| Сторінки (6/558): | « | 1 2 3 4 5 6 | » |
Пробач мене, але,..
але за що і сам не знаю.
Ніколи ж нам не було зле,..
я до сих пір тебе кохаю ...
Не йди, побудь,
скажи хоч слово,
мовчанням душу не катуй,
На те дається сила мови,
вже краще словом розшматуй ...
Чогось, чомусь,
ми все себе шукали
в світах, серед чужих, в собі…
А, ось і ми,..
і що ми взнали,
що ти в мені, а я в тобі …
Повір, так легко
спалити крила, не літати,
А раз піднявшись
вічно падати униз,
Без слів
кохання квіти розтоптати,
залишивши болото й слиз ...
Пробач, не йди,..
пробач, не йди і не мовчи,
дослухайся хоч зараз до зізнання,
Почуй його
і про кохання прокричи,
бо може ця весна його остання …
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866556
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2020
С теплом росток, от спячки оживая,
Пьет влагу и становится стройней,
Лучей цветами радуги играя,
Светило расчищает путь весне.
Нагрелся деревянный подоконник,
Подсох забор от мокроты зимы
И я, весны большой поклонник,
В свет божий выползаю с тьмы,
Потягиваясь и вторя мартовскому коту,
На полногрудь её вдыхаю чистоту…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866366
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.02.2020
Тарасе,
великий українцю,
Духовний батьку мій,..
«Ще не вмерла України
ні слава, ні воля...»,
Та багнюки по коліна
І стайні у гної…
Гніву чаша понад вінця,
Йде смертельний бій…
Ще так мало українців
На землі твоїй!
Кожний зайда - гетьман,
Злодії у шані…
Чи ж то має бути так,
Чи то люди п’яні..?
Землю забирають,
обдирають шкіру...
Скажи мені, батьку,
бо втрачаю віру...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866188
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2020
Із давніх-давен і по нині
Немає вічності людині,
Стається все як і було -
Забудешся, заснеш,..
Розсипалось життя, як скло,
В ціле вже й не збереш…
Що тут добавити, що тут сказати...
На місці ватри попіл, в небі дим…
Всьому живому є пора вмирати,
Та шкода коли молодим…
Честь, віра, благородство топлять лід,
Кров праведна горить на алтарі…
Життя героїв - справедливості похід,
Його в віках нестимуть кобзарі.
(Героям-воїнам АТО-ООС)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865748
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2020
Народ і вурдулаки владні
Зіткнулись гранями добра і зла
І кров тут не пролитись не могла…
Відверто впіймані злодюги
І люд, терпіти що не став наруги…
І потекла кров і зріла й молода,
Як у Дніпрі вода…
В цю найспекотнішу із зим,
Змішались кров, вогонь і дим,
І мерзлий лід від зла горів,
І кров світилась на корі,
На листі мерзлому каштанів,
На прапорах, на шинах, на траві…
Грудьми пішов народ проти тиранів -
Бо праведне творилось голові…
Все пам’ятаємо!
Ніколи не пробачим
Смертей синів і дочок молодих…!
Висіти будуть вбивці на гілляці!
Богиня справедливості Астрея
Сафарі помсти оголошує на них!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865350
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2020
Как то, осенью рыжей,
Легкий дождь пробежался Парижем…
Всем брюнеткам и блондинкам,
Кармелиткам и урсулинкам,
Капуцинам и фрацисканцам
И всем нищим канальным засранцам,
Бомжам и аристократам
И бедным и очень богатым,
Революционерам и коммунарам,
Одиноким и тем кто по парам,
Книжникам и фарисеям,
Виночерпиям и водолеям,
Кавалерам в клетчатых пальто,
Дамам в меховых манто,
Юбкам коротким и длинным,
Студенткам невинным,
Куртизанкам di lume – oneste
И гордым и тем кто без чести,
Творцам, потерявшимся в культуре,..
Стекая с карнизов архитектуры,
На плащи, на зонты,..
На простых и держащих понты,
Торговок бегущих по лужам,
Покупающим все что не нужно,
Бегущим с платьем в охапке
Рыжий осени дождь наплевал
в разноцветные шляпки…
Как то, осенью рыжей,
Пролетал я над дивным Парижем
И мелом инверсии на голубом -
«Я люблю тебя Париж!» -
Расчертил своим белым крылом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865108
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.02.2020
Трава, болото, камень и бревно,.. -
Творения без чувств, им все равно…
Когда из темноты выхватывает свет
Их формы, запахи и грации
Душевных к ним претензий нет,
Они для жизни декорации.
За жизнь короткую одну
Душа пылает только в людях,
Умрет душа, и жизнь забудут.
Душа истлеет раньше свечки…
Траве, болоту, камню и бревну
Порой дается вечность…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865017
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.02.2020
Я в океане музыки тону,
В миг умираю и воскресаю,
Гранитной глыбою иду ко дну
И в небо перышком взлетаю…
О,Ulrika A. Rosén,
Люблю как ты играешь,
На сердце розы заселяешь,
Мелодией любви их поливаешь.
А на разделе, на пороге рая,
В былом былое оставляя,
В едино мысли собирая,
Замру на миг и оглянусь
И Музе низько поклонюсь,..
Твои мелодии беру с собой
О.Ulrika A. Rosén,
Мне хорошо с тобой...
Ну, а когда рояль уже молчит,
Мелодия во мне еще звучит...
Спасибо, Ulrika A. Rosén,
Ты знаешь,..
Мне хорошо с тобой,
С души уходит боль,
Уже стемнело за окном,
А ты играешь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864845
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.02.2020
Ты прыгала скакала,
играла в городки,
Ты облака касалась
движением легким,
Ты птичкою летала
и рыбкою плыла,
А по ночам мечтала,
такие вот дела….
«And YOU say hey.... hey....
YOU said hey, what's goin' on…?»
Кричит она мне: эй, эй, эй, эй...
А я кричу ей, эй: что происходит?!
Эй, Эй, Эйййййй, что же происходит...?
Девченка повзрослела,
на лавочку присела,
Скакалку отложила,..
с весной пришла любовь…
Ты прыгала скакала,
играла в городки…
Дни солнечного детства коротки.
* є варіант пісні
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864670
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 13.02.2020
Немає меж у досконалості поезії і прози.
Відчувши над Поділлям люті грози,
Би надихалися поети й драматурги,
Єднали би мистецтво з небесами,
Шедеврами б ставали їхні вірші, драми.
... коли раптово гасне свічка в храмі
і світ перевертається на другий,
... коли спалахують смертельні дуги,
... коли відлуння довго бігає товтрами,
як землю грім кувалдою товче,
... коли потужний водоспад тече
із неба чорних декорацій
і мало улоговини для потоків,
і зупинить нема пророків…
... коли дерев не вистачає грацій,
їм трощить стовбури і крони
і падають на землю дзвони.
... коли двигтить земля, реве
і завмирає все живе…
Природи суть в грозі, її знамення
Несе творцям невичерне натхнення...
І не мене малого було залякати-
Брав олівець я, зошит
І перші вірші починав писати...
Немає меж у досконалості поезії і прози.
Відчувши над Поділлям люті грози,
Би надихалися поети й драматурги,
Єднали би мистецтво з небесами,
Шедеврами б ставали їхні вірші, драми…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863637
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2020
[quote]Героям Крут[/quote]
В борні ідей нема святого в люду,
Нема гуманності, нема дискусій,
Там кожний перший як Іуда,
Що зраджує Ісуса…
Незрілими засохли колоски,
Без жалю кулі обраних косили...
Немає ж болю більшого коли,
Затиснуті до бою кулаки,
Ще юними ступають у могили...
Студенти, юнкери,.. за УНР!
Червоні вас невігласи убили…
Місця, де кожний з вас помер,
Тепер місцями стали сили.
Пробачити, забути… Ні!
Жага помститися не спала,
Бо бродять світом ще дурні,
Яким все убієних мало.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862968
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2020
Несли, несуть і будуть нести
Людське на собі покоління,
Вкидаючи у поле безвісти
життя духовного насіння…
Поети –
Творці і форм і аромату часу,
Від бога волонтери вічні,
Поки вам невідомий спокій,
Не виснажити людяності доти
Життя священні витоки первісні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862287
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2020
[quote]Михайлу Нестеровичу Гриневичу - другу[/quote]
Поет-бджоляр
мав унікальний дар -
Він нюхом відчував нектар
й збирати бджілок його заставляв,
А сам, лежачи на дивані,
слова у вірші римував.
