| Сторінки (50/4978): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Я пробачаю себе за почуття образи,
я прошу вибачення у тіла і душі -
не дала їм радості і половини,
від непроглядної життєвої суєти.
Моє Життя повинно змінитися на краще,
Земле-Матінко, прийми мою провину.
І дай по-життю ті події,
які сама я залучити не смію.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026904
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2024
Замёрзшая калина,кисти опустила.
Цвет её - жажда желанная,
ягода к ягоде прислоняются пьяно.
Расстояние осень преодолевает.
Лишь водопад радостью играет.
Последние яблоки падают вниз,
в воздухе слышнен зимний каприз...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026841
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2024
Рябиновая осень,
алые грозди опустила,
ей, прелестнице, и не
вдомёк, что красота -
это сила.
Любуюсь нею,
глаз не отвести,
сколько в ней
поздней грусти
и тоски.
Бусины дрожат на ветру,
листья серпантином
разлетаются во мглу.
Осень жаждет
торжествовать,
отвоёвывает у лета
багряную Рать.
Рябина - девица,
опустила ветви - кисти.
Борется осень с зимой,
нарушая природный
извечный покой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026634
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2024
Ти даремно подумав, що щаслива,
що не потребую тебе.
Та просто на вигляд гордовита,
а думки тільки про тебе.
Не зрікайся любові.
Її не судять.
На Віку, як на скаку.
Скільки болю,
бути коханою,
але не тобою!
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026487
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2024
Уранішній свіжий вітерець
пестить і голубить Душу.
Забути зимову холоднечу
хочеться зовсім.
Все навкруги цвіте, розпускається,
у величавій млості купається.
У відповідність приводить
серце і дух,
позбавившись від зимових завірюх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026410
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2024
Ой ты, хмель, хмель зелёненький.
Была я дочерью у родной матушки.
Детства счастья черпала сполна,
но за жизни несчастья,
разве моя вина?
Ой ты, хмель, хмель зелёненький,
опьяняющий и густой,
не дай сгинуть от тоски,
дай счастья горсточку.
Ой ты, хмель, хмель зелёненький,
в грозди собран пухленький,
прогони печаль в дальние края,
а взамен насади Райские Кусты.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026317
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2024
Природная идиллия.
По небу плывут облака,
лучистая заря блещет,
утро встречая.
Смотрю на дремлющие воды Днепра,
сердце замирает,
вспоминаю прошедшие года.
Гордые чайки надо мной парят,
криком о приходе весны "говорят".
Разливаются янтарём солнечные лучи,
клубком разматывая свои нити,
рисунком паутинки.
От легкого ветерка,
первые колокольчики
склонили головки.
Живая Природа -
роскошь для народа.
Клубится туман над рекой,
шуршит ширма из остатков
старого камыша.
Утиные стайки кружат,
вьются рядочком вдоль бережка.
Весною задышало всё Пространство,
жаждет обновления,
чтоже в Жизни моей всё
без изменения.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026172
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2024
Жити, як усі,
досить просто.
Впустіть в Життя нове почуття,
щоб не було занадто сумно.
Два Світи сходяться в один,
обережніше зі своїми думками-поглядами.
Чого боїмося, те і збувається.
Всьому свій час,
навіть, якщо грунт йде з під ніг,
не можна опускати руки.
Адже, нещодавно жили інакше,
від чого-то ми завжди відкуповуємося,
треба уміти відпускати ситуацію
від себе.
Люди зараз закриті стали,
зневажили почуття моралі.
Адже раніше, ключі клали
дітям під двері, за килимок,
тепер про це, без посмішки і
не згадати.
Не знаходимо добрих слів один
до одного, у фейєрверку життєвого
круга.
Усім нам хочеться, щоб
оцінили нас гідно.
Але кожному своє і свій час.
І кожен несе на плечах тільки
свій тягар.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026019
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2024
Наша Жизнь - свеча,
где воск - наша Вера,
Свет - надежда,
а огонь - любовь,
которая всё соединяет вместе."
Старец Серафим.
В Божьем Храме, вспоминается
начало, течение и конец
нашей Жизни.
Как тает свеча,
пред Ликом Божьим,
так с каждою минутою
умаляется наша Жизнь, приближаясь к концу.
Эта мысль поможет нам менее
развлекаться в Храме,
а усердно молиться и стараться,
чтобы Жизнь наша пред Богом
похожа была на свечу из чистого воска,
а не издающую копоть и смрад.
Если б каждый из нас имел Веру в Бога,
хоть бы с величину - горошину,
и то, это б было ему,
как утопающему "соломина".
Многие здесь об этом не заботятся,
не обманите себя,
зарывшись в пучину Бытия.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025928
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2024
Синявою покрилося небо,
гладінь небесна висока.
Набуває над нами силу,
щоб не думали про неї звисока.
Ніхто не знає
де зустріне долю.
Не можна зарікатися до старості.
Як небесна далечінь чиста.
Не доводь себе до жалості!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025829
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2024
У кожного свій шлях
реалізації Душі.
Буває нелегко,
а буває навпаки,
на енергетичній хвилі
Душу возносить.
Хочеться, щоб роки мчалися
чергою, минувши усі негоди,
і наповнювалася Душа
бадьорістю і щастям.
Щоб Ангел життя наше беріг,
біду до нас не пускаючи,
Душу нашу беріг,
щоб залишалася молодою.
Зрозуміти людину, означає
відчути його Душу.
Душевна людина радіє,
коли іншому добре,
а людина розуму радіє,
коли іншому погано,
заздрить його дорозі.
Це їх шлях, їх життя,
а я йду своїм шляхом
реалізації Душі,
цим мої роки
і хороші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025745
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2024
Осень - дивная пора.
Листья , ветром гонимы,
как бегущая детвора.
Воздух особенный, пряный,
грибной, заводной.
Похмуры небеса,
но и в этой строгости своя краса.
Солнышко за тучками скрылось,
как бы извиняясь.
Ветер теперь герой дня,
за ним полёт игривый,
с песнею осенней шаловливой.
В каждой поре года,
своя самобытная красота,
играет она с нами шутя.
Осенняя пора самая
плодотворная - кормит
обилием плодородным.
Весной садят,
летом растят,
а осенью урожаем доволен всяк.
Осень - консерватор,
не смотря, на потуги все,
сдаёт права зиме.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025549
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2024
Я перед Вами оголила Душу.
Накопичилося - не утримати.
Лавиною сніговою,
як в зимову, злу холоднечу,
мчать почуття в
нестримну далечінь.
Тверджу собі - бери себе в руки,
адже розслаблятися
по-життю не можна,
посилюються тоді її муки,
втікає надія в нікуди.
Думаєш, горше вже бути не може,
сподіваєшся на поліпшення,
але приходить нова біда,
і дає Уроки Помсти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025473
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2024
Душистое осеннее разнотравье:
пряное, терпкое, словно поприще синего, переспевшего тёрна..
Стернёй обнаженные поля.
Шуршат багряные листья под ногами,
ложатся под заборами,
по ветру круговоротами летают,
одеялом землю застилают.
Везде костры душистые пылают,
запах осени напоминают.
Наступила грибная пора,
туманом осенним закутана вся.
Не в силах задержаться тепло,
белка запасы собирает в дупло.
Осень входит в свои права,
запасай на зиму дрова,
а как прийдёт Покрова -
"заревёт девчонка, как корова"!.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025393
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2024
В осеннем сухом листе,
разве можно отгадать
былую красоту,
время не течёт вспять,
нам тоже не плохо бы
это понять.
Не хочу, чтоб моя
нежная душа замёрзла.
Солнышко осеннее светит,
но уже не греет,
на ладошке тает
утренней росой.
Грустные дни, длинные ночи,
рисуют длительный,
осенний покой.
Мне от себя не убежать,
с душой истерзанной в конец,
и, только, шум чужих шагов,
приводит в чувство на конец.
Словами трудно объяснить,
ведь между осенью и мною,
не зримая тонкая нить,
которая шепчет -
рискни, сердце открой, не томи.
