Юлія Мосс

Сторінки (1/67):  « 1»

Ты любишь две ложки сахара в чае

Ты  любишь  две  ложки  сахара  в  чае
И  знаешь  как  я  за  тобою  скучаю.
Ты  любишь  чёрный,  сладкий  и  с  мятой,
А  вся  в  слезах  на  постели  помятой.

Ты  любишь  две  ложки  сахара  в  чае,
А  я  потерялась  в  море  отчаяния.
Ты  любишь  тату,  на  руках  украшения,
А  я  чувствую  наш  полюс  притяжения.

Ты  любишь  две  ложки  сахара  в  чае,
И  каждый  день  слышишь  пение  чаек.
Я  же  пытаюсь  выйти  с  депрессии,
С  помощью  своей  глупой  поэзии.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685718
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2016


Если вдруг

И  я  не  буду  плакать,
Если  ты  вдруг  от  меня  уйдёшь.
Слёзы  из  глаз  не  станут  капать,
Если  ты  мимо  меня  пройдёшь.

Я  больше  не  начну  истерик,
Не  буду  рвать  всё  в  клочья
И  кричать  :  "Постой!"
Потому  что  также  было  с  теми,
Кто  мне  до  гроба  обещал  любовь.

А  сейчас,  прости,  но  я  устала
Тратить  нервы,  исчезать  в  себе
На  пару  дней.
Всё,  что  нужно  -  я  уже  сказала,
Уходишь  -  уходи  и  возвращаться,  
Милый  мой  не  смей.

Ты  ведь  знаешь,  как  люблю  тебя  я,
Нам  тяжело,  но  вместе  мы  сильней.
Наша  любовь  без  границ,  без  края,
Мы  любим  крепче  миллиона  вокруг  нас  людей.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679425
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.07.2016


От любви схожу с ума

Просто  от  любви  твоей  
Хочется  сойти  с  ума.  
Приезжай  домой  скорей  
Погибаю  тут  сама.  

Мне  твой  поцелуй  дороже,  
Чем  караты  золота.  
Нас  двое  -  так  похожи  и  
Друг  друга  ждём  сквозь  города.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678023
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.07.2016


Не приходь до нього ти зранку

Не  приходь  до  нього  ти  зранку,
Не  приходь  ти  до  нього  й  вночі.
Той,  хто  любить  -  прийде  й  на  світанку,
Буде  поруч  у  шумі  й  тиші́.

Не  любов  то  вас  гріє,  а  дотик,
І  не  пісня  звела,  а  лиш  час.
Ти  цілуєш  усі  його  кроки,
Та  дарма  -  його  вогник  вже  згас.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678022
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2016


Любите моряков

Любите  моряков  и  спящих  и  уставших,
Цените  каждый  миг,  когда  он  рядом.
Ведь  нет  порою  ничего  нам  слаще,
Чем  наслаждаться  его  восхищённым  взглядом.

Любите  моряков  и  в  радости  и  в  горе,
Неважно,  сколько  бед  сулит  вам  жизнь.
Его  частичка  жизни  ведь  не  слаще  в  море,
А  все  сомнения  -  всего  лишь  миражи.

Любите  моряков  -  у  них  есть  тоже  сердце,
И  чувствуют  ведь  то  же,  что  и  мы.
Для  них  разлука  с  вами  горче  перца,
А  дни  без  вас  чернее  самой  тьмы.

Любите  моряков  и  ждите  их  покорно,
Поплачьте  в  день  разлуки  лишь  и  всё.
Моряк  вернётся  рано  или  поздно,
И  вас  на  новые  вершины  унесёт.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676846
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.07.2016


Несгораемые в сердцах огни

А  несгораемые  в  сердцах  огни,
И  вечно  искрящиеся  глаза  -
Бывают  лишь  в  тех,  кто  нам  нужны,
Кто  не  даст  ни  за  что  нам  смотреть  назад.

Ах,  как  важно  нам  вовремя  всё  понять,
Рассказать,  предугадать  и  убежать
Вместе  с  тем,  с  кем  весело  даже  молчать,
И  молча  вдвоём  в  тишине  кричать.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676047
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.07.2016


Без тебя

Беда  творится  в  городе,  
В  котором  нет  тебя.
Я  сутками  с  тобой  на  проводе,
А  хочется  обнять.

Дождь  грубо  топит  улицы,
Сгорают  фонари.
Люди  утопают  в  лужицах,
А  я  тону  внутри.

Глаза  твои  бездонные,
А  голос,  словно  дьявол,
Ведёт  дорогой  тёмною,
Травит  улыбкой  твоей  -  ядом.

Я  не  мертва,  но  медленно
Сгораю  по  частям.
Тебя  я  ждать  безвременно,
Готова...  на  зло  тысяча  чертям!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669722
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.06.2016


История моей любви к тебе

Я  с  детства  раннего  тебя  искала,
Я  о  тебе  читала  в  книгах.
Тебя  в  блокнотах  рисовала,
С  того  момента  так  и  полюбила.

Шли  годы,  плыли,  словно  судно  в  море,
Я  всё  ходила,  я  бродила  по  чужим  следам.
Но  так  случилось,  что  одна  история,
Разбила  мне  понятье  о  тебе  на  пополам.

Нет,  ты  не  просто  человек  хороший,
Ты  не  писатель  и  не  музыкант.
Но  любовь  твоя  собственной  жизни  мне  дороже,
Из  всех  несовершенных  совершенств  -  ты  идеал.

Лишь  взгляд,  лишь  пару  слов  из  уст,
Лишь  мысли,  что  накрыли,  словно  пледом.
И  этот  мир  мне  без  тебя  стал  пуст,
Как  в  моей  жизни  от  тебя  не  стало  следа.

И  как-то  ночью,  неожиданно,  так  резко,
Пришёл  ты  невзначай  ко  мне  во  сне.
И  мир  хрустальный  мой  разбился  с  треском,
И  в  трижды  стал  характер  вдруг  слабей.

Я  с  каждым  днём  всё  больше  понимала,
Как  тяжело  забыть,  не  думать  о  тебе.
Хотелось  закричать  что  было  силы,  но  молчала,
В  итоге...    дала  всю  волю  в  руки  злой  судьбе.

Хрустальный  мир  мой  оказался  фальшю,
Лиш  слабое,  потёртое  стекло  -
Иллюзия  такого  себе  "счастья",
Срок  годности  которого  так  быстро  истекло.

Расстроена...  себя  гнобила  и  даже  не  ждала,
Ведь  мне  казалось,  что  тебе  я  больше  не  нужна.
Разочаровалась  я  во  всём,  но  приплыла  весна,
И  посмотрев  в  глаза  твои,  вдруг  поняла,  
Насколько  весь  сей  час  была  тебе  по-прежнему  важна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668728
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.05.2016


100 дней без тебя



Сотый  день  без  тебя,  
Снова  ночи  без  сна.  
Я  опять  и  опять,  
От  одиночества  схожу  с  ума.  

Сотни  дней  напролёт,  
И  бесконечный  отсчёт.  
Но  скоро  это  пройдёт,  
И  он  снова  вернётся  домой.  

Сотни  секунд  не  дышать...  
Других  людей  утешать,  
А  самой  тайком  рыдать,  
Когда  охота  к  чертам  всё  послать.  

Об  измене  нет  речи,  
Я  в  ожиданиях  встречи.  
Клялась  губам  его  навечно,  
Что  буду  ждать  его  в  тот  поздний  вечер.

Его  глаза  мне  обещали,  
Клялись  своею  синевой  
Верность  вечную  хранить.  
И  что  все  мировые  дали,  
Мы  вместе  в  силах  пережить

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667158
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.05.2016


Вернуть его

Небо  моё,  синее-синее,  
Дай  мне  его  увидеть.  
В  тучах  или  в  синеве,  
В  лучах  солнца,  в  инее,  
Лишь  на  секунду  увидеть.  

Море  моё,  не  волнуйся,  
А  просто  дай  мне  его  услышать.  
Хочу,  чтобы  он  улыбнулся,  
А  после  -  
Пошёл  ливнем  дождь  по  крышам.  

Ветер  мне  бредит,  
А  в  мыслях:  "хоть  бы  встретить",  
Он  вместо  лампы  мне  ночью  светит.  
С  ним  хорошо  днём  и  в  темноте  -  
Я  за  него  в  ответе.  

Природа  моя,  неси  меня  туда,  
Где  блестят  его  глаза,  
Где  смогу  прикоснуться  к  губам.  
Я  хочу  к  нему  туда,  
Откуда  ни  за  что  не  вернусь  назад.  

Знаю,  что  не  всегда  я  бываю  права,  
Но  лучше  так,  чем  никак,  
Ведь  всё  это  -  ничтожно,  
Дышать  без  тебя  сложно,  
Когда  лишь  с  тобой  я  жива.  

