Svitlana_Belyakova

Сторінки (50/4978):  « 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 »

Между прошлым и будущим …

Между  прошлым  и  будущим  -  сказочный  жизни  Мир.
В  сути  его  заложенный  клада  мирского  миг.
Магнолии  цветом  прекрасным  юность  её  цветёт.
Зрелый  же  возраст,  как  лилия,  по  водам  её  плывёт.
Пальмой  высокой,  раскидистой,  года  её  в  разнобой,
бьётся  волною  пенистой  чувств  непокорных  строй.
Тесно  переплетаются,  колоском  пшеничным,
суровая  правда  жизни  и  минуты  её  гармонии,
и  единства,  как  мгновения  пиршества.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014243
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2024


Ветка березы…

Ветка  березы,  сережки  золотые,
птичий  гомон,  лета  перезвон…
Трепет  душевный
не  излечит  время,
а,  может  быть,
это  и  хорошо.
Ведь  жизнь  складывается
из  мгновений
полета  тела  и  души.
Безвластно  над  этим  время,
пожара  сердца  не  туши.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013915
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.05.2024


Ти даремно подумав, що щаслива…

Ти  даремно  подумав,  що  щаслива,
що  не  потребую  тебе.
Та  просто  на  вигляд  гордовита,
а  думки  тільки  про  тебе.
Не  зрікайся  любові.
Її  не  судять.
На  Віку,  як  на  скаку.
Скільки  болю,
бути  коханою,
але  не  тобою!


Вы  можете  прослушать  данное  произведение  на  канале  автора:  https://youtu.be/l_YVlOZdTvg

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013877
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2024


Косить…

Косить  завіса  дощу.
Косить  шлях  минулих  днів.
Косить  нерозділена  любов.
Косить  метушня  дарованних  років.
Косить  туман  справжньою  сльозою.
Косить,  косить,  косить,
волосся  з  сивиною.
Косить  з  непохитною  вірою,
щоб  утрималася  на  ногах,
у  "нейтральні  води"  виплила,
Ангелу  Долі  Життя  довірила,
не  втрачала  даремно  часу...
Косить,  косить,  косить,
а  як  живеш,  ніхто  не  запитає.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013766
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2024


Хочу научиться Душой расцветать…

Хочу  научиться  Душой  расцветать,
целовать  каждую  зарницу.
И  если,  даже  буду  раненной  птицей,
от  счастья  не  буду  убегать.
Может  тогда  мне  весна  улыбнётся,
и  сердце  счастливой  птицей  забьётся.
Ей  вопрос  задавать  не  стану  надолго  иль  нет,
просто  буду  ловить  счастья  каждый  момент.
Жизнь  -  дорога  длинная,  быстротечная,
но,  как  река,  широка  и  глубока.
Если  счастье  возвратится  ко  мне  снова,
я  уже  не  буду  бестолкова,
не  выставлю  его  напоказ,
для  глазливых,  нехороших  глаз...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013699
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2024


Время Жизни нашей…

Время  Жизни  нашей,
как  шагреневая  кожа,
уменьшается  с  каждым  прожитым  днём.
Истина  его  -  основа,
иногда  её  познаём.
Нетерпимы  друг  к  другу,
бываем,  как  звери,
и  в  семье,  и  в  стране,  и  в  Мире...
"Возлюби  ближнего,
как  самого  себя",
для  нас  уже  не  панацея...
Возомнили  себя  верхом  совершенства,
а  приглядеться,
куда  от  таких  "совершенств"
только  можно  деться.
Попрали  все  благие  нравы.
Время  ,  оно  наказывает,
забирает  красоту,  здоровье,
близких  одного  за  одним,
черёд  наш  всё  ближе,
не  думаем  о  нём,
празднично  живём.
Даже  не  отрезвляет  война,
обогащаться  многим  не  помеха,
а  ведь  вдуматься,
так  уж  давно  не  до  смеха.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013662
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2024


Потухли очі…

Потухли  очі,
у  них  немає  вогню,
запали  лучину
у  серці  млосному.
Життя  "гра",
так  "гра",
але  виграш  на  одного
з  мільйона.
Тужить  душа  про  втрачене
і  безповоротнє.
Давало  ляпасів  Життя:
било  навідліг,  в  прямому  і
переносносному  сенсі,
кожним  прожитим  днем,
не  шкодуючи.
У  чому  провинилася  так,
навіть  запитати  не  смію.
Я  на  початку  довгого  шляху,
адже  не  знаємо,
як  Життя  нас  розгорне,
бере  нас,  не  спитавшись  в  свою  веремію.
Все  одно,  що  мені  в  Житті
призначено,  адже  практично  давно
краще  загублене,
навкруги  тільки  її  "праведна"  брехня,
та  море  втраченого.
Не  балувала  вона  мене,
не  намагалася  захистити
від  злого  погляду  і  ворога.


Вы  можете  прослушать  данное  произведение  на  канале  автора:  https://youtu.be/l_YVlOZdTvg


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013544
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2024


В Мире боли…

В  Мире  боли,
нет  места  радости.
Слова  болючие,
колючие  мысли,
терпения  додают.
Кто  терпит  постоянно
боль  окаянную,
тот  знает  ей  цену  безоплатную.
Боль  моральная  или
физическая  равновеликая,
разница  в  ней  не  великая.
Мучает  тело  и  душу,
что  та,  что  эта,
такое  её  не  выносимое  вето.
В  минуты  её  наивысшей
напасти,не  перестаёшь
удивляться  живучести
души  и  тела,
во-время  полной  слабости.
Кто  держит  нас  на  Свете,
не  трудно  догадаться,
но,  сколь  велика  Его  Власть.
Кричишь  Ему  -
я,  больше  не  могу,
а  эхо  вторит,
жить  будешь,
через  не  могу!


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013488
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2024


Відчуваю, що ніколи не подорослішаю.

Відчуваю,  що  ніколи  не  подорослішаю.
Десь  там  у  глибині  душі,
живе  дівчисько,
як  у  тому  сні.
Роблю  багато  різних  спроб,
щоб  виткати  одну  єдину
ниточку  Буття.
Мої  роки  даються  мені  в  знаки.
Не  один  десяток  минув,
але  вони  продовжують  пливти
без  мого  на  то  дозволу.
Нас  несе  течія  річкою  Буття,
не  має  душа  спокою.
Та  Природа  нас  вчить,
те  що  для  гусені  кінець,
для  метелика  лише  початок.
То  нехай  наше  серце  радіє,
ніби  весняний  ранок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013399
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2024


Живём в третьем тысячелетии…

Живём  в  третьем  тысячелетии,
сколь  велико  значение
нашей  Жизни  на  Земле.
Учимся  бороться  за  выживание,
но  не  смотря  ни  на  что,
женщины  находят  силы
улыбаться  этому  Миру.
Неугасим  Свет  лампадочек
женских  сердец.
Слишком  много  мужских  качеств,
мы-  женщины  сейчас  наработали,
пытаясь  противостоять  обстоятельствам
и  тяготам  Жизни.
Кажется,всей  Жизни  не  хватит,
чтобы  научиться  обиды  прощать.
Ничтожен  результат
прошлых  усилий  Души,
да  и  прошлое  ворошить  не  спеши.
Когда  женщина,  как  Луна,
сияет  отражённым  Светом  мужчины,
вот  тогда  только  они  две  половины.
Чувства  друг  друга  нужно  уважать,
муж  умирая  успел  сказать,  что  ему
было  легко  со  мною  жить.
С  Судьбою  не  поспоришь,
она  редко  спрашивает,
что  хочет  человек,
она  не  зря  зовётся  Судьбой.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013239
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2024


В стихах Душа с Миром говорит.

В  стихах  Душа  с  Миром  говорит.
В  моей  Жизни  благодаря  войне,
произошла  полная  ломка  старого,
а  нового  не  видно  и  на  горизонте.
Не  хочу  пребывать  в  сонном
состоянии  Жизни,
хочу  выражать  свои  истинные  мысли.
В  каждом  из  нас  есть  Божья  Искра,
так  давайте  светить  не  только  себе,
а  и  тем  кто  вокруг  нас.
Мечтаем  разорвать  Колесо  Сансары.
Само  слово  Сансара  -  скитания,
длящиеся  вечно...
В  буддизме  -  это  совокупность  всех  Миров.
Будда  сказал  -  "Кто  не  понял  своего  прошлого,
вынужден  пережить  его  снова".
Так  думаем  о  своей  жизненной  основе...
Наша  мирская  Жизнь  даже  не  пахнет
покоем  и  полным  духовным  равновесием.
Тонущая  Душа  в  океане  Сансары  стремится
освободиться.
В  Колесе  Сансары  через  спицы  не  перескочешь,
да  и  на  лестничке  Жизни  своей
через  ступеньки  тоже,
ведь  вернут  на  доработку  всёже...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013188
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2024


Дитинство, дозволь по тобі посумувати.