Но, не так уж просто
решать проблемы,
используя свои возможности,
в решении дилемы.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025318
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2024
Клітина буває золота,
а буває рукотворна своя.
По важкості не відрізнити, яка
для душі рідної терпиміше була.
Знаємо, що жити треба інакше,
знаємо, що так, як є не можна.
Але робимо, проти своєї удачі,
неначе вороги самі для себе.
Треба жити так, щоб було
комфортно і серцю, і душі, але
частенько вже забуваємо про все .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025229
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2024
Мы живя, бежим вперёд,
назад Пути уже нет.
Берегите каждый свой Рассвет!
Ночь с днём не встретится,
Луна с Солнышком тоже.
Время всего дороже,
его за деньги не купишь,
оно быстротечно,
мгновения уплывают навечно.
Не можем умом объять ценность его.
Даже мороз по-коже,
жаль,что управлять ним не можем.
Выжить - это Межпланетное желание.
Оно актуально и для нас.
Сколь велик энергетический запас
каждого из нас.
Разучились относиться с любовью
друг к другу, ко всему,
что нас окружает.
Присмотритесь к пчёлкам,
как малые дети,
лапками цветочки открывают,
усиками нектар собирают.
Любо-Дорого,
за трудягами наблюдать.
Трудится вся Планета
над пропитанием, размножением,
выживанием.
Всё в нашем Мире просто, разумно,
почему же поступаем так бездумно.
Что-то очень главное тераяем,
Человеколюбие наверно,
потому и живём скверно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025169
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2024
Солнышко, ты живое,
вглядеться, какое же
яркое и родное.
Действует сила притяжения
твоих лучей до изнеможения.
Тепло твоё растопит
льдинки душ,
обольёт, как мелодичный туш.
Против твоей силы всё
в Природе безсильно,
ритмично сердце
биться заставляет.
Сколь сила твоя велика
и бесконечна,
ты нам дано навечно.
Светишь, растишь,
лелеешь своим вечным
теплом, нас на Земле
голубишь не послушных
твоих сынов.
С Матушкой - Землёй,
дружишь навечно и сердечно,
выполняя свою Миссию
бесконечную.
Сколь велика земным людям твоя
награда, ведь без тебя ,
полная была бы утрата.
Гимн , тебе , Солнышко,
надо петь каждым, новым,
утром ранним,
просить нас греть и беречь,
в Колыбели Земной безкрайней.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024954
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2024
Умею малым дорожить,
каждому доброму слову рада,
взгляду, намёку.
Так хочется перед Судьбою
чистосердечно повиниться.
Что делала не так , поверь,
без злого умысла и смысла.
У тебя уже редеет шевелюра,
у меня ногти ломки,
как же дожить нам до Жизни
остановки, не чувствуя холода
от душевного голода.
Вершина Айсберга - наши
осознанные и не осознанные
поступки.
Пусть их освещает внутренний Свет
и фильтрует каждый миг.
Чтоб, перед детьми, нам не было
за них стыдно, ведь дети -
пальцы одной руки,
за каждого больно и обидно.
Мы - лук, а дети - стрелы,
выпущенные достойно.
Пусть же они принимают Мир
и мыслят позитивно,
строить их не надо,
они не зря пришли
в этот Мир и Земля
им рада.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024868
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2024
Тревожат холодные осенние дожди.
Туман все вокруг берет в плен.
И мне кажется,
что уже и молодежь сокрушается.
Печаль на Душе, на сердце печаль.
Осеннее наводнение, как дурман.
Дубравы не шумят,
сложили свои крылья,
пришло дождливое время.
Да и я ходжу-блуджу,
как та корова не доенная,
с мыслями не веселыми,
родилась же такая не смелая,
сердце не открыла,
напугала свое счастье,
а Душа бьется,
как птица напуганная в тоске,
ничем помочь себе не в силах.
Изморозь окутала Землю,
вокруг тяжёлая и удивительная тишина,
идет в эту темноту и одиночества нагота.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024797
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2024
Сынок, ты в поре юности.
Даже воздух должен пахнуть жасмином,
дружи с этим миром.
Бери только лучшее от него,
а худшее само бредет,
не попадай в его переплет.
Упрямо стремись стать личностью,
ищи свою идентичность.
Даже, если иногда и не хватает мужского образца,
родительская любовь укажет путь
из отрочества в статус взрослого
без эмоционального голода и душевного холода.
Постепенно ты входишь в мир взрослых,
желаю гармонично пережить виток твой в жизни,
добиться одобрения и любви других людей,
стать хозяином собственной жизни, а не ее лакеем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024727
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2024
Мелодія вальсу звучала в пітьмі.
Чиясь надія кружляла у млі,
стомлена ніч хотіла мені допомогти.
Відчинила дверцята в сердечну далечінь.
Шукаю на свої питання відповіді.
Ніч, навіщо мої муки, скажи?
Куди ведеш, шлях вкажи?
Шукаю у тебе захисту,
зіркам печаль віддаю променисту.
Сльозою гіркою кроплю подушку,
у місяця прошу спокою Душі.
Дивлюся в темряву осліплим серцем,
душею спустошеною,
глибиною любові не захищеною.
Жорстока ніч, суперечки немає,
де знайти бурхливій крові відповідь.
Ми серцями любимо,
але словами нещадно губимо.
Чи сором, чи страх, виправдання,
слів не знайдеться - суцільне випробування.
Не знаємо де знайдемо, де втратимо,
з любов'ю, ніби, в хованки граємо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024612
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2024
Барвиночек мой, барвиночек,
приснился ты мне,
приснился ты мне,
тёмной ночкой.
Кустик густой,
фиолетовые цветочки,
как звёздочки сияют,
как звёздочки сияют,
капельками серебристой росы.
Барвиночек мой, барвиночек,
мы твои сыновья и дочки.
Возрождай у нас тепло и радость,
но гони прочь печаль и зависть.
Барвиночек мой, барвиночек,
ты не молчи,
научи видеть правду,
даже в ночи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024574
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2024
Ой ты, хмель, хмель зелёненький.
Была я дочерью у родной матушки.
Детства счастья черпала сполна,
но за жизни несчастья,
разве моя вина?
Ой ты, хмель, хмель зелёненький,
опьяняющий и густой,
не дай сгинуть от тоски,
дай счастья горсточку.
Ой ты, хмель, хмель зелёненький,
в грозди собран пухленький,
прогони печаль в дальние края,
а взамен насади Райские Кусты.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024495
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2024
Житиму, як Богові завгодно.
Намагалася гребти по-життю сама -
наївна простота.
А якщо, зібрати витрачені результати разом,
то виявиться, що човен
стояв на місці.
Хоч і молилася, і сліз пролила лавину.
Ніагарському водоспаду не під силу,
даремно тільки витрачала силу,
а скринька відкривалася просто -
не вистачало мені духовного зростання.
Ось, куди треба витрачати сили,
моральні і фізичні.
Слава Богу, що спохопилася
не надто пізно, з Душею на покаяння,
звернув Господь і на мене свою увагу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023579
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2024
Не пускай його у свої сни, не пускай...
Кричу собі безглузда, не пускай його у свої сни, не пускай.
Роби вигляд, не помічай його, прокинься і не помічай.
Наказ собі дай, перестань Душа - не кричи, не кричи.
Ти ніч від білого дня, нарешті, відрізни, відрізни.
Кричу собі, безглузда, не пускай його у свої сни, не пускай.
Він не може Ангелом любові в Життя твоє увійти, жаль.
Самотності слід міткою-болем гризе в дорозі, в дорозі.
Відстань вже не допоможе щастя знайти на твоєму порозі.
Любов моя у тебе, як прийомна дочка.
Ти пробач цю непокірну ніч,
моя туга, шукає поміч. у свої сни, не пускай...
Кричу собі безглузда, не пускай його у свої сни, не пускай.
Роби вигляд, не помічай його, прокинься і не помічай.
Наказ собі дай, перестань Душа - не кричи, не кричи.
Ти ніч від білого дня, нарешті, відрізни, відрізни.
Кричу собі, безглузда, не пускай його у свої сни, не пускай.
