| Сторінки (6/549): | « | 1 2 3 4 5 6 | » |
Плуг чорну землю поре,
Ступають, румигаючи, воли.
Було б таке в них горе,
Так легко б плуга не тягли
Ми із Меланкою вже можем,..
Якось живемо в світі божім
І господарство завели -
Є кури, гуси, вівці і воли…
Всього із поля всім хватає
На ниві розквітає, дозріває,..
І нива дякує плодами за труди.
І стала статна моя пані,
Краса її із чистої води,
До осені у новому жупані,
Та й я козак вже, хоч куди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923349
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2021
Коли ти мовчиш,
То тебе я не бачу,
За білим туманом
Не видно стіни...
Зібралися птахи
Летіть в непізнане,
На весь світ
ґелґочуть вони...
- Де небо, земля..?
...мовчить
невідоме здаля…
Коли ти мовчиш,
То тебе я не бачу,
За білим туманом
Не видно стіни…
Скажи мені слово
І тебе я побачу,
Скажи мені слово,
Хоч тихо, зітхни…
Коли ти мовчиш,
То тебе я не бачу…
Благаю, прошу
Не мовчи, поясни…
Скажи мені слово
І я все пробачу,
Скажи мені слово,
Вернись хоч у сни…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922794
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2021
Пора обідня ще далеко,
Час твердо завернув на день.
Шиплять і клацають лелеки
В гнізді, високо від людей.
Серпанки падають в ріку́,
Величний відкривають Сокіл.
Останнє голосне "кукурі́ку",
У курнику завжди неспокій,
Та в кошику яєць без спину,
Готова йти на пашу худобина...
А я в бадьорості шаленій,
Туманами біжу і оживаю,
Купаюсь в свіжості зеленій,
Із трав росу збиваю.
Дивлюся на печеру я гори тієї,
Невже колись долазив і до неї...
...ковзав по слизькому камінні,
хапався ціпко трав коріння...
Дзюрчала долі Смотрича вода,
Ослабну, оступлюсь, буде біда…
Ось так і над серпанками завис,
Щоб впевнитись, що є в печері лис,
За обрій глянути, угледіти там Рим...
О, Боже, яким я був, наївним і малим...
Час повертатися до хати,
Бо баба Міла почала гукати…
А на сніда́ння гре́чана лемішка,
На салі, з овочами, з м’ясом…
Вона мене старалась тішить,
Не схуднув би онучок часом...
*фото від автора
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922656
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2021
Це був прогрес,
Селяни збудували ГЕС
На Смотричі, тоді ще повноводнім -
Електрика «зелена», це сьогодні.
Вже на товтрах, уздовж обрі́ю
У небо ти́кались стовпи,
… поллється світло, аж в степи,
У головах народжували мрію,
Плекаючи велику утопі́ю.
Спадала і шуміла загородь води
І долі розливалась вільно і широко,
Електролінії гуділи током проводи
І ширився турбіни звук високий…
Казали, ось вже крутяться турбіни,
Засяють у колгоспі лампочки-рубіни
І хватить тої сили на січкарні,
На пилорами, віялки, насоси…
Та для селян
ті сподівання були марні,
Бо у «центральних органов сваї вапроси»…
Який там "хозрачет" і економіки свобода -
Все "общєє" і для "всєво́ совє́цкого народа"!
Що той народ, держава - прірва тая,
Усе що відбере - усе й сама ковтає…
Нема давно держави тої,
Тай і чи є за чим жаліти,
Нема також надії і ГЕС ту відродити,
Бо світ змінився, як здурів -
Нема і гроз великих і дощів,
І Смотрич вже занадто обмілів…
Це вже тепер такі у мене додумки́…
Зате тоді малими, залюбки,
У води Смотрич, повноводної ріки,
Солдатиками з дамби ми пірнали,
В'юнів також на хватку мали,..
Та це вже старші рибаки,
Бо толк у хватках вони знали...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922613
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2021
Тоді ще був малим зовсі́м,
Та він уже й тоді скрипів
І кожного, хто просить,
Водою прохолодною поїв.
На нього заглядались ніжно,
На великодні весняні свята́
І на різдво холодне, сніжне,
Просили добавляти нам літа.
Чи суплікаторів* не стало,
Чи буря крила обламала,
Чи може сік землі пропав,..
Та зажурився він, засумував.
Тепер, років уже вдоста́ль,
Так і не знайдено Ґрааль,
На давнє прилягла вуаль,
Замість води лише печаль...
І задивився з сумом я
На колодя́зьного журавля…
Нема у світі, не існує сили
Вернути ро́ки, як би не хотів...
Та раптом підійшло маля
І щиро в нього попросило
Добавити хоч трішечки років…
І раптом він на вітрі колихнувся
Й протяжно, жалко, заскрипів…
Примітка: *суплікатор – Той, хто подає супліку; супліка - Писане прохання або скарга.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922175
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2021
Нарешті Сокіл
Випустив на волю Сонце
І промені прорвали ніч на день.
Туман цілує Смотрич річку,
Гора Оксан у коси заплітає стрічку
Й деінде, у садибах, голоси людей.
Останній раз із ночі пугач ойкнув,
Стріпнулася в кущах, злетіла Сойка
І скрипнув колодязний журавель.
Ледь пре у гору, вигнувся щабель,
Навалений вівса мішками віз,
Натужно фуркають у тязі коні,
Хтось до млина зерно повіз,
Бо черга підійшла сьогодні.
У стадо зібралися коро́ви,
Такі охайні, різнокольорові -
Куди ж податись на гульбу,
Розмай навколо трав здорових,
І побрели у ліс, послухали рябу...
Ця карачківська мить магічна
Живе і житиме зі мною вічно,
Ці свіжі карачківські ранки,
Як поцілунки юної карачківчанки...
*фото від автора
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922174
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2021
А що з того каміння взяти,
Холодне, мокре, неживе...
Але як камінь не проклятий,
То з часом він і оживе.
Мохи заграють кольорами,
Заквітне дивними квітами,
Накриє товтр вершину,
Сховає у дуплі пташину
І всю історію землі
Від нього чули ми малі.
Колись стояв на нім, як пташка,
За обрій все хотілось заглянути,
Але таке із товтр зробити важко,
То вниз зійшов, щоби там бути...
Далеко вже за обрієм бував,
Немало стратив сліз і сили,
А повернувся і на камінь став,
Побачив біля ніг батьків могили.
Поділля - край благословенний,
Але і ти не маєш вічності вітрів...
Давно чекає камінь той на мене,
Він, як і я, іще в цвіту, цвіту,
у повнім розмаїтті кольорів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921873
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2021
Над Смотричем-рікою,
В краю зеленого покою,
Гряда каньйонів висне.
Камінним монолітом тисне
На берег їх важка стіна.
А поміж ними річка
Звивається як стрічка
І їй дорога не тісна.
На ризик йду через пороги,
На плитці ковзаються ноги,..
Ген, там, вже на завороті,
Потужний піниться потік.
Деінде верби в позолоті,
Хоча ніби ще й літній вік.
Мох зачепився за каміння
І грає променів тремтіння,
Поверхнею вирують буруни
І не вгадаєш броду глибини.
Під хлюпіт цей
Вже засипаю я по днині,
Під хлюпіт цей і очі відкриваю…
Релаксу, як у цій місцині,
Я кращого й не знаю.
Та все логічно у природи -
Дзюрчали завше монотонні води
І прохолодою росяних сліз
Віками час з собою Смотрич ніс.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921820
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2021
Ці вечорниці при свічках,
Ці досвітки їм навздогін...
Турбує тишу ніжний шепіт,
Не сполошити б солов’я.
Пугач розлив по ночі регіт,..
Меланко, будеш ти моя.
Меланко, люба моя,
Немає кращих як нас двоє.
Бринить у павутинні муха,
Зітхнула челядь у хліві,
А я дихання твоє слухав,..
А що робилось в голові…
Досвіток пахнув свіжим сіном
У цілім світі ми одні…
Мене торкаючись коліном,
Меланка усміхалась уві сні.
Моя Меланко, моя люба,
Було би вічно разом так…
Кохання щире нас не згубить,
Воно нам щастя божий знак.
Ох, ці вже вечорниці, при свічках,
Ці досвітки їм навздогін
За день луною згаснуть у плітках,
Як за туманом дзвін.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921582
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2021
Курортный квест
О, море, пляж из гальки,
Туда-сюда снуют нахалки,
Медузы обслюнявили подол
И под палящем солнцем юга
Реально я ленив и зол…
Тут ты ещё супротив
Расслабленная,
крем втираешь в тело,
Я то помочь тебе не против,
Но чувствую,
что ты бы большего хотела.
И тут повеяло,..
Запахло в воздухе любовью
И томным притором дрожжей…
Хоть мы с тобою не знакомы,
Но помню всё, до мелочей.
Зависнув тучкой над тобой,
И прошептал,..
- В жару вина не пей!
А вечером уж отрывались,
Начав курортный квест.
Жарой любви жары спасались,
Шатался в небе Южный крест.
В объятиях тонули и вине
И заварным втирались кремом
Ну до чего же нравишься ты мне…
Все однозначно, без дилеммы.