Дитинство,  дозволь  по  тобі  посумувати.
За  усі  прожиті  роки  себе  милосердно  пробачити.
Світ  змінювався  зі  мною,  я  в  нім  росла  і  жила.
І  не  пройшло  і  пів  століття,  як  смуток  за  дитинством  знайшов.
Не  було  в  дитинстві  брехні,  не  було  користі,
а  тільки  світлі  і  чисті  думки.
Ясні  зірки  світили  низько  і  здавалися  зовсім  близько.
Надією  серце  жило,  в  майбутнє  непохитно  вірило
і  йшло  до  нього  упевнено.
Життя,  не  обдури  дитинства  надій  і  очікувань,
юності  сліз  і  ридань.
Не  дай  піти  з  Життя  -
не  пізнавши  силу  справжніх  почуттів  і  думок.
Дай  випити  міру  справедливих  і  ласкавих  почуттів,
з  єдиних  теплих  і  бажаних  губ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013093
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2024


Як важко буває душам…

Як  важко  буває  душам,
як  важко  буває  серцям,
коли  їх  ніхто  не  чує,
наші  почуття  перетворюючи  на  мотлох,
у  полоні  бажань  владних,
з  гіркотою  навпіл.
Як  хочеться,  зустрітися
з  улюбленими  очима,
бездонними  воротами  пристрасті,
порятунком  від  чуттєвої
напасті.
Потонути  б,  в  них  поглядом,
прикриваючись  віями,
як  пеленою  туману  -  обману
розтанувший    правицею.
Життя  повне  крутих
поворотів  -  вирів.
Міг  стати  моєю  половинкою,
а  застиг  сердешною  грустинкою.
Вир  душі  -  душевна  поразка,
сильний,  страшний  вирок,
приводить  до  знемоги,
стигне  у  венах  кров.
Безодня  самозвеличення  страшна,
тягне  нас  з  шляху  до  узбіччя.
Сенс  Життя  -  в  силі  Душі,
а  її  дають  нам  -  радість,
любов,  мудрість.
Вони  роблять  нас,
Космосу  доступнішими,
дітьми  розумнішими.
Мета,  на  життєвому  Шляху,
досяжна  тільки  з  вірою,
волею  і  надією,
працює  на  віддачу
і  чиста  любов  -
фільтрує  серця  кров,
несе  доброту  у  Світ
і  радість,  як  солодкий
зваблюючий  сон.
Любов  окриляє,
дає  силу  Духу,
без  неї  не  Життя,
а  суцільна  непруха.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012941
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2024


Туманом над річкою…

Туманом  над  річкою
розсіялися  мрії.
Вогнем  вдалині  захід
палає  низько,
струни  душі
обриваючи  різко.
Зливовою  стіною  -  сльозою
змиває  серця  біль,
дороги  Життя  розмиваючи
зухвало,  брудом  мерзенного
бездоріжжя.
І  тільки,
Силою  Волі  Людини,
росте  зеленню  трава,
на  схилі  його  Століття.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012899
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2024


Любить Страну…

Любить  Страну,  Жизнь  и  ребёнка,
мне  ничего  не  помешает.
Такой  красоты,  как  Украинская,
нет  нигде,  сколько  не  странствуй.
Где  бы  ты  по-миру  не  блуждал,
ноги  сами,  по-зову  Души,
найдут  дорогу,
ближайшую  к  родному  дому.
В  пол  ей  поклонись,
она  заслуживает  ещё  и  большего.
Красота  ее  шёлковых  лугов,
тревожит  мечтательные  чувства.
Не  имеет  влияния  на  неё  дождливая  погода,
её  украшают  даже  роды.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012808
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.05.2024


Каждый вышивает свою канву жизни…

Каждый  вышивает  свою  канву  жизни,
а  она  поворачивается  к  одному  лицом  да  гладью,
а  к  другому  крестом.
У  каждого  свои  жизненные  планы,  свой  завет,
лучше  же  жалеть  о  том,  что  сделано,
чем  о  том,  что  нет.
Но,  избегайте  не  обоснованного  экстрима,
не  ставьте  под  угрозу  жизнь  свою  неотвратимо.
Жить  на  свете  нелегко,
но  мир  раскрывает  свои  объятия,
мы  же  нерадивые  собратья,
попадаем  с  огня  да  в  полымя,  не  глядя.
Не  ждите,  в  конце  жизни  золотой  медали,
мы  и  до  бронзы  так  дотянем  едва  ли.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012749
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.05.2024


́ Господи, прошу Мира…

Господи,  прошу  Мира  Планете  всей,
прошу  Мира  стране  своей,
прошу  Мира  городу  родному,
прошу  Мира  семье  и  дому,
прошу  Мира  своей  душе,
чтоб  Жизнь  была  в  счастье  и  добре.
Прошу,  ведь  от  тебя  многое  зависит,
Жизнь  наша  в  вечной  спирале  виснет.
Глубоки  небеса  и  далеки,
но  силой  слова  мы  с  ними  близки.
Энергией  своей,  мы  тоже  рядом,
но  порой  грешим,  не  ведая  близости  расклада.
Звездным  шатром  нас  накрывая,
ты  ведешь  к  границе  Рая.
Молитвою  помолись  Иисус  Навин,
солнца  ста  и  луна,  за  нас,
ведь  не  ровён  наш  час.
Во  един  час  разбойник  вниде  в  Рай  молитвою,
доброта  твоя  на  Холсте  Мира  сияет  палитрою.
Господи,  смягчи  сердца  всех
противобордствующих  благу  и  достоинству  Церкви  Христовой,
чтоб  не  ходили  мы,  как  глупые  телята,  заблудшей  дорогой.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012706
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2024


Україночка …

Україночка  -  панночка,
стиглая  калиночка,
казкова  зориночка,
степова  билиночка,
весняна  краплиночка.
Ти  не  сиротиночка,
не  страшні  тобі  хмариночки,
бо  знаєш  свою  стежиночку
до  рідної  домівочки.
Біля  струмочка  розгорнула  торбиночку,
присіла  на  хвилиночку.
Люба  їй  кожна  стеблиночка,
це  Душі  її  частиночка.
Заспівала  голосисто,
вербочці  звітувала,
мандрівочку  їй  свою  дарувала.
Десь  вдалечині  трембіточка  грає,
серце  крає.
Почуття,  ніби  бруньки  на  вербі,
розкриваються,  Долі  посміхаються.
Чисте  повітря  п'янке  кружляє,
струмки  підганяє,
смуток  з  лиця  жене  подалі,
ми  в  його  полоні,
ніби  з  розуму  зійшли  від  любові...



Вы  можете  прослушать  данное  произведение  на  канале  автора:  https://youtu.be/l_YVlOZdTvg


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012638
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2024


Когда живы были отец и мать…

Когда  живы  были  отец  и  мать,
щасливее  меня,  на  Свете  никого  не  было.
Вспоминаю  их  молодыми,
улыбающимися  и  радостными.
Им  бы  только  жить  да  жить,
но  мы  не  можем  этот  предел  сами  изменить.
Потому  что  мы  на  этой  Земле,  как  беззащитное  Космическое  Дитя.
Умоляем,  Господи,  не  покинь,  спаси,
не  оставляй  нас  одних.
Дай,  нам  быть  сильными,
отведи  боль,  страх,
дай  сил  земных  запас,
будь  в  Жизни  нам  судьёй.
Влияй  на  наше  сознание,  чувства,
в  поисках  лучшей  Жизни.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012557
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.05.2024


Господи, мы твои гости на Земле.

Господи,  мы  твои  гости  на  Земле.
С  зарёю  утренней  встаём,
и  видим  её  земной  покров.
Красоту  эту,  Ты  дал  нам  в  дар,
чтобы  в  могуществе  предстал  сей  бал.
Чарует  голубизна  неба,  вод,
леса  перламутровой  зеленью  ведут  хоровод.
Поля,  колосятся,  в  жатве  пиршества,
луга  -  в  танце  буянья  трав  и  цветов.
Красота  во  всём  земном,
от  травинки  до  Человека.
Ты  дал  нам  всё,  чтобы  помнили  тебя  до  века.
Наивные,  кричим,  что  мы  хозяева  Земли,
а  ведь  всего  лишь  гости,
на  протяжении  каждый  своего  века,
да  и  то,  не  всегда  благодарные  -
издержки  бытия  человека.
Господь  прощает  нас  за  всё,
видит  нашу  борьбу  самих  с  собою,
да  порой  и  очень  трудную,
хочет  узреть  в  нас  чистоту,
и  душу  мудрую.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012453
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2024


Небо зарю перекуёт…

Небо  зарю  перекуёт  на  свет  золотой.
Утешаемся  осенней  порой  ранней.
Купает,  пьянит  аромат  пожелтевших  листьев.
Цедит  солнышко  сквозь  ладони,
свои  яркие  лучи,
стремится  Душа  к  жизненному    покою.
Вселенная  силы  нам  добавляет,
топит  в  энергиях  властных,
постигнуть  желает  Души  наши  ясные.
Листьев  золотых  пламя,
сон  осенней,  грустной  поры.
Ветерок  легким  дыханием  тревожит,
бриллианты  слёз  уносит.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012421
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2024


Не хочу жити в пiв серця…

Не  хочу  жити  в  пів  серця,
дихати  в  половину  дихання,
не  змусити  мене
віддати  перевагу  колінам  над  стражданнями.
Душа  кричить  в  ночі,
свічкою  танучи,  навіщо  муки  такі.
Хочу  лід  перетворити  на  воду,
випустити  почуття  на  свободу.
Не  хочу  стати  ізгоєм  у  миру,
є  надія,  що  ще
багато  щось  зможу.
Допивати  по  краплі
захололу  любов,
важко  не  виносимо,
тяжкість  пізнавши  буття,
ще  не  втратила  віру  в  себе,
з  такою  філософією
далеко,  звичайно  не  піду,
але  сенс  її  може  і  збагну.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012326
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2024


Смотри на мир светлыми глазами…

Смотри  на  мир  светлыми  глазами.
Запоминай  свой  всплеск  души.
В  каждой  избушке
свои  погремушки,
может  этим  они  и  хороши.
Бьют  на  стене  часы  с  кукушкой,
чтоб  не  была  наивной  душкой.
Часто  ходим  по  святому  терпению
наивные  романтики  душ.
У  каждого  свое  мировоззрение,
докопаться  бы  до
глубины  своих  чувств.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012257
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2024


Вселенная - воздушный корабль…

Вселенная  -  воздушный  корабль
наших  желаний.
Удачу  посылает  к  радостным
людям,  унылых,  она  просто  не  любит.
Вы  же,  радостью  своей
не  торопитесь  делиться,
чтобы  зависти  не  накрыла  десница.
От  безответственных  держитесь
по-дальше,не  позволяйте,  вешать
на  уши  макароны  фальши.
Там  же,  где  в  Жизни  споткнулся,
и  зарыто  твоё  сокровище.
Ты  становишься  умнее,
но  не  становись  от  неудачь  злее.
Держись,  ведь  смертью  Бог
показывает,  сколь  дорога  нам  Жизнь.
А,  в  ней,  есть  день  -
полон  веры,
есть  полон  -  измены,
есть  день  -  первый  и  последний,
в  жизненной  круговерьте,
но,  вы,  в  него,  всё  равно
верьте.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012182
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.04.2024


