Комбат

Сторінки (1/12):  « 1»

ПРАВДА ЖИТТЯ?

Царівна-троянда,    як    перший    сніг,    біла,
Вже    звична    незвична    краса.
В    обіймах    пелюстки    зоря    мерехтіла  –  
Це    так    жартувала    роса.

Обласкана    сонцем,    омита    дощами,
Шепталася    з    місяцем    в    снах.
В    грозу    танцювала,    літала    з    вітрами,
Навіки    розквітла    в    піснях.
 
Незмінна    богиня    на    балі    природи,
В    любові    і    шані    росла.
Та    час    невблаганний  –  для    дивної    вроди
Пора    опадати    прийшла.

Така    зірка    щастя    усього    живого:
То  –  свято,    то  –  тлін    небуття…        
Оспівана    радість    цвітіння    нового
Віщує    безвихідь    гниття.

Й    людське    щастя  –  привид,    що    з    горем    зріднився
На    дні    перероджень    петлі.
Щасливі    лише,    хто    ще    не    народився,
І    ті,    хто    вже    в    лоні    Землі.

З    народження    люди    і    гадки    не    мають,
Для    чого    у    світ    цей    прийшли.
Одні    на    задвірках,    безслідно,    зникають,
А    інші    на    пік    свій    зійшли.

На    смертному    ложі    всіх    зрівнює    доля:
Бідняк  –  і    жебрак,    і    король…
Душа    Квазимодо    в    тілах    Джо,    чи    Поля,
Можливо,    знайшла    гідну    роль?  

Облиш    муки    ролей,    зумій    зазирнути
В    храм    істини    нетрів    буття.
Досягнеш    нірвани,    щоб    більше    не    бути
Заручником    пекла    життя?  
                                         

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699374
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2016


Гимн «Монтажнику»

Когда-то    сердца    молодые    восстали                друзьям-соратникам  в  спорт.
Кострами    мечты    голубой:                                                  ориентировании  и  туризме
Седые    вершины    наградой    ставали,                        команды  "Монтажник"
Идущим    на    встречу    с    судьбой.                                      Ребята!  Будем  Жи-и-ть!!!

Великий    Союз    Одержимых  -  «Монтажник»,
Достиг    небывалых    высот.
Ведь    как    назовёте    корабль    отважных,
Вот    так    же    и    он    поплывёт.

В    лесах    и    горах,    на    заснеженных    скалах,
Звезда    нашей    славы    горит.
В    минуты    лишений    нас    дружба    связала
Намного    прочней,    чем    гранит.

Как    сталь,    закалялись    в    горниле    сражений,
Достойно    несли    тяжкий    крест.
Но,    всё    ж,    не    взлетели    на    пик    достижений  -
Нас    ждёт    не    один    Эверест.

Пророчит    молва:    «Жить    нельзя    бесконечно-
Уходят    друзья    в    мир    иной»…
Неправда    всё    это  -  Живут    Они    Вечно,
Идут    с    нами    в    связке    одной.
 
Чтоб    дивные    песни    и    звуки    гитары,
Коврами    ложились    вослед,
Давайте    поднимем    заветные    чары
Из    Золота    Наших    Побед!                                                                                    
     

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641704
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 06.02.2016


Лесная Элегия

В    разливах    соловьиной    трели                                                    всем  друзьям  по  ко-
Звенели    наши    голоса.                                                                            манде"Монтажник",
В    стране    волшебных    звуков    мы    взрослели,          тур.клуба"Перевал"
Шальная  молодость  звала  в  леса.

Коврами    нам    служили    травы,
А    крышей  –  купол    голубой.
Стремились    в    птичий    рай    не    для    забавы,
А    на    свидание    со    своей    судьбой.

Трудны    неведомы    дороги
К    заветной    цели,    в    дождь    и    зной.
Остались    в    дебрях    беды    и    тревоги,
Но    сохранился    в    сердце    дух    лесной.

Из    круговерти    бесконечной  
Друзья    уходят    в    синь    небес...
Так    поклянёмся    памяти    их    вечной:
«  Не    изменять  –  ни    им,    и    ни    себе!»...

Сливаясь    с    тьмой,    застыли    ели
В    ночном    дозоре    у    костра…
Ещё    не    все    мы    песни    перепели,
И    с    жизнью    не    окончена    игра.

МЫ    ПЕСНЮ    ЛЕБЕДИНУЮ    НЕ    СПЕЛИ,
И    С    ЖИЗНЬЮ    ПРОДОЛЖАЕТСЯ    ИГРА!