Нырнул я в море
свободным, диковатым,
А вынырнул счастливым
и чуть-чуть женатым.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920907
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.07.2021
Почався дощ, раптово,
Як тут не скажеш слово...
Краплини вдарили ножем,
Усе навколо стало як чуже.
Стиснувся простір краєвиду
І літа, враз, уже й не видно.
Серпанок обрій заслонив,
Туга із неба мокра впала,..
Це після вбивчої жари
Пора дощу настала.
Липневий дощ короткий,
Як той курортний секс -
Підступны його кроки,
Та все ж він має сенс.
Струшу мокроту з капелюха
І туго натягну на вуха...
Жара свідомість задавила,
Дощ освіжив, добавив сили...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920869
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2021
Моя ти зоре світова,
Моя Меланка…
Дум повна голова
Про тебе зранку.
Тріпоче серце молоде
Коли тебе згадаю,
Душа в самоті пропаде
Коли тебе немає…
Я цілуватиму ступні
Що по стерні ходили,..
Що ці серпневі дні
На рік дадуть нам сили.
Моя ти зоре світова,
Моя Меланка…
Розлука наша на жнива
До вечора із ранку…
Вже надвечір'я
стелиться на ниву,
Знов тебе бачу я щасливу,
Знов разом будемо до ранку,..
Нікому не віддам мою Меланку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920805
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2021
А хто ті роки рахував…
Малим губився серед трав,
Мурашку кожну в очі знав
І біг, і біг бігом, куди, не знав…
Пестило тіло ніжним квітом,
Колола гостра шовковиця,
Дощем, як з білих хмар,
Із неба сипався нектар,..
Сліпило сонце і теплом
Лилось на світлі лиця.
Це був наш час
І попит з нас,..
- «Маленькі діти,
куди же вас подіти…
Не посадити ж на лопату,
не викинуть на хату…»,
Так усміхався дід,
Але слова його сприймалися
Як до хмарин політ…
Коли вже юність поміркована
Безпечний стишила забіг
І дотик вітру проявив етер,
І між дитинством ліг поріг,
Турбота і любов батьківська
Лиш усвідомилася тепер.
Коли блиск граней філософії буття,
Вказав що в світі цьому я людина,..
Заклявся нею бути все життя
І берегти гніздо родинне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920721
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2021
Як тихо. Нічка в силі.
Дерева, ген, ще сплять похилі,
Лиш соки стовбуром бурлять.
Туман збирається в краплини,
Тяжіє лист і гіллю вигинає спини,
А ті вже долі потоками летять.
Дим легко стелиться і пахне
Смолою палених полін…
Зруб хутірський, зачахлий
Ожив. Господар помолився
І встає з колін…
Чого не спиш, людино божа,
Невже і тут нема добра,
А чи нема із ким ділити ложе,
Чи може суму шлях обрав,
Чи знов сурмлять походи
Чужих державних справ?
А як же райський цей куточок,
Цей дух батьківської землі,
Твій рідний, милий хуторочок,..
Без тебе він загубиться в імлі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920610
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2021
Тьми шмаровидло тане -
Нарешті вже світанок.
Розвіявся серпанок
І розвернулася земля.
Поглажу милу зранку,
З обіймів відпущу Меланку,
Бо їй вже кіз доїти
І сапати поля…
А сам на призьбу сяду,
Нічо нікому винен,..
Зависло сіно на граблях.
Та думка дальше лине –
Вона ж мене не кине,..
Усе ж погине на полях…
Блищать сльозами роси,
Піду гострити косу -
Траву ложити на покіс.
Шумлять ліси верхами,
Їх прохолода манить –
На то вони зелені,
На то і ліс…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920609
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2021
Я видел, я слышал
Как играет Эстас Тонне...
И порешил к гитаре
Никогда не походить…
Страдания мои бездонны
И лишь в мелодиях её
Их удавалось утопить…
Но как же без гитары,
Не слыша её чары,
Без струн её мне горше,
Душа болеет больше…
Никак, ничем другим
Её не удается излечить.
О, как мне быть?..
Но Эстас Тонне, он не я...
И вновь звучит мелодия моя.
Он для меня гитарный бог,..
А я без бога бы не смог!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920350
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2021
Дитинства затишок,
Могутній і зелений,
Мій спомин - літній ліс.
Ще сонце ле-ле, ле-ле,
А я біжу росою сліз
До шат зеленої світлиці,
Де ще дрімають таємниці,
Щоб серед хаосу знамень
Зустріти новий день.
Блищить галяв незаймана волога,
Ліс свіжістю і золотом іскриться,
Тут душу полишають всі тривоги,..
Спішу,.. але ніби все сниться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920080
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2021
Душа є чорна,
Є душа біла
І володарюють
Світом вони вміло.
А є душа,
Яка на землю
Не кидає тінь.
І як би не хотілось
Побачити її, відчути,
Вдається, та не всім.
Її тендітний подих
Ніжніше бризу до лиця,
В розвої білих, чорних
Її я чую шостим почуттям.
Вона - це дивний спокій,
Це світлі роздуми, глибокі,
Де мрії у світах утопій,
Де в самоті багато років
В людей людське шукаю,
А його не багато, знаю,..
Буття де істину шукаю
Що не знайду її теж знаю,..
Де світу думкою межі сягаю,
Та ЗА, ніколи не ступаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919831
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2021
Комета - грудка каменю і льоду
Сама до нас не часто вже приходить,
Та льодяним своїм хвостом кудлатим
Завжди про себе не забуде нагадати.
Летять до Сонце всі дрібні її льодинки
Освітлені і тануть у спекотному промінні
Коротким блиском персеїди-серпатинки
На небі літа відкривають нам видіння.
Людина на планеті гість
І часто вже гнітить її біда і злість,
Але, поглянь на небо, при малій нагоді,
За мить життя подякуй матінці Природі.
Зумій добро творити, побачити красиве, вічне…
Життя таке коротке і невідоме потойбічне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919745
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2021
Шторм.
Шторм б’є,
Шторм світ перевертає,
Трішить і рветься все,
А далі що, не знаю,
А встою чи, здолаю,
Куди стихія занесе…
Штиль.
Штиль давить,
Штиль думку зупиняє,
Отруює безсиллям суть,
А далі що, не знаю,
А встою чи, здолаю,
Чи може так і розіпнуть…
Думки, образи тиснуть горло
І м’якне поступ гордий,
І долілиць гне нездолане…
А далі що, не знаю,
А встою чи, здолаю,
А може завтра й не настане…
Нехай…
Нехай вже буде це останнім,
Нехай я згину в вирі хвиль,
Та я сміюся, бо землі дістану,
Хай би не було скільки миль.
Бо звик вже часто помирати,
Щоб часто відродитись знов…
Було б кому на моряка чекати,
Була би з нею ще й земна любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919231
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2021
На Івана, на Купала
Коня поночі купала.
Поправляла поводочок
Та й на воду спав віночок…
Попливла краса і свічка,
Не зловила - не здогнати.
Вже на виданні Марічка,
Прийшла пора обирати…
Ген за плесом жде Іванко,
Твій віночок підібрав.
Він знайде тебе до ранку,
Бо кохання Бог вам дав!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918894
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2021
Якщо немає в лісі птахів,
То ліс той повен жахів,
Коли гроза без грому,
То не біжиш бігцем до дому...
Тому й пишу вірші,
Зла випаровую льодини.
Без них нема душі,
Без них нема людини,
Без них нема родини,
Без них нема любові,
Без них немає тіло крові.
Без них гроза без грому
І не біжиш бігцем до дому,
Без них немає в лісі птахів
І ліс той повен жахів...
Якщо немає рими у думок,
То каламутніє й життя струмок.
Тому і вірші пишу,
Страждаю, ледве дишу.
Хоча не певен що зумію,
Що світ увесь добром зігрію,
Що поборю в людині зле,
Але, але, але…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918866
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2021
Султан Османскої імперії Сулейман присвятив більшість своїх поетичних витворів українській дівчині Роксолані.
Подаю своє трактування одного із його витворів, потугами перекладеного з турецької, яку я практично і не знаю...)))
Кохання моє, твій я Мухіббі
Читаючий аяти при свічі,
Молитви мої всі про тебе,
Адже повінчані ми небом.
Султан я і Каліф земним,
Я Воєвода і Володар світу,
Мене ти полонила чим,
Таїна Криму безотвітна?
У чому таїна цих мідних кіс,
Які ще таємниці ти ховаєш
В глибинах твоїх потопаю сліз,
Як біля мене тихо ти ридаєш.
Рабине моя, та швидше Пані,
Вогонь нескорений, палкий!
На серці моїм жар останній!
Супокій мій короткий і сумний.
Замало вже і молитов святих
І в тузі свічки віск розлився…
Багато в битвах долано других,
Та Хасекі в коханні я скорився…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913997
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2021
Вузька, тонка
Примарна грань
Між смертю і життям
І зносить все часу ріка,
Що між гріхом і каяттям.
Так - миру! Ні - війні!