Він не може Ангелом любові в Життя твоє увійти, жаль.
Самотності слід міткою-болем гризе в дорозі, в дорозі.
Відстань вже не допоможе щастя знайти на твоєму порозі.
Любов моя у тебе, як прийомна дочка.
Ти пробач цю непокірну ніч,
моя туга, шукає поміч.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023452
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2024
Засыпает осень,
сложила крылья-листья.
В тумане купает рябины ожерелье.
Дождями омывает каждое поместье.
Засыпает осень,
месяц её провожает,
как избранную уважает.
Засыпает осень,
цвета багряные забирает,
тихонечко замирает.
Осень, дорогая, не сокрушайся,
придёт твоя пора,
не сомневайся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023239
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2024
Світ великий,
але Людина самотня,
кожен у своїй шкаралупі.
Світ відчуваємо по - різному,
вбираємо, як увісні.
Птахом би в небо злетіти
високо-високо,
камінчиком кинутим
далеко - далеко,
у чисту блакитну височінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023090
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2024
Даю Небесам Право -
решать мою Судьбу здраво.
Сдалась в одинокой борьбе,
в одиночном окопе
атеистов не бывает,
теперь это точно знаю.
Прошу их, чтобы рассеяли туманом
мои прощлые и нынешние сомнения.
Больше, чтобы не знала боли
моральной и физической,
чтоб не била она меня,
током электрическим.
Испепелено практически всё,
догорают угольки моего камина,
еле слышен шум дождя
в пелене дивной.
Предсказуема круговая модель
нашего каждого дня -
успех - провал,
ненависть - любовь,
смерть - рождение -
это Колесо Вечного Движения.
Почему только в конце Жизни понимаешь,
что Дверь Клетки Жизнь
всегда была открыта,
чего я боялась и не выходила,
что меня держало невыносимо,
ведь большего от неё ожидала,
трепет в Душе слыхала.
Взлетела бы и всё,
и всё огромное Небо было бы моё.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022991
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2024
Душистое осеннее разнотравье:
пряное, терпкое, словно поприще синего, переспевшего тёрна..
Стернёй обнаженные поля.
Шуршат багряные листья под ногами,
ложатся под заборами,
по ветру круговоротами летают,
одеялом землю застилают.
Везде костры душистые пылают,
запах осени напоминают.
Наступила грибная пора,
туманом осенним закутана вся.
Не в силах задержаться тепло,
белка запасы собирает в дупло.
Осень входит в свои права,
запасай на зиму дрова,
а как прийдёт Покрова -
"заревёт девчонка, как корова"!.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022930
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2024
Ти - риба, плаваєш по Життю грайливо,
я - рак, задкую, почуття перетворюючи на страх.
Загальна у нас тільки стихія, норовлива водна феєрія.
Ти - сила і воля, а я - слабкість і жменька горя.
Сховаю в кулачок тугу, зав'яжу вузлик на удачу
і нездійснену мрію.
Мені б твоїй рішучості і сміливості крихту,
щоб не доїдала душевна втома.
Любов не встигла накрити щастя хвилею,
а виявилася лише штормовою перевіркою на силу змін -
кращим для мене тебе зберігши Життю у супротив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022816
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2024
Котяче Життя триває...
Мчить він, як вихор понад ланами.
Поруч бігають та вабляться діти.
У котика також хвіст трубою,
не має йому від них спокою.
Стриба мерщій на дерево,
і вже звідти спостерігає,
зиркаючи очима,
наскільки загрозлива ця хвилина.
Вони мчать хутко повз нього,
а він каменем падає донизу, лякається,
але ж встигає на льоту схопити
щось їстівне. Нажаль він не лелека,
взлетів би від них далеко.
А покиль, знайшов собі схованку-домівку
у зеленому килимі чарівного барвінку.
Поруч гомонять, цвірінькають горобці.
Лише мить, пустун хвоста
на них ласо спогляда.
Та дитяча кумпанія збиває його з думки.
На котяче щастя,
вибігла з хати мати
їх додому звати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022743
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2024
Буває, пекучий біль душі
з'являється у вісні.
Бачу рідних,
чую,як мама будить вранці,
та приказує,
ох, ох,якби дома,
ноги у просі,
спав би й досі.
Дуже сумувала за своєю Сумщиною.
Бувало прийду, та жаліюся на життя,
а вона каже, доню, та хіба ж то горе,
горе, коли війна.
Тепер я знаю, що таке війна,
батьки померли перед самою війною,
хоч не бачили це страхіття,
однак вдруге б війну всеодно не пережили .
Першою пішла мама,
а батько за нею,бо дуже сумував,
казав, хіба це жизня без коханої дружини.
Їхнє покоління дуже цінувало відносини,
такого кохання , як у моїх батьків,
мені більше не судилося спостерігати.
Життя - це вершина,
на котру здерся і більше
не спускаєшся донизу,
а розправивши крила летиш у вись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022703
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2024
Осіння пора втратила свою родючу силу.
Вичерпала себе, сховалася під запоною
сніговою, білою.
Голі гілки хвилюються
на свіжому, морозному вітрі.
Похмурі поля - гордовита,
замерзла краса.
Сніжинки блищать,
наче срібні метелики.
Небо чисте - велике озеро,
рожевіє від заграви.
Відчуваю, ми - гвинтики
Великого Життя.
Колись розтане сніг,
прилетить весна,
зацвірінькають пташки,
потечуть струмки.
А зараз, надходить вечір,
соромлячись опускається сонце -
чисте, велике, червоне.
Зірки золотим дощем сипнули іскрами,
морозні, буцімто намальовані.
Природі необхідно платити добром за добро.
Хочеться, щоб злетіла птиця - щастя
і сіла на мою долоню,
шукаючи в Житті спокою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022624
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2024
Моє Життя - скупе на щастя,
таємниця нездолана мною,
Душа не має спокою.
Але ж не тільки жіноча Душа вразлива,
чоловіча також.
Кожен прагне, щоб його покинули біль і смуток,
а натомість лише , щоб цінували,
та любов панувала у серці.
Тож слова - рідний мій, коханий, безцінний,
завжди чіпляють за живе.
Вони дають нам зрозуміти,
що саме ця людина найдорожча нам,
потрібна, єдина.
Навіть компліменти іноді бажані також,
від них стає тепло наче від обіймів,
чи полум'яного погляду,
в них чути стукіт серця,
радість і солодкий біль водночас.
Я також, як кожна з нас, чекаю ту свою
єдину людину, яка наповнить моє Життя
усім найкращим, без болю.
Не злякає моє почуття "полохливого метелика".
Хочу усвідомленної любові,
щоб пронести її ,
решту свого Життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022575
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2024
Україна, чому печаль по тобі з'їдає,
сльозою бринить?
Чому в наших долонях,
ти не маєш спокою?
Хіба ж літами не заслужила,
хіба мало терпіла.
Ти, як та багатостраждальна жінка
з сумними очима,
дивишся на кров пролиту Віками.
Та чи ж мало її було, щоб ще і в наш час,
поливаємо Землю свою повсякчас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022483
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2024
Летит времени колесница,
будоражит память, хочется в ней
только хорошее оставить,
как спелое яблочко с доброй семечкой.
Знаки Судьбы даром не даются,
должны, как решка и орёл развернуться.
Жизненная "игра" стоит свеч.
Но, решать её проблемы лучше
по мере поступления и в меру
своего доверия.
Эмоции в себе храня, страдают все,
и мужчины, и женщины.
Но, не улучшив отношения,
с одного уровня жизни на другой
перейти не можем,
как душу не гложем.
Реализованный, успешный человек
к общению открыт,
энергию ему пространство прибавляет и не тормозит.
Не существует для него
дня выбора и колебаний,
а только исполнения его желаний.
На его природную доброту,
пространство работает с пользой,
проявляя особую активность,
досрочно и с перспективой.
Знаки Судьбы даются тем,
у кого работает каждая клеточка и его ГЕН.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022419
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2024
Косить завіса дощу.
Косить шлях минулих днів.
Косить нерозділена любов.
Косить метушня дарованних років.