Прошу,  отправь  его  ко  мне  
Ну  или  просто  верни  обратно.  
Мне  так  хочется  лезть  по  стене  
Ногами  в  тишине,  ведь  
Без  него  моя  жизнь  напрасна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664805
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.05.2016


Не уезжай

Следы  на  асфальте  старательно  смывает  дождь,
Я,  затаив  дыхание,  наблюдаю  как  ты  идёшь.
Ещё  немного  -  и  моё  тело  бросит  в  дрожь,
Если  хочешь  -  обними  покрепче  и  ты  меня  поймёшь.

Ты  лишь  уехал  из  города,  а  в  душе  рухнул  мир,
На  глазах  дрожит  слеза,  гаснет  свет  из  пустых  квартир.
Моё  сердце  медленно  и  плавно  забывает  ритм,
Слава  богу,  что  хоть  дождь  на  немного  утих.

Снова  одна,  снова  затерялась  в  ожиданиях,
Тебя  нету  нигде,  но  всё  равно  ищу  глазами.
И  всё,  что  было  между  нами  -  уже  воспоминания,
На  нервах  вся,  пытаюсь  утопить  всю  боль  слезами.

Мне  так  хотелось  закричать  тебе  "Не  уезжай",
Но  я  не  кричала,  ведь  знала,  что  ты  уехать  должен.
Мне  не  хотелось  говорить  тебе  "Прощай",
Знаешь,  я  не  знала  никогда,  что  отпустить  бывает  сложно...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664528
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.05.2016


Верность

А  верность  она  в  глазах,
Искрящихся  пламенем  алым.
И  уж  точно  не  на  словах,
И  не  в  обещаниях  лукавых.

А  верность  она  изнутри,
Из  глубины  души  восходит.
Когда  од  других  -  ну  просто  тошнит,
Чахнет  сердце  от  неродных  мелодий.

А  верность  она  либо  есть,
Либо  это  не  верность  совсем.
Не  заменит  её  ни  лесть,
Ни  букет  дорогих  хризантем.

А  верность  явление  редкое,
Но  вот  если  и  есть  -  то  навечно.
Верность  это  что-то  бессмертное,
Верность  она  бесконечна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663657
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.05.2016


Из принцессы вдруг превратиться в мразь…

Из  принцессы  вдруг  превратиться  в  мразь,
И  молчать,  когда  в  душе  кричишь.
Больно,  когда  друг  падает  лицом  в  грязь,
А  ты  помочь  встать  ему  -  не  спешишь.

Страшно  видеть  как  плачет  отец,
И  как  разочаровалась  в  тебе  вся  семья.
Не  хочется  уже  ни  машин,  ни  колец...
Не  хочется  уже  видеть  даже  себя.

Слеза  по  щеке  -  всего  лишь  затишье,
А  впереди  самая  страшная  буря.
Ты  тихо  плачешь,  чтобы  не  слышать,
Голоса  существ,  под  названием  "люди"

На  фото  счастливая  и  распутная  ,
А  в  зеркале  пудришь  усердно  пятна  -
Улики,  покрасневшие  следы  грусти,
И  боль  так  картинно  стираешь  со  взгляда.

Огонь  любви  угасает  в  секунды,
Когда  в  его  взгляде  исчезли  искры.
Удивительно  как  назад  только  две  минуты,
Об  этом  не  было  даже  мыслей.

Жизнь  как  качеля,  расшатана  кем-то,
Удержаться  и  не  упасть  -  великое  дело.
А  кто-то  красит  её,  чинит  усердно,
А  кто-то  ещё  не  разучился  верить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662712
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2016


Любить моряка

Любить  тебя  -  
Значит  ждать  всю  жизнь  покорно.
Жить  без  тебя,
Не  видеть  глаз  тех  голубых  подолгу:
Днями,  месяцами,
А,  быть  может,  и  годами...

Время  от  времени  встречать,
И  снова  в  море,  в  океаны  провожать.
Ну,  а  на  память,  чтобы  помнил,
Тебе  оставлю  свои  фото.
Дабы  не  чувствовал  себя  там  одиноким,
И  не  коснулся  вдруг  твоего  сердца  холод.

Расстояние  -
Во  мне  всё  чаще  бьёт  тривогу.
Расставание,
Но  я  знаю  -  это  не  надолго.
Дождусь,  смогу  -  ведь  такова  моя  судьба,
К  тебе  прижмусь  я,  обниму  и  прикоснусь  к  твоим  губам...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662051
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.04.2016


Гірка правда

Вона  любила  рано-вранці,
Дивитись  довго  у  вікно.
Як  сонця  промені,  немов  коханці,
Так  ніжно  цілували  їй  чоло.

Вона  так  мріяла  багато,
І  сліпо  вірила  у  казку.
Чекала  з  нетерпінням  свято,
Що  змусить  її  зняти  маску.

Ніхто  не  знав  яка  вона  насправді,
Ніхто  не  чув  як  гірко  вдома  плаче.
Всі  люди  вірили  тій  "правді",
Але  та  правда  лиш  в  лапках,  одначе.

Ніхто  не  бачив  її  смутку,
Ніхто  не  чув  і  жалю  з  вуст.
Її  зривали,  мов  ту  незабудку,
Тягали  всім  бурлакам  на  розпуст.

І  як  та  пречудова,  дивна  сила,
Вселилась  в  душу  тендітної  душі?
Хіба  тоді  людина  лиш  красива,
Коли  тримає  увесь  біль  в  собі?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656851
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2016


В очікуванні тебе

Ти  так  далеко...
Але  так  мені  потрібен.
Життя  без  тебе,  немов  пекло.
Здається,  ніби  вже  дотла  згоріла,
Та  все  чекаю  -  вірно  і  покірно.

Ти  -  моя  надія,
Моя  любов  і  моя  віра.
Про  когось  іншого  я  й  думати  не  смію.
І  хай  коханню  не  знайоме  слово  "міра",
Я  все  чекаю  -  вірно  і  покірно.

Ти  моє  сонце,
І  без  тебе  дні,  мов  темрявою  вкриті,
Душа  і  серце  диким  болем  оповиті.
Ти  такий  один  у  всьому  світі,
Тільки  тобі  я  довіряю  як  собі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656019
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2016


Эми

Застыло  сердце  раз  и  навсегда,
Один  лишь  голос  твой  живым  остался  на  века.
Заледенела  в  жилах  кровь,
Но  твои  песни  на  повторе  вновь  и  вновь.

Ты  так  любила,  что  умирала  сотни  раз...
А  что  бы  было,  не  получив  ты  от  НЕГО  отказ?
И  если  б  не  закончилось  это  печально  так,
Ты  бы  не  ушла  от  нас  так  рано  в  темноту  -  во  мрак.

Любовь  жестоко  повела  себя  с  тобой,
Время  от  времени  терзая  твою  душу.
Из-за  неё  навечно  ты  обрела  покой,
Ведь  алкоголь  уже  не  смог  всю  боль  заглушить.

Погасли  огоньки  в  вечно  сияющих  глазах...
Богиня  джаза  -  ты  навсегда  в  наших  сердцах!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654527
рубрика: Поезія, Посвящение
дата поступления 25.03.2016


Прости

Прости,  любимый,  меня  за  все  ссоры,
За  мои  на  тебя    частенькие  обиды.
За  непонимания,  глупые  споры,
За  слёзы,  по  сути,  без  нужной  причины.

Прости,  любимый,  меня  за  молчание,
За  ревность  мою,  за  все  те  скандалы.
Прости,  что  однажды  постигла  отчаяние,
За  то,  как  зверела,  вопила,  кричала.

Прости  меня,  милый,  за  чувства,  что  ранили.
Прости  за  разлуку,  прости  за  страдания.
Прости  и  за  резкое  моё  вдруг  молчание,
За  недоверие,  недоговаривания...

Прости  меня  и  о  плохом  всём  забудь,
Ветром  сильным  сдувает  весь  негатив  пусть.
Чтоб  не  было  ссор  у  нас  больше  отнюдь,
И  исчезла  в  секунды  нависшая  грусть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653968
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.03.2016


Плачет поэт

Плачет  поэт  -  в  душе  его  горе:
Её  больше  нет,  лишь  пустота  в  доме.
И  сердце  разбито  на  части,  осколки...
Отпало  желанье  писать  о  ней  строки.

Где  же  ты,  милая,  куда  ты  исчезла?
За  что  я  любовью  к  тебе  так  истерзан?
Как  много  вопросов,  но  на  них  нет  ответа,
Теперь  его  муза,  царит  в  небе  где-то.

Ах,  как  было  любо  ласкать  её  руки,
Смотреть  ей  в  глаза,  целовать  её  губы.
За  что  это  горе,  злосчастные  муки?
Почему  небеса  с  поэтом  так  грубы?

Плачет  поэт,  плачет  так  горько,
Не  нужен  никто  ему  -  лишь  она  только.
И  мысль  о  её  безвозвратном  уходе,
Творит  в  нём  ненависть  к  жестокой  природе.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653586
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.03.2016


Расстояние

Как  тяжело  любить  на  расстоянии,
Не  видеть  дорогих  ни  рук,  ни  глаз.
Это  в  сотни  раз  похуже  расставания,
И,  в  конце  концов,  оно  погубит  нас.