Як наші діди і батьки,
Вчиняймо спротив сатані,
Бо вільні люди ми
І на землі своїй не жебраки,
І для наснаги маємо місця,
Де роду відчуваємо опору,
Де резонують в звитязі серця
І погляд піднімаємо угору.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910808
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2021
Зелений парк, що на горі -
Зелений літній рай.
Іду від церкви на долину…
Його колись саджали школярі -
…відро води, рискаль*, граблі
І саджанці у небо линуть...
Так це було, це ми зробили,
Ми парк майбутнього садили.
Дерева ж виросли, зміцніли
І багатьох уже, на жаль,переросли…
Якими ж були ми, як щастя всім хотіли,
Та ручками дитячими робили що могли...
* Рискаль(з білецького говору) - лопата
Фото авторське. У парку с.Біла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910288
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2021
Розсипались у лісовій траві
Солодші меду розові позюньки*,..
Серед листків такі дрібненькі,
Такі малюсінькі-манюнькі…
Їх ми збираємо малі,
Бо дітки завжди ближче до землі.
Скляний стаканчик стограмовий
На сонці гранями переливав,..
А я солодкі крапельки медові
Через одну до рота клав…
* позюньки (з білецького говору) -суниці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910283
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2021
Вже поле твоє - камінний п’єдестал,
А ти величний, вічно молодий,
Залізний кінь, трудар полів « Універсал»,
Завмер із часом своїм назавжди.
В дитячих ручках мало сили кермувати,
Метал сидіння, грітий сонцем, припікав,
Та не мене було із трактора зігнати,
Бо мріялось, я вже із ним поля орав.
Ось так,
приїду в Білу, ніби й вдома,..
Торкнуся металічного керма
І покидає тіло втома
Й років звільняюся ярма.
З полів життя пекельних,
Після штурвалів корабельних
І швидкокрилих літаків,..
Твого металу я торкаюся
І сам до себе усміхаюся,
Бо враз ніби й помолодів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910247
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2021
” Біда прийшла,
За нею бідність,..” -
Дурнувата фраза.
Ніби ось так,
Сама вона прийшла,
Непрохана зараза.
А скнару ненаситного,
А злодія терпіли…?
Чого ж тепер
Жадаєте у нього?
Що він не встиг, усе доїли
І все киваєте на Бога!
В очах великий ляк,
Але зізнатися, то ніяк,
Що горе надбане,
Що в цій журбі,
Усе пороблено
самим собі.
Ніколи, ні!
На самому пекучому вогні
По собі зло не згине,
Не випарує зло само,
Мороз, сердець мовчання,
Лиш кріпить міць льодини,
А божа крапля теплої любові
Жадає моря злої крові!
Бо згин - не наше існування…
Такого Бог нам не хотів?
Тоді не спи і не чекай..!
Роздмухуй кузні зрання
І клич найкращих ковалів,
Що викують нам сто мечів
Для зрубу вражих сто голів!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909214
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2021
Роса стікала листям кленів,
Лиснів і пахнув світ зелений,
Бутони відкривали пелюстки,
Без сну дзюрчали потічки,
Повітря набирало ароматів,
Пташиний спів лунав із шатів,
Дзум бджілки чувся на квітках,
Ластилось сонце на руках,
Поля причесані, в хустках,
Де зерна зріли в паростках,..
Ген, в далині, товтри зелені.
У їх верхах із білого каміння
Живуть під мохом істини нетленні,..
Очікувався день гармонії і розуміння.
Та раптом, раптом тут таке…
… Земля здригнулась не від грому,
Каміння покотилось схилом на поля,..
Ще босе й сонне, вибігло із дому
Заплакане й налякане маля.
Поділля миле крилось цементовим пилом,
Білизну господині не виносили у двір,
Невідворотність втрати і безумство сили
Кололи людям серце, пеленали зір…
Усе двигтіло не від грому,
Не від грози дробилося каміння,
Це предків віковічну втому
Кришило фанатичне покоління.
А я малий із ляку та без тями
Побіг, покинув руки мами.
Побіг, побіг, бігцем біжу
Через городи і межу,
Долаючи тугу і страх,
Без огляду на рани на ногах,
Біжу на товтру до вершини,
Де, апокаліпсису судний дзвін,
Де чую крики безпорадної пташини…
Та до сих не вірю, що долинув він
До слуху безсердечної людини...
А на товтрах гула війна.
Злітало і дробилося каміння…
Тепер воно лише сировина,
Моїм дитячим мріям
Не стало більше в світі
Місця для спасіння.
Висіли хмари детонацій,
Відлуння зло металося полями…
Ось вам, й не треба кращих ілюстрацій,
Як вічне нищилось людьми, а не Богами!
Гігант одинадцятої п’ятирічки -
Болюча язва, пекло на землі Поділля,
Яке творили нікчемні чоловічки
Далекого радянського похмілля…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905135
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2021
Читайте,
Любіть вірші,
Слухайте поетів,
Творять їх обрані
Що серед нас.
Вони відкриті і відверті,
Правдиво бачать час.
Якщо у долі впали крила,
Якщо душею занепав
Хіба ж то не Поет
Тебе до неба надихав
Й жага польоту
Знов ожила.
Коли колодязі
Зостались без води
І спрага виснажала сили,
І стали множитись могили,..
-Ти піднімайся, далі йди,
Поет тебе не забував
І як водою словом
Всесвіт напував.
І ти піднявся, ти дійшов,
Скорив омріяні вершини
І гордо глянув з них
В долини,..
І знову лиш поет
Тебе застерігав,
Тріумф-це мить,
Не вічна слава,
Не загуби в собі людини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903757
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2021
Притомність пеленає ніжний спогад,
Та тіло сковує смертельний холод…
Не знаю, знать не хочу, ні не знаю…
Мабуть що я,..
щасливим помираю.
Бо ніжуся у праведності своїй,
У доброті невідомо безмежній…
Бо знаю, що таких як ми не було двоє,
Було лиш серця два залежних.
Казали, що красива пара…
Що всім милуємо серця,..
Та сонце застелила часу хмара,
Діалектична плинність всього,
Невічність - болюча суть життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903754
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2021
Покірно, на колінах
Ковзаю вниз,
Хапаюсь за каміння,
Клянуся у провинах,
Чіпляюся за землю,
Хапаюся за хмиз,..
Та безнадійно пізно
Дивитися на гору...
Внизу,
на гострому камінні,
шукаю вже опору.
Короткий літ
У просторі без крил.
Я вивертаюся, як кіт
Лечу при повні сил…
Та батька сильні руки,
Хапають мене з льоту,..
А я, під радіснії звуки
В дитячій ручці
міцніше тисну хрестика
святую позолоту.
Нема тих рук давно,
Нема і радісного сміху...
Зло тисне все на дно,
Але не здамся
я йому на втіху.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902726
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2021
Скажи, козаче,
Чи не пора провітрити конюшні,
бо розвелась в соломі всяка ядь,
огидні і лукаві, всякі зайди ушлі,
антиукраїнська і чорнорота бл*дь!
Вже застоялись наші коні,
Вже застоялись на припоні-
Копито хоче запаху землі,
А в піхвах срібних нудяться
І хочуть плоті вражої шаблі.
Терпіння!
Терпіння-це поразка,
Зло непокаране цвіте,
Життя – не в задзеркаллі казка,
А живий вітер часу нас змете.
Так, піднімай же над полком клейноди,
Безцінні і здобуті перемогами батьків,
Відкладемо на завтра хороводи
І лава справедливо двигне
на підлих наших ворогів!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902724
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2021
Я знаю що не знаю,
А знати би волів…
Квітки-слова зриваю,
В’яжу в букети слів.
Віршів пророчий знак
Віддам до свят і так,
На роздуми, для втіх
Всім друзям роздарую їх.
Пророчу всім шляхи до раю,
Хоч знаю і не знаю...
Хіба життя таких полюбить...
Пророцтво мене згубить,
Чи ж дар такий спасе,
Чи володіти є можливим
Таким нелюдським дивом -
Писати вірші й знати все.
Писати вірші - гіркий мед,
Коли ти видиш наперед
І долі вказуєш на помилки,
Нехай не перстом, подумки.
Якщо не ти, хто інший буде
І далі небесами всіх манити,
Наснагу віршами давати жити
Коли вже всі відкрито двері,
Чи крига проламалася до бід,
Чи на розвалинах імперій
Тріумфу вже відібито слід…
Поет, який же ти негідник,..
А може, навпаки,
ти волі божої носій і проповідник…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902030
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2021
На землю біла тиша впала,
Залипла інеєм в гіллі дерев,
Душа віддалась на поталу
Сердець холодних королев.
На мить і віхоли притихли,
Осів час білим на полях,
На холоді і не осмислиш
Куди веде зимовий шлях.
Та я снігів долаю кучугури,
Льодів ламаю міцні мури
І крізь туманів пелену,
Крізь зиму, бачу вже весну...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901735
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2021
Кричав,
Кричав у небо,
Кричав коли родився...
Благав,
Благав за себе
І за других молився...
Коли не треба, коли треба,
Кричав від радості і болі,..
Та все ж упав до ніг,
Віддавсь без ремства Долі.
