от жизни грубые отметены.
Если на душе, как в день неясный,
значит путь её далеко не праздный.
Если же солнечно ей и светло,
значит счастье заглянуло в окно,
оттаяла она, как льдинка,
напоила сердце капелькой-росинкой.
Добрая, родная душа, прости,
что хозяйка у тебя не хороша.
Одно утешает, что хватает смелости на каприз,
по-типу - душевный стриптиз.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753187
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 01.10.2017
Чому я не яблунька?
Багато б чого змогла,
кожної весни народжувалася
знову і знову,
розквітала пелюстками
ніжними і яскравими.
Бруньки б на мені тремтіли,
красунька усі говорили,
не загубила свою вроду,
хоча і залишилась бідненька,
та Душею багатенька.
Бадьоро б себе почувала,
сонечку та місяцю вітами кивала,
у мріях серденько,
як у купелі купала,
бідоньку попри все не згадувала.
Байдужості до неї запозичила,
а у Боженьки радості просила,
світло б у Душі не згасила.
Хоча і залишилася босенька,
та на витрибеньки не здатна,
вірнісінька.
Ще гарнесенька, гаряченька,
але ж невблаганна годинонька,
лічить кожну прожиту хвилиноньку.
Голенька перед Богом та людьми,
далеченька згадка про щасливі дні.
Діброва шумить, шепоче, наче допомогти хоче,
серденько дівоче тріпоче.
Дівонька, губоньки не копиль,
жене вітерець при дорозі пиль.
Думонька у голівочці живенька,
ти для Господа єдине дитя дорогеньке.
Жалібних пісень не співай, не співай,
впусти в своє серденько Любові Рай.
Ти для єдиного будеш зіронька,
зоренька, звичайнісенька любима дорогенька...
Не кисленька будеш яблунька,
а солоденька, золотенька.
Не краплиночка, а глубокая
криниченька щасливая.
Надія малесенька,
однісенька жевріє,
ніченька ненька нами володіє...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753001
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2017
"Ветер Жизни иногда свиреп...
В целом Жизнь, однако, хороша...
И не страшно, когда чёрный хлеб,
страшно, когда чёрная Душа..."
Омар Хайям
Неба светлая грусть,
словно тёплая осень.
Ты приходишь в мои сны,
разрешения не просишь.
Ещё лето жарою лютует,
но осень робко
с ним воюет.
Уже еле слышны,
пряные запахи листвы.
Я не знаю, как мне дальше жить.
Но, я знаю лишь одно,
не войдут мои надежды в дверь,
я открою им настеж окно...
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752999
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 30.09.2017
Танец бабочек простой,
кружевной, лёгкий,
мирской.
Парят одна краше другой,
зависти не знают одна к другой.
Как всё сотворено неимоверно.
Легки, будто шепот в тиши.
Природа просыпается нежно,
во всём царит блаженство.
Где-то утро украшено ярко,
где-то туманно,
но реально красиво,
в трепете поцелуев,
прикосновеньи желанных тел.
Солнышко тоже заглянуло к нам,
будто желая счастья всем, приветствуя
нежностью в поле невесомой ковыли,
на море волн бархатистых извилин.
Как дотронуться хочется
до летящего цветка-мотылька,
взмах лепестков - тайна велика.
Хочется, чтобы села на ладонь,
ощутила на ней покой.
Девочка на лужочке присела,
жаль бабочка уже взлетела.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752817
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 29.09.2017
Весно - дівчинка панянка,
затримайся, йти не спіши,
надолужи мої щасливі дні,
зупинись на тривалу мить.
Хочу втекти від біди,
зтискає Душу біль.
Світла промінь,
хочеться закинути
в самісеньке серце,
щоб мої очи були чисті,
ніби безхмарне небо.
Розбуди мене, вкажи любові
гідну стежинку,кружи,
не жалій голівоньку.
Чіпляюся за останню зіроньку,
за ранкову пісеньку,
душевну стежину,
за спалах бузкової хурделиці,
мальви мальовничої доріжку,
буйство матіоли запашної,
де знайдеш ще такої,
до дрожі твоєї долоні,
усмішки в полоні губ.
Хіба є щось краще,
ніж полон почуттів бажань.
Відчуваю, всередині народжується
Души Нове Життя і воно
не "сліпе дитя".
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752815
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.09.2017
Осінь знайшла відображення
у млосному погляді твоїх дзеркал.
Тануть мильні бульбашки дощу,
як надії літа, що пішло.
кажуть - час лікує,
так, але і своє натомість бере,
золотом сріблить сивина.
Терпкою черемхою пахне осінь.
Серце тріпоче,
прохання ллються до Небес,
просячи чудес.
Останній лист облітає,
ніжки грію в шкарпеточках,
а квіточки все більше дарують в горщиках,
але я їм щиро рада,
несуть в моє серце відраду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752661
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.09.2017
Ох, уж эти лужи замечательные!
Отражается в них небо
притягательно.
Так и хочеться по-луже топнуть,
пока не успела мама охнуть,
а если, уже успела сказать - не ходи,
то нужно срочно оказаться ,
у этих слов впереди.
Да так топнуть,
чтоб брызги разлетелись,
и от удовольствия,
аж глаза зажмурились.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752657
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 28.09.2017
Скоро, капли осенней росы,
заиграют жемчугом ушедшей поры.
Утреннее солнышко будет щадящим,
и только душа всё в поисках счастья,
духовной весны, которой не страшен дождик проливной,
её цвет осыплется амритой золотой.
Не выжимаю по-капле сока из счастья,
"дорогого стоит такое участие"
Наслаждаюсь долиной Жизни своей,
равно, как и вершиной её,
ведь успех и радость,
горе и несчастье,
всё едино моё.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752512
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 27.09.2017
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
Цвіте терен, цвіте терен буйною красою,
заглянула б в оченята місячною порою.
Небом душа,серце мліє, зіроньки палають.
Хлопці, любіть нас,
хлопці, любіть нас,
почуття глибокі майте.
Цвіте терен, цвіте терен, бджілочок скликає,
пелюстками губ жаданих, надія палає.
Ніччю місяць - молодик спати не хоче,
світлом своїм золотим серденько лоскоче.