Как  тяжело  сидеть  одной  и  вечерами,
За  чашкой  чая  тебя  лишь  представлять,
Что  ты  не  где-то  там  один  или  с  друзьями,
А  здесь  со  мной  и  хочешь  вечно  за  руку  держать.

Как  тяжело  писать  тебе  "люблю",  "скучаю",
Как  надоело  ныть:  "  хочу  скорей  увидеть".
Ведь  наша  встреча  -  явно  не  случайна,
И  мы  с  тобой  одни  в  этом  безумном  мире.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653300
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.03.2016


Тихенько ти прошепотів мені

Тихенько  ти  прошепотів  мені  "люблю",
І  світ,  немов  всередині  згорнувся.
"Щоб  ти  була  щаслива  -  все  зроблю",
Та  в  один  день  пішов,  не  повернувшись.

Я  вірила  усім  твоїм  словам,
І  так  боялася  зробити  тобі  боляче.
"Я  розлюбив  тебе"  -  читаю  по  складам,
На  устах  твоїх,  навпроти  тебе  стоячи.

Всохли  всі  дерева,  що  росли,
І  зав'яли  квіти,  що  цвіли  для  нас.
Нам  обом  потрібно  далі  йти,
І  знаходити  для  інших  людей  час.

Пройдуть  дні,  хвилини  і  секунди,
Ми  забудемо  один  одного  навіки.
Не  буде  чути  наших  голосів  усюди,
І  своє  "люблю"  будемо  іншим  шепотіти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653299
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2016


Побудь со мной

О  чём  ты  думаешь,  когда  видишь  моё  фото,
О  чём  молчишь,  закрываясь  в  своей  комнате?
Что  скрывают,  так  прелестно,  твои  честные  глаза,
И  что  ты  так  хотел  сказать,  но  мне  услышать  не  судьба?

Сядь  рядом  здесь,  возле  меня,  и  расскажи  мне  обо  всём:
Как  летней  ночью  бил  в  глаза  злосчастный  свет  от  фонаря,
Как  ты  ночью  одиноко  бродил  по  улицам,  бульварам,
Так  невзначай  и  налегке,  в  надежде  вдруг  встретить  меня.

Я  знаю  всё,  пусть  иногда  мне  кажется  наоборот,
Я  так  хочу  вернуть  наш  последний  разговор.
И  пусть  не  знаю  я  о  чём  с  тобой  нам  говорить,
Просто  позволь  мне  сие  счастье    снова  пережить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652766
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.03.2016


Истина

Почему  же  так  выходит,  
Что  к  истине,  любой  на  свете  человек,  
Так  поздно  иногда  приходит.  
И,  к  сожалению  большому,  
Приходит  он  уже  тогда,  
Когда  задёрнуты  на  окнах  шторы,  
И  сорваны  все  провода...  

Всю  свою  жизнь  и  до  сих  пор  
Я  выбирала  тех  людей,  
О  которых  заводили  б  разговор  
И  вслед  бросали  мне  завистливый  свой  взор.  
Но  вот  стоит  теперь  вопрос:  
А  счастлива  ли  я  имея  то?  
И  если  уж  задался  сей  вопрос,  
То  очевиден  мой  ответ...  

Я  не  счастлива  -  
Я  не  имею  человека  для  души.  
В  погоне  за  всеобщим  уважением,  
Сломала  жизнь  не  только  лишь  себе,  
Но  и  другим...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652765
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.03.2016


Прощай навечно

Уйти,  не  прощаясь,  надолго,
Навечно.
Надеюсь,  что  больше  тебя
Я  не  встречу.
В  июле  не  вспомню  ни  днём,
Даже  вечером.
Сотни  дорог  и  людей  впереди
Обеспечено.

Я  одно  лишь  прошу  -  ты  за  мной  
Не  ходи.
Меня  оставь  здесь  одну  и  быстрей
Уходи.
Может,  лет  через  десять  я  вспомню
Конечно.
Но  это  не  значит,  что  снова
Тебя  средь  толпы  я  опять  же
Замечу.

Не  нужен  мне  ты,  не  нужен  тот
Вечер.
Свободна  когда  нет  тебя.
Вот  сердечно,
Прошу  позабыть  обо  мне,
Так  бесчеловечно
Каким  есть  сейчас  и  каким  будешь
Вечно.

Все  те  моменты,  страдания,  
Встречи.
Были  напрасны  и  розы  и
Свечи.
Старания  обоих  в  момент
Покалечены.
Мы  друг  другом  навечно  теперь
Незамеченны.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652464
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.03.2016


Первый и последний

Ты  был  первым,  
Кому  я  сказала  "люблю".
И  последним,
Кому  я  это  скажу.

Улыбайся  почаще,
Лишь  для  меня.
А  я  буду  краше  -
Для  одного  тебя.

Всем  другим,
Мы  помашем  гордо  рукою.
В  этом  мире  одни  -
Лишь  я  с  тобою.

Обнимай  меня  так,
Как  не  обнимал  никогда.
И  целуй  ровно  так  же,
Как  в  первый  раз,  тогда.

Если  весь  мир  пойдёт  против  нас,
Я  гордо  возьму  твою  руку.
Не  пророню  и  слезинки  из  глаз.
С  тобой  до  конца  жить  я  буду.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652458
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.03.2016


Життя

Ти  жалієшся  на  власну  долю,
На  безліч,  ще  не  прожитих  тобою,  моментів.
Ти  відстоюєш  незалежність,  власну  волю,
Але  як  і  всі  маєш  кількасот  секретів.

Я  ні  в  чому  не  звинувачую  тебе,  повір,
Лиш  намагаюсь  знайти  оту  істину,
Звідки  береться  в  тобі  хижий  звір,
Що  створює  в  тобі  дивну  містику.

Звідки  в  тебе  ненависть  до  свого  життя,
І  де  взяти,  де  витрясти  справжню  любов?
Яким  чином  забутися  до  небуття,
Аби  більше  не  згадувати  про  це  знов...

Не  тікай  від  проблем  та  не  уникай  невдач  -
Легким  життя  не  завжди  буває.
Попереду  сотні  найважчих  задач,
І  лиш  той,  хто  бореться  завше  перемагає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652197
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.03.2016


Primum amare

Якби  була  така  можливість,
Коли  б  раптово  стрілись  ми...
І  не  зважаючи  на  зрілість,
На  зайві  та  безглузді  всі  думки,
На  те  що  скажуть  люди  різні,
На  те,  ким  ми  колись  були  -
Ми  б  лиш  сиділи  й  говорили...

Я  б  так  хотіла  розказати,
Все  що  було  і  зараз,  нині,  є.
Я  б  так  хотіла  показати,
Себе  з  такої  сторони,
Щоб  ти  побачив  мене  іншу.
І  знав  -  що  тої  дівчинки  з  диниства
Немає  і  більше  вже  не  буде.

Та  доля  знає  -  добром  це  не  скінчиться,
Ми  такі  різні,  нам  так  важко
Знайти  щось  спільне  для  душі.
Але  ж  колись  ми  все  таки  любили,
І  не  могли  один  без  одного  й  хвилини.
Та  все  змінилося  -  ми  виросли  й  забули
Як  підпирали  разом  старенькі  шкільнії  підвіконня.
В  житті  нас  ще  чекають  білі  й  чорні  смуги,
І  біль  і  радощі  і  тяжкії  за  кимось  туги...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652195
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2016


Забытая любовь

Шум  улиц  укрывает,  словно  одеялом,
И  я  тону  в  бесконечных  сигналах  машин...
Настроение:  думать  о  приятном,
Без  веских  на  то  причин.
Я  вдыхаю  серый  воздух  полной  грудью,
И  расправляю  свои  крылья.
Ты  отравляешь  этот  воздух  ртутью,
Дабы  я  снова  падала  в  уныние.

И  в  голове  вопрос  "Зачем?"
Среди  людей,  сгоревших  в  пепел,
В  душах  которых  прах  их  сгнивших  вдруг  систем.
А  может  ты  настоящую  меня  не  встретил,
Или  в  который  раз  откладываешь  встречу  на  "потом".
Я  проходила  сотни  раз  мимо  тебя,  но  ты  так  и  не  заметил.

Зачем  устраивать  из  слёз  своих  потоп,
Зачем  устраивать  мне  сцены  бесконечных  чувств?
Ведь  никогда  не  вспомнишь  ты  о  том,
Как  после  стольких  лет,  стольких  безумств
Ты  неожиданно  внутри  стал  пуст.