О як же докричатись до небес,
Та й так щоби почули,
Щоби слова твої торкнули
Людське в душі володаря чудес.
... кричи, не вір,
що до цих пір
До неба докричатись
не вдалось нікому,
Лише луна
вторить благань
і криків марних втому!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901386
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2021
А з Різдва вже сонце
Навернулось в літо
І бурульки над віконцем
Сяють самоцвітом.
Та зима з Різдва
Ще холодом скаже -
Запушує гілки,
М’яко снігом ляже.
Всі гадали на погоду
На Різдво, у рід із роду,
Так хотілося всім світом
Через зиму глянуть в літо.
"Якщо небо без зірок,
То не сиплеться горох,
Роїтися перестануть
медоносні бджоли
І не буде меду,
не зберуть ніколи,
І немає яблук,
бо не сипле сніг,
Інею немає –
нема і врожаю..." -
Вірилось, вірив і гадати міг,
Та тепер вже знаю,
Що природа принесе,
З вдячністю приймаю все.
Чи то добре божество,
Чи то демон править світом,
Їм немає стриму, їм немає меж,
Буде те що має бути, але все ж,
Все про літо з літа в літо,
Як нема хурделиць на Різдво.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901274
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2021
Сніг випав на Різдво,
Мабуть не все
Ще зламано в Природі,
Хтось Вищий береже
ЇЇ первинний статус-кво
І все вертає, при нагоді.
Ще вчора написав листа
Зимі безсніжній,
Словами цілував уста,
до неї був словами ніжний..:
”Згадай, як сніжною тобою
в дитинстві милувався,
як у твоїх снігах купався...
…вернись же, стань такою,
яким і я в душі зостався…”,
Просив щоб стало все,
Таким як має бути…
І сталося, повірте,
Я нею був почутий..! -
Сніг випав на Різдво,
Мабуть не все
Ще зламано в Природі,
Хтось Вищий нас оберігає
І радості Різдва
Вертає, при нагоді…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900385
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2021
Залив дощ осені палітру,
Світ сумно плаче за вікном,
Усе скорилось волі вітру,
До холоду тулюсь чолом.
Залипла сльозами на склі,
До долу впала мокрота…
Як болісно ступати по землі,
Коли ти в неї сирота...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900009
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2021
Стріляв у серце, а вбив душу…
Наївність тріснула як скло,
Дилему вирішити мушу-
Стерпіти, а чи вбити зло.
Не кличу ненависть до стриму,
Бо ти вже ворог – смертна ціль,
А чистота кохання незборима,
Лиш справедливу терпить біль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900007
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2021
Рік обломився, цнота впала…
Одні IQOS(Айкос’и) і псалми.
О, як же ідіоти ці дістали…
Та винуватці не вони, а ми!
Бо думати, то трохи важко,
А плазувати,.. без проблем,
Простіше розчавить комашку,
Ніж долі свої стати ковалем.
Людська порода має звичку,
Що все забудеться, пройде,..
Наївні, приліпіть на лоб табличку:
«Зло сотворене, всіх знайде!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899994
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2021
Пора весняна,
справи молоді,
Безсилі опиратися природі
скорились ми її ході,
Бо з нею завжди були в згоді.
Кохались ми, не цілувались…
Стогнали, реготали безтолкові,
Амури в паніці втікали,
Такої ще не бачивши любові…
Кохались ми, не цілувались,
З процесу кожний брав своє,
Без обіцянок віддавались,..
Бо я не твій
і ти, ніби то й, не моє.
Хіба ж то гріх,
не варто сповідатись,
Коханню мусиш покорятись
поки бажаєш, серце б’ється.
Весна прийшла, весна піде,
а ось чи знову повернеться...
У вазу більше не зібратись
розсипаному кришталю,..
Немає сорому, немає і жалю,
життя передбачає помилки,
А пригадається і усміхнемось,
і усміхнемось, грішні, подумки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899993
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2021
Давным-давно,..
не счесть всех лет,
не задержать
уход их никому,
не охватить событий
смертному уму...
Над Вифлеемом Иудейским,
Над всем житейским
Юпитер и Сатурн
Воспыхнув ярче лун
Сошлись в единый свет,
Одним светилом,
Одной звездою осияли,
Что скажешь тут,..
Механика небесная,
Проекция, парад планет…
Неужто "новая"..., едва ли..?!
А ведь издревле волхвы,
Лечили словом, прорицали,
В явлениях небесных
Зрели суть земного дня…
-«Его ли мне бояться?»,..
Но Вещему Олегу
Предрекли же волхвы
Смерть от любимого коня…
В слиянии лучей планет,
В сём знаке волхвы распознали
Знамение, указ на место, дом
Рождения Христа, спасенья свет,..
Почтили волхвы
Младенца на руках Марии
И матери Его,
с рождения мессии.
Вот и с тех пор,
поры далекой той
Сатурна и Юпитера сближенья
Рождественской наречено звездой,
Звездою Вифлеемской,
Звездою нашего спасенья.
О чем слуга и ваш Поэт,
пророк, возможно,..
но владыка слова
подобно волхву древнему
и повествует ныне снова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898974
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.12.2020
Красива ти,
людино,
поки добра,
як не виношуєш,
чи не вчинила зло.
Тобі довірився,
а ти як кобра,..
вкусила, усміхнулась:
- наївний ти, невже,
невже тобі не повезло..?
- Коли вкусила, то вже їж,
де сенс зневіренному жити,
перед тобою я навстіж
і як таку зміг полюбити..?
-Терплю же усмішку і твою,
не ображай,
сказала ти, не смій,
поглянь у зеркало,
подумай добре головою…
ну що, нема різниці,..
бо ти такий же як і я..-
кусючий змій…)))
Ось так,..
і я покірно, знов
цілую руку твою,..
така вона у змій любов,
коли вже наодинці двоє...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898821
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2020
Ага, чергові вибори скінчились -
Знов гроші наші утопились
І станом на повістку дня
У владі робиться ху*ня…
Чого не тих ми знов обрали,
Чому не тим довірили своє…
Так ось скажу, щоб пам’ятали,
Чого хотіли - то і є..!
Бо думати, то треба постаратись,
А все як-небудь, все наспіх…
Пора вже й на коліна,.. сповідатись,
Бо знов собі ми створили гріх -
На ті же граблі наступили…
Чи ми такі вже є,
чи нас купили,
Чи вівцям поясняти -
тратить сили...?
До виру тягне всіх зелена морда,
Розумний перейшов би ріку в брід…
Але такий ми, видно, "гордий",
Такий вже "мудрий" ми нарід…
Чому ж не тих ми знов обрали,
Чому не тим довірили своє…
Так ось скажу, і щоб не забували,
Чого ми варті те і є..!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898017
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2020
Обперлось небо хмуре
на високі чорні крони.
Сумне, широке поле
ріллею вкрите спить.
Холодний вітер
гі́лок стру́нами шумить
І листя мокрого
на землю осипає тони.
Тумани краплями стікають з стріх.
На слизький дах останній впав горіх.
Тріщить гілля. Кричать ворони.
Із кольорів панує чорне і червоне.
В туман ключі курличуть журавлині,
Пора прийшла шукати теплий край.
Горять яскраво грона на калині…
Вже на весіллі ділять коровай…
Печально кину в небо погляд,
Бо може він останній спогад,
Бо й я тебе теж покидаю,
Мій милий, рідний краю,
Назад чи повернусь,..Не знаю…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894234
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2020
Усім даровано єдиний світ,
Та доля кожного - свій піт.
У долі кожній свій тягар
І кожний в ній собі Ікар!
Ми вільні обирати долі
Де багряниться своя кров,
Де радощі свої і болі,
Байдужість своя і любов.
І раб, народжений рабом,
Не перестав жадати волі,
І вільний, з роду вільного,
Кориться вільній долі.
І вільний ти з народом вільним,
Коли з ним маєш долю спільну,
Повчанням слідуєш його і слову
Про Волю, Віру, Землю й Мову.
Лиш вільна доля на вівтар свободи,
Нащадкам збереже клейноди.
Ніхто, ніколи волі не віддасть,
У долі кожного свята її уча́сть!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886610
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2020
Зморилось літо. Серпневий час.
Зібрано зерна з колосків дорідних.
Панує світом Яблуневий Спас.
Надія й спокій в душах рідних.
Нектаром пахнуть, зрілістю плоди,
Хліб свіжий на столі, у дзбані мед
І хочеться щоб було так завжди,
Але хіба все взнаєш наперед…
Пора достатку, час тиші, рівноваги,
Де роздуми живі єднають почуття,
Ніби людське поставлено на ваги,
Буття, де зліва, справа-сенс життя.
Пора панує світом золота,
Бо Преображення Господнє
Нам просвітило Вічного Христа
І суть осяяло заграви -
Божественної величі його,
Його Божественної слави.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886350
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2020
Колись,..
колись я був маленьким теж,
верхи дерев сягали до небес,
колись я ангелом літав над хмар,
з долонь дитячих пив нектар.
Колись строкаті махаони,
крилами закривали небо,
духмяніші за мед були піони,
симфонією був пташини щебіт.