Танец бабочек…

Танец  бабочек  простой,
кружевной,  лёгкий,
мирской.
Парят  одна  краше  другой,
зависти  не  знают  одна  к  другой.
Как  всё  сотворено  неимоверно.
Легки,  будто  шепот  в  тиши.
Природа  просыпается  нежно,
во  всём  царит  блаженство.
Где-то  утро  украшено  ярко,
где-то  туманно,
но  реально  красиво,
в  трепете  поцелуев,
прикосновеньи  желанных  тел.
Солнышко  тоже  заглянуло  к  нам,
будто  желая  счастья  всем,  приветствуя
нежностью  в  поле  невесомой  ковыли,
на  море  волн  бархатистых  извилин.
Как  дотронуться  хочется
до  летящего  цветка-мотылька,
взмах  лепестков  -  тайна  велика.
Хочется,  чтобы  села  на  ладонь,
ощутила  на  ней  покой.
Девочка  на  лужочке  присела,
жаль  бабочка  уже  взлетела.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012146
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.04.2024


Радію початку нового дня …

Радію  початку  нового  дня  :
похмурий  або  сонячний  -
вічність  для  мене.
Швидкоплинний  час  -  хвилини,  години,  роки.
Адже  не  помічаємо  цієї  краси.
Тільки  дивлячись  в  дзеркало,  ми  усвідомлюємо  -
час  пролітає,  як  вода  в  пісок.
Його  не  утримаєш,  як  не  намагайся,
його  не  обдуриш,  як  не  старайся.
Адже  воно  -  свідок  жорстоких  подій,
і  мірило  тяжких  пережитих  днів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012023
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2024


Моя Жизнь окутана "туманом Ниффельхейма"

 Моя  Жизнь  окутана
"туманом  Ниффельхейма".
Вижу  всё  вокруг,
будто  сквозь  некую
лживую  пелену  и  хочу,
чтобы  она  спала
и  Мир  обрёл  ясность,
благополучие  Души  и  тела,
жизненную  силу,
как  олицетворение  крепкого
Древа  Жизни.
Понимаю,  Жизнь  слишком
ценная  вещь,  чтобы  тратить
её  бездарно,
пытаюсь  выйти
из  нравственного  оцепенения
и  просто  что-то  созидать.
Безрассудна  и  страсть
к  недостижимому  партнёру,
разрушительные    мечты
только  доставляют  лишь
глубокую  боль,
сердце  и  Душу
нею  лучше  не  тронь.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011948
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.04.2024


Через сльози…

Через  сльози,  все,  через  сльози,
стану  серця  і  душі,
хочу  налаштуватися  на  усе  хороше,
вогонь  серця  пригасить.
У  Природі,  гілка  кожна
живиться  від  кореня.
Від  чого  ж,  в  Житті
секунда  мала,
і  та,  без  сили
і  спокою.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011947
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2024


Отче, не моя воля, но Твоя да будет!

 Отче,  не  моя  воля,  но  Твоя  да  будет!
Эти  слова,  молясь,
нужно  не  только  устами  произносить,
а  сердцем  шептать...
Верующим  нужно  быть,
а  не  казаться.
Когда  случается  беда,  как  у  меня,
у  Бога  нельзя  спрашивать    -  за  что,
а  разве  -  к  чему?
Говорим,  по-малой  мере  человеческой,
потому,  что  по-великой  мере,
Божье  Дело  идёт
от  самой  Вечности.
Вера-  внутренний
животворящий  Свет,
которую  не  объять  тьме,
она  радость  Христа  Воскресшего.
Наш  труд  слаб  и  несовершенен,
потому  в  каждом
множество  недостатков.
Как  нам  достигнуть,  хоть  части
добродетели,как  у  Богоматери?
Она  сияет  Солнцем
на  тверди  Мира  нравственного.
На  протяжении  Веков  живительно
действует  на  борющийся
человеческий  Мир.
Живя  на  Земле,  не  думаем,
кто  нас  там  встретит,
примет,  удостоят  ли  Ангелы,
подобно  ,  как  Душу
Евангельского  нищего,
и  нашу  бедную  Душу  нести
в  некую  Обитель  Света.
Война,  смерть  близких,  скорбь,
поколебили  моё  мужество  и  терпение,
но  помню  Матерь  Господа,
стоявшую  при  Кресте  Его,
её  безмерную  скорбь,
а  ведь  мы  просим  у  неё  помощи,
духовной  крепости.
Мы  все  не  вечны,
короток  наш  век,
а  там  нет  земных  благ,
остаются  только  духовные,
а  у  кого  духовности  нет,
остаётся  его  внутренняя  пустота,
а  не  Свет,  и  страдание,
что  составляет  его  духовную  смерть
и  смертельную  муку.
Сейчас  узко  мыслить  нельзя,
думать,  что  общество  само  по-себе,
а  ты  -  индивидуален.
Если  кто-то,  где-то  страдает,
касается  всех.
Все  Мы  члены  одной
Человеческой  Семьи.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011891
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.04.2024


Я ні в чиїх обіймах, я - нічия…

Я  ні  в  чиїх  обіймах,  я  -  нічия.
Запізніла  Доля  моя.
Між  нами  флірту  безневинного  слід,
починався  легко  і  сміхом  без  напруження,
а  обернувся  душевним  полоном  роману,  що  не  почався.
Я  ні  в  чиєму  ліжку,  я  ні  з  ким,
жорстокий  життя  полон.
Невловима  сердечна  лінія,  її  розріз  поспішно.
Я  в  серці  місце,  як  у  СВ  вагоні  не  здавала.
Думками  про  тебе  була  від  щастя  п'яна.
Дорожу  тобою,  твоєю  і  своєю  любов'ю,
моїм  головним  болем  стійким.
Закодував  ти  мене  на  неї  невловимо,  але  стійко.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011827
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2024


Кричить, вельми бурхливе, серцебиття…

 Думки,  бажання,  наміри,
розбурхують  нашу  уяву.
Сильний  наш  зв'язок
з  безкрайніми  просторами.
Встану  до  схід  сонця,
вдихну  перші  промені  Світла,
душа  заспіває  разом  зі  світанком.
В  середині  жовтня
відлітають  журавлі  на  південь,
володарює  Заклик  над  ними  -
природний  кругосвітній  Круг.
А  мені,  полетіти  не  до  снаги,
кожен  вечір  у  вікні,
мій  сілуєт  самотній.
Кричить,  вельми  бурхливе,  серцебиття
і  немає  йому  порятунку.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011764
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2024


Соромливiсть…

Соромливість,  ти
злий  жарт  зі  мною
граєш,  приводячи
у  немилість.
Адже,
хочеться  бути  самою
собою,  намагатися
не  приховувати  потаємних
бажань  і  думок,
що  навіть,  не  в  мою
користь  зависли.
Почуттів  і  дій  буває
забагато,  хоча
результату,  проти
замало.
Заграючи  з  Долею,
не  думаю  про  її
тяжкі  наслідкі,
право  вибору  не  за  мною.
Кожен  з  нас
себе  засуджує,
не  добре,  що  я  такий,
з  вчинками  своїми
грає,  як  в  рулетку
з  Долею.
Кожен  з  нас
відчуває,  для  чого  прийшов
у  цей  Світ,  де
короткостроковий  цей  "бенкет".


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011671
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2024


Добро, ти стало сенсом Життя…

Добро,  ти  стало  сенсом  Життя.
Не  дай  озлобитися  Душею.
Прикрась  течією    чистих  думок
невгамовну  жалість  до  себе.
В  Житті  дорога  кожна    мить.
Людина,  як  піщинка  мала
в  нескінченності  Буття.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011600
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2024


Час, зупинися!

 Час,  зупинися!
Залиш  мрії  нездійсненні,
зламане  тобою  буденне.
Дарма  не  відбирай  сили,
хвилювання  за  тим,
що  було  миле.
Лише  залиши  осінньої
любові  слід,
на  протязі  моїх  літ.
Каплі  дощу  б'ють  покрівлю,
ніби  гітарні  струни,
нікуди  вже  не  полину,
навіть  уві  сні  безодні.
Бульбашки  великі
у  калюжі  журяться.
В  ній,  як  у  дзеркалі
шукає  осінь  щастя
й  сорому  не  йме.
Осінь  мальовнича,
журавлині  стаї
у  вирій  кличе,
спить  останнє  листя
на  голому  гілляці,
сумно  на  Душі,
як  безпритульному  собаці.
Осінь  -  чаклунка,
фарбами  малює,
навіть  дозволу  не  питає,
лютує.
 Ім'я  осені  -  золота,
виправдовує.
Лишень  хризантеми  та
чорнобривці,  ще  п'янять  дивним  цвітом.
Якіж  вони  пряні  -  осені  аромати,
треба  осінь  милу  щиро  нам  кохати.

Вы  можете  прослушать  данное  произведение  на  канале  автора:  https://youtu.be/l_YVlOZdTvg

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011411
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2024


Україночка…

Україночка  -  панночка,
стиглая  калиночка,
казкова  зориночка,
степова  билиночка,
весняна  краплиночка.
Ти  не  сиротиночка,
не  страшні  тобі  хмариночки,
бо  знаєш  свою  стежиночку
до  рідної  домівочки.
Біля  струмочка  розгорнула  торбиночку,
присіла  на  хвилиночку.
Люба  їй  кожна  стеблиночка,
це  Душі  її  частиночка.
Заспівала  голосисто,
вербочці  звітувала,
мандрівочку  їй  свою  дарувала.
Десь  вдалечині  трембіточка  грає,
серце  крає.
Почуття,  ніби  бруньки  на  вербі,
розкриваються,  Долі  посміхаються.
Чисте  повітря  п'янке  кружляє,
струмки  підганяє,
смуток  з  лиця  жене  подалі,
ми  в  його  полоні,
ніби  з  розуму  зійшли  від  любові...



