| Сторінки (1/7): | « | 1 | » |
Про політику як всі,
Треба віршА написати.
Про Росію й Україну, в римфі цій,мені, згадати.
Недалеко потікали,Германія і Штати.
Вже набридло давно всім,винних ТУТ шукати.
Тож давайте пошукаєм,їх ми за кордоном.
А за славних Українців,ми порвемо горло.
Та давайте дружно,хором,
На весь світ кричати:
Що в країні милій,є ще,що втрачати.
Може краще військо,добре,
Вдома нам зібрати.
Вже прийшов вечірній час,
Зачекалися дебати.
Десь запізнюється кум.
Голова дебатів...
Він горілку принесе.
І розкаже правду,
Як?хто?де?чому?і з ким?
Поділяють владу.
Щей військові таємниці,
Може розказати...
-Кум,збрехати?!!
-Ні,не може.
Він же в церкву ходить...
Та як навіть він і збреше....
То так воно і буде,
Ажде правди нам дізнатись,немає від куди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604211
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.09.2015
Старого кохання, не відродити.
Як не можна,попіл згорівший спалити.
Як могла ти мене любити?!?
І в цей час, роман з іншим крутити...
Як могла в вічі брехати?!?
Щоночі до нього,спідтишка тікати...
Чи маєш ти душі,хоч краплину?!?
Навіщо розмови були, про дитину...
Мізки роками, ти пудрила мені,
А я ж у все вірив,жив як у сні.
Та невже,ти тепер,не можеш збагнути?!?
Мого відношення,вже не повернути...
Та невже справді, думаєш ти,
Що я поведусь, на дешеві понти?
Минулим жити я не збираюсь,
Його зрозумів,я від нього сховаюсь.
І байдуже буде, що скажуть батьки...
Вони і тоді,радили залюбки...
Не буду я слухати,
Більше нікого.
Не буду чекати на тебе,я вдома.
Не хочу пів ночі ,знову не спати.
Дзвінками нічними,всім набридати.
Байдужой мені ти вже стала.
Хоч якби,принцесо мене не благала.
Та вийшов твій час.
Проспівали півні.
Тепер мучся ти немов у вісні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604206
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2015
Прекрасная ****** ,ваше чудное тело
Доводит мои эмоцыи до беспредела
Алые губки,чудесные глазки
Кидают меня в жуткие краски
Белоснежная кожа,чарующая грудь
Ни на секунду,не дают мне отдохнуть
Ваши прекрасные,длинные ножки
Грациозны как у лесной,дикой кошки
Светлые волосы на плечи спадают,
Волной , дикой страсти меня накрывают
Гибкая спинка,милый животик...
Сюжет приобретает иной оборотик
И вот ,Я за талию Вас обнимаю,
Плечи целую и губы кусаю,
Вас ,Я любя к себе прижимаю
Нежно любя ,Я Вас обнимаю
Медленно одеяло , Я поднимаю
Сам под него быстрей опускаюсь
С Вами целуюсь, с Вами играюсь
Сладкие звуки вы истощая,
Медленно и не громко,страстно вздыхая
Уже сами свои губы нежно кусая,
Судорожно мою руку ,своею сжимая,
Волну сладкой услады Вы ощущая...
Ко мне вы прижавшись ,лежите отдыхая...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603607
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 02.09.2015
Романтика літніх ночей.
Поруч дві пари сонних очей.
Так повільно і обережно,
Закохався, безмежно.
За розмовами,години летіли.
Два закохані голоси в темряві бреніли.
Дві інші половинки ,мирно собі спали
Про нашу зраду вони не знали.
Зав'язалась нитка нашого кохання.
Про світ і людей забули, без совісті нарікання.
Вир думок,море емоцій.
На обличчях спокій і втома.
Забули вже що чекають ,половинки нас вдома.
Про доторк твій мріючи,
Заснув обіймаючи іншу.
Перебираю кожне слово,
Шукаючи натяк.
Розтанув ніби олово.
Утопаючи в твоїх очах,
Став твоїм рабом.
Скористайся мною,
Я не буду проти.
Тільки не лишай мене,
Не лишай самого...
Не послухала,
Лишила одного.
Нащо забрала шматок серця мого?
Нащо шлейф із болі за собою лишила?
Навіщо в свій світ тебе впустив?
Чому справжнім коханням не дорожив?
А зараз навколішки я впав.
Краще б взагалі тебе ,не знав.
Та дурень,за серцем пішов.
Шматок відірваний тобою в мусорнику знайшов...
Так нащо,краяла його?
Нащо показала,як ллється тепло?
