| Сторінки (1/4): | « | 1 | » |
Мій рідний край – це серця простiр.
Тут я родилась i живу.
Де вiдгомiн серпневого колосся
Буяϵ й золотом горить в жниву.
Де трави рясно стеляться кудрявi,
Де лiто сонцем золотим сiя,
I манять в далечiнь хмарки пiстрявi
Й красою заворожуϵ рiлля.
Тут промайнули найгарнiшi роки,
Дитинства свiт свiй час вiдбув.
Ланiв родючих неймовiрнi соки…
Я так не хочу, щоб цей час минув!
Я твердо вiрю в заповiтну мрiю
Що ти зi мною будеш повсякчас.
Бо ти в менi виховуϵш надiю,
В моїх думках ти будеш ще не раз.
Величний краю, оповитий сонцем
В тобi переплiтаються вiки.
I з сяйвом мiсячним в вiконцi
Щовечора я мрiю залюбки.
Про кожну мить проведену з тобою
Мiй рiдний краю, лиш думки мої.
I навiть в снi пiд срiбной пеленою
Менi являються лани твої.
Мiй рiдний краю, ти для мене диво!
На всiй Землi подiбного нема.
Тому й курличуть журавлi тужливо,
Що покидають восени поля.
I хоч минаϵ час невпинно,
Душа моя з тобою навiки.
Чарівний краю, так прийми ж гостинно
Своїх синiв i дочок назавжди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606625
рубрика: Поезія, Ода
дата поступления 14.09.2015
Моя чарівна Батьківщина!
Квітуча, сонцем оповита.
Ми всі – немов одна родина,
І кращої немає в світі.
Твій щирий голос правди і свободи
Лунає все гучніше крізь віки.
А дух величного народу
Заповнює мої думки.
Що ж сталося з тобою, моя ненько?
Чому сини твої так швидко полягли?
І через що ти сльози ллєш частенько,
Благаючи про мир на цій землі?
Я твердо знаю: так не має бути.
І вірю в те, що день настане
Коли ми всі щасливо будем жити,
Не згадуючи цих подій обману.
Рідненька, ти для мене диво!
Найкращої на всій Землі нема.
І посміхнешся ти щасливо,
Коли закінчиться війна…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606624
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 14.09.2015
Пишу я лист захиснику Вітчизни.
В цей час, коли ненависна війна
Натрапила зненацька у родини
Де мир і злагода завжди були сповна.
На цій землі, благословенній Богом,
Омріяній віками у піснях,
Тужливо серце плаче монологом,
Солдати падають в боях.
Страшенна мить спинилася війною,
Забравши сотні тисяч душ.
Скажи, чому це сталося з тобою?
Для чого тебе нищать все чимдуж?
Я все ніяк не можу зрозуміти
Кому потрібна ця війна?!
Чим завинили наші діти?
Тривога в серці не мина…
Лунає гучно гуркіт канонади.
Жахливі постріли навкруг.
Довкола височіють барикади.
Хіба ж так ходять в гості, друг?
Чому сусід, засліплений війною,
Холоднокровно нищить наш народ?
Настане мир, але ж якой ціною?
Ціною смерті, болі та скорбот.
Та, переживши ці нестерпні муки,
Ми з вами назавжди тепер чужі.
Натомість, пам'ятають хай онуки
Незламність духу та нескореність душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605908
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 11.09.2015
Мiй рiдний краю, серцю милий!
Ти чистий, наче небеса.
Немовби голуб сизокрилий
Заманюϵ твоя краса.
Україно, рiдна мати!
Ти вiдкрила менi путь.
Та все ж можна обирати
Де менi в цiм свiтi буть.
О, нi, не зраджу я тебе нiколи!
Ти в моїм серцi назавжди.
I наша рiдна материнська мова
Зi мною буде повсюди.
Настане час, i ти розквiтнеш,
Колоссям жита забуяϵш.
Бо ми - майбутнϵ України!
Назавжди нас запам'ятаϵш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605907
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.09.2015