Неялин

Сторінки (1/3):  « 1»

До дна

Я  спиваюсь  від  твоїх  думок
Заміняю  увагу  алкоголем,
Щоб  не  чути  ще  один  німий  дзвінок
Розмішаю  твої  спогади  із  своїм  болем.

Ти  розказуєш,я  мовчки  пʹю
Ну  навіщо  зараз  плутати  всі  карти?
Просто  вільний,просто  більше  не  люблю.
Ти  для  мене  раптом  став  того  не  вартий.

Я  не  слухаю...Я  вже  не  збережу
Всі  фрагменти  твого  одкровення
Шість  бокалів-перейшла  межу.
Твоя  чарка-повна  ще  натхнення.

...Знову  ранок,все  як  у  кіно,
Ще  одна  історія  печальна,
Та  мені  тепер  вже  все  одно
Я  не  була  перша  і  не  є  остання.

Стільки  слів...та  в  них  лиш  суєта.
Я  нарешті  зможу  просто  жити.
Це  кінець...Я  випила  тебе  до  дна,
Ні,бармен...не  треба  повторити

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620344
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.11.2015


Гіпертонік

Привіт,  я  гіпертонік  
і  в  мене  недостатність,  але  не  серцева,
а  інша  –  любові.  
Коли  діагнози  тобі  пророкують  білі  палати
від  тої  не  рятують  пігулки  гіркі  та  кольорові.
Від  неї  не  хочеться  їсти  ,  а  тільки  кричати.  

Тоді,  розумієш  в  людини  замало  серця,
бо  треба  ще  іншого  –  не  тіло,  а  душу  щоб  гріти.
Кардіолог  пише  тобі  рецепти  і  каже  «не  сердься»
це  шкодить.  Приймай  нащодень  свої  ліки...

І  ти  приймаєш,  але  не  ліки,  а  близько  до  серця,
чекаєш  весну  з  острахом  і  нетерпінням,
життя  зависло  десть  між  траєкторій...  
далеко  від  тебе.  Так  близько  до  божевілля  ...

Знов  п’єш  свою  божевільно  шкідливу  каву
годуєш  нею  маленьку  гіпертонію
і  просиш  :  осінь,  ну  ж  бо  будь  ласкава..
Мабуть  на  негоду  щемлять  коліна...

І  серце...рахуєш  відлуння  мільярдів  ударів
вони  все  ще  нагадують:  отямся,  ти  ж  хвора
та  ти  не  зважаєш...Все  мрієш  про  осінь,
в  якій  буде  достатньо  любові..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606539
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2015


Захворіла

Я  захворіла  сивим  небом
І  біль  вогнем  свій  запалила,
Напилася  цілющим  медом,
Вчорашнє  щастя  воскресила.
Я  захворіла  заметіллю,
Упала  снігом  вам  під  ноги,
Зварила  вам  чаклунське  зілля,
Згубилась  в  пошуках  дороги.
Я  захворіла  самотою
І  знудилася  білим  світом.
Хотіла  бути  саме  ТОЮ,
А  стала  лиш  опалим  цвітом.
Я  захворіла  знов  тобою,
Від  спраглих  вуст  твоїх  згоріла.
Ні,  не  знайти  тепер  покою,
Я  надто  важко  захворіла...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606067
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2015