Вы  можете  прослушать  данное  произведение  на  канале  автора:  https://youtu.be/l_YVlOZdTvg



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011271
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2024


Нврис…

Залишила  рідне  місто  Дєбальцеве.
Ніччю  розгромили  базар  вщент.
Вулиці  мали  тяжкий  вигляд,
людей  майже  не  було.
Тільки  бійці  ДНР  вишагували.
В  душі  холодок,
вона  буцімто  занеміла.
На  пероні  люди  відчувають
цю  гнітючу  аж  дзвінку  тишу,
наче  перед  грозою.
Розуміють,  якщо  не  встигне  потяг,
то  тут  й  залишимось.
Дуже  не  хотілось  залишати  свою  домівку.
В  руках  торбина  та  паспорти.
З  дитинства  знала  тут  кожну  будівлю,
кожен  двір.
Коли  повернуся,
коли  побачу  світло  у  рідному  віконці  не  відомо.
Сум  охопив  до  п'ят.
Таке  на  серці  безповоротнє  відчуття,
ні  жива,  ні  мертва.
Ще  о  чотирнадцятій  годині  рахувала  на  балконі  солдат,
а  о  першій  ночі  вже  рушила  в  невідоме.
Скільки  їхав  потяг,
стільки  й  поливав  град,
почували  себе  під  Богом.
Молитви  шепочеш,
відчуваєш  себе  беззахисним  дитям.
Лише  о  четвертій  ранку  вирушили  з    зони  АТО.
Син  був  весь  час  на  телефоні,  хвилювався.
Мала  дівчинка  зайшла  до  нас,
гуляла  по-  вагону,
й  каже  -    це  твій  дідусь,  кажу  мій,
а  ось  що  мені  мама  наділа,
то  був  хрестик,
кажу  добре  твоя  мама  зробила,
це  зараз  наш  єдиний  захист.
Пройшов  головний  потяга
й  сказав,  що  за  нами  путі  взорвано,
провідники  дуже  хвилювались,  бо  залишили  дітей  та  жінок.
Так  нам  пощастило  урятуватись,
але  чоловік  не  витримав  й  помер
під  мирним  небом,
ми  -  жінки  поридаємо,
а  чоловіки  все  в  собі  тримають.
Від  війни  ще  втечеш,
як  Бог  дасть,
та  від  смерті  ніколи.


P/S/
У  ці  розбиті  щибки  видно  мої  вікна
 у  домі  напроти,
у  залі  такеж  провалля...


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011092
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2024


Батькiвщина…

Батьківщина,  у  мене  залишилася
тільки  ти  одна-єдина.
Самий    найдорожчий  в  Житті  скарб.
Любов  моя  до  Тебе  не  від'ємна
від  відповідальності,а  до  неї
готовий  далеко  не  кожний.
Не  змогла  прожити  Життя  щасливою.
Знаю,  якби  істинно  була  дорога,
сліз  би  стільки  не  пролила.
Я  проста  людина,
та  шукаю  відповідь  на  протязі  літ,
відчуваючи  душевний  біль.
Може  натхнення  було  мало...
Розумію,  що  треба  бути  не
стоячим  болотом,
а  стрімким  потоком,
подібним  руху  річки.
На  поміч  приходить  Природа,
своїм  прикладом  -
море  -  безкінечною  силою  хвиль,
гори,  дієво  вбрані  лавинами  .
В  таких  місцинах  брехати  нікому,
панує  благодать...
В  такі  незабутні  хвилини,
навкруги    панує  щастя,  Мир,
людяність...
Моя  Душа,  як  і  Ваша  безсмертна,
тому  вічні  думки  і  Дух,
Живий    наш  Бог,
тому  живі  і  Душі  наші...


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011048
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2024


Я згадала уві сні…

Я  згадала  уві  сні,
дні  у  Клепалах  селі,
застовбурилось  воно  на  березі  Сєйму.
Де  він  блищить,  віддзеркалює  красу.
Де  шумлять  бджоли  -  цілі  рої.
Де  хміліє  голівонька  -  поруч  рідня,
та  в  ту  пору  ще  не  лишилась  сама.
Пахне  огудина  огіркова  в  росі,
гуляють  дідові  кози
у  волошковому  полі  -  сні.
Де  біжиш  зрання  радієш,
без  напрямку.
Де  піч  димить
картоплею  запашною,
у  місті  не  скуштуєш  такої.
Де  все  дороге  -  кислиця  стара,
стріха  понівечена  вся,
грони  виноградні  ще  недозрілі,
де  не  має  підозри  у  скрутному  Мирі.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010959
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2024


Конвалія - повернення щастя…

Конвалія  -  повернення  щастя.
Спокуса  милуватися  нею  велика.
Суміш  гордості  її  і  пристрасті  -
у  серце  проник.
Свято  усередині    бунтує,
рветься  з  Душі.
Зріють  колоски  радості,
мерехтять  в  очах  вогники,  відчуття  свята,
до  чого  ж  прекрасні  днинки.
У  Природи  немає  поганої  погоди,
радію  кожному  дню.
У  Душі  хочу  залишитися  дитиною,
простіше  на  все  дивлюся.
Як  конструктор  простору,  намагаюся  його  поліпшити,
не  маніпулювати  людьми.
Хочу  зрозуміти  їх  Душі,
до  дружнього  світу  увійти.
Гармонійно  спілкуюся  зі  Світом  на  своєму  шляху,
тримаю  "вушка  на  верхівці",
щоб  повз  щастя  не  пройти.


Вы  можете  прослушать  данное  произведение  на  канале  автора:  https://youtu.be/l_YVlOZdTvg

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010894
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2024


Будь, як хворостинка, покiрна…

Будь,  як  хворостинка,  покірна,
під  вітром  випрямитися  гідна.
Бережи  посмішки  своїх  рідних  та  близьких,
харизму  бережи  свою  -
успіху  допоможе  твоєму.
Щоб  не  було  невдачи,
бережи  серця  силу  и  свою  вдачу.
Навчись  слухати,  там  де  говорять,
а  говорити  там,  де  хотять  тебе  почути.
Закрий  дверці  Душі  от  слабкості  та    печалю.
Не  залишайся  без  надії,  віри  та    любові.
Не  відступай  без  бою,  не  має  сердце  спокою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010800
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2024


Дорожіть один одним…

Дорожіть  один  одним,
коли  Ви  удвох.
Дорожіть  один  одним,
кожним  прожитим  днем.
Дорожіть,  цінуйте  миті,
час  же  не  гумовий  повірте.
Не  критикуйте  оточення,
з  роками  розуміємо,
наскільки  дні  ніжні
і  в  канві  нашого  Життя  важливі.
Залиште  страхи,
передчуття,
рухайтеся  і  оновлюйтеся,
тільки  на  собі  коханому
не  зациклюйтеся.
Душа  кожен  свій  День
вибирає,  коли  їй
прийти  в  цей  Світ
і  піти  з  нього,  знає.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010746
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2024


Бажаю щастя усiм…

Бажаю  щастя  усім,
з  ким  Доля  зводила.
Бажаю  щастя  і  тим,
з  ким  розлучила.
Бажаю  щастя
дітям  і  сім'ї,
що  кращі  роки
купалася  в  їх  теплі.
Бажаю  щастя  землякам
рідного  міста.
Бажаю  щастя  жителям
Планети  і  країни,
щоб  усім  вистачало  сил
на  виживання,  і  в  селі
і  у  великому  місті.
На  процвітання  нехай  буде
націлена  країна,
примноження  успіхів
радості  і  добра!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010655
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2024


Хочеться, щоб злетiла птиця - щастя…

Осіння  пора  втратила  свою  родючу  силу.
Вичерпала  себе,  сховалася  під  запоною
сніговою,  білою.
Голі  гілки  хвилюються
на  свіжому,  морозному  вітрі.
Похмурі  поля  -  гордовита,
замерзла  краса.
Сніжинки  блищать,
наче  срібні  метелики.
Небо  чисте  -  велике  озеро,
рожевіє  від  заграви.
Відчуваю,  ми  -  гвинтики
Великого  Життя.
Колись  розтане  сніг,
прилетить  весна,
зацвірінькають  пташки,
потечуть  струмки.
А  зараз,  надходить    вечір,
соромлячись  опускається  сонце  -
чисте,  велике,  червоне.
Зірки  золотим  дощем  сипнули  іскрами,
морозні,  буцімто  намальовані.
Природі  необхідно  платити  добром  за  добро.
Хочеться,  щоб  злетіла  птиця  -  щастя
і  сіла  на  мою  долоню,
шукаючи  в  Житті  спокою.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010602
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2024


Добро, ти стало сенсом Життя…

Добро,  ти  стало  сенсом  Життя.
Не  дай  озлобитися  Душею.
Прикрась  течією    чистих  думок
невгамовну  жалість  до  себе.
В  Житті  дорога  кожна    мить.
Людина,  як  піщинка  мала
в  нескінченності  Буття.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010520
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2024


Украiночка…

Україночка  -  панночка,
стиглая  калиночка,
казкова  зориночка,
степова  билиночка,
весняна  краплиночка.
Ти  не  сиротиночка,
не  страшні  тобі  хмариночки,
бо  знаєш  свою  стежиночку
до  рідної  домівочки.
Біля  струмочка  розгорнула  торбиночку,
присіла  на  хвилиночку.
Люба  їй  кожна  стеблиночка,
це  Душі  її  частиночка.
Заспівала  голосисто,
вербочці  звітувала,
мандрівочку  їй  свою  дарувала.
Десь  вдалечині  трембіточка  грає,
серце  крає.
Почуття,  ніби  бруньки  на  вербі,
розкриваються,  Долі  посміхаються.
Чисте  повітря  п'янке  кружляє,
струмки  підганяє,
смуток  з  лиця  жене  подалі,
ми  в  його  полоні,
ніби  з  розуму  зійшли  від  любові...