Все з медом пив, із медом їв
і все текло по плану,
А все тому, що до віршів
у бджілок не було талану!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861656
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2020
Не судіть про книгу по обкладинці,
Не кидайте камінь у туманну тінь,
Вникніть в суть її глибоко,
Бо верне той камінь долі далечінь
І, мабуть що, прямо в око…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861150
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2020
Жизнь студента - это праздник,
Не добавить, не отнять.
Успеваешь всё и сразу -
Грызть гранит и погулять…
Средь студенческих веселий,
Не бывает простых шоу -
К потерявшим их основу
С улетевшей эйфорией
Прилетят же будни снова…
… перепачканы тарелки,
Опрокинуты бокалы,
На полу цветы и стулья,
Недоглоданные кости…
Улетели пчёлы с улья,
Испарились с дома гости...
В обнимашке под столом
Залежались мы, вдвоем …
Как целуешься ты сладко,
Первокурсница –загадка,
Как же ты тепла, нежна,
Не хочу лишаться сна,
Как ты мне еще нужна,..
А ты шепчешь мне на ушко,
- Я теперь твоя жена…!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861145
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 13.01.2020
Людиною щоб стати - мало народитись,
Потрібно виплекать ядро в собі людське:
Добро чинити, ним ділитись,
Не оскверняти слово божеське,
Творити мир, трудитись,
Хлібами засівати, хліб пекти,
Світ берегти, країну боронити
Від мавп з гранатами і дикунів,
Паскуді дати бій, чортяці,
А бісом одержимих владарів
Без жалю розпинати на гілляці!
Людиною щоб стати,
Щоб чистої води життя напитись,
Як мало лише народитись!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861054
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.01.2020
Так мріється планету обійняти,
Так мріється споріднене єднати…
На жаль коротка радість мрії на землі -
Палають лайнери і тонуть кораблі,
І нагла смерть – підступна шкода і печаль,
Знов повнить пантеон туги скрижаль,
Невинно убієнні сходять із Голгофи -
Руйнують мрії катастрофи…
Та все ж, переступивши страх,
Будуємо для мрії знову плани -
Щоби ширяти в небесах,
Щоби долати океани…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860827
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2020
Бегу я после храма в галерею,
Здесь вечное впечатано в холсты.
От кистью форм рисованных,
От излучений красок млею,
В восторге тихом созерцая
Печаль исчезнувшей мечты.
Здесь небо вечно голубее
И вечна зелень на листах,
Омыты свежестью деревья
И ароматны роз кусты...
В вуали эротических одежд,
Спасаясь Фавна без надежд
Порхают нимфы на листы...
Бегу я после храма в галерею,
Желаю разглядеть, уж как умею,
В любви живущую, в надежде -
Завороженную улыбку на устах,
Любовь и нежность, как и прежде,
Загадочно застывшую в её глазах…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860826
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.01.2020
Різдва надвечір'я святкове.
Розкішний дідух обжинковий,
З соломи лежух під столом,
Малий на нім сиджу з котом.
Поважно крутить вуса дід,
Рідня збирається до хати,
Хрустить під валянками лід,
Кутя медова і багата...
Дванадцять страв чека спокуса.
На небі зірка Віфлиємська
Подала знак народження Ісуса,
А з двору гомінкі колядники
Вже стукають легенько
в морозом розмальовані шибки..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860504
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2020
У хаті рух чомусь так рано,
Ранкове сонце не прогнало ще туману…
Грузився віз мішками повними зерна,
Гримів дорогою колеса металічний обід,
Пах потом кінь в одну конячу силу,
Стояли черги до суспільного до млина
Гримів, молов муку камінний грохот,
Вода колесо водяне крутила
Бо добре змелена мука,
То свіжий хліб із печі,
І пахла хлібом мамина рука,
Що скибу подає малечі …
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860316
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2020
В село прийшла весна,
Біля контори ідол зник,
Дерев свіжіла кора зчахла.
На призьбу дід Іван присів
Черкнув сірник
І тютюном запахло…
Пора іти з життя біді.
Батьки з запалом, молоді
Білили хату, вікна мили.
В саду горів смітник,
Вони сміялись і город садили…
Колгосп іржав і кудкудакав, і ревів,
Гуділа новостворена січкарня,
Хтось зранку трактора завів...
У Білій навесні погода завжди гарна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860314
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2020
А ви не знали…
Село – де люди самі обрали собі місцину,
А місто там, де їм володарі вказали…
А ви не знали…
До рабства тягнуться раби,
А вільні нескореними вмирали…
А ви не знали…
Багато поту треба щоби гідно жити,
Хотіти мало, гідність треба боронити
А ви не знали…
Поганці вид фальшивий мають,
Ніж те, що на душі ховають…
За злими зло волочиться повсюди,
Досягне кара їх, нічого не забуде…
А ви не знали…
Як так… не знали….
Не знали й не хотіли знати….
То майте все,
а щастя буде вас минати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860243
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2020
Колись, на літню пору,
Там де була стара контора,
Колгосп організував садок:
Паркан із гострими штахетами,
Коробка з дощок, в ній пісок…
І, як в партійнім документі -
Серед всього, на постаменті,
Погруддя ідола стояло -
Воно то і мене лякало…
Не милим був мені такий куток,
Де вільний мусив відбувати строк.
Продовжу ж чесно монолог,
То дітям був ГУЛАГ, острог…
Ще замалим був, мало знав,
Та вже до волі тягу мав.
І не було мене їм закувати -
З садочка спритно я втікав
Щоби товтрами мандрувати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860208
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2020
Косив комбаїн кукурудзу –
Силос в машину, в бункер качани…
Та стану мовити про мамалигу
Яку я до цих пір не розлюбив.
Чи з киселем чи то з узваром,
А можна й з кислим молоком,
Із мамалигою з цибулею і салом
Я почувався українським генералом…
Їв в Аргентині і пучеро і асадо,
Спасався пачаманкою в Перу…
Та подумки хотілось мамалиги,
Без мамалиги, думалось, помру…
Косив комбаїн кукурудзу –
Силос в машину, в бункер качани…
Найкраща мамалига тільки в Білий,
Тут лиш господині в печах вміло
Готують найсмачніші блюда давнини
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860113
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2020
Футбол, футбол…
Колись ти був футболом -
Великим спортом, святом для людей…
… сьогодні Біла грає з Жердям,
А я в команді - воротар,
На майці номер перший,
А на душі спекотний жар.
День літній, та дощить погода,
Прийшло ж на свято все село,
Ні капелюхів, ні хусток не шкода.
Програти-ні, бо всіх охопить зло,
- Гравцям ганьба, зневага, сором,
Сільським кричати будуть хором…
… а я ж малим колись ганявся за м’ячами,
Хутенько їх з кущів, з болота діставав
До дому біг із стадіону я з плачами,
Коли мій «Колос» програвав…
Сьогодні ж маю вирішальний голос -
Ворота захищаю я в команді «Колос».
… ось вже на лавці два дядьки побились,
Суддя від когось там втікав…
Нечесно ж нам пенальті присудили,
Бо «Колос» Жердя вигравав …
На мене всі з надією дивились
Ні звуку з вболівальників юрби…
Та згуртував свої я воротарські сили
Й удар в красивому стрибку… відбив!
І стало на душі і радісно і любо …
Так, ми тоді районний взяли кубок,
Так, ми усіх противників перемогли,
А сльози із дощем потоками текли…
Футбол, футбол…
Колись ти був футболом -
Великим спортом, святом для людей…
ID: 860065
© автор: Ivan Kushnir-Adeline Сільський футбол
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860065
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2020
З полів дощів і гроз води потоки
Стікають в улоговини, яри глибокі.
І ось, ще не ріка та, навіть, і не річка,
Селом біжить води прозора стрічка,
Блищить на сонці спритний потічок,
Ріка дитинства мого, милий Батіжок.
Каміння миє, полоще коси вербам,
Бо мріє бути всюди і лише первим…
Де мочарі-чагарники, на Мазурівку,
На Бакус, геть на Левади попід Гору,
Бурлять, несуться чисті води скоро,
Та хутко знову вириваються в поля,
Щоби вологи знову випила земля.
А там із Смотричем знайомитись пора...
Щоб вже єдиною рікою, наче дітвора,
Текти каньйонами Поділля до Дністра,
А той в єдине русло їх радісно приймає -
Від Галича до Хотина лиманами єднає.
А далі море, океани - води великий світ,
Куди так дружно, довго добиралися вони.