                                                                                                                             

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632995
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 02.01.2016


ПОСВЯЩЕНИЕ

Не    сходятся    горы    с    горами,                                    Альбине  Канонико,живущей  
Не    выпадут    летом    снега.                                              во  Франции(между  Тулузой,
Лишь    люди    вершат    судьбы    сами,                      Бордо,Монпелье)
Находят    свои    берега.                                              

Неважно,    к    какому    кто    выплыл,                          
Куда    их    привёл    сердца    зов.                                  
Ведь,    главное,    чтоб    не    погибли
Надежда    и    Вера    в    Любовь.

Но    рядом    свои    гнёзда    свили
Ненастья    и    ясные    дни,
С    рождения    и    до    могилы
Идут    друг    за    другом    они.

То    радость    мечту    воскрешает,
То,  вновь,  пустота    у    ворот…
И    жизни,  порой,  не    хватает
Прервать    этот    круговорот.

Из    бездны    той    ты    появилась,
Связав    сердцем    прошлого    нить.
Какая    всевышняя    милость  –  
Весну    юных    дней    возвратить.

«  Спасибо,  французская    дева!»-                                                                                                  Сказал    бы    так    сам    Ришелье.
Ты    истинная    королева  
Тулузы,    Бордо,    Монпелье.
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631439
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 25.12.2015


Суть ПОЕЗІЇ (я так думаю)

                 
                               
                                     ПОЕЗІЯ  -  
                                                             це  
                                                                       незрівнянний  
                                                                                                             дар  
                                                                                                                           долі,
                                     Натхнення
                                                                       в  польоті  
                                                                                                     мети:
                                     Блукаю
                                                             щоденно  
                                                                                         в  словесному  
                                                                                                                                 колі,
                                     Щоб
                                                     Слово  
                                                                           єдине  
                                                                                               знайти.

           

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626156
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 04.12.2015


Вогонь Прометея горить!

                     Ви  бачили,  хоч  раз,  як  ніч  проходить,  
                     Як  пісня  півночі  на  крилах  мрій  летить,
                     Як  вранці  сонце  в  наших  душах  сходить,
                     Горить  в    серцях,  надією  горить.

                     Ми  живемо  в  прекраснішому  світі,
                     Позаздрити  нам  можуть  всі  боги.
                     Та  не  навчилися  його  красі  радіти,
                     Не  бачимо  нічого  навкруги.

                     Як  істину  це  усвідомити  спробуй,
                     Назавжди  звільнися  з  полону  речей,
                     Убивчу  байдужість  здолай,  як  хворобу,
                     Провісником  стань  фантастичних  ночей!

                     Зміни  все  звучання  симфонії  долі,
                     З  хмаринками  линь  в  неозору  блакить.
                     Наповнися  гімном  безмежності  волі,
                     Небаченим  святом  вінчай  кожну  мить.

                     Сяй  разом  з  зірками  в  шаленстві  свободи!!!
                     В  незвідані  далі  нащадків  веди.
                     Як  символ  оновлення  царства  природи,
                     В  храм  вічного  щастя  пророком  ввійди.

                     І  ті,  для  кого  ти  став  більше,  ніж  богом,
                     Підуть  за  тобою,на  зло  всім  смертям.
                     Освітять  безодню  Вогнем  Перемоги!
                     Нові  Прометеї  земного  життя!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621307
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 15.11.2015


Відлуння Майдану!

Майдан    відшумів!    Синьо-жовті    знамена
Відкрили    надії    серця.
Забилася    в    нори    мерзота    скажена,
Відчувши    безодню    кінця.

Поглинувши    їх,    водоспад    ейфорії
Затьмарив    і    розум    живим:
Бо,    доки    витали    в    мереживі    мрії,
Росія    загарбала    Крим.

Без    жодного    пострілу  –  Гімн    замість    зброї  –
Став    пеклом    татарський    едем…
Тепер    на    Донбасі    зелені    «ковбої»
На    хліб  «заробляють»…свинцем

«Язык»  на  півострові  вже  «захистили»,
Тепер  «  захищають»  і  тут…
Коли  полем  бою  їх  стануть…могили,
Тоді  лиш  вгамується  спрут.

В    сільпо    танк    придбав    «тракторист»    з-під…Тобольська,
Три    «смерчі»  -  «шахтар»    з…Костроми:
Луганськ    «  визволяє»    орда    «новороська»
Від    НАТО    і…нас    же    самих.

Немає    нічого    святого    в    тих    звірів,
Підпертих    московським    штиком.
В    крові    по    коліна,    те    кодло    вампірів
Є    мстивим    кремлівським    биком.

Бараняче    стадо    країною    «править»:
Що    ідол    зрече  –  все    прийма.
З    нудьги    отупіли,    не    думають    навіть,
Бо    думати  –  права    нема.

Брехливе    збіговисько    блазнів    у  «  думі»,
«Поборники»    прав    і    свобод,
Ведмедю    дозволили    зжерти    Сухумі
Й    загнали    Козла    в    наш    город.