Косить туман справжньою сльозою.
Косить, косить, косить,
волосся з сивиною.
Косить з непохитною вірою,
щоб утрималася на ногах,
у "нейтральні води" виплила,
Ангелу Долі Життя довірила,
не втрачала даремно часу...
Косить, косить, косить,
а як живеш, ніхто не запитає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022344
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2024
Добро, ти стало сенсом Життя.
Не дай озлобитися Душею.
Прикрась течією чистих думок
невгамовну жалість до себе.
В Житті дорога кожна мить.
Людина, як піщинка мала
в нескінченності Буття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022220
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2024
Всього страшніше - не убожій Душа.
Будь терпляча до чужого горя.
Пропускай його через себе,
не жаліючи серця і спокою.
Адже без Душі немає людини.
Кому потрібен бездушний каркас?
Нехай нелюдяність століття,
відносить вогнедишної Химери баркас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022159
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2024
Суєта суєт
в Житті називається.
Одному обіцяє,
а іншому обламується.
Не нарікай на життя,
все прийми всерйоз,
а то, чого б не вийшло,
в Житті того віз.
Приймай і ласку,
приймай любов.
Приймай, як казку,
але грай в ній роль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022051
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2024
Стою в Життя на краю,
пам'ятаю, як цілують без любові,
коли кажуть - так,
а відчувається - ні.
Коли горить ранок
рудою хною,
серце не має спокою.
Осінній заслін з дощу між нами,
створений не нами.
Початку не має у кінці -
то й не шукай вітру,
у слід не свищі.
Осіні поцілунок останній,
з краплин блискучих,
мов намисто, з коралів барвистих.
Щемить серце від болю,
не має Душа спокою.
Чому все краще тече крізь долоні,
бринить гіркою сльозою?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021998
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2024
Чим більше віршів я пишу,
тим сильніше мене дивує
Сила Слова.
Воно л'ється, як річечка,
як пісня колискова.
Таке живе, чутливе,журливе,
замріяне, щасливе,душевне,часом крикливе,
не слухняне, як мале дитя,
буває іде супротив,має свій мотив.
Хочу, щоб мої слова
доходили до самого серця,
навіть коли вони
з присмаком перцю.
Здається його домівка серце,
воно ніби живе окремим своїм життям,
іноді крає душу навпіл.
Дуже радіє душа,
коли моє мале внученя хвалить,
уподобав цукерки,
каже на рідній мові, щебече,
мов мале пташеня.
Наріжний камінь закладає в родині
саме жінка своїми руками,
вчить дитину розмовляти,
вимовляти перші слова
і першу молитву.
Доглядаючи за її колискою,
вона є його головним зодчим.
Виховання нашої кожної дитини
потребує докорінних змін,
бо це має на всю Країну незгладимий вплив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021928
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2024
Холодно, уже вся застыла,
а шепчу себе, ничего,лижь бы была жива.
Метели по-жизни разносят всё в клочья,
минуты не важны, исчезают без заздрения,
планировала на весь жизненный путь,
мечтала, дышать на полную грудь желала.
Война, ослепила в одно мгновение,
раздела догола, онулировала всю Жизнь
без сожаления.
Не планирую теперь больше ничего,
я со временем уходящим теперь заодно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021856
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2024
Киевское раннее утро.
Осязаю утреннюю тишину.
Созерцаю спящие ещё окна.
Туманная дымка оседает,
как роса...
Свежо, легко дышится на полную грудь.
Скоро проснётся людской "муравейник",
зашумят потоком улицы,
будто улей пчёл.
Защебечит и птичий оркестр.
Счастлива, что родилась на Свет,
в такой же ранний рассвет.
Хочется попросить у Бога прощения
за все мысли-недоразумения.
Ощущаю ценность Бытия,
вот она Родная Земля.
В восторге Душа,
сердце подскочило от радости.
Пришло в голову,
сколь ценен и хрупок Белый Свет.
Понимаю, нельзя себя вести беспечно,
как малые дети,
которым ещё нет дела до всего Мира.
Ощутила сладость весеннего утра сполна,
жаль только, что я пока одна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021854
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2024
Київ у полоні осіні.
Над мостами ліхтарі,
склонили світло до Землі.
Місяць, наче чарівник,
заховався у ночі.
Осіння пора ,
буцімто молочна купель,
повисла над великим містом.
Листя золотом різнобарвним малює,
велич свою будує .
Прохолодно, охоплює сум,
багато різних дум.
Перші морози,
схопили в полон осіні сльози.
Київ - ти, як прекрасний Одісей,
дихаєш історією своєю.
Люблю твої площі,чудові аллеї,
затишні місця.
Увечері мости купають свої вогні
у коханому Дніпрі.
Намолена Земля.
Собори вітають численних вірних.
Міст закоханих - романтичне місце,
завершує це найзворушливіше намисто.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021783
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2024
Бабине-літо павутиною залетіло,
закрутило, вихором понесло.
Не відкупилася доля сивиною скроні.
Останній сплеск Природи перед зимовою холоднечею -
зливаються запахи двох видів :
терпкі і різкі,
свіжі і ніжні, ностальгічні
запахи осінніх квітів -
тонкі, екзотичні,
аромат фантастичних планет.
І від цієї краси,
золото серця плавить
лавою застигаючої сльози.
З цієї життєвої смуги,
міцніше відчуваєш грунт під ногами,
адже зима не за горами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021725
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2024
Похмура осінь лягла,
загасивши останню свічку літа.
Вересневе сонечко марніє.
Охоплює сонливість,
осінь іспит складає на міцність.
Дрімотними очима дивлюсь у простір.
Осінь має дивний вплив,
зустрічаю її на самоті.
Мерехтить листопадове полум'я,
я пильно стежу за похмурою порою,
малюнками на її пергаменті.
Не зважаю уваги на осінні повені.
Осінь ніби довіри від нас очікує.
Ми закарбовуємо її красу
у своїй пам'яті.
Кружляє листя у сонячному промені,
жене вітром обгортки від цукерок.
Земля засипана сухим листям,
хрустить під ногами,
шепоче легеньким вітерцем.
Осінь , як палаючий талісман-оберіг,
береже Природу від лиха.
Осінь літу промовляє -
"Не пхай свого носа, до чужого проса!".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021525
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2024
Осінь наближається...
Дощі омивають обістя,
осіні руки протягують
долонями вниз, як жінки.
Хмари небо затягли,
як в надвечір'я,
неспокій на Душі.
Вересень літу дихає в спину,
не має зупину,
бо воно йому наснилось,
як та жарина.
Потихеньку спливає мій вік,
то й чекаю осінь з радістю
кожен рік.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021408
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2024
Відношення моє до тебе особливе -
на рівні тіла і душі,
зірки світять по-особливому,
порушуючи свої рубежі.
Меркне все, що було раніше,
як поволока туману рвана.
Прокидається в сонячних променях надія, ясністю окрилена.
Ці почуття дуже дорогі,
усвідомити любов мені допомогли.
Чому все в Житті приходить із запізненням,
ігноруючи життєвий розклад?
Якби невчасно, вибачаючись за вторгнення, запізніло,
але від серця, а не від ворожки.
"Адже краще пізніше, чим ніколи" -
чула не раз ці слова.
Тільки зараз їх сенс усвідомила,
коли віру в себе вселяла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021102
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2024
От 2-х до 5-ти, говорят наши внуки...
В окне прекрасный зимний вид-
снег, снегири на деревьях...
Мишутка смотрит в окно с восхищением,
мамочка, но чего же ты меня на саночках
не катаешь, мои косточки опечалены.
----------------------------------
Ведёт мама Мишутку в садик,
волнуется, ведь первый раз,
может плакать.
Вошли, Миша посмотрел вокруг,
что это за непорядок такой,
подошёл к каждому ,
забрал соску,
отнес маме в подол платья.
Шум вокруг, слёзы...
На следующий день мама опять
ведёт Мишу, волнуется...
Вошли, все дети бегут к Мише на-перегонки,
и сдают свои соски,
мамы хохочут, что не делали,
чтобы отучить их, а Миша пришёл и помог.