Тепер у водах їх живуть не лиш в’юни,
А плаває уже й акула і великий кит.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860023
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2020
Лоза плелася по тятиві
І вибухала зеленню листків,
Весна з природою творила диво,
Мій древній виноград зацвів…
За літо сонця набирались грона
І медом нависали в небесах…
На осінь філософія червона
Текла в бокали на столах
Щоби софістів душі розігріті
Співали істині пісні…
Бо якщо ж є вона на світі,
То, звісно, лише у вині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859982
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.01.2020
Колись я народився,
Впав на долоні долі
Моєї матінки,
подільської землі.
Як паросток відкрився волі -
Світ облетіти на своїм крилі.
Вологою дощі поїли рясно
І вітер колихав до сну,
Пестило тепло сонце ясне,
А я пелюшку рвав тісну …
Так вабило вже невідоме,
Манило праведне, без втоми
Нести добро, долати орди
І, врешті, вибороти горде -
Знов на каміння товтри стати
Щоб після довгої розлуки,
Підняти в небо руки,
Святій землі вклонитись,
Землі, де сталось народитись,
Поділлю милому - земному раю,
Як син своєму краю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859870
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2019
За горизонтами, далеко від землі
Палали в океанах кораблі…
На дно лягало затонулим
Що не згоріло вщент, до тла…
Так ми прощалися з минулим,
Наївно позбувались зла…
А зло жило, тягнулося за нами,
Бо в душах злих зосталось…
Ми знов боролися із штормами,
Воно лиш кріпло, потішалось…
Наївні ж ми, бо істину забули -
Нікуди не дівається минуле,
Воно не покидає нас, не йде…
Від себе ж не сховаєшся ніде...
Добро плекайте в душах, люди,
Тоді воно із нами вічно буде
На небі, в морі й на землі
І будуть цілі кораблі!.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859820
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2019
А хоч би сміх, а хоч би стогін,
Мовчить і поминальний дзвін…
Ні символу, ні знаку ні від кого,
Лиш спогад, тільки він…
А жайвір десь далеким слухом,
Крилом тріпоче, як то факел…
На мить впадаєш духом -
Був би безсилим, то б заплакав…
Поділля милого торкнулось літо,
Притомність марить запах квітів,
Хвилює дотик спілих трав…
Багато бачив, багато мандрував -
Така ж місцина є одна на світі,
Таке зі мною лише тут буває,
Чому, не відповім, не знаю…
Дітей забрали в світ дороги,
А предків всіх поглинула земля,
Блукають діти у світах розлогих
Як предки вітром на полях,
Серед каміння на товтрах.
На вотчині минуле спочиває,
Тут спочиває за майбутнє страх
І предків всіх матеріальний прах
Гранітом твердне на листках…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859645
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2019
Підбили підсумки - жахнулись…
Признатись соромно самим…
До ватри грітися метнулись,
А у лице один лиш дим…
Колись вона сніги топила,
Нас чистим тішила теплом,
Верхів сягала полум’ям вона…
Та необачно підпустили
Чужих негідників зі злом
І оселилась біля ватри сатана…
Давайте, українці, дружньо, разом
Підкинемо у ватру хмиз,
Лиш так ми проженем заразу,
Стече вона болотом вниз…!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859534
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2019
Вітрила долі пружить вітер
Живе змітаючи до краю…
Дивлюсь на горизонти світу -
Як він народжується, як вмирає…
А на планеті, на Землі,
Сад яблуневий навесні
Все ж осипає білим квітом
І пташина зі всього світу
Щебече радощам пісні…
Так мусить бути, так людям треба -
Людині, недосконалий скрашуючи світ,
Знов, від трудів земних обтерши піт,
Свій погляд навертати в вічне небо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859508
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2019
Поезія поету як любов –
Дар божий і хвороба.
Поезія – поету кров,
А слави німб йому оздоба.
Владика він магічних сил,
Які збирають в згустки пил -
Слова збирають, і померлі і живі,
Ті що у душах, ті що в голові
Заковані одвічним льодом,
Розчинені, затоплені у водах,
Утаємничені густим туманом
У надвечір’ях, з-поза ранок,
Слова розірвані вітрами
В єдину суть, в єдину правду
Розпорошену між нами…
В словах його, розсипаних як біль,
Тріумф життя, і хліб і сіль.
Месія що приречений палати,
Помазаний саможертовно догоряти,
До мук, до болі, навіть і до смерті…
В трудах його живе безсмертя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859212
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2019
Хирург искусно колдовал,
Психолог мысли мне сшивал…
И вот,
*бать их в *от,..
Министр вручил мне пистолет,
Политик-орден «За отвагу»,
Друг, командир, медальку «За участие…»,
Грехи простил мне капелан причастием,
Был с генералом розговор,
Ко мне он снизошел с командных гор,
Было застолье, а после генерала дочь
мне подарила ночь…
Да, я-герой!
Не повезло мне только со страной…
Погода в ней повсюду, как погода,..
Противнее я не встречал народа
Привыкшего к «убей».
Ужасней не видал страны…
Увы, и я рожденный в ней,..
А суть..., чтобы не было войны...
Война - не детская игра,
А реки крови...
Всё остальное мишура…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858490
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.12.2019
[i]КРЕДО[/i]
З далеких далей,
Із штормів печалей
У волі долі галеон ...
Так серце моє ще живе
З душею за життям пливе,
Єднаючи пробудження і сон …
Небаченого скарбу повний,
Долає простір чорний
До світлої води ...
За гіркотою пізнього зізнання,
І тіла біль й душі терзання,
І не відомо йду куди ...
Та все ж вперед, вперед,
За сьогоденням йду життям,
Єднаючи минуле з майбуттям.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858023
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2019
На Самовитій килим з квітів,
Із трав цілющих, запашних.
Короною з каміння товтра вкрита
Із запахом мохів на них...
Дощі замили входи до печер,
Де від Орди ховались люди,
Вже не сховатись там тепер,
Та пам'ять предків не забуде,
Та пам'ять предків не забуде...
Колись, велосипедами, малі,
Ганяли зграйкою товтрами,
Покинувши у травах обіч їх,
На босоніж ступали по землі,
Твоїх квіткових килимів
Торкалися дитячими ногами…
Сплелося в пасми павутиння,
У скронях сиві спогади віків…
А нам наснагу до життя святиня
Розносить вже із поштою вітрів…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857802
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2019
Немає кращої зими як в Білій,
Пухнасто сніг сідає на гілки,..
А вже в ранковій тишині не смілій
Дзвенять на товрах голоски.
Лечу з Дюравої на санках
Через каміння, будяки…
Запрів, хоча й морозить зранку,
Такі вже ми - веселі малюки…
Тепер я знаю - день погасне,
Зачервоніє заходом зими…
Дитинство моє, ти було прекрасне…
Яким було воно, батьки б розповіли,
Та дім їх - цвинтар, могили, як хатки…
Для них ми вічні діти,
Що на Дюраву тягнуть знов санки…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857707
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2019
Цікавий час.
І що ми за народ, за нація,
Що за політика у нас...
У виборця свідомого є дивний брат
Із дивним іменем… **-Електорат!
У нього невгамовно зрадлива рука,
Чомусь завжди веде до влади мудака.
Ні, не мужів державних, лише сциків.
Мабуть що розум в нього невеликий…
Понаповзають, понабігають гади, вівці, коні,..
Тримають розум у смартфоні,
Живуть одним лиш днем,
А потім все гори вогнем…
Страшна, тупа і агресивна біомаса,
Юродиві, ніхто і підераси,
І лизоблюди і ресторатор-аморал,
І сам «весільний генерал»,
Легкий на виклик, гармоністи,
Гвалтівники і уклоністи,
Маріонетки, ставленики, брехуни,..
Життя всім нам творять всі вони,
Таке життя, що скоро і впадуть штани.
Буде тариф нам і на воду і на газ,..
А завтра зранку прийдуть і по нас!
**-Електорат! Не мій ти брат!
Ти сам себе на палю посадив…
А щоб на ній ти вічно жив!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856277
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2019
Осінь. Листками жовтими летять хвилини.
Осінь. Така пора для роздумів є у людини.
Вже осінь, та ще не знайдено Святий Грааль.
Вже осінь, а поруч з нею і печаль…
За поколінням нове покоління
Шукає істину, себе, прозріння,
Без жалю потрошить природу,
Крізь пальці цідить кров як воду…
Згубився десь, в незвіданих світах,
Той, що спонукає до смирення страх.
Колись гучний ще божий Глас
Тепер ніби вже й не для нас…
В сузір’ях світ розпорошився на віки
І мертві, давно вже не існуючі зірки
Прощальним світлом сліплять очі
І по живому серце прапором тріпоче
На часом неприборканих вітрах…
І жити не навчені, і смерті загубився страх...