Нікчемній    тварині    зламаємо    роги,
Згниє    легіон    посіпак…
Від    стін    Конотопа    не    винесли    ноги  -
Повинно    завжди    бути    так.

Вітчизну    не    кинемо    псам    на    поталу,
Сконає    ненависна    тля.
Повік    не    забуде    фашистську    навалу
«Небесної    Сотні»    земля!

До    щастя    і    волі    знайдемо    дороги,
Мир    в    кожну    домівку    ввійде.
Відродиться    в    серці    ростком    Перемоги!
І    в    душах    Весною    зійде!
 

                                                                                                                                                                                                                                                                                                           Травень    2015    м.  Дніпропетровськ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620578
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 12.11.2015


СВЯЩЕННА ВІЙНА!

СВЯЩЕННА  ВІЙНА
Країно,  вкрита  cлавою,
Вставай  на  смертний  бій
З  ПА-рашою  кривавою,
За  мир  в  ЗЕМЛІ  СВЯТІЙ!!!
                     Приспів:
Від  гніву  всенародного
Сконає  сарана...
Для  УКРАЇНЦЯ  кожного
СВЯЩЕННА  йде  ВІЙНА!!

Страшною  хмарою  повзуть
Прокляті  москалі...
Усі  могилу,  в  нас,  знайдуть
На  ПРАВЕДНІЙ  ЗЕМЛІ!!!
Приспів.

Покажемо  стерв'ятникам,
Що  не  скорити  нас.
Смерть  озвірілим  зрадникам
За  БУЧУ  і  ДОНБАС!!!
Приспів.

За  рідну  мову  і  пісні
НАРОД  стіною  став...
Орду  шакалів,  у  броні,
Поглине  Донузлав!!!
Приспів.

Щоб  здохло  бункерне  Пуйло,
Й  такі  ж  тварюки  з  ним,
Гадюкам  вирвемо  жало
За  ІЛОВАЙСЬК  і  КРИМ!!!
Приспів.

Навіки  звільнимося  з  пут
Ненависних  потвор...
В  агонії  мерзенний  спрут-
Іде  КАЦАПОМОР!!!
Приспів.

Настануть  пеклом  для  мордви
НАЙЩАСЛИВІШІ  ДНІ:
Коли  дві  спалених  москви
"ВІДРОДЯТЬСЯ"  на...  ДНІ!!!
Приспів.
Приспів.

2022,  м.  Дніпропетровськ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619716
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2015


Вернись к Любви, Россия!

                                                                             Я  русский  забыл  бы  лишь  только  за  то,
                                                                             Что  им  врёт  всем  новый  Рас-путин.    
                                                                                                                                 Василий    Тарнавский
От  «братства  нерушимого»-  по  сути
Сегодня  не  осталось  ничего...
«Великим»  "русским"  новый  врёт  Рас-путин
И  «защищает»...  танками  его.

Решил  маньяк  один  всем  миром  править-
Стремленье  к  свету  утопить  в  крови...
Не  вылечить  больного,  не  исправить,
Но  ты,  Россия,  возвратись  к  Любви!

Её  огнём  свои  сердца  согрейте,
Верните  веру  в  торжество  добра.
Детей,  на  смерть  идущих,  по-жа-лей-те!!!
Безумие  остановить  пора!

Не  победить  народ,  с  коленей  вставший,
Святой  порыв  к  Свободе  -  не  убить!  
У  нас  Герои  -  и  живой  ,  и  павший,
Убийц  же  не  дают  вам  хоронить.

Вы  сами  их  на  смерть  благословили,
Наёмниками  сделав  сыновей:
Ни  памяти,  ни  чести,  ни  могилы  -
Лишь  горечь  слёз  российских    матерей.

Раздавит  вас  лавина  преступлений,
В  путине  злобы  гибнут  две  страны.
Звучит  венцом  цинизма,  без  сомнений,
Канон:  «Хотят  ли  русские  войны?»    
                                 
Сроднила  нас,  одна  на  всех,  Победа!
Теперь  врагами  сделала  война…  
Но  знайте,  что  наперекор  всем  бедам,
Придёт  на  наши  улицы  Весна!

За  ложь  и  кровь  судить  отродье  будем:
Ответят  все  лавровы  и  шойги,
За  тридцать  сребренников  служащих  иуде...
Исчадье  ада  -  хуже,  чем  враги.

Уже  трещат  имперские  устои,
Всё  громче  шум  сметающей  волны:
Всеобщей  вакханалии  изгои
Пророчат  возрождение  страны!