И  не  поможет  магия  дождя,
И  отрывки  из  фильмов  про  любовь.
Ведь  с  тех  пор  как  рядом  нет  тебя,
Я  потеряла  над  собой  контроль.
Не  милы  мне  ни  музыка  ни  книги,
Не  нравится  мне  даже  пить  вино.
Я  так  хотела  вновь  тебя  увидеть,
Но,  видимо,  не  суждено...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652013
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.03.2016


Безумие

Гаснут  фонари  и  затихают  улицы,
Солнце  с  Луной  меняются  местами.
Мы  сходим  с  ума  от  этой  безумицы,
И  наши  чувства  не  передать  словами.

Я  с  виду  милая,  но  это  только  кажется,
Мой  тихий  омут  не  всем  далеко  нравится.
Ты  с  виду  добрый,  но  это  лишь  снаружи,
Мы  бесконечны,  любовь  нам  разум  кружит.

Не  отпускай  мою  ты  руку,  милый,
Мне  не  охота  покидать  тебя.
Твои  объятия,  точно  невидимою  силой,
Воруют  моё  сердце  медленно  и  любя...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652011
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.03.2016


Любимому

Меня  уносит  волною  широкой,
Я  так  мечтаю  к  тебе  приплыть.
Сердце  вновь  ожило  от  осколков,
После  горя,  несчастной  любви...

Я  обнять  тебя  жажду  так  крепко,
И  никогда  в  жизни  не  отпускать.
Влюбились  друг  в  друга  так  слепо,
Что  никто  нам  не  в  силах  мешать.

Мне  так  много  охота  сказать,
Но  я  просто  тону  в  своих  мыслях.
Захотелось  вдруг  взять  и  сбежать,
И  вместо  громкого  смеха  -  молчать.

Я  хочу  вернуть  каждый  момент,
Каждый  жест,  каждый  взгляд  -  всё,  что  было.
Для  меня  большей  радости  нет,
Знать  что  снова  люблю  и  любила...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651732
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.03.2016


Одесса

Расскажи  ей  про  Одессу,
О  том,  как  босиком  по  морю,
Бродил  дабы  спастись  от  стресса.
Ты  расскажи  ей  обо  всём,
О  людях  и  о  голосистых  чайках.
Как  вдруг  вдыхая  запах  моря,
Исчез  из  сего  мира  ты  случайно.
И  как  боролся  с  мыслями  о  ней  отчаянно,
Но  не  получалось  всё  равно.

Ты  расскажи  ей  про  Одессу,
О  приключениях,  смешных  моментах
Как  оба  вы  мечтали  оказаться  где-то,
Где  вас  никто  на  свете  не  найдёт.
Ты  вспомни,  как  любили  оба  слепо,
И  не  разлюбили  до  сих  пор.

Расскажи  ей  про  Одессу,  милый  друг,
Ответь  на  все  её  вопросы,  что  кружатся  вокруг.
Расскажи  ей  как  жарким  летом  ,
Там  горяч  точно  огонь  песок.
Как  счастлив  был  до  седьмого  неба,
Когда  впервые  услышал  её  звонкий  голосок.

Ты  можешь  и  не  говорить,  а  лишь  молчать,
Смотреть  в    бесконечные  зелёные  глаза.
О  чём-то  в  голове  своей  мечтать,
И  знать,  что  всё  это  она  не  узнает  никогда.
А  можешь  продолжать  рассказывать,
И  она  будет  тебя  покорно  слушать.
И  тоже  будет  в  голове  своей  мечтать,
И  этим  же  тебя  безумно  мучить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651731
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.03.2016


Зниклий в небесах

Шматки  слів,  мозаїкою,
Створили  наших  почуттів  пано́.
Розмова  за  льодяною  кавою,
Але  в  душі  самотньо  все  одно.

Ти  таємниця,  нерозкрита  лиш  для  мене,
Ти  тінь,  тебе  не  видно,  але  ти  живий.
Тобі  привіти  передаю  далеко  в  небо,
З  надією,  що  зможеш  там  почути  їх.

Душа  слізьми  пропитана,  
Мов  фреска,  де  малював  ти  фарбами  любов.
Вона  таємнича  і  розмита,
І  почуттями  до  країв  забита.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629393
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2015


Ангел

Пуста  кімната  і  холодні  стіни,
Мороз  на  вікнах  застига.
Ти  символ  щастя,  символ  віри,
Мій  ангеле,  мене  оберігай!

І  я  сама  в  отій  кімнаті...
Так  самотньо  й  тисяча  думок,
Впитали  стіни  в  моїй  хаті.
А  в  голові  один  переполох.

Дивлюсь  на  тебе  й  тишком  мрію,
Як  ти,  у  небо  враз  злетіти.
Від  суєти  й  усього  світу  млію,
Бо  в  цьому  світі  радіють  лише  діти.

Тут  нам  нема  чого  ловити,
Серця  розбиті  на  частини.
І  сліз  гірких,  болючих  котяться  лавини,
Мій  ангеле,  ти  ж  можеш  це  спинити.

Дай  мені  крила,
Дай  можливість  полетіти!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629390
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2015


Любов не приходить в дванадцять

Любов  не  приходить  в  дванадцять,
Не  приходить  вона  і  вночі.
Не  прийти  вона  може  і  в  двадцять,
Якщо  лід  не  розтав  ще  в  душі.

Любов  валізами  не  відправляють,
В  магазинах  теж  не  купляють.
Так  усі  любов  слізно  бажають,
Гірко  плачуть  коли  те  втрачають.

Для  кожного  вона  особлива,
Захована  в  фразах,  в  словах.
Комусь,  може,  незрозуміла,
Вона  у  вчинках  і  дотиках,  так.

Любов  не  приходить  в  дванадцять,
Вона  не  прийде,  й  не  чекай.
Любов  приходить  лише  один  раз,
Ти  зловити  її  встигай.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628928
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2015


Кожен мій вірш

Кожен  мій  вірш,
Мов  нескінченний  потік  думок.
І  думки  всі  про  тебе  одного,
Не  покидають  мене  все  одно.

Кожен  мій  вірш,
Я  пишу  і  весь  світ  під  ногами,
Немов  стелиться  тут,  перед  нами.
І  я  плачу  від  щастя  ночами.

Кожен  мій  вірш,
Ховає  пристрасть  поміж  рядками,
Ту  любов,  нездоланну  віками.
Вона  цвіте  й  розквітає  між  нами.

Кожен  мій  вірш,
То  тобі  подарунок  на  згадку.
Зустрічай  мене  ти  на  ґанку,
Лиш  чекай,  я  прийду  до  світанку.

Кожен  мій  вірш,
То  душа  моя  розшарпана,
Болюча  рана  на  серці  подряпана.
І  коса,  так  незвично,  розпатлана.


Кожен  мій  вірш,
Ти  читаєш  так  пильно  і  знаєш.
Ті  слова  всі  про  тебе  -  впізнаєш,
І  всі  рани  в  душі  залатаєш.

Кожен  мій  вірш.
Ти  вчитуйся  в  кожнеє  слово,
Перечитуй  рядки  знову  й  знову.
І  зрозумієш  мою  власну  мову.


Кожен  свій  вірш,
Я  присвячую  твоїм  очам.
Зігріваюсь  у  твоїх  руках,
Залишаючись  з  цим  сам  на  сам.

Кожен  свій  вірш,
Я  пишу  під  натиском  смутку,
Коли  рядки  самі  лізуть,  мов  смужка.
І  слів  теплих  сиплеться  стружка...




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628926
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2015


Татові

Ранку  зимового,  білого,  сніжного,
Сама  я  на  кухні  каву  пила.
Чекала  я  вітру  холодного,  східного,
Але  лиш  тебе  земля  принесла.
Повернувся?  Ну  здрастуй,  заходь,
Роззувайся.
Надовго  чи  лише  на  пару  годин?
Живемо  ми  добре,  ти  не  переймайся,
А  ти,  як  я  знаю,  ще  й  досі  один...
Ти,  бачу,  згадав  нас,  та  на  жаль  уже  пізно,
Без  тебе  так  добре,  ми  звикли  вже,  звісно.
Ми  вже  не  сумуєм,  лиш  згадуєм  трішки,
Нещастя  твої  -  для  нас  то  потішки.
Сідай-но  за  стіл,  тобі  чай  чи  каву?
До  речі,  я  скоро  поїду  в  Чикаго.
За  що?  То  не  суть,  пий  краще  каву,
Тихенько  там  сьорбай  і  не  зачіпай
І  подумки  все,  що  було  ти  згадай.
Ти  скажеш:  "Люблю  тебе,  доню  любима!",
А  я  лиш  кивну  і  тихенько  відкину:
"Я  теж  тебе,  тату,  колись  так  любила,
А  ти  взяв  і  зник,  не  залишивши  пилу."
Відійди  від  колиски,  спить  ще  дитина,
Та  й  так  я  не  дам  тобі  в  руки  її.
Вона  ще  маленька,  але  вже  людина,
Тобі  навіть  у  старості  нею  не  буть...
Не  мацай  руками  сім'ю,  що  щасливо,
Живе  й  насолоджується  повним  життям.
Ми  своє  щастя  любов'ю  створили,
Не  для  того,  щоб  ти  його  зіпсував...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628716
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 14.12.2015


Мій sense життя

Ти  знаєш  мову  моєї  душі,
Краще  навіть,  аніж  я  сама.
Ти  розумієш  сенс  усіх  моїх  віршів,
Кожен  символ  і  незначну  метафору.

