Сторінки (1/12): | « | 1 | » |
Царівна-троянда, як перший сніг, біла,
Вже звична незвична краса.
В обіймах пелюстки зоря мерехтіла –
Це так жартувала роса.
Обласкана сонцем, омита дощами,
Шепталася з місяцем в снах.
В грозу танцювала, літала з вітрами,
Навіки розквітла в піснях.
Незмінна богиня на балі природи,
В любові і шані росла.
Та час невблаганний – для дивної вроди
Пора опадати прийшла.
Така зірка щастя усього живого:
То – свято, то – тлін небуття…
Оспівана радість цвітіння нового
Віщує безвихідь гниття.
Й людське щастя – привид, що з горем зріднився
На дні перероджень петлі.
Щасливі лише, хто ще не народився,
І ті, хто вже в лоні Землі.
З народження люди і гадки не мають,
Для чого у світ цей прийшли.
Одні на задвірках, безслідно, зникають,
А інші на пік свій зійшли.
На смертному ложі всіх зрівнює доля:
Бідняк – і жебрак, і король…
Душа Квазимодо в тілах Джо, чи Поля,
Можливо, знайшла гідну роль?
Облиш муки ролей, зумій зазирнути
В храм істини нетрів буття.
Досягнеш нірвани, щоб більше не бути
Заручником пекла життя?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699374
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2016
Когда-то сердца молодые восстали друзьям-соратникам в спорт.
Кострами мечты голубой: ориентировании и туризме
Седые вершины наградой ставали, команды "Монтажник"
Идущим на встречу с судьбой. Ребята! Будем Жи-и-ть!!!
Великий Союз Одержимых - «Монтажник»,
Достиг небывалых высот.
Ведь как назовёте корабль отважных,
Вот так же и он поплывёт.
В лесах и горах, на заснеженных скалах,
Звезда нашей славы горит.
В минуты лишений нас дружба связала
Намного прочней, чем гранит.
Как сталь, закалялись в горниле сражений,
Достойно несли тяжкий крест.
Но, всё ж, не взлетели на пик достижений -
Нас ждёт не один Эверест.
Пророчит молва: «Жить нельзя бесконечно-
Уходят друзья в мир иной»…
Неправда всё это - Живут Они Вечно,
Идут с нами в связке одной.
Чтоб дивные песни и звуки гитары,
Коврами ложились вослед,
Давайте поднимем заветные чары
Из Золота Наших Побед!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641704
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 06.02.2016
В разливах соловьиной трели всем друзьям по ко-
Звенели наши голоса. манде"Монтажник",
В стране волшебных звуков мы взрослели, тур.клуба"Перевал"
Шальная молодость звала в леса.
Коврами нам служили травы,
А крышей – купол голубой.
Стремились в птичий рай не для забавы,
А на свидание со своей судьбой.
Трудны неведомы дороги
К заветной цели, в дождь и зной.
Остались в дебрях беды и тревоги,
Но сохранился в сердце дух лесной.
Из круговерти бесконечной
Друзья уходят в синь небес...
Так поклянёмся памяти их вечной:
« Не изменять – ни им, и ни себе!»...
Сливаясь с тьмой, застыли ели
В ночном дозоре у костра…
Ещё не все мы песни перепели,
И с жизнью не окончена игра.
МЫ ПЕСНЮ ЛЕБЕДИНУЮ НЕ СПЕЛИ,
И С ЖИЗНЬЮ ПРОДОЛЖАЕТСЯ ИГРА!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632995
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 02.01.2016
Не сходятся горы с горами, Альбине Канонико,живущей
Не выпадут летом снега. во Франции(между Тулузой,
Лишь люди вершат судьбы сами, Бордо,Монпелье)
Находят свои берега.
Неважно, к какому кто выплыл,
Куда их привёл сердца зов.
Ведь, главное, чтоб не погибли
Надежда и Вера в Любовь.
Но рядом свои гнёзда свили
Ненастья и ясные дни,
С рождения и до могилы
Идут друг за другом они.
То радость мечту воскрешает,
То, вновь, пустота у ворот…
И жизни, порой, не хватает
Прервать этот круговорот.
Из бездны той ты появилась,
Связав сердцем прошлого нить.
Какая всевышняя милость –
Весну юных дней возвратить.
« Спасибо, французская дева!»- Сказал бы так сам Ришелье.
Ты истинная королева
Тулузы, Бордо, Монпелье.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631439
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 25.12.2015
ПОЕЗІЯ -
це
незрівнянний
дар
долі,
Натхнення
в польоті
мети:
Блукаю
щоденно
в словесному
колі,
Щоб
Слово
єдине
знайти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626156
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 04.12.2015
Ви бачили, хоч раз, як ніч проходить,
Як пісня півночі на крилах мрій летить,
Як вранці сонце в наших душах сходить,
Горить в серцях, надією горить.
