| Сторінки (1/18): | « | 1 | » |
Я закохалася у чудовисько, у жорстокого страшного звіра.
Подарувала йому своє серце, а він розтоптав мої мрії.
Ти в душу мою безстидно плював. Казав, що це злива.
А я сліпо вірила твоїм словам і чекала дива.
Посадив мене в клітку страшну, недавав мені слова
Я там тихо в куточку гнию і щиро питаю у Бога:
Чому, Ти мене так покарав? Чому скажи, я не знаю?
Та Він у відповідь теж мовчав, не промовив мені ні слова.
Я закохалася у чудовисько, напевне я це заслужила.
Забути про рідних, друзів, близьких. Перестати вірити в Бога.
Тепер я навіть не живу, тепер я просто існую.
І тільки мрію, що скоро помру. Бо серця свого вже не чую.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729952
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2017
Як же страшно тонути від болю,
Прокидатися від жахливого сну.
Де кохання не дарує волю,
А заставляє горіти без вогню.
Цей сон тривав досить довго
Вже й ліку напевно нема.
Та встиг залякати до смерті
Розранену душу мою.
Я на своїх обламаних крилах
У вирій від тебе щодуху лечу.
За те, що ти стривожене серце
Закрив навіки у клітку стальну.
Від страху вночі прокидаюсь,
Біль з середини рве мене знов.
Від цього знову задихаюсь
І у сні страшному тону.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728052
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2017
Я хочу вільно жити,
Дихати, творити.
Я хочу впевнено
По світі іти!!!
Потрібно сьогодні та зараз життя змінити
Інакше не відвернути страшної біди.
Я хочу щиро вірити́,
Любити та кохати.
Я хочу всю себе
Комусь подарувати.
А з середини ненависть розриває
Кричить шалено світ весь навкруги.
Я хочу просто знати,
Що життя триває.
Я хочу відчувати,
Що мене кохають.
А доля лиш шпиці у серце пхає.
Та душа всеж замріяно́ літає...!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722998
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.03.2017
Ніколи не давайте волю почуттям,
А також, словам і зайвим діям.
Довіряйте своїм відчуттям,
І будете хвалитись довголіттям.
Настала на світі така вже пора,
Що не можна нікому нічого казати.
Це насправді жорстока гра,
І комусь прийдеться помирати.
Кругом багато зрад, брехні, розлуки,
А ми мусимо терпіти з тобою одні муки.
Тому, найкраще не давати волю почуттям
І жити тільки своїм життям!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605065
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.09.2015
Іде по місту красива жінка,
Червона сукня в неї до колінка.
І всі жінки з під лоба поглядають,
Бо їх чоловіки голови звертають.
В руках у неї чорна сумка,
А в голові лиш одна думка.
Як там її малесенька дитинка
Сама-саменька у будинку.
Ніхто з прохожих і не знає,
Чому так пізно вона блукає?
Себе вона щоночі продає,
Та не по своїй волі страждає.
У неї дома 3-річна донька
Вона щодня цілує її долоньки
І просить вибачити маму,
Що щоночі перетворюється в таку даму.
Іде по місту красива жінка,
З її щоки котиться сльозинка.
Та просить Бога дати сили
І що б хоть трошечки її любили.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602111
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 25.08.2015
Ти сьогодні стала незалежна
І не думай, що нікому не потрібна.
Ти просто стала вільна,
Твоя воля тепер безмежна!!!
У тебе навіть очі, зовсім інші стали.
Люба , ми так довго на це чекали.
А скільки ми страждали….
Скільки разів нас продавали?
Ти сьогодні стала незалежна!
Забудь благаю про всі біди.
Ти тепер назавжди вільна,
Ти тепер нікому не прилежна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601824
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 24.08.2015
Слова мої, що не кохаю,
Гірка брехня це всі добре знають.
А я продовжую казати ,
Що моє серце вже не вміє кохати.
Кажу усім, що вже не має
Того на світі хто по справжньому кохає.
Всім від когось чогось треба.
Та точно не безхмарного неба.
Я знаю, що неправда, знаю що брехня.
Та скажіть куди пропали ,
Справжні почуття?
Та чому кругом розбиті серця?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601812
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2015
Я вся твоя!!!
Метелики у грудях.
Я вся твоя!!!
І навіть мої руки.
Я вся твоя!!!
Я вся твоя!!!
Я хочу поруч бути.
Я вся твоя!!!
І навіть мої губи.
Я вся твоя.
Я вся твоя!!!