Незламний,  нездоланний  і  рішучий,
Ти,  як  Яновський,  прагнеш  до  мети.
Наше  спілкування,  ніби  епітетів  співзвучність,
В  моїх  віршах  життя,  а  у  житті  лиш  ти.

Ти  знаєш  кожен  міліметр  мого  тіла,
Ти  розумієш  погляд  мій  краще,  ніж  слова.
Ти  любиш  сам  і  знаєш,  що  я  теж  не  розлюбила,
Нас  не  здолає  час  і  не  лякають  небеса...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627637
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2015


Кава

Ти  топиш  смуток  в  гіркій  каві.
Ти  запиваєш  нею  недоспанії  ночі,
Холодні  ранки  й  свою  самотність.
Ах,  як  хотілося  б  втопитися  самому  в  ній,
І  навіть,  забутись  до  нестями.  
Більше  не  почути  її  сміх,
Не  обійняти  поглядом  чарівні  очі.

Ти  топиш  жаль  свій  в  гіркій  каві.
Вона  десь  там,  далеко,
Вас  розділяють  кілометри.
Ти  б  все  віддав  аби  її  побачить,
З  надією  шукаєш  образ  в  перехожих,
Блукаючи  один  по  вулиці.

Ти  топиш  її  погляд  в  гіркій  каві,
І  заїдаєш  нишком  ті  солодкі  губи.
Намагаєшся  її  забути,
Та  образ  ще  живий  і  ще  являється  тобі  у  сні.

Ти  топиш  спогади  про  неї  в  гіркій  каві,
І  тонеш  у  сумних  музичних  стонах.
Жоден  акорд,  інструмент,    жодне  баре,
Не  пояснить,  не  розкаже,
Як  бушує  та  любов,  що  кігтями  серця  дере.
І  кава  та  гірка  й  несмачна,
Не  втопить  біль  твій  як  би  не  хотів.
Тобі  ніщо,  ніхто  нічим  не  допоможе,
Бо  в  цій  особі  схований  увесь  твій  світ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627633
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2015


Mea fata

Так  багато  промайнуло  літ,
Стільки  зим,  снігів,  стільки  морозів.
Скільки  всього  пережито  -  не  разом.

Так  багато  пройдено  доріг,
Здається,  ніби  йти  ми  вже  не  в  змозі.
І  один  одного  не  пустим  на  поріг,
Мовчки  йтимемо,  самотні,  по  дорозі.

Роки  дитинства,  юності  моменти,
Нам  лише  фрагментами  вдалося  зберегти.
Здавалося,  життя  таке  коротке,
І  ось  ми  вже  немов  в  кінці  дороги,
Та  насправді  нам  ще  дуже  довго  йти.

І  доля  не  обманює  ніколи,
Усіма  силами  так  хоче  довести,
Що  ми  створені  один  для  одного.
І  кращого  нам  просто  не  знайти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627469
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2015


Кінець

Прикро,  коли  дві  рідні  душі  розходяться
В  різні  сторони,  куточки  планети.
Кожен  тепер  сам  про  себе  непокоїться,
Все  що  залишилось  в  згадках,  в  пам'яті
Намагається  стерти.
Його  дратував  її  гіркий  плач,  
Але  він  лише  кричав,
Для  нього  немає  поняття  "пробач".

Вона  рвала  на  шмаття  свою  душу,
Дарувала  йому  своє  все  тепло.
Ночами  виливала  сльози  на  ведмедика  з  плюшу,
Але  йому  ніколи  вже  не  знати    того...
Її  дратувала  його  байдужість,
Лише  до  неї.
Та  вона  стримувала  свою  лютість  -
Кохання  володіло  нею.

Вона  знала,  що  скоро  може  настати  кінець,
Буде  окремо  вона  і  будеш  окремо  ти.
Пройдуть  роки  й  вона  піде  з  іншим  під  вінець,
А  ти  все  ще  сидітимеш,  один  біля  плити,
З  сотню  разів  жалітимеш,  що  не  зміг  вберегти...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623439
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2015


Любов це…

Намагатися  спробувати  на  смак
повітря,  яким  вона  дихає.
Стати  разом  з  нею  на  старт,
повірити  в  неї,  підтримати.
Зрозуміти  кожен  її  крок,
кожне  слово,  сміх  і  плач.
З  нею  разом  зробити  стрибок,
Допомогти  знайти  вихід  з
найскладніших  задач.
Витерти  сльози  і  обійняти,
Заповітні  три  слова  -
Не  забути  сказати.
Цілувати  щиро,  тендітно
і  ніжно,
Вдихати  аромат  її  волосся
Безупинно.
Є  речі  особливо  яскраві,
інтимні.
Є  любов  яку  не  дано
Усім  зрозуміти...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623426
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2015


Вона не роскаже де болить

Вона  не  розкаже  де  болить,
Вип'є  кави  і  все  стане  добре.
Будь  впевнений  -  навіть  в  найгіршу  мить,
Вона  не  ступить  від  тебе  і  кроку.

Вона  не  розкаже  що  в  неї  на  душі,
Так  звикла,  що  всім  все  одно.
Сидітиме  сама  в  глибокій  тиші́,
Задивившись,  кудись  далеко,  у  вікно.

Вона  не  розкаже  де  болить,
Але  ти  й  сам  зможеш  побачить.
І  в  оцю  саму  тендітну  мить,
Ти  знатимеш  як  і  що  робить...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622160
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2015


Картина любові

Як  художник  -  пензлик  підбираєш,
Змішуєш  безліч  кольорів.
Немов  те  полотно  за  рідне  -  так  про  нього  дбаєш,
В  картині  дивний  мікс,  тандем  найтепліших  почуттів.

Там  сонце  -  його  промені  зігріють  в  найсіріший  день,
Дерев  нема,  лише  якісь  фігурки.
Ти  чорним  обмальовуєш  палаючий  огень,
У  вікно  задивишся...  А  уночі  -  спробуєш  заснути.

Та  сну  спокійного  не  буде,
Вона  вкраде  твоє  самотнє  серце.
Печаль  тебе  охопить  люта,
Але  життя  не  лише  з  цукром,  а  й  із  перцем...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621846
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2015


Ненависть

Вже  ніби  кінець,  а  відчуття  -
Наче  тільки  початок.
Ти  ж  ніби  все  вже  сказав,
Але  все  одно  не  в  змозі  змовчати.
Мене  так  дратує  твоя  зарозумілість  ,
Дика  наглість  і  гнилюща  підлість.

Важко  зрозуміти  твої  наміри,
Важко  зрозуміти  деякі  вчинки.
Моя  ненависть  іноді  палає,  немов  фаєри
І  хочеться,  щоб  вона  спалила  до  тла
Твоїх  слів  личинки...

Обіцяю,  я  буду  твоїм  найгіршим,
Найстрашнішим  і  
Найкошмарнішим  сновидінням.
Свій  тихий  вирій  втоплю  у  тиші,
А  твій  світ  наповниться  кривавістю,
І  гучним,  злим  гудінням.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621215
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.11.2015


Та, що…

Та,  що  вірить  кожному  твоєму  слову,
Та,  що  турбується,  переживає  і...  чекає.
Та,  яка  завжди  дивиться  лише  тобі  у  вічі,
І  з  легкістю  помітить  в  них  радість,  сум,  або  ж  відчай.

Та,  що  сотень  таких  як  ти  в  житті  не  має,
Та,  що  біжить  тобі  на  зустріч,  обіймає.
Та,  що  сумуючи,  нічого  не  говорить,  а  лиш  тихо  зітхає.
І  яка  повністю  твоє  серце  собою  займає.

Та,  що  не  покаже  свого  болю,  
Та,  що  замаскує  його  посмішкою  -  така  вже  її  доля.
Та  що  не  покаже  де  саме  болить,
І  та,  що  може  все  забути  в  одну  мить...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621163
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2015


Не плач

Сльоза́ми  ти  собі  не  допоможеш,
Не  думай,  що  щось  зміниться  опі́сля.
Сама  собі  цим  гірше  робиш,
Вмикаючи  на  повтор  найсумнішу  пісню.
Жалітись  людям  на  своє  нещастя  -
Вбивати  фортуну  ледь  не  назавжди́.
На  себе  лише  ти́  насилаєш  всі  прокляття,
Все  буде  добре,  лиш  трішечки  зажди́...

Вночі  чи  вдень  -  не  так  уже  й  важливо,
Закинь  свій  сум  кудись  за  о́брії.
Нехай  страждання  змиє  люта  злива,
Всі  свої  думки́,  які  були  весь  час  недобрими,
Відпусти,  залиш  і  не  шукай  ви́нних.

