Switlana

Сторінки (1/21):  « 1»

Как любит человек…

Как  любит  человек...
Так  нежно,  сладостно  маня
В  объятья  теплые
И  укрывая  ото  сна,  
Слушая  сердцем  тишину,
Чувствуя  спокойствие  душой...
Все  как  будто  не  наяву,
Так  сладок,  нежный  сон  мой.
В  нем  распускается  сирень,
И  запах  манит  все  украдкой.
От  дня  осталась  только  тень
Ночь  покрывает  все  загадкой.
Дыханье  теплое,  как  мило...
Уснуть  в  заботливых  руках,
Прикоснуться  очень  тихо,
Почувствовать  жар,  что  на  губах...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672004
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.06.2016


Небо наше зоряне…

Небо  наше  зоряне,
Воно  для  нас  одне.
Пам`ятаєш  спогади,
Те  море  голубе.
Пам`ятаєш  марево,
Все  наче  уві  сні,
Пам`ятаєш  руки,
І  губи  мов  німі.
Ми  сиділи  поруч  -
Лише  ти  та  я.
Там  в  далечі,  на  кручі,
Була  наша  зоря.
Натхнення  знов  нахлинуло,
І  знов  взяло  своє.
До  тебе  мені  б  полинути,
Моє  сонце  золоте.
Узяти  твою  руку,
Вдихнути  волосся,  
І  бігти  за  тим  вітром
У  золоте  колосся...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666545
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2016


Мокрые ресницы

Мокрые  ресницы,
На  глазах  слеза.
За  окном  зима.
А  она  одна.
Снова  здесь  ошиблась,
Снова  не  сбылось,  
И  на  сердце  что  то  отлеглось.
Маленькие  шрамы.
Маленькая  боль.
Скоро  все  забудется,  
Будет  солнце  вновь...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639107
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.01.2016


Сердце матери…

А  руки  теплые,заботливо  ласкают
Ребенка  на  руках,  и  пеленают...
Колыбельная  звучит  в  тиши
"Спи  малыш  мой,  спи,  усни..."
Ночь  длинною  в  жизнь  пройдет,
Он  по  делам  своим  уйдет,
Она  останется  одна.
А  в  небе  светится  заря...
"Как  он  ,милый  мой,  живет,
Здоров  ли,  сыт  ли,  что  ж  не  зайдет?"
Тихонько  молится  в  углу,
Наклоняя  голову  к  полу...
Расчешет  волосы  седые,
Снимет  кольца  золотые,
Посмотрит  в  зеркало  и  улыбнется.
И  почему  ей  так  не  ймется,
На  руках  уже  морщинки,
А  в  глазах  блестят  слезинки.
Что  ж  сказать,  сердце  матери...
А  в  комнате  книжка  на  скатерти...
Помнит  как  ему  читала,
Сказки  детские  искала,
Как  тихонько  целовала,
И  так  нежно  обнимала...
Прошли  года,  ну  что  ж  сказать,
Зачем  вопрос  вновь  задавать.
Она  привыкла,  она  ждет,
До  ночи  места  не  найдет,
И  сердце  по  нему  грустит,
Ночами  плохо  уже  спит.
Он  заглядывает  когда  есть  время,
У  него  свое  уж  бремя.
Каждый  раз  его  встречая,
Слезу  тихонько  утирая,
Улыбается  и  снова  ждет
Когда  он  снова  к  ней  зайдет...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634139
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.01.2016


А мы не связаны с тобой друг с другом…

А  мы  не  связаны  с  тобой  друг  с  другом...
У  нас  нету  чувств,  и  всё  в  тиши,
И  нет  любви  у  нас  к  друг  другу.
Я  дома,  здесь,  а  ты  в  дали.
Мы  просто  хлопотали  время,
Обманывая  одиночество  внутри.
Мы  не  несем  тяжкое  бремя,
Не  говорим  в  горячке  "ну  где  же  ты?"  
По  телефону  длинные  диалоги
Просто  так  рассказаны  для  скуки.
Мы  разойдемся  без  тревоги,
Не  разрывая  наши  руки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633707
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.01.2016