Вы  можете  прослушать  данное  произведение  на  канале  автора:  https://youtu.be/l_YVlOZdTvg


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010455
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2024


Любіть Господа…

Любіть  Господа,  чи  це  не  радість!
Для  серця  добрість!
Любіть  Його  душею  відкритою,
щоб  не  була  невіра  в  ній  прихована.
Любіть  щиро,  без  лукавства,
адже  Правду  знає  Простір.
Любіть  так,  щоб  від  доброти  Вашої,  сльоза  котилася,
і  Правда  Життя  в  ній  відкрилася.
Не  забувайте  Йому  дякувати.
"Слава  Богу  за  Все"!  -  говорити.
За  кожну  нашу  життєву  Мить,
адже  тонку  грань  між  Життям  і  смертю
кожен  з  нас  не  осягнув.
А  вона  так  близько,
не  відчуваємо  ми  своїм  розумом  ще
її  присутність,  невідворотно  і  поруч,
адже  смерть  завжди  раптова,
як  вибух  артилерійський...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010413
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2024


Я у волошковому полi…

Я  у  волошковому  полі,
не  відчуваю  горя.
На  земному,  луговому  килимі,
волошки  розцвіли
у  своїй  порі.
Бутончики,  як  шишечки,
кінчики  загострили.
Багато  які  розпустилися
блакиттю  пелюсток  -
віял,  полонить
ця  казкова  краса,
блакитна,  небесна  феєрія.
Дуже  хочеться  нарвати
букет  чарівний,
але  не  буду,
я  краще  серцем
їх  не  забуду.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010326
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2024


Кину камiнчик по-водi…

Кину  камінчик  по-воді,
щоб  пішли  хвилі,
може  Життя  моє
новим  наповнить.
Бурхливе  море  пристрастей,
як  Титанік  тоне.
Мене,  як  бунтаря,
проти  течії  жене.
Доля,  системою  моїх
програм  заряджена,
стереотипом  відпрасована.
Намагаюся  трохи  відкрити  двері
і  увійти  до  неї  хазяїном.
Вихід  проблемам  Життя
дає  самє,  життєвий
клубок  намагаючись  розкручувати,
з  його  полону  назад  дороги  немає.
Добрими  вчинками
Життя  розслабляє,
робити  висновок  на  чужих
помилках  дозволяє.
Керувати  ситуацією
завжди  намагайтеся  самі
і  не  дозволяйте,
щоб  вона  Вами.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010270
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2024


Свiт великий…

Світ  великий,
але  Людина  самотня,
кожен  у  своїй  шкаралупі.
Світ  відчуваємо  по  -  різному,
вбираємо,  як  увісні.
Птахом  би  в  небо  злетіти
високо-високо,
камінчиком  кинутим
далеко  -  далеко,
у  чисту  блакитну  височінь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010173
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2024


Ти даремно подумав, що щаслива…

Ти  даремно  подумав,  що  щаслива,
що  не  потребую  тебе.
Та  просто  на  вигляд  гордовита,
а  думки  тільки  про  тебе.
Не  зрікайся  любові.
Її  не  судять.
На  Віку,  як  на  скаку.
Скільки  болю,
бути  коханою,
але  не  тобою!


Вы  можете  прослушать  данное  произведение  на  канале  автора:  https://youtu.be/l_YVlOZdTvg  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010121
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2024


Уранiшнiй свiжий вiтерець…

Уранішній  свіжий  вітерець
пестить  і  голубить  Душу.
Забути  зимову  холоднечу
хочеться  зовсім.
Все  навкруги  цвіте,  розпускається,
у  величавій  млості  купається.
У  відповідність  приводить
серце  і  дух,
позбавившись  від  зимових  завірюх.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010048
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2024


Можу думати про тебе …

Можу  думати  про  тебе  годинами,
яким  ти  міг  стати  для  мене.
Наділила  тебе  рисами,
яких  і  не  мав,  можливо  ніколи.
Ну,  найкращий  з  чоловіків,
само  собою  зрозуміло,
добрий,  сміливий,  молодецький,
ніжний,  ласкавий,  не  життя,
а  казка,  могла  бути  в  мріях  з  тобою.
Задавака,  самозакоханий  можливо,
та  це  не  біда,  якщо  руку  покласти  на  серце,
це  приборкують  роки.
Душевний,  терплячий  напевно,
як  і  я,  щось  же  тягне  один  до  одного,
силою  тяжіння  крізь  літа.
Немилосердне  Життя  було  до  мене  і  до  тебе,
раз  душі  тягнуться  одночасно.
Ми,  як  листя  гнане  вітром  в  осінній  порі,
боячись  розлетітися  в  різні  боки.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009886
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2024


Яблуневий колiр…

Яблуневий  колір
після  дощу,
немов
життєрадісна  пісня.
Краплі  скачуються  вниз,
як  росинки
у  танці  разом.
Свіжість  кольору,  білизна,
яскравіше  не  буває,
ароматом  п'янить,
ніжністю  пелюстків
бавить,  вабить.
Тичинки,  в  кожній  квітці
солдатиками  в  ряд,
весняний,
запаморочливий  наряд.
Яблуневий  колір,
настрій  несе
прекрасний,
пахне  ароматом
кольору  надзвичайного.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009801
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2024


Не пускай його у свої сни, не пускай…

 Не  пускай  його  у  свої  сни,  не  пускай...
Кричу  собі  безглузда,  не  пускай  його  у  свої  сни,  не  пускай.
Роби  вигляд,  не  помічай  його,  прокинься  і  не  помічай.
Наказ  собі  дай,  перестань  Душа  -  не  кричи,  не  кричи.
Ти  ніч  від  білого  дня,  нарешті,  відрізни,  відрізни.
Кричу  собі,  безглузда,  не  пускай  його  у  свої  сни,  не  пускай.
Він  не  може  Ангелом  любові  в  Життя  твоє  увійти,  жаль.
Самотності  слід  міткою-болем  гризе  в  дорозі,  в  дорозі.
Відстань  вже  не  допоможе  щастя  знайти  на  твоєму  порозі.
Любов  моя  у  тебе,  як  прийомна  дочка.
Ти  пробач  цю  непокірну  ніч,
моя  туга,  шукає  поміч.
.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009691
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2024


Туманом над річкою…

Туманом  над  річкою
розсіялися  мрії.
Вогнем  вдалині  захід
палає  низько,
струни  душі
обриваючи  різко.
Зливовою  стіною  -  сльозою
змиває  серця  біль,
дороги  Життя  розмиваючи
зухвало,  брудом  мерзенного
бездоріжжя.
І  тільки,
Силою  Волі  Людини,
росте  зеленню  трава,
на  схилі  його  Століття.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009634
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2024


Весна, почуваю себе метеликом…

Весна,  почуваю  себе  метеликом,
що  з  кокона  злетів,
на  рожевий  цвіт  яблуні  сів.
Вдихаю  аромат  кольору  прекрасного,
милуюся  його  красою  неосяжною.
Ніжні  пелюстки,
як  губ  прагнучих  полум'я,  полонять,
упускають  діамантові  крапельки  роси.
Зелені  стебельочки  -
ранньої  весни  набряклі  сосочки,
ще  повністю  бруньки  не  розкрилися,
але  спробу  зробили,
як  би  повинилися.
Зворушлива,  тремтяча  млість,
кольору  незрівнянного.
Ранні  бджоли  п'ють  нектар,
запаморочливий  цілющий  дар.
Блідо-рожевий  яблуневий  колір,
дарує  нам  свій  не  забутній  світанок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009532
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2024


Никогда не сдавайся…

Никогда  не  сдавайся.
Нужен  особый  талант  -
не  сдаваться.
Ведь  каждый  прожитый  день
не  назовёшь  удачным.
Мир  меняется  страшно  быстро,
не  успеваем  порой
своевременно  реагировать.
Боимся  стать  не  востребованными,
чужими  в  своей  среде  обитания.
Живём  в  компьютерном,
виртуальном  мире  и  днем  ,
и  ночью,  порой  не  видя
друг  друга  воочью.
Живого  общения  не  достаёт...
Невероятен  прогноз  жизни  ,
главное  не  упустить
нить  жизненной  цели,
ловить  удачу  "за  хвост"...
Живём  путем  проб  и  ошибок.
На  Земле  не  было  ни  одного
спокойного  столетия,
припала  и  на  нашу  Долю  война.
Приходила  к  родителям,  жаловалась,
что  тяжело,  горе,
мать  говорила,  это  еще  не  горе,
тогда  еще  все  живы  были,
горе,  когда  война,
когда  её  испытала,
сразу  её  слова  вспомнила...
Думала,  война  закончится  в  считанные  дни,
на  долгие,  почти  уже  10  лет,  не  расчитывала...
Отечественная  даже  столько  не  длилась...
Думаю,  почему  жизненный  Души  полёт,
не  уберёг  от  Земных  невзгод.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009466
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2024


Не хочу жити в пів серця…

Не  хочу  жити  в  пів  серця,
дихати  в  половину  дихання,
не  змусити  мене
віддати  перевагу  колінам  над  стражданнями.
Душа  кричить  в  ночі,
свічкою  танучи,  навіщо  муки  такі.
Хочу  лід  перетворити  на  воду,
випустити  почуття  на  свободу.
Не  хочу  стати  ізгоєм  у  миру,
є  надія,  що  ще
багато  щось  зможу.
Допивати  по  краплі
захололу  любов,
важко  не  виносимо,
тяжкість  пізнавши  буття,
ще  не  втратила  віру  в  себе,
з  такою  філософією
далеко,  звичайно  не  піду,
але  сенс  її  може  і  збагну.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009342
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2024


З кожною весною…

З  кожною  весною,
гілкою  бузку
повертаюся  до  тебе
із  забуття.
З  кожним  літом
припливаю  промінцем  світла.
З  кожною  осінню
золотом  сріблить
виски  сивиною.
З  кожною  зимою
покриваються  вії  інеєм
в  очікуванні  тривалому.
З  кожним  роком
ти  ближчий,  як  міраж,
але  час  нас  бере
на  абордаж.
Зі  швидкістю  іскри  ,  що  горить,
комети,  тієї,  що  летить,
гинуть  почуття  справжні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009241
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2024


Дівчина-калина…

Дівчина-калина,  молодість  твоя  швидкоплинна.
Боролась  ти  не  раз  з  долею  сумною,
відроджуючись  кожною  весною.
Узимку  ти  печаллю  білою  накрита.
Улітку  вітами  гудеш  самовито.
Ніби  дівчисько  з  картини  змальована.
Ти  –  промінь  сонця,  золоте  диво,
проміння  подих  швидкоплинний.
Зітхання  ловиш  земне  поживне.
Восени  твоє  багряне  листя  облетить,
я  з  журбою  зпіймаю  цю  мить.
Грони-ягоди  твої  червонїї
на  себе  погляди  спрямовують.
Блакитне  небо  над  тобою,
милується  ніжною  красою.
Кохаю  тебе  калино,  за  почуття  твої  безвиннїї.
Знімай  з  дерева  життя  жатву,
 повернутись  щовесни,  давай  нам  клятву.