Колись грізнішою була гроза -
в грудях все потрясали її громи,
а спалахи яскравих громовиць
доводили мій взір до втоми.
Колись мокрішими були дощі,
вьюни звивались у калюжах
і брали нас в політ хрущі,
а поруч не було байдужих.
Колись і ніч темнішою була,
Колись світили яскравіше зорі,
Колись нам вірилось словам,
Словам, які звучали у соборі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885584
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2020
Човни
цвітом поросли
зовсім невеселим…
Човнярі
зморенні, віджили,
розійшлись по селах…
Час,
як пил, осів навічно,
все віддав безодні…
Обміліли, зацвіли
Русла повноводні.
Свято скінчене життя,
Всі згоріли сили,
Нечутно серцебиття
З вічності могили…
Картина українського художника Івана Марчука.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885252
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2020
Хто ти, небесна госте..?
Хто ти, нічна лелеко..?
Хто ти, небесне зерно..?
Хто ти, небесна душе..?
Провісниця чи небезпека,
Чи поруч завжди була ти,
Чи прилетіла іздалека,
Чужі минаючи світи.
Так неочікувано і нізвідки,
Зорі трипелюстковий цвіт,
Небес поява дивоквітки
Розхвилювала цілий світ.
Три пагони, сплетені вітки,
Коси три і небесних три в’юни,..
Лиш здогадів пульсують мітки.
Ти відібрала в мене сни,..
Душа жадана, нетілесна,
Торкнулась ти мого життя…
Не дай надії, скажи чесно,
Бо канеш знову в небуття.
Комета Неовайз,
небесний феномен!
І здравствуй і прощавай,
Назад вертайся у свій рай,
Бо розлучають нас
часу безжалісного ріки,
Ні, не до зустрічі, навіки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884128
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2020
Ранкова свіжість. Волога тиша.
Напроти в домі світиться вікно...
Мабуть поет знову вірша пише,
А може ніч не спав, дививсь кіно.
А може хто під ранок тихо вмер
І рідні сплакані у відчаї горюють,
Людське життя беззахисне тепер -
Як не вбивають, то замордують,
То кинеться із гурту псих з ножем,
Рецидивіст і ґвалтівник на волі,
Реальність стала дивним міражем,
Немає й сили викрикнуть «Доволі!».
Ще й тихий вірус підло всіх мордує,
Хоч в декого у голові давно чума -
Живе в брехні і правди сам не чує,
Бо мозок є, а розуму не було і нема.
І хочеться папери рвати
І вірші добрі не писати,
Зламати і об землю кинути перо,
Останнім доказом узяти автомата
Й добро і зло поставить на ребро...
Чи гряне час коли,
а чи на зло набоїв хватить?
Так жити - із здорового робить каліку.
Я у печалі, сиві коси впали на чоло,
А може не сучасний я, не з цього віку,
А може із планетою мені не повезло…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883197
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2020
Приспала світ опівночі пора,
В тумані марять ліхтарі
І править бал нічна мара
До світанкової зорі.
Знов віщий сниться сон мені
Ніби пливу рікою у човні
Й від мого берега до твого
Простерлась місячна дорога.
Ніби в липневу теплу ніч
Туга спадає з наших пліч,
В пору нестримну і чужу
Переступили ми межу.
Що в дивнім, феєричнім сні
Зізнатись сталося мені
І покохати так, як не кохав.
Такої страсті світ не знав -
Пашіли губи поцілунком
Й обійми були порятунком,
І торжество єдналось з болем
І вічного хотілось, як ніколи...
Історія банальна і стара -
Все сталось наче гра,
І в страсті дива не буває,
Ріка часу усе змиває,
Все відбирає, як чужа
Руйнує і вбиває без ножа,
У теплу каву сипле сіль,
Лишає від кохання біль
І втрат незагоєних рани,
Розбиті вази з порцеляни,
Розп’яті почуття на вівтарі,
З світанням мертві ліхтарі…
Я стрепенуся від такого сну,
Бо знаю що закоханий шалено,
Пора, пора пливти човну,
Вже зачекалась ти на мене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883060
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2020
Приїду в Білу, на село,
Йду на могили до батьків
Щоби почути серце своє -
Не повернути, що було,
Не повернути, що хотів,
А повернути, що не моє.
Хмурніє небо літа ясне,
Ніяковіє світ, день гасне,
Одвічну відчуваю тишу,
Тут кращі свої вірші пишу,
Спаде із пліч доріг тягар,
Їх темпів божевільних жар
Й минулого зникає мішура,..
Пора мені до сповіді, пора
Покласти совість на вівтар
Й почути благовіст за каяття -
Що на печальне попелище
Іще поллються дощі чисті,
Покличе торжеством життя
Й за роду плекане коріння
Осяє розум просвітління.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880173
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2020
Світ триєдинства повнить слава Бога -
Він як Отець, як Син, як Дух Святий,
Як Сонця, Світла і Тепла його підмога,
Бо ввірує хто в нього, той іще живий.
Щоб людство від гріха спасти,
Марія Діва з Назарета й Дух Святий
Віддали, людству на покуту Сина,
Він як Ісус Христос до нас ступив,
Спасителем, вже во плоті людини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878855
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2020
Султан Османскої імперії Сулейман присвятив більшість своїх поетичних витворів українській дівчині Роксолані.
Подаю своє трактування одного із його витворів, потугами перекладеного з турецької, яку я практично і не знаю...)))
* * *
Побачивши мене вже на її порозі,
Зітхнувши глибоко, промовили вони:
«Тверда земля, злиденність в його ложі,
Та на вершині щастя він, зверни!»
Я відаю, що перед нею тисячами
Замовкли б всі і впали долілиць
І зціпеніли би перед сумирними очами,
Тіпаючись в ярмі мережева зіниць.
Їй невідомий солод поцілунків,
До мук моїх немає жалю в ній.
Вона печаль, найкраща з трунків.
Вона дитина, ще тринадцять їй.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878170
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2020
Гей, демоне небесний,
Що ж ти твориш,
Чи ти не з гадів гад!
Хіба ж то треба -
У перший літній день
Камінням сипле град.
Завмерли помідори,
Приречені на злам.
Ой, горе ж моє горе,
За що таке вже нам.
Крим полонили урки,
На сході кров, війна,
А владу, наче з дурки,
Давно зболілим світом,
Якась ніби з привітом
Зелена чинить сатана…
Чи довго град той буде,
Чи може вже і нам хана…
Недарма ж кажуть люди:
«Біда приходить не одна!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878166
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2020
Магнітні мелодійні бурі
Нас піднімають до життя
Коли вже гасне світ надій
І небеса свинцево-хмурі
Замкнули небо каяття.
Нема пробачення гріхам,
Образам, втратам, ворогам,
Бо рани і болючі і глибокі.
І не підставлю другу щоку,
Лише біблейське Азь Воздам
Душі моїй принесе спокій.
Я вдячний, Ульріка, ти – піаніст!
За сповнені мелодії магічності,
Талан хай твій вінчає з лаврів лист,
Мелодій магія приближує до Вічності.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877221
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2020
Знаменна мить передсвітання -
Згасає і тремтить зоря остання,
Завмерла ніч вже геть безсила,
Ще денні обриси туманить мла,
Та вже тріпочуть вранішнії крила
Й горланять півні сонні край села.
Заґелґотіли гуси, зраджуючи Рим,
Від ватр нічних заліг в долині дим,
Холодний вітер ночі втік ганебно,
А сонце променем пробило небо
Й тарує шлях в день через хмари.
З обіймів морфіністки і примари,
Володарки магічної пітьми і ночі,
Свідомість вивільняє сни пророчі.
Hічні загомоніли знову мовчуни,
Як день зустріти радяться вони.
Домашні тапки доторкнулись ніг,
На стіл дубовий чистий аркуш ліг -
Вже день настав, пора добро творить,
Минулого передсвітання згадуючи мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877002
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2020
Відкрию скриню артефактів,
Родинних, серцю дорогих,
Мені до спомину святих,
Рушник, що вишивала бабка,
Сорочку в мальвах, дід носив,
Як колосків врожай косив,
Наперсток, п’яльця, голок жмих,
На клаптях канв узорів штрих...
Хоч трохи зблідли ниток пасма
І свіжість втрачена, на жаль,
Та вишивання те прекрасне,
А душу полонить печаль…
-У вишиванці щастя, спокій роду,
Ти пий красу землі, як воду,
Плекала щиро бабця внуку мрії,
Бо вишиванка дух твого народу,
А ти його майбутнє і надії.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876717
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2020
З рожевих зоряних туманів,
Як сонце з затишку платанів,
Матеріальним, з хаосу світів,
Воскресла та, чекав яку, хотів,
У мріях пестив задзеркальних...
І в грі подій паранормальних
Свідомість рушиться руїною
І вічне забавляється пір’їною,
А сенс сховався за морфемою,
Для нас кохання стало темою...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876633
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2020
Кохання,
На тебе так давно чекаю,
Серця немилі оминаю,
Та, мабуть, все дарма -
Як і не було,так і нема.
Та все ж,
Чекаю і буду чекати,
У небі спогадів ширяти.
Вже серця затягнувся біль,
А ти лише уява мрій.