А часу вітер безупинно і без втоми
Виносить сенс буття із дому,
Людське людьми знецінене життя
Кидає в хвилі вічності…
Все кане в річці забуття!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856030
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.11.2019
[i]До міжнародного дня
боротьби за ліквідацію насильства над жінками[/i]
* * *
Сильна жінка слабка,
Знову весь вечір одна,
З тишею мовчки повінчана,
Мовчки дивилась з вікна...
Жінка слабкою мусила стати,
... щоби кохати!
* * *
Кохаючи, мужчина плакав на очах у жінки…
Та ні, не слабкість плач йому несе,
Не сором перед нею й стати на колінки,
Є слабкістю, коли твій світ пустий,
А ти від неї вимагаєш все …
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855814
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.11.2019
Она молчит, мечтает, тихо плачет,
Мне грустью задевая тонкости души,
В потоке мрачных туч спешит
Туда, где было всё совсем иначе -
Где солнце-золото, земля как малахит,
Где пеньем птицы леса и рощи наполняли,
Цветы рождали бурные стенанья
И ароматами, любви счастливого дыханья,
К мирам другим с посланьем улетали…
Мечты, мечты…
Уносят в вечность нас, никак не ближе.
Прими, бывает осень и в Париже...
С мечтами и уходишь в осень ты.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854777
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.11.2019
Від кохання ніч стогнала,
...так кохала, так кохала,
зорі в небі рахувала,
молоду траву зім’яла…
Відпусти ж мене...
Не муч же, не тримай...
Не прив'язуй так до себе...
Ніч пройшла, коханню край,
Ясне сонце давно в небі…
...та він все не відпускає,
Мабуть сильно так кохає…
...якщо ж ним і ти живеш,
Від кохання не втечеш!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854405
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2019
Испарило солнце реки,
Океан вскипел волной,
Собрались туманы в капли,
Тучей виснут надо мной.
Ветры рощи волновали,
Тяжелел от влаги лист,
Миг помедлив, да едва ли,
За дождем несется вниз.
Шелестят в испуге кроны,
Ручейки струят к траве...
Мне известны их законы-
Осень правит в голове.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854374
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.11.2019
Лучше всех воображенье
Дополняет тьму
И вечернее брожение
Не дает уснуть уму…
Толи осень, толи лето,
Толь последний час зимы…
Мир рождается из света,
Исходящего из тьмы…
Насладится бы успеть
Тишиной весенней ночи,
В час ночной не умереть,
Когда сердце любви хочет…
* painting by Fabian Perez
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854315
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.11.2019
Коли ти любиш землю й мову,
Коли твої вони і кров і піт,
То вір, що покоління нові
Нестимуть їх у вічність літ.
Коли в єднанні ми країна,
Коли єдиний ми народ,
То хліб і пісня, жито і калина -
Єдина і велика Україна,
Не знатимуть негод,
І жити будемо багато,
Творити, не чекаючи чудес,
І буде з нами НАТО
І будемо взірцем ми для ЄС!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854108
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2019
Бібліотека-це планета,
Наповнена романтикою знань
Шифрованих і прозою і віршем
У книгах наймудріших,
З розмахом думки Інь і Ян.
Бібліотека імпонує тишею мені,
Таку я чув лиш на морському дні.
Впивався нею не одну годину,
А поруч відчував одну людину -
Мого провідника у світі картотек,
Принцесу серед фей бібліотек,
Хранительку думок і роздумів,
Пресвітлих сподівань і мрій
Яку зустрів я на планеті цій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849820
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2019
[i]Пам’яті жертв масових вбивств у Бабиному Яру[/i]
Ніхто не має,
Не має права на чуже життя,
Це відчуває,
Це розуміє навіть і тварина,
Оступишся, і ти вже не людина
І буде марним запізніле каяття...
Наукам доста невідоме,
Що в головах людських,
Не знаюче віками втоми,
Людське втрачати будить їх -
Вчиняти смертний гріх,
Паплюжити життя людському роду,
Світ ясний попелить до тла...
Чому ж так легко люди
Піддаються волі зла?..
Життя Людини - вища святість,
Лише Творець на нього право має -
Він нам його дає, Він його ж забирає!..
Живі повинні жити!
То як же ж, Боже милостивий,
Таке серед людей зумів ти допустити?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849750
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.09.2019
Повіяв свіжий вітер
І тіло ціпеніє тятивою.
Ще теплу пам'ять час не витер,
Ще літні спогади зі мною
І радісно мені,
Сьогодні бачив літо уві сні.
Осінній ранок.
Ще крізь серпанок зорі п’яно
На чорнім сріблом мерехтять,
В низах клубочуться тумани,
Поля врожаєм зморені мовчать.
Не уторованою стежкою
Ступаю прохолодою роси
І тіло й душу просипаю,
Бо вже давно чекаю
Осінньої краси.
Ти, Осене, незвично інша,
Від літа теплого не гірша,
Не гірша від надій весни,
Не гірша білих снів зими
Перед тобою голову схиляю,
Бо влади над природою не маю -
Сприймаю бо покірно все,
Мені вона що принесе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848475
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2019
Я вірю у прийдешнє завтра,
Хоч би було воно яким,
Його нам не змалюють мантри,
Ні чаклунів дурману дим.
Всі мрії і надії -
Це ілюзорність майбуття.
Так вже збудовано Всевишнім
Для нас, людей, людське буття.
А ти, Поете, де б не був,
Де б не шукав спокою,
Щоб не забув,
Усе в тобі, усе з тобою.
І якщо до тих пір
Ти не згубив людського,
Є олівець і є папір,
Карбуй у завтра вічне слово -
Сідай, пиши і вір!
В руках нащадка сповідь давня,
Хай вже тебе давно нема,
Впорядить йому розум,
Освітить йому пам’ять
Про все, що було недарма,
Без слова ж бо, людей нема.
Нема у завтра іншої дороги,
Крім істини минулого
Карбованій на сторінках розлогих!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848289
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.09.2019
Він батька вбив,
ним вбитий брат,
Ним замордована сестра,
Ніколи не поверну їх назад,
А вбивця хоче щоб простив,
Кричить що він не кат,
А то лиш політична гра...
Та ні, таке не вибачаю
Й нащадки будуть пам’ятати -
І сина син й онука внук,
І кату не уникнути відплати
Їх праведності рук!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847590
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2019
Ніхто не має права на чуже,
Обов’язок він має - своє боронити!
Табу на гріх порушено уже,
Та вільному народу з цим не жити.
Коли при владі вбивця, злодій і шахрай,
А підневольні все спішать його боготворити,
Тоді добра від них ніколи не чекай,
Зі злом не можна мирно жити.
До відповіді зло!
Зло мусим покорити!
Народе мій, призупини хвилину,
хоча б на мить Із совістю зустріньтесь двоє.
Народе мій, життя тебе не вчить...
Сплакни хоч серцем,
якщо не дружиш з головою.
Молись за убієнних, за воїнів своїх,
Життя кладе хто нині на вівтар свободи,
Народе мій, народе,..
Хоча б сьогодні на коліно станеш,..,
То стань, мовчи, молись, згадай же їх,
Бо мир байдужим не настане!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847529
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2019
Що ж то було,
А що ж було,..
Поперед мене,
навпроти сонця йшло,
Магічний силует,
Тоненько цокав каблучок
Та просипався мій «хічкок»
І рвався в бій з тісних штиблет.
Що ж то було,
А що було,.. не знаю,
Та запах жінка відчуваю…
Темніє сонце на очах,
Тремтить душа в занепокою
І ціпенію, повний жах...
Це відьма поверталася з розвою!
Та що ж було,
Що ж то було зі мною?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846892
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.09.2019
Панує у природі гравітація
І їй підвладен простір,
І їй кориться час
Людське життя не знає левітації,
Іще наукою незнаної,
Ще невідомої для нас.
Та у душі є власна гравітація -
Земля, батьки, рідня,…
Все інше – ситуація,
Як кажуть, кон'юнктура дня.
І знов лечу до рідного каміння,
До милих краєвидів і товтрів,
Туди, де в землю впав насінням
Й проріс до юності років.
Хоч рік родових й порвані потоки,
Іх русла висохли, пірнули в болота,
Та спогадів не відбирають роки …
Але сьогодні Біла вже не та,
Зовсім не ті вже люди
І їх чужинцями ніби не звати
Та що вже є, нехай то й буде,
Байдужості не можу я долати.
Безводне русло Батіжка,
Болотом затягло дороги,
Така вже тут любов палка
До рідного гнізда,
А винуватці чи не боги…
Товтри ж на горизонт лягли,
Бо їх вандали підривали,
Бо люди їх не берегли,
Не берегли, мовчали.