Вы  можете  прослушать  данное  произведение  на  канале  автора:  https://youtu.be/l_YVlOZdTvg  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009158
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2024


Яке щастя…

Яке  щастя  бути  коханою
а  не  замученою  і  квапливою.
Яке  щастя  бути  довгожданою
а  не  забутою  і  небажаною.
Яке  щастя  самій  любити
сподіватися  з  ним  бути.
Яке  щастя  одним  повітрям  дихати,
чути  наближення  кроків  і  чекати.
Яке  щастя,  якщо    усе  є,
але  не  кожному  це  Доля  дає.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009077
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2024


Конвалія - повернення щастя…

Конвалія  -  повернення  щастя.
Спокуса  милуватися  нею  велика.
Суміш  гордості  її  і  пристрасті  -
у  серце  проник.
Свято  усередині    бунтує,
рветься  з  Душі.
Зріють  колоски  радості,
мерехтять  в  очах  вогники,  відчуття  свята,
до  чого  ж  прекрасні  днинки.
У  Природи  немає  поганої  погоди,
радію  кожному  дню.
У  Душі  хочу  залишитися  дитиною,
простіше  на  все  дивлюся.
Як  конструктор  простору,  намагаюся  його  поліпшити,
не  маніпулювати  людьми.
Хочу  зрозуміти  їх  Душі,
до  дружнього  світу  увійти.
Гармонійно  спілкуюся  зі  Світом  на  своєму  шляху,
тримаю  "вушка  на  верхівці",
щоб  повз  щастя  не  пройти.


Вы  можете  прослушать  данное  произведение  на  канале  автора:  https://youtu.be/l_YVlOZdTvg

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008982
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2024


Дивилася на тебе очима кохання…

Дивилася  на  тебе    очима  кохання.
Любила,  як  останню  зірку  бажання.
Чому  мрії  вщухли,
закотилася  зоря,
як  калина  чарівна  зашарілась  одна.
Чому  разом  бути  не  довелося,
розсипалося  по  плечах  смагляве  волосся.
Вітерець  відніс  щасливі  години,
в  далеку  дощову  пору  осінню.
Чи  прийде  весна  на  поріг  -  забуття,
чи  зацвіте  п'янкий  бузок,
чи  обніму  тебе  знову,  ясеня  -  красеня,
в  час  дзвінкий,  ранковий.
З  віком,  романтики  все  менше,
в  краплях  дощу  губляться  надії,
у  вітерця  також  вчувається  плач,
буцімто  він  несеться  вскач.
Задумлива  посмішка  на  вустах,
а  може  це  ще  не  всім  надіям  крах,
може  на  закаті  буває  інший  розклад.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008908
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2024


Сильна ти, Матiнка-Земля…

Сильна  ти,  Матінка-Земля.
Сильна,  що  народила  дитя,
і  узяла  тривогу  за
його  далеку  дорогу.
Тривожившись,  сповиваючи,
на  плечі  свої  здіймаючи,
усі  тяготи  тлінного  Життя,
для  процвітання  Батьківщини.
Сильна  ти,  Матінка,  сильна!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008690
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2024


Ніжно сутінки закутують…

Ніжно  сутінки  закутують
теплотою  -  завісою,
беруть  у  свій  туманний  полон,
піднімають  мене  з  колін.
Неначе  в  цій  тиші
я  врятована  і  більше  ніколи
не  залишуся  одна.
Здалека  звучить  мелодія  дощу  Шопена
мене  кружляє  сміливо,
навіть,  якщо  ніхто  і  ніде  мене  не  чекає,
у  Душі  затишно  і  Серце  співає.
Хочеться  Жити  не  дивлячись  на  дощинки
сестрички  -  сльозинки.
Круги  дощ  малює,
ллє,  як  із  відра,
зливою  балує.
Сміливий,  зухвалий,  потрібний,
насолоджуюся  промокаю,
ніби  дівчинкою    безглуздою,  малою,
себе  відчуваю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008618
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2024


Дивилася на тебе очима кохання…

Дивилася  на  тебе    очима  кохання.
Любила,  як  останню  зірку  бажання.
Чому  мрії  вщухли,
закотилася  зоря,
як  калина  чарівна  зашарілась  одна.
Чому  разом  бути  не  довелося,
розсипалося  по  плечах  смагляве  волосся.
Вітерець  відніс  щасливі  години,
в  далеку  дощову  пору  осінню.
Чи  прийде  весна  на  поріг  -  забуття,
чи  зацвіте  п'янкий  бузок,
чи  обніму  тебе  знову,  ясеня  -  красеня,
в  час  дзвінкий,  ранковий.
З  віком,  романтики  все  менше,
в  краплях  дощу  губляться  надії,
у  вітерця  також  вчувається  плач,
буцімто  він  несеться  вскач.
Задумлива  посмішка  на  вустах,
а  може  це  ще  не  всім  надіям  крах,
може  на  закаті  буває  інший  розклад.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008426
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2024


Дівчина-калина…

Дівчина-калина,  молодість  твоя  швидкоплинна.
Боролась  ти  не  раз  з  долею  сумною,
відроджуючись  кожною  весною.
Узимку  ти  печаллю  білою  накрита.
Улітку  вітами  гудеш  самовито.
Ніби  дівчисько  з  картини  змальована.
Ти  –  промінь  сонця,  золоте  диво,
проміння  подих  швидкоплинний.
Зітхання  ловиш  земне  поживне.
Восени  твоє  багряне  листя  облетить,
я  з  журбою  зпіймаю  цю  мить.
Грони-ягоди  твої  червонїї
на  себе  погляди  спрямовують.
Блакитне  небо  над  тобою,
милується  ніжною  красою.
Кохаю  тебе  калино,  за  почуття  твої  безвиннїї.
Знімай  з  дерева  життя  жатву,
 повернутись  щовесни,  давай  нам  клятву.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008314
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2024


Випалене поле…

 Всередині  моєї  душі  неспокій  -
"випалене  поле",
але  ж  серце  все  одно  не  байдуже
прагне  волі.
Ще  є  внутрішній  вогник  -  не  згас,
чекає  рідної  долі  час.
Навіть  в  осінню,  дощову  пору,
не  хоче  "втрачати  голову".
У  нашому  житті
не  має  чогось  вищого  або  нижчого,
навіть  листочок  з  дерева,
квітка  з  куща,
однаково  важливі  Всесвіту,
як  тая  зіронька  далека,  сумна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008233
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2024


Сад …

Сад  цвета  белого  полон,
как  хором  бабочек  белых,
нежных,  гонимых  ветром  безмятежным.
Смелых  лепестков  бой,
как  пчелинный  рой.
Аромат  фантазий  небесных,  свежих,
наполняет  Мир  неземной  красотой.
Укрывает  землю  белой  негой,
как  ковром  из  снега.
Я  люблю  эту  пору  лепесткового  парада,
на  сердце  бушует  ностальгии  услада.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008162
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2024


Не знаешь, где оно…

Не  знаешь,  где  оно
последнее  мгновение.
С  кем  больше  никогда  не  увидишься,
куда  больше  никогда  не  воротишься.
Не  знаешь  тот  последний  раз,
выставляешь  Жизнь,  как  на  показ.
Каждая  секунда  отлетает  в  небытие,
как  снежинка  тает  вдалеке.
Жизнь  тем  и  ценна,  пока  длится,
путает  свои  страницы.
Богатством  Души  хочу  поделиться.
Радостью  дышать,  видеть  и  слышать.
Не  ныть,  не  надеяться  напрасно,
и  будет  всё  у  нас  прекрасно.
Богатство  деньгами  не  измеришь,
оно  из  другого  измерения,
в  сердечном  место-расположении.
Надеюсь  всё  больше  на  Ангела-Хранителя,
своего  покровителя.
Он  знает  мой  первый  вздох  и  шаг,
только  Он  -  мой  Жизненный  Падишаг.


Вы  можете  прослушать  данное  произведение  на  канале  автора:  https://youtu.be/l_YVlOZdTvg

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008036
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2024


Життя під укіс летить…

Життя  під  укіс  летить,
як  потяг  з  рейок,
що  не  намагаюся  робити,
але  швидкість  вже  узята,
миготять  роки  прожиті  разом,
загальмувати  не  можна,
і  озирнутися  теж,
на  що  ж  вони  схожі  -
на  бурю,  ураган,
на  смерч,  що  відносить  бажання,
чи  хвилю,  що  змиває  усе
у  непостижиму  далечінь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007956
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2024


Ой любове…

Ой  любове,  пташка  ти  моя  безкрила,
куди  віднесла  щастя  та  мою  силу.
Нащо  зозулею  мої  роки  полічила,
куди  ти  рідная  так  спішила.
Чому  доріженьку  та  й  не  розіслала,
не  у  віночок  зі  стрічками  ,
а  у  хусточку  вбрала.
Вороття  в  житті  не  буває,
в  забуття  все  минає.
Дощ  іде  за  вікном,
небо  Душу  крає,
чи  то  по  склу  струмочки  свої  цідить,
чи  то  від  туману  мої  сльози,
малюють  роси  на  мої  життєві  покоси...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007850
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2024


У свiтанку бузковiм…

 У  світанку  бузковім
догорає  пристрасть,
почуття  вже  не  питають  ані  серце,  ані  душу,
не  захоплюють  з  головою,
не  володіють  близкістю,
не  дають  собі  волю,
лише    завдають  нестерпного  болю.
Та  хіба  це  може  так  тривати  вічно?
Не  пізнала  її,  бо  боялась,  
а  вона  буває  гасне,  як  вогонь,
не  витримує  любові  натиск.
Бо  не  завжди  підвладна,
любить,  щоб  її  завойовували
кожного  разу,  як  уперше.
Мабуть,  тому  і    не  пізнала  смаку  любові
у  світанку  бузковім.


Вы  можете  прослушать  данное  произведение  на  канале  автора:  https://youtu.be/l_YVlOZdTvg

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007532
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2024


В час важкий…

В  час  важкий
Господь  потіше  нас.
Скільки  лити  гірку  слоьзу.
Я  на  Землі  лише  на  Мить,
в  чужині  мені  не  жить.
Підхопила  малу  торбу,
до  грудей  притиснула,
ми  ростемо  з  батьківського  зерня,
знаємо  що  то  Істина.
Жодна  пташка  лісова,
на  чужині  не  співа!