Не знав,
Не знав що так буває,
Душа в самотності вмирає,
Лиш серце не здається,
Завмре, то знов в надії б’ється…
Дарма,
Так, розумію, все дарма…
Світ заморила холоду зима,
Не дочекався теплої весни,..
Прошу тебе, приходь хоч в сни…
ID: 876380
© автор: Ivan Kushnir-Adeline Дарма
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876380
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2020
Свежа у моря Баренца волна,
Как давней юности надежды.
За бортом сине-белые тона
Меня волнуют, как и прежде.
Я - сын земли цветов и хлеба,
Дородных пахотных полей,
И плоть, и кровь, её твердыня,
Касаясь топом мачты неба,
Рыщу просторами морей
И мне покорна их гордыня.
Ну где ты сможешь ощутить,
Даль запредельную увидеть,
Подвергнув пробе силу воли,
Как штормом сердце тяготить
И побеждать, забыв о боли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875566
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.05.2020
[quote]памяти моего первого военного корабля[/quote]
На ветре северном
Не в силе я слезу сдержать
И комок грусти сердце давит…
Уйду, взгрустнув, тебе лежать,
Удел таков, он миром правит.
Терять так больно, навсегда
С былым, мой друг, прощаться.
Твой примет прах соленная вода,
А мне с сей грустью оставаться.
Романтики полярной юные года,
Соленных будней штормы злые,
Уносишь в вечность, навсегда,
Воспоминания оставив мне больные.
Застыли волны и чайка жалкая кричит,
И память снова вечностью клянется,
Лишь гордый мой Корвет молчит,
Судьбе смиренно в руки отдается.
Прощай Корвет, прощай мой друг,
Надежнее тебя я в жизни не встречал,
Исход таков всегда всему, не вдруг,
У каждого последний есть причал.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875509
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.05.2020
Бывает, упершись в стену
Не находя простого ответа,
Летишь в костер поленом,
Пачкая гордости эполеты.
Бывает любовь покидает,
Горло давит одиночество,
Даже счастья не обещает
Мольфарки пророчество.
Сердце бывает в немощи
Кровью восполнить вены
И мир становится тощим,
Каким-то обыкновенным
И тревога висит как гора…
Это значит что снова пора
Музыки стопочку на подносе,
Ту, где жизни лучится искра,
Что хандру убивает, разносит
Тревоги по вольным ветрам,
Туманами над океанами,
Пылью дорог над сушей...
С ней сердцу становиться лучше
И снова стихами душа зацветает,
И счастлив я снова мелодии слушая,
Те, что Ulrika мне исполняет!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873789
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.04.2020
Говорят, что так бывает,
Все к разлукам привыкают,
А былое, исчезая, покидает
Нас тихонько, не спеша,
Незаметно и без слез...
Почему же так всерьез
Вновь волнуется душа,
Вслед за птицами спеша,
И тоской виолончельной,
С болью, явно, неподдельной
Время рвётся пополам,
Обращая взгляд к волнам
И к нордическим ветрам,
Где мечты ломают крылья,
В неизвестного засилье,
Где туман и снегопад
Поглощают путь назад...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873482
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.04.2020
На скалах берегов полярного залива
Судьба романтика фатальна и игрива.
Вцепился снег за пики сопок навсегда,
В проливе узком тяжко плещется вода.
Безвестности полны холодные туманы
Скрывая мир неведомый и странный,
Его нетронутую девственность земель,
Еще затерянных, ненайденных досель.
Имен нет их в просторе безымянном,
За далью грез, за Ледовитым океаном,
За нитью кромки исчезающей земли,
Штормов где буйство пытает корабли,
Где жесткий ветер, покинув бури зону,
Усердно полирует скользкий монолит,
Где восхищения души подобны стону,
А разум бездной неизвестности болит,
Где сердце, строгим севером томимо,
Грустит, что счастье пролетает мимо...
О, Арктика, для слабого ты белый фон,
А сильному - суровой жизни полигон.
Кто жил по правилам твоим, тот знает,
Край заполярный ошибок не прощает.
Окрепнув телом, с духом закаленным
За испытания теперь судьбу благодарит,
В воспоминаниях в суровый край летит
и остается, Арктика, в тебя влюбленным.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872172
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.04.2020
Вірші мої, вірші мої,
Медоносних думок рої,
Непотайний настрій
Не завжди прекрасний.
Розуміє хто читає -
Гірким навіть мед буває...
Коли душу гнітить сум,
Ви як вирок, всьому глум -
Роздумам пізнання,
Сповіді зізнання,
Радості й любові,
Навіть злу і крові.
І тоді вину в бокалі,
У богемському кришталі,
Місця не хватає
І нектар дурманить ум,
Але п’єш і все минає,
Все лікує білий шум.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871480
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2020
« Як же це станеться, коли я мужа не знаю?»
« Дух святий найде на тебе й сила Всевишнього окриє тебе,
— тим-то й Святе, що народиться, назветься — Син Божий.
У Бога нема неможливого.»
(Євангеліє від Луки)
Холодних хмар зник караван
І ранків потеплів густий туман.
Архангел Гавріїл, від Бога пан,
У Назарет приніс благую вістку,
Що стане Діва матір’ю Месії,
Син Божий народиться у Марії,
Ісусом названий відкриє віки
І обійме престол, почула від гінця,
І стане царювати свято і повіки
«…і царству його не буде кінця.»
Весна вже зиму замінила.
Поля для оранки відкрила,
Благословила землю для сівби.
Звільнились з холоду раби,
Від сну зимового проснулись,
На сонце грітись потягнулись,
На небо подивитись голубе,
Пора уже й подбати про себе.
Дівчата гріють свої мрії,
На щастя маючи надії,
Знайшовши первоцвіту квітку,
Своєї долі добру мітку.
Задобрюючи бджілок наперед
Бджоляр проскури кришить в мед,
Сівач у землю, щоби родила нива,
Була напоєна, та оминала злива.
І благовістить день землі
Що будуть душі у теплі,
В любові будуть, як Ісус учив,
Небесне Царство всім відкрив,
Від сну гріховного нас побудив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871119
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2020
До пана, без барабанів стуку,
На скаргу Смерть прийшла.
Поцілувала, як годиться, руку,
Вклонилась чемно й почала:
-Занадто вже роботи, пане, маю,
Бо геть вогнем усе палає.
Подруга безсоромная Війна
Руйнує, нищить, меж не знає.
До вінців крові вже від дна,
Але ні раз не кається вона.
Злякався пан, що ж то було,
Що аж безсмертну привело.
В страху зумів пораду Смерті дати:
-Для цього треба не стріляти!
І знов Смерть до Війни летіла радо,
Тож не вони стріляють «градом»…
Бо пан який, така й порада!
Був пан не вольовий мужик,
А боязливий блазень
І звали його Сцик.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870645
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2020
Чому ти зла, моя Богине,
Чому холодна, Королево,..
Мій настрій біля тебе гине,
Руйнуєш щастя кришталеве…
Вулкан вирує, примхи, пиха,..
Спинись, від них же лихо…
А ти все прагнеш світ до ніг
І зорі недосяжні з неба...
... віддав себе, зробив що міг,..
А чи в тобі, моя потреба..?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870552
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2020
[quote]неПОЛІТИЧНИЙ вірш[/quote]
Та ні, ви що, наївні!
Якийсь театр реального абсурду
В клубок заплутав розум люду.
Не казна-що ж подій колише амплітуду
І не якась магічна та безлика кукла Вуду,
Не зло стихій чи непоборне несвідоме -
Давно те зло означене й усім знайоме.
Для істин святості воно великий грішник,
Земному ж - аморальний пересмішник.
Воно, те зло, життю найбільша катастрофа.
І стане вознесінням йому не Голгофа,
За злом давно ридає гостра гільйотина,
Бо наших сумнівів і болів всіх причина.
О, де ти, Блискавице, де ти, Громе,
Чому не вразили те зло, усім відоме?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870534
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2020
- Молчать! Кляп в рот!
Упал на волны неба свод.
Греби, терзайся болью,
Дыша от пота солью,
Живое тело надрывая!
Греби, мечтая о свободе,
Прикованный к колоде
Истец суда земного рая,
Неволею казненный
И адом обреченный!
Жива пусть кровь в тебе,
Пусть не иссякла вера,
Твоей нет имени судьбе…
Ты раб! Твой мир – галера!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870396
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.04.2020
Дивився як на лютому морозі
Безсило ціпеніли дерева прути.
Тоді і уявити був не в змозі
Що їм можливо й зацвісти.
Холодні душу сумніви ятрили,
Згасали в безнадії про нове,
Що ще колись природні сили
Відродять з мертвого живе.
Та час прийшов, тепла і дії,
Набрякли й лопнули бруньки
І свіжості листочки молодії
Враз сумнівів розвіяли думки.
Ось так мені би відродитись,
Заціпеніле викинуть з душі,
Знов закохатись і сказитись…
Щоб кращі сотворять вірші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870095
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2020
Прости меня, моя гитара,
Тебя с собой взять не могу
В тот край, куда я улетаю...