Чагарники царюють всюди,
А на окопах владарюють бур’яни …
Ніби й живуть тут вільні люди,
Ніби й господарі вони.
На гнізда кинуті й розбиті
Із цвинтаря глядять батьки,
Нащадки ж їх несамовиті
Десь у чужих світах поки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846674
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2019
Я вдячний тим за побажання,
В мій день хто не минув мій дім.
Я млів від дружби і зізнання
Про тепле сонце, блискавку і грім
І розум мій ставав яснішим
І вітер вимітав з душі сміття
Бо не скажу що був безгрішним
Бо і його я накопив життям
Хай вам добро сторицею вернеться
І успіх супроводжує у всьому
І щастя з долею не розминеться
Якщо ми будем дружні,
То й не загубимось у світі цьому!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846364
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.08.2019
Я родился в августе,
На закате лета,
Под красивым созвездием,
На красивой планете.
И открыв свои очи
В эти чистые ночи,
Когда звёзды близки
И мерцают огни персеид,
В небе мира сгорая,
Мира грёз и надежд,
Где мне жить предстоит,
В океане сует утопая,
Шаг ступив, оглянусь
И высокому небу клянусь,
- Я вернусь,
я вернусь,
я вернусь!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846104
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.08.2019
Вже росою ранок вмився,
То ж відкрию ясні очі.
Вже нарешті світ звільнився
З чар обіймів ночі.
Вчора ще не розумів я
Чи той шлях обрав собі,
Так багато ще не відав,
Куди плине час не знав
І як старець мандрівний
За життям чужим блукав.
Вже росою ранок вмився,
То ж відкрию ясні очі.
Приведу в порядок душу,
В чистоту її повірю.
Не боячись втратити пустих надій,
Звільню з серця все що мучить,
Наведу порядок в голові,
А під ранок,
а під ранок щастя
заберу собі.
* є варіант авторської пісні
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844909
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.08.2019
Заплакала осінь…
Вже сонце не літньо і світить і гріє,
Проймає теплом крізь закритії вії
Іще не покинуті розумом мрії,
Хоч в серці збулись лиш чужії.
Заплакала осінь,
Прикраси оділа з багрян листо цвіту.
Як з півночі погляд, осінній дме вітер,
Збігаються грізнії хмари зі світу,
Тугу наганяють холодні тумани,
Згадається теплеє літо,
Навіки чогось знов не стане
І ти усміхнешся йому на останок …
Заплакала осінь,..
... я не можу тебе не любити,
Цілувать твої мокрі уста ...
Хліб дозрів, пора його косити.
Чого ж плачеш, моя золота…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844597
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2019
Все гении чуть-чуть придурки.
Хорошие сигары не бросают на окурки.
Бросают лучших женщин слабые мужчины,
Любви бояться, гады, жалкие скотины!
В любви тебе признался откровенно,
А ты так сразу и меня ... об стену …
Я выживу и непременно!
Но знаешь, все в этой жизни тленно.
Ответь любовью на любовь,
Ведь лучшее рождается в любви,
Или молчи, не сквернословь …
Больнее ран слова твои.
Все гении чуть-чуть придурки,
Хорошие сигары не бросают на окурки…
Их остается пепел лунный ...
Души оборванные струны,
Потухший жар крови,
Камней холодных руны
Нам не расскажут о любви ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843623
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 31.07.2019
Невпинна плинь нічного часу,
Легенька бірюза смарагду хвиль
Торкнулись вітром до тераси,
З душі зігнавши сонний штиль.
Легенький бриз морського ранку
Нічних багать збавляє диму,
Являє далеч із серпанку
І круч каміння біле Криму.
На мить спинивши біг хвилин,
Проймає ароматом, наче спис,
Лаванди свіжість, розмарин
І запашний зелений кипарис.
Ще сплять на в морі небеса,
Душа охоплена спокоєм,
Та дня нового чудеса
Вже відчуває серце твоє.
О. Іфігеніє, із алтаря спасена Діво із Ахеї,
Із ранку цього жриця храму Артеміди
Нести будеш тягар служіння в неї,
Як вже цариця - басілісса Херсонесу і Тавриди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843437
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2019
День ранок пробудив дощем.
Нічного холоду не стало.
Відкрились очі і бігцем
Свідомість просипалась.
Ще тепла ніжність одіяла
Комфорт творила тілу,
А думка вже дитям гасала
День присвятити ділу:
1. Із власної почати віри
В спроможності творити, пізнавати,
Без трати на пусте не лізти з шкіри,
Не відставати щоби здоганяти.
2. Порожніх не давати обіцянок
Та знати міру сил своїх,
Не відмовлятись від коханок,
Бо якщо любиш, то не гріх.
3. Уроджене добро і скромність
Ніяк не слабість, навпаки,
Бездумний гонор дуже томить,
А жадного обпалюють й зірки.
4. Писати сповідь для нащадків,
Хвала про що сказати є,
Прожите все привести до порядку,
Ним дорожу, бо все моє.
5, Подати друзям чіткий знак -
Не можу я без них ніяк.
Що кожний буде і сестрою й братом,
Якщо прийде у гості зі своїм салатом.
6. Всі інші справи-приватна таємниця,
Що поглинають дня і час і мої сили,
По спині потом котиться водиця
Яку з джерел ще не солоних пилось.
Аж ось і тиша надвечір’я -
Подушки запах чистий пір’я,
Вина червоного ковтну,
Абзаців пару з книжки про добро,
Щоб зло не турбувало сну...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843208
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.07.2019
Об вічність билось тимчасове,
Бульбашки лопалися дуті …
Звучало голосно порожнє слово,
Як завше, впевнено, без суті.
За бліком морок наступає знову,
За скрипом тиша панувала знов,
Та холод вічності не одоліти слову,
Якщо воно не про любов.
Любов придумала людина,
Любов це те, чого так хочеться її.
Під ранок без любові плакала дитина,
Під вечір без любові світ в крові.
Мовчати і чекати, марні сили,
Не відає природа хто ти є.
Вона рівняє все, горби, могили,
Бездушно забере й життя твоє.
Кричати, не чекати,
Слова любові у вірші збирати,
Вкладаючи себе у слова суть,
Серед людей людей шукати,
Тоді вони й тебе знайдуть.
Об вічність билося тимчасове,
Бульбашки лопалися дуті …
У сотворінні ж першим було слово,
Невже з тих пір такі слова забуті?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842721
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.07.2019
[i]Петру Харитоновичу Красюку-
відомому українському поету-сатирику, байкареві[/i]
2020***
Митець - Часу володар,
Хранитель, що несе
Найкраще в Вічність все,
Бо дано дар йому з небес,
Він людяності обраний носій
Тому щоб бачив більше як усі!
2021***
Петре, я прийшов…
От прийшла уже й пора
Їхать в Висоцьк до Петра,
Звітувать про свої вірші -
Котрі кращі, котрі гірші,..
Хай свін каже: Ти дурний,
З ніг до чуба ненормальний,
То напишеш вірш бридкий
То бринчиш на дошці пральній…
А співаєш,.. як нявчиш,
Хоч бува і тисне душу,
Критикуєш всіх, кричиш…
Міг би якось, лучше!
Та най буде, як вже є,
Якщо друзі,
Стерплять, мусять!
От прийшла уже й пора
Знову їхать від Петра,
Щоб клепати нові вірші -
Котрі кращі, котрі гірші,..
Про веселе, про сумне
По далеке й близьке…
Бо коли не пишеш вірші,
То літаєш низько!
Вдячний, Петре,
Що послухав, що зтерпів,
Знаю, знаю,..
ти ж по доброму хотів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841751
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2019
На Івана, на Купала,
Баба зачіпку шукала,
Бо діда старенького
Вже нізащо мала.
Підв’язала до віночка
Два гарнесеньких кульочка:
Горілочку й сало.
Як опівніч зголосила,
Баба свічку запалила…
Плюх на воду і не стало
Ні віночка, ні кульків,
Видно хтось її хотів…
Вітер в вербах шелестить,
Баба в темну даль глядить…
Ззаду раптом шелепнуло,
Баба лячно озирнулась.
Озирнулась, серце стало,
За спиною як ціпок,
Мокрий дід стоїть,
На брилі висить вінок,
У правиці горілочка,
А у другій … сало!
Він господар видний,
Щоби не пропало.
На Івана, на Купала
Баба діда зчарувала!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841047
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2019
О, Музо моя, підступна й вільна Діво,
Тобі Владика ні один Мастак.
Бува часом й Поету хочеться наліво,
Тебе зову, а ти не йдеш ніяк.