Цвіте терен, цвіте терен з п`янким ароматом,
кличе любоньку свою на Весняне Свято!
Анімація плейкаст:
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752510
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2017
Господи, выключи эту войну!
Вздрагивает Небо от мин,
словно песчаный смерчь..
Накрывает печали и утраты шаль.
Убивают, как "паны",
а ведь души взяли у Бога взаймы.
Мы, как песок -
жёлтые крошки бытия,
топчим свой же посев,
будто страх потеряли совсем.
Живём разно,одни себе на удачу,
другие на беду.
Звон монет тоже оставляет свой след.
Живём каждый, как умеем,
кто в поисках власти,
кто славы, кто сласти,
кто громче,кто тише.
Живу, как умею,
в своей житейской нише.
Но, Мы -дневная гроза,не ночная.
Сплоченность народная свою роль играет.
Мы -переселенцы,
как перекати-поле,
никому не нужны со своим горем.
Только умытое грозой небо,
ещё дарит лучом Света.
Прийди в гости молодость,
может ещё узнаешь
изможденные войной лица.
Одни говорят - с детства ненавижу удачливых,
другие, но удача ещё никому не мешала,
а мне вот в мои ашнадцать лет
всё начинать с 0 - с начала.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752337
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 26.09.2017
Над моїм містечком
не вчухає гуркіт гранат,
безжалю спалили ,
за це побий їх град.
Думка мене мучить,
летить до рідної хати,
згадую, як їздила грядки сапувати.
Живу, ніби в руці тримаю
останній патрон,
от його жала закипає кров.
Відчуваю себе голою
перед Богом та людьми,
вийшла з дому з торбою,
а повернусь чи ні?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752336
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.09.2017
Я теж зів'яну з часом, як билина.
На превеликий жаль, до спритних не відношусь,
котрі тільки почують слово "соняшник",
то вже по олію мчать.
Дає мені життя любові,
неначе милостиню жебракові.
Знаю, людина слабка тілом, та дужа духом,
на тому й стою.
Несе мене життям, неначе пушинку вітром.
Згасаю, як той світлячок на сонці безвинно.
Спостерігаю за осіннім дощем,
та коли до нитки змок,
дощ вже й не страшний.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752131
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.09.2017
Пусть обиды в старом году остаются.
Пусть печаль минует нас.
Пусть мечта, как птица-счастья взовьётся.
Пусть в сердце умолкает плачь.
Пусть счастливым будет утро,
полдень и вечер.
При вздохе, Молитва словами журчит.
В сиянии глаз, радость не молчит.
В душе, кличет Вера,
в каждом Слове - Сила,
Свет от Света рождает Любовь.
Мир хрупок, как росинка малая,
как ДНК не видимая, но Главная.
Виноградная Гроздь, в ладони вмещается,
а сколько Силы Солнца в ней заключается?
В порыве ветерка, тоже своя Суть,
семена направляет в новый путь.
Во всём свой Смысл и Разумная Сила,
из капельки рождается водопада лавина,
с песчинки - барханы, с зёрнышка - хлеб,
Природе свой прах отдаёт Человек.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752130
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 25.09.2017
Я також ловець слів–перлів.
Книга моєї долі відкрита.
Вписую в неї свої вчинки добрі й не дуже,
головне ж свою долю не спаплюжить.
Доля ж моя цілковито в Божій Волі.
У кожного з нас своя Доля,
та не втікаймо від життя реального.
Маємо й свій щлях до мети особистої,
часом не дуже легкої, мглистої.
Доле моя, дай до тебе пригорнутись,
відчути спокій душі,
незрадливий притулок серцю.
Веди мене шляхом надій,
у мене з тобою, Доле, останній життєвий бій.
Це все, на що я здатна
на полі останньої життєвої жатви.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752001
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.09.2017
Не забуду цвет морской волны,
помнить буду, как призрак красоты.
Цвета от светло-голубого до бирюзового,
с оттенками от тёмно-синего до чёрного.
Они менялись на гребне волны,
в пенистой бездонной пуще,
от глубины завися и мелкоты.
Волны, веером, на берег ракушки рассыпали,
с морской далёкой дали.
Песок под ногами тёплый, нежный,
бежишь, проваливаясь, со смехом, как ребёнок,
а мир вокруг нежен и тонок.
Феерия морская душу перерождает, радует сердце,
ты будто новая, себе не знакомая,
радостная, шутливая, порой даже болтливая,
сливаешься с этой морской пучиной,
смеясь без причины.
Сын удивляется мне другой,
говорит, как тебе идёт, мама,
этот морской покой.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751998
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 24.09.2017
У церкви дзвонять дзвони,
сам Господь зве нас у гості.
Щоб в нещасті не сумували,
а в щасті не звеличувалися.
Щастя зароджується в ніжних дитячих серцях.
Вітер змін уривається в наше життя,
як у відкрите віконце, пронизуючи його до самого дна.
У дитинстві живемо без печалі,
як в ясний, сонячний день, залитий золотими променями,
а далі, по-життю, ніби все сталося не з нами.
Настала життєва осінь, хмари свинцем повисли,
як вечірня сивина, невесело і похмуро...
Неможливо, щоб життя, варте стількох сліз,
безславно закінчилося, як дощ.
Як, при останніх променях сонця,
стихає вітер, ясніє небо,
так і промінець світла освітить мою збентежену Душу,
витягуючи щастя назовні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751844
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.09.2017
Какое счастье быть любимой,
а не замученной и торопливой.
Какое счастье быть долгожданной,
а не забытой и не желанной.
Какое счастье самой любить,
надеяться, с ним быть.
Какое счастье одним воздухом дышать,
слышать шум шагов и ждать.
Какое счастье, если это всё есть,
но не каждому от Судьбы такая Честь.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751841
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 23.09.2017
Милий, твої очі -
цвіт п'янкого дурману.
Милий, ти втіха серця,
душевна наснага.
Тебе в мріях солодких купаю,
з чим й засинаю,
ніби колискової тобі на ніч співаю.
Ніби бунтую, ніби корюся,
в полон до тебе стрімко несуся,
як ніжна крижанка
тану в обіймах, на жаль,
це сну мого повінь замрійна.