Вы  можете  прослушать  данное  произведение  на  канале  автора:  https://youtu.be/l_YVlOZdTvg

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007451
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2024


Не хочу жити в пів серця…

Не  хочу  жити  в  пів  серця,
дихати  в  половину  дихання,
не  змусити  мене
віддати  перевагу  колінам  над  стражданнями.
Душа  кричить  в  ночі,
свічкою  танучи,  навіщо  муки  такі.
Хочу  лід  перетворити  на  воду,
випустити  почуття  на  свободу.
Не  хочу  стати  ізгоєм  у  миру,
є  надія,  що  ще
багато  щось  зможу.
Допивати  по  краплі
захололу  любов,
важко  не  виносимо,
тяжкість  пізнавши  буття,
ще  не  втратила  віру  в  себе,
з  такою  філософією
далеко,  звичайно  не  піду,
але  сенс  її  може  і  збагну.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007393
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2024


Моя Молитва…

Я  пробачаю  себе  за  почуття  образи,
я  прошу  вибачення  у  тіла  і  душі  -
не  дала  їм  радості  і  половини,
від  непроглядної  життєвої  суєти.
Моє  Життя  повинно  змінитися  на  краще,
Земле-Матінко,  прийми  мою  провину.
І  дай  по-життю  ті  події,
які  сама  я  залучити    не  смію.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007244
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2024


Хочеться, щоб злетіла птиця - щастя…

Осіння  пора  втратила  свою  родючу  силу.
Вичерпала  себе,  сховалася  під  запоною
сніговою,  білою.
Голі  гілки  хвилюються
на  свіжому,  морозному  вітрі.
Похмурі  поля  -  гордовита,
замерзла  краса.
Сніжинки  блищать,
наче  срібні  метелики.
Небо  чисте  -  велике  озеро,
рожевіє  від  заграви.
Відчуваю,  ми  -  гвинтики
Великого  Життя.
Колись  розтане  сніг,
прилетить  весна,
зацвірінькають  пташки,
потечуть  струмки.
А  зараз,  надходить    вечір,
соромлячись  опускається  сонце  -
чисте,  велике,  червоне.
Зірки  золотим  дощем  сипнули  іскрами,
морозні,  буцімто  намальовані.
Природі  необхідно  платити  добром  за  добро.
Хочеться,  щоб  злетіла  птиця  -  щастя
і  сіла  на  мою  долоню,
шукаючи  в  Житті  спокою.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007164
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2024


Бажаю щастя усім…

Бажаю  щастя  усім,
з  ким  Доля  зводила.
Бажаю  щастя  і  тим,
з  ким  розлучила.
Бажаю  щастя
дітям  і  сім'ї,
що  кращі  роки
купалася  в  їх  теплі.
Бажаю  щастя  землякам
рідного  міста.
Бажаю  щастя  жителям
Планети  і  країни,
щоб  усім  вистачало  сил
на  виживання,  і  в  селі
і  у  великому  місті.
На  процвітання  нехай  буде
націлена  країна,
примноження  успіхів,
радості,добра  та  сили  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007071
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.02.2024


За вікном…

За  вікном  сніжинки
у  тихому,  радісному  польоті.
У  руках  том  Лєва  Толстого
у  синій  палітурці.
Життя  щоденне  -  буденне
тим  і  дороге,
що  ніби  не  помітно,
складається  в  роки.
Стерлися  пори  сезонів,
у  зимовий  ранок,  як  ранньою  весною,
може  грянути  дощик
з  краплиною  "зеленою".
Десь  в  Криму,
навіть  вишня  розквітла,
такі  ось  наші  справи.
Міняємо  по-тихеньку  Планету  Земля.
Та  дай  Бог,  щоб  до  кращого,
а  не  затяжним  Майданом,
хочеться  щастя  Країні  побажати,
якого  вона  ще  й  не  знала.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007032
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2024


Ничто не сравнится с весною Природы…

Ничто  не  сравнится  с  весною  Природы,
и  в  Жизни  каждого  из  нас.
Шумят  её  живительные  воды,
несут  Жизненный  Запас.
Молодость  быстротечность  её  не  замечает,
хотим  скорее  старше  стать,
кажется,  что  года  медленно  несутся  вскачь.
Они  постепенно  набирают  темп,  обретают  вкус,
зреют,как  гроздь  винограда,
играя  красотой  рассвета  и  заката.
Жизнь,  как  женщина,  вначале
обнимает  взглядом,обворожительная,
неописуемо  яркая,  ослепительно-обалденная,
кокетливо-обольстительная.
Затем  взрослея,  становится  утонченнее,
стильнее,  романтичнее,  щедрее.
В  дальнейшем,  уже  креативная,
сексапильно-сногшибательная,  энергичная,
разносторонняя,  пылкая,  непредсказуемая.
С  возрастом  -  безупречная,  отзывчивая,  скромная,
искренняя,  безкорыстная,  чистосердечная.
В  потоке  зрелых  дней  -  целеустремленная,
честная,  трогательная,лучезарная,
необходимая,  ценит  чувства  сильнее
времени  и  расстояния.
В  конце  покрывает  всё  прошлое  чистым
снежным  покрывалом,
уводит  за  горизонт  сказку,
кажущуюся  явью,
но  ещё  полную  не  сбывшихся  надежд,
собранных  в  букет  всей  нашей  Жизнью.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006917
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2024


Жизнь - большой водоворот…

Жизнь  -  большой  водоворот
поступков,  действий,событий.
Ложные  и  верные  дела
вступают  в  противоречия.
Знаем,  что  ничего  хорошего  не  дают  -
обиды,  зависть,жаление  себя,
но  не  пытаемся  исправить  ситуацию,
а  углубляемся  в  неё  по-уши,
в  это  житейское  засасывающие  болотце.
Кажется,  что  столько  несчастий  могло
случиться  только  со  мной,
теряю  покой.
Но,  я  несу  ответственность  за  свои  поступки,
короче,  уже  как  бы  -  личность  ...
Хочется,чтобы  встретился  человек,
с  которым  было  бы  легко,
вызывал  восхищение.
А  трудно  жить  я  и  сама  умею...
Пониманию,  что  обязательное  условие
развития  цивилизации    в  руках  способных  людей,
любящих  и  умеющих  учиться.
Жизнь  наносит  страшные,  несправедливые  удары,
но  хочется  относиться  к  тем  людям,
что  всё  равно  поднимаются    и  переводят
их  в  конструктивное  русло  Жизни...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006760
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2024


Молодість Душі…

 Молодість  Душі  -  це  перемога
сміливості  над  боязкістю,
смаку  до  пригод  -
над  любов'ю  до  комфорту.
Роки  борознять  шкіру,  а  зрада  Душу.
Тяжкість  нелегкого,  повсякденного  Життя,
хилить  до  Землі,  перетворює  на  прах  ще  за  Життя.
Я  кидаюся,  як  ненаситна  дитина,
на  зустріч  новим  подіям,
і  знаходжу  радість  в  новій  праці.
Мене  старить  сумовите  Життя,
а  повертає  до  нього  упевненість,
що  народилася  в  собі.
Коли  настане  день,
що  безвихідь  Життя  придавить  мене  до  Землі,
вірю,  що  Господь  зглянеться  над  Душею  тієї,  що  вистраждала.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006700
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2024


Вдыхаю аромат сирени…

Вдыхаю  аромат  сирени,
на  полную  грудь,  упиваясь...
Ветерок  нежно  скользит  по-шее,
колышет  подол  платья,  обвивает.
Ощущение  будто  я  его  знаю,
помню,  понимаю.
Нам  не  знакомо  недоверие  друг  к  другу.
Минуло  в  лету  смутное  чувство
прошлых  лет.
Вспоминаю  детство,  искреннюю  любовь  родителей
между  собой.
Я  говорила  маме,
что  мне  бы  так  счастливо  хоть  год  прожить
и  умирать  можно,
она  сердилась,что  ты  дочка,  разве  так  можно  говорить.
Человеческие  отношения  они  ставили  выше  всего.
Мне  было  понятно  -
любовь  на  вес  золота.
Но  не  всем  везёт  или  вернее  сказать,
не  всем  Бог  даёт.
Кровь  прилила  к  щекам,
до  чего  же  мы  ещё  рабы  своих  мечтаний,
даже  от  одной  мысли,  любим  уж  на  расстоянии.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006578
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2024


В час важкий…

В  час  важкий
Господь  потіше  нас.
Скільки  лити  гірку  слоьзу.
Я  на  Землі  лише  на  Мить,
в  чужині  мені  не  жить.
Підхопила  малу  торбу,
до  грудей  притиснула,
ми  ростемо  з  батьківського  зерня,
знаємо  що  то  Істина.
Жодна  пташка  лісова,
на  чужині  не  співа!