Не  пропадут  плоды  благих  усилий...
Испита  чаша  горькая  до  дна!
В  историю  оновленной  России
С  Любовью  впишут  Ваши  Имена:

 Андрей  Макаревич,  Лия  Ахеджакова,  Борис  Немцов,  
братья  Навальные  и  миллионов  истинных  патриотов  
своей  страны    и  наших  лучших  друзей!
ВАМ      БЛАГОДАРНА      РОДИНА      МОЯ!
   
 
                                                                                                                                                                                                                                                                                                                               2014-2015  г.г.    гор.  Днепропетровск

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618390
рубрика: Поезія, Патриотичные стихи
дата поступления 04.11.2015


Сошёл с ума мир…

Сошёл  с  ума  мир,  где  обман  и  пошлость,
Бандит  и  хам  на  трон  возведены.
Где  воровство,  предательство  и  подлость-
Открыли  преисподнюю  войны.

Безжалостно  калечит  судьбы  жадность,
Порядочность  -  опаснее  чумы.
Причина  всех  страданий  -  страсть  и  алчность,
Сковали  души  холодом  зимы.

Не  должен  ты,  в  сплошном  безумстве  века,
За  ненависть  -  любовью  воздавать.
Ты  должен...  праведником    видеть  человека,
Помочь  ему  таким  себя  познать.

Когда  же  бед  кому-нибудь  желаешь  -
Утонешь  сам  в  них  -  и  твои  мечты…
Коль  веришь  людям  и  их  понимаешь  -
Все  счастливы  в  плену  у  доброты.

Нельзя:  тех  чтить,  других  -  и  в  грош  не  ставить,
Хотят  все  люди  ласки  и  тепла...
Пока  Любовь  не  будет  миром  править,  
Не  превратится  в  пепел  корень  зла.

Но  выбор  дан  и  тем  созданьям  божьим,
В  ком  лютой  злобой  закипает  кровь.
Нельзя  гнев  пересилить  гневом  большим...
Уметь  Прощать  -  вот  Истинно  Любовь!
                                                                                                                                                                                                         



                                                                                                                             2012,  г.  Днепропетровск



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617484
рубрика: Поезія, Патриотичные стихи
дата поступления 31.10.2015


Гімн Україні!

Відродилась  Україна  на  вітрилах  волі,
Розквітає  на  долонях  праведної  долі.
Простягається  ланами,  ллється  в  нашій  крові,  
П'є  з  джерел  води  живої  в  українській  мові.
З  дна  —  в  безсмертя  піднялася  зоряна  держава,
Лине  світом  України  невмируща  слава!

Щастя  більшого  немає,  як  таку  любити,
Молодій,  святій,  єдиній,  вірою  служити.
Щоб  не  змили  її  вроду  бурі  і  незгоди-
Зможемо  життя  покласти  на  вівтар  свободи!
Розквітатиме  віками  Україна  —  мати,
Бо  козацький  дух,  то  сила,  що  не  подолати!

І  в  оновленій  родині  по  Дніпрових  схилах
Розлетяться  соколята  на  могутніх  крилах.
Понесуть  смерть  окупанту  з  півночі  та  сходу
В  клятві  єдності  Вітчизни  і  її  народу.
Присягаємо,  Вітчизно,  не  одна  країна
Перед  ВЕЛИЧЧЮ  ТВОЄЮ  стане  на  коліна!


Дніпропетровськ,    листопад  2001.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617252
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2015


ВСТАВАЙ, УКРАЇНО!

Великий    народ    України!
Виходь    з    летаргічного    сну...
Волають    моралі    руїни  
З  собою  почати    війну.

Зламали    калину    у    лузі...
«Давати»    та    «брати»    -    не    гріх...
Забули,    що    ми,    з    вами,    -    друзі,
З    майбутнім,    єдиним    в    усіх.

Поснули    в    своїх    «хатах    з    краю»  -
На    втіху    новітнім    панам...
Візьміться    за    руки.    Благаю!  
Окремо    не    вижити    нам.

Не    воїн,  єдиний    у    полі,-
Кайдани    сам    не    розірве...
Той    гідний    найкращої    долі,
Хто    щастям    народу    живе.

Якщо    кожний    з    нас    власне    «соло»
Вкладе    в    спільний    хор    без    вагань,
Тоді    зникне    замкнене    коло
Невиправданих      сподівань.

Перлину    згадай    в    рідній    мові:
Усе,    “що      посієш...  -    збереш”...
Якщо    ти    жадаєш    любові  -
Повинен    любити    без    меж...

З    сусідами    горе    ділити,
Відкинути    заздрість    і    гнів,
Усмішкою    сонце    зустріти,
Добро    засівати    без    слів.

У    щастя    сповити    дитину,
Коханням    омити    серця,
Обожнювати    Батьківщину
З    народження    і    до    кінця.
                                                                                 
                                                                                                                                         2012,    м.Дніпропетровськ  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606439
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2015