Не  плач  на  людях  -  тебе  не  зрозуміють,
Лише  осудять,  ви́сміють  і  згні́тять.
Цей  люд  жорстокий,  але  це  все́,  що  вони  вміють,
Обізвуть,  заб'ють  і  навіть  не  помітять,
Як  їх  життя  зненацька  промайне  у  голосі́нні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621075
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.11.2015


Відпусти

Відпусти  мене  
Бачиш,  я  страждаю.
І  силомі́ць  не  тримай  мене,
Біля  тебе  задихаюсь.
Ти  не  кохав  і  не  любив  мене,
А  я  досі  кохаю...

Не  кажи  мені,
Як  добре  було  нам  удвох.
Не  клянись  мені,
Що  ти  колись  повернешся  знов.
І  не  турбуй  мене,
Дарма  сказаними  репліками,
Обіцянками  брехливими  й  далекими.

Відпусти  мене,
Моє  серце  й  мою  душу,
Що  ходила  п'ятами  за  тобою.
Не  тримай  мене,
Мої  плечі  і  долоні.
Адже  все́,  що  належить  мені,
Одного  разу  загине  в  твоїм  полоні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620840
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2015


На горизонті знову ти…

Печаль  і  сум  не  спалить  жоден  вогонь
У  каміні.
І  наші  шляхи  перетворилися  на  клубок
заплутаних  ліній.
У  тиші,  якій  немає  ні  кра́ю  і,  навіть,  кінця,
Намагаюсь  приховати  залишки  само́тності
зі  свого  лиця.  

Сльози,  на  жаль,  не  зга́сять  мій  біль,
І  тонни  зіро́к  в  пурпуро́вому  небі,
Не  вгамують  в  душі  моїй  заметі́ль,
Ти  душу  мою  зім'яв  грубо  в  жме́ні.

Намагаюсь  забути  і  мовчки  заснути,
Сховати  у  ковдрі  всі  моменти  і  спогади.
Хочеться  просто  самій  тут  побути,
Виключно  в  темряві,  без  жодної  по́думки,
Але  щойно  забуду,  щойно  всміхнусь,
Як  на  горизонті  -  знову  ти...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620830
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2015


Листопадний дощ

Доїдаючи  останній  кубик  шоколаду,
Насолоджуєшся  листопа́дом.
Це  та  пора,  коли  погода  грає  з  нами  в  шахи,
Коли  з  початком  дощу,  люди  панікуючи  кудись  біжать,  
немов  мурахи.

Сонце  по-осінньому  зігріває  ласкавою,
Ніжною,  немов  ковдрою,  любов'ю.
Це  та  любов,  яку    нам  дарувала  мати,
Це  те  тепло,  яке  ні  з  чим  не  зрівняти.
І  ти  ховаєшся,  за  парасолькою,  від  крапель  дощу,
Обминаєш  долинки  і  хочеш,  щоб  він  негайно  вщух.

Прозорі,  по  всьому  асфальту,  долинки,
Немов  розбитого  скла  ула́мки.
Прозорі  й  теплі  дощові  крапли́нки,
Немов  прохолодного  осіннього  вітру  коха́нки,
Освіжають  і  купають  цю  зе́млю  до  самого  світанку.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620576
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.11.2015


Особлива мить

Зимовим  ранком,  поспішаючи,
Піднімеш  з  ліжка  свій  мускулистий  стан.
На  кухні,  каву  розпиваючи,
Цигарко́вим  димом  відтвори́ш  туман.

Я  так  любила  запах  твого  одеколону,
І  так  любила  той  ненави́сний  дим.
Який  ти  задоволено  випускав  із  свого  рота,
І  отримував  від  цього  насолоду.

Побачиш  силует  мій  у  вікні,  підійде́ш,
Станеш  поряд,  щось  мугикнеш  сам  собі.
Тобі  набридне  так  стояти  і  ти  тихенько  обійме́ш,
А  я  не  ворухнуся  -  боюсь  цю  мить  навіки  втратить.

Я  лиш  тихенько  посміхну́ся,
Зади́влюсь  загадково  кудись  у  далечі́нь.
До  тебе  ніжно  пригорну́ся,
Пірнувши  в  особливу  цю  тиші́нь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620575
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 12.11.2015


Місто

Мені  страшно,  я  боюся  свого  міста,
Цих  незгасанних  ліхтарів  вночі.
Мені  страшно,  мене  лякає  наша  відстань,
Хоч  від  свого  серця  ти  віддав  ключі.

Мене  лякають  пусті  голови  місцевих,
Дурні  звички  й  анти  толерантність  "ближніх".
Їхні  душі    -  тхнуть  запахом    свинцевим,
Хоч  виливають  пів  флакону
Парфумів  модних  і  престижних.

Мені  страшно,  задихаюсь  в  цьому  місті,
Всюди  попіл,  пліснява  і  сірість.
Мені  страшно,  я  тікаю  з  цього  місця,
На  місяць-два,  а  пощастить  -  й  на  вічність...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620110
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 11.11.2015


Кохай мене

Кохай  мене,  
Кохай,  доки  твоє  серце  б'ється,
Доки  не  зайшло  палюче  сонце,
Кохай,  доки  море  нам  сміється.
Доки  моя  рука  в  твоїй  долоньці.

Тримай  мене,
Тримай  міцно  і  не  відпускай,
Все  що  поганого  було  між  нами,
Скоріше  забувай  і  мене  до  себе  
Ще  сильніше  притискай.

Клянись  мені,
Клянись  в  своїй  любові,
Клянись,  що  не  залишиш,  не  підеш.
Клянися,  що  не  вчиниш  мені  болю,
І  моє  серце  на  шматки  не  розірвеш.

Пробач  мені,
Мої  скандали,  ревнощі,  годинні  вистави,
Пробач  недовіру,  надмірну  вразливість.
Пробач  і  байдужість  і  дурні  забави.
Повір,  я  виправлюсь  -  дай  лиш  можливість.

Хвали  мене,
Хвали  за  турботу,  кохання,  за  те,
Що  я  в  тебе  остання  й  за  те...
За  те,  що  обрала  тебе  без  вагання.
Я  ж  хвалю  тебе  за  сміливість,
За  рішучість,  за  чесність  і  щирість.

Люби  мене,
Люби  немов  дитина  -  так  само  щиро  й  відкрито.
Люби  так,  як  ніхто  не  зможе,
Як  нікому  ще  на  світі  не  вистачало  сили.
Головне  люби,  а  там  Бог  допоможе.

Забери,
Забери  мене  до  себе.
Замкни  всі  вікна,  двері  й  не  випускай.
Щоб  хотілося  карабкатись  на  стелю,
Забирай  мене  і  одну  не  залишай.

Відпусти,
Відпусти  мене  на  волю,
Не  чини  лихого  болю  -  
Якщо  не  хочеш  буть  зі  мною.
Бо,  в  такім  разі,  ти  не  моя  доля.
А  поки...

Кохай  мене,  
Кохай,  доки  твоє  серце  б'ється,
Доки  не  зайшло  палюче  сонце,
Кохай,  доки  море  нам  сміється.
Доки  моя  рука  в  твоїй  долоньці.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619931
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2015


Жертва

 І  не  зрозуміло  -  поганий  день,
Чи,  все  ж  таки,  погане  життя.
Не  зрозуміло  чи  то  лише  мігрень,
Чи  розум  розриває  до  небуття.

Лихі  думки,  нахабні  погляди,
Тисячі  думо́к  -  огидних  і  абсурдних.
В  голові  по  сто  разі́в  крутяться  ці  спомини,
Слів,  фраз  -  тими  людьми    -  забутими.

Затамувавши  подих  і  піднявши  голову,
Ти  йдеш,  не  озираючись  і  прямо,
Приховуючи  свою  душу  загадкову  
Від  чужих  насмі́шок,  холодних  фраз
І  найдурніших  в  світі  запитань.

Нехай  говорять,  нехай  осудять,
Хай  не  у  вічі,  а  ли́ше  за  спиною.
Вони  мою  самооцінку  не  зруйнують,
І  дай  Боже,  щоб  вони  в  житті
ніколи  не  стали  мною.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619923
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.11.2015


Гламурна вельможа VS Божевільна поетеса

Блукаючи  вулицями,  
Фільтруєш  в  голові  тисячі  думок.
Крадькома  милуєшся  
Машинами  за  сотні  євро,
На  стильно  одягнених  персон
І  тихо,  про  себе,  дивуєшся  -
Чому  з  тобою  не  трапляється  такого.

Знаєш,  іноді  гроші  -  то  не  завжди  щастя.
Галереї  авторських  гравюр,
Можуть  легко  замінити
Багатство,  одяг  від  кутюр,
Ресторани  й  ночі  героїнового  шику.
Повір,  шелест  книжкових  сторінок,
Зможе  легко  звільнити
Твій  розум    від  зайвих  думок.