Ми неба доторкнемося руками

Ми  неба  доторкнемося  руками,
І  в  вічніcть  полинемо  думками.
Між  нами  кружляє  вітерець,
Час  все  сходить  нанівець.
Він  над  нами  вже  не  власний,
А  твоі  очі  такі  ясні...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630645
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2015


Я верю в сказку почему-то…

Я  верю  в  сказку  почему-то,
Хоть  взрослая  уже  давно,
И  в  людей  хороших,  добрых,
Что  поддержат  всё  равно.

Я  верю  что  когда  нибудь  свершится  
О  чём  мечтаем  день  за  днём,
О  чём  тужим,  чего  боимся,
И  чего  так  страстно  ждём.

Я  верю  в  судьбы  и  дороги,  
Намечены  нам  где-то  Там.
В  чашу  счастья,  полную  до  края,
 Что  выпиваем  по-частям.

Я  знаю  жизнь  полна  чудес,
Их  нужно  только  разглядеть,
И  приоткрыть  ту  занавес.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629903
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.12.2015


"Неужели, я люблю его…"

"Я  не  отвечу  ничего",
Так  говорила  скомкав  лист.
"Никем  не  буду  для  него",
На  берегу  вдыхая  бриз.
"Он  не  мой,  и  никогда  и  не  был.
Мы  просто  так  гуляли  вечерами.
Мы  просто  так  смотрели  в  это  небо.
И  за  ручку  просто  так  держались".
Хлопали  ресницы  на  ветру,
Развевались  волосы  вдогонку.  
"Ах,  скажите,  что  ответить  мне  ему,
Может  лучше  быть  от  всего  в  сторонке?
Может  лучше  все  забыть,  не  возвращаться?
Сколько  раз  мы  ссорились,  ругались.
Столько  и  прощали,  обнимались".
А  сердце  ёкнуло,  когда  представила  мир  весь  без  него.
И  потекла  слеза
"Неужели,  я  люблю  его,
И  скучаю  по  его  глазам..."

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629895
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.12.2015


Платье мокрое и все помято…

Когда  печально  мир  сошелся  под  дождем,
И  в  каплях  тех  душа  ее  тонула,
Она  гуляла  над  промокшею  землей,
И  в  печаль  свою  глубоко  нырнула.
Милые  глаза  тонули  в  каплях;
Хрупкие  колени,  платье  чуть  помято.
На  лице  прекрасном  вдруг  застыла  грусть,
И  казалось  все  в  душе  измято.
Так  взяла  доверилась  тому,
Что  не  заслужил,  не  оправдал  надежд.
Ах  девушки,  ну  почему  всему  
Вы  верите  и  слушаете  лесть.
Она  все  помнит,  и  чувствует,  и  знает;
И  верит  что  вернется  -  
Это  ложь...она  сладка,
Но  увы  он  о  ней  не  вспоминает...
Холодно...на  руках  чувствуется  дрожь.
А  дождь  все  хлынет,  и  смывает  боль,
И  все  пройдет,  все  всегда  проходит.
Она  больше  не  потерпит  эту  роль,
Теперь  звуки  разума  до  нее  доходят.
А  платье  мокрое  и  все  помято.
Домой  и  в  теплую  постель.
Не  вернешь  того  уже  что  взято
А  за  окном  идёт  по  кругу  карусель...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627436
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.12.2015


Заброшенные дома

Сколько  домов  заброшенных  стоят,
Их  солнце  обнимает  на  рассвете,
Время  на  них  остановило  взгляд,
А  ведь  когда-то  там  гуляли  дети.
И  жизнь  кипела,и  крутились  страсти,
Семьи  наполняли  их  любовью,
Было  тепло  и  уют  в  ненастье,
А  теперь  лишь  дождь  и  то  не  часто.
И  стены  голые  стоят  и  одиноко  плачут,
Лишь  ветер  тут  хозяин  с  неких  пор,
Все  так  уныло  стало,  мрачно,
Тут  уже  никто  ничто  не  ждет...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626337
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 05.12.2015


Лорелея (перевод Хайнриха Хайне)

Я  не  знаю  как  объяснить.
Что  печаль  накрыла  меня  с  головою,
Одной  сказки  давняя  нить
Не  даёт  мне  покоя.
Там  где  ночь  окутывает  холодной  дымкой,
И  воды  Рейна  плывут  устало,
А  в  вечернем  солнце  вершины  гор
Сверкают  красным  одеялом.