Та раптом явить, підморгне,
І піт рікою із мене,
І пліткою огріє по спині
І ляк і млість зустрінуться в мені,
Злегка еротику покаже,
Затисне душу у кулак
А потім усміхнеться й скаже:
- Щось не так…?
До неї зразу лізеш під каблук,
Бо дихати не дасть, не дасть творити.
Писатимеш чорнилами із каламуті
Й слова будуть прісні, без суті,
З конвульсій творчих мук
Буде один пустопорожній звук.
Скажіть, де ж право Мастаку наліво ?..,
Впаде на ум багато всяких тем …
О, Музо моя, підступна й вільна Діво,
Мабуть що ти і ще й прихильниця БДСМ .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841021
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.07.2019
Прости, любимый Севастополь,
Не я сегодня твой герой.
Залетный шкет и гопник
Творят великий геморрой.
Твоя сегодняшняя слава
Для головы моей отрава,
Прости, ведь мы с тобой
Желали славы не такой…
Живу тобой каким ты был,
Дороже нет другого…
Не я твой разум помутил,
Не я тебе желал плохого!
/асимптотичний переклад/
Пробач,
любимий Севастополь,
Не я сьогодні там герою…
Там гоблін – купа гною,
х**ло з відстою
Давно
не дружать з головою!
Крим - Україна!
Там буде все з нуля,
А гадам більше геморою,
На них чекатиме петля!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839444
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.06.2019
Весна бесстыдно растворилась в лете,
Счастливые устали от любви,
Она уж вспоминается не в цвете,
Она уж не вернется, не зови.
О где же ты, вечерний аромат акаций
И липких почек возрожденье где…
Подвластно всё природе трансформаций
И прошлое с тобой повсюду и нигде.
Возможно мы немножко стали лучше,
Подвергнув душу испытанием любви,
Но это лето, а весна…
Она уж вспоминается не в цвете,
Она уж не вернется, не зови.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839161
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.06.2019
Октоберфест.
На праздник пива
Собираются девицы.
На зацелованные лица
Основой крем ложится,
На щечки чуть румян,
В глаза чуть- чуть голубизны,
Оконтурить и выделить,
Немножко подчеркнуть,
Затушевать, подмалевать,
Изъяны преимуществом подать.
А, в принципе, неплохо для начала,
Смешно же будет, чем страдала,
Так волновалась и старалась,
Какой была, такой же ведь осталась.
Потом все будут чуть-чуть пьяны,
Потом всё будет нам равно -
Попойка не кино!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837977
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.06.2019
Там, на сонячній поляні,
Розляглися баби,
ой, вибачте, киці п’яні…
Кіт пройшовся по травиці,
Наступив на хвостик киці!
- Няв-няв-няв,
нащо хвостика зім’яв,
А тепер щоб відкупитись,
мусиш на мені… женитись,
Няв!
- Няв-няв-няв,
То розгладь, якщо зім’яв…)))
В моїм серці випав сніг,
В моїй душі сконав сміх…
Прихилив до серця душу,
Бо тебе спитати мушу,
Чи ж кохаєш хоч мене,
Чи той біль і сам мине…?
Тепер раджу всім котам
Не ходити тут і там,
А лиш там, де знаєш
Кому на що наступаєш!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836985
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.05.2019
Коли ти сам, коли сама,
То вся краса – мальована фанера,
А сенсу, взагалі, нема,
Буття твоє, життя твоє - химера.
Але ж зливаються світи,
Але ж єднаються жадані душі
І все росте в ціні, стає святим,
Життя осмисленим і непорушним
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836792
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.05.2019
Сім’я, як хліб, в ній ми, як зерна,
Об’єднані в одне для сили і натхнення,
Щоб радісно нести людське життя
Із невідомого минулого у невідоме майбуття
Через щасливе сьогодення.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835569
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2019
Пусть будет мир,
Пусть сгинут войны,
Горят пусть нелюди в аду
Ты воинов почивших помни
При здравии и даже во бреду!
За мир, за землю, за страну
Мой дед, отставив жизненные планы,
Ввязался в смертную войну
Из алчными кровавыми глупцами.
Разбив врага, достиг победы
Чтоб у грядущего исчезли беды.
Дед верил, с миром он почил,
Заняв свой строй средь воинов могил,
Оставив Мир на мир в надежде.
Но зло, как сорняки полями,
Опять растет и множится меж нами.
Зло торжествует как и прежде!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835003
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.05.2019
Калатало, ще безсоромно сонне,
Без жалю будить бронзу ночі
І дзвонів клич духовний
Всьому земному відкриває очі.
У день великого знамення
Досі небачене натхнення -
По вінця посуд з теракоту
Враз повниться єлеєм
І час тече медовим глеєм,
А хліб і сіль уже на вівтарі.
Сьогодні глину святять гончарі,
Із молитовним «Отче наш..»
Із амфор ллють вино до чаш.
У сутінках церков свічки
Вже мерехтять жертовні.
До храму амфори їх повні
І грішних трударів низки.
Стають усі навколішки,
Цілують молитовники, хрести,
І топлять погляди в іконах,
І, як написано в канонах,
Всі голосять: « … прости!»
І, звісно ж, їх Отець прощає.
І легким помахом руки
Від всіх земних гріхів звільняє,..
Ось, тільки, жаль, не навіки,
Бо знову терракотовії чаші
Вже тихо повняться єлеєм,
А хліб і сіль уже на вівтарі
І глину знову місять гончарі...
графіка Володимира Адєєва(Севастополь)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834687
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2019
В цей день, в суботу поминальну,
Буття і небуття стають на рушники,
Тріумф життя у роздумах печальних,
Свідомість сповідають нам батьки.
Бо жити нам, творити і кохатись
Як роблять це щасливі люди.
Не треба смерті же боятись,
Боятись треба що забудуть…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834638
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2019
Время капает, течет
Мёдом липким,
Глиной вязкой,
Наполняя уходящим
Чаши тех, кто вслед идет.
Им, явленным из молчания,
Внемля слушать бы,
А не мудрость и познания
Паковать в гробы!
Время гасит жизни свет
И рассыпется Колосс,
И никто не даст ответ
На незаданный вопрос
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834603
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.05.2019
/ До Чорнобильської трагедії /
* * *
Колись, давно, і ліку втрачено вже час,
Взяв вперше предок палицю у руки,
А згодом і схопився за каміння
І грізно ними в небеса потряс…
Тепер нащадки з ними без розлуки,
З бровадою, без докорів сумління
Лиш вправно вдосконалюють те володіння -
Співають оди снайперській гвинтівці,
На кнопці ядерній їх нищівна рука в готівці…
Та в головах не всі, на жаль, ще миролюбці,
А інколи, бездушні до тварини,
Бо ж то собі самі буваємо ми самогубці
Із мемом доброї, розумної людини.
Для людства крок прогресу -
Мить ризикована завжди,
Не впав на Землю же вогонь небесний,
А ж бо, собі самі
вже встигли наробити ми біди…
Палав Чорнобиль ядерним вогнем,
Весняним теплим днем….
Так, ліквідатори трагедії – герої!
Їм людство шану віддаватиме віками,
Біль втрат спасенним рани не загоїть,
І в наших душах вдячних
вони назавжди з нами.
* * *
Природу люди пізнають щоб жити
І пізнаним вершити щастя на землі.
Вона ж бо і не збирається коритись,
А ми, наївно, знову на граблі …
Мандрують небом
Фатальних радіацій хмари,
І цвіт весни руйнують в мить.
Природа нас жорстоко вчить,
Та видно, вчитись ми нездари.
Ні ти не вічна, ні я не вічний …
Чого ж навчив нас день трагічний,
Весняний день, що віку вкоротив
Й усе живе у світі засмутив...
Колишуть тінями свічки,
Померлих полум’ям торкають душі ...
І з нами поруч всі вони поки
Їх згадуєм,..
А пам’ятати мусим!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833633
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2019
По стовбурах дерев
Живильних соків рух.
Набрякло мінералами коріння.
Це діалектика, природи дух,
Народжує новітнє покоління.
Весняний демон - сила і знання,
Непереборно оновляючи природу,
Трощить кору зимового вбрання
Світ підриває цвітом роду.
Таке буває лиш весною -
Як вибухає світ красою.
Зникає мертве в нікуди,
З кристалів капельки води,
З води клубочаться тумани,
А небо голубе духмяне,
А сонце в ньому трішки п’яне.
Так крутить демон світом,
Так оживляє все щоби,
Всі люди милувались цвітом
Святої божої верби.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833477
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2019
Я крок ступлю і озирнусь,
За обрії минулого вернусь.