Орудий грохот, запах гари,
В краю том песен не поют,
Мелодий нежных не играют,
Там кровь, там смерть,
Там убивают…
Прости меня, моя гитара,
Беру с собой лишь автомат,
Он мне как сын, тебе как брат…
Ты только жди, вернутся обещаю,
А больше обещаний никаких.
Еще мелодий много я сыграю,
Но вряд ли будет нежность в них,
Да и стихи какими будут, я не знаю…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869708
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.03.2020
Ніч-день, день-ніч,
Їх зміна була вабою очей.
Відчувши темноті ночей
Яскравість світла днів,
Я вирішив що виріс й осмілів -
А чи не час з колиски вилізати
У світ, що за порогом хати,
Шоб мандрувати, пізнавати
І що там далі подивитись,
А може в чомусь й пригодитись,
Торкнутись вітру і тепло відчути,
Вдихнути аромати першої весни,
Присутністю себе світ здивувати
І вигуки захоплення додати
До звуків, наповняли що сади…
Хотілось дуже, та не зміг
Здолати перший свій поріг...
Якщо колиска-світ, гора велика - м’яч,
То ще для мандрів замалий втікач.
Аж до порога пролягла дорога.
Дивився з жалем поверх нього,
Дивився, відчай відчував...
Час повертатись, підрости,
Намандрував...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869291
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2020
Ассоль томилась о любви стихами,
Интригам обучалась из романов,
А Грэй борясь с жестокими штормами,
Сил набирался у всемирных океанов.
Ей нравилось играть влеченьем,
Садов благоуханьем наслаждаться,
Спокойным времени теченьем
В мечтах своих надолго забываться.
Судьбы коварной порой уроки злы.
Непрямотою Грэй томится не любил,
Интриг хитросплетенные узлы
Он не развязывал, он их рубил.
Он тела красоту предпочитал
Душевным томным излияньям -
Придя, увидев, побеждал
И снова уходил в изгнанье.
Ассоль, ты видишь море с берега
Из острых и высоких скал…
Открыла ты давно свою Америку,
А Грэй свою пока ещё искал.
Порой и мы сливаем с черным белое,
Желаем совместить квадрат и круг,
А в результате только серое,
Другого не бывает вдруг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869164
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.03.2020
Не повезло тобі, рослинко,
Людина перекрутить все,
Нема у пристрасті її зупинки,
А що занадто, як то кажуть,
то біду несе.
Але,..
Росла конопля густо в кукурудзі,
З вершків на землю осипалося зерно,
Були вони вже на городі давні друзі,
Бо випікали з кукурудзи паляниці,
А з коноплі міцне робили полотно.
На осінь стебла у сніпок збирали,
Ціп лишнє оббивав і листя і зерно,
Пригнічені в ковбані стебла розмокали,
Щоб від костриці відставало волокно.
Відмочене, просушене легенько м’яли,
У терлицях ламали стебла копітко,
Тіпали, терли, тріпали, микали,
Щоби куделі получить клубок.
І ось, зібрав на свято вечорниць
Прядіння прадавній обряд
І гонорових парубків, і молодиць,
І незаміжніх, сором’язливих дівчат.
На припічку свічки палали,
На стінах тіні танцювали,
В кутках ікони усміхались,
Вогонь в печі палахкотів.
Такі у вечорниць вже ритуали,
Такі традиції Із споконвік-віків.
Вертіли хутко веретена жартівниці,
Крутив колесо самопрядки агрегат,
Зачісував куделю без костриці,
На веретено нитки скручуючи ряд.
Крутитись не встигало мотовило,
Бігцем пасемники в'язали пасмо,
Хутчіш веретено щоби звільнилось
Для нового прядіння вчасно.
Поважно чинно парубки
І вуса крутять і ладнають верстаки,
Ще й на прядильниць підглядають,
А ті прядуть так ніби веселяться,
Ще й усміхнутись їм встигають.
Та крадькома все ж обирали
Хто господиню свого дому,
Хто собі гідних женихів…
Сподобався хто кому,
Який якій до серця,
Яку який хотів.
Вже пряжа в пасма змотана,
Бажаних серцю кольорів,
Була основою для полотна,
А полотно роботою ткачів.
Як бачите, не все так просто,
Але сувоїв полотна всім доста,
У хаті пахне новим рушником
І скатертина вистлана столом,
У господині нові фартушки,
Для двору і верети і мішки,..
Подяки щирої лунає слово.
Рідню всю радують обнови
І рідним радісно за рідних,
Нема даремного у бідних.
А ви все конопля і конопля…
Не повезло тобі, рослинко,
Лише людина перекрутить все,
Нема у пристрасті її зупинки,
А що занадто, звісно ж,
то біду несе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868797
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2020
Печально полная Луна
В высоком небе тосковала.
Ночь тихая, лицом бледна
Меня к Луне приревновала…
Так полусонный в полуночь,
Не слыша слов, любви речей,
Сидел печалясь я ничей
И горю было некому помочь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868657
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.03.2020
Зіграти і в мелодії забутись,..
-То кнопку з номером «Один»
Потрібно натиснути!
Знайти добра слова,..
-Натисни кнопку номер «Два»!
Якщо ж нашкодив, то гріхи зітри,
-Натисни кнопку номер «Три»!
Зінатись у коханні,
У почуття вложити душу,..
-То кнопку з номером «Чотири»
Ти натиснуть мусиш!
Якщо ж дістали і хочеться послать?
- Нема проблем, натисни кнопку "Пять"!
А коли б’ють, пора тікати?
- Швиденько кнопку «Шість»
Потрібно натискати!
А раптом сталось не туди ступити?
-Натисни кнопку «Відмінити»!
Якщо ж прийшла пора вмирати?
-«Перевантажити» швиденько
Треба кнопку натискати!
Свого живого майже не стало -
Багато пишуть, читають мало.
Всі мізки електронні,
Інструкції в смартфоні.
Ні сподівань, ні мрій-
Не думай дій,
бо розум свій помер,
Нема чим думати тепер!
Хіба ж так можна жити,
Таку біду собі творити,
Хіба ж то є людське життя…?
Потрібне невідкладне каяття
Перед Природою і Богом
Не завтра, а вже нині,
Бо не залишиться людського,
Того, що має бути лиш в людині!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868336
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2020
Ми були з інших кінців світу -
Я від землі, ти від небес.
Все сталося по Заповіту,
На лінії реалій і чудес.
Ще святості тоді не існувало
І ми святими не були,
Гріхами людство не страждало,
Йому лік ми розпочали…
Хіба ж то важко подзвонити,
Сказати, - здраствуй, як живеш,..
Якщо вже сталось розлучитись,
Хоча б зізнайся куди йдеш…
Дві долі щиро доторкнулись,
Не сміли поєднатися в одну,
На мить щасливими забулись
І впали в річку спогадів сумну.
Хіба ж то важко подзвонити,
Подати знак знаменням з неба,
Сказати, - здраствуй, як нам жити...
Ні! Не дзвони, не треба…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868076
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.03.2020
Поет - він дальше бачить,
Поет - він більше знає.
Душа його як ангел
Серед людей витає.
Поети - слова боги
Що ходять по землі,
На тве́рді ночі ноги,
А голова у світанковій млі,..
Комусь то треба
Земне єднати з небом...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867945
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2020
Є слово чорне, а є біле,
Спекотне, слово як мороз,
Одне тихеньке і несміле,
Друге гучніше грому гроз.
Слова - завжди вітрила
Долати простір – час,
Вони і зерна і гострі стріли,
Одні відроджують,
Вбивають інші нас.
Важкі слова, слова як моноліт,
Як вітер, як етер легкі,
Швидкі - миттєво облітають світ,
Як сіль солоні, як вино п’янкі.
Слова є мертві, є живі,
Слова є одинокі і як двоє,
Слова чужі і свої,..
Вони як дзеркало
того що в голові.
У суті слова
Людська основа -
І біль від зла
І благо божої руки.
Комусь воно бальзам,
Комусь вінок терновий,
Та володіти силою його
Дається обраним і навіки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867944
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2020
..і що то за оффлайн-дебати
Коли немож по морді дати,
Не просто так, не зразу,
А зразу за образу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867864
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2020
[quote][/quote]Пам'яті найстарішого добровольця Владислава Бунецького (позивний «Сивий»)[quote][/quote]
Дід плуга передав онуку,
Сам автомат узяв у руку…
Рукою освятив він молоде плече,
- Війни заграва палає гаряче.
Від нині ти вже не мале дитя,
На ниві мусить колоситися життя.
А я піду, поможу сину
Від зла спасати Україну!
Не зовсім розуміло ще хлопча,
Чому ж у діда були сльози на очах…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2020
Гул вулиці, чужих лунають кроки,
У сірих стінах гомонять пророки,
Чорт і диявол зваблюють примару,
Туман і дим ґвалтують хмару,..
Ранкові сутінки, час підлих тіней
Приховано крадуться попід стіни,
З пакетом целофановим в руках
На полювання вийшов страх…
В день цей на "восьме марта"
Усім сидіти дома варто.