Тобі  ніколи  не  пізнати,
Як  іноді  перо,  ніби  просить  його  взяти,
Аби  чорнилом  охайно  вивести
Нову  частину,  строфу  чи,  хоча  б,  рядок.
Не  пізнати  тобі  також,
Посиденьки  до  пів  ночі,  
Коли  в  цей  самий  час,  ти  в  ліжку
Вже  давно  лежиш,  заплющивши  очі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619578
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 09.11.2015


Гість з минулого

Привіт,  мій  милий  гість  з  минулого,
Скажи,  чого  бажаєш?
Чому  немає  з  тобою  майбутнього,
Але  очима  мене  досі  бажаєш.

Я  пам'ятаю  дуже  добре,  як
Тремтіла  вся  від  болю.
І  ти  так  легко,  так  байдужо,
Мене,  мов  пташку,  відпустив  на  волю.

Слова  -  вода,  а  твої  вчинки  -  повінь,
Твоя  симпатія  -  цунамі,  а  почуття  -
Лише  терпкий,  небажанний  спомин.

Привіт,  мій  милий  гість  з  минулого,
Скажи,  чого  бажаєш?
Чому  немає  з  тобою  майбутнього,
Але  очима  мене  досі  бажаєш...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619577
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2015


Хтось скаже…

Хтось  скаже  -  любов  живе  три  роки,
Хтось  скаже,  що  не  три,  а  два.
Комусь  любов  -  щоде́ннії  мороки,
А  в  ко́́гось  -  любов  та  не  жива.

Хтось  скаже  -  любов  робить  дива,
А  хтось,  що  це  даремно  ви́трачений  час.
Когось  вона  хви́лею  щастя  накрива,
А  комусь  дарує  чорний  лиш  окрас.

Хтось  скаже  -  любові  не  існує,
Ні  почуттів,  ані  метеликів,  навіть  поцілунків.
Когось  це  слово  без  краю  дратує,
А  я  скажу,  що  любов  існує!

І  хай  там  як  і  що  говорять,
В  обличчя,  а  чи  може,  за  спиною.
Важливий  той,  хто  буде  поряд,
І  в  труднощах  й  по  життю  завжди  з  тобою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619406
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2015


Обман наших сердець

Стається  так,  що  сонце  вже  не  гріє,
І  ласка  "не  така",  та  й
Любов  вже    глибоко  в  душі  там  тліє.
Не  горить  тим  пламенем  яскравим,
А  погляд  ніби  став  якимсь  лукавим.

Полум'я  вже  не  таке  гаряче,  
Кохання  наше  -  невинне  і  дитяче,
Зникло  з  душ  обох  людей,  
Покинуло  серця́,  колись  закоханих,  дітей...

Знаєш,  іноді  здається  -  це  кінець,
Іноді  жалкуєш,  що  пішла  з  ним  під  вінець.
Коли  дратує  все  і  хочеш  в  одну  мить,
Все  -  що  будували  ви  роками  -  розбить.

Знаєш,  іноді  терпкі  слова  допомагають,
То  так  тільки  здається,  що  вони  лише  вбивають.
Іноді  сонорна  і  беземоційна  фраза,
Може  містити  в  собі  стільки  ніжності  й  турботи,
Скільки  не  скажуть  жодні  поцілунки  взяті  ра́зом.

Іноді  та  пристрасть  і  надмірна  ніжність
То  лише  фальшивка  -  любов,  у  якої
Далеко  не  первинна  свіжість.
Та  й  відстань,  по  суті,  то  не  перешкода,
"Вільні  стосунки"  -  то  не  завжди́  свобода.

То  лиш  обман,  обман  наших  сердець,
І  кожен  з  нас  в  стосунках  лиш  гравець.
Він  грає  роль,  а  головну  чи  другорядну  -
З  часом,  поступово,  стає  ясно...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619212
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2015


Прощавай

Взявши  в  руки  телефон,  мене  ти  вп'яте  набереш.
Чи  це  лише  поганий  сон?    Чи,  може,  не  туди  ідеш?
І  як  би  там  вже  не  було,  мене,  на  жаль,  не  повернеш.
З  галереї  в  телефоні,  всі  наші  фото  вмить  зітреш...

У  ніч  холодну  і  морозну,  почнеш  читати  одну  книгу,
Ти  зрозумієш  -  я  любила  -  та  зараз  вже  між  нами  крига.
І  я  б  тебе  ні  за́  що  не  пустила  і  ти  мене,  наврядчи,  відпустив.

Так  чи  інакше,  з'явилась  ця  невидимая  сила,
Що  нашу  пристрасть  в  одну  мить  спалила.
Ти  пам'ятай  мене,  мій  любий,  таку  шалену  і  красиву...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618866
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2015


Поетично залежна принцеса

Боже,  як  вона  мене  дістала  -  пише  і  читає,
 чи  не  щодня,  свої  вірші.
Мені  говорять:  "Так  буває".
Для  неї  ці  вірші  -  весь  світ.

О,  Боже,  Боже,  вона  не  спить  ночами!
Чорнило  з  рук,  мабуть,  на  мить  не  відпуска,
Я  хочу,  до  маківки,  засипати  її  зірками,
Щоб  хоть  на  хвильку,  голова  її  була  пуста.

Люблю  безмежно  я  цю  божевільну,
Нехай  з  віршами  й  з  тонною  книжо́к.
Я  читатиму  вірші  її  повільно,
Намагаючись  створити  ланцюжок.

Цим  ланцюжком  зв'яжу  я  оті  крила,
Які  давали  їй  натхнення,  щоб  творити.
Візьму  в  полон  свій,  щоб  вона  створила
Такі  умови,  щоб  змогли  ми  разом  жити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618444
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2015


Noli tradere

Бігти  не  озираючись,
Намагаючись  втікти  від    щоденної  рутини.
На  пів  кроку  спиняючись,
Ти  дивишся  в  небо,  немов  дитина.
Шукаєш  в  небесах  ти  допомогу.

Ти  молишся,  аби  трохи  вітер  вщух,
Аби  хоча  б  на  трішечки  спинивсь  
цей  божевільний  рух.
І  спинилась  на  годинку  ця  Земля.
Але  тобі  невзмозі  хоч  хтось  допомогти.

Цей  біль...
Ти  плачеш,  хочеш  закричати,
Так  голосно,  щоб  почув  весь  світ.
У  тебе  очі  сповнені  надії,
Але  життя  твоє  -  скоро  лусне  від  невдач.

То  ж  така  ненависть  до  всього  народу,
Це  ж  таким  мізантропом  треба  бути,
Щоб  каламутити  стосунки  брудом  -  немов  воду.
Рідних  та  близьких  в  один  момент  забути.

Пройде  дощ  і  мине  осінь,
Мине  і  сірість  вулиць  цих.
І  ти  стоїш  -  заплакана  й  похмура
І  топиш  біль  свій  у  морозі.
Зажди́,  лиш  пройде  зима  ця  люта,
І  ти  весною,  мов  підсніжник,  зацвітеш.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618438
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.11.2015


Кодекс юної леді

Думками  робим  боляче  собі,
Ними  ж  ми  і  зцілюємо  рани.
Думай  скільки  заманеться,  лиш
Не  бреши  самій  собі.
Моменти  добрі  в  пам'яті  залиш,
А  ревнощі  і  ненависть    -    облиш.


Знаєш,  так  добре  інколи  забути,
Все  що  було,  що  є    і,  можливо,  буде.
Лиш  знай  -  минулого  вже  не  повернути,
Але  без  нього  й  майбутньому  не  бути.
Бережи  те,  що  в  тебе  є  тепер,
Так,  ось  прямо  зараз,  в  ций  самий  момент.


Про  чоловіків  не  дуже  поспішай  ти  думать,
Вони  споча́тку  лиш  хороші,  а  потім  враз  тебе  забудуть.
Таке  життя  і  треба  з  цим  миритися  та  жить.
Не  витрачай  на  це  часу́,  а  бережи  щасливу  мить.
Буть  неприступною,  але  без  холоднечі,
Чоловіки  обожнюють  ці  заманюючі  речі.
Хоч  голосно  кричать:  "Це  недоречно!"


Слідкуй  не  за  дзвінками  й  смс,
І  не  фільтруй  його  контактну  книжку.
Слідкуй  за  но́вими  віршами  поетес,
Які,  з  рядка  в  рядок,  даруватимуть  усмі́́шку.
Не  питай,  чому  так  пізно  вчора  він  прийшов,
А  мовчки  завари  йому  лиш  кави.
Зажди  нехай  хльобне  він  лиш  ковток,
А  далі  -  можеш  все  що  хочеш  розпитати.

Знову  ж  таки,  викинь  з  голови  дурні  думки,
Ними  ти  собі  зіпсуєш  настрій.
Вір  його  словам,  бо  він  тобі  близький.
І  не  бійсь  в  житті  виходити  за  рамки.
Будь  розумною,  скажи  що  він  прекрасний,
Навіть,  якщо  серце  розриває  на  уламки.