Згадавши миті незабутні,
Душею й серцем усміхнусь.
Події давнини, як небо,
Навіки часу поглинає тьма,
Бо знаю, все було як треба
І було не дарма!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833122
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2019
[i]fiery fate of Notre Dame de Paris - 15.04.2019[/i]
На все в житті проходить мода,
Та й має ценз саме життя,
Байдужа до нього Природа,
Та й ми, якось, без каяття...
Твердиня віри – артефакти,
Натхнення духу до буття,
Неправедно же їм палати,
Зникаючи без вороття.
Та запалала наче піч
В Парижі ніч.
Лиха стихія, вогонь і вітер -
Природи злий експеримент,
Історії частину витер
В один момент.
Спасли Христа вінець терновий,
Святого короля туніку…
Вони із нами знову,
Із нами будуть і довіку.
Вогню їх не спалити,
Але куди ж тепер мені
Гюго циганку Есмеральду
й Квазімодо оселити?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833080
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2019
- В понуру пору
не було мені свободи,
То хмари,
то зимова заметіль,
Але візьме своє природа,
Тепер тепло моє
відчують звідусіль!
Та Сонце світить,
А тепла нема,..
На те і є, зима.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829763
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2019
Ты - самая прекрасная на свете!
Ты- песня, что поёт мне ветер,
Ты - солнце яркое,
тепло и свет дарящее лучами,
Звезда ты путеводная,
домой ведущая бессонными ночами,
Ты ангел, что молитвой охраняет,
Ты – мира красота, что душу мне ласкает,
И в путь зовёт, на все четыре стороны,
Ты - сила, что преград в любви не знает,
Испепеляющая, возрождающая
и побеждающая без войны.
Тебе ли восемнадцать,
Тебе ли двадцать семь,
Ты заставляешь улыбаться,
Когда не до смеху совсем,
Грустить с тобою приятно
И сложное понятно.
Я обретаю счастье и покой,
Когда ты рядышком молчишь со мной.
Пускай тебе уже за сорок,
Твой взгляд мне будет вечно дорог!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828176
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.03.2019
Без дна иллюзий океан.
В нем вечно тонет светлый разум.
Иллюзиями трезв, от них и пьян,
Порою счастьем им обязан.
Когда любви невинные моменты
Утратили былую легкость,
Постыли комплименты,
И душу сковывает робость,
Я задаюсь вопросом вновь:
А есть ли вечная любовь?
Ловлю от звезд дрожащих блики,
Когда смолою ночь течет
Лишь птиц пугающие крики
Обозначают их полет.
Любви желанья не зажгут рассвет,
Раздумья лягут в длинных лентах,
О вечности любви ответа нет,
Её лишь призраки в моментах.
*есть вариант авторской песни
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827018
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 27.02.2019
[i]V-J Day in Times Square[/i]
Війна.
Що на порозі дому,
Що, там, за океаном,
Та небо і вода
завжди палахкотять
І громи залпів простір
розривають на шматки,
Живі живим
там смерть вершать,
А хочеться щоб було навпаки.
Війна.
На лезі вічного буття
На душі осипається скорбота,
Хоч і пульсує під мундирами життя.
Війна - тяжка робота.
Та прийде і ії кінець.
І вирок гряне нелюдам
жорстоким розрахунком.
І знову виплесне життям
тепло сердець,
Відвертим щирим поцілунком.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826036
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2019
Не верится что прав,
Что вечно чуда ожидаю
И вместо аромата трав
Тоску и ладан
Как кислород вдыхаю
И от печали умираю,
Что мир давно разгадан …
А ты стихи не пишешь
И с небом редко говоришь,
И музыки любви не слышишь,
Куда, зачем летишь...
За прошлым не успеешь,
Не гонись!
Всё оседает в вере и надежде.
Остановись,
Былое не вернется прежним.
Ты говори себе, люблю,
Любовью, ею лишь живу,
Все остальное - тяжко бремя.
И не печалься, что потом,
Какую пустишь по миру молву,
Когда песком осядет твое время…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822678
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.01.2019
Чи має право жити помста,
зло добавляючи до зла?
Але ж негіднику прощення -
натхнення не робить добра!
Угомонився злодій,
вкраденого доста…
У церкву йде,
хрести - поклони,
як праведний, кладе.
Бог любить нас,
він і такого простить,
Але, повірте, кара
за скоєне поганство
його й серед людей знайде!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822305
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2019
Поділля, цілюще зілля,
Каміння товтр, поля зелені,
Тепло небесне ріднокраю,
Душею, тут відпочивають,
Примарами над ним літають,
Мої, вже вічні навіки,
Далекі прадіди, батьки.
Та їх торкнутися руки
Я сил не маю,
Лиш тугу туг від себе відганяю.
Бо горизонти чорні у могили
Можливості такої полишили.
Межа перейдена у невідоме,
Чуже і незнайоме.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820414
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2019
Проснись, народе!
Проснись посеред ночі
І снів наївність розжени,
Відкрий, нарешті, очі,
Життя твоє крадуть вони.
Хіба ж таке людині треба,
Дивись, на землю впало небо
Важким туманом із свинцю,
Життя наповнилось гріхами,
Лихе панує поміж нами
І смерті привид вільно ходить,
Усе живе в могилу зводить.
Хіба не бачиш, ще дрімаєш,
В снах забуваєшся, народе,
Хіба не бачиш, хіба не знаєш,
Що лиха вітер хороводить,
Добро змітає в небуття,
Красу, любов, саме життя.
Воно ж і так у нас не вічне.
Не буде праведного майбуття,
Проснись, дрімати будеш,
Прийде потойбічне!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820405
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2019
А нам, малесеньким усім
Ла-ла-ла
Санки майструє дід Максим
Ла-ла-ла
З гори мчимося навпростець
Ла-ла-ла
А нам назустріч вітерець
Ла-ла-ла
Як добре що ти є, Зима
Ла-ла-ла
Погано як санчат нема
Ла-ла-ла
А нам, малесеньким усім
Ла-ла-ла
Санки майструє дід Максим
Ла-ла-ла
З гори мчимося навпростець
Ла-ла-ла
А нам назустріч вітерець
Ла-ла-ла
Промчало двадцять літ лише
Ла-ла-ла
А ми мчимося на "Порше"
Ла-ла-ла
Як добре що наш дід Максим
Ла-ла-ла
Санчата майстрував усім
Ла-ла-ла
Як добре що ти є, Зима
Ла-ла-ла
Погано як санчат нема
Ла-ла-ла
*є варіант авторської пісні
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817507
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2018
Скінчилися літні чудеса.
Свинцем тяжіють небеса.
Змокріле листя посіріло.
Все поховалось, відлетіло,
Все відійшло і я журюся,
Непереборному корюся...
На волі вітру і дощів
Усе що мав, чого хотів,..
Зосталось ностальгічне,
Але й воно не вічне…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813673
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2018
[quote]Захисникам України присвячую[/quote]
- Поглянь!
Як топче наше поле,
Чужий і його холуї,
Як нищать зрілі врожаї...
- Поглянь!
Як падають до долу
Дозрілі колоски,
Як відбирають те,
Що наше
І нам належить на віки...
- Поглянь!
Як гине покоління,
Як родове ламається коріння
І в землю рідну дощ змиває
Кров наших хлопців молодих...
А ти чужим ще віриш,
А ти ще добре думаєш про них!
- Поглянь!
Поглянь на тих хто помирає
За мову, віру, за народ!
Якщо ще краплю совісті ти маєш,..
Якщо ти ще не ідіот!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811346
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2018
Людська байдужість-це хвороба,
По суті негативне почуття.
Плід ненажерної утроби,
А може до того веде життя...
Байдужість боляче травмує душі,
Вона як гад повзе по суші,
Отруту заливаючи під шкіру,
Вбиває доброту, надію, віру.
Як звір тваринними стежками,
Снує примарою між нами.
Байдужість - без води пустеля,
Пуста підлога, стіна, стеля.
Болючі рани від неї серце має,
Та як позбутися її не знає.
Безсилі проти неї вівтарі,
Безсилі віртуозні дзвонарі.
Чи дмуть вітри південні
Чи грози чубляться шалені,
Байдужим байдуже усе,
Якщо у водоскид не їх несе.
Проваллям дивлячись на світ,
На душах їх не виступає піт.
Їх світ - байдужий світ пітьми…
Але хіба ж так можна між людьми?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811144
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 24.10.2018
[i]Моїм землякам, білянам, присвячую[/i]
У полі щедрого Поділля,
Окутаний цілющим зіллям,
На лоні сонця і вітрів,
Знаменних гроз, дощів,
На Старій Білі, серед товтрів,
Де пшениці, поля де спілі,
Де з неба жайворона трілі,
Упершись в землю,
Підперши небо,
Із давнини, як божий перст,
На Білу дивиться Камінний Хрест.