Милий, чому ж не дружить
бажання з розлукою,
лише пеленає гіркою тугою?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751695
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2017
Пол Мира скачет, пол Мира плачет…
К первым не отношусь.
Душа - в плену у сдачи.
Ведь меньше осталось, и пусть.
Кто-то желает прожить с начала.
Так жизнь его баловала.
К таким тоже не отношусь.
Слезами канала, слезами кропала
свою жизненную суть.
Господь дает ношу по силе нести,
тогда прошу его просто - спаси!
Не дай душе, выжатой, как лимон,
издать последний стон.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751693
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 22.09.2017
Хочу быть пламенем в сердце твоём,
не хочу быть скукой.
Хочу быть безпробудной твоей тоской
и звёздной мукой.
Хочу, чтоб крапивой Душу не жёг.
Хочу, чтоб только любовью был ослеплён.
Взгляни - уже солнышко взошло,
проснись, пока время совсем не ушло.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751504
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 21.09.2017
Прокинувся ранок,
зникли зорі безсилі ліниві.
Ущухли нічні звуки,
натомість ясне сонечко верх бере.
Усесвіт ним в Душу світить,
самоту й тривогу нищить.
Дзвенить все навкруги,
Земля-Мати нам радіє.
Зозуля кує в діброві,
голодний пес шукає поживу.
По росі ступаю босоніж,
назустріч подиху вітру,
згадуючи дитячі втіхи.
Прошу, Небес Свіча не догорай,
бо в журбі ще дужче хочеться жити,
як навмисно усьому.
Бо коли прийде старість,
радість сама по собі пропаде.
В прохолодну мить життя відходить,
а сполоханій душі не зрозуміти цю страшну мить,
поругані літа вклоняються Всесвіту.
Тому й не хочу зі своїми віршами
закритися у башті мовчазній,
а віддаю їх в життєвий політ.
Я їх покропила радістю й сльозою,
хочу, щоб почули їх дзвін,
ясної, душевної наготи спів.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751503
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.09.2017
Горобинова осінь
яскраво-червоні грона опустила,
їй-спокусниці і не
віриться, що краса -
це сила.
Милуюся нею,
очей не відвести,
скільки в ній
пізнього смутку
і туги.
Намистини тремтять на вітерцю,
листя серпантином
розлітаються у млу.
Осінь жадає
бути першою,
відвойовує у літа
багряну Рать.
Горобина - дівиця
опустила гілки - кисті.
Бореться осінь із зимою,
порушуючи природний
одвічний спокій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751386
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.09.2017
Глубоко дыша,
вдруг разболелась скворушка Душа.
Дело житейское,
растревожилась, прошлое вороша,
но не очерствела,
тем и хороша.
Совесть скребёт сердечко,
поняла, что осталась не отомщена.
Одиноко дрожа,
от страха и ужаса,
как льдинка чиста,
через все перепетии
Жизни прошла.
Любовь, Надежду и Веру ища,
не сгинула в мгновениях
сердечного куража,
хотя горем и подпоясана.
Ей прошлого конечно жаль,
но пока ещё не догорела
в сумраке её свеча,
в глазах её всегда видна
мечта - виктория.
Благодарна своей Душе многострадальной.
Я отношусь к тем,
что ни на серебре, ни на золоте не едали,
да главное, что и Совесть никогда не теряли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751384
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 20.09.2017
Вуса виноградні зачепилися за стріху.
Гілки груші вклонилися донизу,
жінки йдуть збирати хмизу.
Малеча погоняє гуси до ставу.
Я городська, дивилася б безкінечно
на цю життєву виставу.
Потім, йшли до річки Сейм,
чиста, прозора вода, мов кришталь,
так би вічно й дивився б на цю блискучу даль.
Край берега лілеї розквітли,
сідаймо в човен та й рушаймо за течією.
Самобутня Українська Земля,
скарбами нетлінними зповнена.
Любуюсь тобою, серце твоїм теплом наповнено.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751237
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.09.2017
Пьянящее ощущение свободы
несёт нам весна,
полёт творчества Души
в сердечной тиши.
Бурлят весенние воды внутри,
гоня прочь тоску изнутри.
Свежесть воздуха наполнена
нарцисом и тюльпаном,
движет внутренние силы браво.
Клокочет внутренняя сила,
унося ввысь не выносимо.
В делах не будет цейтнота,
во всём хорошая погода.
Играет Судьба с нами неумолимо,
преподнося подарки свои игриво.
На Бога надейся, а сам не плошай,
вопросы по-жизни
смело решай.
Подстёгивай себя к действию,
преодолевая силу противодействия.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751234
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 19.09.2017
Ничто не воротится вспять:
и этот багряный листопад,
и моя седая прядь,
река в норове потока,
эти лёгкие облака в голубезне высокой.
Аромат сей сирени в последние дни весенние,
первый подснежник в своём настоящем рождении,
розовый рассвет сегодняшнего дня,
сон счастливый для меня.
Эта весенняя капель – прощание с зимой.
Этот знойный день, жаркою порой.
И эта секунда, и эта минута,
данный час – уже история для нас.
Но повторится и без нас,
очередная зима, весна, осень и лето,
как Божественный Заказ, в лучах солнечного Света.
Будущее Пламя Зари, трели соловья,
полёт бабочки вдали, дуновение свежего ветерка,
сладость мёда, мерцание свечей,
с лёгкой руки, за здравие отцов, матерей и детей.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751053
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 18.09.2017
Сад вишневий, буйно квітне,
пелюстками вбраний, нареченої весни.
В ніжнім ароматі тане,
незабутньої очікуваної пори.
Сад вишневий, як з мережива картина,
серце мліє і світліє на Душі.
Пелюсткове море, як без краю любляча країна,
все вкриває, ніби снігом білим навкруги.
Я пірнаю в цю безкрайню хурделицю,
з головою, як русалка в глибину.
Я вдихаю з пелюсткової криниці,
цю ніжну і таку жадану красу.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751052
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.09.2017
На Івана Купала,
дівка косу заплітала, стрічки в неї вклала.
Літечко давало їй своє зіллячко.