Сам то Миша соску не сосал,
то и реакция была соответствующая...
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021056
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2024
Да, неужели
нам места мало на Земле...
Гонимые за мирным небом.
И, только Бог знает,
где мы найдем
успокоение Душе и телу...
Так, неужели,
нам места мало на Земле...
Гонимые за мирным небом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020949
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2024
Жизнь моя прошлась по-мне,
то катком, слезою,
то редкой радостью,
дорогой нелегкой и крутою.
Не сужу прожитую Жизнь,
что было суждено,
то в ней и проявилось...
Где была права,
а где и ошибалась,
терпением откупалась...
Пришла война,
в доме свет погас,
он уж не зажжется никогда,
прошлого больше нет.
Жгёт внутри огнем безжалостным,
и дома нет и нет в жизни радости.
Были - зима, осень, лето,
пришла и очередная весна,
еще не с мирным светом.
Душа плачет трепетно и тихо.
Одинока не грусти,
позабудь горечи и всех прости...
По всяк час оставайся с Богом
и будь иным подмогой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020838
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2024
Война разделила на 2 берега,
поглощает года без жалости,
прошу уходи, дай хоть мирного времени чуток...
У меня рядом река,
у тебя шумит океан безбрежный.
Веришь, грустно одной,
знаю и тебе скучно...
Уйдет война, я тебе открою дверь,
будешь дорогим гостем...
А я у тебя во сне гощу,
видеть тебя сонного хочу,спящего,
пусть даже чуток храпящего,
но такого родного,одного желанного,
на пути-дороге не встречала
такого доброго и честного,
радушного, безгрешного...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020837
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2024
"Без Бога нация - толпа,
объединённая пороком,
или слепа, или глуха,
иль, что ещё страшней, жестока".
( Иеромонах . Роман.)
Господи, ещё один стих,
не забирай данный тобой Дар - Рай.
Оставь полёт Души в сердечной тиши.
У каждого в Душе свой Иерусалим, но знаем,
что Он только Один.
Каждый Миг страдания Души на Земле,
отмерян чистым золотом на Небесах.
Весной не помним стужу снегопада,
зимой день весеннего заката.
Пусть метель препорошит невзгоды,
грусть и печаль, а оставит нам
счастливые мгновения
и надежды даль.
Не надо хмурится грозовой тучей,
окружающим наскучишь.
Жизнь, как "Волшебная лампа Алладина",
иди по ней с Миром.
Ведь когда-то всё повторится сначала и без нас,
только это будет у иного жизненного причала.
Вечен этот круговорот,
он, как музыка, состоит из нот.
Другие будут цвести розы в далёкой этой дали,
иные выпадут росы на травяные покосы.
Ветер заметёт и наши следы
в придорожной пыли,
и только в вальсе дождя, будет грусть по нам слышна.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018317
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.07.2024
Будь, як хворостинка, покірна,
під вітром випрямитися гідна.
Бережи посмішки своїх рідних та близьких,
харизму бережи свою -
успіху допоможе твоєму.
Щоб не було невдачи,
бережи серця силу и свою вдачу.
Навчись слухати, там де говорять,
а говорити там, де хотять тебе почути.
Закрий дверці Душі от слабкості та печалю.
Не залишайся без надії, віри та любові.
Не відступай без бою, не має сердце спокою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018256
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2024
Мне трудно дышать без тебя,
недостаёт воздуха.
Пленницей твоей себя чувствую,
разлукой сердце терзаю.
Душе мало места в груди.
Откуда такая тяжёлая полоса?
Чем перед тобой провинилась,
разве лишь тем, что влюбилась?
Радости в Жизни недостаёт,
сердце грустит, не спасает.
Зимняя гололедица досаждает,
как болезнь, силы забирает.
Лишь в том беда, что Душа не согрета,
рвёт одиночество бусы, бунтует.
Я доверяю Вселенной,
ожидаю защиты от неё,
ведь заблудилась одна,
без поддержки её.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018172
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2024
Сладко-горький коктейль на губах,
нет света в конце туннеля.
Только тот, кто сердце не умеет беречь,
может прожить, как смерч.
Если не чувствуешь уже ничего,
что можешь отдать людям.
Так море замерзает постепенно,
и не кипит крови ручеек.
Прошу прощения у всех врагов,
не чувствуя унижения.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018083
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2024
Я знаю, що любов
не здається.
Я знаю, в Душі слід
залишається.
Я знаю, дощі її не
змиють.
Я знаю, завірюха не наздожене.
Мрія відбудеться,
як Божа Нагорода,
вірити тільки
дуже потрібно.
Я знаю, до самої Землі
схилилася гілка
мого дерева
під важкістю
життєвих знегод.
Але вірю, що скоро
вона знову випрямиться
і займе колишнє
положення наснаги,
доб'ється до себе
любові і поваги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018014
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2024
Звезды, возрождаясь,
сбрасывают пелену газа и пыли,
так нужно и нам,
пылать настоящей Жизнью,
отбрасывая злобу и ничтожные поступки.
Многих сжигает жажда наживы,
в то время, когда рядом едва живы.
Уже даже сама Планета бунтует,
ей нашего тепла недостает.
Господь породил нас по своему подобию,
то почему не стремимся к его заповедям,
не рассуждаем, куда несут нас наши ноги.
Друг друга не ругайте,
а, как та пчелка, мёда из цветка,
ума собирайте.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017940
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2024
Думала, так уже
и проживу, в Океан
Любви не ныряя,
иначе Жизнь
распорядилась родная.
Лампочку впереди зажгла,
свет её манит, как
ласкающий магнит.
В Жизни - пора осенняя,
багряная, вечерняя.
Сумерки на пятки
наступая, уводят от
сердечного Рая.
Мнимые дела,
мнимые поступки,
такова selavi.
Лучшее в Жизни
вовремя лови,
и не отпускай,
не теряй свой
душевный Рай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017845
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2024
Знаю, мимо Вас своей Жизнью растаю.
В глубине души,
мы все немного идеалисты.
И только ребёнок невинный,
его лепет - нежный и трогательный.
Цените нашу реальную Жизнь.
Наши взаимоотношения
"в рамки приличий" не втиснуть.
Жизнь заставляет нас встрепенуться.
Драгоценны зёрнышки
золотого колоска Жизни.
Семя Вечности в каждом мгновении Времени.
Любовь в далеке искать не надо,
она всегда с нами,
наша Солнечная Суть.
Нажаль, семени обиды не дано
войти в Мир цветами прощения.
Если , даже жалость Душу покидает,
знать она совершенно пуста,
пусть каждый это знает.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017783
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2024
Господи, прошу Мира Планете всей,
прошу Мира стране своей,
прошу Мира городу родному,
прошу Мира семье и дому,
прошу Мира своей душе,
чтоб Жизнь была в счастье и добре.
Прошу, ведь от тебя многое зависит,
Жизнь наша в вечной спирале виснет.
Глубоки небеса и далеки,
но силой слова мы с ними близки.
Энергией своей, мы тоже рядом,
но порой грешим, не ведая близости расклада.
Звездным шатром нас накрывая,
ты ведешь к границе Рая.
Молитвою помолись Иисус Навин,
солнца ста и луна, за нас,
ведь не ровён наш час.
Во един час разбойник вниде в Рай молитвою,
доброта твоя на Холсте Мира сияет палитрою.
Господи, смягчи сердца всех
противобордствующих благу и достоинству Церкви Христовой,
чтоб не ходили мы, как глупые телята, заблудшей дорогой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017621
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2024
Не хочу жити в пів серця,
дихати в половину дихання,
не змусити мене
віддати перевагу колінам над стражданнями.
Душа кричить в ночі,
свічкою танучи, навіщо муки такі.
Хочу лід перетворити на воду,
випустити почуття на свободу.
Не хочу стати ізгоєм у миру,
є надія, що ще
багато щось зможу.
Допивати по краплі
захололу любов,
важко не виносимо,
тяжкість пізнавши буття,
ще не втратила віру в себе,
з такою філософією
далеко, звичайно не піду,
але сенс її може і збагну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017308
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2024
Автор Джордж Карлин...