Над ним світає кожний ранок,
Його торкається серпанок.
Мостом між часу берегами,
Між нами і між сивими віками,
Через могили рідних і батьків
Тримає пам'ять про коріння
Із покоління в покоління.
І щоби не згубити себе в світі,
І щиро про добро молитись,
І чий ти є щоб не забутись,
До нього, вилітаючи в життя,
Торуючи дорогу в майбуття,
Торкаються всі наші діти.
І я торкаюся його, святого,
Вже в сповіді про пройдені дороги.
Нехай, зморюсь, нехай життя мине,
Але прощає праведного він мене.
Дає земляцьку силу в крила,
Щоб доля не цуралася, любила.
Щоби наснагу мав любити,
Щасливим бути,
Добро чинити,
Із давнини, як божий перст,
На Білу дивиться Камінний Хрест.
Фото автора
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809524
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2018
Ночь.
Свечи осели, меркнет свет.
Темнота - где света нет.
Коварством злодея,
Миром владея,
Темени мокрая дочь,
Празднует осени ночь.
С ветром мечты улетают,
Ставни со скрипом скучают.
Из лона молитв воскресая,
Вновь устремляются к раю
За день рожденные лица.
Словно все знают
Где счастье хранится.
Все так беспечны.
Звезды не вечны.
Тени в тумане умрут,
Влагой осядут на пруд.
Неба затянется ясность...
Я - ко всему сопричастность.
Утро.
Утро началом искрится
И мне пора уж молится:
Дано ли понять,
Где силы принять,
Где воля смирится,
Не ошибиться,
Каков мой удел,
Где несчастью предел
И где счастью начала,
Чтобы тьма исчезала,
Благоволю лишь свет.
Ведь нам рай - он как свет,
А есть свет - ада нет!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808696
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 03.10.2018
[i]Вітання у всеукраїнський день бібліотек[/i]
Вітаю з святом, бібліотеко!
В День свята храму книг, бібліотеки славне свято,
Багато теплих слів так хочеться сказати.
І спадку вічного хранителям віддати щиру шану.
Не було б в світі книг, не наступив би й ранок.
Труди їх славні не дарма,
Бо книга - світло, її відсутність тьма!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808313
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 30.09.2018
Ти мене не любиш, а цілуєш,
Нащо ж ти обманюєш себе,
Нащо ж мені душу так хвилюєш,
Знаю що у тебе все пройде...
Так тобі схотілося кохання.
Так чому ж обрала ти мене.
Жарко покохаємось до рання
І у тебе, і у тебе все мине...
Ти дівчина, бачу, нестабільна,
Почуття то згасне, то блисне
І ти знов для себе вільна,
А життя, а життя як ніч мигне...
Я тебе благаю зупинитись,
Залишатись поруч назавжди,
А ти кажеш, не спіши женитись,
Нащо тобі доброму біди!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807150
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2018
[i]Реквием Любви и Музе (d-moll)[/i]
С тобой парили мы в мелодии любви,
Томились негой чувств и звуков,
Как льдинки растворяли их в крови
И думать не желали о разлуке.
Дышали музыкой, болели ею и лечились,
В ней находили шепот, ветра вой.
В ней в души нисходил покой,
Сердца любовью единились.
Счастливая судьба досталась.
Но быль укрылась саваном снегов.
Порой мелодии лишь эхом отзывались,
В душе не оставляя больше ничего.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807117
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.09.2018
* авторський переклад на українську мову:
* Джерело натхнення
Я одягав тебе в одежі
Найсміливіших кутюр'є,
Та плаття істини любові
Нема в майстерних ательє.
Хіба ж потрібен одяг Музі,
Якщо таланти всі при ній,
Та й строфи істини любові
В червонім світлі ліхтарів.
Тут тягарі всі відпускаю,
В піїтиці про істину любові
В мить досконалості сягаю,
Як тільки еромагія гламуру
Оголить Музи милої фігуру.
- - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -
оригінальний варіант:
"Источник вдохновения
[i]Музе танцующей стриптиз[/i]
Я облачал тебя в одежды
От самых смелых кутюрье,
Но платье истинной любви
Не шьют в искусных ателье.
Да и зачем одежды Музе
Когда таланты все при ней,
Ведь строки истинной любви
Лишь в свете красных фонарей.
Здесь, наземь обронив обузы,
В пиитике об истинной любви
Я достигаю совершенства,
Как только эромагией гламура
Любимой Музы обнажается фигура."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806682
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2018
Пусть окончена премьера.
Повалились ниц портьеры.
Ночь в распахнутые двери
Пустым залом пробежала.
Темень сцены поглотила
Тишиною страсть игры.
Только я не уходила,
Я еще не всё сказала.
Музыкальными маджесто*,
Ветром ларго, вихрем престо
Провожала светлые миры.
* маджесто-образи, реальні події, ситуація, матеріальний об'єкт, річ, почуття і інше, які позначені словом, знаком, символом, виражено звуком.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806575
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.09.2018
Ніколи не пиши, якщо не знаєш,
Чого не бачив і на шкурі не відчув.
Воно зовсім не те що уявляєш.
Убогий досвід жителя нори
Не відчуває велич простору з гори,
Ніколи не пиши, якщо не знаєш,
Чому жадаючи любові від других,
Не думав сам чи щиро ти кохаєш.
А може не хотів кохати, ні любити.
Ніколи не задумувався, як то жити.
Ніколи не пиши про дальні мандри,
Якщо не рушив за поріг,
Бо люди від народження не іхтіандри.
Написаному буде гріш ціна,
Потонеш, а брехня підніметься із дна.
Ніколи не пиши, якщо не старцював,
А жадібність тебе не покидала.
Все загрібав, своє чужим балансував.
Коли нещасний руку простягав,
Ти не ділився з ним, ховав.
Ніколи не пиши про те чого не знаєш…,
Але пиши, коли вже ж хочеться, пиши,
Та знай що дане Богом викривляєш.
Пиши, та дам тобі одну пораду,
Написане клади собі в шухляду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806440
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.09.2018
В сельском клубе, на рояле,
Розы свежие лежали,
Яркие, как Солнце,
Красные, как кровь любви.
Ты в руке держала скрипку
И дарила мне улыбку,
Яркую, как Солнце,
Милую, как музыка твоя.
И в пустынном клубном зале
Две мелодии мечтали,
Яркие, как Солнце,
Чистые, как музыка любви.
Не вспугнуть, не оступиться...,
Я хочу в тебя влюбиться,
Яркую, как Солнце,
Нежную, как музыка твоя.
* есть вариант авторской песни
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806252
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.09.2018
[i]Моїм землякам-подолянам на чужині[/i]
Моїм землякам-подолянам на чужині
* * *
Непереборну й вічну силу має Час,
Його відміряв Хронос кожному із нас.
Всьому поклав початок і всьому кінець,
На то він Часу Бог, на то на Нім вінець.
Та обирав не він тобі твої дороги,
Дивився сам куди ступали твої ноги,
Була стежина заширока чи тісна,
Вода солена чи прісна,
Холодне чи розпечене каміння,
Сам обирав собі, своїм сумлінням.
Якщо ж обрав, то вже лети...
Та чужину для себе обирав не ти…
На чужині завжди чужі сніги,
Не визначені в океанах береги,
Вітри чужі безжально рвуть вітрила
І рідним соколам ламають крила.
Із хмар чужих чужі дощі і грози,
В один потік стікаються і піт і сльози.
І серце порожніє і долу опускаєш очі,
Душа ж вмирає в нерідній тиші ночі.
Що буде завтра, хіба в чужині знаєш…
А сон один, коли в тривозі засипаєш,
Як із далека у родове гніздо летиш,
Торкнутись трав і квітів килима спішиш,
До життєдайних вод криниць на Старій Білі,
Душі черпнути спокій, відчути молодість у тілі.
Крильми, як жайвір, знов затріпотіти,
В блакитну височінь за ним злетіти.
Торкнутись неба, лагідних вітрів,
Пірнути в золото густих полів
І, склавши крила, припасти до землі...
Торкнутися хрестів, де родові могили,
У сповіді набратися землі живої сили...
І, вже окрилений і сильний до нестями,
Піднятись над Поділлям, над товтрами…
Ти мрієш, мій земляче, а я тебе благаю,
Мій брате, сестро мила моя,
Ти лише повернись, чекаю..!
* фото автора
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=805863
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2018