Там  вверху  в  чудесный  миг,
В  красивых  златых  украшеньях
Златовласая  девушка  сидит,
Расчёсывая  свои  владения.
Ведёт  свой  златый  гребенец
При  этом  песню  припевая,
Звучит  так  ясно  до  небес  
Мелодия  её  печально.

В  судне  маленьком  искатель,
Очень  близко  проплывал,
Диким  горем  был  охвачен
И  на  скалы  не  взирал.
Волны  быстро  накатили,
Конец  судну  наступил,
Его  песня  погубила
Той,  прекрасной    Лорелей.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623635
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.11.2015


О Лорелея…

Була  простора  ніч  і  тихе  море,
І  місяць  все  світив  і  щось  співав.
Тебе  почув  собі  на  горе,
І  морю  я  життя  віддав.
Там  в  далині  сиділа,  мов  царівна,
Розчісувала  коси  золоті,
Переплітала  їх  знов  і  знов  манірно,
І  сумно  щось  співала  мов  ві  сні.
Тую  пісню  слухав  я  і  вітер,
І  погляду  не  міг  вже  відвести.
А  хвилі  все  накатували  тихі,
Не  знали  що  тобі  відповісти.
О  Лорелея,  пожалій  мене!
Припини  і  розум  мій  не  муч!
Я  б  тобі  до  ніг  віддав  усе,
Тільки  не  співай  поміж  тих  круч!

А  дівчина  чекала  на  кохання,
І  виглядала  милого  у  хвиль.
Співала  про  своє  страждання,  
А  він  був  за  кілька  миль.
Перевернутий  човен  ще  гойдався,
І  було  тихо,  і  тишина,  і  горе.
Він  у  томі  штормі  вижити  не  сподівався,
Тож  забрало  його  тіло  море.

О  бідна  Лорелеє,  о  красуне!
Й  моє  життя  вже  у  твоіх  руках,
Я  бачу  як  до  скель  мій  човен  сунне.
Прощвай,  б'ється  човен  мій,  вже  крах…

І  життя  скінчилося  для  нього,
І  море  вже  поглинуло  його,
О  Лорелея,  горе,  горе,  горе,
Твій  спів  зачарував  його...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623632
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2015