Парадоксом нашего времени является то, что мы имеем высокие строения, но низкую терпимость, широкие магистрали, но узкие взгляды.
-Тратим больше, но имеем меньше, покупаем больше, но радуемся меньше.
-Имеем большие дома, но меньшие семьи, лучшие удобства, но меньше времени.
-Имеем лучшее образование, но меньше разума, лучшие знания, но хуже оцениваем ситуацию, имеем больше экспертов, но и больше проблем, лучшую медицину, но хуже здоровье.
-Пьем слишком много, курим слишком много, тратим слишком безответственно, смеемся слишком мало, ездим слишком быстро, гневаемся слишком легко, спать ложимся слишком поздно, просыпаемся слишком усталыми, читаем слишком мало, слишком много смотрим телевидение и молимся слишком редко.
-Увеличили свои притязания, но сократили ценности. Говорим слишком много, любим слишком редко и ненавидим слишком часто. Знаем, как выжить, но не знаем, как жить. Добавляем года к человеческой жизни, но не добавляем жизни к годам.
-Достигли Луны и вернулись, но с трудом переходим улицу и знакомимся с новым соседом.
-Покоряем космические пространства, но не душевные.
-Делаем большие, но не лучшие дела.
-Очищаем воздух, но загрязняем душу.
-Подчинили себе атом, но не свои предрассудки.
-Пишем больше, но узнаем меньше.
-Планируем больше, но добиваемся меньшего.
-Научились спешить, но не ждать.
-Создаем новые компьютеры, которые хранят больше информации и извергают потоки копий, чем раньше, но общаемся все меньше.
-Это время быстрого питания и плохого пищеварения, больших людей и мелких душ, быстрой прибыли и трудных взаимоотношений.
-Время роста семейных доходов и роста числа разводов, красивых домов и разрушенных домашних очагов.
-Время коротких расстояний, одноразовых подгузников, разовой морали, связей на одну ночь; лишнего веса и таблеток, которые делают все: возбуждают нас, успокаивают нас, убивают наc.
-Время заполненных витрин и пустых складов.
-Время, когда технологии позволяют этому письму попасть к вам, в то же время позволяют вам поделиться им или просто нажать «Delete».
-Запомните, уделяйте больше времени тем, кого любите, потому что они с вами не навсегда.
-Запомните и горячо прижмите близкого человека к себе, потому что это единственное сокровище, которое можете отдать от сердца, и оно не стоит ни копейки.
-Запомните и говорите «люблю тебя» своим любимым, но сначала действительно это почувствуйте.
-Поцелуй и объятия могут поправить любую неприятность, когда идут от сердца.
-Запомните и держитесь за руки и цените моменты, когда вы вместе, потому что однажды этого человека не будет рядом с вами.
-Найдите время для любви, найдите время для общения и найдите время для возможности поделиться всем, что имеете сказать.
-Потому что жизнь измеряется не числом вдохов-выдохов, а моментами, когда захватывает дух!».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017243
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2024
Поздно вечером
у окна,
запела запоздалая
птичка.
К чему бы это,
невеличка?
Все твои подружки
уже давно спят,
чего не хочешь в их ряд?
Веселишь мою душу,
в запоздалую стужу.
Твой прилёт для меня
загадка и фантазия.
Одно поняла
с твоего прекрасного
пения,
если мечта - проза,
то любовь ,
её поэзия.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017011
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2024
Дивилася на тебе очима кохання.
Любила, як останню зірку бажання.
Чому мрії вщухли,
закотилася зоря,
як калина чарівна зашарілась одна.
Чому разом бути не довелося,
розсипалося по плечах смагляве волосся.
Вітерець відніс щасливі години,
в далеку дощову пору осінню.
Чи прийде весна на поріг - забуття,
чи зацвіте п'янкий бузок,
чи обніму тебе знову, ясеня - красеня,
в час дзвінкий, ранковий.
З віком, романтики все менше,
в краплях дощу губляться надії,
у вітерця також вчувається плач,
буцімто він несеться вскач.
Задумлива посмішка на вустах,
а може це ще не всім надіям крах,
може на закаті буває інший розклад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016934
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2024
Утренняя тишина,
сколь много в ней добра.
Слышны отдельные
птичьи голоса,
просыпается их непоседа -
детвора.
Что сулит грядущий день,
за туманной пеленой не видно,
а потому ещё и не обидно
за наши планы и мечты.
Тонкая штука - Природа,
ничего не ждёт от народа,
только береги,
что она создала,
ведь на это не надо много ума.
Любуйся нею, дружи,
уничтожать , уже созданное, не спеши.
Ранняя пора в росе -
думы упорядочены все.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016849
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2024
Я тебе верю,
эту веру
слезами искупила.
Я тебе верю,
пусть не я
тебе голову вскружила.
Я тебе верю,
иначе не могу,
через свою душу
не перешагну.
Сердце обманывать
не научилась,
хоть по-жизни,
чего со мною
только не случилось.
Я тебе верю,
таких слов
на ветер не бросаю.
Я тебе верю,
это уже точно знаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016770
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2024
Радугой побегу в бездонную даль,
догоню стремительный ручей,
захвачу в плен ветерок - молодец,
это и будет печали моей конец.
Удивительная наша Жизнь,
то как лучезарное мгновение,
когда в любви купает Мир,
то Вселенная светит в душу,
как будто счастье вынимает наружу.
За "соломину" - Жизнь хватаюсь,
что есть мочи,
не предаю свою цель.
А признать таки должна,
свою вольную, степную Душу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016700
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2024
Горе вдруг радость повстречало.
Чего же ,ты так долго молчала?
Пути дороги ко мне не вели,
заплутала быть может в неизвестной дали.
Я тебя так долго ждала,
седина проявилась сполна.
Где-то может тебя слишком много,
поделись, не скупись на пути-дороге.
Радость, ты, как лучик света
с Небес воссиявшая,
душа по тебе тоскует,
ласку не познавшая.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016586
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2024
В тишине, в глубине
души, мы все хороши.
Мироздание с вышины,
проверяет души ,как падежи.
Душа , родная моя,
осознай меня.
Укажи путь к сердечному
стремлению, к полному,
небесному расслаблению.
Трепет душевный ликует,
Божью красоту рисует.
Земную, небесную,
разную, дай, Бог,
лижь бы не праздную.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016484
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2024
Добро, ти стало сенсом Життя.
Не дай озлобитися Душею.
Втiшай течією чистих думок
невгамовну жалість до себе.
В Житті дорога кожна мить.
Людина, як піщинка мала
в нескінченності Буття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016371
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2024
Важко дивитись новини,
нажаханий настрій,
руйнування відбирають сили.
Життя, як розбитий порцелян.
Намагаюся збагнути цей
тяжкий Час.
Тремтить від люті мій голос,
скільки молоді не вспіло
мети своєї досягти.
Нелегко Правду відшукати.
Червоні очі від поганого сну,
останнім часом дуже гостро
все відчуваю, вразлива.
Багато чого діється навкруги,
та малі мої потуги
правду віднайти.
Розум не взмозі взяти гору
над ємоціями й пітьма тисне голову.
Переживаю знову найтяжчі
моменти в Житті.
Війна - болюча тема,
як велетенське бурмило,
зненацька налетіло.
Мене життя вчить не по-книзі,
а досвідом, що у своїй валізі.
Втрачаю відчуття часу,
у полум,ї війни,
згоріли мої надії,
мандрівником стала
у своїй Країні.
Хоче накрити суцільна темрява
та я їй не корюся,
з останніх сил борюся.
Це не просто йде війна ,
а боротьба за наші Душі.
Й одне діло спостерігати
і інше діло все втрачати.
Повірте, рано чи пізно,
та Правда верх візьме
у цій темряві
й День по стука у Двері.
Платимо життям,часом, платимо совістю,
ціна дуже висока
життєвої скорості.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016294
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2024
Проснулось утро,
исчезли зори бессильные, ленивые.
Приутихли ночные звуки,
ясное солнышко верх берет.