Вы  можете  прослушать  данное  произведение  на  канале  автора:  https://youtu.be/l_YVlOZdTvg

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006577
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2024


Зимнее утро очаровало…

Зимнее  утро  очаровало,
зарёй  красной  воспылало.
Солнце  диском  золотым  застыло.
Иней,  на  деревьях  -
сказочным  опереньем.
Снег,  пологом  ровным,
лежит  ковром  скромным,
суровая,  холодная  красота,
ей  не  нужны  иные  краски,
забвенья  колдовского  полна.
Деревья  суровы,  но  прекрасны,
застыли,  как  в  сказке.
Смотришь  на  Природу,
Господи,  прелесть,  то  какая?
Воистину  уголок  Земного  Рая!
День  пролетел  как  птица,
зимний  вечер  стучится,
подёрнут  розовым  закатом,
блистая  особыми  красками.
Трогательная,  зимняя  красота,
очаровывает  симбиоз  Природы,
что  по-сравнению  с  нею  наши  годы.
Гостеприимством  наполнена  Земля,
происходит  священнодействие
каждого  прожитого  Дня.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006430
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2024


Даю Небесам Право …

Даю  Небесам  Право  -
решать  мою  Судьбу    здраво.
Сдалась  в  одинокой  борьбе,
в  одиночном  окопе
атеистов  не  бывает,
теперь  это  точно  знаю.
Прошу  их,  чтобы  рассеяли  туманом
мои  прощлые  и  нынешние  сомнения.
Больше,  чтобы  не  знала  боли
моральной  и  физической,
чтоб  не  била  она  меня,
током  электрическим.
Испепелено  практически  всё,
догорают  угольки  моего  камина,
еле  слышен  шум  дождя
в  пелене  дивной.
Предсказуема  круговая  модель
нашего  каждого  дня  -
успех  -  провал,
ненависть  -  любовь,
смерть  -  рождение  -
это  Колесо  Вечного  Движения.
Почему  только  в  конце  Жизни  понимаешь,
что  Дверь  Клетки  Жизнь
всегда  была  открыта,
чего  я  боялась  и  не  выходила,
что  меня  держало  невыносимо,
ведь  большего  от  неё  ожидала,
трепет  в  Душе  слыхала.
Взлетела  бы  и  всё,
и  всё  огромное  Небо  было  бы  моё.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006428
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.02.2024


Между прошлым и будущим…

Между  прошлым  и  будущим  -  сказочный  жизни  Мир.
В  сути  его  заложенный  клада  мирского  миг.
Магнолии  цветом  прекрасным  юность  её  цветёт.
Зрелый  же  возраст,  как  лилия,  по  водам  её  плывёт.
Пальмой  высокой,  раскидистой,  года  её  в  разнобой,
бьётся  волною  пенистой  чувств  непокорных  строй.
Тесно  переплетаются,  колоском  пшеничным,
суровая  правда  жизни  и  минуты  её  гармонии,
и  единства,  как  мгновения  пиршества.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006331
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2024


В тишине, в глубине Души…

 В  тишине,  в  глубине
души,  мы  все  хороши.
Мироздание  с  вышины,
проверяет  души  ,как  падежи.
Душа  ,  родная  моя,
осознай  меня.
Укажи  путь  к  сердечному
стремлению,  к  полному,
небесному  расслаблению.
Трепет  душевный  ликует,
Божью  красоту  рисует.
Земную,  небесную,
разную,  дай,  Бог,
лижь  бы  не  праздную.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006204
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2024


Черновиков в Жизни нет…

 По  гороскопу,  я  -  Рак  мнительный,
но  иногда  думаю,
лучще  бы,  я  не  чувствовала  ничего...
Жизнь  даёт  последний  шанс,  а  не  выбор...
Люди    женятся,  чтобы  иметь  союзника,
если  иначе,движение  Жизни  не  получается,
имитация  случается,  как  в  том  романсе
-"она  утратила  желания,  уже  не  просится  любить".
Душевная  боль,  страдания,
недопонимание,чтобы    простить  всех,  нам  мал  даже  Век...
Обладаем,  казалось,  свежестью  восприятия,
происходящего  вокруг,
но  отличить  не  можем,  кто  же  наш  враг,  а  кто  друг...
Новую  информацию  умеем  внимательно  слушать,
а  позже  оказываетя,  не  всю  её  надо  было    "кушать".
Отличаемся  неослабевающей  верой  в  лучшее,
а  разочаровывают  самые  лучшие...
Углубляться  в  прощлое  не  будем,
мы  его  конечно  не  забудем.
Черновиков  в  Жизни  нет,
этим  и  хорош  Белый  Свет.
Каждый  космический  уходящий  Миг,
лучик  дня,  который  сник...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006148
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2024


Життя Людини…

 Життя  Людини,
як  Іскра,
що  впала  з  Небес,
до  Землі  долетіла
і  згасла  вкінець.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006145
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2024


В вечерней поре серенада Шуберта дрожит…

В  вечерней  поре  серенада
Шуберта  дрожит...
Сердце  берёт  в  плен,
в  глубине  ей  тесно.
Душа  щемит  надеждой.
Мольба  любви  возносится  ввысь,
пусть  ей  воздастся  сердечный  пыл.
Зачарована,  легкой  походкой  бреду,
будто  боюсь  нарушить
трепетную  тишину.
Вокруг  сказка  оживает,
дрожит  рождаясь.
Брезжит  долгожданный  рассвет,
оживает  Природа  в  лучах
солнечного  свода.
Дрожат  цветы  головками  в  такт,
роса  им  вторит  в  серебре  нежном,
колышет  будто  волной  прибрежной.
Сколь  много  в  музыке  Света,
тепла,  сердечности,  любви  и  ласки.
Жизнь,  дай  лучшего  не  томи,
ведь  не  счесть  алмазов-чувств
в  твоей  Дали.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006034
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2024


Бажаю щастя усім…

Бажаю  щастя  усім,
з  ким  Доля  зводила.
Бажаю  щастя  і  тим,
з  ким  розлучила.
Бажаю  щастя
дітям  і  сім'ї,
що  кращі  роки
купалася  в  їх  теплі.
Бажаю  щастя  землякам
рідного  міста.
Бажаю  щастя  жителям
Планети  і  країни,
щоб  усім  вистачало  сил
на  виживання,  і  в  селі
і  у  великому  місті.
На  процвітання  нехай  буде
націлена  країна,
примноження  успіхів,
радості,добра  та  сили  !  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006033
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2024


Жіночі сльози…

 Жіночі  сльози,
скільки  вас,  скільки?
Якщо  зібрати  -  потоне  Земля,
Армагедону  не  потрібно,
боляче  за  ущемлені  серця.
Образи  п'ємо,  через  них  пропускаючи.
Сльозою  стираючи  часи.
Що  за  прірва  така,
спалює  кращі  роки.
Якщо  жінка  мучить,
то  і  лікує,
сльозою  накриваючи,
а  чоловік  і  не  помітить,
наскільки  ж  вона  інша,
стенаючи.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005869
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2024


Косить завіса дощу…

Косить  завіса  дощу.
Косить  шлях  минулих  днів.
Косить  нерозділена  любов.
Косить  метушня  дарованних  років.
Косить  туман  справжньою  сльозою.
Косить,  косить,  косить,
волосся  з  сивиною.
Косить  з  непохитною  вірою,
щоб  утрималася  на  ногах,
у  "нейтральні  води"  виплила,
Ангелу  Долі  Життя  довірила,
не  втрачала  даремно  часу...
Косить,  косить,  косить,
а  як  живеш,  ніхто  не  запитає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005762
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2024


Як пробивається сонце…

Як  пробивається  сонце,
хмари  розбити  не  в  силах,
так  пробиваються  люди
у  мирських  своїх  справах.
Ремствують  на  день  прийдешній,
шукають  захисту  там  і  тут,
борються  за  виживання
своїх  не  жаліючи  потуг.
Багато  чи  нам  в  житті  треба?
Серце  жалійте,  друзі,
воно,  як  міряло  ліворуч,
його  забувати  не  можна.
Воно  терпить  і  копить,
нашу  виміряючи  Суть,
хороше  не  забуде,
направить  на  праведну  Путь.
Чого  ж  хочемо  ми  від  Життя?
Щоб  в  Житті  була  любов,
щоб  раділи  життю  діти,
і  у  венах  кипіла  кров!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005614
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2024


Господи, дай сили на Життя земне…

 Господи,  дай  сили    на    Життя  земне,
нелегке  воно  виявилося.
Якщо  б  не  Ти  постійно  зі  мною  -
не  знаю,  де  опинилася.
Сльози  роняю,  молючись  Тобі,
Життя  легкого  не  прошу.
Полегши    ношу  життєвих  турбот,
що  в  Душі  ношу.
Щаслива  в  дітях  во    Славу  Тобі,
вони  -  моя  відрада.
Заради  цього  варто  було  жити,
іншого  щастя  і  не  треба.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005525
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2024


Сильна ти, Матінка-Земля…

Сильна  ти,  Матінка-Земля.
Сильна,  що  народила  дитя,
і  узяла  тривогу  за
його  далеку  дорогу.
Тривожившись,  сповиваючи,
на  плечі  свої  здіймаючи,
усі  тяготи  тлінного  Життя,
для  процвітання  Батьківщини.
Сильна  ти,  Матінка,  сильна!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005480
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2024


Дивилася на тебе очима кохання…

Дивилася  на  тебе    очима  кохання.
Любила,  як  останню  зірку  бажання.
Чому  мрії  вщухли,
закотилася  зоря,
як  калина  чарівна  зашарілась  одна.
Чому  разом  бути  не  довелося,
розсипалося  по  плечах  смагляве  волосся.
Вітерець  відніс  щасливі  години,
в  далеку  дощову  пору  осінню.
Чи  прийде  весна  на  поріг  -  забуття,
чи  зацвіте  п'янкий  бузок,
чи  обніму  тебе  знову,  ясеня  -  красеня,
в  час  дзвінкий,  ранковий.
З  віком,  романтики  все  менше,
в  краплях  дощу  губляться  надії,
у  вітерця  також  вчувається  плач,
буцімто  він  несеться  вскач.
Задумлива  посмішка  на  вустах,
а  може  це  ще  не  всім  надіям  крах,
може  на  закаті  буває  інший  розклад.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005358
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2024


Відношення моє до тебе особливе…

Відношення  моє  до  тебе  особливе  -
на  рівні  тіла  і  душі,
зірки  світять  по-особливому,
порушуючи  свої  рубежі.
Меркне  все,  що  було  раніше,
як  поволока  туману  рвана.
Прокидається  в  сонячних  променях  надія,  ясністю  окрилена.
Ці  почуття  дуже  дорогі,
усвідомити  любов  мені  допомогли.
Чому  все  в  Житті  приходить  із  запізненням,
ігноруючи  життєвий  розклад?
Якби  невчасно,  вибачаючись  за  вторгнення,  запізніло,
але  від  серця,  а  не  від  ворожки.
"Адже  краще  пізніше,  чим  ніколи"  -
чула  не  раз  ці  слова.
Тільки  зараз  їх  сенс  усвідомила,
коли  віру  в  себе  вселяла.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005288
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2024


Всього страшніше - не убожій Душа….

Всього  страшніше  -  не  убожій  Душа.
Будь  терпляча  до  чужого  горя.
Пропускай  його  через  себе,
не  жаліючи  серця  і  спокою.
Адже  без  Душі  немає  людини.
Кому  потрібен  бездушний  каркас?
Нехай  нелюдяність  століття,
відносить  вогнедишної  Химери  баркас.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005204
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2024