Він не чув її співу…

Він  не  чув  її  співу  ,
Ну  бачив  очей,
Проте  у  ві  сні  сто  довгих  ночей
Поринав  у  обійми,  у  ніжність  її,
Його  колисали  всі  зорі  Землі...
Хотілось  йому  щоб  сон  цей  був  вічність,
І  зупинити  ночі  бистротічність.
Цей  сон  був  для  нього  як  подих  надії,
Що  десь  ще  є  на  світі  його  мрія;
Можливо  колись  він  зустріне  її,
І  все  те  здійсниться  як  уві  сні.
День  вже  без  суму  став  проводжати,
І  кожної  ночі  з  нетерпінням  чекати.
"Де  ж  ти  все  ходиш  ,мила  моя;
Коли  на  яву  побачу  тебе  я?
Мої  всі  надії  в  твоїх  же  руках,
І  моє  серце  вже  рветься  на  крах;
Залічи  мої  рани,  пигорнися  до  мене,
А  більше  ,голубко,  нічого  й  не  треба..."
Ось  так  вже  пройшов  один  рік  і  два,
А  він  все  сумує  -  її  все  нема.
Є  дуже  багато  красивих  жінок,
І  він  не  з  однією  танцював  вже  танок.
Кохалися  разом  і  обіймалися,
Не  один  раз  вони  вже  змінялися:
Одна  була  біла  і  очі  блакитні,
А  інша  руда,  і  в  міні  спідниці,і  ножки  гарненькі,  і  білолиці.
Побачив  багато  і  спробував  все,
Проте  давній  образ  він  в  серці  несе.
І  жде  все  ночі  аби  заснути  ,
І  до  милої  знову  прильнути.
Торкнутися  губ  що  ніколи  не  бачив,
Відчути  себе  що  для  когось  він  щось-таки  значить.
День  змінює  ніч,  і  час-він  летить.
Можливо  колись  та  станеться  мить.
Зійдуться  два  серця,  дві  рідні  душі,
Він  стане  щасливим  в  обіймах  її.
Проте  ми  не  знаємо  коли  час  настане
Можливо  вже  завтра  він  вранці  з  нею  встане,
А  може  пройде  ще  кілька  літ,
І  доля  зустріне  його  на  схилості  літ.
Вже  небеса  все  розсудять  колись,
І  зроблять  все  те,  за  що  вже  взялись.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620422
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2015


Ми удвох

Я  хочу  до  небес  полинути,
Я  хочу  пірнути  в  глибину,
Й  думками  кудись  поринути,
Сказати  як  я  тебе  люблю.
Ми  будемо  квітками  у  траві,
Кохатися,  й  зорями  милуватись,
І  просто  буде  солодко  в  душі,
Мов  діти  будем  світом  насолоджуватись.
Ніщо  не  перешкодить  нашим  мріям.
Адже  ми  удвох  тут-ти  та  я.
І  разом  під  небом  синім
Підемо  стежкою  -  вона  для  нас  одна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617712
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2015


Навіщо писати

Навіщо  писати,
Коли  слів  немає  в  душі.
Я  хочу  літати,
Проте  поки  мушу  іти…
Мої  мрії…
Проте  їм  ще  не  час.
Я  відкрию  вії
І  полину  туди  де  все  без  прикрас.
Туди  де  можна  бути  собою,
І  не  боятися  словесних  побоїв,
Туди  де  можна  мов  в  гарячці  казати  важливі  слова,
І  розуміти,  ти  вдома,  сюди  лине  душа.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617483
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 31.10.2015


«Життя - це гра»

«Життя  -    це  гра»  -
Хтось  там  казав,
А  ми  лише  прості  гравці,
А  де  кінець  її  й  початок
Не  знають  навіть  кращі  із  знавців.  
Куди  несе  нас  течія,
Й  навіщо  вітер  дує  в  спину,
Куди  поставити  коня,
Якщо  не  знаєш  плану  дії.
Не  знаєш  завтра  чи  настане,
Не  знаєш  клітинку  білу  чи  чорну  все  ж  обрати,
І  чому  так  хочеться  літати.
Чому  зустрічі  звичайні  переростають  в  щось  важливе.
А  ті  що  були  такі  потрібні  -
Стають  немов  чужими.
Чому  час  такий  мінливий,
Й  роки  летять  немов  стріла.
Чому  буває  щось  жахливе,
Навіть  коли  віриш  в  чудеса.
А  життя  іде,
Без  відповіді,  без  причини.
Хтось  щастя  в  цій  ігрі  знайде,
А  хтось  програє  останню  копійчину.
І  все  залежить  не  від  сили  й  навіть  не  від  тактики,
А  в  здатності  сприймати  все  через  призму  щасливої  дидактики.
В  здатності  вірити  в  краще  все  ж  майбутнє,
І  діяти,  щоб  хвилини  були  незабутні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615756
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.10.2015


Осінь

Осінь  пензликом  взмахнула,
І  всі  фарби  розлились.
В  небі  райдуга  сяйнула;
Он  лелека,  подивись!
А  дерева  вбрались  в  шати:
І  багряні  ,й  золоті,
І  коричневі,  й  строкаті  -
Всі  немов  на  свято  йшли.
Дощик  все  покрив  росою,
В  небі  хмарки  чомусь  сумні.
Все  окутано  красою,
Осінь  дарить  все  мені.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615751
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2015