віночок з нього мала,
всі квітоньки добирала -
волошки синьоокі, ромашки, мальви пурпурові,
маки червонії, травицю зеленицю.
В ніч на Купала,
зіронька з неба впала,
бажання загадала,
щиру пісеньку заспівала,
папороті цвіт знайти забажала.
Бігла до річечки,
об стерню ніжки сколола,
посмішка в устах цвіла,
з Вірою до Бога.
Ніч починалась сяйвом з Небес,
папороті квітку дівчина шукає,
дуже бажає чудес,
швидко віночок у воду кидає, й приказку свою має.
Хай пливє мій віночок
Дніпром-річечкою,
та й до тебе єдиного прямісінько.
Дівка долю шукала шарілась,
пливи мій віночок, пливи,
молилась.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750962
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2017
В комнате стало светло,
солнце проникло в окно.
Слабые осенние лучи,
борятся с осадками ночи.
Шелестит листва,
пряный запах пьянит с листа.
Признаки осени - запах костров,
багряный цвет унылых лесов,
дождливой поры осадки,
завялых цветов охапки.
И, только,петуния,
на клумбах без уныния,
цветёт, благоухает,
с осенью в прятки играет.
Запах её нежный в воздухе дрожит,
пчёлку запоздалую к себе манит.
Бархатные лепестки -
белые, голубые, цвета малины,
смелые и ранимые.
Красоту отдаёт сполна,
отцветая, роль свою,
как миссию, выполняя,
радость людям отдавая.
Это, просто счастье,
вкушать настоящее мгновение,
любуясь божественным творением.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750960
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 17.09.2017
Похмура-похмура погода,
але малюю собі рожеві
горизонти, Душею відчуваю
Природу тонко. Не для забави
живемо на Світі, а для того
щоб вчинки - млинці
були не грудкою, закладаємо
для справ фундамент
зі стійкою основою.
Орієнтую себе на добро,
на нове в житті,
перспективне.
Живу не на опір
свого простору,
а для реального його
поліпшення.
Швидкісна дорога Життя
нас несе не стримно,
є в ній плюси
і свої мінуси,
складно, але нічого
немає в Житті не можливого.
Дозвілля теж віддаю
творчості, поривам
серця і Душі
для цього усі часи
роки хороші.
Мозаїка Життя
різноманітна,
працями людськими
прекрасна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750771
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.09.2017
Хочу улыбаться
из глубины самого сердца,
сердце, которое не улыбается - бедно.
Хочу, удержать Чашу Жизни,
наполненную до краёв,
и не разлить её
слишком рано,
веду себя, по-сути, упрямо.
Я на Землю пришла,
чтобы увидеть всё земное,
а не знать в Жизни,
бесплодного покоя.
Нас дурманят дезодоранты
одержимостью,обладанием,
а вы лучше делитесь,
своей цветущей красотой
в жизненной реалии.
Жизнь не игра,
а кроткая Молитва.
Иным мешает пол-литра,
увидеть истинного себя.
Женщина для них не ценна,
а глухое удовлетворение себя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750768
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 16.09.2017
Дівчина-калина, молодість твоя швидкоплинна.
Боролась ти не раз з долею сумною,
відроджуючись кожною весною.
Узимку ти печаллю білою накрита.
Улітку вітами гудеш самовито.
Ніби дівчисько з картини змальована.
Ти – промінь сонця, золоте диво,
проміння подих швидкоплинний.
Зітхання ловиш земне поживне.
Восени твоє багряне листя облетить,
я з журбою зпіймаю цю мить.
Грони-ягоди твої червонїї
на себе погляди спрямовують.
Блакитне небо над тобою,
милується ніжною красою.
Кохаю тебе калино, за почуття твої безвиннїї.
Знімай з дерева життя жатву,
повернутись щовесни, давай нам клятву.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750649
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.09.2017
Когда моя Душа в покое просыпается,
она в ладошке Господа любовью наполняется,
она, как затерянное по миру зёрнышко,
одиноко рыщет, почву на полную мощь произрасти ищет.
Земля-Мать, не описать твоей красоты.
Ты, как волшебная Фея,
даришь нам драгоценные мгновения.
В движении туч, в полете птиц,
в сиянии радуги, в теплоте солнца,
лучиком света в дорогом оконце,
в шуме листвы, прибоя волны,
в сиянии звёзд, в блеске Луны.
А мы принимаем всё, как должное,
не чувствуем себя настороженно,
не считаем минуты и мгновения,
уходящего быстротечного времени.
Время, как хочется, чтоб ты никогда не кончалось,
а как Мать о ребёнке, о нас волновалось.
Время, ты правишь свой бесконечный бал.
Ты – трап, между нами и небесами.
С первым вздохом начинаем твой драгоценный отсчёт,
а уходя, ценим твои секунды на вес золота.
Время, всё подвластно тебе – прошлое, будущее, настоящее.
Жаль, что ты быстро уходящее.
Детство, юность, старость,
а в конце жизненная усталость.
Время, ты с нами постоянно в пути,
я с тобой свой путь продолжаю,
время, я твой бег бесконечно уважаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750647
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 15.09.2017
Осінь наближається...
Дощі омивають обійстя,
осіні руки протягують
долонями вниз, як жінки.
Хмари небо затягли,
як в надвечір'я,
неспокій на Душі.
Вересень літу дихає в спину,
не має зупину,
бо воно йому наснилось,
як та жарина.
Потихеньку спливає мій вік,
то й чекаю осінь з радістю
кожен рік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750517
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2017
Я тебе верю,
эту веру
слезами искупила.
Я тебе верю,
пусть не я
тебе голову вскружила.
Я тебе верю,
иначе не могу,
через свою Душу
не перешагну.
Сердце обманывать
не научилась,
хоть по-жизни,
чего со мною
только не случилось.
Я тебе верю,
таких слов
на ветер не бросаю.
Я тебе верю,
это уже точно знаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750516
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 14.09.2017
Одни боятся комет,
другие – конца Света.
Да бойтесь вы, в пределах своего века,
потерять любовь, покой и родного человека.
Позитивно мыслите –
принимайте этот Мир.
Как не старайся, не прожить его за двоих.