Вселенная им в Душу светит,
одиночество и тревогу уничтожает.
Звенит все вокруг,
Земля-Мать нам радуется.
Кукушка кует в дубраве,
голодный пес ищет пищу.
По росе ступаю босиком,
навстречу дуновению ветра,
вспоминая детские утехи.
Прошу, Небес Свеча, не догорай,
потому, что в печали еще сильнее хочется жить,
как преднамеренно всему.
Потому, что когда придет старость,
радость сама по себе пропадет.
В прохладное мгновение Жизнь отходит,
а напуганной Душе не понять это страшное мгновение,
прошедшие лета кланяются Вселенной.
Поэтому и не хочу со своими стихами
закрыться в башне молчаливой,
а отдаю их в жизненный полет.
Я их покропила радостью и слезой,
хочу, чтобы услышали их звон,
ясной, душевной наготы стон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016258
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2024
Мы живя, бежим вперёд,
назад Пути уже нет.
Берегите каждый свой Рассвет!
Ночь с днём не встретится,
Луна с Солнышком тоже.
Время всего дороже,
его за деньги не купишь,
оно быстротечно,
мгновения уплывают навечно.
Не можем умом объять ценность его.
Даже мороз по-коже,
жаль,что управлять ним не можем.
Выжить - это Межпланетное желание.
Оно актуально и для нас.
Сколь велик энергетический запас
каждого из нас.
Разучились относиться с любовью
друг к другу, ко всему,
что нас окружает.
Присмотритесь к пчёлкам,
как малые дети,
лапками цветочки открывают,
усиками нектар собирают.
Любо-Дорого,
за трудягами наблюдать.
Трудится вся Планета
над пропитанием, размножением,
выживанием.
Всё в нашем Мире просто, разумно,
почему же поступаем так бездумно.
Что-то очень главное тераяем,
Человеколюбие наверно,
потому и живём скверно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016078
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2024
Время Жизни нашей,
как шагреневая кожа,
уменьшается с каждым прожитым днём.
Истина его - основа,
иногда её познаём.
Нетерпимы друг к другу,
бываем, как звери,
и в семье, и в стране, и в Мире...
"Возлюби ближнего,
как самого себя",
для нас уже не панацея...
Возомнили себя верхом совершенства,
а приглядеться,
куда от таких "совершенств"
только можно деться.
Попрали все благие нравы.
Время , оно наказывает,
забирает красоту, здоровье,
близких одного за одним,
черёд наш всё ближе,
не думаем о нём,
празднично живём.
Даже не отрезвляет война,
обогащаться многим не помеха,
а ведь вдуматься,
так уж давно не до смеха.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015875
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2024
Я тебе верю,
эту веру
слезами искупила.
Я тебе верю,
пусть не я
тебе голову вскружила.
Я тебе верю,
иначе не могу,
через свою душу
не перешагну.
Сердце обманывать
не научилась,
хоть по-жизни,
чего со мною
только не случилось.
Я тебе верю,
таких слов
на ветер не бросаю.
Я тебе верю,
это уже точно знаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015672
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2024
Весна, почуваю себе метеликом,
що з кокона злетів,
на рожевий цвіт яблуні сів.
Вдихаю аромат кольору прекрасного,
милуюся його красою неосяжною.
Ніжні пелюстки,
як губ прагнучих полум'я, полонять,
упускають діамантові крапельки роси.
Зелені стебельочки -
ранньої весни набряклі сосочки,
ще повністю бруньки не розкрилися,
але спробу зробили,
як би повинилися.
Зворушлива, тремтяча млість,
кольору незрівнянного.
Ранні бджоли п'ють нектар,
запаморочливий цілющий дар.
Блідо-рожевий яблуневий колір,
дарує нам свій не забутній світанок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015671
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2024
Україна, чому печаль по тобі з'їдає,
сльозою бринить?
Чому в наших долонях,
ти не маєш спокою?
Хіба ж літами не заслужила,
хіба мало терпіла.
Ти, як та багатостраждальна жінка
з сумними очима,
дивишся на кров пролиту Віками.
Та чи ж мало її було, щоб ще і в наш час,
поливаємо Землю свою повсякчас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015621
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2024
В час важкий
Господь потіше нас.
Скільки лити гірку слоьзу.
Я на Землі лише на Мить,
в чужині мені не жить.
Підхопила малу торбу,
до грудей притиснула,
ми ростемо з батьківського зерня,
знаємо що то Істина.
Жодна пташка лісова,
на чужині не співа!
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015613
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2024
Пахне бажанням любити...
Цей стан ні з чим не можна порівняти.
Його не можливо приховувати.
Я не з тобою,
навіщо мені цей не зацілований спокій.
В глибині сердешного колодязя не скінчилася вода,
хоча горе прагне висушити його до дна.
Рішуче дивлюся йому прямо в очі,
голосно не нарікаю і в гадці не маю,
сміливим поглядом зустрічаю.
Борюся з останніх сил,
щоб радість мою не згасив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015556
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2024
Жить стоит,
даже, если
остался один день,
ценить его
драгоценный плен.
На жаль,
в Жизни ограничен
дней круг,
видимо, от наших
мук.
Бережём же, каждое
мгновение, цепляясь
за него, как за
спасательный круг.
Приюти, родной,
моё одиночество,
осчастливь его обняв,
не дай в душе
поселиться грусти,
от тоски моей
не будь пьян.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015549
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2024
Ти даремно подумав, що щаслива,
що не потребую тебе.
Та просто на вигляд гордовита,
а думки тільки про тебе.
Не зрікайся любові.
Її не судять.
На Віку, як на скаку.
Скільки болю,
бути коханою,
але не тобою!
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015471
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2024
Не пускай його у свої сни, не пускай...
Кричу собі безглузда, не пускай його у свої сни, не пускай.
Роби вигляд, не помічай його, прокинься і не помічай.
Наказ собі дай, перестань Душа - не кричи, не кричи.
Ти ніч від білого дня, нарешті, відрізни, відрізни.
Кричу собі, безглузда, не пускай його у свої сни, не пускай.
Він не може Ангелом любові в Життя твоє увійти, жаль.
Самотності слід міткою-болем гризе в дорозі, в дорозі.
Відстань вже не допоможе щастя знайти на твоєму порозі.
Любов моя у тебе, як прийомна дочка.
Ти пробач цю непокірну ніч,
моя туга, шукає поміч.
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015413
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2024
"Без Бога нация - толпа,
объединённая пороком,
или слепа, или глуха,
иль, что ещё страшней, жестока".
( Иеромонах . Роман.)
Господи, ещё один стих,
не забирай данный тобой Дар - Рай.
Оставь полёт Души в сердечной тиши.
У каждого в Душе свой Иерусалим, но знаем,
что Он только Один.
Каждый Миг страдания Души на Земле,
отмерян чистым золотом на Небесах.
Весной не помним стужу снегопада,
зимой день весеннего заката.
Пусть метель препорошит невзгоды,
грусть и печаль, а оставит нам
счастливые мгновения
и надежды даль.
Не надо хмурится грозовой тучей,
окружающим наскучишь.
Жизнь, как "Волшебная лампа Алладина",
иди по ней с Миром.
Ведь когда-то всё повторится сначала и без нас,
только это будет у иного жизненного причала.
Вечен этот круговорот,
он, как музыка, состоит из нот.
Другие будут цвести розы в далёкой этой дали,
иные выпадут росы на травяные покосы.
Ветер заметёт и наши следы
в придорожной пыли,
и только в вальсе дождя, будет грусть по нам слышна.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015344
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2024
Верю в Секрет У. Клемента Стоуна...
Белякова Светлана Николаевна
"Всё, что человеческое
сознание способно
вообразить, оно
способно и получить".
У.Клемент Стоун.
Верю в Секрет У. Клемента
Стоуна - чего хочешь,
можешь достичь!
И, без единого стона,
Жизнь нужно прожить.
Благодарю, каждый день,
прожитый мною,
пусть даже без удачи
и покоя.
Не хочу , жить
ограниченной жизнью,
хочу, проявить себя
в поэзии слова и мысли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015295
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2024
Нещастя, покинь дорогу мою
у пору негоди.