Ми живемо в прекраснішому світі,
Позаздрити нам можуть всі боги.
Та не навчилися його красі радіти,
Не бачимо нічого навкруги.
Як істину це усвідомити спробуй,
Назавжди звільнися з полону речей,
Убивчу байдужість здолай, як хворобу,
Провісником стань фантастичних ночей!
Зміни все звучання симфонії долі,
З хмаринками линь в неозору блакить.
Наповнися гімном безмежності волі,
Небаченим святом вінчай кожну мить.
Сяй разом з зірками в шаленстві свободи!!!
В незвідані далі нащадків веди.
Як символ оновлення царства природи,
В храм вічного щастя пророком ввійди.
І ті, для кого ти став більше, ніж богом,
Підуть за тобою,на зло всім смертям.
Освітять безодню Вогнем Перемоги!
Нові Прометеї земного життя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621307
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 15.11.2015
Майдан відшумів! Синьо-жовті знамена
Відкрили надії серця.
Забилася в нори мерзота скажена,
Відчувши безодню кінця.
Поглинувши їх, водоспад ейфорії
Затьмарив і розум живим:
Бо, доки витали в мереживі мрії,
Росія загарбала Крим.
Без жодного пострілу – Гімн замість зброї –
Став пеклом татарський едем…
Тепер на Донбасі зелені «ковбої»
На хліб «заробляють»…свинцем
«Язык» на півострові вже «захистили»,
Тепер « захищають» і тут…
Коли полем бою їх стануть…могили,
Тоді лиш вгамується спрут.
В сільпо танк придбав «тракторист» з-під…Тобольська,
Три «смерчі» - «шахтар» з…Костроми:
Луганськ « визволяє» орда «новороська»
Від НАТО і…нас же самих.
Немає нічого святого в тих звірів,
Підпертих московським штиком.
В крові по коліна, те кодло вампірів
Є мстивим кремлівським биком.
Бараняче стадо країною «править»:
Що ідол зрече – все прийма.
З нудьги отупіли, не думають навіть,
Бо думати – права нема.
Брехливе збіговисько блазнів у « думі»,
«Поборники» прав і свобод,
Ведмедю дозволили зжерти Сухумі
Й загнали Козла в наш город.
Нікчемній тварині зламаємо роги,
Згниє легіон посіпак…
Від стін Конотопа не винесли ноги -
Повинно завжди бути так.
Вітчизну не кинемо псам на поталу,
Сконає ненависна тля.
Повік не забуде фашистську навалу
«Небесної Сотні» земля!
До щастя і волі знайдемо дороги,
Мир в кожну домівку ввійде.
Відродиться в серці ростком Перемоги!
І в душах Весною зійде!
Травень 2015 м. Дніпропетровськ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620578
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 12.11.2015
СВЯЩЕННА ВІЙНА
Країно, вкрита cлавою,
Вставай на смертний бій
З ПА-рашою кривавою,
За мир в ЗЕМЛІ СВЯТІЙ!!!
Приспів:
Від гніву всенародного
Сконає сарана...
Для УКРАЇНЦЯ кожного
СВЯЩЕННА йде ВІЙНА!!
Страшною хмарою повзуть
Прокляті москалі...
Усі могилу, в нас, знайдуть
На ПРАВЕДНІЙ ЗЕМЛІ!!!
Приспів.
Покажемо стерв'ятникам,
Що не скорити нас.
Смерть озвірілим зрадникам
За БУЧУ і ДОНБАС!!!
Приспів.
За рідну мову і пісні
НАРОД стіною став...
Орду шакалів, у броні,
Поглине Донузлав!!!
Приспів.
Щоб здохло бункерне Пуйло,
Й такі ж тварюки з ним,
Гадюкам вирвемо жало
За ІЛОВАЙСЬК і КРИМ!!!
Приспів.
Навіки звільнимося з пут
Ненависних потвор...
В агонії мерзенний спрут-
Іде КАЦАПОМОР!!!
Приспів.
Настануть пеклом для мордви
НАЙЩАСЛИВІШІ ДНІ:
Коли дві спалених москви
"ВІДРОДЯТЬСЯ" на... ДНІ!!!
Приспів.
Приспів.
2022, м. Дніпропетровськ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619716
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2015
Я русский забыл бы лишь только за то,
Что им врёт всем новый Рас-путин.
Василий Тарнавский
От «братства нерушимого»- по сути
Сегодня не осталось ничего...
«Великим» "русским" новый врёт Рас-путин
И «защищает»... танками его.
Решил маньяк один всем миром править-
Стремленье к свету утопить в крови...
Не вылечить больного, не исправить,
Но ты, Россия, возвратись к Любви!
Её огнём свои сердца согрейте,
Верните веру в торжество добра.