Как Душу не рви на части от участия,
благодарности не жди, не будет,
и только Бог нас рассудит:
кто был прав, а кто нет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750408
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 13.09.2017
Бабине-літо павутиною залетіло,
закрутило, вихором понесло.
Не відкупилася доля сивиною скроні.
Останній сплеск Природи перед зимовою холоднечею -
зливаються запахи двох видів :
терпкі і різкі,
свіжі і ніжні, ностальгічні
запахи осінніх квітів -
тонкі, екзотичні,
аромат фантастичних Планет.
І від цієї краси,
золото серця плавить,
лавою застиглої сльози.
З цієї життєвої смуги,
міцніше відчуваєш грунт під ногами,
адже зима не за горами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750407
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.09.2017
В циганском таборе Жизнь шла своим чередом...
Сын циганского барона Шуко,
женился на славненькой Лачи.
Разница в возрасте никогда не была помехой...
Она несла ему погодков малых одного за одним.
Не успели оглянуться, а вот уже их пятеро -
гордость отца - три сына и две дочки.
Шуко был любитель в картишки позабавиться,
да и похвастаться был не прочь,
что лучший игрок в округе.
Но говорят, что и "на старуху бывает проруха"...
Попал на своих, да по-крупному,
а картежный долг не прощается...
Спесь сгонял на Лачи и детях.
Деньги отца давно промотал, задумался,
безысходность сводила с ума.
Позвал Лачи и говорит, делать нечего,
оставь детей дома и иди сама искать,
где хочешь ищи, даже себя не жалей.
Она поняла, Жизнь его на волоске...
Обезумев от горя она рыскала по всем ресторанам,
кафешкам, забегаловкам.
И вот , спустя неделю,
увидела военного, вышел с кафешки
и еле держался за стену...
Лачи подошла с желанием погадать,
молодая циганочка уж больно была хороша,
он протянул ей руку, улыбаясь.
Лачи тоже понравился паренёк,
близость за повором в проулке произошла сама собой,
отрезвила, завязался длинный,
задушевный разговор.
Пожалел он Лачи, дал деньги,
расстались по-любовно...
Шуко по-виду жены понял,
деньги такие даром не дают.
Зажили опять счастливо,
родился шестой ребенок - мальчик Шандор.
Похож лицом на маму, красив, да папиного ничего,
волос светлый, русый.
Напился с горя Шуко, избил батагом Лачи,
да на Душе не по-легчало,
помнит, что жена ему Жизнь спасла...
Подрос Шандор, очень любил Шуко,
его сердце и оттаяло, подарил ему свою шляпу,
да вот просил на дворе не снимать,
Шандор всё понимал и просьбе отца внимал...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750256
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 12.09.2017
Дивилася на тебе очима кохання.
Любила, як останню зірку бажання.
Чому мрії вщухли,
закотилася зоря,
як калина чарівна зашарілась одна.
Чому разом бути не довелося,
розсипалося по плечах смагляве волосся.
Вітерець відніс щасливі години,
в далеку дощову пору осінню.
Чи прийде весна на поріг - забуття,
чи зацвіте п'янкий бузок,
чи обніму тебе знову, ясена - красеня,
в час дзвінкий, ранковий.
З віком, романтики все менше,
в краплях дощу губляться надії,
у вітерця також вчувається плач,
буцімто він несеться вскач.
Задумлива усмішка на вустах,
а може це ще не всім надіям крах,
може при заході буває інший розклад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750254
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2017
В твоё окно бьётся птица,
знай это душа моя мечется.
В твоём окне застыла дождинка,
знай, это моя слезинка.
На твоём окне одинокий лист завис,
знай, это мой сердечный каприз.
От ветра дрожат твои оконца -
это по венам кровь моя бьётся.
Лучик утренний ласкает тебя, манит,
это энергия моя лилией нежной обнимает.
Звездочка светит тебе ночной порой,
это я охраняю твой покой.
Луна озаряет тебя светом,
это я пришла с ответом.
Заметает зима любви цветок нежный,
злой пургою снежной,
не гадаю больше на кофейной
гуще в житейской беспроглядной пуще.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750132
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 11.09.2017
Засинає осінь,
склала крила-листя.
У тумані купає горобину намисто.
Дощами омиває кожен маєток.
Засинає осінь,
місяць її проводжає,
як обрану поважає.
Засинає осінь,
кольори багряні забирає,
тихенько завмирає.
Осінь дорога, не засмучуйся,
прийде твоя пора,
не сумнівайся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750131
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.09.2017
Недолюбила, Господи, прости.
Недолюбила, душу когтем не грызи.
Недолюбила - нежностью волны касания…
Недолюбила - страстью, как морской прибой…
Недолюбила - лишь одно желание:
рядом быть всегда с тобой.
Недолюбила - жизни красоту не видела.
Недолюбила - в сердце не оставив след.
Не смогла сказать, что тебя счастливее,
в целом мире поверь мне нет.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750042
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 10.09.2017
Тебе чекаю восени,
під вітром поривчастим,
під дощем немилосердним,
під круговертю багряного листя,
що летить згори,
під небом похмурим,
з тугою Душі пекучої,
сердечним болем зухвалим.
Ти, як вогник в ночі вабиш,
все в тобі здається найкращим.
Ти плеснув мені в обличчя
почуттями любові,
вогнем Душі не задовольнився моїм.
Я берізку - подружку обійму замість тебе,
і попрошу сердечним мукам спокою.
Звичка нас стримує на шляху до вирішальних змін,
вона вогнище спогадів, що не дотліло,
засліплює очі сльозою злою,
береже серце від обману.
Розмінними грошима ніколи не стану,
збережу серце від хули.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750041
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2017
Милый, я не выпита тобой до дна,
как бокал игристого вина.
Кружась в вихре не сбывшегося куража,
мечусь в мечтах, как в ласках счастья, к тебе спеша.
Ты не чужой мне - душа родная,
закипает кровь по венам играя,
мне не нужна участь другая.
Сердце щемит, при мысле о тебе,
ищет твой свет во тьме.
Я - Луна, на небосводе вдали,
мечтою приходящая в твои сны.
Я - звездочка, падающая с небес,
чтоб сбылись твои мечты и рай в душе воскрес.
Я - твои грёзы наяву, сладостью тебя обойму.