З тобою так похожі.
Я вся твоя!!!
З тобою ділим ложе.
Я вся твоя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601043
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2015
Потрібно вірити у диво,
Таємний світ своїх бажань.
І буду я тоді щаслива.
Без різних знаків запитань.
Потрібно вірити в кохання,
В свій шалений потяг душі.
А не ховать своє бажання,
Виливаючи все , в безглузді вірші.
Потрібно вірити у казку,
Нарешті зняти свою маску.
Відкрити своє серце й душу
І боронити світ від фальшу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600509
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.08.2015
Ти в моєму житті став найголовнішим.
Ти став моєю метою.
І нема на світі рідніших.
Хочу бути лиш з тобою!
Я знаю, як назвемо наших дітей.
Я знаю, у нас їх буде двоє.
А ще буде багато неприємностей.
Та ми вирішимо їх обоє.
А ще знаю, як сильно кохаєш мене.
Бо ти мені все пробачаєш.
І кохання моє теж не земне.
І ти теж все це добре знаєш!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600504
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2015
Я гуляв чудового літнього вечора на березі Дніпра. Обдумував своє подальше життя, свої плани на майбутнє. Моя мрія стати фотографом, там шукаючі нові пейзажі для фото в обєктив камери я побачив, як четверо били нещасну дівчину, вони знущалися з неї... Я завмер, завмер на місці , мої ноги ніби закамяніли. Зараз не можу точно передати , що відчував у ту хвилину. Але мені було страшно, до смерті страшно. Та враз в мені закипіла кров, серце почало битись шалено швидко і я... Боже, як мені соромно я втік. Я біг щодуху, неоглядаючись, біг вперед небачучи і невідчуваючи нічого. Не памятаю навіть як потрапив у квартиру. Тільки знаю, що не міг заснути цілу ніч. Я лише хотів забути, те що бачив, але в моїй памяті виринали картинки як вони, о Боже, як вони били її, як здирали з неї одяг і як вони...
Десь під ранок я підійшов до вікна, запалив сигарету і заплющив очі та враз я почув сирени поліції. Я ніколи не звертав на них уваги, тому що чув їх майже щодня. Та ця була особливою, вона ніби благала про допомогу. Принаймі так мені здавалось. Після цього в моїй голові відбувалось таке, що неможливо передати словами. Я постійно бачив ту дівчину перед очима, бачив її заплакані, невинні очі, я чув як вона кричала, молила про допомогу, а я ... Зараз навіть не можу пояснити чому я так вчинив. Можливо через те, що їх було більше, можливо через те що я просто жалюгідний боягуз, що не може постояти ні за себе, ні за когось іншого.
Наступного дня я ще довго не міг оговтатись від стресу. І чогось блище полудня вирішив ввімкнути телевізор. Перемикаючи нервово канали, я натрапив на репортаж про вчорашні події. «Вона померла….!» сказав я своїм вже хриплим голосом. Виявляється, дівчина була зґвалтована, а потім утоплена у річці. « Що ж це за тварюки?» подумав я, а потім додав та уже в голос « Ти нічим не кращий за них!!!» Впавши навколішки я підняв очі вверх і сказав , «О, Господи пробач мені , це ж я винен у її смерті. Бідолашна дівчина померла, а я як останній боягуз втікав, втікав від чого? Напевне від самого себе…»
Зараз я їду з церкви , після сповіді мені стало трішки легше, та все ж я ніколи не забуду її, Рудецьку Надію Романівну. Надя, яке чудове в неї ім’я. Воно дає сили жити далі, втілює якісь неповторні почуття, втілює надію.
Я стою біля її могили і боюсь промовити слово. Знаю, що жодне слово на землі не зможе виправдати мій вчинок. Я став навколішки, поцілував землю та просив у неї пробачення. Та все ж мої слова ніколи не повернуть її до життя, через мене більше ніхто не побачить її красиву усмішку та щирі очі. Я плакав, молив Бога про те, що б Він подбав про неї . І тут до мене підійшла та ж сама дівчина. Невже це Надя? Як таке може бути?
Наскільки я пам’ятаю на той момент, я мало не зійшов з розуму, але дівчина промовила : « Пане, ви знали мою Надю?» Вона була як дві краплі води схожа на Надю. Ці очі, незабуду їх ніколи, вони снились мені майже щоночі.
