Каріна Луна

Сторінки (1/4):  « 1»

Ода рідному краю

Мій  рідний  край  –  це  серця  простiр.
Тут  я  родилась  i  живу.
Де  вiдгомiн  серпневого  колосся
Буяϵ  й  золотом  горить  в  жниву.
Де  трави  рясно  стеляться  кудрявi,
Де  лiто  сонцем  золотим  сiя,
I  манять  в  далечiнь  хмарки  пiстрявi
Й  красою  заворожуϵ  рiлля.
Тут  промайнули  найгарнiшi  роки,
Дитинства  свiт  свiй  час  вiдбув.
Ланiв  родючих  неймовiрнi  соки…
Я  так  не  хочу,  щоб  цей  час  минув!
Я  твердо  вiрю  в  заповiтну  мрiю
Що  ти  зi  мною  будеш  повсякчас.
Бо  ти  в  менi  виховуϵш  надiю,
В  моїх  думках  ти  будеш  ще  не  раз.
Величний  краю,  оповитий  сонцем
В  тобi  переплiтаються  вiки.
I  з  сяйвом  мiсячним  в  вiконцi  
Щовечора  я  мрiю  залюбки.
Про  кожну  мить  проведену  з  тобою
Мiй  рiдний  краю,  лиш  думки  мої.
I  навiть  в  снi  пiд  срiбной  пеленою
Менi  являються  лани  твої.
Мiй  рiдний  краю,  ти  для  мене  диво!
На  всiй  Землi  подiбного  нема.
Тому  й  курличуть  журавлi  тужливо,
Що  покидають  восени  поля.
I  хоч  минаϵ  час  невпинно,
Душа  моя  з  тобою  навiки.
Чарівний  краю,  так  прийми  ж  гостинно
Своїх  синiв  i  дочок  назавжди.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606625
рубрика: Поезія, Ода
дата поступления 14.09.2015


Коли закінчиться війна

Моя  чарівна  Батьківщина!
Квітуча,  сонцем  оповита.
Ми  всі  –  немов  одна  родина,
І  кращої  немає  в  світі.
Твій  щирий  голос  правди  і  свободи
Лунає  все  гучніше  крізь  віки.
А  дух  величного  народу
Заповнює  мої  думки.
Що  ж  сталося  з  тобою,  моя  ненько?
Чому  сини  твої  так  швидко  полягли?
І  через  що  ти  сльози  ллєш  частенько,
Благаючи  про  мир  на  цій  землі?
Я  твердо  знаю:  так  не  має  бути.
І  вірю  в  те,  що  день  настане
Коли  ми  всі  щасливо  будем  жити,
Не  згадуючи  цих  подій  обману.
Рідненька,  ти  для  мене  диво!
Найкращої  на  всій  Землі  нема.
І  посміхнешся  ти  щасливо,
Коли  закінчиться  війна…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606624
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 14.09.2015


Лист на фронт

Пишу  я  лист  захиснику  Вітчизни.
В  цей  час,  коли  ненависна  війна
Натрапила  зненацька  у  родини
 Де  мир  і  злагода  завжди  були  сповна.
На  цій  землі,  благословенній  Богом,  
Омріяній  віками  у  піснях,  
Тужливо  серце  плаче  монологом,  
Солдати  падають  в  боях.
Страшенна  мить  спинилася  війною,  
Забравши  сотні  тисяч  душ.
Скажи,  чому  це  сталося  з  тобою?
Для  чого  тебе  нищать  все  чимдуж?
Я  все  ніяк  не  можу  зрозуміти
Кому  потрібна  ця  війна?!
Чим  завинили  наші  діти?
Тривога  в  серці  не  мина…
Лунає  гучно  гуркіт  канонади.
Жахливі  постріли  навкруг.
Довкола  височіють  барикади.
Хіба  ж  так  ходять  в  гості,  друг?
Чому  сусід,  засліплений  війною,
Холоднокровно  нищить  наш  народ?
Настане  мир,  але  ж  якой  ціною?
Ціною  смерті,  болі  та  скорбот.
Та,  переживши  ці  нестерпні  муки,
Ми  з  вами  назавжди  тепер  чужі.
 Натомість,  пам'ятають  хай  онуки
Незламність  духу  та  нескореність  душі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605908
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 11.09.2015


Мiй рiдний краю

Мiй  рiдний  краю,  серцю  милий!
Ти  чистий,  наче  небеса.
Немовби  голуб  сизокрилий
Заманюϵ  твоя  краса.
Україно,  рiдна  мати!
Ти  вiдкрила  менi  путь.
Та  все  ж  можна  обирати
Де  менi  в  цiм  свiтi  буть.
О,  нi,  не  зраджу  я  тебе  нiколи!
Ти  в  моїм  серцi  назавжди.
I  наша  рiдна  материнська  мова  
Зi  мною  буде  повсюди.
Настане  час,  i  ти  розквiтнеш,
Колоссям  жита  забуяϵш.
Бо  ми  -  майбутнϵ  України!
Назавжди  нас  запам'ятаϵш.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605907
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.09.2015