Ми маленькі, і великі

Ми  маленькі,
І  великі,
Кудись  йдемо,
Не  зна  маршрут.
А  все  так  крутиться  тихенько,
Й  не  зупиняється  на  мить.
Ми  всі  живем  у  плині  часу,
І  всі  летим  в  просторі  світу,
Вона  для  нас  така  велика,
А  ми  немов  її    всі  діти...
Проте  всі  дітки  виростають,
Живуть  не  як  їм  говорили.
Прости,  нас  мамо  що  воюєм,
Прости,  що  тебе  почали  ділити;
Що  в  дружбі  й  мирі  не  живемо,
Не  прибираємось  у  домі,
Ти  ж  така  прекрасна,
А  тебе  паклюжать  невідомі...
Ти  плачеш  від  болю  і  жаху,
"Пробач",  ми  скажемо  колись
А  поки  що  прости  за  все,
За  все,  що  ми  колись  взялись.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615253
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.10.2015


Я всё больше разочаровываюсь в вас

Я  всё  больше  разочаровываюсь  в  вас,
Вы  падаете  просто  без  оглядки,
Как  капля  в  море,  плывете  в  пучине  масс,
И  живете  по  инерции,  без  подзарядки.
Вы  хотите  к  высоте  подняться,
Победителем  на  всех  здесь  посмотреть,
Так  смотрите  же  умейте  убираться,
И  готовы  будьте  к  тысячи  замен.
Не  забудьте  ложь  свою  и  лесть,
Не  оставляйте  их  хорошим  людям,
А  когда  упадете  вы  с  "небес",
Пожалуйста,  помойте  с  мылом  руки.
Не  надо  пачкать  грязью  окружающих,
И  лживые  улыбки  раздавать,
А  если  с  кем-то  прощаетесь,
Свой  дух  с  собою  надо  забирать.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614746
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 20.10.2015


Казка

Розкинулись  зорі  у  нічнім  небі,
Вітер  притих,  не  шуми,  не  треба.
У  тиші  нічній  дома́  обнялись,
І  вулиці  з  пітьмою  злились.
Прилетіли  лелеки,  з  райдужним  пірьям,
Щиро  клекочуть  собі  на  подвір'і.
Овечки  оранжеві  по  небу  блукають,
І  пісеньки  милі  з  зорями  співають.
Танцюють  зайчата,  рожеві,  прудкі,
З  кошика  виймають  мережки  срібні́.
Задумливо  місяць  співає  тихцем,
А  в  лісі  ходить  цар  з  чебрецем,
Збирає  краплинки  чарівних  дзвіночків,
Розказує  казочку  квіткам  серед  ночі.
Веселка  малює  сни  кольорові,
А  сонце  тихенько  сидить  у  коморі,
В  обіймах  хмаринок  собі  спочиває...
А  хтось  прошепотів:  "Скоро  світає".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612276
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 09.10.2015


Мне кажется себя мы позабыли

Мне  кажется  себя  мы  позабыли,  
стремимся  к  новым  неизведанным  мирам.
Когда-то  мы  неистово  любили,
теперь  весь  мир  мы  делим  пополам.
Счастье  измеряя  лишь  в  деньгах
Хотим  быть  лучше,  в  глазах  простых  прохожих,
А  между  тем  мы  по  уши  в  долгах,
Перед  теми,  кто  нам  всего  дороже..
Мы  выбираем  лишь  по  зову  чести,
А  сердце  оставляем  на  потом.
Прибегаем  к  лживой  лести
И  измеряем  всех  от  верха  до  низов...
Не  видим  мир  открытыми  глазами,
Пытаемся  скорей  ускорить  бег
И  расплачиваемся  всегда  слезами
За  то  что  ты  всего  лишь  человек...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612198
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.10.2015