Я - Солнечный Луч манящий,
тебя сердцем воскрешающий.
В языках пламени страсти,
сгорает душа возжаждавшая счастья.
Ради тебя единственного одолею
в Рай лестницу,
возрождая любовь на Земле.
Прости, Господи, мой грех,
силу любви ты дал нам,
как насилие душе и телу,
испытание сердечных струн,
дрожащих в сиянии Лун.
Любовь Крещенской водой душу омывает,
цену её к жизни смело возрождает.
Как жаль, милый, что я не выпита
тобой до дна, как бокал игристого вина.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749912
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 09.09.2017
Потухли очі,
у них немає вогню,
запали лучину
у серці млосному.
Життя "гра",
так "гра",
але виграш на одного
з мільйона.
Тужить душа про втрачене
і безповоротнє.
Давало ляпасів Життя:
било навідліг, в прямому і
переносносному сенсі,
кожним прожитим днем,
не шкодуючи.
У чому провинилася так,
навіть запитати не смію.
Я на початку довгого шляху,
адже не знаємо,
як Життя нас розгорне,
бере нас, не спитавши в свою веремію.
Все одно, що мені в Житті
призначено, адже практично давно
краще загублене,
навкруги тільки її "праведна" брехня,
та море втраченого.
Не балувала вона мене,
не намагалася захистити
від злого погляду і ворога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749911
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.09.2017
Осінь, пеленою туману накрила,
тяжкість в скронях, серці, ногах,
не сприятливих днів парад.
Куди мені від нього подітися?
Враження лягають на листа гладінь,
він все витримає -
кожну краплю не терпіння
у хвилини сумної миті.
У мою Душу заглянути
нікому не хочеться -
гризе самотність.
Вітер з шумом у вікна ломиться,
гілки ламає, з ними бореться.
Життя, як швидка ріка,
відносить нас у безсмертя Століття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749786
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.09.2017
Осыпается репейник
и колючая трава,
осень планомерно
берёт свои права.
Сизый стелется туман,
дыма струйкой голубой,
далью манит и
дивной пеленой.
Стою, отдав рассудок забытью.
Безмятежно гаснут яркие краски.
Веет первым зимним холодом.
Скрылись солнечные лучи,
полумрак, как к ночи.
Сплела осень венок
с осенних листьев,
полумрака и трепетного тумана.
Зелёные газоны
поблекли желтезной,
осень теряет свой покой.
Выдохнула осень
лета просинь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749784
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 08.09.2017
"Вітер Життя іноді лютий...
В цілому Життя, проте, хороше...
І не страшно, коли чорний хліб,
страшно, коли чорна Душа.".
Омар Хайям
Неба світлий смуток,
немов тепла осінь.
Ти приходиш в мої сни,
дозволу не просиш.
Ще літо жарою лютує,
але осінь боязко
з ним воює.
Вже ледве чутні
пряні запахи листя.
Я не знаю, як мені далі жити.
Але, я знаю лише одне,
не увійдуть мої надії в двері,
я відкрию їм навстіж вікно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749625
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2017
[youtube]https://youtu.be/MoKqFogim_w[/youtube]
Надкуси, как яблоко, чтоб никому не досталась.
Хочу быть для тебя сиренью,
фиалкой, незабудкой, розой,
чтоб все ароматы мира
окутали тебя тонко в объятиях нежных.
Чтоб ладонь, соприкасаясь с твоей,
чувствами окрылённая,
лепестками-пальцами падала на постель.
Фиалка в голубизне глаз купала,
незабудка, как небо , обнимала,
роза алым цветом губ баловала.
Надкуси, как яблоко,
чтоб никому не досталась.
Душу в плен возьми, чтоб с твоей не рассталась.
Что делать мне с сердечной любовью дерзкой,
жить без неё мерзко.
Не знаю, чей ты сейчас,
но сердце хочет остановить этот час.
Ну почему сердце моё любит,
если даже себя губит?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749581
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 07.09.2017
"Терпи, терпи - терпець тебе шліфує,
сталить твій дух - тож і терпи, терпи.
Ніхто тебе з недолі не врятує,
ніхто не зіб'є з власної тропи."
Василь Стус
Біда біжи геть, посивіли мої скроні,
не тримай у своєму полоні.
Ціна боротьби - Життя,
за нього й тримаюся.
Стають дні довші, а ночі коротші.
Не помічаємо, як темніє у білий день,
і що навкруги повно порожніх людей,
все менше чесності сердець.
Коли війна крушить все навкруги,
то кожен думає лише про себе.
Залишається прагнення до виживання.
Нетлінні цінності панують -
любов до Батьківщини,
свобода, мирне небо над головою.
Кажуть, що у потоці Істини,
ми всі однаково голі,
а й справді, голі в життя приходимо й
голі з нього йдемо,
ніякого скарба з собою не беремо...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749462
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.09.2017
Пусть, обиды в старом году остаются.
Пусть, печаль минует нас.
Пусть, мечта, как птица-счастья взовьётся.
Пусть, в сердце умолкает плачь.
Пусть, счастливым будет утро,
полдень и вечер.
При вздохе, Молитва словами журчит.
В сиянии глаз, радость не молчит.
В душе, кличет Вера,
в каждом Слове - Сила,
Свет от Света рождает Любовь.
Мир хрупок, как росинка малая,
как ДНК не видимая, но Главная.
Виноградная Гроздь, в ладони вмещается,
а сколько Силы Солнца в ней заключается?
В порыве ветерка, тоже своя Суть,
семена направляет в новый путь.
Во всём свой Смысл и Разумная Сила,
из капельки рождается водопада лавина,
с песчинки - барханы, с зёрнышка - хлеб,
Природе свой прах отдаёт Человек.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749461
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 06.09.2017
Осенние росы падают на листья,
сверкают жемчугом на солнце,
когда солнце поднимаетя высоко,
они исчезают, лишь память
о себе оставляют.
И только моя духовная пора
всегда со мной, рядом,
мирит меня с жизненным закатом.
Пытаюсь смысл постигнуть того,
что есть снаружи и внутри.
В моей Душе сентябрь,
а что-то сделать для себя не могу,
других спасать привыкла...