Але біжать, тремтять чоловіки,
Не випускаючи букет з руки,
До дому із квіткової крамниці
Щоб їх красуні білолиці
Були здивовані ще на перині
Що «восьме марта» нині..!
Пішов і я для Долі по букет,
ще молодим красивим,
Через життя знов повернувся,
та вже старим і сивим…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867513
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2020
На восьме березня
Подарували внуки бабі Христі
Лопатник-телефон
І пояснили, що то є смартфон.
Город орали, їсти захотіли,
Як завше над макітрою присіли.
А там ні галушок, ні сала…
Бо баба у мережі зависала.
Живе вже баба у смартфоні,
Що там онуки, що там коні…
Не до коня їй вже, не до онука,
У неї тисячі гостей з Фейсбука.
Все пишуть і харчів не просять,
Все лайкають і постять,
Весь світ тепер у баби - друзі...
А коні? -…нехай пасуть в лузі!
А що голодні внуки?...
До них тепер у баби
вже не доходять руки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867511
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2020
Нам не жить без весны,
Как весне без любви,
Как цветкам без грозы
И грозе без молнии.
В пустоту безмолвия
Прилетает мелодия
Лишь весной,
лишь весной,
лишь весной.
Дни весны так нежны
Очень сердцу нужны,
Дни весны так легки
Сбросив тысячу тон.
Раскрывает бутон
Для любви лепестки
Для любви,
для любви,
для любви.
* есть вариант авторской песни
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867161
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.03.2020
Благоухал дюшесом воздух
И чистотело мёдом сладко...
Желаний нежный остов
Я обнимал украдкой.
Внезапная небрежность,
Наплыв тепла и нежность
Врывались в юно тело…
И я тебя желал
И ты меня хотела.
Благоухал дюшесом воздух
И чистотело мёдом сладко...
Трепещут ярко звезды
В небесном беспорядке,
Любви дурман желанный,
Напиток поцелуя пьяный
Пил я из вечного бокала
В ночь что хмелела и стонала,..
Ибо весна всему начало.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867160
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2020
Нарід - то дивна сила,
Яка себе уже не раз вкусила
За лікоть, зад, живіт, коліно,
Але із вірою нетлінно
Твердить, що їх спаситель є,
Той що язиком до носа дістає
І членом «до-ре-мі-до» з піаніном,
Кидає камінь і плює
В колодязь, звідки сам не п’є…
Скажу, не демос той нарід,
А дикунів набрід!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866910
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2020
Опісля лагідних дощів
Земля тепла і не втрачала
І ластівка низесенько літала,
Гроза комашок і хрущів.
Малим в болоті я сидів,
Ліпив і ядра і ковбаски,
Дерева, огорожі, паски
І невідомих ще звірків…
А мама тільки жартувала,
Сміялася і я сміявся досхочу
І сміючись дитятко відмивала
До нового дощу.
Мені б вернутися на мить
В дитинство несвідоме і зелене,
Коли кропива була вище мене…
Згадаю-сльози навертаю
І у грудях щемить…
Би тую землю їв,
Би пив її до рвоти,
Пірнав би у в’язке болото,
Напік би з нього пирогів…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866874
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2020
Пробач мене, але,..
але за що і сам не знаю.
Ніколи ж нам не було зле,..
я до сих пір тебе кохаю ...
Не йди, побудь,
скажи хоч слово,
мовчанням душу не катуй,
На те дається сила мови,
вже краще словом розшматуй ...
Чогось, чомусь,
ми все себе шукали
в світах, серед чужих, в собі…
А, ось і ми,..
і що ми взнали,
що ти в мені, а я в тобі …
Повір, так легко
спалити крила, не літати,
А раз піднявшись
вічно падати униз,
Без слів
кохання квіти розтоптати,
залишивши болото й слиз ...
Пробач, не йди,..
пробач, не йди і не мовчи,
дослухайся хоч зараз до зізнання,
Почуй його
і про кохання прокричи,
бо може ця весна його остання …
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866556
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2020
С теплом росток, от спячки оживая,
Пьет влагу и становится стройней,
Лучей цветами радуги играя,
Светило расчищает путь весне.
Нагрелся деревянный подоконник,
Подсох забор от мокроты зимы
И я, весны большой поклонник,
В свет божий выползаю с тьмы,
Потягиваясь и вторя мартовскому коту,
На полногрудь её вдыхаю чистоту…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866366
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.02.2020
Тарасе,
великий українцю,
Духовний батьку мій,..
«Ще не вмерла України
ні слава, ні воля...»,
Та багнюки по коліна
І стайні у гної…
Гніву чаша понад вінця,
Йде смертельний бій…
Ще так мало українців
На землі твоїй!
Кожний зайда - гетьман,
Злодії у шані…
Чи ж то має бути так,
Чи то люди п’яні..?
Землю забирають,
обдирають шкіру...
Скажи мені, батьку,
бо втрачаю віру...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866188
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2020
Із давніх-давен і по нині
Немає вічності людині,
Стається все як і було -
Забудешся, заснеш,..
Розсипалось життя, як скло,
В ціле вже й не збереш…
Що тут добавити, що тут сказати...
На місці ватри попіл, в небі дим…
Всьому живому є пора вмирати,
Та шкода коли молодим…
Честь, віра, благородство топлять лід,
Кров праведна горить на алтарі…
Життя героїв - справедливості похід,
Його в віках нестимуть кобзарі.
(Героям-воїнам АТО-ООС)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865748
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2020
Народ і вурдулаки владні
Зіткнулись гранями добра і зла
І кров тут не пролитись не могла…
Відверто впіймані злодюги
І люд, терпіти що не став наруги…
І потекла кров і зріла й молода,
Як у Дніпрі вода…
В цю найспекотнішу із зим,
Змішались кров, вогонь і дим,
І мерзлий лід від зла горів,
І кров світилась на корі,
На листі мерзлому каштанів,
На прапорах, на шинах, на траві…
Грудьми пішов народ проти тиранів -
Бо праведне творилось голові…
Все пам’ятаємо!
Ніколи не пробачим
Смертей синів і дочок молодих…!
Висіти будуть вбивці на гілляці!
Богиня справедливості Астрея
Сафарі помсти оголошує на них!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865350
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2020
Как то, осенью рыжей,
Легкий дождь пробежался Парижем…
Всем брюнеткам и блондинкам,
Кармелиткам и урсулинкам,
Капуцинам и фрацисканцам
И всем нищим канальным засранцам,
Бомжам и аристократам
И бедным и очень богатым,
Революционерам и коммунарам,
Одиноким и тем кто по парам,
Книжникам и фарисеям,
Виночерпиям и водолеям,
Кавалерам в клетчатых пальто,
Дамам в меховых манто,
Юбкам коротким и длинным,
Студенткам невинным,
Куртизанкам di lume – oneste
И гордым и тем кто без чести,
Творцам, потерявшимся в культуре,..
Стекая с карнизов архитектуры,
На плащи, на зонты,..
На простых и держащих понты,
Торговок бегущих по лужам,
Покупающим все что не нужно,
Бегущим с платьем в охапке
Рыжий осени дождь наплевал
в разноцветные шляпки…
Как то, осенью рыжей,
Пролетал я над дивным Парижем
И мелом инверсии на голубом -
«Я люблю тебя Париж!» -
Расчертил своим белым крылом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865108
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.02.2020
Трава, болото, камень и бревно,.. -
Творения без чувств, им все равно…
Когда из темноты выхватывает свет
Их формы, запахи и грации
Душевных к ним претензий нет,
Они для жизни декорации.
За жизнь короткую одну
Душа пылает только в людях,
Умрет душа, и жизнь забудут.
Душа истлеет раньше свечки…
Траве, болоту, камню и бревну
Порой дается вечность…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865017
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.02.2020
Я в океане музыки тону,
В миг умираю и воскресаю,
Гранитной глыбою иду ко дну
И в небо перышком взлетаю…
О,Ulrika A. Rosén,
Люблю как ты играешь,
На сердце розы заселяешь,
Мелодией любви их поливаешь.
А на разделе, на пороге рая,
В былом былое оставляя,
В едино мысли собирая,
Замру на миг и оглянусь
И Музе низько поклонюсь,..
Твои мелодии беру с собой
О.Ulrika A. Rosén,
Мне хорошо с тобой...
Ну, а когда рояль уже молчит,
Мелодия во мне еще звучит...
Спасибо, Ulrika A. Rosén,
Ты знаешь,..
Мне хорошо с тобой,
С души уходит боль,
Уже стемнело за окном,
А ты играешь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864845
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 14.02.2020
Ты прыгала скакала,
играла в городки,
Ты облака касалась
движением легким,
Ты птичкою летала
и рыбкою плыла,
А по ночам мечтала,
такие вот дела….
«And YOU say hey.... hey....
YOU said hey, what's goin' on…?»
Кричит она мне: эй, эй, эй, эй...
А я кричу ей, эй: что происходит?!
Эй, Эй, Эйййййй, что же происходит...?
Девченка повзрослела,
на лавочку присела,
Скакалку отложила,..
с весной пришла любовь…
Ты прыгала скакала,
играла в городки…
Дни солнечного детства коротки.
* є варіант пісні
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864670
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 13.02.2020