Нічого  в  нього,    мила,  не  проси,
Не  варто  психувати  і  кричати  -
З  нього  не  гроші  ти  тряси,
Тряси  увагу  і  вміння  за  себе  постояти.
Ти  краще  бережи  його  присутність,
Бо  твоя  оця  легкая  дурість,
Може  змінити  твоє  житя  на  гірше  вмить.


Колись,  як  минуть  оці  роки,
Ми  зустрінемось  і  ти  мені  роскажеш,
Як  читала  ти  щодня  мої    рядки,
І  як  змінилася  душа  твоя  -  покажеш.
Ти  можеш  навіть  і  не  розповідати,
Сидіти  тишком  нишком  і  мовчати.

А  я    у  відповідь    загляну  в  твої  очі,
Там  побачу  в  них  я  скромнощі  дівочі.
Ти  розумничка  -  посміхнувшись  лиш  скажу,
І  я  тебе,  як  рідну,  бережу.
Але  мене  так  берегти  я  не  прошу.


Не  мені,  визнаю́,  тебе  життю  учити,
Але  я  тебе  люблю  і  хочу,  щоб  тобі
У  цьому  світі  було  легше  жити.
Щоб  не  знала  ти,  як  за  миленьким  тужити
І  не  хотілося  на  судженого  ворожити.
Від  цих  речей  звільняй  свої  думки!


Все  ж,  думками  робим  боляче  собі,
Ними  ж  ми  і  зцілюємо  рани.
Думай  скільки  заманеться,  лиш
Не  бреши  самій  собі.
Моменти  добрі  в  пам'яті  залиш,
А  ревнощі  і  ненависть    -    облиш.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617934
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.11.2015


Гойдалка

Немов  нахабне  дитя,
Без  доброти  в  серці,
Сидиш  тихо  на  гойдалці,
Задивившись  на  дверці.
Бачиш  несуть  мене,  немовля,  додому
Бачиш  як  радіє  сім'я  -  не  надовго.

Ти  все  бачив,  ти  знав  все  і  чув,
Відчував  на  собі  весь  тягар.
Ти  зі  мною  завжди  поряд  був,
Подарував  мені  рідкісний  дар.
Тепер  бачу  людей,  мов  рентген,
І  обирати  вже  легше  з  ким  буть.

Та  пройшло  вже  років  чимало,
Ти  покинув  качелю  старую.
В  один  день  та  гойдалка  впала,
І  за  тобою  я  вже  не  сумую.
Ти  спитаєш:  "Чому?  Що  ж  сталось?",
А  я  гляну  тобі  прямо  в  очі.

Там  брехню  побачу  я  люту,
Там  вовки  виють  щоночі.
Це  все  твоя  вина,  мій  друже,
Цінував  би  тоді,  те  що  маєш,
Ну,  а  що  робить  зараз  -  незнаєш.
Знову  брешеш  -  бо  все  добре  знаєш!

Скажи,  а  що  зараз  ти  маєш?
Чи  щасливий  ти  нині,  скажи?
Хто  перед  смертю  про  тебе  подбає,
Хто  принесе  тобі  склянку  води?
Ні,  не  я  -  помиляєшся,  друже,  
Я  залишу  тебе  помирати.
Бо  тоді  взимку,  в  нас  на  порозі,
Ти  пішов  назавжди  із  хати...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617701
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2015


Осінь і до мого міста прийшла…

Якось  похмуро  й  холодно  стало...
Сонце  не  гріє  вологий  асфальт.
Більш  не  сиджу  я  близь  річки  причала,
Вулиці  вкрив  сніжно-білий  туман.

Літо  покинуло  вже  й  моє  місто...
Місто  -  наповнене  миром,    теплом.
Тепер  тільки  кава,  книжка  і  ти,
Люба  алеє,  ти  злотом  світи.

Світи,  щоб  у  сутінках  міцних  дерев,
Я    не  згубила  додому  дороги,
Щоб  не  лякалась  я  їхніх  тіней,
Таких  незвичайних  і  загадкових...

Осінь  підкралась  вже  й  до  мого  міста,
Срібним  дощем  освятила  його.
Краплі  дощу,  мов  прозоре  намисто,
Зцілюють  рани  душевного  болю  мого...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617694
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.11.2015


Я любила.

Я  любила  твій  сміх,  іскорки,
Що  палали  в  твоїх  очах,  немов  вогники.  
З  тобою  я  пізнала  істину  -
Любов  в  дрібницях  і  в  обіймах  тепла.
І  коли  холодно  -  мені  достатньо  погляду,
Щоб  ти  все  зрозумів  і  зміг  мене  зігріть...

Я  любила  усі  твої  недоліки,  і  до  речі,
людей  з  тобою,  які  мене  дратували.
Бо  здавалось,  що  в  тебе  є  важливіші  речі,
Ніж  час,  коли  ми  разом,  який  я  цінувала.
І  неважливо  як  довго  люди  разом,
Важливо  те,  що  гріє  їх  серця.
Бо  коли  холод  між  двома  -
На  жаль,  це  відчувається  одразу,
Тоді  й  почуття,  та  й  любов  уже  не  та.

Я    любила,  та  й  зараз  теж  люблю,
Твій  чарівний  цілунок  в  скроню,  
Який  немов  говорить  сам  за  себе:
"І  я  тебе  також  дуже  люблю..."

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617169
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2015


Все залежить від тебе самого.

Як  багато  на  світі  "красунь",
З  крижаними,  мов  айсберг,  серцями.
Вони  холод  з  собою  несуть,
Зачаровують  нас  до  нестями...
Як  багато  на  світі  "потвор",
З  душею,  немов  океан.
В  ній  знайдеш  ти  ту  ласку,  любов,
Що  не  зведе  твоє  серце  в  оман.

Я  не  з  тих,  що  дурманять  твій  розум,
Представляють  собою  загадку.
Тебе  під  вечір  забудуть  і  знову
Згадають  злим,  тихим  словом  під  ранок.
Ну,  а  ти  наздоганяй  їх,скоріше,
Віддай  свою  їм  оту  всю  любов,
Яку  беріг  ти  днями  й  ночами,
Для  тої,  що  розділить  любов  цю  на  двох.

Ну,  а  тепер,  друже  мій  любий,
Не  кляни  світ  жорстокий  ні  в  чому.
Ти  собі  шлях  обирав  на  свій  розсуд,
То  ж  у  цьому  звинувачуй  лиш  розум.
Ніхто  не  винен  у  твоїх  невдачах,
В  тих  людях,  яких  ти  обираєш,  тим  паче,
Бо  все  залежить  від  тебе  самого.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617167
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.10.2015


Я ухожу

[i]Как  айсберг  среди  океана,  чем  глубже  он,
Тем  все  больней,    сильней  -
Душа  моя  страдает.
Я  внешне  радуюсь  и  улыбаюсь,  но
Внутри  от  боли  догорает  дно.
И  тихо-тихо  так,  тлеет  пепел  там,
И  наступил  антракт.

Нет,  не  держи  меня,  прошу,  не  трож
Отпусти  меня,  твои  слова  -  как  нож  -
Метаються  мне  в  спину.
Я  знаю  все  что  между  нами  было  -  ложь.
Ошибка,  сделанная  так  не  объяснимо.

Поверь,  мне  лучше  будет,  если  я  исчезну.
Ты  пострадаешь  капельку,
Поймешь,  что  это  неизбежно
И  я  бы  все  равно  когда  нибудь
Ушла.[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616894
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.10.2015


Чистосердечное признание

[i]Осень  сожгла  мои  письма,  не  дав  им  дожить  до  зимы.
Я  чувствую  между  нами  есть  искра,  почувствуй  её  и  ты.
Писала,  не  жалея  чернила,  ждала  у  окна,  с  надеждой
Что  жизнь  мне  тебя  подарила,  чтобы  не  прятать  руки  в  одежду.

Я  горю,  я  вся  покраснела,  тлеет  тихо  в  камине  газета,
В  ней  написано,  что  этим  летом,  не  встречать  нам  с  тобою  рассветы.
Я  шагаю  по  городу  смело,  по  тем  улицам,  гле  было  лето,
Где  гуляли  с  тобой  все  то  время.  Это  время  уже  не  вернуть.

Нам  все  равно  на  чужие  запреты,    мне  лишь  только  важно  знать  где  ты.
Я  приеду,  примчусь,  я  сумею  -  будет  все  так,  как  этим  летом.
Будем  вместе  с  тобой  наслаждаться,  тем  моментом  пока  мы  вместе,
Не  могу  я  уже  дождаться,  когда  станет  всё  так,  как  в  любимой  песне.

Город  завис  на  секунду,  тлеет  день  в  закате  над  речкой,
По  заброшенным  улицам  вечером,  пронеслась  наша  любовь  по  встречной.
Я  боялась  ,что  не  увижу,  не  встречу  или  -    не  замечу,
И  если    вдруг  спросишь  меня  о  любви,  я  ничего  тебе  не  отвечу.[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616893
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.10.2015