Я занимаюсь любимым делом
и не требую своё.
Осень - время, когда себя
особо жаль.
Холодной стала одинокая ночь.
Розы, что благоухали на ветру,
лишились лепестков.
Уже выдан мне билет осенний
в одну сторону...
Жизнь Путь держит только вперёд,
не оглядываясь.
Красиво из Жизни уйти не каждому дано,
ведь у нас своё "кино".
Листаем страницы его,
сколько прожито, пережито,
а сколь много возможностей было дано.
Но вспять реки не текут
и года тоже, да и тогда
мы были моложе.
Жизнь перелопатить нелегко.
На сколько хватит сил,
то и твоё...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749280
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 05.09.2017
Здалека чутні звуки сумного вальсу.
Крутяться зірки в млосній ночі поволоки далекої.
Смуток випереджаючи, ллється мелодія потопаючи.
І знову, він звучить в цю пізню годину,
він парить і ллється тільки для нас.
Вальс крутить граючи по-алеях сердечного раю.
Серце повнить замішання -
передчуття нової казкової пори.
Вальс, ти не новий, не новий, не новий.
Але ми без твоєї участі, як танцюристи
без підкови на щастя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749279
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2017
Морський прибій з грайливою красою,
накотить, ударить, відрине,
душевним трепетом прилине.
Чаклунська, морська феєрія притягує, зве,
хочеться зустрітися з нею знову і знову,
як пальчиком, до себе вабить її сильний магніт.
Бушує море пінистою хвилею, квапливої сили красою.
Сріблом блищить місячна доріжка,
хвилю покриваючи трішки.
Зливається море і горизонт в єдиний оплот.
Природа прекрасна в кожному своєму прояві,
з Божого на Те благословення.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749101
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.09.2017
Музыкой дождя упиваюсь,
как осенний лист последний
каюсь, плачу вместе с ним,
ропщу, одиночеству
ничего не прощу.
Капель барабанит по крыше,
сердцем её слышу.
Дождь, не морочь мне головушку,
струйками кружи,
складывай ноты в падежи,
очищай струны Души.
Громко льётся
твоя мелодия плача,
но она для меня
уж ничего не значит,
ушли её сладкие мгновения,
поцелуев дуновенье.
Ты щипешь Душу по настоящему,
ты для меня награда,
а не преграда.
Раньше от тебя спешила,
а теперь некуда от тебя бежать,
прошлое будоражит за тобою вскачь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749099
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 04.09.2017
Вірю Господу,
відчуваю, дасть мені
надію, віру та любов,
відчувати знову й знову...
Цвітом Душу оп'янить,
у політ її проведе.
Любо буде весняному вітерцю
купати цю красу.
Квітоньки Душі, як зіроньки,
кружлятимуть у танку Вічності.
Силою своєю він мене веде,
у далі кличе...
Мій внутрішній Світ
так і рветься назовні,
борючись з життєвою заметіллю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748994
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.09.2017
"Всю Жизнь ожидаешь
встречи с Кем то,
кто поймёт тебя
и примет таким,
какой ты есть.
А в самом конце обнаруживаешь,
что этот кто то всегда
с тобой.
И это - ты сам".
Ричард Бах
Мои стихи ещё не совершенны.
Но, сколь сложно мне,
в условиях войны,
здесь и сейчас,
в этих условиях,
Истину искать.
От себя не убежишь никуда,
а внутри нас вечная борьба.
Думаем, что плечи гнуться
от печали, нет, от того груза,
что накоплен на Душе.
Кредит Доверия у Господа велик,
но оправдаем ли мы его за жизни миг.
Мне мало, что я - человек,
хочу стать для другого Миром.
Одиночество прости,
но я заморачиваюсь на Любви...
Года длинны, но у Господа "бизмен"
точнее всяких мер...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748992
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 03.09.2017
Усы виноградные зацепились за крышу.
Ветки груши наклонились книзу,
женщины идут собирать хворост.
Малышня гонит гусей к пруду.
Я городская, смотрела бы бесконечно
на это жизненное представление.
Потом, шли к реке Сейм,
чистая, прозрачная вода, словно хрусталь,
так бы вечно и смотрел бы на эту блестящую даль.
У берега лилии расцвели,
садимся в лодку да и отчаливаем по-течению.
Самобытная Украинская Земля,
сокровищами нетленными богата.
Любуюсь тобой, сердце твоим теплом наполненно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748848
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 02.09.2017
Думки, бажання, наміри,
розбурхують нашу уяву.
Сильний наш зв'язок
з безкрайніми просторами.
Встану до схід сонця,
вдихну перші промені Світла,
Душа заспіває разом зі світанком.
В середині жовтня
відлітають журавлі на південь,
володарює Заклик над ними -
природний кругосвітній Круг.
А мені полетіти не до снаги,
кожен вечір у вікні,
мій силует самотній.
Кричить вельми бурхливе серцебиття
і немає йому порятунку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748846
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2017
За вікном сніжинки
у тихому, радісному польоті.
У руках том Льва Толстого
у синій палітурці.
Життя щоденне - буденне
тим і дороге,
що ніби непомітно,
складається в роки.
Стерлися пори сезонів,
у зимовий ранок, як ранньою весною,
може піти дощик
з краплиною бірюзовою.
Десь в Криму,
навіть вишня розквітла,
такі ось наші справи.
Міняємо потихеньку Планету Земля.
Та дай Бог, щоб до кращого,
а не затяжним Майданом,
хочеться щастя Країні побажати,
якого вона ще й не знала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748688
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.09.2017
Мы покидаем Землю,
будто и не жили.
Не успеваем закончить,
что замыслили.
Кричим недолюбили
и зависаем в этом Мире.
Помним те сладкие слова,
к которым уж не вернуться
никогда.
Душа, как израненная птица,
ещё в полёт стремиться.
Сердечко кровью умываясь,
как выжатый лимон сжимается,
что-то вернуть пытается.
Бьётся замирая,
с последних сил взлетая.
Недопетая песня любви,
догони меня, догони...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748685
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 01.09.2017
Горе вдруг радость повстречало.
Чего же ты так долго молчала?
Пути дороги ко мне не вели,
заплутала быть может в неизвестной дали.