Це виявилась її сестра-близнючка. Її звати Віра. Зараз у нас дві чудових донечки, Надійка та Софійка. Вони у нас теж близнята і дуже схожі на свою прекрасну матір’ю. Я впевнений, що Надя пробачила мене за те, що я вчинив. Віруні, своїй коханій дружині я все розповів. Спочатку вона дуже плакала, але потім підійшла до мене і сказала : «Я вірю, що мої Наді там добре. Я не осуджую за те, що ти зробив. Ти подарував мені другий сенс життя забравши перший. Кажуть, якщо Господь в тебе щось забирає, то головне не проґавити те, що він дає взамін». Вона поцілувала мене і обняла. Враз я побачив перед собою образ Наді, вона була немов янгол. Посміхнувшись мені вона прошепотіла : « Бережи те, що маєш, а не жалій за тим чого вже давно нема!»
P.S. «Цінуйте і бережіть своє життя воно неповторне, шануйте своє здоров’я, бо це неоціненний скарб. Та ніколи, чуєте ніколи не забувайте про інших, рідних та дорогих вам людей! Живіть майбутнім дивіться вперед , а колишні помилки нехай стануть вам уроком. Робіть висновки. Бажаю всім неземного ЩАСТЯ!!!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600154
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2015
Наші стосунки -
Це швидше божевілля.
Сьогодні ми розходися,
А завтра плануємо весілля.
Ми можемо з тобою коханий,
Із мухи слона зачудити.
А потім будемо тюльпани,
Один одному носити.
Та все ж ми шалено кохаєм,
Один одного до смерті.
А інколи словами вбиваєм
Бо ми ж з тобою уперті.
Знаєш, наші стосунки –
Це швидше фантастично.
Шалені обійми, а ще поцілунки
Я знаю, у нас так буде вічно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600153
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2015
Кожного вечора я дивлюсь в вікно,
Хвилююсь… Надіюсь побачу його.
Як зустріну напевне розплачусь
Від того, що з нами було!!!
Ти подарував мені вічну казку,
Шалену пристрасть і ласку.
Ті щирі слова, що недавно казав
Тієї ночі в багні закопав.
Ти так легко плюнув у душу,
Сказав кохати я не мушу.
Сказав мені лиш, прощавай,
І свої сльози заховай !
Кожного вечора я дивлюсь в вікно,
Ненавиджу я не тільки його.
А й світ у якому живу,
За те,що ти плюнув у душу мою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599941
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2015
Не травіть душу коханим,
Гіркою брехнею!
Не робіть серце листом рваним,
Не покривайте душу іржею!
Я для нього була богинею,
Була його душею.
Та через кляту брехню
Стала йому чужою.
Він не вірить моїм словам,
Та сльозам не вірить.
І скажу я, друзі,вам,
Не повернуть вже втраченої довіри!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599940
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 16.08.2015
Знову біль і сльози, зрада,
Холодний чай й погода вже не та.
Любов розбили наче градом.
І знов душа моя сама…
Розбиті мрії на підлозі.
Лежать на пару із вином,
Яке вже має присмак сльозів,
Які текли з моїх очей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599812
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 15.08.2015
Це все почалось зовсім недавно.
Ще року напевно й нема.
Почалась на світі знову війна.
Забули про спокій,
Забули про казку…
Та і кохання давно вже нема.
В руках твоїх вже автомат
В житті тепер, ти вже солдат.
Забув свою ти там дівчину,
В голові лиш Батьківщина!!!
Сиджу у кріслі знову плачу
В руках тримаю твоє фото.
Тепер для тебе я не значу
Тепер я вже не золото…
Важливим стала перемога,
Єдина ціль, одна мета!
Ти знову взяв у руки,
Залиту кров’ю зброю.
А я терплю ці кляті муки,
Бо хочу бути лиш з тобою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599809
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.08.2015
Цінуйте те, що маєте.
Не просіть у Бога більшого.
Ви ж нічого не знаєте.
А хочете іншого.
Цінуйте те, що маєте.
Бо це найголовніше.
Ви завжди щось шукаєте.
І виходить найгірше.
Не цінуєте, те що маєте.
Ви ж ніколи нічого не знаєте.
Принаймі завжди так говорете,
Коли щось у житті втрачаєте...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599587
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.08.2015
Невже так важко жити
з нового листа?
Невже так важко стати
на нову дорогу?
Я про допомогу прошу Христа!
А за для поради молюся Богу.
Чому так важко знову
Довіру повернути?
Тепер не можу я
Про все страшне забути.
Та все ж прошу й молю Христа,
Цей біль в душі замкнути.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599586
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.08.2015