Нещастя, дай на повні груди зітхнути,
дай промінцю сонця в очі заглянути.
Нещастя, блиснула надія сонячним променем,
подумати змусила про все.
Нещастя, ти білою заздрістю з'їло моє щастя.
Зле нещастя, умило обличчя потоком сліз водночас.
Нещастя, ти гостриш серце зсередини,
ти душу відпусти, не томи.
Нещастя, тебе у гості ніколи не звуть,
але ти, як той спрут,
стискаєш без жалісті щупальця.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015193
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2024
Я пробачаю себе за почуття образи,
я прошу вибачення у тіла і душі -
не дала їм радості і половини,
від непроглядної життєвої суєти.
Моє Життя повинно змінитися на краще,
Земле-Матінко, прийми мою провину.
І дай по-життю ті події,
які сама я залучити не смію.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015129
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2024
Танец бабочек простой,
кружевной, лёгкий,
мирской.
Парят одна краше другой,
зависти не знают одна к другой.
Как всё сотворено неимоверно.
Легки, будто шепот в тиши.
Природа просыпается нежно,
во всём царит блаженство.
Где-то утро украшено ярко,
где-то туманно,
но реально красиво,
в трепете поцелуев,
прикосновеньи желанных тел.
Солнышко тоже заглянуло к нам,
будто желая счастья всем, приветствуя
нежностью в поле невесомой ковыли,
на море волн бархатистых извилин.
Как дотронуться хочется
до летящего цветка-мотылька,
взмах лепестков - тайна велика.
Хочется, чтобы села на ладонь,
ощутила на ней покой.
Девочка на лужочке присела,
жаль бабочка уже взлетела.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015049
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.06.2024
Я на подоконнике сидела, сидела,
да и на искренний дождик глядела, глядела.
Если сердце будет ныть, ныть,
я босиком буду по-лужам бить,
чтобы душа радовалась, радовалась,
грусть далеко гнала, силу не жалела.
Потому, что я хочу жить в радости и счастье,
а не потакать проклятой напасти.
Пусть она навеки пропадёт, погибнет,
а взамен родит счастливые моменты.
В стремительном водопаде, пусть радуга играет,
свой венок разноцветный в купели купает.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015006
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.06.2024
На обочине растет вишня.
Пыль ветер несёт по дороге,
болят ноги, уже идти я не в силах.
Останавливаюсь под её тенью,
как хорошо, что выросла здесь достойно.
Вишня, позволь с тобой пообщаться,
негде нам один от одного прятаться.
Ветви шумят,
по-видимому, человеческий язык таки понимают,
драгоценную прохладу дарят бесценную.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014899
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2024
Я перед Вами оголила Душу.
Накопичилося - не утримати.
Лавиною сніговою,
як в зимову, злу холоднечу,
мчать почуття в
нестримну далечінь.
Тверджу собі - бери себе в руки,
адже розслаблятися
по-життю не можна,
посилюються тоді її муки,
втікає надія внікуди.
Думаєш, горше вже бути не може,
сподіваєшся на поліпшення,
але приходить нова біда,
і дає Уроки Помсти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014830
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2024
Дивилася на тебе очима кохання.
Любила, як останню зірку бажання.
Чому мрії вщухли,
закотилася зоря,
як калина чарівна зашарілась одна.
Чому разом бути не довелося,
розсипалося по плечах смагляве волосся.
Вітерець відніс щасливі години,
в далеку дощову пору осінню.
Чи прийде весна на поріг - забуття,
чи зацвіте п'янкий бузок,
чи обніму тебе знову, ясеня - красеня,
в час дзвінкий, ранковий.
З віком, романтики все менше,
в краплях дощу губляться надії,
у вітерця також вчувається плач,
буцімто він несеться вскач.
Задумлива посмішка на вустах,
а може це ще не всім надіям крах,
може на закаті буває інший розклад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014770
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2024
Світ великий,
але Людина самотня,
кожен у своїй шкаралупі.
Світ відчуваємо по - різному,
вбираємо, як увісні.
Птахом би в небо злетіти
високо-високо,
камінчиком кинутим
далеко - далеко,
у чисту блакитну височінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014678
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2024
Кину камінчик по-воді,
щоб пішли хвилі,
може Життя моє
новим наповнить.
Бурхливе море пристрастей,
як Титанік тоне.
Мене, як бунтаря,
проти течії жене.
Доля, системою моїх
програм заряджена,
стереотипом відпрасована.
Намагаюся трохи відкрити двері
і увійти до неї хазяїном.
Вихід проблемам Життя
дає самє, життєвий
клубок намагаючись розкручувати,
з його полону назад дороги немає.
Добрими вчинками
Життя розслабляє,
робити висновок на чужих
помилках дозволяє.
Керувати ситуацією
завжди намагайтеся самі
і не дозволяйте,
щоб вона Вами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014615
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2024
В стихах Душа с Миром говорит.
В моей Жизни благодаря войне,
произошла полная ломка старого,
а нового не видно и на горизонте.
Не хочу пребывать в сонном
состоянии Жизни,
хочу выражать свои истинные мысли.
В каждом из нас есть Божья Искра,
так давайте светить не только себе,
а и тем кто вокруг нас.
Мечтаем разорвать Колесо Сансары.
Само слово Сансара - скитания,
длящиеся вечно...
В буддизме - это совокупность всех Миров.
Будда сказал - "Кто не понял своего прошлого,
вынужден пережить его снова".
Так думаем о своей жизненной основе...
Наша мирская Жизнь даже не пахнет
покоем и полным духовным равновесием.
Тонущая Душа в океане Сансары стремится
освободиться.
В Колесе Сансары через спицы не перескочешь,
да и на лестничке Жизни своей
через ступеньки тоже,
ведь вернут на доработку всёже...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014545
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2024
Віти схилились над Дніпром,
ніби руки наші переплелись.
Шепоче Дніпровська Хвиля,
наче захищає наші мрії.
Лілеї білі, жовті,
красою у свій полон манять.
Зачаровує його велич -
земна, безмежна.
Струни Душі звучать з ним
в унісон, як з дзвоником.
Дніпро своїм Світо-Твором
заколисує, привітом зустрічає
прихід осінньої купелі.
Його прозора вода дозором,
навкруги усе окидає своїм зором.
Закохані зорі купаються у Дніпрі,
листям - бісером жовтим, опадають дні.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014479
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2024
В Душе проснулась ранняя весна,
с радостным журчанием талой воды,
где долгие метели остались позади.
Сердце сжимает нежность,
будто после долгого сна,
велика любви цена.
Нежность переполняет всё моё ество,
чувствую стук собственного сердца,
стремлюсь в неведомое наконец.
Солнышку улыбаюсь,
проживаю неизбывное его
тепло и ласку.
Хочу чувствовать себя по-жизни
любимой, желанной, защищённой.
Слышать в ответ, ты - моя жемчужина,
ты - мой рассвет.
Прошу, счастье, протяни мне руку,
пусть горе больше не шепчет мне на ухо.
Знаю, тебя в продаже нет,
всё трудом достаётся,
только тогда гармония,
как музыка льётся,
уходит в небытие негатив.
Только тот, кто улыбается сквозь слёзы,
приказывает Судьбе даже
в лютые морозы.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014384
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2024
Не знаешь, где оно
последнее мгновение.
С кем больше никогда не увидишься,
куда больше никогда не воротишься.
Не знаешь тот последний раз,
выставляешь Жизнь, как на показ.
Каждая секунда отлетает в небытие,
как снежинка тает вдалеке.
Жизнь тем и ценна, пока длится,
путает свои страницы.
Богатством Души хочу поделиться.
Радостью дышать, видеть и слышать.
Не ныть, не надеяться напрасно,
и будет всё у нас прекрасно.
Богатство деньгами не измеришь,
оно из другого измерения,
в сердечном место-расположении.
Надеюсь всё больше на Ангела-Хранителя,
своего покровителя.
Он знает мой первый вздох и шаг,
только Он - мой Жизненный Падишаг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014320
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2024