Я тебя так долго ждала,
седина проявилась сполна.
Где-то может тебя слишком много,
поделись, не скупись на пути-дороге.
Радость, ты как лучик света
с Небес воссиявшая,
Душа по тебе тоскует,
ласку не познавшая.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748549
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 31.08.2017
Завітало сонечко у віконце,
прокидайся, маленька крихітка.
Півник свою пісеньку проспівав.
Котик біля блюдця чекає
пінки молочної.
Песик хвостиком грає -
ранок зустрічає.
Потягушки маленький,
потягушки солоденький.
Прокидайся, серденько,
прокидайся паїнько -
нарцис маленький.
Іди-іди на ручки,
золотко маленьке,
ти - серденько матусине,
ти - серденько татусеве.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748547
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 31.08.2017
Высоцкий умирал не однажды,
но сколь его вера в людей была сильна,
поэтом был отважным -
наградил Бог,
и не писать он просто не мог.
Любви знал цену, дружбе тоже,
становился душой моложе.
Не уберегли -
таял, как зажжёная свеча,
но не гореть не мог -
сила сердца была горяча.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748400
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 30.08.2017
Плачуть вікна, умиті дощами.
Вербою плакучої осінь між нами.
Краплі дощу наздоганяють одна одну,
вони розігралися не на жарт,
сіро, похмуро, нічого не видно,
тому на Душі тужливо і образливо.
Барабанний дріб по даху,
все уповільнено навкруги і тихіше.
Углиб себе заглянути хочеться,
як там поживає моя самотність.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748399
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.08.2017
Хочу навчитися Душею розквітати,
цілувати кожну зірницю.
І якщо, навіть буду пораненим птахом,
від щастя не втікатиму.
Може тоді мені весна усміхнеться
і серце щасливим птахом заб'ється.
Їй питання ставити не стану надовго чи ні,
просто ловитиму щастя кожну мить.
Життя - дорога довга, швидкоплинна,
але, як річка широка і глибока.
Якщо щастя повернеться до мене знову,
я вже не буду нерозумна,
не виставлю його напоказ
для глузливих, недобрих очей...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748236
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2017
Нам нельзя быть
безразличными друг к другу.
Мать-Земля нам этого не простит.
Поколенья ходят по Галактическому
Кругу, набирая опыт,
сдувая с ног Космическую Пыль.
Спицы в колёса себе ставим
грубостью, бесчеловечностью,
мнимой добротой.
Мы много страдаем от того,
что ещё не происходит в Жизни Бытовой.
Не выносимость заставляет
шагать вперёд, а Кризис порождает
иные возможности.
Земля Планета Опыта, мы её ученики и гости.
Главное нам сохранить самочувствие,
не грызть себя из нутри.
Не испепелить сердце и душу,
в рамки не затиснуть их узкие.
Меня тоже захлёстывает Жизни Волна,
боюсь испить Счастья Чашу сполна,
боюсь, что другому достанется горе со дна.
Мне подарен целый Мир - Жизнь,
драгоценный подарок,
но осчастливить Судьбу не удалось ,
горький на Душе осадок.
В жизни за всё надо платить,
лёгкая жизнь - нелегка предоплата,
тяжёлая жизнь - Душе воздастся награда.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748223
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 29.08.2017
Невольно услыхала,
как женщина, смеясь,
назвала себя -
куклой без души.
Как я ей завидую,
меня душевная боль,
буквально преследует.
До невозможного ранима,
причём, за всех и всё
такая боль.
А ведь я, так сильно
никого не волную,
знать, моя тревога впустую.
Думаю, такой родилась,
изменить Гены не возможно,
да и очень сложно.
Нежностью меня Жизнь
не баловала, в теплых объятиях
не засыпала, я на неё не в обиде,
но в глубине души ,
заноза всё-таки пилит.
Зачем без него закаты,
зачем без него рассветы,
зачем гибнут в них
мои памфлеты.
Почему наши души играют,
как дети в прятки,
собирают горечи осадки.
Зачем я живу,
как в ночи беспроглядной,
мечтая о белых днях,
как о защите на моих
путях.
Любовь много терпит,
и всё покрывает,
на это я с надеждой
и уповаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747435
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 23.08.2017
Запашне осіннє різнотрав'я:
пряне, терпке, немов терен синій, перезрілий.
Стернею оголені поля.
Шарудить багряне листя під ногами,
лягає попід тинами,
за вітром кругообігом літає,
ковдрою землю застеляє.
Скрізь вогнища запашні палають,
запах осені нагадують.
Настала грибна пора,
туманом осіннім закутана уся.
Не у силах затриматися тепло,
білка запаси збирає в дупло.
Осінь входить у свої права,
запасай на зиму дрова,
а як прийде Покрова -
"зареве дівка, як корова"!.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747431
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.08.2017
Как пробивается солнце,
тучи разбить не в силах,
так пробиваются люди
в мирских своих делах.
Ропщут на день грядущий,
ищут защиты там и тут,
борются за выживание,
своих не жалея потуг.
Много ль нам в жизни надо?
Сердце жалейте, друзья,
оно как мерило слева,
его забывать нельзя.
Оно терпит и копит,
нашу вымеряя Cуть,
хорошее не забудет
направит на праведный Путь.
Чего же хотим мы от жизни?
Чтоб в жизни была любовь,
чтоб радовались жизни дети
и в венах кипела кровь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747173
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 22.08.2017
Світ великий,
але Людина самотня,
кожен у своїй шкаралупі.
Світ відчуваємо по - різному,
вбираємо, як уві сні.
Птахом би в небо злетіти
високо-високо,
камінчиком кинутим
далеко - далеко,
у чисту блакитну височінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747171
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.08.2017
Женские слезы,
сколько вас, сколько?
Если собрать - потонет земля.
Армагеддона не надо,
больно за ущемленные сердца.
Обиды пьем, через них пропуская…
Слезой стирая времена.
Что за пропасть такая,
сжигает лучшие года.
Если женщина мучит,
то и лечит,
слезою накрывая,
а мужчина и не заметит,
насколько же она другая.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746315
рубрика: Поезія, Другая поезия вдохновления
дата поступления 16.08.2017