Детей, на смерть идущих, по-жа-лей-те!!!
Безумие остановить пора!
Не победить народ, с коленей вставший,
Святой порыв к Свободе - не убить!
У нас Герои - и живой , и павший,
Убийц же не дают вам хоронить.
Вы сами их на смерть благословили,
Наёмниками сделав сыновей:
Ни памяти, ни чести, ни могилы -
Лишь горечь слёз российских матерей.
Раздавит вас лавина преступлений,
В путине злобы гибнут две страны.
Звучит венцом цинизма, без сомнений,
Канон: «Хотят ли русские войны?»
Сроднила нас, одна на всех, Победа!
Теперь врагами сделала война…
Но знайте, что наперекор всем бедам,
Придёт на наши улицы Весна!
За ложь и кровь судить отродье будем:
Ответят все лавровы и шойги,
За тридцать сребренников служащих иуде...
Исчадье ада - хуже, чем враги.
Уже трещат имперские устои,
Всё громче шум сметающей волны:
Всеобщей вакханалии изгои
Пророчат возрождение страны!
Не пропадут плоды благих усилий...
Испита чаша горькая до дна!
В историю оновленной России
С Любовью впишут Ваши Имена:
Андрей Макаревич, Лия Ахеджакова, Борис Немцов,
братья Навальные и миллионов истинных патриотов
своей страны и наших лучших друзей!
ВАМ БЛАГОДАРНА РОДИНА МОЯ!
2014-2015 г.г. гор. Днепропетровск
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618390
рубрика: Поезія, Патриотичные стихи
дата поступления 04.11.2015
Сошёл с ума мир, где обман и пошлость,
Бандит и хам на трон возведены.
Где воровство, предательство и подлость-
Открыли преисподнюю войны.
Безжалостно калечит судьбы жадность,
Порядочность - опаснее чумы.
Причина всех страданий - страсть и алчность,
Сковали души холодом зимы.
Не должен ты, в сплошном безумстве века,
За ненависть - любовью воздавать.
Ты должен... праведником видеть человека,
Помочь ему таким себя познать.
Когда же бед кому-нибудь желаешь -
Утонешь сам в них - и твои мечты…
Коль веришь людям и их понимаешь -
Все счастливы в плену у доброты.
Нельзя: тех чтить, других - и в грош не ставить,
Хотят все люди ласки и тепла...
Пока Любовь не будет миром править,
Не превратится в пепел корень зла.
Но выбор дан и тем созданьям божьим,
В ком лютой злобой закипает кровь.
Нельзя гнев пересилить гневом большим...
Уметь Прощать - вот Истинно Любовь!
2012, г. Днепропетровск
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617484
рубрика: Поезія, Патриотичные стихи
дата поступления 31.10.2015
Відродилась Україна на вітрилах волі,
Розквітає на долонях праведної долі.
Простягається ланами, ллється в нашій крові,
П'є з джерел води живої в українській мові.
З дна — в безсмертя піднялася зоряна держава,
Лине світом України невмируща слава!
Щастя більшого немає, як таку любити,
Молодій, святій, єдиній, вірою служити.
Щоб не змили її вроду бурі і незгоди-
Зможемо життя покласти на вівтар свободи!
Розквітатиме віками Україна — мати,
Бо козацький дух, то сила, що не подолати!
І в оновленій родині по Дніпрових схилах
Розлетяться соколята на могутніх крилах.
Понесуть смерть окупанту з півночі та сходу
В клятві єдності Вітчизни і її народу.
Присягаємо, Вітчизно, не одна країна
Перед ВЕЛИЧЧЮ ТВОЄЮ стане на коліна!
Дніпропетровськ, листопад 2001.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617252
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2015
Великий народ України!
Виходь з летаргічного сну...
Волають моралі руїни
З собою почати війну.
Зламали калину у лузі...
«Давати» та «брати» - не гріх...
Забули, що ми, з вами, - друзі,
З майбутнім, єдиним в усіх.
Поснули в своїх «хатах з краю» -
На втіху новітнім панам...
Візьміться за руки. Благаю!
Окремо не вижити нам.
Не воїн, єдиний у полі,-
Кайдани сам не розірве...
Той гідний найкращої долі,
Хто щастям народу живе.
Якщо кожний з нас власне «соло»
Вкладе в спільний хор без вагань,
Тоді зникне замкнене коло
Невиправданих сподівань.
Перлину згадай в рідній мові:
Усе, “що посієш... - збереш”...
Якщо ти жадаєш любові -
Повинен любити без меж...
З сусідами горе ділити,
Відкинути заздрість і гнів,
Усмішкою сонце зустріти,
Добро засівати без слів.
У щастя сповити дитину,
Коханням омити серця,
Обожнювати Батьківщину
З народження і до кінця.
2012, м.Дніпропетровськ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606439
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2015