Щож з шматками робити тепер?
Де знайти ключ від,вибитих дверей...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603375
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2015
Ну чого ви чекаєте?
Давайте нападайте.
Навіщо,очікуванням мучте
Скоріш розривайте
зубами,або подалі тікайте.
На мене ви дивитесь,
М'язами на сонці граєте.
Через очі,в душу зазираєте.
Що,очікуєте побачити там?
Хто сказав,що це я вам віддам?!
Без бою не здамся,
Перший згорить,в премені тепла.
Другого проткне,доброта моя.
Третього з ніг зіб'є жага до життя.
Четвертий і сам здогадався,що місця тут йому нема.
Зійшло сонце,розсіяло пітьму.
Першому в очі тепер я зазирну.
Я бачу лиш степ,
Пустий і безкайній.
Дрогий свої очі вже сам ховає.
Але саме сонце мені допомагає.
І розкритими його очі тримає.
Нема в них життя
І ніколи не буде.
Лиш тьма і розруха
В очах тих вогонь розбуде.
Третій спробував втікти,
Але не встиг ,
На сонячних променях його настиг.
В очі і цій тварюці,я зазираю.
Нічого крім смерті і темряви там не вбачаю.
Четвертий сам підставляє очі ті,
Пусті і чорні,
Все знову затягнуте в пітмі.
Не врятувати вже їх мені,
Та не зможу так я,
Сонце навчило мене всіх прощати.
Воно шепнуло:"Вже час їх відпускати..."
Сам собі вирішуй що то за звірі були,
І навіщо до тебе вони, прийшли...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603374
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 01.09.2015
Коли закінчуються пісні.
Марення,слабкість і дикість.
Переслідують ніби увісні.
Набираючи швидкість,
Тікай як у страшному сні.
Бездонна,чорна діра,
Прагне поглинути, тебе сповна.
До сліз,випікає очі вона.
Вмикай скоріше музику .
Не думай про гучність-
Врубай на всю.
Баси врятують душу, грішну твою.
Звуки зіграють на серці мелодію свою.
В теплу закине тебе течію.
На смак ти відчуєш миндаль.
Солоні сльози,на серці печаль?
Вмикай ще гучніше,
В її окови не поринай.
Закінчився трек?
Скоріше інший вмикай.
Тілький в тишину не зазирай...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603173
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 31.08.2015
Ты под под покровом ночи шла домой,
Измученна,промокшая,злая.
Пришла домой и вещи все долой.
Злость тебя переполняла.
Ты социальный изгой!?
Подружка тебя так нарекала...
Ты в душ зашла,
позор свой смыть пыталась.
Но тëплая вода тебе не помогала.
Как могла она так?
Ты не привыкшее к критике создание.
Прониклось злостью и обидой.
Осточертел весь мир?!
Быть может и ты ему поднадоела?
Тупая обида в душе твоей засела.
Горечь от слов ,в голове твоей ныла.
Вспомни,как ты ним крутила.
Вспомни,как по ночам,с другим кутила.
Так может ты и вправду мразь?
Скажи что не любила,
Не дай слабину признать что разлюбила.
Скажи что не подходите друг другу.
Скажи не создана ты для любви.
Разрушь его ты мир.
Оставь страдать одного.
Засей зерно сомнений.
Ты подожди,оно взойдëт,я обещаю.
Ты не спеши,хоть яд и медлен,но он болючь.
Насытишся ты ещë,не переживай.
Ну а ты,пока с другим гуляй.
Лассо закинь,петлю свяжи.
Свою жертву,собой накажи.
О первых забудь,
другие прийдут.
Третьи о себе,вскоре тоже знать дадут.
А ты крутись,кайфуй,живи.
Но за внимание,плати.
Что тебе сердце,душа?
Когда ты пуста как чорная дыра.
Засасываешь свет,взамен ничего.
Зачем существешь,спроси у него.
Он правду не скажет.
Он успокоит,обнимет и рядом приляжет.
На хорошие стороны твои он укажет.
Покрепче обняв,как сильно любит расскажет.
А ты наслаждайся,
Под слëзами,сучью натуру скрывая,ты улыбайся.
Когда он уйдëт,
На блядки,быстрее собирайся.
Там заждались,
Там уже руки зачесались.
Там ты спиртным наслаждайся.
В лучах лживости и похоти купайся.
Мысли прошли,полотенце ты скинь.
Скоротечные и глупые мысли,
Окурок в окно выкинь.
Пора одеватся ,
Нужно отдохнуть,
Надо расслаблятся.
Пора блядануть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603164
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 31.08.2015